Issuu on Google+

ЗМІСТ ВСТУП 1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості 1.2. Соціальний та економічний розвиток 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Водні ресурси та їх використання 4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 4.4. Морські води 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

5 6 6 10 25 25 32 32 37 41 43 44 46 47 48 49 50 51 52 52 56 58 60 60 60 61 75 75 76 76 76 1


4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.1.1. Стан природних складових довкілля 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин 5.2.5. Стан зелених насаджень України 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6 СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища

77 79 79 82 83 84 87 90 92

93 95 96 100 103 104

105 106 106 106 111 114 117 119 123 123 123 125 126 128 129 130 130 130 131 2


7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в Україні 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави 11.2. Ефективність енергоспоживання 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі 11.4. Використання альтернативних джерел енергії 12. ТРАНСПОРТ 12.1. Транспортна система України 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 12.3.Використання альтернативних видів палива 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі

131 133 141 142 144 144 146 152 154 154 157 157 157 160 160 161 164 164 165 165 167 167 169 171 172 173 173 174 176 178 178 179 179 180 182 188 193 193 195 3


13.6. Удосконалення системи управління та нормативноправового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.8. Екологічний аудит 13.9. Екологічне страхування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво ВИСНОВКИ ПРОПОЗИЦІЇ

196 198 201 202 203 204 207 210 216 218 218 218 218 219

4


ВСУПНЕ СЛОВО Доповідь про стан навколишнього природного середовища в м. Києві у 2008 році підготовлена згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Це щорічний випуск об’єктивної аналітичної інформації про екологічний стан міста, яка є необхідною для вирішення екологічних проблем міста Києва. Хоча місто Київ за рівнем техногенного впливу вигідно відрізняється від інших регіонів України з розвиненими гірничо-металургійними та сировинно-переробними комплексами, він має низку екологічних проблем над вирішенням яких працює Державне управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві. Ціллю діяльності Держуправління є реалізація принципу сталого розвитку шляхом екологізації економіки міста, вдосконалення механізмів управління та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, становлення дієвої системи екологічного моніторингу. Співставлення потенціалу та конкурентних переваг м. Києва з оцінкою його сучасного стану і тенденцій соціально-економічного розвитку дозволяє виявити головні проблеми столиці, що потребують першочергового вирішення та концентрації зусиль. Насамперед це: • критичний стан міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності та неефективна конфігурація дорожньо-транспортної мережі (доріг, мостів, місць для паркування та ін.), що обумовлює значні втрати води та тепла в мережах, збільшення об'ємів викидів шкідливих речовин автотранспортом у навколишнє природне середовище; • високий рівень зношеності виробничих фондів базових промислових підприємств, недостатні темпи їх модернізації і технологічного переоснащення, впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій, наслідком чого є зменшення стійкості столичної економіки до впливу зовнішніх ризиків. • зростання рівня забруднення навколишнього природного середовища внаслідок відсутності дієвої системи роздільного збирання відходів, відставання темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження; • недостатній розвиток організаційних передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу міста; • зростання ролі м. Києва у світових глобалізаційних та інтеграційних процесах. 5


1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Дата заснування м. Києва – 482 рік Площа, км2 - 835,6 Кількість адміністративних районів - 10 Щільність населення, тис.чол. на 1 км2 - 3,3 Населення міста Києва (по района��) Таблиця 1.1 Назва району Голосіївський Дарницький Деснянський Дніпровський Оболонський Печерський Подільський Святошинський Солом’янський Шевченківський Всього по місту

Кількість наявного населення, тис. чол. 228,146 305,842 352,428 343,611 313,086 137,749 188,156 330,631 333,453 232,429 2740,233

Площа,км2

156,2 133,3 148,0 66,7 110,2 19,6 34,0 101,0 40,0 26,6 835,6

Щільність наявного населення, тис. чол/км2 1,460 2,294 2,381 5,151 2,841 7,028 5,534 3,274 8,336 8,737 3,279

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва Сучасний Київ, де сьогодні мешкає понад 2,740 млн. чол., входить до числа десяти найбільших міст Європи, а за кількістю населення та площею території, що в межах міської смуги становить 835,6 км², поступається лише таким європейським містам як Москва, Лондон, Санкт-Петербург, Рим, та Берлін. Географічні координати: північна широта - 50° 26'; східна довгота 30° 34'; середня висота над рівнем моря - 105 м. Місто Київ розташовано в центрі східної Європи на обох берегах р. Дніпро, у його середній течії, нижче впадіння лівої притоки – р. Десна. Своєрідність і різноманітність природних умов Києва пов’язані з його розташуванням на межі фізико-географічних зон: лісостепової та мішаних лісів. Північна частина міста розташована на Поліській низовині, південнозахідна (правобережна) – на Придніпровській височині, південно-східна (лівобережна) – на Придніпровській низовині. Поверхня правобережної частини міста – підвищена платоподібна рівнина, розчленована ярами та балками, долинами невеликих річок, лівобережної – низовинна рівнина. Характерні форми рельєфу правобережжя – гори-останці, зокрема, Печерська (її висота найбільша – 196 м над рівнем моря), Старокиївська (188 м), Батиєва (176 м), Хоревиця (174 м), Багринова (170 м), Щекавиця, Замкова, Звіринецька, Чорна, Черепанова, Лиса. Найвідоміші яри: Бабин, Хрещатий, Смородинський, Кмитів, Протасів, Цимбалів та інші. 6


Найнижчі ділянки міста відповідають рівню води в Дніпрі – близько 92 м над рівнем моря. У геологічному відношенні м. Київ з прилеглими до нього територіями розташований у зоні стику двох регіональних структур північно-східного схилу Українського кристалічного щита та південно-західного борту ДніпровськоДонецької западини. Межею між ними слугує Дніпровська зона розломів північно-західного простягання. Завдяки цьому Київ знаходиться у досить спокійній тектонічній зоні.

Фото 1.1. Київ з космосу

Фото 1.2. Київ на мапі

7


Ґрунтовий покрив Києва є вельми строкатим, зважаючи на різноманітність природних умов. Північним околицям міста, що тяжіють до Полісся, властиві дерново-підзолисті ґрунти, сформовані переважно під хвойними лісами. На правобережній високій частині міста панують звичні для більшої частини України ґрунти – чорноземи. Утворились вони переважно на дуже своєрідних пухких, добре провітрюваних і відносно сухих суглинках – лесах. У природних київських лісопарках поширені темно – сірі лісові ґрунти, що утворились під пологом широколистяних лісів. Місто Київ є багатим на воду: існують значні запаси підземної води; окрім цього, великою є кількість поверхневих водних об'єктів: річок, озер, ставків. Загалом водні об'єкти на території міста займають 6,7 тис. га, або 8,0 % території. Гідрографічна мережа району представлена р. Дніпро, річками його басейну (Десна, Либідь, Сирець, Нивка, Горенка, Віта, стр. Пляховий), озерами, болотами, штучними ставками і каналами. р. Дніпро і його долина мають вирішальний вплив на природні умови Києва і дислокацію елементів його житлово-промислової агломерації. Характерним для режиму всіх річок є чітко виражена весняна повінь, низька літня межень, дещо підвищені рівні восени через сезонні дощі. Живлення річок змішане з переважаючим живленням ґрунтовими водами. Місто Київ характеризується досить комфортним, помірно континентальним кліматом з теплим літом і м’якою зимою, оптимальною є зволоженість.

Фото 1.3. Паноарма міста

8


Клімат Києва помірно континентальний, з достатньо м'якою зимою і теплим літом. Відчутний вплив на клімат Києва здійснює Дніпро, що в межах міста витягнутий в субмеридіональному напрямку. Велика рухома водна площа сприяє формуванню бризового перенесенню повітря: вдень різниця температур між водною та суходолом створює потоки свіжого вологого повітря до міста. Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, малохмарна погода. Середньорічна температура повітря +8,9 – +11,90С. Глобальні зміни клімату, що спостерігаються на земній кулі, не могли обминути і Київ. Більше того, на кліматичні умови істотно впливає саме місто – розсіювання тепла з теплотрас, будинків, ТЕЦ і т. ін. У зв’язку з цим температура повітря у місті вища, ніж на його околицях. Підвищення температури повітря у Києві за останні десятиріччя є більшим, ніж глобальне на планеті. Середньорічна кількість опадів становить 600-700 мм. Переважаючий напрямок вітру влітку – західний, взимку – північно-західний. Загальна площа м. Києва становить 835,6 км². Забудовані землі міста – 364,0 км² або 43,5 %, із них під житловою та громадською забудовою знаходиться 115,0 км². Значна кількість земель зайнята промисловими об’єктами – 56,0 км² , об’єктами транспорту та зв’язку – 22,0 км². По функціональному використанню територія м. Києва розділяється на такі зони: - селітебну (міська і сільська забудова); - промислову; - рекреаційну (лісові масиви, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об’єкти природоохоронного фонду, водоймища). Кожна із функціональних зон характеризується своїми особливостями, призначенням і впливом на навколишнє природне середовище. Селітебна зона характеризується висотною забудовою в центральній правобережній частині міста, на нових масивах - Оболонь, Виноградар, Теремки та ін., на Лівобережжі - масиви Троєщина, Харківський, а також приватною забудовою, яка розташована переважно на околиці міста по його периметру. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище можна оцінити як середній. Промислова зона складається з промислових та автотранспортних підприємств. В межах Київської міської агломерації вони згруповані в промислові вузли і зони: Подільсько-Оболоньський, Шулявка, Нижньолибідський, Дарницький, Тельбінський. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище оцінюється як сильний. Рекреаційна зона представлена умовно природними ландшафтами (ліси, луки, озера, річки), які збереглися в межах міста і його околиць, а також штучними зеленими насадженнями (парками, лісозахисними смугами і т.п.). Зона позитивно впливає на стан навколишнього природного середовища і є показником екологічного благополуччя. Лише у межах забудованої частини міста площа паркових насаджень досягає 183,0 км² , а навколишнє зелене кільце з лісовими масивами Голосієва, Пущі – Водиці та Дарниці становить біля 339,0 км². 9


1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва Промисловість У грудні 2008р. відносно листопада 2008р. промислове виробництво збільшилось на 7,5%, а відносно грудня минулого року зменшилось на 16,1%. За 2008р. обсяг продукції скоротився на 1,5% відносно 2007р. Зменшення виробництва відносно минулого року спостерігалось на підприємствах майже всіх видів діяльності, найбільше в машинобудуванні – на 13,2%; легкій промисловості та в обробленні деревини і виробництві виробів з деревини – на 7,5%; у металургійному виробництві – на 4,9%; у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції – на 4,8%. Перевищено рівень минулого року на підприємствах целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності (приріст – 10,0%), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (3,8%) та хімічної і нафтохімічної промисловості (2,2%). Щодо районів міста, то в грудні 2008р. порівняно з листопадом скоротилось виробництво продукції на підприємствах шести районів, найбільше в Дніпровському – на 12,4%, Святошинському – на 12,2%, Подільському – на 12,0%, Голосіївському – на 10,6%. Відносно 2007р. виробництво продукції зросло на підприємствах шести районів, зокрема в Печерському – на 5,9%, Оболонському – на 4,3%, Голосіївському – на 3,1%, Подільському – на 2,4%, Святошинському – на 1,2%, Дніпровському – на 0,5%. Скоротився випуск продукції в Шевченківському, Дарницькому, Деснянському та Солом’янському районах. У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у грудні 2008р. проти листопада 2008р. відбулось зниження виробництва на 2,3%, а за січень–грудень п.р. відносно відповідного періоду минулого року – підвищення на 3,8%. Зростання обсягів продукції харчової промисловості у 2008р. проти минулого року відбулося, в першу чергу, за рахунок такої продукції як пиво, тютюнові вироби, безалкогольні напої. Збільшилось також виробництво кондитерських виробів (здобних виробів, пряників, шоколадних цукерок). А першочергові продукти харчування, такі, як ковбасні вироби, молоко, жирні сири, кисломолочні продукти, зазнали скорочення виробництва. У легкій промисловості в грудні 2008р. виробництво продукції проти листопада знизилось на 9%, а в 2008р. проти 2007р. – на 7,5%. Основні види продукції, випуск яких зменшився, це – тканини з волокон хімічних; білизна постільна; трикотаж верхній; пальта, напівпальта, плащі, куртки чоловічі; брюки, блузки, спідниці жіночі; взуття. По окремих видах продукції легкої промисловості відзначалось підвищення виробництва, це – пальта жіночі, спідній трикотаж, сукні жіночі, брюки чоловічі тощо. 10


На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини в січні–грудні п.р. зменшено обсяги минулого року на 7,5% за рахунок зниження виробництва дерев’яних будівельних конструкцій. На підприємствах целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності обсяги продукції за січень–грудень п.р. проти січня–грудня м.р. зросли на 10%. Це відбулося за рахунок збільшення на 8,7% виробництва шкільних та канцелярських товарів, на 34,2% – друкування іншої продукції тощо. У хімічній і нафтохімічній промисловості обсяги продукції в 2008р. відносно 2007р. зросли на 2,2 %, в тому числі по видах продукції: препарати лікарські, які містять кортикостероїдні гормони – на 15,4%, антибіотики – на 12,5%, сироватки та вакцини – на 10,2%, засоби миючі – в 1,4р. У гумовій і пластмасовій промисловості більше, ніж торік, виготовлено коробок, ящиків, тари пластмасової; блоків дверних і віконних з пластмаси та іншої продукції. На підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції темп зниження обсягів виробництва за 2008р. проти 2007р. склав 4,8%. Це зумовлено скороченням випуску стінових матеріалів; цегли керамічної невогнетривкої; елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю; розчинів будівельних та іншої продукції. На підприємствах машинобудування зниження проти торішніх обсягів за 2008р. склало 13,2%. У переліку продукції, випуск якої зменшився, машини та устаткування для виробництва хлібобулочних виробів, прилади напівпровідникові, апаратура електрична низьковольтна, двигуни і силові установки, насоси відцентровані для перекачки рідин, газогенератори інтегральні схеми, газоміри. Поряд з цим, збільшилось виробництво електроприладів для опалювання приміщень, електроконвекторів, лічильників електроенергії, акумуляторів електричних для запуску двигунів внутрішнього згорання, апаратури електричної високовольтної. Будівельна діяльність Подальшими змінами позначена діяльність підприємств та організацій, що виконують будівельні роботи. У 2008р. порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяг робіт в цілому по місту зменшився на 15,7% і становить 18443,1 млн.грн. (за фактичними цінами 2008р.). Порівняно з відповідним періодом попереднього року зросли обсяги робіт лише в Шевченківському (на 2,0%) районі. В загальному обсязі роботи по капітальному ремонту становили 1148,6 млн.грн. або 6,2%. Роботи з поточного ремонту складали 689,5 млн.грн. або 3,7%. Порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяги капітального ремонту зменшилися на 39,8%, поточного – на 19,7%. 11


Фото 1.4. Столичний район. Київ – місто інтенсивного будівництва Господарським способом виконано будівельних робіт на 221,3 млн.грн. або 1,2 % від їх загального обсягу. За видами будівельної діяльності найбільший обсяг робіт виконано з будівництва будівель та споруд – 15890,7 млн.грн. або 86,2% від загального обсягу. За всіма видами будівельної діяльності спостерігається зниження обсягів будівництва порівняно з відповідним періодом попереднього року. Так, у 2008р. на 44,9% скорочено обсяги робіт з оренди будівельної техніки з оператором, на 15,7% – з будівництва будівель та споруд, на 14,4% – з установлення інженерного устаткування будівель та споруд, на 14,1% – з завершення будівництва, на 4,0% – з підготовки будівельних ділянок. У 2008р. працювало 99,7% від загальної кількості підприємств, що виконують будівельні роботи у м.Києві. Однак 62,2% підприємств від їх загальної кількості скоротили обсяги робіт порівняно з відповідним періодом попереднього року, що в значній мірі впливає на зниження обсягів будівельних робіт в цілому по місту. Нефінансові послуги За січень–грудень 2008р. підприємствами сфери послуг усім споживачам надано різних видів послуг на суму 61484,6 млн.грн., що перевищило рівень відповідного періоду минулого року у фактичних цінах на 33,8%. В середньому одним підприємством сфери послуг за січень–грудень 2008р. було реалізовано послуг на 13208,3 тис.грн. Найбільшим цей показник був у Печерському (24619,7), Шевченківському (19596,3), Подільському (14111,7) районах, найменшим – у Святошинському (5248,9) та Дарницькому (4390,0) районах міста. У порівнянні з листопадом поточного року обсяг реалізованих послуг у грудні поточного року збільшився на 13,1% і склав 6043,5 млн.грн. 12


Більше половини (51,3%) загального обсягу послуг припадало на послуги, що віднесені до секції І “Діяльність транспорту та зв’язку”, в тому числі питома вага послуг транспорту в загальному обсязі реалізованих послуг складала 16,0%, пошти та зв’язку – 31,4%. Частка послуг, реалізованих населенню за січень–грудень 2008р., порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшилась на 0,6 в.п. і становила 28,3% від загального обсягу реалізованих послуг. Абсолютний приріст обсягу реалізованих послуг на одну особу за січень– грудень 2008р. до відповідного періоду минулого року складає 5649,8 грн. Попитом у населення протягом дванадцяти місяців 2008р. користувалися, переважно, послуги охорони здоров’я людини, готелів та інших місць для тимчасового проживання, освіти (відповідно 81,5%, 82,2% та 75,3% від загального обсягу з даного виду послуг). Транспорт Автомобільним транспортом за всіма видами сполучень (за оперативними даними) у січні–грудні 2008р. перевезено 12,9 млн.т комерційних вантажів, що на 18,9% (3,0 млн.т) менше, ніж за 2007р. Вантажооборот, виконаний автомобілями у звітному періоді, зменшився на 45 млн.ткм (1,6%) порівняно з 2007р. і склав 2,9 млрд.ткм. Пасажирськими автобусами за всіма видами сполучень у січні–грудні 2008р. перевезено 408,1 млн.чол., що на 0,9% (9,0 млн.) менше, ніж у 2007р. Пасажирооборот у звітному періоді склав 5,7 млрд.пас.км, що на 14,4% більше обсягу, виконаного за 2007р. Авіакомпаніями, зареєстрованими у м.Києві, у січні–грудні 2008р. перевезено 2467,4 тис. пасажирів (130,6% до січня–грудня 2007р.), а також 61,2 тис.т вантажів (95,8% до рівня 2007р.). З аеропорту “Київ” (Жуляни) протягом 2008р. відправлено 33,4% пасажирів від рівня відповідного періоду минулого року. За цей же період аеропорт прийняв 32,4% пасажирів від рівня 2007р. Водним транспортом у січні–грудні 2008р. перевезено 7,8 млн.т вантажів (80,5% до січня–грудня 2007р.), в тому числі річковим 4,1 млн.т (76,3% до січня–грудня 2007р.). Пасажирськими суднами за січень– грудень перевезено 360,3 тис. пасажирів (88,4% до січня– грудня 2007р.). Міським електричним транспортом за 2008р. перевезено 1095,5 млн. пасажирів (103,6% до січня–грудня 2007р.). Підприємствами зв’язку за січень–листопад 2008р. отримано доходів від послуг зв’язку на суму 17,2 млрд.грн., що на 10,0% більше, ніж за відповідний період минулого року. Доходи від надання послуг населенню досягли 7,4 млрд.грн., що на 7,8% більше порівняно з січнем – листопадом 2007р. Найбільша питома вага в загальному обсязі доходів належить стільниковому зв’язку (66,0%), в тому числі в доходах від надання послуг населенню – 78,9%. 13


Зовнішньоекономічна діяльність Обсяг експорту зовнішньої торгівлі м.Києва товарами за січень–листопад 2008р. становив 7849,6 млн.дол.США і збільшився порівняно з січнем– листопадом 2007р. на 63,0%, імпорту – 31293,9 млн.дол. і збільшився на 43,2%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 23444,3 млн.дол. Зовнішньоторговельні операції товарами підприємства міста здійснювали з партнерами 185 країн світу.

Фото 1.5. МІД України До країн СНД було експортовано 27,7% усіх товарів, до інших країн – 72,3% (у 2007р. – відповідно 39,2% і 60,8%). З країн СНД імпортовано 40,0% усіх товарів, з інших країн світу  60,0% (у 2007р. – 46,6% і 53,4%). Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером столиці (16,5% експортних та 16,1% імпортних надходжень). До Нідерландів, Саудівської Аравії, Туреччини, Єгипту, Білорусії, Іспанії, Італії та Німеччини здійснювалось 37,2% експортних поставок міста. Надходження з Туркменістану, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Японії, Білорусії, Китаю, Казахстану, Узбекистану та Польщі разом становили 51,1% від загального обсягу імпорту. Головні торгові партнери м.Києва як в експорті так і в імпорті товарів значно збільшили обсяги експортно-імпортних операції в порівнянні з відповідним періодом минулого року, крім Туркменістану, обсяги імпорту з якого зменшились на 19,9%. 14


Основу товарної структури зовнішньої торгівлі м.Києва у січні–листопаді 2008р. склали: в експорті – продукти рослинного походження, жири та олії тваринного або рослинного походження, готові харчові продукти та недорогоцінні метали та вироби з них; в імпорті – палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки, наземні транспортні засоби, механічне та електричне обладнання, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, полімерні матеріали, пластмаси. У загальному обсязі експорту товарів за січень–листопад 2008р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась частка продуктів рослинного походження, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, добрив. Натомість, зменшилась частка продуктів переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин росл��н. У загальному обсязі імпорту товарів найбільше зросла частка всіх видів транспортних засобів; дорогоцінних та напівдорогоцінних металів та виробів з них, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв; фармацевтичної продукції та добрив. Значного зменшення імпортних поставок у м.Київ у звітному періоді не відбулось. У січні–листопаді 2008р. експорт давальницької сировини становив 18,9 млн.дол. Імпортовано готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 15,2 млн.дол. У той же час в м.Київ надійшло іноземної давальницької сировини на 212,8 млн.дол. Експортовано готової продукції з імпортної давальницької сировини на 473,3 млн.дол. Основними партнерами в операціях з давальницькою сировиною були Швейцарія, Сполучені Штати Америки, Австралія, Індонезія, Німеччина, Італія та Швеція та Російська Федерація. Оптова й роздрібна торгівля, ресторанне господарство Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках та фізичними особами-підприємцями) за січень–грудень 2008р.становив 61365,9 млн.грн., що на 19,5% більше обсягів січня–грудня 2007р. Оборот ресторанного господарства (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств, які здійснюють діяльність з ресторанного господарства, розрахункові дані щодо обороту ресторанного господарства фізичних осіб-підприємців) за січень–грудень 2008р. проти січня–грудня попереднього року збільшився на 0,2% і становив 2757,8 млн.грн. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень–грудень 2008р. становив 46502,1 млн.грн., що на 17,5% більше, ніж за відповідний період попереднього року.

15


Порівняно з попереднім місяцем обсяг роздрібного товарообороту підприємств за грудень 2008р. збільшився на 21,3% – до 4672,7 млн.грн., що на 1,0% більше, ніж за грудень 2007р. Обсяг продажу сільгосппродуктів за вибірковим колом ринків міста 2008р. порівняно з 2007р. зменшився на 5,4% при збільшенні цін у 1,5 раза. Ціни збільшились як на продукти рослинництва, так і тваринництва відповідно на 37,6% та в 1,7 раза при збільшенні обсягів продажу продуктів рослинництва на 2,2% і зменшенні обсягів продажу продуктів тваринництва на 12,4%. За грудень п.р. проти попереднього місяця обсяг продажу сільськогосподарських товарів на ринках зменшився на 4,6% при збільшенні цін на 1,4%. Обсяг продажу продуктів рослинництва зменшився на 18,4% при збільшенні цін на 9,5%, а обсяг продажу продуктів тваринництва збільшився на 2,6% при зменшенні цін на 2,1%. Порівняно з груднем 2007р. сільгосппродукти подорожчали в 1,5 раза при зменшенні обсягів продажу на 7,4%. Обсяг продажу продуктів рослинництва збільшився на 0,8%, а тваринництва – зменшився на 13,6% при зростанні цін відповідно на 20,2% та в 1,7 раза. Ціни і тарифи Збільшення споживчих цін у грудні 2008р. до відповідного періоду 2007р. склало по м.Києву 21,6%. За розміром цього показника столиця знаходиться на шістнадцятому місці. По Україні індекс споживчих цін грудня 2008р. до грудня 2007р. склав 122,3%. Одна із визначаючих складових розміру інфляції у м.Києві – індекс споживчих цін на «Транспорт» (168,3%). Суттєвий вплив на цей показник справило підвищення тарифів у столиці на транспортні послуги – більш як у 2,5 рази з початку року. Зокрема, вартість перевезень автодорожнім пасажирським транспортом протягом січня–грудня 2008р. збільшилася майже у 3,0 рази. Також подорожчали послуги залізничного транспорту – на 26,3%. При цьому вартість палива та мастил зменшилася на 3,3%. Індекси споживчих цін Таблиця 1.2. Грудень 2008р. до грудня 2007р. (%) Індекс споживчих цін всього Продукти харчування та безалкогольні напої Алкогольні напої, тютюнові вироби Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива Охорона здоров’я Транспорт Відпочинок і культура Освіта Ресторани та готелі

121,6 124,3 121,0 109,0 114,0 168,3 115,4 126,9 126,6

16


Наступною за розміром складовою були послуги освіти. Вартість їх отримання зросла у грудні 2008р. порівняно з груднем 2007р. на 26,9%. Також підвищилися ціни за позицією «Ресторани та готелі». Вартість їх відвідування та перебування зросла протягом січня–грудня на 26,6%. Відбулося збільшення цін у групі «Відпочинок і культура» (на 15,4%). Тарифи на послуги відпочинку і культури, що входять до цієї групи, зросли в середньому на 22,8%, газети, книжки та канцелярські товари – на 14,2%. Значно підвищилася вартість послуг з охорони здоров‘я (на 14,0%). Аналіз динаміки споживчих цін на продукти харчування по м.Києву у грудні 2008р. порівняно з груднем 2007р. у розрізі груп показав досить суттєву амплітуду коливання індексів: від зменшення на 10,9% на овочі до збільшення на 47,6% − на фрукти. Серед продуктів харчування досить значно подорожчали за цей період хліб − на 36,4%, макаронні вироби – на 35,1%, м’ясо і м’ясопродукти − на 31,1%, тютюнові вироби − на 30,1%, яйця – на 27,7%, риба та продукти з риби − на 26,0%, безалкогольні напої – на 20,8%, олія та жири − на 18,9%. У групі «Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла» індекс споживчих цін склав 114,5%. На величину цього індекса вплинуло подорожчання домашнього текстилю (на 16,9%), побутової техніки (на 11,4%) і меблів та предметів обстановки, килимів та інших покриттів для підлоги (на 10,0%). За позицією «Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» (індекс грудня 2008р. до грудня 2007р. склав 109,0%) збільшення цінових показників сталося за рахунок подорожчання природного газу (на 54,1%) і утримання та ремонту житла (на 26,9%). Спостереження за змінами цін виробників промислової продукції у грудні 2008р. до грудня 2007р. показало їх збільшення на 35,6%. По Україні цей показник був дещо менший − 23,0%. У розрізі видів економічної діяльності на 47,6% збільшилися ціни у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води, на 20,7% − у переробній промисловості, на 15,2% − у добувній. Серед представників переробної промисловості найбільше зростання спостерігалося у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів − на 32,9%, хімічній та нафтохімічній промисловості − на 23,1%, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції − на 20,3%, обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, крім меблів − на 17,4%. Доходи населення Кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб-підприємців) у грудні 2008р. порівняно з попереднім місяцем зменшилась на 1,6 % і склала 1146,0 тис. осіб. Середній розмір їхньої заробітної плати становив 3549 грн., що значно перевищує законодавчо встановлені державні соціальні стандарти: в 6,5 раза – рівень мінімальної заробітної плати 17


(з 1 грудня 2008р. – 605 грн.), та у 5,3 раза – прожитковий мінімум для працездатної особи (з 1 жовтня 2008р. – 669 грн.). Порівняно з груднем попереднього року розмір заробітної плати збільшився в середньому на 16,8%, а у порівнянні з листопадом 2008р. –на 13,0%. Нарахування за одну оплачену годину порівняно з попереднім місяцем збільшилися в середньому на 1,8% і становили 21,31 грн. До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці належали пошта та зв’язок, авіаційний транспорт, фінансова діяльність, державне управління, де середня заробітна плата працівників перевищила середній показник в економіці в 1,5 – 1,9 раза. Значно меншою була заробітна плата працівників підприємств роздрібної торгівлі, ремонту побутових виробів та предметів особистого вжитку; готелів і ресторанів; установ охорони здоров’я та соціальної допомоги; освіти, де її розмір був у межах 53,9 – 73,1%% середньої в економіці. До районів з найвищим рівнем оплати праці належали: Шевченківський (4412 грн.), Печерський (4308 грн.) та Голосіївський (3860 грн.), де розмір середньої заробітної плати перевищив середній показник в економіці відповідно на 24,3%, 21,4% та 8,8%. У 2008р. за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житловокомунальних послуг щомісячно у середньому зверталось 4,6 тис. сімей, що у 2,7 рази менше ніж у 2007р. У грудні 2008р. 15,8 тис. сімей міста одержували субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що у 1,8 рази менше ніж у грудні 2007р. Середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на одну сім’ю у грудні 2008р. зменшився у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 15,9 % і становив 38,7 тис.грн. У 2008р. 37,7 тис. сімей призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що становило 68,7% від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями. Загальна сума субсидій призначених сім’ям для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у 2008р. становила 2049,1 тис.грн., що у 3,6 рази менше відповідного показника 2007р. Крім того, з початку 2008р. 31 сім’я отримала субсидії готівкою для відшкодування витрат на придання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива на суму 17.3 тис.грн. Середній розмір субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у грудні 2008р. на одну сім’ю становив 800 грн.

18


��инок праці За даними державної служби зайнятості у грудні 2008р. послугами цієї установи скористалися 6644 особи, які не зайняті трудовою діяльністю. На обліку в державній службі зайнятості на 1 січня 2009р. перебувало 10762 незайняті особи. Серед зазначеної категорії 10040 осіб, або 93,3% громадян мали офіційний статус безробітних. Порівняно з відповідною датою попереднього року чисельність зареєстрованих незайнятих осіб збільшилась в 1,9 раза, а безробітних – майже у 2,0 раза. Рівень зареєстрованого безробіття на 1 січня 2009р. становив 0,6% кількості населення працездатного віку. За повідомленням підприємств, установ та організацій кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж грудня 2008р. зменшилась на 28,5% і на кінець місяця становила 24059, що на 33,5% менше в порівнянні з відповідним періодом попереднього року. Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на 100 вільних робочих місць (вакансій) по м.Києву становило майже 45 осіб. Загалом серед незайнятих громадян, які шукали роботу через державну службу зайнятості, 21,3% раніше обіймали місця робітників, 72,9% – посади службовців, решту становили особи без професії або такі, які займали місця, що не потребують спеціальної підготовки. За сприянням державної служби зайнятості у грудні 2008р. було працевлаштовано 2302 особи, що на 25,1% менше ніж у попередньому місяці та на 2,5% більше ніж у грудні 2007р. Серед працевлаштованих осіб більше половини (52,9%) становили жінки, а молодь у віці до 35 років – 62,7%. Рівень працевлаштування незайнятих громадян у грудні 2008р. порівняно з відповідним періодом минулого року зменшився на 10,5 в.п. та становив 16,1%. Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків соціального захисту незайнятого населення є організація громадських робіт, які забезпечують тимчасове працевлаштування. У грудні 2008р. на громадські роботи було направлено 53 особи з тих, які не зайняті трудовою діяльністю. Чисельність громадян, які брали участь у таких роботах, порівняно з листопадом 2008р. зменшилась у 7,1 раза. Одним із напрямків підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійне навчання, на яке державною службою зайнятості у грудні 2008р. було направлено 602 безробітних проти 670 осіб у листопаді 2008р. З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у грудні 2008р. було витрачено на допомогу по безробіттю 6115,4 тис.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 5703 особи. Розмір допомоги в середньому на одного безробітного, який її отримав у грудні 2008р., складав 1072 грн., що на 2,0% більше порівняно з відповідним періодом 2007р. та на 18,0% менше ніж у попередньому місяці. 19


Демографічна ситуація За оцінкою на 1 грудня 2008р. чисельність наявного населення м.Києва становила 2762,7 тис. осіб. За січень–листопад 2008р. вона збільшилась на 22419 осіб, або на 8,9 осіб на 1000 населення.

Фото 1.6. Свято на центральній вулиці міста Збільшення чисельності населення відбулося за рахунок міграційного приросту (20658 осіб або 8,2 на 1000 осіб) та природного приросту населення (1761 особа або 0,7 на 1000 осіб). Порівняно з січнем–листопадом 2007р. природне скорочення змінилось на природний приріст, що є наслідком зростання народжуваності та незначного зменшення смертності. Зростання чисельності населення відбулося в усіх районах міста, крім Шевченківського. Загальна характеристика природного руху населення м.Києва Таблиця 1.3 Усього

Кількість народжених живими, осіб

cічень– листопад 2008р.

cічень– листопад 2007р.

29228

26108

Січень–листопад 2008р. у % до січня– листопада 2007р.

112,0

На 1000 осіб2 cічень– листопад 2008р.

cічень– листопад 2007р.

11,6

10,5

20


крім того, кількість мертвонароджених

159

153

103,9

5,93

6,43

27467

28412

96,7

10,9

11,4

262

252

104,0

9,54

Природний (приріст) скорочення населення, осіб

1761

–2304

*

0,7

–0,9

Кількість шлюбів, одиниць

20446

24276

84,2

8,1

9,7

Кількість розлучень, одиниць

9130

9672

94,4

3,6

3,9

Кількість померлих, осіб у т.ч. дітей віком до 1 року

9,74

Порівняно з відповідним періодом минулого року народжуваність у січні – листопаді 2008р. зросла з 10,5 до 11,6 немовлят на 1000 населення. Така тенденція спостерігалась у всіх районах столиці. Рівень народжуваності характеризується значними відмінностями по окремих районах: від 9,8‰ у Оболонському до 14,5‰ у Дарницькому. Показники природного приросту населення (по районах) Таблиця 1.4 Кількість народжених на 1000 осіб, ‰

Райони з відповідними показниками народжуваності м.Київ Оболонський Голосіївський, Солом′янський, Шевченківський Дніпровський, Деснянський, Святошинський Подільський, Печерський, Дарницький

11,6 до 9,9 9,9-11,1 11,2-12,4 Понад 12,5

У січні–листопаді 2008р. смертність у м.Києві порівняно із січнем– листопадом 2007р. зменшилась із 11,4 до 10,9 померлих на 1000 жителів. Зменшення смертності було зареєстровано у всіх районах столиці, крім Подільського. Рівень смертності коливався від 8,2‰ у Дарницькому районі до 25,0‰ у Шевченківському районі. Показники природної смертності населення (по районах) Таблиця 1.5 Кількість померлих на 1000 осіб, ‰ 10,9 до 9,1 9,1-14,7 Понад 14,8

Райони з відповідними показниками смертності м.Київ Дарницький, Деснянський, Голосіївський Печерський, Оболонський, Солом′янський, Святошинський, Подільський, Дніпровський Шевченківський

21


В м.Києві у січні–листопаді 2008р. зареєстровано: народжень – 29387 осіб (з них 159 мертвонароджених); померлих у віці до 1 року – 262, померлих у перинатальному періоді – 253. Смертність дітей до 1 року збільшилась на 4,0% у порівнянні із січнем – листопадом 2007р. Основними причинами дитячої смертності залишаються окремі стани, що виникають в перинатальному періоді – 53,3% та вроджені аномалії – 30,9% від загальної кількості померлих дітей у віці до 1 року. Кількість померлих дітей віком до 1 року від окремих причин смерті Таблиця 1.6 Осіб січень– листопад 2008р. Усього померлих дітей віком до 1 року у т.ч. від деяких інфекційних та паразитарних хвороб хвороб органів дихання хвороб органів травлення окремих станів, що виникають у перинатальному періоді природжених вад розвитку, деформацій та хромосомних аномалій не уточнених та невідомих причин смерті зовнішніх причин

січень– листопад 2007р.

