Page 1

НОВІ ОЛЕЇНТИРИ LANDLORD, 30.06.2018 http://tv_and_press.com/cp_ll_180630-6_74_html_LANDLORD_d6/30/2018_12_00_00_AM [Номер издания: 6] [Страница: 98-102] УКРАЇНА МАЄ ВСІ ШАНСИ ЗДОБУТИ ЛІДЕРСТВО НА РИНКУ ВИСОКООЛЕІНОВИХ СОНЯШНИКА ТА ОЛІЇ Українські агрокомпанії навчилися вирощувати високоолеїновий соняшник і вже перебувають за крок від світового лідерства в його виробництві. А от навчитися стабільно отримувати премії з кожної тонни реалізованого насіння та олії в аграріїв виходить далеко не завжди. І не тільки в українських. Через відсутність координації в діях між переробниками і агровиробниками останні три роки в сегменті вирощування високоолеїнового соняшника спостерігалася невідповідність попиту і пропозиції, волатильність була дуже високою, премія за високоолеїнові продукти то зростала, то падала до нульової позначки. Це не давало сегменту стало розвиватися: фермерам — стабілізувати посівні площі, переробникам — налагодити виробництво олії, постачальникам насіння — планувати обсяги необхідних посівних матеріалів тощо. Розставленню акцентів, налагодженню взаємодії між всіма гравцями сегмента в Україні було присвячене третє засідання «Високоолеїнового клубу», організованого за ініціативою компанії Syngenta, яке відбулося наприкінці травня в затишному ресторані в передмісті Києва. Спонсорами заходу виступили Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ), курорт Forte Village Resort, офіційний дилерський центр «Мерседес-Бенц» компанія «Автомобільний дім» і торговельні марки EFFO та Glenmorangie. Зустріч надала можливість не лише обговорити перспективи цього сегмента, але й провести роботу над помилками. ПРИМХЛИВА ПРЕМІЯ Важливий стимулюючий фактор розвитку всього сегмента — преміальна ціна на високоолеїнові олію та соняшник. Саме стабільна премія в розмірі додаткових $120 за тонну олії та близько $60 за соняшник, яка сформувалася після 2010 року, стимулювала аграріїв нарощувати посівні площі під високо-олеїновими гібридами. Але вже через декілька років та сама премія стала фактором дестабілізуючим. Несподіване значне падіння ціни у 2014-му на звичайний соняшник та значне підвищення премій на високо-олеїновий призвели до різкого збільшення площ під останнім. За даними керівника з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїса Карлоса Алонсо, у 2015-2016 роках в Україні ці площі виросли зі 160 000 га до майже 255 000 га. Деякі експерти називали й більші цифри — 380 000 га. Причому ці посадки не були забезпечені форвардними контрактами. У той самий час збільшилося і виробництво високоолеїнової олії в світі, яке значно перевищувало попит на неї. Звичайно, за таких умов ціни на високоолеїнові олію та соняшник у 2016/17 MP обвалилися (розмір премії впав до $60 за 1 т на олії і до $20 за 1 т на соняшнику), що призвело до певного розчарування з боку аграріїв і переробників. З українського врожаю 2016 року за призначенням було використано лише половину високоолеїнового соняшника. Усе це змусило гравців у новому сезоні зменшити посівні площі під ним. За даними компанії Syngenta, у 2017-му в Україні вони скоротилися до 180 000 га. Але тривало це скорочення недовго. Цього року вони знову збільшилися до 280 000 га (за іншими оцінками, до 200 000 га). Поступово зростає і премія. Фахівці прогнозують, що у 2017/18 MP на високоолеїновий соняшник вона становитиме $30-40 за 1 т, на олію — $120-130 за 1 т, а з урахуванням високого попиту може досягти $140 ВИРОБНИЧІ ГОЙДАЛКИ


