Page 1

АГРАРІЇВ ОЗНАЙОМИЛИ З ІННОВАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬГОСПКУЛЬТУР В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ АгроПартнер, 02.04.2018 http://tv_and_press.com/cp_agropar_180402-13_2_html_АгроПартнер_d4/2/2018_12_00_00_AM [Номер издания: 13] [Страница: 3] Аграрний сектор України - найбільш прибутковий сектор державного бюджету і бюджету Херсонської області зокрема. Враховуючи сьогоднішній стан ґрунтів та негативний вплив кліматичних змін на сільгоспвиробництво, з'являється необхідність пошуку та застосування інноваційних технологій вирощування сільськогосподарський культур, особливо на півдні країни. Українська аграрна наука не стоїть на місці, в Інституті зрошуваного землеробства НААН постійно проводяться дослідження з актуалізації знань та виведенням методів боротьби з негативними чинниками. Саме тому 20 березня у Херсонській області Інститут провів науково-практичну конференцію «Інновації в технологіях вирощування озимих та ярих культур за недостатнього вологозабезпечення півдня України в 2018 році». Конференція була надзвичайно інформативною - тринадцять доповідачів, провідних спеціалістів з питань рослинництва та землеробства розповіли про актуальні проблеми агросектора України та ознайомили з сучасними методами їх подолання. В кінці наради відвідувачам роздали рекомендації, розроблені Інститутом зрошуваного землеробства НААН України щодо підготовки до весняних польових робіт, догляду за культурами і передпосівної підготовки ґрунту. Першому надали слово директору Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександру Поливоді. Він зазначив, що в цьому році на території Херсонської області було засіяно 530 тис. га озимих культур. Не дивлячись на аномально теплу погоду взимку, аграрії вчасно отримали гарні сходи, тому озимі культури добре перезимували. Лютий та березень у свою чергу радували опадами і українські агровиробники мають надію на хороший врожай в цьому році. Також директор департаменту нагадав відвідувачам про діючі програми держпідтримки з компенсації частини вартості тваринницьких комплексів, посадкового матеріалу, а також програму підтримки фермерів та кооперативів. Він закликав херсонських аграріїв активно приймати участь у цих програмах: «Вже зараз ми зіткнулись з проблемою нестачі посадкового матеріалу. Тому ті, хто вирішив закладати сади в цьому році повинні мати на увазі, що ажіотаж щодо покупки посівмату колосальний. В цьому році компенсація складатиме 80% по даній програмі. Якщо усі кошти не будуть розподілені, а я вже бачу, що вони не будуть розподілені через нестачу насіння, кошти підуть на компенсацію інших робіт: шпалера, ЗЗР, підготовка ґрунту та ін. Тому, хто ще вагається, має прийняти рішення вже зараз. У Департаменті висить список розплідників, де ще можна закупити посівний матеріал» -каже пан Поливода. Також директор департаменту зазначив, що в цьому році кошти, виділені на підтримку аграріїв, склали рекордні 6,5 млрд грн, утому числі, на підтримку фермерів та кооперативів держава виділила 1 млрд грн, що гарантуватиме безпроцентні кредити на строк до 5 років. О. Поливода вважає це однією з найперспективніших програм, які коли-небудь були запущені урядом, тому радить аграріям звертатися за держпідтримкою, або, можливо, перейти на нові ніші, які держава допоможе профінансувати. Він закликав аграріїв не боятися - звертатися до департаменту за безкоштовною консультацією по програмам держпідтримки. Аграріям допоможуть зібрати усі необхідні документи і правильно подати заявку на участь. До директора також можна звернутися особисто через такі соціальні мережі, як Facebook та Viber. Крім того, представник Херсонської ОДА звернув увагу присутніх на органічний сектор та назвав його багатообіцяючим, адже цей тренд у світі дуже швидко розвивається. Вже зараз попит перевищує пропозицію. Якщо ви вже задумувались над цією нішею, пан Паливода радить не зволікати, адже близько трьох років піде на адаптацію до «Органік Стандарт».


