Page 1

РЕТРОСПЕКТИВА ФIЛЬМIВ 23, 25 ЛЮТОГО 2012


Петро Чардинiн 1872-1934

2

Новіцької «Мріяв бути актором, і всі свої гроші витрачав на театр. За це мати його лупцювала, хотіла вибити з нього цю мрію. Але це не допомогло, бажання стати актором глибоко запало йому в душу». Отож, Красавцев утік з дому, без копійки і без знайомих приїхав у Москву, за 900 км від Симбірська. Щоб вижити, влаштувався репетитором, і за 5 рублів винайняв квартиру на горищі. Паралельно, намагаючись реалізувати свою мрію – досить добре склав іспити i вступив на курси в Музично-драматичне училище. Серед його викладачів були О. Южин, О. Невський і В. Немирович-Данченко. Згодом Чардиніна, як здібного учня навіть звільнили від платні країнський, російський, латвійський

У

за навчання. А невдовзі мати юного актора

актор і режиссер Петро Чардинін

пробачила сина й стала висилати йому 25

(справжнє імя - Петро Красавцев) народив-

рублів на місяць.

ся 28 січня 1872 року в м. Симбірську (нині Ульянівськ) Симбірської губернії Російської

Склавши останній іспит в училищі, Красав-

імперії. Хоча його перша дружина Катерина

цев взяв псевдонім Чардин, а згодом – Чар-

Новіцька у спогадах про майбутнього режи-

динін і почав кар’єру провінційного актора

сера писала, що він походив з дрібної ку-

й антрепренера. Зимовий сезон він, як

пецької родини, документи засвідчують, що

правило, проводив у більш-менш стабіль-

Чардинін був сином «дворового чоловіка»,

ній антрепризі, а на літній (іноді і весняний)

тобто робітника, який не побажав лишати

збирав власну трупу й вирушав туром по

господаря після скасування кріпосного

невеликих нетеатральних містах Росії. Так,

права. Навчався Красавцев в Симбірський

навесні 1895 року (Чардиніну лише 23) в

гімназії і, за свідченнями тієї-таки дружини,

Златоусті грає трупа під його керівництвом,

її не закінчив (хоча при вступі атестат про

до складу якої входять його дружина К.

закінчення гімназії так чи інакше надав).

Новицька та однокурсник А. Кошеверов,

У 1890 році, зовсім юним хлопцем поїхав

товариш Мейєрхольда. Окрім Златоуста,

у Москву. За драматичною інтерпретацією

Чардинін виступав перед театралами таких міст як Волга, В’ятка, Уральськ, ОрєховоЗуєво та ін. Одне із перших амплуа Чардиніна – драматичний коханець. За умовами тогочасного


провінційного театру, він мусив грати не менш ніж 20 ролей на сезон, як правило, після однієї-двох репетицій. Варіативність п’єс теж була строкатою: від творів Гоголя й Островського до псевдоісторичних драм Н.

«Театру й мистецтва» за 1910 рік є цікаве

Л. Пушкарьова і водевілів І. І. Мясницької, які

повідомлення з Ярославля про «Перший

зараз мало хто пам’ятає. Славетним актором

плавучий театр Двох масок» п. Чардиніна,

Чардинін не став, але його ім’я подекуди від-

що курсував протягом літнього сезону

значають хронікери провінційних театраль-

по Волзі: «Театр розташовано на великій

них видань, переважно «Театру й мисте-

баржі «Садко» і досить затишно оздобле-

цтва». Трапляються й стримані відгуки, як-то

но, він має власну електричну станцію і 320

ремарка в’ятського журналіста: «П.І.Чардинін

місць у залі для глядачів. Репертуар склада-

– молодий, здібний і працьовитий, але не

ється з одноактних і двохактних водевілів,

досить ще досвідчений артист, у грі його

фарсів і п’єс репертуару «Театру жахів»...

помітна напруженість і штучність».

Трупа робить гарні збори». Критики закидали Чардиніну напівбалаганний і за-

Вершиною акторської кар’єри Чардиніна

старілий репертуар, а він ставив «Двомуж-

стало запрошення до Москви, в театр

ницю» князя Шаховського, «Дві Сирітки»,

Введенського народного дому, де він про-

«Гайдамака Гаркушу» та інші подібні п’єси.

