Page 1

Ціна 50 коп.

інформація : «Нова Рада», «Вікіпедія», Центральний державний архів, «Відродження».

КЛіО На Північнім кордоні України Щодо бойових операцій, то на Північнім кордоні України зараз цілковитий спокій. З боку більшовиків помічається енергійна діяльність з впорядкування управління бандами, що досі вели операції нарізно, і з утворення нових частин. Великими центрами їх формування є Брянськ і Курськ.

Пільги полоненим офіцерам Наказом Військового відомства встановлено, що полонені офіцери українського походження при повороті додому мають право на прискорене отримання чинів при умові, що буде доведено, що офіцер попав у полон не по своїй волі. Щодо цієї пільги, то бранців ділитимуть на три категорії: 1) поранені, що мають право на захист Олександрійського комітету про ранених; 2) легко ранені, та ті, що взяті в полон у складі частин залоги Новогеоргієвської фортеці, 48 дивізії (Корнилівської) та армійського корпусу; 3) всі інші.

Одеса Австрійські військові відділи, які знаходяться тут, згідно наказу свого верховного командування, почали здавати зброю у визначені склади; здача провадиться спокійно. Так само провадиться спокійно і здача артилерійських гармат, замки яких віддано.

Львів, події 7 листопада 1918 року, - поляки повели наступ на станцію Підзамче. З боку Головного вокзалу рушив імпровізований панцирний потяг. Однак, перед самим мостом на Замарстинові, українці розкрутили рейки, таким чином польська операція пройшла невдало. Завзяті бої в районі казарми Фердинанда теж не змінили становища українців. Польським відділам вдалося пробитися з духовної семінарії через горище будинку пошти і підпалити праве крило, що виходило на вулицю Сикстунську. Українці відступили в ліве крило, а до гасіння пожежі допущено міську пожежну сторожу. Вона виявилась у змові з поляками

ВИПУСК № 311 7 листопада 1918 року

ГАЗЕТА

і допустила їх відділи в будинок ще до кінця пожежі. Так українці втратили пошту, хоча цей успіх нічого не дав противнику. Всі будинки по прилежній вулиці залишились в українських руках. 7 листопада 1918 року в боях прийняла участь українська артилерія. Полякам вдалося зайняти Скнилів. Українського війська там не було, а залога складалася лише з місцевої самооборони.

Тимчасовии народнии уряд Республіки Польща Під час першої світової війни Королівство польське, що належало Росії, було окуповане військами Німеччини та Австро-Угорщини, які володіли іншими частинами польських земель. Тут окупанти проголосили в листопаді 1916 року, створення польської держави і органів «польської влади», які повністю залежали від окупаційних властей. Польські патріотичні сили не підтримали даний захід і скориставшись революціями в Німеччині та Австро-Угорщині створили 7 листопада 1918 року в Любліні Тимчасовий народний уряд з правих соціалістів та представників селянських партій на чолі з соціалістом Дашинським. У виданому ним Маніфесті до польського народу проголошувалось створення Польської народної республіки, демократичні свободи, необхідність скликання Установчих зборів, націоналізацію ряду галузей. Маніфест отримав підтримку більшості поляків. Цей день вважається днем створення Польської Республіки. Новостворена Польська держава розпочала бойові дії фактично проти всіх своїх сусідів, маючи на меті максимальне розширення власної території.

Боротьба за Перемишиль У Перемишлі з початку листопада 1918 року, урядувала спільна українсько-польська комісія (4 українці та 4 поляки). Завданням комісії було полагодження питань адміністрації міста та повіту, утримання ладу, оголошення розпоряджень політично-адміністративного характеру. Та активізація поляків у напрямку організації власних військових сил спонукала українців до перехоплення ініціативи. Місцеві селяни під керівництвом офі-

1

Рік видання перший перше щоденне ілюстроване видання присвячене ж иттю т а інтересам українців у 1918 році. передплатна ціна

на рік на місяць окремий №

-

170 грн 16 грн 50 коп

редакція і контора Фонд «українська політика» Інститутська, буд. 22/7

Кіїв.

Вул.

церів-українців роззброїли польські підрозділи та встановили контроль над правобережною частиною Перемишля і повіту. Частина ж міста і села на Засянні опинилися в польських руках. 7 листопада 1918 року на цій території обійняла владу новоутворена Повітова Польська Національна Рада. В умовах протистояння обидві сторони продовжили переговори щодо встановлення тимчасової адміністрації міста і повіту до відповідного рішення Мирового Конгресу. Не бажаючи визнавати лінію ріки Сян за тимчасовий кордон, поляки погоджувались на перехід під українське правління частини сіл над Сяном, з умовою встановлення польської влади в самому Перемишлі. Таку пропозицію українці не прийняли, але втриматись у місті їм вдалося лише до 10 листопада 1918 року. Підсилені резервами, польські військові з’єднання змусили українські підрозділи відступити з міста. Членів Перемишльської Повітової Української Національної Ради поляки інтернували.