«Виділіть невелику ділянку під органічне землеробство. Повірте, вже найближчими роками Україна може зайняти дуже серйозну роль у світовій торгівлі органічною продукцією. В Європі землі «захімічені», в них навіть немає вільних земель, на яких можна вирощувати органіку. Цей тренд у майбутньому буде тільки розвиватися», - пояснює він. Повідомляється, що зараз з державного та обласного бюджетів виділяються кошти на відновлення зрошувальної системи в Херсонській області, яка є найбільшою системою зрошення в усій Європі. Значними зусиллями місцева влада домоглася уваги державного уряду на важливість відновлення цієї системи. Важливо зазначити, що господарства, які працюють «у тіні» не зможуть отримати підтримки від держави. Очікується, що таким чином програми держпідтримки створять додатковий стимул для виходу українських підприємців «з тіні». З першою доповіддю виступила Новікова Ольга Василівна, начальник управління бухгалтерського обліку, фінансового та організаційного забезпечення Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА, яка розповіла присутнім детальніше про державну підтримку агропромислового комплексу в 2018 році (http://minagro.gov.ua/support_apk). У поточному році державне фінансування аграрного сектору України здійснюватиметься за такими напрямками: державна підтримка в галузі тваринництва (4 млрд грн); фінансова підтримка розвитку фермерських господарств (1 млрд грн): часткова компенсація сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва (945 млн грн); підтримка розвитку хмелярства та закладення молодих садів, виноградників і ягодників (300 млн грн.); здешевлення кредитів (66 млн грн). Доповідач наголосила, що фінансова підтримка загалом розрахована на малі фермерські господарства. Наступним Юрій Кіріяк, начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології, виступив з прогнозом гідрометеорологічних умов весни в поточному році. За його словами, перехід між сезонами змістився на півтори-дві неділі. Останні три роки квітень місяць дарує нам дві або три хвилі циклонів. Між ними аграрії мають встигнути зробити усі необхідні польові роботи. «Що стосується опадів, ми вже маємо в середньому 90 мм - це дуже хороший показник. З 27 березня очікуються комфортні умови близько +10*С. Але через 8-10 днів можна очікувати наступний циклон. Хоча температура повітря буде не нижче +10'С, опади завадять польовим роботам. Згідно прогнозів українського Гідрометцентру, квітень місяць буде в межах багаторічних значень, тобто очікуються опади близько 60-80 мм. З початку липня по кінець червня очікується засуха», - повідомив експерт. Далі завідувач відділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства НААН, кандидат с.-г. наук, Сергій Заєць доповів про агротехнологічні прийоми догляду за озимими культурами та особливості сівби ярих зернових культур. Вегетація озимих культур на Херсонщині відбувалась вже 12 січня, тобто на півтора місяці пізніше, що вплинуло на їх розвиток. Під час морозів посіви були захищені снігом: під покривом температура не опускалася нижче -4*С. Таким чином пшениця увійшла в зиму, маючи 3-6 пагонів за умови оптимальних строків посіву. Експерт повідомив, що озимі культури потрібно було підживити десь у середині лютого, що пов'язано з сухим осіннім періодом і недостатнім рівнем азоту в ґрунтах. Відновлення вегетації пшениці спостерігалось вже 12 березня, але через погодні умови 18-го числа вона знову припинила вегетацію і зараз на промерзлому ґрунті можна вносити азотні добрива. Недостатня кількість добрив в ґрунті може сильно зашкодити урожаю, тому фахівець закликав аграріїв звертатися до Інституту за допомогою в розрахунках оптимальної дози їх внесення. Запаси вологи оптимальні, в основному вона знаходиться в 60-70 см під ґрунтом, далі волога відсутня. Різкі перепади температури погано позначилися на культурах, тому цього року особливо важливо застосовувати мікродобрива та регулятори росту. Науковці Інституту провели досліди з препаратом Гуміфілд (прибавка урожаю склала 3,4т/га) та Біогель (3-6 т/га). Але він додав, що крім