служив з 1908 по 1910 рік. Відбувається по-

Прийшовши у кіно, Чардинін не покинув

ступова зміна амплуа, серед ролей актора

своїх пошуків. Невдовзі без нього не об-

дедалі більше благородних осіб і резонерів.

ходився жоден захід на фабриці Ханжон-

Робота в московському театрі дозволяє

кова – чи то як актора, чи то як помічника

йому зачепитися в другій столиці Російської

режисера, сценариста або постановника.

імперії і зав’язати нові знайомства. Зокрема, саме в театрі Введенського народного дому

Швидко ставши правою рукою Ханжон-

відбулася доленосна зустріч Чардиніна з по-

кова, він шукав способи вдосконалити

дружжям Ханжонкових, яке керувало одним

кінематограф, який розуміли не стільки

з найбільших кіноательє того часу і одразу

як мистецьку форму, скільки як шоковий

запросило молодого актора зніматися у

атракціон. У цьому контексті примітні

фільмах «Пісня про купця Калашнікова»,

спогади провінційного актора Жданова,

1908 й «Російське весілля XVI ст.», 1909.

який загорівся ідеєю звукового кіно ще до 1910 року. Жданов згадував, що «вже тоді,

Його організаційний талант і потяг до

після перших переглянутих фільмів мною

інновацій у Чардиніна проявилися ще в

оволоділа нав’язлива думка, що можна

часи роботи в театрі. Тоді публіку дивували

б картину «озвучити», озвучити так, щоб

літні антрепризи Чардиніна – при чому

герої заговорили, щоб по-справжньому

вряди-годи доволі екзотичні. В номері

бився посуд і ламалися меблі». Зі своєю ідеєю «кіноговорящих картин» він прийшов до Ханжонкова, але до директора його не допустили, обмеживши аудієнцією наближеного до нього Чардиніна. Той швидко остудив пил молодого актора, мовляв, кіно

3


– це новий вид мистецтва й не годиться засмічувати його всілякими дурницями на кшталт оповідань і куплетів. 4

Якщо розповідь Жданова достовірна, то

кінорежисерів. Його одностайно хвалили

Чардинін, схоже, повів себе в дусі тогочас-

за професіоналізм і те, що пізніше стали

ної кінематографічної моралі: «відшивши»

називати кінематографічністю – адже він

Жданова, запозичив його ідею. Принаймні

використовував усі нові на той час до-

на це наштовхують спогади його дружини

сягнення кіно – вишуканий і різноманітний

Новіцької. За її словами, у 1909 році

монтаж, різні плани й ракурси, глибинну

Чардинін «випадково» зацікавився ідеєю

побудову мізансцени, світлові ефекти

звукового кіно. Експерименти Чардинін

тощо. Ханжонков також цінував вміння

ставив над собою: оператор Борис За-

Чардиніна «витягти» найбезнадійніші

велєв знімав, як він читає вірші Апухтіна й

фільми: з кепськими акторами, з мізерним

Нікітіна, а потім декламатор «озвучував»

кошторисом, з поганеньким сценарієм.

зображення під час показу фільму. Так в 1909 році зусиллями Чардиніна виник

За легендою (хоча історія зі Ждановим

жанр «кінодекламаціі» - монологів в прозі

дещо цьому суперечить) Чардинін на відміну

і віршах, знятих і озвучених за участю

від більшості кінематографістів не прихову-

одного актора. Щоправда, Жданов і його

вав «секретів» кіновиробництва, а навпаки,

друзі навіть після розриву з Чардиніним

був надзвичайно відкритим і розповідав про

і далі шукали людину, яка б допомогла

свій досвід усім охочим слухачам, особливо

їм реалізувати задум звукового фільму

новачкам. Правда це чи ні, але кожен зні-

з кількома персонажами. Такий жанр –

мальний день він закінчував у трактирі біля

«кіноговорящі» картини – невдовзі таки

павільйону, куди до нього сходилися різні

виник. Але це була вже зовсім інша історія,

представники кіносвіту або ті, хто лише

учасником якої Чардинін став випадково.

хотів потрапити в цей світ, щоб порадитися

Іноді кінодекламатори не знімали власних,

чи повчитися. Там-таки Чардинін окреслю-

а озвучували вже готові німі фільми.

вав порядок зйомок на наступний день і

Серед них виявилася й картина Чардиніна

пояснював акторам їхні завдання.

