Issuu on Google+

Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища по Львівській області у 2007 році»


Зміст 1.Загальні відомості 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Львівської області 1.2. Соціальний та економічний розвиток Львівщини 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3. Якість повітря у населених пунктах 2.4. Використання озоноруйнівних речовин 2.4.1. Стан озонового шару 2.4.2. Активність Сонця 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3. Зміна клімату 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів 3.3. Прогноз викидів парникових газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату 4. Водні ресурси 4.1. Стан поверхневих вод 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.6. Забруднення поверхневих вод 4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини 4.9. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природнозаповідного фонду 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду України


5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування 5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки 5.2.1.4. Відтворення лісів 5.2.1.4.1. Лісовідновлення 5.2.1.4.1.1. Лісові культури 5.2.1.4.2. Природне поновлення 5.2.1.4.2. Лісорозведення 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними


5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду України 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.5.3. Історико-культурна спадщина 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6. Земельні ресурси і ґрунти 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6.3.1. Практичні заходи 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидобувні регіони 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) 8.3. Використання відходів як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 9. Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки 9.3. Радіоекологічна безпека 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10. Сільське господарство 10.1. Ведення сільського господарства в Україні 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. Енергетика 11.1. Кінцеве енергоспоживання


11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива 11.3. Енергоємність 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел 12. Транспорт 12.1. Пасажирообіг 12.2. Вантажообіг 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика України 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки 13.4. Державний контроль 13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації. 13.7. Екологічний аудит 13.8. Екологічний моніторинг 13.9. Економічні засади природокористування 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля


1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України Львівська область розташована в західній частині України. Цей регіон історично називають Галичиною. Площа області складає 21,8 тис. км2 що становить 3,6 % території України. Область займає південно-західну окраїну Східно – Європейської рівнини і західну частину північного макросхилу Українських Карпат. Львівщина на заході межує з Республікою Польща, на півночі – з Волинською, на північному сході – з Рівненською, на сході - межує з Тернопільською, на південному сході - з Івано-Франківською, на півдні – з Закарпатською областями. На території області виділяють п’ять природних районів – гірські Карпати на півдні, до них прилягає Передкарпатська височина, Подільська височина (плато) – в центральній частині, Мале Полісся і Волинська височина – на півночі. Найвищими точками території є г. Пікуй (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю та г. Камула (471 м) в рівнинній частині. Клімат помірно-континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах. Через територію Львівщини проходить Європейський вододіл. В області беруть початок такі річки як Дністер та Західний Буг. Всього у Львівській області нараховується 4 водних басейни: р. Західний Буг, р. Сян, р. Дністер та р. Дніпро, - у які впадають понад 8950 річ��к загальною протяжністю 16343 км. Найбільша кількість річок належить до басейнів р. Дністра та р. Західного Бугу, відповідно 5838 та 3213 річки. Лісові масиви зосереджені в Карпатах, а також в західній та північній частині Львівщини. Переважають сосна, бук, дуб, ялина, граб, менше поширені береза, вільха. Область багата на корисні копалини: кам'яне вугілля, природній газ, нафту, сірку, торф, озокерит, кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки і сланці, мергель, будівельні та вогнетривкі глини, тощо. Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти. 1.2. Соціальний та економічний розвиток З метою покращення екологічної ситуації на території Львівської області Програмою соціально-економічного і культурного розвитку області на 2007 році відмічено наступні основні пріоритетні напрямки оптимізації природокористування та охорони довкілля області та завдання на 2007 рік для їх реалізації: 1. Екологічна реабілітація територій в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничо-видобувних підприємств. Охорона та раціональне використання надр. 2. Підвищення ефективності методів економічного регулювання стану довкілля та використання природних ресурсів:


2.1. Відновлення і підтримання гідрологічного режиму території та покращення екологічного стану рік басейнів Дністра, Західного Бугу та Сяну. 2.2. Вирішення питань утилізації та захоронення промислових і побутових відходів. 2.3. Охорона атмосферного повітря. 2.4. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, оптимізація і розвиток природно-заповідної мережі на території області, охорона та використання лісів. 3. Організація системи екологічного моніторингу та інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності, підвищення рівня екологічної свідомості населення. Пріоритет №1. У звітному році для стабілізації екологічної рівноваги в зоні діяльності гірничо-хімічних підприємств, Законом України «Про Держбюджет України на 2007 рік» затверджено виділити кошти на суму – 18 млн.грн. Для збільшення обсягів фінансування даних заходів, Мінпромполітики України підготовлено звернення з обгрунтовуючими матеріалами на Кабінет Міністрів України та Мінфін. Однак, кошти профінансовано лише в сумі 18 млн.грн., що використалися через розпорядника коштів – Держуправління ОНПС в Львівській області в повному обсязі. Пріоритет №2. З метою відновлення і підтримання гідрологічного режиму території та покращення екологічного стану рік басейнів Дністра, Західного Бугу та Сяну у 2007 році за кошти Держбюджету виконано роботи по регулюванню, розчистці русел та протиповеневих заходів на суму 6 189,9 тис.грн., в тому числі басейн річки Дністер 4 618,4 тис. грн, басейну р.Західний Буг – 1 035,4 тис. грн., басейну р.Стрий – 536,0 тис. грн. Для забезпечення реалізації заходів регіональної програми з безпечного поводження із непридатними і забороненими до використання в сільському господарстві пестицидами з обласного фонду ОНПС виділено кошти в сумі – 500,0 тис. грн., що дозволило вивезти 43 тон пестицидів з Буського, Кам.Бузького та Жидачівського районів. Інвентаризація непридатних пестицидів в Львівській області проведена документально, а в місцях, де були відсутні відповідні документи, кількості відходів встановлювались окомірно. Під час зважування пестицидів перед відвантаженням на знешкодження їх кількість, як правило, на 30 % була більша від даних інвентаризації. Однією з головних причин збільшення їх кількості – це незадовільний стан зберігання відходів, недостовірний їх облік та вплив атмосферних опадів. Враховуючи похибку інвентаризації, на території області фактично накопичено 900,0 тонн непридатних та заборонених до використання пестицидів. В 2008 році заплановано знешкодити частину наявних в області непридатних до використання пестицидів за рахунок коштів Державного та обласного фонду ОНПС, а також коштів Європейського Союзу Интеррег 111А/Тасіс ПГС. За даними обласного управління статистики, в області з 2007 року, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел залишилися на рівні 2006 року, від пересувних – зросли на 50 %.


Зменшення викидів на деяких підприємствах викликане введенням новітніх технологій на ВАТ «Миколаївцемент», призупинкою виробництва на Добротвірській ТЕС, зростанням кількості транспортованого і закаченого в підземні сховища природного газу НАК «Нафтогаз України», а збільшення збільшенням кількості автотранспорту. З метою скорочення викидів в атмосферне повітря на ВАТ «Миколаївцемент» у 2007 р. ліквідовано 3 джерела викидів (старі цементні млини з низькою ефективністю апаратів пилоочистки) замість яких введено 2 цементних млина з високоефективними рукавними фільтрами, що дасть скорочення викидів пилу цементу близько 14 т/рік. На Добротвірській ТЕС передбачена реконструкція та модернізація енергоблоку № 8 з введенням в експлуатацію електрофільтрів (2008 р.) та системи сіркоочистки (до 2010 р.) обсягом фінансування заходів на 160 млн. грн. (наказ Міністерства палива та енергетики № 300 від 22.08.2006 р.). За поданням Держуправління рішенням сесії Львівської обласної ради від 13.06.2007 року № 341 створено регіональний ландшафтний парк «Равське Розточчя» площею 19103 га. Відповідно площа ПЗФ збільшилась на 19,1 тис.га., що становить 6,1 відсотка від загальної площі земель області. На виконання Регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області на 2007-2015 роки та в рамках проекту Закону України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму збереження та відтворення біорізноманіття України на 2008-2025 роки» розпочато роботи щодо створення національного природного парку «Північне Поділля» орієнтовною площею 30 тис.га з метою збереження унікальних азональних степів середньоєвропейського типу, аналогів яким в Україні немає. Пріоритет № 3. Протягом року держуправлінням організовано надання екологічної інформації в:  телепрограма «Екологічний вісник» на Львівському державному телебаченні;  програма «Україна екологічна» на Львівському радіо «Незалежність»  Відновлена і наповнена ВЕБ-сторінка Держуправління www.ekology.lviv.ua  Підготовлено до друку і видано щорічний бюллетень «Екологія Львівщини2006», вперше у друкованому і електронному варіантах.  Вперше підготовлено до друку і видано «Екологічний атлас Львівщини».  246 публікацій природоохоронного спрямування згідно з результатами моніторингу преси,  До засобів масової інформації надано 15 анонсів подій, що організовувалися Держуправлінням  За результатами діяльності управління підготовлено і розіслано у ЗМІ 34 прес-релізи Організовано 5 природоохоронних акцій: Організація і проведення Дня довкілля та Всеукраїнського конкурсу «Зелений паросток майбутнього»; Організація конкурсу «До чистих джерел» - подано на розгляд Комісії Мінприроди 11 робіт; Організація і проведення конкурсу громадських


ініціатив: 7 проектів, 5 опублікованих брошур, 4 виступи по радіо, 2 телепередачі; 4 засідання Громадської Ради при Держуправлінні; Участь у роботі журі огляду-конкурсу для старшокласників м. Львова «Майбутнє довкілля у твоїх руках» та понад 40 семінарів і конференцій на екологічну тематику Окрім цього, Держуправлінням розроблено та опрацьовано пропозиції на фінансування природоохоронних заходів, що включені в проект Угоди щодо регіонального розвитку Львівської області на 2008-2012 р., між Кабінетом Міністрів України та Львівською обласною радою, по пріоритету ІІІ «Створення ефективної системи в галузі охорони навколишнього природного середовища».


2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Обсяги викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря області за 2007 рік становили 110,5 тис. тонн, що залишається майже на рівні попереднього року. Основна частка забруднень потрапила в атмосферу області від підприємств Кам’янка-Бузького (52,1 % від обласного обсягу викидів), Стрийського (11,0 %), Перемишлянського (7,8 %), Городоцького (4,7 %), Миколаївського (3,9 %), Дрогобицького (3,3 %) та Сокальського (2,4 %) районів, м.Червоноград (2,7 %), м. Дрогобич (2,1 %), м. Стрий (1,1 %). Найменша частка припадає на Сколівський, Буський, Старосамбірський, Жовківський, Золочівський, Пустомитівський райони та міста Моршин, Новий Розділ, Самбір, Трускавець . Рівень забруднення з розрахунку на один квадратний кілометр території області складає в середньому 5,1 тонни забруднюючих речовин. Максимальне значення цього показника у м. Червоноград – 143,6 тонн на один квадратний кілометр, м. Стрий – 68,2 тонни, Кам’янка-Бузькому районі – 66,4 тонни, м. Дрогобич – 53,8 тонни, м. Новий-Розділ – 34,9 тонни, мінімальне у Турківському районі – 4,2 кг на один квадратний кілометр території, Сколівському – 30,5 кг. За даними головного управління статистики, з розрахунку на одного мешканця Львівської області викинуто в атмосферу в середньому 43,1 кг забруднювальних речовин (у 2006 році – 42,8 кг). Найбільші викиди склали у Кам’янка-Бузькому – 981,3 кг, Перемишлянському – 203,3 кг, Стрийському – 195,4 кг, Городоцькому – 73,2 кг, Миколаївському – 67,0 кг районах, м.Червоноград – 36,3 кг. Найменше викинуто шкідливих речовин з розрахунку на одну особу в Турківському районі – 0,1 кг. Значний внесок в забруднення атмосферного повітря вносить автотранспорт внаслідок інтенсивного руху в містах області та вздовж автомагістралей. Від усіх видів транспорту в атмосферу Львівської області у 2007 році потрапило 142,6 тис.т шкідливих речовин. Основними токсичними інгрідієнтами, якими забруднювалось повітря, були оксид вуглецю – 105,4 тис.т, діоксиду азоту – 16,9 тис.т, не метанових летких органічних сполук – 15,8 тис.т, сірчистого ангідриду – 1,7 тис.т, сажі – 2,2 тис.т, метану - 0,5 тис.т, оксид азоту – 0,1 тис.т. Від автотранспорту, що перебуває у приватній власності населення, в атмосферу було викинуто 99,4 тис.т шкідливих речовин, від автотранспорту підприємств і організацій – 36,9 тис.т, від залізничного та авіаційного – 3,8 тис.т.


Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами Таблиця 2.1 Назва забруднюючої речовини 1 Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

2005 рік 2 187,625

2006 рік 3 206,731

2007 рік 4 253,056

95,822 0,030 0,006 8,669 40,629 8,272 17,289

110,631 0,044 0,003 9,536 46,219 8,982 19,592

110,489 0,033 0,003 7,436 41,683 8,095 16,822

5,602 91,7 0,502 6,227 68,8 11,85 0,502

4,691 96,1 0,53 6,525 72,075 12,425 0,526

3,960 142,567 1,710 16,915 105,371 15,787 2,187

87,8 0,542 6,317 68,823 11,756 0,51

92,0 0,640 7,031 71,586 12,050 0,629

136,15 0,8 9,8 107,3 17,02 1,23

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин Викиди найпоширеніших забруднюючих речовин у області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 2.2 2006р. в т.ч.

200,3 110,6 2,2 0,6 2,5 0,2 4,9 3,0 0,9 0,3 4,5 2,0 0,8 0,3 0,4 60,9

пил

19,6 0,2 0,05 0,01 0,02 0,05 0,5 0,03 0,01 0,004 0,003 0,2 0,03 0,1 14,9

діоксид сірки 46,4 0,9 0,14 0,4 0,01 0,001 1,5 0,02 0,09 0 0 0,2 0,2 0,1 41,6

діокси оксид д вуглеазоту цю 8,9 9,5 0,9 0,5 0,03 0,1 0,2 0,2 0,08 0,09 0,8 1,8 0,3 0,8 0,04 0,07 0,1 0,07 0,2 0,3 0,2 0,2 0,2 0,2 0,03 0,07 0,03 0,05 3,6 0,5

Стаціонарні джерела

89,7

в т.ч. разом

в т.ч.

разом

Стаціонарні джерела разом

Львівська обл. м. Львів м. Борислав м. Дрогобич м. Самбір м. Стрий м. Червоноград Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам.-Буський

в т.ч.

пил

253,1 110,5 16,822 0,172 0,055 0,005 0,015 0,040 0,505 0,030 0,065 0,004 0,002 0,203 0,025 0,100 12,22

діо-ксид Діо-ксид оксид сірки азоту вугле-цю 41,557 0,062 0,014 0,473 0,011 0,0004 1,402 0,014 0,060 0,0001 0,368 0,124 0,067 37,200

8,094 0,957 0,210 0,157 0,021 0,116 0,248 0,040 0,016 0,120 0,263 0,176 0,027 0,047 3,434

7,436 0,528 0,071 0,205 0,062 0,235 0,747 0,063 0,043 0,227 0,301 0,228 0,068 0,083 0,490

пересувні джерела

ра зом

2007р.

пересувні джерела

Населені пункти

142,6 49,388 2,264 7,136 1,766 3,682 4,739 3,064 2,269 3,403 5,009 3,839 5,355 3,731 2,916


Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Ст. Самбірський Стрийський Турківський Яворівський

4,5 0,9 5,5

2,8 0,03 0,002

0,2 0 0

1,0 0,03 0,01

0,5 0,1 0,02

2,635 0,033 0,001

0,176 0,0007 -

1,165 0,026 0,005

0,490 0,122 0,009

4,490 2,638 2,065

0,4 0,04 0,8 0,09 0,5 0,03 0,05 0,004 2,9 0,3 0,2 0,05 9,6 0,08

0 0,07 0,04 0,003 1,9 0,03 0,1

0,02 0,1 0,02 0 0,2 0,03 0,8

0,03 0,6 0,09 0,02 0,5 0,05 2,3

0,039 0,072 0,030 0,005 0,399 0,054 0,070

0,0002 0,036 0,0002 0,0004 1,443 0,014 0,080

0,018 0,096 0,018 0,0008 0,173 0,016 0,664

0,032 0,568 0,098 0,014 0,635 0,038 1,879

6,112 3,064 3,178 2,223 4,901 3,382 4,204

0,05 0,001 1,3 0,03

0 0,04

0 0,08

0 0,2

0,001 0,024

0,0003 0,002

0,0004 0,068

0,0008 0,186

2,251 5,487

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря У розрізі видів економічної діяльності найбільша питома вага обсягів викидів забруднювальних речовин припадає на підприємства з виробництва електроенергії та газу – 50,0 %, діяльності транспорту та зв’язку – 26,6 %, добувної промисловості – 10,6 %, переробної промисловості – 10,4 %. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 2.3 № з/п 1 1

Види економічної діяльності

1.1

2 Усі види економічної діяльності у тому числі: Добувна промисловість

1.2

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до підсумку 3 4 110,489 100,0 11,722

10,6

Переробна промисловість

11,469

10,4

1.3

Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води

55,224

50,0

1.4

Будівництво

1,180

1,1

1.5

Діяльність транспорту та зв’язку

29,477

26,6

1.6

Транспортування газу трубопроводом

6,503

5,9

1.7

Інші

0,585

0,5

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря За даними Львівського центру з гідрометеорології у другому півріччі 2007 року було відібрано 214 проб повітря для визначення діоксиду сірки та діоксиду азоту у транскордонних переносах атмосферного повітря. Перевищень ГДК по діоксиду сірки не спостерігалось. Виявлено перевищення ГДК по діоксиду азоту у 20 пробах. 2.3. Якість повітря у населених пунктах Згідно з даними Львівського обласного центру з гідрометеорології, у м. Львові залежно від рівня забруднення атмосферного повітря виділяють 4 зони.


І зона. Її межа проходить вздовж вулиць Івана Франка, Фредра, Мартовича, Стефаника, Словацького, Городоцької, Гонти, Підвальної. Загальна площа становить 0, 85 км2. Відбір проб у цій зоні здійснюється на вулиці Соборній, 11. Протягом 2007 року:  по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,45 ГДК;  по діоксиду сірки перевищення не виявлено;  по оксиду вуглецю виявлено перевищення у лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, грудні і середньомісячне значення становить 1,14 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 1,27 ГДК;  оксиду азоту перевищення не виявлено;  по фтористому водню перевищення не виявлено;  по формальдегіду перевищення спостерігалося кожного місяця і середньомісячне значення становить 3,2 ГДК. До ІІ зони входять Галицький район, район Нового Львова, частина Личаківського району до парку «Погулянка», Шевченківський район до вулиці Липинського, частина Франківського району. Загальна площа – 22,2 км2. Відбір проб здійснюється на вулиці Юнаківа. Протягом січня-серпня 2007 року:  по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,4 ГДК;  по діоксиду сірки перевищення не виявлено;  по оксиду вуглецю виявлено перевищення у січні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, грудні і середньомісячне значення становить 1,15 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 1,26 ГДК;  по оксиду азоту перевищення не виявлено;  по фтористому водню перевищення не виявлено;  по формальдегіду зафіксоване перевищення кожного місяця, і середньомісячне значення становить 3,29 ГДК. ІІІ зона – решта території міста Львова. Загальна площа – 50,8 км2. Відбір проб здійснюється на вулиці Городоцькій, 211. Протягом січнясерпня 2007 року:  по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,4 ГДК;  по діоксиду сірки перевищення не виявлено;  по оксиду вуглецю виявлено перевищення у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, грудні і середньомісячне значення становить 1,23 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 1,27 ГДК;


 по оксиду азоту перевищення не виявлено;  по фтористому водню перевищення не виявлено;  по формальдегіду зафіксоване перевищення кожного місяця, і середньомісячне значення становить 3,24 ГДК. Відбір проб також здійснюється на вулиці Зелена, 301. Протягом січнясерпня 2007 року:  по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,4 ГДК;  по діоксиду сірки перевищення не виявлено;  по оксиду вуглецю виявлено перевищення у лютому, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, грудні і середньомісячне значення становить 1,25 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, окрім місяця лютого і середньомісячне значення становить 1, 26 ГДК;  по оксиду азоту перевищення не виявлено;  по фтористому водню перевищення не виявлено;  по формальдегіду зафіксоване перевищення кожного місяця, і середньомісячне значення становить 3,19 ГДК. ІV зона – приміські території Львова (Рясне, Білогорща тощо). Загальна площа – 45,2 км2. Причиною здійснення спостережень саме за вищевказаними речовинами є те, що вони є пріоритетними забруднюючими речовинами атмосферного повітря міста. Згідно з даними Львівського обласного центру з гідрометеорології, протягом 2007 року перевищення гранично допустимих концентрацій по місту Львову спостерігалося по всіх речовинах, окрім діоксиду сірки, оксиду азоту, фтористому водню. Порівняльна характеристика забруднюючих речовин за 2006 та 2007 роки зображена у таблицях 2-8 та рисунках 3-9. Характеристика забруднюючих речовин за 2007 рік Таблиця 2.4 Зони

Пости

Забруднюючі речовини I II III III

вул.Соборна, 11 вул. Юнаківа вул. Городоцька, 211 вул. Зелена, 301

Перевищення норм ГДК, середні значення за 2007 рік Пил 1,4 1,45 1,32 1,40

Діоксид сірки 0,8 0,76 0,79 0,79

Оксид вуглецю 1,15 1,08 1,07 1,15

Діоксид азоту 1,27 1,27 1,26 1,24

Оксид азоту 0,71 -

Фтористий водень 0,56 0,53 0,51 0,66

Формальдегід 2,68 3,19 3,29 3,19


0,3 0,25

мг/м3

0,2 0,15 0,1 0,05

Сі ч

ен ь Лю Бе ти й ре зе н Кв ь іте Тр нь ав е Че нь рв ен Ли ь пе Се нь рп Ве ен ре ь се Ж нь ов т Ли ен ст ь оп Гр ад уд ен ь

0

місяці 2006 р.

2007 р.

ГДК

Рис. 2.1. Забруднення атмосферного повітря пилом В 2007 році 15614 проб відібрано на автотрасах області. У 3 854 пробах виявлені перевищення ГДК забруднюючих речовин, що склало 24,7 % (у 2006 р. - 26,5 %). Найвищий рівень забруднення атмосфери продовжує спостерігатися на автотрасах міста Львова (46,2 % проб з перевищенням ГДК), м.Самбора (19,2 %), м. Червонограда (15,9 %), м.Стрия (12,9 %), Пустомитівського (33,8 %), Мостиського (24,0 %), Перемишлянського (22,0 %), ЖйдачТвського (18,8 %) районів. З метою зменшення забруднення атмосфери в житловій забудові від руху транзитного автотранспорту продовжується реконструкція автомагістралі загальнодержавного значення Київ - Чоп в межах Бродівського, Буського, Пустомитівського районів області. З метою зменшення шкідливих викидів в атмосферу від автотранспорту в м.Львові в 2007р. повністю заборонений рух транспорту на площі Ринок; обмежено проїзд пасажирських мікроавтобусів через центральну частину міста; проведено реконструкції із заміною дорожнього полотна площі Ринок, площі Соборної, вул.Торгової, Краківської, Заньковецької, частково вул.Городоцької та Мечнікова. На виконання припису держсанепідслужби Жидачівського району проведено обмеження руху транспорту через центральну частину міста Жидачева по вул. Трубній з капітальним ремонтом асфальтового покриття. На виконання припису держсанепідслужби м.Самбора обмежений рух автотранспорту через центральну частину міста.


2.4. Використання озоноруйнівних речовин 2.4.1. Стан озонового шару Інформація відсутня. 2.4.2. Активність Сонця У 1988 році з щорічним споживанням озоноруйнівних речовин (ОРР) на рівні 0,3 кг на душу населення, Україна розглядалася як провідний споживач ОРР у Східній Європі. У 1997 році Україна прийняла першу Програму припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин, якою передбачені кроки на наступні п’ять років. У 1998 – 2004 роках, за підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ), Уряд України у співпраці з державними компаніями успішно реалізував цю програму. Сучасні технології без використання ОРР були запроваджені у холодильних установках та у виробництві аерозолів, розчинників та галонів. Були встановлені регуляторні засади контролю ОРР, включаючи запровадження у 1998 році ліцензування використання ОРР та контроль над імпортом та експортом ОРР. У сучасній процедурі, ліцензії на товари, які містять ОРР видаються на платній основі Міністерством економіки, а не Мінприроди, хоча компанії зобов’язані звертатись до Мінприроди за попереднім погодженням на підставі технічної документації. Проте, Мінприроди не веде реєстру виданих ліцензій і тому не може гарантувати дотримання законодавчих норм. Країна також розширила свої зобов’язання щодо Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар шляхом ратифікації у 2000 році Копенгагенських поправок, але ще не ратифікувала новіші поправки. До цього часу, в цілому споживання первинних ОРР в країні було ефективно припинено, залишаючи тільки незначний залишковий попит, який постійно скорочується, в основному в секторі обслуговування холодильних установок. Нова державна програма припинення використання ОРР, яка була схвалена Кабінетом Міністрів у 2004 році (Постанова № 256), встановлює рамки для подальших дій до 2030 року. 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття Забруднення атмосферного повітря за рівнем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це зумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря здійснюють найбільший вплив на здоров’я: людина споживає за добу і в цілому за життя повітря набагато більше в об’ємному відношенні, ніж води і їжі. Крім цього, токсичні забрудники повітря разом з атмосферними опадами потрапляють у поверхневі водойми і в ґрунт, осідають на листках і плодах рослин, звідки вони також надходять до людини.


Питанням впливу якості атмосферного повітря на здоров’я людини в Львівській області займається обласна санітарно-епідеміологічна станція. В 2007 році 15 614 проб відібрано на автотрасах області. У 3 854 пробах виявлені перевищення ГДК забруднюючих речовин, що склало 24,7 % (у 2006 р. - 26,5 %). Найвищий рівень забруднення атмосфери продовжує спостерігатися на автотрасах міста Львова (46,2 % проб з перевищенням ГДК), м. Самбора (19,2 %), м. Червонограда (15,9 %), м. Стрия (12,9 %), Пустомитівського (33,8 %), Мостиського (24,0 %), Перемишлянського (22,0 %), Жідачівського (18,8%) районів. Протягом 2007 року за порушення санітарних правил охорони атмосферного повітря 146 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, постановами головних державних санітарних лікарів адміністративних територій припинялась експлуатація 29 об'єктів, 1 справа скерована в органи прокуратури. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Незадовільний стан атмосферного повітря населених пунктів обумовлений недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, у тому числі внаслідок обмеження енергопостачання, яке не здатне працювати в межах екологічних і санітарних норм, невиконання у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня, низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення викидів, відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок, відсутністю нормативних санітарно-захисних зон між промисловими та житловими районами. Впровадження нової системи регулювання викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, видача дозволів на викиди, встановлення нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел, ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, використання геоінформаційних систем та програмного забезпечення при здійсненні державного обліку видачі дозволів, встановлення жорстких технологічних нормативів та нормативів якості атмосферного повітря передбачає не тільки попередження забруднення атмосфери але і боротьбу з ним. В складі документів, у яких обгрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосфернге повітря стаціонарними джерелами по ВАТ «Миколаївцемремонт» розроблена і погоджена програма зменшення викидів в атмосферне повітря речовин у вигляді суспендованих твердих частинок по ливарному виробництву, з терміном виконання робіт у 2009р., орієнтована вартість яких 890 тис. грн. На ВАТ «НПК-Галичина» проведені роботи по очистці поверхні ставунакопичувача від плівки нафтопродуктів, а також ліквідація стаціонарних джерел забруднення на установці розчинників, що дало скорочення викидів на 56,1 т/рік. У 2007 році на ВАТ «Миколаївцемент» згідно з проектом «Реконструкція ВАТ «Миколаївцемент» при збільшенні потужності виробництва цементу та


перевід обертових печей з природного газу на вугілля та альтернативне паливо” виконано ремонт обертової печі № 4 в комплексі з обладнанням електрофільтра. Проведені роботи по ремонту ГОУ та технологічного обладнання на Добротвірській ТЕС, ЗАТ «Львівсистеменерго», ТОВ «Кроно-Україна», що дало можливість підтримання ККД ГОУ на проектному рівні.


3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 1992р. визначено систему заходів, спрямованих на стабілізацію концентрації парникових газів з метою уникнення негативного антропогенного впливу на кліматичну систему. Сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стали 189 країн. У 1996 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та у 2004 році Кіотський протокол до неї. Як країна з перехідною економікою, Україна стала стороною і взяла зобов’язання стабілізувати викиди ПГ у період 2008 – 2012 років на рівні 1990 року. У 2005 році, Кабінет Міністрів схвалив Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (Розпорядження № 346-р). Планом передбачено перелік заходів з наступними пріоритетними кроками: створення національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; проведення щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; створення інфраструктури для реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів ПГ (проекти спільного впровадження); та створення національної системи торгівлі дозволами на викиди. Указом Президента (№ 1239, 2005) Мінприроди було визначено координатором заходів щодо виконання зобов’язань України за РКЗК ООН та її Кіотського протоколу. З метою забезпечення виконання цих зобов’язань постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007р. № 612 утворено Національне агенство екологічних інвестиції України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Урядом через Міністра охорони навколишнього природного середовища. Основним завданням Нацекоагенства є: - участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату; - виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та впровадження механізмів, передбачених Кіотським протоколом до неї, в тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону довкілля, залучення інвестицій в охороні навколишнього природного середовища; - створення та забезпечення функціонування національної системи оцінки та обліку антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Відповідальними за вжиття заходів, які б зменшували вплив суб’єктів господарювання на зміну клімату є Національне агенство екологічних інвестицій України та місцеві державні адміністрації.


3.2. Національна система інвентаризації парникових газів В області встановлюється перелік підприємств, які здійснюють викиди парникових газів та своєю діяльністю впливають на клімат. Це насамперед комунальні підприємства – Львівське міське сміттєзвалище, комунальні очисні споруди міст Львова, Червонограда, Стрия, Дрогобича, Самбора і Трускавця, ВАТ “Ензим”, підприємства теплоенергетики (Добротвірська ТЕС, ТЕС-1 і ТЕС-2 м. Львова), транспорту, сільське господарство, підприємства з видобування і транспортування газу, ВАТ “Миколаївцемент”. Таких підприємств в області обліковано понад 60. Роботи із зменшенням викидів парникових газів розпочаті на Львівському сміттєзвалищі, Ват “Миколаївцемент”, ВАТ “Ензим”. 3.3. Прогноз викидів парникових газів Для прогнозування викидів парникових газів необхідно розробити спеціальну методику на рівні центральних органів виконавчої влади. 3.4.

Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату

В області налічується 6 підприємств, котрі отримали лист-підтримки Мінприроди України для реалізації проектів спільного впровадження. Відсутність «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях”, розробка якої передбачалась постановою КМУ від 13.03.2002р. № 301, не дає можливості розробити заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.


4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод Природна водозабезпеченість Львівщини середня на Україні і становить на 1 км2 території 226 тис. м3/рік (місцевий стік), що в перерахунку на 1 мешканця – 1,82 тис. м3/рік. У межах Карпат в середньому на площу 1км2 припадає 1 км річок. На Передкарпатській височині густота річкової сітки зменшується, але річки стають більш повноводними. У Львівській області нараховується понад 8950 річок, потічків і струмків загальною протяжністю 16343 км. Річки області відносяться до басейнів Чорного (Дністер, Стрий) і Балтійського (Західний Буг, Сян) морів. Найбільша кількість річок нараховується в басейні р. Дністер (5838), р. Західний Буг (3213) і незначна кількість в басейнах р. Сян. Характеристика річок на території області

Стрий Серет Сян Іква Стир Всього Всього в області

232 5 56 17 91 410 812

Великі річки 1 2 3 Середні річки 21 1 1 4 8 34 1 78 4

25 19 44

Кількість мостів

Продукто

207 195 402

Аміако

Дністер Західний Буг Всього

Нафто

Протяжність на території області, км

Кількість трубопроводів, які проходять через річку

Газо

Назва

Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги

Кількість гребель (водосховищ)

Таблиця 4.1.

1 1 2

1 1 2

-

1 1 2

19 6 25

1 1 3

1 1 2 4

-

1 1 2 4

22 1 6 10 39 64

Малі річки Загальна кількість – 235 шт. сумарною протяжністю – 4732 км.

Поверхневі води на даний час продовжують належати до числа найбільш забруднених природних ресурсів. На екологічний стан поверхневих вод Львівської області впливають різноманітні фактори, які тісно взаємопов’язані, а саме: забруднення ґрунтів, атмосфери, зміна ландшафтної структури та техногенне перевантаження території, неефективна робота каналізаційно-очисних споруд, не винесення в натуру і картографічний матеріал прибережних захисних смуг і водоохоронних зон, а також їх недодержання, насамперед в населених пунктах. Забруднення і


засмічення річок побутовими та іншими відходами, тралювання лісу по потоках у гірській місцевості. Загальна потужність існуючих комунальних очисних споруд складає 806,9 тис. м3 на добу, у тому числі 490,0 тис. м3 на добу у м. Львові, які забезпечують очистку стоків у 40 містах та 17 селищах. Між подачею води і очисткою стічних вод існує дисбаланс, оскільки у ряді населених пунктів області з централізованим водозабезпеченням відсутнє централізоване водовідведення. Зокрема, в 3-х містах та 17 селищах міського типу, з них 7 селищ з централізованим водопостачанням відсутня каналізаційна мережа та очисні споруди. Це міста Белз, Угнів і Судова Вишня та селища – Бориня, В. Синьовидне, Гніздичів, Дубляни, Жвірка, Запитів, Краковець, Куликів, Меденичі, Нижанковичі, Н.Стрілища, Олесько, Підбуж, Під камінь, Поморяни, Рудно і Стара Сіль. В більшості населених пунктів не облаштований централізованою каналізацією приватний сектор, який скидає фекальні стоки у вигреби, а в окремих випадках у канави або на рельєф, що призводить до погіршення екологічної безпеки відповідної території та забруднених водних ресурсів. Очисні споруди в сільських населених пунктах безгосподарні і як правило, зруйновані і не виконують свого функціонального призначення. 98,8 % очищених та недостатньо очищених стоків попадають в басейн прикордонних річок Дністер, Західний Буг та Сян і лише 1,2 % в басейн річки Дніпро. Загальна протяжність каналізаційної мережі складає 1700,7 км, в тому числі 683,9 км замортизованих та 313,9 км аварійних. Перекачка стоків здійснюється 60-ма каналізаційними насосними станціями, які вимагають реконструкції та технічного переоснащення. Практично всі очисні споруди каналізації збудовані до 1990 року на технологіях, розроблених у 60-70-х роках минулого століття і на даний час вимагають реконструкції, а в окремих населених пунктах будівництва нових. Спостереження за станом поверхневих вод Львівської області здійснюють:  Державна екологічна інспекція в Львівській області;  Львівське обласне виробниче управління водного господарства;  Обласна санітарно-епідеміологічна станція;  Волинський обласний центр з гідрометеорології;  Рівненський обласний центр з гідрометеорології.


Рис. 4.1. Точки спостережння за якістю поверхневих вод


ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ Р. ЗАХІДНИЙ БУГ р. Полтва р. Полтва, гирло м. Буськ: Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 6 ГДК, нітритах – 6,13 ГДК; фосфатах – 17,65 ГДК; залізу заг. – 2,3 ГДК; марганцю – 11 ГДК; міді – 20 ГДК; р. Полтва, біля мосту перед впадінням в р. Західний Буг (м. Буськ): На протязі року якість поверхневої води в цілому відповідає затвердженим нормативам рибогосподарського водокористування, тільки залізо перевищує норму у І та ІІ кварталах відповідно по 3 ГДК. -р. Полтва, с. Ямпіль.: Якість поверхневої води не відповідає затвердженим нормам рибогосподарського водокористування, згідно ОБУВ 1990 по таких показниках: іонах амонію – 18,8 ГДК; нітритах – 2,13 ГДК; фосфатах – 28,24 ГДК; залізу заг. – 7,1 ГДК. -р. Полтва, м. Львів, 3,5км нижче міста: На протязі року зафіксовані перевищення по: БСК5 – 6,87 ГДК; азоту амонійному – 14,02 ГДК; азоту нітратному – 6,9 ГДК; залізу заг. – 2,4 ГДК; міді – 20 ГДК; хрому шестивалентному – 10 ГДК; СПАР – 2,6 ГДК; фенолах – 2 ГДК; марганцю – 8,13 ГДК. р. Рата -р. Рата, с. Межиріччя: Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по: фосфатах – 7,24 ГДК; залізу заг. – 4,3 ГДК; СПАР – 3,93 ГДК. -р. Рата, м. Великі Мости: Зафіксовано перевищення по: залізу заг. – 1,3 ГДК; фосфатах – 1,41 ГДК; сульфатах – 1.05 ГДК; р. Солокія - лівобережна притока Бугу. Через вплив ріки Львівська область отримує транскордонне забруднення з Польщі. Перевищення показників в 2007 році для водойм рибогосподарського призначення на р. Солокія (м. Червоноград) в межах міста спостерігається за такими показниками – азоту амонійному – 2,05 ГДК; азоту нітритному – 2,55 ГДК; залізу заг. – 1,4 ГДК; міді – 10 ГДК; хрому шестивалентного – 7,7 ГДК р. Кам’янка -р. Ка’мянка, гирло: Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 4,88 ГДК; нітритах – 12,5 ГДК; фосфатах – 15,88 ГДК; залізу заг. – 3 ГДК. р. Західний Буг р. Зах. Буг, Радехівський міст:


Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по іонах амонію – 14,28 ГДК; нітритах – 8,75 ГДК; фосфатах – 24,12 ГДК; залізу заг. – 5,6 ГДК; СПАР – 1,29 ГДК -р. Зах. Буг, с. Гайок, вхід у водосховище: Виявлено перевищення по: фосфатах – 16,76 ГДК; залізу заг. – 3,7 ГДК; СПАР – 15 ГДК; нафтопродуктах – 644 ГДК. р. Зах. Буг, с. Старий Добротвір (витік з водосховища): Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по іонах амонію – 12 ГДК; нітритах – 5 ГДК; фосфатах – 11,76 ГДК; залізу заг. – 1,95 ГДК; р. Зах. Буг, с. Тадані: Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 10,4 ГДК; нітритах – 4,5 ГДК; фосфатах – 19,95 ГДК; залізу заг. – 4,5 ГДК; р. Зах. Буг, м. Кам’янка-Бузька: Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 11,1 ГДК; фосфатах – 18,71 ГДК; залізу заг. – 9,5 ГДК; р. Зах. Буг, вище м. Буськ: Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 3,96 ГДК; нітритах – 2,38 ГДК; фосфатах – 2,82 ГДК; залізу заг. – 3,5 ГДК;  17.07.2007р. Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 4,94 ГДК; фосфатах р. Зах. Буг, нижче м. Буськ: Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 15,42 ГДК; нітритах – 1,86 ГДК; фосфатах – 6,53 ГДК; залізу заг. – 4,3ГДК; СПАР – 5,36 ГДК; нафтопродуктах – 8,4 ГДК. р. Зах. Буг, 0,5км нижче впадіння р. Полтва: Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 4 ГДК; нітритах – 5,89 ГДК; фосфатах – 11,06 ГДК; залізу заг. – 3,5 ГДК; марганцю – 5,8 ГДК; міді – 17 ГДК. -р. Зах. Буг, 3км вище впадіння в р. Полтва: Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення по: фосфатах – 7,06 ГДК; залізу заг. – 3,6 ГДК; марганцю – 2 ГДК; міді – 8 ГДК. р. Зах. Буг, нижче м. Сокаль, гребля: Зафіксовано перевищення по: іонах амонію – 1,02 ГДК; нітритах – 1,19 ГДК; фосфатах – 5,29 ГДК; залізу заг. – 3,4 ГДК. р. Зах. Буг, вище м. Сокаль: р. Зах. Буг, с. Городище, вхід в Сокальський район: Зафіксовано перевищення по залізу – 2,7 ГДК; р. Зах. Буг, с. Тудорковичі, вихід з Сокальського району, межа області: Зафіксовано перевищення по залізу – 3 ГДК; р. Зах. Буг, нижче с. Бужок, вихід з Золочівського району: Зафіксовано перевищення по сульфатах – 1,1 ГДК; р. Зах. Буг, м. Соснівка, вище скиду з КОС: Зафіксовано перевищення по азоту аміаку (амонійному) – 2,36 ГДК; р. Зах. Буг, м. Червоноград, нижче скиду з КОС:


Зафіксовано перевищення ГДК по азоту аміаку (амонійному) – 2,22 ГДК; ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ РІЧКИ ДНІСТЕР Характеристика басейну річки Дністер Дністер - найбільша ріка Львівської області. Річка бере початок з джерел, які виходять на поверхню на північно-західному схилі гори Розлуч біля села Середи (Вовчого) в Турківському районі на висоті 760 метрів н.р.м. Довжина Дністра складає 1362 кілометри. Площа басейну — 72 100 квадратних кілометрів. Річкова сітка Дністра є найгустішою в Карпатській частині басейну. Русло дуже звивисте. Дністер має 386 приток, з яких найголовніші Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Реут, Бик, Золота Липа, Гнила Липа, Сірет (Серет), Збруч, Смотрич, Ушиця, Мурафа. Для гідрологічного режиму Дністра характерно те, що найвищі його рівні спостерігаються під час літніх повеней, але в окремі роки вони можуть бути найвищими під час осінніх і навіть зимових паводків. Під час повені вода піднімається від 8 до 166 сантиметрів, а в окремі роки — й до 3,5—5,5 метра на добу. В літньо-осінній період спостерігається 3—5 повеней, а в окремі роки 12—15. Середня тривалість повеней 10—25 днів, максимальна — 55. Рівень води піднімається до 0,5—2,1, навіть 6 метрів за добу й більше. Спостереження за якістю поверхневих вод басейну р. Дністер проводить: Державна екологічна інспекція в Львівській області; Львівське обласне виробниче управління водного господарства; Обласна санітарно-епідеміологічна станція; Рівненський обласний центр з гідрометеорології. Результати спостережень р. Східничанка -р. Східничанка, вхід в селище вище пансіонату «Верховина» (перед мостом): Якість поверхневої води на протязі 2007 року відповідала затвердженим нормам рибогосподарського водокористування; -р. Східничанка, перед центральними очисними спорудами «Біотал», вул. Шевченка. Зафіксовано перевищення по залізу – 2,6 ГДК; СПАР – 1,07 ГДК; -р. Східничанка, вихід з селища (після КОС готелю ДІАнна). Зафіксовано перевищення по залізу – 2,7 ГДК; СПАР – 2,14 ГДК; р. Тисмениця р. Тисмениця, м. Дрогобич: Виявлено перевищення по: залізу заг. – 4,3 ГДК; нітритах – 2,13 ГДК; фосфатах – 8,24 ГДК; сульфатах – 1,09 ГДК; -р. Тисмениця, м. Дрогобич, 1км. вище міста: Зафіксовано перевищення по: нітритах – 3,4 ГДК; залізу – 28 ГДК; нафтопродуктах у І віпріччі 2007р. – 5,6 ГДК; 4 ГДК; 4,4 ГДК; -р. Тисмениця, м. Дрогобич, 1км. нижче міста, 0,5км. нижче скиду стічних вод ВУВКГ:


Зафіксовано перевищення по: нітритах – 3,1 ГДК; міді – 6,7 ГДК; нафтопродуктів у І та ІІ кварталах 2007р. – 7 ГДК; 4,8 ГДК; 8 ГДК; р. Стрий -р. Стрий, с. Крушельниця: Зафіксовано перевищення по залізу заг. (1,8 ГДК). -р. Стрий, с. Верхнє Синьовидне: Зафіксовано перевищення по залізу заг. - 1,8 ГДК; -р. Стрий, м. Жидачів: Спостерігалося забруднення по залізу заг. – 5,33 ГДК. -р. Стрий, гирло ріки: Виявлено перевищення по нафтопродуктах (0,3 ГДК), міді (7,3 ГДК) та залізу (2,8 ГДК); азоту амонійному – 6,28 ГДК; азоту нітритному – 1,9 ГДК; хрому – 4,2 ГДК; фенолах – 7 ГДК; р. Стрий, м. Стрий, 1км вище міста Стрий в створі водопостачання: Зафіксовано перевищення по нафтопродуктах – 3,8 ГДК та залізу – 13 ГДК; азоту амонійному – 4,28 ГДК; хрому – 2,1 ГДК; р. Стрий, м. Стрий, 2км нижче міста, 1,5км нижче скиду стіч. вод ВУВКГ: Зафіксовано перевищення по нафтопродуктах – 5,4 ГДК, міді – 11,0 ГДК, цинку – 3,0 ГДК та залізу – 1,4 ГДК; азоту амонійному – 2,21 ГДК; фенолах – 7 ГДК; хрому – 4,2 ГДК; р. Свіча р. Свіча, с. Зарічне Зафіксовано перевищення по нафтопродуктах (2,8 ГДК) та по залізу (3,8 ГДК). азоту амонійному – 3,13 ГДК; нафтопродуктах – 4,4 ГДК; хрому – 10 ГДК, міді – 20 ГДК; цинку – 2,7 ГДК. р. Славське р. Славське в межах смт. Славське,. Виявлено перевищення по таких показниках як: нафтопродукти – 10,0 ГДК; мідь – 26 ГДК; цинк – 1,2 ГДК; залізо – 1,8 ГДК; азоту амонійному – 1,38 ГДК; азоту нітритному – 1,3 ГДК; нафтопродуктах – 9 ГДК; хрому – 2,1 ГДК; р. Опір р. Опір, с. Сколе: Зафіксовано перевищення по нафтопродуктах – 2,4 ГДК; азоту амонійному – 1,92 ГДК; фенолах – 7 ГДК; хрому – 4,2 ГДК; р. Дністер р. Дністер, м. Самбір: Перевищення згідно рибогосподарських норм водокористування зафіксовано по: іонах амонію – 0,28 ГДК; фосфатах – 5,53 ГДК; залізу заг. – 1,7 ГДК; -р. Дністер, м. Самбір, 1км вище міста: Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 6,4 ГДК; 0,2 ГДК; азоту амонійному – 1,66 ГДК; фенолах – 4 ГДК; хрому – 5,2 ГДК;


р. Дністер, м. Самбір, 1км нижче міста: Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 9,2 ГДК; 1,4 ГДК; азоту амонійному – 3,5 ГДК; хрому – 4,2 ГДК;азоту амонійному – 1,7 ГДК; фенолах – 8 ГДК; -р. Дністер, м. Самбір, вище водозабору для міста:  На протязі 2007р. перевищень гранично допустимих норм не виявлено; -р. Дністер, с. Розвадів: Перевищення виявлено по: нітритах – 1,25 ГДК; фосфатах – 8,35 ГДК; залізу заг. – 1,4 ГДК; сульфатах – 1,8 ГДК; -р. Дністер, с. Березино: Перевищення виявлено по: нітритах – 1,38 ГДК; фосфатах – 12.91 ГДК; -р. Дністер, с. Журавно: Перевищення виявлено по: іонах амонію – 1,37 ГДК; нітритах– 1,03 ГДК; фосфатах – 1,65 ГДК; залізу заг. – 4,15 ГДК, сульфатах – 1,08 ГДК; марганцю – 1,5 ГДК; свинцю – 1,5 ГДК; -р. Дністер, м. Старий Самбір, вище підруслового водозабору для міста: У 2007р. перевищень гранично допустимих норм не виявлено. -р. Дністер, с. Лімна, Турківський район: У 2007р. перевищень гранично допустимих норм не виявлено. -р. Дністер, Миколаївський район, вище водозабору для м. Миколаєва: Зафіксовано перевищення по марганцю – 1,5 ГДК. -р. Дністер, с. Стрілки, 0,5км вище села, 0,5км нижче впадання р. Ясениця: Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 6 ГДК, 3,2 ГДК, цинку – 1,7 ГДК, 1,5 ГДК, залізу – 1,8 ГДК, 3,1 ГДК; мідді – 11 ГДК; р. Дністер, м. Розділ, 1км вище м. Розділ, 0,2км нижче впадання р. Колодниця:  Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 5,6 ГДК; 2,2 ГДК; азоту нітритному – 3 ГДК; фенолах – 4 ГДК; залізу – 3,8 ГДК; хрому – 8,3 ГДК; -р. Дністер, м. Розділ, 1км нижче міста. 0,2км нижче впадання р. Купа:  Зафіксовані перевищення по нафтопродуктах – 6,4 ГДК; 5,4 ГДК; азоту нітритному – 1,4 ГДК; фенолах – 10 ГДК; залізу – 2,8 ГДК; хрому – 5,2 ГДК; Екологічне навантаження на поверхневі води у 2007 році по районах Таблиця 4.2. Район

Кількість проб з

% проб з перевищеням від

перевищенням

кількості проб в районі

Кількість відібраних проб

Бродівський

-

-

-

Золочівський

-

-

-

Буський

11

10

90,9

Радехівський

2

2

100

Кам.Бузький

15

14

93,3

Сокальський

11

10

90,9


Жовківський

-

-

-

Яворівський

21

21

100

Городоцький

-

-

-

Миколаївський

16

15

93,8

Пустомитівський

1

1

100

Перемишлянський

6

6

100

Мостиський

8

7

87,5

Самбірський

32

30

93,8

Жидачівський

13

12

92,3

Стрийський

8

8

100

Дрогобицький

22

20

90,9

Ст.Самбірський

9

9

100

Турківський

-

-

-

Сколівський

11

9

81,8

Разом по області

186

174

93,5


Рис. 4.2. Екологічне навантаження на поверхневі води у 2007 році Результати спостереження за поверхневими водами Таблиця 4.3. № з/п

Басейн

Район

К-ть відібраних проб

% від усіх проб в межах басейн у

Кам’янкаБузький

14

35

352

13

92,8

Буський

8

20

223

7

87,5

Сокальський

6

15

147

5

83,3

Радехівський

2

5

56

2

100

Сокальський

5

12,5

122

5

100

Буський

3

7,5

72

3

100

Пустомитівський

1

2,5

20

1

100

Кам’янкаБузький

1

2,5

26

1

100

40

100

1018

37

92,5

Річка

1. Західний Буг

2. 3. 4. 5. 6.