Схоже на те, що світовий спад, який відбувався у сегменті високоолеїнових соняшника та олії в 2016/17 MP піде на користь українським виробникам. У них з'явилася можливість якщо не цього року, то наступного стати лідером у виробництві цієї продукції. Франція — традиційний лідер сегмента — скоротила площі під цією культурою і взагалі помітно збавила оберти. Разом із Францією посіви високоолеїнового соняшника скоротили й інші традиційн його виробники — Іспанія, Португалія та Аргентина. Зробили це з різних причин. Франція та Аргентина — через низькі міжнародні ціни. Іспанія та Португалія були вимушені зменшити посадки соняшника через розширення інтенсивних оливкових насаджень Досить стабільними на цьому фоні виглядають Угорщина, Румунія, Болгарія: площі цих країн під високоолеїновим соняшником навіть трохи зросли, але не на багато. Алонсо вважає, що така ситуація дуже сприятлива для України і надає нашій країні можливість наростити виробництво високоолеїнових соняшника та олії та вийти в лідери ринку. «Я вірив із самого початку, що Україна буде виробником високоолеїнового соняшника №1. Я говорив це у 2011, 2012 роках, коли ринок був дуже маленьким, — заявив він. — Вона вже перша у виробництві звичайного соняшника. Так чому б їй не стати №1 і у високоолеїновому сегменті». Завдяки вельми конкурентним цінам на звичайний український соняшник премія для наших виробників високоолеїнового соняшника буде вищою, впевнений менеджер компанії Syngenta. ПЕРСПЕКТИВНЕ СПОЖИВАННЯ А чи справді українським аграріям потрібно розвивати цей сегмент і виходити на провідну роль у ньому-? На це запитання керівник з розвитку бізнес-рішень у галузі переробки сільськогосподарської продукції в СНД компанії Syngenta, координатор високоолеїнового проекту Сергій Тимошенко має однозначну відповідь: так, потрібно. І зовсім не для того, щоб втішитися своїм лідерством, а для того, щоб вижити у висококонкурентному світовому середовищі. Фахівці Syngenta впевнені, що високоолеїновий «співбрат» зможе захистити соняшник як стратегічну для України культуру від пресингу з боку соєвої та пальмової олії. У Syngenta вважають, що саме високоолеїновий соняшник завдяки своїм споживним властивостям здатен підвищити цінність цієї культури та її конкурентоспроможність на світовому олійному ринку. Певною мірою захистити соняшник допомагає і новий регламент ЄС (1169/2011) щодо маркування. Згідно з ним з 2014 року виробники вказують склад сумішей олій та інгредієнти олійних продуктів, а з 2016-го — вміст насичених жирів. Тепер кожен споживач може прочитати на етикетці не тільки про наявність у продукті рослинної олії, але й дізнатися, якої саме. Він може віддати перевагу кориснішим оліям, а шкідливу для організму людини пальмову проігнорувати. У кількох країнах трансжирні кислоти заборонені. Виробники продуктів харчування шукають заміну пальмовій олії. І нею може стати саме високоолеїнова соняшникова олія завдяки своїм поживним і смаковим якостям. Незаперечним аргументом на користь високоолеїнового соняшника може стати і щорічно зростаючий на світовому ринку попит на олію, вироблену з нього. У Європі процес заміщення пальмової олії високоолеїновою соняшниковою вже пройшов. У деяких країнах ЄС більшість соняшникової олії в магазинах — високоолеїнова. За експертними оцінками, Європа споживає близько 1 млн т такої олії на рік, і це споживання щорічно зростає приблизно на 5%. Але потужніший подразник для переробників соняшника на найближче майбутнє — Азія, найбільш динамічний і густонаселений континент зі швид-козростаючим населенням. Саме з цим регіоном пов'язують надії на збільшення експорту соняшникової олії взагалі, і зокрема високоолеїнової, у компанії Delta Wilmar. Керівник маркетингового відділу компанії Яна Горлач також акцентує увагу на можливому зростанні попиту, пов'язаному з урбанізацією азіатських та африканських країн. У великих містах моду на якість їжі задають заклади громадського харчування, ресторани. У тому числі вони пропагують високо-олеїнову олію. Наприклад, у Китаї один з модних трендів — мікс високо-олеїнової соняшникової олії з оливковою. «Азіатські країни — Китай, Індія, Індонезія, Пакистан — лідирують по споживанню високоолеїнових олій. Тому ми прогнозуємо зростання споживання як звичайної соняшникової олії, так і викоолеїнової», — каже Горлач. Не менш вагомий аргумент на користь високоолеїнового соняшника — відсутність ризиків при його вирощувані. Практика українських компаній у роботі з гібридами цього соняшника спростувала вже багато міфів щодо їх можливостей. Вважалося, що високоолеїновий соняшник потребує більших витрат на вирощування і від нього треба очікувати нижчої врожайності порівняно зі звичайним. У зворотному вже переконалися багато гравців ринку, вважає Євген Панченко, керівник напряму насіння компанії «Бізон-Тех», що входить до трійки найбільших дистриб'юторів насіння та засобів захисту рослин в Україні і вже третій рік бере участь у високоолеїнових проектах Syngenta. За словами Панченка, агрономи холдингу LANDFORT,


