Page 1

Ціна 50 коп.

інформація : «Нова Рада», «Вікіпедія», Центральний державний архів, «Відродження».

КЛіО Договір України з Румунією Рада Міністрів на одному із своїх засідань заслухала доповідь Міністра закордонних справ у справі встановлення товарообміну між Україною й Румунією, про що вже велися переговори в Києві з румунською делегацією на чолі з міністром Концеско. Як уже йшлося, пан Концеско виїхав у Ясси для доповіді. Тепер від Концеско отримано повідомлення, що румунський уряд погоджується найближчим часом дати Україні значну кількість нафтових продуктів та бензину в обмін на харчові продукти та на насіння. Крім того румунський уряд згоджується встановити правильний товарообмін з Україною, даючи їй цукрові буряки, сушені овочі і вино в обмін на цукор і хліб. Рада Міністрів ухвалила підписані торгівельні договори в обмін на певні продукти. Цей договір підписав з боку Румунії Концеско.

Біи між українцями і поляками У Міністерстві доріг отримано відомості, що біля Волочиська між галицьким українським військом та польськими легіонами виник бій. Очевидно легіони йшли на підмогу польському війську, котре билося з українцями в районі Перемишля. Довідавшись про рух польських легіонів, українське військо пішло їм на зустріч і біля Волочиська розпочало бій. Бій тягнувся майже цілий день і до пізньої ночі. З обох сторін багато побитих і поранених. Гадають, що бій на другий день набув більшої сили, бо і до українців і поляків надходила підмога.

Тривожнии настріи У Києві раптом зникла електрика, яка перед тим у вечері ледве «блимала». Це чимало наполохало декотрих мешканців міста, і так в одній із ресторацій, на Троїцькім базарі зайшов якийсь хорунжий на підпитку і став навмання бахати з револьвера. Серед публіки знялася неймовірна паніка. Хтось пустив чутку, що на Київ напали більшовики, які і погасили електрику в місті. Під впливом цих чуток у місті почали готуватися до бою з більшовиками. Тим часом веселий хо-

ВИПУСК № 309 5 листопада 1918 року

ГАЗЕТА

рунжий перебрався з ресторації до Олександрійського парку. Туди було послано значні сили навіть з кулеметами… Однак виявилося, що тривога була зайва: веселого хорунжого розшукали і передали до рук Варти, а переполох незабаром угамувався, тим паче, що і електрика о 22:00 знову засяяла звичним ясним світлом.

Обмін арештованими Український уряд порозумівся з російським радянським урядом щоби випустити на волю декотрих заарештованих представників радянської влади. Замість того радянський уряд має також випустити з під арешту декотрих українських громадян. За цією згодою буде випущено на волю Грановського, що лютому був у Києві радянським комісаром державного банку.

Відозва Української Національної Ради Львів. 5 листопада 1918 року: Український Народе! Всенароднім правом створив Ти, Український Народе, на прадідній землі Осьмомисла, Данила і Льва свою власну державу. Українська Національна Рада в нашій старій столиці взяла верховну державну власть у руки, а Український Народ, всі його верстви, йдучи за її покликом, доконав цього з достойною подиву однодушністю в цілім нашім краю. По 578 літах неволі, упокорення і наруги став Ти, Український Народе, знову сам собі господарем на своїй землі, сам собі сувереном. Пірвані кілька-сот-літні кайдани, розвалена довговічна тюрма і перед Тобою, Український Народе, відчиняється сонячний шлях до світлої народної будуччини. Подвиг Твій - це перемога правди над кривдою, волі над неволею, світла над тьмою, це перемога демократії, народоправства над олігархією, над поневоленням більшості упривілейованою меншістю.

З'явилася програмна декларація Національної Ради 5 листопада 1918 року, на сторінках газети «Справа» з’явилася програмна декларація Національної Ради, відповідно до якої

1

Рік видання перший перше щоденне ілюстроване видання присвячене ж иттю т а інтересам українців у 1918 році. передплатна ціна

на рік на місяць окремий №

-

170 грн 16 грн 50 коп

редакція і контора Фонд «українська політика» Інститутська, буд. 22/7

Кіїв.

Вул.

ЗУНР проголошувалась демократичною республікою, соціальну основу якої складали робітники. Українська влада декларувала загальне виборче право, рівність усіх громадян незалежно від віросповідання, мови, стану чи статі перед законом, восьмигодинний робочий день, соціальний захист людей похилого віку та інвалідів, охорону праці й громадянський спокій, проведення аграрної реформи.