Західний Буг

Рата Полтва

7. 8. 9.

Кам’янка Всього по басейну

Кількість компонен ттовизначе нь

Кількість проб з перевищенн ями ГДК

% про з перевищенням від загальної кількості проб


10. 11. Дністер

12. 13. 14.

Стрв’яж 15. 16.

Дністер

Свіча

17. Стрий

18. 19.

Самбірський

18

16,2

353

17

94,4

Жидачівський

5

4,5

121

4

80

Миколаївський

16

14,4

311

15

93,8

Перемишлянськи й

6

5,4

94

6

100

Самбірський

14

12,6

370

13

92,9

Старосамбірськи й

3

2,7

43

3

100

Жидачівський

3

2,7

43

3

100

Жидачівський

5

4,5

89

5

100

Сколівський

5

4,5

122

3

60

Стрийський

8

7,2

110

8

100

20.

Тисмениця

Дрогобицький

22

19,8

240

20

90,9

21.

Славське

Сколівський

3

2,7

43

3

100

22.

Опір

Сколівський

3

2,7

43

3

100

111

100

1982

103

92,8

Всього по басейну

23.

Ретичи н

Яворівський

6

17,1

147

6

100

Шкло

Яворівський

15

42,9

327

15

100

26.

Вишня

Мостиський

8

22,9

205

7

87,5

27.

В’яр

Старосамбірський

6

17,1

166

6

100

Всього по басейну

35

100

845

34

97,1

ВСЬОГО ПО ОБЛАСТІ

186

3845

174

93,5

24. 25.

28.

Сян

4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Основним джерелом водопостачання в області є підземні води. Поверхневі води використовуються в обмеженій кількості, в основному для рибоводних ставів, технічного водопостачання підприємств та в гірських районах – для господарсько-питного водопостачання. Водопостачання сільських населених пунктів з підземних водоносних горизонтів здійснюється як централізовано, так і з індивідуальних свердловин, які були пробурені в попередні роки. Значна частина свердловин, пробурених у господарствах колишніх колгоспів, на даний час не використовується, є безгосподарською та безконтрольною і тому стала джерелом забруднення підземних водоносних горизонтів через відсутність ліквідаційного тампонажу. Іншими джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів є діяльність гірничо-видобувних підприємств області (гірничохімічні, вугледобувні, озокеритові та нафтові родовища Борислава). Мережа спостережних свердловин на підземні водоносні горизонти обслуговується нерегулярно, належної інформації з цього питання немає. Найбільш поширеним джерелом водопостачання в області є індивідуальні колодязі, які розкривають верхні водоносні горизонти, не захищені від забруднення поверхневими та дощовими


стоками. Контроль за якістю води в таких колодязях носить нерегулярний, спорадичний характер і здійснюється лише в окремих районах службами райСЕС. Затверджені запаси підземних вод використовуються для водопостачання міст, їх основна частина витрачається на забезпечення м. Львова. Затверджені запаси підземних вод приурочені до міжпластових водоносних горизонтів (крім Стрийського родовища), які зверху перекриті водотривкими породами, що надає їм напірних властивостей, захищає від забруднення з поверхні і визначає якісний стан. На станції водопідготовки води доводяться до необхідної якості і направляються споживачам. Прісні води в північній частині області приурочені до верхньокрейдових, девонських і неогенових відкладів, в центральній – переважно до неогенових відкладів, в південній – до неогенових і четвертинних відкладів. Львівські водозабори західної групи, що експлуатують верхньокрейдовий і нижньобаденський водоносні горизонти мають підвищений вміст природного стронцію, тому необхідна очистка води від стронцію. Динаміка водокористування Таблиця 4.4. Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні % до забраної води Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру 2 млн. м3

2005 рік 3 255.8

2006 рік 4 248,2

2007 рік 5 241.80

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3

65.13 190.7

57.16 191.1

59.26 182.6

208.9

195.4

191.2

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3

99.50 62.62 32.08 -

93.61 55.51 31.55 -

90.80 54.04 30.65 -

млн. м3

294.80

49.23 19.83 271.10

47.14 24.69 265,10

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

2.657 13.15

0.177 12.20

11,89

274.50

258.70

252.70

млн. м3

274.50

258.70

252.70

млн. м3

53.44

49.60

41.76

48.75

41,29

0.847 29.55

0.764 22.10 188.5

175.20 4.379

188.80 11.79

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3

193.30


Спостереження та контроль за скидами стічних вод у 2007 року проводилися Державною екологічною інспекцією в Львівській області та Львівським обласним виробничим управлінням водного господарства. Скид стічних вод (млн. м3) Таблиця 4.5. Район Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам.Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Ст.Самбірський Стрийський Турківський Яворівський м. Львів Разом по області

Скид всього

Не відповідають нормам

Відповідають нормам

1,321 0,102 4,503 31,757 10,56 0,526 0,805 1,411 1,891 0,209 0,163 0,235 0,603 1,124 0,182 6,368 0,021 5,469 0,007 3,795 159,5 230,6

0 0,102 4,044 2,28 1,886 0,526 0,772 1,278 1,834 0,068 0,163 0,229 0,241 1,124 0,162 6,176 0 5,403 0,007 2,173 159,5 186,968

1,321 0 0,459 29,478 8,675 0 0,033 0,133 0,057 0,141 0 0,005 0,362 0 0,02 0,192 0,02 0,066 0 1,083 0 42,045


Рис. 4.3. Якість очистки стічних вод


Найбільші показники скиду неочищених та недостатньо очищених стічних вод підприємств у водні об’єкти Львівської області займає м. Львів – 159,5 млн. м3 (з них не відповідають нормам – усі 159,5 млн. м3). На другому місці за кількістю скинутих вод знаходиться Дрогобицький район – 31,757 млн. м3, однак 92,8 % складає скид нормативно очищеної води. Жидачівський район знаходиться на третьому місці за скидами і складає 10,56 млн. м3, з них 8,675 млн. м3 (82 %) відповідають нормам (рис. 4.3.). Кількість забруднюючих речовин в стічних водах у 2007 році Таблиця 4.6. Район м. Львів Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Золочівський Кам'янка-Бузький Мостиський Жовківський Миколаївський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський Всього по області

Загальна кількість забруднюючих речовин, тонн 130575,704 1156,452 314,483 3143,972 26583,563 11124,823 617,742 1363,009 168,249 651,86 1644,448 181,477 401,588 769,857 1896,085 166,451 6454,793 14,037 6602,202 4,003 2387,187 196221,985


Рис. 4.4. Екологічне навантаження на райони за скидами стічних вод


Згідно з даними Держекоінспекції, якість скинутих стічних вод у розрізі басейнів наведена у таблиці: Басейн річки Західний Буг. За звітний період було відібрано 107 проб (39,19 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 1787 компонентовизначень. Загальна кількість проб із перевищенням ГДК у басейні річки становить 50 проб (46,7 % від відібраних). Основне забруднення потрапляє в басейн при скиді стічних вод з Львівських очисних споруд, а також з шахт вугільного басейну. Басейн річки Дністер: відібрано 144 проби (52,74 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 2944 компонентовизначень. Загальна кількості проб з перевищенням ГДК у басейні річки становить 122 проби (84,7 % від відбраних). Басейн річки Сян: відібрано 19 проб (6,96 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 389 компонентовизначень. Загальна кількості проб з перевищенням ГДК у басейні річки становить 8 проб (42,1 %). Забруднення басейну пов’язане з неефективною роботою о/с м. Яворів. Басейн річки Дніпро: відібрано 3 проб (1,1 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 61 компонентовизначень. Загальна кількості проб з перевищенням ГДК у басейні річки становить 3 проби (100 %). Якість стічних вод визначається за такими показниками: колір, запах, прозорість, активна реакція рН, твердість, лужність, гідрокарбонати, сульфати, кальцій, натрій+калій, магній, хлориди, мінералізація, сухий залишок, завислі речовини, іони амонію, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, БСК 5, ХСК, залізо заг., СПАР, електропровідність, нафтопродукти, феноли. Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами – найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 4.7. Назва водокористувача-забруднювача

1 ТОВ "Трускавецький водоканал", м.Трускавець, вул. I.Франка, 59 ВАТ ЖЦПК, м. Жидачів, вул.Фабрична, 4 Самбірське ВУВКГ, м. Самбір, вул. Шевченка, 59А КП Стрийводоканал, м.Стрий, вул.Нижакавського, 49 МДКП Розділтеплокомуненерго, м. НОВ. Розділ, вул. Грушевського, 37 ВАТ Радехівський цукровий завод, с.Павлів, Радехівський район ДКП Кам`янко-Бузьке ВКГ, м.Кам`янкаБузька, вул.Незалежності, 34 Сокальське МКП ВКГ, М.Сокаль, вул. Героїв УПА, 23 ЛМКП Львівводоканал, м.Львів, вул. Зелена, 64 КП "Червоноградводоканал", м.Червоноград, вул. Л.Українки, 1

2005 рік 2006 рік об’єм обсяг об’єм обсяг скидання забрудскидання забрудзворотних нюючих зворотних нюючих вод, речовин, вод, речовин, млн. м³ т млн. м³ т 2 3 4 5 Басейн р. Дністер 1,028 959,0 1,812 2273,2

2007 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотних нюючих вод, речовин, млн. м³ т 6 7 1,839

1959,27

15.08

11793,9

9,39

8881,0

9,3

979,9

0,796

831,7

0,794

761,4

0,853

919,86

6,187

7088,7

5,519

27730,0

3,451

4277,09

1,401

829,5

1,161

871,9

0,970

632,52

Басейн р. Західний Буг 0,532 462,3 0,385

335,3

0,299

241,89

0,231

366,3

0,212

286,1

0,2

274,03

1,132

1428,4

0,963

12314,8

1,041

1385,73

168,0

120445,9

159,6

125800,2

159,5

130346,7

5,777

5647,2

5,299

5229,9

5,05

4834,64

Басейн р. Сян


Яворівська КЕЧ, м. Яворів, вул. Львівська, 19 МКП "Новояворівськводоканал", м.Новояворівськ, вул.Пасічника, 4

0,341

513,6

0,324

321,9

0,324

536,7

1,230

705,7

1,103

809,1

1,076

420,28

Однією з причин незадовільного стану вод є самовільний скид підприємствами неочищених стоків (табл.), а також забруднення від приватного сектора. Складається парадоксальна ситуація: покращення водопостачання приватного сектору в містах та селах погіршує санітарний та екологічний стан річок через прихований скид стічних вод безпосередньо в річки. За останній рік такі факти виявлені майже в усіх районах області. Охорону водних ресурсів від забруднення та виснаження у відповідності до діючого законодавства повинні здійснювати організації-водокористувачі та підприємства, з діяльністю яких пов’язаний негативний вплив на водні ресурси. Це найважливіше і принципове положення є основою, на якій повинно базуватися здійснення водоохоронних заходів. Використання водних ресурсів Львівської області Затверджені запаси підземних вод використовуються для водопостачання міст, їх основна частина витрачається на забезпечення м. Львова. Затверджені запаси підземних вод приурочені до міжпластових водоносних горизонтів (крім Стрийського родовища), які зверху перекриті водотривкими породами, що надає їм напірних властивостей, захищає від забруднення з поверхні і визначає якісний стан. На станції водопідготовки води доводяться до необхідної якості і направляються споживачам. Прісні води в північній частині області приурочені до верхньокрейдових, девонських і неогенових відкладів, в центральній – переважно до неогенових відкладів, в південній – до неогенових і четвертинних відкладів. Львівські водозабори західної групи, що експлуатують верхньокрейдовий і нижньобаденський водоносні горизонти мають підвищений вміст природного стронцію, тому необхідна очистка води від стронцію. Забір води, млн. м³ на рік Таблиця 4.8. Роки

Забрано води з поверхневих джерел

з підземних джерел

разом

2002

72,2

223,7

295,9

промисловість 53,59

В т.ч. сільське комунгосподарство госп 35,44 108,7

2003

68,1

204,1

272,2

51,72

63,67

92,67

28,2

2004

65,26

194,6

259,86

46,4

61,76

96,86

29,73

2005

63,75

139,0

202,8

62,25

30,86

95,05

14,59

2006

56,85

187,6

244,5

37,81

61,74

86,05

30,17

2007

59.26

182,6

241,8

54,04

30,65

90..80

15.71

рибо-розведення 31,91


Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м³ на рік Таблиця 4.9. Рік

Галузь економіки

Оборотне

Повторно - послідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

1

2

3

4

5

6

2003

Промисловість

449,1

13,11

0,038

91,32

0,025 0,4 0,058 0,003

0,02 0,175

-

0,175 18,57 32,15 2,45

436,8

13,31

0,038

87,11

423,3

13,15

0,014

93,32

0,023 0,3 0,043 0,004

0,01 0,18

-

0,2 12,57 33,18 3,1

428,8

14,31

0,014

85,3

417,7

11,83

91,65

0,027 14,65 0,047 4,63 437,0

26,64 1,021 0,032 -0,36 39,29

0,17 90,66 37,25 40,5 87,53

392,3

14,2

10,55

92,87

0,027 13,27 0,047 5,234 410,9

0,020 0,351 14,52

27,13 1,106 0,062 5,790 44,78

0,170 89,12 36,32 45,05 88,45

383..00

14.05

9,36

93.10

0,024 10.16 9.51 402,70

0.02 0.165 14,24

28,47 0.866 4..919 43.62

0,147 89,16 59,15 88,45

Сільське господарство Транспорт Будівництво Житлово-комунальне господарство Разом у області 2004

Промисловість

Сільське господарство Транспорт Будівництво Житлово-комунальне господарство Разом у області 2005

Промисловість

Сільське господарство Транспорт Будівництво ЖКГ Разом у області 2006

Промисловість

Сільське господарство Транспорт Будівництво ЖКГ Разом у області 2007

Промисловість

Сільське господарство Транспорт Будівництво ЖКГ Разом у області

Спостереження і контроль за скидами стічних вод у 2007 році виконувалися аналітичнми лабораторіями Державної екологічної інспекції в Львівській області. Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 4.10. Скидання забруднюючих речовин по регіону

1 Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

2005 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 2 3

2006 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 4 5

2007 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 6 7

184,063

Х

202,864

Х

196,2

Х

151,05

82

185,61

91

-

-


За якістю стічних вод спостереження проводить лабораторія Державної екологічної інспекції в Львівській області за такими показниками: колір, запах, прозорість, активна реакція рН, лужність, гідрокарбонати, хлориди, сульфати сухий залишок, завислі речовини, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, окислюваність перманганатна, БСК5, ХСК, загальне залізо, нафтопродукти, СПАР, сірководень. Періодичність вимірів – 1 раз в квартал. На екологічний стан поверхневих та підземних вод області впливають різноманітні фактори, які тісно взаємоповязані: забруднення грунтів, атмосфери, зміна ландшафтної структури та техногенне перевантаження території. Поверхневі води виконують подвійну роль: з однієї сторони це джерело водопостачання, а з іншої – приймач стічних вод. Поверхневі води на даний час продовжують належати до найбільш забруднених елементів навколишнього середовища. Незважаючи на спад виробництва та зупинку багатьох підприємств, не спостерігається суттєвого покращення якості стічних вод та зменшення скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод. Це в першу чергу пов”язане з погіршенням технічного стану діючих очисних споруд і відсутністю коштів на їх ремонт та реконструкцію. Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання і каналізації більшість водопровідно-каналізаційних господарств області знаходяться в незадовільному технічному стані, який, так би мовити, щодня погіршується. На сьогодні вкрай критична ситуація щодо належної очистки стічних вод, склалася у м. Самбір, Яворів, Ходорів, Турка, Ст. Самбір, Радехів, Стрий, Буськ і Перемишляни. Для покращення екологічного стану поверхневих вод, держуправлінням щорічно виділяються кошти з державного та обласних фондів ОНПС, яких вкрай недостатньо для повного проведення природоохоронних заходів. В 2007 році у Львівській області у водні об’єкти було скинуто 196.2 тис. тонн забруднюючих речовин Щодо обсягів оборотної, повторної і послідовно використаної води за галузями економічної діяльності, то найбільше використовувала воду промисловість – 383,0 млн. м3., житлово – комунальне господарство – 9,51 млн. м3 і сільське господарство – 0,024 млн. м3. Екологічне навантаження за скидами стічних вод по районах Таблиця 4.11. Район

Кількість відібраних проб

Бродівський Золочівський Буський Радехівський Кам.Бузький Сокальський Жовківський Яворівський Городоцький Миколаївський Пустомитівський Перемишлянський Мостиський Самбірський Жидачівський

2 18 6 42 19 7 14 8 23 19 8 6 27 8

Кількість проб з перевищенням 0 9 4 12 15 7 7 4 22 16 8 0 27 5

% проб з перевищеннями від загальної кількості проб 0 50,0 66,7 28,6 78,9 100,0 50,0 50,0 95,7 84,2 100,0 0 100,0 62,5


Стрийський Дрогобицький Ст..Самбірський Турківський Сколівський м. Львів Разом по області

19 5 4 9 13 16 273

15 3 2 9 12 6 183

78,9 60,0 50,0 100,0 92,3 37,5 67,0

Очищення зворотних вод, млн. м³ на рік Таблиця 4.12. Рік

Скинуто разом

Нормативно очищених на очисних спорудах разом біологічна механічна очистка очистка

Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта

2002

298,2

218,1

217,7

0,456

386,0

379,1

2003

285,6

164,2

163,5

0,653

328,9

322,0

2004

280,0

168,9

168,1

0,751

329,1

328,2

2005

274,4

53,43

52,69

0,747

326,5

325,4

2006

258.7

49,6

48.75

0.847

328.9

327.4

2007

252,7

41,76

41,29

0,764

327,8

327..8

Фізико - хімічна очистка стічних вод на очисних спорудах Львівщини не проводиться 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Загалом протягом 2007 року суб’єктами монторингу відбиралися проби в басейнах річок Дністер, Західний Буг, Сян. Було відібрано 186 проб, у яких проведено 3845 компонентовизначень. Найбільша кількість перевищень ГДК у досліджуваних пробах води зафіксована у басейні Дністра – 103 проби. Детальна інформація подана у таблицях 4.13 та 4.14.


Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК) Таблиця 4.13. Місце спостереження за якістю води БСК5 1 Контрольні створи водного об’єкту господарськопобутового призначення: ГДК (СанПин 4630-88) р. Стрв'яж,с.Луки р. Дністер, смт. Розвадів р. Дністер, с. Журавно р. Дністер, м. Самбір р. Стрий, м. Жидачів р. Стрий, с. Верхнє Синьовидне р. Тисмениця, м. Дрогобич) р. Дністер, с. Лімна р. Дністер, м. Старий Самбір, вище підруслового водозабору для міста р. Дністер, м. Самбір, вище водозабору для міста р. Дністер, вище водозабору для м. Миколаєва р. Дністер, с. Журавно (межа області) р. Східничанка, вхід в селище вище пансіонату ”Верховина” (перед мостом) р. Східничанка, перед центральними очисними спорудами ”Біотал”, вул.Шевченка р. Східничанка, вихід з селища (після КОС готелю ДіАнна) р. Полтва, біля мосту перед впадінням в р. З. Буг (м. Буськ) р. Західний Буг, нижче с. Бужок, вихід з Золочівського району р. Західний Буг, 50м вище впадіння р. Полтва р. Західний Буг, 100м нижче м. Буськ р. Західний Буг, с. Тадані, вхід в Кам’янко-Бузький район р. Західний Буг, с. Стриганка, 0,5км нижче місця скиду зворотніх вод КОС смт.Добротвір, вихід з Кам’янко-Бузький району р. Західний Буг, с. Городище, вхід в Сокальський район р. Західний Буг, м. Соснівка, вище скиду з КОС р. Західний Буг, м. Червоноград, нижче скиду з КОС

Показники складу та властивостей хлориди азот амонійний нітрати

сульфати

3

мінералізація 4

фосфати

8

нафтопродукти 9

10

завислі речовини 11

5

6

7

-* 3,05 4,05 2,45 7,66 1,85 2,62 7,22 2,37 3,36

-* -

500 0,18 0,15 0,14 0,05 0,14 0,15 0,18 0,05 0,06

350 0,08 0,17 0,43 0,04 0,04 0,27 0,64 0,04 0,02

2,0 0,04 0,05

45 0,08 0,09 0,03 0,07 0,05 0,07 0,09 -

0,3 <0,3 <0,3

3,5 0,04 0,23 0,22 0,04 0,08 0,19 0,29 -

1000 0,017 0,322 0,644 0,014 0,4310 0,016 0,016 -

53,66 4,99 3,08 4,52

-

0,11 0,12 0,1 0,03

0,05 0,09 0,1 0,03

0,02 0,34 0,16 0,33

-

<0,3 <0,3 -

-

-

4,75

-

0,03

0,04

0,57

-

-

-

-

5,49

-

0,03

0,06

1,1

-

-

-

-

11,66

-

0,17

0,33

2,08

-

-

-

-

3,17

-

0,18

0,04

0,23

-

-

-

-

6,3 9,43 8,85

-

0,13 0,12 0,09

0,3 0,3 0,19

0,02 0,08 1,05

-

-

-

-

6,88

-

0,1

0,27

0,88

-

-

-

-

-

-

0,12

0,12

0,45

-

-

-

-

9,87 10,63

-

0,13 0,13

0,18 0,19

1,84 1,85

-

0,21 -

-

-


р. Західний Буг, с. Тудорковичі, вихід з Сокальського району, межа області р. Західний Буг, Добротвірське водосховище н/б р. Західний Буг, м. Сокаль р. Рата, м. Великі Мости р. Західний Буг, м. Буськ, 1км вище міста р. Західний Буг, м. Кам’янка-Бузька р. Вишня, с. Чернево р. Шкло, с. Краковець Контрольні створи водного об’єкту рибогосподарського призначення: ГДК (ОБУВ 1990) р. Стрв'яж, с. Луки р. Стрв'яж, с. Бісковичі р. Дністер, с. Журавно р. Дністер, с. Березино р. Дністер, м. Самбір р. Стрий, с. Крушельниця р. Західний Буг, с. Гайок р. Західний Буг, с. Старий Добротвір р. Західний Буг, с. Тадані р. Західний Буг, м. Кам'янка-Бузька р. Західний Буг, вище м. Буськ р. Західний Буг, нижче м. Буськ р. Західний Буг, 3 км вище впадіння в р. Полтва р. Західний Буг, 0,5 км нижче впадіння р. Полтви р. Західний Буг, нижче м. Сокаль, гребля р. Західний Буг, вище м. Сокаль р. Рата, с. Межиріччя р. Полтва, гирло м. Буськ р. Полтва, с. Ямпіль р. Кам'янка, гирло р. В'яр, с. Дроздовичі р. В'яр, с. Добромиль р. Ретичин , с. Руда-Краковецька р. Вишня, с. Черневе р. Шкло, скид з Яворівського озера р. Шкло, с. Краковець р. Гнила Липа, вище скиду з о/с МКП «Перемишляниводоканал» р. Гнила Липа, нижче скиду з о/с МКП «Перемишляниводоканал»

-

-

0,12

0,12

0,81

-

-

-

-

10,05 7,8 13,3 3,43 5,7 2 2,2

-

0,25 0,22 0,1 0,15 0,61 0,13

0,17 0,18 0,1 0,2 0,09 0,11

0,47 -

0,05 0,09 0,06 0,11 0,07 0,05

0 0 -

0,28 0,31 0,1 0,57 0,08 0,18

0,021 0,015 0,015 0,017 0,015 0,047 0,016

-* 5,4 3,47 5,69 2,3 2,88 2,72 14,2 8,5 14,0 15,0 4,8 15,3 2,5 11,5 2,33 2,33 3,12 15,2 48,0 5,6 2,29 2,5 4,7 3,53 4,1 5,8 1,85

1000 0,423 0,404 0,521 0,387 0,657 0,638 0,643 0,662 0,532 0,683 0,529 0,682 0,632 0,687 0,442 0,752 0,623 0,408 0,408 0,472 0,542 1,455 0,905 0,532

100 0,29 0,32 0,76 0,69 0,24 0,45 0,62 0,58 0,67 0,74 0,72 0,77 0,48 0,95 0,8 0,88 0,4 0,98 0,98 0,39 0,32 0,3 1,67 0,49 2,72 1,62 0,25

300 0,1 0,1 0,08 0,14 0,07 0,11 0,18 0,21 0,17 0,17 0,09 0,19 0,11 0,18 0,21 0,34 1,47 0,24 0,35 0,19 0,06 0,06 0,21 0,14 0,11 0,18 0,07

-* 1,51 0,43 0,53 0,32 0,2 0 4,76 2,72 5,1 5,5 1,51 5,98 0,35 1,55 0,39 0,3 0,3 2,33 7,29 1,89 0,24 0,25 0,81 0,5 0,62 1,1 -

40 0,04 0,04 0,05 0,13 0,03 0,04 0,1 0,08 0,02 0,02 0 0 0,21 0,21 0,11 0,09 0,04 0,21 0,05 0,05 0,05 0,06 0,05 0,07 0,04 0,05 0,06

0,05 0 0 0,84 0,62 0 0 0 0 0 0,44 0,84 0,8 0,48 2,2 0 0 0 0 0 0 0 0 0

0,17 11,35 8,88 1,64 12,94 8,35 0,29 16,76 13,8 19,4 18,8 2,82 6,53 7,06 11,06 5,29 6,47 7,23 17,64 28,23 15,88 7,11 12,6 7,76 3,12 0,06 5,7 0,12

-* 30,5 23,67 18,6 19,0 15,5 8,0 31,0 26,0 34,0 35,0 29,0 85,0 32,0 64,0 23,5 22,4 24,5 54,0 110,0 27,0 17,75 9,25 35,33 25 32,85 47,07 17,0

2,5

0,503

0,21

0,07

-

0,07

0

5,06

35,0

* - ГДК не встановлено. Подано в абсолютних величинах (мг/л)


Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 4.14. Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. усього з перевищенням ГДК

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

1 Західний Буг

2 13

3 13

4 30

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од. 5 778

Рата Полтва

2 2

2 2

5 4

122 92

Кам’янка Дністер

1 10

1 10

1 45

26 879

Стрв’яж

4

4

17

413

Свіча Стрий

1 6

1 6

3 18

43 321

Тисмениця

3

3

22

240

Славське

1

1

3

43

Опір Ретичин

1 2

1 2

3 6

43 147

Шкло

4

4

15

327

Вишня

2

2

8

205

В’яр

2

2

6

166

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

6 92 (іони амонію, нітрити, фосфати, залізо заг., сульфати, марганець, мідь, СПАР) 9 (фосфати, сульфати, залізо заг., СПАР) 18 (іони амонію, нітрити, фосфати, залізо заг., марганець, мідь, нафтопродуктах) 4 (іони амонію, нітрити, фосфати, залізо заг.) 85 (іони амонію, фосфати, нітрити, сульфати, мідь, цинк, залізо заг., рН, нафтопродукти, феноли, хром, азот амонійний, азот нітритний) 46 (іони амонію, фосфати, залізо заг., нітрити, азот амонійний, мідь, нафтопродукти. феноли, хром) 12 (нафтопродукти, залізо заг., азот амонійний, хром, мідь, цинк, хром) 47 (залізо заг., нафтопродукти, мідь, азот амонійний, азот нітритний, феноли, хром, цинк) 49 (залізо заг., нітрити, фосфати, сульфати, нафтопродукти, хром, БСК5, азот амонійний, азот нітритний, феноли, мідь) 16 (нафтопродукти, мідь, цинк, залізо заг., азот амонійний, азот нітритний, хром, феноли) 8 (нафтопродукти, азот амонійний, феноли, хром, азот амонійний) 18 (сульфати, іони амонію, залізо заг., сульфати, магній, завислі речовини, фосфати, ХСК) 84 (сульфати, азот амонійний, сульфати, завислі речовини, фосфати, залізо заг., іони амонію, кальцій, магній, мінералізація, сухий залишок) 16 (завислі речовини, іони амонію, нітрити, фосфати, азот амонійний, сульфати, сухий залишок, ХСК, залізо заг.) 10 (нітрити, фасфати, залізо заг., іони амонію)


4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Інформація відсутня 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію В 2007 році держсанепідслужбою області по об'єктах водопостачання було видано 17 висновків щодо відведення земельних ділянок. Розглянуто 56 проектних матеріалів, з яких 13 було відхилено від погодження. Протягом року здійснювався контроль за будівництвом 39 об'єктів водопостачання. Закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію 3 об'єкти. Централізоване господарсько-питне водопостачання населення області здійснюється 749 водопроводами, в тому числі 11 з відкритих водоймищ. З загальної кількості водозаборів - 82 комунальні (в т.ч. 9 з відкритих водоймищ), 494 відомчі (в т.ч. 2 з відкритих водоймищ), 173-сільських. В 2007 році санепідслужбою області здійснювався державний санепіднагляд за санітарно-гігієнічним станом всіх об'єктів централізованого водопостачання, що перебувають на обліку. З 749 водозаборів (комунальних, відомчих, сільських) станом на 01.01.2007р. не відповідали діючим вимогам 20, в т.ч. 9 через відсутність розроблених проектів зон санітарної охорони 2, 3 поясів або невиконання передбачених заходів у зв'язку з відсутністю коштів ( З комунальних, 2 відомчих, 4 сільських); відсутність або вихід з ладу станцій з незалізнення - 11 (в т.ч. 7 комунальних, 4 відомчих), вихід з ладу передбачених проектом знезаражуючих установок і перехід на ручне хлорування води 2 (1 відомчий та 1 сільський). Протягом 2007 року держсанепідслужбою області з джерел централізованого водопостачання було проведено відбір та дослідження 1331 проб води на відповідність санітарно-хімічним показникам та 1655 проб на відповідність бактеріологічним показникам. Питома вага відхилень становила відповідно 8,5 % (113 проб) та 4,6 % (76 проби), проти 6,6 % та 2,9 % в 2006р. В тому числі з джерел водопостачання комунальних водопроводів було відібрано 588 проб на санітарно-хімічні і 747 проб на бактеріологічні показники, з яких не відповідали нормативам відповідно 47 (8,0 %) та 40 (5,35 %) проб, проти 6,4 % і 2,4 % в 2006р. В тому числі з відкритих джерел водопостачання відібрано 128 проб на санітарно-хімічні та 150 проб на бактеріологічні показники, з яких не відповідали нормативам відповідно 3 та 12 проб, що становить 2,3 % та 8 % проти 0,2 % і 4,9 % в 2006. З джерел водопостачання відомчих водопроводів питома вага відхилень становила по санітарно-хімічних показниках 9,0 % (44 з 488 проб), по бактеріологічних показниках 3,7 % (25 з 674 проб), проти 5,7 % і 3,7 % в 2006 р. В т.ч. з відкритих джерел водопостачання досліджено відповідно 11 та 10 проб, без відхилень.


З джерел водопостачання сільських водопроводів було відібрано 255 проб на санітарно-хімічні і 234 проб на бактеріологічні дослідження, з яких не відповідали нормативам відповідно 22 (8,6 %) і 11 (4,7 %) проб, проти 6,7 % і 3,6 % в 2005 р. Висока питома вага відхилень якості води з суми джерел централізованого водопостачання за санітарно-хімічними показниками в 2007 р. відмічалася на водозаборах Жидачівського. (51,9 %), Жовківського (15,7 %), К.Бузького (17,1 %), Миколаївського (14,3 %), Самбірського (37,5 %) та Стрийського (6,6) районів і міста Червонограда (33,3 %) при середньообласному показнику 8,5 %. За мікробіологічними показниками питома вага відхилень якості води з суми джерел централізованого водопостачання становила на водозаборах Городоцького (9,1 %), Мостиського (6,7 %), Радехівського (5,7 %), Самбірського (25 %), Сокальського (5,3%), Яворівського (6,7 %) районів і міст Борислава (6,4 %), Самбора (25,5 %), Трускавця (25 %) при середньообласному показнику 4,6 %. З розвідної мережі централізованого водопостачання протягом року було відібрано та досліджено за санітарно-хімічними показниками 6450 проб (питома вага відхилень - 4,17 %) та мікробіологічними показниками 11056 проб (питома вага відхилень - 1,73 %), проти відповідно 2,9 % і 2,2 % в 2006 р. В т.ч. питома вага відхилень з розвідної мережі комунальних водопроводів за санітарно-хімічними показниками становила 2,9 % (ПО з 3800 проб), за бактеріологічними показниками 0,9 % (66 з 7049 проб), проти 2,3 % і 1.6 % в 2006 р. З розвідної мережі відомчих водопроводів відповідно 7,0 % (128 з 1833 проб) і 2,9% (86 з 2964 проб), проти 4,5 % і 2,6 % в 2006 р. З розвідної мережі сільських водопроводів відповідно 3,8 % (31 з 817 проб) і 3,7 % (39 з 1043 проб), проти 1,9 % і 4,3 % в 2006 р. На протязі 2007 року перевищення середньообласного відсотка невідповідності проб питної води з розвідної мережі за санітарно-хімічними показниками мали місце на водопроводах Бродівського, Дрогобицького, Жидачівського, Золочівського, К.Бузького, Стрийського районів, міст Трускавця, Червонограда; за мікробіологічними показниками на водопроводах Бродівського, Буського, Городоцького, Дрогобицького, Жовківського, Золочівського, Мостиського, Пустомитівського, Радехівського, Самбірського, Турківського та Яворівського районів, міст Борислава, Дрогобича. На протязі 2007 року перевищення середньообласного відсотка невідповідності проб питної води з розвідної мережі комунальних водопроводів за санітарно-хімічними показниками мали місце в Жидачівському, К.Бузькому, Радехівському, Стрийському районах, містах Трускавець, Червоноград; за мікробіологічними показниками в К.Буському, Мостиському, Пустомитівському, Самбірському та Яворівському районах, містах Борислав, Дрогобич та Трускавець; - на відомчих водопроводах Бродівського, Городоцького, Дрогобицького, Жидачівського, Золочівського, К.Буського, Перемишлянського,


Старосамбірського, Стрийського, Турківського, Яворівського районів, міста Дрогобича; - на сільських водопроводах Бродівського, Городоцького, Жидачівського, Жовківського, Миколаївського, Пустомитівського, Радехівського, Самбірського, Стрийського районів. Лабораторний контроль за якістю питної води, що подається населенню здійснюється, як територіальними санепідустановами, так і 19 відомчими лабораторіями виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства міст і районів області. Зважаючи на вимоги держсанепідслужби області і у відповідності з Рішенням обласної постійної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в 2007 р. в основному забезпечене виконання заходів з розширення відомчого лабораторного контролю. Виробничими управліннями ВКГ ряду міст і районів області укладені угоди з відомчими лабораторіями інших підприємств і організацій, територіальними санепідустановами для проведення лабораторних досліджень якості питної води, що дало змогу забезпечити посилення контролю якості питної води, яка подається споживачам. Постійно проводиться аналіз даних санепідфону в частині контролю за водопостачанням населення з вжиттям на місцях відповідних заходів щодо запобігання ускладнень епідемічної ситуації з групи ГКІ та вірусного гепатиту А. На постійному контролі держсанепідслужби області перебував стан виконання заходів з питань водопостачання, визначених «Комплексним планом організаційних заходів щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя у весняно-літній період 2007р», затвердженого головою Львівської Облдержадміністрашї. Стан виконання Комплексного плану заходів двічі на рік заслуховується на Колегіях ОДА з участю голів райдержадміністрацій, міськвиконкомів, начальників управлінь облдержадміністрації з прийняттям конкретних протокольних доручень, в першу чергу здійснення першочергових заходів на об'єктах водопостачання. Окрім цього, дане питання заслуховується і на комісіях з питань ТЕБ та НС. Згідно визначеного місцевими органами влади переліку населених пунктів, в яких склалася несприятлива ситуація з централізованим та децентралізованим водопостачанням, були розроблені плани першочергових заходів щодо забезпечення населення якісною питною водою. Протягом 2007 року за незабезпечення подачі населенню доброякісної питної води, виявлені порушення санітарно-протиепідемічних вимог, невиконання приписів, держсанепідслужбою області широко застосовувались заходи адміністративно-запобіжного впливу. За незабезпечення подачі населенню доброякісної питної води, виявлені порушення санітарно-протиепідемічних вимог було оштрафовано 175 посадових осіб, передано в слідчі органи 1 справу, винесено 135 постанов на припинення експлуатації об'єктів водопостачання, в


тому числі 6 на постійно, відсторонені від роботи за вимогою держсанепідслужби 40 працівників. Посилений контроль за станом здійснення територіальними санепідустановами держсанепіднагляду за об'єктами водопостачання, своєчасністю та достатністю вжиття ними заходів по виявлених порушеннях з врахуванням рівня інфекційної та неінфекційної захворюваності. В результаті вжитих заходів в цілому на протязі 2007р було забезпечено стабільну подачу населенню питної води з мережі централізованого водопостачання гарантованої якості. Збудники інфекційних захворювань були виділеніу 3 пробах, збудники гельмінтозів (аскаридозу) були виділені у 9 пробах. 4.6. Забруднення поверхневих вод Основними пороблемами забруднення поверхневих вод Львівщини є: 1) скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод; 2) відсутність водоохоронних зон та прибережно захисних смуг водних об’єктів. Скид неочищених та недостатньо очищених комунальних і промислових стоків внаслідок фізичного та морального зносу очисних споруд і відсутністю коштів на будівництво, ремонт та їх реконструкцію. Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання і каналізації більшість водопровідно-каналізаційних господарств області знаходяться в незадовільному технічному стані, який щодня погіршується, частина з них в аварійному стані. За даними Львівського обласного виробничого управління водного господарства «Облводгосп» у 2006 році у водні об’єкти області було скинуто 179,58 млн. м3 недостатньо очищених та неочищених стічних вод, а в 2007 році – 200,59 млн. м3 . Критична ситуація, щодо належної очистки стічних вод, склалася у м. Самбір, Яворів, Ходорів, Турка, Ст. Самбір, Радехів, Стрий, Буськ, Перемишляни. Скид неочищених стічних вод з вище перечислених очисних споруд здійснюється в басейни транскордонних річок (Дністер, Сян, Зах. Буг). Забруднення поверхневих вод транскордонних річок може призвести до негативних наслідків з сторони європейських країн (Польща, Молдова). Другою важливою проблемою, що призводить до забруднення поверхневих вод на території області є відсутність водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг водних об”єктів на території області Львівським обласним управлінням земельних ресурсів спільноз територіальними органами водного господарства «Облводгосп» у 2006 році проведено інвентаризацію раніше розроблених проектів по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок і водоймищ. Ці проекти були розроблені у 80-х роеах по територіях колишніх колгоспів, на сьогодні їх межі не спрівпадають з межами сучасних адміністративних одиниць, визначених


проектами формування територій місцевих рад. Розміри прибережних захисних смуг, встановлені в тодішніх проектах, не відповідають вимогам чинного Земельного та Водного кодексів України, якими встановлюються інші розміри прибережних захисних смуг. На сьогодні водоохоронні зони та прибережнозахисні смуги водних об’єктів на території області не винесені в натуру, що порушує сприятливий природоохоронний режим водних об”єктів, призводить до їх забруднення і засмічення. За даними Львівського обласного виробничого управління водного господарства приблизна площа прибережних захисних смуг на території Львівської області становить 66 568 га. Виходячи з середньої вартості робіт по встановленню та винесенню в натуру земельних ділянок, вартість з виготовлення проектної документації та встановлення прибережних смуг у Львівський області становить 106509 тис. грн. У зв’язку з тим, що в обласному бюджеті таких коштів немає, тому дане питання необхідно вирішувати на державному рівні. 4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 4.15. Види економічної діяльності

Усього по регіону у тому числі: промисловість сільське господарство житлово-комунальне господарство

2005 рік усього, % економії млн. м³ свіжої води за рахунок оборотної 423.132 208.63 404.132 0.024 4.283

873.61 0.03 4.886

2006 рік усього, % економії млн. м³ свіжої води за рахунок оборотної 425,4 88,45 18,95 0,027 4,59

43,59 0,17 40,68

2007 рік усього, % економії млн. м³ свіжої води за рахунок оборотної 402.7 88,45 383.00 0.024 9.51

856,15 0,147 40,68

4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПРИКОРДОННИХ РІК Спостереження за якістю поверхневих вод на прикордонних ріках - Вишня, Шкло (притока р. Ретичин), В’яр - притоки ріки Сян, яка протікає по території Республіки Польща і належить до басейну р. Вісла, проводить: Державна екологічна інспекція в Львівській області; Львівське обласне виробниче управління водного господарства. Результати спостережень р. Вишня р. Вишня, с. Черневе:


Перевищення показників для водойм рибогосподарського призначення спостерігались по завислих речовинах - 2,4 ГДК, ХСК - 1,6 ГДК, залізу заг. - 1,36 ГДК. р. Шкло р. Шкло, с. Краковець (прикордонний створ): Якість води не відповідає затвердженим нормам для прикордонних рік – сульфати – 1,2 ГДК. р. Шкло, с. Краковець: Зафіксовано перевищення згідно прикордонних норм водокористування по таких показниках: азот амонійний – 1,38 ГДК; сульфати – 1,37 ГДК; завислі речовини – 1,42 ГДК; залізо заг. – 8,53 ГДК; 30.01.2007р. Зафіксовано по таких показниках: іони амонію – 1,26 ГДК; Яворівське озеро: -скид з Яворівського озера: Перевищення згідно рибогосподарських норм водокористування по таких показниках: сульфати – 7,03 ГДК; кальцій – 1,48 ГДК; мінералізація – 1,26 ГДК; канал Малий Гноянець, с. Тарнавиця: Перевищення зафіксоване по амонію сольовому - 1,5 ГДК. водосховище Новий Яр, витік р.Шкло: Перевищення зафіксоване по сульфатах – 1,13 ГДК та амонію сольовому 1,5 ГДК. р. Ретичин р. Ретичин, с. Руда – Краковецька: Перевищення згідно рибогосподарськи�� норм водокористування по таких показниках: сульфати – 1,73 ГДК; іони амонію – 2 ГДК; залізо заг. – 7,9 ГДК; -р. Ретичин, с. Чернилява: Зафіксовано перевищення по таких показниках: сульфати – 3,15 ГДК; залізо заг. – 24,2 ГДК; р. В’яр -р. В’яр, с. Дроздовичі: Перевищення ГДК спостерігались по: нітритах - 1,25 ГДК; фосфатах – 11,18 ГДК; залізу заг. – 1,8 ГДК; р. В’яр, с. Добромиль (Нижанковичі): Перевищення ГДК спостерігались по: фосфатах – 13,65 ГДК; залізу заг. – 1,8 ГДК; іонах амонію – 1,18 ГДК. р. Стрв’яж -р. Стрв’яж, с. Луки: Перевищення згідно рибогосподарських норм водокористування зафіксовано по: іонах амонію – 0,36 ГДК; фосфатах – 6,06 ГДК; залізу заг. – 4,4 ГДК; -р. Стрв’яж, с. Бісковичі:


Якість води не відповідає граничнодопустимим концентраціям вмісту речовин у поверхневих водоймищах по таких показниках: іонах амонію – 0,32 ГДК; фосфатах – 10,47 ГДК; залізу заг. – 2,3 ГДК; -р. Стрв’яж, м. Хирів (15 км вище міста, 1,5км вище с. Буньковичі). Зафіксовано перевищення по: міді – 26 ГДК; цинку – 1,8 ГДК; залізу – 1,1 ГДК; нафтопродуктах – 4,4 ГДК; 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний контроль здійснюється Львівською обласною санітарноепідеміологічною станцією в постійних контрольних пунктах мм. Львова, Сокаля, Яворова, Дрогобича, а також вибірково у всіх районах області. Радіологічний відділ здійснює щоквартальний моніторінг води р. Дністер, у створах № 4 Миколаївського району, № 5 Жидачівського району. Визначається радіонуклідний склад води по цезію-137, стронцію-90, радію-226, урану-238, сумарній альфа-, бета-активності. Вміст радіонуклідів у воді ріки Дністер не перевищує величин, що характерні для Львівської області. 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини Проблема забезпечення якісною питною водою відноситься до числа соціально значущих, оскільки вода безпосередньо впливає на стан здоров'я громадян i кардинально визначає ступінь екологічної та епідеміологічної безпеки у Львівській області. Внаслідок вживання неякісної питної води значна частина населення підлягають ризику захворіти. У статті 4 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" зазначено, що громадяни мають право на безпечну для здоров'я питну воду. Несприятливий вплив неякісної питної води на людину може реалізовуватися в декількох напрямках: загальнотоксичний вплив, що викликає збільшення загальної захворюваності населення (збільшення захворювань не інфекційної природи: серцево-судинних, шлунково-кишкового тракту, ендокринних i ін.) та вплив на збільшення частоти алергічних захворювань. а також збільшення рівня новоутворень в організмі людини. В держсанепідслужбі щомісячно проводиться аналіз даних санепідфону в частині контролю за водопостачанням населення з вжиттям на місцях відповідних заходів щодо запобігання ускладнень епідемічної ситуації з групи ГКІ та вірусного гепатиту А. Протягом 2007 року за незабезпечення подачі населенню доброякісної питної води, виявлені порушення санітарно-протиепідемічних вимог, невиконання приписів, держсанепідслужбою області широко застосовувались заходи адміністративно-запобіжного впливу. За незабезпечення подачі населенню доброякісної питної води, виявлені порушення санітарно-протиепідемічних вимог було оштрафовано 175 посадових осіб, передано в слідчі органи 1 справу, винесено 135 постанов на припинення експлуатації об'єктів водопостачання, в


тому числі 6 на постійно, відсторонені від роботи за вимогою держсанепідслужби 40 працівників. Посилений контроль за станом здійснення територіальними санепідустановами держсанепіднагляду за об'єктами водопостачання, своєчасністю та достатністю вжиття ними заходів по виявлених порушеннях з врахуванням рівня інфекційної та неінфекційної захворюваності. В результаті вжитих заходів в цілому на протязі 2007 р. було забезпечено стабільну подачу населенню питної води з мережі централізованого водопостачання гарантованої якості. 4.9. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів За даними управління житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації, на виконаня заходів програми «Питна вода України» на 2006-2020 роки», у 2007 році за рахунок коштів державної субвенції місцевим бюджетам на інвестиційні проекти, спрямовані на соціально-економічний розвиток регіонів, на об’єкти водопровідно-каналізаційного господарства передбачено 28,4 млн. грн. з державного бюджету і 10,4 млн. грн. коштів місцевих бюджетів як співфінансування. З них 18 млн. грн. з державного бюджету та 5,3 млн. грн. з місцевих бюджетів-на об’єкти водовідведення. За рахунок бюджетної програми «Реконструкція та розвиток централізованих систем водопостачання та водовідведення» із загальним обсягом фінансування для Львівської області в сумі 4866,6 тис. грн, на об’єкти водовідведення передбачені кошти в розмірі 1634,0 тис. грн. Для поліпшення стану водопровідно-каналізаційних господарств у 2007 році з обласного фонду ОНПС виділено1190,4 тис. грн. За рахунок даних коштів проведено:  реконструкцію очисних споруд у м. Ходорів, с. Глиняни Золочівського рну та смт. Славське Сколівського р-ну;  будівництво каналізаційних колекторів у містах Самбір, Мостиська та с.Зимна Вода, Пустомитівського р-ну;  виготовлення проектно-технічної документації по ремонту очисних споруд у містах Пустомити, Турка; Що дозволило зменшити скиди забруднюючих речовин та стоків у водні об’єкти. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів передбачені Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства, Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості води, Комплексною програмою захисту сільських населених пунктів і сільгоспугідь від шкідливої дії вод на період до 2006-2010 року та прогноз до 2015 року, здійснення яких покладено на Держводгосп та його територіальні органи. За даними Львівського управління «Облводгосп» в 2007 році у Львівській області фінансувалися з державного бюджету лише заходи, передбачені Комплексною


програмою захисту сільських населених пунктів і сільгоспугідь від шкідливої дії вод на період 2006-2010 роки та прогноз до 2015 року, зокрема на річках області виконані роботи по регулюванню, розчистці русел та протиповіневих заходів на суму 6млн. 691 тис. грн. при плані 6млн.686тис.грн, в тому числі з поліпшення екологічного стану річок басейну Дніпра на суму 536 тис. грн, а також профінансовано 70 тис. грн. на роботи по виготовленню проектів з винесення на місцевість картографічних матеріалів прибережних захисних смуг водних об’єктів на території області. З метою покращення використання, охорони вод, відтворення водних ресурсів та забезпечення населення якісною питною водою рішенням обласної ради від 04.12.2007 р. № 404 прийнята «Регіональна комплексна програма поліпшення екологічного стану басейнів річок у Львівській області на 2007-2010 роки та прогноз до 2015 року», розроблена Львівським управлінням «Облводгосп». Джерелами фінансування заходів Програми визначено державний, місцеві бюджети, та кошти інвесторів. Програмою передбачено виконати заходи на суму 37 млн. грн, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету 26,3 млн. грн, місцевого 9 млн. грн. та інших коштів 1,7 млн. грн. У ній передбачені заходи, спрямовані на винесення в натуру меж прибережних захисних смуг.

Рис. 4.5. Очисні споруди м. Львова


Рис. 4.6. Ріка Західний Буг


5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Для забезпечення збереження біорізноманіття завершені роботи з інвентаризації територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) області, чим забезпечено оцінку сучасного стану біологічного та ландшафтного різноманіття регіону. Одержані дані щодо кількісних та якісних характеристик цих територій та об’єктів, їх природоохоронну, наукову, виховну, рекреаційну та ін. цінність. Роботою рекомендовано режим збереження, визначено їх географічне положення. Організовано засідання Координаційної ради з питань формування екологічної мережі у Львівській області, на якій було розглянуто проект Регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області на 2007 - 2015 роки та рекомендовано її до затвердження Львівською обласною радою. За поданням Держуправління Львівська обласна рада затвердила Програму рішенням від 13 червня 2007 року № 340. Здійснено оцінку сучасного стану існуючих територій та об’єктів ПЗФ, в контексті їх придатності для виконання функцій ядер екомережі, підготовані карти поширення найважливіших рідкісних і зникаючих видів флори й фауни області для обґрунтування просторового розміщення елементів екомережі. Завершено роботи зі створення в межах двох адміністративних районів Жовківського та Яворівського - регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя». За поданням Держуправління Львівська обласна рада прийняла рішення від 13.06.07 № 341 щодо створення парку на площі 19103 га. Зі створенням РЛП «Равське Розточчя» площа природно-заповідного фонду Львівської області збільшилась з 113,4 тис. га до 132,5 тис. га і становить 6,1 % від загальної площі області. Новостворений парк буде складовою частиною проектованого міжнародного українсько-польського біосферного резервату «Розточчя». Матеріали щодо української частини біосферного заповідника на Розточчі (номінаційні форми) у складі природного заповідника «Розточчя», Яворівського національного природного парку, регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя» Держуправлінням подані в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України для розгляду та передачі Національному комітету МАБ ЮНЕСКО. Затверджено Списки видів тварин, занесених до Червоної книги України, які поширені на території Львівської області і підлягають особливій охороні, та регіонально рідкісних видів тварин, що не занесені до Червоної книги України, але потребують охорони в межах Львівської області, також затверджено Положення про них рішенням Львівської обласної ради № 342 від13.06.2007 р.


5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси Лісові ресурси відіграють провідну роль у формуванні природного і рекреаційного потенціалу області, мають важливі екологічні, кліматорегулюючі, економічні і соціальні фукції. Фото Рис. 5.1. Лісові ресурси Львівщини 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду України Львівська область відноситься до найбільш лісистих регіонів України, ліси займають 31,8 % її території. Загальна площа земель лісового фонду становить 693,8 тис. га, з яких вкрита лісовою рослинністю 628,3 тис. га. Лісовий фонд Львівської області закріплений за значною кількістю постійних лісокористувачів. Ведення лісового господарства здійснюють лісогосподарські підприємства на площі 584,7 тисяч гектарів або 84,3 % від загальної площі. Підприємствам Держкомлісгоспу надано у постійне користування ліси загальною площею 478,2 га або 69 %, АПК-15,5 %, Міноборони – 5,9 %, іншим організаціям – 4,8 %, землі запасу та землі не надані у постійне користування, що вкриті лісовими насадженнями 4,8 %. На сьогоднішній день 33,3 тисяч гектарів лісів не передані у постійне користування, з них 22,4 тисяч гектарів – землі запасу. Через не проведення в них лісівничих заходів, охорони, захисту їх від шкідників, хвороб, вони знаходяться в незадовільному санітарному стані, самовільно вирубуються, гинуть від пожеж. 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів Динаміка площі лісових ділянок в розрізі державних лісогосподарських підприємств Львівської області, га Таблиця 5.1. Державні підприємства В сь ог о

2005

2006

2007

664006

664857

664411


Бродівський Буський

39,1

52,4

Городоцький

15,8

Дрогобицький

8,7 67,6

Жидачівський

46,4

Жовківський Золочівський

16,3

7,7

Кам'янко-Бузький Миколаївський

31,0

Мостиський

55,5 20,4

Перемишлянський Пустомитівський

16,4 37,5

Радехівський

19,2

Самбірський

14,9

Сколівський

27,7

Сокальський

15,3

101,5

11,2

Старосамбірський

31,3

Стрийський Турківський Яворівський

Рис. 5.2. Розподіл земель лісового фонду по районах Львівської області, тис.га Загальний запас деревини в лісах області складає 143,3 млн. м3 Середній запас деревної маси на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель по підприємствах складає 216 м3, що на 43 % більше ніж в середньому по Україні. Вікова структура лісів підприємств Львівщини є близькою до оптимальної. В лісовому фонді домінують середньовікові деревостани, які займають площу 206,6 тис. га, молодняки -83,8 тис. га, пристигаючі – 79,9 тис.га, стиглі і перестійні – 55,9 тис. га.

26,0 8,5 2,9 3,8

55,1

6,7 37,6 91,8

4,3

93,7

ялина ялиця модрина дуб бук граб ясен клен береза вільха


Рис. 5.3. Розподіл лісового фонду за переважаючими породами, тис. га Інша картина спостерігається в лісах агроформувань, військових та інших користувачів області. Тут спостерігається нерівномірний розподіл насаджень за класами віку. Так, в лісовому фонді переважають молодняки 44 % та середньовікові насадження 49 %, пристигаючі і стиглі складають відповідно 6 % і 1 % ( в лісах державного значення пристигаючі насадження 13 % і стиглі 10 %).

13% 20%

19%

молодняки середньовікові пристигаючі стиглі і перестійні

48%

Рис. 5.4. Вікова структура насаджень В лісовому господарстві запроваджуються принципи збалансованого розвитку, що передбачають посилення екологічних, соціальних та сировинних функцій лісів. З метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей, щорічно роботи здійснюються на загальній площі 36,1 тис. га, в т.ч. лісівничі догляди за молодняками на площі 4,2 тис. га. П Пррооббллееммии:: - збалансування використання екологічних, соціальних та сировинних ресурсів лісу. Ш Шлляяххии ввииррііш шеенннняя:: - формування єдиної регіональної лісової політики ведення лісового господарства на принципах сталого, наближеного до природи лісівництва; - відмова від суцільних рубань лісу і перехід на вибіркову форму господарювання, суцільні рубки проводити при ліквідації наслідків стихійних лих та тоді, коли іншими способами неможливо добитися швидкого відновлення високопродуктивних, біологічно стійких корінних деревостанів; - впровадження сучасних еколого безпечних лісогосподарських технологій.


5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів Згідно Постанови Кабінету Міністрів № 733 від 16.05.07 р. «Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок» подання і розгляд клопотання щодо віднесення лісів до відповідних категорій та виділення особливо захисних лісових ділянок не закінчене. Державна лісовпорядна експедиція готує відповідні матеріали для погодження з власниками лісів та постійними лісокористувачами. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Таблиця 5.2. Рік

Затверд -жена розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

1

2

3

4

2005

517,0

2320,8/440,626

279,5

2006

524,2

2437,8/473,648

284,7

2007

537,0

2604,5/463,962

288,2

хвойні розрахунфактично кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3

Зрубано по господарствах твердолистяні розрахунфактично зрубано, кова га/тис. м3 лісосіка, тис. м3

5 6 Рубки головного користування 86,4/ 166,4 231,177 1128/ 168,4 241,329 1127/ 169,1 223,363

7

м’яколистяні розрахунфактичн кова лісосіка, о тис. м3 зрубано, га/тис. м3 8 9

74,3/151,88

71,1

93/162,382

71,1

110,9/165,64

79,7

32,2/57,5 69 35,7/69,9 37 37/74,91 9

5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування

5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки Поступові рубки Таблиця 5.3. Вид рубки

Загальна площа, га

1

2

Фактично зрубано, тис. м3 3

Суцільні рубки

2152,1

437,643

Поступові рубки

1015,4

141,840

5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів


У 2007 році тільки Львівським управлінням лісового та мисливського господарства (далі ЛОУЛМГ) заготовлено 443 тон живиці соснової, в тому числі ДП «Бродівське ЛГ» - 275 тонн та ДП «Радехівське ЛМГ» - 168 тонн. 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування Побічне лісокористування не проводилося 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт В лісових масивах створена широка мережа рекреаційних закладів, а саме: 133 санаторно-курортних закладів, 82 заклади готельного господарства, близько 500 приватних садиб, які займаються сільським туризмом: Лікувально-оздоровчі та відпочинкові центри функціонують в м. Трускавець, смт. Східниця, м . Моршин, смт. Немирів, смт. Шкло, смт. Великий Любіть, с. Розлуч На території Львівської області знаходяться чотири гірськолижні зони: смт.Славське з прилеглими населеними пунктами, с.Тисовець, (Сколівський район); с. Розлуч, м. Турка (Турківський район). Туристично-рекреаційний потенціал Сколівського району нараховує 86 відпочинкових закладів, з них 70 діючих. Близько 200 приватних агроосель, 3 канатно-крісельні дороги, 27 бугельних витяги, 30 гірськолижних трас, з них 8 затверджено міжнародною федерацією спорту. При роботі з громадськістю та засобами масової інформації лісівники Львівщини забезпечують прозорість й відкритість діяльності лісових підприємств, залучають громадськість до прийняття важливих для широкого загалу управлінських рішень щодо лісів, працюють над відновленням позитивної суспільної думки про роботу лісівника та лісової галузі тощо. В апараті лісових підприємств, які займаються роботою з громадськістю та ЗМІ, налагоджено співпрацю з низкою ЗМІ, поширюється практика започаткування власних видань (Самбірський, Сколівський, Славський лісгоспи), складаються та затверджуються спільні плани роботи лісових підприємств та ЗМІ в царині еколого-просвітницької роботи та висвітлення для громадськості багатосторонньої діяльності наших лісогосподарських підприємств тощо. Створено власні веб-сайти, на яких систематично оновлюється інформація. Цікава інформація передається для наповнення центрального веб-сайту Державного комітету лісового господарства України та Мінприроди. Вагомим заходом щодо роботи з громадськістю є Всеукраїнська акція "Майбутнє лісу у твої руках".


На даний час в області діє 31 шкільне лісництво. В кожному шкільному лісництві діє рада шкільного лісництва, членами якої є учні, вчителі й спеціалісти лісового господарства. В шкільних лісництвах налічується 723 учні середніх шкіл. Там, де не має можливостей організувати шкільні лісництва, лісгоспами на базі лісництв створено 38 гуртків любителів лісу. Для отримання практичних навиків та проведення навчально-пізнавальної роботи з учнями, в лісах для цього виділені дослідні ділянки. Станом на 01.01.2008 р. веденням мисливського господарства у Львівській області займаються 60 організацій та підприємств на загальній площі 1 млн. 766 тис. га. З них - 14 підприємств Львівського ОУЛМГ на площі 500,3 тис. га. Всього чисельність штатних працівників зайнятих в мисливському господарстві області становить 337 чоловік, з них - мисливствознавців-31 чол., єгерів - 202 чол. Чисельність штатних працівників підприємств Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства зайнятих у мисливському господарстві становить 88 чоловік, з них 16 мисливствознавців, 59 єгерів та 13 інженерно-технічних працівників. Крім того, контроль за веденням мисливського господарства в двадцяти районах області здійснює 19 державних районних мисливствознавців, які також входять в штат підпорядкованих підприємств управління. В області зареєстровано понад 30 тис. мисливців, які отримали державне посвідчення мисливця. Загальні витрати на ведення мисливського господарства постійно зростають і за 2007 рік становили 4 млн. 457 тис. грн., також зростають і загальні надходження від ведення мисливського господарства в 2007 році вони становили 1 млн. 480 тис. грн. За 2007 рік в області складено 298 протоколів на порушників правил полювання, з яких 178 складено працівниками державної лісової охорони підприємств управління. Працівниками сектору мисливського господарства управління складено 15 протоколів на порушників правил полювання. На порушників правил полювання накладено штрафів в сумі 14636 грн., з них стягнено на суму 11797 грн., відшкодовано збитків завданих мисливському господарству на суму 2115 грн. Серед основних видів мисливської фауни, за матеріалами обліку 2008 року, у Львівській області налічується 27 голів зубрів, 54 лані, 62 лосі, 1410 оленів благородних, 67 оленів плямистих, 11669 козулі, 3192 кабанів, 57738 зайців, 121 вовків та 56 ведмедів.


18000 16481 16003 16000

15332 14614 13653

14000 12858 12001 12000

Чисельність, голів

10961 10344 10000

8000

6000

4000

2000

0 2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Роки

Рис. 5.5. Кількість одиниць фауни у мисливських угідях області Вісім користувачів мисливських угідь займаються вольєрним розведенням диких тварин. Всього у вольєрах утримується 6 оленів благородних та 97 кабанів. За 2007 рік в мисливські угіддя області випущено 17 кабанів. З обласного екологічного фонду області виділено 100 тис. грн. на придбання зубрів у Вінницькому управлінні лісового та мисливського господарства. Окремо фінансується проект реакліматизації зубрів в угіддях НПП «Сколівські Бескиди» через «Європейську асоціацію крупних рослиноїдних ссавців Євразійського континенту», (проект № 001 в Україні). Опрацьовуються ще дві програми, а саме «Збереження та підвищення чисельності популяції ведмедя бурого» та «Збереження і відновлення глухаря в НПП «Сколівські Бескиди» на період до 2015 року». ФОТО

Рис. 5.6. Співпраця Держуправління з громадськістю ФОТО

Рис. 5.7. Фауна Львівщини


ФОТО

Рис. 5.8. Фауна Львівщини 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Таблиця 5.4. Рік

Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах

1

2

2005

18488,5

хвойні твердолистяні площа, фактично площа, га фактично га зрубано, зрубано, га/тис. м3 га/тис. м3 3 4 5 6 7 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 666,133 1095,4 35,31 404,6 11,788

м’яколистяні площа, фактично га зрубано, га/тис. м3 8 9 154,4

6,44

2006

21109,5

716,294

836,0

24,355

668,6

8,58

321,5

4,0

2007

21338,8

851,956

740,2

33,832

736,2

14,391

312,0

5,82

8,793

145,1

5,14

у тому числі: 1. Рубки догляду 2005

9397,0

168,706

902,1

31,49

272,4

2006

9930,6

148,828

611,3

2,445

567,7

7,19

313,5

3,22

2007

9848,06

158,227

544,8

7,059

653,6

10,983

303,0

4,24

-

-

-

-

2. Лісовідновні рубки 2005

1178,4

165,197

2,4

0,497

2006

1177,1

177,874

84,1

21,344

5

0,55

8

0,78

2007

977,4

168,778

27,7

5,098

18,7

2,8

9

1,58

2005

519,3

136,38

17,2

2006

562,0

161,8

2007

819,0

236,5

3. Суцільні санітарні рубки

5.2.1.4. Відтворення лісів

2,30

14,8

1,98

9,3

1,3

-

-

-

-

-

-

73,0

21,0

-

-

-

-


га 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0

площа,га

2005

2006

2007

2008

Рис. 5.9. Динаміка створення нових лісів 5.2.1.4.1. Лісовідновлення 5.2.1.4.1.1. Лісові культури 5.2.1.4.2. Природне поновлення 5.2.1.4.2. Лісорозведення 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг

роки


Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2003 по 2007 рік Таблиця 5.5. Рі к

2 2003 2004 2005 2006 2007

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

3 Разом по області Разом Разом Разом Разом

лісовідновлення, га у тому числі:

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га у тому числі: створення захисних насаджень на створення землях, полезахисних непридатних усього посадка посів лісових смуг, га для сільського лісу лісу господарства, га

створення інших захисних насаджень, га

природне поновлення лісу, га

усього створено лісів

посадка лісу

посів лісу

усього

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

3217,6 3404,3 4076,3 3847,8 3337,3

5,9 -

3240,6 3404,3 4081,3 3853,7 3508,3

105,0 158,0

-

105,0 158,0

203,0 99,0 78,0 74,0 37,0

-

-

627,0 552,0 607,0 398,0 725,0

4007,8 3992,8 4707,9 4369,3 4152,0


5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Таблиця 5.6. Держкомлісгосп

Мінагрополітики

Міноборони

Мінприроди

Інші

Усього

2

3

4

5

6

7

Усього за 2005 рік

474

11

-

-

-

485

Усього за 2006 рік

688

98

-

-

-

786

Усього за 2007 рік

906

109

-

-

-

1015

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

у тому числі: 1. усього загиблих насаджень, га

лісових

894

218

у тому числі від: пожеж

1112

2

-

-

-

-

2

несприятливих погодних умов

338

32

-

-

-

370

хвороб та шкідників лісу

554

186

-

-

-

740

-

-

-

12

-

-

-

12

1

-

-

-

1

несприятливих погодних умов

-

-

-

-

-

хвороб та шкідників лісу

-

-

-

-

-

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо)

-

-

-

-

-

11

-

-

-

11

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж

Інше

5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників       

Протягом 2007 року лісовими господарства ми області забезпечено: улаштування мінеральних смуг — 314 км; оборювання хвойного молодняка - 25 км; догляд за мінералізованими смугами – 3094 км будівництво доріг протипожежного призначення — 59, 1 км; улаштування і ремонт пожежних водойм - 19 шт; улаштування і ремонт місць для відпочинку - 8 шт; виготовлення аншлагів - 268 шт.


    

Проведено лісозахисні заходи, в т.ч.: поточне лісопатологічне обстеження – 61,06 тис.га.; улаштування гнізд для птахів - 280 шт викладка ловильних дерев – 50 м куб розселення мурашників - 90 шт наземна хімобробка - 2915,6 га .

5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників Динаміка розвитку осередків шкідників та хвороб лісу в лісах. Таблиця 5.7. Площа осередків шкідників і хвороб лісу на початок року, га

1 Шкідники лісу

Всього

в т.ч. потребують боротьби

3061,8

2226,8

1.1. Хвоєгризучі

140

140

1.2. листогризучі

1252,8

417,8

1.3. Інші шкідники 2. Хвороби лісу -всього

1669

1669

21956,2

2390,2

Пожежі

Ліквідовано заходами боротьби в поточному році, га

Загасли під впливом природного середовища, га

6332

3165

3169,8

-

Кількість

Площа, га

13

6,8

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. Заготівля не проводиться 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, забезпечується шляхом: систематичної роботи щодо виявлення місця їх зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом їх популяцій і необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення;


-

-

-

створення на територіях, де вони поширені, системи заповідних та інших об'єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове трапляння на певній території видів рослин, занесених до Переліку, може бути підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду; створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендрологічних парках,тощо); внесення пропозицій про занесення окремих видів до Червоної книги України; врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної, проектно-планувальної документації, екологічної експертизи; проведення еколого-освітньої роботи серед населення. Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2008 року) Таблиця 5.8. Назва виду (звичайна і наукова)

1 Анемонник нарцисоцвітий – Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub var. laxa Ulbr. (= A. laxa Juz.) – 3 Арніка гірська – Arnica montana L. – 3 Астрация велика – Astrantia major L. – 3 Баранець звичайний – Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et C.Mart. – 3 Белладонна звичайна – Atropa bella-donna L. – 3 Береза низька – Betula humilis Schrank – 2 Береза темна – Betula obscura A.Kotula – 4 Билинець комарниковий (довгорогий) – Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. – 3

Червона книга України

Бернська конвенція

2 Анемонник нарцисоцвітий – Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub var. laxa Ulbr. (= A. laxa Juz.) –3

3 Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. – 3 Відкасник татарниколистий Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł.

Арніка гірська – Arnica montana L. – 3 Астрация велика – Astrantia major L. – 3 Баранець звичайний – Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et C.Mart. – 3 Белладонна звичайна – Atropa bella-donna L. – 3

Білоцвіт весняний – Leucojum vernum L. – 2

Береза низька – Betula humilis Schrank – 2

Бровник однобульбовий – Herminium monorchis (L.) R.Br. – 0

Береза темна – Betula obscura A.Kotula – 4

Булатка великоквіткова – Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce – 3 Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch – 3

Билинець комарниковий (довгорогий) – Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. –3

Булатка червона –

Білоцвіт весняний –

Водяний горіх плаваючий – Trapa natans L. – 0 Гронянка багатороздільна – Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. –4 Гронянка ромашколиста – Botrychium matricariifolium A.Br. ex Koch – 3 Дудник болотний – Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Жировик Лезеля – Liparis loeselii (L.) Rich. – 1 Змієголовник австрійський – Dracocephalum

CITES 4 Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. – 3 Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. –1

Європейський червоний список 5 Відкасник осотовидний – Carlina cirsioides Klok. –3 Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1 Товстянка двоколірна – Pinguicula bicolor Wołoszcz. – 2


Cephalanthera rubra (L.) Rich. – 3

Leucojum vernum L. –2

Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. –3

Бровник однобульбовий – Herminium monorchis (L.) R.Br. –0

Відкасник осотовидний – Carlina cirsioides Klok. – 3 Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. – 1 Вовчі ягоди пахучі –Daphne cneorum L. – 2 Водяний горіх плаваючий – Trapa natans L. – 0 Волошка карпатська – Centaurea carpatica (Porc.) Porc. – 4 Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis (L.) Rich. – 4 Гронянка багатороздільна – Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. – 4 Гронянка півмісяцева – Botrychium lunaria (L.) Sw. – 4 Гронянка ромашколиста – Botrychium matricariifolium A.Br. ex Koch – 3 Гудайєра повзуча – Goodyera repens (L.) R.Br. – 3 Діфазіаструм сплюснутий – Diphasiastrum complanatum (L.) Holub – 4 Дудник болотний –Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Еритроній собачий зуб – Erythronium dens-canis L. – 1

Булатка великоквіткова – Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce – 3 Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch – 3 Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. –3 Відкасник осотовидний – Carlina cirsioides Klok. – 3 Відкасник татарниколистий Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Водяний горіх плаваючий – Trapa natans L. – 0 Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis (L.) Rich. – 4

Жировик Лезеля –Liparis loeselii (L.) Rich. – 1

Гронянка півмісяцева – Botrychium lunaria (L.) Sw. – 4

Зіновать біла – Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. – 3

Гудайєра повзуча – Goodyera repens (L.) R.Br. – 3

Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1

Діфазіаструм сплюснутий – Diphasiastrum complanatum (L.) Holub – 4

Змієголовник австрійський – Dracocephalum austriacum L. – 3 Змієголовник Рюйша – Dracocephalum ruyschiana L. – 3 Зозулинець блощичний – Orchis coriophora L. – 2 Зозулинець обпалений –

Дудник болотний – Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Еритроній собачий зуб – Erythronium dens-canis L. – 1 Жировик Лезеля –

austriacum L. – 3 Змієголовник Рюйша – Dracocephalum ruyschiana L. – 3 Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus L. – 3 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. –1 Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus L. – 2 Луроніум плаваючий – Luronium natans (L.) Rafin. – 0 Сальвінія плаваюча – Salvinia natans (L.) All. – 2 Сон великий – Pulsatilla grandis Wend. –1 Сон відхилений – Pulsatilla patens (L.) Mill. – 2 Дзвоника ялицеві – Campanula abietina Griseb. et Schenk. – 4


Orchis ustulata L. – 2 Зозулинець пурпуровий – Orchis purpurea Huds. – 1 Зозулинець рідкоквітковий –Orchis laxiflora Lam. – 2 Зозулинець салеповий – Orchis morio L. – 3 Зозулинець чоловічий – Orchis mascula (L.) L. – 2 Зозулинець шоломоносний –Orchis militaris L. – 3 Зозулині сльози серцелисті – Listera cordata (L.) R.Br. – 0

Liparis loeselii (L.) Rich. – 1 Зіновать Блоцького –Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Змієголовник австрійський – Dracocephalum austriacum L. – 3

Зозулині сльози яйцевидні – Listera ovata (L.) R.Br. – 3

Змієголовник Рюйша – Dracocephalum ruyschiana L. – 3

Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus L. – 3

Зозулинець блощичний –Orchis coriophora L. – 2

Клокичка периста – Staphylea pinnata L. – 3

Зозулинець обпалений –Orchis ustulata L. – 2

Ковила пірчаста – Stipa pennata L. – 1 Коральковець тричінадрізаний – Corallorhiza trifida Chatel. – 3 Коручка болотна – Epipactis palustris (L.) Crantz – 2 Коручка пурпурова – Epipactis purpurata Smith – 3 Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Bess. – 3 Коручка чемерниковидна – Epipactis helleborine (L.) Crantz – 4 Лікоподієлла заплавна – Lycopodiella inundata (L.) Holub – 3 Лілія лісова – Lilium martagon L. – 3 Ліннея північна –Linnaea borealis L. – 1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. –1 Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus L. – 2

Зозулинець пурпуровий – Orchis purpurea Huds. – 1 Зозулинець рідкоквітковий – Orchis laxiflora Зозулинець салеповий –Orchis morio L. – 3 Зозулинець чоловічий –Orchis mascula (L.) L. – 2 Зозулинець шоломоносний – Orchis militaris L. – 3 Зозулині сльози серцелисті –Listera cordata (L.) R.Br. – 0 Зозулині сльози яйцевидні –Listera ovata (L.) R.Br. – 3 Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus L. – 3

Лунарія оживаюча – Lunaria rediviva L. – 3

Клокичка периста – Staphylea pinnata L. –3

Льонолисник безприквітковий – Thesium ebracteatum Hayne – 3

Ковила пірчаста – Stipa pennata L. – 1 Коральковець


Любка дволиста – Platanthera bifolia (L.) Rich. –3

тричінадрізаний – Corallorhiza trifida Chatel. – 3

Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. – 3

Коручка болотна – Epipactis palustris (L.) Crantz – 2

Луроніум плаваючий – Luronium natans (L.) Rafin. – 0

Коручка пурпурова – Epipactis purpurata Smith – 3

Малаксис однолистий – Malaxis monophyllos (L.) Sw. –3

Коручка темночервона – Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Bess. – 3

Меч-трава болотна – Cladium mariscus (L.) Pohl – 1 Молочай волинський – Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. –3 Надбородник безлистий – Epipogium aphyllum Sw. – 1 Неотіанта каптурувата – Neottianthe cucullata (L.) Schlechter – 2 Осока богемська – Carex bohemica Schreb. – 3 Осока Буксбаума – Carex buxbaumii Wahlenb. – 1 Осока Девелла –Carex davalliana Smith – 2 Осока затінкова –Carex umbrosa Host – 4 Пальчатокорінник бузиновий –Dactylorhiza sambucina (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник м’ясочервоний – Dactylorhiza incarnata (L.) Soó – 4 Пальчатокорінник плямистий –Dactylorhiza maculata (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник травневий –Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes – 4 Пальчатокорінник Траунштейнера – Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soó – 1 Пальчатокорінник Фукса – Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó –4 Підсніжник білосніжний – Galanthus nivalis L. – 2 Пізньоцвіт осінній – Colchicum autumnale L. – 4 Плавун щитолистий –

Коручка чемерниковидна – Epipactis helleborine (L.) Crantz – 4 Лікоподієлла заплавна – Lycopodiella undata (L.) Holub – 3 Лілія лісова – Lilium martagon L. –3 Ліннея північна – Linnaea borealis L. –1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1 Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus L. –2 Лунарія оживаюча – Lunaria rediviva L. – 3 Льонолисник безприквітковий – ***, Thesium ebracteatum Hayne –3 Любка дволиста – Platanthera bifolia (L.) Rich. – 3 Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. – 3 Луроніум плаваючий – Luronium natans (L.) Rafin. – 0 Малаксис однолистий –


Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze – 3 Плаун річний –Lycopodium annotinum L. – 3 Попелівка Бессера – Tephroseris besseriana (Minder.) Czer. – 3 Росичка англійська – Drosera anglica Huds. – 2 Рябчик шаховий –Fritillaria meleagris L. – 2 Сальвінія плаваюча – Salvinia natans (L.) All. – 2 Сашник іржавий –Schoenus ferrugineus L. – 1 Сверція багаторічна – Swertia perennis L. – 1 Ситник бульбистий –Juncus bulbosus L. – 0 Ситник тупопелюстковий – Juncus subnodulosus Schrank –3 Скополія карніолійська – Scopolia carniolica Jacq. – 3 Скрученик приємний – Spiranthes amoena (Bieb.) Spreng. – 1 Скрученик спіральний – Spiranthes spiralis (L.) Chevall. – 2 Сон великий –Pulsatilla grandis Wend. –1 Сон відхилений –Pulsatilla patens(L.) Mill. – 2 Сон чорніючий –Pulsatilla nigricans Störck – 3 Тирлич весняний – Gentiana verna L. – 0 Тис негній-дерево – Taxus baccata L. – 2 Товстянка двоколірна – Pinguicula bicolor Wołoszcz. –2 Товстянка звичайна – Pinguicula vulgaris L. – 2 Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. – 4 Траунштейнера куляста – Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. – 3 Фіалка біла –Viola alba Bess. –4 Хамарбія болотна –

Malaxis monophyllos (L.) Sw. – 3 Меч-трава болотна –Cladium mariscus (L.) Pohl – 1 Молочай волинський – Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. –3 Надбородник безлистий – Epipogium aphyllum Sw. – 1 Неотіанта каптурувата – Neottianthe cucullata (L.) Schlechter – 2 Осока богемська – Carex bohemica Schreb. – 3 Осока Буксбаума – Carex buxbaumii Wahlenb. – 1 Осока Девелла – Carex davalliana Smith – 2 Осока затінкова – Carex umbrosa Host –4 Пальчатокорінник бузиновий – Dactylorhiza sambucina (L.) Soó –3 Пальчатокорінник м’ясочервоний – Dactylorhiza incarnata (L.) Soó – 4 Пальчатокорінник плямистий – Dactylorhiza maculata (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник травневий – Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes – 4 Пальчатокорінник Траунштейнера – Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soó – 1 Пальчатокорінник Фукса – Dactylorhiza fuchsii


Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze – 1 Цибуля ведмежа –Allium ursinum L. – 3 Цибуля пряма –Allium strictum Schrad. – 0 Шафран Гейфеля –Crocus heuffelianus Herb. – 1 Шейхцерія болотна – Scheuchzeria palustris L. – 2 Шолудивник королівський –Pedicularis sceptrumcarolinum L. – 2 Щитолисник звичайний – Hydrocotyle vulgaris L. – 3 Язичник буковинський – Ligularia bucovinensis Nakai –1 Язичок зелений – Coeloglossum viride (L.) C.Hartm. – 2 Аденофора лілієлиста – Adenophora lilifolia (L.) A.DC.– 3 Азинеума сірувата – Asyneuma canescens (Waldst. et Kit.) Griseb. et Schenk – 3 Аконіт волотистий – Aconitum paniculatum Lam. – 3 Аконіт Дегена – Aconitum degenii Gáyer – 4 Аконіт строкатий – Aconitum variegatum L. – 3 Альдрованда пухирчаста – Aldrovanda vesiculosa L. – 3 Аморія Бонанна – Amoria bonannii (C.Presl) Roskov – 4 Андромеда багатолиста – Andromeda polifolia L. – 3 Армерія звичайна – Armeria vulgaris Willd. – 3 Арум альпійський – Arum alpinum Schott et Kotschy – 3 Арум Бессера – Arum besserianum Schott – 3 Аспленій зелений – Asplenium viride Huds. – 3 Астрагал датський – Astragalus danicus Retz– 3 Багатоніжка проміжна – Polypodium interjectum Shivas – 3 Багаторядник Брауна –

(Druce) Soó – 4 Підсніжник білосніжний – Galanthus nivalis L. –2 Пізньоцвіт осінній –Colchicum autumnale L. – 4 Плавун щитолистий – Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze – 3 Плаун річний – Lycopodium annotinum L. – 3 Попелівка Бессера –Tephroseris besseriana (Minder.) Czer. – 3 Рябчик шаховий – Fritillaria meleagris L. – 2 Сальвінія плаваюча –Salvinia natans (L.) All. – 2 Сашник іржавий – Schoenus ferrugineus L. – 1 Сверція багаторічна – Swertia perennis L. –1 Ситник бульбистий –Juncus bulbosus L. –0 Ситник тупопелюстковий – Juncus subnodulosus Schrank – 3 Скополія карніолійська – Scopolia carniolica Jacq. – 3 Скрученик приємний – Spiranthes amoena (Bieb.) Spreng. – 1 Скрученик спіральний – Spiranthes spiralis (L.) Chevall. – 2 Сон великий – Pulsatilla grandis Wend. –1 Сон відхилений – Pulsatilla patens (L.) Mill. – 2


Polystichum braunii (Spenn.) Fée – 3 Багно звичайне – Ledum palustre L. – 2 Безщитник розставленолистий – Athyrium distentifolium Tausch ex Opiz – 0 Блехнум колосистий – Blechnum spicant (L.) Roth – 3 Борідник паростковий – Jovibarba sobolifera (Sims) Opiz – 4 Бородач звичайний – Botriochloa ischaemum (L.) Keng – 3 Будяк сизий – Carduus glaucinus Holub – 1 Бурачок пустельний – Alyssum desertorum Stapf – 4 В’язіль увінчаний – Coronilla coronata L. – 3 Верба лапландська – Salix lapponum L. – 2 Верба мирзинолиста (чорніюча) – Salix myrsinifolia Salisb. – 3 Верба сілезька – Salix silesiaca Willd. – 3 Верба чорнична – Salix myrtilloides L. – 1 Вербозілля гайове – Lysimachia nemorum L. – 3 Вечорниці лісові – Hesperis sylvestris Crantz – 3 Вишня кущова (степова) – Cerasus fruticosa Pall. – 3 Вівсюнець знебарвлений – Helictotrichon praeustum (Reichenb.) Tzvel. – 3 Вівсюнець пустельний – Helictotrichon desertorum (Less.) Nevski – 1 Вівсюнець Шелла – Helictotrichon schellianum (Hack.) Kitag. – 3 Відкасник безстебловий – Carlina acaulis L. – 3 Вовчок білий – Orobanche alba Steph. – 3 Вовчок блідоквітковий – Orobanche pallidiflora Wimm. et Grab. – 3 Вовчок високий –

Сон чорніючий – Pulsatilla nigricans Störck – 3 Тирлич весняний – Gentiana verna L. – 0 Тис негній-дерево – Taxus baccata L. – 2 Товстянка двоколірна – Pinguicula bicolor Wołoszcz. – 2 Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. – 4 Траунштейнера куляста – Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. – 3 Фіалка біла – Viola alba Bess. – 4 Хамарбія болотна – Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze – 1 Цибуля ведмежа – Allium ursinum L. – 3 Цибуля пряма – Allium strictum Schrad. – 0 Шафран Гейфеля – Crocus heuffelianus Herb. – 1 Шейхцерія болотна –Scheuchzeria palustris L. – 2 Шолудивник королівський – Pedicularis sceptrum-carolinum L. – 2 Щитолисник звичайний – Hydrocotyle vulgaris L. – 3 Язичник буковинський – Ligularia bucovinensis Nakai –1 Язичок зелений – Coeloglossum viride (L.) C.Hartm. – 2 Дзвоники ялицеві – Campanula abietina Griseb. et Schenk. –


Orobanche elatior Sutt. – 3 Вовчок гірчаковий – Orobanche picridis F.Schultz –3 Вовчок ельзаський – Orobanche alsatica Kirschl. – 3 Вовчок жовтий – Orobanche lutea Baumg. – 4 Вовчок малий – Orobanche minor Smith – 3 Вовчок самосиловий – Orobanche teucrii Holandre – 3 Вовчок синюватий – Orobanche coerulescens Steph. – 4 Вовчок стрункий – Orobanche gracilis Smith – 3 Водяний жовтець щитовидний – Batrachium peltatum (Schrank) Bercht. et J.Presl – 4 Водяний різак алоевидний – Stratiotes aloides L. – 4 Волошка Доміна – Centaurea dominii (Dostál) Dubobik – 4 Волошка м’яка – Centaurea mollis Waldst. et Kit. – 4 Волошка стиснута – Centaurea stricta Waldst. et Kit. – 3 Вужачка звичайна – Ophioglossum vulgatum L. – 3 Гвоздика несправжньопізня – Dianthus pseudoserotinus Błocki – 3 Гвоздика перетинчаста – Dianthus membranaceus Borb. –3 Гвоздика пишна – Dianthus superbus L. – 3 Гвоздика піскова – Dianthus arenarius L. – 2 Голокучник Робертів – Gymnocarpium robertianum (Hoffm.) Newm. – 3 Горицвіт весняний – Adonis vernalis L. – 2 Горлянка пірамідальна – Ajuga pyramidalis L. – 3 Горошок горохоподібний – Vicia pisiformis L. – 4

4


Гронянка віргінська – Botrychium virginianum (L.) Sw. – 3 Грушанка зеленоцвіта – Pyrola chlorantha Sw. –4 Грушанка середня – Pyrola media Sw. – 4 Грястиця іспанська – Dactylis hispanica Roth – 3 Дельфіній клиновидний – Delphinium cuneatum Stev. ex DC. – 4 Дерен справжній – Cornus mas L. – 1 у природних ценозах Дзвоники ялицеві – Campanula abietina Griseb. et Schenk. – 4 Дрік германський – Genista germanica L. – 3 Дуб скельний – Quercus petraea L. ex Liebl. – 3 Жабриця гірська – Seseli libanotis (L.) Koch – 3 Живокіст дрібночашечковий – Symphytum microcalyx S.G.Gmel. – 4 Живокіст серцевидний – Symphytum cordatum Waldst. et. Kit. ex Willd. – 3 Жовтець Запаловича – Ranunculus zapałowiczii Pacz. – 3 Жовтозілля болотне – Senecio paludosus L. – 2 Жовтозілля тіньове – Senecio umbrosus Waldst. et Kit. – 3 Жовтозілля Швецова – Senecio schvetzovii Korsh. – 3 Залізняк бульбистий – Phlomis tuberosa L. – 3 Заполонь гладка – Phelipanche laevis (L.) Holub –3 Заполонь пурпурова – Phelipanche purpurea (Jacq.) Soják – 3 Заяча капуста карпатська – Hylotelephium carpaticum (G.Reuss) Soják – 3 Заяча капуста Рупрехта – Hylotelephium ruprechtii (Jalas) Tzvel. – 4