наприклад, спочатку з великою насторогою сприйняли гібриди високоолеїнового соняшника. Переконати їх в тому, що витрати на вирощування та отримання врожаю будуть на звичайному рівні, було досить складно. Але тепер вони пересвідчилися у відповідності цих аргументів дійсності. Панченко також вважає, що падіння премії у 2016/17 роках має позитивні наслідки для високоолеїнового сегмента. «Ті компанії, які пережили це, зрозуміли, що нічим не ризикують. Врожай завжди можна продати як звичайний соняшник. А якщо буде премія, можна додатково заробити», — зауважує він. Тепер вони будуть завжди сіяти високоолеїновий соняшник, трохи збільшуючи чи зменшуючи площі під ним, додає Панченко. Так, на полях агрохолдингу LANDFORT цього року весь посіяний соняшник — високоолеїновий. СПИРАЮЧИСЬ НА ДОСВІД Отже, гарні передумови для розвитку високоолеїнового сегмента в Україні є. За оцінками Алонсо, світовий попит на високоолеїнову олію щорічно зростає на 8-9%. Завдяки проекту Syngenta в Україні з'явився спотовий ринок високоолеїнового соняшника, хоча до 2013-го його не було. Вирощування відбувалося головним чином за рахунок переробників, які формували замовлення і забезпечували аграріїв насінням. З'явилося і достатньо насіння на ринку якого ще у 2012 році, як стверджує Панченко, катастрофічно не вистачало. Алонсо також наголошує, що запасу високоолеїнової сировини на світовому ринку немає і найближча перспектива — дефіцит у 14%. Чи означає це, що тепер можна купувати бажану кількість високоолеїнового насіння і сіяти досхочу? Зовсім ні. Головне занепокоєння учасників високоолеїнового клубу Syngenta — перегрів ринку. Тому основна їх теза — спільне розуміння аграріями і переробниками балансу попиту і пропозиції, яке повинно виливатися в довгострокове співробітництво, підписання і дотримання форвардних контрактів хоча б на 40% обсягу вирощування. Також Алонсо натякає гравцям ринку на необхідність стримувати свої амбіції щодо преміальної винагороди. Він вважає, що ринок не зможе впоратися з премією в $200 за 1 т і автоматично буде шукати альтернативу високо-олеїновому соняшнику. «Якщо премія становить до $150, ринок буде розвиватися. Премія понад $150 — гарна новина на цей рік, але не дуже добра на наступний», — наголошує він. Якщо вдасться втримати премію на рівні $120 за 1 т для виробників олії і $45 для агровиробників, через три-п'ять років в Україні під високоолеїновим соняшником буде 500 000 га, прогнозує Алонсо. Луїс Карлос Алонсо пророкує лідерство України у високоолеїновому сегменті Євген Панченко вміє переконати в перевагах високоолеінового соняшника Спеціальний партнер заходів - торгівельна марка EFFO продемонструвала кулінарні якості високоолеїнової соняшникової олії ВОЛОДИМИР ДЕНИСЕНКОВ

Profile for ecosap

НОВІ ОЛЕЇНТИРИ  

НОВІ ОЛЕЇНТИРИ  

Profile for ecosap
Advertisement