Page 1


Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

ПОЧИТАННЯ АПОСТОЛА ПЕТРА У ВАТИКАНІ: ВІД ПРОСТОЇ МОГИЛИ ДО НАЙВЕЛИЧНІШОЇ БАЗИЛІКИ У СВІТІ

Тарас Б. ДЗЮБАНСЬКИЙ

Видання підготовлено

ЦЕНТРОМ СВ. КЛИМЕНТА Спілкування та діалог культур

ДУХ I ЛIТЕРА Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

У книзі розповідається про те, як розвивався культ святого апостола Петра у Ватикані. Віддавши своє життя за Христову віру, ап. Петро став справжнім подвижником та мучеником. За двохтисячолітню історію існування Церкви Христової місце захоронення апостола Петра у Ватикані стало незаперечним місцем-каменем, на якому височіє найвеличніший храм християнства — базиліка святого Петра.

ВИДАВЕЦЬ: Костянтин Сігов Літературне редагування та коректура: Наталя Анікєєнко Дизайн обкладинки: Ірина Пастернак Комп’ютерне макетування: Вадим Залевський Д438

Дзюбанський, Тарас Б. Почитання апостола Петра у Ватикані. Від простої могили до найвеличнішої базиліки у світі. – К.: Дух I лIтера, 2010. – 112 с.

Усі ілюстрації позначені із ФСП (Фабрика святого Петра) були ласкаво надані паном Пієтро Зандером, відповідальним за Фабрику святого Петра у Ватикані та за дозволом і з благословенням Кардинала Анджело Комастрі, Президента Фабрики святого Петра. Ілюстрації для XIX розділу були надані паном Паоло Парротта із Ватиканського Офісу Розкопок. Сучасна мозаїка святого Петра—твір Теодозія Будуйкевича (розділ XVII). На обкладинці використано зображення мозаїки Чіро Феррі «Святий Петро з ключами та книгою» (XVII ст.). Усі права застережені. УДК 27-312.55:2-526.65(456.31)

© Тарас Б. Дзюбанський, 2010 © ДУХ I ЛIТЕРА, 2010, макет

ISBN 978-966-378-153-2

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

ЗМІСТ Передмова кардинала Анджело Комастрі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Вступне слово посла України у Ватикані . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Слово від автора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 I. Симон – рибалка з Витсаїди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 II. Петро – апостол Христа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 III. Поширення християнства в Римській імперії та переслідування християн . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 IV. Цирк імператора Калігули у Ватикані, 37 рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 V. Мучеництво святого апостола Петра в Римі, 64 рік . . . . . . . . . . . . . . 26 VI. Могила святого Петра у Ватикані . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 VII. «Трофей» на могилі святого апостола Петра та Червона стіна, 160 рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 VIII. Культ мучеників, святих та їхніх реліквій (мощей) у Церкві . . . . 35 IX. Поганський (язичницький) цвинтар-некрополь у Ватикані біля цирку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 X. Імператор Константин Великий та легітимізація християнства в Римській імперії, 313 рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 XI. Перша базиліка святого апостола Петра, IV століття . . . . . . . . . . . . 49 XII. Друга базиліка святого апостола Петра, XVI століття . . . . . . . . . . 55 XIII. Археологічні розкопки під базилікою в XX столітті . . . . . . . . . . . 63 Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

XIV. Розкопаний некрополь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 XV. Πέτρος ένί, Стіна надписів, 250 рік та мощі святого апостола Петра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 XVI. Листи-послання святого апостола Петра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85 XVII. Римські папи – наслідники святого апостола Петра . . . . . . . . . . 98 XVIII. Слов’янська каплиця у Ватиканських гротах . . . . . . . . . . . . . . 103 XIX. Мозаїки святого Володимира і святої Ольги в базиліці святого Петра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106 Бібліографія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

