Page 1

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області

ДОПОВІДЬ ПРО СТАН навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2009 році

Хмельницький 2010р. 1


ЗМІСТ

1.

2.

3.

4.

5.

Вступне слово........................................................................................................ Загальні відомості.................................................................................................. 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості.............................. 1.2. Соціальний та економічний розвиток.......................................................... Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару.............. 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря................ 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами....................................................................................... 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України................................................................. 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).............................................................................................................. 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря................................... 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.............. 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря........................................... 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.............. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря............ Зміна клімату......................................................................................................... 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення антропогенних викидів парникових газів...................................................................................... Стан водних ресурсів............................................................................................ 4.1. Водні ресурси та їх використання................................................................ 4.2. Забруднення поверхневих вод...................................................................... 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод........................................................................................................................... 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)........... 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод......................................... 4.3. Якість поверхневих вод................................................................................. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.................................. 4.3.2 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію..... 4.3.3. Радіаційний стан поверхневих вод............................................................ 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення................................ 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів........................................ Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно заповідного фонду............................................................... 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі............................................................................................................... 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових............................................ 5.1.2. Загроза та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення.............................................................................................................. 5.2. Лісові ресурси.................................................................................................

5 6 6 7 8 8 8 9 17 18 18 19 20 20 20 20 21 21 23 23 24 24 24 24 26 26 26 30 30 30 31

33

34 2


6.

7.

8.

9.

5.2.1. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів................................................................................................................... 5.2.2. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України..... 5.2.3. Стан зелених насаджень України.............................................................. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.......................... 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі.......................... 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні.................................... 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України..... 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними........................................................................................................................ 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття.................................................................................. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.............................. 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України...................................... 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон......................... 5.4.3. Історико-культурна спадщина................................................................... 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля....................................................... Стан земельних ресурсів та ґрунтів..................................................................... 6.1. Структура та стан земельних ресурсів......................................................... 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь......................... 6.1.2. Деградація земель........................................................................................ 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси................ 6.3. Якість грунтів................................................................................................. 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення.............................. 6.3.2. Забруднення грунтів.................................................................................... 6.4. Охорона земель............................................................................................... 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво..................................................................................................... Надра....................................................................................................................... 7.1. Мінерально-сировинна база.......................................................................... 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази................................ 7.2. Система моніторингу геологічного середовища......................................... 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість........................................ 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси..................................................................... 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.................... 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр........................................ Відходи................................................................................................................... 8.1. Структура утворення та накопичення відходів............................................. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)................................................................................................................ 8.3. Використання відходів як вторинної сировини............................................ 8.4. Транскордонні перевезення відходів............................................................ 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами........................... Екологічна безпека................................................................................................

36 37 42 43 43 46 47 49 50 50 55 57 58 58 59 59 59 62 62 63 63 63 64 64 66 66 66 68 68 70 70 71 72 72 73 78 79 79 82 3


10.

11.

12.

13.

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки............................... 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.......................... 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія............................................................. 9.3.1. Радіаційне забруднення територій............................................................. 9.3.2. Радіоактивні відходи................................................................................... Сільське господарство та його вплив на довкілля............................................. 10.1. Ведення сільського господарства в Україні.............................................. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.................................................................................. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.............................. Вплив енергетики на довкілля............................................................................. 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави................. 11.2. Ефективність енергоспоживання................................................................ 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі........................... Вплив транспорту на навколишнє природне середовище................................. 12.1. Транспортна система України..................................................................... 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень............................................................... 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів............................... Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища............................................................................................................. 13.1. Екологічна політика України...................................................................... 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства......................................................................................................... 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища................................ 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації........................ 13.5. Економічні засади природокористування................................................... 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності............................. 13.5.2. Стан фінансуванн я екологічної галузі.................................................... 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки......................... 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.. 13.8. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.. 13.9. Участь громадськості у процесі прийняття рішень................................... 13.9.1. Діяльність громадських екологічних організацій.................................... 13.9.2. Громадські рухи......................................................................................... 13.10. Виконання державних екологічних програм........................................... Висновки і пропозиції........................................................................................... Додатки. Список працівників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області та Державної екологічної інспекції в області, відповідальних за підготовку матеріалів про стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2009 році.............................

82 83 83 84 84 88 88 89 89 89 89 90 92 92 92 92 94 96 96 98 100 103 104 104 106 106 107 108 110 111 112 112 116

4


ВСТУПНЕ СЛОВО Розбудова незалежної правової держави, що відбувається в Україні, та реформування системи управління зумовлюють зростання ролі територій у проведенні економічних трансформацій і становленні нових форм господарювання. Сьогодні значно розширюються функції і завдання регіонів щодо раціонального використання природних ресурсів, забезпечення зайнятості населення та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Від того, наскільки оптимально поєднуються інтереси держави і окремих регіонів, залежить збалансованість розвитку народногосподарського комплексу. Регіональна економічна політика характеризується певною сукупністю цілей, завдань, механізмів, які в кінцевому підсумку визначають її стратегію і тактику. Вона грунтується на врахуванні широкого спектра національних, політичних, соціальних факторів, що і дає змогу ефективно впливати на регіональний розвиток. При визначенні пріоритетних напрямів регіональної економічної політики беруться до уваги демографічні, екологічні, виробничі та інші проблеми, вирішення яких сприяє загальному економічному піднесенню регіонів. На нинішньому етапі соціально-економічного розвитку її головною метою є збільшення національного багатства країни на основі підвищення соціально-економічного розвитку регіонів, ефективного використання їх природно-ресурсного і науково-технічного потенціалу, раціоналізації систем розселення та досягнення внутрірегіональної збалансованості. В екологічній сфері державна регіональна економічна політика спрямовується на запобігання забрудненню довкілля та ліквідацію його наслідків, впровадження механізму раціонального природокористування, збереження унікальних територій та природних об'єктів. Завданнями регіональної економічної політики передбачається повніше використання рекреаційних ресурсів, а також сприятливих за кліматичними та природними факторами областей України з метою формування в майбутньому високорозвинутих рекреаційно-туристичних та оздоровчо-лікувальних комплексів державного і міжнародного значення.

5


1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Хмельницької області Хмельницька область займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних територій, багатством рослинного і тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею річок. По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, географічно займаючи центральну та західну частини Волино–Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита. Сільськогосподарські угіддя області займають 76,0 % її території. Решту території – ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об’єкти та шляхи сполучення. Землі високопродуктивні. Їх основу складають чорноземи глибокі, темно–сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно–чорноземні та чорноземно–лучні, під якими зайнято 1254,3 тис. га, або 60,8 % угідь області. Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих річок: Дніпра, Південного Бугу та Дністра з їх притоками–Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими. Ліси вкривають близько 13 % території області. Основна частина лісових масивів зосереджена у її поліській частині, де вони займають близько 40 % лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить: у Придністров’ї – 17 %, Хмельницькому Побужжі – 15 %, північному Поділлі – 12 % від загальної лісовкритої площі. Клімат помірно–континентальний. За результатами проведених спостережень встановлено, що концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецька, Південний Буг, Тернавка, Ушиця, Дністер, Жванчик та Калюс вони перевищували нормативи ГДК для водойм рибогосподарського користування. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 4,38 – 8,96 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Мукша, Жванчик), Південний Буг та Дніпра (Горинь,Косецька) в 1,09–3,8 раз, в річках Іква, Горинь, Цвітоха, Случ збільшився в 1,39–2,13 рази, в інших залишився на рівні минулого року. За даними обласної санітарно–епідеміологічної станції, відхилення від санітарних норм у відібраних пробах води з водойм першої категорії (питного призначення) за санітарно–хімічними показниками становили 9,1% (20087,9%), за бактеріологічними показниками –3,7% (2008 - 4,1% ). У пробах води з водойм другої категорії (господарського призначення) відхилення за санітарно– 6


хімічними нормативами складали 13,5% (2008-12,6%), за санітарно– актеріологічними –10,0% ( 2008-11,6%). Більш стабільним був хімічний склад проб питної води з підземних водоносних горизонтів. В проведених хімічних аналізах забруднення підземних вод не виявлено. Незначний виняток становлять пости, на яких свердловини облаштовані на водоносний горизонт сучасних алювіальних відкладів, де відсутня природна захищеність даного водоносного горизонту, в т.ч. на Чернелівському водозаборі. В атмосфері обласного центру, порівнюючи з попереднім роком, зменшились концентрації формальдегіду, хлороводню та двоокису сірки. Дослідження органами санітарії проб атмосферного повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міст виявили перевищення норм ГДК забруднюючих речовин у 0,73 % (2008- 2,7%), у сільських населених пунктах – у 3,0% (2008 – 2,5%) цих проб. Природно-географічні фактори, рівень використання природних ресурсів та охорони довкілля у значній мірі визначають стан навколишнього середовища усього Подільського регіону та за його межами. Екологічна ситуація, рівень екологічної безпеки області залежали, передусім, від обсягів впливу на навколишнє середовище підприємств промислової і комунальної сфер, сільського господарства, транспортних засобів, а також рівня дотримання природоохоронного законодавства мешканцями області. 1.2.Соціальний та економічний розвиток Хмельницької області Протягом 2009 року обласною державною адміністрацією разом з органами місцевого самоврядування послідовно та системно здійснено низку заходів для мінімізації негативних наслідків світової фінансової кризи в економіці регіону, реалізації взятих зобов’язань щодо забезпечення комплексного його розвитку, належного життєвого рівня громадян та збереження стабільної суспільно-політичної ситуації. Особливу увагу приділено виконанню завдань та заходів Програми соціально-економічного та культурного розвитку Хмельницької області на 2009 рік, як запоруки вирішення наявних проблем у житті подолян. Для об’єктивної оцінки стану економіки щотижнево відстежувалися показники фінансово-господарської діяльності бюджето- та містоутворюючих підприємств, проводився моніторинг обсягів споживання електроенергії підприємствами промисловості, сільського господарства та будівництва у розрізі районів та міст обласного значення. Вживалися заходи з реалізації державної регуляторної політики, спрямовані на підтримку підприємницької ініціативи населення. Оперативно реагувати на негативні тенденції в розвитку економіки дозволяло щомісячне проведення комплексної оцінки соціально-економічного розвитку районів, аналіз динаміки соціально-економічного стану міст обласного значення. Значна увага приділялася здійсненню роботи щодо поліпшення показників, які погіршилися або мають низькі значення. 7


За комплексною оцінкою соціально-економічного розвитку регіонів України Хмельницька область за підсумками І кварталу посіла дев’ятнадцяте місце, в цілому за 2009 рік – п’ятнадцяте. Кращих результатів серед районів досягли Кам’янець-Подільський, Віньковецький та Деражнянський, суттєво погіршилася рейтингова оцінка – Хмельницького, Білогірського та Летичівського, які зайняли останні місця. Серед міст обласного значення кращий соціально-економічний стан був у місті Славута, найгірший – місті Шепетівка. Завдяки цим та іншим вжитим заходам протягом звітного періоду вдалося зменшити негативні наслідки для економіки регіону проявів світової фінансової кризи. Однак економічна ситуація, яка склалася на кінець 2009 року, не дає підстав для заспокоєння, вимагає постійного вжиття подальших дієвих заходів.

2.ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря В цілому по області стан атмосферного повітря у 2009 році залишається стабільним і в порівнянні з минулим роком значно не погіршився. Щоправда спостереження якості атмосферного повітря ведуться лише в м.Хмельницькому на двох стаціонарних постах лабораторією гідрометеоцентра. За минулий рік не було виявлено екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного походження та несприятливих природних явищ. Не було, також, встановлено наднормативних викидів стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Починаючи з 2005 по 2008 рік в області спостерігалось постійне зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як стаціонарними так і пересувними джерелами. У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротились і склали 81.434 тис.тонн, в тому числі від стаціонарних джерел - 17.778 тис.тонн, від рухомих джерел – 63,656. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

2000 2005 2006 2007

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 70,0 18,4 51,6 52,5 16,0 36,5 57,9 17,9 40,0 87,5 23,4 64,1

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 3400 2500 2800 4200

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

48,1 38,0 42,3 64,5

0,0000237* 0,0000066 0,0000060 0,0000071

8


Роки

2008 2009

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 92,1 24,5 67,6 81,4 17,8 63,6

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 4500 3948

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

68,4 60.9

-

 В 2000 році показника ВРП не існувало, обсяг викидів на одиницю продукції розраховано до показника ВДВ – валова додана вартість (т/млн.грн).  У 2008 та 2009 роках показник ВРП для Хмельницької області ще не визначений. 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Хмельницькій області У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по Хмельницькій області скоротились на 6,734 тис.тонн і вийшли на рівень 2006 року. Скорочення відбулось по всіх містах та районах області, за виключенням Дунаєвецького (+0,326 тис.тонн) та Теофіпольського районів. (+0,160 тис.тонн). Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т 2000

2005

2006

2007

2008

2009

Всього, Хмельницька область

18,42

16,037 17,867 23,406 24,512 17,778

м.Хмельницький м.Кам»янець-Подільський м.Нетішин м.Славута м.Старокостянтинів м.Шепетівка Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам’янець-Подільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтинівський район Старосинявський район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район

2,928 0,795 0,210 1,935 0,782 0,784 0,105 0,100 1,259 0,777 0,582 0,385 0,654 2,504 1,658 0,196 0,043 0,502 0,288 0,066 0,133 0,210 0,666 0,345 0,366

1,182 0,291 0,043 1,192 0,290 0,517 0,060 0,023 0,350 0,123 0,098 0,174 0,277 7,421 1,969 0,253 0,066 0,368 0,204 0,158 0,045 0,169 0,404 0,083 0,140

1,058 0,276 0,017 0,972 0,491 0,520 0,060 0,013 0,373 0,383 0,103 0,125 0,300 7,219 3,755 0,279 0,074 0,372 0,098 0,150 0,039 0,374 0,441 0,109 0,156

1,073 1,051 0,268 0,328 0,017 0,158 0,673 0,671 0,436 0,563 0,481 0,472 0,057 0,026 0,011 0,011 0,363 0,361 0,431 0,334 0,068 0,062 0,172 0,178 0,322 0,274 12,720 14,409 4,079 3,748 0,350 0,386 0,021 0,033 0,315 0,277 0,052 0,054 0,224 0,235 0,037 0,009 0,384 0,095 0,562 0,450 0,043 0,070 0,125 0,250

0,792 0,210 0,015 0,326 0,481 0,473 0,005 0,012 0,250 0,312 0,041 0,504 0,234 8,863 3,501 0,274 0,017 0,211 0,188 0,167 0,007 0,255 0,362 0,060 0,211

9


2000 Ярмолинецький район

2005 0,143

2006 0,137

2007 0,110

2008

2009

0,122

0,007

0,007

По найпоширеніших забруднюючих речовинах, а саме речовинах у вигляді суспендованих твердих частинок скорочення викидів склало 3,091 тис.тонн, по діоксиду азоту 2,26 тис.тонн, по оксиду вуглецю 0,761 тис.тонн, по діоксиду сірки на 0,552 тис.тонн. Крім того скоротились викиди металів та їх сполук на 10,34 тонн, НМЛОС на 47,6 тонн, метану на 72,6 тонн, хлору та його сполук на 4,2 тонн.

10


0,668 0,194 0,109 0,114 0,673 0,316 0,017 0,109 0,089 0,671 0,289 0,012 0,075 0,145 0,326 0,076 0,007 0,042

0,077 0,015 0,048 0,085 0,436 0,257 0,008 0,024 0,092 0,563 0,346 0,062 0,024 0,066 0,481 0,223 0,066 0,030

0,001

0,001

0,046

0,053

0,003

0,088

0,210

0,112

0,084

0,180

0,148

0,063

0,209

0,792

0,250

0,196

0,120

0,218

1,051

0,373

0,216

0,078

0,215

1,073

0,432

0,235

0,082

0,243

1,182

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю*

діоксид азоту*

діоксид сірки*

пил

разом

2008 р. в т.ч.