У % до підсумку січень– січень– листопад листопад 2008р. 2007р.

262

252

100,0

100,0

10 10 1

7 12 –

3,8 3,8 0,4

2,8 4,8 –

142

144

54,2

57,1

81 6 3

72 3 6

31,0 2,3 1,1

28,5 1,6 2,4

Структура причин смерті населення у січні–листопаді 2008р. порівняно із січнем–листопадом 2007р. майже не змінилась: хвороби системи кровообігу складають 62,0% від загальної кількості померлих, 15,8% припадає на новоутворення, 6,9% – на зовнішні причини смерті. Розподіл померлих за основними причинами смерті Таблиця 1.7 Осіб

Усього померлих у т.ч. від хвороб системи кровообігу новоутворень зовнішніх причин смерті із них від транспортних нещасних випадків випадкових утоплень та занурень у воду випадкових отруєнь та дії алкоголю навмисних самоушкоджень наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження

У % до підсумку січень– січень– листопад листопад 2008р. 2007р.

На 100 тис.осіб січень– січень– листопад листопад 2008р. 2007р.

січень– листопад 2008р.

січень– листопад 2007р.

27467

28412

100,0

100,0

1090,7

1138,1

17027 4339 1902

17517 4376 2196

62,0 15,8 6,9

61,7 15,4 7,7

676,1 172,3 75,5

701,7 175,3 88,0

50 10 99

49 12 125

0,2 0,0 0,4

0,2 0,0 0,4

2,0 0,4 3,9

2,0 0,5 5,0

94

97

0,3

0,3

3,7

3,9

22


У січні–листопаді 2008р. порівняно з відповідним періодом минулого року інтенсивність укладання шлюбів зменшилась на 1,6‰ і дорівнює 8,1‰. За цей же період рівень розлучень зменшився з 3,9‰ до 3,6‰. За січень–листопад 2008р. у столиці інтенсивність міграційних переміщень збільшилась у порівнянні із січнем–листопадом 2007р. У міграційному обороті питома вага міжрегіонального міграційного потоку у січні–листопаді 2008р. складала 94,3%, тоді як на міждержавний потік припадало лише 5,7%. У всіх районах м.Києва за січень–листопад 2008р. зафіксовано міграційний приріст населення. Його рівень був найбільшим у Солом′янському районі (18,9‰). Міграційний рух населення за районами за січень–листопад 2008 року Таблиця 1.8 Число прибулих осіб м.Київ райони Голосіївський Дарницький Деснянський Дніпровський Оболонський Печерський Подільський Святошинський Солом`янський Шевченківський

Число вибулих

на 1000 осіб

осіб

на 1000 осіб

Міграційний приріст (скорочення) на 1000 осіб осіб

50400

20,0

29742

11,8

20658

8,2

7789 5074 3355 4472 3341 3571 1988 3771 11593 5446

37,6 18,2 10,4 14,3 11,7 28,5 11,6 12,5 38,4 25,6

5106 3669 2344 1905 2379 2666 1148 2072 5891 2562

24,7 13,2 7,3 6,1 8,3 21,3 6,7 6,9 19,5 12,0

2683 1405 1011 2567 962 905 840 1699 5702 2884

12,9 5,0 3,1 8,2 3,4 7,2 4,9 5,6 18,9 13,6

Серед прибулих до столиці 94,0% становили мігранти з інших областей, 3,2% – з країн СНД, 2,8% – з інших країн. До інших областей вибуло 95,0% емігрантів, до країн СНД – 1,2%, до країн “далекого зарубіжжя” – 3,8%. 1.2.11. Криміногенна ситуація За повідомленням органів внутрішніх справ (без урахування податкової міліції), протягом 2008 р. зареєстровано 25586 злочинів, що на 2,6% більше, ніж у 2007 р., крім того 770 виявлено податковою міліцією. Із загального числа зафіксованих кримінальних проявів 36,9% – тяжкі та особливо тяжкі. У загальній кількості злочинів 63,0% становили злочини проти власності, 13,0% – злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення, 5,6% – злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, 5,2% – злочини проти безпеки руху та 23


експлуатації транспорту, 3,5% – злочини проти громадського порядку та моральності, 3,0% – злочини у сфері службової діяльності, 2,5% – злочини проти життя та здоров’я особи, 1,6% – злочини у сфері господарської діяльності, 0,8% – злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, 0,7% – злочини проти громадської безпеки. Протягом 2008 р. скоєно 105 умисних вбивств та замахів на вбивство, 29 зґвалтувань та замахів на зґвалтування. Кількість крадіжок (9963) та грабежів (2738) за звітний період порівняно із відповідним періодом 2007 р., збільшилась відповідно на 12,6% та зменшилась на 16,4%. Органами внутрішніх справ за 2008р. виявлено 18 організованих груп та злочинних організацій, що скоїли 275 злочинів, з яких 78,2% становили тяжкі та особливо тяжкі. Кількість потерпілих від злочинів за 2008р. становила 17681 особу (на 7,4% більше, ніж у 2007р.), з числа яких 5986 – жінки, 615 – пенсіонери та 814 – неповнолітні. Найбільша кількість потерпілих (69,6%) від крадіжок та грабежів. Внаслідок дорожньо-транспортних пригод постраждало 1010 осіб, з яких 15,7% загинуло. Всього внаслідок злочинних діянь загинуло 372 особи, з числа яких 13,4% – в результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, 27,4% було вбито. Із загального числа причетних до злочинів осіб (8795), встановлених органами внутрішніх справ, 14,8% раніше вже ставали на злочинний шлях, 8,3% знаходились у стані алкогольного сп’яніння. З числа виявлених осіб 11,3% – жінки, 4,4% – неповнолітні. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент вчинення злочину не працювали і не навчались, становила 59,8 відсотка.

24


2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Моніторинг забруднення атмосферного повітря проводився Центральною геофізичною абсерваторіею на 16-ти стацiонаpних постах (ПСЗ) в 8-ми районах столиці. Для визначення забрудненості повітря в 2008 р. було відібрано і проаналізовано 76100 проб. На постах №№ 1, 4, 6, 10 в окремі місяці року спостереження проводились не в повному обсязі, на ПСЗ №20 – тільки у І кварталі, але спостереження за оксидом вуглецю проводились на посту весь рік. Основні причини – відключення постів від електроенергії, в районі ПСЗ №20 довгострокова реконструкція Московської площі. На всiх стацiонаpних постах визначався вмiст основних забpуднювальних домішок – завислі речовини (пил), діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту, на одному посту – вміст розчинних сульфатів і оксиду азоту. За вмiстом специфiчних речовин - сipководень, фенол, фтоpистий водень, хлоpистий водень, амiак, фоpмальдегiд, бенз(а)пiрен, залiзо, кадмiй, маpганець, мiдь, нiкель, свинець, хpом, цинк спостереження проводились на окpемих постах з уpахуванням викидів пpомислових пiдпpиємств, pозташованих поблизу ПСЗ, а також в районах найбільш завантажених автомагістралей міста. Середньорічні концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі (в кратності ГДК) по місту Києву 3,0 2,5 2,0 1,5

2006 2007

1,0

2008 0,5

гід -д е

фо рм ал ь

ти й хл ор ис

ти й ри с

ам іак

нь во де

нь во де

ол фе н фт о

зо ту да ок си

аз от у д

цю дв

ок си

ді ок си

уг ле

сір д ді ок си

пи

л

ки

0,0

Рисунок 2.1. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

25


Загальний рівень забруднення повітря у 2008 р. у Києві оцінювався як підвищений. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Києва у 2008 році Таблиця 2.1 Речовина Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньо- Середньо- Максирічний добові мальний вміст, ГДК вміст, мг/м3 мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 ГДК

Завислі речовини

3

0,114

0,8

0,3

0,6

діоксид сірки

3

0,008

0,2

0,146

0,3

оксид вуглецю

4

1,07

0,4

32,0

6,4

діоксид азоту

2

0,071

1,8

0,42

4,9

оксид азоту

3

0,042

0,7

0,08

0,2

фенол

2

0,003

1,0

0,011

1,1

фтористий водень

2

0,000

0,0

0,004

0,2

хлористий водень

2

0,047

0,2

0,169

0,9

аміак

4

0,007

0,2

0,120

0,6

формальдегід

2

0,006

2,0

0,029

0,8

бенз(а)пірен

1

0,4 нг/м3

0,4

6,6 нг/м3

6,6

кадмій

1

0,02 мкг/м3

0,1

0,13 мкг/м3

0,4

залізо

3

1,93 мкг/м3

0,0

6,30 мкг/м3

0,2

марганець

2

0,04 мкг/м3

0,0

0,14 мкг/м3

0,1

мідь

2

0,17 мкг/м3

0,1

1,88 мкг/м3

0,9

нікель

2

0,01 мкг/м3

0,0

0,04 мкг/м3

0,0

свинець

1

0,02 мкг/м3

0,1

0,12 мкг/м3

0,4

5 ГДК

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 10 1 5 10 ГДК ГДК ГДК ГДК

26


хром

1

0,01 мкг/м3

0,0

0,04 мкг/м3

0,0

цинк

3

0,20 мкг/м3

0,0

0,93 мкг/м3

0,0

В цілому по Києву перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДКс.д.) спостерігалось з формальдегіду у 2 рази, з діоксиду азоту – у 1,8 раза; середньорічна концентрація фенолу була на рівні 1,0 ГДК с.д. Це речовини 2-го класу небезпеки. Сеpедньоpiчнi концентpацiї завислих речовин, діоксиду сipки, оксиду вуглецю не пеpевищували відповідні ГДК як по мiсту, так i на постах, за винятком завислих речовин, середньорічний вміст яких на Бессарабській площі та проспекті Перемоги дорівнював 1,1 ГДКс.д.. З оксиду вуглецю середньорічні концентрація перевищила ГДКс.д. в 1,1 раза тільки на Московській площі. В цілому по мiсту сеpедні концентpацiї за рік доpiвнювали: завислих речовин – 0,8 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,4, діоксиду сipки – 0,2 ГДКс.д.. За максимальними концентраціями вміст завислих речовин та діоксиду сірки не перевищував ГДКм.р. З оксиду вуглецю пеpевищення ГДКм.р відмічалось на всіх постах, крім ПСЗ № 5 (район Багринової гори). Найбільші концентpацiї оксиду вуглецю на рівні 6,4 ГДКм.р. спостерігались на Бесарабській площі у квітні, 5,8 ГДК м.р. – на бульварі Лесі Українки у березні, 4,0 ГДКм.р. – на Оболонському проспекті у червні; на інших постах вони були в межах 1,2-2,6 ГДКм.р. (табл.2). Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК від загальної кількості спостережень з оксиду вуглецю становила на Московській площі 12%, на Бесарабській площі – 9% (по мiсту вона становила 2%). Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Києва в 2008 р. (оксид вуглецю)

Лю ти й Бе ре зе нь Кв іте нь Тр ав ен ь Че рв ен ь Ли пе нь Се рп ен ь Ве ре се нь Ж ов те нь Ли ст оп ад Гр уд ен ь

0,800 0,700 0,600 0,500 0,400 0,300 0,200 0,100 0,000

Середньомісячна концентрація ЗР, у кратності ГДК

Рисунок 2.2. Динаміка вмісту оксиду вуглецю в атмосферному повітрі 27


Вміст діоксиду азоту за середньорічними та максимальними концентраціями перевищував рівень відповідних ГДК на всіх постах, крім ПСЗ № 5. Найбільш високі середньорічні концентрації діоксиду азоту спостеpiгались на постах, якi pозташованi поблизу автомагiстpалей з iнтенсивним pухом тpанспоpту: в районі Бесарабської площі (ПСЗ №7) – 2,3 ГДКс.д., Оболонського проспекту (ПСЗ №17), бульвару Лесі Українки (ПСЗ №8), вулиць Довженка (ПСЗ №2), Попудренка (ПСЗ №3), Скляренка (ПСЗ №21), Межигірської (ПСЗ №10), Лазо (ПСЗ №4), проспекту Перемоги (ПСЗ №11) та площі Перемоги (ПСЗ №6) – 2,0 ГДКс.д. Середньорічні концентрації на рівні 0,5-1,5 ГДКс.д. відмічені в більш "чистих" зонах – на проспекті Науки та на території Експоцентру України і Гідропарку. У першому кварталі в районі Московської площі (ПСЗ № 20) середня концентрація діоксиду азоту становила 4,2 ГДКс.д. У 2008 р. з діоксиду азоту випадків високого забpуднення (5 ГДК м.р. і вище) не було зареєстровано (в 2007р. відмічено 14 випадків). Максимальні концентpацiї діоксиду азоту на рівні 4,9 ГДКм.р. відмічені на Московській площі, 3,9 ГДКм.р. – на вулиці Довженка (район метро Шулявка), 3,6 ГДКм.р. – на Оболонському проспекті, 3,4-3,1 ГДКм.р. – на вулицях Лазо, Стражеска (ПСЗ № 1), проспекті Перемоги (район метро Святошин), Бесарабській площі та бульварі Лесі Українки. Hа iнших постах максимальнi концентpацiї діоксиду азоту були в межах 0,9 – 2,9 ГДКм.р. Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК від загальної кількості спостережень по мiсту становила 32%, причому найвищі повторюваністі відмічено на ПСЗ №20 та ПСЗ №7 – 78% і 51% відповідно. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Києва в 2008 р. (діоксид азоту) 2,500 2,000 1,500 1,000 0,500

Лю ти й Бе ре зе нь Кв іте нь Тр ав ен ь Че рв ен ь Ли пе нь Се рп ен ь Ве ре се нь Ж ов те нь Ли ст оп ад Гр уд ен ь

0,000

Середньомісячна концентрація ЗР, у кратності ГДК

Рисунок 2.3. Динаміка вмісту діоксиду азоту в атмосферному повітрі 28


Вміст фенолу в середньому по постах був в межах 0,7-1,0 ГДК с.д. Максимальні разові концентрації на всіх постах були в межах 1,0-1,1 ГДКм.р. Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК від загальної кількості спостережень з фенолу становила по місту 0,1%. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Києві в 2008 р. (фенол) 2,500 2,000 1,500 1,000 0,500

Л

ю ти й

Бе ре зе нь К ві те нь Тр ав ен ь Че рв ен ь Л ип ен ь С ер пе нь В ер ес ен ь Ж ов те нь Л ис то па д Гр уд ен ь

0,000

Середньомісячна концентрація ЗР, у кратності ГДК

Рисунок 2.4. Динаміка вмісту фенолу в атмосферному повітрі Вміст формальдегіду у повітрі міста був високий. Середньорічні концентрації цієї домішки майже на усіх постах, де вона визначалась, перевищували середньодобову ГДК в 1,3-2,7 раза (за винятком Московської площі, де спостереження проводились лише в перші місяці року). Найбільш високий вміст формальдегіду спостерігався на Бесарабській площі, проспекті Перемоги та площі Перемоги. Максимальні концентрації формальдегіду на постах були в межах 0,3-0,8 ГДКм.р. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Києва в 2008 р.(формальдегід)

Л

ю ти й

Бе ре зе нь К ві те нь Тр ав ен ь Че рв ен ь Л ип ен ь С ер пе нь В ер ес ен ь Ж ов те нь Л ис то па д Гр уд ен ь

3,500 3,000 2,500 2,000 1,500 1,000 0,500 0,000

Середньомісячна концентрація ЗР, у кратності ГДК

Рисунок 2.5. Динаміка вмісту формальдегіду в атмосферному повітрі 29


Сеpедньоpiчний вміст інших специфічних домішок в цілому по мiсту складав: хлоpистого водню та аміаку – 0,2 ГДКс.д., фтоpистого водню – менше 0,1 ГДКс.д., оксиду азоту (дані І кварталу) – 0,7 ГДКс.д. Дані по pозчинних сульфатах i сipководню в кратності ГДКс.д. не наводяться через їх відсутність для цих речовин. Максимальні концентрації вищезгаданих речовин не перевищували відповідні ГДК. Вміст важких металів, за винятком міді, був значно нижче рівня відповідних гранично допустимих концентрацій. Найбільші концентраціі міді відмічені у січні, лютому та квітні на ПСЗ № 4 (вул.Лазо) на рівні 0,8-0,9 ГДКс.д. Середньорічна концентрація бенз(а)пірену (речовини І класу небезпеки) в цілому по місту становила 0,4 ГДКс.д. Максимальні з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену перевищували або досягали рівня ГДК на п’яти постах. Найбільші їх значення відмічено у січні, лютому і березні на Московській площі – 6,6 ГДКс.д., 2,1 ГДКс.д., 2,6 ГДКс.д. відповідно, на вул. Каунаській – 1,8 ГДКс.д. у січні, на пр. Перемоги – 1,6 ГДКс.д. у лютому. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.2 Забруднююча речовина Завислі речовини діоксид сірки оксид вуглецю діоксид азоту оксид азоту фенол фтористий водень хлористий водень аміак формальдегід бенз(а)пірен кадмій залізо марганець мідь нікель свинець хром цинк

Місто Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ

Середньорічна концентрація 0,8 0,2 0,4 1,8 0,7 1,0 0,0 0,2 0,2 2,0 0,4 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,1 0,0 0,0

Максимально разова концентрація 0,6 0,3 6,4 4,9 0,2 1,1 0,2 0,9 0,6 0,8 6,6 0,4 0,2 0,1 0,9 0,0 0,4 0,0 0,0

У річному ході середньомісячних концентрацій підвищення вмісту оксиду вуглецю відмічено з травня по липень, діоксиду азоту – у лютому, березні та серпні, бенз(а)пірену і фенолу – з січня по березень. Суттєве зростання вмісту формальдегіду у повітрі відмічається, як завжди, у веснянолітній період (квітень-серпень). По іншим домішкам значних коливань не відмічено. Оцінка сумарного забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) вказувала на високий рівень забруднення з лютого по серпень, підвищений – у всі інші місяці року. 30


Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.3 Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

Київ, 6,9

12

Формальдегід, діоксид азоту, фенол, завислі речовини, оксид вуглецю

Значення ІЗА по постам м.Києва за 2008 р.

ІЗА

Оксид азоту

10

Аміак Діоксид сірки

8

Пил 6

Оксид вуглецю Фенол

4

Формальдегід 2

Діоксид азоту ІЗА по місту

вул.Скляренка

Оболонський просп. Московська площа*

Гідропарк

вул.Межигірська (М Шевченка) просп.Перемоги (М Святошин) Експоцентр України

вул.Каунаська

площа Перемоги Бесарабська площа бульвар Л.Українки

пр.Науки

вул.Лазо

вул.Довженка (М_Шулявка) вул.Попудренка (М Чернігівська)

вул.Стражеска

0

Пости спостережень

Рисунок 2.6. Значення ІЗА по постам м. Києва в 2008 р Значення ІЗА по постах Києва за 2008 рік Таблиця 2.4 № поста 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 13 15 17 20 21 по місту

Розташування поста вул. Стражеска вул. Довженка вул. Попудренка вул. Лазо проспект Науки площа Перемоги площа Бесарабська бул. Лесі Україники вул. Каунаська вул. Межи гірська (район метро Шевченка) проспект Перемоги (район метро Святошин) Експоцентр України Гідропарк Оболонський проспект (район метро Оболонь) площа Московська вул. Скляренка

Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) 5,1 7,5 5,7 3,8 1,3 7,4 8,7 7,2 6,3 7,6 8,0 2,2 2,7 7,0 9,9 6,2 6,9

31


У 2008 р. місцями найбільшого забруднення були Московська площа (спостереження проводились тільки у першому кварталі), Бесарабська площа та проспект Перемоги (район метро Святошин). Також високим рівнем забруднення характеризувались вул. Межигірська (район метро Тараса Шевченка), вул. Довженка (район метро Шулявка), площа Перемоги, бульвар Лесі Українки та Оболонський проспект. Підвищений рівень забруднення зафіксовано на вулицях Каунаській, Скляренка, Попудренка, Стражеска. Менш забрудненими (низький рівень) були райони вулиці Лазо, проспекту Науки, Експоцентру України та Гідропарку. У поpiвняннi з попеpеднiм pоком загальний рівень забруднення атмосферного повітря знизився з високого до підвищеного. Відмічено зниження середнього вмісту діоксиду азоту та фенолу, невелике зниження оксиду вуглецю, хлористого водню та бенз(а)пірену. Вміст інших домішок суттєво не змінився. 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Протягом 2008 року в атмосферу міста надійшло 275,2 тис. т. забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Щільність викидів в атмосферне повітря у розрахунку на квадратний кілометр території міста склала 329,2 т. шкідливих речовин. Основними забруднювачами атмосферного повітря м. Києва є пересувні джерела, серед яких на першому місці знаходиться автотранспорт (90 %). Другорядну роль відіграють теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також підприємства будівельної індустрії, машинобудівної, хіміко-фармацевтичної та харчової промисловостей. Порівняно з попереднім роком збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел викидів спостерігалось в усіх районах міста. Основні зони забруднення повітря зосереджуються в місцях, що прилягають до автомагістралей та в місцях концентрації промислових підприємств. Місто Київ має потужний промисловий комплекс різногалузевих підприємств, подекуди з неудосконаленими енерговитратними та ресурсовитратними технологіями без належної очистки викидів. Протягом 2008 року викиди забруднюючих речовин у повітряний басейн міста здійснювали 465 підприємств, установ та організацій міста. Від них в атмосферу надійшло 27тис. т забруднюючих речовин. Найбільша кількість забруднюючих речовин від стаціонарних джерел надійшла у повітря Дніпровського (12,5 тис. тон) , Голосіївського (5,04 тис. тон) та Деснянського ( 2,36 тис. тон) районів. 32


Фото 2.1. Теплоелектроцентраль № 5 АЕК "Київенерго" На сьогоднішній день автомобільний транспорт в м. Києві, як і в ряді інших великих міст України, є одним з основних забруднювачів атмосферного повітря. Обсяги викидів від автотранспорту мають тенденцію до зростання, що обумовлено постійним збільшенням кількості автотранспорту в місті, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива та недостатньо розвиненою законодавчою та юридичною базою у галузі ефективного управління автотранспортом. Це ставить дану проблему на провідне місце серед екологічних проблем м. Києва. Доцільно відмітити, що зростання викидів відбулось від автомобілів індивідуальних власників

Фото 2.2. Затори на вулицях міста 33


Від роботи двигунів мобільних (автомобільний, авіаційний, залізничний і річковий) джерел забруднення у 2008 році в повітря надійшло 248,2 тис.т. забруднюючих речовин, що на 44,21 тис. т більше порівняно з попереднім роком. Переважна частина з них - 236,8 тис.т. (95,4%) – це викиди автомобільного транспорту. В 2008 році викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел значно збільшились за рахунок значного зростання кількості автомобільного транспорту. З кожним роком автотранспорт все більше впливає на погіршення стану довкілля. Поряд з постійними автомобілями, які щоденно рухаються вулицями значний внесок у забруднення повітряного басейну вносять, також, транзитні автотранспортні засоби, та ті, що прибувають у столицю з інших міст на довгостроковий період. Загальна кількість таких автомобілів становить, за даними ДАІ м. Києва, 80-100 тис. одиниць за добу. Кординально вирішити екологічну проблему забруднення атмосферного повітря автотранспортом може заміна моторних палив нафтового походження екологічно чистим природним газом або використання альтернативних видів пального. Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 2.5 Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т

2006 рік 2

від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

2007 рік 3

2008 рік 4 456

1632

1712

736

745

1620

1647

105,2

105,2

100,94

227,1

230,5

275,2

26,4

26,5

200,7 191,0

204 190,8

27,0 248,2 236,8

271,7

275,7

84,0

84,5

31,6

31,7

9,7

9,7

240,2

244,1

745 1249

329,2 90,2 32,3 9,8 296,9

Сьогодні в столиці України функціонують практично всі відомі види міського транспорту, вплив яких на екологію міста є неоднаковим. Питома вага перевезень пасажирів міським транспортом на сьогодні становить: трамвай – 12,7%; тролейбус – 20,4%; автобус – 24,9% і метро – 42%.

34


Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.т. Таблиця 2.6 Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 170,4 32,6 137,8 220,5 33,6 186,9 227,1 26,4 200,7 230,5 26,5 204,0 275,2 27,0 248,2

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 203800 263700 245700 275800 329200

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП, кг. / 1 млн.грн.

64,7 82,7 75,9 84,5 90,2

-* 2,859 2,384 1,696 ВРП відсутній

* - ВРП розраховується тільки з 2004 року

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - всього 300

275,2

250 200

220,5

227,1

230,5

2005

2006

2007

170,4

150 100 50 0 2000

2008

тис.т.

Рисунок 2.7. Динаміка викидів забруднюючих речовин

35


Диміка викидів забруднюючих речови в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел 300 248,2

250 200

204

200,7

186,9 137,8

150 100 32,6 50

33,6

26,5

26,4

27

0 2000

2005

2006

стаціонарними джерелами

2007

2008

пересувними джерелами

Рисунок 2.8. Диміка викидів забруднюючих речови Розподіл викидів забуруднюючих речовин за джерелами 10%

90%

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

Рисунок 2.9. Розподіл викиду забруднюючих речовин за джереалим

36


За звітний період Державною екологічною інспекцією в м. Києві перевірено 187 об’єктів. Всього проаналізовано 3 689 проб, виконано 3 689 визначень. Основними порушеннями, виявленими під час перевірок, були відсутність дозволу на викиди, недотримання вимог дозволу в галузі здійснення аналітичного контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За виявлені порушення на відповідальних осіб були накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафів. За результатами інструментально-лабораторного контролю нараховано претензії Державному підприємству «Київський державний міжобласний спецкомбінат» УДО «Радон», Державному підприємству «Дарницький вагоноремонтний завод», ТОВ «АДМ», Дочірньому підприємству ВАТ «Завод «Ленінська кузня» «ЛК - Металургія», які здійснювали викиди без дозволу, Державному підприємству «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова», де виявлені перевищення дозволених обсягів викидів. Винесено рішення про тимчасову заборону виробничої діяльності Автомобільній газозаправній станції «Барс-2000» та печі для спалювання відходів деревини на Державному підприємстві «Дарницький вагоноремонтний завод». Під час перевірок проводилось обстеження установок очистки газу, а саме газоочисного устаткування на ВАТ «Київмедпрепарат», ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім.Ковальської», ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К.Маркса». За результатами інструментально-лабораторного контролю перевірене газоочисне устаткування працює задовільно. Під час перевірок виявлені випадки відсутності виробничого контролю підприємством ефективності роботи газоочисного устаткування, за що на відповідальних осіб були накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафу. 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Києві Основними речовинами, що забруднюють атмосферне повітря, є оксид вуглецю (191,3 тис. т), сполуки азоту (39,9 тис.т.), леткі органічні сполуки (33,4 тис. т), діоксид та інші сполуки сірки (6,0 тис.т.). На їх долю припадає понад 95% від загальної кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста . Найбільш питому вагу у забруднення атмосфери міста вносять підприємства енергетики: ЗАТ „Енергогенеруюча компанія Дартеплоцентраль", ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та філіал Завод “Енергія Київенерго”, викиди яких у 2008 році становили більше 62% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел

37


Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Таблиця 2.7 Назва населених пунктів

2000

2005

2006

2007

2008

М.Київ, всього,

32,6

33,6

26,4

26,5

26,97

8,0 5,3 4,5 10,2 1,1 0,2 0,9 0,9 1,3 1,2

5,6 1,6 3,6 10,3 1,1 0,1 0,9 0,9 1,2 1,1

4,9 1,7 2,7 12,0 1,1 0,1 0,9 0,9 1,1 1,1

5,04 1,74 2,36 12,5 1,07 0,1 0,90 1,07 1,15 1,04

Голосіївський район Дарницький район Деснянський район Дніпровський район Оболонський район Печерський район Подільський район Святошинський район Солом’янський район Шевченківський район

Викиди забрудньоючих речовин від стаціонарних джерел по районах м. Києва. 14 12 10 8 6 4 2

Дн

сь

ки й

ра іп йо ро н вс ьк ий Об ра ол йо он н сь ки й ра Пе йо че н рс ьк ий ра По йо ді н ль сь к Св ий ят ра ош йо ин н сь к Со ий ло ра м’ йо ян н сь ки Ш й ев ра че йо нк н івс ьк ий ра йо н

йо н ра сн ян

Де

ць ки й рн и

Да

Го ло сії

вс ь

ки й

ра

йо н

0

тис.т.

Рисунок 2.10. Викиди забрудньоючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

38


Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по місту, тис. тонн Таблиця 2.8.

оксид вуглецю

діоксид азоту 8,5

3,4

діоксид сірки 6,0

пил

оксид вуглецю 3,4

4,5

діоксид азоту 9,1

разом

діоксид сірки 5,4

26,97

пил

оксид вуглецю 3,6

2008 р. в т.ч.

4,4

діоксид азоту 9,8

разом

діоксид сірки 5,1

230,5

пил

оксид вуглецю 7,6

2007 р. в т.ч.

3,6

діоксид азоту 13,1

разом

діоксид сірки 4,7

227,1

пил

оксид вуглецю 8,9

2006 р. в т.ч.

3,3

діоксид азоту 10,1

разом

діоксид сірки 6,3

220,5

пил

2005 р. в т.ч.

4,0

разом 170,4

м.Київ

Населені пункти

2000 р. в т.ч.

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця 2.9. Обсяги викидів, тонн м.Київ Голосіївськи й район Дарницький Деснянськи й Дніпровськи й Оболонськи й Печерський Подільський Святошинсь кий Солом’янсь кий Шевченківс ький

у 2008 р.

у 2007 р.

26970 5042

26484 4943

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р.,тонн + 486 + 99

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., % 101,8 102,0

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 57,8 56,7

1742 2364

1731 2682

+ 11 - 318

100,6 88,1

42,5 73,9

12501

11978

+ 523

104,4

240,4

1069

1139

- 70

93,8

14,9

100 893 1074

74 871 893

+ 26 + 22 + 181

135,1 102,5 120,3

5,3 19,8 18,2

1150

1076

+ 74

106,8

15,5

1035

1097

- 62

94,3

19,5

39


Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 2.10 Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

205,4

230,5

275,2

26,4 0,1 0,0 3,6 5,1 9,8

26,5 0,1 0,0 3,4 5,4 9,1

27,0 0,1 0,0 3,4 6,0 8,5

3,6 3,7 179,0 1,6 18,8 133,9 1 22,0 -

4,4 3,3 204,0 1,8 21,3 152,5 1 25,4 -

4,5 3,5 248,2 2,0 23,6 187,9 1 31,4 -

167,8 1,3 13,6 130,2 1 20,6 -

190,8 1,4 15,2 148,1 1 23,7 -

236,8 1,7 18,5 183,9 1 29,9 -

-

-

-

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по речовинах, % 0%

13%

0%

13%

17%

23%

34%

метали та їх сполуки

стійкі органічні забруднювачі

оксид вуглецю

діоксид та інші сполуки сірки

оксиди азоту

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

леткі органічні сполуки

Рисунок 2.11. Викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по речовинах 40


Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по речовинах, % 13%

1%

10%

0%

76% сірчистий ангідрид

оксиди азоту

оксид вуглецю

вуглеводні

леткі органічні сполуки

Рисунок 2.11. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по речовинах 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Шар озону, який охоплює нашу планету, знаходиться в більшій небезпеці, ніж вважали раніше. Потоншення цього шару може призвести до серйозних наслідків для людства. Саме озон повністю поглинає смертельне ультрафіолетове випромінювання сонця, що завдає великої шкоди кліткам живих організмів. Зниження концентрації озону на 1% приводить в середньому до збільшення інтенсивності жорсткого ультрафіолету у поверхні землі на 2%. Вперше думка про небезпеку руйнування озонового шару була висловлена ще в кінці 1960-х років, тоді вважалося, що основну небезпеку для атмосферного озону являють викиди водяної пари і окисів азоту (NOХ) з двигунів надзвукових транспортних літаків і ракет. Викиди окисів азоту з поверхні землі внаслідок спалення викопного палива, масового виробництва і застосування азотних добрив також представляють певну небезпеку для озонового шару, але окиси азоту нестійкі і легко руйнуються в нижніх шарах атмосфери. Дослідження у 1974 році показали, що хлорфторвуглеці (ХФВ) можуть руйнувати озон. З того часу так звана хлорфторвуглецева проблема стала однією з основних. ХФВ вже більше 60 років використовуються як “холодоагенти” в холодильниках і кондиціонерах, пропеленти для аерозольних сумішей, піноутворюючі агенти у вогнегасниках, очищувачі для електронних приладів, при хімічному чищенні одягу, при виробництві пінопластиків. Колись вони розглядалися як ідеальні для практичного застосування хімічні речовини, оскільки вони дуже стабільні і неактивні, а значить не токсичні. Як це не 41


парадоксально, але саме інертність цих з'єднань робить їх небезпечною для атмосферного озону. ХФВ не розпадаються швидко в тропосфері (нижньому шарі атмосфери, який має межі від поверхні землі до висоти 10 км), як це відбувається з більшістю оксидів азоту, а проникають в стратосферу, верхня межа якої розташовується на висоті біля 50 км. Коли молекули ХФВ підіймаються до висоти приблизно 25 км, де концентрація озону максимальна, вони зазнають інтенсивного впливу ультрафіолетового випромінювання, який не проникає на менші висоти через екрануючу дію озону. Ультрафіолет руйнує стійкі в звичайних умовах молекули ХФВ, які розпадаються на компоненти що володіють високою реакційною здатністю, зокрема атомний хлор. Таким чином, ХФВ переносить хлор з поверхні землі через тропосферу у нижні шари атмосфери, де менш інертні з'єднання хлору руйнуються, в стратосферу, до шару з найбільшою концентрацією озону. Дуже важливо, що хлор при руйнуванні озону діє подібно каталізатору, в ході хімічного процесу його кількість не зменшується. Внаслідок цього, один атом хлору може зруйнувати до 100 000 молекул озону перш ніж його буде дезактивовано або повернуто в тропосферу. Зараз викид ХФВ в атмосферу оцінюється мільйонами тонн, але потрібно зазначити, що навіть у випадку повного припинення виробництва і використання ХФВ негайного результату досягнути не вдасться: дія ХФВ, що вже попали в атмосферу буде продовжуватися декілька десятиріч. Вважається, що час життя в атмосфері для двох ХФВ фреон-11 (CFCl3) і фреон-12 (CF2Cl2), що найбільш широко використовуються становить 75 і 100 років відповідно. Приймаючи до уваги ці аргументи багато країн почали вживати заходів, направлених на скорочення виробництва і використання хлорфторвуглеців (ХФВ). У вересні 1987 р. 23 найрозвинутіші країни світу підписали в Монреалі конвенцію, що зобов'язує їх знизити споживання ХФВ. Україна підписала та ратифікувала в 1988 році Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, в 1996 році ратифіковано Лондонські, а в 2000 році Копенгагенські поправки до Монреальського протоколу. Приєднання до Монреальського протоколу створило в Україні правові, технологічні та організаційні умови для охорони озонового шару, що випливає з потреб гармонізації екологічного законодавства України з відповідним законодавством Європейського Союзу. З урахуванням економічного стану України Сьомою Конференцією Сторін Монреальського протоколу рекомендовано надати Україні допомогу для реалізації проектів конверсії промислових підприємств. Грантову допомогу отримали три підприємства м. Києва, це НВО „Електронмаш”, ЗАТ „Ремторгустаткування” та „Дніпро – НТО”. Необхідно відзначити, що значна кількість промислових підприємств та сервісних центрів по ремонту холодильного обладнання та систем кондиціонування повітря суттєво обмежили або припинили використання озоноруйнуючих речовин (ОРР) і перейшли на використання озонобезпечних 42


речовин (ОБР) внаслідок перепрофілювання та запровадження альтернативних технічних рішень. Ряд підприємств здійснюють конверсію виробництва за рахунок власних ресурсів. На виконання Постанов Кабінету Міністрів України “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню” здійснюється контроль за ввезенням та вивезенням (ОРР) та продукції, що може містити ОРР, суб’єктами підприємницької діяльності. Відновлення озонового шару - це процес, який потребує часу й наполегливості. Можна вважати досягненням те, що на сьогодні руйнування озонової оболонки принаймні не прогресує. Якщо й надалі здійснюватимуться всі заходи, передбачені Монреальським протоколом, то, за розрахунками експертів, за 50 років озоновий шар відновиться до свого нормального стану. Але, це стане можливим лише тоді, коли жодна з країн ані на крок не відступатиме від узгодженого плану. 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря економіки)

(за галузями

Основні забруднювачів атмосферного повітря Таблиця 2.11 № п/п

Підприємство забруднювач Філіал "Завод "Енергія" Київенерго ЗАТ "Енергогенеруюча Компанія Дартеплоцентраль ТЕЦ-5 АЕК "Київенерго" ТЕЦ №6 АЕК "Київенерго"

1 2

3 4

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р.