«Мертві душі», 1909. Його «озвучила» трупа Жданова, яка з подивом зрозуміла,

Також Чардинін був відмінним оператором:

що екранні актори, виявляється, читають

як правило, він виступав шеф-оператором

справжній гоголівський текст Чардинін

усіх своїх фільмів. Методи зйомок, засто-

досить швидко засвоїв відмінність між

совувані Чардиніном, були революційними

театром і кіно і захопився новою справою

для свого часу – наприклад, він запровадив

так, що невдовзі залишив театр, ставши

попереднє обговорення сцен з акторами

одним із найбільш грамотних і досвідчених

й придумав спостерігати за ходом зйомки через візир камери. Задовго до того, як інші зірки дореволюційного кіно прийшли в цю сферу, Чардинін уже був досвідченим і відомим режисером.


5

Серед дореволюційних постановок

Чардинін зняв Віру Холодну у двох фільмах,

Чардиніна є фільми всіх жанрів, але най-

оцінених тодішньої пресою як вершина

більше він любив екранізовувати твори

режисерської майстерності: «Обрив», 1913

російської літературної класики – Толсто-

і «Жінка завтрашнього дня», 1915.

го, Лермонтова, Пушкіна, Островського, Гончарова, Некрасова та ін. За даними

1916 року Петро Чардинін перейшов в

Госфільмофонду Росії він зняв близько 120

ательє конкурента Ханжонкова – Дмитра

картин, (за даними журналу «Світ Екрану»

Харитонова, де успішно працював, чи не з

– понад 200). Хай там як, обидві цифри є

кожним роком нарощуючи темпи випуску

безпрецедентними й не були перевершені

фільмів. Два роки по тому кінематогра-

ніким з дореволюційних режисерів.

фічна громадськість з великою помпою

Чардинін любив працювати з постійними,

найбільш плодючого режисера свого часу.

добре знайомими акторами. Вивчивши

На відзнаку цієї події журнал «Світ екрану»

відсвяткувала десятиріччя роботи в кіно

актора, він підбирав йому відповідний до

випустив спеціальний номер, де вшанову-

його здібностей матеріал і знімав його у

вав Чардиніна як автора понад 200 фільмів.

найбільш виграшних планах і ракурсах.

Сам же режисер презентував двосерій-

Так, він створив спеціальний репертуар

ний фільм-бенефіс «Мовчи, сум, мовчи»,

для Віри Холодної, зміцнивши її славу, ство-

1918 - найбільший касовий хіт російського

рену Євгенієм Бауером. В 1914 -1915 роках

дореволюційного кіно. Цей фільм повністю підпадав під сучасне поняття авторського кіно: Чардинін був не лише сценаристом і режисером стрічки, а й зіграв у ньому головну роль (друга дісталась його улюбленій Вірі Холодній). Вочевидь, саме


успіх «Суму» змусив радянську кінокритику особливо злісно таврувати фільм як найбільший прояв занепадництва й салонного 6

мелодраматизму в кар’єрі Чардиніна, який «втратив снагу» й «став ремісником».

міла, що слід було налагодити виробництво фільмів, здатних скласти їм конкуренцію, і

Як і багато інших зрілих кінематографістів,

залучити масового глядача. Оскільки кадрів

Чардинін не прийняв революції. Символом

для створення кінопромисловості в Україні

зламу епох, при чому не лише кінемато-

не було, до справи залучали представників

графічних, стала раптова смерть Віри

суміжних мистецтв: Олександр Довженко

Холодної – за офіційною, але не достемен-

прийшов у кіно з образотворчої сфери,

ною версією - від грипу під час звірської

Юрій Яновський – з літератури, а Данило

епідемії «іспанки» в 1919 рр. Задокументу-

Демуцький – з фотографії. Амвросій Бучма,

вавши на плівку похорон Віри Холодної та

найвидатніший на той час актор театру, так

спробувавши сил у ранньому радянському

захопився кіно, що на кілька років заради

агітаційному кіно («Розповідь про сім пові-

нього лишив театр «Березіль». Звичайно,

шених», 1920 та «Червоний Касьян», 1920,

серед такої кількості новачків конче потріб-

Чардинін їде на еміграцію в Німеччину через

ні були люди, компетентні саме у сфері кіно

Італію та Францію. Спочатку він працював

- одним з них і став корифей дореволюцій-

на студії «Харитонов-фільм» у Гамбурзі, а

ного кінематографа Чардинін.