-

0,005

0,015

0,003

0,010

0,006

0,089

0,328

0,063

0,075

0,009

0,075

0,268

0,086

0,107

0,006

0,077

0,291

0,326

2,928

2007 р. в т.ч.

0,126

0,009

0,158

-

-

0,001

0,008

0,017

0,001

0,001

0,010

0,016

0,043

0,142

0,795

2005 р. в т.ч.

0,098

1,192

0,290

0,051

0,210

2000 р. в т.ч.

0,057

0,550

0,228

м.Старокостянтинів 1,935

м.Кам’янець-Подільський

0,782

Населені пункти

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2009 р. в т.ч.

м.Хмельницький

м.Нетішин

м.Славута

11


0,123 0,021 0,032 0,016 0,016 0,431 0,147 0,061 0,027 0,107 0,334 0,139 0,073 0,013 0,100 0,312 0,126 0,076 0,014

0,098 0,010 0,048 0,009 0,026 0,068 0,016 0,010 0,012 0,019 0,062 0,023 0,013 0,004 0,013 0,041 0,016 0,004 0,006

0,018

0,050

0,002

0,003

-

-

0,012

0,002

0,003

-

0,001

0,011

0,002

0,003

-

0,001

0,011

0,010

0,007

-

0,006

0,023

0,037

0,001

0,002

-

0,002

0,005

0,015

0,005

-

0,003

0,026

0,017

0,006

0,005

0,008

0,057

0,016

0,006

0,004

0,013

0,060

0,018

0,105

0,201

0,070

0,049

0,101

0,473

0,109

0,081

0,066

0,167

0,472

0,126

0,101

0,014

0,181

0,481

0,142

0,097

0,019

0,185

0,517

0,276

0,784

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю*

діоксид азоту*

діоксид сірки*

пил

разом

2008 р. в т.ч.

0,026

0,067

0,250

0,032

0,068

0,044

0,092

0,361

0,067

0,057

0,043

0,101

0,363

0,055

0,061

0,051

0,098

0,350

0,102

0,100

2007 р. в т.ч.

0,091

0,041

0,130

1,259

2005 р. в т.ч.

0,009

0,777

Деражнянський район 0,582

Населені пункти

2000 р. в т.ч. 2009 р. в т.ч.

м.Шепетівка

Білогірський район

Віньковецький район

Волочиський район

Городоцький район

12


0,253 0,121 0,062 0,009 0,052 0,350 0,182 0,070 0,010 0,074 0,386 0,222 0,063 0,010 0,077 0,274 0,123 0,063 0,006

0,066 0,022 0,007 0,004 0,016 0,021 0,001 0,002 0,033 0,001 0,002 0,017 0,001

0,560

0,573

1,242

2,707

0,082

4,741

8,863

2,056

4,736

0,358

7,182

14,409

2,488

3,221

0,324

6,667

12,720

0,933

1,578

0,044

4,848

7,421

1,671

0,049

0,020

0,038

0,061

0,234

0,043

0,020

0,053

0,088

0,274

0,077

0,023

0,047

0,091

0,322

0,080

0,031

0,035

0,060

0,277

0,137

0,654

0,240

0,013

0,006

0,072

0,504

0,026

0,008

0,006

0,079

0,178

0,028

0,008

0,006

0,101

0,172

0,028

0,013

0,024

0,091

0,174

0,131

0,385

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю*

діоксид азоту*

діоксид сірки*

пил

разом

2008 р. в т.ч.

0,008

0,024

3,501

0,661

0,665

0,017

0,027

3,748

0,692

0,706

0,013

0,020

4,079

0,732

0,781

0,014

0,030

1,969

0,064

2,504

2007 р. в т.ч.

0,070

0,062

0,012

1,658

Населені пункти

2005 р. в т.ч.

0,002

0,196

Новоушицький район 0,043

Кам»янець-Поділь-ський район 2000 р. в т.ч. 2009 р. в т.ч.

Дунаєвецький район

Ізяславський район

Красилівський район

Летичівський район

13


0,169 0,002 0,006 0,043 0,071 0,384 0,016 0,010 0,003 0,247 0,095 0,009 0,006 0,001 0,008 0,255 0,003 0,003 0,001

0,404 0,250 0,060 0,007 0,031 0,562 0,258 0,091 0,027 0,124 0,450 0,246 0,069 0,011 0,042 0,362 0,174 0,054 0,011

0,004

0,001

0,027

0,006

0,046

0,081

0,167

0,045

0,012

0,055

0,118

0,235

0,046

0,021

0,042

0,080

0,224

0,029

0,009

0,042

0,079

0,158

0,013

0,064

0,025

0,039

0,053

0,188

0,012

0,007

0,015

0,016

0,054

0,006

0,002

0,031

0,010

0,052

0,008

0,016

0,171

0,009

0,204

0,032

0,288

0,020

0,020

0,027

0,140

0,211

0,041

0,020

0,032

0,172

0,277

0,072

0,033

0,029

0,158

0,315

0,116

0,046

0,044

0,137

0,368

0,085

0,502

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю*

діоксид азоту*

діоксид сірки*

пил

разом

2008 р. в т.ч.

-

0,002

0,007

0,006

0,002

-

0,002

0,009

0,012

0,002

0,007

0,016

0,037

0,016

0,004

0,007

0,018

0,045

0,025

0,066

2007 р. в т.ч.

0,160

0,047

0,188

0,133

Населені пункти

2005 р. в т.ч.

0,046

0,210

Хмельницький район 0,666

Старокостянтинівський район 2000 р. в т.ч. 2009 р. в т.ч.

Полонський район

Славутський район

Старосинявський район

Теофіпольський район

14


0,137 0,075 0,009 0,008 0,013 0,122 0,064 0,008 0,006 0,015 0,007 0,002 0,003 0,001 0,007 0,002 0,003 -

16,037 7,211 1,022 3,269 3,202 23,406 9,044 0,940 4,703 4,915 254,512 9,636 1,238 6,080 3,989 17,778 6,545 0,686 3,820

0,030

0,007

0,009

0,010

-

0,033

0,060

0,010

0,012

-

0,039

0,070

0,005

0,005

-

0,025

0,043

0,023

0,017

0,010

0,025

0,083

0,086

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю*

діоксид азоту*

діоксид сірки*

пил

разом

2008 р. в т.ч.

0,023

0,123

0,211

0,112

0,012

0,039

0,058

0,250

0,072

0,005

0,016

0,031

0,125

0,071

0,007

0,026

0,030

0,140

0,060

0,345

2007 р. в т.ч.

0,001

0,038

4,552

0,366

2005 р. в т.ч.

3,228

0,143

Разом по області 18,420

Населені пункти

2000 р. в т.ч. 2009 р. в т.ч.

Чемеровецький район

Шепетівський район

Ярмолинецький

*Інформація по викидах діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду вуглецю за 2000 рік - відсутня

15


Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн у 2009 р. у 2008 р.

м.Хмельницьки й м.Кам»янецьПоділь-ський м.Нетішин м.Славута м.Старокостянтинів м.Шепетівка Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам»янецьПодільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтині вський район Старосинявськи й район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район Ярмолинецький район

Збільшення +\- Обсяги викидів у Викинуто в зменшення 2009 р. до 2008 р., середньому одним викидів у 2009 р. % підприємством, проти 2008 тонн р.,тонн -259,120 75,3 15,529

792,003

1051,123

210,106

327,738

-117,632

64,1

10,005

14,706 325,949 481,260

157,469 671,020 563,031

-142,763 -345,071 +0,650

9,3 48,6 85,5

7,353 16,297 21,875

472,585 5,215

471,935 26,395

-81,771 -21,180

100,1 19,8

24,873 1,304

12,297

10,743

+1,554

114,5

2,050

249,733

360,551

-110,818

69,3

19,210

312,123

333,676

-21,553

93,5

28,375

41,087

62,442

-21,355

65,8

4,109

504,176

177,895

+326,281

283,4

28,010

233,782

273,864

-40,082

85,4

19,482

8862,542

14409,254

-5546,712

61,5

805,686

3500,596

3748,313

-247,717

93,4

250,043

273,806

386,482

-112,676

70,8

21,062

16,649

32,470

-15,821

51,3

2,775

211,374

277,15

-65,778

76,3

19,216

188,225

54,379

+133,846

346,1

31,371

166,912

234,986

-68,074

71,0

27,819

7,243

9,405

-2,162

77,0

1,811

254,541

95,223

+159,318

267,3

127,271

362,462

449,727

-87,265

80,6

19,073

59,779

69,550

-9,771

86,0

6,642

211,510

249,534

-38,024

84,8

42,302

7,227

7,793

-0,266

96,5

3,614

16


Обсяги викидів, тонн у 2009 р. у 2008 р.

По області

17777,888

24511,850

Збільшення +\- Обсяги викидів у Викинуто в зменшення 2009 р. до 2008 р., середньому одним викидів у 2009 р. % підприємством, проти 2008 тонн р.,тонн -6733,962 72,5 61,944

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря № п/п

Підприємство Відомча Валовий викид,т забруднювач приналежність 2009 р. 2008 р. ВАТ Концерн «Подільський «Укрцемент» цемент» Красилівське УМП лінійно «Київтрансгаз» виробниче управління магістральних газопроводів

1

2

Зменшення/збільшення/+

8566,3

14196,5

-5630,2

3295,8

3512,2

-216,4

Причина зменшення/ збільшення Скорочення випуску продукції Зняття з балансу котельної

Як і в минулі роки найбільшими забруднювачами в області (48,1% від загальної кількості викидів) залишається ВАТ “Подільський цемент”, викиди якого у 2009 році склали 8,566 тис.тонн і зменшились відносно 2008 року на 5,630 тис. тонн, в зв’язку із скороченням обсягів виробництва та Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів викиди якого склали 3,296 тис.тонн (18,5 % від загальної кількості викидів) і зменшились на 216,4 тонни. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

1

1.1. 1.2 1.3

1.4

1.5

Види економічної діяльності

тис. т

у % до 2008 р.

17,8

72,5

Викинуто в середньому одним підприємством, т. 61,9

159

12,045

67,3

204,1

29

3,532

93,8

121,8

Виробництво електроенергії, газу та води Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Будівництво

30

0,460

75,3

15,3

11

0,422

115

38,4

23

0,327

113,5

14,2

Інші види економічної діяльності

35

1,014

90,8

29

Усі види економічної діяльності у тому числі: Обробна промисловість Транспорт і зв’язок

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 287

Обсяги викидів по регіону

17


2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря На виконання Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднення повітря на великі відстані у Європі (програма ЕМЕП) до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Женева, листопад1979р.) викиди СО2., NOх і летучих органічних сполук за 2009 рік,обмеження яких передбачається Конвенцією, не перевищують відповідних минулорічних показників 2.3.Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Спостереження за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в м. Хмельницькому за 10 інгредієнтами (пил, двоокис сірки, сульфати, оксид вуглецю, двоокис азоту, оксид азоту, фенол, хлороводень, аміак, формальдегід), облСЕС здійснювали відбори проб повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міських поселень області, а ВП “Хмельницька АЕС”- за двома забруднюючими речовинами (окисли сірки та азоту) в м. Нетішині. Протягом 2009 року в м. Хмельницькому:  по пилу перевищення зафіксоване у квітні, травні, червні та липні і середньомісячне значення становило 1,2 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 2,23 ГДК;  по формальдегіду перевищення спостерігалося в усі місяці року крім січня, лютого, листопада та грудня, середньомісячне значення становить 1,1ГДК. За результатами досліджень спостерігається сезонність у концентраціях забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м.Хмельницького. Пік забруднення припадає на липень та серпень місяць, у зимові місяці йде зниження рівня забруднення. По всіх інгредієнтах спостерігалося збільшення середньомісячних концентрацій у літні місяці з травня по вересень, що підтверджує те, що все-таки основним забруднювачем атмосферного повітря м.Хмельницького є автотранспорт. Протягом 2009 року міськрайсанепідстанціями області досліджено 2050 проб атмосферного повітря житлової забудови та місць відпочинку міських поселень (2008р. – 2256), перевищення ГДК встановлені у 15 пробах (2008р62), що становить 0,73 % (2008р.- 2,7%), у сільських населених пунктах досліджено 396 проб атмосферного повітря (2008 р.- 317 проб), відхилення виявлені у 12 випадках (2008 р.- 8), що становить 3,0%( 2008р.- 2,5%). За даними досліджень відхилення від нормативів за окремими інгредієнтами становили, зокрема, сірчистому газу – 1,8%, та діоксиду азоту 1,5% . Основним джерелом забруднення атмосфери населених пунктів були автотранспорт, кількість якого щороку збільшується, котельні окремих підприємств, підприємства, які в виробництві використовують полімери, а також спалювання сміття та опалого листя. 18


Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м.Хмельницького Речовина

Клас Кількіс небез ть -пеки міст, охоплен их спостер еженням 3 1 и

Середньо -річний вміст, мг/м3

Макси- Частка міст (%), мально де середньорічний разові вміст перевищував: ГДК 1 5 10 ГДК ГДК ГДК

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

0,134

0.15

0,974

0.5

100

100

Діоксид сірки

3

1

0,024

0,05

0,116

0,5

Оксид вуглецю

4

1

1,05

3,0

0,316

5,0

Діоксид азоту

2

1

0,0814

0,04

0,229

0,085

100

100

Оксид азоту

3

1

0,021

0,06

0,0746

0,4

Формальд 2 егід

1

0,00327

0,003

0,01

0,035

Пил

Середн ьодобові ГДК

Максимальни й вміст, мг/м3

1 5 ГДК ГДК

10 ГДК

100

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина пил діоксид сірки оксид вуглецю діоксид азоту оксид азоту формальдегід

Місто Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький

Середньо річна концентрація 0.895 0,48 0,35 2,035 0,35 1,09

Максимально разова середньорічна концентрацій 0,974 0,116 0,316 2,7 0,187 0,312

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають забруднення атмосферного повітря

Хмельницький (9,5)

Пил, діоксид азоту, ,формальдегід

високий

рівень

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря Вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) гаммавипромінювання у повітрі протягом 2009 року проводились обласним центром з гідрометеорології на 5 постійних постах спостереження (м. Шепетівка, смт. Ямпіль, м. Хмельницький, смт. Нова Ушиця, м. Кам’янець-Подільський). 19


Аналіз середньомісячної потужності експозиційної дози у повітрі показав, що перевищень мінімального рівня дії згідно НРБУ-97 для ПЕД, який складає 30 мкР/год, не спостерігалось. Середня потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території Хмельницької області у 2009 році становила – 12,42 мкР/год. В цілому суттєвих змін рівня потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території Хмельницької області не спостерігається. Концентрація радіоактивних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, де розміщені постійні пости спостережень ХАЕС (Нетішин, Острог, Славута, Білотин, Межеричі, Ст. Кривин, Мізоч) у 2009 році була менша гранично-допустимих концентрацій. Рівень гамма-фону в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження ХАЕС відповідав природному фону і становив – 9-11 мкР/год. 2.5. Використання озоноруйнуючих речовин та їх вплив на довкілля На виконання положень Віденської Конвенції про охорону озонового шару (Відень, вересень, 1985 р.) в області проводились заходи по регулюванню використання речовин, що руйнують озоновий шар. Митне оформлення вантажів здійснювалось на підставі листів-роз’яснень про те, що дана продукція (обладнання) не містить озоноруйнуючі речовини. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря З метою зменшення впливу викидів забруднюючих речовин на якість атмосферного повітря підприємствами області у 2009 році було заплановано виконання 10-ти заходів кошторисною вартістю 3,968 млн. грн. Фактично затрачено на виконання цих заходів 3,969 млн. грн. Зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становило 24,6 тонн. 3.ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Україна ратифікувала Кіотський протокол Законом України № 1430-ІV від 04.02.2004 р. «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» із зобов’язанням не перевищити до 2012 року обсягу викидів, що мала в 1990р. За викидами парникових газів Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети, несучи певну відповідальність перед світовою спільнотою за негативні наслідки від зміни клімату. На даний час ВАТ «Подільський цемент», отримавши від Мінприроди України лист-схвалення щодо впровадження сучасної енергозберігаючої технології – перехід з «мокрого» способу виробництва цементу на «сухий», 20