АЕК”Київенерго”

Зменшення/збільшення/+

1026

1042

-

10858,8

10216,9

+

АЕК”Київенерго”

3165

3375,1

-

АЕК”Київенерго”

1946

2426,4

-

Причина зменшення/ збільшення

-

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності 2008 р. Таблиця 2.12 № з/п

Види економічної діяльності 1

1.1.

1.2 1.2.1

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Переробна промисловість, у тому числі Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 465

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2007 р. 27,0

101,8

Викинуто в середньому одним підприємством, т. 57,8

4

0,1

102,5

15,3

209

5,5

100,3

26,5

28

0,8

97,2

28,8

43


1.2.2 1.2.3

1.2.4 1.2.5

1.2.6 1.2.7

1.2.8 1.3

1.4 1.5

1.6 1.6.1

Виробництво хліба та хлібобулочних виробів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Хімічне виробництво Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Виробництво машин та устаткування Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку у т.ч. наземного транспорту

6

0,6

97,2

95,3

9

0,3

90,4

36,4

17

0,1

89,4

5,7

20

0,3

122,4

15,6

14

1,3

99,9

91,9

26

1,4

109,8

55,4

27

0,3

98,8

12,3

12

19,5

100,1

1627,4

28

0,2

90,9

7,8

71

0,8

186,1

11,6

48

0,5

282,4

11,4

Фото 2.3. ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря В 70-х роках, в час піку індустріалізації Європи постало питання про глобальний вплив викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тому 09.11.1979 р. Організацією Об'єднаних Націй (ООН) була прийнята Конвенція 44


про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Україною вона ратифікована 05.06.1980 р. На виконання умов конвенції підписано наступні Протоколи: – протокол про скорочення викидів сірки або їх транскордонних потоків принаймні на 30 відсотків (12.08.1986 р.); – протокол про обмеження викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків (24.07.1989 р.); – протокол стосовно подальшого скорочення викидів сірки (17.12.1996 р.); - протокол про стійкі органічні забруднювачі (23.10.2003 р.); - протокол про важкі метали ввійшли (29.12.2003 р.). Транскордонне забруднення повітря на великі відстані розраховується згідно з методологією Спільної програми спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані (ЕМЕП). ( http://www.eea.europa.eu/) Європа розбита на квадрати розміром 50 км х 50 км, м. Київ знаходиться в 4 квадратах, по яким Держуправлінням проводяться спостереження та оцінку розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані і надає інформацію про викиди забруднюючих речовин, а саме SO2, N0x, NH3, НМЛОС, СО та по важких металах з розбивкою за секторами.

Рис.2.12. Київ в системі ЕМЕП

45


2.4. Вплив біорізноманіття

забруднюючих

речовин

на

здоров’я

людини

та

За даними експертів серед чинників довкілля виділено основні медикоекологічні проблеми міста, які завдають шкоду здоров’ю населення: забруднення атмосферного повітря, якість питної води, накопичення відходів. Стан забруднення атмосферного повітря впливає на здоров'я населення, шляхом загострення хронічних хвороб серцево-судинних, органів дихання, крові, нервової системи, алергічним проявом, тощо. Особливо це відчувається в районах житлової забудови, прилеглої до автомагістралей з інтенсивним транспортним рухом, де рівні забруднення повітря на порядок вищі ніж в районах, де відповідний рух відсутній, а також в зелених зонах відпочинку населення. Вихлопні гази автотранспорту містять різні сполуки (чадний газ, вуглеводні, оксиди азоту, альдегіди тощо), які утворюючи фотооксиданти, здійснюють подразнюючий, токсичний, канцерогенний, мутагенний вплив на людський організм. Чадний газ насичує людську кров, замість кисню сполучається з еритроцитами та переноситься до всіх органів У людини порушується сон та працездатність, підвищується втомлюваність, послаблюється увага, різко змінюється настрій. При хронічному отруєнні чадним газом порушується робота нервової системи, печінки, нирок. Зростання кількості викидів свинцю в атмосферу відображується на здоров’ї населення міста і в першу чергу дітей. Автотранспорт, крім викидів забруднюючих речовин в атмосферу, також спричиняє негативне акустичне забруднення. Це особливо вагомий чинник для центральних магістралей міста. Дослідження свідчать про те, що акустичне забруднення впливає на розвиток серцево-судинних захворювань, що є основною причиною смертності населення. Відомо, що від 10 до 20 % полютантів володіють властивістю викликати віддалені наслідки, які характеризуються підвищеним рівнем генетичної та онкологічної патології. За результатами контролю держсанепідслужби в зазначених вище районах, рівні забруднення приземного шару атмосферного повітря за вмістом азоту диоксиду, вуглецю оксиду, сірки диоксиду (сірчистого ангідриду) і пилу перевищують гранично-допустимі рівні в середньому від 2-х до 5-ти разів, а в окремих випадках і більше. При цьому радіус забруднення від автомагістралей, переповнених автотранспортом, поширюється на 100 метрів і більше, захоплюючи прилеглі прибудинкові території. Слід відзначити, що за останні 10-15 років, в зв'язку з інтенсивним збільшенням автотранспортного руху і скороченням викидів промислових підприємств, відмічається превалювання автотранспорту в забрудненні повітряного середовища м.Києва над підприємствами. Останнє підтверджується висновками науковців Інституту гігієни та медичної екології ім..О.М.Марзеєва АМН України за результатами багаторічних спостережень держсанепідслужби за станом повітря, що рівень захворюваності населення, 46


особливо дітей, в місцях впливу автотранспорту майже (за вищевизначеними захворюваннями) вдвічі більший, ніж в так званих „чистих зонах" і навіть в зонах впливу підприємств м.Києва. Тому зусилля держсанепідслужби, природоохоронців, місцевих органів влади і самоврядування повинні бути спрямовані, в першу чергу, на зменшення забруднення автотранспортом міських територій і прилеглих до міста зон відпочинку. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Слід зазначити, що в 2008 році з метою зменшення навантаження на атмосферне повітря впроваджено наступні заходи за кошти Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища, а саме: - на філіалі "Завод "Енергія"Київенерго" закінчується розробка проекту системи хімічного очищення димових газів, профінансовано 133,4 тис.грн. - проведено обстеження забруднення атмосферного повітря, визначено найбільш раціональні місця розміщення стаціонарних постів спостереження за станом атмосферного повітря (Печерський, Солом’янський райони), профінансовано 99,2 тис.грн. - розроблено проект та встановлено автоматизований стаціонарний пост спостереження за станом атмосферного повітря на житловому масиві Троєщина, профінансовано 5 тис.грн. - проведено аналіз динаміки забруднення атмосферного повітря у м. Києві в залежності від метеорологічних умов за даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії, профінансовано 6,0 тис.грн; - оснащено другу чергу котлів ТЕЦ-5 „АЕК „Київенерго” (котел № 4) стаціонарним комплексом екологічного контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з передачею даних до Інформаційно аналітичного центру, профінансовано 80,00 тис.грн.; - продовжено роботу по створенню системи моніторингу з орієнтацією на "кризову" підсистему, профінансовано 44,0 тис. грн.; - придбано мобільну лабораторію екологічного контролю стану забруднення навколишнього природного середовища, профінансовано 14,1 тис. грн.

47


3. ЗМІНА КЛІМАТУ Вивченням клімату, його коливань та змін займається наука кліматологія, яка нараховує близько двох тисяч років. Однак, до недавнього часу кліматологія не викликала суспільного інтересу, та навіть державні інституції, на діяльність яких суттєво впливає клімат, мало цікавились результатами досліджень та висновками кліматологів. Як відомо фахівцям, ще на початку 60-тих років минулого століття відомий радянський кліматолог М.Будико прогнозував прийдешнє потепління. У ті часи навіть з фахівців мало хто відносився до цих передбачень з довірою. Проте, у наш час не проходить жодного року чи сезону, щоб знову і знову не велись розмови, як на побутовому рівні, так і на рівні політиків, про те, що "клімат теплішає". Існує декілька концепцій зміни клімату, кожна з них ґрунтується на своїх аргументах. Прибічники природних причин обґрунтовано стверджують, що клімат в минулому неодноразово змінювався. За останні дві тисячі років нашої ери спостерігалися три періоди потепління та 3 похолодання, останнє з яких закінчилось в першій половині ХІХ століття. Тому, прибічники природних причин стверджують, що за періодом потепління настане похолодання. Послідовники іншої теорії наводять свої аргументи. По-перше, раніше не спостерігалося такої швидкої зміни середньої температури повітря. Природні фактори не можуть так швидко "розігрівати" атмосферу. По-друге, доведено, що завжди в історії планети збільшення вмісту вуглекислого газу (СО2) супроводжувалось аналогічним підвищенням температури повітря біля землі - всім давно відомий "парниковий ефект". За рахунок людської діяльності вміст СО2 в атмосфері збільшився на 34%. Встановлено, що здатність атмосфери Землі поглинати теплові потоки збільшується із підвищенням концентрації в ній вуглекислого газу (С02), закиси азоту, метану, хлорфторвуглеводнів. Потепління клімату призводить до збільшення інтенсивності та повторюваності небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ, які ведуть до зростання втрат від несприятливих погодних умов. Збільшення вмісту вуглекислого газу (СО2) супроводжувалось за рахунок розвитку промисловості та збільшенням автотранспорту. Протягом останніх десятиліть майже удвічі зросла концентрація в атмосфері метану. Основні джерела його утворення – вирощування рису, розведення жуйних тварин, спалювання біомаси в тропіках і саванах, міські звалища, втрати природного газу при добуванні, транспортуванні та використанні, гірничо видобувні роботи тощо. Приріст концентрації метану становить близько одного відсотка на рік. Вважають, що внесок цього газу в парниковий ефект може стати не набагато меншим, ніж вуглекислого, оскільки радіаційні властивості метану в двадцятеро ефективніші, ніж С02. 2008 рік увійде в десятку найтепліших за всю історію систематичних спостережень за світовою погодою і займе в цьому рейтингу восьме місце. Однак на фоні високої середньої річної температури повітря у різних регіонах 48


світу були зафіксовані різкі перепади температури повітря, які супроводжувались екстремальними явищами ( руйнівні повені, сильні засухи). Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії МНС України проаналізували результати метеорологічних спостережень у Києві за 2008 рік і дійшли висновку, що цей рік став другим у рейтингу найтепліших років за 150річний період метеорологічних спостережень у Києві. Найтеплішим залишився 2007 рік з середньою річною температурою 9,9°С. 2008 повторив значення 1975 та 1989 років – середня річна температура повітря в ці роки досягла 9,6°С. Середне багаторічне значення (стандартна кліматична норма), розраховане за період 1961-90рр ( період, визначений Всесвітньою метеорологічною організацією, як такий , що найбільш характеризує зміни глобального клімату) становить для Київа 7,7 °С, у 2008 році річна норма була перевищена на 1,9°С . Найбільше перевищення середньої місячної температури повітря було зафіксовано у лютому – майже на 5°С, взагалі у минулому році саме у зимові місяці температура повітря найбільш перевищувала багаторічну норму, дуже теплими були весняні місяці та осінь. Лише травень та вересень виявились трохи холоднішими за норму. Як ми можемо бачити, глобальне потепління яскраво прослідковується в останні десятиріччя, причому з роками воно стає більш інтенсивним. Про це можуть свідчити наступні дані - середня річна температура повітря у Києві в різні періоди становила: 1881-1960 - 7,1°С, 1961-1990 - 7,7°С, 1991-2007 - 8,6°С. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Збільшення концентрації вуглекислого газу (головна причина потепління), змусили політиків прийняти міжнародні домовленості (Рамкова Конвенція ООН про зміни клімату 1992 року та "Кіотський протокол" 1997 року на виконання вимог Конвенції) по зменшенню темпів приросту викидів СО2 в атмосферу. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату була підготовлена Міжурядовим комітетом по проведенню переговорів Рамкової конвенції про зміну клімату у 1990-1992 рр. і прийнята 9 травня 1992 року у штаб квартирі ООН у Нью-Йорку членами Ради цього комітету. Конвенція підписана більш ніж 180 країнами світу, Україною ратифікована в 1996 році . Головна мета Конвенції - визнання того, що зміна клімату є загальнолюдською проблемою, розробка глобальної стратегії захисту системи клімату та її збереження для сучасного та майбутнього поколінь, спільний пошук можливостей стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, що відвертав би шкідливе антропогенне втручання в систему клімату. У грудні 1997 року на зустрічі в Кіото (Японія), яка присвячена глобальній зміні клімату, делегатами із понад ста шістдесяти країн був прийнятий протокол, що зобов'язує розвинені країни скоротити викиди СО2. Кіотський протокол зобов'язує тридцять вісім індустріально-розвинених країн скоротити до 2008-2012 років викиди СО2 на 5% від рівня 1990 року. 49


Країни, що підписали протокол одержують право скористатися фінансовими механізмами його виконання, до яких відноситься: спільне виконання зобов'язань, спільне здійснення проектів, механізм чистого розвитку, торгівля квотами на викиди парникових газів. На виконання рішень Кіотського протоколу Україна прийняла наступні розпорядчі документи: - Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №206 "Про затвердження Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів"; - Наказ Мінприроди України від 17.07.2006 №341 "Про затвердження Вимог до документів, у яких обґрунтовуються обсяги антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, для отримання листа-підтримки власником джерела викидів, на якому планується реалізація проекту спільного впровадження". - Наказ Мінприроди України від 17.07.2006 №342 "Про затвердження Вимог до підготовки проектів спільного впровадження". 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Парниковий газ – це газ, який затримує інфрачервоне випромінювання земної поверхні, що призводить до глобального потепління на планеті. До основних парникових газів належать - двоокис вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2O), гідрофторовуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ) та гексафторид сірки (SF6). Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів (далі - національна система) - це система організаційнотехнічних заходів щодо спостереження, збирання, оброблення, передачі і збереження інформації, необхідної для оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Національна система охоплює всі види діяльності, які призводять (можуть призвести) до антропогенних викидів парникових газів в атмосферне повітря із джерел (підприємства, цехи, агрегати, установки, транспортні засоби тощо), а також ті, що пов'язані з абсорбцією парникових газів. Метою національної системи є виконання вимог Кiотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та рішень Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, зокрема: - планування та проведення суб'єктами господарювання щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів (далі інвентаризація); - узагальнення результатів інвентаризації; - складання національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів і контроль за його якістю; - забезпечення архівного зберігання інформації національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів і матеріалів до нього. 50


На підставі даних інвентаризації щороку готується національний кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, а також національне повідомлення з питань зміни клімату та досліджень, пов'язаних з покращенням якості оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Викиди парникових газів повинні бути розраховані по секторах народного господарства за спеціальною методологією, яку розробила міжнародна група експертів з питань змін клімату (ІРСС). До цього часу викиди цих газів ніколи не враховувались в національній статистичній звітності, на них не встановлені граничнодопустимі концентрації (ГДК), вони не нормуються, не лімітуються. Кількість СО2 в атмосфері неухильно росте, тому що як джерело енергії стали широко застосовуватися види викопного палива (вугілля і нафта). Крім того, як результат людської діяльності в атмосферу потрапляють і інші парникові гази, наприклад метан, закис азоту і цілий ряд хлормістких речовин. Не дивлячись на те, що вони виробляються в менших об'ємах, деякі з цих газів куди небезпечніші з погляду глобального потеплення, ніж вуглекислий газ. В місті Києві особливої уваги заслуговують викиди парникових газів, що пов’язані з функціонуванням паливно-енергетичного комплексу та спричиняють більше половини парникового ефекту. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Заходи по виконанню зобов'язань щодо Кіотського протоколу повинні включатись до Програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, так і до програм, що пов’язані з структурною перебудовою народного господарства, зокрема, щодо енергозбереження. Необхідно впровадити заходи щодо підвищення ефективності енергокористування та переходу до альтернативних видів палива (відмова від викопних видів палива, таких як нафта і вугілля). Для зменшення викидів парникових газів в атмосферу в місті необхідно впроваджувати наступні заходи: - на підприємствах-виробниках модернізувати обладнання; - впроваджувати енергозберігаючі технології; - здійснити переведення комунального автотранспорту на електротягу та використання природного газу; - ввести повну заборону використання у місті автомобілів без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів. Оскільки потепління клімату, викликане людською діяльністю, а саме споживанням енергії більше на 50%, необхідно змінити практику цього споживання.

51


4 СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Водні об’єкти на території міста займають 6,7 тис. га, або 8,0 %. З них річки та струмки становлять 5,1 тис.га, озера – 0,9 тис. га, канали та колектори – 0,06тис.га, ставки – 0,19 тис.га, штучні водосховища – 0,4 тис.га. На території міста Києва розташовано 422 водойми різного типу, місцевого значення - 269, з них 38 штучних водойм, тому числі – 6 технічних Це озера, системи ставків, малі ріки, а також р. Дніпро, яка нижче м. Києва утворює Канівське водосховище. Для кожної водойми характерні свої гідрологічні характеристики та антропогенне навантаження різного ступеня інтенсивності . Протяжність річок по території міста складає 104.28 км.

Рисунок 4.1. Схема розташування водних об’єктів міста

52


Характеристика річок

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об»єкт

Продукто-

Аміако-

Газо-

Нафто-

Кількість трубопроводів, які проходять через річку

Кількість гребель (водосховищ)

Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги

Назва

Протяжність по території, м.Києва, км

Таблиця 4.1.

Великі річки Канівське вдсх (р.Дніпро)

31

Всього

31

1

Десенка Віта Притока р.Віта Горенка Катурка Коник Либідь Нивка Сирець Всього Всього по всіх річках в місті

10,2 9,9 13,9 4,4 2,96 3,8 11,0 11,42 5,7 73,28 104,28

м. Київ м. Київ м. Київ м.Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ

1

-

Малі річки -

-

Водні об’єкти міста Таблиця 4.2. Усього, у тому числі: місцевого значення з них передано в оренду водних об'єктів (їх частин) загальнодержавного значення

Одиниця виміру од.

Кількість 422

од.

269

од.

-

од.

-

Примітка з них 38 штучних водойм (в т.ч. 6 – технічних)

Сучасний стан малих водойм міста викликає серйозне занепокоєння тому, що багато з них засмічені, прибережні смуги захаращені несанкціонованими звалищами побутових та будівельних відходів. Міські водойми і водотоки перетворено у водні об’єкти переважно дощового живлення, тому якість їх води залежить від якісного складу поверхневого стоку. Цей факт може призвести до непередбачених санітарноепідемічних ситуацій.

53


Фото 4.1. р. Дніпро У 2008 році із природних водних об’єктів було забрано 771,9 млн.м3 води, що на 1,2 % (786,4 млн.м3) менше порівняно з 2008 роком (табл). Втрати води при транспортуванні у 2008 році склали 62,71 млн.м3, що становить 8,4 відсотка від забраної води з природних водних об’єктів. Основні показники використання і відведення води, млн.м3 Таблиця 4.3. Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього

1990 1146,5

2000 874,5

2005 938,1

2006 859,9

2007 786,4

2008 771,9

у тому числі для використання

1146,5

874,5

938,1

859,9

786,4

771,9

Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї

1093,0

776,9

872,5

793,0

727,7

708,7

629,5 463,5

389,8 387,0

526,2 346,2

462,6 330,3

421,7 305,9

412,0 296,7

48,35 1015,0

0,017 97,64 821,2

0,032 0,012 64,67 899,7

0,031 0,005 66,96 817,342

0,052 0,052 57,9 723,137

0,087 0,009 62,71 715,0

1014,0

820,5

899,6

817,3

723,1

714,9

1,159 0,396 510,6 501,8 823,9 57 587,2

23,3 23,25 468,7 328,4 465,5 54 659,3

437,47 24,27 0,019 462,1 501,3 49 658,0

419,84 25,94 0,018 397,4 461,8 50 658,0

366,16 25,86 0,018 356,9 491,0 54 658,0

366,3 24,53 0,025 348,6 473,5 54 657,9

на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

54


Динаміка використання води 1400 1200

1146,5 1093

млн.м.куб.

1000

874,5 776,9

800

938,1 872,5

859,9 793

786,4 727,7

771,9 708,7

2007

2008

600 400 200 0 1990

2000

2005

2006

Забрано води з природних вод-них об'єктів - всього Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на

Рисунок 4.2. Динаміка забору та використання води Динаміка водовідведення 1200 1000 800 600 400 200 0 1990

2000

2005

2006

2007

2008

Загальне водовідведення, млн.м.куб

Рисунок 4.3. Динаміка водовідведення води

55


Забір, використання та відведення води, млн.м3 Таблиця 4.4. Назва водного об’єкту р. Дніпро

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 706,5

Використано води

646,4

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 714,9 366,3

Динаміка використання води на господарсько-побутові потреби ( на 1 особу) 160

142

140

135

129

122

120

111

108

2007

2008

100 80 60 40 20 0 2003

2004

2005

2006

Використання на 1 особу

Рисунок 4.4. Динаміка використання води на господарсько-побутові потреби 4.2. Забруднення поверхневих вод Хімічне забруднення поверхневих вод в м. Києві визначається більш як на 70 створах в межах басейну р Дніпро. Облік ведеться по таких фізичних та хімічних показниках як температура, завислі речовини, водневий показник рН, сухий залишок, розчинений кисень, БСК5, окислюваність, ХСК, хлоридні іони, сульфатні іони, магній, кальцій, натрій+калій, загальна жорсткість, лужність, азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, фосфатні іони, залізо загальне, мідь, марганець, цинк, свинець, нікель, кадмій, нафтопродукти, АПАР, феноли, кольоровість, запах, прозорість, Cs-137, Sr-90, хром ІІІ та інші, до 40 показників. Результати аналізів порівнювалися з нормативами ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування. В 2008 ріці в м. Києві обстежено стан таких водойм як р. Дніпро, р. Либідь, р.Нивка, оз. Нижній Тельбін, оз. Тельбін, стр. Сирець , стр. Віта, стр. Курячий брід, стр. Совки, Русанівький канал, затока Коник; каскад озер Пуща-Водиця, озера: Видубицьке, Вирлиця, Синє, Райдужне, Лісове, Міністерське, Сонячне, Харківське, затока Десенка. 56


У результаті проведених обстежень та виконаних гідрохімічних аналізів виявлено такий стан водойм. р. Дніпро За результатами гідрохімічних визначень у І кварталі 2008 року якість води у контрольних створах №1 0,5 км вище гирла р. Десна, №2 0,5 км нижче гирла р. Десна, №5 0,5 км нижче гирла р. Либідь та №6 0,5 км нижче розсіюючого випуску БСА відповідає нормам ГДК для водойм господарськопобутового водокористування. У створі №3 0,5 км вище мосту Патона виявлено перевищення норм ГДК по нафтопродуктах (1,3 ГДК) та по загальноорганічному забрудненню – ХСК (1,2 ГДК). У створі №4 0,5 км нижче гирла р. Дарниця спостерігалося підвищення вмісту завислих речовин а також перевищення нормативів по ХСК – 1,2 ГДК та нафтопродуктах – 1,4 ГДК. У ІІ – ІІI кварталах 2008 року перевищень встановлених нормативів не зафіксовано, окрім перевищень у створі №6 по ХСК в межах похибки методики визначення у ІІ кварталі та перевищень у створах №3 та № 4 по ХСК в межах похибки методики визначення у ІІІ кварталі. У IV кварталі виявлено перевищення в межах похибки методики визначення по ХСК у створах №2 та №4. У створі №4 також виявлено перевищення норм ГДК по вмісту нафтопродуктів – 1,7 ГДК. р. Либідь За результатами гідрохімічних визначень у І кварталі спостерігалося перевищення норм ГДК по ХСК (до 1,4 ГДК). Також зафіксовано перевищення норм ГДК по нафтопродуктам (від перевищень в межах похибки методики визначення до 1,3 ГДК). У ІІ кварталі на всіх створах спостерігалося незначне підвищення рівня загально-органічного забруднення (ХСК) з перевищеннями нормативів в межах похибки методики визначення. Інші показники, що визначались, відповідають встановленим нормативам. У ІІІ кварталі зафіксовано перевищення норм ГДК по ХСК (від 1,5 ГДК до 1,7 ГДК), вміст інших показників якості води залишається стабільним, перевищень встановлених нормативів по показникам, що визначались не зафіксовано. р. Нивка У І кварталі 2008 року виявлено незначне підвищення загальноорганічного забруднення (ХСК) з перевищенням норм ГДК до 1,3. Інші показники, що досліджувались, відповідають встановленим нормативам. За результатами хімічних аналізів за ІІ квартал 2008 року виявлено підвищення рівня загально органічного забруднення (ХСК) у створі №3 пр. Перемоги, кемп. "Пролісок" з перевищенням норми до 1,4 ГДК. У ІІІ кварталі у створі №1 на розі вулиць Ю. Смолича і вул. Московська виявлено незначне підвищення рівня загальноорганічного забруднення (ХСК) до 1,2 ГДК. У IV кварталі виявлено перевищення в межах похибки методики визначення по ХСК у створі №1 на розі вулиць Ю. Смолича і вул. Московська . Інші показники, що визначалися, відповідають встановленим нормативам. стр. Сирець За результатами хімічних аналізів у I кварталі виявлено перевищення норм ГДК по нафтопродуктах у створах №1 витік, ПКтаВ "Нивки" з/пл. "Рубежанський", №2 вул. Кузьминська, №4 гирло, місце 57


впадіння в оз. Кирилівське від 1,2 до 1,4 ГДК. Також, спостерігалось підвищення загально-органічного забруднення у створах №№ 2, 3 вул. Сирецька, 4 з перевищенням норм ГДК по ХСК в межах до 1,3 ГДК. У ІІІ кварталі виявлено перевищення по ХСК у створах №№ 2-4 до 1,3 ГДК. Якість іншик показників, що визначалися, відповідає встановленим нормативам. У IV кварталі виявлено перевищення у створаз №3 та №4 по ХСК та нафтопродуктах - до 1,3ГДК. Інші показники, що визначалися, відповідають встановленим нормативам. Стр. Курячий Брід Спостерігалося перевищення норм ГДК по загальноорганічному забрудненню (ХСК) до 1,2ГДК та вмісту нафтопродуктів – до 1,4ГДК у І кварталі, за інший період 2008 року перевищень встановлених нормативів не виявлено. Якість води інших водних об’єктів, що контролюються (каскад озер Опечінь, Русанівська протока, затока Коник, стр. Віта, стр. Совки стр. Сирець, озера Прірва, Сонячне, Лісове, Райдужне, Видубицьке, Харківського масиву, затока Десенка) відповідала встановленим нормативам. Через аварійну ситуацію, що сталася в Голосіївському районі м.Києва 21 жовтня 2008 року біля Голосіївських озер у звязку з витіканням стічних вод з Мишоловського каналізаційного колектора, здійснювався систематичний контроль за станом навколишніх водойм (ставок №1 (Голосіївські озера), ставок №2 (Голосіївські озера), cтавок біля вул. Квітки-Основяненка та Весняної, струмок Голосіївський (вихід з колектору по вул.Корчуватській). За результатами гідрохімічних аналізів за період 22-24 жовтня 2008р. у ставку №1 Голосіївських озер встановленовлено значні перевищення нормативів ГДК для водойм культурно-побутового водокористування відповідно до СанПиН №4630-88 по загальноорганічному забрудненню (ХСК), аміаку, азоту, біологічному споживанню кисню (БСК5) та інші. Крім того, вміст розчиненого кисню складав біля 1,5 мг/дм3 при нормі не менше ніж 4 мг/дм3. Станом на 3 листопада забруднена вода з ставка №1 перекачана до Мишоловського каналізаційного колектора. За результатами гідрохімічнихдосліджень водойм, що розташовані нижче аварійного скиду Мишоловського колектора, за період жовтень-листопад спостерігалася стабілізація процесів до самоочищення . 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Водокористувачі здійснюють скидання зворотних вод безпосередньо в р. Дніпро та водні об’єкти міста або скидають забруднені стоки до міськканалізації (як з попередньою очисткою, так і без неї), після чого вони поступають на міські очисні споруди Бортницької станції аерації, проектною потужністю 1,8 млн. м3/добу, 657 млн. м3/рік.

58


Фото 4.2. Бортницька станція аерації ВАТ "АК "Київводоканал". Водоскидний лоток

Рисунок 4.5. Схема очистки стічних вод Бортницькою станцією аерації Поверхневі води перед подачею в водопровідні мережі очищуються та знезаражуються на Дніпровській та Деснянський водопровідних станціях реагентним методом по класичній схемі.

59


4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн.м3 Таблиця 4.5 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на: побутово-питні потреби

виробничі потреби

365,0 0,042 0,614

0,963 0,018 0,239

364,0 0,024 0,375

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забруднени х 346,4 346,4 -

5,550 311,37

2,414 283,47

3,136 27,90

367,2

366,3

0,874

1,444 8,872 3,875 2,414

0,392 0,591 1,661 0,917

1,034 8,281 2,215 1,497

0,607 0,002 0,566 -

-

0,607 0,002 0,542 -

9,519 708,7

6,035 296,7

3,538 412,0

0,125 714,9

366,3

0,175 348,6

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод

60


4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Результати аналітичного контролю якості поверхневих вод м.Києва за 2008 рік

р. Дніпро

1

2

3

0,5 км вище гирла р.Десна

мг/л

мг/л

мг О2/л

мг О2/л

БСК5

мг О2/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

NH4+

NO2-

NO3-

Cl-

SO42-

АПАР

ХСК

Нафтопроду кти

створу

рН

мг/л

мгекв/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

PO43-

Загальна жосткість

п/п.

t,oC

Розчинений кисень

об*єкту, пункту,

Сухий залишок

ств.

Показники якості води Завислі речовини

Назва водного

Кількість

Категорія об'єкту

Таблиця 4.6

Ca2+

Mg2+

Fe

Cu2+

Ni2+

Zn2+

Cr6+

заг.

культурно-побутова

4,6 21,0

7,90 7,76

11,20 8,00

321 257

9,70 8,50

24,70 19,60

1,20 1,40

0,24 0,04

0,040 0,140

4,3 2,20

17,6 13,9

43,7 21,6

0,270 0,160

3,91 2,61

31,0 30,1

28,8 19,5

0,150 0,140

0,000 0,000

н/в н/в

0,000 0,000

н/в н/в

0,080 0,143

0,028 0,051

вересень

17,5

8,03

16,40

473

8,82

22,30

0,90

0,19

0,160

3,20

45,2

35,7

0,070

2,95

27,1

19,5

0,310

0,004

н/в

0,000

н/в

0,174

0,036

листопад min значення max значення

3,5 3,5 21,0

7,60 7,60 8,03

16,40 8,00 16,40

274 257 473

7,90 7,90 9,70

28,6 19,60 28,60

3,00 0,90 3,00

0,58 0,04 0,58

0,060 0,040 0,160

6,05 2,20 6,05

37,4 13,9 45,2

41,0 21,6 43,7

0,270 0,070 0,270

2,55 2,55 3,91

27,1 27,1 31,0

14,6 14,6 28,8

0,200 0,140 0,310

0,000 0,000 0,004

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,158 0,080 0,174

0,030 0,028 0,051

середнє за 2008р.

11,7

7,82

13,00

331

8,73

23,8

1,63

0,26

0,100

3,94

28,5

35,5

0,193

3,01

28,8

20,6

0,200

0,001

н/в

0,000

н/в

0,139

0,036

min значення max значення

13,6 4,8 20,0 18,0 4,0 4,0 20,0

7,95 7,80 7,77 7,84 7,60 7,60 7,84

12,20 12,40 7,20 14,00 15,20 7,20 15,20

321 314 271 494 298 271 494

8,36 8,90 8,90 8,92 8,10 8,10 8,92

27,5 27,00 17,60 24,10 33,3 17,60 33,30

1,40 1,80 1,50 1,06 2,60 1,06 2,60

0,84 0,48 0,06 0,24 0,82 0,06 0,82

0,100 0,050 0,120 0,200 0,050 0,050 0,200

3,17 2,90 2,10 2,90 6,77 2,10 6,77

28,7 37,4 23,8 43,2 48,4 23,8 48,4

25,0 38,4 22,0 28,6 38,8 22,0 38,8

0,355 0,320 0,120 0,100 0,340 0,100 0,340

2,80 4,37 2,52 3,04 3,10 2,52 4,37

30,3 36,5 32,1 28,1 35,1 28,1 36,5

19,9 31,0 14,6 19,5 16,4 14,6 31,0

0,135 0,280 0,110 0,250 0,260 0,110 0,280

0,001 0,000 0,000 0,004 0,000 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,006 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,201 0,160 0,121 0,154 0,271 0,121 0,271

0,036 0,081 0,093 0,022 0,080 0,022 0,093

середнє за 2008р.

11,7

7,8

12,20

344

8,71

25,5

1,74

0,40

0,105

3,67

38,2

32,0

0,220

3,26

33,0

20,4

0,225

0,001

н/в

0,000

н/в

0,177

0,069

13,7 5,2 22,0

7,80 8,10 7,00

12,60 15,20 8,80

316 343 331

8,03 8,40 8,20

28,40 36,00 25,50

1,33 2,00 2,00

0,67 1,00 0,14

0,053 0,060 0,170

1,73 2,70 2,40

34,8 37,4 23,8

28,2 36,5 27,3

0,388 0,180 0,160

3,80 4,73 2,70

32,7 38,3 28,1

20,7 34,3 19,5

0,178 0,270 0,100

0,003 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,015 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,266 0,385 0,214

0,050 0,039 0,143

середнє за 2007р. 0,5 км нижче гирла р.Десна

середнє за 2007р. 0,5 км вище мосту Патона

березень червень

березень червень вересень листопад

березень червень

4

4

4

61


вересень листопад

4

min значення max значення

18,5 4,0 4,0 22,0

8,20 7,90 7,00 8,20

20,40 18,00 8,80 20,40

510 402 331 510

8,41 8,60 8,20 8,60

33,80 24,8 24,80 36,00

1,47 4,60 1,47 4,60

0,80 1,77 0,14 1,77

0,100 0,080 0,060 0,170

2,10 4,09 2,10 4,09

44,2 44,0 23,8 44,2

37,3 52,4 27,3 52,4

0,170 0,260 0,160 0,260

2,76 2,75 2,70 4,73

23,0 30,1 23,0 38,3

19,5 14,6 14,6 34,3

0,280 0,230 0,100 0,280

0,016 0,000 0,000 0,016

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,250 0,350 0,214 0,385

0,082 0,010 0,010 0,143

середнє за 2008р.