згодом перебрався до Латвії, де створив перші латвiйські художні стрічки кінокоме-

З одного боку, Чардинін не вперше пра-

дію «Фріцітіс в Юрмалі» та мелодраму «У

цював в Одесі – саме сюди переїхало після

вирі часу». Тут, у Ризi, спільно з режисе-

зруйнування Москви 1918 року кіноательє

ром Сеглиньшом Чардинін організував

Харитонова. З іншого боку, другий період

акціонерне товариство «Latvju filma», яке

його роботи в Україні припав на роки

поклало початок мiсцевiй кіноіндустрії.

коренізації (почалася в 1923 р.), і Чардинін,

Відтак Чардинін вважається також піонером

мабуть, несподівано для себе став не про-

латвійського кіно.

сто локалізованим в Україні режисером, а режисером українським, який знімав

1923 року Чардинін на запрошення недавно

фільми на традиційно «національні» теми,

створеного Всеукраїнського фотокіноуправ-

такі як життя Тараса Шевченко чи сюжети

ління (ВУФКУ), на першу державну кіносту-

з українського повстанського минулого

дію в Одесі. Варто згадати, що заснування

(«Тарас Трясило»).

ВУФКУ 1922 р. позначило увиразнення державної політики у сфері кіно в УРСР. У

На Одеську кінофабрику Чардинін приніс

кінопрокаті тоді переважали стрічки закор-

солідний досвід і професіоналізм – лише

донного виробництва, проте держава розу-

останній може пояснити те, як швидко він змінює ставлення до підбору тем відповідно до нових віянь часу. Тепер його фільми антиклерикальні («Хазяїн Чорних Скель», 1923), сатирично-антибуржуазні («Три злодії», 1923) та антибюрократичні («Магнітна аномалія»,


1923). Проте створення нової форми давалося діячам кіно не настільки легко. Щоб завоювати масову аудиторію, кінематографісти ВУФКУ мусили все-таки опанувати традиційні жанри: комедію, мелодраму, пригодницький

дійсності і розповідає він про неї «старими

фільм, детектив. З іншого боку, треба було

методами» - застосовуючи прийоми салон-

задовольнити вимоги політорганів щодо

ного кіно («декадентської містико-роман-

агітаційно-пропагандистських функцій кіно.

тичної мелодрами», «бульварної кінокоме-

Тому режисери нерідко поєднують ці за-

дії», «розважального водевіля»).

вдання – наприклад, знімають пригодницькі й детективні фільми на «радянську» тематику,

Після таких закидів Чардинін, мабуть, не

яка в ті роки зводилася до щойно заверше-

випадково звернувся до «революційно

ної громадянської війни.

правильного» жанру кінобіографії і зняв

Ідеальним прикладом цієї тенденції є

1926. Інтерес публіки до першої екранізації

двосерійний фільм «Тарас Шевченко», «Укразія», 1925, яку радянська кінокритика

біографії Шевченка підвищувався й ви-

відзначала як найкращий фільм Чардиніна

конанням головної ролі Амвросієм Бучмою,

на сучасну тематику. Писали, що «режисер

найвидатнішим тоді актором українського

знайшов цікаву героїко-романтичну форму

кіно. Втім, Чардинін міг лише згадувати про

кінооповіді про боротьбу з інтервенцією

часи, коли глядацький успіх був вирішаль-

білогвардійців» на Півночі України. «Укра-

ним фактором успіху фільму. Критики знову

зія» на багато років наперед визначила

були не задоволені - фільму закидали від-

традицію оповіді про радянського розвід-

сутність твердого кістяка, а то й «сценарію»

ника, якому доводиться діяти у ворожому

замість якого Чардинін начебто ввів лише

таборі: протагоніст фільму білогвардій-

датований перелік подій з життя Шевченка,

ський офіцер Енгер є водночас радянським

між якими не було причинно-наслідкового

контророзвідником, що з’ясовується тільки

зв’язку. Кінознавці не змогли оцінити відмо-

наприкінці фільму. Стрічка вийшла 1925

ви Чардиніна від прямолінійного наративу й

року і більш-менш значних попередників у

таких рідкісних на той час прийомів як спо-

пригодницькому жанрі на той час не мала

гади й цитування рядків з творів Шевченка,

(відома картина 1924 року «Червоні Дияво-

що були композиційно використані як спо-

лята» створювалася як дитячий фільм).