здійснює один із головних заходів в області щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. При цьому витрати палива на виробництво одиниці продукції зменшаться майже вдвічі, що дозволить відповідно зменшити викиди у повітря парникових газів (двоокису вуглецю) на 620 тис. тон в рік, а за період з 2008 по 2012 на 2,508 млн. тон, та дозволить зменшити на 6,215 тис.тонн викиди інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємством в розрахунку на рік. Загальна вартість проекту становить 150 млн. євро власних коштів підприємства. 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км2 або 37,6% території ), Південного Бугу (4,59 т.км2 або 22,4%) і Дніпра (8,25 т.км2 або 40% території області). Згідно уточнених данних гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в т.ч. великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072 км. Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м3/рік і запасів підземних вод. Водозабезпеченність місцевим поверхневим стоком на одного жителя області становить 1,6 тис.м 3 при середній по державі 1,1 тис.м3, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води. Проект по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг розроблений тільки для р.П.Буг, для інших річок і водойм області документація потребує доробки і корегування та винесення меж в натуру потребує коштів, яких в місцевих бюджетах недостатньо. За рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища, місцевих бюджетів щорічно впроваджуються заходи по відновленню прибережних смуг, посадка дерев у водоохоронних зонах. Розробляються щоквартальні спільні з облводгоспом плани і проводяться перевірки по дотриманню режиму в межах водоохоронних зон водних обєктів області. Уся річкова система області зарегульована великою кількістю водосховищ та ставків. На території області нараховується 54 водосховища загальною площею 116,245 км² і об’ємом 267,8 млн. м3, кількість ставків змінюється і в 2009 році склала 2428 при загальній площі 19900 га. Площа під штучними каналами, колекторами, канавами складає 5637 га. Дозволи на спецводокористування отримані на 337 ставків. Вирощування риби справа корисна і потрібна, але дозволи на спецводокористування отримала незначна кількість водокористувачів, чим порушується вимоги природоохоронного законодавства. 21


В області нараховується 3986 артезіанських свердловин та 512 каптованих і шахтних колодязів. У 2009 році, у відповідності до статзвітності 2ТП (водгосп), забрано всього підземних вод – 51,02 млн.м³, що склало 32,5% від загальної кількості. Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 20 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-11 категорії в 67 створах. Стан якості води у поверхневих об’єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. За даними спостережень рівень забруднення басейну трьох великих річок Дністер, Дніпро, Південний Буг в порівнянні з минулим роком суттєво не змінився. Результати досліджень свідчать, що гідрохімічний стан цих річок стабілізувався на рівні минулого року за виключенням річок басейну Дністра, вміст забруднюючих речовин в яких дещо підвищився. Всі річки басейнів трьох великих річок є слабко забрудненими, за виключенням р.Косецька, яка помірно забруднена. Станом на 31.12.2009р. обліком водокористування в області охоплено 994 водокористувачів, в тому числі 450 сільськогосподарських формування, 544 промислових підприємств, організацій та установ. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП - "водгосп" забір води у 2009 р. становив 157,0 млн.м3, що на 3 млн.м3 менше ніж у 2008 році. З поверхневих водних об’єктів забрано 105,98 млн м3 (у 2008 р. – 105,42 млн.м3), у тому числі з річок Дніпровського басейну - 53,78 млн.м3, Дністровського басейну – 21,13 млн.м3, Південно Бузького басейну – 31,04 млн.м3 води. Забір води з підземних водоносних горизонтів становив 51,02 млн.м3 (у 2008 р. – 54,58 млн.м3). Зменшення забору води зумовлено, очевидно, впливом економічних чинників на водокористування. Загальні обсяги використаної води склали 89,09 млн.м3, що на 16,51 млн.м3 менше ніж минулого року (2008 р. – 105,6). Зменшилось використання води підприємствами промисловості порівняно з минулим роком з 47,77 млн.м 3 до 32,25 млн.м3, що пояснюється зменшенням обсягів виробництва, комунальні господарства зменшили використання води з 32,25 млн.м3 до 30,37 млн.м3, сільськогосподарськими формуваннями використано 25,7 млн.м3 в тому числі на риборозведення 17,74 млн.м3, іншими галузями – 18,543 млн.м3. Основні показники використання і відведення води млн. м3 Показники Забрано води з природних водних об'єктів всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби

1990 365,82

2000 193,1

2006 144,4

2007 176,2

2008 160,0

2009 157,0

362,93

155,86

107,0

126,7

105,6

89,09

162,02 75,49 2,04 43,49

48,58 56,26 28,98

47,0 38,20 0,032 3,662

41,72 35,80 0,043 3,326

45,62 35,33 0,021 3,321

30,16 33,19 0,026 3,046

22


ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

25,6 18,3 236,19

22,04 67,46

16,90 11,03 55,69

16,83 12,79 54,59

17,89 13,53 57,43

22,68 13,75 53,81

188,22

67,46

49,59

48,31

52,36

49,42

6,9 7,362 6,98 3,908 0,05 0,002 0,042 67,12 39,71 25,71 25,30 114,2 20,384 16,90 19,06 1271,49 1156,3 2986,0 3150,0

2,887 0,074 26,56 22,84 2574,1

2,851 0,291 23,64 22,64 25,34

347,6

599,0

2067,9 1787,7

1608,8

1614,0

117,77

121,7

92,51

98,32

98,16

90,49

Забір, використання та відведення води млн. м3 Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Дністер Дніпро Південний Буг

29,74 92,18 35,04

16,18 60,20 12,68

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 10,09 0,86 17,67 1,95 21,66 0,33

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод На території Хмельницької області cкид зворотних вод у водні об′єкти здіснюють 77 водокористувачів. Повна біологічна очистка з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти здійснюється на 52 комплексах очисних споруд. Загальні скиди стічних вод становили 53,81 млн.м3 в минулому році було скинуто 57,43 млн. м3 стічних вод. Зменшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2009 році вони становили 2,851 млн.м3, у 2008 – 2,887 млн.м3, що пояснюється, очевидно, покращенням роботи очисних споруд. Вміст забруднюючих речовин в стічних водах зменшився на 750 тон - з 5515 т у 2008 році до 4765 т у 2009 році.

23


4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забрудне них -

побутовопитні потреби

виробничі потреби

23,90 -

3,62 -

20,28 -

-

-

-

-

-

-

0,456 -

0,257 -

0,187 -

0,004 -

0,004 -

-

30,37

27,67

2,706

25,15

2,533

0,267

7,926 5,313 0,781 1,801

0,019 0,543 0,679 0,330

0,01 4,648 0,102 1,469

2,693 1,288 0,029 2,193

0,452 0,015 -

0,024 -

18,543 89,09

0,072 33,19

0,628 30,03

18,063 49,42

0,137 3,141

0,291

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Одним з напрямків роботи Держуправління є екологічний моніторинг транскордонних природних об’єктів, які є спільними з сусідніми з Хмельницькою областями України: Чернівецькою, Тернопільською, Рівненською та Вінницькою. Це поверхневі води річок Дністер, Збруч і Горинь. Між нашим управлінням та управліннями в цих областях здійснюється обмін протоколами досліджень за станом цих природних об’єктів. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Екологічний стан поверхневих вод області відстежувався держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, лабораторією Хмельницького обласного управління по меліорації і водному господарству по 20 водних об”єктах на 62 створах та облСЕС на водоймах І-ї категорії - в 4 створах та 2-ї категорії - в 45 створах. Спостереження за рівнем забруднення водних 24


обєктів на території Національного природного парку “Подільські Товтри” здійснювалось лабораторією парку. За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211.1.1.106 – 2002 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод» р.Косецька – помірно забруднена, а решта усіх річок області відносяться до категорії слабко забруднених. Оцінка якості поверхневих вод Хмельницької області здійснювалась на основі аналізу гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій (далі ГДК). За результатами проведених спостережень встановлено, що рівень забруднення басейну трьох великих річок Південний Буг (Іква, Вовк), Дністер (Збруч), Дніпро (Горинь, Хомора, Случ, Гуска, Цвітоха, Косецька) в порівнянні з відповідним періодом минулого року суттєво не змінився. За результатами проведених спостережень встановлено, що концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецька, Південний Буг, Тернавка, Ушиця, Дністер, Жванчик та Калюс вони перевищували нормативи ГДК для водойм рибогосподарського користування. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 4,38 – 8,96 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Мукша, Жванчик), Південний Буг та Дніпра (Горинь,Косецька) в 1,09 – 3,8 раз, в річках Іква, Горинь, Цвітоха, Случ збільшився в 1,39 – 2,13 рази, в інших залишився на рівні минулого року. Забруднення річок фосфатами зменшилось проте, досить високі концентрації ще зафіксовані в річках Південний Буг ( 1,3 ГДК- 2,5ГДК), Збруч (1,48ГДК- 1,95ГДК), Гуска (1,5ГДК), Ушиця (2,3 ГДК), Дністер (2,2ГДК), Калюс (1,25ГДК). Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з 2008 роком значно не змінилась. Найвищі концентрації солей заліза 4,43 - 8 ГДК спостерігались у річках Південний Буг, Бужок, Случ. В інших річках області вони перевищували норми ГДК в 1,06 - 3,0 рази, або були нижче встановлених норм. Солі міді реєстрували в річках: Збруч- 4,6 ГДК, Південний Буг – 2,5 ГДК, Случ – 3 ГДК, Хомора – 8 ГДК, Гуска – 14,5ГДК, Косецька – 25 ГДК. В інших річках їх концентрації не перевищували граничних норм. Солі нікелю і цинку, концентрації яких перевищували нормативи, зафіксовані в річках Дністер, Жванчик, Случ, Південний Буг. Рівень концентрації цих металів коливався від 1,2 до 3,9 ГДК. Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області протягом року не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми.

25


4.3.2. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Протягом 2009 року облСЕС проводився контроль за станом 45 поверхневих водоймищ області та на 4 створах спостереження водойм 1-ї категорії. Згідно проведеної оцінки за 2009 р. ступінь забруднення річок Дністер та Південний Буг – допустима (індекс забруднення 0-1). За данними Хмельницької обласної СЕС протягом 2009 року відібрано та досліджено на санітарно-хімічні показники 88 проб води водойм 1-ї категорії, відхилення виявлені у 8 випадках, що становить 9,1 % (2008-7,9%), на мікробіологічні показники досліджено 80 проб, відхилення виявлені у 3 випадках, що становить 3,7% (2008 – 4,1%). На санітарно-хімічні показники з водойм 2-ї категорії досліджено 472 проби води, відхилення виявлені у 64 пробах, що становить 13,5 % (200812,6%), на мікробіологічні показники досліджено 1100 проб, виявлені відхилення у 110 пробах, що становить 10,0% (2008- 11,6%). У 7 випадках було виділено патогенну мікрофлору (2008-11 випадків) та у 11 випадках – гельмінти (2008 рік – 15). 4.3.3. Радіаційний стан поверхневих вод Спостереження за станом річок у 2009 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р.Дністер (м.Кам’янець–Подільський), р.Південний Буг (м.Хмельницький, смт.Летичів) та р.Случ (с.Чернелівка) становив:  по цезію-137 0,028 - 0,077 Бк/л,  по стронцію-90 0,102 - 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. 4.4. Якість питної води та їх вплив на здоров’я населення У 2009 році на санітарно-бактеріологічні показники досліджено 8728 проби питної води джерел централізованого водопостачання (2008-9285), відхилення виявлені у 250 пробах ( 2008-351), що становить 2,8 % ( 2008 – 3,7%). Із комунальних водопроводів досліджено 4645 проб питної води (2008-4864), в тому числі із відкритих водойм 472 проб (2008-363), виявлені відхилення у 110 пробах (2008-109), в тому числі із відкритих водойм 0 (20080), що становить 2,2% (2008-2,2%). Із відомчих водопроводів досліджено 2157 проб питної води (20082173), відхилення виявлені у 108 пробах (2008-128), що становить 4,9 % (20085,8%). Із сільських водопроводів досліджено 2190 проб води (2008 – 2219), відхилення виявлені у 98 пробах (2008 -114), що становить 5,0% (2008-5,1%). Із джерел децентралізованого водопостачання досліджено 4560 проб питної води (2008-4730), відхилення виявлені у 479 пробах (2008-509), що становить 10,1% (2008-10,7%). 26


Інструментально – лабораторний контроль якості поверхневих вод Назва водного об’єкту

1 р. Південний Буг

Кількість контрольних створів, в яких здійснювалися вимірювання, од. усього з перевищення ГДК 2 3 14 12

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

4 30

5 28 (колір, запах, прозорість, температура, рН, завислі речовини, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій + натрій, бікарбонати, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, розчинений кисень, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, АПАР, нафтопродукти)

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 6 3–завислі речовини 15-БСКповн 6-амоній сольовий 2-фосфати 1-залізо заг. 5-мідь

р. Случ

7

6

7

-“-

5-БСКповн 1-мідь 1-цинк

р. Кудрянка

6

4

6

-“-

2-БСКповн 3-амоній сольовий

р. Смотрич

6

5

12

р. Вовк

2

2

5

-“-“-

р. Збруч

4

3

12

-“-

р. Горинь

10

8

20

-“-

р. Бованець

2

1

2

-“-

2-БСКповн 2-ХСК 3-БСКповн 1-ХСК 3-залізо заг. 2-мідь 1- завислі речовини 2-ХСК 3- завислі речовини 2-мідь 1-БСКповн 1-амоній сольовий

27


1- завислі речовини -“3-БСКповн 1- завислі речовини 2-фосфати -“1-БСКповн 1-ХСК -“1-завислі речовини 4-БСКповн 2-фосфати 4-залізо заг. 2-мідь -“2-БСКповн 1-ХСК -“1-амоній сольовий 1-нітрити 1-фосфати 2-мідь 1-ХСК 17 ( рН, завислі речовини, хлориди, сульфати, 2-БСКповн сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, 1-фосфати нітрати, ХCК, БСКповн, залізо заг., мідь, нікель, 1-нітрити цинк, фосфати, нафтопродукти, АПАР ) 1- залізо заг.