12,4

7,8

15,60

397

8,40

30,0

2,52

0,93

0,103

2,82

37,4

38,4

0,193

3,24

29,9

22,0

0,220

0,004

н/в

0,000

н/в

0,300

0,069

13,5 4,7

7,90 7,70

14,70 29,60

327 356

8,00 9,50

30,70 36,00

1,88 2,20

1,01 0,63

0,090 0,030

2,23 2,60

27,5 35,2

23,1 36,0

0,323 0,410

3,70 4,91

31,3 40,1

21,1 35,4

0,158 0,150

0,000 0,000

н/в н/в

0,010 0,000

н/в н/в

0,280 0,421

0,058 0,094

min значення max значення

21,0 19,5 4,5 4,5 21,0

6,89 7,46 7,40 6,89 7,70

22,80 44,00 20,80 20,80 44,00

332 535 275 275 535

8,30 8,65 7,00 7,00 9,50

26,50 31,80 34,3 26,50 36,00

2,20 1,47 1,07 1,07 2,20

0,18 0,42 1,60 0,18 1,60

0,130 0,050 0,040 0,030 0,130

2,00 3,30 3,23 2,00 3,30

21,8 46,3 46,2 21,8 46,3

30,2 45,9 27,5 27,5 45,9

0,180 0,060 0,490 0,060 0,490

2,52 3,14 3,10 2,52 4,91

24,0 26,1 34,1 24,0 40,1

19,5 20,7 17,0 17,0 35,4

0,140 0,180 0,270 0,140 0,270

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,154 0,286 0,279 0,154 0,421

0,102 0,022 0,150 0,022 0,150

середнє за 2008р.

12,4

7,4

29,30

375

8,36

32,2

1,74

0,71

0,063

2,78

37,4

34,9

0,285

3,42

31,1

23,2

0,185

0,000

н/в

0,000

н/в

0,285

0,092

14,2 4,5

8,00 7,90

23,20 12,80

325 320

7,33 9,70

29,60 27,00

1,65 1,80

0,90 0,49

0,075 0,050

3,58 3,80

31,5 41,8

26,2 39,8

0,390 0,570

3,80 4,91

32,3 43,8

22,2 33,2

0,173 0,280

0,000 0,000

н/в н/в

0,020 0,000

н/в н/в

0,307 0,160

0,078 0,106

min значення max значення

22,0 20,0 4,0 4,0 22,0

7,03 8,30 7,80 7,03 8,30

14,40 13,20 20,40 12,80 20,40

339 491 324 320 491

8,10 9,14 8,20 8,10 9,70

28,40 26,70 28,6 26,70 28,60

2,60 1,39 2,80 1,39 2,80

0,22 0,20 0,79 0,20 0,79

0,150 0,130 0,080 0,050 0,150

2,20 5,20 5,29 2,20 5,29

21,8 40,1 37,4 21,8 41,8

36,5 34,9 27,0 27,0 39,8

0,130 0,180 2,040 0,130 2,040

2,70 2,85 3,20 2,70 4,91

25,1 24,0 34,1 24,0 43,8

21,3 20,7 18,2 18,2 33,2

0,120 0,210 0,270 0,120 0,280

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,207 0,154 0,382 0,154 0,382

0,073 0,069 0,150 0,069 0,150

середнє за 2008р.

12,6

7,8

15,20

369

8,79

27,7

2,15

0,43

0,103

4,12

35,3

34,6

0,730

3,42

31,8

23,4

0,220

0,000

н/в

0,000

н/в

0,226

0,100

min значення max значення

13,6 4,9 22,0 20,0 5,5 4,9 22,0

7,80 7,60 7,51 7,76 7,30 7,30 7,76

16,50 12,40 11,60 8,00 20,40 8,00 20,40

313 348 358 481 320 320 481

7,88 9,50 7,70 8,24 8,40 7,70 9,50

29,90 24,70 34,30 28,30 27,6 24,70 34,30

1,15 2,40 3,00 1,14 3,60 1,14 3,60

0,91 0,59 0,67 0,84 1,58 0,59 1,58

0,085 0,060 0,310 0,060 0,180 0,060 0,310

4,10 4,40 4,3, 3,70 13,72 3,70 13,72

32,3 41,8 27,8 41,1 46,2 27,8 46,2

35,3 37,4 43,2 38,1 30,3 30,3 43,2

0,470 0,790 0,710 0,250 2,830 0,250 2,830

3,70 4,82 2,52 2,95 3,25 2,52 4,82

32,5 34,6 24,0 25,1 30,1 24,0 34,6

21,7 37,6 19,5 20,1 20,1 19,5 37,6

0,203 0,230 0,170 0,140 0,250 0,140 0,250

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,019 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,317 0,240 0,080 0,160 0,382 0,080 0,382

0,085 0,108 0,059 0,029 0,150 0,029 0,150

середнє за 2008р.

13,1

7,5

13,10

377

8,46

28,7

2,54

0,92

0,153

7,27

39,2

37,3

1,145

3,39

28,5

24,3

0,198

0,000

н/в

0,000

н/в

0,216

0,087

середнє за 2007р.

15,2

7,80

13,60

334

6,78

33,30

1,88

3,56

0,323

12,22

35,2

34,7

1,080

2,90

33,1

22,6

0,158

0,010

н/в

0,005

н/в

0,270

0,118

середнє за 2007р. 0,5 км нижче гирла р.Дарниця

5

середнє за 2007р. 0,5 км нижче гирла р.Либідь

середнє за 2007р. 0,5 км нижче розсіючого випуску БСА 6

р. Либідь

березень

4

червень вересень листопад

березень

4

червень вересень листопад

березень червень вересень листопад

4

культ.-побутова

62


вул.Ушинського

1

min значення max значення

3,2 15,0 23,4 3,2 23,4

7,50 7,80 7,70 7,50 7,80

26,00 14,80 6,00 6,00 26,00

318 284 412 284 412

3,20 6,70 4,56 3,20 6,70

28,60 42,00 30,00 28,60 42,00

0,80 1,40 1,60 0,80 1,60

1,61 0,46 6,56 0,46 6,56

0,050 0,100 0,340 0,050 0,340

2,96 2,10 10,00 2,10 10,00

48,4 25,5 39,1 25,5 48,4

49,7 39,4 18,4 18,4 49,7

0,330 0,300 0,600 0,300 0,600

5,01 3,15 4,00 3,15 5,01

51,1 40,1 46,1 40,1 51,1

29,9 8,5 9,7 8,5 29,9

0,270 0,310 0,230 0,230 0,310

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,229 0,267 0,057 0,057 0,267

0,040 0,029 0,050 0,029 0,050

середнє за 2008р.

13,9

7,7

15,60

338

4,82

33,5

1,27

2,88

0,163

5,02

37,7

35,8

0,410

4,05

45,8

16,0

0,270

0,000

н/в

0,000

н/в

0,184

0,040

середнє за 2007р.

10,9

7,80

60,73

374

6,09

45,00

2,00

1,30

0,073

3,36

84,1

41,6

0,687

4,90

45,3

32,2

0,283

0,003

н/в

0,010

н/в

0,299

0,040

min значення

4,5 14,5 24,0 4,5

7,80 7,40 7,80 7,40

30,80 35,00 5,20 5,20

358 295 474 295

4,50 8,90 4,68 4,50

32,70 34,00 44,00 32,70

0,80 1,00 1,76 0,80

4,09 0,23 1,19 0,23

0,040 0,050 0,190 0,040

3,04 1,60 8,30 1,60

63,7 29,8 411,2 29,8

93,7 44,2 67,2 44,2

0,560 0,260 0,890 0,260

5,19 3,51 3,82 3,51

49,2 44,1 38,1 38,1

33,2 10,3 8,5 8,5

0,290 0,270 0,160 0,160

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,010 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,333 0,182 0,114 0,114

0,090 0,019 0,090 0,019

вул.Комінтерна,

2

3

max значення

24,0

7,80

35,00

474

8,90

44,00

1,76

4,09

0,190

8,30

411,2

93,7

0,890

5,19

49,2

33,2

0,290

0,000

н/в

0,010

н/в

0,333

0,090

14,3

7,7

23,67

376

6,03

36,9

1,19

1,84

0,093

4,31

168,2

68,4

0,570

4,17

43,8

17,3

0,240

0,000

н/в

0,003

н/в

0,210

0,066

середнє за 2007р.

12,5

7,90

56,27

389

5,97

42,50

1,40

1,85

0,043

3,15

68,7

47,6

0,443

5,30

46,5

35,9

0,307

0,007

н/в

0,027

н/в

0,359

0,013

min значення max значення

4,0 15,0 23,6 4,0 23,6

7,70 7,20 7,90 7,20 7,90

42,80 10,80 9,60 9,60 42,80

486 271 595 271 595

4,00 8,40 4,17 4,00 8,40

30,60 32,00 50,00 30,60 50,00

2,00 0,80 2,24 0,80 2,24

3,28 0,17 1,79 0,17 3,28

0,070 0,080 0,200 0,070 0,200

4,71 1,30 10,60 1,30 10,60

98,9 26,9 78,1 26,9 98,9

79,4 38,4 49,9 38,4 79,4

0,720 0,240 0,570 0,240 0,720

5,10 3,33 4,37 3,33 5,10

51,1 42,1 38,1 38,1 51,1

31,0 9,1 7,3 7,3 31,0

0,320 0,260 0,190 0,190 0,320

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,030 0,000 0,000 0,000 0,030

н/в н/в н/в н/в н/в

0,320 0,240 0,171 0,171 0,320

0,100 0,016 0,110 0,016 0,110

середнє за 2008р.

14,2

7,6

21,07

451

5,52

37,5

1,68

1,75

0,117

5,54

68,0

55,9

0,510

4,27

43,8

15,8

0,257

0,000

н/в

0,010

н/в

0,244

0,075

середнє за 2007р.

12,4

7,90

66,87

372

5,78

40,10

2,80

1,70

0,057

3,3

72,8

46,8

0,510

5,20

42,6

37,5

0,333

0,003

н/в

0,023

н/в

0,376

0,060

min значення max значення

3,4 15,5 23,4 3,4 23,4

7,80 7,60 8,00 7,60 8,00

60,80 14,00 12,80 12,80 60,80

486 253 465 253 486

3,40 8,10 4,08 3,40 8,10

38,80 30,00 52,00 30,00 52,00

2,00 0,80 2,08 0,80 2,08

5,06 0,16 1,95 0,16 5,06

0,040 0,050 0,200 0,040 0,200

2,06 1,20 11,30 1,20 11,30

101,1 35,5 72,0 35,5 101,1

51,4 32,1 51,5 32,1 51,5

0,570 0,210 0,720 0,210 0,720

5,10 3,15 4,37 3,15 5,10

51,1 40,1 42,1 40,1 51,1

31,0 7,9 6,1 6,1 31,0

0,280 0,270 0,240 0,240 0,280

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,030 0,000 0,000 0,000 0,030

н/в н/в н/в н/в н/в

0,400 0,250 0,171 0,171 0,400

0,120 0,013 0,130 0,013 0,130

середнє за 2008р.

14,1

7,8

29,20

401

5,19

40,3

1,63

2,39

0,097

4,85

69,5

45,0

0,500

4,21

44,4

15,0

0,263

0,000

н/в

0,010

н/в

0,274

0,088

середнє за 2007р.

12,0

7,90

75,73

372

5,53

49,60

1,99

3,22

0,050

2,5

73,6

29,1

0,523

5,20

42,6

37,5

0,270

0,003

н/в

0,023

н/в

0,398

0,080

4,7 22,3

7,80 8,03

9,60 9,60

300 553

5,70 6,60

33,70 29,70

1,20 1,20

1,28 0,40

0,040 0,860

0,80 9,60

22,0 98,7

36,5 191,9

0,210 0,310

3,8 3,7

34,6 54,1

25,5 12,2

0,260 0,220

0,014 0,000

н/в н/в

0,030 0,000

н/в н/в

0,300 0,148

0,068 0,028

23,8

8,30

10,80

358

9,92

36,90

4,00

3,36

0,020

6,70

44,0

51,5

0,110

3,4

37,1

28,0

0,050

0,000

н/в

0,000

н/в

0,100

0,016

Гирло, Видубичі

4

лютий травень серпень

3

середнє за 2008р.

Протасів Яр, під мостом

3

лютий травень серпень

р. Нивка на розі вулиць Ю. Смолича і вул. Московська

лютий травень серпень

лютий травень серпень

3

3

культ.-побут. березень 4 травень липень

63


листопад 1

min значення max значення

7,0 4,7 23,8

7,56 7,56 8,30

14,80 9,60 14,80

493 300 553

9,63 5,70 9,92

33,0 29,70 36,90

2,37 1,20 4,00

0,14 0,14 3,36

0,030 0,020 0,860

4,60 0,80 9,60

26,7 22,0 98,7

25,5 25,5 191,9

0,110 0,110 0,310

3,99 3,42 3,99

43,1 34,6 54,1

22,5 12,2 28,0

0,180 0,050 0,260

0,004 0,000 0,014

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,030

н/в н/в н/в

0,231 0,100 0,300

0,029 0,016 0,068

середнє за 2008р.

14,5

7,9

11,20

426

7,96

33,3

2,19

1,30

0,238

5,43

47,9

76,4

0,185

3,73

42,2

22,1

0,178

0,005

н/в

0,008

н/в

0,195

0,035

min значення max значення

7,5 4,3 22,5 23,2 7,5 4,3 23,2

7,90 7,70 8,10 7,90 7,41 7,41 8,10

9,20 8,80 8,80 30,80 23,20 8,80 30,80

295 299 758 558 474 299 758

7,21 5,30 7,20 9,44 8,24 5,30 9,44

25,8 38,20 25,70 19,40 27,0 19,40 38,20

1,25 1,20 1,80 3,20 1,22 1,20 3,20

0,83 1,01 0,19 6,86 0,13 0,13 6,86

0,060 0,060 0,630 0,200 0,03 0,030 0,630

0,82 1,70 5,90 15,00 4,100 1,70 15,00

29,8 35,2 78,3 120,9 28,8 28,8 120,9

19,3 29,7 193,4 67,2 31,0 29,7 193,4

0,290 0,300 0,150 0,180 0,090 0,090 0,300

3,6 3,6 4,4 3,6 3,80 3,60 4,41

32,8 32,8 56,1 42,1 39,1 32,8 56,1

24,3 24,3 19,5 22,5 22,5 19,5 24,3

0,290 0,250 0,130 0,270 0,280 0,130 0,280

0,020 0,002 0,000 0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,090 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,240 0,200 0,167 0,300 0,138 0,138 0,300

0,080 0,114 0,031 0,041 0,049 0,031 0,114

середнє за 2008р.

14,4

7,8

17,90

522

7,55

27,6

1,86

2,05

0,230

6,68

65,8

80,3

0,180

3,86

42,5

22,2

0,233

0,002

н/в

0,000

н/в

0,201

0,059

середнє за 2007р.

16,6

7,95

9,60

331

8,03

33,30

1,06

0,93

0,160

7,40

41,9

26,9

0,330

3,5

32,8

22,7

0,210

0,005

н/в

0,090

н/в

0,302

0,085

3,9

8,10

9,20

292

5,50

36,00

1,40

1,11

0,050

1,70

28,6

24,9

0,300

3,7

29,2

27,7

0,210

0,000

н/в

0,010

н/в

0,300

0,114

min значення max значення

23,1 24,2 7,5 3,9 24,2

7,95 7,70 7,70 7,70 8,10

9,20 6,40 14,40 6,40 14,40

699 265 415 265 699

7,30 7,80 9,63 5,50 9,63

41,60 27,20 25,0 25,00 41,60

2,60 5,92 1,80 1,40 5,92

0,39 4,53 0,17 0,17 4,53

0,600 0,100 0,020 0,020 0,600

4,10 6,90 5,40 1,70 6,90

105,5 54,9 25,7 25,7 105,5

209,2 53,0 28,6 24,9 209,2

0,210 0,110 0,060 0,060 0,300

4,3 3,1 3,61 3,06 4,32

49,1 69,1 38,1 29,2 69,1

22,5 21,3 20,7 20,7 27,7

0,210 0,100 0,110 0,100 0,210

0,000 0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,010

н/в н/в н/в н/в н/в

0,261 0,200 0,250 0,200 0,300

0,048 0,037 0,022 0,022 0,114

середнє за 2008р.

14,7

7,9

9,80

418

7,56

32,5

2,93

1,55

0,193

4,53

53,7

78,9

0,170

3,68

46,4

23,1

0,158

0,001

н/в

0,003

н/в

0,253

0,055

середнє за 2007р.

17,7

7,90

6,80

288

10,21

30,40

1,13

1,26

0,050

1,13

36,4

22,7

0,270

3,5

31,0

23,2

0,175

0,000

н/в

0,045

н/в

0,305

0,085

min значення max значення

13,0 22,8 13,0 22,8

7,50 7,00 7,00 7,50

13,20 14,80 13,20 14,80

272 245 245 272

6,90 6,70 6,70 6,90

24,00 22,20 22,20 24,00

1,80 1,76 1,76 1,80

0,33 0,48 0,33 0,48

0,230 0,010 0,010 0,230

1,80 2,22 1,80 2,22

24,1 55,5 24,1 55,5

34,6 38,9 34,6 38,9

0,280 0,160 0,160 0,280

3,3 3,3 3,3 3,3

42,1 62,1 42,1 62,1

10,3 4,9 4,9 10,3

0,260 0,110 0,110 0,260

0,000 0,020 0,000 0,020

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,222 0,114 0,114 0,222

0,023 0,080 0,023 0,080

середнє за 2008р.

17,9

7,3

14,00

259

6,80

23,1

1,78

0,41

0,120

2,01

39,8

36,8

0,220

3,3

52,1

7,6

0,185

0,010

н/в

0,000

н/в

0,168

0,052

середнє за 2007р. с.Жуляни, вул.Шевченка

2

3

березень травень липень листопад

пр.Перемоги,

березень

кемп."Пролісок"

травень липень листопад

р. Дарниця

4

4

культ.побутова

вул.Попудренко, поворот русла

1

травень вересень

2

64


середнє за 2007р.

2

3

ств.

1

12,4

7,80

14,60

330

9,23

29,95

2,07

0,67

0,070

1,83

36,1

27,7

0,375

4,2

34,4

30,7

0,295

0,015

н/в

0,010

н/в

0,257

0,080

4,8

7,60

12,40

215

5,80

30,60

0,40

2,27

0,050

3,63

15,4

27,1

0,430

4,4

34,6

32,1

0,180

0,000

н/в

0,000

н/в

0,229

0,080

min значення max значення

14,5 22,7 4,8 22,7

7,80 7,40 7,40 7,80

15,60 5,60 5,60 15,60

253 278 215 278

6,50 6,50 5,80 6,50

28,00 25,90 25,90 30,60

1,20 1,28 0,40 1,28

0,33 0,02 0,02 2,27

0,180 0,010 0,010 0,180

2,00 1,16 1,16 3,63

22,7 43,2 15,4 43,2

39,4 42,0 27,1 42,0

0,280 0,080 0,080 0,430

3,2 3,2 3,2 4,4

40,1 20,0 20,0 40,1

9,1 9,7 9,1 32,1

0,270 0,120 0,120 0,270

0,000 0,010 0,000 0,010

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,010 0,000 0,010

н/в н/в н/в н/в

0,182 0,171 0,171 0,229

0,031 0,090 0,031 0,090

середнє за 2008р.

14,0

7,60

11,20

249

6,27

28,17

0,96

0,87

0,080

2,26

27,1

36,2

0,263

3,6

31,6

17,0

0,190

0,003

н/в

0,003

н/в

0,194

0,067

середнє за 2007р.

16,6

7,97

13,60

293

6,94

31,40

1,97

1,34

0,063

2,93

30,6

29,4

0,403

4,4

40,1

29,1

0,210

0,003

н/в

0,017

н/в

0,303

0,083

4,0

7,90

12,40

268

5,60

33,30

0,20

0,66

0,070

1,33

19,8

83,1

1,000

3,7

38,3

22,1

0,270

0,000

н/в

0,000

н/в

0,206

0,100

min значення max значення

14,5 23,6 4,0 23,6

7,50 8,20 7,50 8,20

14,80 7,60 7,60 14,80

226 299 226 299

9,20 4,20 4,20 9,20

26,00 27,80 26,00 33,30

1,00 1,44 0,20 1,44

0,40 0,25 0,25 0,66

0,100 0,050 0,050 0,100

2,70 1,86 1,33 2,70

26,9 43,2 19,8 43,2

27,3 57,7 27,3 83,1

0,250 0,270 0,250 1,000

3,4 4,8 3,4 4,8

43,1 62,1 38,3 62,1

10,9 7,3 7,3 22,1

0,210 0,300 0,210 0,300

0,000 0,020 0,000 0,020

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,250 0,171 0,171 0,250

0,028 0,100 0,028 0,100

середнє за 2008р.

14,0

7,87

11,60

264

6,33

29,03

0,88

0,44

0,073

1,96

30,0

56,0

0,507

4,0

47,8

13,4

0,260

0,007

н/в

0,000

н/в

0,209

0,076

середнє за 2007р.

15,5

7,93

17,20

299

6,81

36,07

2,08

0,90

0,063

2,92

30,6

38,2

0,535

4,3

38,3

29,3

0,215

0,000

н/в

0,020

н/в

0,347

0,110

3,8

8,10

12,00

312

5,40

28,70

0,60

0,90

0,070

0,54

24,2

99,1

0,810

3,73

31,0

26,6

0,160

0,000

н/в

0,000

н/в

0,229

0,110

min значення max значення

12,5 23,4 3,8 23,4

7,60 8,20 7,60 8,20

12,90 9,20 9,20 12,90

208 377 208 377

9,60 4,20 4,20 9,60

28,00 31,50 28,00 31,50

1,00 1,60 0,60 1,60

0,36 0,75 0,36 0,90

0,050 0,060 0,050 0,070

2,10 2,39 0,54 2,39

29,8 63,7 24,2 63,7

22,0 60,9 22,0 99,1

0,230 0,330 0,230 0,810

2,88 4,70 2,88 4,70

38,1 38,1 31,0 38,1

7,9 6,1 6,1 26,6

0,190 0,280 0,160 0,280

0,000 0,030 0,000 0,030

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,030 0,000 0,030

н/в н/в н/в н/в

0,261 0,229 0,229 0,261

0,024 0,110 0,024 0,110

середнє за 2008р.

13,2

7,97

11,37

299

6,40

29,40

1,07

0,67

0,060

1,68

39,2

60,7

0,457

3,77

35,7

13,5

0,210

0,010

н/в

0,010

н/в

0,240

0,081

середнє за 2007р.

13,5

7,80

20,80

302

6,65

36,07

2,47

1,18

0,073

1,11

31,1

51,1

0,693

3,80

31,3

26,7

0,263

0,003

н/в

0,013

н/в

0,371

0,140

Вхід в колектор по

лютий

вул.Червоногвард.

травень вересень

Гирло, місце впадін-

лютий

ня в оз.Н.Тельбін

травень вересень

озеро Н.Тельбін,

3

культ.побутова

оз. Н.Тельбін, нижче

лютий

гирла р.Дарниця

травень вересень

озеро Тельбін,

3

3

культ.побутова

65


оз. Тельбін вул.Тичини

1

min значення max значення

3,6 15,0 23,0 3,6 23,0

7,40 7,30 8,60 7,30 8,60

12,80 12,30 9,60 9,60 12,80

256 203 301 203 301

5,30 9,70 7,80 5,30 9,70

29,60 22,00 29,60 22,00 29,60

0,80 1,20 1,76 0,80 1,76

1,31 0,31 0,21 0,21 1,31

0,130 0,130 0,010 0,010 0,130

2,71 2,10 1,86 1,86 2,71

22,0 19,9 41,1 19,9 41,1

44,5 17,2 27,9 17,2 44,5

0,440 0,250 0,130 0,130 0,440

4,00 3,33 5,00 3,33 5,00

32,8 42,1 58,1 32,8 58,1

28,8 10,3 9,7 9,7 28,8

0,250 0,180 0,140 0,140 0,250

0,000 0,000 0,020 0,000 0,020

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,020 0,000 0,020

н/в н/в н/в н/в н/в

0,223 0,185 0,286 0,185 0,286

0,020 0,024 0,120 0,020 0,120

середнє за 2008р.

13,9

7,77

11,57

253

7,60

27,07

1,25

0,61

0,090

2,22

27,7

29,9

0,273

4,11

44,3

16,3

0,190

0,007

н/в

0,007

н/в

0,231

0,055

середнє за 2007р.

13,8

7,80

23,20

271

7,47

42,30

3,39

1,49

0,060

3,16

25,8

28,3

0,617

3,70

27,6

28,5

0,193

0,000

н/в

0,003

н/в

0,295

0,033

min значення max значення

6,2 22,0 3,5 3,5 22,0

8,00 7,35 8,03 7,35 8,03

42,00 14,80 19,20 14,80 42,00

394 415 511 394 511

7,70 7,90 8,57 7,70 8,57

48,60 24,50 35,00 24,50 48,60

1,40 2,30 1,31 1,31 2,30

1,13 0,32 0,39 0,32 1,13

0,100 0,360 0,100 0,100 0,360

2,70 3,20 1,50 1,50 3,20

48,5 49,6 42,2 42,2 49,6

46,1 44,2 30,2 30,2 46,1

1,080 0,560 0,130 0,130 1,080

3,91 2,97 3,14 2,97 3,91

49,1 28,1 33,1 28,1 49,1

26,8 18,8 18,2 18,2 26,8

0,300 0,170 0,210 0,170 0,300

0,000 0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,333 0,250 0,320 0,250 0,333

0,096 0,090 0,069 0,069 0,096

середнє за 2008р.

10,6

7,79

25,33

440

8,06

36,03

1,67

0,61

0,187

2,47

46,8

40,2

0,590

3,34

36,8

21,3

0,227

0,001

н/в

0,000

н/в

0,301

0,085

середнє за 2007р.

19,0

7,50

6,90

303

6,80

35,80

1,10

0,47

0,120

0,64

20,9

16,1

0,470

4,00

37,4

26,3

0,625

0,005

н/в

0,010

н/в

0,311

0,135

6,3

7,65

36,40

405

8,30

41,10

2,20

1,23

0,190

2,10

52,7

40,8

0,940

3,73

48,1

24,3

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,323

0,134

min значення max значення

23,5 4,0 4,0 23,5

7,71 7,65 7,65 7,71

23,20 8,40 8,40 36,40

434 540 405 540

7,30 8,08 7,30 8,30

30,40 33,00 30,40 41,10

2,20 1,55 1,55 2,20

0,57 0,54 0,54 1,23

0,290 0,080 0,080 0,290

4,10 2,30 2,10 4,10

45,7 44,2 44,2 52,7

51,4 23,1 23,1 51,4

0,720 0,090 0,090 0,940

2,70 3,33 2,70 3,73

26,1 31,1 26,1 48,1

17,0 21,3 17,0 24,3

0,230 0,320 0,200 0,320

0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,370 0,286 0,286 0,370

0,143 0,042 0,042 0,143

середнє за 2008р.

11,3

7,67

22,67

460

7,89

34,83

1,98

0,78

0,187

2,83

47,5

38,4

0,583

3,25

35,1

20,9

0,250

0,001

н/в

0,000

н/в

0,326

0,106

середнє за 2007р.

19,1

7,70

11,60

323

6,85

31,80

1,15

0,60

0,095

0,76

25,3

16,5

0,435

3,90

33,8

27,1

0,640

0,010

н/в

0,030

н/в

0,313

0,185

6,5

7,93

18,40

378

8,50

39,30

2,20

1,31

0,090

2,50

46,2

61,0

0,590

3,46

44,1

19,5

0,290

0,000

н/в

0,000

н/в

0,308

0,080

23,0 3,5 3,5 23,0

8,02 7,32 7,32 8,02

25,20 18,80 18,40 25,20

407 563 378 563

7,40 7,43 7,40 8,50

35,30 36,00 35,30 39,30

2,10 1,55 1,55 2,20

0,63 0,65 0,63 1,31

0,340 0,070 0,070 0,340

3,40 4,70 2,50 4,70

47,6 42,2 42,2 47,6

42,7 25,6 25,6 61,0

0,380 0,050 0,050 0,590

2,52 3,14 2,52 3,46

31,1 32,1 31,1 44,1

11,6 20,7 11,6 20,7

0,280 0,390 0,280 0,390

0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,364 0,333 0,308 0,364

0,097 0,022 0,022 0,097

каскад оз.Опечінь оз.Пташине, вул.Полярна

1

2

3

лютий травень вересень

культ.побутова квітень серпень грудень

оз.Опечінь,

квітень

вул.Богатирська

серпень грудень

оз.Кирилівське,вище

квітень

гирла стр.Сирець

серпень грудень

min значення max значення

3

3

3

3

66


4

середнє за 2008р.

11,0

7,76

20,80

449

7,78

36,87

1,95

0,86

0,167

3,53

45,3

43,1

0,340

3,04

35,8

17,3

0,320

0,001

н/в

0,000

н/в

0,335

0,066

середнє за 2007р.

19,1

7,60

11,00

295

6,85

36,30

1,65

0,13

0,080

0,94

31,9

26,7

0,470

4,30

40,1

27,7

0,510

0,010

н/в

0,025

н/в

0,263

0,190

6,8

7,51

57,50

433

7,70

39,30

2,20

0,92

0,230

1,60

54,9

59,6

0,800

3,82

45,1

24,9

0,250

0,000

н/в

0,000

н/в

0,261

0,201

min значення max значення

20,5 4,0 4,0 20,5

7,61 8,03 7,51 8,03

16,80 5,60 5,60 57,50

427 482 427 482

7,70 8,57 7,70 8,57

30,40 27,00 27,00 39,30

2,00 1,55 1,55 2,20

0,27 0,23 0,23 0,92

0,390 0,020 0,020 0,390

2,30 3,30 1,60 3,30

49,6 32,9 32,9 54,9

55,2 35,7 35,7 59,6

0,240 0,040 0,040 0,800

2,43 2,85 2,43 3,82

31,1 26,1 26,1 45,1

10,9 18,8 10,9 24,9

0,170 0,140 0,140 0,250

0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,308 0,160 0,160 0,308

0,143 0,022 0,022 0,201

середнє за 2008р.

10,4

7,72

26,63

447

7,99

32,23

1,92

0,47

0,213

2,40

45,8

50,2

0,360

3,03

34,1

18,2

0,187

0,001

н/в

0,000

н/в

0,243

0,122

18,6 6,7

7,70 7,75

11,20 21,40

330 414

7,15 7,70

34,30 43,00

2,25 2,00

0,10 0,83

0,105 0,290

1,37 2,80

26,4 65,9

22,4 49,5

0,480 0,000

4,20 3,5

37,4 33,1

28,8 21,3

0,275 0,250

0,010 0,000

н/в н/в

0,025 0,000

н/в н/в

0,292 0,267

0,150 0,098

min значення max значення

24,0 3,0 3,0 24,0

8,20 7,55 7,55 8,20

7,20 9,20 7,20 21,40

341 457 341 457

7,90 9,22 7,70 9,22

26,50 29,00 26,50 43,00

1,70 1,63 1,63 2,00

0,05 0,12 0,05 0,83

0,090 0,020 0,020 0,290

4,30 1,60 1,60 4,30

39,7 39,1 39,1 65,9

49,0 22,4 22,4 49,5

0,380 0,110 0,000 0,380

1,89 2,28 1,9 3,5

26,1 26,1 26,1 33,1

7,3 11,6 7,3 21,3

0,160 0,250 0,160 0,250

0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,182 0,071 0,071 0,267

0,03 0,03 0,029 0,098

середнє за 2008р.

11,2

7,83

12,60

404

8,27

32,83

1,78

0,33

0,133

2,90

48,2

40,3

0,163

2,5

28,4

13,4

0,220

0,001

н/в

0,000

н/в

0,173

0,053

середнє за 2007р.

19,0

7,30

13,00

342

7,15

33,40

1,25

0,49

0,080

1,18

16,5

14,2

0,335

4,0

35,6

26,8

0,245

0,015

н/в

0,050

н/в

0,285

0,100

6,5

7,65

30,50

388

8,60

29,40

1,90

0,13

0,130

2,40

33,0

39,8

0,410

4,4

37,1

31,0

0,260

0,006

н/в

0,000

н/в

0,342

0,035

min значення max значення

23,0 2,5 2,5 23,0

7,80 7,35 7,35 7,80

22,80 5,20 5,20 30,50

378 378 378 388

8,48 10,20 8,48 10,20

26,70 22,50 22,50 29,40

2,40 0,98 0,98 2,40

0,37 0,11 0,11 0,37

0,090 0,030 0,030 0,130

2,10 2,90 2,10 2,90

35,0 31,9 31,9 35,0

33,4 17,6 17,6 39,8

0,350 0,040 0,040 0,410

4,3 2,4 2,38 4,37

37,1 28,1 28,1 37,1

28,0 11,6 11,6 31,0

0,290 0,110 0,110 0,290

0,003 0,000 0,000 0,006

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,267 0,214 0,214 0,342

0,029 0,022 0,022 0,035

середнє за 2008р.

10,7

7,60

19,50

381

9,09

26,20

1,76

0,20

0,083

2,47

33,3

30,3

0,267

3,69

34,1

23,5

0,220

0,003

н/в

0,000

н/в

0,274

0,029

середнє за 2007р.

8,7

8,20

8,80

320

6,96

32,20

1,28

0,80

0,080

2,64

31,9

24,1

0,360

4,7

45,6

29,9

0,310

0,010

н/в

0,060

н/в

0,252

0,120

6,7

7,43

29,60

390

8,10

33,00

1,60

0,22

0,140

1,80

37,4

46,6

0,540

4,3

36,1

35,3

0,270

0,006

н/в

0,000

н/в

0,345

0,068

оз.Йорданське,

квітень

Оболонський пр.

серпень грудень

середнє за 2007р. оз.Вербне, пр.Червоних Козаків

5

1

квітень

3

серпень грудень

струмок Сирець

культ.побутова

витік, ПКтаВ"Нивки"

квітень

з/пл."Рубежанський"

липень грудень

вул.Кузьминська

3

квітень

3

3

67


липень грудень 2

min значення max значення

22,0 3,0 3,0 22,0

7,90 7,50 7,43 7,90

30,00 14,00 14,00 30,00

408 394 390 408

8,16 9,71 8,10 9,71

36,20 27,00 27,00 36,20

2,08 1,14 1,14 2,08

0,75 0,16 0,16 0,75

0,120 0,030 0,030 0,140

2,00 3,00 1,80 3,00

37,0 32,9 32,9 37,4

49,1 20,0 20,0 49,1

0,310 0,040 0,040 0,540

4,4 2,5 2,47 4,41

37,1 28,1 28,1 37,1

29,8 12,8 12,8 35,3

0,270 0,210 0,210 0,270

0,004 0,000 0,000 0,006

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,333 0,261 0,261 0,345

0,056 0,029 0,029 0,068

середнє за 2008р.

10,6

7,61

24,53

397

8,66

32,07

1,61

0,38

0,097

2,27

35,8

38,6

0,297

3,72

33,8

26,0

0,250

0,003

н/в

0,000

н/в

0,313

0,051

середнє за 2007р.

