Page 1

НОВА ЕРА В ЗАХИСТІ НАСІННЯ The Ukrainian Farmer, 28.11.2018 http://tv_and_press.com/cp_fermer_18112811_51_html_The_Ukrainian_Farmer_d11/28/2018_12_00_00_AM [Номер издания: 11] [Страница: 76-79] КОМПАНІЯ «СИНГЕНТА» ОФІЦІЙНО ОГОЛОСИЛА ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ ПРИНЦИПОВО НОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ НАСІННЯ СІЛЬГОСПКУЛЬТУР — ЗА ДОПОМОГОЮ РЕЧОВИН КЛАСУ SDHI. ЙДЕТЬСЯ ПРО ПРОТРУЙНИКИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ ВАЙБРАНС ІНТЕГРАЛ І ВАЙБРАНС 500 НА ОСНОВІ НОВОЇ СИНТЕЗОВАНОЇ МОЛЕКУЛИ СЕДАКСАН. ПЕРЕВАГАМ ВАЙБРАНС-ТЕХНОЛОПІ КОМПАНІЯ ПРИСВЯТИЛА КОНФЕРЕНЦІЮ, ЩО НЕЩОДАВНО ВІДБУЛАСЯ В КИЄВІ. Людмила СТЕПАНОВА Зазначимо, що протруйник Вайбранс Інтеграл, який в Україні зареєстровано на пшениці та ячмені, вже відомий багатьом агрономам, адже компанія «Сингента» доволі активно проводить просвітницьку кампанію, присвячену цьому препарату. Відомі такі переваги його застосування на озимій пшениці й озимому ячмені: тривалий посилений захист проти фузаріозної, ризоктоніозної кореневих і прикореневих гнилей, тифульозу та снігової плісняви; можливість застосування після будь-якого попередника; наявність формули М у складі протруйника, що забезпечує краще утримання препарату на насінні й ідеальну якість протруювання. Деякі господарства вже навіть заклали демоділянки для випробування цього продукту. То чому ж тільки тепер оголошено про офіційне впровадження нової технології в Україні? Відповідь лежить на поверхні: зважаючи на правило наших аграріїв «довіряй, але перевіряй», у компанії вирішили спочатку протестувати новий продукт як в лабораторних, так і в польових умовах саме України і тільки після цього, спираючись на результати досліджень, аргументовано рекомендувати препарат для застосування вітчизняним виробникам. Про фітопатологічні ризики, які сьогодні загрожують посівам польових культур, численні дослідження, що допомагають їх нівелювати, зокрема з допомогою діючих речовин нового покоління, йшлося на конференції компанії «Сингента». ЗАХИЩЕНА НАСІНИНА Серед заходів, що допомагають захистити рослину впродовж вегетації від шкодочинних організмів, на першому місці, безперечно, є захист насіння. Це ефективно й економічно вигідніше, адже обробка насіння допомагає вносити всі захисні речовини прямо на насінину, відтак відпадає потреба додатково вносити препарати у ґрунт, тим самим зберігаючи ґрунти від додаткового забруднення хімічними препаратами. Інша перевага локального внесення протруйника прямо на насінину — мінімізація витрат, адже діюча речовина препарату оберігає не лише насінину від шкідників, а й сходи. Керівник підрозділу захисту насіння компанії «Сингента»Крістіан Шлаттер у своїй доповіді виділив такі чотири види стресів, яким можуть піддаватися сходи культурних рослин: патогени, комахи і їх личинки, нематоди й несприятливі кліматичні умови. За словами пана Шлаттера, компанія «Сингента» на дослідження та синтезування нових молекул, наукові розробки у сфері захисту рослин спрямовує щороку понад 1 млрд доларів. І саме продукти Вайбранс на основі нової молекули седаксан здатні подолати патогени й послабити вплив кліматичних чинників. — Коли ми побачили, що Вайбранс дає дуже добрі результати на пшениці, вирішили поширити технологію на інші культури, — розповів Крістіан Шлаттер. — У нас є технології Вайбранс для зернових, кукурудзи, наступного року будуть технології для цукрових буряків, згодом — для сої та ріпаку. Ця технологія вже діє в головних сільськогосподарських країнах — Аргентині та Чилі, Мексиці, США, Канаді, Китаї, Австралії, Франції, Німеччині, Великій Британії. Наприклад, у Франції насіння, висіяне на третині сільгоспугідь, обробляється за допомогою технології Вайбранс. Сподіваємося на подібний успіх і в Україні. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ПАТОГЕНІВ