р. Гуска

2

2

4

р. Цвітоха

1

1

3

р. Хомора

4

3

9

р. Хоморець

6

3

6

р. Косецька

4

4

4

р. Ушиця

4

4

5

р. Утка р. Дністер

2 2

2 2

2 3

р. Жванчик

2

2

6

-“23 (колір, запах, прозорість, рН, завислі речовини, жорсткість, Ca, Mg, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповне, розчинний кисень, Залізо заг., Мідь, Нікель, Цинк,), фосфати, температура) -“-

р. Мукша

7

7

10

-“-

2-БСКповн 3-БСКповне 2-фосфати 1-мідь

2-БСКповне 4-амоній сольовий 1-нітрити 2-фосфати 4-мідь 1-цинк 6-БСКповне

28


р. Тернавка

10

8

12

-“-

р. Студениця

1

1

3

-“-

р. Калюс

14

10

21

-“-

р. Південний Буг

14

14

32

р. Случ

7

6

12

1-амоній сольовий 6-фосфати 2-Залізо заг. 2-ХСК 3- завислі речовини 3-БСКповне 1-амоній сольовий 1-нітрити 2-фосфати 1-Залізо заг. 1-фосфати 1- Залізо заг. 4-БСКповне 2-амоній сольовий 4-фосфати 2-Залізо заг. 2–завислі речовини 15-БСКповн 15-амоній сольовий 8-фосфати 12-залізо заг. 3-мідь

28 (колір, запах, прозорість, температура, рН, завислі речовини, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій + натрій, бікарбонати, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, розчинений кисень, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, АПАР, нафтопродукти) -“3-БСКповн 5-мідь 1-цинк 4-ХСК

29


4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів З метою недопущення негативного впливу на поверхневі водні об’єкти необхідно забезпечити своєчасне проведення ремонтних робіт та експлуатацію очисних споруд, згідно технологічного регламенту, що проводиться силами підприємств за рахунок власних коштів та за рахунок субвенцій. З метою недопущення забруднення підземних водоносних горизонтів забезпечити контроль за своєчасним проведенням робіт з тампонажу артезіанських свердловин, які вийшли з ладу. У 2009 році на реконструкцію очисних споруд господарськопобутових стічних вод м. Полонного з державного бюджету перераховано 1144,916 тис. грн. З обласного фонду ОНПС профінансовано будівництво очисних споруд для Мілівецького психоневрологічного інтернату Кам’янецьПодільського району (126,503 тис.грн.), Кривчицького психоневрологічного будинку-інтернату Дунаєвецького району (244,140 тис. грн.), Виноградівського психоневрологічного інтернату Ярмолинецького району (352,144 тис.грн). 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі З огляду на те, що господарська діяльність є визначальним чинником як позитивного так і негативного впливу на навколишнє природне середовище, в області проводяться заходи зі зменшення впливу антропогенних факторів на природні складові довкілля: збільшуються площі відновлювальних територій, захисних лісонасаджень, водоохоронних зон, з покращення стану структурних елементів екомережі та біорізноманіття загалом. За останнє десятиліття площа лісів зросла на 68 тис. га, на 48,1 тис. га збільшилися площі захисних лісонасаджень. В значних обсягах проведено заповідання особливо цінних природних об’єктів і комплексів. За десять останніх років площа заповідних об’єктів збільшилась на 25852,79 га, що позитивно вплинуло на кількісні та якісні показники популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Завдяки тісній співпраці спеціалістів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та науковців, на території області виявлено 44 види рослин, дані про які були відсутні, внаслідок чого кількість охоронюваних видів флори збільшилась з 201 до 245 (поточні дослідження проводяться Хмельницьким 30


національним університетом та Кам’янець-Подільським національним університетом, але недостатнє пряме фінансування даних робіт). До роботи зі створення національної екологічної мережі на регіональному рівні залучається громадські організації: Подільське екологічне товариство, Всеукраїнська екологічна ліга та інші молодіжні організації. Студентами Хмельницького Національного університету проводяться дослідження елементів національної екологічної мережі. Працівники Держуправління взяли участь у 18 науково-практичних семінарах, проектах та масових заходах щодо інформування громадськості стосовно цілей і задач розбудови екомережі та у підготовці книг і науковометодичних посібників: Червона книга України: рослини Хмельницької області; Заповідні місця Хмельниччини; Червона книга Хмельницької області, а також буклету „Екологічна мережа Хмельниччини. Штрих перший”. До роботи зі створення національної екологічної мережі на регіональному рівні залучається громадські організації: Подільське екологічне товариство, Всеукраїнська екологічна ліга та інші молодіжні організації. Студентами Хмельницького Національного університету проводяться дослідження елементів національної екологічної мережі. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2005

2006

2007

2008

2009

305,6

305,6

305,9

305,9

306,5

272,5 18,6

272,2

272,2

272,2

271,4

18,6

18,6

18,6

18,6

61,1 0,406

61,1 0,406

61,1 0,406

61,1 0,406

61,1 0,406

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

4,3

4,3

4,3

4,3

4,3

0,4

0,4

0,4

0,4

0,4

287,1

287,1

287,1

287,1

287,1

5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових З огляду на те, що господарська діяльність є визначальним чинником як позитивного так і негативного впливу на навколишнє природне середовище, в області проводяться заходи зі зменшення впливу антропогенних факторів на природні складові довкілля: збільшуються площі відновлювальних територій, захисних лісонасаджень, водоохоронних зон, з покращення стану структурних елементів екомережі 31


та біорізноманіття загалом. За останнє десятиліття площа лісів зросла на 68 тис. га, на 48,1 тис. га збільшилися площі захисних лісонасаджень. В значних обсягах проведено заповідання особливо цінних природних об’єктів і комплексів. Площа заповідних об’єктів збільшилась на 254,88 тис. га, що позитивно вплинуло на кількісні та якісні показники популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Завдяки тісній співпраці спеціалістів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та науковців, на території області виявлено 44 види рослин, дані про які були відсутні, внаслідок чого кількість охоронюваних видів флори збільшилась з 201 до 245 (поточні дослідження проводяться Хмельницьким національним університетом та Кам’янець-Подільським національним університетом, але недостатнє пряме фінансування даних робіт). До роботи зі створення національної екологічної мережі на регіональному рівні залучається громадські організації: Подільське екологічне товариство, Всеукраїнська екологічна ліга та інші молодіжні організації. Студентами Хмельницького Національного університету проводяться дослідження елементів національної екологічної мережі. На даний час спроектовано 5 ключових зон, 8 сполучних територій (екокоридорів), 3 відновлювальні території та визначені навколо них буферні зони. Також спроектовано: Створення ядер екомережi (загальнодержавного і місцевого значення): 5 ядер загальною площе 456403,0 га., з них: - 1 ключова територія міжнародного значення (Хмельницькі Товтри) площею 267705,0 га.; - 3 ключові території національного значення (Горинська (22043,0 га.), Центральнобузька (139614,0 га.), Мальованська (16919,0 га.) загальною площею 178576,0 га.; - 1 регіональна ключова територія (Новоушицька) площею 10122,0 га. Створення екокоридорів (загальнодержавного і місцевого значення): спроектовано 8 екокоридорів загальною площею 379543,0 га.: - 4 сполучних території національного значення: (ШумськоОстрозько-Нетішинська (27954,0 га.), Цвітоська (52732,0 га.), БохнянськоМаліївецько-Глібівська (92022,0 га.), Західно Бузька (15685,0 га.) загальною площею 188393,0 га.; - 4 регіональні сполучні території: (Горинсько-Красилівсько-Бузька (61008,0 га.), Хоморсько-Случансько-Бузька (71613,0 га.), НаркевицькоВишнівчицька (45870,0 га.), Гораївсько-Рудковецька (12659,0 га.) загальною площею 191150,0 га. Навколо вищезгаданих території створено буферні зони. Спроектовано 3 відновлювальні зони загальною площею 20042,0 га.: - 2 відновлювальні території національного значення ( Товтрова (1924,0 га.) та Дністровська (14993,0 га.) загальною площею 16917,0 га.; 32


- 1 відновлювальна території регіонального значення – Нетішинська, площею 3125,0 га. Хмельницьким національним університетом та Кам’янецьПодільським національним університетом проводять в області поточні дослідження цінних територій, з метою збільшення площі регіональної екологічної мережі. 5.1.2. Загроза та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Будь-яка зміна навколишнього середовища, спричинена людською діяльністю, в результаті негативно позначається на економіці, соціальному житті і здоров'ї самих людей. Так, вирубка карпатських лісів призвела до катастрофічних повеней, побудова каскаду водосховищ на Дніпрі – до зникнення багатьох цінних промислових видів риб, перевипас худоби в степових регіонах - до опустелювання, меліорація – до засолення ґрунтів і зміни гідрологічного режиму рік, глобальне забруднення атмосфери – до парникового ефекту, кислотних дощів тощо. Нераціональна господарська діяльність унеможливлює відтворення й взагалі існування багатьох представників флори й фауни. Тому необхідність законодавчої, науково обґрунтованої регуляції такої діяльності й охорони всіх видів живих організмів, які ще існують на планеті, очевидна. Зараз існує декілька типів природних резерватів, найрозповюдженішими є заповідники, національні парки й заказники. На даний час Хмельницька область займає перше місце в Україні за площею територій та об’єктів природно-заповідного фонд та четверте місце за кількістю. Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки–пам’ятки садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 492 об’єкти загальною площею 305, 9 тис. га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає більше 1700 рослин, з яких до червонокнижних належить 89 видів, до Європейського червоного списку – 7. На 37 видів розповсюджена лімітована заготівля, а 164 види є регіонально-рідкісними. Фауна області налічує 311 видів хребетних, близько 40 круглоротих і риб , 11 - амфібій, 10 - рептилій, 190 - птахів, 60 - ссавців (загальна кількість 622 видів). З них до червонокнижних належить 82 види, регіонально-рідкісними є 82 види, а лімітоване використання поширюється на 20 видів мисливської фауни 33


Окрім вище перерахованих територій та об’єктів природнозаповідного фонду в області знаходиться два водно-болотних угіддя міжнародного значення – площею 3070,0 га (Бакотська затока – 1590,0 га. та Пониззя річки Смотрич – 1480,0 га.). Держуправлінням проводиться робота з підготовки програми створення регіональної екологічної мережі (проектована площа регіональної екологічної мережі 350,0 тис. га (17% від площі області). 5.2. Лісові ресурси Загальна площа лiсiв значно не змінилася у порівнянні з минулим роком і становила 287,8 тис.га. Лiсовою рослиннiстю вкрито 267,8 тис.га, що складає 12,9 % територiї областi. Запас деревини становить 38,8 млн.м 3, з них спiлої - 3,25 млн.м3. Площа земель наданих в постійне користування державним підприємствам лісового господарства становить 186,5 тис.га. Лiси, що перебувають у постійному користуванні підприємств комунальної форми власності займають площу 73,5 тис.га. Зменшення зазначеної площі зумовлена створенням в межах трьох адміністративних районів державного підприємства ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс». Площа лісів Мiноборони та iнших лiсокористувачiв становить 27,8 тис.га. Заходи з розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв і їх захисних функцiй, подальшої iнтенсифiкацiї лiсогосподарського виробництва здiйснюють дев’ять державних підприємств обласного управління лісового та мисливського господарства, шістнадцять районних лісокомунальних підприємств, два військові лісгоспи тощо. Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 287,8

5

тис. га

186,5

тис. га

73,5

га

1650

тис. га

267,8 12,9

%

У 2009 р. у лісах області вiд рубок головного користування заготовлено усіма лісокористувачами 290,2 тис.м3, з них обласне управління лісового та мисливського господарства - 246,4 тис.м3, 34


комунальними лісогосподарськими підприємствами – 57,1 тис.м3, іншими лісокористувачами – 4,9 тис.м3. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів В т.ч. по господарствах Затверджена Фактичн Хвойних твердо- листяниих м`яко-листяних розрахункова о зрубано розрахунк розрахунк розрахунк Рік фактичн фактичн фактично лісосіка,тис.к (тис.куб. ова ова ова о зрубано о зрубано зрубано уб.м м) лісосіка лісосіка лісосіка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 2004 335,4 307,2 84,9 86,6 187,5 166,8 63,0 54,2 2005 341,4 309,7 90,1 87,4 182,2 166,9 69,1 55,4 2006 341,4 320,0 90,2 88,8 182,2 167,4 69,0 63,7 2007 334,3 314,6 78,7 76,7 179,8 169,2 75,8 68,7 2008 324,5 285,4 74,5 74,5 179,3 154,6 70,7 56,3 2009 327,9 290,2 78,2 73,2 176,3 155,2 73,4 57,1

Динаміка спеціального використання лісів основними лісокористувачами № Найменування показників 1 2 1

2

3 4

5

6

7

Одиниця виміру тис. га тис. га

2004 284,3 266,0

2005 284,3 266,0

В тому числі по роках 2006 2007 2008 284,3 286,6 287,8 266,0 267,8 267,8

Площа лісів З них вкрита лісовою рослинністю Лісистість території % 12,9 12,9 12,9 12,9 12,9 Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісів тис. га 186,1 186,1 186,1 186,5 186,5 З них вкриті лісовою тис. га 171,1 171,1 171,1 171,1 165,3 рослинністю Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісів тис. га 87,8 87,8 87,3 76,9 78,1 З них вкрита лісовою тис. га 84,5 84,5 84,5 74,6 75,8 рослинністю Інші лісокористувачі Площа лісів тис. га 10,4 10,4 10,4 10,5 23,2 Головне користування Площа лісосік га 1176 1169 ... 1153,2 … Заготовлено деревини тис.куб. 307,2 309,7 319,9 314,6 285,4 м Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісосік га 818 808 824,4 799,7 Заготовлено деревини тис.куб. 232,9 232,7 235,3 236,2 221,4 м Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісосік га 326 330 356,0 326,0 286,0 Заготовлено деревини тис.куб. 66,2 69,6 78,3 72,2 57,9 м Інші лісокористувачі Площа лісосік га 32 31 23,4 27,5 27,5 Заготовлено деревини тис.куб. 8,1 7,4 6,2 6,1 6,1 м

2009 287,8 267,8 12,9 186,5 166,8

73,5 69,6

27,8 1066,0 308,0

779,0 246,0

282,0 57,1

5,0 4,9

Впродовж року створено 2729 га різних видів лісонасаджень, у тому числі 2261 га у лісах державних підприємств, 421 га в лісах лісокомунальних підприємств Головного управління сільського 35


господарства та продовольства ОДА, та в лісах інших лісокористувачів 46,8 га. Лiсовiдновлення вирубаних лiсосiк проведено на площі 1707 га. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень (га) Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду В т.ч. заліснення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2004 2005 2006 2007 2008 2009 1640 2010 1891 2518 1678 2729 1619 2010 1891 1490 1295 1707 58 110 464 988 1044 1015 3,5

-

-

-

-

-

Охороною лісів займалося 1021 чол., з них 543 чол. державної лісової охорони. Протягом 2009 року державною лісовою охороною в лісах виявлено 79 випадків самовільних рубок загальною масою 919,6 м2, шкода завдана лісовому господарству склала 1713 тис. грн. В пожежонебезпечному періоді 2009 року працівниками держлісгоспів управління було виявлено та ліквідовано загоряння лісу в 76 випадках на площі 11,3 га, в комунальних лісах в 6 випадках на площі 13 га. Загальна площа загиблих від пожеж лісових культур склала 17 га. Основною причиною виникнення пожеж було і залишається порушення вимог безпеки при користуванні вогнем. Фінансові та матеріальні витрати при гасінні лісових пожеж склали 14210 грн. Лісівниками державних підприємств Хмельницької області виконані значні обсяги робіт із захисту лісів від шкідників i хвороб. Винищувальні заходи по боротьбі з шкідниками хімічними засобами проведено на площі 790 га. Проведене лiсопатологiчне обстеження на площі 31,3 тис.га. Проведено вибіркових санітарних рубок на площі 8300 га, суцільних санітарних – 507 га, лісовідновних – 102,5 га. виготовлено i розвішано 6,3 тис. шпаківень, переселено 300 та огороджено 250 мурашників. 5.2.1. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Постійні лісокористувачі області практично не здійснюють побічних лісокористувань та заготівлю другорядних лісових матеріалів. Незначні обсяги лікарських та технічних дикорослих видів рослин заготовляли структурні підрозділи облспоживспілки, серед яких звіробій, лист кропиви, підбілу, грицики, подорожник, хвощ, цвіт липи. Проте, область має набагато більший потенціал рослинних ресурсів. У 2009 році в області збільшено посівні площі м’яти, подорожника, ромашки лікарської та інших лікарських рослин. 36


5.2.2. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

Бернська CITES конвенція

2

Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. -I

+

Дифазіаструм сплюснутий Diphasiastrum complanatum (L.) Holub - II

+

Лікоподіела заплавна Lycopdiella inundata (L.) Holub - II

+

Грoнянка пiвмiсяцева Botrychium lunaria (L.) Sw. - II Родина: Аспленієві Aspleniaceae

+

Аспленiй чорний Asplenium adiantum-nigrum L. - І Родина: Сальвінієві Salviniaceae

+

Сальвiнiя плаваюча Salvinia natans (L.) All. - ІІІ

+

Аконiт Бессера Aconitum besseranum Andrz - ІІ

+

3 ...