8,8

8,00

7,90

330

6,96

32,20

1,44

0,89

0,080

2,44

37,6

30,3

0,330

4,5

41,9

28,8

0,290

0,010

н/в

0,070

н/в

0,320

0,050

min значення max значення

7,0 22,5 3,0 3,0 22,5

7,75 7,82 7,35 7,35 7,82

42,30 38,40 22,80 22,80 42,30

375 369 413 369 413

7,80 7,76 9,80 7,76 9,80

38,50 34,30 33,50 33,50 38,50

1,80 2,40 1,39 1,39 2,40

0,26 0,40 0,22 0,22 0,40

0,120 0,170 0,020 0,020 0,170

2,30 3,00 1,20 1,20 3,00

41,8 47,3 40,1 40,1 47,3

56,7 55,4 23,1 23,1 56,7

0,590 0,470 0,070 0,070 0,590

4,2 4,1 2,7 2,66 4,19

38,1 35,1 30,1 30,1 38,1

28,0 26,1 14,0 14,0 28,0

0,290 0,290 0,280 0,280 0,290

0,017 0,006 0,011 0,006 0,017

н/в н/в н/в н/в н/в

0,010 0,040 0,000 0,000 0,040

н/в н/в н/в н/в н/в

0,267 0,267 0,333 0,267 0,333

0,081 0,077 0,076 0,076 0,081

середнє за 2008р.

10,8

7,64

34,50

386

8,45

35,43

1,86

0,29

0,103

2,17

43,1

45,1

0,377

3,63

34,4

22,7

0,287

0,011

н/в

0,017

н/в

0,289

0,078

середнє за 2007р.

8,8

8,10

6,80

337

7,04

27,60

1,12

0,65

0,090

2,68

36,9

27,2

0,320

4,5

38,3

31,0

0,250

0,020

н/в

0,090

н/в

0,316

0,060

6,8

8,05

20,40

344

7,50

40,40

2,20

0,40

0,100

1,60

37,4

48,5

0,870

3,6

35,1

27,4

0,230

0,001

н/в

0,000

н/в

0,435

0,197

min значення max значення

25,0 4,5 4,5 25,0

8,10 7,70 7,70 8,10

29,20 16,40 16,40 29,20

358 358 344 358

7,36 8,41 7,36 8,41

38,10 35,00 35,00 40,40

2,72 1,47 1,47 2,72

0,48 0,39 0,39 0,48

0,100 0,030 0,030 0,100

3,20 1,80 1,60 3,20

39,1 39,1 37,4 39,1

49,1 20,0 20,0 49,1

0,600 0,100 0,100 0,870

3,8 2,4 2,38 3,78

36,1 28,1 28,1 36,1

25,5 11,6 11,6 27,4

0,300 0,320 0,230 0,320

0,006 0,016 0,001 0,016

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,320 0,385 0,320 0,435

0,117 0,162 0,117 0,197

середнє за 2008р.

12,1

7,95

22,00

353

7,76

37,83

2,13

0,42

0,077

2,20

38,5

39,2

0,523

3,27

33,1

21,5

0,283

0,008

н/в

0,000

н/в

0,380

0,159

9,0

8,00

11,30

342

6,80

33,10

1,28

1,02

0,080

2,33

35,5

22,2

0,300

4,5

40,1

29,9

0,270

0,010

н/в

0,030

н/в

0,334

0,070

21,5

8,05

5,20

345

8,60

21,00

1,20

0,12

0,240

2,80

39,7

28,8

0,220

2,3

27,1

14,0

0,150

0,000

н/в

0,000

н/в

0,074

0,059

21,5

8,05

5,20

345

8,60

21,00

1,20

0,12

0,240

2,80

39,7

28,8

0,220

2,3

27,1

14,0

0,150

0,000

н/в

0,000

н/в

0,074

0,059

11,2

7,80

14,76

206

4,90

24,00

0,40

0,07

0,060

0,34

22,0

21,4

0,240

3,6

31,0

25,5

0,250

0,000

н/в

0,010

н/в

0,104

0,140

вул.Сирецька, 37

3

4

квітень липень грудень

Гирло, місце впадін-

квітень

ня в оз.Кирилівське

липень грудень

3

3

середнє за 2007р. оз. Видубицьке

культ.побутова

НабережноПечерська дорога

червень

середнє за 2008р. середнє за 2007р. оз. Синє

1

культ.побутова

68


Північний берег min значення max значення 1

11,0 2,0 25,5

8,00 7,35 8,00

11,30 11,20 48,80

312 302 439

8,20 6,23 9,70

26,50 29,50 33,70

1,23 1,40 2,50

0,55 0,74 1,17

0,012 0,050 0,220

1,65 1,60 3,10

41,6 22,0 35,7

31,5 27,3 49,1

0,220 0,570 0,630

4,6 2,7 4,5

44,9 23,0 32,8

28,7 18,8 34,3

0,220 0,140 0,280

0,000 0,000 0,004

н/в н/в н/в

0,032 0,010 0,012

н/в н/в н/в

0,310 0,300 0,364

0,060 0,080 0,180

середнє за 2008р.

13,8

7,68

30,00

371

7,97

31,60

1,95

0,96

0,135

2,35

28,9

38,2

0,600

3,6

27,9

26,6

0,210

0,002

н/в

0,011

н/в

0,332

0,130

середнє за 2007р.

10,8

8,1

13,8

371

10,55

30

1,6

0,65

0,030

1,47

30,1

26,0

0,805

4,1

35,6

28,3

0,240

0,000

н/в

0,000

н/в

0,314

0,105

Н. - Корчуватська в кінці вулиці

квітень

2

липень

1

24,0

7,96

42,80

451

6,31

31,70

2,40

1,11

0,260

2,40

36,7

54,6

0,840

2,6

23,0

17,6

0,110

0,005

н/в

0,001

н/в

0,333

0,082

липень

1

24,5

7,74

34,00

429

7,36

28,70

1,70

0,57

0,120

4,80

35,7

50,7

0,130

2,5

20,0

18,2

0,180

0,014

н/в

0,005

н/в

0,254

0,022

липень

1

23,0

7,95

21,20

457

7,59

25,70

1,10

0,53

0,190

6,40

38,7

56,2

0,200

2,7

23,0

18,8

0,210

0,011

н/в

0,010

н/в

0,296

0,029

1

3,2

7,9

9,60

305

9,70

26,70

1,60

0,29

0,050

1,60

28,6

40,3

0,550

4,7

38,3

34,3

0,330

0,000

н/в

0,000

н/в

0,200

0,065

середнє за 2008р.

3,2

7,9

9,60

305

9,70

26,7

3,13

0,29

0,050

1,60

28,6

40,3

0,550

4,7

38,3

34,3

0,330

0,000

н/в

0,000

н/в

0,200

0,065

середнє за 2007р.

8,9

7,8

8,2

363

8,8

28,2

3,13

0,25

0,045

1,33

39,5

33,1

0,585

4,5

42,9

28,3

0,265

0,000

н/в

0,005

н/в

0,244

0,103

3,1

7,6

10,00

310

9,50

28,90

1,40

1,36

0,070

1,40

30,8

36,5

0,540

4,6

36,5

33,2

0,290

0,000

н/в

0,000

н/в

0,200

0,073

середнє за 2008р.

3,1

7,6

10,00

310

9,50

28,9

1,40

1,36

0,070

1,40

30,8

36,5

0,540

4,6

36,5

33,2

0,290

0,000

н/в

0,000

н/в

0,200

0,073

середнє за 2007р.

8,5

7,6

9,20

320

7,90

26,1

1,10

1,22

0,050

1,35

39,0

38,6

0,550

4,6

44,3

29,1

0,265

0,000

н/в

0,000

н/в

0,239

0,075

25,6

8,10

19,60

378

7,90

26,00

2,08

0,84

0,020

0,30

54,9

46,7

0,100

3,9

38,1

26,8

0,070

0,000

н/в

0,000

н/в

0,100

0,060

праворуч від вул. 2

Новопирогівської о. Жуків, біля розв.

3

на столичному шосе

4

стр.Віта

1

с.Пирогів, вул.Крута

2

с.Чапаївка,

культ.побутова

березень

березень

1

вул.Любомирська

озеро Вирлиця створ №1,

культ.побутова липень

2

69


вул.Ревуцького min значення max значення 1

2

6,0 6,0 25,6

7,40 7,40 8,10

12,80 12,80 19,60

312 312 378

8,88 7,90 8,88

26,0 26,00 26,00

2,20 2,08 2,20

0,58 0,58 0,84

0,040 0,020 0,040

1,92 0,30 1,92

15,4 15,4 54,9

39,0 39,0 46,7

0,270 0,100 0,270

2,90 2,9 3,9

32,1 32,1 38,1

15,8 15,8 26,8

0,290 0,070 0,290

0,010 0,000 0,010

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,124 0,100 0,124

0,060 0,060 0,060

середнє за 2008р.

15,8

7,75

16,20

345

8,39

26,00

2,14

0,71

0,030

1,11

35,2

42,9

0,185

3,4

35,1

21,3

0,180

0,005

н/в

0,000

н/в

0,112

0,060

середнє за 2007р. створ №2,

13,0

7,65

8,00

322

7,85

25,80

1,10

0,46

0,020

2,85

27,5

26,6

0,240

3,7

35,6

24,6

0,220

0,000

н/в

0,015

н/в

0,172

0,040

25,4

7,60

15,60

429

7,30

36,00

1,68

1,20

0,080

0,72

33,0

48,6

0,670

3,5

36,1

21,3

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,190

0,110

5,5 5,5 25,4

7,80 7,60 7,80

11,20 11,20 15,60

212 212 429

8,40 7,30 8,40

24,0 24,00 36,00

2,00 1,68 2,00

0,90 0,90 1,20

0,140 0,080 0,140

3,98 0,72 3,98

37,4 33,0 37,4

41,1 41,1 48,6

0,260 0,260 0,670

2,95 3,0 3,5

33,1 33,1 36,1

14,6 14,6 21,3

0,290 0,190 0,290

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,190 0,190 0,190

0,100 0,100 0,110

середнє за 2008р.

15,5

7,70

13,40

321

7,85

30,00

1,84

1,05

0,110

2,35

35,2

44,9

0,465

3,2

34,6

18,0

0,240

0,000

н/в

0,000

н/в

0,190

0,105

середнє за 2007р.

13,6

7,70

10,20

311

7,90

26,25

1,25

0,65

0,025

3,37

33,0

26,4

0,245

3,6

36,5

22,8

0,215

0,000

н/в

0,015

н/в

0,177

0,040

вул.Колекторна,

липень

нижче з-д "Енергія" min значення max значення

листопад

оз. Синє створ №1,

1

зі сторони лісу

2

листопад

2

культ.побутова

7,0

6,89

5,60

530

9,02

18,90

0,90

0,19

0,260

4,40

19,9

36,5

0,040

3,4

36,1

20,7

0,150

0,000

н/в

0,000

н/в

0,143

0,022

середнє за 2008р.

вересень

7,0

6,89

5,60

530

9,02

18,90

0,90

0,19

0,260

4,40

19,9

36,5

0,040

3,4

36,1

20,7

0,150

0,000

н/в

0,000

н/в

0,143

0,022

середнє за 2007р.

11,3

7,65

8,90

281

6,85

17,50

0,70

0,13

0,070

0,58

28,4

23,0

0,220

3,7

32,8

24,9

0,280

0,005

н/в

0,010

н/в

0,125

0,077

8,0

7,15

11,20

551

8,40

20,20

1,11

0,20

0,240

4,00

19,9

38,9

0,160

3,3

34,1

20,7

0,140

0,000

н/в

0,000

н/в

0,160

0,082

середнє за 2008р.

8,0

7,15

11,20

551

8,40

20,20

1,11

0,20

0,240

4,00

19,9

38,9

0,160

3,3

34,1

20,7

0,140

0,000

н/в

0,000

н/в

0,160

0,082

середнє за 2007р.

11,4

7,65

9,90

282

6,85

20,15

0,60

0,17

0,050

0,62

30,9

23,5

0,395

3,7

35,6

23,2

0,300

0,000

н/в

0,020

н/в

0,197

0,155

22,0

7,60

9,50

195

7,20

25,90

1,40

0,62

0,030

1,40

18,4

30,2

0,230

3,4

42,1

10,3

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,162

0,007

1

створ №2, зі сторони гаражів

каскад озер

вересень

1

культ.побутова

Пуща-Водиця 1

створ №1 5-а лінія

червень

1

70


2

3

середнє за 2008р.

22,0

7,60

9,50

195

7,20

25,90

1,40

0,62

0,030

1,40

18,4

30,2

0,230

3,4

42,1

10,3

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,162

0,007

середнє за 2007р.

24,0

7,8

12,8

245

10

29

0,5

0,47

0,05

1,39

32,2

24,8

0,19

3,46

32,8

22,1

0,22

0,000

н/в

0,01

н/в

0,264

0,010

22,5

7,40

7,10

205

7,50

23,80

0,80

0,79

0,090

2,00

21,3

26,9

0,230

3,6

40,1

11,6

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,133

0,004

середнє за 2008р.

22,5

7,40

7,10

205

7,50

23,80

0,80

0,79

0,090

2,00

21,3

26,9

0,230

3,6

40,1

11,6

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,133

0,004

середнє за 2007р. створ №3

23,0

7,7

11,2

312

9,8

33

1

0,96

0,02

1,52

94,5

28,1

0,19

4,19

34,6

29,9

0,28

0,000

н/в

0,02

н/в

0,240

0,010

22,0

7,80

5,70

185

8,00

19,40

1,00

0,41

0,050

1,40

15,6

22,5

0,200

3,8

43,1

12,8

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,108

0,002

середнє за 2008р.

22,0

7,80

5,70

185

8,00

19,40

1,00

0,41

0,050

1,40

15,6

22,5

0,200

3,8

43,1

12,8

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,108

0,002

середнє за 2007р.

23,0

7,9

7,6

264

9,7

28

1,5

0,61

0,04

0,87

22

17,4

0,14

3,37

29,2

23,2

0,15

0,000

н/в

0,000

н/в

0,186

0,010

min значення max значення

18,5 26,0 18,5 26,0

7,20 7,50 7,20 7,50

9,70 10,80 9,70 10,80

184 277 184 277

7,30 7,60 7,30 7,60

22,0 29,10 22,00 29,10

1,00 2,40 1,00 2,40

0,14 2,93 0,14 2,93

0,060 0,040 0,040 0,060

1,20 3,50 1,20 3,50

19,9 30,8 19,9 30,8

16,3 28,5 16,3 28,5

0,200 0,130 0,130 0,200

2,9 3,5 2,9 3,5

38,1 37,1 37,1 38,1

7,9 28,0 7,9 28,0

0,190 0,150 0,150 0,190

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,111 0,100 0,100 0,111

0,011 0,015 0,011 0,015

середнє за 2008р.

22,3

7,35

10,25

231

7,45

25,55

1,70

1,54

0,050

2,35

25,4

22,4

0,165

3,2

37,6

18,0

0,170

0,000

н/в

0,000

н/в

0,106

0,013

середнє за 2007р.

22,1

7,00

12,40

286

7,10

23,00

1,00

0,24

0,040

0,98

15,4

13,8

0,220

4,1

32,8

29,9

0,170

0,010

н/в

0,010

н/в

0,196

0,150

min значення max значення

11,5 25,4 11,5 25,4

7,40 7,60 7,40 7,60

12,30 8,90 8,90 12,30

220 286 220 286

7,70 8,08 7,70 8,08

26,00 27,20 26,00 27,20

1,40 1,44 1,40 1,44

0,06 3,71 0,06 3,71

0,030 0,050 0,030 0,050

1,30 4,40 1,30 4,40

17,0 37,4 17,0 37,4

28,8 31,0 28,8 31,0

0,220 0,120 0,120 0,220

3,2 3,2 3,2 3,2

40,1 33,1 33,1 40,1

9,1 25,5 9,1 25,5

0,180 0,130 0,130 0,180

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,216 0,100 0,100 0,216

0,007 0,019 0,007 0,019

середнє за 2008р.

18,5

7,50

10,60

253

7,89

26,60

1,42

1,89

0,040

2,85

27,2

29,9

0,170

3,2

36,6

17,3

0,155

0,000

н/в

0,000

н/в

0,158

0,013

середнє за 2007р.

20,1

7,50

8,40

306

7,10

18,00

1,00

0,05

0,020

0,52

15,4

12,8

0,210

4,3

32,8

32,1

0,290

0,010

н/в

0,010

н/в

0,138

0,140

створ №2 7-а лінія, пляж

оз.Сапсаїв Став

оз.Райдужне вул.Райдужна

1

оз.Лісове вул.Крайня

1

червень

червень

1

1

культ.побутова травень липень

2

культ.побутова травень 2 липень

71


Русанівський кан. створ №1, вул.Флоренція

1

2

культ.побутова 19,5

7,40

7,60

241

8,20

17,00

1,20

0,12

0,160

2,40

19,8

29,7

0,170

2,8

34,1

21,3

0,160

0,000

н/в

0,020

н/в

0,167

0,041

середнє за 2008р.

19,5

7,40

7,60

241

8,20

17,00

1,20

0,12

0,160

2,40

19,8

29,7

0,170

2,8

34,1

21,3

0,160

0,000

н/в

0,020

н/в

0,167

0,041

середнє за 2007р.

14,5

7,75

14,60

329

8,40

29,25

1,00

0,69

0,040

0,45

59,3

43,9

0,370

4,5

40,2

30,5

0,275

0,000

н/в

0,000

н/в

0,303

0,100

19,0

7,80

8,40

257

8,40

21,00

0,90

0,15

0,160

2,00

26,4

29,7

0,200

2,6

31,1

19,5

0,180

0,000

н/в

0,020

н/в

0,190

0,053

середнє за 2008р.

19,0

7,80

8,40

257

8,40

21,00

0,90

0,15

0,160

2,00

26,4

29,7

0,200

2,6

31,1

19,5

0,180

0,000

н/в

0,020

н/в

0,190

0,053

середнє за 2007р.

14,7

7,60

15,80

312

8,55

27,35

1,30

0,46

0,035

0,83

51,7

33,6

0,275

4,5

41,5

29,7

0,290

0,000

н/в

0,015

н/в

0,291

0,075

19,0

7,48

9,60

239

8,10

19,00

1,10

0,12

0,120

1,60

24,2

26,4

0,180

3,1

35,1

21,9

0,190

0,001

н/в

0,000

н/в

0,143

0,045

середнє за 2008р.

19,0

7,48

9,60

239

8,10

19,00

1,10

0,12

0,120

1,60

24,2

26,4

0,180

3,1

35,1

21,9

0,190

0,001

н/в

0,000

н/в

0,143

0,045

середнє за 2007р.

15,0

7,85

13,80

321

8,85

29,30

1,20

0,66

0,035

0,90

48,4

33,4

0,285

4,1

37,4

27,2

0,280

0,000

н/в

0,000

н/в

0,290

0,070

5,0

7,70

14,80

298

5,60

31,10

1,40

1,40

0,080

2,20

28,6

40,3

0,320

4,1

32,8

29,9

0,240

0,000

н/в

0,000

н/в

0,333

0,070

min значення max значення

21,7 18,3 5,0 21,7

7,34 7,40 7,34 7,70

14,80 16,80 14,80 16,80

1211 498 298 1211

5,10 4,30 4,30 5,60

25,70 27,20 25,70 31,10

2,00 1,10 1,10 2,00

2,10 0,15 0,15 2,10

4,560 0,010 0,010 4,560

49,10 0,90 0,90 49,10

78,3 33,0 28,6 78,3

251,6 34,2 34,2 251,6

1,430 0,150 0,150 1,430

20,4 9,1 4,1 20,4

288,6 150,3 32,8 288,6

71,7 59,6 29,9 71,7

0,240 0,200 0,200 0,240

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,200 0,167 0,167 0,333

0,015 0,011 0,011 0,070

середнє за 2008р.

15,0

7,48

15,47

669

5,00

28,00

1,50

1,22

1,550

17,40

46,6

108,7

0,633

11,2

157,2

53,7

0,227

0,000

н/в

0,000

н/в

0,233

0,032

середнє за 2007р.

3,0

7,50

15,70

302

6,23

33,10

2,28

1,80

0,110

2,02

83,7

50,0

0,650

4,4

36,5

31,0

0,250

0,010

н/в

0,030

н/в

0,310

0,110

5,0

7,80

12,80

310

5,40

28,90

1,20

1,19

0,100

0,80

33,0

38,9

0,430

3,9

34,6

26,6

0,250

0,001

н/в

0,000

н/в

0,400

0,117

створ №2,

червень

червень

1

1

вул.Ентузіастів

3

створ №3,

червень

1

біля к/т "Славутич"

1 стр.Курячий Брід

1

культ.побутова

вул. Брестська,25

лютий

(вихід з колектору)

травень червень

500 м нижче виходу

лютий

3

3

72


2

з колектору 100м нижче min значення max значення

травень червень

27,5 18,5 5,0 27,5

7,35 7,30 7,30 7,80

12,80 20,00 12,80 20,00

1023 684 310 1023

4,50 2,60 2,60 5,40

27,70 29,10 27,70 29,10

1,80 1,30 1,20 1,80

2,38 0,01 0,01 2,38

3,420 0,010 0,010 3,420

100,0 1,10 0,80 100,0

74,9 39,6 33,0 74,9

273,2 52,2 38,9 273,2

1,480 0,190 0,190 1,480

20,0 8,6 3,9 20,0

242,5 238,5 34,6 242,5

96,1 59,6 26,6 96,1

0,240 0,190 0,190 0,250

0,000 0,000 0,000 0,001

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,300 0,167 0,167 0,400

0,019 0,190 0,019 0,190

середнє за 2008р.

17,0

7,48

15,20

672

4,17

28,57

1,43

1,19

1,177

33,97

49,2

121,4

0,700

10,8

171,9

60,8

0,227

0,000

н/в

0,000

н/в

0,289

0,109

середнє за 2007р.

2,8

7,60

25,00

323

6,00

35,90

2,74

2,08

0,130

0,89

76,6

44,2

0,700

4,1

34,6

28,8

0,290

0,020

н/в

0,030

н/в

0,426

0,180

15,5

7,90

10,40

348

7,70

18,70

1,40

0,05

0,000

6,70

23,4

57,2

0,110

3,6

36,1

21,3

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,240

0,003

середнє за 2008р.

15,5

7,90

10,40

348

7,70

18,70

1,40

0,05

0,000

6,70

23,4

57,2

0,110

3,6

36,1

21,3

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,240

0,003

середнє за 2007р.

14,8

7,85

10,10

300

8,80

20,25

1,05

0,29

0,050

1,49

36,1

21,9

0,160

3,5

32,6

22,1

0,265

0,005

н/в

0,005

н/в

0,150

0,075

22,0

7,32

18,80

318

7,70

38,00

1,80

0,22

0,210

1,60

53,6

20,6

0,360

3,2

28,1

21,3

0,260

0,004

н/в

0,000

н/в

0,333

0,240

8,0 8,0 22,0

7,60 7,32 7,60

12,80 12,80 18,80

214,0 214 318

9,20 7,70 9,20

23,8 23,80 38,00

1,76 1,76 1,80

1,22 0,22 1,22

0,030 0,030 0,210

4,00 1,60 4,00

41,8 41,8 53,6

67,2 20,6 67,2

0,070 0,070 0,360

3,33 3,2 3,3

26,8 26,8 28,1

12,8 12,8 21,3

0,270 0,260 0,270

0,068 0,004 0,068

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,130 0,130 0,333

0,177 0,177 0,240

min значення max значення

15,0 23,0 8,5 8,5 23,0

7,46 7,64 7,80 7,64 7,80

15,80 14,40 15,20 14,40 15,20

266 337 398 337 398

8,45 7,90 8,88 7,90 8,88

30,90 34,00 35,6 34,00 35,60

1,78 1,60 2,40 1,60 2,40

0,72 0,23 1,19 0,23 1,19

0,120 0,250 0,150 0,150 0,250

2,80 2,80 5,70 2,80 5,70

47,7 49,6 52,7 49,6 52,7

43,9 29,3 76,6 29,3 76,6

0,215 0,320 0,190 0,190 0,320

3,2 2,9 4,05 2,9 4,1

27,5 24,0 38,1 24,0 38,1

17,1 20,7 17,6 17,6 20,7

0,265 0,150 0,240 0,150 0,240

0,036 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,232 0,348 0,210 0,210 0,348

0,209 0,130 0,024 0,024 0,130

середнє за 2008р.

15,8

7,72

14,80

368

8,39

34,80

2,00

0,71

0,200

4,25

51,2

53,0

0,255

3,5

31,1

19,2

0,195

0,000

н/в

0,000

н/в

0,279

0,077

14,4

7,65

8,50

311

8,55

26,30

1,25

0,41

0,050

5,69

44,1

24,1

0,330

2,9

27,4

17,6

0,255

0,000

н/в

0,005

н/в

0,208

0,075

3,5

7,70

10,00

331

5,60

26,70

1,00

1,17

0,070

2,60

39,6

39,8

0,450

4,6

31,9

37,1

0,280

0,000

н/в

0,010

н/в

0,200

0,064

11,5 3,5 11,5

7,86 7,70 7,86

26,80 10,00 26,80

367 331 367

7,08 5,60 7,08

49,30 26,70 49,30

1,87 1,00 1,87

0,55 0,55 1,17

0,190 0,070 0,190

1,30 1,30 2,60

33,7 33,7 39,6

27,9 27,9 39,8

0,070 0,070 0,450

2,1 2,1 4,6

27,1 27,1 31,9

8,5 8,5 37,1

0,220 0,220 0,280

0,011 0,000 0,011

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,010

н/в н/в н/в

0,538 0,200 0,538

0,082 0,064 0,082

оз. Сонячне вул. Ревуцького

травень

1

оз. Харківський масив 1

2

біля станції

червень

м. "Харківська" min значення max значення

листопад

середнє за 2008р. пр. Бажана

червень листопад

2

2

середнє за 2007р. стр.Совки проспект Червонозоряний min значення max значення

культ.побутова лютий 2 вересень

73


1

середнє за 2008р. середнє за 2007р. затока Десенка Воскресенські сади середнє за 2008р.

7,5

7,78

18,40

349

6,34

38,00

1,44

0,86

0,130

1,95

36,7

33,9

0,260

3,4

29,5

22,8

0,250

0,006

н/в

0,005

н/в

0,369

0,073

6,2

7,80

8,40

351

7,07

25,90

1,11

1,20

0,045

0,73

55,2

36,1

0,710

4,7

38,5

33,2

0,260

0,000

н/в

0,030

н/в

0,281

0,080

18,5

7,60

8,80

217

8,1

24,0

1,40

0,1

0,11

1,40

17,0

39,40

0,2

3,1

40,1

9,7

0,2

0,000

н/в

0,000

н/в

0,133

0,009

18,5

7,60

8,80

217

8,10

24,00

1,40

0,12

0,110

1,40

17,0

39,4

0,170

3,1

40,1

9,7

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,133

0,009

культ.побутова травень

1

74


4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості води р. Дніпро в 2008 році свідчить про несуттєві зміни у стані гідробіоценозів Дніпровських водосховищ порівняно з 2007 роком. Сезонна динаміка, яка є важливою характеристикою сталої екологічної ситуації, спостерігалася на всіх водосховищах. Стан пелагічних угруповань залишався стабільним, структура була сталою та різноманітною, визначалось помірне забруднення вод, ІІІ клас якості. Покращення сапробіологічного стану визначено для Київського вдсх., де суттєво збільшилась загальна видова представленість ценозів, чисельність та біомаса гідробіонтів. "Цвітіння" вод навесні та влітку за рахунок збільшення біомаси синьозелених та діатомових водоростей відмічено в акваторії Канівського вдсх. Якісні показники розвитку гідробіонтів збільшилися порівняно з попереднім роком. Фітопланктон Канівського вдсх. в районі м. Києва характеризувався збільшенням частки високосапробних діатомових водоростей (до 61%), що приводило до зниження якості вод. Показники кількісного та якісного розвитку фітопланктону були в цілому невисокими, домінували діатомові та евгленові водорості, а влітку масово розвивалися зелені та синьозелені водорості. Результати оцінки сапробіологічної ситуації за створами були згладжені. Максимальні показники розвитку зоопланктону спостерігались в червні, у другій половині року, сезонна динаміка розвитку угруповання була порушена. Звичайно домінували коловертки та несапробні ювенільні стадії циклопід, влітку значно зросла частка гіллястовусих ракоподібних. Токсичність вод визначалася в хронічних дослідах біотестування на тестоб'єкті Ceriodaphnia affinis. Хронічну токсичну дію вод на плодючість тестоб'єкту було встановлено у 45% відібраних і проаналізованих проб (у минулому році у 21,8% проб). На Канівському водосховищі в пункті м. Київ якість вод порівняно з минулим роком, погіршилася. Найгірша якість вод за показниками біотестування була визначена у серпні, жовтні та листопаді звітного року. Хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об'єкту у ці строки спостережень було встановлено у всіх пробах. Можна помітити тенденцію збільшення частки проб із хронічною токсичністю восени. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію В 2008 році держсанепідслужбою з систем водопостачання було відібрано і досліджено 5666 проб за санітарно-хімічними показниками, 5171 проб за бактеріологічними показниками; з них зареєстровано 0,7% проб – з відхиленням від санітарно-гігієнічних вимог по хімпоказникам, 0,9% проб – по бак показникам. Епідемічна ситуація в місті Києві, яка пов’язана з вживанням населенням питної води з централізованих джерел водопостачання, залишається стабільною. Протягом багатьох років (більше 35) в м. Києві не зареєстровано 75


жодного спалаху інфекційної захворюваності, пов’язаної з вживанням питної води. Разом з тим, у відкритих водоймах, що використовуються, як джерела централізованого водопостачання, р. Дніпро, р. Десна виявляються рота-віруси, колі-фаги і відмічається підвищення забруднення внаслідок життєдіяльності людини, що вимагає з боку ВАТ «АК «Київводоканал» впроваджувати додаткові заходи з очищення води, що готується для питних цілей. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод В 2008 році держсанепідслужбою з систем водопостачання було відібрано і досліджено 260 проб за радіологічними показниками – з відхиленням 0 %. Загалом у 2008 році концентрація стронцію 90 та цезію 137 дніпровської води поблизу м. Києва були набагато меншими за допустимі рівні для цих радіонуклідів (2000 Бк/м³), встановлених "Допустимими рівнями вмісту радіонуклідів стронцію 90 та цезію 137 у харчових продуктах та питній воді" (ДР- 2006). Враховуючи те, що у зоні відчуження продовжуються роботи по запобіганню виносу радіонуклідів у воду Київського водосховища, можна стверджувати, що ситуація стосовно забруднення води дніпровського каскаду характеризуються як стабільна. Якщо не буде несприятливих гідрологічних умов у басейні Прип'яті та Київського водосховища, радіаційний стан дніпровського каскаду водосховищ, зокрема Канівського, буде і надалі поліпшуватись. 4.4. Морські води 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення. Державна санітарно-епідеміологічна служба міста Києва у відповідності з вимогами ст. 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення здійснює вибірковий контроль за якістю питного водопостачання населення міста. В 2008 році з масиву відібраних проб зафіксовано відхилення 0,7% проб – з відхиленням від санітарно-гігієнічних норм по хімпоказникам, 0,9 проб – по бак показникам, за радіологічними показниками – 0%. Також відхилення від нормативів у питній воді зареєстровані за органолептичними показниками, вмістом заліза та колі-індексом. Захворювань пов’язаних з вживанням недоброякісної питної води в місті Києві впродовж останніх 30-ти років держсанепідслужбою не зареєстровано.

76


Фото 4.3. Деснянська водопровідна станція Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ "АК "Київодоканал". Обладнання для хлорування води 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів З метою поліпшення стану водних ресурсів в 2008 р. за кошти Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища реалізовуються наступні заходи: - розпочато технічне переобладнання 10 вторинних відстійників 2-го та 3го блоків БСА зубчастими водозливами, профінансовано 472,6 тис.грн; - розпочато заміну схеми аерації в аеробних стабілізаторах №2 та №3 ІІІ блоку БСА, профінансовано 324,6 тис.грн; - реконструкція, благоустрій та відновлення Голосіївського ім. М.Т. Рильського парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у Голосіївському районі м. Києва, профінансовано 2046,6 тис.грн. - створення стратегічного запасу сорбенту для ліквідації аварійних ситуацій на водних об’єктах, профінансовано 45 тис. грн.; - проведення очищення та благоустрою каскаду озер масиву "Райдужний", профінансовано 8,3 тис. грн. На виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва в 2008 р з міського бюджету фінансувалися наступні заходи.: - розробка техніко-економічного обгрунтування реконструкції споруд першої черги Бортницької станції аерації, проведення робіт на очисних спорудах другої та третьої черги БСА з метою підготовки їх до роботи з повним навантаженням при зупинці першої черги на реконструкцію. Для забезпечення

77


роботи II і I I I блоків станції на період реконструкції І блоку, виконано наступний обсяг робіт: 1. Технічне переоснащення грабельного відділення II та ІІІ блоків станції (загальна вартість робіт складає 10 99,4 тис. грн.); Ефект від заходів по заміні решіток грабельного відділення: - на 30% зменшиться виділення неприємних запахів в процесі очистки стічних вод на Бортницькій станції аерації; - робота грабельного відділення II та III блоків перейде в режим автоматизованої системи управління; - в процесі нової реконструкції грабельне відділення II та III черг БСА в проект реконструкції не будуть включені, як такі, що відповідають вимогам і техніко-економічним обґрунтуванням. 2. Удосконалення процесу видалення органічних сполук і підвищення енергетичної ефективності Бортницької станції аерації (загальна вартість робіт - 33 788,7 тис, грн.). Ефект від заходів по реконструкції аеротенків: - повна автоматизація процесу очистки стічних вод в аеротенках з відповідним дозуванням подачі повітря та активного мулу, а також зменшення вдвічі часу перебування стоків в спорудах; - зменшення енергетичних затрат на 30%.; - повна очистка води від сполук азоту та фосфору (при діючій схемі очистки зазначені сполуки не виявляються); - практично повна відсутність виділення неприємних запахів під час обробки води в аеротенках. 3. Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів БСА. Розпочато проектні роботи по реконструкції дамб мулових полів № 1, 2. Ефект від реконструкції дамб мулових полів - збільшення проектної потужності мулових полів та ліквідація можливості техногенної катастрофи; 4. Розчистка і ремонт споруд Русанівського каналу та концепції розвитку прилеглої до каналу території. Освоєно 6046,6 тис. грн. Профінансовано за рахунок коштів підприємств і організацій міста (власних коштів) 3,2 тис. грн.; 5. Реконструкція недобудованих очисних споруд зливових вод на ж/м Вигурівщина-Троєщина (II черга). Профінансовано за рахунок коштів підприємств і організацій міста (власних коштів) 0,4 тис. грн.