лучна ланка між епізодами.

Попри касові успіхи «Укразії», впевнену

Попри неоднозначну реакцію, «Тарас

режисуру й вдалі акторські роботи у філь-

Шевченко» був визнаний найбільшим укра-

мі, радянська преса не могла пробачити

їнським досягненням Чардиніна, в тіні якого

Чардніну його дореволюційної слави, мов-

лишилися всі його подальші фільми. Всього

ляв, режисерові не вдалося осягнути нової

за період роботи на кінофабриці він зняв 26 фільмів (за іншими даними – 16). Останні роки життя Петра Чардиніна не менш загадкові, ніж його буття в еміграції. На початку 1930х режисер був відсторонений від роботи в кіно, а 1934 року помер в Одесі.

7


МІРАЖІ (ТРАГЕДІЯ ВРОДЛИВОЇ ДІВЧИНИ) МИРАЖИ (ТРАГЕДИЯ КРАСИВОЙ ДЕВУШКИ)

8

Росiя / 1915 / 37 хв. В ролях Віра Холодна, Арсеній Бібіков, Тамара Гедеванова, Андрій Громов, Ольга Рахманова Музика Dj Zlata Молода актриса (Віра Холодна) знайомиться зі столичним «мажором». Заради нього вона пориває з родиною, життя якої вибудовувалося на загостреному відчутті спільності та дружби. Втративши зв’язок з рідними, а невдовзі – й прихильність коханця, дівчина впадає в депресію, із якої обирає вельми радикальний вихід.

23.02 - 19:00

Dj Zlata одна з найпопулярніших київських діджеїв. Розпочала кар’єру 2003 року у складі музичнотанцювального дуету Zlata & Maryjane. В середині 2000-х – резидент найпопулярніших столичних клубів Чайковський, Бугі-бар, Ганеша. Починала грати вокальний хаус, зголдом - Tech, Deep, Techno, Tech House. З грудня 2010 Dj Zlata - резидент радіостанції Кiss FM Ukraine з власним шоу Exercise with DJ Zlata, київський резидент RTS.FM.


МОВЧИ, СУМ, МОВЧИ (КАЗКА ЛЮБОВІ ДОРОГОЇ) молчи, грусть, молчи (сказка любви дорогой)

9

Росiя, Україна / 1918 / 44 хв. В ролях Віра Холодна, Петро Чардинін, Вітольд Полонський Музика Dj U-Ra Циркова актриса (Віра Холодна) працює разом з чоловіком (Петро Чардинін), ледве зводячи кінці з кінцями. Після невдалого трюку чоловік залишається калікою, й на жінку лягають усі обов’язки з утримання сім’ї. Потрапивши з виступом в будинок багача, вона приймає його ласку й кидає чоловіка. Та прихильність нового зверхника виявляється недовгою... «Мовчи, сум, мовчи», що був найуспішнішим і найкасовішим фільмом російського німого кіно, в радянські часи піддано нищівній критиці як еталон несмаку, непристойності та міщанства.

23.02 - 19:00

Dj U-Ra відомий київський діджей, радіо-продюсер, промоутер крупних музичних фестивалів, арт-директор низки відомих київських нічних клубів (зокрема, Barsky та CrystalHall). Dj U-Ra також є засновником та головним редактором журналу Djmag та організатором грандіозного рейву Godskitchen. Грає музику у власному лаунж-стилі FUNKFUSION.


ТАРАС ШЕВЧЕНКО

10

Україна / 1926 / 249 (90) хв. В ролях Амвросій Бучма, Василь Людвинський, Іван Худолеєв, Микола Панов, Матвій Ляров, Іван Замичковський, Юрій Шумський Музика Олександр Саратський Перший український байопік на момент створення був однією з найкоштовніших постановок: уперше для підготовки до зйомок фільму були залучені спеціалісти з історії, етнографії, літературознавства тощо. Художнє оформлення фільму створив видатний художник-модерніст академік Василь Кричевський, фільм консультував професор Сергій Єфремов. Складений із кількох новел фільм, що ілюструє життя Шевченка-юнака, солдата, поета, з успіхом ішов в Україні та закордоном і став найуспішнішим кінопроектом 1926 року. Роль Тараса Шевченка у фільмі геніально виконав Амвросій Бучма.