4

Європейський червоний список 5

...

Анемона розлога Anemone lxaxa Juz + -І Рутвиця гачкувата Thalictrum uncinatum Rehm. - ІІ

+

Рутвиця смердюча Thalictrum foetidum L. - ІІ

+

Сон великий Pulsatilla grandis Wend - ІІ

+

Сон чорнiючий Pulsatilla nigncans Storck - ІІІ

+

Чемерник чорний Helleborus niger L. - І

+

Лещиця днiстровська Gypsophila thyraica A. Krasnova - І

+

Фiалка бiла Viola alba Bess. - І

+

Лунарiя оживаюча Lunaria rediviva L. - ІІІ

+

Шиверекія подільська Schivereckia

+

37


Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

2

Бернська CITES конвенція 3

4

Європейський червоний список 5

podolica Andrz. ex DC. - ІІ Верба чорнична Salix myrtilloides L. - ІІ

+

Молочай волинський Euphorbia volhynica Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawі. - ІІ Вовчi ягоди пахучi Daphne cneorum + L. - ІІІ Ломикамiнь болотний Saxifraga androsacea L. - ІІ

+

Астрагал монпелiйський Astragalus monspessulanus L. - ІІ

+

Зiновать бiла Chamaecytisus albus (Haсq.) Rothm. - ІІ

+

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - І

+

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - І

+

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - ІІ Чина ряба Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. - ІІ

+

Ясенець бiлий Dictamnus albus L. І

+

Клокичка периста Staphylea pinnata L. - І

+

Астранцiя велика Astrantia major L. - ІІІ

+

Бруслина карликова Euonymus nana Bieb. - І

+

Плавун щитолистий Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) 0.Kuntze - ІІІ

+

Скополiя карнiолiйська Scopolia carniolica Jacq. - ІІІ

+

Шолудивник королiвський Pedicularis sceptrum carolinum L. ІІІ

+

Товстянка звичайна Pinguicula Змiєголовник австрiйський Dracocephalum austriacum L. - І vulgans L. - ІІ

+

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - І

+

38


Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

2

Шоломниця весняна Scutellaria verna Bess. - ІІ

+

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - ІІ

+

Жовтозiлля Бессера Senecio besseranus Minder. - ІІ

+

Шейхцерiя болотна Scheuchzeria palustris L. - ІІ

+

Лiлiя лiсова Lilium martagon L. - ІІІ

+

Пiзньоцвiт осiннiй Colchicum autumnale L. - ІІІ

+

Рябчик гiрський Fritillaria montana Hoppe - І

+

Тофiльдiя чашечкова Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. - І

+

Цибуля ведмежа Allium ursinum L. - ІІ

+

Цибуля коса Allium obliquum L. - ІІ

+

Цибуля круглонога Allium sphaeropodum Klok. - ІІ

+

Цибуля переодягнена Allium pervestitum Klok. - І

+

Пiдснiжник бiлоснiжний Galanthus nivalis L. - ІІІ

+

Шафран Гейфелiв Crocus heuffelianus Herb. - ІІ

+

Анакамптис пірамідальний Anacamptis pyramidalis (L.) Rich. ІІ

+

Билинець найзапашнiший Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. І

+

Булатка великоквiткова Cephalantherd damasonium (Mill.) Druce - ІІІ

+

Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch - ІІІ

+

Булатка червона Cephalanthera rubra (L.) Rich. - ІІ

+

Гнiздiвка звичайна Neottia nidusavis (L.) Rich. - ІІІ

+

Зозулинi сльози яйцевиднi Listera

+

Бернська CITES конвенція 3

4

Європейський червоний список 5

39


Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

2

Бернська CITES конвенція 3

4

Європейський червоний список 5

ovata (L.) R. Br. - ІІІ Зозулинi черевички справжнi Cypripedium calceolus L. - ІІ

+

Зозулинець блощичний Orchis coriophora L. - ІІІ

+

Зозулинець обпалений Orchis ustulata L. - ІІ

+

Зозулинець прикрашений Orchis signifera Vest - ІІ

+

Зозулинець салеповий Orchis morio L. - ІІ

+

Зозулинець чоловiчий Orchis mascula (L.) L. - ІІ Зозулинець шоломоносний Orchis militaris L. - ІІІ

+

Коральковець тричiнадрiзаний Carallorhiza trifida Chбtel. - І

+

Коручка болотна Epipactis palustris (L.) Crantz. - ІІІ

+

Коручка пурпурова Epipactis purpurata Smith - ІІ

+

Коручка темно-червона Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernb.) Schult. - ІІІ

+

Любка дволиста Platanthera bifolia (L.) Rich. - ІІІ

+

Любка зеленоквiткова Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. - ІІ

+

Малаксис однолистий Malaxis monophyllos (L.) Sw. - ІІ

+

Пальчатокорiнник бузиновий Dactylorhiza sambucina (L.) Soу - ІІІ

+

Пальчатокорiнник м’ясочервоний Dactylorhiza incarnata (L.) Soу - ІІІ

+

Пальчатокорiнник плямистий Dactylorhiza maculata (L.) Soу - ІІІ

+

Пальчатокорiнник травневий Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes - ІІІ

+

Пальчатокорiнник Траунштейнера + Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soу -І

40


Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

2

Пальчатокорiнник Фукса Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soу ІІІ

+

Язичок зелений Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. - І

+

Ситник бульбистий Juncus bulbosus L. - ІІ

+

Осока богемська Carex bohemica Schreb. - ІІ

+

Осока Буксбаума Сarex buxbaumii Wahlenb. - ІІ

+

Осока затiнкова Carex umbrosa Host - ІІ

+

Сашник іржавий Schoenus ferrugineus L. - II

+

Меч-трава болотна Cladium mariscus (L.) Pohl - ІІ

+

Тонконiг рiзнобарвний Poa versicolor Bess. - ІІ

+

Ковила волосиста Stipa capillata L. - ІІІ

+

Ковила пiрчаста Stipa pennata L. ІІІ

+

Ковила українська Stipa ucrainica P.Smirn – ІІ

+

Бернська CITES конвенція 3

Європейський червоний список

4

5

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - Е

+

Жовтозiлля Бессера Senecio besseranus Minder. - R

+

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - I

+

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - I

+

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - R

+

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - R

+

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - I

+

Усього

89

7

41


Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

2007 рік 1700(судинні)

2008 рік 1700(судинні)

2009 рік 1700(судинні)

34

34

34

7

7

7

2

3

3

1980

1980

1980

82

82

82

70

70

70

64

64

64

1

1

1

15

15

15

8

8

8

5.2.3. Стан зелених насаджень України Озеленення населених пунктів, га Заходи

2009

Створено нових зелених насаджень, га

_

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

_

Площа упорядкованих територій, парків, скверів, алей, га Створення нових парків (скверів) к-ть/га

_ 2224 96/59

42


Кількість посаджених дерев, шт

1141608

Кількість посаджених кущів, шт

42251

Площа нових газонів, квітників, га

157,7

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Сучасна фауна, на території Хмельниччини, представлена слідуючими видами: ссавці - вовки, лисиці, зайці-русаки, європейські козулі, дикі свині, лосі, рябі ховрахи, звичайні хом’яки, звичайні та малі бурозубки, їжаки, жовтогорлові, лісові і польові миші, лісові полівки, сірі та лісові вовчки. До Червоної книги України занесені: видра річкова, борсук звичайний, вечірниця мала та велетенська, підковоніс малий. Регіональної охорони потребують: куниця лісова, кутора мала, сліпак подільський, горностай. птахи - 2-3 види дятлів, до 5 видів синиць, сойки, дрозди, зяблики, вівсянки, ковалики. До Червоної книги України занесені: лелека чорний, журавель сірий, лунь польовий, змієїд, крондшнепи малий, середній та великий, пугач, савка, сипуха, сич волохатий, скопа, чернь білоока. Регіональної охорони потребують: норець чорніючий, чапля біла, чернь губата, лебідь-шипун, гуска сіра, шуліка чорний, орел-карлик, лунь лучний, кібчик, чеглок, скиглик малий, тетерев, рябчик, фазан, чорниш, веретенник великий, синяк, дрімлюга, рибалочка голуба, бджолоїдка, сиворакша, одуд, синиця вусата, соловейко західний. земноводні та плазуни - трав’яна та гостроморда жаби, квакша, червоночерева кумка, звичайна та зеленаропухи, звичайні та гребнясті тритони, прудка та живородяща ящірки, веретінниця, звичайний та водяні вужі, звичайна гадюка і спорадична мідянка. До Червоної книги України занесені: жаба прудка, мідянка, полоз жовточеревий. Серед ссавців та інших великих наземних тварин через значний антропогенний тиск реліктові чи ендемічні види не збереглись. З метою охорони видів природної фауни в області створюються зоологічні, ентомологічні, орнітологічні та інші заповідні обєкти. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Загальна площа мисливських угідь Хмельницької області складає 1,6 млн. га, з них лісових – 277 тис га., польових – 1,3 млн. га, водно-болотних – 42 тис. га. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” в 1997 році мисливські угіддя були надані у користування терміном на 15 років підприємствам (організаціям) різної форми власності: державним підприємствам лісового та мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України; громадським 43


мисливським організаціям – Українському товариству мисливців та рибалок (УТМР), товариству військових мисливців та рибалок (ТВМР), мисливсько-рибальському господарству “Подільський мисливець”. в тому числі Найменування

Закріплено мисливських угідь в тому числі - лісових з них держлісфонд - польових - водно-болотних

Одиниця виміру

Всього

тис. га. тис. га. тис. га. тис. га. тис. га.

Держкомлісгосп

УТМР

ТВМР

Подільський Мисливець

1575,4

111,7

1439,4

16,1

10.2

276,3 186,9 1257,5 43,6

93,2 91,7 15,1 3,4

179,0 92,8 1220,5 39,9

2,6 2,0 13,3 0,2

1,5 0,4 8,6 0,1

До складу користувачів мисливських угідь обласної організації УТМР входять 21 господарство, які займаються веденням мисливського господарства на площі 1,4 млн. га., що складає 91,2% від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі – лісових – 179 тис. га – 64,4% (з них ДЛФ – 92,8 тис. га – 49,7%), польових - 1,2 млн. га – 97,1%, водноболотних - 40 тис. га – 91,9%. Площа мисливських угідь користувачів Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства складає 111,7 тис. га, що складає 7 % від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі лісових – 93,2 тис. га - 34,1% (з них ДЛФ – 91,7 тис. га – 49,1%), польові – 15,1 тис.га, водно-болотні – 3,4 тис. га. Мисливське господарство в системі управління ведуть державні підприємства Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Ярмолинецький, Кам’янець-Подільський лісгоспи та Хмельницьке лісомисливське господарство. № П/ П 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Користувач мисливських угідь ДП Хмельницьке ЛМГ ДП Ізяславське ЛГ ДП Кам’янець-Подільське ЛГ ДП Летичівське ЛГ ДП Славутське ЛГ ДП Старокостянтинівське ЛГ ДП Шепетівське ЛГ ДП Ярмолинецьке ЛГ

ВСЬОГО

Загальна площа, тис. га. 23,2 18,1 11,3 3,9 12,5 2,1 26,5 14,1 111.7

в тому числі Польо-ві

лісові

12,1

9,0 18,1 8,7 3,9 12,4 2,1 24,9 14,1

водноболотні 2,1 0.0 0,0 0.0 0.1 0.0 1,2 0.0

93,9

3,4

2,6

0.4

15,1

З метою забезпечення комплексу заходів, спрямованих на відтворення мисливських тварин, в тому числі штучне, забезпечення 44


належної охорони мисливських угідь силами державної єгерської та лісової охорони підприємства лісового господарства вкладають кошти у ведення мисливського господарства. Загальні витрати на ці цілі по управлінню за 2009 рік на ведення мисливського господарства витрачено 2,4 млн. грн.., в тому числі: на заготівлю та викладку кормів 432 тис. грн., на біотехнічні заходи – 786 тис.грн., на охорону тварин – 229 тис.грн., на відтворення диких тварин - 557 тис.грн., на розселення тварин – 2 тис.грн., на проведення обліку – 300 грн. Результатом праці є поступове збільшення поголів’я основних видів копитних тварин в мисливських угіддях підприємств управління. Так, за останніх 5 років чисельність кабана збільшилась на 32%, козулі - на 15%, хоча загальна чисельність цих тварин по області залишається майже незмінною. Відповідно до обліку, проведеного на початку 2009 року, в мисливських угіддях підприємств лісового господарства було обліковано 126 оленів плямистих, 1181 кабана, 4051 козулі. Затверджений ліміт використання парнокопитних тварин, який на 2009 рік складав 12 оленів плямистих, 78 кабанів та 156 козуль. З метою збільшення поголів'я диких парнокопитних звірів, за останні роки, державними підприємствами лісового та мисливського господарства проводиться значна робота по створенню вольєрних господарств. В 1990 році Кам’янець-Подільським держлісгоспом був побудований вольєр площею 21 га. З Державного Заповідника „Асканія Нова” було завезено 21 голову оленя плямистого. Акліматизація тварин пройшла успішно. За цей період мисливських тварин випускали у власні мисливські угіддя та реалізовували в мисливські господарства з інших областей (Львів, Харків). Зараз у вольєрі перебуває в напіввільних умовах більше 40 голів оленя плямистого. На сьогоднішній день вольєри по утриманню кабана побудовані в державних підприємствах „Славутське лісове господарство” (площа 6,0 га), „Шепетівське лісове господарство” (площа 6,7 га), „Ізяславське лісове господарство” (площа 3,5 га), „Летичівське лісове господарство” та „Хмельницьке лісомисливське господарство” (площами 1,6 га та 0,4 га). Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2005

2006

2007

2008

2009

4744 100564 247098

4981 98144 272382

5049 92617 279923

5447 95312 320310

5885 100552 376609

45


Добування основних видів мисливських тварин Рік

Види мисливськ их тварин

2005

2006

2007

2008

2009

козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень

Затверджен ий ліміт добування, гол. 154 40 5 155 59 6 161 62 8 156 75 6 176 99 8

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

154 40 7 155 59 6 161 62 8 156 76 6 190 107 8

99 17 5 123 32 5 133 42 2 135 56 5 140 54 8

Не використано ліцензій, шт.