Якими хворобами уражені посіви зернових в Україні, аграрії знають з власного досвіду. Доктор сільськогосподарських наук Сергій Ретьман наголошує, що з огляду на кліматичні зміни відбуваються і зміни у фітопатологічній ситуації на полі: підвищується небезпека епіфітотій, ареали поширення шкідливих організмів посуваються на північ, виникає загроза акліматизації об'єктів, активізуються збудники, які раніше не становили загрози сільському господарству, знижується ефективності фітосанітарних заходів. За прогнозами вченого, дедалі сильнішої шкоди посівам зернових завдаватимуть снігова пліснява, тифульоз, борошниста роса, септоріоз, церкоспорельозна прикоренева гниль, офіобольозна коренева гниль, гібелліноз, ризоктоніоз тощо. — Зміни клімату, які відбулися за останні 3-5 років, змушують нас на ранніх етапах органогенезу формувати потужну кореневу систему, — наголошує Сергій Ретьман. — Це дає можливість рослині розкрити свій генетичний потенціал. Однак у фазу молочновоскової стиглості коренева система не така потужна, як була раніше, і тому рослина не може повністю розкрити свій потенціал. Натомість за допомогою нової д. р. седаксан це цілком реально. Саме застосовуючи ці нові технологічні заходи, певною мірою можна вплинути на розкриття закладеного потенціалу. В умовах сьогодення без обробки насіння обійтися неможливо. ДОСВІД БРИТАНІЇ Фітопатологічна ситуація на полях Британії з її помірним вологим кліматом частково нагадує нові українські реалії. В усякому разі, згідно з дослідженнями науковців Ноттінгемського університету, через низькі температури й вищу вологість 200 обстежених угідь було уражено коричневою кореневою гниллю та пліснявою колосу. Збудниками цих хвороб є патогени Fusarium та Microdochium. У результаті відмирання коріння відбувається полягання посівів — схоже на ураження стебла ризоктонією. Окрім того, спори цих патогенів проникають у колос і спричиняють його пліснявіння. Зерна стають отруйними, бо цей гриб створює токсини. В результаті втрати врожаю становлять 20-70%. Полягання рослин також спричиняє патоген Rhizoctonia cerealis. У разі посухи на ґрунтах, інфікованих цим грибом, відбувається пліснявіння колоса, адже рослині бракує мінералів, щоб нормально його розвивати. Доведено, що втрати врожайності від інфікування ґрунтів цим грибом можуть становити 26-50%. Відтак у Британії розпочали дослідження, спрямовані на пошуки шляхів боротьби із цими грибами. За словами доцента кафедри патології рослин факультету біологічних наук університету Ноттінгема Руміани Рей, було висунуто гіпотезу, що молекули седаксану та флудіоксонілу допомагають знищити кореневу гниль й отримати добрі сходи, і, як результат, добрий урожай. — Ми інфікували цими патогенами ґрунт і досліджували втрати врожаю, а також ефективність обробки насіння пшениці препаратами седаксан і флудіоксоніл, досліджували вплив цих речовин від фази проростання пшениці до зрілої культури, — розповіла Руміана Рей. — У результаті з'ясували, що Rhizoctonia на 50% зменшує довжину кореневої системи, натомість седаксан + флудіоксоніл повністю знешкоджують патоген. Флудіоксоніл активно діє проти Fusarium і Microdochium. Після обробки насіння седаксаном на 23% збільшувалися сходи на ділянках, уражених ризоктонією, зростання та виживання рослин збільшувалося на 20%, знижувалися захворювання стебла до 50%. ВІТЧИЗНЯНІ ДОСЛІДЖЕННЯ Нову речовину седаксан, що захищає насіння від патогенів і може створювати стреспротекторний ефект, протестували й у лабораторії фізіології і біохімії стресу рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаева. Дослідження проводили на насінні озимої пшениці степового, лісостепового та поліського екотипів, створюючи в лабораторних умовах штучну посуху. В результаті проведених дослідів учені дійшли таких висновків: передпосівна обробка насіння пшениці седаксаном із різними концентраціями значно зменшувала інгібіторну дію осмотичного стресу на ріст проростків. За обробки коренів проростків седаксаном у них знижувалася активність сукцинатдегідрогенази (СДГ), зменшувався вміст пероксиду водню й підвищувалася активність пероксидази.


