Page 1

Ціна 50 коп.

інформація : «Нова Рада», «Вікіпедія», Центральний державний архів, «Відродження».

КЛіО Міністр Рогоза в Одесі Військового міністра Рогозу, який прибув до Одеси на вокзалі урочисто зустрічали представники вищого українського та австро-угорського командування та почесна варта українських козаків. Міністр Рогоза при виході з вагону сказав привітальне слово. Оркестр відповів українським гімном. З двірця міністр поїхав до українського куреня в помешкання четвертої стрілкової дивізії, після чого зробив візит до головнокомандуючого австро-угорськими військами генерала Крауса, митрополита Гербели та інших.

Більшовики Ростов на Дону. Новочеркаська газета «Дон» подала докладне повідомлення про дикі блюзнірства, вчинені більшовиками під час їхнього хазяйнування у Новочеркаську та на станціях. На Батайському фронті без змін. Енергійна артилерійська перестрілка. В Азовському напрямку більшовики потіснили козачі частини і спалили хутір Усткойсуг. Козаки відійшли на своє місце.

Заводи Миколаїв. З певних джерел повідомляють, що заводи Наваль Руссул відкриваються першого липня. Адміністрації запропоновано не приймати на службу робітників, які у дні більшовизму брали участь у політичних організаціях.

Злочинна діяльність Гомель. На харчовій нараді повітового старости учасники наради називали діяльність міського продовольчого комітету незакономірною і навіть злочинною. Постановлено надіслати до Києва делегацію з проханням якнайшвидше заснувати в Гомелі хлібне бюро. Щоб запобігти контрабандному вивозу харчових продуктів із міста на вокзалі розміщено особливі військові відділи.

2000 божевільних Німецький уряд повідомляє, що в Україну має повернутися 2000

ВИПУСК № 171

перше щоденне ілюстроване видання присвячене ж иттю т а інтересам українців у 1918 році. передплатна ціна

20 червня 1918 року

ГАЗЕТА

хворих полонених на божевілля.

Вісті з Одеси З поінформованого джерела повідомляють: австро-угорське командування підготовляє проект боротьби зі спекуляцією; передбачаються тяжкі кари. Губернатор фон Бельц офіційно оголосив у газетах таке: цими днями прибули до Одеси нові австро-угорські відділи і таким чином в Одесі значно збільшилася австро-угорська залога.

Протест донського представника

Рік видання перший

на рік на місяць окремий №

-

170 грн 16 грн 50 коп

редакція і контора Фонд «українська політика» Інститутська, буд. 22/7

Кіїв.

Вул.

ненко, до Катеринославської - М. Василенко, до Полтавської - М. Вороновський, до Чернігівської - М. Сульменов, до Волинської - М. Лебедєв, до Харківської - М. Стрельников, до Подільської - виконуючий обов’язки лікарського інспектора повітовий лікар Уткін. В Одесі повноваження лікарського інспектора виконував Г. Сяноженський, а через деякий час - І. Липа, громадський діяч, поборник української ідеї, колишній земський лікар Херсонщини, Полтавщини, Одещини, за доби УНР - комісар Одеси. У Таврії та Холмщині посади інспекторів введені не були.

Маруся Нікіфорова

20 червня 1918 року, - Подільський староста Кисельов у листі до єпископа Подільського і Брацлавського Пімена запропонував йому оголосити звернення церкви до народу про підтримку гетьмана.

У 1918 році, Маруся Нікіфорова розгорнула свою діяльність, тоді, коли на владу на сході України претендували відразу декілька політичних утворень: Українська Центральна Рада, Українська Радянська Соціалістична Республіка і більшовицька Донецько-Криворізька Радянська республіка (ДКСР), що діяла з нею в союзі, а також перші формування білих. Регіон, де діяли Нікіфорова і Махно, був не тільки стратегічно важливий через запаси вугілля, через нього ще й поверталися з фронтів Першої світової солдати й офіцери. 20 червня 1918 року, Марусю Нікіфорову у Саратові заарештували за підозрою у спробі організувати новий загін. Популярність Нікіфорової проявилася і в цьому випадку. На вокзалі якісь матроси навіть зробили спробу відбити її. Вона, як і раніше, була переконаною анархісткою, брала участь у Першому Всеросійському з’їзді анархістів-комуністів, виступала там із доповіддю про ситуацію в Україні. Пізніше була заарештована у Севастополі білогвардійською контррозвідкою і, військово-польовим судом разом з чоловіком засуджена до смертної кари. Розстріляна.