Причини невикористання

Низька платоспроможність населення 3 5 2 5

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Головним підприємством в області, яке займається промисловим риборозведенням і поставкою на ринок свіжої риби є ВАТ “Хмельницькрибгосп”. Риборозведенням і збутом свіжої риби займаються, також, рибдільниця Хмельницької АЕС, окремі сільгоспформування та підприємці - орендарі водних об'єктів, які займаються риборозведенням. Квоти на вилов риби на руслових водоймах області на 2009 р. не видавались. На Дністровському водосховищі введено 5 річний мораторій для ведення рибогосподарської діяльності на Щедрівському та Новокостянтинівському водосховищах і водоймі-охолоджувачі ХАЕС, розроблені проекти спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). Динаміка вилову риби Рік

Водний об‘єкт

1 2005

2 Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

Разом 2006

Разом 2007

Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 76,8 11,0 16,1

Фактичний вилов, (т)

6

0,97

109,9 73,4 17,1 26,635

39,42 13,834 14,141 20,039

1815

0,291

135,285 СТРГ СТРГ

48,305 18,49 -

4 14,15 8,7 15,6

46


Рік 1

Разом 2008

Разом 2009

Водний об‘єкт 2 Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 Мораторій

Фактичний вилов, (т) 4 -

СТРГ

0,941

Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

СТРГ СТРГ Мораторій

19,431 14,950 -

СТРГ

0,081

Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

СТРГ СТРГ Мораторій

15,031 22,868 -

СТРГ

1,102

Разом

23,97

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території Хмельницької області існує 82 види тварин, які занесені до Червоної книги України та охороняються іншими Міжнародними конвенціями (Див. таблицю 5.3.3.1.). З метою посилення їх охорони прийнято рішення сесії обласної ради від 26.09.2002 року № 16 “Про посилення охорони рідкісних та інших видів рослин і тварин, а також їх груп на території області”. Для охорони та відтворення чисельності видів тварин занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України створюються заповідні обєкти. Так, на даний час в області створено: орнітологічні заповідні обєкти 10 площею 3689,09 га., загальнозоологічні – 10 площею 1227,7 га, ентомологічні 3 площею 155,5 га. Також, постійно проводяться поточні дослідження. У 2008 році дослідниками на території області виявлено 3 види лускокрилих, які занесені до Червоної книги України. Охорона та відтворення тваринного світу Перелік видів Ссавці Рясоніжка мала (Neomys anomalus Cabrera, 1907). ЧКУ(3), Бк(3) Підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800). ЧКУ(2), Бк(2) Широковух европейський (Barbastella barbastella Schreber, 1774). ЧКУ(3), Бк(2)

Кількість Не визначена -**-**-

47


Перелік видів Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boіe, 1825). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця війчаста (Myotis nattereri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця триколірна (Мyotis emarginatus E.Geoffroy, 1806). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця мала (Nyctalus leisleri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreber, 1780). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Кіт лісовий (Felis silvestris Schreber, 1777). ЧКУ(1), Бк(2) Горностай (Mustela erminea L., 1758). ЧКУ(4), Бк(3) Борсук звичайний (Meles meles L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Видра річкова (Lutra lutra L., 1758). ЧКУ(2), ЄЧСТ, Бк(2) Норка європейська (Mustela lupreola L., 1766). ЧКУ(2), Бк(2) Тхір степовий (Mustela eversmanni Lesson, 1827). ЧКУ(3), Бк(2) Заєць білий (Lepus timidus L., 1758). ЧКУ(1), Бк(3) Ховрах європейський (Spermophilus citellus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(2) Вовчок садовий (Eliomys quercinus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(3) Мишiвка степова (Sicista subtilis Pall., 1773). ЧКУ(3), Бк(2) Сліпак білозубий (Spalax leocodon Nordmann, 1840). ЧКУ(2), ЄЧСТ Сліпак подільський (Spalax zemni Erxleben, 1777). ЧКУ(3) Разом: Птахи Пірникоза сiрощока (Podiceps grisegena L., 1783). Бк(2) Бугай (Botaurus stellaris L., 1758). Бк(2) Чепура велика (Egretta alba L., 1758). Бк(2) Чепура мала (Egretta garzetta L., 1766). Бк(2) Гуска мала (Anser erythropus L., 1758). Бк(2) Осоїд (Pernis apivorus L., 1758). Бк(2 Шуліка чорний (Milvus migrans Boddaert, 1783). Бк(2) Лунь лучний (Circus pygargus L., 1758). Бк(2) Підсоколик великий (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Кібчик (Falco vespertinus L., 1766). Бк(2) Чеглик (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Тетерук (Lyrurus tetrix L., 1758). Бк(3) Орябок (Tetrastes bonasia L., 1758). Бк(3) Куріпка сіра (Perdix perdix L., 1758). Бк(3) Деркач (Crex crex L., 1758). ЄЧСТ, Бк(2) Баранець великий (Gallinago media Latham, 1787). Бк(2) Крячок чорний (Chlidonias niger L., 1758). Бк(2) Крячок білокрилий (Chlidonias leucopterus Temminck, 1815). Бк(2) Голуб-синяк (Columba oenas L., 1758). Бк(3) Сова болотяна (Asio flammeus Pontoppidan, 1763). Бк(2) Совка (Otus scops L., 1758). Бк(2) Дрімлюга (Caprimulgus europaeus L., 1758). Бк(2) Сиворакша (Coracias garrulus L., 1758). Бк(2) Рибалочка (Alcedo atthis L., 1758). Бк(2) Бджолоїдка (Merops apiaster L., 1758). Бк(2) Жовна зелена (Picus viridis L., 1758). Бк(2) Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1803). Бк(2) Плиска жовтоголова (Motacilla citreola Pall., 1776). Бк(2) Щеврик лучний (Anthus pratensis L., 1758). Бк(2) Щеврик польовий (Anthus campestris L., 1758). Бк(2) Сорокопуд чорнолобий (Lanius minor Gmelin, 1788). Бк(2) Кобилочка річкова (Locustella fluviatilis Wolf, 1810). Бк(3)

Кількість -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**20 видів -**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-

48


Перелік видів Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia Boddaert, 1783). Бк(3) Кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria Bechstein, 1795). Бк(2) Дрізд білобровий (Turdus iliacus L., 1766). Бк(3) Мухоловка мала (Ficedula parva Bechstein, 1794). Бк(2) Синьошийка (Luscinia svecica L., 1758). Бк(2) Соловейко західний (Luscinia megarhynchos C.L.Brehm, 1831). Бк(3) Ремез (Remiz pendulinus L., 1758). Бк(2) Синиця чорна (Parus ater L., 1758). Бк(2) Щедрик (Serinus serinus L., 1766). Бк(2) Чечевиця звичайна (Carpodacus erythrinus Pallas, 1770). Бк(2) Шишкар ялиновий (Loxia curvirostra Borkhausen, 1793). Бк(2) Вівсянка садова (Emberiza hortulana L., 1758). Бк(3) Разом: Кісткові риби Стерлядь (Acipenser ruthenus L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Білуга чорноморська (Huso huso Salnikov et Malatski, 1934). ЧКУ(2), Бк(2) Вирезуб (Rutilus frisii Nordmann, 1840). ЧКУ(1), Бк(3) Чоп великий (Zingel zingel L., 1766). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(3) Разом: Плазуни Мідянка звичайна (Coronella austriaca Laurenti, 1768). ЧКУ(2), Бк(2) Полоз лісовий (Elaphe longissima Laurenti, 1768). ЧКУ(3), Бк(2) Разом:

Кількість -**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**44 видів -**-**-**-**4 види -**-**2 види

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва класу

Кількість видів

Хребетні Ссавці Птахи Плазуни Земноводні Риби Круглороті Безхребетні РАЗОМ:

137 38 72 6 3 17 1 27 164

Кількість видів, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008 2009 Тваринний світ 137 137 137 137 38 38 38 38 72 72 72 72 6 6 6 6 3 3 3 3 17 17 17 17 1 1 1 1 27 27 27 27 164 164 164 164

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Велике занепокоєння викликає погіршення епізоотичної ситуації по сказу. За 2009 рік сказ діагностовано у 118 випадках. У процентному відношенні найбільш хворіють лисиці – 51%, собаки – 23 %, коти –20 %, велика рогата худоба – 5%, куниці – 0,8 %. Згідно проведеного обліку 2009 року нараховано 3,0 тис. голів лисиці, що складає 1,5 голів/га. 1 тис. га при нормативній 0,5-1 голова. Враховуючи це у 2008 році користувачам мисливських угідь видано 74 дозволів на відстріл шкідливих хижих звірів. З метою профілактики захворювання на сказ державному управлінню ветеринарної медицини в Хмельницькій області виділено пероральну 49


вакцину на суму майже 2,5 млн.грн. За допомогою авіації було проведено пероральне зчеплення хижаків. Всього було розложено 600 тис доз вакцини. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття Сучасна глобалізація призводить до розширення торгівлі, транспорту, туризму та подорожей, які можуть сприяти впровадженню та поширенню інвазивних видів. Вони негативно впливають на біорізноманіття - знищують місцеві види рослин і тварин на основі конкуренції, хижацтва. Ще у 17-му столітті інвазивні види сприяли вимиранню майже 40% корінних тварин Австралії. Ця проблема поширюється у світі, сприяючи, перш за все, соціальноекономічним, медико-санітарним та екологічним витратам, призводить до бідності, ставить під загрозу розвиток країн, впливаючи на сільське, лісове, рибне господарство та природні системи, що є важливою основою людства. Такий збиток ускладнюється зміною клімату, забрудненням навколишнього природного середовища, втратою середовища проживання та антропогенним забрудненням. Прикладами інвазивних видів для Хмельницької області є усім відомий колорадський жук, молюск драйсена, сахалінська гречка, амброзія полинелиста. Вирішення проблеми інвазивних видів, є невідкладною, оскільки загроза зростає щодня, викликаючи серйозні економічні та екологічні наслідки. Профілактика є найбільш ефективним методом боротьби з проблемою. Необхідно більш ретельно проводити митну перевірку вантажів, підвищувати ефективність карантину, обмежити ввезення інвазивних та генетично-модифікованих видів тварин і рослин. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 499 об’єкти загальною площею 306477,65 га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає більше 130 видів рідкісних для області видів рослин, з яких 85 є червонокнижними, 82 види лісової фауни, зокрема лелека чорний, борсук. (див. таблицю 50


“Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області”). Двом угіддям, що розташовані на території Хмельницької області Бюро Рамсарської конвенції надало статус водно-болотних угідь міжнародного значення. Це – Бакотська затока площею 1590 га. та Пониззя річки Смотрич площею 1480,0 га. (обидва угіддя знаходяться у складі національного природного парку „Подільські Товтри” на території Кам’янець-Подільського району). Також, на території області знаходиться 5 IBA- територій: РЛП “Мальованка” (7600 га.), Долина р. Вовк (1270,0 га.), Долина р. Бужок (2500,0 га.), Долина р. Іква (83500,0 га.), Долина р. Південний Буг (3000,0 га). Рішенням 24 сесії обласної ради від 18.11.2009 р. № 20-24/2009 „Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області” створено 8 заповідних об’єктів загальною площею 334,14 га: 1 заказник площею 278,8 га, 4 памятки природи площею 25,03 га, 1 дендропарк площею 16,0 га, 1 парк–пам’ятка садово–паркового мистецтва „Решнівецький парк” площею 12,1 га, 1 ботанічний сад „Ботанічний сад Хмельницького національного університету” площею 2,21 га. Указом Президента України від 1.12.2008 р. № 1129/2008 „Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів” підтримано ініціативу обласної державної адміністрації щодо створення на території Хмельницької області двох національних природних парків: „Мале Полісся” та „Верхнє Побужжя”. На виконання п. 5 Указу Президента України від 23.05.2005 р. № 838/2005 щодо встановлення меж територій та обєктів природнозаповідного фонду у натурі (на місцевості) та доручення Кабінету Міністрів України від 26.01.2008 р. № 51061/73/1-04 Держуправлінням проводиться робота з організації та контролю за станом виконання відповідних заходів. З метою прискорення вирішення питання стосовно винесення меж територій та обєктів природно-заповідного фонду в натуру (на місцевості) рішенням 19 сесії обласної ради від 28.01.2009 р. № 6-19/2009 “Про обласний бюджет на 2009 рік” для продовження роботи з винесення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення виділено 1 млн. грн. За звітний період, в області винесено межі в натуру (на місцевість) та виготовлено технічну документацію на 82 території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення загальною площею 7351,6 га, з них: заказників: загальнодержавного значення – 2 площею 315,0 га, місцевого значення – 36 площею 6251,3 га, пам’яток природи: загальнодержавного значення - 1 площею 8,2 га, місцевого значення 34 площею 266,5 га, парків-пам’яток сдово-паркового мистецтва: загальнодержавного значення – 1 площею 14,4 га, місцевого – 1 площею 17,7 га та 7 заповідних урочищ площею 479,2 га. 51


На сьогодні, в області винесено межі в натурі (на місцевості) на 23 обєктах загальнодержавного значення (51,6 % від кількості об’єктів загальнодержавного значення (41)) площею 248387,86 га. (91,5% від загальної площі об’єктів загальнодержавного значення) та 369 обєктів місцевого значення (81,8% від загальної кількості об’єктів місцевого значення (458) площею 33030,13 га., що становить 68,7% від загальної площі об’єктів місцевого значення, з них: 109 об’єктів загальною площею 43351,71 га знаходяться на землях держлісфонду (7 об’єктів загальнодержавного значення площею 23510,3 га. та 102 об’єкти площею 19841,41 га). Основною проблемою порушення заповідного режиму є неспроможність землекористувачів утримувати заповідний об’єкт, а також відсутність прямого державного фінансування на утримання заповідних об’єктів. Вирішити цю проблему покликаний Указ Президента України від 23 травня 2005 року № 838/2005 „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”.

52


Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області (станом на 01.01.2010 року) Райони та міста області

РЛП Дендропар «Мальоки ванка»

Заказники М*

3* 2* Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Шепетівський Ярмолинецький м. Хмельницький м. Нетішин Разом по районах (без НПП)

1

16,0 3,0

1 2 1 1 3

1

206,0 270,0 244,0 109,0 661,9

1,3

3976,9 1

1

32,1

410,0

12938,4

1

5 7 8 5 4 6 12 9 5 4 2

822,0 353,0 520,6 157,6 2142,5 1244,9 2877,9 2094,6 2619,09 3106,3 582,0

10 14 4 7 3 4

М*

4

50,8

Національний природний парк

11,2 17,9 0,92 55,31 6,9 63,22 227,61 15,41 48,02 17,0 56,7

702,7 2450,4 351,5 356,7 1052,0 561,8

13 16 2 13 2 16

69,03 487,5 44,0 76,5 25,01 59,4

4

837,0

6 6

17,2 0,57

1

8,2

Заповідні урочища

Зоопар к ( М*)

Ботсад ( З*)

Разом %

З*

115

22950,59

15

7727, 8

17

4842,9

4 165,0

11

4672,0

6

170,9

Чемеровецький м. Кам.-Подільський Всього:

4 50,8

25

2903,5 4257, 3 567,0 9660,8

132

13,3

3 1

36,2 59,9

4 2 2

187,9 291,0 36,3

60,0 12,1

1

10,0

3

23,6

3

276,0

6 3

62,3 149,45

2

532,0

9,9

2 1 1

6,0 3,0 17,0

2 47,1

2 1

4,6 10,0

2 61,0

3 1

3 53,2 1 14,4

1

10

3 8

1 1

118,0

1933, 0

Городоцький Кам.-Подільський

4

3 6 6 6 1 13 9 14 11 14 7

30,5 2

16915,3

З*

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва З* М*

М

*

1

16915,3

Пам’ятки природи

1

8,2

1299,4

8 175,7 24 357,95 20 1468,5

107

217,96

1 22,0

1 150,0 26

17,0 157,61

1 22,0

3 1

15,0

8 35,5 72 7,85 27793,49 5 173,2 271 1517,36

31,6

1

12,7

1

2,21

1

2,21

25,9

164

3

1

180,0

1 5,9 1 180,0 1 13,0 9 197,7 27 389,55 21 1648,5

1 1,57 1 17,5

9 14 15 17 8 25 28 26 21 21 12, 5 27 34 6 20 12 20, 5 18 11 3 348 150 5 49

1 1,57 1 17,5 1 1,57 1 17,5

1

2,21

846,5 380,8 727,52 535,11 2215,3 1611,32 3427,61 2415,41 3365,31 3129,2 4672,7

1,1 0,6 0,6 0,5 2,4 1,3 2,7 2,0 3,3 3,7 5,4

863,83 0,5 3021,0 2,2 395,5 0,6 433,2 0,5 1786,61 1,4 13559,6 11,3 1448,5 182,73 143,9