зазначених регуляторів росту на ринку України є близько 150 агро-хімікатів, що ускладнює процес підбору препарату індивідуально під певне господарство. Анатолій Коваленко, завідувач лабораторії неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН, кандидат с.-г. наук доповів про корегування структури посівних площ та технологій просапних культур за умов дефіциту вологи. Він розповів, що за таких невисоких запасів продуктивної вологи в ґрунті аграріям необхідно обмежити сівбу соняшника, бо це може бути економічно недоцільно. Якщо запаси ґрунтової вологи складають менше 70 мм, то цю культуру експерт сіяти не радить, якщо близько 85 мм - варто обирати скоростиглі сорти та гібриди. До 100 мм - ранньостиглі, адже сорти з більш тривалим вегетаційним періодом дадуть низьку урожайність. Для умов, що склалися в цьому році - різка зміна морозу на теплу погоду - необхідно обирати технологію застосування гербіцидів з більш тривалим строком дії, наприклад, ExpressSun або Євролайтинг, що забезпечують чисте поле протягом більш тривалого періоду. Варто звернути увагу на те, що перший - практично не має післядії, тоді як євролайтинг істотно впливає на наступні культури. Обидва препарати ефективно борються з амброзією, що стала великою проблемою для аграріїв останнім часом. Також в цьому році необхідно обмежити густоту посадки рослин, яка має виходити з вмісту продуктивної вологи в фунті. Густота посадки більше 140 тис. у нашому кліматі не рекомендується. За низьких запасів вологи експерт пропонує взяти до уваги вирощування сорго. Юрій Лавриненко, заступник директора з наукової роботи Інституту зрошуваного землеробства НААН, член-кореспондент НААН, доктор с.-г. наук, професор розповів про інноваційні сортові ресурси для Південного Степу. «Нас повинні турбувати світові напрями розвитку рослинництва. Що турбує світову спільноту? Це високі темпи приросту населення та різке зниження площ сільськогосподарського призначення на душу населення», - зазначив доповідач. Та навіть зважаючи на це, здобутки генетики, селекції та агрохімії змогли значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур. Варто згадати і те, що за урожайністю зернових Україна займає третє місце після США та Китаю, обігнавши таких світових виробників як Бразилія та Аргентина. За сучасних умов процесу деградації ґрунтів, експерт просить звернути увагу на люцерну. Вона має потужну кореневу систему та накопичена біологічним азотом, тому обов'язково має бути присутня у сівозміні. Крім того, люцерна займає лідируючі місця у виготовленні екологічних комбікормів. Ми працюємо в умовах жорсткої конкуренції зі світовими селекційними підрозділами. Саме така конкуренція дозволяє виведення інноваційних гібридів. За умови оптимального вмісту вологи, коефіцієнт урожайності наших сортів вже перевищив 10 т/га», - зазначив пан Лавриненко. На завершення своєї доповіді експерт додав, що серед селекції інституту є досить інноваційні сучасні гібриди та сорти польових культур. Наприкінці травня та серпня в смт. Наддніпрянське Херсонської області проводитиметься два Дні поля, де бажаючі зможуть ознайомитися з кращими здобутками Інституту. У свою чергу, заступник начальника Херсонської обласної філії ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» Дмитро Васильєв розповів учасникам конференції про умови прийому насіння на перевірку. Право на виробництво насіння та його реалізацію мають підприємці та юридичні особи за умови їх включення до реєстру насінництва та розсадництва, або за умови наявності необхідних сертифікатів на насіння. Також він нагадав, що за порушення законодавства у сфері насінництва передбачена відповідальність у вигляді позбавлення статусу насіннєвого господарства, шляхом виключення суб'єкту з реєстру. В Херсонській області розміщено 4 лабораторії Державного центру сертифікації, а саме: в Херсоні, Каховці, Солончаку та Великій Олександрівці.