Штати лікарських інспекторів

Володарськ-Волинськиі і інші

20 червня 1918 року, - Рада міністра народного здоров’я та державного опікування затвердила штати лікарських інспекторів за кожною губернією. Так, до Київської губернії був призначений Р. Чер-

Професійні революціонери з міркувань конспірації брали собі секретні підпільні псевдо. При цьому вони підписували свої статті новим псевдонімом, але залишали собі свої імена з по-батькові: Мойсей Маркович Гольдштейн взяв собі

Управляючому міністерством закордонних справ Української Держави, представник Донської республіки який перебуває у Києві генерал Черячукін подав протест з приводу 2-го пункту договору від 12 червня 1918 року, про перемир’я між Україною і Великоросією, згідно якого для проїзду громадян держав, які заключають договір, визначено шляхи, прилеглі до території війська Донського, що порушує права Дону, який є самостійною республікою на чолі з отаманом.

Церковниі собор 20 червня 1918 року, - у Києві розпочав свою роботу церковний собор.

Про підтримку церковними діячами гетьмана

1


не дуже зрозумілу партійну кличку «В. Володарский». Володарський - просте єврейське топонімічне прізвище, утворене від назви селища Володарка в Київській області України. Мойсей Гольдштейн з псевдом В. Володарский після більшовицького перевороту 1917 року, став комісаром у справах друку і членом Президії ВЦВК - вищого більшовицького керівництва. Прославився тим, що за короткий час даною йому владою закрив близько ста п’ятдесяти петроградських газет. Їх загальний тираж становив більше двох мільйонів екземплярів. Підстава - буржуазна спрямованість. У середині червня 1918 року, він став також основним організатором підтасування результатів виборів в Петроградський раді, а також творцем і редактором головного рупора цієї ради - «Червоної Газети». Власне, саме за це і потрапив в категорію «видатний державний і партійний діяч». 20 червня 1918 року, В. Володарский автомобілем направлявся на черговий пропагандистський мітинг що мав відбутися на Обухівському заводі в Петрограді. У цей час у Прямому провулку за каплицею його вже чекав есер-бойовик робочий Н. Сергєєв, який і застрелив його з

маузера. Похований Володарський на Марсовому полі в Санкт-Петербурзі. На меморіальній табличці вказана не справжнє прізвище покійного, а його псевдо В. Володарський. У його честь і названо місто Володарськ-Волинський (Житомирська область, Україна) та місто Володарськ (Нижегородська область), селище міського типу Володарське (Донецька область), селище Володарського в Ленінському районі Московської області і селище на південно-західній околиці міста (нині - історичний район Санкт-Петербурга «Володарський (Сергієво)»), а також розташована поблизу залізнична платформа (в 2010 році, відновлено початкову назву Сергієво). Іменем Володарського були названі Володарський міст у Ленінграді, і село в Західно-Казахстанської області.

Соціально-економічне життя поляків правобережної України 20 червня 1918 року, - на засіданні Польського Виконавчого Комітету (ПВК) було заслухано звіт

2

про роботу Економічної комісії організації. Було до¬ручено організувати спеціальний відділ, який би займався створенням і популяризацією кооперативів, у тому числі кредитно-ощадних кас, а також зайнятися постачанням продуктів до міст, створити мережу дешевих їдалень, організувати «Польські Доми» - центри польського економічного та культурного життя, скликати з’їзд польських еконо¬мічних діячів тощо. Важким ударом по польській меншині у період української револю¬ції на Правобережній Україні, було остаточне зігнання з поміщицьких земель декласованої шляхти. Ця акція проводилася поліцією і вій-ськом, але при сильній підтримці польських поміщиків, які за ради своїх класових інтересів готові були забути національні інтереси.

171  
171  
Advertisement