Звіробій сланкий – Hypericum humifusum L. – 3 Звіробій стрункий – Hypericum elegans Steph. – 3 Зірочки чохлуваті – Gagea spathacea (Hayne) Salisb. – 4 Зірочник товстолистий – Stellaria crassifolia Ehrh. – 4 Каулінія мала – Caulinia minor (All.) Coss. et Germ. – 4 Кизильник чорноплідний – Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt – 3 Козлятник лікарський – Galega officinalis L. – 4 Комиш укорінливий – Scirpus radicans Schkuhr – 4 Конюшина блідо-жовта – Trifolium ochroleucon Huds. –3 Косарики черепитчасті – Gladiolus imbricatus L. – 2 Костриця макутринська – Festuca macutrensis Zapał. – 4 Костриця несправжньодалматська – Festuca pseudodalmatica Krajina – 4 Костриця піщанолюбива – Festuca psammophila (Hack. ex Čelak.) Fritsch – 3 Костриця поліська – Festuca polesica Zapał. – 3Костриця Регеля – Festuca regeliana Pavl. – 4Костриця різнолиста – Festuca heterophylla Lam. – 2 Костриця шорстколиста – Festuca trachyphylla (Hack.) Krajina – 3 Кропива київська – Urtica kioviensis Rogow. – 4 Крупка дібровна – Draba nemorosa L. – 4 Кукіль звичайний – Agrostema gitago L. – 1 Кульбаба польська – Taraxacum polonicum Matecka et Soest – 4 Куничник мінливий – Calamagrostis varia (Schrad.) Host – 3 Купальниця висока – Trollius altissimus Crantz – 4


Купальниця європейська – Trollius europaeus L. – 3 Купина коротковолосиста – Polygonatum hirtum (Bosc. ex Poir.) Pursh – 3 Кушир підводний – Ceratophyllum submersum L. –4 Ласкавець довголистий – Bupleurum longifolium L. – 4 Латаття біле – Nymphaea alba L. – 2 Латаття сніжно-біле – Nymphaea candida J.Pres – 2 Леєрсія рисовидна – Leersia oryzoides (L.) Sw. – 3 Леопольдія чубкувата – Leopoldia comosa (L.) Parl. – 3 Лепеха звичайна – Acorus calamus L. – 4 Лепешняк відхилений – Glyceria declinata Bréb. – 4 Лещиця висока – Gypsophila altissima L – 3 Лещиця волотиста – Gypsophila paniculata L. – 3 Липа широколиста – Tilia platyphyllos Scop. – 3 Лисохвіст тростиновий – Alopecurus arundinaceus Poir. –4 Листовик сколопендровий – Phyllitis scolopendrium (L.) Newm. – 2 Ломикамінь зернистий – Saxifraga granulata L. – 3 Ломикамінь трипальчастий – Saxifraga tridactylites L. – 4 Ломиніс виноградолистий – Clematis vitalba L. – 4 Ломиніс цілолистий – Clematis integrifolia L. – 0 Лопух дібровний – Arctium nemorosum Lej. – 3 Люпинник п’ятилистковий – Lupinaster pentaphyllus Moench – 0 Льон багаторічний – Linum perenne L. – 3 Льонолисник альпійський – Thesium alpinum L. – 0 Льонолисник льонолистий –


Thesium linophyllon L. – 4 Малий комонник зігнутий – Succisella inflexa (Kluk) G.Beck –3 Медунка вузьколиста – Pulmonaria angustifolia L. – 4 Медунка м’яка – Pulmonaria mollis Wulf. ex Hornem. – 3 Миршавиця польова – Aphanes arvensis L. – 4 Мучниця звичайна – Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. – 2 Настурція лікарська – Nasturtium officinale R.Br. – 4 Незабудка альпійська – Myosotis alpestris F.W.Schmidt – 3 Нечуйвітрик оранжевочервоний – Pilosella aurantiaca (L.) Schultz et Sch.Bip. – 3 Ожика лісова – Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin – 2 Ожина Бертрама – Rubus bertramii G.Braun – 4 Ожина Веста – Rubus vestii Focke – 4 Ожина незграбна – Rubus rudis Weihe et Nees – 4 Ожина пригріта – Rubus apricus Wimm. – 4 Ожина Шлейхера – Rubus schleicheri Weihe ex Tratt. – 4 Оман блошиний – Inula coniza DC. – 3 Омег банатський – Oenanthe banatica Heuff. – 4 Омела австрійська – Viscum austriacum Wiesb. – 4 Ореоптерис краєсім’яний – Oreopteris limbosperma (All.) Holub – 3 Орлики звичайні – Aquilegia vulgaris L. – 3 Осока Бігелова – Carex bigelowii Torr. ex Schwein. – 3 Осока вузьколиста – Carex stenophylla Wahlenb. – 2 Осока двудомна – Carex


dioica L. – 1 Осока звисла – Carex pendula Huds. – 3 Осока кореневищна – Carex rhizina Blytt ex Lindbl. – 2 Осока лапкоподібна – Carex pediformis C.A.Mey. – 3 Осока лапчаста – Carex ornithopoda Willd. – 4 Осока остюкова – Carex atherodes Spreng. – 3 Осока поникла – Carex demissa Hornem. – 4 Осока приземкувата – Carex supina Willd. ex Wahlenb. – 4 Осока притуплена – Carex obtusata Liljebl. – 1 Осока ситничковидна – Carex juncella (Fries) Th.Fries – 4 Осока тонкокореневищна – Carex chordorrhiza Ehrh. – 2 Осока торфова – Carex heleonastes Ehrh. – 2 Осока Хоста – Carex hostiana DC. – 3 Осока щетиниста – Carex strigosa Huds. – 1 Осока ячменевидна – Carex hordeistichos Vill. – 4 Осот клейкий –Circium erisithales (Jacq.) Scop. – 3 Осот паннонський – Cirsium pannonicum (L. fil.) Link – 3 Очиток шестирядний – Sedum sexangulare L. – 4 Первоцвіт безстебловий – Primula acaulis (L.) L. – 3 Переліска яйцевидна – Mercurialis ovata Sternb. et Hoppe – 3 Переломник видовжений – Androsace elongata L. – 4 Перлівка одноквіткова– Melica uniflora Retz. – 2 Перлівка трансільванська – Melica transsilvanica Schur – 3 Перстач англійський – Potentilla anglica Laicharding –4 Перстач білий – Potentilla


alba L. – 3 Перстач дрібненький – Potentilla x pusilla Host. – 3 Півники сибірські – Iris sibirica L. – 3 Півники угорські – Iris hungarica Waldst. et Kit. – 3 Підмаренник круглолистий – Galium rotundifolium L. – 0 Підмаренник мареновидний – Galium rubioides L. – 3 Підмаренник польський – Galium x polonicum Błocki – 1 Плавушник болотний – Hottonia palustris L. – 2 Плаун булавовидний (звичайний) – Lycopodium clavatum L. – 3 Плеуросперм австрійський – Pleurospermum austriacum (L.) Hoffm. – 3 Попелівка чубата – Tephroseris papposa (Reichenb.) Schur – 3 Поросинець голий – Hypochoeris glabra L. – 3 Приворотень балтійський – Alchemilla baltica Sam. ex Juz. – 4 Приворотень Валаса – Alchemilla walasii Pawł. – 4 Приворотень голостебельний – Alchemilla glabricaulis Lindb. fil. – 4 Приворотень жовто-зелений – Alchemilla xanthochlora Rothm. – 4 Приворотень сизуватий – Alchemilla glaucescens Wallr. –4 Пухирник малий – Utricularia minor L. – 2 Пухирник південний – Utricularia australis R.Br. – 2 Пухирник середній – Utricularia intermedia Hayne –2 Пухирник судетський – Cystopteris sudetica A.Br. et Milde – 2 Пухівка струнка – Eriophorum gracile Koch – 2 Рдесник довгий – Potamogeton praelongus


Wulf. – 4 Рдесник маленький – Potamogeton pusillus L. – 4 Рдесник Фріса – Potamogeton fresii Rupr. – 4 Ринхоспора біла – Rhynchospora alba (L.) Vahl –2 Росичка круглолиста – Drosera rotundifolia L. – 2 Ряска горбата – Lemna gibba L. – 4 Рястка зонтична ��� Ornithogalum umbellatum L. –4 Серадела дрібненька – Ornithopus perpusillus L. – 3 Серпій різнолистий – Serratula lycopifolia (Vill.) A.Kerner – 2 Синюха голуба – Polemonium caeruleum L. – 3 Синяк руський – Echium russicum J.F.Gmel. – 3 Ситник розчепірений – Juncus squarrosus L. – 3 Ситняг карніолійський – Eleocharis carniolica Koch – 2 Ситняг п’ятиквітковий – Eleocharis quinqueflora(F.X.Hartm.) O.Schwarz – 4 Скабіоза голубина – Scabiosa columbaria L. – 3 Скереда м’яковолосиста – Crepis mollis (Jacq.) Aschers. –3 Скереда обкусана – Crepis praemorsa (L.) Tausch – 3 Скорзонера австрійська – Scorzonera austriaca Willd. – 1 Скорзонера іспанська – Scorzonera hispanica L. – 1 Скорзонера низька – Scorzonera humilis L. – 2 Скорзонера пурпурова – Scorzonera purpurea L. – 3 Смовдь кминолиста – Peucedanum carvifolia Vill. – 4 Солонець європейський – Salicornia europaea L. –4


Солонечник льонолистий – Galatella linosyris (L.) Reichenb. fil. – 3 Стелюшок солончаковий – Spergularia salina J. et C.Presl – 4 Стоколос прямий – Bromopsis erecta (Huds.) Fourr. – 4 Страусове перо звичайне – Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. – 3 Стрептоп листообгортний – Streptopus amplexifolius (L.) DC. – 3 Суріпиця пряма – Barbarea stricta Andrz. – 3 Сухоребрик стиснутий – Sisymbrium strictissimum L. – 3 Теліптерис болотяний – Thelypteris palustris Schott – 3 Тетрагонолобус морський – Tetragonolobus maritimus (L.) Roth – 0 Тимелея звичайна – Thymelaea passerina (L.) Coss. et Germ. – 4 Тирличник війчастий – Gentianopsis ciliata (L.) Ma – 4 Тирличничок жовтуватий – Gentianella lutescens (Velen.) Holub – 3 Тисдалія голостебла – Teesdalia nudicaulis (L.) R.Br. – 4 Тризубець морський – Triglochin maritimum L. – 3 Тринія багатостеблова – Trinia multicaulis (Poir.) Schischk. – 3 Трищетинник сибірський – Trisetum sibiricum Rupr. – 4 Фегоптерис з’єднуючий – Phegopteris connectilis (Michx.) Watt – 3 Ферульник лісовий – Ferulago sylvatica (Bess.) Reichenb. – 3 Фіалка гірська – Viola montana L. – 3 Фіалка персиколиста – Viola persicifolia Schreb. – 3 Фіалка різнолиста – Viola


epipsila Ledeb. – 1 Хвощ великий – Equisetum telmateia Ehrh. – 3 Хвощ зимуючий – Equisetum hyemale L. – 3 Хвощ рябий – Equisetum variegatum Scheich. ex Web. et Mohr – 4 Цанікелія болотна – Zannichellia palustris L. – 4 Чебрець чергововолосистий – Thymus alternans Klok. –4 Чемериця чорна – Veratrum nigrum L. – 3 Чина гладенька – Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Gren. – 3 Чина гороховидна – Lathyrus pisiformis L. – 3 Чина паннонська – Lathyrus pannonicus (Jacq.) Garcke – 3 Чистець альпійський – Stachys alpina L. – 4 Шавлія поникла – Salvia nutans L. – 1 Шипшина бедренцелиста – Rosa pimpinellifolia L. – 3 Шипшина Вілібальда – Rosa wilibaldii Chrshan. – 4 Шипшина гальська – Rosa gallica L. – 3 Шипшина повисла – Rosa pendulina L. – 3 Шипшина сиза – Rosa glauca Pourret – 3 Шипшина сіро-блакитна – Rosa caesia Smith – 4 Шолудивник Кауфмана – Pedicularis kaufmannii Pinzg. –3 Шолудивник лісовий – Pedicularis sylvatica L. – 3 Щитник гребенястий – Dryopteris cristata (L.) A.Gray – 2 Щитник розпростертий – Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenkins et Jermy – 4 Юринея вапнякова – Jurinea calcarea Klok. – 3 Усього 367

108

17

4

4


5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Згідно з матеріалами багаторічних досліджень, флора Львівської області налічує понад 364 види-антропофіти – адвентивний в широкому розумінні елемент флори, що становить 22 % її загального складу. Згідно з прийнятою класифікацією адвентивних видів рослин щодо їх флорологічних характеристик, виявлено 101 адвентивних, 10 антропогенних, 4 резистентних археофітів, тобто видів, що були занесені на територію області до XVII століття, для 22 археофітів їх категорія не може бути визначеною. В області налічується 112 кенофітів, тобто видів, що були занесені в останні два століття, з яких 76 видів належать до епекофітів, 31 – до геміагріофітів, 5 – до голоагріофітів. Із 115 діафітів 11 становлять ефемерофіти, 102 – ергазіофіти, 2 – ергазіофіти антропогенного походження. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Львівської області Таблиця 5.9. Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська

130 57

35, 5 15, 7

24 13

21, 4 11, 6

Східноєвропейськоазіатська

16

4, 7

7

6, 3

Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

55 59 3 44

14, 8 16, 2 0, 8 12, 1

25 41 2 0

22, 3 36, 6 1, 8 0

Всю різноманітність типів ареалів антропофітів, при певному наближенні, можна звести до семи груп. Географо-генетичний аналіз антропофітів показав переважання європейських – 121 (33,2 %) і південноєвропейсько-західноазійських видів – 61 (16,7 %). Східноєвропейськоазійські та азійські види відповідно становлять 6,0 і 14,8 %. Важливим джерелом заносних рослин служив також американський континент – 59 (16,2 %). При чому в групі кенофітів американські види становлять 41 % і значно переважають над іншими групами. Значно менша доля африканського елементу – 0,8 %. Серед синантропних видів представлена певна кількість карантинних рослин. Найбільшу небезпеку на сьогодні становить амброзія полинолиста, котра інтенсивно розширює свій ареал і за останні 5 років з’явилася практично в усіх районах області, включно з гірськимиі, причому в рівнинній частині в окремих районах (Жовківський, Перемишлянський, Радехівський, Сокальський) трапляється масово. Поширенню цього виду сприяють зліни погодних умов в бік потепління, що спостерігаються в останні роки. Із загальним потеплінням можна пов’язувати також появу видів роду коріспермум, які раніше в області не траплялися.


Трапляння таких небезпечних карантинних рослин як акроптілон повзучий, грінделія розчепірена є дуже незначним і не становить істотної загрози. 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів Зелені насадження Львова завжди були неодмінною, обов’язковою складовою містобудівного каркасу міста. До системи зелених насаджень міста належать міські ліси (власність державного лісового фонду України) та міські насадження загального користування. внутрішньоквартальні насадження житлових районів, насадження вулиць, парки, газони, квітники та інші насадження, включаючи об’єкти природно-заповідного фонду. Площа зелених насаджень Львова за різними категоріями становить 33286 га, у тому числі в межах міста 4419 га, або майже 26 % від площі міста. Лісопаркова частина зеленої зони міста, яка підпорядкована ДП «Львівське ЛГ» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, займає 28867 га (8 лісництв – Борщівське, Брюховицьке, Завадівське, Винниківське, Красівське, Липниківське, Лапаївське і Товщівське). Площа лісів у межах міста (Винниківське, Завадівське і Брюховицьке лісництва) становить 3447 га. В них не проводяться рубки головного користування. Санітарний стан лісів оцінюється як задовільний. Значною проблемою лісопаркової частини міста є заїзд автотранспорту у приміські ліси, його паркування і самовільне облаштування місць відпочинку мешканців. На одного мешканця Львова припадає близько 54 м2 зелених міських насаджень. Забезпечення потреб міста посадковим матеріалом здійснюють 3 квіткових господарства комунального підприємства «Львівський міський виробничий трест зеленого господарства», ВАТ «Агрокультура», ВАТ «Зеленбуд» і розсадник Українського державного лісотехнічного університету. Рівень забезпечення потреб міста посадковим матеріалом оцінюється: на 100 % для квітів. 50 % - для чагарників і лише на 20% - для дерев. За останній період у м. Львові створено 2 нових парки загальною площею 1,4 га та висаджено 1780 дарев та 5600 кущів. Показники стану зелених насаджень Львівської області Таблиця 5.10. Насел ений пункт (райо ни, місто )

Загальна площа зелених насадже нь, га

Площа зелених насад жень загальн ого корист ування, га

Частка зелених насадже нь загальног о користув ання охоплени х доглядом

Витрати на утримання зелених насаджень загального користуван ня,

Середня вартість утримання 1 га зелених насаджень, тис. грн

тис. грн.

Кількість підприємств зеленого господарства Комун а льної форми власно сті

Іншої форми власност і

% По облас ті

6 104,8 6

3 474,53 5

51,323

2 280,486

312,574

31

8

По м. Львов

4 419,0

1 600,0

98

4 571,3

2,8

9

11


у

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу. 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. Площа мисливських угідь області становить 1 млн. 752 тис. 988 га., з яких : польові угіддя – 1 млн. 047 тис. 826 га., лісові – 657 тис 913 га. та водноболотні – 47 тис.249 га. Ведення мисливського господарства здійснюють 60 користувачів. Серед них: 14 підприємств Львівського облуправління лісового та мисливського господарства на площі 500 тис га. (28 % угідь області); 14 районних та міських рад УТМР на площі 434 тис. га угідь, (24 %); 10 районних та міських ТМІР «Лісівник» на площі –315 тис га, (18 %); 4 господарства військового товариства Західного регіону України на площі 93 тис. га угідь, що становить 5 % від загальної площі; фізкультурно-спортивне товариство «Динамо», у склад якого входить 2 господарства на площі 36 тис. га (2 %); 2 господарства ВАТ «Львівський облрибкомбінат» на площі 11 тис га, (0,6 %); інші користувачі (3 окремі районні товариства та 11 мисливських господарств (приватної форми власності), на площі 377 тис га ( 21 % угідь). Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин у 2007 році: оленів благородних в порівнянні з минулим роком збільшилось на 20 голів, що становить 1,5 % при нормі приросту 15-20 %, козулі європейської збільшилось всього на 109 голів, що менше як на 1%, при нормі приросту 15-20 %, кабанів збільшилось на 223 голови, що становить 7,4 % при нормі приросту 30 %, а чисельність зайців-русаків зменшилось на 1392 голови. Зменшилась чисельність червонокнижного представника фауни – зубра з 19 голів в 2005 до16 голів в 2007 році, чисельність поголів’я ведмедя залишається протягом 3-х років без приросту – 53 голови. Таким чином аналізуючи динаміку чисельності диких тварин потрібно відмітити, що за останні роки є незначне збільшення чисельності основних видів мисливських звірів та птахів в порівняння з минулим роком, окрім зменшення чисельності зайця-русака та зубра як червонокнижного виду фауни у сприятливий по кліматичних умовах 2007 рік. Динаміка чисельності мисливських тварин наведена у таблиці 5.11. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів. Таблиця 5.11. Види мисливських тварин Зубр Лань Лось

2005 19 40 60

рік 2006 16 44 69

2007 16 48 68


Олень благородний Олень плямистий Козуля європейська Кабан Заєць – русак Вовк

1332 67 10459 2625 58943 108

1343 69 10928 2846 59024 127

1363 72 11360 3059 57632 123

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин 70000

Зубр Лань

Види тварин

60000

Лось

50000

Олень благородний

40000

Олень плямистий

30000

Козуля європейська Кабан

20000

Заєць – русак

10000

Вовк

0 2005

2006

2007

роки

Рис 5.10. Чисельність основних видів мисливських тварин Загальна чисельність працівників, зайнятих у мисливському господарстві, на 01.01.2008 року в господарствах області становила 337 чоловік, в тому числі 31 мисливствознавець та 202 єгерів. На одного єгеря в середньому припадає 8,7 тис. га угідь, що відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, контроль за веденням мисливського господарства в районах області здійснює 19 районних мисливствознавців, які входять в штат підприємств Львівського облуправління лісового та мисливського господарства та лісова охорона, яка налічує 1528 чоловік. Ведення мисливського господарства, охорони мисливської фауни, виявлення випадків порушення правил полювання користувачами мисливських угідь залишаються на низькому рівні, про що свідчать результати перевірок та дані статистичної звітності, згідно яких посадовими особами мисливських господарств за 2007 рік складено 298 протоколів на порушників правил полювання, з них 178 працівниками державної лісової охорони, 16 - працівниками держекоінспекції, решта 104 протоколи штатними працівниками товариств, що становить 0,5 протоколи на 1-го єгеря. Не всіма користувачами забезпечується виконання спільних заходів щодо проведення рейдової роботи з правоохоронними та природоохоронними органами спрямованої на охорону державного мисливського фонду. Не складено жодного протоколу на порушників правил полювання господарствами ВАТ «Львівський облрибкомбінат», і господарствами «Прикордонник» ФСТ «Динамо», ТМР «Дністер» ТзОВ МГ «КВІК», ТзОВ


«Полісся», господарствами «Голобутівська дача» і «Корчівка» ТВМР ЗРУ, та ТзОВ «Ватра Плюс». Окремі користувачі не простежують хід розгляду адмінсправ на порушників правил полювання, а саме: Львівська, Миколаївська та Жидачівська райміськради УТМР, ДП «Старосамбірське ЛМГ», Львівське та Буське ТМіР «Лісівник» і Турківське ТМР. Не завжди відмежовуються достатньою кількістю інформаційних знаків відтворюючі ділянки на території яких полювання заборонено (Дрогобицька та Сокальська райради УТМР). Окремими користувачами не забезпечується 100 % повернення мисливцями відстрілочних карток на право полювання, а саме: Жидачівською, Миколаївською та Стрийською райрадами УТМР, а також ТзОВ «Полісся» і ТзОВ «Ватра Плюс». Внаслідок чого мають місце недостовірні дані щодо обсягів використання об’єктів державного мисливського фонду, що спричиняє допущення неточностей звітних даних та держстатзвітності. Позитивним результатом роботи за останні рік є проведення мисливського упорядкування угідь усіма користувачами. Однак стан ведення мисливського господарства та виконання умов договору ведення мисливського господарства окремими користувачами потребують поліпшення. Заходи, спрямовані на відтворення диких тварин користувачами мисливських угідь, зводяться переважно до заготівлі кормів та викладки їх у зимовий період в лісових угіддях. У більшості польових угідь відсутні біотехнічні споруди (солонці, годівниці, шалашики, піднавіси) для зайців, куріпок, тобто в цих угіддях не проводиться їх підгодівля. Затрати на ведення мисливського господарства в цілому по області перевищують надходження в чотири рази. Особливо така тенденція спостерігається в громадських організаціях (Товариствах). Це свідчить про низький рівень ведення мисливського господарства та його економічну неефективність, недосконалість законодавчої бази тощо. Мисливські господарства не виконують в повному обсязі вимоги ст.34 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 30 Закону «Про мисливське господарство та полювання» щодо раціонального невиснажливого використання та забезпечення охорони мисливської фауни, проведення комплексних заходів, спрямованих на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин. Переселенням, акліматизацією та реакліматизацією мисливських та червонокнижних видів фауни займаються лише три господарства: НПП «Сколівські Бескиди», ДП «МГ «Стир» та ТзОВ «Надбужжя». Вольєрним розведенням в області займаються 13 господарств на площі 27,5 га. У вольєрах утримується 97 кабанів та 6 оленів благородних. В 2007 році в стан природної волі з вольєрів випущено 17 голів кабана. Така робота є затратною, але вона дає свій результат. Обсяги добування мисливських тварин ще раз підкреслюють завищення чисельності мисливських тварин при проведенні обліків, або непрофесійність штатних працівників господарства. Результатом цього є вкрай низька результативність полювань. Добування основних видів мисливських тварин, голів


Таблиця 5.12. Види мисливських тварин 1 Олень бл. Козуля Кабан Куниця Тхір Бобер Ондатра Білка Олень бл. Козуля Кабан Куниця Тхір Бобер Ондатра Білка Олень бл. Козуля Кабан Куниця Тхір Бобер Ондатра Білка

Затверджений ліміт добування 2 2005 21 294 229 155 35 272 25 11 2006 29 324 286 180 278 38 27 31 2007 32 371 348 207 63 72 245 31

Видано ліцензій 3

Добуто 4

Не використано ліцензій 5

25 424 396 155 35 274 25 11

13 264 183 119 30 241 9 10

6 13 22 24 1 16 8 10

48 428 436 180 278 38 27 31

16 289 204 129 232 30 19 20

5 7 9 18 40 2 3 11

52 519 502 207 63 72 245 31

26 345 312 152 35 24 177 11

4 12 31 27 14 35 48 21

Для вирішення проблем у галузі оптимізації використання об’єктів державного мисливського фонду необхідно: розвивати туризм і мисливство рахунок коштів з різних джерел (державні кошти, приватний капітал та кошти іноземних інвесторів); суттєво підняти відповідальність правоохоронних органів та судів при розгляді справ з порушення правил полювання та про лісо порушення; значно поліпшити роботу лісової охорони, єгерської служби з попередження та виявлення фактів браконьєрства, забезпечити надійну охорону державного мисливського фонду, вивільнивши її від невластивих їй функцій, а також шляхом підняття посадових окладів та розмірів страхування здоров’я і життя; покращити матеріально-технічну базу установ та їх відділів на яких покладено охорону державного мисливського фонду; підвищити рівень відповідальності за незаконне полювання та не допускати безкарності за ці правопорушення. 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 552 від 22.05.96 р. «Про перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів» у Львівській області промисловими ділянками водних об’єктів визначено басейн р.р. Дністер і Зах. Буг з водосховищами. У 2005-2006 роках промисловий вилов риби проводився у відповідності з розробленим Режимом (2003 р.) і його Доповненням (25.11.05 р.) на Добротвірському водосховищі площею 720 га


риболовецькими бригадами Добротвірської ТЕС. При річних обсягах вилову у 2005 р. 25,5 т риби, виловлено – 2,8 т, у 2006 р. 34,1 т риби, виловлено в січні березні – 0,08 т. В зв’язку з порушенням режиму рибальства, а саме: черезне проведення необхідних меліоративних робіт, не проведення передбаченого режимом зариблення Добротвірського водосховища. Дозвіл на вилов риби в літній – осінній період Західним Державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів Добротвірській ТЕС не видавався. У 2007 році промисловий вилов риби на цьому водосховищіпроводився ПП Хаником згідно СТР. При квотах 28,3 т виловлено – 5,8 т. Динаміка вилову риби у 2005 - 2007 роках Таблиця 5.13. Рік 2005 2006 2007

Водний об'єкт Добротвірське водосховище Добротвірське водосховище Добротвірське водосховище

Затверджений обсяг вилову в т. 25,5 34,1 28,3

Фактичний вилов в т. 2,8 0,08 5,8

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України З метою запобігання негативного впливу та збереження біорізноманіття з ініціативи Держуправління та подання до Львівською обласною радою винесено рішення «Про заходи щодо охорони рідкісних і зникаючих видів тварин, що підлягають особливі охороні на території Львівської області». Цим рішенням затверджено Список тварин занесених до Червоної Книги України, які поширені на території Львівської області та підлягають особливі охороні, також затверджено перелік регіонально рідкісних видів тварин, що не занесені до Червоної Книги України і потребують охорони в межах Львівської області. Одни�� із пріоритетних завдань Держуправління є збереження біорізноманіття. Глухар занесений до Червоної Книги України, як рідкісний вид, що перебуває під загрозою зникнення. Складовою частиною розв’язання проблеми пов’язаної з відтворенням глухаря в Карпатах, є розробка та виконання регіональної Програми збереження та відтворення глухаря НПП «Сколівські Бескиди». На території області реалізуються заходи Програм щодо збереження та відтворення бурого ведмедя, зубра та глухаря в Львівській області. 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними. На виконання листа Львівської обласної лабораторії ветеринарної медицини № 448/64 від 01.03.2007 р. користувачами мисливських угідь в квітні проведено відстріл водоплавної та синантропної птиці з метою проведення досліджень на високо патогенний грип птиці. Позитивно реагуючої птиці не виявлено. Протягом звітного року подано на дослідження до лабораторій ветеринарної медицини 547 проб на сказ з них виявлено позитивних 11 проб 3 в приватному секторі та 8 диких тварин.


5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття. Загалом видів хребетних тварин-вселенців на території виявлено значно менше, ніж безхребетних чи рослин. На території області їх налічується понад 440. Відповідно, з них до інвазійних видів належить 17-18, що становить майже 10 %. Кількість хребетних тварин Таблиця 5.14. Загальна кількість видів

Інвазійні види, %

Риби

64

11-12

Земноводні

14

0

Плазуни

13

0

Птахи

281

1,5

Ссавці

70

9

Разом:

442

9-10

Загалом найбільше видів-вселенців виявлено серед риб, оскільки майже всі ці види були інтродуковані для вирощування в риборозплідних ставах. Чисельність їх є стабільна і, переважно, підтримується завдяки штучному підтриманню популяції. Виключення становить лише один вид – головешка. Цей вид поширюється спонтанно, протягом останніх десятиліть заселивши практично всі водойми території області. Він становить певну загрозу для популяцій деяких нативних видів риб, поїдаючи їхню ікру і мальків. Серед земноводних і плазунів вселенців на території області не виявлено. Оскільки саме питання визначення «вид-вселенець» є не достатньо добре опрацьоване, зарахування птахів до цього статусу також є проблематичним. Серед видів-вселенців з класу ссавців можна виділити дві групи: види вольєрного утримання і вільноживучі. До видів вольєрного утримання можна зарахувати серну Dama dama. З точки зору проблеми видів-вселенців, значного важливішими є вільноживучі види. З ратичних до них належить плямистий олень Cervus nippon; з хижих - собака єнотоподібний Nyctereutes procyonoides, з гризунів ондатра Ondatra zibethicus, пацюк сірий Rattus norvegicus. Плямистий олень сьогодні зберігся в дуже незначній кількості лише на території деяких мисливських господарств. Єнотоподібний собака – широко розповсюджений хижак на території рівнинної частини області. Його чисельність оцінюється в близько 120 ос. Він заселив місця з підвищеною зволоженістю: заболочені річкові долини, окраїни боліт, сирі луки, зарості очеретів на берегах водойм, розріджені листяні ліси, що характеризуються густим підліском. Це – типовий еврифаг; окрім різних частин рослин, плодів, комах, безхребетних, дрібних ссавців, рибу, він може споживати птахів (і їхні кладки і пташенят), у т.ч. й водоплавних, чим


приносити певну шкоду мисливському господарству. Ондатра – гризун, інтродукований в середині ХХ ст. з Північної Америки. Після інтродукції та розселення ондатри відбувся потужний спалах її чисельності, після якого, відповідно, спад. Сьогодні стан популяції, ймовірно, певною мірою "нормалізувався" (враховуючи ємність середовища) і чисельність виду протягом останніх років залишається відносно стабільною. Ондатра залишається цінним хутровим звірком, рівень здобування якого значною мірою залежить від моди на його хутро. Сірий пацюк – синантропний вид, крайній генераліст: стиль життя, спритність і потужний репродуктивний потенціал допомогли йому заселити практично весь світ. Він трапляється у різноманітних місцях, включаючи смітники, каналізацію, підвали – всюди, де можна знайти корм та укриття. Всеїдний вид, його кормовий спектр дуже широкий і включає безхребетних, жаб, дрібних ссавців, яйця, а також харчові продукти і відходи. Протягом тривалого часу людина старається контролювати (далеко не завжди успішно) чисельність сірого пацюка, оскільки він є серйозним шкідником і переносником небезпечних захворювань. Особини виду здатні розвивати резистентність до родентицидів та інших отрут, які є високотоксичними для багатьох інших ссавців. 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів Інформація відсутня. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні На території Львівської області функціонує 324 об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) загальною площею 132,5 тис. га, що складає 6,1 % від площі території області. В складі ПЗФ області є всі категорії заповідності, передбачені Законом України «Про природно-заповідний фонд України». Загальна кількість об’єктів ПЗФ та їх динаміка подано в таблиці. Динаміка територій та об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області Таблиця 5.15. Категорії територій та об”єктів ПЗФ

1 Природний заповідник Біосферний заповідник Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Ботанічні сади загальнодержавного значення

станом на 1.01.2005 К-ть, Площа, шт га 6 1 2 3 9

7 2084,5 42762,6 28276,0 3303

станом на 1.01.2006 КПлоща, ть, га шт 8 9 1 2084,5 2 42762,6 3 28276,0 9 3303

29 2

27038,3 592,8

30 2

163 2

1765,54 41,2

163 2

станом на 1.01.2007 К-ть, Площа, шт га

станом на 1.01.2008 К-ть, Площа, шт га

10 1 2 3 9

11 2084,5 42762,6 28276,0 3303

12 1 2 4 9

13 2084,5 42762,6 47379,0 3303

27126,3 592,8

30 2

27126,3 592,8

30 2

27126,3 592,8

1765,54 41,2

163 2

1765,54 41,2

163 2

1765,54 41,2


Ботанічний сад місцевого значення Дендропарки загальнодержавного значення Зоологічний парк місцевого значення Парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Заповідні урочища РАЗОМ % заповідності

1 2

1,5 64,0

1 2

1,5 64,0

1 2

1,5 64,0

1 2

1,5 64,0

1

5,9

1

5,9

1

5,9

1

5,9

6

115,3

6

115,3

6

115,3

6

115,3

53

763,82

53

763,82

53

763,82

53

763,82

48 322

6502,3 113316,76 5,2

48 323

6502,3 113404,76 5,2

48 323

6502,3 113404,76 5,2

48 324

6502,3 132507,76 6,1

5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду. З метою збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», Закону України «Про екологічну мережу України», за поданням Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, рішенням Львівської обласної ради від 13.06.2007 року № 340 затверджено Регіональну програму формування екологічної мережі Львівської області на 2007-2015 роки (далі - Програма). Як ядра проектованої екомережі програмою визначено 6 перспективних для створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 47 тис. га. Це масштабні об’єкти типу національних природних парків і регіональних природних парків. У 2008 році планується створити заповідний об’єкт (заказник) орієнтовною площею 150 га у Буському районі. Вже є позитивні рішення сільських та районної рад. При умові фінансування буде розпочато роботи зі створення НПП «Північне Поділля» орієнтовною площею 30 тис. га. На виконання Указу Президента України від 23.05.2005 р. № 838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 р. № 70-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року» у 2007 році в області розроблено проект Регіональної (обласної) програми розвитку заповідної справи у Львівській області на період до 2020 року, яка після опрацювання буде подана на розгляд і затвердження Львівської обласної ради. Відповідно до Регіональної програми формування екомережі Львівської області на 2007-2015 роки завершено роботи по створено в межах двох адміністративних районів - Жовківського та Яворівського - регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя» площею 19103 тис. га, складової частини проектованого українсько-польського біосферного резервату на Розточчі. Матеріали щодо української частини біосферного резервату на Розточчі (номінаційні форми) у складі природного заповідника «Розточчя», Яворівського національного природного парку, регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя» держуправлінням подані в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України для розгляду та передачі Національному комітету МАБ ЮНЕСКО.


Основні проблеми створення нових об’єктів ПЗФ в області: 1. Відсутність належного фінансування проектів створення об’єктів. 2. Незацікавленість землевласників і землекористувачів погоджувати земельні ділянки під заповідання у зв’язку із введенням режиму їх використання 3. Відсутність механізму державної підтримки, економічного стимулювання суб’єктів господарювання за обмежене природокористування у раз�� внесення їх земель до складу ПЗФ і екомережі. 4. Недосконалість нормативно-правової бази, зокрема, розбіжності у Законі України «Про природно-заповідний фонд України» і Земельному кодексі України. 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В області створена широка мережа рекреаційних закладів, а саме: 133 санаторно-курортних закладів, 82 заклади готельного господарства, близько 500 приватних садиб, які займаються сільським туризмом. Лікувально-оздоровчі та відпочинкові центри: м. Трускавець – курорт державного і міжнародного значення, понад 25 мінеральних джерел (найбільш відома мінеральна вода «Нафтуся»), інтенсивно застосовується озокеритолікування оскільки поруч (м.Борислав) знаходиться найбільша в Європі шахта з видобутку озокериту, 18 санаторіїв, 19 пансіонатів з лікуванням. На території курорту діє Спеціальна економічна зона «Курортополіс Трускавець» – єдина на Україні СЕЗ туристично-рекреаційного напрямку. смт. Східниця – бальнеологічний курорт, налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. До послуг туристів та відпочиваючих - 5 пансіонатів, 2 бази відпочинку, лікарня. Варто зазначити що смт. Східниця потребує вагомого вкладення інвестицій, які сприятимуть швидкому розвитку туристичного та санаторно-курортного потенціалу. м. Моршин – один із відомих та перспективних курортів Прикарпаття, мінеральні води джерел лікують хронічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура, та підшлункової залози. Моршин - курорт державного значення, до послуг відпочиваючих 12 санаторіїв, 3 пансіонати, бальнеогрязелікарня, аеросолярій, інгаляторій, тощо. смт. Немирів – бальнеологічний курорт, 6 мінеральних джерел, функціонують санаторій, бальнеолікарня, грязелікарня, табори відпочинку. смт. Шкло – бальнеологічний курорт, функціонують санаторій, бальнеолікарня, грязелікарня, табори відпочинку. смт. Великий Любінь – бальнеологічний курорт, функціонує санаторій, бальнеогрязелікарня. Курорт відомий торфовими грязями, активно використовується для лікування хворих із захворюваннями органів кровообігу. Це є один із небагатьох на Україні унікальних курортів. с. Розлуч – на території села розташований лікувально-оздоровчий комплекс «Джерела Карпат» на висоті 600 метрів над рівнем моря у долині притоку Дністра в оточенні хвойного лісу. Для організації лікування та оздоровлення використовуються джерела мінеральних вод та кліматичні


ресурси. В зимовий період на території курорту функціонують лижні спуски з підйомниками, що дозволяє поєднувати лікування з активними видами відпочинку. Гірськолижні центри: На території Львівської області знаходяться чотири гірськолижні зони: смт.Славське з прилеглими населеними пунктами, с.Тисовець, (Сколівський район); с. Розлуч, м. Турка (Турківський район). Туристично-рекреаційний потенціал Сколівського району нараховує 86 відпочинкових закладів, з них 70 діючих. Близько 200 приватних агроосель, 3 канатно-крісельні дороги, 27 бугельних витяги, 30 гірськолижних трас, з них 8 затверджено міжнародною федерацією спорту. Смт. Славське –найбільший гірськолижний центр України, відомий далеко за її межами. Гірськолижний туризм у смт.Славське розвивається з 1907 року. Перший лещатарський дім було відкрито у 1912 році. В 1936 році виникли перші екотуристичні маршрути до скель Урича. На цей час у смт. Славське функціонує 30 закладів розміщення туристів, 6 гірськолижних зон, на яких діють 17 лижних трас, 1 канатно-крісельна дорога та 15 бугельних витягів. Тисовець – оздоровча і гірськолижна база на висоті 1017,1 м над рівнем моря, у верхів’ях р.Тисовець, за 2 км. від с.Орявчик. Функціонує понад 10 лижних трас, на яких працює 2 бугельних підйомників довжиною 400-1000 м. та 1 канатно-крісельна дорога. С.Волосянка – мальовниче Карпатське село в якому розташована база відпочинку «Високий Верх» на 78 ліжко-місць і введена у 2005 році в експлуатацію канатно-крісельна дорога на гору Високий Верх протяжністю 2750 м. та пропускною здатністю 500 чол./год. Турківський район перетинають транзитний автомобільний і залізничний шляхи (зі Львова через Ужоцький перевал на Ужгород), через південну окраїну проходить міжнародна автотраса Чоп-Київ. м. Турка (г. «Кичера») знаходиться 1 лижна траса, на якій функціонує 1 бугельний підйомник довжиною 800 м вартістю підйому 1 грн. с. Розлуч (г. «Волосянка») знаходиться 1 лижна траса, на якій функціонує 1 бугельний підйомник довжиною 800 м вартістю підйому 1 грн З метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню, та естетичну цінність на території Львівщини створено регіональний ландшафтний парк «Надсянський», створений рішенням Львівської обласної ради № 209 від 31 липня 1997 року в Турківському районі (пл. 19428,0 га) на території української правобережної частини р. Сян, що відзначається багатим рекреаційними ресурсами, був включений рішенням МАБ ЮНЕСКО до першого в Європі трьохстороннього українсько-польсько-словацького біосферного заповідника «Східні Карпати» загальною площею 208 089 га. Район Східних Бескидів, екологічно чистий, не забруднений екологічними викидами. Завдяки м’якому клімату, наявності атрактивних низькогірних ландшафтів, архітектурних пам’яток (церкви


збудовані в класичному бойківському стилі, дзвіниці оригінальної конструкції, що зберігають архаїчні ознаки древніх оборонних споруд, типові бойківські хати) сприяють придатності РЛП для рекреації та міжнародного туризму. В цій гірській частині стикаються кордони трьох держав: України, Польщі та Словаччини. Біосферний заповідний «Східні Карпати» покликаний сприяти розв’язанню спільних екологічних проблем, вирішення яких вимагає спільних проектів і програм щодо охорони та екологічно збалансованого розвитку Карпатського регіону і спільних дій зміцнення регіонального та транскордонного співробітництва в рамках Карпатської Конвенції. Згідно із ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», регіональні ландшафтні парки є не лише природоохоронними, але й рекреаційними та культурно-освітніми установами, а це значить, що туризм і рекреація в його межах не лише не заборонені, а й передбачені законодавством. З цією метою, закон передбачає виділення спеціальних зон (стаціонарної рекреації та регульованої рекреації). Ці зони передбачені для розвиту як традиційних, так і не традиційних форм туризму (піший туризм, гірський велотуризм, кінний туризм , «фотосафарі» тощо). На жаль, демонтаж свого часу вузькоколійних лісовозних доріг не дає сьогодні можливості організувати по них екологічних туристичних маршрутів, як це було в 30-х роках. Слід зазначити, що на території Польських Бескидів такий вид туризму користується шаленою популярністю, особливо серед молоді. Все ж, не дивлячись на це, рекреаційний потенціал парку дозволяє розглядати екотуризм як один з перспективних напрямів місцевої економіки. Розвиток рекреаційно-туристичної діяльності неможливий без участі місцевого населення, його знання історії, культури та природної самобутності краю. Розвиток сільського туризму в межах РЛП і навколо нього дозволить отримувати мешканцям альтернативні прибутки, що має неабияке значення для гірських районів , де рівень безробіття найвищий в області. РЛП «Надсянський» займає особливе місце не лише серед аналогічних об’єктів Львівщини, але й України, оскільки є складовою частиною міжнародного, трилатерального, українсько-польсько-словацького біосферного заповідника «Східні Карпати». Звідси випливають особливості його функцій та завдань в галузі рекреації і туризму. Західна межа парку безпосередньо прилягає до українсько-польського кордону, з польської сторони якого функціонує природоохоронний об’єкт (Парк крайобразовий «Доліни Сяну») , статус і функції якого тотожні парку «Надсянський». Більше того, обидва заповідні об’єкти можна розглядати як єдиний природний комплекс, оскільки розташовані вони в басейні р. Сян, на обидвох її берегах. Турківщина – один з осередків проживання етнічної групи українців-бойків, з їх традиціями, обрядами, народними звичаями, творами прикладного мистецтва, архітектурними пам’ятками. В багатьох селах регіону збереглися церкви, збудовані в класичному бойківському стилі у ХУІІІ-ХІХст. та на початку ХХ ст. (с. В.Яблунька (1791 р.), с. Н. Яблунька (1810 р.), с. Турів (1840 р.), с. Сянки (1908 р.), с. Беньова (1909 р.), с. Дністрик-Дубовий (1921 р.).Тут зустрічаються класичні зразки бойківського іконопису, проводяться за давніми обрядами весільні церемонії, збереглися народні музика і танці. В багатьох приватних


господарствах донині виготовляють дерев’яний посуд та інші предмети домашнього вжитку, а також специфічні різновиди. РЛП «Надсянський» ще молода установа, але з величезним потенціалом в галузі рекреації та туризму. Тут варто заглянути в недалеку історію та почерпнути звідтам необхідний досвід того, як організувати ефективний, цікавий, а головне, загальнодоступний відпочинок як для громадян нашої держави так і закордонних гостей в будь-яку пору року. Однак, людей з усіх куточків Старого Континенту манило сюди цілюще гірське повітря, природні лікувальні води, мальовничі ландшафти, широкі можливості для рибальства, полювання, пішого туризму а також споконвічні народні звичаї та традиції корінних мешканців Карпатських гір – гуцулів, бойків, лемків і пам’ятки їх архітектури. Однак, вже в цей час рекреаційний потенціал української частини Карпат освоювався і використовувався дуже нерівномірно. Львівщині в цьому пощастило менше, як сусідній ІваноФранківщині чи Закарпаттю, оскільки ці території мали впливових владних покровителів в особі графів Шонборнів на Закарпатті чи австрійського імператорського дому на Івано-Франківщині. До речі, австрійський імператор здійснював особистий патронат Надвірнянщини, Косівщини і Коломийщини. З його легкої руки в Європі поширилась своєрідна «мода» на Гуцульщину яка, в значній мірі утримується і понині. Ця обставини зумовила потужний потік інвестицій в даний регіон. Львівська частина Карпат, позбавлена такої уваги та фінансової підтримки (оскільки кошти місцевих підприємців вкладались в основному в розвиток інфраструктури розваг та відпочинку в самому Львові) розвивала свій рекреаційний потенціал за рахунок ініціативи та ентузіазму місцевих громадських об’єднань і дрібних підприємців. Потрібно визнати, що такий шлях розвитку згодом дав дуже добрі результати. Особливих успіхів добились Сколівщина та Турківщина. У 1887 р. вийшов перший номер галицького туристичного журналу. Хоч видавався він в Коломиї, але значний обсяг поміщених там матеріалів стосувався Сколівщини. За сприяння Дрогобицького відділу ПТТ (польського туристичного товариства), створеного у 1928 р., були побудовані перші туристичні оселі на г. Тюх (Сколівщина (1931 р.) та на Чорній Горі (біля с. Майдан, також в 1931 р.). В цьому ж році був прокладений, позначений в натурі і облаштований перший туристичний маршрут, який охопив Чорну Гору, г. Перекоп, с. Коростів, м. Сколе. Будучи досить чисельним (станом на 1931 р. нараховував 460 членів) і маючи відносно потужних спонсорів (тодішні компанії «Газоліна» і «Годуля»), Дрогобицький відділ до 1939 р. зумів позначити і облаштувати 300 км туристичних маршрутів (в т.ч. 250 км. у межах лісових масивів тодішніх власників Сколівських лісів Гредлів). На підставі угоди між Дрогобицьким ПТТ та фірмою «Годуля» у 1935 р. вперше для перевезення туристів були використані лісовозні вузькоколійки, а в 1938 р. видано офіційне розпорядження про використання лісових залізниць у туристичних цілях. Залізничний транспорт відіграв дуже важливу роль в розвитку туристичної інфраструктури Карпатського регіону Львівщини, тому на цьому моменті слід зупинитися дещо детальніше. Найважливішими залізничними коліями, що дали могутній поштовх у розвитку рекреаційного


