Page 1

Ціна 50 коп.

КЛіО

Рік видання перший

ВИПУСК № 160 9 червня 1918 року

ГАЗЕТА

У Раді міністрів На минулому засіданні Рада міністрів розглянула так звану малу земельну реформу, яка обіймає собою вже оповіщений проект закону про купівлю і продаж землі. Цією малою земельною реформою мається на думці урегулювати земельну справу у найближчім часі. Незабаром Рада міністрів має приступити до обговорення головного земельного законопроекту.

Донська делегація Делегація донського уряду веде зараз переговори з українським урядом про встановлення між обома державами товарообміну, а також про урегулювання залізничної комунікації між Доном і Україною.

З Вовчанського повіту У селі Печенізі арештували селянина Лобка, вивели його за село і біля хутора Цецорино вбили. Жінка знайшла тіло, але заборонено виносити тіло і збиратися селянам на похорон. Лобко був чесна і спокійна людина.

Вугілля Одеса. В Одеський порт прибули Маріупольські транспорти, визволені чужоземним командуванням для потреб транспортної флотилії: «Великоросія», «Садко», «Дихтау», які доставили вугілля. За ними йде транспорт «Бурдейл», який везе місту 250 тисяч пудів вугілля, яке дало австро-угорське командування.

перше щоденне ілюстроване видання присвячене ж иттю т а інтересам українців у 1918 році. передплатна ціна

на рік на місяць окремий №

-

170 грн 16 грн 50 коп

редакція і контора Фонд «українська політика» Інститутська, буд. 22/7

Кіїв.

Вул.

Обід у гетьмана На минулому засіданні Рада міністрів розглянула так звану малу земельну реформу, яка обіймає собою вже оповіщений проект закону про купівлю і продаж землі. Цією малою земельною реформою мається на думці урегулювати земельну справу у найближчім часі. Незабаром Рада міністрів має приступити до обговорення головного земельного законопроекту.

Більшовики Чернігів. П’ять північних повітів Чернігівщини, ще й досі зайняті більшовиками: Мглинський повіт увесь, Суражський, Стародубський, Новгород-Сіверський та Глухівський частково. Адміністративного зв’язку з Мглином та Суражем у Чернігові немає.

Українські часописи даром Кореспондент угорської газети «Віаґ» сповіщає, що австрійська влада видає новий український часопис, який у 25 тисяч примірників даром будуть розповсюджувати в Україні від Києва до Кавказу. Вона виходитиме один раз на тиждень.

Україно-Швеицарська торгівельна палата

Швейцарські часописи подають деяку інформацію про заснування Україно-Швейцарської торгівельної палати. Завданням цієї інституціє є полегшення обміну товарами цими краями, під строгим контролем фахівців тих фірм, які до неї приступили.

1

Галицькі адвокати захищають поляків звинувачених у державніи зраді 9 червня 1918 року, у Сигіті-Мармароському (північна Угорщина) розпочався процес над 115 солдатами Польського допоміжного корпусу, які були визнані керівниками бунту в лютому 1918 року. Прокурор вимагав смертної кари для 102 осіб. Найкращі галицькі адвокати захищали звинувачених у державній зраді. Польська громадськість, яка уважно стежила за перебігом судової справи аж до вересня вимагала амністії, про це імператора Карла 1-го також просили і польські політики у Відні.

Ленін проти куркулів, попів і білогвардіиців 9 червня 1918 року, на засіданні Пензенського губерніального виконкому Ленін заявив: «Необхідно призвести безпощадний масовий терор проти куркулів, попів і білогвардійців; сумнівних осіб заперти в концентраційний табір за містом».


В Уманському повіті відкрито українську учительську семінарію Приміщення під українську учительську семінарію імені Тараса Шевченка було знайдено в селі Шаулиха Уманського повіту. Це був будинок двокласної початкової школи. У той же час Шаулиська сільська громада виділила для потреб семінарії п’ять десятин землі, а Шаулиське волосне земське зібрання винесло постанову про передачу під зразкову школу при семінарії будинок Волосної Управи. Уманська Повітова Народна Рада 9 червня 1918 року, 26 голосами гласних проти 7-ми, при 3-х, що утримались, ухвалила відкрити з початку академічного 1918 – 1919 року Українську учительську семінарію імені Т. Шевченка в селі Шаулисі Уманського повіту.

Узгодження Статуту про інспекцію праці 9 червня 1918 року, міжвідомчою комісією було узгоджено проект Статуту про інспекцію праці, розроблений Департаментом охорони праці, відповідно до ст. 1 якого інспекція праці повинна була здійснювати «…загальний догляд за виконанням законів про охорону праці в усіх промислових підприємствах, охорона праці в котрих передбачена існуючими в цій галузі узаконеннями». Привертає увагу вид нормативно-правового акта, проект якого було узгоджено комісією, а саме: статут, хоча під час обговорень в урядових комісіях йшлося про закон. Під статутом (у перекладі з латині - постанова, визначення, походить від латинських слів ставити, встановлювати, вирішувати) розуміють назву нормативно-правового акта або установчого документа у внутрішньодержавному праві19. У тлумачному словнику С. Ожегова статут визначається як встановлене державою чи яким-небудь органом зведення правил, які регулюють ту чи іншу діяльність. Ймовірно, урядовцями

було застосовано таку назву нормативно-правового акта, як статут, з огляду на детальне регламентування ним порядку діяльності інспекцій праці. Хоча у подальшому законопроект був доопрацьований департаментом законодавчих внесень та переданий до Комітету праці уже як проект закону про інспекцію праці.

Євреиськии народнии університет У 1918 році,у приміщенні зуболікарської школи лікарів Л. і З. Головчинерів та І. Лур’є, що містилася в садибі, працював Єврейський народний університет - перший вищий єврейський навчальний заклад на території не лише України, а й колишньої Російської імперії. Ініціатором його створення виступила єврейська культурно-просвітницька організація «Культурна ліга». Відкриття вузу відбулося 9 червня 1918 року, в аудиторії № 14 Університету святого Володимира. Статут університету був затверджений у жовтні 1918 року, комісією у справах вищих навчальних закладів, яку очолював академік В. Вернадський. Університет складався з трьох факультетів (груп): природничо-математичного, гуманітарного і єврейських знань. Термін навчання - два роки, мова викладання - ідиш; плата за навчання - 100 карбованців на рік. У 1918 році, тут навчалося 183 студенти. Пізніше лекції проводилися в приміщенні Четвертої гімназії (сучасна вул. Червоноармійська, 96) і на вул. Хрещатик, 34 (будинок не зберігся). У кінці 1920 року, навчальний заклад був закритий радянською владою. Заняття розпочались у цьому приміщенні 9 листопада. Ректором університету впродовж його існування (1918-20 роки) був Зільберфарб Мойше (Мойсей Ісакович) - політичний і громадський діяч, член ЦК «Культурної Ліги», Української Центральної Ради, міністр з єврейських справ УНР, один із засновників Соціалістичної єврейської робітничої партії (СЄРП).

2

більшовики оголосили про обов'язкову повинність служби в армії Створення Червоної Армії було проголошено декретом від 15 січня 1918 року. Перші формування Червоної Армії комплектувались із солдатів-добровольців та виборних ко¬мандирів, але в умовах наростання боротьби за владу більшовики повернулися до попередньої практики ком¬плектування армії - 9 червня 1918 року, оголошено про обов’язкову повинність.

160  
160  
Advertisement