5

Πέτρος ένί

PREFAZIONE Sono felice di accompagnare con la mia benedizione la pubblicazione di una piccola guida della Basilica di San Pietro e della Necropoli Vaticana in lingua ucraina, preparata con sapienza e diligenza dal Dott. Taras B. Dzyubanskyy. La Basilica è stata costruita sulla povera Tomba dell’Apostolo Pietro sulle pendici del Colle Vaticano: in questo preciso luogo la volle l’imperatore Costantino nell’anno 320 e nel medesimo luogo la volle ricostruire il Papa Giulio II nell’anno 1506. Perché tanta attenzione rivolta ad una povera Tomba, dove i cristiani seppellirono il corpo del primo Papa, crocifisso durante la persecuzione di Nerone negli anni 64-67 dopo Cristo? Evidentemente perché Pietro ha un ruolo particolare nella Chiesa: e questo ruolo gli è stato affidato da Gesù. Infatti l’evangelista Giovanni racconta che, nel primo incontro con il pescatore di Galilea, Gesù gli disse: «Tu sei Simone, figlio di Giovanni! Ti chiamerai Cefa ( = pietra)» (Gv 1,42). E, dopo un pò di tempo, vicino alle sorgenti del fiume Giordano Gesù espresse in modo chiaro il suo disegno e la sua volontà, quando disse: «Beato te, Simone figlio di Giona, perché né la carne né il sangue te l’hanno rivelato, ma il Padre mio che sta nei cieli. E io to dico: Tu sei Pietro e su questa pietra edificherò la mia chiesa e le porte degli inferi non preveranno contro di essa» (Mt 16,17-19). Le parole di Gesù hanno una particolare conferma nella storia: «le porte degli inferi» tentano continuamente di aggredire la Chiesa di Gesù per prevalere su di essa ma la promessa di Gesù puntualmente si avvera e «le forze degli inferi» non riescono a prevalere sulla Chiesa costruita su Pietro. Visitando la Basilica di San Pietro e scendendo nella Necropoli Vaticana fino all’umile Tomba di Pietro, sembra di sentire il vento della storia che custodisce e restituisce le impegnative parole che Gesù rivolse a Pietro: «Pasci le mie pecorelle!» (Gv 21,17). E un commosso sentimento di gratitudine ci fa alzare lo sguardo verso la «casa», dove oggi vive il Successore di Pietro, il Papa, per continuare nei secoli la missione che Gesù ha affidato al pescatore di Galilea, venuto per un disegno della Provvidenza a versare il suo sangue qui a Roma, lungo le rive del Tevere. Angelo Card. Comastri Arciprete della Basilica Vaticana Vicario Generale di Sua Santità per la Città del Vaticano Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

6

Πέτρος ένί

ПЕРЕДМОВА КАРДИНАЛА Своїм благословенням з радістю супроводжую публікацію невеликого путівника про Базиліку Святого Петра та Ватиканський Некрополь, старанно підготовлену українською мовою Тарасом Дзюбанським. Базиліка була збудована на убогій могилі Апостола Петра на одному із Ватиканських пагорбів. Власне на цьому конкретному місці в 320 році її захотів збудувати імператор Константин, а Папа Юлій II в 1506 році на місці першої церкви збудував нову Базиліку. Чому так багато уваги ми приділяємо цій бідній Могилі, в яку християни похоронили тіло першого Папи, розп’ятого під час переслідування Нерона в 64-67 роках після Христа? Відповідь на це запитання очевидна: тому що Петро отримав особливу місію в Церкві від самого Ісуса. Євангеліст Йоан розповідає, що при першій зустрічі з рибалкою із Галилеї, Ісус сказав до нього: «Ти-Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа (Петро-Скеля)» (Йо 1, 42). Невдовзі після цієї зустрічі, біля витоків Йорданської ріки, Ісус чітко висловить свою волю щодо Петра: «Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають» (Мт 16: 17-19). Ісусові слова мають особливе підтвердження в історії: «пекельні ворота» постійно намагаються захопити Ісусову Церкву, щоб нею заволодіти, але обіцянка Ісуса постійно здійснюється – «пекельні сили» не можуть заволодіти Церквою, побудованою на Петрі. Приходячи до Базиліки Святого Петра та спускаючись у ватиканський Некрополь до його простенької Могили, неначе відчувається подув історії, що шепоче та береже заповіт Ісуса, котрий сказав до Петра: «Паси мої вівці!» (Йо 21: 17). З глибоким почуттям подяки підносимо наші очі до «будинку», де сьогодні живе Наслідник Петра, Папа, який продовжує столітню місію, яку Ісус поручив рибалці з Галилеї, котрий за Божим Провидінням пролив свою кров у Римі біля берегів Тибру. Кардинал Анджело Комастрі Архипресвітер Ватиканської Базиліки Генеральний Вікарій Його Святості Папи Римського у Ватикані Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