25.02 - 18:00

Олександр Саратський відомий український джазист, композитор-оранжувальник. 1987 року започаткував музичний гурт «ХХ вік», з яким виступав на міжнародних фестивалях у Москві, Лісабоні, Барселоні, Празі. 1995 року створив джазовий ансамбль «Джазплюз», з яким виступає досі. Автор творів для фортепіано, камерних ансамблів, симфонічного і духового оркестру, для джаз- і рок- ансамблів. Випустив чотири альбоми авторської музики.


УКРАЗIЯ (7+2)

11

Україна / 1925 / 130 (65) хв. В ролях Микола Панов, Микола Салтиков, Дар’я Зеркалова, Матвій Ляров, Василь Ковригін, Іван Капралов, Амвросій Бучма. Музика Denis Craus Перший український пригодницький детектив було створено в двох серіях 1925 року. Дія фільму розгортається в Одесі 1920 року, зайнятій денікінськими військами. Білогвардійська контррозвідка провадить безрезультатні пошуки більшовицького агента «7+2», про якого відомо, що він переховується в Одесі. Пошуками керує офіцер Енгер, який користується повною довірою денікінців. Карколомні перегони, катастрофи, вбивства ще більше заплутують слід агента. Й лише з приходом більшовиків стає зрозуміло, хто саме ховався за прізвиськом «7+2». Фільм було представлено на Міжнародній виставці декоративного та сучасного індустріального мистецтв (Art Deco) 1925 року.

25.02 - 18:00

Audition Color Lab продюсерське угрупування в складі Дениса Крауза та Євгена Столбова. Денис Крауз - ініціатор і засновник Audition Color Lab і легендарних проектів Les Nouveaux DJ’s, що культивував фристайл і вінілову естетику, та Audiocolor Re-Animation, що експериментував з інтеграцією аудіо і відео в єдину систему сприйняття. Євген Столбов - учасник колективів VS і Twiggy Pop, колекціонер пластинок, композитор, який пише музику під псевдо 9x13, iBad, Trapper Pax.


БОНУС

дядюшкина квартира дядюшкина квартира

Петра Чардиніна

Українська режисерська фільмографія

Росiя / 1913 / 25 хв. В ролях Іван Мозжухін, Олександр Херувимов, Андрій Громов, Лідія Триденська Музика Dj U-Ra Веселий і заплутаний сітком про легковажного й підприємливого Коко (Іван Мозжухін): залившившись доглядати дядькову квартиру на час його відпочинку на курорті, Коко здає кімнати саратовському поміщику з дочкою, ексцентричному поету Фіолетову та старій діві Зефіровій. Новоспечені сусіди знайомляться один з одним, поет Фіолетов закохується в дочку поміщика, дівиця Зефірова - в поета, дочка поміщика Нюра - в Коко, а він, своєю чергою, готовий заради неї кинути свою давню подругу Лілетту, в яку закохується сам саратовський поміщик.

23.02 - 19:00

1932 Випадок у степу

1923 Не спійманий - не злодій

1930 Червінці короткометражний

1923 Магнітна аномалія короткометражний

1927 Черевички

1922 Психея

1927 Примха Катерини II

1920 Розповідь про сімох повішених

1927 За монастирською стіною

1920 На світанку

1926 Тарас Шевченко

1920 Червоний Касьян

1926 Тарас Трясило

1919 Таємниця липневої ночі

1925 Укразія

1919 Азра

1925 Сіль

1918 Чорна хризантема

1925 Винахідник короткометражний

1918 Рубинівська саламандра

1925 Генерал з того світу короткометражний

1918 Мовчи, сум, мовчи

1923 Хазяїн чорних скель

1918 Червоний світанок (Міс Кеті)

В брошурі використано фотографії з фондів Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України та особистої колекції Леоніда Мілеєва (Росія, www.mileev.ru)

Profile for Oleksandr Dovzhenko National Centre

ЧАРДИНIН 140 / CHARDYNIN 140  

Iнфо-буклет / Info booklet. © 2012 Oleksandr Dovzhenko National Centre. Дизайн / Design: Rustem Abliakimov

ЧАРДИНIН 140 / CHARDYNIN 140  

Iнфо-буклет / Info booklet. © 2012 Oleksandr Dovzhenko National Centre. Дизайн / Design: Rustem Abliakimov

Advertisement