— Седаксан чинив значний позитивний ефект на стійкість рослин до абіотичних стресорів як у лабораторних дослідах, так і в польових, — констатує доцент ХНАУ Юрій Карпець. — Такий вплив був більшим у поліської та лісостепової екогруп пшениці, які мають порівняно меншу стійкість до високих температур і зневоднення. Ми відзначили позитивний вплив седаксану на ріст рослини у висоту, накопичення сирої та сухої маси, на ураження інфекційним виляганням, оводненість і вологодефіцит, уміст фотосинтетичних і протекторних пігментів. Дійшли висновку, що седаксан можна використовувати не лише як фунгіцид, а і як стресопротекторну речовину. ВАИБРАНС ДЛЯ ЗАХИСТУ ПШЕНИЦІ Оскільки розробником молекули седаксан, а, відповідно, й протруйника Вайбранс, є компанія «Сингента», ясна річ, що найбільш фундаментальні дослідження нової речовини зробили саме науковці цієї компанії. — Сьогодні ми маємо науково доведені експерименти щодо ефективності седаксану проти тифульозу, — розповідає менеджер з маркетингу, розвиток напряму захист насіння Світлана Чоні. — Випробування проводили на штучному інфекційному фоні на наших дослідних станціях. Ми вирощували чисту культуру тифули, інокулювали нею рослини, модифікували штучний сніговий покрив, якщо цього покриву не було в місці проведення експерименту. На основі наших досліджень ми можемо стверджувати, що Вайбранс Інтеграл на сьогодні — надважливий продукт для захисту від тифульозу. Однією з характеристик седаксану є тривалий період захисної дії — від моменту обробки насіння до поновлення вегетації. Це й зрозуміло, адже снігова пліснява й тифульоз — хвороби, які проявляються навесні, тому важливо, щоб речовина захищала насінину аж до цього моменту. Окрім того, за словами Світлани Чоні, седаксан чинить посилену дію проти збудників хвороб Microdochium, Fusahum і проти фітопатогенів, які досі в Україні були у невеликій кількості, зокрема Rhizoctonia. Щодо дії седаксану на збудника Gibellina, експериментально доведених наукових даних «Сингента» поки що немає, але цілком очевидно, що такий вплив буде. У підсумку можна стверджувати, що седаксан — це посилення контролю старих патогенів і ефективний контроль нових. Ще одне дослідження науковців компанії «Сингента» було присвячено впливу седаксану на розвиток кореневої системи культури, як у лабораторних дослідах, так і в польових. — У лабораторних умовах ми проводили ретельне вивчення розвитку кореневої системи рослини, — розповіла Світлана Чоні. — Насіння рослин обробили Вайбранс у нормі 1,75 г і для порівняння еталоном — протруйником Селест Макс у нормі 1,75 г. Вирощували рослини у склянках протягом 45 діб у чистому просмаженому піску, після чого пісок змивали і отримували візуалізацію розвитку кореневої системи. Переконалися, що седаксан справді покращує розвиток кореневої системи. Польові дослідження також засвідчили посилений розвиток кореневої системи і вегетативної маси рослин, оброблених седаксаном, максимально у фазі 32-37. Побачили цю різницю з 30-ї доби вегетації. Та й візуально було помітно: на ділянках, де застосовували Вайбранс, індекс фотосинтезу (NDVI) навесні у фазу 31-32 був на 15% вищим порівняно з ділянкою, де висіяно насіння озимої пшениці, оброблене іншим продуктом. Відповідно, там і розвиток кореневої системи був кращим. Звісно, аграріїв чи не найбільше цікавить вплив нового препарату на рівень урожайності пшениці. Щоб це з'ясувати, компанія «Сингента» провела понад 100 дослідів в Україні. На жаль, пік збирання врожаю озимої пшениці припав на дощі, тому не всі ділянки вдалося зібрати, щоб визначити врожайність. Однак на окремих ділянках усе ж таки це вдалося зробити. Відтак, за словами Світлани Чоні, різниця врожайності на ділянках з обробленим Вайбранс насінням і контролем (із використанням Селест Макс, Максим Форте, Максим Стар і продуктів конкурентів) на Заході України становила 10-30 ц/га, на Сході — 17-30 ц/га, Півночі — 15-42 ц/га, Півдні — 17^7 ц/га на користь Вайбранс. Отже, чи доцільно використовувати Вайбранс, коли його вартість на гектар становить 100 кг зерна? Відповідь — очевидна... Коли ж є сенс використовувати Вайбранс? На посівах ранніх строків сівби, після попередника цукровий буряк, картопля та овочі — там велике накопичення грибів роду ризоктонія. А також у разі