7

Πέτρος ένί

ВСТУПНЕ СЛОВО ПОСЛА Вітаємо вихід у світ книги-путівника по некрополю Базиліки Святого Петра – першого в історії видання українською мовою призначеного, передусім, для численних прочан з України. Ще за часів давньої Русі паломники, які потрапляли до Рима, ішли до могили Святого Первоверховного апостола Петра, який мученицькі завершив свій життєвий шлях та був похований у Римі наприкінці І століття. На наших землях вшанування Святого апостола Петра розпочалося одразу після Хрещення Русі коли, за церковним переданням, Святий князь Володимир привіз з Херсонеса ікону святих Апостолів Петра і Павла. У наші дні, із постійним збільшенням україномовних паломників у Римі, виникла потреба докладно розповісти про могилу Апостола Петра в стислий, але й водночас духовно збагачуючий спосіб. Тепер паломники з України мають можливість скористатися путівником до могили Апостола рідною мовою. Гортаючи сторінки цієї книги, ми проходимо крізь віки розвитку культу святого Петра у Ватикані. Автор вводить нас в контекст подій древньої Церкви від покликання перших апостолів Ісусом Христом, зосереджуючись на житті та діяннях Апостола Петра, котрий отримав особливу місію від Христа. З неупередженим підходом до історичних подій книга об’єктивно представляє нам реалії переслідувань перших християн. Особливу увагу автор звертає на культ мучеників і святих в християнстві. Святість не має конфесійного характеру: Петро є однаково святим для всіх християн. Зображення та кольорові ілюстрації, поміщені в цьому напрацюванні, допоможуть читачеві візуально краще зрозуміти історичні етапи розвитку почитання святого Петра, даючи уяву про вигляд самої могили Апостола та цілий ряд монументів збудованих згодом на цій могилі. Книга коротко розповідає також про мозаїки рівноапостольних Володимира та Ольги – просвітителів руських земель, а також про Слов’янську каплицю із зображеннями Святих Кирила і Мефодія. Так само, як святий Петро проповідував Христову віру у першому столітті християнства, наші древні святі просвіщали народ світлом віри, правди та пізнання. Бажаємо усім, хто читатиме цю книгу, відвідуючи древню могилу одного з найближчих Христових учнів, глибше осягнути велич та визначну роль Апостола Петра у становленні та розповсюдженні християнської віри, послідовників якої Апостол Петро у своїх посланнях порівнює з міцним камінням, з якого будується «духовний дім» (1Пт 2:5). Тетяна Іжевська, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ватикані Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

