Page 41

А. М.: Нехай буде й так, що я вдаю кращого, ніж є... Але слід пам’ятати, як сказав Курт Вонеґут, що «не байдуже, кого ти вдаєш». Я міг би вдавати Качинського або Мацєревича. Ю. Т.: Я би сказав, що Адам схожий на контрабас, який має кілька струн, а життя схоже на смичок – грає раз на одній, іншого разу на другій струні. Це релігія є силою, яка змушує бриніти в тобі істинні струни. Без релігії вони були б мертвими. Це цікаво, проте дратує. Ось поруч із Церквою, в якій чимало побожних, але мало вірних, а ще менше по-справжньому релігійних, у душі Адама забринить час від часу чиста релігійна нота. Одні напружено вслухаються, а інші волають: «За яким правом? Адже це ми релігійні! Це ми співаємо в церковному хорі!» А. М.: Знаєш, хто перший мені сказав про цю струну? Сестра Мар’я в Лясках. Це було двадцять років тому. «У тобі є струна, яка мусить забриніти». Ю. Т.: Ця пісня, яку ти граєш, може, не до кінця така, якої б зичив собі той чи інший католик, проте вона автентична, правдива. А інші, може, грають гарно і на замовлення, але це не їхня пісня. – Ви обидва граєте власні пісні, і тому Юзек є викликом для свого світу, а Адам – для свого. Ю. Т.: Кожна людина є якимось викликом. Адам є викликом, бо порушує певний код, певні навички. Тим паче – під час військового стану доля винесла його на дуже високе місце. І його сучасні найзапекліші супротивники мусили тоді мовчати. Така була ситуація. І тепер вони хочуть це надолужити, отож лізуть по ньому вгору. Це нормально. Немає чому дивуватися. Є люди, які не можуть піднятися інакше, окрім як зіштовхуючи інших униз. А. М.: Із Юзеком, по суті, те саме. Коли Папа приїхав незабаром після проголошення військового стану, він двічі перечитував одного поляка – Тішнера! Випадок безпрецедентний. Тепер різні «побожні» мусять на це відреагувати. Почитай-но собі, як Nіedziela і Słowo Powszechne пишуть, що Тішнер – невіглас! Поглянь, Язеку, на себе. Ти був голосом Церкви – для світу, для вірних. «Тішнер сказав», означало, що це каже Церква. Ми обидва це пам’ятаємо. Згодом унаслідок якихось цілком метафізичних подій ти вирішив піти цілковито проти течії. Ю. Т.: Радше течія пішла проти мене! Проте не вся. Не вся! Радше та, що є доволі поверховою. Ви знаєте жарт, як на шосе якийсь чоловік збожеволів і жене по зустрічній смузі. Вмикається поліцейське радіо і застерігає автомобілістів: «Увага! Увага! По зустрічній їде божевільний!». Він теж це почув і каже сам собі: «Як це божевільний? Тисячі божевільних!»

562

Адам Міхніх, о. Юзер Тішнер, Яцек Жаковський. Розмови між паном і панотцем  

Пер. з польськ. – А. Павлишин. – К.: Дух і Літера. – 2013. – 624 с. – Мова укр. – Обкл. тверд. – Форм. 60х84/16– ISBN 978-966-378-314-7

Адам Міхніх, о. Юзер Тішнер, Яцек Жаковський. Розмови між паном і панотцем  

Пер. з польськ. – А. Павлишин. – К.: Дух і Літера. – 2013. – 624 с. – Мова укр. – Обкл. тверд. – Форм. 60х84/16– ISBN 978-966-378-314-7

Advertisement