1,7 2,1 2,2

45161,65 2,25 261316,0 (13206,3 3) 2942,5 2,6 9249,61 6,0

21 974,3 1,0 75 39,92 1,5 499 306477 ,6514,8 *

З*-об’єкти загальнодержавного; М* - місцевого значення; 1*- кількість об’єктів (одн.), 2*- площа об’єктів (га). ** - включаючи РЛП “Мальованка” та НПП “Подільські Товтри” 53


Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ 1 Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Зоопарки

Кількість 1995 2

2000 3

2008 4

-

-

-

Площа, тис.га 2009 5

2009 9

Площа територій суворої заповідності, га 1995 2000 2008 2009 10 11 12 13

1995 6

2000 7

2008 8

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

1

-

261,316

261,316

261,316

-

1603,8

1603,8

1603,8

115 14 236 1

141 15 247 1

156 21 274 1

157 21 276 2

30,458 1,310 1,519 0,0175

18,752 1,152 1,252 0,0175

36,861 1,648 1,665 0,0175

37,454 1,648 1,690 0,0197

7942,5 165,0 17,5

1489 173,2 17,5

9660,8 173,2 17,5

9660,8 173,2 17,5

-

-

3

4

-

-

0,0348

0,0508

-

-

-

-

34

36

35

36

0,739

0,771

0,575

0,587

175,7

175,7

197,7

197,7

-

1

1

1

-

1,57

1,57

1,57

-

-

-

-

54


5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України Структура природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 2010 року № п/п

1 1 2 3 4 5

6

7

Категорії об’єктів ПЗФ Загальнодержавного значення кіль-кість, площа, га шт 2 Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього: у т.ч. ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, всього у т.ч. комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Ботанічні сади

3 1 -

4 261316 -

25 10 1 9 5 5* 1 1 3 1

9660,8 4370,4 1778,0 2381,4 1131,0 173,2* 15,0 8,2 150,0 17,5

Об’єкти ПЗФ місцевого значення

разом

кіль-кість, шт

площа, га

кіль-кість, шт

площа, га

5 4 1 132 18 26 21 6 10 3 47 1 271 17 192 4 13 45 1

6 50,8 16915,3 27793,49 7313,8 4205,5 2466,3 1130,5 3689,09 154,5 8827,2 6,6 1517,36 786,2 402,16 97,2 84,2 147,6 2,21

7 1 4 1 157 28 27 30 6 10 3 52 1 276 17 193 4 14 48 2

8 261316 50,8 16915,3 37454,29 11684,2 5983,5 4847,7 1130,5 3689,09 154,5 9958,2 6,6 1690,56 786,2 417,16 97,2 92,4 297,6 19,71

55


№ п/п

1 8 9 10

Категорії об’єктів ПЗФ Загальнодержавного значення кіль-кість, площа, га шт 2 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Заповідні урочища Зоологічні парки Разом

Об’єкти ПЗФ місцевого значення

разом

кіль-кість, шт

площа, га

кіль-кість, шт

площа, га

3 9

4 197,7

5 27

6 389,55

7 36

8 587,25

41

10049,2*

21 1 458

1648,5 1,57 48318,78

21 1 499

1648,5 1,57 306477,65

* - без врахування площі НПП „Подільські Товтри”

56


5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Турбота про охорону та зміцнення здоров'я населення є одним з найважливіших завдань суспільства. Адже високий потенціал фізичної, психічної та розумової діяльності людей служить передумовою їх повноцінного життя. З інтенсифікацією виробництва зростає роль організації відпочинку у відновленні життєвих сил, витрачених людиною у процесі праці. Для цього необхідне поєднання певних умов та ресурсів, а також організація їх використання. Відпочинок людини називається рекреацією, а її поведінка, спрямована на задоволення своїх потреб під час відпочинку, лікування, компенсації життєвої енергії, — рекреаційною діяльністю. Поблизу родовищ мінеральних вод, побудовані санаторії. Так, наприклад функціонування курорту «Сатанів» базується на експлуатації Збручанського родовища мінеральних вод типу «Нафтуся» (2 експлуатаційні свердловини). Джерелом водопостачання Хмельницького обласного міжгосподарського санаторію «Україна», с. Маків Дунаєвецького району для лікувальних цілей служать 2 свердловини мінеральних вод Маківського родовища. Для забезпечення лікувальних потреб санаторію «Райдуга» Волочиського машинобудівного заводу ВАТ «Мотор Січ» служить 1 експлуатаційна свердловина мінеральних вод Волочиського родовища. Хмельницьку область ще не вважають регіоном з потужним рекреаційним господарством. За масштабами рекреаційної діяльності вона поступається лише Криму, Карпатам, Приазов'ю. Великий обсяг обов’язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на держуправління охорони навколишнього природного середовища. Серед них створення та ведення державного кадастру територій та об’єктів природнозаповідного фонду, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші. До природоохоронних, рекреаційних, культурно-освітніх, науководослідних установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення належать національні природні парки, для яких рекреаційна функція є найважливішою поряд з природоохоронною. Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розв'язується суперечність між збереженням земної природної краси та її рекреаційним використанням. З цього погляду така форма природного заповідання нині є найбільш соціальне корисною та економічно вигідною. Тому, на даний час держуправлінням проводиться робота зі створення нових Національних природних парків „Мале Полісся” та „Верхнє Побужжя”.

57


5.4.3. Історико-культурна спадщина Об’єктів, які мають історичну, природничу та архітектурну цінність на Хмельниччині нараховується 245. Це Національний історико-архітектурний заповідник „Кам’янець”, історико-культурний заповідник “Самчики”, 9 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного і 27 місцевого значення, геологічні пам’ятки природи. Медичні, освітні та інші заклади, у користуванні яких знаходяться ці пам’ятки історії та культури, через брак коштів припинили належний догляд за ними. Більшість мистецьких витворів захаращені рудеральною рослинністю, сухостоєм, екзотичні насадження знищуються, руйнуються архітектурні будівлі, замулюються ставки. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Природно-кліматичні умови, ландшафтні території, запаси мінеральних вод, численні пам’ятки природи, історії, культури створюють великі можливості для розвитку туристичної галузі області. Значний інтерес у туристів викликають найбільший в Україні і Європі Національний природний парк “Подільські Товтри”, розташований у мальовничому куточку товтрового пасма курорт “Сатанів”, Кармелюкова гора, каньйони Дністра, “Блакитні озера” у лісах поблизу Славути, культурно-історичні пам’ятки міста-музею Кам'янець - Подільського та інші цікаві місця. В області станом на 1 січня 2009 року отримали ліцензію на туристичну діяльність 66 суб’єктів туристичної діяльності, а здійснювало її – 53. Мальовничі території Хмельницького Придністров’я, Малого Полісся та інших природних комплексів приваблюють також значне число неорганізованих туристів, яких відвідали Хмельниччину у 2008 році понад 83 тисячі. Розпалювання багаття, знищення зелених насаджень, трав’яного покрову, численні смітники в місцях масового відпочинку стали типовими порушеннями природоохоронного законодавства цими туристами. Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької обласної ради від 29 жовтня 2003 року затверджена “Програма розвитку туризму у Хмельницькій області на 2003-2010 роки”. Великий обсяг обов’язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на держуправління охорони навколишнього природного середовища. Серед них створення та ведення державного кадастру рекреаційних ресурсів, проведення інвентаризації та оцінки природних та історико-культурних ресурсів, підготовка проектів створення соціальної та господарської інфраструктури природно-заповідних територій та об’єктів, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування 58


рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші. 6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ Область розташована в західній частині України. На сході межує з Вінницькою, на північному сході – Житомирською, на північному заході – Рівненською, на заході – Тернопільською і на півдні – Чернівецькою областями. Площа території області становить 2062,9 тис. га і за звітний період не змінилася; за адміністративним поділом складається з 20-ти районів, 6-ти міст обласного значення і 7-ми міст районного значення, 24-ох селищ міського типу, 562 сільських рад, 1415 сільських населених пунктів. Область розташована в двох кліматичних зонах: лісостепу – 82,6% і 17,4% – зона полісся. За звітний період площа земель населених пунктів не змінилась, і на 1 січня 2010 року становить 295,9 тис. га. Грунтовий покрив Хмельницької області досить різноманітний. Навіть в межах землекористувань окремих сільськогосподарських підприємств зустрічаються ділянки з різноманітними грунтами, які різняться між собою за агровиробничими властивостями і природною родючістю. В залежності від родючості грунтів і агрокліматичних умов територія області поділена на сім земельно-оціночних (агрогрунтових) районів. Найбільш поширеними і родючими грунтами в області є чорноземи типові на різних грунтоутворюючих („карбонатний лес”) та підстилаючих породах, різного ступеня еродованості. Вони займають 496,6 тис. га, або 31,6 % обслідуваних земель. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені грунти в межах області займають 514,4 тис. га, що становить 32,8%, ясно-сірі та сірі опідзолені грунти займають 274,7 тис. га, або 17,5%. 6.1 Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Земельний фонд області складає 2062,9 тис. га, в структурі земельного фонду майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями (77,8), з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, 2,0% багаторічних насаджень, 13,1% сіножатей і пасовищ. Під лісами та лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1%,інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) – 1,2%, під водою 2,0% (Рис 6.1.1.)

59


Рис. 6.1.1.

За рік в земельному фонді області, в розрізі основних угідь та функціонального використання земель, відбулися незначні зміни. Площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 0,1 тис. га, в свою чергу відбулося збільшення забудованих земель. Зміни в площах сільськогосподарських та інших угідь пройшли на підставі матеріалів відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, інвентаризації земель землевласників та землекористувачів; виділення земельних часток (паїв) в натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів. В області нараховується 2,1 тис. га зрошуваних сільськогосподарських угідь. Площа угідь, на яких необхідно виконати комплексну реконструкцію зрошувальної мережі складає 0,3 тис.га. Реконструкція викликана необхідністю ремонту та відновлення насосного обладнання та дощувальної техніки. У власності і користуванні юридичних та фізичних осіб нараховується 116.1 тис. га осушених сільськогосподарських угідь. Для поліпшення меліоративного стану цих земель необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі на площі 5,4 тис. га. Структура земельного фонду області свідчить, що майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями, з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, багаторічних насаджень 2,0%, сіножатей і пасовищ 13,1 %. Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1,0%, інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) 1,2%, під водою 2,0%.

60


У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 32,7% земель від загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян – 39,08 % від загальної площі земель, в тому числі наданих для: - ведення фермерського господарства – 6,78% - ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 15,98% - особистого селянського господарства – 7,25% - будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд – 3,81% - ведення садівництва – 0,22% - дачного і гаражного будівництва – 0,02% - городництва – 0,34% - сінокосіння і випасання худоби – 4,59% - здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,09% Землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду, загального користування) займають 11,48%. На 01.01.2010 р., в результаті перерозподілу земель, в державній власності залишилось 817,30 тис. га (39,62%) земель, решта знаходиться у приватній – 1242,7 тис. га (60,37%) та колективній 0,2 тис. га (0,01%) власності. Динаміка структури земельного фонду області Основні види угідь

2000

2006

2007

2008

2009

Всьо го, тис. га

Загальна територія у тому числі:

% до Всьо % до Всьо % до Всьо % до Всьо % до загаль го, загальн го, загаль го, загаль го, загальн ної тис. ої тис. ної тис. ної тис. ої площі га площі га площі га площі га площі терит терит терит терит терит орії орії орії орії орії 2062,9 100,0 2062,9 100,0 2062,9 100,0 2062,9 100,0 2062,9 100,0

х 1. Сільськогосподарськ 1570,9 і угіддя 2. Ліси і інші 284,2 лісовкриті площі 3. Забудовані землі 86,2 4. Відкриті 21,4 заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, 24,7 зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

х

х

х

х

х

х

х

х

х

76,2

1569,6

76,1

1568,7

76,0

1568,4

76,0

1568,3

76,0

13,8

285,8

13,9

286,6

13,9

286,8

13,9

287,2

13,9

4,2

86,1

4,2

84,5

4,1

84,6

4,1

84,4

4,1

1,0

20,6

1,0

20,4

1,0

20,4

1,0

20,2

1,0

1,2

24,2

1,1

24,3

1,2

24,2

1,2

24,2

1,2

61


Основні види угідь

6. Інші землі

2000 Всьо % до го, загаль тис. ної га площі терит орії 36,1 1,7

Усього земель (суша) 2023,5 Території, що покриті поверхневими 39,4 водами

2006 Всьо % до го, загальн тис. ої га площі терит орії 36,2 1,8

98,1

2022,5

98,1

1,9

40,4

1,9

2007 2008 2009 Всьо % до Всьо % до Всьо % до го, загаль го, загаль го, загальн тис. ної тис. ної тис. ої га площі га площі га площі терит терит терит орії орії орії 36,3 1,8 36,3 1,8 36,4 1,8 2020,8 98,0 2020,7 98,0 2020,7 98,0 42,1

2,0

42,2

2,0

42,2

2,0

6.1.2. Деградація земель Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000

2006

2007

2008

2009

664,2

664,2

664,2

664,2

664,2

32,2

32,2

32,2

32,2

32,2

х

х

х

х

х

х 664,2 х 635,4 х 0,5 х

х 664,2 х 635,4 х х

х 664,2 х 635,4 х х

х 664,2 х 635,4 х х

х 664,2 х 635,4 х х

Примітка: в державній статистичній звітності, облік земель, які піддаються зсувам не ведеться.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси є високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, складний рельєф, порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, відходи промислового виробництва, забудова. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 2,80 0,14

2006 2,84 0,14

2007 2,80 0,14

2008 2,81 0,14

2009 2,81 0,14

1,5 0,07

0,64 0,03

0,64 0,03

0,64 0,03

0,64 0,03

0,01 х

0,006 х

0,037 х

0,002 х

х х

62


6.3. Якість грунтів За даними Хмельницької обласної санітарно-епідеміологічної станції на санітарно-хімічні показники досліджено 166 проб грунтів, в тому числі 116 проб на пестициди, відхилення виявлені у 1-му випадку, що становить 0,6% (по Україні). На бактеріологічні показники досліджено 364 проби грунтів, відхилення від санітарних норм встановлено у 2 пробах, що становить 0,54%. На гельмінтологічні показники досліджено 6855 проб грунтів, відхилення виявлені у 139 пробах, що становить 2,0% (по Україні 5,0%). 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість грунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою при охороні природи і благополучного життя людей. Оцінку родючості грунтів періодично проводить Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість», здійснюючи агрохімічні дослідження грунтів області на вміст рухомих форм фосфору, обмінного калію, кислотності рН, гідролітичної кислотності, легко гідролізованого азоту, гумусу, сум ввібраних основ, обмінного кальцію, магнію, сірки, мікроелементів (бору, марганцю, кобальту, міді), а також визначаючи забруднення грунтів цезієм137 та стронцієм - 90.Одним із найважливіших показників родючості є забезпеченість грунту гумусом. В цілому по області середньозважений показник забезпеченості гумусом складає 2,17%. 6.3.2. Забруднення грунтів Протягом 2009 року проводився контроль за впливом полігонів твердих побутових відходів комунальних підприємств на прилеглі земельні ділянки. За результатами проведених досліджень не встановлено негативного впливу полігонів твердих побутових відходів на навколишнє природне середовище. Проте, встановлено негативний вплив на навколишнє природне середовище КНС ДПДГ «Зоря», с.Пирогівці, Хмельницького р-ну, ТОВ «Білогір’молокопродукт», ДП «Довжоцький спиртовий завод». В результаті перевірок зафіксовано забруднення території в/ч 3053, м.Хмельницький. Спеціалісти відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області здійснювали виїзди на аварійні ситуації. В результаті лабораторних досліджень були виявлені перевищення по нафтопродуктах, які потрапили на грунт в результаті аварії автомашин.