8

Πέτρος ένί

СЛОВО ВІД АВТОРА Численні відвідини-паломництва до Могили святого Апостола Петра у Ватикані надихнули мене написати цю книгу. Під час моїх богословських студій у Римі мені часто випадала нагода брати участь у семінарах та курсах, метою яких було вивчення досліджень Могили святого Апостола Петра. Особисті роздуми та напрацювання разом із науковими дослідженнями та вивченням богослов’я допомогли мені у написанні цієї книги. Мета цієї праці – бути проводирем для читача-паломника через двохтисячну історію розвитку культу святого апостола Петра у контексті розвитку найбільшої святині християнства, починаючи від простенької могили з 64 року і аж до базиліки, збудованої на честь намісника Ісуса Христа, першого Римського Папи. Сьогодні, 130 метрів над простенькою могилою – місцем, куди в 64 році християни похоронили розіп’яте тіло святого Апостола Петра – височіє купол Мікеланджело із XVI століття. Богослов’я Пресвятої Трійці відображене в архітектурному плані базиліки: Бог Отець зображений на куполі у мозаїці; Бог Дух Святий у вигляді голуба зображений на балдахіні Берніні; а Ісус Христос, Бог Син, стається тілом і кров’ю кожного разу, коли на вівтарі, збудованому прямо на Скелі—місці поховання святого Апостола Петра – твориться Пресвята Тайна Євхаристії. Надзвичайно багата мистецтвом, мозаїками, архітектурними стилями, композиціями та творами відомих митців базиліка святого Петра є особливим місцем для паломників. Ось уже майже 2000 років звідусіль прибувають численні вірні, щоби віддати честь та поклонитися святому Апостолу Петрові. Не дивним є той факт, що культ мучеників та святих почав розвиватися власне на місцях, де були поховані мученики та святі. Таким чином, місце поховання стало місцем присутності святого, мученика чи ісповідника віри, котрі і після смерті стають помічниками та заступниками перед Господом Богом. Мільйони людей, котрі відвідують базиліку святого Петра, щороку свідчать про незаперечну велич та славу цього місця. Жодне інше місце в Римі, жодна із могил відомих римських імператорів та аристократів не мають стільки відвідувачів, як Могила простого рибалки з Витсаїди із Галилеї—Могила святого Апостола Петра. Було б неправильно вважати базиліку, розмір якої становить приблизно 20,000 квадратних метрів, як лишень найбільшу в світі! Базиліка святого Петра – центр Католицької Церкви – насамперед свідчить про велич та славу Божу. Найважливішим є те, що базиліка святого Петра являється живим свідком слів Ісуса Христа, котрий сказав до апостола Петра: «Петро, ти – скеля – і на цій скелі я збудую мою Церкву» (Мт. 16:18). Ці слова поміщено у верхній частині базиліки, під куполом. Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

9

Πέτρος ένί

Для кращого розуміння важливості Могили святого Петра читач зможе ознайомитися з головними моментами із життя Апостола Петра, які змінили життя простого рибалки з Витсаїди та які і по сьогодні продовжують впливати на багатьох вірних Христової Церкви. Дуже коротко ми звернемося до основних подій Ранньої Церкви в контексті яких буде розвиватися культ святого Апостола Петра. Окрім Могили святого Петра наша книга розповідає про Некрополь, розкопаний під базилікою в 1940-х роках ХХ століття разом із самою Могилою. Некрополь, місто мертвих, був римським язичницьким цвинтарем, який розбудувався поблизу Могили Петра у другому та третьому століттях. З точки зору археології та вивчення давньої архітектури Некрополь є безцінним музейним експонатом. Напрочуд красиві фрески, мозаїки та мармурові саркофаги прекрасно збереглися під базилікою святого Петра. Оскільки Некрополь був засипаний землею протягом більш як 1600 років, внутрішня та зовнішня частини цвинтаря майже не зазнали змін, дійшовши до наших днів у такому самому вигляді, в якому їх бачив імператор Константин Великий перед тим, як наказав засипати Некрополь землею, а наверху збудувати першу базиліку на честь святого Апостола Петра в 320 році. Наприкінці книги запрошуємо читача прочитати два листи-послання, написані святим Петром. Ці писання включено у Канон Біблії і вони розкривають для нас особистість святого Апостола Петра. Так, як колись святий Петро проповідував Христову віру, звертаючись до християнських спільнот, так само і сьогодні наслідники святого Петра, Римські Папи, продовжують цю місію служіння Христовій Церкві, будучи видимим знаком єдності усіх Католиків світу. Сподіваюсь, ця книга стане путівником для паломників, котрі відвідуватимуть Могилу першого Римського Папи. Нехай вона буде моїм простим вшануванням святого Петра.