«Подати до центру заяву встановленої форми з копією сертифікату, що засвідчує сортові якості насіння та посадкового матеріалу, на підставі яких буде здійснений виїзд агронома-інспектора, який збере проби для передачі до лабораторії», - пояснює пан Васильєв. Наступний доповідач, Людмила Грановська, головний науковий співробітник лабораторії економіки Інституту зрошуваного землеробства НААН, доктор с.-г. наук, розповіла відвідувачам про напрями відродження родючості ґрунтів та шляхи боротьби з деградацією. Зниження родючості ґрунтів є актуальним питанням не тільки для України - це глобальна проблема. В 2015 році під егідою ООН була проведена міжнародна конференція в Канкуні з питання відновлення родючості ґрунтів шляхом поєднання освіти, науки та досвіду науковців і практиків. Представники майже 200 країн світу, які страждають від деградації ґрунтів, були присутні на конференції, в тому числі і представники Інституту, які доповіли про-стан ґрунтів на території України. Фахівець зазначила, що для відновлення 2,5 см родючого ґрунту необхідно майже 500 років, а зруйнувати цей стан можна значно швидше. За даними інституту агрохімії і ґрунтознавства, на території України 10-15 млн га знаходиться в дуже складних умовах родючості, тобто це деградовані ґрунти, які класифікують як само-деградовані ґрунти. Територія Херсонської області характеризується високим рівнем розораності, а процес деградації проходить інтенсивно. Майже 700 тис. га у Херсонській області - це ґрунти, що потребують заходів з покращення їх родючості. «Чому відбувається погіршення ґрунту, який навіть не використовується для сільськогосподарської діяльності? Загалом деградовані ґрунти знаходяться у відповідних зонах, зонах засушливих, в яких не вистачає природної вологи та в зонах сильних перепадів температур, або в зонах, де відбувається нераціональна господарська діяльність та наявні інші негативні антропогенні фактори», -доповіла пані Грановська. Вчені кажуть, що вже зараз підвищення середньої температури складає 1,5-2 градуси. Тому зона ризикованого землеробства піднялась вище і вже зачіпає центральні регіони України. Виникає необхідність пошуку інноваційних технологій через настання змін клімату та поширенню роботи з нішевими культурами, що протистоять засухам. Наступним етапом деградації стане опустелювання ґрунтів. Інститутом розроблено багато технологій вирощування різних культур, це технології ресурсозберігаючі, ґрунтозахисні, з різними прийомами обробітку ґрунту та рекомендаціями з підвищення його родючості. Експерт зазначила, що одним зі світових актуальних напрямів землеробства є органічне землеробство: «Є величезний попит у світі на цю продукцію. Хочу розрізнити органічне та екологічне землеробство. Органічна продукція сертифікується за відповідними стандартами, регламентами Євросоюзу. Екологічна продукція сертифікується не за міжнародними стандартами, а згідно державного стандарту ISO 14024». За даними експертів, близько 4-5 млн га сільгоспземель можуть бути використані для органічного землеробства. «Цей напрям зберігає родючість фунту, здоров'я людини, навколишнє середовище, тобто те, що треба запроваджувати. В 2015 році у Полтавській, Чернігівській, Чернівецькій та Житомирській областях розробили програми розвитку органічного землеробства, з виділенням суб'єктам господарювання дотацій. Також там діє державне замовлення цієї продукції для шкіл та дитсадків. Це дуже потужний важіль, який направляє господарства», - зазначила експерт. Також на конференції були присутні директори підприємств, які представили свої препарати присутнім аграріям. Володимир Білий, директор ТОВ «НВП «5 елемент» (нанодобрива «5 елемент») та Сергій Осипенко, кандидат технічних наук, директор НВП «Інститут «Текмаш» (препарат Біогель для органічного землеробства), розповіли про здобутки агрохімії на власних підприємствах. У свою чергу, Олександр Борисюк, директор ТОВ «Агротехносоюз» (регулятори