Місцеве самоврядування Законопроект про запровадження посад інспекторів з міських і земських справ подав уряду міністр внутрішніх справ В. Рейнбот ще 7 листопада 1918 року. Одним із ініціаторів запровадження посади у справах органів самоврядування став Подільський губернський староста С. Кисельов. На з’їзді губернських старостів у Києві 19-20 серпня 1918 року, він запропонував відновити посаду Обов’язкового члена з земських та міських справ Присутності. Однак, міністри не підтримали цю пропозицію, ухваливши рішення встановити у штатах управлінь губернських старостів посаду другого помічника, поклавши на нього обов’язки нагляду за законністю дій міських і земських самоврядувань.

Перші дипломатичні контакти Львова з Києвом Соборницькі настрої галицького суспільства і насамперед війська мали досить потужний вплив на процес об’єднання двох українських держав - УНР і ЗУНР, який розпочався вже восени 1918 року. Перші дипломатичні контакти Львова з Києвом


відбулися 7 листопада 1918 pоку, коли делегація галичан у складі О. Назарука і В. Шухевича виїхала у Наддніпрянщину і мала аудієнцію у гетьмана П. Скоропадського. Під час їхнього очікування в приймальні, в гетьмана на прийомі був Є. Коновалець. Вийшовши з кабінету, Є. Коновалець зустрівся з О. Назаруком та В. Шухевичем. За свідченням Є. Коновальця, після короткої розмови, у якій О. Назарук пояснив мету приїзду, він розвернувся і зайшов з ними знов до гетьмана. Далі, за словами О. Назарука, - «Коли я представив гетьманові ціль нашого приїзду, він запитав: «Скажіть одверто - хочете вирізати панів?» - «Хочемо будувати Українську державу», - відповів я здивований. ... на таку ціль допомогу дасть добрий полк Січових Стрільців, ... буде висланий на границі Галичини буцімто на це, щоб обчистити залізницю від полонених. Цей полк може опісля перейти без дозволу на галицьку землю. Таку обережність уважав гетьман потрібною, щоб не вмотатись у війну з Польщею. Також участь у розмові про організацію допомоги Українській Національній Раді у Львові взяли міністр праці М. Славинський і заступник міністра закордонних справ Палтов. Зокрема останній категорично виступив проти організації прямої військової допомоги і порадив пе-

реправити частини в запропонований спосіб. Втім остаточне рішення прийняла Стрілецька рада Окремого загону Січових Стрільців під командуванням Є. Коновальця, яка з огляду на підготовку анти-гетьманського повстання та багато інших політичних обставин, відмовилась передислоковувати загін до Східної Галичини.

Більшовицька революція в Німеччині 7 листопада 1918 почалася революція в Німеччині. У баварській столиці Мюнхені революція спалахнула на три дні раніше, ніж у Берліні. У день першої річниці революції в Росії, 7 листпада 1918 року, в центрі Мюнхена відбувся масовий мітинг, головним гаслом якого було «Мир за будь-яку ціну!». Вимоги якнайшвидшого припинення війни та проведення демократичних реформ об’єднали широкий спектр політичних сил від поміркованих лібералів до крайнє-лівих. Тріумфальний хід радянської влади вулицями міста тривав всього один день і був очолений соціалістом Куртом Ейснером, який кілька місяців до того провів у в’язниці за свою антивоєнну діяльність. Ні державні установи, ні офіцери не чинили скільки-не-

2

будь помітного опору революціонерам, що вривалися в міністерства і казарми. А революціонери обмежувалися оголошеннями, що влада відтепер переходить до Рад робітничих і солдатських депутатів, які будуть обрані найближчим часом. Наступного дня з міста втік останній з Віттельсбахів, які давно вже були предметом постійних насмішок гострих на язик баварців. Зібралася на своє перше засідання Революційна робітнича рада, що складалася з кількох десятків активістів, яка проголосила Баварію «вільною державою» з республіканським правлінням, а Ейснера - головою революційного уряду. Акт відмови від влади, підписаний Людвігом 3, кілька днів по тому, був вже простою формальністю. Прихована конкуренція Баварії і Пруссії продовжувалася і після краху кайзерівської імперії. По всій країні влада перейшла в руки місцевих Рад, тон в яких задавали соціал-демократи. Проте їх партія СДПН - в 1917 році пережила розкол. З її складу вийшло ліве крило, що утворило НСДПГ - партію незалежних соціалістів. У Берліні главою революційного уряду став лідер СДПН Фрідріх Еберт, майбутній президент Веймарської республіки. Курт Ейснер представляв партію «незалежників» з Баварії.

311  
311  
Advertisement