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

49

Πέτρος ένί

XI. ПЕРША БАЗИЛІКА СВЯТОГО ПЕТРА В РИМІ, IV СТОЛІТТЯ Імператор Константин не лишень дав волю християнам, але він усіляко допомагав поширенню християнства в Римській імперії, зводячи церкви та базиліки для християн. Одним з найбільших проектів імператора Константина була побудова базиліки на честь святого Апостола Петра, першого Папи Римського. Безперечно, місце поховання св. Петра у Ватикані було вибрано для побудови церкви на честь першого Римського Папи. Отже, було відомо про місце поховання апостола Петра. Приблизно 333 року християнський історик Євсевій Кесарійський ось що написав про місце поховання святого Петра: Його знає весь світ, навіть західні частини імперії; пам’ять про Петра в Римі є найбільшим виявом його присутності серед римлян; Петрові було побудовано гробницю перед містом, куди з усіх усюд постійно приходять натовпи людей неначе до якогось великого храму.7 Декілька років перед тим, як Євсевій написав ці слова, Константин Великий розпочав будувати базиліку на честь св. Петра саме на тому місці, де 64 року було похоронено розіп’яте тіло Апостола. Вже на самому початку цього задуму з’явилися дві проблеми щодо будови базиліки саме у Ватикані. По-перше, архітектурний план базиліки являє собою довгу структуру, для зведення якої потрібно вибрати рівну площину. Ватиканські пагорби аж ніяк не були придатними для будови базиліки. Подруге, зі вступом Константина на імператорський трон на початку четвертого століття, поблизу могили св. Петра уже розвинувся величезний язичницький некрополь. Будуючи базиліку у Ватикані, Константин би мусів розвалити більшу частину некрополя, котрий був у вжитку в цей час. Римські закони забороняли руйнування могил, та й самі власники склепів ніколи б не дозволили Константину знести «будинки» їхніх померлих. Будучи імператором, Константин зміг обійти ці перепони, що стояли на заваді будові церкви у Ватикані, але при цьому імператор наважився на велиЄвсевій Кесарійський, Теофанія IV, 7. Цитата взята з: Margherita Guarducci. La Tomba di Pietro. Notizie Antiche e Nuove Scoperte (Roma: Editrice Studium, 1959), ст. 7. 7

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

50

Πέτρος ένί

чезні витрати. Некрополь не був зруйнований. Константин наказав порозбивати усі стелі ватиканських склепів та... засипати їх землею із ватиканських пагорбів. При цьому три величезні стіни були збудовані у самому некрополі. Ці стіни стали своєрідним фундаментом для базиліки, будова якої розпочалася після того, як над некрополем було створену рівну площину. Це був надзвичайно великий проект: приблизно 40 тисяч кубометрів землі було засипано у склепи у Ватикані! Як можемо собі уявити, Константинове рішення про закриття ватиканського некрополя аж ніяк не було втішною новиною для язичників, котрі були власниками склепів у Ватикані. Чималі кошти були витрачені на будову та

36.ФСП. Джованні Б. Річчі. Фреска із зображенням Першої базиліки св. Петра Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

51

Πέτρος ένί

37. Х. Брювер, Перша базиліка св. Петра, (1891)

на внутрішні оздоблення мавзолеїв, а самі склепи стали місцем поховання багатьох їхніх рідних та близьких. Незважаючи на протести цих власників Константин все ж таки закрив ватиканський цвинтар, дозволивши рідним похованих у склепах осіб повиносити рештки – кістки чи прах – з мавзолеїв та перепоховати їх в іншому місці. Знявши верхню частину некрополя та порозбивавши стелі у склепах, засипавши їх землею із ватиканських пагорбів, вояки та працівники Константина вирівняли площину над некрополем та приготували рівне місце для зведення базиліки на честь св. Апостола Петра. Традиція переповідає, що сам імператор всипав 12 відер землі у ватиканський некрополь на честь 12 апостолів Христа. Некрополь був засипаний чистою землею, без сміття чи решток із порозбиваних стель, тому що римляни вважали це місто мертвих своєрідною святинею та проявляли високі почуття уваги та релігійності до місць поховань взагалі. Отже, закриваючи некрополь та засипаючи його землею, Константин зберіг повагу до язичницьких могил, котрі понад 1600 років після Константина, до XX століття, були недоступними для людей. Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

52

Πέτρος ένί

38. ФСП. Макет першої базиліки св. Петра

Що стосується самої Могили св. Петра, то, звичайно, вона стала головним місцем у базиліці. Монумент «Трофей» з половини другого століття був обкладений великими мармуровими плитами з трьох сторін. Була створена свого роду «коробка», яка містила «Трофей» (160 рік), збудований на Могилі Апостола з 64 року. Передня частина монумента була відкритою. Внизу під монументом Константина виднілася порожнина, вдивляючись в яку паломники могли бачити Могилу святого Петра та опускати в неї різноманітні речі – реліквії, оскільки це практикувалося в той час на могилах святих та мучеників. Будова першої базиліки святого Петра розпочалася приблизно в 320 році, а в 350 була завершена. Коли паломники приходили до базиліки св. Петра, вони процесійно обходили навколо Константинового монумента, віддаючи шану св. Петрові. Найвірогідніше, перед цим монументом стояв тимчасовий вівтар для літургійних обрядів. Усі ці споруди (монумент Константина та «Трофей») забиΠέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