росту рослин «Агротехносоюз») повідомив, що в асортименті компанії знаходиться вже 15 препаратів, які підбираються в залежності від структури фунту, агрофону і т.д. Далі Ярослав Бардін, директор ТОВ «Укрсорго» розповів про технології вирощування сорго на підприємстві. За його словами, на базі «Укрсорго» було відпрацьовано інноваційну стрічкову технологію посіву культури. При його вирощуванні використовуються лише біологічні препарати. Доповідач зазначив, що в Україні зареєстровано 59 сортів і гібридів сорго. З 2012 по 2016 роки в Херсонській області площі під цією культурою зменшились, але завдяки селекційній роботі в країні урожайність значно підвищилась. Також доповідач заявив про створення Асоціації «Сорго» та запросив до неї усіх бажаючих аграріїв, що займаються вирощуванням цієї культури. Представник ТОВ «Камербудпласт» Романа Вовчак виступила з коротким оголошенням. Компанія займається виробництвом електроенергії, яку виробляють з біогазу, а сировиною служить курячий послід. Після переробки у компанії залишається велика кількість відходів, які можуть послужити аграріям високоякісними органічними добривами. Добрива наявні у трьох видах: гранули, рідка та тверда фракції. В цьому році компанія пропонує надати ці відходи безплатно усім бажаючим сільгоспвиробникам. Тому ті, хто вже застосовує органічні добрива у землеробстві, або роздивляється таку можливість, зможуть звернутися до компанії та отримати їх задарма. На завершення конференції виступив Валерій Яценко, регіональний представник «Аграрні розписки в Україні». Він розповів про впровадження аграрних розписок в Україні та вигідність такого фінансового інструменту для українських сільгоспвиробників. Доповідач пояснює, що аграрні розписки - це такий інструмент фінансування, де у ролі застави виступає майбутній врожай. Справа у тому, що аграрій не завжди має майно для отримання кредиту в банку під його заставу. Тому вигіднішим для аграрія може стати аграрна розписка, яка дозволить розраховуватися з кредитором частиною вирощеного урожаю. Він додав, що для отримання такого кредиту необхідно мати право власності на землю або документи, які підтверджують законне використання сільгоспземель. «Але, варто звернути увагу, що сама земля в ніякому разу не виступає заставою при цьому виді фінансування, тільки майбутній урожай», - зазначив пан Яценко. Звернутися за фінансуванням за аграрною розпискою можна до «ОТП Банк», «Агропросперіс Банк», «Піреус Банк», «Кредо Банк» та «Кредит Дніпро». Такі світові бренди як BASF, BAYER, Monsanto та Syngenta вже приймають участь у проекті. Сільгоспвиробництво на території півдня України зіштовхується з великою кількістю проблем. Зона ризикованого землеробства стала наслідком не лише таких природних та економічних чинників, що непідвладні людині, до яких належать кліматичні зміни, які провокують розповсюдження хвороб та шкідників або недостатня вологозабезпеченість через нестаток коштів для збільшення земель під зрошенням. Причиною є також антропогенні чинники: нераціональне внесення добрив, відсутність сівозміни, виснаження фунтів та інше. Синергія аграрної науки та практики допоможе полегшити адаптацію до нових умов та зменшити негативний вплив на природу, при цьому не втрачаючи урожаї. Тому варто подякувати Інституту зрошуваного землеробства НААН України за пізнавальну конференцію та порадити нашим читачам за змоги відвідувати такі заходи, впроваджувати інноваційні технології у своїх господарствах та робити позитивний вклад не тільки в економіку країни, а й в її екологію, та майбутнє здоров'я населення. Ольга Ярова

Profile for ecosap

Аграріїв ознайомили з інноваційними технологіями вирощування сільгоспкультур в умовах півдня України  

Аграріїв ознайомили з інноваційними технологіями вирощування сільгоспкультур в умовах півдня України  

Profile for ecosap
Advertisement