Issuu on Google+

Рекомендації щодо організації команди та проектної діяльності. Планування проекту На етапі планування проекту поставити цілі вам допоможе класичний метод SMART, що виник на Заході ще в середині 20 ст. (автор – Пітер Друкер). Його назва походить від скорочених слів, що є вимогами до цілі, яку ви хочете досягнути. Остання повинна бути: S (specific) – конкретною (наприклад, не «хочу потренувати навики розмовної англійської», а «хочу збільшити словниковий запас та покращити швидкість розмовної англійської»). Така чіткість допоможе не лише у виборі найкращого шляху для реалізації проекту, а й стане індикатором, який дасть зрозуміти, що вашу ціль було досягнуто. M (measurable) – вимірюваною. Краще формулювати ціль з певними цифрами – вказувати час, до якого має бути досягнутий конкретний результат («через півроку хочу збільшити запас слів у сфері розмовної англійської в два рази»). A (achievable) – такою, яку реально досягнути. Оцінюйте свої сили та ресурси в рамках здорового глузду («через три місяці хочу збільшити запас слів у сфері розмовної англійської в 100 разів» – ціль, яку ви точно не досягнете за такий короткий термін). R (result) – направленою на результат, а не на процес. Чітко сформулюйте, чого саме ви плануєте досягнути та як (ціль «я хочу тренувати англійську протягом півроку!» орієнтована лише на процес). Запитайте себе: скільки годин я планую виділити для досягнення цілі, скільки разів на тиждень, що в результаті хочу отримати? T (time-limited) – обмеженою в часі. Встановіть кінцевий термін реалізації проекту. Практика свідчить, що чим жорсткішими є часові рамки – тим вищі шанси досягнути результату. Але при цьому не забувайте, що терміни теж мають бути реалістичними. Цей метод часто використовується у плануванні бізнес-проектів. З часом до абревіатури SMART експерти почали додавати нові літери. Так, наприклад, з’явилася методика SMARTER, де дві останні літери символізують критерії Exciting (ціль має бути надихаючою) та Recorded (записуйте ціль на видному місці, де ви постійно її бачитимете). Окрім класичного методу, ви можете використати «the eTwinning SMART method», що містить такі рекомендації щодо планування (вони ж і розшифровують абревіатуру назви): Share (діліться): Зазвичай кожен з партнерів має своє бачення того, як втілювати проект. Проте дуже важливо, щоб процес планування був спільним і щоб кожен з кураторів чітко усвідомлював свій вклад та відповідальність. Також важливо залучати до процесу планування самих учнів, аби вони відчули власний внесок у розвитку проекту. Motivate (мотивуйте): Розкажіть школярам про всі переваги (http://etwinning.com.ua/proetwinning-plus/faq/17/), які вони отримають під час реалізації проекту. Починаючи роботу над проектом, мотивуйте себе, своїх учнів та іноземних партнерів – обирайте теми, які


цікавлять вас усіх. Не забувайте, що не лише проектна робота, але й саме спілкування з новими друзями стане для вас корисним та цікавим досвідом. Adapt (адаптуйте ідею): Упевніться, що ідея вашого проекту має перспективи для розвитку та є гнучкою – неможливо передбачити як трансформуватиметься сам проект, тож добре бути відкритим до нових напрямків, які виникатимуть під час його втілення. Пам’ятайте, що проект – це в першу чергу сама подорож, а не остаточний пункт призначення. Record (вписуйте проект у план): Документуйте свою роботу та фіксуйте свої успіхи. Намагайтеся включити реалізацію проекту в план уроків – проект буде успішним та легко керованим, якщо він стане повноцінною частиною навчального плану. Take it easy (не забувайте, що це – весело): Насолоджуйтеся процесом реалізації. Проекти програми eTwinning – це веселий спосіб знайомитися з іншими країнами та мотивувати ваших учнів. Тож насолоджуйтеся досвідом спілкування та співпраці з колегами й учнями зі всієї Європи! Створення команди Традиційно, команду можна визначити за такими ознаками: • • • • • •

Вона складається з двох та більше осіб. Її члени беруть на себе відповідальність у спільному досягненні поставлених цілей та діють, виходячи з певної ролі, яку обирають для себе на час реалізації проекту. Команда має свою власну індивідуальність, яка не співпадає з окремо взятими якостями її членів. Вона встановлює певні внутрішні (між її членами) та зовнішні зв’язки (з іншими командами). Команда має чітку та впорядковану структуру, направлену на виконання завдань та досягнення поставлених цілей. Час від часу вона має оцінювати свою ефективність.

Як створити команду? Створення команди та підтримка її життєдіяльності відбувається за допомогою таких послідовних дій: • •

• • • •

Відбір до команди людей, які зацікавлені у досягненні спільної цілі; Регулювання кількості учасників (для цього потрібно уявляти масштаби завдань, які мають бути виконані та розуміти потенціал кожного з учасників – побачити роль, яку він може виконувати в процесі досягнення цілі); Спільно визначити цілі та задачі; Пояснити, які вигоди отримає кожен в результаті успішної діяльності команди; Допомогти членам команди краще взнати один одного та поділитися особистими цілями, які кожен планує досягнути, беручи участь у спільній діяльності; Встановити групові норми та правила поведінки, домовитися про їх дотримання;


• • • • •

Визначити ролі кожного члена команди та пояснити їхні обов’язки (детальніше про ролі в команді за психологічною методикою Белбіна); Навчити членів команди успішно виконувати поставлені завдання; Встановити систему контролю та заохочувати самоконтроль учасників; Забезпечити підтримку командного духу; За потреби – замінити членів команди, які не зможуть/будуть змушені припинити участь в проекті.

Створення команди – не єдине завдання вчителя, бо важливим є також створення комфортного клімату в групі. Злагодженої роботи та гармонійної атмосфери можна досягнути тоді, коли: Для команди та кожного її члена встановлені реалістичні цілі; Учасники та лідери розуміють особисті пріоритети кожного, підтримують один одного в досягненні спільного успіху, допомагають під час виникнення труднощів; Всі члени команди спілкуються толерантно та відкрито: радо сприймають нові завдання, ідеї та пропозиції; не критикують один одного, а лише вносять конструктивні правки; Кожен розуміє, чого від нього очікують та може самостійно контролювати свою діяльність; Заохочуються нові застосування своїх можливостей/ролей та нові пропозиції від кожного члена команди; Конфлікт не розпалюється, а сприймається як ідентифікатор та можливість вирішення проблеми; Існує баланс між продуктивністю всієї групи та задоволенням потреб окремих учасників; Фіксуються спільні та особисті здобутки: команда винагороджується за свою роботу; Учасники усвідомлюють важливість дисциплінованої роботи та дотримуються встановлених стандартів поведінки.


Рекомендації щодо організації команди та проектної діяльності