рали багато місця у святилищі. Зі збільшенням постійного потоку паломників виникла потреба для постійного вівтаря. Папа Григорій Великий вирішив цю проблему на синоді в 590 році. Понтифік підніс рівень святилища приблизно на півтора метра та спорудив постійний центральний вівтар на монументі Константина. Передня частина перед вівтарем, так звана «Сповідальниця св. Петра», містила невеликий отвір, через який можна було бачити Могилу Апостола Петра. Святилище базиліки зазнало значних змін у XII столітті, коли Папа Каліст II спорудив ще один вівтар навколо та над вівтарем Григорія Великого та над усіма спорудами над Могилою святого Петра, яка залишилася для паломників головним місцем у базиліці. Важливо пам’ятати те, що попри всі архітектурні зміни та добудування, сама Могила святого Петра залишилася незмінною. Послідовність монументів та вівтарів, збудованих над самою Могилою, свідчить про велич цього місця в історії Церкви та про славу цього місця як «каменя» чи «скелі», на якій дослівно збудована Христова Церква. Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

53

Πέτρος ένί

39. ФСП. Одна із колон з базиліки Константина Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

54

Πέτρος ένί

Неперервний потік паломників до цього святого місця ніколи не зупинявся. Окрім паломників, котрі відвідували базиліку, численні представники від світської влади також приходили, щоби віддати честь та пошану святому Петрові. Деякі із церковних синодів та соборів проходили в стінах базиліки, та, починаючи із Карлом Великим у 800 році, деякі із володарів були коронованими саме у базиліці святого Петра у Ватикані. Фердинанд III був останнім, хто отримав корону в базиліці в 1451 році. У підлозі базиліки та повздовж стін було зроблено багато могил для знатних осіб – бути похороненим близько могили святого Петра вва40. ФСП. Пресбитерій чи святилище жалося великою честю. базиліки Константина В 1300 році Папа Боніфатій VIII видав буллу Antiquorum habet fida relatio, якою проголосив перший Ювілейний Рік. Від цього часу кожних 25 років у Ватикані святкується такий рік. Усім паломникам, котрі відвідають базиліку святого Петра разом із базилікою святого Павла в Римі під час Ювілейного Року, надається повний відпуст.

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Πέτρος ένί

112

Πέτρος ένί

Проект реалізований під ПАТРОНАТОМ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНИ У ВАТИКАНІ Особливу подяку складаємо наступним особам, завдяки яким був реалізований цей проект: • Кардиналу Анджело Комастрі, Архипресвітеру Ватиканської Базиліки, Генеральному Вікарієві Його Святості Римського Папи та Президенту Фабрики Святого Петра, за благословення та дозвіл на проведення дослідницьких робіт у Ватиканському Некрополі • Пані Тетяні Іжевській, Надзвичайному та Повноважному Послу України у Ватикані, за підтримку реалізації цього проекту • Пану Паолу Паротта та д-ру Пієтро Зандру з Ватиканського Офісу Розкопок, за технічну допомогу та за надання необхідних матеріалів для книжки • Преосвященному Владиці Василю Лостену зі Стемфордської Єпархії Української Католицької Церкви, котрий перший відгукнувся на ініціативу цього проекту Паломникам із України, які щедро покрили пов’язані з книгою витрати: • • •

Сім’ї Глусь Родині Симхи Сім’ї Кук Нехай Святий Петро оберігає Вас та Ваші родини!

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί

Πέτρος ένί


Дзюбанський Т. Почитання апостола Петра у Ватикані  

К.: Дух і літера, 2010. – 112 с. з іл. Мова укр. – Обкл. м’яка – Форм. 60х84/16 – ISBN 978-966-378-153-2

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you