потенціалу регіону були: Стрий-Лавочне (1887 р.), Старява-Хирів (1874 р.), Самбір-Ужок (1905 р.). Власник залізничної станції Бескид Фрьоліх відкрив перший літній табір для дівчаток (1887 р.), у 1909 р. відкрився перший на Сколівщині табір для дітей залізничників у с. Тухля, який існує донині. 15 грудня 1911 р. спеціально для туристів відкрито станцію Синьовидне-Бубнище. У 1895 р. по вихідних днях почав курсувати перший туристичний поїзд ЛьвівСколе (виїзд о 6 год. ранку, повернення о 17 год. вечора). Цей вид туризму швидко набув великої популярності: за документальними даними 1900 р., на екскурсії до Тухлі регулярно відбувало до 2000 тис. чол.. У 1939 р. набув поширення кемпінговий туризм, з ночівлею у вагонах. Термін перебування на кожній станції (Старява, Ясениця Замкова, Соколівка Верхня, Лавочне) становив 3-10 днів. Сьогодні мало кому відомо, що поїзд Львів-Трускавець у 30-х роках було відновлено не завдяки курорту Трускавець, а дельтапланерній школі, відкритій в 1934 р. в Орові, між горою Беліїв і Княжою Горою, де в 1935 р. відкрилися перші чотириденні курси. Ця територія вважалася найкращим дельтапланерним майданчиком Галичини. Найдавнішим видом туризму в Карпатах є лещатарство (лижний туризм), головним центром якого на Сколівщині було Славське. Перший лещатарський дім відкрився в Славському 6 січня 1912 р. Цього ж року з’явилася перша авторська лещатарська школа для початківців, норвезька школа їзди, стрибки з трампліна та туристичне лещатарство. Перші змагання на Сколівському трампліні відбулися 4-5 січня 1914 р. Тут сформувався потужний лещатарський район, що охоплював Верхню Рожанку, Лавочне, Тарнавку, Ялинкувате, Опорець, Кальне, Климець, Тухлю. Другим великим центром лещатарства були Сянки на Турківщині, яка самостійно боролась за туристів. Поряд з Сянками, цей район включав Либохору, Гусне, Гнилу (Карпатське), Яворів, Бітлю В 20-30-х роках Карпатський регіон Львівщини мав широкі міждержавні зв’язки в галузі туризму. Для розвитку гірського міжнародного туризму у 1925 р. було створено Асоціацію слов’янських туристичних товариств, до якої ввійшли Польща, Болгарія, Чехословаччини, Югославія. Головним досягненням її діяльності стало усунення прикордонного статусу для туристичних центрів. Туристична смуга простягалася від околиць Либохори (Турківщина) до Чорної Ріпи (Сколівщина), на півночі сягала Климця, Плавйого, Тухлі. У 1938 р. на Сколівщині відпочивало 32 іноземці (Козьова, Тухолька, Славське). 25 травня 1939 р. на Климецькому перевалі відбулася спільна урочистість мисливців Сколівщини та Мисливського Союзу Угорщини на чолі з архікнязем Йозефом. 26 травня 1936 р. у Сколе та Гребенові побував тодішній президент Естонії Костянтин Паас, у червні 1939 р. Сколе відвідала учнівська делегація з Будапешта загальною чисельністю 70 чоловік. В 1934 р. для вивчення долини р. Опір на Сколівщину приїхали два студенти Кембріджського університету. І це далеко не повний перелік рекреаційних об’єктів, заходів та міжнародних зв’язків природоохоронного характеру, які мали місце на Сколівщині в кінці ХІХ, на початку ХХ ст. Проаналізувавши вищесказане, можна з упевненістю сказати, що екотуризм, який нам стараються піднести як якесь сучасне «ноу-хау», давно був


впроваджений і успішно розвивався не лише у Карпатах на території сучасної Львівщини, але й на Івано-Франківщині, Закарпатті та Буковині. На жаль, розвиток туризму та рекреації в Карпатах суттєво тормозився внаслідок політичних подій, які відбувалися в цей час: часті зміни адміністративних меж окремих регіонів а також перша та друга світові війни. Зокрема, у першу світову війну сильно постраждали туристичні центри Славське і Сянки, підчас другої світової війни відступаючі радянські війська повністю зруйнували курорти Зелем’янку, Матків та Розлуч. У радянські часи, коли сфера туризму та рекреації була зосереджені в руках держави, а приватна ініціатива вважалася злочином, в Карпатах швидкими темпами будувались великі турбази, курорти і будинки відпочинку, які виконували, в основному, оздоровчо-рекреаційні функції без урахування еколого-культурологічного фактору даного регіону, а заповідні об’єкти, створені в повоєнний час були покликані виконувати переважно консервативні функції охорони природних комплексів. Така ситуація на Львівщині зберігалась до 1999 р., коли Указом Президента України № 157 від 11 лютого був створений поліфункціональний об’єкт найвищої категорії – Національний Природний Парк (НПП) «Сколівські Бескиди» (загальна площа 35684 га). Згідно із ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заповідні об’єкти даної категорії є не лише природоохоронними, але й рекреаційними та культурно-освітніми установами, а це значить, що туризм і рекреація в його межах не лише не заборонені, а й передбачені законодавством. З цією метою, згідно із ст. 21 вищевказаного Закону України, проект організації НПП передбачає виділення спеціальних зон (стаціонарної рекреації та регульованої рекреації). Ці зони передбачені для розвиту як традиційних, так і не традиційних форм туризму (піший туризм, гірський велотуризм, кінний туризм, «фотосафарі» тощо). На жаль, демонтаж свого часу вузькоколійних лісовозених доріг не дає сьогодні можливості організувати по них екологічних туристичних маршрутів, як це було в 30-х роках. Слід зазначити, що на території Польських Бескидів такий вид туризму користується шаленою популярністю, особливо серед молоді. Все ж, не дивлячись на це, рекреаційний потенціал парку дозволяє розглядати екотуризм як один з перспективних напрямів місцевої економіки. Розвиток рекреаційно-туристичної діяльності неможливий без участі місцевого населення, його знання історії, культури та природної самобутності краю. Розвиток сільського туризму в межах НПП і навколо нього дозволить отримувати мешканцям альтернативні прибутки, що має неабияке значення для гірських районів, де рівень безробіття найвищий в області. НПП «Сколівські Бескиди» ще молода установа, але з величезним потенціалом в галузі рекреації та туризму. Тут варто заглянути в недалеку історію та почерпнути звідтам необхідний досвід того, як організувати ефективний, цікавий, а головне, загальнодоступний відпочинок як для громадян нашої держави так і закордонних гостей в будь-як�� пору року. Як колись, так і зараз, другим по важливості гірським рекреаційним регіоном Львівської області є Турківщина, потенціал якої перебуває на початковій стадії освоєння. Це стало можливим лише із створенням в 1997 р. регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Надсянський» (19428 га.). РЛП так


само як і національні природні парки є природоохоронними рекреаційними установами, але не загальнодержавного, а місцевого значення. Однак, РЛП «Надсянський» займає особливе місце не лише серед аналогічних об’єктів Львівщини, але й України, оскільки є складовою частиною міжнародного, трилатерального, українсько-польсько-словацького біосферного заповідника «Східні Карпати». Звідси випливають особливості його функцій та завдань в галузі рекреаціїї і туризму. Західна межа парку безпосередньо прилягає до українсько-польського кордону, з польської сторони якого функціонує природоохоронний об’ект (Парк крайобразовий «Доліни Сяну») , статус і функції якого тотожні парку «Надсянський». Більше того, обидва заповідні об’єкти можна розглядати як єдиний природний комплекс, оскільки розташовані вони в басейні р. Сян, на обидвох її берегах. Турківщина – один з осередків проживання етнічної групи українців-бойків, з їх традиціями, обрядами, народними звичаями, творами прикладного мистецтва, архітектурними пам’ятками. В багатьох селах регіону збереглися церкви, збудовані в класичному бойківському стилі у ХУІІІ-ХІХст. та на початку ХХ ст.(с. В.Яблунька (1791 р.), с. Н. Яблунька (1810 р.), с. Турів (1840 р.), с. Сянки (1908 р.), с. Беньова (1909 р.), с. Дністрик-Дубовий (1921 р.).Тут зустрічаються класичні зразки бойківського іконопису, проводяться за давніми обрядами весільні церемонії, збереглися народні музика і танці. В багатьох приватних господарствах донині виготовляють дерев’яний посуд та інші предмети домашнього вжитку, а також специфічні різновиди. 5.5.3. Історико-культурна спадщина. Історико – культурні пам’ятки включають пам’ятки архітектури, історії, археології, мистецтва, музеї, театри та інше. Сюди можна віднести і промислові об’єкти, які мають певну туристичну цінність (закинуті шахти, старі місця нафтовидобутку, солеваріння, гутного виробництва). Пам’ятки архітектури – найбільш цінні туристичні об’єкти. Всього в області взято під охорону 3965 споруд XII – XX століть, або 25 % від усієї кількості в Україні, в тому числі 512 - загальнодержавного значення. Основна частина об’єктів – 2313 зосереджена у Львові, який за їх кількістю та різноманітністю займає перше місце в державі і внесений постановою ЮНЕСКО до списку найцінніших міст світу. В області функціонують історико –культурні заповідники у Львові, Жовкві, Белзі, Уричі. На основі збережених архітектурних пам’яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Олеську, Жовкві, Крехові створений туристичний продукт «Золота підкова». На Львівщині взято під охорону також понад 4 тис. інших історико – культурних пам’яток, в тому числі: 52 історичні місця, функціонує 10 державних театрів та 18 музеїв. Основні туристично-атракційні місця міста Львова : м.Львів –важливий культурний, політичний, науковий центр України. За кількістю історико-культурних пам’яток в Україні посідає перше місце. Історичний центр Львова у 1998 році внесено до світової спадщини ЮНЕСКО.


Площа Ринок – виникла у другій половині ХIV століття. Первісна готична забудова площі загинула підчас найбільшої міської пожежі 1527 р. Після пожежі будинки почали будувати лише з каменю та цегли і називати їх кам’яницями. Площу оточують 44 будинки, кожен має свою власну неповторну історію: кам’яниця Бандінеллі, Чорна кам’яниця, ренесансний палац грека Корнякта, венеціанська кам’яниця з Крилатим Левом – гербом Венеції. Епоху бароко представляє палац Любомирських, ампірний стиль - будинок “Під оленем”. До кожного кута площі прямує по дві вулички. Неповторною окрасою Ринку є скульптури на кутах площі. Це фонтани поч. ХІХ ст. з фігурами грекоримських богів: Нептуна, Діани, Адоніса, Амфітріти. Ратуша – першу ратушу заклав князь Володислав Опольський у сімдесятих роках ХІУ ст. Сучасного вигляду ратуша набула в середині ХІХ ст. На даний час ратуша має 65 метрів висоти. Вхід монументальної будівлі, збудованої у стилі класицизму, прикрашають кам’яні леви з гербом міста на щитах. Аптека-музей – будинок зведено 1735 р. (з 1775 р. тут аптека) і в різний час належав різним господарям. Одна з кімнат аптеки прикрашена поліхромними розписами чотирьох елементів Всесвіту: води, землі, вогню, повітря. В музеї є багата експозиція аптечних приладів. Каплиця Боїмів – створена у ХУІІ ст. за кошти Георгія Боїма. Декорована різьбленням на білому камені, що відтворює історію життя Христа. Вінчає каплицю фігура Христа в Гетсиманському саду. Арсенал – збудований 1556 р., звели його практично неприступним. Архітектор Гродзіцький. У трьох вежах арсеналу колись жили міський кат з родиною, там же відбувалися допити й катування. З ХУІІІ ст. в арсеналі облаштували в’язницю. Під вартою у ній тримали гайдамаків. У 70-х рр. минулого століття його відновили і відкрили єдиний у Східній Європі Музей зброї. Порохова вежа – старовинна фортифікаційна споруда міста, там справді зберігали порох і військову амуніцію. У 50-х рр. ХХ ст. її віддали під Будинок архітекторів. Собор Святого Юра – перший дерев’яний храм збудовано у ХІІІ ст. за наказом князя Лева. Теперішнього виду собор набув 1744-1761 рр. завдяки будівничому Б. Меретину та славетному скульптору Й. Пінзелю. Це найкраща пам’ятка барокової архітектури в Україні. Ансамбль творять храм, дзвіниця, капітула, Митрополичі палати, сад, огорожа. Колишній костел і монастир бернардинів (тепер церква Св. Андрія Первозванного) – збудовані у ХУІІ ст. Архітектори Павло Римлянин та Амброзій Прихильний. Тут поєднано кілька стилів. Збереглась східна оборонна стіна з Глинянською вежею, яка має висоту 38 метрів. На ній – відреставрований годинник ХУІІІ ст. У дворі монастиря є криниця – ротонда, збудована 1720 р. Вірменський собор – унікальний взірець вірменської архітектури ХІУ ст. Масивні стіни (140 см.) муровані з коленого каменю, ззовні і в середині


облицьовані кам’яними плитами. Цікавою є конструкція купола: він опирається на пустотілі ребра, викладені з глиняних глечиків. Домініканський собор (Церква Пресвятої Євхаристії ) – збудований у середині ХУІІІ ст. на місці старого костелу ХУ ст. Нова споруда зведена у стилі бароко. На фасаді – герб домініканців: пес лежить на книзі і тримає у пащі смолоскип. Академічній державний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької – один з найрозкішніших театрів Європи. Будувався з 1897 по 1900 рр. Споруджений за проектом Зиґмунда Горголевського в стилі віденського ренесансу. У нішах над цокольним поверхом встановлені алегоричні скульптури «Життя» і «Мистецтво». А вгорі над колонами зображення муз роботи Попеля. Вивершують фасад бронзові алегоричні постаті «Слава», «Перемога», «Любов». Інтер’єр щедро оздоблений різнокольоровим мармуром, позолотою. Головну сценічну завісу розписав Г. Семирадський. Музей етногріфії та народного промислу - будинок споруджувався з 1874 по 1891 рр. за проектом архітектора Захарієвича та прикрашений роботами скульптора Марконі. Зведений за кошти міста, слугував промисловому музеєві. Пізніше до колекції була прилучена велика збірка творів українського народного мистецтва та етнографії Наукового товариства імені Шевченка. Галерея мистецтв – заснована у 1907 р. на основі зібрання картин та скульптур західноєвропейських майстрів. Львів’яни ласкаво називають її Львівським Лувром. Палац Потоцьких – збудовано 1880 р. в стилі французького класицизму, архітектори Цибульський та Оверн. За огорожею з орнаментальною металевою брамою постає імпозантна споруда з інтер’єрами, прикрашеними ліпниною, рельєфами, настінним живописом, вітражами. Львівський Національний університет імені Івана Франка – це приміщення Галицького сейму, споруджене у другій половині ХІХ ст. в стилі пізнього італійського ренесансу. Архітектор Гохберг. Фасад центрального корпусу прикрашений алегоричними постатями Галичини, Дністра та Вісли. Обабіч центрального входу скульптурні групи «Освіта» та «Праця». З 1920 р. споруду віддали університету. Бібліотека Імені Василя Стефаника – до 1939 р. це інститут ім. Оссолінських. Збудований наприкінці ХУІІІ ст. Досконала пам’ятка класицизму в архітектурі. Основні туристично-атракційні місця міста області Олеський Замок – пам’ятка архітектури ХІУ–ХУІІ ст. перебудована у дусі Італійського Ренесансу в 1620-х рр. Розташований неподалік селища Олесько, на 72-му кілометрі від Львова на Київському шосе. Перша згадка про замок в джерелах припадає на 1327 рік. Тепер тут музей-заповідник Х-ХУІІІ ст. «Олеський замок» – відділ Львівської галереї мистецтв. У музеї зібрано понад 500 творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва. В одному із залів зібрано твори іконопису ХУ-ХУІ ст. У трьох залах експозиції можна простежити майже чотирьохсотрічний розвиток львівського портрета.


Підгорецький замок – перша писемна згадка про Підгірці датується 1431 роком. Замок – це ансамбль, до якого входить оточений складною оборонною системою триповерховий палац, заїжджий двір ХУІІІ ст., костьол і парк. Замок споруджено протягом 1635-1640 рр. на місці старого укріплення, яке згадується ще під 1530 р. Архітектори Андре дель Аква та Гійом Левассер де Боплан працювали за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Замок у формі квадрата, на його рогах розташовані п’ятикутні бастіони. Колекція картин маєтку була однією з найбільших на українських землях. Свірзький замок – перша згадка про Свірж датується 1427 р. Згадка про замок лише у ХУ ст. (1530 р.) коли він належав шляхетному роду Свірзьких. Сучасного вигляду набрав у середині ХУІІ ст. за власності графа Цетнера. Можливо архітектором споруди є Гродзіцький. У 1648-1654 рр. замок не раз здобували козацькі загони. На території комплексу залишився костьол ХУ ст. у стилі ренесансу. У замку зберігся оздоблений камін, бійниці, а посеред двору – величезна криниця. Прямокутний замок розташований на двох рівнях. Золочівський замок – збудовано у першій третині ХУІІ ст. як оборонну фортецю. В’їзна вежа, Китайський палац, Великий житловий палац творять прекрасну ренесансну гармонію. Найцікавіший замок своїми елементами оборонної архітектури. Вежі-кавальєри, бастіони, панська садиба, казарми, в’язниця, навчальний заклад. Нині це музей-заповідник, відділ Львівської галереї мистецтв. Перлиною архітектури замку є декоративний портал брами. Вежі на бастіонах є своєрідною візиткою замку, який пов’язаний з багатьма історичними подіями та постатями: Богданом Хмельницьким, Петром Дорошенком, Іваном Сірком, Яном Собєським. Окрасою замку є Китайський палац – один з небагатьох зразків східної архітектури на наших землях. Архітектура палацу нагадує італійські палаци епохи ренесансу. Замок у Старому Селі кінця XVI - XVII століття – основний об’єкт огляду в Старому Селі – вперше згадується у 1442 році. Упродовж XVI – XVIІ замок століття кілька раз руйнувався і перебудовувався (зокрема й козацькою армією Богдана Хмельницького у 1648 році). До нашого часу збереглися туристично атракційні руїни замку, що представляють собою фортифікаційні мури заввишки 14-16 метрів із фланкуючими кількаярусними вежами. Укріплення протяжністю понад 500 м. оперізують внутрішню замкову територію площею понад 2 га. На замковій території є малодосліджені підвальні приміщення, також туристи мають нагоду познайомитися з архітектурними принципами триярусної забудови замкових веж. Поморянський замок XVІ – XVІІ століть. Складається з палацевого комплексу, парадного замкового двору і фрагментів могутніх оборонних мурів з наріжними вежами. Від величного (незалежно від стану) прямокутного у плані архітектурного ансамблю нині залишилися мальовничі руїни. Королівський палац представляє собою монументальну двоповерхову споруду з колись розкішним фасадом, який досі справляє на відвідувачів неабияке враження. Також збереглися кутова вежа і ділянка оборонного замкового муру. Жовківський королівський замок XVI століття. Він має строгу прямокутну форму з чотирма кутовими вежами. Туристи можуть оглянути


замкові вежі й двоповерхові житлові корпуси, прогулятися дерев’яними замковими галереями, зазирнути у парадні внутрішні покої. Нині в них розташована експозиція музею. Зараз завершується формування мистецької експозиції Жовківського замку як філії Львівської галереї мистецтв. Згідно з проектом реконструкції історико-культурного комплексу, у приміщеннях замку для туристів планується відновити королівські покої, відкрити «королівський» ресторан у ренесансному стилі, концертний зал камерної музики, діючу кузнюмузей, каретний двір із конюшнею та мистецькі майстерні. м. Жовква – важливий туристичний центр Львівської області. У 1994 році створено Державний історико-архітектурний заповідник, де знаходиться близько 40 пам’яток архітектури ХVІІ-ХХ ст. с. Звенигород – залишки давньоруського городища ХІ-ХІІ ст.; с. Крехів – одне з основних місць духовного паломництва на Західній Україні; с. Підгірці – давня резиденція польських королів, замок пізньоренесансової архітектури 1635-1640 рр., пам’ятка садово-паркового мистецтва ХVІІ-ХVІІІ ст. світового значення, Василіанський монастир ХVІІ ст., костел Йосифа 17752-1766 рр., Михайлівська церква 1760 р.; смт. Поморяни – замок ХVІ-ХVІІ ст.; м.Винники – костел Вознесіння 1738 р., дзвіниця ХІХ ст., ландшафтні заказники «Чорна гора» і «Львівський»; с. Потелич – городище давньоруського міста Потелич, церква Святого Духа, Дзвіниця Троїцької церкви, Гідробіологічний заказник державного значення «Потелицький»; смт. Підкамінь – урочище «Підкамінь», скелі «Триніг»; м. Дрогобич – збережений ансамбль історичної частини міста ХVIII – поч. ХХст.; шедеври української дерев’яної архітектури XVI – XVIIст.: церква св.Юрія і Возвиження Чесного Хреста; с. Нагуєвичі – літературно-меморіальний музей Івана Франка. с. Урич – історико - природничий заповідник Урицькі скелі з залишками збереженої Давньоруської фортеці ХІ – ХІVст. с. Стільське - унікальний історико –культурний комплекс з центром – городищем ІХ – ХІ ст., який охоплює величезну, вкриту давнім пралісом площу мальовничої Бібрсько-Стільської височини. В результаті тривалих археологічних досліджень було встановлено, що дійсно на залісненому плато на початку ХІ століття існувало велике місто. Його неймовірно велика, як для тогочасних міст Європи, укріплена площа сягала 250 га, а довжина оборонних стін близько 10 км. У найближчих околицях міста археологи дослідили густу сітку поселень, культових місць та некрополі. Центри паломництва Страдч - територія села й гори була заселена ще в давньослов’янську добу. У давньоруський період на вершині Страдецької гори існував дерев’яний град площею понад 10 га. Під горою в долині р.Верещиці розрісся посад – неукріплене селище. За легендами, посад заснували два давньокняжі ловчістрільці і назвали його Стрілиська. Тоді ж тут вирішив оселитися один з монахів Києво-Печерської Лаври і заклав першу печеру. Невдовзі до нього


приєдналися ще кілька пустельників, і в першій половині ХІІІ століття у товщі гори виник печерний монастир. Крехів – це одне з найдавніших історичних сіл Розточчя. У документах перша письмова згадка про нього датована 1456 роком. За 2 км. на південний схід від села серед густих букових пралісів Розточчя під горою Побійною знаходиться Крехівський Василіянський монастир св.Миколая. Засновано його було близько 1618 р. на горі Іоїла з печерою. За народними переказами, монастир заснували два монахи Києво-Печерської Лаври – Іоїл та Сильвестр. Вони викули у скелі, що згодом отримала назву “Скала Іоїла”, печери й оселилися в них. А на вершині скелі збудували каплицю Покрови Пресвятої Богородиці і поруч каплицю Петра і Павла. Жовква - це класичне середньовічне місто-фортеця зі строгими архітектурними канонами європейської містозабудови. Жовква – це також місто паломницта різних віросповідань Тут можна оглянути Синагога парафіяльний костел Св.Лаврентія 1606 - 1618 рр. з надгробками магнатських родів Жолкєвських та Собєським, дерев’яні церкви – пам’ятки давньоукраїнського зодчества: храм Різдва Пресвятої Богородиці 1705 р. з іконостасом 1708 р. та храм Св.Трійці 1720 р. з унікальним іконостасом роботи галицьких малярів та різьбярів початку XVII століття, який містить до 50 ікон, Домініканський монастир XVII-XVIIІ століття з костелом Діви Марії 1655 р. у стилі раннього італійського бароко (у 1995 році костел переосвячено на церкву Св. Йосафата УГКЦ), Костел Св.Лазаря 1735 р., Василіанський монастир кінця XVII – початку ХХ століть. Унівський монастир - є одним із найцікавіших архітектурних ансамблів України. Нинішній архітектурний ансамбль Унівського монастиря складається з монастирських будівель та Успенської церкви. Найціннішою пам’яткою ансамблю є церква Успення Богородиці, яка датується XVI століттям. Белз – одне з найдавніших міст України та Східної Європи. Вперше згадується у літописі під 1030 роком: «Ярослав взяв Белз». Пам’ятки історії та архітектури пов’язані з українською, польською та єврейською культурами. Найзагадковішою пам’яткою Белза є цегляна споруда, звана «Аріанською вежею», збудована у 1606 році. У місті збережена дерев’яна сакральна пам’ятка церква Св. Параскеви, перші згадки про яку походять з кінця ХV століття. Над центральною частиною панорами міста домінують барокові вежа з годинником і дзвіниця, а за нею – залишки могутніх цегляних стін костелу Домініканського монастиря. Писемна згадка про белзьких ізраелітів датована 1469 роком, події та архітектура пов’язана з життям юдейської громади залишила вагомий слід у історії міста. 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Сучасна Львівщина – стратегічно важливий культурний, політичний та економічний регіон України, який водночас є найбільшим туристичним центром Західної України.


Площа території області становить 21,8 тис, кв. м. і населення 2.6 млн. чол., Львівщина відзначається різноманітністю природних умов і багатством рекреаційних ресурсів. Південну частину області займають мальовничі гірські ландшафти Українських Карпат з абсолютними висотами до 1405 метрів. Рельєф, кліматичні умови сприяють розвитку в Карпатах літніх та зимових видів відпочинку, в тому числі популярного гірськолижного відпочинку та спорту. Центральна та північна частина області розташована на Подільській височині, Буго-Стирській рівнині. Через область проходить головний Європейський вододіл, що розділяє басейни Балтійського і Чорного морів. В області висока лісистість, нараховується понад 400 об’єктів природнозаповідного фонду, в тому числі заповідник «Розточчя», 23 заказники, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва. Львівська область займає одне з провідних місць в державі за наявністю рекреаційних ресурсів. Кліматичні ресурси області дозволяють займатися активною туристичною діяльністю на протязі 10 місяців у році. Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються в бальнеології, на Львівщині відомо сім. Відомо понад 200 джерел мінеральних вод найрізноманітніших типів. На їх базі розвиваються відомі не лише в Україні курорти, серед яких Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло та інші оздоровниці. До лікувальних бальнеологічних ресурсів Львівщини відносяться також лікувальні торф’яні грязі Немирівського, Велико-Любінського, Моршинського родовищ та родовище Шкло. Особливу цінність складають гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту. Найбільш перспективними в цьому плані є Славське, Тисовець, Розлуч, Турка. Крім цього, значним потенціалом володіють деякі інші населені пункти у Дрогобицькому, Сколівському, Старосамбірському та Турківському районах. Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки Дністер, Стрий, Свіча, Західний Буг, окремі штучні водойми в околицях Львова та у Яворівському районі. Існуючі проблеми та недоліки у туристично-рекреаційній сфері: 1. Невідповідність наявної туристичної інфраструктури міжнародним стандартам, а також недостатній її розвиток в туристичнопривабливих зонах. 2. Низький рівень сервісного обслуговування та кваліфікації кадрів туристично-рекреаційної галузі. 3. Незадовільний стан автомобільних доріг на основних транспортних магістралях, а також під’їзних доріг до основних туристичноатракційних центрів області, нерозвиненість туристичної інфраструктури вздовж магістралей. 4. Незадовільний стан частини об’єктів, що складають історикоархітектурну спадщину області, а також нераціональне використання даних об’єктів, що призводить до подальшої їх руйнації.


5. Недостатня промоція (реклама), інформаційне забезпечення туристичного потенціалу області на міжнародному і внутрішньому туристичних ринках. 6. Обмеженість фінансування програм та проектів у туристичній галузі та санаторно-курортній сфері. 7. Відсутність у Державному класифікаторі «Класифікація видів економічної діяльності» визначення галузі туризму як окремого виду економічної діяльності. Перспективи та основні напрями подальшого розвитку туристичній сфері Як уже зазначалось вище Львів є найбільшим туристичним центром на Західній Україні, ресурсів для розвитку туристичної галуззі у Львівському регіоні є більш як достатньо у порівнянні з іншими областями у державі. Тому з метою забезпечення комплексного вирішення пріоритетних проблем розвитку основних туристичних центрів області та курортів, покращення якості та розширення асортименту туристично-рекреаційних послуг у подальшій роботі необхідно реалізувати такі основні стратегічні завдання розвитку туристичнорекреаційної галуззі у регіоні: 1. Провести науково обґрунтоване зонування території області за показниками рекреаційної місткості згідно з нормами антропогенного навантаження на ландшафт. 2. Забезпечити раціональне та ефективне використання природних рекреаційних та історико – культурних ресурсів 3. Провести реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових та туристичних закладів. 4. Створити відповідну матеріально-технічну базу для розвитку зимових видів спорту та туризму в гірській частині області. 5. Сприяти розвитку перспективних видів туризму на Львівщині, а також створенню пріоритетних центрів розвитку туризму на базі малих міст з вагомим туристичним потенціалом. 6. Розвиток та промоція сільського зеленого туризму, подання пропозицій, щодо вдосконалення його нормативно-правової бази, участь у виставках, ярмарках, що сприятимуть популяризації агротуристичного потенціалу українського села 7. Розробити механізм надання пільгових мікро кредитів власникам агроосель у перспективних для розвитку сільського туризму районах. 8. Підвищити рівень сервісного обслуговування та створити розгалужену мережу туристично – рекреаційних послуг відповідно до міжнародних стандартів. 9. Створити належне інформаційне забезпечення туристично-рекреаційної галузі. 10.Налагодити ефективну систему підготовки висококваліфікованих кадрів для туристично-рекреаційної сфери та налагодити систематичне підвищення їх кваліфікації. 11.Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах.


12.Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток туристично-рекреаційної сфери. 13.Реалізувати ефективну маркетингову та промоцій ну стратегію Львівщини на міжнародній арені як одного з найбільш перспективних центрів туризму у Східній Європі. 14.Активізувати налагодження міжнародних зв’язків, розвиток транскордонного співробітництва, співпрацю з міжнародними фондами. Очікувані результати при реалізації вищезгаданих завдань: Результати повинні проявитися у декількох аспектах, зокрема: - у соціально-економічній сфері очікується: зростання кількісних та якісних показників задоволення потреб населення у санаторнокурортному лікуванні, відпочинку та туристично-екскурсійному обслуговуванні; часткове вирішення проблем зайнятості шляхом створення додаткових робочих місць як безпосередньо на підприємствах туристично-рекреаційної сфери, так і в обслуговуючих її видах діяльності; - забезпечення та відновлення етнокультурної своєрідності і місцевої культурної спадщини. Крім того, слід врахувати «ефект впливу» – формування певної кількості робочих місць на обслуговуючих туристично-рекреаційні об’єкти підприємствах (сфера торгівлі, харчування, побутове обслуговування, розваги, народні промисли тощо).


6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь За даними Головного управління земельних ресурсів у Львівській області, земельний фонд області складає 2183,1 тис. га, з яких 1268,1 тис. га зайнято сільськогосподарськими угіддями, з них рілля становить 797,4 тис. га (табл. 6.1). Структура земельного фонду регіону Таблиця 6.1 2003 рік Основні види земель та усього, тис. га угідь

1 Загальна територія

2

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

% до усього, % до усього, % до усього, % до усього, % до загальної тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної площі площі площі площі площі території території території території території 3 4 5 6 7 8 9 10 11

2183,1

100

2183,1

100

2183,1

100

2183,1

100

2183,1

100

1270,7

58,2

1270,8

58,2

1270,2

58,2

1268,5

58,1

1268,1

799,6

36,6

799,3

36,6

799,1

36,6

797,2

36,5

797,4

36,5

0,8

0

0,8

0

0,8

0

0,3

0,03

0,7

0,0

22,8

1

22,9

1

22,9

1

22,9

1,0

22,9

1,0

447,5

20,5

447,8

20,5

447,4

20,5

447,7

20,5

447,1

20,5

683,1

31,3

692

31,7

692,7

31,7

693,8

31,8

694,0

31,8

620,9

28,4

628,2

28,8

628,1

28,8

662,7

30,4

628,1

28,8

109

5

108,8

5

108,6

5

109,2

5,0

109,5

5,0

9,5

0,4

9,4

0,4

9,4

0,4

9,5

0,4

9,4

0,4

38,9

1,8

30,1

1,4

30,3

1,4

30,6

1,4

30,6

1,4

29,3

1,3

29,2

1,3

29,2

1,3

28,8

1,3

28,7

1,3

Усього земель (суша)

2140,5

98

2140,3

98

2140,4

98

2140,4

98,0

2140,3

98,0

Території, що пок-риті поверхневими водами

42,6

2

42,8

2

42,7

2

42,7

2,0

42,8

2,0

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя

58,1

з них: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісовкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболо-чені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 6. Інші землі

У власності та користуванні громадян знаходиться 892,3 тис. га земель. Організації, підприємства, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення користуються 31,3 тис. га земель, лісогосподарські підприємства - 602,1 тис. га, водогосподарські підприємства - 8,6 тис. га. Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування становлять 324,1 тис. га.


1% 5%

0%

1%

33%

60%

Сільськогосподарські угіддя Ліси і інші лісов криті площі Забудов ані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покрив у або з незначним рослинним покрив ом Інші землі

Рис. 6.1. Розподіл земель Львівщини за видами угідь 6.1.2. Деградація земель Згідно з даними державної статистичної звітності, станом на 01.01.2008 року площа порушених земель (землі під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами) на території області складає 12215,8 га, з них торфорозробки, які експлуатуються, - 1612,8 га, відкриті розробки (кар’єри, шахти, які експлуатуються) – 1533,2 га, відпрацьовані розробки (кар’єри, закриті шахти, терикони, які не експлуатуються) – 9069,8 га. Із загальної площі 12215,8 га порушених земель 200,5 га знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, 8207,9 га - у користуванні промислових та інших підприємств, 50,7 га - у користуванні підприємств та організацій транспорту, 12,3 га - у користуванні лісогосподарських підприємств, 124,0 га – у користуванні водогосподарських підприємств, 7,0 га – у користуванні спільних підприємств, 3591,2 га – землі запасу та землі не надані у власність та користування. Із загальної площі торфорозробок, які експлуатуються 1612,8 га у користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 77,0 га, у користуванні промислових підприємств – 1528,8 га, у спільних підприємств – 7,0 га. Із загальної площі 1533,2 га відкритих розробок кар’єрів, шахт, які експлуатуються, 28,5 га знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, 1449,0 га – у промислових підприємств, у підприємств транспорту – 50,7 га, у лісогосподарських підприємств – 5,0 га. Із загальної площі 9069,8 га відпрацьованих розробок кар’єрів, закритих шахт, відвалів, териконів, які не експлуатуються, у користуванні промислових підприємств знаходяться 5230,1 га, 95,0 га знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, у лісогосподарських підприємств – 7,3 га,


у водогосподарських підприємств – 124,0 га та до земель запасу відносяться 3591,2 га. Згідно державної статистичної звітності, протягом 2007 року проведено рекультивацію на площі 106 га (табл. 6.2). Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Таблиця 6.2 Землі 1

2003 рік 2 12,848 0,59 1,643 12,8 0,126 1,00

Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2004 рік 3 12,598 0,58 8,067 64,0 0,133 1,06

2005 рік 4 12,767 0,58 8,056 63,1 0,097 0,76

2006 рік 5 12,4 0,6 7,7 0,4 0,1 0,005

2007 рік 6 12,2 0,6 9,1 0,4 0,14 0,006

2007

роки

2006 Рекультивовані 2005

Відпрацьовані Порушені

2004

2003

0

2

4

6

8

10

12

14

тис. га

Рис. 6.2. Динаміка рекультивації порушених та відпрацьованих земель Найбільш проблемним в плані рекультивації земель є зони діяльності Новояворівського ДГХП «Сірка», Стебницького ДГХП «Поліменерал», Роздільського ДГХП «Сірка» та ДГРП «Подорожненський рудник», земельні ділянки яким виділялись ще до 1990 року. На території Львівської області близько 24% сільськогосподарських угідь (понад 300 тис. га) перебувають під дією ерозійних процесів та вимагають термінових заходів з призупиненням і наступної ліквідації площинного змиву і розмиву земель. Головним чинником, який дестабілізує екологічну ситуацію в області, і зокрема в межах сільськогосподарських угідь, є водна ерозія. Враховуючи те, що, крім вже еродованих, в межах Львівщини значні площі (близько 30%) площі сільськогосподарських угідь займають ерозійно-небезпечні землі, використання яких може призвести до інтенсифікації ерозійних процесів.


Для захисту с/г угідь і населених пунктів від водної ерозії та повеневих вод з метою регулювання водних потоків і твердого стоку річок, необхідно проводити будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд в районах області. На території області площа порушених земель, які потребують рекультивації станом на 1.01.2007 р. складає 12414 га, з них 8954 га порушені до 1990 року. На землях порушених у період до 1990 року в результаті видобутку корисних копалин і торфу необхідно проводити їх рекультивацію, а ерозійнодеградовані землі, на яких ведення землеробства є нерентабельним і затратним, необхідно вилучити з використання в сільськогосподарському виробництві та ставити на консервацію. На ерозійно-деградованих землях проходить процес втрати гумусу за рахунок змиву найбільш гумусових, родючих і екологічно цінних генетичних горизонтів, різкого зменшення біофільних елементів і поживних речовин. При нормі середньорічної ерозійності втрати грунту 2-2,5 т/га землі, які знаходяться в передкризовому стані, втрачають 8-14 т/га, в кризовому- 15-23 т/га, в катастрофічному – понад 24 т/га щорічно. Враховуючи те, що в слабоеродованих грунтах змито близько 10-15 см гумусового горизонту, в середньоеродованих – 20-25 см, а в сильноеродованих – весь гумусовий горизонт, його відновлення природним шляхом можливе через тисячі років, тому, що на утворення 1 см гумусового горизонту за підрахунками вчених необхідно 100-400 років. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт. Станом на 1.01.2008 р. сільськогосподарські землі займають площу - 1268,1 тис. га - це 58,1 % від загальної площі області. У зв’язку з розвитком інфраструктури міста Львова поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення, та збільшення забудованих земель. До погіршення стану грунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів, випадки забруднення земель нафтопродуктами. 6.3. Охорона земель 6.3.1. Практичні заходи Обсяги робіт з рекультивації порушених земель на 2006-2010 роки затверджувались розпорядженнями голів районних державних адміністрацій, відповідно до яких у 2006 році планувалось рекультивувати 132 га порушених земель, у 2007 році – 197 га, у 2008 планується – 247 га, у 2009 – 269 га та у 2010 – 308 га. Загальний запланований обсяг по рекультивації порушених земель протягом 2006-2010 років становить 1153 га.


Згідно статистичної звітності по формі 2-ТП за 2007 рік проведено рекультивацію на площі 108 га. В повному обсязі план з рекультивації за 2007 рік було виконано лише в Яворівському (при плані 58га рекультивовано 60,1 га), Дрогобицькому (5,9 га), Мостиському (при плані 3 га рекультивовано 8,5 га), Радехівському (при плані 5,5 га рекультивовано 6,2 га), Самбірському (при плані 0,8 га рекультивовано 7,5 га) та Старосамбірському (2,8 га) районах. У Золочівському районі при плані 1,4 га рекультивовано 0,7 га, у Миколаївському – при плані 5,7 га, рекультивовано 5,2 га. У Пустомитівському районі рекультивовано 1,0 га порушених земель при плані 5,0 га. У Городоцькому районі згідно плану підлягало рекультивації 2,0 га земель, рекультивовано 2,3 га із земель, не внесених до плану. У Стрийському районі відповідно до обсягів передбачалось рекультивувати 7га, рекультивовано 6,4 га із земель, не внесених до плану. У Сколівському районі відповідно до обсягів передбачалось рекультивувати 1,2га, рекультивовано 1,1 га, із земель не внесених до плану. Не виконано план з рекультивації порушених земель на 2007 рік у Бродівському – на площі 21,4 га, Буському – на площі 3,0 га, Жидачівському – на площі 50,0 га, Жовківському – на площі 7 га, Перемишлянському – на площі 0,5 га, Сокальському– на площі 15,5 га. Заплановані обсяги по рекультивації не виконані в основному через з відсутністю державного фінансування (у Сокальському районі не профінансовано проведення рекультивації структурними підрозділами ДП «Львіввугілля» на площі 15 га), у зв”язку припиненням виробничої діяльності підприємств (у Городоцькому районі ВАТ «Городоцький кар’єр» на площі 2,0 га, у Стрийському районі – КВП «Автодорожник» на полощі 2,0 га та Стрийськиий гравійний кар’єр Львівської залізниці на площі 2,0 га, у Перемишлянському районі - Бібрський цегельний завод на площі 0,5 га), через невідпрацьованість площ на даний час (у Стрийському районі - Стрийський гравійний дробильно-сортувальний завод (2,0 га), ТзОВ «Онікс» (0,5 га) та ВАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» – 0,5 га, у Сколівському районі – Сколеспецкар’єр (1,2 га). Протягом 2007 року з метою раціонального використання земель було переведено 129 га раніше відпрацьованих та невикористовуваних порушених земель до земель запасу місцевих рад. Зміни внесено до земельно-облікових документів та відповідно відображено у звітності по формі 6-зем. Поряд з цим, протягом 2007 року на проведення робіт з рекультивації порушених земель було освоєно 120,0 тис.грн. за рахунок коштів Державного бюджету по програмі «Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів» на 2007 рік. Відповідно до Програми охорони та раціонального використання земель за рахунок коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, з обласного бюджету у 2007 році на проведення робіт з рекультивації порушених земель використано 180,0 тис. грн. Найбільш проблемним в плані рекультивації земель є зони діяльності Яворівського ДГХП «Сірка», Стебницького ДГХП «Поліменерал»,


Роздільського ДГХП «Сірка» та ДГРП «Подорожненський рудник», земельні ділянки під якими виділялись ще до 1990 року. Згідно Закону України «Про охорону земель» кошти на рекультивацію земель, порушених в процесі діяльності таких об”єктів, повинні виділятись з державного бюджету. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про охорону земель» та листа Держкомзему України від 23.04.1996 р. № 720/07 затверджено перелік робіт з охорони земель, які здійснюються за рахунок коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а саме: 1. Освоєння боліт, мілководь, водоймищ, чагарників, лісів, кам'янистих місць, солонців і солончаків, ділянок, що вивільняються з-під господарських дворів, садиб тощо, та інших непродуктивних земель у сільськогосподарські угіддя або для створення лісових насаджень. 2. Засипка та виположування ярів, освоєння схилових земель під багаторічні насадження та кормові угіддя, будівництво комплексу гідротехнічних споруд для захисту земель від ерозії, підтоплення, зсувів тощо та під'їзних схилів до земельних ділянок, що освоюються. 3. Рекультивація порушених земель, хімічна меліорація, залуження багаторічними травами еродованої та забрудненої шкідливими речовинами ріллі, посів сільгоспкультур на ділянках біологічної рекультивації земель, проведення інших робіт з освоєння нових земель і підвищення їх родючості. 4. Будівництво і реконструкція: зрошувальних систем з джерелами зрошення, осушувальних систем, захист сільгоспугідь і лісових насаджень від підтоплення і висушення, розкорчовка списаних лісових і багаторічних плодових насаджень. 5. Проведення топографо-геодезичних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідок, а також проектних робіт, пов'язаних з освоєнням нових земель та підвищенням їх родючості або поліпшенням наявних земель та розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території, регіональних програм і схем з охорони земель. 6. Оновлення планово-картографічного матеріалу, зйомок минулих років, проведення топографо-геодезичних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідок, а також прийняття проектних рішень, пов’язаних з перерозподілом земель за їх основним цільовим призначенням, зміною виду використання земельних ділянок, освоєння нових земель та підвищення їх родючості або поліпшення наявних земель тощо. 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Відповідно до статті 55 Закону України "Про охорону земель" фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, в тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів


землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом (табл. 5.3). Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України та ст.15 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за виконанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах та місцевими державними адміністраціями, в повноваження яких входить здійснення контролю за дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.