Поклик Українського Національного Союзу Київ. 5 листопада 1918 року: Громадянине! Західна частина нашого рідного краю, серце України Галичина, у своїх змаганнях за волю переживає критичний момент. Зруйнована війною, стоптана, закривавлена, вона напружує останні сили в боротьбі з поляками за створення своєї державної влади, але разом з тим мусить давати лад здеморалізованому австрійському війську, що тікає з України, грабує, палить, руйнує. Громадянине! Треба допомогти рідній Галичині. Вірні, чесні українські серця мусять озватись. Ідіть в добровольчий корпус оборони Галичини і ратуйте наш П’ємонт від руїни! За президію Головної Ради Українського Союзу: голова Володимир Винниченко, за секретаря Микита Шаповал.

Зміна політичної ситуації не на користь Україні Наступним кроком реформи грошового обігу став Закон про надання міністрові фінансів права видавати постанови про обов’язкове пред’явлення до обміну російських кредитових білетів вартістю у 250 рублів від 5 листопада 1918 року. У той час зовнішньополітична ситуація в Європі щодо України, та й у ній самій, докорінно змінилася, що надало нового натхнення і певних важелів впливу на владу «єдінонєдєлімцам». Новий закон «… викликав бурю у всьому російському друці Києва, позаяк він з’явився в момент розгрому Німеччини, появи союзників (країни Антанти) у Румунії, успіхів добровольчої армії (генерала А. Денікіна), коли всі почали дивитися на Україну, як на П’ємонт у справі відродження Росії», - писав Л. Нєманов.


Маніфест делегації Української Національної Ради в Чернівцях до населення Буковини 5 листопада 1918 року: Велика історична хвиля визволення та вільного визначення народів осягнула також нас, і нова доба кличе населення Буковини під прапори свободи. Стара влада, яка не хотіла чи не могла дотримуватися постулату бажань народів, упала. Непоборний дух нинішніх часів її віддалив. Без акту насилля, тільки під тиском історичного процесу, старий уряд впав і втратив кермо урядової влади. Стара урядова влада впала і виникає потреба творити новий орган, що міг би виконувати завдання держави. Прикро, що намагання українців цього краю виконувати урядову владу у співдії з представниками інших націй залишилися без успіху, з чого витворився недопустимий стан анархії, що загрожує кожному знищенням культури, добра і життя. У ці, повні відповідальності, хвилини, Українська Національна Рада, єдина організована сила, вирішила перебрати відповідальність за відновлення порядку та спокою і:1) перебрати урядову владу в Чернівцях і в тих громадах краю, де знаходиться

більшість українського населення; 2) взяти під свою опіку всі центральні установи міста Чернівців. Громадяни, Українська Національна Рада спирається на непорушному принципі вільного визначення народів, що не може бути зменшений ніяким насиллям. Ми цілковито свідомі того, що рішення про територіальний поділ краю спочиває в руках суддів мирової конференції. Створюючи на цій основі урядову владу для забезпечення порядку і миру, ми закликаємо всіх громадян подати допомогу тимчасовому урядові та його урядовцям, які мають перед собою тяжке завдання оборони міста Чернівців, під час переходового стану великі труднощі, - і напевно щаслива хвилина спокою прийде в скорому часі. Під прапором вільного визначення народів ми хочемо йти назустріч цієї хвилини.

Зміни української віиськової команди 5 листопада 1918 року, полковник Дмитро Вітовський, як писав Олекса Кузьма у книзі «Листопадові дні 1918 року», «від перевтоми попав у гострий нервовий розстрій» і зрікся командування. Президія УНРади призначила новим командувачем українських військ отамана (майора) УСС Григорія (Гриця) Коссака.

2

Галичани сподівалися на чужу допомогу За словами старшини Галицької Армії Матвія Стахіва, таке «вічне очікування на чужу допомогу», як це згодом окреслить полковник Віктор Курманович - спричинило відтермінування мобілізації в лави армії ЗУНР. «До 5 листопада 1918 року не було наказу Державного Секретаріату до мобілізації, бо всі тоді вірили, що переможна Антанта, що прийняла миролюбні засади Президента Вільсона і право самовизначення націй, не допустить до справжньої війни Польщі проти ЗУНР», - зазначав Матвій Стахів. У підсумку, Захід не лише стояв осторонь, але й допоміг Польщі Армією Галлера, яка воювала проти ЗУНР.

Львів 5 листопада 1918 року - запеклі бої точилися за Головну пошту. Поляки невпинно атакували будинок, тримали під щільним вогнем підходи до нього, обстрілювали вікна. Того ж дня гриміли постріли і вибухи в районі казарм Фердинанда на вулиці Клепарівській та на інших ділянках фронту.

309  
309  
Advertisement