загрози ураження тифульозом і ризоктоніозом. Окрім того, седаксан має вплив на сажкові хвороби, посилюючи ефективність фунгіцидів. ЗАХИСТ КУКУРУДЗИ Досі Вайбранс Інтеграл був зареєстрований в Україні на пшениці та ячмені. Натомість надалі новий продукт Вайбранс 500 захищатиме і насіння кукурудзи. Утім, тільки на насіннєвих заводах. Зазначимо, що нині компанія «Сингента» пропонує захист насіння кукурудзи протруйниками Форс Зеа і Максим XL. Чому виникла потреба додати до цих препаратів ще й Вайбранс 500? Річ у тім, що в основі Форс Зеа і Максим XL лежать чотири діючі речовини — тіаметоксам, тефлутрин та флудиоксоніл, металаксил-М, які контролюють різних збудників, тож відмовитися від них неможливо. Суміш Форс Зеа, Максим XL та Вайбранс 500, що складається із седаксану, — це вже інший рівень захисту насінини. Так, Вайбранс 500 у зареєстрованій нормі 4 мл/посівна одиниця — це контроль ризоктоніозу та стимуляція розвитку кореневої системи кукурудзи, а також нівелювання хімічного навантаження від уже п'яти діючих речовин. Вайбранс 500 у нормі 24 мл/посівну одиницю — це захист від сажки кукурудзи. — В Україні є кукурудза різної селекції, з різним ступенем стійкості до сажкової хвороби. Ми проводили випробовування Вайбранс 500 у польових і лабораторних умовах, визначали ураженість кукурудзяної сажки у фазі 5 листків кукурудзи, — розповіла Світлана Чоні. — На всіх цих ступенях стійкості седаксан навіть у лабораторних умовах за враженості 72%, знижує її рівень до 10 % і нижче. Тобто в польових умовах це становить 0,01%. Ми порівняли їхню дію з еталоном контролю сажки в Україні та Європі з продуктами конкурентів. Так, справді, є продукти, що непогано діють проти сажки на кукурудзі. Хоча 100% контролю сажки отримати неможливо — через ретардантний ефект від триазолів. І продукти конкурентів хоч і можуть бути на однакову рівні, але ретардантний ефект нівелює їхню ефективність. Отже, в результаті досліджень установлено, що вплив на врожайність кукурудзи протруйників Форс Зеа, Максим XL і Вайбранс 500 в максимальній дозі дає максимальну врожайність. Натомість після обробки насіння продуктами конкурентів урожайність є нижчою від контролю, що пояснюється впливом ретардантного ефекту. Андрій Трофімюк, департамент з постачання корпорації «Сварог вест груп» (Хмельницька обл.) Вайбранс Інтеграл — новий протруйник, що забезпечуватиме не лише фунгіцидний захист, а й інсектицидний. Це спрощує роботу аграріям, бо не потрібно поєднувати два протруйники, а є один готовий. Ми цього року заклали демо-ділянки, де будемо випробовувати дію Вайбранс інтеграл, результати побачимо наступного року. До цього часу на озимих зернових користувалися протруйником Максим Форте. Проте нині поширюються нові хвороби, для боротьби з якими вводять протруйники, до яких їхні збудники не мають резистентності. Вважаємо, що Вайбранс інтеграл убезпечить наші посіви від нових збудників. От і цього року були дуже сприятливі умови для розвитку хвороб, уже у фазі формування колосу були ризики виникнення сажки на пшениці, крім того, розвивалася аль-тернарія. Думаю, Вайбранс Інтеграл на початкових стадіях їх здолає. Юрій Кулик, головний агроном ТОВ «Агросетон» (Львівська обл.) У нашому регіоні, де вологість підвищена, особлива роль належить протруйникам. Думаю, що інсекто-фунгіцидний протруйник Вайбранс матиме попит в Україні. Ми маємо надію, що він обов'язково буде в нашому виробництві, адже сіємо озиму пшеницю в ранні строки, зазвичай 5 вересня, тому цей протруйник захищатиме насінину від патогенів протягом 45 днів. Раніше ми користувалися протруйниками різних компаній, тепер звузили коло до Селест Топ і Максим XL. І бачимо, що хвороби, про які ми чули й сьогодні на конференції, — фузаріози, сажки — у нас зникають. Та й економічно використовувати протруйники «Сингенти» вигідно, бо раніше користувалися дешевшим протруйником, натомість фунгіцид купували дорожчий. Тому вважаю, що ті, хто планує врожайність пшениці 7-8 т/га, повинні користуватися якісним протруйником, зокрема і Вайбранс. Сподіваємося, що з ним ми здолаємо найбільшу нашу проблему — фузаріози, сажки.


Людмила СТЕПАНОВА

Profile for ecosap

Нова ера в захисті насіння  

Нова ера в захисті насіння  

Profile for ecosap
Advertisement