78


5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Екомережа – єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного i рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні. Терміном «екомережа» позначають сукупність ділянок відносно недоторканої природи, де тварини і рослини практично позбавлені впливу людини (ядра екомережі), та шляхів, якими ці ділянки сполучаються між собою (екологічні коридори). Так наприклад, ядрами екомережі можуть бути два ліси, а коридором – річка, що протікає між ними. Руслом і берегами річки тварини зможуть пересуватися з однієї ділянки лісу в інший. Це приклад локальної мережі, такі системи поєднуються у більші, котрі в свою чергу формують глобальну екомережу, що охоплює всю планету. Територія екологічної мережі це свого роду данина, це той мінімум, який ми лишаємо живим істотам Землі, і який обов’язково має бути звільненим від впливу господарської діяльності людини. Основною метою створення екомережі м. Києва є формування територіально єдиної системи для збереження територій з найбільш неушкодженими природними ландшафтами, збалансоване та невиснажливе використання природних ресурсів, поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття. Формування, збереження та використання екомережі здійснюється відповідно до таких основних принципів: а) забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі; б) збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі; в) зупинення втрат природних та напівприродних територій (зайнятих рослинними угрупованнями природного походження та комплексами, зміненими в процесі людської діяльності), розширення площі території комережі; г) забезпечення державної підтримки, стимулювання суб'єктів осподарювання при створенні на їх землях територій та об'єктів природнозаповідного фонду, інших територій, що підлягають особливій охороні, розвитку екомережі; 79


д) забезпечення участі громадян та їх об'єднань у розробленні пропозицій і прийнятті рішень щодо формування, збереження та використання екомережі; е) забезпечення поєднання національної екомережі з екомережами суміжних країн, що входять до Всеєвропейської екомережі, всебічний розвиток міжнародної співпраці у цій сфері; є) удосконалення складу земель України шляхом забезпечення науковообґрунтованого співвідношення між різними категоріями земель; ж) системне врахування екологічних, соціальних та економічних інтересів суспільства. Згідно Закону України "Про екологічну мережу України" до складових структурних елементів екомережі включаються: а) території та об'єкти природно-заповідного фонду; б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони; в) землі лісового фонду; г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду; д) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; е) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів; є) інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність); ж) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; з) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України; и) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо; і) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом. На виконання Закону України від 21.09.00р. №1989-ІІІ "Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки", у м. Києві розроблено заходи, якими передбачено створення нових природно-заповідних об’єктів, проведення інвентаризації природних комплексів та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), створення автоматизованої системи ведення державного кадастру, розроблення регіональної схеми формування екологічної мережі та розроблення наукової моделі організації моніторингу довкілля на територіях ПЗФ.

80


Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Таблиця5.1 Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000

2005

2006

2007

2008

1,2

1,2

1,3

1,2

0,6

-

-

-

-

-

6,7 0,3 27,4

6,7 0,3 27,4

6,7 0,4 0,3 27,3

6,7 0,4 0,3 27,1

6,7 0,4 0,3 27,0

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

36,1

36,1

36,1

35,9

35,8

Площі земельних угідь - складових екомережі м. Києва , тис.га (2008 р) 0

0,6

0 6,7

0,3

35,8 27 0,3

Землі природного призначення

Сіножаті та пасовища

Землі водного господарства (рибні ставки)

Землі водного фонду

Землі оздоровчого призначення

Землі рекреаційного призначення

Землі історико-культурного призначення

Ліси

Рисунок 5.1. Площі земельн угідь Розробка екологічної мережі міста Києва є наступним логічним кроком розвитку природоохоронної справи у місті після формування системи територій природно-заповідного фонду. Екологічна мережа міста розглядається як єдина територіальна природна система об’єктів та територій, розташованих в межах адміністративних кордонів міста, яка включає не тільки ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, території та об’єкти природнозаповідного фонду, а й зелені насадження загального та спеціального користування. При формуванні екологічної мережі Києва враховувалось те, що на території міста майже не залишилось корінних ландшафтів. Внаслідок будівництва інженерних споруд та багатоповерхових будинків, планувальних, 81


меліоративних, протиерозійних та інших робіт суттєвих змін зазнали літогенні, грунтові, водні та біотичні компоненти ландшафтів, змінено видовий склад природних насаджень, спрощена їх структура. 5.1.1. Стан природних складових довкілля Законом «Про екологічну мережу України» визначено перелік категорій земель, які включаються до структурних елементів екомережі. Це території, що вже мають певний охоронний статус (території та об'єкти природнозаповідного фонду, ліси першої групи, прибережні захисні смуги, рекреаційні території тощо), а також ті, що не охороняються і екстенсивно використовуються (природні сіножаті та пасовища, ліси другої групи тощо). До цього переліку включено й радіоактивно забруднені землі, що не використовуються і підлягають охороні як об'єкти з особливим статусом, а також території з деградованим рослинним покривом, які підлягають ренатуралізації. Розрізняють біосферний, континентальний, національний, регіональний (обласний) та локальний (місцевий) рівні екомереж. Ключовим є регіональний рівень, оскільки він забезпечує формування реальної територіальної системи екомережі. Проблема деградації навколишнього природного середовища, в тому числі і втрати біологічного біорізноманіття, особливо гостро стоїть для великих міст. По мірі розвитку міста Києва збільшується його площа, ускладнюється інфраструктура, росте чисельність населення і антропогенний прес на урболандшафт. Змінюється екологічне середовище, змінюється видовий склад фауни. При забудові міста, створюються мікрорайони, розділені досить великими ділянками природних територій – лісами, луками, полями. Це зберігає високу мозаїчність середовища існування, а отже і високий рівень біорізноманіття в цілому, �� також завчасно виявити та взяти під охорону окремі ділянки – рефугіуми. Рефугіуми не тільки забезпечують виживання багатьох диких видів, але і приваблюють види, які уникають урболандшафтів, тобто вони працюють на перспективу, підвищуючи біорізноманіття міст не тільки на сьогодні, а і роблять певний запас на майбутнє. Розподіл рослинності обумовлений характером ґрунтового покриву, який у межах сучасної території Києва, дуже різноманітний. Одним з найбільш важливих елементів екологічної мережі міста міг би стати регіональний ландшафтний парк “Дніпровські острови”. Саме ця територія є тим природним регіоном, що забезпечить у повній мірі збереження біорізноманіття та середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин при невиснажливому використанні наявних природних ресурсів у рекреаційних цілях. При цьому, на основі комплексного обстеження ландшафтів та господарської діяльності прилеглих територій можна науково обгрунтувати та визначити межі природного коридору, який з’єднає даний природний регіон з аналогічними на території Київської області, а також буферних зон для захисту природних регіонів та 82


природних коридорів від негативного впливу господарської та іншої діяльності людини. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Серед антропогенних чинників, які впливають на структурні елементи екомережі, біорізноманіття в м. Києві є транспорт, промисловість, енергетика та будівництво.

Фото 5.1. "Новий будівельний майданчик" Найбільш захищеними територіями у місті є природні комплекси у межах природно-заповідного фонду. Всього у м. Києві нараховується 110 таких територій та об’єктів загальною площею 12,8 тис.га. Важливою складовою частиною національної екологічної мережі у межах міста Києва є міські ліси, загальна площа яких становить 35,8 тис.га. Усі вони виконують захисні функції і відносяться до лісів 1 групи. Враховуючи, що у місті відсутні вільні землі для створення додаткових лісонасаджень, збільшення їх площі не передбачається. На території міста відсутні землі деградовані та забруднені, які потребують консервації або заліснення.

83


Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця5.2

8 -

11 0,2

12 27,0

13 -

14 -

15 0,6

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

10 35,8

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

9 6,7

Землі під консервацією

Рекреаційні території

7 -

Курортні та лікувальнооздоровчі території

6 6,9

Ліси та інші лісовкриті площі

5 12,8

Землі водного фонду

4 46,9

Водоохоронні зони, винесені в натуру

3 83,6

Складові елементи екомережі, тис. га Відкриті заболочені землі

2 м. Київ

Загальна площа екомережі , тис. га

Водно-болотні угіддя

1 1

Загальна площа, тис. га

Об’єкти ПЗФ

№ Одиниці з/п адміністрат ивнотериторіаль ного устрою

16 -

У зв’язку з розвитком інфраструктури міста поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення та збільшення забудованих земель. Слід зазначити, що незважаючи на брак необхідних коштів, у місті створюються нові озеленені території та парки. Протягом останніх років закладено парки у нових районах міста – житлових масивах Троєщина та Позняки, де на міських пустирях висаджено дерева та чагарники, проведено благоустрій, створено нові місця відпочинку. Структура природно-заповідного фонду м. Києва дуже різноманітна, сьогодні її площа складає 12,8 тис.га. До неї входять парки, заповідники, ботанічні сади, заказники, дендропарки, парки-пам’ятки. З метою зменшення рекреаційного та техногенного тиску на природні комплекси та збереження екомережі, біорізноманіття, зелених насаджень міста, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві розглянуто 1524 (у 2007р. - 2904) проектів землеустрою та інших матеріалів щодо відведення земельних ділянок, за результатами видано висновки щодо умов використання земель, виконання вимог екологічного характеру з метою забезпечення екологічної безпеки при розміщенні об’єктів будівництва, з них 120 (у 2007р. - 51) відхилено як таких, що не відповідають вимогам природоохоронного законодавства, погоджено – 1192 (у 2007р. - 2013), надано інформаційних відповідей – 212 (у 2007р. - 840). При розгляді зазначених матеріалів основним критерієм надання позитивного висновку є виконання екологічних вимог, що мають на меті забезпечення збереження земель та інших природних комплексів, зменшення шкідливого впливу діяльності підприємств. 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в м. Києві Заходи щодо збереження біорізноманіття стали важливим компонентом державної екологічної політики, конкретизуючи та розвиваючи ідеологію традиційної охорони природи. 84


Державне управління у сфері формування, збереження та використання екомережі здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності та його територіальні органи, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом. Державне управління у сфері формування, збереження та використання екомережі здійснюється із залученням громадян та їх об'єднань і забезпеченням їх широкого доступу до інформації з цих питань. Важливе значення має вдосконалення нормативно-правової бази у сфері збереження, розширення, відтворення та охорони єдиної системи територій з природним станом ландшафту та інших природних комплексів і унікальних територій, створення на їх основі природних об'єктів, які підлягають особливій охороні, що сприяє зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище, збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої природи. Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду країни шляхом віднесення (на підставі обгрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. З метою збереження удосконалення екомережі та відтворення об’єктів рослинного світу та збереження біорізноманіття за кошти Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища здійснено наступні заходи: - проведено обробку даних отриманих за результатами 10 річних досліджень стану зелених насаджень міста, профінансовано 70 тис. грн. - благоустрій скверу по вул. Тургенєвській, 65-67 (озеленення) профінансовано 50 тис.грн; - реконструкція парку „Відрадний” у Солом’янському районі м. Києва профінансовано 1728,3 тис.грн; - проведено комплексне обстеження об’єктів рослинного і тваринного світу Труханового острова та розробку проекту створення РЛП „Труханів острів”, профінансовано 49,2 тис.грн. Держуправлінням розглянуто клопотання громадської природоохоронної спілки "Порятунок Голосієва" про оголошення урочища "Мишоловські яри" ландшафтним заказником місцевого значення. Спільно з головою спілки проведено натурне обстеження земельної ділянки, що пропонується до заповідання. Установлено, що урочище "Мишоловські яри" являє собою розгалужену мережу ярів серед приватної малоповерхової, а зі сторони просп. Науки багатоповерхової забудови. На час обстеження територія урочища "Мишоловські яри" представляє собою сильно трансформовану антропогенним чинником земельну ділянку. 85


Круті схили ярів укриті похідними деревними формаціями, переважно кленами ясенелистим та гостролистим, іноді грабом, березою, а в пониззі вільхою чорною. Значну частину схилів укривають зарості вишні, сливи. Більша частина пологих схилів використовуються власниками суміжних земельних ділянок під садівництво. Урочище "Мишоловські яри" на підставі рішення Київради від 19.07.05р. №806/3381 включено до “Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста” і віднесені до насаджень загального користування. Зазначена земельна ділянка потенційно може розглядатись як територія для майбутнього заповідання за умови проведення землевпорядних робіт із визначенням меж об’єкту та користувача зеленими насадженнями, ліквідації несанкціонованих звалищ, відчуження самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення об’єктів самовільної забудови тощо. Опрацьовано матеріали, а Київрадою прийнято рішення від 17.07.08 №19/19 "Про надання природоохоронного статусу та оголошення 6 нових пам’яток природи місцевого значення". Спільно з Київським еколого-культурним центром підготовлено матеріали та проект рішення Київради щодо заповідання ще 8 пам'яток природи місцевого значення, а саме: Татарський дуб, Дуб Стец��нка, Кипарисовик Сухіна, Перунів дуб, Черешні Бурдзинського, Платан Стачинського, Ясен Шарлеманя, тополі Бурдзинського. Даний проект рішення знаходиться на погодженні у Постійній комісії Київради з питань екологічної політики. На виконання Указу Президента України "Про деякі питання національного природного парку "Голосіївський"", яким передбачено вилучення частини земель Національного природного парку та Голосіївського лісу на площі 10,77га, Держуправлінням підготовлено пропозиції до Мінприроди, які підтримано. З метою збереження загальної площі першої черги НПП до його складу включено землі Національного аграрного університету, зокрема урочище "Голосіївське" на площі 15га. Дана територія безпосередньо межує з парком–пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Голосіївський ліс", є його продовженням і зберегла природну цінність. Це дало можливість зняти соціальну напругу, яка могла б виникнути у зв'язку з вилученням частини Голосіївського лісу та зміною її функціонального призначення. Відповідно до Указу Президента України від 30.10.08 № 976/2008 загальна площа першої черги НПП "Голосіївський" збільшилась і становить 4525,52 га. Проведено комісійне обстеження багатовікового історичного дерева "Тарасів дуб" (Дуб звичайний – Quercus robur L.), який зростає в парку пам'ятці садово-паркового мистецтва "Березовий гай" в Подільському районі м. Києва. За результатами науково-пошукових робіт Київським еколого-культурним центром під егідою Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві видано барвистий буклет "Выдающиеся вековые деревья - символы древнего Києва". 86


Схвалено проект "Загальнодержавної цільової програми формування та невиснажливого використання національної екомережі України на 2009-2018 роки", проведено науково-експертне оцінювання проекту змін до загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. Розглянуто звернення Київського зоопарку з питання підготовки рекомендацій щодо переселення лісових мурашок. Фахівцями управління підготовлено науковий огляд і розкрито біолого-лісівничий аспект з проблеми переселення лісових мурашок. Київському зоопарку запропоновано провести спільно з фахівцями Держуправління науково-пошукову роботу з питання переселення лісових мурашок, розробити рекомендації та оформити експозицію "Лісовий мурашник" на території зоопарку. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", Лісовим кодексом України, Законом "Про рослинний світ" та іншими нормативно-правовими актами. Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів. Об'єкти рослинного світу - дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.3 Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів шт.

2000 56

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 56 56 56

2008 56

87


Під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися таких основних вимог: - збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу; - збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; - науково обгрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів; - здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ; - охорони об'єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; - здійснення заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу; - регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення. Вказані вимоги враховуються під час розробки проектів законодавчих актів, загальнодержавних, міждержавних, регіональних програм та здійснення заходів з охорони, використання та відтворення рослинного світу. Внаслідок рекреаційного навантаження, пониження рівня ґрунтових вод, стадійного старіння та поступового згасання біологічних процесів фітонцидна, знезаражувальна, киснеутворююча здатність насаджень сильно знижена, проходить прискорене всихання, загибель та перетворення на осередки ентомошкідників та фітозахворювань. З метою поліпшення стану лісового фонду міста здійснюються спеціальні заходи за участю спеціалістів - лісопатологів по виявленню таких насаджень та поступовому вирівнюванню шляхом проведення лісогосподарських заходів вікової структури лісових насаджень міста, створенням нових високопродуктивних та високостійких деревостанів. Крім цього, на території лісопаркових господарств (Дарницького, Святошинського та "Конча – Заспа") здійснюється заміна ослаблених та розладнаних деревостанів шляхом створення лісових культур. Проведені заходи щодо збереження та відновлення лісів Таблиця 5.4 м. Київ

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Посадка і посів лісів в місті, тис. га

0,169

0,132

0,114

0,091

88


Посадка і посів лісів в місті, тис. га 0,18

0,169

0,16 0,132

0,14

0,114

0,12

0,091

0,1 0,08 0,06 0,04 0,02 0 2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Посадка і посів лісів в місті, тис. га

Рисунок 5.2. Динаміка збереження та відновлення лісів в м. Києві

Фото 5.2. Відтворення хвойних чагарників Посадка і посів лісів в місті Києві проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету. Відмічено низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів 89


лісокористування та недостатню кількість природозберігаючих технологій і механізмів. 5.2.1. Лісові ресурси До системи зелених насаджень м. Києва належать міські ліси, які відносяться до державного лісового фонду України, міські насадження загального, обмеженого та спеціального користування. У межах міста ліси і інші лісовкриті площі м. Києва займають – 35,47 тис. га (42,4%). Утримують міські ліси комунальні підприємства "Дарницьке лісопаркове господарство", "Святошинське лісопаркове господарство" та "Лісопаркове господарство Конча-Заспа" Київського комунального об'єднання зеленого будівництва і експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд". Ліси в околицях Києва досить різноманітні. Найпоширенішими є дубовососнові та соснові ліси. У трав'яному покриві їх домінують орляк, чорниця, конвалія, куничник наземний та зелені мохи.

Фото 5.3. Центральний вхід в Національний природній парк "Голосіївський" У лісові ресурси входять: деревина, живиця, пробка, гриби, плоди, ягоди, горіхи, лікарські рослини, мисливські-промислові ресурси і т.д., а також 90


корисні властивості лісу — водоохоронні, кліматорегулюючі, протиерозійні, оздоровчі й ін. Лісові ресурси відносяться до поновлюваних ресурсів. На правому березі Дніпра в південно-західній частині міста Києва розповсюджені широколистяні грабово-дубові ліси з наявністю клена гостролистого, ясена високого, липи серцелистої, що характерні для лісостепу. Найкраще збереглися вони в урочищах Феофанія, на Лисій горі, гірше — в Голосіївському парку. Залишки дубово-соснових лісів можна побачити серед житлових масивів Дарниці, Святошин, Біличів. У більшості парків, на схилах крутого берега Дніпра деревостани формують як природні види (клен гостролистий, липа серцелиста, ясен високий, тополя біла, тополя чорна), так і інтродуковані (гіркокаштан кінський, дуб північний, тополя срібляста, клен пенсильванський, робінія, псевдоакація, ялини, туї). На території лісового фонду об'єднання „Київзеленбуд" виявлено значна кількість лісових насаджень, які внаслідок розпаду деревостанів втрачають захисні, водоохоронні, рекреаційні та інші корисні якості, або повністю втратили свої фізіологічні властивості. Внаслідок рекреаційного навантаження, пониження рівня ґрунтових вод, стадійного старіння та поступового згасання біологічних процесів фітонцидна, знезаражувальна, киснеутворююча здатність насаджень сильно знижена, проходить прискорене всихання, загибель та перетворення на осередки ентомошкідників та фітозахворювань. Розподіл земель лісогосподарського призначення та динаміка зміни вікової структури лісів наведено в таблиці. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.5 № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

1.2 1.3 2. 3.

Одиниця виміру 3 га

Кількість

Примітка

4 35468,8

5

га

33916,4 30000,6

%

42,4

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.6 Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 82,0 -

2005 147,6 -

2006 133,6 -

2007 124,8 -

2008 91,1 -

91


Ліси м. Києва за екологічним і соціально-економічним значенням та виконуваних ними функцій відносяться до захисних, рекреаційних лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Вони виконують водоохоронні, ґрунтозахисні, санітатарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Не дивлячись на інтенсивний антропогенний вплив: різні форми забруднення, інтенсивна забудова, рекреаційний тягар і т.д. ліси та лісопарки Києва, площа яких сягає понад 35 тисяч гектарів, являють собою значну цінність з точки зору охорони навколишнього природного середовища. Навколишні ліси Києва об'єднані в три лісопаркових господарства. У східній частині міста, на лівому березі Дніпра, створено Дарницьке лісопаркове господарство. У його складі – 5 лісництв. У північно-західній околиці міста по вододілу річок Дніпра й Ірпінь розташоване Святошинське лісопаркове господарство. У південній частині Києва, на правому березі Дніпра, розташувались найстаріші лісові урочища лісопаркового господарства "КончаЗаспа". У його складі Голосіївські вікові діброви та кончазаспівські сосни. Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.7 Пройдено пожежами , га №

Кількість випадків

Район

м. Київ

Лісові землі Нелісові в т.ч. землі всього верховими

274

41,7

-

-

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. т..

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

0,15

0,23

10,1

-

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Таблиця 5.8 Район

м. Київ

Затверд- Фактичн жена розра- о зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

-

-

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактич розраху фактично кова зрубано, кова но нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 3 м -

Вогонь є історичним супутником соснових лісів. Відновлення системи протипожежного нагляду за лісами дозволило ефективно ліквідовувати осередки виникнення вогню в лісах. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Більше половини лікарських препаратів виготовляється з лікарських трав. Тому одна з причин відсутності вітчизняних препаратів - це відсутність 92


достатньої кількості і асортименту лікарської рослинної сировини для їх виготовлення. Раніше в "застійні" часи в Україні вирощували і заготовляли до 12 тис. тон лікарської сировини в рік. Все це поставлялось в систему "Союзлекраспрома", яка об'єднувала всі підприємства по вирощуванню, заготівлі і переробці лікарської сировини. Україна багата такими лікарськими рослинами, як валеріана, шипшина, фіалка триколірна, дурман, кульбаба, материнка звичайна, барвінок малий, лепеха звичайна, тмин пісковий, суниці лісові, живокіст лікарський, оман високий, ромашка, брусниця, чорна порічка, чорниця, малина, калина, лаванда, м’ята перцева, горицвіт весняний, меліса, золототисячник, кропива дводомна, чистотіл, звіробій, подорожник великий, обліпиха, цикорій дикий, толокнянка, спориш звичайний, конвалія та інші. Багато видів дикорослих лікарських рослин уже занесено до Червоної книги України. Це – цибуля ведмежа, тирлич жовтий, астрагал шерстистоквітний та інші. Більшість лікарських рослин росте в природніх умовах, деякі – культивуються людиною. Для лікувальних цілей використовують листя, стебла, плоди, коріння. Заготівля здійснюється переважно навесні, влітку і восени (рідше зимою). Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 5.9 Рік

Вид рослин

2000 2005 2006 2007 2008

-

встановлені ліміти -

Обсяги заготівлі,т фактично заготовлено -

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України У межах міста та його зеленої зони зустрічаються понад 25 видів рідкісних судинних рослин, занесених до “Червоної книги України”. Це такі види як береза низька — реліктовий вид, що зростає на Романівському болоті, відкасник осотовидний ендемічний вид, зростає на сухих лісових полянах та галявинах; лілія лісова — декоративний, рідкісний вид на галявинах листяних та змішаних лісів; ситник бульбистий — вид, що зростає на болотах і заплавних луках. Значна кількість видів родини орхідних, які характеризуються високою декоративністю, мають вузьку екологічну амплітуду і вимагають специфічних умов для розвитку. Це пальчатокорінники Фукса та бузиновий, зозулинець блощичний, що знаходяться на межі ареалу, трапляються на болотах, узліссях, галявинах, берегах річок; любка дволисти та зеленоквіткова — світлі мішані ліси, галявини; зозулині сльози яйцевидні — сирі луки, чагарники, заболочені місця; билинець комарниковий — вид на межі ареалу, зростає на луках, лісових галявинах; коручки чемерниковидна та темно-червона — в лісах та на узліссях; 93


болотна — на заболочених луках, болотах, берегах річок та озер. У водоймах зустрічаються сальвінія плаваюча — рідкісна папороть і водяний горіх плаваючий.

Фото 5.4. Лілія лісова Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.10 Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

1

2

3

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 4

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 5

Відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечується шляхом: сприяння природному відновленню популяцій рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, інтродукції та реінтродукції таких видів у природні умови, де вони перебували (зростали); утримання і розведення у штучно створених умовах. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються також шляхом: здійснення необхідних наукових досліджень з метою розроблення наукових засад їх охорони та відтворення; установлення підвищеної адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження об'єктів Червоної книги України, заподіяння шкоди 94


середовищу їх перебування (зростання); проведення освітньої та виховної роботи серед населення; здійснення інших заходів відповідно до законодавства. Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Для забезпечення вирішення транскордонних та інших проблем охорони і відтворення об'єктів Червоної книги України здійснюється міжнародне співробітництво в цій сфері шляхом укладання і виконання відповідних двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, організації біосферних заповідників, створення на територіях, суміжних з іншими державами, міждержавних заповідників, національних парків, заказників та інших територій і об'єктів природно-заповідного фонду, проведення спільних наукових досліджень, обміну їх результатами. Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів і Європейського Червоного списку, які перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, можуть заноситися до Червоної книги України або їм може надаватися інший особливий статус відповідно до законодавства. 5.2.4. Адвентивні види рослин Київ є одним із найбільших центрів в Україні первинного проникнення, закріплення, автономного розселення, повної натуралізації та подальшої експансії адвентивних (заносних) рослин. Зараз в урбанофлорі Києва їх нараховується понад 600 видів. Найбільша кількість адвентивних рослин походить з Північної Америки, Середземномор'я, Середньої Азії, Кавказу та Західної Європи. На першому місці за ступенем негат��вного впливу стоять експансивні адвентивні види, кількість яких останнім часом становить близько 80 видів. Вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічують і витісняють види природної флори. Ці рослини уніфікують фітоландшафти, створюють монодомінантні низькодекоративні угруповання, викликають відчуття занедбаності парків і скверів. Значну частину адвентивної компоненти урбанофлори Києва складають злісні та карантинні бур'яни (74 види). Серед адвентивних рослин є отруйні, яких загалом нараховується 111 видів. Найбільш небезпечними є болиголов, чорнощир, переступень, лаконіс, ваточник та ін. Ще одна група рослин є продуцентами алергенів (44 види), які викликають у людей стійкі та важковиліковувані полінози. Найвідоміша з них - амброзія полинолиста, що спричиняє осінню сінну лихоманку та астматичні загострення.

95


Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Таблиця 5.11 Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська

-

-

-

-

Східноєвропейськоазіатська

-

-

-

-

Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

-

-

-

-

5.2.5. Стан зелених насаджень Києва До системи зелених насаджень м. Києва належать міські ліси, які відносяться до державного лісового фонду України, міські насадження загального, обмеженого та спеціального користування. В межах міста ліси і інші лісовкриті площі займають 35,5 тис. га, або 42,4 % від загальної площі міста. Крім цього до зелених насаджень міста загального користування відносяться парки, сквери, інші зелені насадження – 6,6 тис. га. Переважна більшість лісовкритих площ входить до складу 3 –х лісопаркових господарств – Дарницького, Святошинського та “Конча-Заспа”. У цілому забезпеченість міста зеленими насадженнями складає 163 кв. м. на 1 мешканця. В екологічному аспекті провідне місце належить насадженням загального користування як таким, що безпосередньо формують характер міської селітебної зони, забезпечують відпочинок населення і визначають ступінь забезпеченості зеленими насадженнями одного міського жителя. Місто Київ розташовано на межі лісової (Полісся) та лісостепової зон, що визначає специфіку як природної, так і культивованої рослинності. Природна рослинність оточує місто майже суцільним кільцем шириною до 10 км і відносно добре збереглася. Вона представлена лісами, луками, болотами, водними угрупованнями, фрагментами степів та пустищ, площа яких становить близько 45 тис. га, із яких ліси займають понад 35 тис. га. Найкраще збереглися ліси на південь від міста в районі Конча-Заспа, в північній частині — біля Пущі-Водиці, західній — біля с. Романівка і східній - північніше Броварів. Окремі ділянки лісів мають вік понад 100 років. В урочищах Феофанія, Лиса гора в деревостанах трапляються могутні дуби віком понад 150 років. Більшу площу лісів займають молоді посадки віком до 40 років. Ліси в околицях Києва досить різноманітні. Найпоширенішими є дубовососнові та соснові ліси. У трав'яному покриві їх домінують орляк, чорниця, конвалія, куничник наземний та зелені мохи. На правому березі Дніпра в південно-західній частині міста розповсюджені широколистяні грабово-дубові ліси з участю клена гостролистого, ясена 96


високого, липи серцелистої, що характерні для лісостепу. Найкраще збереглися вони в урочищах Феофанія, на Лисій горі, гірше — в Голосіївському парку. У заплавах невеликих річок, заболочених місцях поширені вільхові ліси, які прорізають соснові масиви. Піщані береги Дніпра раніше були покриті вербовими та тополевими лісами, які трапляються тепер фрагментарно. Місцями піщані наноси на берегах Дніпра вкриті заростями чагарникової верби-шелюги. Досить цікавими в заплаві Дніпра є фрагменти дубових лісів, де окремі дерева мають діаметр понад 2 м. Залишки дубово-соснових лісів можна побачити серед житлових масивів Дарниці, Святошин, Біличів. У більшості парків, на схилах крутого берега Дніпра деревостани формують як природні види (клен гостролистий, липа серцелиста, ясен високий, тополя біла, тополя чорна), так і інтродуковані (гіркокаштан кінський, дуб північний, тополя срібляста, клен пенсильванський, робінія, псевдоакація, ялини, туї). Значні площі в околицях міста займає лучна рослинність. Заплавні луки представлені угрупованнями лисохвоста лучного, щучки дернистої, трясунки середньої, костриці лучної, тонконога лучного; суходільні — тонконога вузьколистого, грястиці збірної, костриці червоної, мітлиці виноградолистої. У заплавах річок поширені низинні евтрофні болота. На піщаних відкладах у місцях зведених лісів формуються специфічні пустища, розріджений трав'яний покрив яких утворюють посухолюбні види, наприклад, типчак поліський, келерія сиза, полин дніпровський, чебрець боровий, куничник та занесена до „Червоної книги України” ковила дніпровська. Степова рослинність представлена фрагментарно на крутих південних схилах лісових підвищень. Наприклад, на Лисій горі збереглася ділянка з ковилою волосистою. Водна рослинність змінюється залежно від глибини водойм, характеру течії та хімічного складу води. Біля берега розташовуються угруповання, утворені переважно середньо-, високотравними повітряноводними видами (ситняг болотний, сусак зонтичний, частуха подорожниковидна). У затоках руслової частини флористичне та ценотичне різноманіття багатше. Водна рослинність прибережних ділянок русла Дніпра відзначається переважанням угруповань, утворених прикріпленими зануреними (рдест пронизанолистий, рдест гребінчастий, водопериця колосова) і прикріпленими з плаваючими листками (переважно глечики жовті та німфея біла) видами. Серед угруповань справжньої водної рослинності трапляються рідкісні з домінуванням рдеста туполистого, рдеста здавленого, а також сальвінії плаваючої і значно рідше (на крайній південній частині міста) водяного горіха плаваючого. Відомо, що корисні властивості проявляють лише здорові, стадійно молоді дерева та чагарники. Внаслідок старіння та поступового згасання біологічних процесів фітонцидна‚ знезаражувальна‚ киснеутворююча здатність зелених насаджень сильно знижена і практично не має місця. Вони приречені на прискорене всихання‚ загибель та перетворення на осередки ентомо-шкідників та фітохвороб. Внаслідок недостатнього догляду значна кількість дерев 97


листяних порід уражена паразитуючою омелою, у місті значно збільшилась кількість перестійних, потенційно аварійних дерев тополі, які потребують поступової заміни на молоді дерева цінних порід, з поліпшеними декоративними та естетичними властивостями. Санітарний стан зелених насаджень загального користування (парків, скверів, бульварів) здебільшого не відповідає сучасним вимогам ведення паркового господарства. Основною причиною такого становища є відсутність необхідних коштів на розробку проектів їх реконструкції, нестача капіталовкладень на їх впорядкування та догляд за ними. Це призводить до збільшення кількості сухостійних дерев, захаращення, зміни порід та інших негативних явищ. Велика кількість дерев різних порід вражена омелою білою, як в парках так і в вуличних насадженнях. До цього часу крім обрізання гілок, вражених омелою, інших ефективних методів боротьби з цією хворобою для умов міста немає. Разом з тим, одним із заходів по запобіганню розповсюдження цього паразита, є поступова заміна вразливих омелою порід на невразливі, над реалізацією якого мають працювати місцеві органи виконавчої влади, КО “Київзеленбуд” та Держуправління екоресурсів в м. Києві.

Фото 5.5. Трутовик сірко-жовтий 98


З метою поліпшення санітарного стану лісів підрозділами КО “Київзеленбуд” проводяться лісівничі заходи, які полягають у проведенні рубок догляду за лісом (протягом року проведено на площі 368 га), санітарно оздоровчих рубок – 2619 га, створенню нових лісових культур – 216,6 га, тощо. Разом з тим, навіть в умовах недостатнього фінансування, підприємствами КО “Київзеленбуд” із залученням громадськості протягом року виконані значні обсяги робіт з озеленення і підготовки парків, скверів, бульварів, лісопаркових зон міста, благоустрою бюветів питної води. Розпочата і продовжується поетапна реконструкція зелених насаджень міських парків. Такі роботи проведені протягом року у парках “Хрещатий”, “Міський сад”, „Маріїнський”. Виконані першочергові роботи по закладанню Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України. Значна кількість коштів вкладені в створення нових зелених насаджень 39,1 тис. шт., кущів – 18,2 тис. шт., газонів –248,5 га, ландшафтну реконструкцію зелених насаджень, догляд за зеленими насадженнями, тощо.

Фото 5.6. Маріїнський парк Протягом багатьох років догляд за київськими парками був недостатнім. Це призвело до надмірного зростання дерев, масового поширення низько декоративних видів (наприклад, клену ясенелистого), самосіву. У частині парків на схилах правого берега Дніпра є багато старих дерев, які уражені трутовиками, починають всихати і втрачати декоративність. З метою покращення стану зелених насаджень у місті запроваджено проведення щорічних весняних та осінніх місячників з благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану міста, у День довкілля та під час місячників створюються зелені насадження, висаджується від 15 до 20 тисяч молодих дерев, понад 30 тисяч декоративних чагарників, інші елементи 99


озеленення, квітники та газони. Здійснюється також постійний догляд за ними та проводиться ландшафтна реконструкція існуючих зелених насаджень. Жодний будівельний об’єкт у м. Києві не приймається в експлуатацію без озеленення прилеглої території. На виконання наказу Мінприроди від 04.11.04 №429 здійснюються компенсаційні висадження дерев, чагарників та інших зелених насаджень у кількостях, рівних кількості знесених. Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.12 Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000

2005

80,5

16,6

Рік 2006 17,0 9255,64

2007 16,1 30,5 9255,64

2008 11,84 58,6 8130,11

Найкраще забезпечені озелененими територіями жителі Шевченківського, Голосіївського, Дніпровського, Святошинського та Солом’янського районів, а найменш забезпечені Подільського району. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Хоча дослідження фауни Києва ще далеко не завершені, вже відомо, що в межах міста, мешкає не одна тисяча видів тварин. На початку 1970-х років з 259 видів тварин, занесених до Червоної книги, 83 мешкало в Києві. За останні 30 років майже половину видів цього списку (41 вид) вже не побачиш. Поясненням цього є збільшення частки міської забудови. Неабиякий інтерес викликають на перший погляд непомітні безхребетні тварини, наявність у Києві яких - це ознака того, що екологічний стан міста ще не зовсім поганий. Це, в першу чергу, мешканці водойм, зовні неподібні на тварин губки, різноманітні ракоподібні, молюски, серед яких чимало наземних видів, і навіть п'явки. П'явку медичну занесено до Європейського Червоного списку тварин, що зникають у світовому масштабі. Останнім часом зустрічаються певні види тварин, які не тільки добре себе почувають у великих містах, а вже й навіть жити не можуть у відриві від цивілізації. Прикладом може стати єдиний представник ряду скутигер мухоловка звичайна. Ця хижа тварина, що живе на південному узбережжі Криму, пристосувалася до життя у панельних будинках, де полює на невеликих павуків, тарганів і кімнатних мух, і стала в Києві більш пересічною ніж у природних умовах. Цікавим прикладом є урочище «Лиса гора», фактично острів посеред міської забудови Києва, яке протягом багатьох років було військовим об'єктом. Завдяки цьому, за даними співробітників Інституту зоології НАН України, до останнього часу збереглись червонокнижні види – чорний аполон, махаон, голубянка Мелеагр, жук-олень, бджола-тесляр, мала вечорниця. Найчисленнішими представниками дикої фауни столиці по праву можна вважати комах, кількість видів яких навіть у межах такого індустріально 100


насиченого мегаполіса, як Київ, налічує кілька тисяч. Особливий природоохоронний та естетичний інтерес викликають великі комахи: бабки, богомоли, коники, метелики, жуки і джмелі. Всього в межах Києва виявлено близько 30 рідкісних і тих, які охороняються, видів комах. До них належать дивовижно чарівні бабки красуня-діва і блискуча, найбільший представник цього ряду дозорець-імператор. Поміж жуків привертає увагу рогач звичайний вид Червоної книги, що охороняється в масштабі всієї Європи. Його можна зустріти в Голосієві та Пущі-Водиці. Там, де ще залишилися старі верби, зустрічається зелений мускусний вусач. Особливу увагу привертають червонокнижні представники ряду лускокрилі. У заказниках ще можна побачити найбільших денних метеликів— парусників: махаона і мнемозіну. Мешкають у нашому місті й рідкісні нічні метелики. У заказнику „Лісники”, лісопарку „Конча-Заспа” та урочищі „Феофанія” ще трапляються великі метелики сатурнії, яких ще звуть „нічними павиноочками”. Зацікавленість вчених-натуралістів викликають найбільш швидкісні комахи метеликибражники, які годуються нектаром. У межах Києва є види комах, занесені до Червоної книги: прозерпіна та бражник скабіозовий. У місті зустрічається чимало жалючих комах: джміль моховий і яскравий. Деякі з них потребують особливої охорони, і їх також занесено до Червоної книги. На відкритих ділянках лісопарку „Конча-Заспа” можна зустріти види, притаманні степовій зоні: сколію-гіганта і яскравих металево-синіх бджіл-теслярів. Цікаво, що звичайну для наших лісів руду лісову мурашку включено до Європейського Червоного списку.