7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база За ініціативою Львівської обласної ради ДП «Західукргеологією» розроблено проект програми розвитку мінерально-сировинної бази Львівської області в якій приведено аналіз сучасного стану сировинної бази, висвітлено проблеми використання та перспективи подальшого її розвитку терміном реалізації 2006-2010 р.р. За експертними оцінками у світі прогнозується підвищення рівня споживання енергетичних ресурсів, сировини для сільського господарства, кольорових, рідкісних і благородних металів. З кожним роком загострюється проблема забезпечення населення водою питної якості. На території Львівської області знаходиться 472 родовищ корисних копалин і лише половина з них розробляється. 43,4 % мінерально-сировинної бази Львівщини представлені паливно-енергетичною сировиною (нафта, вільний газ, конденсат, вугілля, торф); друге місце (34,6 %) належить сировині для виробництва будматеріалів -– глини, суглинки, піски, піщано-гравійна суміш, гіпси, вапняки, пісковики; 15,6 % видобутку займають підземні прісні та мінеральні води; самородна сірка, солі (кам’яна, магнієва, калієва), озокерит, сапропель займають 6,2 % в структурі видобувної промисловості. Нафтові запаси в області представлені 18 родовищами з видобувними запасами понад 30 млн. т., що складає 21,52 % від запасів України. Наявні 11 перспективних площ. У Львівської області знаходиться єдине в Україні озокеритове родовище з балансовими запасами 113,7 тис. т. Видобуток озокеритової руди шахтним способом ведеться з 1853 р., гірничі виробки діючої шахти побудовані в 1890 році, максимальна глибина відробки 137 м. На сьогодні з технічних причин видобуток озокериту фактично припинено. Вільний газ розвіданий 44 родовищами, видобувні запаси становлять 85,7 млрд. м3, або близько 8 % запасів газу України. В області експлуатується 31 газове родовище з видобувними запасами понад 60 млрд. м3,; наявні 10 перспективних площ та нерозкриті пласти Вишнянського і Городоцького родовищ (28,474 млрд. м3). Крім родовищ вільного газу, розвідані 8 газоконденсатних родовищ з видобувними промисловими запасами 0,85 млн. т, або 1,06 % запасів конденсату України. Розробляється 7 родовищ з видобувними запасами 0,847 млн. т, ще одне родовище підготовлене до промислового освоєння. Кам’яновугільна сировинна база представлена 28 родовищами з промисловими запасами 1099,9 млн. т, 10 родовищ експлуатуються 10 діючими шахтами. В процесі ліквідації знаходяться шахти Червоноградська–1 та Бендюзька (Великомостівська – 5). Наявні 5 резервних ділянок для будівництва нових шахт, першочергово шахти Любельська на запасах глибоко залягаючого візейського горизонту, який в області ще не експлуатувався. В запасах вугілля враховані 6 родовищ германію з балансовими запасами 678,59 т металу. Вилучення германію на даний час не проводиться.


На Львівщині нараховується 15 родовищ торфу з балансовими запасами 70,7 млн. т.; розробляються 2 родовища – Стоянівське і Лопатинське (балансові запаси 60,9 млн. т). Перспективи нарощування видобутку торфу дуже великі, оскільки наявні 80 попередньо розвіданих родовищ цієї корисної копалини. Екологічною проблемою торфових родовищ є самозаймання в посушливі періоди На данний час «Програма розвитку мінерально-сировинної бази Львівської області» не виносилась на затвердження сесією обласної ради, не прийнято рішення по її реалізації, не залучаються кошти з державного, обласного та місцевих бюджетів, кошти інвесторів та власні кошти підприємців, спрямовані на реалізацію її заходів. Основними напрямками для нарощування сировинної бази області є проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, кам’яне вугілля, питні і мінеральні води, будівельні матеріали і сировина для будівельної промисловості. Будівельна індустрія має добре розвинену сировинну базу різноманітних корисних копалин. На Львівщині розвідано 90 родовищ цегельно-черепичної сировини, 27 родовищ будівельних пісків, 8 родовищ вапняку для випалювання на вапно, 14 родовищ піщано-гравійної суміші, 4 родовища скляних пісків, 9 родовищ будівельного каменю, 5 родовищ цементної сировини, 4 родовища керамзитових глин. Частина родовищ в даний період не розробляється, розкриті розкривними роботами, частина розробляється самовільно. На Львівщині знаходяться 2 родовища облицювального каменю – Журавненське та Добрівлянське в Жидачівському районі (затверджені запаси 550 тис. м3), перше експлуатується, 2 родовища будівельного гіпсу (експлуатується в Щирці), Радехівське родовище будівельної крейди (промислові запаси 450 тис. т), Давидівське родовище піску для пісочниць локомотивів (промислові запаси 1125 тис. м3), Горіхівчицьке родовище пиляного каменю (запаси 857 тис.м3), які не розробляються. Верхньосиньовидненське родовище менілітових сланців (запаси 3759 тис. т) не розробляється через підвищений вміст токсичних речовин і розташування у Карпатській курортно-рекреаційній зоні. Прогнозні ресурси прісних підземних вод Львівської області складають 3,644 млн. м3/добу, розвідано 23 родовища і 58 ділянок родовищ з експлуатаційними запасами 1,2847 млн. м3/добу. Використовується 1,2 млн. м3/добу прогнозних ресурсів підземних вод, використання затверджених запасів підземних вод становить 54,5 %, а ресурсів підземних вод – 33 %. За рахунок підземних вод 10 ВУВКГ області здійснюють централізоване водопостачання. Водовідбір здійснюється нерівномірно. В басейні р. Верещиці розташовано 7 централізованих водозаборів з затвердженими запасами 135 тис. м3/добу, водовідбір по Будзенському водозабору перевищує затверджені запаси, Будень-Керницька депресійна лійка (до 100 км2) спів мірна з Язівською - на ДГХП «Сірка». Видобуток вод по Жулинському водозабору в басейні Стрия майже співмірний затвердженим запасам (114 м3/добу). По неогеновому питному горизонту видобуток перевищує затверджені запаси, у Карпатах майже весь видобуток здійснюється з незатверджених запасів поверхневих


водозаборів. На водозаборах Волино-Подільського регіону (східна група водозаборів Львова) водовідбір становить менше половини затверджених запасів. Мінеральні промислові підземні води у Львівській області представлені 19 родовищами (затверджені запаси 1314 м3/добу), з них 17 родовищ експлуатуються на підставі ліцензій. Мінеральні води використовуються як столові та лікувально-питні, а також для зовнішнього призначення у вигляді ванн. на території області діє 6 користувачів природних лікувальних ресурсів: курорти Трускавець, Моршин, Любінь Великий, Немирів, Шкло та Східниця. Зона поширення мінеральних вод з підвищеним вмістом органіки типу «Нафтуся» охоплює майже всю гірську територію області і південну частину Передкарпатського прогину. В її межах розташовані курорти «Трускавець» , Східниця, Верхньосиньовидненське родовище та близько 40 інших джерел цього типу. Загальні розвідані запаси та прогнозні ресурси мінеральних вод даного типу складають понад 5000 м3/добу. В зоні поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів розташований курорт «Моршин», загальні розвідані запаси розсолів якого складають 69,0 м3/добу. Сумарні розвідані запаси та прогнозні ресурси лікувальних розсолів на території Львівщини складають понад 600 м3/добу. Мінеральні сульфідні води поширені в центральній частині області. На їх основі функціонують курорти Великий Любіть, Немирів, Шкло. Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м3/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м3/добу. В області виявлено вуглекислі мінеральні води типу «Боржомі», «Єсентуки» (смт. Східниця, с. Климець Сколівського району, с. Боберка Турківського району). До лікувальних бальнеологічних ресурсів Львівщини відносяться торфяні грязі Немирівського, Великолюбінського і Шклівського родовищ. Запаси грязей складають 462 тис м3 і повністю забезпечують теперішні та перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно- курортних установ. Термальні води для бальнеологічних цілей в області виявлені у двох водопунктах (Львів і Брюховичі), об’єкти законсервовані. 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази Родовища, що експлуатуються Таблиця 7.1. № з/п

Родовища, сировина за напрямками використання

Назва родовища

I. Горючі корисні копалини 1. нафта 1

Бориславське

Дрогобицький

2

Коханівське

Яворівський

3

Орівське

Дрогобицький, Сколівський, Стрийський

4

Заводівське

Сколівський

5

Старосамбірське

Ст. Самбірський


6

Південно-Монастирецьке

Ст. Самбірський

7

Новосхідницьке

Дрогобицький, Сколівський

8

Мельничанське

Стрийський

9

Стрільбицьке

Ст. Самбіський

10

Східницьке

Дрогобицький, Сколівський

11

Верхньомасло-вецьке

Дрогобицький, Сколівський

12

Південно-стинавське

Дрогобицький, Сколівський

13

Іваниківське

Дрогобицький

14

Стинавське

Стрийський

15

Блажівське

Стрийський

16

Страшевицьке

Ст. Самбірський

17

Орховицьке

Самбірський 2. Газ природний

1.

Хідновицьке

Мостиський

2.

Садковицьке

Мостиський

3.

Свидницьке

Яворівський

4.

Віжомлівське

Яворівський

5.

Рудківське

Самбірський

6.

Малогорожанське

Миколаївський

7.

Верещицьке

Городоцький

8.

Добрянське

Стрийський

9.

Рубанівське

Миколаївський

10.

Макунівське

Самбірський

11

Турабівське

Городоцький

12

Залужанське

Самбірський

13

Пинянське

Самбірський

14

Кавське

Стрийський

15

Гаївське

Стрийський

16

Грудівське

Дрогобицький

17

Любешівське

Жидачівський

18

Угерське

Стрийський

19

Дашавське

Стрийський

20

Більче-Волицьке

Стрийський, Миколаївський

21

Вишнянське

Мостиський

22.

Бережницьке

Стрийське, Жидачівське

23

Опарське

Дрогобицький

24

Грушівське

Дрогобицький

25

Летнянське

Дрогобицький

26

Південно-Грабинське

Стрийський

27

Сх.ідно-Довгівське

Дрогобицький


28

Дубаневицьке

Городоцький

29

Никловицьке

Городоцький

30

Ретичинське

Яворівське

31

Городоцьке

Городоцьке

32

Тинівське

Дрогобицьке 3. Конденсат газовий

1

Гаївське

Стрийський 4. Вугілля

1

Великомос-тівське

Сокальський

2

Бендюгське

Сокальський

3

Межирічанське

Сокальський

4

Відродження

Сокальський

5

Лісове

Сокальський

6

Зарічне

Сокальський

7

Візейське

Сокальський

8

Степове

Сокальський

9

Червоноград-ське

Сокальський

10

Надія

Сокальський

11

ЗАТ ”Львівсистеменерго” (ЦЗФ)

Сокальський 5. Озокерит

1.

Бориславське

Дрогобицький 6. Торф

1.

Волощанське

Дрогобицький

2.

Лопатинсько-Острівське

Радехівський

3.

Стоянівське

Радехівський

1.

Дрогобицьке

1.

Бистрівське

1.

Стебницьке

1.

Стебницьке

1. 2 3.

Язівське Роздільське Подорожненське

1.

Мало- Любінське

1 2 3

Демне-Добрянське вапнякове Кагуївське глинисте Пісківське гіпсове

1. 2. 3.

Глинно-Наварійське Розвадівське Демнянське

ІІІ. Неметалеві корисні копалини 1. Сіль кухонна Дрогобицький 2. Розсоли кулінарні Дрогобицький 3. Калійна сіль Дрогобицький 4. Магнієва сіль Дрогобицький 5. Сірка Яворівський Миколаївський Жидачівський 6. Вапняк для цукрової промисловості Городоцький 7. Цементна сировина Миколаївський Миколаївський Пустомитівський 8. Вапняк для випалювання Пустомитівський Миколаївський Миколаївський


4. 5.

Довжанське Боратинське

1.

Щирецьке

Городоцький Бродівський 9. Гіпс і ангідрит Пустомитівський 10. Пісок склярський

1. 2 3

Велико-глібовицьке Задвір'ївське Сихівське

Перемишлянський Перемишлянський Пустомитівський

1. 2 3 4 5 6 7 8

Давидівське Ясинецьке (діл. східна) Глухівецьке (діл.Східна) Лозинське-ІІ Глуховецьке (діл.Західна) Нестаницьке Миколаївське Ясинецьке (діл.західна)

Пустомитівський Яворівський Миколаївський Яворівський Миколаївський Радехівський Миколаївський Яворівський

9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Гринівське (діл.1) Ново-Тростянецьке Водниківське Гринівське (діл.ІІ) Старичівське (діл.1) Старичівське (діл.ІІ) Південно- Тростянецьке Хороснівське Бродівське Яструбичівське Винничківське Південно-Вибранівське Великопільське Двірцівське Давидів-Ведмедівське Вибранівське Волуйківське Розвадівське Родатицьке Хмільнівське Станіславчицьке

Пустомитівський Миколаївський Пустомитівський Пустомитівський Яворівський Яворівський Миколаївський Пустомитівський Бродівський Радехівський Пустомитівський Жидачівський Яворівське Сокальське Пустомитівський Жидачівський Буський Миколаївський Городоцький Радехівський Бродівський

1. 2 3 4 5 6

Піщано-Ходовицьке Ходовицьке Стриганцівське Зарічненське Страшевицьке Стрільбицьке

11. Піски будівельні

12. ПГС

1. 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Жовківське Городоцьке (діл.1) Городоцьке діл.ІІ) Мостиське-2 Мостиське-1 Перемисловицьке (діл.1) Перемисловицьке (діл.2) Дідилівське Бояницьке Соловське Дашавське Городиловицьке Хитрейське Голобутівське Райлівське Ковирське Роздільське

Стрийський Стрийський Стрийський Жидачівський Старосамбірський Ст. Самбірський 13. Цегельно-черепична сировина Жовківський Городоцький Городоцький Мостиський Мостиський Сокальський Сокальський Камянко-Бугський Сокальський Золочівський Стрийський Сокальський Жовківський Дрогобицький Стрийський Пустомитівський Миколаївський


17 18 19 20 21 22 23

Старо- Сільське Солонське Летнянське-І Великомостівське Бек-Солонське Дережицьке Тарнавське

Жидачівський Дрогобицький Дрогобицький Сокальський Дрогобицький Дрогобицький Ст..Самбірський

24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62

Довголуцьке Конюхівське Слохинське Щирецьке Дубравське Рівне Орховицьке Воютицьке Липовицьке Коханівське Вовчухівське Жулицьке Бебехівське Жидачівське Ходорівське Бібрське Холоївське Стоянівське Солецьке Голосковицьке Монастирецьке Золочівське (діл. Вороняки) Черницьке Потелицьке Перемишлянське Шпиколоський Глинянський Підгірцівське Бориславське Дубрівське Новомилятинське Шоломиницьке Буське Залужанське Судово-вишнянське Угрівське Залужанське Воронякське Рогізнянське

Стрийський Стрийський Ст. Самбірський Пустомитівський Жидачівський Дрогобицький Самбірський Самбірський Перемишлянський Яворівський Городоцький Золочівський Радехівський Жидачівський Жидачівський Перемишлянський Кам. Бузький Радехівський Дрогобицький Бродівський Золочівський Золочівський Бродівський Жовківський Перемишлянський Золочівський Золочівський Бродівський Дрогобицький Самбірський Буський Самбірський Буський Дрогобицький Мостиський Городоцький Дрогобицький Золочівський Яворівський

7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази При використанні мінерально-смировинної бази Львівщини основними екологічними проблемами є: ЯДГХП «Сірка» гарячий водовідлив на виведеній з експлуатації Завадівській дільниці підземної виплавки сірки, відновлений з січня 2007 р. на виведеній з експлуатації Староязівській дільниці ПВС; відсутність проекту консервації ПВС-200 на Яворівському ДГХП «Сірка»;


відсутність проекту ліквідації сіркодобувних свердловин та залишкових обсягів сірки у прикордонній з Польщею зоні; знищення системного моніторингу підземних вод рудника підземної виплавки сірки ЯворівскогоДГХП «Сірка»; відсутність інструментального контролю за станом гідротехнічних споруд; ДГП «Подорожненський рудник» відсутність інструментальних режимних спостережень за зсувноопливними явищами в бортах залишкової ємності сірчаного кар”єру, передбачених проектом ліквідації сірчаного рудника; недостатній моніторинг за станом підземних вод в зоні впливу підприємства. НГВУ «Бориславнафтогаз» облаштування нововведених свердловин Верхньомасловецького родовища без дотримання вимог екологічної безпеки; відсутність контролю за станом ліквідаційного і спостережного фонду, що призвело до аварійної ��итуації на свердловині 191-Орів-відсутність адекватних протиаварійних заходів. ПП «Перспектива» відсутність проектної документації щодо консервації озокеритової шахти; Підприємства вугільної галузі: виробнича діяльність без ліцензії на право користування надрами розробка мулонакопичувача № 1 ЗАТ «Львівсистеменерго», без погодженої проектно-кошторисної документації; фільтрація гідротехнічних споруд та відсутність перекачки фільтрату (мулонакопичувач № 1 ЗАТ «Львівсистемненрго»); аварійний стан насосних по перекачці шахтних вод; на шахті «Надія»; відсутність ефективних заходів по боротьбі з самонагріванням і самозайманням териконів шахт «Візейська», «Надія» та ЗАТ «Львівсистеменерго»; підробка лавами шахти «Візейська» самонагрівних териконів шахти ЗАТ «Львівсистеменерго»; відсутність достовірного обліку шахтних вод та вугільної породи (шахти «Візейська», «Надія»). В промисловості будматеріалів основні порушення зумовлені самовільним користуванням надрами. Зокрема, ТОВ «Стрийбудматеріали» та БУ-21 ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд» самовільно видобували піщано-гравійну суміш з русла р. Стрий. Іншим порушенням є відсутність або недотримання висновків державної екологічної експертизи проектно-кошторисної документації, непогодження планів розвитку гірничих робіт (МПП «Естет», ТЗОВ «Тригал», цегельний завод «Промінь»). При видобутку підземних вод основним порушенням є відсутність ліцензії на право користування надрами (ВАТ «Миколаївцемент», санаторій Немирів), дозволу на спецводокористуваня (Львівський інструментальний завод, Бродівський завод сухого знежиреного молока, сільськогосподарські


підприємства), відсутність достовірного обліку видобутої води і режимних спостережень за дебітом та якістю підземних вод. 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість Львівська область займає територію 21,8 тис. км2, де проживає понад 2 млн. жителів. Оснвний контингент населення проживає в селах (понад 55 %). Займаючи крайнє західне положення в країні, Львівська область має значну кількість опадів (в середньму 740 мм за рік), що створює нормальну зволоженість її території. Другою особливістю Львівщини є те, що через її територію проходить Головний європейський водорозділ. Розміщення території області в зоні водорозділу визначає суттєві риси її природи: по-перше, область не має і не може мати великих річок, тому що на Головному вододілі лежать лише витоки річкових систем; по-друге, область, як вододільна досить високо піднята над рівнем моря. Обчислено, що середня висота території Львівщини досягає 376 м над рівнем моря, тобто вона вдвоє більша від середньої висоти України в цілому (175 м над рівнем моря). Тому, будучи в цілому помірно вологою, область слабо забезпечена питними водними ресурсами. Водопостачання сільських населених пуктів Львівщини питною водою здійснюється як за рахунок експлуатації підземних водоносних горизонтів, так і поверхневих вод й обумовлюється наявністю ресурсів вод необхідної якості в тому чи іншому регіоні. Водопостачання поверхневими водами в основному здійснюється в Карпатських гірських районах, де на поверхню виходять багаточислені гірські джерела і струмки з високоякісними прісними водами. В рівнииних регіонах області водопостачання здійснюється з підземних водоносних горизонтів, якими є четвертинні відклади і корінні породи. Водоносні горизонти четвертинного віку приурочені до алювіальних відкладів річкових терас, флювіогляціальних пісків та алювіальноделювіальних відкладів. Найбільш водозбагаченими є водоносні горизонти, пов,язані з акумулятивними терасами р.Дністер та його звплав. Водоносні горизонти, що належать до алювіально-делювіальних відкладів на схилах Карпатських гір, річкових долин Передкарпаття , ярів Подільської височини, не є сталими як за площею поширення, так і за потужністю та режимом, тому у водопостачанні сіл Львівщини відіграють другорядну роль. В межах північно-східної частини Львівської області прісні води поширені у відкладах третинного і крейдового віку. У третинній товщі водонасиченими є літотамнієві вапняки і пісковики нижньотортонського горизонту. Пов,язані з ними води слабонапірні, прісні, гідрокорбонатнонатрієвого складу із задовільними фізичними властивостями. Серед порід верхньокрейдового віку найбільш збагаченими є тріщинуваті мергелі сенонського ярусу. Вони утворюють водоносний горизонт, який характеризується значним територіальним поширенням і охоплює північну частину області. Потужність водоносної товщі змінюється від 10 до 80 м. Особливістю горизонту є непостійність водозбагачення як в вертикальному розрізі, так і в площинному поширенні, що зумовлюється характером тріщинуватості. Дебіт свердловин, закладених в межах річкових долин,


змінюється від 50 до 100 л/сек, на водорозділах він зменшується до 1 л/сек. Води сенонського горизонту мають невисоку мінералізацію, гідрокарбонатнонатрієво-кальцієвий склад і характерні добрими фізичними властивостями. Водоносні горизонти, здебільшого, добре захищені, покриті потужними глинистим чохлом. В південній частині області, яка збігається з Передкарпатським прогином, води корінних порід є високомінералізованим розсолом і для питного водопостачання непридатні. Ресурси прісних підземних вод Львівської області складають 3 млн.м3\добу, азатверджені запаси 1284,7 тис. м3\добу. В 2007 році загальний водовідбір склав 1341 тис. м3\добу, в тому числііз затверджених запасів - 700 тис. м3\добу,а із незатверджених запасів - 507700 тис. м3\добу, використання затверджених запасів підземних вод становитиь 54,5 %, а ресурсів підземних вод – 33 %. Водопостачання сільських населених пунктів з підземних водоносних горизонтів здійснюється як централізовано, так і з індивідуальних свердловин, які були пробурені в попередні роки. Значна частина свердловин, пробурених на фермерських господарствах колгоспів, в даний час не використовується, безгосподарська та безконтрольна і є джерелом забруднення підземних водоносних горизонтів. Іншими джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів є діяльність гірничодобувних підприємств області. Мережа спостережних свердловин на підземні водоносні горизонти обслуговується нерегулярно, інформація про них в держуправління не поступає. Найбільш поширеним джерелом водопостачання в області є індивідуальні колодязі, які розкривають незахищені від забруднення верхні водоносні горзонти. Контроль за якістю води в таких колодязях носить нерегулярний, спорадичний характер і здійснюється лише в окремих районах службами райСЕС. 7.2. Стан геологічного середовища Територія Львівської області характеризується наявністю районів, уражених небезпечними процесами техногенного і природного походження, які можуть призвести до техногенно-екологічних катастроф і аварій. Інтенсивна розробка в минулі роки корисних копалин має негативний вплив на навколишнє природне середовище, насамперед геологічне, викликає активізацію екзогенних процесів, зміну фізико-механічних властивостей і складу грунтів, погіршення якості підземних і поверхневих вод. Найважливішою техногенно-екологічною проблемою Червоноградського ’ кам яновугільного басейну є наявність просадок території, в т.ч. в житлових зонах. Це зумовлено проведенням видобувних робіт без закладки виробленого простору з повним обрушенням покрівлі виробіток. Глибина просадок досягає 5 м. Просідання денної поверхні супроводжується процесами затоплення, підтоплення та заболочення ґрунтів. Ці процеси охоплюють територію площею біля 90 км2. В зв,язку з підробкою відбувається просідання грунтів під накопичувачами відходів, трубопроводами шахтних вод, на території комунальних водозаборів регіону, що приводить до постійних аварій. Значною


екологічною проблемою залишається шахтний водовідлив. З шахт вугільного басейну щороку відкачується біля 10 млн.м3 шахтних вод. Шахтна вода, в переважній більшості, агресивна до металоконструкцій (S, SO4, CO2), містить NH4, важкі метали. Надзвичайно небезпечна техногенно-екологічна ситуація склалась в зоні діяльності Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал». За час видобутку калійної руди відроблено декілька сотень камер, в результаті чого на двох рудниках на глибині від 90 до 370 метрів утворено близько 30 млн. куб. м пустот. В зоні впливу цих підземних порожнин на поверхні розташовані житлові будинки міста Стебник, високовольтні ЛЕП, залізниця Київ-Трускавець, автомагістраль. У Львівській області зосереджені великі запаси самородної сірки. На цій сировинній базі був створений комплекс з виробництва міндобрив. Сірку видобували на Роздільському і Подорожненському (Роздільське ДГХП «Сірка» та Яворівському (Яворівське ДГХП «Сірка») сірчаних кар'єрах. Значну потенційно-негативну загрозу становить ситуація, що склалась в районах старих нафтопромислів Бориславського регіону. В останні роки спостерігається збільшення тиску на гирлах старих свердловин, що може призвести до їх розгерметизації і викиду значної кількості нафти на поверхню. Розливи нафти на пр��гирлових ділянках створюють небезпеку виникнення пожежі в прилеглих до нафтопромислів лісових масивах. Крім того, в останній час у зонах житлової забудови у цих районах спостерігається скупчення супутнього газу у підвалах житлових будинків, що може призвести до техногенної катастрофи із людськими жертвами. Слід також відмітити. що промислово-виробничі фонди на багатьох потенційно-небезпечних підприємствах області мають високий рівень відпрацювання, основне стаціонарне устаткування має граничний нормативний ресурс експлуатації. У поєднанні з високою концентрацією даних об’єктів у густонаселених районах вищезазначені фактори обумовлюють підвищення ймовірності техногенних аварій із значними наслідками. Територія Львівської області характеризується як зона ризику розвитку зсувних процесів. У межах Старосамбірського, Сколівського, Дрогобицького та Турківського районів зсуви розвиваються у флішових відкладах Українських Карпат. Найбільш небезпечні зсуви, розвинуті в гірській частині басейну р. Стрий - Новокропивницький зсув та група катастрофічних зсувів у межах струмка Кам′яниця (права притока р. Опір). Ці ділянки особливо небезпечні у випадку техногенного навантаження. 7.2.1. Гірничовидобувні регіони Вплив на розвиток ЕГП дійснюють гірничо-промислові райони: Червоноградський, Роздільсько-Миколаївський, Яворівські-Немирівський, а також промислово-міські агломерації: Львівська, Дрогобицька, Самбірська, Жидачівська. У Львівській області 45 % площі уражені ЕГП різного ступеня інтенсивності. Сокальський, Радехівський, Жовківський, Кам’янко-Бузький, Буський і Бродівський райони розташовані на закарстованих територіях, в Мостиському, Городоцькому, Старосамбірському – ерозійно-суфозійні


процеси. У Львові, Яворівському, Золочівському, Самбірському, Перемишлянському, Дрогобицькому і Турківському районах (39 % території області) наявні сукупні прояви кількох ЕГП, в тому числі селів. Протягом 20032005 рр. на території області помітної активізації ЕГП в регіональному масштабі не зафіксовано. 7.2.2. Ендогенні екологічні процеси Ендогенні процеси, – це процеси, зумовлені енергетичними джерелами внутрішніх геосфер Землі. До них відносяться: тектонічні рухи земної кори та землетруси, магматизм, метаморфізм і метасоматоз. 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.2. № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

1

2

3

1.

Зсуви

2.

Карст відкритий напівпокритий покритий Просадки лесових порід порід осідання земельної поверхні під гірничими виробками Підтоплення

3.

4.

Кількість проявів, од.

4

більше 600, зокрема площа Більше 1350, 1294 закадастрованих зсувів – 288,84 (закадастрованих) 4650 Більше 12500, 446,15 2023 (закадастровано) 4203,85 62 248,7 зокрема техногенне – 47,6

3 5

% ураженості регіону

5 2,8 21,4 2,05 19,3 0,28 1,14 0,2

Просадки земної поверхні над гірничими виробками в результаті виробничої діяльності зафіксовано маркшейдерською службою наступних підприємств: ДП «Львіввугілля», Стебницького ДГХП «Полімінерал», ВАТ «Бориславський озокерит» та ВАТ «Дрогобицький сіль завод». Крім цього, підтоплено проммайданчик Роздільського ДГХП «Сірка». 7.3. Геологічний контрольза вивченням та використанням надр Інформація відсутня. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Для отримання спеціальних дозволів на право користування надрами погоджено та видано 56 екологічних карток, погоджено 14 технологічних схем видобування підземних вод, 15 планів (лімітів) видобування підземних вод, 28 планів розвитку гірничих робіт, 38 проектів буріння пошуково-розвідувальних свердловин. Проведено 16 обстежень щодо обсягів виконаних робіт за комплексними проектами ліквідації гірничо-хімічних підприємств.


Для розв’язання найбільш екологонебезпечних проблем у галузі охорони та раціонального використання надр розроблено низку проектів з метою забезпечення додержання вимог природоохоронного законодавства у сферф використання мінерально-сировинної бази збереження довкілля: - переробка калійних розсолів на Стебницькому ДГХП «Полімінерал»; - локалізація карстоутворення та просідання земної поверхні на Яворівському ДГХП «Сірка», Стебницькому ДГХП «Полімінерал»; - спеціальний екологічний моніторинг гірничо-хімічних та вугільних підприємств області; - проведення моніторингу щодо утилізації шахтних та міжпластових (нафтові та газові родовища) вод; - ініційовано розробку проекту екологічної реабілітації у Сокальському районі в зоні впливу підприємств вугільної галузі; - моніторинг щодо впливу породних відвалів на навколишнє середовище і якість питних підземних вод.


8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Господарська діяльність людини створює одну із самих гострих проблем нашої цивілізації - проблему захисту природного середовища від негативного впливу відходів виробництва і споживання. Все те, що виробляється, споживається і видобувається, рано чи пізно перетворюється у відходи. Всі відходи в залежності від фізичних, хімічних і біологічних характеристик загальної їх маси або окремих інгредієнтів поділяються на 4 класи небезпеки: I-й - надзвичайно небезпечні; II-й - високо небезпечні; III-й помірно небезпечні; IV-й - мало небезпечні. Більшість відходів, які належать до ІV класу небезпеки, видаляються на полігони твердих побутових відходів. Відходи хімічної і гірничо-добувної промисловості накопичують на спеціальних накопичувачах. Решта відходів, які належать до ІІ і ІІІ класів небезпеки, зберігаються на території підприємств (табл. 8.1). Відходи у Львівській області (2007 р.) Таблиця 8.1 Клас небезпеки

Кількість зареєстрованих відходів, т

У тому числі, т

Разом (усіх класів небезпеки), у тому числі: 1-го класу небезпеки

2933,267

з визначеними хімічним складом та фізичними властивос-тями 2933,267

для яких визначено умови зберігання, транспорту-вання, видалення 2933,267

для яких визначено підприємства або виробництва з їх утилізації 2933,267

для яких визначено місця видалення відходів 2,798

22,416

22,416

22,416

22,416

-

2-го класу небезпеки

1 059,474

1 059,474

1 059,474

1 059,474

2,766

3-го класу небезпеки

1 851,377

1 851,377

1 851,377

1 851,377

0,032

Динаміка утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки Таблиця 8.2 Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 км², т Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 особу, кг

2005 рік 0,035

2006 рік 0,169

2007 рік 0,135

0,3

1,4

1,1

(В 2007 році утворилось 2933,267 тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки) Найбільша кількість промислових відходів зосереджена на породних відвалах шахт ДП «Львіввугілля» (понад 37,0 млн. т гірничої породи) та ВАТ «Львівська вугільна компанія» (близько 72 млн. т гірничої породи), золошлаконакопичувачах Добротвірської ТЕС (понад 9,8 млн. т золи), накопичувачах Роздільського ДГХП «Сірка» (близько 4 млн. т фосфогіпсів), Стебницького ДГХП «Полімінерал» (3826 тис. т шламів і хвостів


збагачувальної фабрики), в амбарах Львівського дослідному нафтомаслозаводу (близько 200 тис. т кислого гудрону), Дрогобицького НПК «Галичина» (понад 36,5 тис. т нафтошламів, змішаних з кислим гудроном), складах АТ «Агросервіс» (близько 300 т непридатних та заборонених до використання пестицидів). Всі перераховані відходи мають вторинну ресурсну цінність. З метою ефективного використання накопичених відходів держуправлінням ініційовано розробку обласної програми поводження з токсичними відходами. 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Власниками відходів вживаються заходи з їх утилізації, зокрема: ВАТ «Львівський дослідний нафто маслозавод» опрацьовує з ТзОВ «Альвема» (м. Макиївка) питання утилізації кислих гудронів, що розміщені на Львівському сміттєзвалищі. ВАТ «Миколаївцемент» спільно з Добротвірською ТЕС та Роздільським ДГХП «Сірка» розробляється документація щодо можливості використання золошлаку та відходів фосфогіпсів у виробництві цементу ВАТ «Миколаївцемент» опрацьовується питання впровадження використання альтернативних видів палива у виробництві цементу (табл. 8.3). Перелік підприємств Львівщини, що здійснюють утилізацію відходів Таблиця 8.3 №№ з/п

Назва підприємства, адреса

4.

Вагонне депо “Дрогобич-Львів” ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” ТзОВ “ІнтерПет”

5.

ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»

1. 2. 3.

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) нафтошлами відпрацьовані оливи переробка макулатури

Потужність, т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік, т

2080,0 10000,0 137600,0

562,6 1240,182 115000,0

браковані та використані ПЕТ-пляшки переробка макулатури

6000,0

1100,0

30000,0

1300,0

Потенційну загрозу забруднення довкілля несуть відходи імпортовані ДП «Спецсервіс» та ТОВ «ОСМА-Ойл» з Угорщини та виготовлені з них модифікатори типу МГ. Всього на території області розміщено 18,928 тис. тон модифікатора та 1174 тонн нейтралізованих гудронних залишків. На даний час на території Львівської області екологічно безпечні технології переробки зазначених відходів та модифікатора не опрацьовані. На протязі 2007 року небезпечні відходи на територію області не імпортувались. В області вирішені питання збору, знешкодження, видалення, транспортування та утилізації таких промислових відходів: відпрацьованих мінеральних олив; нафтошламів; макулатури; поліетиленової плівки; відпрацьованих люмінесцентних ламп;


відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів відпрацьованих автомобільних шин Більшу частину промислових відходів, що утворюються та накопичені на території Львівської області, становлять відходи гірничодобувної та енергетичної галузі, зокрема гірнича порода, зола, фосфогіпси. Ці відходи мають вторинну ресурсну цінність. За характером дії (ГОСТ 12.0.003-74) шкідливі речовини поділяють на: - токсичні речовини (спричинюють отруєння всього організму або пошкоджують окремі системи і зумовлюють паталогічні зміни печінки, нирок); - подразнюючі речовини (викликають подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, очей, легенів); - алергічні речовини (провокують напади астми); - мутагенні речовини (зумовлюють порушення генетичного коду; така дія характерна для свинцю, марганцю, радіоактивних ізотопів); - канцерогенні речовини (наслідком їх дії є розвиток злоякісних новоутворень. До цього призводить потрапляння в організм небезпечних доз циклічних амінів, ароматичних вуглеводів, хрому, нікелю, азбесту); - речовини, що впливають на репродуктивну (дітородну) функцію організму (ртуть, свинець, стирол, радіоактивні ізотопи) Отруєння, що настає внаслідок потрапляння токсичних речовин до організму, відбувається в гострій, підгострій і хронічних формах. Гострі отруєння виникають внаслідок дії великих доз отрути і супроводжуються порушенням функції життєво важливих органів. Хронічні отруєння проявляються поступово внаслідок тривалого надходження невеликих кількостей отрути в організм. Поводження з отруйними хімічними речовинами регулюється ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 р. № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів». Однак Перелік отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюються за наявності дозволу, відповідно до ПКМ від 20.06.1995 р. № 440, містить не конкретизовані назви хімічних речовин, а назви їх хімічних груп, що потребує, під час проведення інспекційних перевірок, додаткових заходів для встановлення застосування дії зазначеної постанови до певних хімічних сполук. Також у зв’язку з цим, наявний випадок задоволення судом скарги про неправомірність наданого припису щодо отримання дозволів на поводження з сірчаною та соляною кислотами. Підприємствами області у виробничих процесах широко застосовуються небезпечні хімічні речовини. Зокрема соляна, сірчана, плавикова, азотна, мурашина кислоти, ціаніди, формальдегід та ін. В 2007 році держуправлінням видано 70 дозволів на використання та зберігання таких речовин відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 р. № 440 «Про


затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів».


Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2007 р., т Таблиця 8.4 Зберігалося на підприєм-ствах на початок року

Утворилося на підприємс-твах за рік

Використа-но (утилі- зовано) за рік

Видалено за рік

разом

в т.ч. знешкоджено (знищено)

Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремим видами Відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи) Інші відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять неметали та їхні сполуки Відходи, що містять хлор та його неорганічні сполуки Відходи, що містять органічні аміни, інші органічні азотовмісні сполуки Відходи, що містять ізоціанати Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші Відходи оброблення металевих та пластмасових поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч. за окремим видами Відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи, що містять барій та його сполуки, за виключенням сульфату

6,143

22,416

5,770

21,420

-

5,770

21,103

-

-

0,002

Розміщено (зберігається) на підприєм-ствах на кінець року

захоронено в місцях організованого складування

направлено в місця неорганізова-ного складування

-

5,528

-

-

5,416

-

-

5,416

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0,090

0,10 -

0,090

0,10 -

0,096 0,096

0,096 0,096

-

0,187

0,112 -

0,900

-

0,187

0,900

0,112 -

200 125,187

200 128,562

1 059,474

548,833

92,504

33,208

54,238

19,182

0,300

-

0,215

0,215

75,797 -


барію Відходи, що містять залізо та його сполуки Відходи, що містять нікель та його сполуки Відходи, що містять ніобій та його сполуки Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи) Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі чи розламані) Відходи, що містять срібло та його сполуки Інші відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять неметали та їхні сполуки Відходи, що містять фосфор та його неорганічні сполуки Відходи, що містять хлор та його неорганічні сполуки Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші Відходи, що містять органічні сполуки сірки Відходи, що містять феноли та фенолові сполуки (у т.ч. хлорфеноли) Відходи, що містять галогеновані органічні розчинники Відходи, що містять органічні розчинники (за виключенням галогенованих розчинників) Відходи, що містять поліциклічні чи гетероциклічні ароматичні органічні сполуки Відходи, що містять поліхлоровані дифеніли, поліхлоровані терфеніли, поліхлоровані нафтални, полібромовані дифеніли, у тому числі мастила трансформато Відходи виробництва, виготовлення та

-

0,045

0,045

-

-

2,232

-

-

-

3,200

-

-

-

0,600

0,300

-

32,879

46,902

18,622

75,405

0,110

0,175

-

0,171

0,219

0,869

-

0,221

0,835

25,840

25,640

-

0,035

25,840

-

-

0,800

-

-

-

-

-

25,640 0,270

-

0,300

8,821

0,500

199 910,511

199 910,077 -

199 907,160

-

199 907,160 -

-

1,020

-

0,720

0,865

3,653

-

1,384

0,240

0,485

-

-

0,390 0,570

0,090 0,270

0,495 0,415

0,080

-

0,100

0,450

-

0,500

0,050


використання синтетичних смол, каучуку, латексу, пластифікаторів, клеїв та інших зв'язувальних матеріалів Відходи оброблення металевих та пластмасових поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва Відходи у вигляді смолистих залишків перегонки, дистиляції чи будь-якої піролітичної обробки, процесу Відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри Відходи, що містять відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії Відходи, забруднені нафтопродуктами - грунт, деревина, дрантя Інші відходи Відходи, що містять тару з під хімічних речовин, яка не має маркування або незворотну тару, що забруднена потенційно небезпечними речовинами Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч. за окремим видами Відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи, що містять алюміній та його сполуки Відходи, що містять ванадій та його сполуки Відходи, що містять залізо та його сполуки Відходи, що містять нікель та його

0,161

0,943

-

0,178

1,000

1,800

-

-

-

128,697

12,69

5,000

-

69,400

128,697

242,23

5,000

-

69,400

51,936

970,560

498,726

91,704

73,288

19,889

22,181

289,205

89,062

34,268

30,422

932,865

198,546

2,242

35,314

1,625

10,780

6,875

-

3,706

-

4,734

4,100

0,400

-

0,015

0,015

-

-

0,015

0,015

-

66,919

641,912

38 787,628

84,5

38 685,762

80,937

40,8

592,231

-

0,008

10,100

10,100

-

-

0,530

14,6

0,530


сполуки Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи) Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі чи розламані) Відходи, що містять хром та його сполуки Відходи, що містять цинк та його сполуки Інші відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять неметали та їхні сполуки Відходи, що містять кремній та його сполуки (за виключенням хлорсиланів і кремнійорганічних мономерів) Відходи, що містять неорганічні сульфіди Відходи, що містять неорганічні сполуки фтору (за виключенням фториду кальцію) Відходи, що містять хлор та його неорганічні сполуки Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи, що містять корозійні речовини Відходи, що містять кислотні розчини чи кислоти у твердому стані, відпрацьовані кислоти Відходи, що містять основні розчини чи основи у твердому стані, відпрацьовані основи, луги Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші Відходи, що містять органічні сполуки фосфору Відходи, що містять органічні сполуки фтору Відходи, що містять органічні сполуки хлору (за виключенням ��лорорганічних розчинників та хлорфенолів)

0,026

100,0

0,026

0,001

105,7

0,458

67,225

125,0

62,345

2,755

2,755 0,2

0,300

516,009 2,470

45,712

3 645,2

10,406

-

107,0 2,470

0,061

45,450 2,470

-

-

45,000

45,000 9,381

0,662

8,985

0,450

1,360

-

0,050

121,465

2,039

3,645

1,806

1,806

3,625

1,806

0,233

0,020

16,833 0,443

37 592,479

331,906

36 560,663

10,881

10,881

1,795

1,795

14,825

14,825


0,009 Відходи, що містять формальдегід Відходи, що містять галогеновані органічні розчинники Відходи, що містять органічні розчинники (за виключенням галогенованих розчинників) Відходи, що містять поліциклічні чи гетероциклічні ароматичні органічні сполуки Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукц Відходи виробництва, виготовлення та використання синтетичних смол, каучуку, латексу, пластифікаторів, клеїв та інших зв'язувальних матеріалів Відходи оброблення металевих та пластмасових поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва Відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди Відходи виробництва, приготування та використання агрохімічної продукції іншої, у тому числі непридатної або забороненої до використання Відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи Прилади медичного призначення, що не відповідають установленим вимогам, відповідним чином не маркіровані, зіпсовані чи використані (у тому числі шприц Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх

-

0,009

1,926

5,506

16,734

3,021

16,992

37 527,664

306,000

3,100 36 528,903 0,090

0,646

0,443

0,757

0,572

0,051

2,700

-

31,559

0,053

0,587

331,870

-

23,939

311,808

329,170

-

23,939

309,108

2,700

-

2,700

-

0,168

-

-

0,168

-

732,041

1 157,042

39,650

615,060

1 173,504

720,910

1 090,414

39,650

615,060

1 161,580

11,131

66,491

39,498

11,924


первинним призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри Відходи, що містять відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії

-

0,137

0,152

-

Інші відходи

2,550

218,126

0,030

0,300

Інші відходи

2,550

218,126

0,030

0,300

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів Таблиця 8.5 N з/п 1

2 3

4 5

Назва підприємства, адреса Назва виробництва Вагонне депо “Дрогобич-Львів” (Львівська область, м. Дрогобич, пров. Вокзальний,11) ВАТ “Львівський досліднийнафтомаслозавод” (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 207) ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” (Львівська область, м. Жидачів, вул.Фабрична,4) ТзОВ “ІнтерПет” (м. Львів, вул. Гайдучка,5) ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) нафтошлами

Потужність, т /рік 2080,0

Утилізовано відходів за звітний рік, т 526,6

відпрацьовані оливи

10000,0

1240,182

макулатури

137600,0

115000,0

браковані та використані ПЕТ-пляшки макулатури

6000,0 30000,0

2000,0 1300,0


8.3. Використання відходів як вторинної сировини В області функціонують ряд підприємств, що здійснюють утилізацію відходів як втосировина. Підприємств, що здійснюють утилізацію відходів як втосировина Таблиця 8.6. №№ з/п 1. 2. 3.

Назва підприємства, адреса ВАТ «Жидачівський целюлознопаперовий комбінат» ТзОВ «ІнтерПет» ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) переробка макулатури

Потужність, т /рік 137600,0

Утилізовано відходів за звітний рік, т 115000,0

Утилізовано відходів в 2006 році, т 110000,0

браковані та використані ПЕТ-пляшки переробка макулатури

6000,0

1100,0

1100,0

30000,0

1300,0

1300,0

В 2007 році спостерігається збільшення обсягів утилізпації відходів як втосировина у порівнянні з 2006 роком. ВАТ «Миколаїцемент» опрацьовано питання використання відпрацьованих автомобільних шин як альтернативного палива при виготовленні цементу. В 2007 році ВАТ «Миколаївцемент» отримано позитивний висновок державної екологічної експертизи. На виконання вимог держуправління Добротвірською ТЕС починаючи з грудня 2006 року розпочата співпраця з ВАТ «Миколаївцемент» щодо використання золи та шлаку на виробничих потужностях ВАТ «Миколаївцемент» в процесі виготовлення цементу. В 2007 році Добротвірською ТЕС передано 9,3 тис. тонн золошлаку ВАТ «Миколаївцемент»на утилізацію. 8.4. Транскордонні перевезення відходів В 2007 році небезпечні відходи не ввозились на територію Львівської області. Залишається невирішеним питання утилізації імпортованих впродовж 2002-2003 років ДП «Спецсервіс» та ТОВ «ОСМА-Ойл» з Угорщини 1174 тонн нейтралізованих гудронних залишків та виготовлені з цих відходів 18,928 тис. тонн модифікатори типу МГ. На виконання Заходів, затверджених рішенням Міжвідомчої державної комісії з перевірки поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, незаконно завезеними на територію України з інших держав, від 29 липня 2005 р. за замовленням держуправління екоресурсів в Львівській області в січні 2006 року Інститутом гігієни та токсикології ім. Л.Медведя проведено хіміко-екологічне дослідження проб імпортованих ДП «Спецсервіс» та ТзОВ «ОСМА-Ойл» з Угорщини відходів та виготовлених з них модифікаторів, що розміщені на території Львівської області. За результатами проведених досліджень у відібраних пробах виявлено перевищення допустимих концентрацій вмісту деяких небезпечних хімічних речовин, у тому числі стійких органічних забруднювачів. Окрім цього, частина проб є сильно кислими, а не нейтралізованими, як це зазначено у документах при ввезенні.