Фото 5.7. Бабка дозорець-імператор 101


Список риб, що водяться в водоймах міста налічує щонайменше 52 види, що входять до складу 8 рядів. Найбільше представлений ряд коропоподібні, до якого відносяться головні промислові види Дніпра: плітка і лящ, а також ще 20 видів. До другого за числом видів ряду окунеподібних відносяться як звичайні види: окунь, судак, йорж звичайний, так і мало кому відомий кремезний йорж Балона, а також не менш ніж 15 видів бичків. Звичайними в Дніпрі біля Києва залишаються щука, сом і минь, з'явилися й інші морські види: тюлька і морська іглиця пухлощока, яка зараз є дуже чисельною у всіх чистих озерах дніпровської заплави. За останні 30 років видовий склад риб Київщини, з одного боку, збагатився не менш ніж на 17 видів малоцінних і нехарчових видів-інтродуцентів, серед яких є навіть тропічна рибка гупі, що живе протягом цілого року у каналах Бортницкої очисної системи. З іншого боку, іхтіофауна Києва побіднішала не менш ніж на 10 видів, причому за рахунок таких цінних промислових риб як марена дніпровська, вирезуб, підуст, стерлядь, йорж-носар. Важко тепер уявити, але ще на початку XX сторіччя в озерах Конча і Заспа неодноразово зустрічалися двометрові осетри. Важливу роль у збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, протоками, островами. Тут не тільки гніздяться десятки видів птахів, але й відмічаються тисячні скупчення останніх в період перелетів та зимівель. Причому, нерідко це червонокнижні види. Так, в період весняної міграції, навпроти ж/м Оболонь спостерігались скупчення гоголя до декількох сотень особів. На Бортницькій зрошувальній системі зимувало до двох десятків орланів-білохвостів.

Фото 5.8. Черепаха болотяна 102


У Київському мегаполісі зустрічаються 6 видів плазунів: 4 види ящірок, 1 – змій (вуж звичайний) і 1 — черепах. Рептилії погано витримують антропогенне навантаження і саме тому в забудованій частині міста не зустрічаються. Тільки в зеленій зоні можна натрапити на ящірку прудку і веретільницю. В Кончі-Заспі ще зрідка зустрічаються ящірки живородна і зелена. У більшості київських озер ще збереглися досить численні популяції черепахи болотяної, яка вже практично вимерла в Західній Європі. Саме тому її занесено до Червоної книги Міжнародної спілки охорони природи. У межах Києва гніздиться понад 110 видів птахів. Варто зазначити, що практично всі види потребують особливої охорони. На центральних вулицях нашої столиці можна почути спів птахів, яких необхідно брати під охорону: великої синиці, чорного дрозда, рихвістки-чорнушки, сірої мухоловки, шпака, зяблика й зеленяка, а білу плиску можливо побачити на тротуарах Хрещатика. На горищах будівель гніздиться невеличкий сокіл - чеглик; часто зустрічається значний за розміром хижак — канюк звичайний. У міських парках столиці стали звичайні чикотень, блакитна синиця, мухоловка строката, в пущах можна зустріти гнізда славок і вівчариків, а в зимовий період — і сов. Найулюбленішим пернатим мешканцем наших парків по праву вважається соловей, проте його кількість за останні 30 років зменшилась. Особливий інтерес викликають, добре помітні біляводні та водоплавні птахи: мартин озерний, крячок річковий, очеретянки велика і ставкова курочка водяна, лиска, крижень та бугайчик. Подекуди .в передмістях Києва (Троєщині, Кончі-Заспі) ще є гнізда білого лелеки. Світ ссавців Києва ненабагато бідніший, в межах Києва зустрічається 48 видів. Найбільш численними в місті є представники рядів комахоїдні (їжак звичайний, кріт європейський, землерийка-бурозубка звичайна та землерийкабілозубка мала) і гризуни. Тільки мишоподібних гризунів у Києві налічують 13 видів. В місті зустрічаються й інші види: соня сіра і горішкова, підземний мешканець сліпак подільський, якого занесено до Червоної книги і білка звичайна, яку можна вважати живим символом міста. На особливу увагу та охорону заслуговують кажани. Це єдиний ряд ссавців, якому загрожує зникнення в Європі. Тому всі види кажанів, належать до видів, що підлягають особливій охороні. У межах Києва зафіксовано 10 видів кажанів, занесені до Червоної книги: мала вечірниця, ставкова нічниця, середземноморський нетопир. 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Промислового значення тваринний світ міста немає й підлягає охороні. У межах міста мисливство заборонено, мисливські господарства відсутні. Відповідно до законів України "Про тваринний світ", "Про мисливські господарства та полювання" та згідно з рішенням Київської обласної Ради народних депутатів №102-09 XXII від 05.03.97 р., №109-10 XX від 25.12.97 р., 103


№230-13 XXIII від 05.10.00 р. за користувачами Київської області угіддя закріплені на площі 2115.1 тис. га. Не закріплених за користувачами мисливських угідь в Київській області немає. Всі мисливські користувачі уклали договори "Про умови ведення мисливського господарства" з Державним лісогосподарським об`єднанням "Київліс". Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.13 Види мисливських тварин

2000

Копитні Хутрові Пернаті

2005

2006

2007

2008

158 813 470

142 829 490

151 805 420

175 917 630

Зазначені представники тваринного світу підлягають охороні і не є об’єктами мисливства. Слід зазначити, що рішенням Київської міської ради від 23.12.2004 року затверджено перелік видів тварин, які підлягають особливій охороні на території м. Києва. До нього увійшли представники безхребетних (56 видів), хребетних ( земноводні, риби, плазуни, птахи – всього 22 види). Загальна чисельність видів фауни, що охороняється на території м. Києва, становить 82 види (таблиця 5.11.). Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.14 Рік 2000 2005 2006 2007 2008

Види мисливських тварин -

Затверджений ліміт добування, гол. -

Видано ліцензій, т.

Добуто, гол.

-

-

Не використано ліцензій, -

Причини невикористання -

Види флори і фауни, що охороняються Таблиця 5.15 Загальна кількість видів флори на території регіону, од. Загальна чисельність видів фауни , од.

2005 рік 56

2006 рік 56

2007 рік 56

82

82

82

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Києві Сучасний стан ведення рибного господарства в Україні визначається, перш за все, складною загальною економічною ситуацією, яка, до того ж, ускладнюється через суттєві екологічні наслідки антропогенного характеру. 104


Однією з основних проблем, що впливають на зменшення запасів промислових водних живих ресурсів, є значне погіршення якості води. Лише протягом 1998 р. до поверхневих водних об’єктів України скинуто 9,2 км3 стічних вод, з яких 4,2 км3 забруднено різноманітними відходами діяльності людини. Різко погіршилась якість води у головній водній артерії України — Дніпрі з його каскадом водосховищ (підвищились забарвленість, вміст заліза й марганцю, зменшився вміст кисню), причому спеціалісти прогнозують збереження, а то і подальше посилення таких екологічних ускладнень протягом найближчих років. Штучно створені водосховища повноцінно і комплексно не використовуються з причини несумісності інтересів енергетиків, судноплавців, працівників рибного та сільського господарства, представників інших зацікавлених галузей. Недосконалим є законодавче та нормативно-правове забезпечення рибогосподарської галузі. В першу чергу це стосується питань платного використання запасів водних живих ресурсів, одержання та використання квот на право їх видобування, а також компенсаційних та штрафних коштів за шкоду, завдану цим ресурсам і рибному господарству, надання у користування та експлуатації рибогосподарських водних об’єктів, здійснення рибництва і діяльності колективних рибогосподарських підприємств. Динаміка вилову риби* Таблиця 5.16 Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1 2000 2005 2006 2007 2008

2 -

3 -

4 -

* - промислового значення рибне господарство в місті Києві не має, рибні запаси підлягають охороні. У межах міста рибний промисел відсутній. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.17 Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

105


Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.18 Назва виду

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів

1

2005

2006

2007

2008

3

4

5

6

2

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За відсутності спеціалізованих мисливських господарств у межах міста систематичний ветеринарний нагляд за дикою фауною не проводиться. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Найбільшим шкідливим проявом дії інвазивних видів спостерігається через зараження людини, тварин глистами, комахами, кліщами. У межах міста спостерігається поява істот, не характерних для міста, а саме міграція баклана – приморського виду розповсюдилась північніше Києва, до гирла Прип'яті. На даний час популяції інвазивних видів не загрожують місцевому біорізноманіттю. Дані про динаміку кількості й чисельності інвазивних видів на території м. Києві відсутні. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Найбільш ефективним заходом по охороні довкілля є пошук цінних природних територій та об’єктів з метою надання їм природоохоронного статусу та оголошення їх заповідними. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.19 Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Регіональні лафшафтні парки Заказники

Кількість

1990 -

1995 -

2000 -

-

-

-

-

-

-

-

2

6

7

3

8

Площа, тис. га

2008 -

Площа територій суворої заповідності

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

-

-

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

4525,5

-

-

-

4525,5

4

-

252,1

610,0

2652,2

-

-

-

-

16

1130,2

1161,2

1241,2

5134,2

1110,2

1110,2

1110,2

1110,2

106


Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Зоопарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

10

11

31

62

33,6

33,6

38,1

131,7

30,0

30,0

30,0

30,0

3 1 1 20

3 1 1 20

3 1 1 20

3 1 1 21

205,7 6,5 39,5 1937,8

205,7 6,5 39,5 1937,8

205,7 6,5 39,5 1937,8

205,7 6,5 39,5 2132,0

205,7 6,5 39,5 1758,5

205,7 6,5 39,5 1758,5

205,7 6,5 39,5 1758,5

205,7 6,5 39,5 1942,5

Динаміка ПЗФ, га 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0 1990

1995 РЛП

Заказники

2000

2008

Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва

Динаміка ПЗФ, га 250

200

150

100

50

0 1990

1995 Пам'ятки природи

Ботанічні сади

2000 Дендропарки

2008 Зоопарки

Рисунок 5.4. Диміка природоохоронних об’єктів м. Києва 107


Серед найбільш цінних природно-заповідних територій слід назвати Центральний ботсад ім. Гришка та ботсад ім. Фоміна, які є науковими та методичними базами у підготовці фахівців-ботаніків, в ботсаду також займаються розведенням та розселенням інпродукованих порід. Значне місце серед природно-заповідних територій займають парки та лісопарки, які відіграють виключно важливу роль у очищенні повітряного басейну міста.

Фото 5.9. Національний Ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України Унікальним природним комплексом на території міста є ботанічний заказник загальнодержавного значення “Лісники”, що знаходиться на південній межі Києва. Тут, на порівняно невеликій території (1110 га), збереглись фрагменти унікальних за мальовничістю лісових ландшафтів із залишками вікових дібров (вік дерев понад 350 років), що ще не так давно були поширені у південній частині правобережжя Києва. Тут зростає понад 400 видів вищих судинних рослин, понад 100 видів мохів та лишайників, живуть понад 100 видів птахів, 33 види ссавців, 14 видів земноводних та плазунів.

108


Динаміка структури природно-заповідного фонду Таблиця 5.20. Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення

На 01.01.2004 року кількість, площа, од. га 2 3 3 3925,9

На 01.01.2005 року кількість, од. площа, га 4

5

4

На 01.01.2006 року кількість, од. площа, га

5140,29

6 4

7 5140,29

На 01.01.2007 року кількість, од. площа, га 8 9 4 5140,3

На 01.01.2008 року кількість, од. площа, га 10 11 1 4521,29 3 1467,69

1 13

1110,2 2007,0

1 14

1110,2 2107

1 15

1110,2 4024,0

1 15

1110,2 4024,0

1 15

1110,2 4024,0

1 48 -

30 13,2 -

1 53 -

30,0 16,75 -

1 53 -

30,0 16,75 -

1 54 -

30,0 20,5 -

1 56 -

30,0 131,7 -

3 -

205,7 -

3

205,7

3 -

205,7 -

3 -

205,7 -

3 -

205,7 -

1

6,5

1

6,5

1

6,5

1

6,5

1

6,5

-

-

-

-

-

-

1

13,7

1

13,7

39,5 -

1 -

39,5 -

1942,5

9

1942,5

189,5 12722,4 12722,4 15,2

12 104 104

189,5 13682,28 12833,6 15,4

Зоологічні парки загальнодержавного значення 1 39,5 1 39,5 1 39,5 1 Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення 9 2211,4 9 1942,5 9 1942,5 9 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення 11 228,2 11 179,3 11 179,3 12 РАЗОМ 91 9392,0 98 10777,7 99 12694,74 102 Фактична площа ПЗФ * 9392,0 10777,7 12694,74 % фактичної площі ПЗФ від площі АТО 11,2 12,8 15,1 Примітка: * - сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ.

109


Структура ПЗФ станом на 01.01.2009 0% 0% 0% 0% 2% 1%0%

14%

1%0% 33%

0% 0%

29% 11% 8% Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення

Рисунок 5.5. Структура природно-заповідного фонду м. Києва З метою екологічного виховання населення, за участю Держуправління на території заказника було влаштовано екологічну стежку “Лісники”, пройшовши якою, можна побачити куточки добре збереженої живої природи: величні соснові бори, могутні крислаті дуби, почути шелест крон, пісню солов'я, дзюрчання чистих струмків, тощо. Умови сьогодення і розвиток заповідної справи диктують необхідність перегляду приорітетів при формуванні природно-заповідної мережі міста у напрямку збільшення кількості територій поліфункціонального призначення, які створюються як для збереження природних комплексів, так і для забезпечення соціальних функцій. Робота по створенню системи природнозаповідних об'єктів комплексного призначення – особливо актуальна для Києва з його щільною забудовою. При цьому важливо найбільш раціонально використати наявні рекреаційні ресурси, створити сприятливі умови для відпочинку населення не завдаючи шкоди цінним природним комплексам, що збереглись на території міста. Саме таким цілям відповідатиме створення національного природного парку “Голосіїв”, проект першої черги якого на площі 5887 га розроблено на замовлення Держуправління. 110


5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Києва Розвиток природно-заповідного фонду України (ПЗФ) має бути одним із основних пріоритетів екологічної політики держави. Природно-заповідний фонд має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, слугує збереженню природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманню загального екологічного балансу і забезпеченню фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Природне довкілля є не лише природним середовищем проживання людини, а й природним капіталом, що надає людині безліч ресурсів та послуг. Людська цивілізація переходить від ери, в якій обмежуючим фактором розвитку був капітал, створений людиною, до ери, в якій таким дефіцитним чинником стає природний капітал. Логіка ефективних управлінських дій за таких умов вимагає максимального підвищення продуктивності використання природного капіталу та постійного нарощування інвестицій у збільшення його відновлювальної частини. Ядром відновлювального природного капіталу будьякої нації є її природно-заповідний фонд. Структура природно-заповідного фонду міста станом на 01.01.2009 року Таблиця 5.21 № п\п

1. 2. 3. 4. 5.

6.

7. 8. 9. 10.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища Зоологічні парки РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 4525,5 1 4525,2 1 6,5 1 13,7 2 20,2 4 2652,2 4 2652,2 1 1110,2 15 4024,0 16 5134,2 5 1321,0 5 1321,0 6 2007,0 6 2007,0 1 1110,2 1 1110,2 3 665,0 3 665,0 1 31,0 1 31,0 1

30,0

62

131,7

63

161,7

1 3

30,0 205,7

4 54 4 -

115,2 16,5 -

4 55 4 3

115,2 46,5 205,7

9

1942,5

12

189,5

21

2132,0

1

39,5 5826,6

-

-

1

39,5

94

7011,22

111

12837,82

17

111


На виконання ст. 56-59 Закону України “Про природно-заповідний фонд” ведеться постійний облік об"єктів рослинного та тваринного світу у межах заповідних територій. За відсутністю рішень державних органів щодо ведення державного кадастру щорічні зміни у стані ПЗФ заносяться до карток тимчасового обліку, затверджених наказом Головного управління національних природних парків та заповідної справи Мінприроди України від 07.05.1998 р. №8. Опрацьовано матеріали, а Київрадою прийнято рішення від 17.07.08 №19/19 "Про надання природоохоронного статусу та оголошення 6 нових пам’яток природи місцевого значення". На даний час загальна кількість територій та об'єктів на території м. Києва становить 110 загальною площею 12,8 тис.га. Виявлено два 50-ти річних дерева гінкго дволопатевого та направлено лист до Київського еколого-культурного центру про підготовку наукового обґрунтування для заповідання згаданих дерев як пам'яток природи. Держуправлінням проводиться значна робота по виявленню, за необхідності, "лікуванню" та підготовці необхідних документів, клопотань, наукових обґрунтувань та проектів рішень щодо надання окремим унікальним деревам статусу об'єктів природно-заповідного фонду України. Спільно з Київським еколого-культурним центром підготовлено матеріали та проект рішення Київради щодо заповідання ще 8 пам'яток природи місцевого значення, а саме: Татарський дуб, Дуб Стеценка, Кипарисовик Сухіна, Перунів дуб, Черешні Бурдзинського, Платан Стачинського, Ясен Шарлеманя, тополі Бурдзинського. Даний проект рішення знаходиться на погодженні у Постійній комісії Київради з питань екологічної політики.

Фото 5.10. Національний природній парк "Голосіївський" 112


На виконання Указу Президента України "Про деякі питання національного природного парку "Голосіївський"", яким передбачено вилучення частини земель Національного природного парку та Голосіївського лісу на площі 10,77га, Держуправлінням підготовлено пропозиції до Мінприроди, які підтримано. З метою збереження загальної площі першої черги НПП до його складу включено землі Національного аграрного університету, зокрема урочище "Голосіївське" на площі 15га. Це дало можливість зняти соціальну напругу, яка могла б виникнути у зв'язку з вилученням частини Голосіївського лісу та зміною її функціонального призначення. Відповідно до Указу Президента України від 30.10.08 № 976/2008 загальна площа першої черги НПП "Голосіївський" збільшилась і становить 4525,52 га.

Фото 5.11. Ландшафтний заказник місцевого значення "Жуків острів" На виконання Закону України “Про загальнодержавну екологічну мережу України” на розгляд до Держуправління надійшли матеріали щодо надання природоохоронного статусу 5 цінним природним об'єктам. У даний час вони опрацьовуються. За результатами опрацювання буде прийнято рішення щодо можливості заповідання даних об'єктів, а також підготовлено відповідний проект рішення Київради. На даний час території та об'єкти ПЗФ у м. Києві становлять 12,8 тис.га, або 15,2 % міської території. Пошук цінних природних територій та об'єктів продовжується. Держуправлінням розглянуто клопотання громадської природоохоронної спілки "Порятунок Голосіїва" про оголошення урочища "Мишоловські яри" ландшафтним заказником місцевого значення. Спільно з головою спілки проведено натурне обстеження земельної ділянки, що пропонується до заповідання. Зазначена земельна ділянка потенційно може розглядатись як територія для майбутнього заповідання за умови проведення землевпорядних 113


робіт із визначенням меж об’єкту та користувача зеленими насадженнями, ліквідації несанкціонованих звалищ, відчуження самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення об’єктів самовільної забудови тощо. Проведено комісійне обстеження багатовікового історичного дерева "Тарасів дуб" (Дуб звичайний – Quercus robur L.), який зростає в парку пам'ятці садово-паркового мистецтва "Березовий гай" в Подільському районі м. Києва. За результатами науково-пошукових робіт Київським еколого-культурним центром під егідою Держуправління видано барвистий буклет "Выдающиеся вековые деревья - символы древнего Києва". Схвалено проект "Загальнодержавної цільової програми формування та невиснажливого використання національної екомережі України на 2009-2018 роки", проведено науково-експертне оцінювання проекту змін до загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. Започатковані Держуправлінням роботи по виявленню, санації, організації території біля унікальних дерев, забезпечення охоронними зобов"язаннями, охоронними та інформаційним знаками, забезпечення наукового супроводу об"єктів природно заповідного фонду будуть продовжені і в наступні роки. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Місто Київ – столиця України, один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів Європи. За кількістю населення входить до числа 10 найбільших міст Європи. Київ – туристський центр, початковий, кінцевий чи транзитний пункт міжнародних та місцевих маршрутів та має вагомі об’єктивні передумови, щоб увійти до найбільш розвинутих у туристичному відношенні столичних міст Європи. Київ має цінні курортологічні ресурси, цілісні лісо-озерні природні комплекси з комфортними мікрокліматичними характеристиками. Сприятливі природні умови Киє��а зумовили формування та розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця та Конча-Заспа. Мережа санаторно-курортних та оздоровчих закладів налічує 53 об'єкти. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько 10,2 тис. місць, площа – 302,2 га. З них 5 санаторіїв, 10 дитячих санаторіїв, 11 санаторіївпрофілакторіїв, 26 пансіонатів і баз відпочинку та 2 бальнео-лікарні. Для відпочинку та дозвілля в Києві нараховується близько 140 парків, 35 зон відпочинку біля води та 39 зон відпочинку на території міських лісів. Постійно зростає кількість об’єктів природно-заповідного фонду. Важливим фактором розвитку міського туризму є рекреаційна сфера – це невід'ємна частина іміджу привабливості для туристів міста, його ландшафтнопросторового сприйняття. Система зелених насаджень Києва, розміщення лісопарків, парків, скверів, вуличних зелених насаджень з урахуванням рельєфу і плануванням історичної частини міста та новобудов, розділених Дніпром, на 114


правобережну і лівобережну частини, створюють його неповторний вигляд, як одного з найкращих міст Європи. Київ прикрашають 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: Володимирська гірка, Маріїнський парк, Сирецький гай, Феофанія, Голосіївський парк ім. Рильського та 13 парківпам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення: парк „Аскольдова могила”, парк Слави, парк Національного технічного університету (КПІ), парк ім. Тараса Шевченка, Хрещатий парк та інші. Чудові зони відпочинку, які приваблюють киян та гостей міста, розкинулись на берегах Дніпра та озер. Це зони відпочинку в Гідропарку, на Трухановому, Жуковому, Долобецькому та інших островах, пляжі Дніпровська Рив’єра, Центральний, Венеція, Молодіжний, Золотий, Сонячний тощо. У місті розташовано три ботанічні сади загальнодержавного значення: Центральний ботанічний сад ім. М. Гришка, ботанічний сад ім. Академіка Фоміна, ботанічний сад Національного аграрного університету. Аналіз природних комплексів (рекреаційних ресурсів) свідчить про широкий діапазон можливостей для здійснення різноманітних видів відпочинку. У межах Києва формуються великі території масового відпочинку. Улюбленими місцями відпочинку киян та гостей міста є також три ботанічні сади (площею 206,0 га), зоопарк (40,0 га), НК "Експоцентр України" (285,0 га), Музей народної архітектури і побуту (135,0 га), зони історико-культурних заповідників (18,0 га), ділянка для гольф-клубу в урочищі Оболонь, зони історико-культурних заповідників, зокрема Феофанія, Пирогово-Китаєво. Парки і гідропарки долини р. Дніпро є своєрідним водно-зеленим діаметром, що має довжину до 30 км і ширину від 1,5 до 5,0 км. Він включає нагірні парки (Володимирська гірка, Хрещатий, Маріїнський, Міський сад, Аскольдова могила, парк Слави, Печерський, ботанічний сад НАНУ, парк 1500-річчя Києва на Лисій горі) та парки заплави (парк Дружби народів в урочищі Чорторий, парки на Трухановому, Долобецькому, Венеціанському островах). На виконання Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010р. в поточному 2008 році завершені роботи з реконструкції і благоустрою та здані в експлуатацію парки Партизанської слави, Національного технічного університету (КПІ), Відрадний. Здійснено капітальний ремонт паркових сходів до Аскольдової могили, відновлено підпірну стінку та газони в парку ім. Т.Г.Шевченка, створено сквер на Пейзажній алеї, здійснено влаштування газонів та гранітне мощення на території прилеглій до Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні. Для поліпшення благоустрою м. Києва та розширення туристичних можливостей виконуються проектні роботи на реконструкцію парків Нивки, Сирецький гай, меморіального парку "Бабин яр", розроблено концепцію по створенню інформаційного комплексу ООН на території Наводницького парку, озеленення та благоустрій територій прилеглих до автодороги "Бориспіль – Київ". 115


З метою поліпшення екології та естетичного вигляду міста працівниками Київзеленбуду в 2008 році висаджено понад 17 тис дерев, 57,3 тис. кущів, понад 15 млн. квітів. Проведено роботи по впорядкуванню зелених насаджень вздовж центральних магістралей та вулиць міста. Для запобігання виникнення нещасних випадків в місцях масового відпочинку людей знесені 7850 сухостійних та аварійних дерев. Після проведення дозвілля мешканців в лісопаркових зонах ліквідовано понад 200 сміттєзвалищ, вивезено понад 30 куб.м. сміття. В м. Києві проводиться значна робота по облаштуванню приміських в’їзних територій та транспортних коридорів місцями для короткочасного відпочинку туристів. Відповідно до Програми будівництва і реконструкції дорожньотранспортних об’єктів на період до 2011 року на протязі 2007-2011 років в Києві заплановано відремонтувати 27 автомобільних доріг та побудувати 11 нових. Загальна вартість робіт складає 19, 629 млрд. грн., з них 12, 110 млрд. грн. передбачається витрати на дорожні роботи. На сьогодні всіма районними у м. Києві державними адміністраціями визначені можливі місця паркування, стоянок і зупинок туристичноекскурсійного транспорту, вирішені питання щодо організації безкоштовних місць паркування екскурсійного автотранспорту для дитячих екскурсійних груп. Основними завданнями розвитку галузі є:  Комплексний розвиток туристично-рекреаційної індустрії, визначення перспектив та напрямів розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, координація діяльності туристичних підприємств, санаторно-курортних закладів;  Розробка проектів та програм економічного і соціального розвитку міста, цільових програм, спрямованих на підвищення рівня забезпеченості населення та гостей міста туристичними, курортними та екскурсійними послугами, поліпшення їх якості;  Проведення заходів, спрямованих на вдосконалення роботи туристичних підприємств і підприємств курортної сфери, розвиток їх інфраструктури;  Залучення в порядку, визначеному законодавством, підприємств, установ та організацій до участі в розвитку курортного і туристичного господарства міста;  Організація та контроль, відповідно до чинного законодавства, додержання підвідомчими структурами правил прийому та обслуговування туристів;  Участь у залученні інвестицій, отриманні кредитів для потреб розвитку туристичної індустрії міста;  Організація та здійснення рекламно-інформаційної та виставкової діяльності.

116


5.4.2. Історико-культурна спадщина Київ, поєднавши в собі різні епохи і періоди літочислення, відзначається неповторною природною і архітектурною своєрідністю. Виключне значення об'єктів його історико-культурної спадщини неодноразово стверджувалось багатьма постановами Уряду. Саме тому стародавній історичний центр міста, його унікально-мальовничий ландшафт запропоновані Національною комісією України у справах ЮНЕСКО до включення у список всесвітньої культурної спадщини. На цей час триває робота по оформленню належних документів.

Фото 5.12. Золоті ворота

Фото 5.13. Києво-печерська лавра 117


Після створення єдиного державного пам'яткоохоронного органу в місті Києві з 1992 по 2002 роки на державний облік було взято понад 1600 об'єктів. Більшість з них поки що мають статус ново виявлених пам'яток 1201 об'єктів. Робота по виявленню нових будівель і пам'яток археології та монументального мистецтва ведеться постійно. Перелік пам'яток поповнюється новими цінними об'єктами.45 Площа міста складає 836 кв. км. , площа забудови міста - 364 кв. км., в тому числі історичної- 90 кв. км., історична забудова в цілому нараховує 12 000 споруд. З майже 3,5 тисяч пам'яток історії та архітектури Києва - 51 відноситься до списків всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 338 - державного значення, 1893 - місцевого значення. На території міста розташовано 4 архітектурних та археологічних заповідника. Два з них мають всесвітнє значення: ансамбль Софії Київської та комплекс Києво-Печерської Лаври. У приміській зоні Києва знаходиться два архітектурних заповідника: Музейнародної архітектури і побуту "Пирогово", в якому сконцентровано 243 пам'ятки архітектури, та заповідник "Китаєво", в якому знаходяться 18 пам'яток архітектури. Окрім того, в Києві є 4 археологічних заповідника з 11-ма пам'ятками. На території колишніх дачних місцевостей Святошин та Пуща-Водиця налічується відповідно 7 та 11 пам'яток. До Поясу бойової слави міста Києва (1941-43 рр.) увійшло 5 пам'яток історії. Робота по виявленню нових пам'яток культури триває. Міжнародний статус Києва як столиці великої європейської держави потребує нової містобудівної концепції розвитку, упорядкування і благоустрою його території, особливо історичного центру. Це стосується в першу чергу проведення ремонтно-реставраційних робіт, відродження видатних архітектурних ансамблів і пам'яток національної культурної спадщини. Як відомо, без минулого немає сучасного, без сучасного не може бути майбутнього. Величезну культурну спадщину залишили нам предки. І все найцінніше, що дійшло до нас через віки, потрібно зберегти для прийдеш них поколінь. Кількість об'єктів культурної спадщини м. Києва З АБД станом на 01.01.2009 (по районам) Таблиця 5.22 Район Дарницький Оболонського

Кількіс��ь 38 42

Святошинського

142

Соломенського

133

Шевченківського

1730

Дніпровський

63

Деснянського

4

Подільського

485

118


Печерського

786

Голосіївський

-

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Туризм і природа вступають в конфлікт. При цьому туризм наносить шкоду довкіллю і природним ресурсам. Захисники довкілля чинити опір такому туризму, за допомогою введення заборон і обмежень. Загалом, дія туризму на довкілля залежить від масштабів і типа туристичної діяльності. Окремий турист робить зазвичай незначний вплив. Проблеми з'являються при збільшенні числа туристів або при зміні мірі використання ресурсів. Отже, хоча туризм і є значним джерелом доходу, з ним пов'язані серйозні проблеми. Вплив туризму на території, що охороняються, можна розділити на 2 категорії, прямий і непрямий. Прямий вплив туризму пов'язаний з безпосередньою присутністю туристичної діяльності, непрямий - з туристичною інфраструктурою. Крім того, можна виділити такі типи впливу: вплив на мінерали і копалини, на грунт, на водні ресурси, на рослинність, на тваринний світ, на санітарний стан території, естетичний вплив на ландшафт, вплив на культурне середовище регіону. Результати дії туристичної діяльності на довкілля часто виявляються в приведеній вище послідовності. Ті явища, які слідують завжди один за одним або разом, можна попередити. Першими зазнають серйозні зміни території, на яких найбільш розвинена рекреаційна діяльність. На їх досвіді можна прогнозувати і запобігати ситуації в інших регіонах де туризм тільки розвивається. Держава розглядає туризм як важливу складову частину розвитку економіки та соціально-культурної сфери і надає розвитку туризму особливе значення. Прикладом цього стало прийняття Указу Президента України від 21.02.2007р. №136/2007 "Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні" та визначення 2008 року Роком туризму і курортів в Україні. Туристична галузь міста Києва впродовж останніх восьми років характеризується позитивною та сталою динамікою розвитку. Неухильне зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг, комплексний підхід до розвитку туризму, готельного господарства та курортів на місцевому рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній сфері створили новий імідж українського продукту, конкурентоспроможного в нашій державі та за кордоном. Щорічно київські туристичні фірми обслуговують 1/3 частину іноземних туристів, які прямують до Україні із майже 130 країн світу та 2/3 вітчизняних туристів подорожуючих за кордон.

119


На сьогодні у м. Києві працює 1697 туристичних підприємства, що складає близько 30% від загальної кількості туристичних підприємств України. За 2008 рік видано 448 ліцензій київським підприємствам на право здійснення туроператорської та турагентської діяльності. У 2008 році згідно аналізу даних по формі державної статичної звітності 1 ТУР туристичними організаціями обслуговано 2 млн. 086 тис. 495 особи, з них 313,427 тис. іноземних туристів, 377,058 тис. внутрішніх туристів, а 243,031 тис. осіб перебувало на екскурсійних маршрутах. До бюджетів усіх рівнів у 2008 році туристичними підприємствами м. Києва перераховано 80,961 млн. грн. Обсяг наданих турпослуг склав 5 млрд. 062 млн. 797 тис. грн. Динаміка обсягу туристичних потоків Таблиця 5.23 Одиниця виміру

Показники 1

2 3 4

Загальний обсяг туристичних потоків, в тому числі: - іноземних туристів - туристів, що виїжджали - внутрішніх туристів - екскурсантів Обсяг наданих туристичних послуг Надходження до бюджету Кількість працівників

Роки 2000

2006

2007

2008

2007-2008 % +/-

327,14

1472,877

1814,052

2086,495

15,0

107,469 75,977 143,703 60,907

208,931 878,142 385,805 243,703

286,901 1116,582 410,569 204,617

313,427 1396,010 377,058 243,031

9,2 25,0 -8,2 -0,1

311860

2076476

3209300

5062797

57,7

47378

56323

68757

80961

17,7

5720

5427

6732

7340

9,0

тис. осіб тис. осіб тис. осіб тис. осіб тис. осіб тис. грн. тис. грн. чол..

Диміка туристичного потоку 2500,00

2000,00

1500,00

1000,00

500,00

0,00 2000

2006 Загальна кількість туристів

2007

2008

іноземні туристи

Русунок 5.6. Динаміка туристичного потоку 120


В даний час в місті Києві фахівцями туристичної галузі розроблено біля 110 екскурсійних маршрутів: 25 міських автобусних, 9 міських пішохідних, 55 музейних, 19 заміських автобусних, 2 теплохідні маршрути. На виконання Закону України „Про туризм” Київською міськдержадміністрацією розроблено Положення про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу та створення акредитаційної комісії. Ведеться робота по видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу на території м. Києва. Протягом 2007-2009 років видано 270 дозволів. Дозволи видаються на безкоштовній основі та за принцом організаційної єдності ("єдиного вікна").

Фото 5.14. Хотель "Хаят" – 5 зірок Для організації методичного забезпечення екскурсійної діяльності в м. Києві опрацьовуються питання створення міського екскурсійно-методичного центру, методичної ради. Станом на сьогодні в м. Києві працює один туристсько-інформаційний центр (ТІЦ) у формі комунального підприємства у Шевченківського районі, урочисте офіційне відкриття якого відбулось 26.06.2008 року. Невід’ємною складовою індустрії туризму є галузь готельного господарства. За вимогами УЄФА, в рамках підготовки до фіналу чемпіонату Європи 2012 року з футболу, загальна потреба у номерному фонді засобів розміщення в м. Києві має бути:  3740 номерів – у готелях категорії 5 зірок; 121


 4250 номерів – у готелях категорії 4 зірки; – 400 номерів – у готелях категорії 3 зірки; – 200 000 місць в готелях та інших засобах розміщення. На сьогоднішній день номерний фонд м. Києва фактично нараховує: – 661 номер – у готелях категорії 5 зірок; –1204 номери – у готелях категорії 4 зірки; – 3432 номери – у готелях 3 зірки; Кількість номерів у готелях категорії 1-2 зірки та без визначеної категорії комфортності у сумі складають 1941 номер. Враховуючи число об’єктів готельного призначення, що планується ввести в дію до 2012 року, згідно з Міською цільовою програмою підготовки та проведення в м. Києві фінального чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженою 31.01.2008 р. рішенням сесії Київради, номерний фонд м. Київ налічуватиме: – 4856 номерів – в готелях категорії 5 зірок; – 3608 номерів – у готелях категорії 4 зірки; – 7056 номерів – у готелях категорії 3 зірки. Для забезпечення своєчасного введення в експлуатацію готелів, що будуються у м. Києві до Євро 2012 розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.11.2008 № 1542 «Про утворення робочої групи для вирішення питань будівництва та своєчасного введення в експлуатацію готелів у м. Києві, які будуються до Євро 2012» (рішення Колегії виконавчого органу Київської міської ради від 12.09.2008 р. №41 «Про затвердження Схеми розміщення готелів у м. Києві на період до 2020 року») утворено робочу групу під головуванням першого заступника голови Київської міської державної адміністрації А.К. Голубченка. Основним завданнями робочої групи є оперативне вирішення питань та координація заходів, спрямованих на розв’язання проблем, які пов’язані з будівництвом та своєчасним введенням в експлуатацію готелів, визначених Генеральним планом інфраструктури розміщення м. Києва до Євро 2012. Київ, володіючи численними історичними та культурними цінностями, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного економічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Київ робить лише перші кроки в цьому напрямі.

122


6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Характерною і важливою особливістю земель м. Києва є їхня забудовна диференціація: поруч із щільно забудованими центральними районами‚ існують малозабудовані, або зовсім незабудовані‚ головним чином периферійні території‚ які вкриті рослинністю лісових або лучних формацій. Ці землі‚ які репрезентують до 50% приселітебної території, мають виключне середовище – утворююче‚ екологічне значення і потребують охорони та збереження. Разом з тим спостерігається тенденція щодо забудови вільних територій часто за рахунок скорочення зеленої зони міста, що обумовлює втрату земельних екологічно важливих резервантів міста та екологічного пріоритету в процесі містобудування. Земельний фонд міста Києва налічує 83,5 тисячі гектарів. При цьому в структурі земель міста Києва 35,5% від загальної площі використовується для відпочинку, 33,7% земель використовуються для житлової забудови та громадського призначення, ще 15,7% земель займають об’єкти промисловості, 7,1% площі Києва відведено під транспорт та зв’язок. Лише 5,9% столичної землі використовується у комерційних цілях. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь За даними Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) структура земельного фонду міста має такий склад (таб. 6.1.). Динаміка структури земельного фонду м. Києва Таблиця 6.1 2000 Основні види угідь

Загальна територія

Всього, тис.га

2005

2006

2007

2008

% до % до % до % до загальної Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної площі тис.га площі тис.га площі тис.га площі території території території території

Всього, тис.га

% до загальн ої площі терито рії

83,6

100

83,6

100

83,6

100

83,6

100

83,6

100

5,9

7,1

5,9

7,1

5,9

7,1

5,8

6,9

4,8

5,7

36,1

43,2

36,1

43,2

36,1

43,2

35,9

43,0

35,5

42,4

34,0

41,0

34,5

41,0

34,6

41,2

35,9

41,6

36,4

43,5

0,3

0,4

0,3

0,4

0,3

0,4

0,3

0,4

0,15

0,2

-

-

-

-

-

-

0,1

0,1

0,04

0,05

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими

123


скелями) 6. Інші землі

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього земель (суша)

76,9

92

76,9

92

76,9

92

76,9

92

76,9

91,9

Території, що покриті поверхневими водами

6,7

8

6,7

8

6,7

8

6,7

8

6,7

8,1

Структура земельного фонду, тис.га

0%

0%

8%

6%

42%

44%

1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Території, що покриті поверхневими водами

Рисунок 6.1. Структура земельно фонду м. Києва Аналіз структури земельного фонду міста показує, що провідне місце у ньому належить забудованим землям, які займають площу 36,4 тис.га, а це 43,5% від загальної площі міста та землям, що належать лісовим насадженням площею 35,5 або 42,4 % (рис. 6.1). Крім цього в м. Києві є землі, зайняті зеленими насадженнями загального користування, яких нараховується 6,8 тис. га, що використовуються в переважній більшості в природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих та культурно-історичних цілях.

124


Динаміка росут забудованих земель, тис.га 37,00 36,40

36,50 35,90

36,00 35,50 35,00 34,50 34,00

34,50

34,60

2005

2006

34,00

33,50 33,00 32,50 2000

2007

2008

Забудовані землі, тис.га

Рисунок 6.2. Динаміка селітебної зони

Водні об`єкти на території міста займають площу 6,7 тис. га. На специфіку земельного надбання міста впливає надзвичайна протяжність прибережної смуги‚ яка через винятково високу кількість проток‚ островів інших водойм сягає близько 35 км. Як правило‚ прибережні площі пов`язані із цінними природними біокомплексами рослинного і тваринного світу‚ мають рекреаційне‚ оздоровче значення і формують характерне ландшафтне обличчя міста‚ що обумовлює необхідність забезпечення їх недоторканості. Водночас, саме в таких мальовничих урочищах нерідко є намагання котетжної забудови‚ в тому числі у межах водоохоронної зони. У зв’язку з розвитком інфраструктури міста поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення міста. 6.1.2. Деградація земель Деградація земель - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів. "Деградація земель" означає зниження чи втрату біологічної і економічної продуктивності і складної структури орних земель, що зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і лісистих ділянок у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах у результаті землекористування чи дії одного чи кількох процесів, у тому числі пов'язаних з діяльністю людини і структурами розселення, таких, як: 125


- вітрова, водна ерозія грунтів; - погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей грунтів; - довготермінова втрата природного рослинного покриву та ін. Зважаючи на незначну площу земель, які використовуються в м. Києві для ведення сільського господарства, в загальній структурі земельного фонду вони займають 4,8 тис. га або 5,7%, деградовані землі в межах м. Києва практично відсутні. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 6.2 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 -

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

-

-

-

-

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси міста є транспорт, промисловість та енергетика. Також основним фактором забруднення земельних ресурсів столиці, який негативно впливає на загальний стан навколишнього природного середовища, є утворення та накопичення різних видів промислових та побутових відходів, а також відходів біологічного походження. Основними забруднювачами ґрунтів у місті є нафтопродукти, хлориди, свинець, ртуть, мідь, цинк, та ін.. Середній по місту Києву вміст важких металів у ґрунтах – порівняно невеликий. Водночас зустрічаються ділянки із середнім, небезпечним і дуже небезпечним рівнями забруднення. Зазначені рівні забруднення визначаються сумою надфонових концентрацій важких металів у ґрунті. Міський транспорт та його супутня інфраструктура є головними забруднювачами ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового порту та автотранспортних підприємств міста. Має місце забруднення трамвайних колій мастилами через їх витікання з негерметичних редукторів трамвайних вагонів. Негативно впливають на стан довкілля й відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, 126


акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів та інше, утилізацію яких належним чином ще не налагоджено. Моніторингові спостереження ґрунтів, та державний контроль грунтів проводять в м. Києві ДРГП „Північгеологія”, Центральна геофізична обсерваторія, СЕС в м. Києві та Державна екологічна інспекця в м. Києві. Максимально забруднені ділянки виявлені в Дарниці, на Подолі, Шулявці, в с.Пирогів. Забруднення ґрунтів в Дарниці зумовлене виробничою діяльністю заводу „Радикал”, який протягом майже 50 років використовував сполуки ртуті без належних заходів захисту атмосферного повітря і ґрунтів. На Подолі і Шулявці забруднення ґрунтів зумовлене діяльністю підприємств електротехнічної, хімічної, машинобудівельної, поліграфічної промисловості. Отже, ділянки забруднення переважно співпадають з промисловими зонами та автодорогами, які і є основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища. Найбільша за площею ділянка з небезпечними рівнями забруднення знаходиться в межах заводу „Радикал”, який тривалий час випускав препарати хімічного захисту рослин. На цій ділянці концентрації ртуті (метал першого класу небезпеки) перевищують фонові. Уміст металу в ґрунті сягає 10 мг/кг і навіть більше. Перевищення над фоновими стосуються також міді та олова. Вміст свинцю та цинку є більшим за фоновий. Ще одна ділянка зі значним (небезпечним) рівнем забруднення розташована поряд із Гаванню поблизу заводу „Ленінська кузня” і річкового вантажного порту. Характерні перевищення вмісту важких металів : мідь, олово, срібло, свинець і цинк. Порушення та рекультивація земел Таблиця 6.3 Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 -

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

Показники державного контролю грунтів Таблиця 6.4 Показники, що Площа Площа земельної контролювалис земель ділянки, на якій ь ної ділянки зафіксовано на якій перевищення назва кількіс контролюв нормовано ть ався вмісту визна показник, показника чень, м2 шт м2 % всь ого

Кількість визначень, в яких виявлено перевищення вмісту показника ГДК

у тому числі, раз від 2 від 5 від 10 до 5 до 10 % ш % ш % ш % т т т

до 2 ш т

фонового вмісту

в с ь о г о

у тому числі, раз від 2 від 5 від 10 до 5 до 10 % ш % ш % ш % т т т

до 2 ш т

127


нафто пр. хлори ди

8

4

4

4

520

2

4 2

За даними Державної екологічної інспекції в м. Києві

Спостереження за забрудненням земель сільськогосподарського призначення на території м. Києва не проводяться, так як їх частка в загальній структурі земельного фонду незначна і складає менше 5,7 %. 6.3. Охорона земель Раціональне використання земель та їх охорона – головне соціальноекономічне та екологічне завдання сучасного суспільства, найважливіша передумова національної безпеки держави. Охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. З метою забезпечення необхідних заходів щодо використання та охорони земель у м. Києві розроблена “Програма використання та охорони земель на 2006-2010 роки”, затверджена рішенням Київської міської ради від 21.12.06 р. Даною Програмою передбачено проведення практичних заходів по встановленню меж землекористувань, проведення оцінки земель, топографогеодезичних робіт, а також робіт із рекультивації порушених земель. На фінансування вищевказаних заходів передбачені кошти з міського бюджету. Загальна кількість коштів, які протягом 2006-2010 років виділяються й будуть виділятись на проведення даних робіт, становить 366 млн. грн. Регулювання в галузі охорони земель здійснюють центральні органи всіх гілок влади, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, установлених законом. Спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі охорони земель є: центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів; центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів; центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики. Зокрема, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві – територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (Мінприроди України) приймало участь у розробленні програм щодо використання та 128


охорони земель, розглядало проекти землеустрою та інші матеріали щодо відведення земельних ділянок суб’єктам господарювання та фізичним особам. Протягом 2008 року Держуправлінням розглянуто 1524 матеріалів, за результатами яких видані висновки щодо умов використання земель, вимог екологічного характеру з метою забезпечення екологічної безпеки при розміщенні об’єктів будівництва. При розгляді зазначених матеріалів основним критерієм надання позитивного висновку є виконання екологічних вимог, що мають на меті забезпечення збереження земель та інших природних комплексів, зменшення шкідливих викидів в атмосферне повітря, тощо. 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Повноваження органів Мінприроди в сфері земельних відносин визначені Земельним кодексом України. Законами України “Про охорону земель” та “Про землеустрій” передбачається розробка і реалізація державних і регіональних програм, стандартів, норм, нормативів, правил, регламентів у галузі охорони земель; забезпечення їх родючості; проведення обліку показників родючості земель; формування правових обмежень у використанні земель; складання планів здійснення агротехнічних, меліоративних, протиерозійних та ін. заходів Правова охорона земель являє собою систему врегульованих нормами права організаційних, економічних та інших суспільних відносин щодо забезпечення раціонального використання земельного фонду країни, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист земельних ресурсів від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення та підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого правового режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень з урахуванням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей. Система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відновлюючий характер та передбачати збереження ґрунтів, обмеження шкідливого впливу на них, а також на рослинний та тваринний світ й інші компоненти навколишнього природного середовища. Проекти з міжнародного співробітництва в галузі охорони земель в м. Києві вісутні.

129


7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Київ з прилеглими до нього територіями розташовано у зоні стику двох регіональних структур: північно-східного схилу Українського щита та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Межею між ними слугує Дніпровська зона розломів північно-західного простягання. Поверхня кристалічного фундаменту в районі Києва поступово занурюється у північно-східному напрямку і в районі м. Бровари залягає на глибині понад 650 м. Найближчі до міста виходи кристалічних порід на денну поверхню відомі в долині р. Удава біля с. Плисецьке. Осадові породи, що залягають над кристалічним фундаментом, представлено пісками, глинами, мергелями. В межах міста Києва знаходяться Заводське родовище будівельного піску місцевого значення. Родовище розташовано в руслі р. Дніпро між правим берегом Дніпра і островом Великим. Запаси затверджені ДКЗ України у 2006 році за категорією А+В+С в кількості 1202 тис. м3. Родовище не розробляється. На території міста існують родовища будівельних матеріалів (піски, глини), підземних вод. Останнім часом розробка будівельних глин (Нижньоюрківське та Пирогівське родовища) зупинена. Заводське родовище будівельного піску теж не розробляється. Мінерально - сировинна база Таблиця 7.1 Види корисних копалин Нерудні корисні копалини

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

2007 р.

2008 р.

2007 р.

2008 р.

3

3

1

1

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

-

-

Балансові запаси станом на 01.01.09 тис. тон Кат. В+С1 1202

Використання надр Таблиця 7.2 № з.п.

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

1

Родовище Заводське

-

-

2

Родовище ПівнічноЛибідське

-

-

3

Родовище Либідське

-

-

ліцензії

№4480 від 01.11.2007 (видобування). ДЗК УКР. №1167 2006р. №2336 від 31.12.2004 (розвідка). ДЗК УКР. №1278 2007р. (анульовано) №2592 від 04.11.2004

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації

Рекультивован о в 2008р.

-

0

0

-

0

0

-

0

0

130


7.2. Система моніторингу геологічного середовища Підземні води є складовою частиною геологічного середовища. Державна система моніторингу підземних вод – це система проведення спостережень, збирання, обробки, підготовки, збереження та передавання інформації про стан підземних вод, прогнозування його змін у природних умовах та під впливом господарської діяльності та розробки науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам гідрогеологічної обстановки та дотримання вимог екологічної безпеки. На 01.10.2009 році спостережна мережа моніторингу підземних вод державного рівня по м. Києву складається із 22 спостережних пунктів (с.п.), в тому числі: в природному режимі – 3 с.п. – на грунтові води, в порушеному – 19 с.п. (2 – на між пластові води, 17 с.п. – на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод). 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Станом на 2008 рік по м. Києву розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, Укр ТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси підземних вод по 1 родовищу яке включає 9 ділянок із загальними розвіданими експлуатаційними запасами 699,10 тис. м3/добу. Видобуток питних підземних вод з прогнозних ресурсів м. Києва у 2008 році становив 265,42 тис. м3/добу, з них використано 265,42 тис. м3/добу, в тому числі: 234,02 тис. м3/добу – на господарсько-питне водопостачання, 31,30 тис. м3/добу – для виробничо-технічних потреб, 0,08 тис. м3/добу – на зрошення земель, 0,01 тис. м3/добу – на сільськогосподарські потреби, 0,01 тис. м3/добу – на промисловий розлив. Видобуток підземних вод з розвіданих родовищ у 2008 році становив 256,95 тис. м3/добу, з них використано 256,95 тис. м3/добу, в тому числі: 228,67 тис. м3/добу – на господарсько-питне водопостачання, 28,18 тис. м3/добу – для виробничо-технічних потреб, 0,08 тис. м3/добу – на зрошення земель, 0,01 тис. м3/добу – на сільськогосподарські потреби, 0,01 тис. м3/добу – на промисловий розлив. З 9 ділянок розвіданих родовищ питних підземних вод в експлуатацію введено 8 ділянок. В м. Києві існує 2 основних осередки забруднення підземних вод, в межах яких підземні води четвертинних відкладів мають сухий залишок до 1200 мг/дм3 та підвищений вміст хлоридів. Водозабори м. Києва працюють в сталому гідродинамічному та гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових речовин.

131


Фото 7.1. Бювет. Гідропарк Мінеральні води Станом на 2008 рік по м. Києву розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, Укр ТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод по 3 родовищам, які включають 3 ділянки із загальними розвіданими експлуатаційними запасами 439,600 м3/добу. Видобуток підземних мінеральних вод з розвіданих родовищ у 2008 році становив 550,707 м3/добу, з них використано: 344,132 м3/добу – для промислового розливу без обробки, без використання скинуто 6,027 м3/добу. З 4 ділянок розвіданих родовищ мінеральних підземних вод експлуатується 3 ділянки. Ступінь освоєння експлуатаційних запасів розвіданих родовищ мінеральних підземних вод у 2008 році склала – 43,94 %. 132


Експлуатаційні запаси та видобуток на ділянках родовищ мінеральних вод станом на 01.01.2009 року Одиниця виміру : м3/добу Таблиця 7.3 Назва родовища, ділянки Каліпсо

Індекс водоносн. горизонту J2B

2

Конча-заспа

AR-PR1

39,60

3

Софія київська

J2B

300,00

164,132

164,132

4

Оболонь

J2B

800,00

347,945

347,945

Ном з/п 1

Балансові запаси А+В+С1 С2 100,00

Всього 38,630

Видобуток Використ. Скид без використ. 32,603 6,027

Природнє розвантаж.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси У м. Київ зафіксовано 101 зсув, з них 6 зсувних рельєфів (міські зсувонебезпечні ділянки), загальною площею близько 5,28 км . У напруженому стані знаходяться дніпровські схили на Подільській (вул. Боричів Тік) та Центральній ділянках (Паркова дорога), де спостерігається розтріскування та випирання підпірних стінок, порушення асфальтових доріг, сходів, жолобів по відведенню атмосферних опадів. Активізація зсувів постійно відмічається на правому схилі Сирецької балки у вигляді локальних зміщень. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.1 № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення,

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

км2

1

з с ув и

5,28

101

0,6

Перелік основних зсувних у зсувонебезпечних ділянок у м, Києві. - Схил, прилеглий до тильного фасаду 10-го корпусу Національного аграрного університету по вул. Героїв Оборони, 11. Діючий зсув площею близько 1300 м2. Схил потребує невідкладного укріплення. - Схил, прилеглий до садиб по вул. Адмірала Ушакова, 24 і 26 і КвіткиОснов'яненка, 14. Діючий зсув грунту площею до 1400 м2 в тилу садиб. Існує загроза садибам і будівлям. Протизсувні заходи не виконуються. Необхідно визначити замовника і виконати протизсувні заходи. На громадських слуханнях мешканці мікрорайону не підтримали таку пропозицію. - Схил яру, прилеглий до садиби по вул. Адмірала Ушакова, 6-а і до вулиці (біля гаражів). Діючий зсув. Є загроза будівлям і дорозі. Площа зсуву близько 1600 м2. Є розпорядження КМДА від 23.06.2006 р. № 1267 "Про укріплення схилу біля садиби № 6-а по вул. Адмірала Ушакова у 133


Голосіївському районі", згідно якого СУППР є замовником виконання протизсувних заходів. Схил потребує укріплення. - Схил по вул. Протасів яр, 39. Діючий зсув, на якому необхідно виконати протизсувні заходи. Зруйнована підпірна стіна між територіями ТОВ "Холдингова компанія "ЕНСО-ГРУП" та ТОВ "Бора". Об’єкт внесено до проекту Програми виконання заходів щодо підвищення стійкості схилів у м. Києві на період 2006 – 2010 рр. СУППР видано технічні умови ТОВ "Холдингова компанія "ЕНСО-ГРУП" та ТОВ "Бора", які розташовані на зсувному схилі. Проектні матеріали на погодження до СУППР не надавались. Площа зсувної території 7500 м2. - Схили на пров. Моторному біля озера, яке знаходиться в районі ВАТ "Корчуватський завод будматеріалів і конструкцій". Зсув грунту площею близько 2800 м2. необхідно визначити замовника і виконати протизсувні заходи. - Схили Національного ботанічного саду НАНУ ім. М. Гришка. Зсувні явища та ерозія на схилах вздовж Наддніпрянського шосе на площі біля 5000 м2. Необхідно виконати протизсувні заходи. - Схил між пров. Кленовим і АТП–7 (вул. Кіквідзе, 43). Періодичне ерозійне розмивання схилу площею близько 4000 м2 з виносами розрідженого ґрунту на територію ВАТ"АТП-7". Необхідно визначити замовника і виконати протизсувні і протиерозійні заходи. - Схил, прилеглий до садиби п вул. Менделєєва, 45. Деформація поверхні насипного укосу, тріщини заколу внаслідок самовільного некваліфікованого будівництва мешканцями садиби на площі близько 600 м2. Можливе виникнення зсувних явищ. - Схил біля вул. Ягідної, 60, корп. 7. Зсув площею близько 1700 м2. Необхідно визначити замовника і виконати протизсувні заходи. - Схил біля Маріїнського парку на ділянці від Музичної раковини до оглядового майданчика на Радянській площі. Зсувний процес на протязі останніх десятиліть руйнує прибрівочну частину плато. Площа зсувного схилу складає біля 24500 м2. Замовником на виконання протизсувних заходів, згідно розпорядження КМДА від 07.10.1999 р. № 1641, визначено Дирекцію будівництва шляхово-транспортних споруд КК „Київавтодор". Проект протизсувнихзаходів реалізований не в повному обсязі. Об'єкт внесено до програми Першочергових заходів щодо підвищення стійкості схилів у місті Києві на період 2006-2007 років, затвердженої Київським міським головою. В 2008 році кошти на протизсувні заходи не виділялись, роботи не проводились. - Підпірні стіни біля будинків № 10 по вул. Костьольній і № 5/1-а по вул. Трьохсвятительській знаходиться в гостроаварійному стані. Технічний стан підпірних стін (верхньої, побудованої з блоків ФБС та нижньої - цегляної) погіршується. Стіни відхиляються від вертикалі, деформуються, обрушується цегла нижньої стіни і бетонні блоки верхньої підпірної стіни; на дорозі біля будинку № 10 по вул. Костьольній утворились тріщини заколу. В будь-який момент стіни можуть повністю зруйнуватись. При цьому буде зруйнована тепломережа і частина дороги по вул. Костьольній. 134


- Про гостроаварійний стан підпірних стін та можливу катастрофу при їхньому обрушенні ВАТ «СУППР» неодноразово повідомляло КП ЖЕК «Михайлівська», КП «ШЕУ ремонту та утримання автошляхів і споруд на них» Шевченківського району м. Києва, Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію, Управління з питань ТЕБ та НС Шевченківського району, але становище до цього часу не виправлено. - Схил біля садиби по вул. Військовій, 15-а. Деформація самовільно збудованих на схилі підпірних стін на площі близько 700 м2. Новому землевласнику необхідно укріпити схил протизсувними спорудами по проекту, погодженому з СУППР. - Схили рекультивованого звалища твердих побутових відходів в с. Пирогів. Надмірне водонасичення укосів фільтратом і поверхневими водами, ерозія та руйнування схилів з північно-західного і південно-східного боку звалища. Необхідно виконати протизсувні та протиерозійні заходи в повному обсязі, відновити новозбудовані зруйновані протизсувні споруди. - Схили яру біля вул. Весняної від будинків №№33,35 і до озера. Необхідно виконати протизсувні, протиерозійні заходи, організацію поверхневих і побутових стоків в мікрорайоні для запобігання можливим зсувам. - Схили в кінці вул. Писаржевського розмиваються невпорядкованими поверхневими стоками з дороги. Для недопущення зсувів потрібно забезпечити стійкість укосів і схилів та виконати протиерозійні заходи. - Схил між автостоянкою №48 Спілки автомобілістів України та ГБК „Деміївський яр" на пров. Бурмистенка перебуває в нестійкому стані, деформується. Гаражі останнього ряду автостоянки № 48, які самовільно побудовані, похилились. Необхідно укріпити схил. - Схил, прилеглий до оглядового майданчика в районі Арки Возз'єднання в парку "Хрещатий". Зсув ґрунтів на площі близько 200 м2 Є небезпека розвитку зсувного процесу і руйнування прогулянкової території парку. Про порушення, які призвели до зсуву, СУППР повідомляло: ПП "Фірма" Ніка", Центральний парк культури і відпочинку, Управління архітектурно будівельного контролю. Об'єкт було включено до переліку на виконання першочергових заходів щодо підвищення стійкості схилів у місті Києві на період 2006-2007 років, затверджений Київським міським головою. Кошти на проведення робіт не виділялись. - Схили озера біля вулиць Квітки - Основ'яненка та Військової, 31-а. Періодичні зсувні явища на площі до 2 700 м2. Слід забезпечити стійкість схилів. - Схил вздовж ГБК „Дніпро-2" біля приватних садиб на ділянці між вул. О. Кошового і Добрий шлях знаходиться в стані відносної стійкості. Слід укріпити стрімкий уступ схилу на площі до 1500 м2. - Схил біля садиб по вул. Малокитаївській, 82, 84. Деформації новозбудованої підпірної стіни. Проводились роботи її підсиленню, але у зв'язку з невпорядкованістю поверхневих стоків у садибах можливий 135


розвиток зсувних явищ. Землевласникам необхідно організувати поверхневі стоки в садибах. - Схил, прилеглий до підпірної стіни по вул. Китаївській, 14-16. Деформації існуючих підпірних стін можуть призвести до їх руйнування і зсуву. Експлуатуючій організації необхідно реконструювати і підсилити підпірні стіни. - Схил біля садиби №5-а по вул. Закарпатській. Без погодження проекту забудовником пересипано яр. Деформується недобудована підпірна стіна, недосконало організовано пропуск води по дну яру. Можливі зсувні явища. Землевласнику слід упорядкувати стік води на території ділянки і по дну яру. - Схили яру біля пров. Стратегічного, 23 привантажено насипом фунту, вони розмиваються неорганізованими поверхневими стоками з вулиці і садиби. Можливі зсувні явища. Слід визначити замовника, виконати протизсувні заходи на схилах яру, першочергово організувавши поверхневі стоки в районі садиби №23. - Схили яру в біля вул. Військової, 36-а,б та вул. Маршальської, 22. Значна стрімкість схилів і невпорядкованість поверхневих стоків в садибах можуть призвести до зсувів. Необхідні укріплювальні та інші протизсувні заходи. - Схил між дорогами навпроти садиби по вул. Академіка Кащенка, 7 знаходиться в нестійкому стані, має тріщини заколів. Можливий зсув площею до 300 м2. Необхідно визначити замовника і виконати укріплення схилу і організацію поверхневих стоків. - Схил біля дороги навпроти будинку по вул. Парниковій,4. Початкова стадія розвитку зсуву (площа біля 180 м2), деформація дороги. Для збереження дороги, інженерних комунікацій, прилеглих споруд і схилу необхідно невідкладно перекласти водопровід, забезпечити його належну безаварійну експлуатацію, влаштувати на дорозі зливову каналізацію і шляховий борт та укріпити схил. - Схили яру в лісі біля вул. Ягідної, 58. Діючі зсуви площею біля 1800 м 2. внаслі��ок концентрованого розмивання і водонасичення ґрунтів поверхневими водами з дороги. Необхідно забезпечити стійкість схилів, першочергово організувавши відведення шляхових поверхневих стоків до тальвегу яру і по ньому до озера. Забезпечити належну експлуатацію водопроводу на вул. Ягідній, на якому часто трапляються аварії. - Схили вздовж вул. Ракетної, Панорамної до Лисогірського узвозу поступово розмиваються поверхневими стоками і руйнуються. Можливі зсуви. Слід організувати відведення поверхневих стоків з плато і виконати укріплювальні заходи. - Схили і укоси Пирогівського кар'єру, де в даний час знаходиться полігон №6 ВАТ "Київспецтранс" (вул. Червонопрапорна, 9496) поступово руйнуються і потребують влаштування стійкого профілю укосів, удосконалення організації поверхневих стоків. 136


- Ділянка схилу альпійської гірки Ботанічного саду імені академіка О.В.Фоміна Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Зсувний процес в верхній частині альпінарію, відбувається осідання ґрунту по тріщині заколу через водонасичення ґрунтів схилу. Необхідно виконати спеціальні протизсувні заходи. Площа 2 зсувонебезпечної території 4000 м . - Зсувонебезпечний схил між Міжнародним центром культури і мистецтв профспілок України (вул. Інститутська, 1) і Інститутом історії України та ВАТ"Київоздоббуд" (вул.Грушевського, 4).Порушення, допущені при влаштуванні дощової каналізації і відсутності належного технічного обслуговування цієї каналізації, викликали руйнування схилу. Можливе виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної із зсувом ґрунтів та руйнуванням будівель. Для виправлення становища необхідно привести до робочого стану дощову каналізацію і ліквідувати промивини на схилі. З цього приводу було проведено засідання Комісії ТЕБ та НС Печерської РДА, - XXI зсувний цирк (ур. Спаський Яр) на правому березі р. Дніпра. Відбуваються деформації і осідання оглядового майданчика і алеї парку, руйнуються підпірні стіни СУППР. Можливе виникнення зсуву. - Об'єкт - "Будівництво офісно-житлового центру по вул. Мечникова між будинками, 9-а і 11" (замовник будівництва - ТОВ "Георгій"). При влаштуванні пальового огородження котловану відбулося осідання брівки схилу і прибудинкової території будинку № 7 на вул. І. Маряненка. Можливий розвиток зсувного процесу. Для виправлення становища СУППР надало припис генпідряднику ТОВ "Газ-Тех-Комплект" з вимогою забезпечити стійкість схилу іприбудинкової території. Вимоги припису не виконано. Згідно протокольних доручень Комісії ТЕБ та НС забудовник зобов'язаний виконати термінові протидеформаційні заходи для будинку № 7 на вул. І. Мар'яненка і негайно приступити до виконання робіт з влаштування контрфорсів підпірної стінки з боку котловану по вул. Мечникова, 9-а - 11. - Об'єкт - "Будівництво 2 житлових будинків № 5-а і 5-6 на вул. Мечникова, офісного центру на вул. Мечникова, 1 та медичного комплексу на вул. Шовковичній, 39/1" (замовник – УПІК "Проміндустрія"). При виконанні земляних робіт підрізано зсувонебезпечні схили без тимчасового кріплення укосів на території Олександрівської клінічної лікарні. Можливі виникнення зсувів ґрунтів, є загроза руйнування дороги і споруд лікарні. - Об'єкт - "Будівництво житлового будинку по вул. Шовковичній, 39/1-а. При виконанні земляних робіт забудовником "Житло-Буд" небезпечно підрізано схил без укріплення укосу. Можливе виникнення зсуву ґрунтів. Для виправлення становища СУППР надало припис порушнику ТОВ "Житло-Буд" з вимогою забезпечити стійкість підрізаного укосу і повідомило Київську міську державну адміністрацію. Вимоги припису не виконано. Згідно протоколу доручень № 99 наради Постійної комісії ТЕБ та НС КМДА від 01.12.2008 р. "Про ситуацію, яка склалася на майданчику по вул. Шовковичній, 39/1-а у Печерському районі" ТОВ 'Житло-Буд" повинне здійснити заходи щодо поновлення благоустрою на земельній ділянці по вул. Шовковичній, 137


39/1-а. На теперішній час ці заходи не виконуються і схил знаходиться в нестійкому стані. - Кловський узвіз, 14-18. Внаслідок незадовільної експлуатації дощової каналізації прибудинкових територій будинків №№ 15, 17, 19 на Печерському узвозі (служба КП "Липкижитлосервіс") зруйновано оглядовий колодязь. Дощова арда з колодязя тече на схил, руйнується схил і підпірна стіна ВАТ "СУППР" в підніжжя схилу. Можливе виникнення зсуву аварійного характеру. ВАТ "СУППР" надало приписи порушникам протизсувного режиму КП "Липкижитлосервіс" і ЖБК "Печерський" з вимогою привести до робочого стану дощову каналізацію та повідомило про порушення Управління житлово-комунального господарства Печерської РДА. Вимоги приписів не виконуються. - Схил біля Дальніх печер Києво-Печерської Лаври з боку Набережного шосе (біля джерела). Підрізано зсувонебезпечний схил під час відновлення джерела. Без проектної документації будується каплиця. Існує небезпека обрушення схилу і вище розташованої території. Необхідно забезпечити стійкість підрізаного схилу. - Площа І. Франка. Неупорядкованість і випуск поверхневих стоків з прибудинкових територій будинків №№ 19-6, 21/12, 17-а на вул. Лютеранській призвело до руйнування схилу з боку пл. І. Франка. Утворились вимивини фунту, водовідвідний лоток і цегляна підпірна стіна зазнали руйнувань. Можливе виникнення зсуву ґрунтів. СУППР надало приписи порушникам ЖЕО-601 і Гімназії № 86 "Консул" (ДНЗ № 107) з вимогою організувати поверхневі стоки на прибудинкових територіях, ліквідувати на схилі вимивини ґрунту, привести до робочого стану водовідвідний лоток, підпірну стіну та повідомило КП "Печерськжитло" і Управління житлового господарства Печерської РДА. Вимоги приписів не виконуються. - Вул. Мечникова, 7-а. Відсутність дощової каналізації з прибудинкових територій будинку №14 на вул. І. Мар'яненка призвела до потрапляння поверхневої води на прилеглий схил. У нижній частині схилу утворились ерозійні вимивини, руйнується підпірна стіна нприбудинковій території будинку № 7-а на вул. Мечникова. Можливе виникнення зсувуґрунтів. У зв'язку з цим порушенням протизсувного режиму СУППР повідомило Печерську РДА і ЖБК "Дружба". - Пров. К. Гордієнка, 3. Після ліквідації аварії на водокомунікаціях відбувається осідання ґрунту, яким було засипано провал, і борту вздовж укосу біля будинку № 3. Атмосферна вода з прибудинкової території тече на схил, надмірно зволожуються ґрунти схилу. Якщо якісно не відновити борт вздовж укосу, то це може призвести до зсуву ґрунтів і повторної аварії водокомунікацій. Для виправлення становища СУППР надало припис КП "ШЕУ "Печерського району" і повідомило про це Управління з питань ТЕБ та НС Печерської РДА. На сьогоднішній день порушення не виправлено. - Схил Байкової гори між садибами № 48-56 по вул. Волзькій та ГБК "Козацькій" по вул.Кіровоградській. Неукріплена ділянка схилу: існуюча стіна не відповідає навантаженням від схилу. Необхідно припинити потрапляння 138