Результати досліджень в кінці січня направлені Львівською облдержадміністрацією та держуправлінням екоресурсів в Львівській області в Кабінет Міністрів України та в Мінприроди України для експертної оцінки і прийняття рішень щодо можливості започаткування переговорного процесу стосовно їх вивезення з території України в Угорщину чи утилізації відповідно до Базельської конвенції, у зв’язку із відсутню потужностей з їх екологічно безпечної утилізації.


9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Загалом протягом року в області зафіксовано:  24 техногенні аварії, які спричинили забруднення прилеглих територій та водних обєктів, з них – 3 надзвичайні ситуації;  2 випадок підняття рівнів грунтових і поверхневих вод, внаслідок яких відбулось підтоплення підвальних приміщень житлових будинків та присадибних ділянок;  2 карстових провали. Надзвичайні ситуації природного і техногенного походження у 2007 році 4 січня у м. Львові виявлено краплини розлитої металевої ртуті. Розлиту ртуть в кількості 30 г зібрано механічним способом, місце розливу ртуті (близько 0,8 м2) оброблено 10 % розчином хлору. Загрози здоров’ю людей та навколишньому середовищу немає. 8 січня у м. Львові на території колишнього заводу «Райдуга» внаслідок пошкодження від корозії металевої ємності, стався виток небезпечної хімічної речовини в кількості до 100 літрів, через що було забруднено близько 10 м² поверхні ґрунту. Для припинення розповсюдження кислоти на території підприємства було проведено обвалування місця витоку, організовано збір кислоти із пошкодженого резервуара в окремі ємності по 50 літрів (всього зібрано близько 600 л). Поверхня ґрунту, забруднена кислотою, оброблена кальцинованою содою в кількості 2 т. Загрози здоров’ю людей та небезпеки для навколишнього середовища немає. 22 січня біля с. Лішня Дрогобицького району на нафтопроводі між заводом № 1 та заводом № 2 ВАТ НПК «Галичина» внаслідок пошкодження через корозію труби нафтопроводу Ø 219 мм стався витік 1 тони нафти-сирцю з попаданням частини нафтопродукту у меліоративний канал, який розповсюдився на відстань до 120 м. Забезпечено унеможливлення подальшого потрапляння нафтопродуктів у р. Східничанку, проведено ремонтні роботи та ліквідацію забруднення прибережної смуги. 1 лютого надійшло повідомлення про те, що 20 січня 2007 року працівниками Золочівської СЕС взято проби води із свердловин трьох приватних господарств с. Ясенівці Золочівського району на хімічний та бактеріологічний аналіз. Результати аналізів підтвердили, що вода з даних свердловин не придатна до вживання згідно з санітарними нормами.. Складено графік підвозу води МКП «Золочівводоканал» мешканцям с. Ясенівці.. 13 березня поточного року проведено черговий відбір води в артезіанській свердловині школи та артезіанській свердловині села та визначено, що вода відповідає нормам. 19 березня у с. Підрясне Яворівського району о 1050 на автодорозі Львів Краковець водій бензовозу «МАЗ-5423» не впорався з керуванням, з’їхав у кювет та перекинувся. Внаслідок події з бензовозу на грунт вилилося 1640 кг


палива (1330 кг бензину та 310 кг дизпалива). Залишок палива перекачано в інші автоцистерни та відправлено до місця призначення. Забруднена поверхня землі рекультивована. Загроза населенню та навколишньому середовищу ліквідована. 21 березня поблизу с. Долобів Самбірського району через врізку у продуктопровід ДП «Прикарпатзахідтранс» стався витік дизпалива на поверхню землі (біля 150 л), частина якого (біля 50 л) через меліоративний канал потрапила у р. Дністер. Витік ��афтопродукту було негайно припинено та пошкодження труби ліквідовано. В районі витоку дизпалива забруднена територія оброблена еконадином, а поверхня води - перлітом. За повідомленням головного державного санітарного лікаря Миколаївського району проби води, відібрані на водозаборі м. Миколаєва відповідають вимогам НТД. Внаслідок сильних дощів 21-22 березня 2007 року сталося підтоплення підвальних приміщень 15 житлових будинків приватного сектору та присадибних ділянок на вул. 22 січня у м. Соснівка. Загальна кількість постраждалих мешканців становить 48 осіб. Відсутність системи водовідведення поверхневих стоків у зазначеному житловому кварталі в поєднанні з просіданням земної поверхні внаслідок виробничої діяльності вугільної шахти ДВАТ «Шахта Надія» суттєво погіршили наслідки даної ситуації. Вартість робіт по водовідведенню з підтопленої території на вул. 22 січня у м. Соснівка складає 70,0 тис. грн. 4 квітня на території початкової загальноосвітньої школи № 2 м. Самбора о через пошкодження труби каналізаційного колектора утворився провал поверхні землі діаметром 8 м і глибиною 2 м, який знаходиться на відстані 3 м від будівлі школи (320 учнів) та безпосередній близькості до її підсобних будівель (цегляний гараж, дворовий туалет). Місце провалу землі огороджено та обмежено доступ дітей до нього. Вирішується питання щодо джерел фінансування ліквідаційних робіт. 5 квітня поблизу с. Чайковичі Самбірського району виявивлено витік дизельного палива. Витік ліквідовано. На меліоративному каналі, що знаходиться поруч з продуктопроводом, на відстані 150 м нижче місця витоку встановлено гідрозатвор. Загрози населенню та навколишньому середовищу немає. 16 квітня у м. Львові виявлено різкий запах аміаку. встановлено, що на автостоянці на території приватного підприємства «Будівельник» на правах оренди знаходиться автомобіль МАЗ з напівпричепом-цистерною об'ємом 6 т для перевезення аміаку, що належить ТзОВ «Тандем каскад холод» із залишком 2 т зрідженого аміаку. Загроза населенню та навколишньому середовищу ліквідована, потерпілих немає. 7 травня поблизу с. Голосковичі Бродівського району виявлено витік сирої нафти з труби ø 525 мм на площі 120 м2. Витік нафти не вийшов за межі охоронної зони нафтопроводу «Дружба», попадання нафти у водоймища не виявлено. Витік нафти ліквідовано. На місці події зібрано 2300 л сирої нафти та проведено рекультивацію верхнього шару ґрунту. Загрози населенню та навколишньому середовищу немає.


8 травня у м. Бориславі у річці Тисмениця виявлено незначні плями нафтопродуктів. В ході обстеження місця події встановлено, що джерелом утворення плям є нафтопродукт, який з території ВАТ «Бориславозекерит» та яку орендує ВАТ «Бориславозекерит», потрапляє по двом трубам ø 400 мм та струмком в колодязь стічної каналізації, а потім по трубі ø 500 мм у потічок. Перевіркою встановлено, що директор ТзОВ «Сахара екоойл» організував діяльність щодо переробки відходів нафтопродуктів без наявності ліцензій та дозволу на початок роботи, про що повідомлено прокуратуру м. Борислава. Директора ТзОВ «Сахара екоойл» зобов'язано прийняти міри із ліквідації наслідків виливу нафтопродуктів. 10 травня у с. Воля Задеревацька Стрийського району через прорив дамби озера між селами Межріччя та Гузіїв Івано-Франківської області стався різкий підйом води у річці Гериня яка вийшла з берегів та підтопила криниці в с. Воля Задеревацька. Причина прориву дамби - аварійний стан земляного полотна дамби та переповнення озера водою внаслідок сильних дощів. Воду відкачано з усіх криниць. 11 травня у м. Бориславі на перехресті вул. І.Франка та С. Петлюри з автоцистерни (ємністю 25 т) автомобіля Рено АЕ 420 Магнум стався вилив 1 т мазуту, внаслідок чого було забруднено дорожнє покриття на площі 150 м 2. Причина виливу - порушення технології заправки автоцистерни. Проведено відкачку з автоцистерни 1,5 т мазуту. Дорожнє покриття, забруднене мазутом, засипано піском, який після насичення мазутом, зібрано з дорожнього покриття та вивезено. Загрози населенню та навколишньому середовищу немає. 20 травня у м. Львові на залізничній станції Клепарів виявлено витік заліза хлорида через отвір близько 3 см з цистерни вантажного потягу № 3003 Сокаль-Клепарів. Витік рідини з цистерни припинено. Загрози населенню та навколишньому середовищу немає. 13 червня на 391 км нафтопроводу «Дружба» на ділянці першої черги Мозир-Броди стався витік нафти на площі 4 м2, в кількості 30 л, внаслідок чого припинена подача нафтопродукту на відрізку Радивилів - Броди. Причина витоку - механічне пошкодження ковшем екскаватора старого технологічного штуцера при проведенні ремонтних робіт на нафтопроводі. Витік не виходить за межі охоронної зони. 23 червня у м. Львові мешканцями виявлено краплини металевої ртуті. Зібрано 305 г ртуті та проведено демеркуризацію забрудненої поверхні землі на площі 4 м2. Загрози населенню і навколишньому середовищу немає. Причини та обставини розливу ртуті з'ясовуються. 3 липня Над частиною території Львівської області (Пустомитівський, Буський, Бродівський та Самбірський райони) пройшли грози, місцями град, що супроводжувались значними поривами вітру. Ситуація, яка склалася за наслідками стихії визначена як надзвичайну місцевого рівня. Ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації завершено. 16 липня На залізничному перегоні Ожидів - Красне у Буському районі Львівської залізниці о 16год 52хв внаслідок аварії зійшли з колії 15 цистерн з


жовтим фосфором (ємністю 50 т кожна). Через розгерметизацію ємностей, при контакті фосфору з повітрям, зайнялося 6 цистерн. Внаслідок горіння утворилась велика кількість диму та токсичних газів які розповсюджувались у північно-східному напрямку на територію Буського, Бродівського і Радехівського районів з швидкістю вітру 1 м/сек. Зона можливого хімічного забруднення склала близько 86 км2. Пожежа ліквідована о 22год 29хв, горіння жовтого фосфору тривало 5 год 7 хв. Ситуація була класифікована, як надзвичайна регіонального рівня Враховуючи висновки і рекомендації акредитованої в Євросоюзі лабораторії з Підкарпатського воєводства Республіки Польща прийнято рішення продовжити проведення моніторингових досліджень протягом трьох років. Отримані «Висновки Державної екологічної експертизи щодо екологічної ситуації, яка склалася у місці залізничної аварії» свідчать про те що загрози для навколишнього природного середовища та жителів населених пунктів, що зазнали впливу аварії, не існує. Надзвичайну ситуацію закрито. 3 серпня у м. Бориславі на території автогаражу підприємства Долинського тампонажного управління ВАТ «Укрнафта» виявлений витік соляної кислоти. За результатами обстеження було встановлено, що на території підприємства знаходиться металева ємність об’ємом до 6 тонн, де зберігається соляна кислота (2-й клас небезпеки). Витекло біля 100 кг кислоти, забруднено біля 6 м2 території автогаражу. Завдяки оперативно проведеним ліквідаційним заходам загрози життю і здоров’ю людей та небезпеки для навколишнього природного середовища немає. Наслідки даної події ліквідовано. 3 серпня на тупиковій лінії залізничної гілки зливо-наливної естакади на території складу нафтопродуктів ВАТ «Концерн Галнафтогаз» у м. Львові внаслідок порушення правил маневрових робіт на під’їзній колії нафтобази відбулося зіткнення групи залізничних вагонів з двома залізничними цистернами, що знаходилися на території складу зберігання моторних мастил. Внаслідок зіткнення виникла пожежа у п’яти залізничних цистернах (ємністю 60 т кожна), в яких знаходився світлий нафтопродукт – бензин марки А-95 з поширенням вогню на склад паливно-мастильних матеріалів. Збитки становлять близько 1 млн. грн. Ситуацію визначено як надзвичайну місцевого рівня. Наслідки даної некласифікованої події ліквідовано. 27 серпня У с. Пісочна Миколаївського району на території ДП “Над Дністром” було виявлено випаровування з ємностей, в яких зберігалась 1т соляної кислоти (2-й клас небезпеки). Причина випаровування - корозія ємності внаслідок довготривалої експлуатації. Ємність, з якої спостерігалось випаровування, засипано крейдою (500 кг) та вапняною сумішшю (близько 1т). Керівництво підприємства організувало вивіз залишків кислоти для утилізації. Загрози для населення та навколишнього середовища не було, наслідки даної події ліквідовано. 28 серпня На дорозі Львів – Луцьк поблизу с. Велике Колодне Кам’янка – Бузького району під час транспортування азотної кислоти в одній пластиковій ємності (місткістю 1000 л.) виявлено тріщину, через яку азотна кислота просочувалась у кузов вантажного автомобіля “ГАЗ - 3307”, а потім на грунт.


Всього витекло близько 48 л. кислоти на площу 49 кв. м. Забруднену територію оброблено сорбентом. Загрози населенню і навколишньому середовищу не було. 28 серпня У м. Трускавці виникло провалля розмірами 2 на 3 метри і глибиною до 10м. Провал засипано 200м³ землі. Наслідки даної події ліквідовано, загрози населенню немає. 4 вересня між селами Городиславичі Пустомитівського району та Під’ярків Перемишлянського району у продуктопроводі ДП «Прикарпатзахідтранс» (Ø 1500 мм) обхідниками виявлена несанкціонована врізка пластикової труби (Ø 25 мм). Витоку нафтопродуктів на місці врізки не виявлено. Врізка ліквідована. Загрози навколишньому середовищу та населенню не було. 11-14 вересня внаслідок випадання сильних дощів (104 - 208% місячної норми) в басейнах річок Дністер та Стрий на території Самбірського, Старосамбірського, Жидачівського, Дрогобицького, Стрийського і Сколівського районів сформувався дощовий паводок. Ситуації, що склалася, класифікацію як надзвичайну регіонального рівня Вартість першочергових аварійно-відновлювальних робіт складає 21,007 млн гривень. 19 жовтня на території ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив» виявлено факт виливу на поверхню землі біля 5 т слабкої (50 %) азотної кислоти. Роботи по ліквідації надзвичайної ситуації були завершені 31 жовтня. Загрози здоров’ю працівників підприємства, місцевих жителів та навколишньому середовищу немає. 1 листопада поблизу сел. Дубляни Самбірського району під час проведення польових робіт трактором було пошкоджено трубу, на поверхню землі вилилось біля 30 л пального, на місці врізки встановлено металеву латку, забруднену територію оброблено сорбентом. Загрози населенню та навколишньому середовищу немає. 4 листопада біля м. Дубляни Жовківського району на автотрасі Київ – Чоп на території Пустомитівського району водій бензовоза (автомобіль марки «MAN», цистерна 9-ти секційна з 3-ма горловинами, загальна ємність - 39010 л.) не впорався з керуванням, переїхав на протилежне узбіччя дороги та перекинувся. При перекиданні у цистерні утворились ушкодження, через які на поверхню землі витекло біля 35000 л. бензину марки АІ-95. Залишок пального (4010 л.) перекачано в іншу автоцистерну, ґрунтовий покрив оброблено сорбентом. Загрози попадання паливно – мастильних матеріалів в водоймища немає. Наслідки даної події ліквідовано. Заходи екологічного забезпечення у військових частинах Західного оперативного командування організовано у відповідності до природоохоронного законодавства України, Статуту внутрішньої служби Збройних сил України. наказів МО України від 1995р. *№ 171, 1997 року № 300,* 1999 року № 279 та наказів командувача військ Західного оперативного командування. У військових частинах оперативного командування проводиться певна робота щодо недопущення зниження існуючого рівня екологічного стану військ. Організація екологічної безпеки у військових частинах здійснюється у відповідності до наказів командирів військових частин з визначенням основних


завдань та відповідальних осіб за виконання екологічних заходів, розроблені плани екологічного забезпечення, а також організаційні заходи, які спрямовані на реформування військ та зменшення джерел забруднення' навколишнього середовища. Командуванням оперативного командування та командирами військових частин приймаються всі можливі, заходи щодо недопущення ускладнення екологічної обстановки у військах оперативного командування, але без належного фінансування, на капітальний ремонт і реконструкції об'єктів які впливають на екологічний стан військових містечок вирішити ці проблеми практично не представляються можливим. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки На Львівщині наявна низка підприємств, які в процесі своєї діяльності, природних чи соціальних умов характеризуються певним рівнем екологічного ризику і таким чином створюють потенційну або пряму загрозу для довкілля, життя та здоров’я людини. Насамперед це підприємства нафтопереробної, вугледобувної та гірничо-хімічної галузей. В 2007 році було проведено обов’язковий екологічний аудит Червоноградської збагачувальної фабрики, як об’єкта підвищеної екологічної небезпеки, у зв’язку з її приватизацією. Висновки аудиту надані власнику підприємства для вжиття відповідних природоохоронних заходів. У відповідності до Закону України «Про екологічну експертизу» в 2007 році держуправлінням проведено екологічну експертизу 72 об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля» від 04.11.2004 р. № 2169 – IV та наказів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 21.03.2005 р. № 103 «Щодо інформування населення про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами довкілля» та від 01.11.2005 р. № 397 «Про затвердження Положення про щоквартальне інформування населення через ЗМІ про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами» Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області надає інформацію за 2007 рік про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища Львівщини. До найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища належать: Добротвірська ТЕС, ЗАТ «Львівсистеменерго», Новояворівське ДП «Екотрансенерго», ЛКП «Збиранка», Новороздільське ДГХП «Сірка».


Обсяги викидів, скидів, та розміщення відходів підприємствами - основними забруднювачами навколишнього природного середовища Таблиця 9.1. Витрати на здійснення природоохоронних заходів за рахунок фондів ОНПС за 2007 рік Найменування підприємств

Квартал

Обсяги скидів, тонн

Обсяги розміщення відходів, тонн

Інші джерела фінансування Обсяги викидів, тонн

Державний фонд ОНПС назва природоохо ронного заходу

I кв ЗАТ "Львівсистеменер го"

II кв III кв IV кв за 2007 рік I кв

Львівське комунальне підприємство "Збиранка"

Новороздільське ДГХП "Сірка"

Добротвірська ТЕС

297 209

465,297

Забруднюючі речовини у водні об'єкти не скидаються.

375 767

457,407

32853

294,274

79897

411,54

785726

1628,518

4,3 тис. куб. м

331,2 тис. куб м

47,19

II кв

3,9 тис. куб. м

362,0 тис. куб м

47,9

III кв

1,5 тис. куб. м

367,4 тис. куб м

49

IV кв

4,0 тис. куб. м

363,0 тис. куб.м

49,5

за 2007 рік

13,7 тис.м3

1423,6 тис.м3

193,59

I кв

відсутні

відсутні

0,073

II кв

відсутні

відсутні

0,034

III кв

відсутні

відсутні

0,015

IV кв

відсутні

відсутні

0,035

за 2007 рік

відсутні

відсутні

0,157

I кв

39,572

54923,706

13748,089

II кв

з фондів охорони навколишнього природного середовища фінансування не здійснювалося

38479,614

13048,656

назва природоохо ронного заходу

тис. грн

з фондів охорони навколишнього природного середовища фінансування не здійснювалося

з фондів охорони навколишнього природного середовища фінансування не здійснювалося

з фондів охорони навколишнього природного середовища фінансування не здійснювалося

проведення робіт з ліквідації сірчаних кар"єрів, відновлення екологічної рівноваги і 3000,0 ландшафту в зоні діяльності Роздільського ДГХП "Сірка"

* 43,241

тис. грн

Обласний фонд ОНПС

*

*

*

Нарощування ІІ - го ярусу секції №1 огороджуючих дамб

150,0

назва природоохоронного заходу

тис.гр н

повітряноохоронні заходи

10,0

профілактика та формування породного відвалу

557,0

проектування та будівництво збірників фільтрату

1321,0

будівництво пропускного пункту, вагової для ТПВ та радіаційного пропуску

1574,0

виконання повітряноохоронни х заходів

1939,9


III кв

39,822

27401,541

12991,833

IV кв

104,063

738,315

12782,268

за 2007 рік

226,698

121543,176

52570,846

*

0,243

*

0,108

*

0,081

I кв II кв Новояворівське ДП "Екотрансенерго"

III кв

Викиди стічних вод в поверхневі водоймища ліквідовано з 31.09.06р.

IV кв

*

0,237

за 2007 рік

0,115

0,669

золовідвала №2 Добротвірської ТЕС.

проведення робіт з відновлення екологічної рівноваги та рекультивації порушених гірничими роботами земельЯворівського ДГХП "Сірка"

6000,0

Днопоглиблення хвостової частини водосховища Добротвірської ТЕС

200,0

*

*

виконання водоохоронних заходів виконання заходів, спрямованих на поліпшення зберігання золи та шлаку

582,1

2209,2


9.3. Радіоекологічна безпека 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій В області 541 радіологічний об'єкт: 79 на промислових підприємствах, 435 у лікувально-профілактичних закладах, 27 у науково-дослідних та учбових закладах. Радіологічні об'єкти паспортизовані, радіоактивні речовини та джерела іонізуючого випромінювання перебувають на обліку. Отримання нових джерел іонізуючого випромінювання можливе лише за заказ-замовленням, погодженим у Львівській обласній санітарноепідеміологічній станції. Радіологічний відділ Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції здійснює радіологічний контроль за об'єктами довкілля (вода, атмосфера, грунти), продукти харчування та питна вода, будівельні матеріали та сировина, деревина та продукція з деревини. Здійснюється паспортизація води джерел господарсько-питного водопостачання Львівської області. Радіаційний контроль здійснюється в постійних контрольних пунктах мм. Львова, Сокаля, Яворова, Дрогобича, а також вибірково у всіх районах області. Радіологічний відділ здійснює щоквартальний моніторінг води р. Дністер, у створах №4 Миколаївського району, № 5 Жидачівського району. Визначається радіонуклідний склад води по цезію-137, стронцію-90, радію226, урану-238, сумарній альфа-, бета-активності. Вміст радіонуклідів у воді ріки Дністер не перевищує величин, що характерні для Львівської області. Визначається вміст цезію-137 та стронцію-90 у продуктах харчування та сільськогосподарській сировині. Досліджено 641 пробу харчових продуктів. Перевищень гігієнічних нормативів ГН 6.6.1-130-2006 по Сз-137 та 8г-90 не виявлено. Крім того проведено спектрометричні дослідження 80 проб грунту, рослинності, стічної води, 12 проб мінеральних добрив, 58 проб промислових виробів. Перевищень вмісту радіонуклідів згідно нормативних документів не виявлено. Визначався вміст природних радіонуклідів у будівельних матеріалах та сировині. Кількість досліджених проб - 217. Ефективна питома активність природних радіонуклідів не перевищує 370 Бк/кг, що відповідає 1 класу використання (всі види будівництва без обмежень) згідно державних гігієнічних нормативів НРБУ-97, ДБН-97. Визначався вміст питомої активності Сз-137 у деревині та продукції з деревини. Кількість досліджених проб - 88. Деревина та продукція з деревини відповідає державного гігієнічного нормативу ГН 6.6.1-120-2005. На контрольному пункті лабораторії щоденно проводилися виміри радіаційного фону. Потужність поглинутої дози зовнішнього гамавипромінювання (радіаційний фон) становить 0,10 – 0,13 мкГр/год. На досліджуваних об'єктах Львівської області в процесі роботи проводилися


вимірювання природного радіаційного фону. По Львівській області він становить 0,08-0.16 мкГр/год. Проводився радіаційний контроль об'єктів будівництва, що вводяться в експлуатацію. Визначалися потужність поглинутої дози гамавипромінювання у приміщеннях та вміст радону-222 у повітрі приміщень. Обстежено 367 об'єктів будівництва. Об'єкти будівництва відповідають вимогам державних гігієнічних нормативів НРБУ-97, ДБН-97. Відповідно до вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст. 25), «Про пестициди і агрохімікати» (ст. 15), «Про відходи» (ст. ЗЗ) державною санітарноепідеміологічною службою області в 2008 році здійснювався комплекс заходів із забезпечення санітарних вимог при зберіганні заборонених і непридатних для використання пестицидів, попередження їх негативного впливу на здоров'я населення та об'єкти довкілля, проводився моніторинг за вмістом токсикантів в продуктах харчування, повітрі робочої зони, об'єктах навколишнього середовища. 9.3.2. Радіоактивні відходи Проблема негативного екологічного впливу радіації на навколишнє природне середовище постає дедалі гостріше, що пов’язано із невпинним зростанням кількості радіоактивних речовин як природного, так і техногенного походження. Чимраз ширше техногенні джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) застосовуються в медицині, промисловості , наукових дослідженнях та ін. На території Львівської області ліцензовано 8 суб’єктів господарської діяльності, які використовують радіоізотопні ДІВ. Ряд промислових процесів супроводжується винесенням на земну поверхню відкладів, в яких концентрація природних радіонуклідів перевищує рівень природного місцевого фону. Зокрема, видобуток кам’яного вугілля, що вміщує незначну кількість природних радіоактивних елементів призводить до їх попадання на земну поверхню. На Львівщині найвищі показники щільності радіонуклідів спостерігаються на териконах і хвостосховищах Червоноградського гірничопромислового району Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Спалювання на теплових електростанціях вугілля веде до осідання пилу, попелу, золи із підвищеним вмістом радіоактивних речовин на поверхню грунту біля ТЕС та накопичення в золосховищах. На території області функціонує Львівський державний міжобласний спецкомбінат Українського державного об’єднання «Радон» Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Львівський спецкомбінат обслуговує територію західно-центрального регіону (7 областей) і, починаючи з 1989 року, є найбільшим накопичувачем ДІВ (радіоактивних відходів) у Львівській області. Радіоактивні відходи, які поступають на зберігання на


спецкомбінат з метою недопущення їх впливу на довкілля та населення ізолюються, відповідно до встановленої технології. В подальшому, після прийняття відповідних нормативно-законодавчих актів, радіоактивні відходи плануються до перевезення в Національний могильник. В Державному регітрі джерел іонізуючого випромінювання зареєстровано 342 джерела іонізуючого випромінювання, що використовуються на території Львівської області.


10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в Україні Галузями спеціалізації сільського господарства Львівської області є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво. У 2007 році на Львівщині виконувалися 7 регіональних та 17 державних програм, на реалізацію яких передбачалося використати кошти Державного та обласного бюджету в сумі не менше 70 млн. грн. У 2008 році за рахунок коштів обласного бюджету планується фінансування 9 програм у сфері розвитку сільського господарства області в сумі 9150 тис. грн., хоча під час попереднього розгляду програм сума була більшою - близько15370 тис.грн. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження За підсумками 2007 р. всіма категоріями господарств області внесено 17571 тонн діючої речовини мінеральних добрив на площі 117 тис. 85 га та органічних добрив – 117,4 тис. тонн на площі 6270 га. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві У 2007 році у сільському господарстві Львівської області внесено пестициди на площі 510,7 тис. га в тому числі гербіцидів – 219,9 тис. га, що становлять 432 тонни пестицидів та 288,8 тонн гербіцидів.


11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання Підприємства та організації області за 2007 рік використали 4076,5 тис. т паливно-енергетичних ресурсів в умовному обчисленні, зокрема: котельнопічного палива - 2754,0 тис. т., теплоенергії - 2790,6 тис. Гкал., електроенергії - 2592,3 млн. кВт.год. Енергоспоживання підприємствами та організаціями області Таблиця 11.1. Використано у 2006

2007

Паливно-енергетичні ресурси – всього, тис. т. у.п.

4180,9

4076,5

Котельно-пічне паливо тис. т.у.п.

2860,7

2754,0

Теплоенергія тис. Гкал.

3007,9

2790,6

Електроенергія, млн. кВт. г

2470,2

2592,3

Порівняно з 2006 роком споживання паливно-енергетичних ресурсів загалом зменшилось на 2,5 %, у тому числі котельно-пічного палива - на 3,7 %, теплоенергії - на 7,2 %, а електроенергії - збільшилось на 4,9 %. Порівняно з 2006 роком споживання паливно-енергетичних ресурсів загалом зменшилось на 2,5 %, у тому числі котельно-пічного палива - на 3,7 %, теплоенергії - на 7,2 %, а електроенергії - збільшилось на 4,9 %.У структурі використаних енергетичних ресурсів відбулися наступні зміни: частка котельно-пічного палива та теплоенергії зменшилась відповідно на 0,9 та 0,6 відсоткового пункта, натомість електроенергії - збільшилась на 1,5 в.п. Упродовж 2007 року 6 % підприємств області, які використовували згідно технологічного процесу паливо для виробництва продукції, допустили його перевитрати. За фактичними питомими витратами попереднього року перевитрачено 25,3 тис.т котельно-пічного палива, що складає 0,9 відсотка від обсягів використаного палива загалом підприємствами області. Схожа ситуація із використанням решти видів енергетичних ресурсів. Так, перевитрату теплоенергії допустило 8,1 %, електроенергії - 5,8 % підприємств області, які використовували ресурси для виробництва продукції. За фактичними питомими витратами 2006 року ці підприємства перевитратили 66 тис.Гкал теплоенергії та 74,4 тис. кВт. г електроенергії.


Найбільшим споживачем паливно-енергетичних ресурсів в області залишається промисловість, на яку в загальному обсязі витрат у 2007 році припало 73,8 % (котельно-пічного палива - 79,4 %, теплоенергії - 67,5 %, електроенергії - 59,1 %). На добувну промисловість припало 8,2 % використаних енергоресурсів у цілому в промисловості, переробну - 42,8 %, на виробництво і розподілення електроенергії, газу та води – 49 %.

11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива Витрати палива на кінцеве споживання у 2007 році Таблиця 11.2 Сільськогосподарськ у продукцію

Діяльність транспорту

Будівництво

Торгівельну діяльність

Інші потреби

2004,5 67,5 5,8 549,3 0,6 807,5 20,2 312,3 22,2

1045,0 37,5 0,6 293,3 0,3 4,0 20,2

17,3 0,5 -

701,2 3,5 344 -

12,6 0,0 -

2,1 -

226,3 26,5 5,8 549,3 -

0,0 -

-

19,9 308,3 2,0

59,9 0,1 2,4 7,9 17,9 165,0 402,7 0,3 3372,9 25,2

0,3 0,0 0,8 6,7 2,1 226,1 0,0 51,3 25,2

1,6 9,8 0,8 32,9 -

57,0 2,4 0,8 145,0 2848,2 -

0,5 2,3 5,7 0,0 30,6 -

0,4 0,6 33,0 -

0,1 0,1 0,0 4,8 10,4 1,8 175,8 0,3 376,9 -

19,3

17,5

-

-

-

-

1,8

475,6 2,6

472,5 -

-

-

2,6 -

-

0,5 2,6

Всього

Виробництво промислової продукції

У тому числі на

Всього, тис.т.у.п. Вугілля кам’яне тис. т. Торф неагломерований паливний, тис.т. Брикети і напівбрикети торф’яні, т. Нафта сира, тис.т. Газ природний, млн.м3 Дрова для опалення, тис.щільн.м3 Інші види первинного палива, т.у.п. Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу, т Бензин моторний, тис. Т Фракції легкі інші, т Паливо реактивне типу гас, тис.т Гас для технічних цілей, т Гас освітлювальний, т Газойлі (паливо дизельне), тис. Т Фракції середні інші, т Мазути топкові важкі, тис. Т Пропан і бутан скраплені, т Етилен, пропілен, бутилен, бутадієн і гази нафтові інші або вуглеводи газоподібні, крім газу природного, тис.т Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, воски мінеральні інші, т Бітум нафтовий і сланцевий, т Мастила відпрацьовані, т

11.3. Енергоємність Енергоємність в Україні є вища ніж в країнах СЄКЦА, за винятком Азербайджану, Таджикистану та Туркменістану. Фактори, які впливали (і все ще впливають) на високу енергоємність включають повільну реструктуризацію енергоємних галузей промисловості; старіння основних


фондів у державному, промисловому та житлово-комунальному секторах; та неадекватні реформи у галузі тепло- та електроенергетики. Найбільш важливими факторами є низькі тарифи у галузі тепло- та електроенергетики та переважання перехресного субсидування промисловими споживачами споживання населенням та субсидування вугільної галузі електроенергетикою. Операційна ефективність галузі теплота електроенергетики залишалася на низькому рівні протягом 1990-х років через низькі інвестиції в енергетику. Споживання палива на одиницю виробленої енергії є високим у порівнянні з країнами ЄС. Генеруючі потужності, що перетворюють первинну енергію у теплову та електричну, мають низькі ККД, також є високими технічні та комерційні втрати у передавальних та розподільчих мережах. За твердженнями Інституту загальної енергетики Національної академії наук України, потенціал енергозбереження в цілому по країні становить 4248 %. У промисловості можна досягнути 38 % енергозбереження, у житловому господарстві (центральне опалення) – 30 % та у паливноенергетичному секторі – 17 %. 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел Відновлювана енергетика — енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні та використанні енергії з відновлюваних джерел енергії. До відновлюваних джерел енергії відносяться періодичні або сталі потоки енергії, що розповсюджуються в природі і обмежені лише стабільністю Землі як космопланетарного елемента: променева енергія Сонця, вітер, гідроенергія, природня теплова енергія, і т. д. Основною відмінністю відновлюваних джерел енергії є те, що вони не знищуються під час їхнього використання, на відміну від мінеральних палив, які споживаються для вироблення енергії. Застосування відновлюваної енергії людиною потребує наявності технологій використання енергії сонячного світла, вітру, морських хвиль, водних течій, біологічних процесів, таких як анаеробний розклад, біологічне вироблення водню, та геотермальних теплових джеред. Традиційне використання енергії вітру, води, та сонячного світла вже широко поширене. Однак, масове виробництво електричної енергії з використанням відновлюваних джерел енергії набуло популярності лише нещодавно, що віддзеркалює основні загрози від зміни клімату, побоювань вичерпати мінеральне паливо, та соціальних і політичних ризиків через широке використання мінеральних палив та атомної енергетики. Зараз використання відновлювальних джерел енергії швидко зростає (на 50 % з 2004 до 2007 року), та в 2007 році досягло 3,4 % від загального виробництва електроенергії (не враховуючи велику гідроенергетику, що надає ще 15 % від загального виробництва). В Україні сьогодні дуже мало використовуються відновлювані джерела енергії (ВДЕ). У 1997 році ВДЕ становили 0,1% від сумарного постачання


первинної енергії (СППЕ), але в результаті урядової політики заохочення використання ВДЕ, та проектів інвестиційної та технічної підтримки, які проводилися різними міжнародними донорами, до 2006 року ВДЕ досягнуть приблизно 3 % СППЕ. У той рік основними ВДЕ для виробництва електроенергії були вітрові турбіни (встановлена потужність 200 МВт) та 63 малих гідроелектростанції (сумарна встановлена потужність 105 МВт). До 2020 року Україна має намір розвинути вітроенергетику як важливе джерело виробництва електроенергії У Львівській області енергоспоживання на основі відновлювальних джерел (вітру) не використовується з 2006 року.

12. ТРАНСПОРТ 12.1. Пасажирообіг У 2007р. транспортними підприємствами перевезено (відправлено) 365,4 млн. пасажирів, що на 2,5 % більше обсягу 2006 р. Пасажирооборот зменшився на 0,2 % і становив 10,4 млрд.пас.км. Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» у 2007 р. відправлено 65,3 млн. пасажирів, що на 0,1 % менше обсягу 2006 р. Перевезення пасажирів автопідприємствами, які здійснюють пасажирські перевезення, з урахуванням перевезень, виконаних підприємцями-фізичними особами, у 2007 р. збільшилися на 9,8 % і становили 211,2 млн. пасажирів. Пасажирооборот збільшився на 3,4 % і становив 4,2 млрд. пас. км. Авіатранспортом області перевезено пасажирів на 73,1 % менше, ніж у 2006 р. Пасажирооборот зменшився на 67,7 %. Електротранспортом області перевезено 88,9 млн. пасажирів (на 10 % менше, ніж у 2006 р.), зокрема тролейбусами перевезено 36,6 млн. осіб (на 7,4 % менше), трамваями - 52,2 млн. осіб (на 11,7 % менше). 12.2. Вантажообіг У 2007 р. підприємствами перевезено (відправлено) 34,1 млн. тонн вантажів, що на 5,9 % більше обсягу 2006 р. Вантажооборот становив 27,2 млрд. ткм і порівняно з 2006 р. збільшився на 5 %. Відправлення вантажів Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» у 2007р. збільшились порівняно з 2006 р. на 4,6 % і становили 26,9 млн. тонн. Обсяг відправлення хімічних і мінеральних добрив збільшився на 34,8 %, лісових вантажів - на 21,1 %, будівельних матеріалів - на 11,5 %, кам'яного вугілля - на 6 %, брухту чорних металів - на 5,2 %, чорних металів -


на 4,1 %, коксу і цементу - на 3,5 %. Натомість, відправлення нафти і нафтопродуктів зменшилися на 23,5%, зерна і продуктів перемолу - на 7,8 %. Середньодобове вивантаження вагонів збільшилося на 2,2 %. Автотранспортом області, з урахуванням перевезень, виконаних підприємцями-фізичними особами, у 2007 р. перевезено 7,2 млн. тонн вантажів, що на 10,9 % більше, ніж у 2006 р. Вантажооборот зріс на 14 % і становив 2,1 млрд.ткм. Обсяг вантажів, перевезених авіатранспортом області, порівняно з 2006 р. зменшився на 83,8 %, а вантажооборот - на 81,9 %. 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Інформація відсутня. 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів За даними Державтоінспекції УМВСУ у Львівській області, автомобільний парк (з урахуванням транспорту індивідуальних власників) становив 323,5 тис. одиниць, з них вантажних автомобілів - 30,2 тис. (9,3 % від загальної кількості), автобусів - 8,7 тис. (2,7 %), легкових - 264,7 тис. (81,8 %) та спеціальних - 19,9 тис. (6,2 %). Простежується тенденція щорічного збільшення загальної кількості автотранспорту. Середньорічний його приріст за 2000-2007 рр. становив 3,7 %. Це зростання, головним чином, було забезпечене збільшенням кількості автобусів (на 32 % у 2006 році проти 2000 року) та легкових автомобілів (на 28,4 % відповідно). Проти 2005 року автомобільний парк області зріс на 6,5 %. Чотири п'ятих автотранспортних засобів (80,1 %) знаходиться в індивідуальній власності, зокрема 26,9% вантажних автомобілів, 33,7 % автобусів, 92,4 % легкових та 17,9 % спеціальних автомобілів. Автотранспортний парк області є застарілим: 41,2 % автомобілів перебували в експлуатації з моменту випуску заводом-виготовлювачем більше 10 років, 35,6 % - від 5 до 10, 16,2 % - від 3 до 5 і лише 7 % - до 3 років включно. Більш новими є пасажирські автобуси - 14,7 % перебували в експлуатації до 3 років і 19,5 % - від 3 до 5 років. У 2006 році рівень забезпечення населення Львівщини легковими автомобілями порівняно з 2000 роком зріс на 28 % і становив 96 одиниць на 1000 осіб населення (в Україні - 120). За даним показником область посіла 18 місце серед регіонів України, тоді як у 2000 році перебувала на останньому місці. Як свідчать наведені дані: в області намітилась тенденція до зростання пасажирських та вантажних перевезень усіма видами транспорту загалом;


у структурі пасажирських і вантажних перевезень переважають перевезення автомобільним транспортом; парк транспортних засобів потребує оновлення. 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення Надзвичайних ситуацій загальнодержавного значення на території Львівської області у 2007 році не зафіксовано.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Екологічна політика України зосереджена на забезпеченні сталого соціалько-економічного розвитку держави, формування безпчного стану довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, запобігання і ліквідацію негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних територій, пов’язаних з їх охороною та ефективним використанням. Екологічна політика України зосереджена на забезпеченні сталого соціалько-економічного розвитку держави, формування безпчного стану довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, запобігання і ліквідацію негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних територій, пов’язаних з їх охороною та ефективним використанням. У Львівській області реалізація екологічної політики забезпечується виконанням «Програми соціально-еконормічного розвитку Львівщини» на чергові роки, яка передбачала у 2007 році виконання заходів за пріоритетними напрямками: 1. Розробка та здійснення регіональних програм охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів


2. Стабілізація екологічної рівноваги в гірничо-хімічних та гірничо-видобувних регіонах 3. Здійснення системи заходів, спрямованих на зниження впливу забруднення довкілля на стан здоров'я і умов проживання населення 4. Будівництво, реконструкція та облаштуванн полігонів твердих побутових відходів та здійснення заходів щодо мінімізації, утилізації та пе реробки промислових та побутових відходів 5. Попередження та ліквідація аварійних екологічних ситуацій 6. Проведення робіт щодо впорядкування та охорони природнозаповідних територій 7. Здійснення заходів, пов'язаних з відтворенням та охороною природних ресурсів 8. Організація моніторингу навколишнього природного середовища, створення системи та банку екологічної інформації 9. Проведення науково-практичних конференцій і семінарів, організація виставок, реклами та інших заходів щодо пропаганди екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики.

13.2. Удосконалення системи управління регулювання у галузі охорони довкілля

та

законодавчого

Управління природокористуванням і охороною довкілля у Львівській області базувало у 2006 році як на основних принципах державного управління у цілому (плановість, компетентність, законність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню (науковість, компетентність, платність спеціального природокористування та ін.). Ґрунтуючись на цих принципах, суб`єкти управління у Львівській області – державні органи, органи місцевого самоврядування, громадські об`єднання - спрямовують свою діяльність на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля, екологічну безпеку. Управління природокористуванням та охороною довкілля у Львівській області в 2006 р. було розподілено між трьома суб`єктами управління: 1. державне управління, якому належить основна питома вага управлінської діяльності в даній галузі (органи державної влади та місцевого самоврядування); 2. громадське управління, спрямоване на всіляке сприяння органам державної влади та місцевого самоврядування у забезпеченні процесу раціонального природокористування і збереження природного середовища (громадські об’єднання та організації);


3. виробниче управління, яке здійснюється власниками природних ресурсів та їх користувачами. Цілі та завдання управління природокористуванням у Львівській області досягаються виконанням державним управлінням екології та природних ресурсів в Львівській області ряду функцій, тобто видів діяльності, необхідних для оптимальної організації раціонального використання та охорони природних об`єктів та навколишнього середовища в цілому, які можна поділити на три групи: - організаційні функції управління (облік природних ресурсів, екологічне планування, прогнозування використання природних ресурсів та охорони довкілля, просторово-територіальний устрій об`єктів природи); - попереджувально-охоронні функції управління (спостереження (моніторинг) за використанням природних ресурсів та охороною довкілля, екологічна експертиза, екологічний контроль); - інші функції управління (інформування про стан НПС, стандартизація і нормування у сфері природокористування і охорони довкілля, вирішення екологічних спорів). Державна екологічна експертиза, стандартизація і нормування у сфері охорони довкілля поряд з інспекційним екологічним контролем належить до контрольних методів управління природокористуванням. Будучи однією із правових форм екологічної експертизи, державна екологічна експертиза у Львівській області є спеціалізованим високопрофесійним напрямком аналітико-контрольної оціночної діяльності, виконуваної державними службовцями еколого-експертного підрозділу державного управління в Львівській області у двох організаційних формах. Схвалення у березні 2008 року Кабміном Бюджетної декларації на наступний бюджетний період, якою визначено основні завдання бюджетної політики та державної політики щодо фінансового забезпечення місцевих бюджетів, дозволило цього року набагато раніше, ніж у попередні роки, розпочати в області черговий бюджетний процес. Розпорядженням голови облдержадміністрації вже затверджено відповідно до положення Бюджетного кодексу План заходів, спрямованих на забезпечення складання та затвердження місцевих бюджетів Львівщини на 2009 рік. Формування Переліку першочергових природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в складі обласного бюджету на наступний рік в рамках реалізації Концепції реформування місцевих бюджетів, схваленої Урядом, проводитиметься за традиційним методом, а також у форматі програмно-цільового методу (ПЦМ). Паралельне впровадження ПЦМ дасть можливість оцінити наскільки нові підходи до бюджетування вирішують завдання щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів, розв”язання існуючих проблем та досягнення визначених цілей. У зв”язку з цим проводиться робота щодо визначення основних напрямків бюджетних програм, їх завдань та результативних показників, необхідних для


формування обласного бюджету за програмно-цільовим методом. Намічено проведення робочих зустрічей з головним розпорядником коштів – Головним управлінням економіки ОДА, головним фінансовим управлінням ОДА з питань упровадження бюджетування за новим методом. 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Охорона навколишнього середовища здійснюється різними, у тому числі й правовими, засобами. При цьому в правових формах захищаються переважно всі компоненти, які утворюють природне середовище. Сучасними головними нормативно-правовими актами що регулюють основи організації охорони навколишнього природного середовища, є Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р., «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р., «Про природно заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р., «Про тваринний світ» від 3 березня 1993 р., «Про карантин рослин» від 30 червня 1993 р та інші. До того ж деякі відносини у сфері використання і охорони навколишнього природного середовища врегульовані кодексами (земельним, водним, лісовим, про надра), а також Законами України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 р., «Про ветеринарну медицину» від 25 червня 1992 р. Важливе значення у вирішенні цього питання має затверджений Постановою Верховної Ради «Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища». Поступово сформувався, а за сучасних умов одержав досить широкого розвитку один із головних напрямків міжнародного співробітництва у сфері екології — міжнародно – правова охорона навколишнього середовища. Важливими передумовами міжнародного правового регулювання охорони оточуючого людину природного середовища є обмеженість простору й ресурсів біосфери, заінтересованість країн і народів у справедливому розподілі природних ресурсів, у забезпеченні прав громадян на сприятливе для життєдіяльності довкілля. Важливою віхою міжнародної співпраці в зазначеній сфері на світовому рівні стала Стокгольмська конференція, ООН з навколишнього природного середовища (1972 p.). Вона не тільки прийняла важливі документи (Декларацію, що містить 27 принципів екологічно коректної поведінки держав, і Програму дій), а й послужила джерелом формування міжнародного екологічного права. Міжнародно-правовими угодами регламентуються екологічні проблеми, які мають планетарний характер і які не можуть ефективно регулюватися тільки законодавством однієї або декількох країн. Водночас необхідно зазначити, що існують і такі екологічні проблеми, які мають


регіональний характер. Для їх вирішення укладаються міжнародно-правові угоди між державами відповідного регіону. Наприклад, 21 квітня 1992 р. на Кон ференції причорноморських країн, що відбулася в м. Бухаресті (Румунія) була підписана Конвенція про захист Чорного моря від забруднення. Україна, як член Ради Європи - однієї з впливових організацій, у діяльності яких питання охорони довкілля посідають доволі важливе місце, підписала й ратифікувала 29 міжнародних конвенцій, що стосуються екології, стала учасником 44 двосторонніх міжнародних угод і договорів у зазначеній сфері. Даний факт є позитивним, але далі існує ряд проблем та колізій між національним та міжнародним законодавством. Першим кроком до вирішення даних колізій є, насамперед, вдосконалення чинного законодавства і приведення його у відповідність до міжнародного. У даній доповіді не даремно зачіпається тема міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища. Причинами цього є імп��ементація в національне законодавство норм міжнародного права і, можливо, норм з законодавства країн світу. Щодо визначення основних напрямів, які потребують удосконалення, то слід виділити наступні тези: Існує проблема відставання регулювання деяких сфер. Для прикладу можна навести сферу «атмосферного повітря». Закон України «Про охорону атмосферного повітря» був прийнятий в 1992 році, а ряд підзаконних правових актів, завданням яких є доповнення і конкретизація механізмів охорони атмосферного повітря був прийнятий лише через 7 років. Це свідчить про відставання законодавців в регулюванні даного сектору зокрема. Негативним є і функціонування Єдиного дозвільного центру. Адже при подачі пакету документів в офіс не дотримується передбачена законом процедура погодження актів ( при видачі дозволів потрібно також враховувати і додаткові акти, наприклад містовпорядну документацію). Тобто потрібно більш чіткіше регламентувати на законодавчому рівні механізм функціонування даного Центру. Варто також сказати про проблеми колізійності норм як національного законодавства, так і колізійності з нормами міжнародного права. Необхідно уникнути застосування норм радянського права, які чинні і сьогодні. Тобто «оновити» законодавство. Причинами цього є поступ суспільства і цивілізації взагалі. Держава при визначенні пріоритетів охорони навколишнього природного середовища не регламентує всіх механізм реалізації, що залишає їх лише на декларативному рівні. 13.4. Державний контроль Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів спрямовувався на виконання плану роботи основної


діяльності Держекоінспекції на 2007 р. завдань Мінприроди та Дежекоінспекції України, відповідних доручень облдержадміністрації, вимог прокуратури та СБУ. З метою забезпечення державного контролю у галузі охорони поверхневих водних ресурсів за 2007 р. проведено 831 інспекційних перевірок, з яких 240 спільно з органами прокуратури, державного санітарного нагляду та держводгоспу. За виявлені порушення водоохоронного законодавства притягнуто до адмінвідповідальності 517 осіб на суму 50,911 тис. грн., з яких сплачено 41,272 тис. грн. Відповідачам пред’явлено 148 збитків на суму 169,082 тис. грн, з яких у добровільному порядку відшкодовано 136 претензії на суму 102,628 тис. грн. Виявлені під час перевірок порушення водоохоронного законодавства, залишаються типовими: - скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод (Яворівська КЕЧ, ЗАТ «Галичина нова», ЖКГ «Великі мости», КП «Радехівське ВКГ», ВАТ «Миколаївцемент», МКП «Золочівводоканал» та ін.); - самовільний скид стічних вод (ЖКГ Новояричівської с/р, ТзОВ «Н.П.Б. ГВК Панська гора», ЗАТ «Енергія Новий-Розділ» та ін. ); - самовільний забір поверхневих прісних вод (КЕВ м. Мукачевого, що здійснює водопостачання військового містечка с. Тисовець, ТзОВ «Веселі Друзі», СФГ «Короп», ВАТ «Жидачівське заводоуправління цегельних виробів» та ін.). Контроль за охороною атмосферного повітря. На виконання розробленого та затвердженого «Плану перевірок» на 2007 рік забезпечено контроль за діяльністю підприємств- найбільших забруднювачів, проведення двох етапів операції «Чисте повітря» (травень, жовтень), та спільних перевірок з представниками інспекції з енергозбереження, ДАІ та СЕС. Проводились спільні перевірки з представниками прокуратури. Здійснено перевірки на об’єктах основних забруднювачах атмосферного повітря (ВАТ «Миколаївцемет», Добротвірській ТЕС, ВАТ «Жидачівський ЦПК», АТ «НПК-Галичина», УМГ «Львівтрансгаз»), на об’єктах діяльність яких пов»язана з викидами забруднюючих речовин та тих підприємств на діяльність яких неодноразово поступали звернення від мешканців, депутати різних рівнів. Проводились перевірки на виконання окремих доручень Мінприроди. Обстежено 92722 пересувних джерел на вміст забруднюючих речовин в відпрацьованих газах, з них 87611 в ПП через державний кордон. До адмінвідповідальності у вигляді штрафів притягнуто 6320 посадових осіб та громадян, в тому числі 5731 за експлуатацію автотранспортних засобів з вмістом забруднюючих речовин в відпрацьованих газах, що перевищували встановлені нормативи. Загальна сума накладених штрафів – 186264 грн з них 176742 грн стягнуто (94,9 %) До розгляду у судові органи протоколи не передавались.


У 2007 на території області зафіксовано два аварійних забруднення атмосферного повітря – аварія залізничних цистерн з вантажем „фосфор жовтий, яка сталася 16.07.2007 року, та аварії залізничних цистерн з нафтопродуктами, яка сталася 03.08.2007 року на території ВАТ «КонцернГалнафтогаз», що в м.Львові. По факту аварій нараховані збитки які заподіяні державі. Відповідні позовні матеріали направлені в прокуратуру для вжиття заходів прокурорського реагування. Згідно проведених розрахунків розмір шкоди по аварії (з вантажем «фосфор жовтий») – 2904580,8 грн, по аварії (цистерн з нафтопродуктами) – 452131, 48грн. Контроль за охороною і використанням земель Протягом 2007 року з питань екологічного контролю за використанням та охороною земельних ресурсів здійснено 938 перевірок та накладено. За виявлені порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 870 осіб на загальну суму 120,476 тис. грн. Стягнуто штрафів на суму 103,491 тис. грн. За забруднення і засмічення земельних ресурсів нараховано і пред`явлено 399 позовів на суму 364,263 тис. грн., Найбільш поширеними порушеннями природоохоронного законодавства, які виявлялись під час інспекційних перевірок в звітному періоді є: забруднення, засмічення земельних ресурсів побутовими, промисловими та іншими відходами, солями важких металів і нафтопродуктами; забур’янення земель сільськогосподарського та іншого призначення; використання земельних ділянок не за цільовим призначенням; самовільне зайняття земельних ділянок. Контроль за надрами у 2007 р. проводився згідно затверджених планів роботи, завдань Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, а також на вимогу Львівської обласної держадміністрації, прокуратури та органів ДПА. На вимогу Мінприроди спільно з територіальними органами державного геологічного контролю протягом року здійснено 21 перевірку цілісно-майнового комплексу на ліцензованих об’єктах, в процесі яких практично відсутні адміністративні та майнові стягнення, незважаючи на значні затрати по часу, а значна частина порушених питань при їх проведенні виходить за межі компетенції інспекції. Протягом 2007 р. здійснено 388 перевірок, в тому числі 195 по підземних водах. Перевірено всі гірничі об’єкти, що належать до «Переліку екологічних об’єктів України», об’єкти нафтогазової промисловості і паливно-енергетичного комплексу, віднесених до категорії екологічнонебезпечних об’єктів обласного рівня, а також об’єкти вугільної реструктуризації. Проведено комплексні перевірки асоціації «Львівбудматеріали», водозаборів Львівської залізниці, чотирьох курортів, підприємств, що здійснюють видобуток піщано-гравійної суміші.


На виконання доручення КМУ від 14.06.07 за №24262/1/1-07 взято участь у роботі Міжвідомчої комісії з перевірки надрокористувачів, що проводять дослідно-промислову розробку корисних копалин загальнодержавного значення, перевірено ГПУ «Львівгазвидобування», НГВУ «Бориславнафтогаз», НГВУ «Долинанафтогаз», ДП «Західукргеологія». На виконання завдання Мінприроди України щодо перевірки підприємств нафтогазового комплексу у четвертому кварталі здійснено перевірку ТОВ «Юсенко Надра». Державним інспекційним контролем встановлено основні порушення природоохоронного законодавства: - порушення права державної власності на надра – експлуатація родовищ корисних копалин (будівельні матеріали, підземні води) без наявності спеціального дозволу на користування надрами; порушення ліцензійних умов, в тому числі умов екологічних карток; - відсутність або недотримання висновків державної екологічної експертизи по проектно-кошторисній документації; - порушення норм екологічної безпеки при дослідно-промисловій і промисловій експлуатації родовищ і площ корисних копалин (розкриття в підошві кар’єрів водоносних горизонтів, ненормована закачка попутних пластових вод в нафтогазовому секторі, відсутність адекватних заходів по боротьбі з самозайманням териконів; підпрацювання шахтами водозаборів і трубопроводів); а також при консервації об’єктів (несанкціоноване затоплення озокеритової шахти); - відсутність режимних спостережень за дебітом і якістю підземних вод, в тому числі мінеральних, засобів обліку видобутих прісних, пластових і шахтних вод; - відсутність адекватного моніторингу довкілля в районах ліквідації гірничих підприємств (гідрогазогеохімічний моніторинг, контроль за станом деформації земної поверхні); - відсутність проектної документації та планів розвитку гірничих робіт або їх недотримання при видобутку будматеріалів. Екологічна експертиза проектів закриття шахт проведена по документації 3 шахт 1-Червоноградська, 5-Великомостівська, «Бендюзька», по останній наявний негативний висновок державної екол��гічної експертизи за № 390 (08.08.06. № 6774/20-8.10). На порушення висновку державної екологічної експертизи по проекту ліквідації шахти 1-Червоноградська у 2007 р. припинено проведення моніторингових робіт за станом підземних вод та газового фактору. За підсумками перевірки для вжиття адекватних заходів скеровано лист директору ДП «Центрально-Західна компанія «Вуглеторфреструктуризація». Особливу небезеку для навколишнього середовища становить озокеритова шахта в м. Борислав, яка через бездіяльність ліцензіата – МПП «Перспектива» безконтрольно затоплюється в центрі міста, відсутній моніторинг за станом навколишнього середовища. Аналізуючи дані, отримані в результаті інспекторської діяльності за останні роки, простежується, що в 2007 р. перевірками охоплено найширше


коло надрокористувачів. Незважаючи на це, тенденція до зменшення кількості самовільного надрокористування не спостерігається. Особливо це стосується неконтрольованого забору ПГС із русел і заплав гірських рік, що відбувається в рамках реалізації проектів по берегоукріпленню і розчистці русел, та розробки несанкціонованих піщаних виробок. Однією з причин є недосконалість чинного законодавства, а саме відсутність затвердженої методики нарахування збитків по твердих корисних копалинах і вуглеводнях. Крім цього, адміністративна відповідальність за самовільну розробку надр передбачає всемеро нижчий максимальний штраф, ніж за порушення ліцензійних умов. В Мінприроди України спеціалістами держінспекції подано зауваження і пропозиції щодо проектів Методик нарахування збитків за порушення водоохоронного та надрового законодавства. Контроль за поводженням з відходами та отруйними хімічними речовинами. В 2007 року проведено 1082 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами та отруйними хімічними речовинами. За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 928 посадових осіб і громадян на суму 66,352 тис. грн., стягнуто штрафів на суму 50,779 тис. грн. У порівнянні з відповідним терміном 2006 року держінспекторами притягнуто до адмінвідповідільності на 120 осіб та відповідно накладено на 14,476 тис. грн. більше. В т.ч. в IV кварталі 2007 р. – 227 перевірок, складено протоколів про адмін правопорушення – 175, до адмін відповідальності у вигляді штрафів притягнуто 205 посадових осіб та громадян, на суму 16,512 тис. грн. В ході здійснення інспекційних перевірок основна увага приділялася: наявності дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів, наявності та ведення первинного обліку поводження з відходами, подання статзвітності згідно форм №1НВ та №14 МТП, дотримання правил поводження з відходами, місць складування та розміщення відходів, наявності дозволів на зберігання/використання отруйних хімічних ресовин, наявності схем санітарної очистки населених пунктів, тощо. Контроль за охороною, використанням та відтворенням рослинних ресурсів. На протязі 2007 року проведено 385 перевірок по дотриманню вимог лісового та природоохоронного законодавства по біоресурсах області. Інспекційними перевірками були виявлені такі порушення, як незаконні рубки, пошкодження дерев до ступеня припинення та неприпинення росту, засмічення земель лісового фонду побутовими відходами, спалювання порубкових решток в пожежонебезпечний період, несвоєчасне вивезення деревини, неправильне призначення рубок, порушення термінів проведення санітарних рубок та ряд інших порушень. Всього за виявлені порушення нараховано 69185 грн. майнових стягнень, з них 45167 грн. стягнуто. До адміністративної відповідальності за порушення вимог лісового та природоохоронного законодавства притягнуто 544 особи, на них накладено


штрафи на суму 37914 грн., з яких сплачено порушниками 29120 грн. Відсоток сплачених штрафів склав 76,8 %. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу. В 2007 році на виконання плану спільних заходів охорони державного мисливського фонду та рибних ресурсів, боротьби з браконьєрством і контролю за використанням тваринного світу у Львівській області на 2005-2008 роки, затверджених Державним управлінням екології та природних ресурсів в Львівській області, Західним Державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів, Львівським обласним управлінням лісового господарства та УМВСУ у Львівській області проведено 104 рейдів-перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в мисливських угіддях Львівської області, під час яких складено 94 протоколів про порушення правил використання об'єктів тваринного світу. До адміністративної відповідальності (з врахуванням протоколів, складених користувачами угідь та поданих на розгляд та прийняття рішення в держекоінспекцію) притягнуто 103 порушника, на яких накладено штрафів на суму 5366 грн., з яких сплачено 4061 грн. Для розгляду та прийняття рішення у судові органи скеровано 10 справ, на порушників правил полювання та порушників правил утримання диких тварин в неволі, в т.ч.: 1 справу, на порушника правила полювання, який проводив незаконне полювання в нічний час із застосування мототранспорту та при цьому здійснив відстріл трьох зайців русаків, за що нараховано майнові стягнення за незаконне добування диких тварин на суму 1500 грн., 2 справи на порушників, які незаконно добули козулю, було нараховано майнові стягнення на суму 8000 грн., 1 справу, на голову. Всього за 2007рік нараховано за незаконне добування диких тварин збитків на суму 20 390 грн. У порушників правил полювання вилучено три мисливських гладкоствольних рушниці, які здано в РВ УМВСУ у Львівській області. На протязі 2007 року у галузі охорони, відтворення та використання об’єктів тваринного світу держінспекторами з ОНПС в Львівській області проведено 219 перевірок стану ведення мисливського господарства в т.ч. за проведенням робіт по обліку диких тварин в мисливських угіддях Львівщини. За результатами перевірок стану ведення мисливського господарства видавалися приписи, спрямовані на усунення виявлених недоліків та порушень. За невиконання приписів у галузі ведення мисливського господарства до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів притягнуто 10 посадових осіб - керівників мисливських господарств. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів). На протязі 2007 року держінспекторами з ОНПС в Львівській області проведено заходи по організації та здійсаненню операції «Нерест – 2007», проведено 71 рейдперевірку по охороні рибних запасів області, під час яких виявлено та затримано 42 порушників правил любительського та спортивного рибальства, на яких складено протоколи про адміністративне


правопорушення. Притягнуто до адміністративної відповідальності 45-ть осіб з врахуванням порушень виявлених минулого року. У судові органи для розгляду направлено 2 адмінсправи за ч.4 ст.85 КупАП. Виявлено та вилучено незаконні знаряддя лову - 65 сіток ставних довжиною 20275 м., 3сітки „екран” і 4-сітки „павук”. На порушників накладено штрафів на суму 2002 грн., стягнуто штрафів на суму 1768 грн., відшкодовано завданих державі збитків на суму 148 грн. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природнозаповідного фонду. У 2007 році держінспекторами за звітний період проведено 70 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства та заповідного режиму на території та об’єктах ПЗФ області. За матеріалами перевірок, відповідно до ст. 91 КУпАП складено 62 протоколи, які передано для розгляду в судові органи, з них до адмінвідповідальності притягнуто 23 осіб. Порушникам природоохоронного законодавства пред”явлено 56 позовів за заподіяну комплексам та об’єктам природно-заповідного фонду шкоду в сумі 5885 грн. з яких сплачено 25 на суму 3.331 грн. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання). За 2007 рік проведено 3 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з питань радіаційної безпеки, до адміністративної відповідальності притягнуто 1 посадову особу у вигляді штрафу розмірі 0,204 тис. грн. Екологічний контроль на державному кордоні. У відповідності до постанови КМУ від 20.03.1995 р. № 198 «Про здійснення екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон", постанови Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2001 року № 1429 «Про здійснення екологічного контролю у зоні діяльності митниць призначення та відправлення» і ряду інших нормативних документів, у Львівській області запроваджений та постійно здійснюється екологічний та радіаційний контроль транспортних засобів та вантажів на таких ділянках: безпосередньо в пунктах пропуску: МАПП «Краковець», МАПП «Рава-Руська», МАПП «Смільниця»,МАПП «Шегині». в автотерміналах: Шегині, Краковець. на залізничних станціях: Мостиська-2,Рава-Руська-Верх Рата. в МПП «Львів-аеропорт» в ПЕК (пункти екологічного контролю):, м. Львів, м. Стрий, м. Сокаль, м. Дрогобич, м. Броди, м. Львів, м. Рава-Верхрата, м. Жидачів, м. Новояворівськ. Радіаційного контролю проводився згідно вимог і норм які наведені в інструкції щодо проведення радіаційного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України (наказ Мінекоресурсів № 27 від 15.05.2000 р.). Зокрема перевірено 3570452,8 тонн вантажів (ріст в 1,4 рази).


13.5. Стандартизація, природокористування

метрологія

охорони

довкілля

і

Гранично допустимі концентрації для 540 забруднюючих повітря речовин та близько 4000 забруднюючих речовин у воді становлять основу для дозвільної системи, яка базується на стандартах якості довкілля в Україні. Проте, в Україні зараз впроваджуються стандарти викидів як основа для викидів в атмосферне повітря. Ці стандарти, які офіційно називаються «Нормативами граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», були затверджені Наказом Мінприроди № 309 від 28.06.2006 р. і набули чинності з серпня 2006 року. Нормативи викидів визначені для суспендованих твердих частинок, твердих токсичних та канцерогенних речовин, газоподібних неорганічних сполук та органічних забруднюючих речовин. Нормативи встановлені для більш ніж ста забруднюючих повітря речовин. Стандарти викидів в атмосферне повітря в Україні застосовують рівномірно в усіх галузях, незалежно від розміру джерела викидів. У Європейському Союзі існує відносно невелика кількість стандартів якості довкілля, і згідно з Директивою ЄС щодо всеохоплюючого запобігання і контролю забруднень (ВЗКЗ), обмеження обсягів викидів встановлюється у кожному конкретному випадку на основі застосування найкращих доступних технологій (НДТ). Законодавство ЄС має відмінності щодо великих та малих джерел викидів і містить строгіші вимоги щодо великих джерел. Для деяких галузей промисловості, таких як великі енергетичні установки та установки для спалювання відходів, у Європейському Союзі встановлено стандарти викидів, які не можна перевищувати. Ці стандарти можуть розглядатися як мінімальні вимоги при отриманні ліцензії, виданої у відповідності до Директиви ВЗКЗ. В Україні застосовуються ряд стандартів та нормативів щодо забруднення вод, в основі яких лежать ГДК, а не ліміти на скиди, які базуються на НДТ. Вони включають стандарти навколишнього середовища (нормативи екологічної безпеки водокористування та екологічні нормативи якості вод у природних водоймах) та нормативи гранично допустимих скидів забруднюючих речовин. Останні містять перелік забруднюючих речовин та включають 14 показників, таких як бактеріологічне забруднення, токсичність та рівень радіоактивності. Нормативи лімітують концентрації забруднюючих речовин, а не їх сумарну кількість. Це відрізняється від практики Європейського Союзу, коли використовується обмежена кількість стандартів якості води, а також деякі стандарти на скиди. Ключовими факторами зниження скидів є вимоги щодо застосування НДТ у директиві ВЗКЗ та положення Рамкової водної директиви ЄС 2000/60/ЕС, такі як вимога щодо зменшення певних шкідливих речовин та досягнення концентрацій у морському довкіллі, подібних до фонових значень для концентрацій речовин у природі.


13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації. Державна екологічна експертиза проводиться у двох організаційних формах: - у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з Львівською обласною службою Укрдержінвестекспертизи - 153 об’єкти. - у відокремленому порядку, з письмової згоди ЛОС Укрдержінвестекспертизи – 245 об’єктів. Із розглянутих 398 об’єктів держекоекспертизи 71 було повернуто на доопрацювання (17,8 %). Спеціалізовані наукові організації до здійснення держекоекспертизи не залучалися, так як проектна документація, яка подавалась на розгляд поглибленого вивчення і підготовки наукового обгрунтування не потребувала. 17,8 % повернутої на доопрацювання проектної документації при здійснені держекоекспертизи свідчить про те, що вже на стадії проекту виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства та нормативної документації і тим самим попереджено можливі негативні впливи та їх наслідки на довкілля у процесі реалізації проектів шляхом усунення їх при доопрацюванні, а також захищенно права та інтереси громадян, організацій. З метою інформування громадськості про плановану діяльність по 72 об’єктах держекоекспертизи друкувались в ЗМІ Заява про наміри та Заява про екологічні наслідки. Держекоекспертиза здійснювалась по проектній документації на будівництво і реконструкцію: котелень і паливних - 112; спорудження газових свердловин і облаштування родовищ - 56; об’єктів придорожнього сервісу (АЗС, АГЗП, СТО, мийки) - 54; водопостачання, КОС, каналізаційних мереж - 16; генпланів - 12; об’єктів деревообробної промисловості - 13; об’єктів харчової промисловості - 15; об’єктів хімічної промисловості - 7 та інші. До розробки проектної документації залучалось більше 80 проектних організацій різної форми власності (проектні інститути, ТзОВ, ПП, архітектурні бюро та ін.). 13.7. Екологічний аудит Відповідно до повноважень територіальних органівМінприроди України та частини 3 статті 14 Закону України «Про екологічний аудит», Держуправління екологічний аудит не здійснює. У той же час, Управління відслідковує реєстр виконавців екологічного аудиту. На Львівщині право на здійснення екологічного аудиту має екологічний аудитор Орел Дмитро Сергійович, серія та номер сертифіката екологічного аудитора - ЕА № 083,


місцезнаходження: м. Львів, вул. Туган-Барановського, 32/4, 8 (0322) 75-6952; номер та дата рішення про внесення до реєстру - № 154 від 27.03.2008 р. Держуправлінням здійснюється моніторинг проведення обов’язкового екологічного аудиту об’єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, у випадку передбаченим частиною 3 статті 14 Закону України «Про екологічний аудит». 13.8. Екологічний моніторинг На виконання Постанови КМУ від 30.03.1998 р. № 391 та у відповідності з керівними документами Мінприроди України з ініціативи держуправління ОНПС в Львівській області Розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації від 23 грудня 2005 р. № 1318 створено регіональну системи моніторингу довкілля. Функціонування Львівської обласної системи моніторингу природного довкілля (ЛОСМПД) здійснюється на основі Угоди про спільну діяльність між суб’єктами ЛОСМПД, підписаної 14 квітня 2006 року. До суб’єктів ЛОСМПД належать: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, - Державна екологічна інспекція в Львівській області, - ДП “Західукргеологія”, - Головне управління МНС України у Львівській області, - Управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації, - Львівський центр з гідрометеорології, - Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція, - Львівське обласне виробниче управління водного господарства, - Львівське обласне управління лісового господарства, - Львівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”, - Головне управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, - Львівська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини, - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, - Львівське обласне головне управління земельних ресурсів, - Управління житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації, - Державна інспекція захисту рослин у Львівській області, - Інститут екології Карпат НАН України Обмін інформації в системі моніторингових спостережень за станом навколишнього природного середовища між суб’єктами ЛОСМПД


здійснюється на основі Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів ЛОСМПД. Основними напрямками спостережень у 2007 році були: моніторинг атмосферного повітря; моніторинг поверхневих вод; моніторинг стічних вод; моніторинг ґрунтів; моніторинг стану біоресурсів. екзогенні процеси Моніторинг атмосферного повітря. Для оцінки забруднення атмосферного повітря та прийняття природоохоронних рішень необхідною умовою є проведення систематичних спостережень за станом атмосферного повітря, метеорологічними умовами, зокрема у висотних шарах атмосфери, кліматичними умовами та параметрами викидів промислових джерел забруднення. Екологічний моніторинг атмосферного повітря у Львівській області згідно з Програмою моніторингу природного довкілля в Львівській області на 2007 рік здійснювали: 1. Державна екологічна інспекція в Львівській області; 2. Львівський обласний центр з гідрометеорології; 3. Обласна санітарно-епідеміологічна станція. Моніторинг поверхневих вод. У Львівській області нараховується понад 8950 річок, потічків і струмків загальною протяжністю 16343 км. Річки області відносяться до басейнів Чорного (Дністер, Стрий) і Балтійського (Західний Буг, Сян) морів. Найбільша кількість річок нараховується в басейні р. Дністер (5838), р. Західний Буг (3213) і незначна кількість в басейнах р. Сян. Суть моніторингу якості поверхневих вод полягає у: - спостереженні за рівнем забруднення та зміною фізичних та хімічних показників; - вивченні динаміки вмісту забруднювальних речовин і виявленні умов, за яких відбуваються суттєві коливання рівня забруднення водних об'єктів; - визначення оптимальної схеми управління поверхневими водами. Спостереження за станом поверхневих вод Львівської області здійснюють: 1. Державна екологічна інспекція в Львівській області; 2. Львівське обласне виробниче управління водного господарства; 3. Обласна санітарно-епідеміологічна станція; 4. Волинський обласний центр з гідрометеорології; 5. Рівненський обласний центр з гідрометеорології. Моніторинг стічних вод. Спостереження та контроль за скидами стічних вод у 2007 року проводилися Державною екологічною інспекціє в Львівській області та Львівським обласним виробничим управлінням водного господарства. Моніторинг ґрунтів. Спостереження та контроль за станом грунтів у 2007 року проводилися Державною екологічною інспекціє в Львівській


області, Львівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією, Львівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», Львівським обласним головним управлінням земельних ресурсів. Моніторинг стану біоресурсів. Спостереження за станом біоресурсів проводять Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області та Державна інспекція захисту рослин у Львівській області. Екзогенні процеси. В межах території України Львівська область відрізняються досить високою динамікою розвитку при поверхневої частини геологічного середовища. Аномальні за останні роки гідрометеорологічні процеси (опади, повені тощо) посилили прояв екзогенних геологічних процесів (ЕГП), перш за все небезпечних: зсувних, карстових, сельових тощо, що значною мірою ускладнило умови життєдіяльності населення. Територія Львівщини охоплює фрагменти структур СхідноЄвропейської та Західно-Європейської платформ, Передкарпатського прогину і Складчастих Карпат. В межах Східно-Європейської платформи на території виділяються області – акумулятивно-денудаційна рівнина Волино Малополіська та структурно-денудаційної рівнини Подільської височини, а в межах Карпатського регіону відповідно – акумуляційно-денудаційні рівнини Передкарпатської височини та Карпатських гор. 13.9. Економічні засади природокористування 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Однією з найбільш актуальних проблем в галузі охорони навколишнього природного середовища є збереження, відновлення і раціональне використання природних ресурсів, що неможливе без забезпечення надійної роботи еколого-економічного механізму. У 2007 році пріоритетним завданням у цьому напрямку було забезпечення ефективного контролю за правильністю, повнотою та своєчасністю справляння зборів за забруднення довкілля до природоохоронних фондів усіх рівнів, а також цільового, ефективного та своєчасного використання коштів фондів ОНПС у складі Державного, обласного та місцевих бюджетів. Природоохоронні заходи в області фінансуються з кількох джерел: з державного бюджету за відповідними державними програмами, з коштів місцевих бюджетів, власних коштів підприємств за розробленими ними програмами. У структурі джерел фінансування природоохоронної діяльності в області важливе місце займають фонди охорони навколишнього природного середовища (державний, обласний, місцеві). Основну частку надходжень до фондів ОНПС всіх рівнів становить збір за забруднення навколишнього природного середовища. У 2007 році кошти від збору розподілялися між місцевими (сільськими, селищними, міськими),


обласним і Державним фондами ОНПС у співвідношенні відповідно 10, 25 і 65 відсотків. «Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.99 року) впроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища за викиди стаціонарними, пересувними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів. Законом України «Про систему оподаткування» збір за забруднення навколишнього природного середовища віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів). Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області забезпечує впровадження на території області економічного механізму природокористування, а саме: - формування переліку платників збору за забруднення НПС; - забезпечення обміну інформацією між органами державної влади та Управлінням; - формування переліків першочергових природоохоронних заходів, які необхідно фінансувати з обласного та Державного фондів ОНПС; - розгляд проектних пропозицій на фінансування з Державного та обласного фондів ОНПС в складі обласного бюджету на предмет відповідності до природоохоронних заходів; - аналіз надходження та використання коштів фонду ОНПС. Перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів по Львівській області складено в розрізі районів та міст обласного значення. Перелік передано до органів державної податкової адміністрації.На 2007 рік визначено понад 12 тис. платників збору, з них отримали відповідні дозволи 1357 платників. На кінець 2007 року за даними органів державної податкової адміністрації до зведеного бюджету надійшло 22 477, 18 тис. грн. зборів за забруднення навколишнього природного середовища в т. ч. по кодах: Збор кошті за забруднення навколишнього природного середовища Таблиця 13.1. Адміністративна одиниця

Львівська область

Збір за забруднення навколишнього природного середовища 50080000 22 477, 21

Надходження коштів від енергопідприємств до Державного фонду охорони природного середовища, грн. 50080100 8 962, 08

Інші збори за забруднення до Державного фонду охорони природного середовища, грн.. 50080200 12 509, 1

Надходження від сплати збору за забруднення НПС фізичними особами, грн.. 50080300 1 006, 0

За даними головного фінансового управління, головного управління держказначейства України у Львівській області, за 2007 рік надійшло коштів до фондів ОНПС всіх рівнів – 23 100, 2 тис. грн., використано - 26 110, 2 тис. грн.


Аналіз надходження та використання коштів Фонду охорони навколишнього природного середовища за 2007 рік Таблиця 13.2. Фонди Державний Обласний Місцеві разом

Фактичні надходження, тис.грн. 15 015, 1 5 776, 8 2 308, 3 23 100, 2

Використання, тис.грн. 18 000, 0 5 201, 1 2 909, 1 26 110, 2

За участю спеціалістів держуправління проводяться перевірки з органами ДПА щодо правильності обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища підприємствами Львова та області. Держуправлінням ведеться робота щодо обміну відповідною інформацією з органами державної податкової служби, фінуправлінням, органами місцевого самоврядування, головним управлінням статистики, державним казначейством у Львівській області. Кошти природоохоронних фондів використовуються відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 17 вересня 1996 року та розподіляються на підставі затверджених пріоритетів. Переліки природоохоронних заходів у межах щорічних Програм соціально-економічного та культурного розвитку області формує головний розпорядник коштів Фонду (головне управління економіки) за поданням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області та погодженням постійної комісії з питань екології обласної ради. 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі Формування Переліку першочергових природоохоронних заходів, які необхідно фінансувати з обласного фонду ОНПС, здійснювалось Держуправлінням на підставі затверджених пріоритетів та з урахуванням пропозицій, поданих місцевими органами влади, а також тих природоохоронних заходів, які розпочаті в попередні роки і потребують дофінансування. Це стосується, насамперед, зони впливу Стебницького ДГХП «Полімінерал», Яворівського та Роздільського ДГХП «Сірка», шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну, НГВУ «Бориславнафтогаз». Поряд з цим, в області гостро стоять питання щодо утилізації непридатних до застосування пестицидів, збирання, видалення та захоронення побутових відходів, очистки стічних вод, раціонального використання земельних ресурсів. Пріоритетними визначаються також заходи організаційного характеру, реалізація яких сприятиме активізації та підвищенню результативності екологічної політики в області.


Вищенаведені проблеми є об’єктами першочергової уваги органів влади і природоохоронних структур в поточному році в плані пошуку додаткових інвестицій для їх вирішення. Протягом останніх років фінансування природоохоронних заходів в області з обласного природоохоронного фонду здійснюється на підставі визначених і затверджених основних пріоритетів роботи в природоохоронній галузі, а саме: Фінансування природоохоронних заходів у 2007 році Таблиця 13.3. № п/п 1 2 3 4

5 6 7 8 9

Назва пріоритету Розробка та здійснення регіональних програм охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів Стабілізація екологічної рівноваги в гірничо-хімічних та гірничовидобувних регіонах Будівництво, реконструкція та ремонт водопровідноканалізаційних систем та очисних споруд Будівництво, реконструкція та облаштування полігонів твердих побутових відходів та здійснення заходів щодо мінімізації, утилізації та переробки промислових та побутових відходів Попередження та ліквідація аварійних екологічних ситуацій Проведення робіт щодо впорядкування та охорони природнозаповідних територій Здійснення заходів, пов’язаних з відтворенням та охороною природних ресурсів Організація моніторингу навколишнього природного середовища, створення системи та банку екологічної інформації Проведення науково-практичних конференцій і семінарів, організація виставок, реклами та інших заходів щодо пропаганди екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики Всього

Обсяг фінансування тис. грн. 150,0

Фактично використано тис. грн. 150,0

420,0

300,0

1325,4

1190,4

976,0

940,0

618,0 882,6

618,0 882,5

310,0

309,4

580,0

580,0

238,0

238,0

5 500,0

5 207, 963

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля На Львівщині навчальні та учбові заклади, які готують фахівцівекологів, представлені вузами ІІІ і IV рівнів акредитації. Це Екологічний політехнікум Львівського державного аграрного університету, Львівський національний університет ім. І.Франка, Національний університет “Львівська політехніка”, Український державний лісотехнічний університет, Львівський національна аграрна академія. З огляду на те, що випускники за цими напрямками підготовки після закінчення ВНЗ стають або працівниками державних органів виконавчої влади, або працюють екологами на підприємствах, велике значення для якості виконання завдань має рівень підготовки фахівців-екологів. У 2007 році держуправління здійснювало співпрацю з ВНЗ на основі укладених договорів про проходження студентських практик. Основними напрямками взаємної співпраці держуправління з вищими навчальними закладами є: 1. Підтримка діяльності кафедр екології Львівських ВНЗ шляхом:


2.

3. 4. 5. 6. 7.

 надання науково-методичних матеріалів та проведення науководослідної роботи  залучення висококваліфікованих спеціалістів до проведення наукових експертиз Надання науково-практичної допомоги при формуванні матеріалів еколого-просвітницьких видань, впровадженні природоохоронних проектів Надання інформації щодо тематики та результатів науково-практичних робіт Координація проведення навчальних, виробничих та переддипломних студентських практик Залучення працівників держуправління до участі у науково-практичних конференціях, семінарах Залучення студентів до участі у природоохоронних акціях, засіданнях Громадської ради, конференціях, семінарах Здійснення еколого-просвітницьких заходів серед населення

Протягом 2007 року у держуправлінні проходили виробничу, навчальну та переддипломну практику 97студентів різних вузів.

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Протягом 2007 року продовжувалася робота громадських організацій природоохоронного спрямування Львівщини, яких налічується біля 50. З метою поглиблення співпраці між Держуправлінням ОНПС та громадським активом області було підготовлено і проведено 4 засідання Громадської Ради при управлінні, на яких розглядалися питання: - Підготовка і проведення Дня Довкілля, - Результати діяльності держуправління за І півріччя 2007 року; - Представлення Екологічного паспорта Львівської області; - Створення Фонду громадських ініціатив. Протягом березня-квітня 2007 року на території області організовано проведення Дня Довкілля та Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього». Працівники забезпечили інформування засобів масової інформації про проходження акції, отримали та узагальнили дані для передачі до Мінприроди. В держуправлінні функціонує Громадська екологічна приймальня, де можна отримати роз’яснення щодо екологічних проблем Львівщини та


України. Створено і ведеться активна робота Орхуського інформаційного центру. Функції Орхуського інформаційного центру наказом Держуправління покладено на відділ інформації, моніторингу та зв’язків з громадськістю. Центр забезпечений окремим приміщенням, оргтехнікою та бібліотекою. Протягом року центр відвідало понад 700 громадян, на запити яких надано відповідь. За підтримки обласного Фонду ОНПС організовано конкурс «Громадські екологічні ініціативи», учасниками якого є громадські та благодійні організації і фонди екологічного спрямування. Конкурсом дофінансовувались такі проекти: 1. Еколого-дидактичні стежки Львівщини – шлях до підвищення екологічної культури населення 2. Озеленення території села Сокільники, Пустомитівського району Львівської області 3. Інформаційна кампанія та благоустрій пункту збору сміття селища Дашава 4. Видання інформаційного бюлетеня та листків „Збережемо природну спадщину Львівщини» 5. Залучення місцевого населення до вирішення екологічних проблем витоків річки Верещиця 6. Благоустрій та очистка озера Молодіжне в м. Кам’янка-Бузька 7. Практична допомога у екологічному вихованні. Підготовка і видання інформаційного посібника екологічного спрямування Під час проведення проектів організовано їх медіа- супровід: виступи на радіо та зйомка телепередач про хід виконання проектів. Результатом конкурсу стало 5 опублікованих брошур, 4 виступи по радіо, 2 телепередачі. Організовано проведення на Львівщині Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел». З цією метою передбачено участь громадських організацій екологічного спрямування (в рамках конкурсу громадських ініціатив), шкіл і позашкільних навчальних закладів (за ініціативи Держуправління Головне управління освіти Львівської ОДА надіслало листи-рекомендації школам та еколого-натуралістичним центрам області щодо участі в конкурсі). Держуправлінням розіслано листи у райдержадміністрації області для залучення шкіл районів до участі в конкурсі. Загалом Конкурсній комісії надано 11 конкурсних робіт, виконаних громадськими організаціями та шкільними колективами Львівщини. 13.11.2. Громадські рухи Участь громадськості у вирішенні екологічних проблем області відбувається за сприяння Громадської ради при держуправлінні ОНПС, до складу якої входять:


Громадські організації Львівської області Таблиця 14.4. № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.

ОРГАНІЗАЦІЯ Західний центр Українського відділення Всесвітньої лабораторії Благодійний фонд «Екологія.Право. Людина» Міжнародний інститут/асоціація регіональних екологічних проблем Львівська обласна асоціація "Зелений світ" Львівська облрада Українського товариства охорони природи Асоціація музейного природознавства України Західно-Український благочинний фонд екологічної та туристично-просвітницької інформації Регіональне агентство стійкого розвитку Регіональний фонд "Знесіння" Екогеофонд Асоціація дитячих екологічних осередків "Довкілля" Комітет збереження природи Центр поводження з відходами Товариство “Зелений хрест” Всеукраїнська Екологічна Ліга

13.12. Виконання державних екологічних програм Виконання державних екологічних программ Таблиця 14.5. № п/п

Назва програми

Ким і коли затверджена

Зміст заходів

1

Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами

Законом України від 14.09.2000 р. №1947 – ІІІ

2

Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р.р.

Законом України від 21.09.2000 року № 1989-ІІІ

1. Збір та упакування в тару (пластикову та вивіз заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві пестицидів); 2.Розробка обласної програми поводження з токсичними відходами 1. Завершення робіт по інвентаризації території та об”єктів ПЗФ Львівської області 2. Заходи зі збереження екологічної системи Верещицького масиву Яворівського НПП; 3. Упорпядкування території парку-пам’ятки садовопарковго мистецтва загальнодержавного значення "Буський парк"; 4. Упорпядкування території міського парку в м.Комарно; 5. Збереження рідкісних і зникаючих тропічних і субтропічних рослин у колекціях Ботанічного саду загальнодержавного значення Львівського національного університету імені І. Франка; 6. Облаштування регіонального ландшафтного парку «Надсянський»; 7. Облаштування регіонального ландшафтного парку „Верхнє-Дністровські Бескиди”; 8. Продовження робіт зі створення та забезпечення функціонування навчально-просвітницького екологічного центру природного заповідника „Розточчя”; 9. Продовження робіт з реконструкції дендропарку загальнодержавного значення „Оброшинський”; 10. Облаштування дендрологічного парку загальнодержавного значення "Рудківський"; 11. Обладнання системою енергозбереження виробничо-лабораторного приміщення розсадника Яворівського національного природного парку; 12. Заміна ог��рожі території парку ім..Ст.Бандери (Чорного парку) м.Кам’янка-Бузька

3

Державна програма “Ліси

Постановою

1. Проведення заходів по створенню захисних лісових

Сума фінансування з фондів ОНПС, тис.грн 500,0

50,0 80,0 100,0 80,0 50,0

50,0

50,0 25,0 50,0

50,0

150,0 49,0

199,0 150,0


України” на 2002-2015 р.р.

4

5

Комплексна програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах та селищах України Концепція Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року

КМУ від 29 квітня 2002 р. N 581

Постановою КМ України від 15.02.2002 р. № 160 Розпорядження м КМУ від 08 лютого 2006 р. N 70-р

насаджень на еродованих землях; 2. Опрацювання технологічних прийомів та лісогосподарських заходів створення і формування фітомеліоративних насаджень на схилах різної експозиції відвалів Яворівського сірчаного кар’єру; 3. Проведення заходів щодо захисту лісів від шкідників та хвороб Комплексний захист присілка Вільшина, с.Сілець та с.Межиріччя Сокальського р-у від підтоплень та затоплень та їх водопостачання (ІІ-етап) Розробка регіональної програми формування заповідної справи Львівської області

60,0

100,0 100,0

50,0

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Міжнародна співпраця управління у сфері охорони довкілля розвивається на основі підписаних двосторонніх Угод, які передбачають тісні контакти як між службами охорони довкілля, так і громадськими та самоврядними структурами. Напрямки співпраці визначаються актуальністю тої чи іншої природоохоронної проблеми. Найвагомішими є питання якості транскордонних вод, загрози від розроблюваних на території Львівщини родовищ корисних копалин, розширення природно-заповідного фонду, екологічної освіти та просвіти. У 2007 року продовжувалася співпраця з Підкарпатським Воєводським Інспекторатом охорони довкілля в Жешові. Реалізовано спільний проект з посилення органів охорони довкілля у сфері закордонної допомоги та міжнародної співпраці для демократичного розвитку громадянського суспільства. Проект полягав у обміні досвідом щодо реалізації систем моніторингу довкілля та проведенні навчання у цій сфері. Держуправління бере участь у проекті як партнер з країни-отримувача (бенефіціарія) проекту. На засіданні Комісії з питань прикордонного співробітництва (Жешув, 13.06.2007 р.) та Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва (14-15.06.07) Держуправлінням представлено результати транскордонної співпраці у галузі: 1. Створення транскордонних природно-заповідних територій 2. Результати діяльності системи регіонального моніторингу природного довкілля 3. Питання недопущення транскордонного переміщення забруднюючих речовин у зв’язку з інтенсифікацією контактів України з ЄС. Спільно з ДЕІ в Львівській області підготовлено у подано на фінансування за «Програмою добросусідства Польща-Білорусь-Україна Інтеррег ІІІА/Тасіс ПГС» проект «Ліквідація заборонених і непридатних до використання пестицидів, розміщених у басейнах річок Західний Буг та Сян на території Львівської області». Партнером проекту з польської сторони є Люблінський воєводський Фонд охорони довкілля. Дофінансування з української сторони (з коштів ОФ ОНПС) складає 11 % (біля 400 тис. грн.


протягом двох років). Проект схвалено і у 2008 році почалася його реалізація. Підготовлено матеріали і взято участь у міжнародній конференції «Німецько-українське співробітництво у сфері природоохоронних технологій та охорони водних ресурсів», яка відбулася у Львові 218.08.2007 р. Підготовлено звітні матеріали щодо роботи у 2006 році Робочої Групи з охорони прикордонних вод на VІІІ Засідання Міжурядової комісії з питань прикордонних вод, яке відбувалося у Львові 28-30.08.2007 р. Підготовлено матеріали і взято участь у Міжнародних навчаннях з рятувальних заходів на підприємстві з великим ризиком виникнення серйозної техногенно-екологічної аварії, та семінарі щодо ліквідації наслідків серйозних промислових аварій, які відбувалися в Устшиках Дольних (РП) 2527 вересня 2007 р. 21 серпня 2007 року на запрошення голови Львівської обласної державної адміністрації на Львівщині у районі залізничної аварії біля смт. Ожидів працювала лабораторія Підкарпатського воєводського інспекторату охорони довкілля в Жешові. Візит і проведення досліджень були організовані координатором моніторингових досліджень довкілля на Львівщині Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області. Метою візиту був відбір проб ґрунту і поверхневих вод у місці аварії для здійснення контролю вмісту забруднюючих речовин. Результати аналізів проб, відібраних 21 серпня 2007 року аналітичною лабораторією Підкарпатського воєводського інспекторату охорони довкілля в Жешові представлені польською стороною на семінарі щодо ліквідації наслідків серйозних промислових аварій, які відбувалися в Устшиках Дольних (РП) 2527 вересня 2007р.


lviv_2007