63


6.4. Охорона земель На території області загальна площа деградованих земель, які підлягають залуженню становить 373,7 тис. га. На реалізацію Програми розвитку земельних відносин Хмельницької області на 2001-2010 роки передбачено 616,710 тис.грн., а саме на проведення в 2009 році вишукувальних робіт, розроблення проектної документації та здійснення на їх основі консервації деградованих та малопродуктивних угідь (схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності). Розроблені схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності на території 20 районів на загальну площу 7542,39 га (під заліснення) та 1234,6 га (під залуження). На даний час з обласного бюджету на фінансування вищезазначених робіт кошти поступили не в повному обсязі, а саме 557,264 тис.грн. В 2009 році з Державного бюджету кошти на проведення заходів з охорони земель не виділялись. На основі зазначених схем у 2010 році розроблятимуться проекти землеустрою щодо консервації земель (шляхом заліснення) з подальшою передачею цих земель до державних лісогосподарських підприємств. За 2009 рік створено 32 га - полезахисних лісових смуг, 183 га створено захисних лісових насаджень, в тому числі 48,7 га – в прибережних смугах річок і водойм та 134,3 га – на виключених із сільськогосподарського виробництва малопродуктивних землях. 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Багатоплановість експлуатації землі як об'єкта господарської діяльності людини, її обмеженість у просторі, незамінність, невідтворюваність висувають на перший план проблему раціонального її використання та охорони. Актуальність цієї проблеми все більш зростає у зв'язку з науковотехнічним прогресом, ростом виробничих сил, які потребують залучення в господарське користування нових земельних ресурсів. Тому концепція сучасної земельної реформи в Україні грунтується, в першу чергу, на принципах раціонального, високоефективного і екологобезпечного використання земельних ресурсів, підвищення родючості та охорони ґрунтів. Право має своїм завданням забезпечити охорону природи і раціональне використання природних ресурсів правовими засобами. Природоохоронні норми визначають правовий режим природних ресурсів, регулюють відносини щодо збереження, раціонального 64


використання, відтворення та розвитку всіх природних ресурсів, встановлюють відповідальність за порушення цих норм. Серед таких нормативних актів важливе місце посідає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Він визначає мету, зміст, принципи охорони природи, об'єкти, що підлягають охороні, та ін. Земельний кодекс України, Закон України „Про охорону земель”, регулюють раціональне використання земельних ресурсів і охорону грунтів, передусім у сільському господарстві, передбачають обов'язки землекористувачів. Особлива увага приділяється здійсненню комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, гідротехнічних заходів щодо попередження ерозії грунтів, їх засмічення, заболочування, забруднення тощо. Проблема правового забезпечення раціонального використання природних ресурсів надто багатогранна. Відносини раціонального природокористування, що мають важливе суспільне значення, регулюються, крім екологічного, адміністративним, цивільним, фінансовим, кримінальним правом. Для регулювання раціонального використання і охорони природних ресурсів велике значення мають відігравати локальні нормативні акти, а саме — бізнес-плани суб’єктів господарювання, у яких передбачаються розділи щодо впливу господарської діяльності на природне середовище та застосування природоохоронних заходів. Раціональне використання природних ресурсів вимагає, щоб кожне підприємство, кожен природокористувач орієнтувався на дбайливе господарське використання ресурсів природи з найбільшою вигодою. Вимоги раціонального використання виражені в правових формах, набувають характеру приписів, обов'язковість яких при невиконанні забезпечується можливістю державного примусу (адміністративного, кримінального). Раціональне та ефективне використання землі означає не тільки отримання максимуму необхідної сільськогосподарської продукції, а й підвищення її родючості. В разі неправильного використання землі, порушень правил агротехніки якість земель знижується, а родючість зменшується, тому землекористувачами повинні застосовувати певні організаційно-господарські, агротехнічні, меліоративні та гідротехнічні заходи щодо землі. Стаття 206 Земельного кодексу України передбачає заходи економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, до яких, зокрема, належать: 1) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель; 2) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини. Господарська та інша діяльність, пов’язана з використанням земельних ресурсів, не повинна призводити до забруднення земель і ґрунтів понад 65


установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, а тому протидіяти цьому повинна визначена Земельним кодексом України та Законом України „Про охорону земель” система організаційно-правових заходів, яка включає в себе: державну комплексну систему спостережень; розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель; створення екологічної мережі; здійснення природносільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель; економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів; стандартизацію і нормування. 7 НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази На території області за даними ДНВП «Геоінформ України» розвідано 337 родовищ корисних копалин (вапняки для потреб цукрової промисловості, вапняки для виробництва цементу, щебеню та вапна, гіпсу, кременю, а також глауконітовий пісок, пісок будівельний, суглинок і глина, цегельно-черепична сировина, сапоніт, фосфорит, апатит, графіт, вода підземна прісна та мінеральна) та 58 родовищ підземних прісних, мінеральних та столових вод. Мінерально - сировинна база Види корисних копалин

Загальна Родовища, що Одиниця кількість розробляються виміру родовищ 2008 р. 2009 р. 2008 р. 2009 р. 1 2 3 4 5 6 Неметалічні корисні копалини Будівельні корисні копалини І.Камінь будівельний тис. м3 1. Граніт, чарнокіт, гранодіорит,.., 20 20 11 12 -“гнейс, мигматит 2. Вапняк 22 21 8 8 -“ІІ.Камінь пиляний вапняк 3 3 0 0 -“ІІІ.Камінь облицювальний травертин 1 1 0 0 -“ІV.Сировина цегельно-черепична 1. Суглинок, глина, пісок, 126 125 26 26 -“каолін

Видобуток сировини в 2009 р. 7

Балансові запаси станом на 01.01.10 8

702,46

244817,72

74,23

95234,41

0

30580

0

3

197,56

93775,12

66


Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ 2008 р. 2009 р. 2 3 1 1

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

2008 р. 2009 р. 1 4 5 6 V.Глина 0 0 тис.т тугоплавка VI.Сировина 2 2 2 2 тис. м3 керамзитова VII.Сировина піщано-гравійна 1. Пісок 23 28 10 14 -“будівельний 2. Піщаногравійна суміш (включаючи 3 4 1 3 -“піщаногравійний баласт) VIII.Сировина скляна Кварцовий 1 1 0 0 тис.т пісок IX. Крейда 2 2 0 0 -“будівельна Х.Вапняк для випалювання 13 13 4 5 -“на вапно ХІ.Гіпс та 3 3 1 1 -“ангідрит ХІІ. Сировина цементна Вапняк, глина, мергель, 2 2 2 2 тис.т суглинок Гірничохімічні корисні копалини ХІІІ.Сапоніт 1 1 1 1 -“ХIV.Сировина для вапнування 10 9 1 2 -“кислих грунтів вапняк XV. Сировина карбонатна 2 2 1 1 -“для кормових домішок XVI.Сировина карбонатна для цукрової промисловості Вапняк 7 6 3 2 -“ХVІI. Сировина агрохімічна Фосфорит 1 1 1 0 -“ХVII. Електро- та радіотехнічна сировина Графіт 1 1 0 0 -“Гірничорудні корисні копалини XVIII.Каолін 9 9 6 6 -“первинний XIX.Сировина ювелірно-виробна Онікс 1 1 0 0 т мармуровий

Видобуток сировини в 2009 р. 7 0

Балансові запаси станом на 01.01.10 8 167

10,5

6735,4

374,38

73855,16

20,52

6742,43

0

337

0

1436

242

29917,6

42,6

19095,9

2059

166174,5

0

22663

0

10571

0,27

крейда 2215,73 вапняк 2115

69,3

135132,15

0

0

0

119975,6

52,93

8068,17

0

213

67


Види корисних копалин

Загальна Родовища, що Одиниця кількість розробляються виміру родовищ 2008 р. 2009 р. 2008 р. 2009 р. 1 2 3 4 5 6 ХX. Сировина абразивна Кремінь 1 1 1 1 тис.т XXI.Глини 1 1 0 0 -“бентонітові ХXIІ.Сировина для мінеральних пігментів Глауконіт 3 3 1 1 -“Горючі корисні копалини Торф 82 76 0 0 -“Води підземні Вода 13 13 6 6 тис.м3 мінеральна Вода прісна

45

45

24

24

-“-

Видобуток сировини в 2009 р. 7

Балансові запаси станом на 01.01.10 8

2,01

2808,271

0

113

0,5

6337,3

0

35258

62,584 3,721 м3/добу тис.м3/добу 101,343 425,92 тис.м3/добу тис.м3/добу

Використання надр № з.п.

1 1

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок 2 395

Наявність документації гірничий земельний ліцензії відвод відвод 3 68

4 97

5 110

Загальна площа порушених земель, га 6 2810

Площа Рекультиво відпрацьованих вано в 2009 земель, що р., га підлягають рекультивації, га 7 8 640 –

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Мінеральні підземні води розвідані на 13 ділянках з запасами 3721,0 м3/добу за категоріями А+В+С 1, з яких експлуатується 6 ділянок. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Питні та технічні підземні води в області для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання розвідані на 45 ділянках з запасами 425,92 тис. м3/добу за категоріями А+В+С 1, але на даний момент експлуатується 24 ділянки. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Хмельницької області складають близько 1963,7 тис.м3/добу. З зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 425,92 тис.м3/добу. З розвіданих запасів в 2009 році використано лише 101,343 тис.м3/добу або 24 %. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. Моніторинг грунтових та міжпластових вод підземних вод в 2009 році проводився по закладеній мережі спостережних пунктів, яка сформована із свердловин та колодязів, облаштованих на четвертинні, 68


неогенові, сеноманські, силурійські і нижньо-верхньопротерозойські водоносні горизонти. В 2009 році в природних та слабопорушених умовах по всій території області відбулося зниження середньорічних рівнів грунтових вод четвертинних відкладів до 0,57 м. Виняток становить пост № 18 (Городок) – свд. № 63, в якій середньорічний рівень води підвищівся на 0,35 м, в порівнянні з 2008 роком. В природних умовах, на постах, свердловинах які облаштовані на сарматський (N1S) водоносний горизонт також відбулося зниження середньорічних рівнів до 0,35 м. Виняток становить пост № 36 (Круті Броди) – свд. № 62, в якій середньорічний рівень, навпаки підвищівся на 0,5 м проти 2008 року. Середньорічний рівень сеноманського (K2S) водоносного горизонту в 2009 році в порівнянні з 2008 роком практично не змінився. Різниця склала всього від +0,03 до -0,01 м. Середньорічні рівні силурійського (S) водоносного горизонту незначно підвищилися від 0,04 до 0,16 м. На постах, де спостерігається верхньопротерозойський (PR3) водоносний горизонт в природних умовах, середньорічний рівень піднявся на 0,22 м. На посту №11 (Червоний Цвіт) в свд. № 252, яка облаштована на нижньопротерозойський (PR1) водоносний горизонт зафіксовано в 2009 році зниження середньорічного рівня на 0,21 м. На постах в порушеному режимі: Південний, Кудринка, Копистин, Кам’янка, Городок відбулося підвищення середньорічних рівнів. Пояснюється це зниженням водовідбору або повністю припинення його. На водозаборі «Дубовий Гай» (Шепетівка) свд. № 1 відбулося зниження середньорічного рівня на 0,38 м. На водозаборі «Чернелівка» в четвертинних відкладах відбулося зниження середньорічних рівнів від 0,17 до 0,32 м., а середньорічний рівень експлуатуємого сеноманського (K2S) водоносного горизонту дещо підвищівся на 0,31 м. В проведених хімічних аналізах забруднення підземних вод не виявлено. Незначний виняток становлять пости, на яких свердловини облаштавані на водоносні горизонти четвертинних відкладів, де відсутня природна захищеність даних водоносних горизонтів, в т.ч. і на Чернелівському водозаборі (свд. № 54). На Чернелівському водозаборі по хімічному складу води гідрокарбонатні кальцієво-магнієво-натрієві. Мінералізація в 2009 році збільшилася і становила 729 мг/дм 3 при загальній жорсткості 7,8 мг-екв. Вміст азоту амонійних сполук перевищує норму ГДК (N4 - 2,2 мг/дм3; NO2-1,2 мг/дм3).

69


7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Загальна кількість зсувів на території Хмельницької області станом на 01.01.2010 р. становить 420. Загальна площа зсувів – 2096 га. В 2009 році Подільська ГГП продовжувала роботи з ведення моніторингу зсувних процесів, який включав в себе наступні напрямки роботи: - вивчення регіонального режиму ЕГП на ділянках другої категорії; - Заваллівська, Кам’янець-Подільська, Покутинська і Радівецька. На цих ділянках відповідно було обстежено 15, 21, 6, 3 зсувів; - стаціонарне вивчення зсувів на Кам’янець-Подільському і Заваллівсько-Мілівецькому стаціонарах, які включають в себе режимні спостереження за рівнем ґрунтових вод; - спостереження за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські об’єкти – м. Городок, с. Верхні Панівці і с. Цибулівка Кам’янець-Подільського р-ну, с. Каскада Новоушицького р-ну, смт. Віньківці. За результатами виконаних робіт з ведення моніторингу та розвитку зсувів в 2009 році встановлено, що зсуви знаходились в фазі тимчасової стабілізації. Розвитку нових зсувних форм не спостерігалось. Впливу зсувів на народно-господарські об’єкти не виявлено. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № з/п

Вид (ЕГП)

1

Зсуви Карстові процеси: відкрита стадія розвитку карсту напівпокрита стадія розвитку карсту покрита стадія розвитку карсту Підтоплення

2

3

Площа поширення, км2 20,98

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

420

0,1

5900 3000 7100

566 н.в. н.в.

28,64 14,56 34,47

13,37

20

-

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр на території Хмельницької області здійснюється Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, а державний контроль за використанням і охороною надр Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області. Згідно ст.60 Кодексу України про надра, державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями 70


та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Органи, що здійснюють державний геологічний контроль, відповідно до покладених на них повноважень, перевіряють: виконання рішень з питань методичного забезпечення по геологічному вивченню надр, своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів на використання надр та виконання передбачених ними умов, дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення тощо. Північна територіальна інспекція державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області. Ця співпраця має на меті проведення ефективних перевірок дотримання норм законодавства України про надра, запобігання вчиненню правопорушень при вивченні, розробці, використанні та охороні надр, а у разі виявлення порушень нормативів і вимог законодавства України про надра – накладення адміністративних стягнень та здійснення заходів щодо припинення таких правопорушень. У 2009 році Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області з метою додержання вимог природоохоронного законодавства при використанні і охороні надр було здійснено 347 перевірок підприємств різної форми власності, з яких 288 – по використанню підземних вод. За результатами перевірок складено 282 протоколи про адміністративне правопорушення на загальну суму 46,24 тис. грн., з яких по використанню підземних вод на суму 38,131 тис. грн. Сума сплачених штрафних санкцій складає 33,915 тис. грн., що становить 73% до накладених. В ході проведених перевірок виявлено 36 самовільних надрокористувачів, 22 з яких використовують підземні води без спеціального дозволу на користування надрами. З метою відшкодування збитків завданих за самовільне користування надрами пред’явлено 62 претензії та позови на суму 661,783 тис. грн., з них 56 претензій та позовів сплачено добровільно та стягнуто за рішенням суду на суму 261,242 тис. грн. Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області тимчасово заборонено (зупинено) господарську діяльність 11 суб’єктів господарювання, з них 4 по використанню підземних вод. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Держуправлінням у 2009 році видано 10 погоджень (екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та відповідно до Порядку проведення у 2009 році аукціонів з продажу 71


спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2009 № 609 надано 11 погоджень продажу на аукціоні спеціальних дозволів на користування надрами. За даними Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» Мінприроди України видано: - 113 спеціальних дозволів на користування надрами з метою видобування корисних копалин; - 19 спеціальних дозволів на геологічне вивчення надр; - 8 спеціальних дозволів на геологічне вивчення в т.ч. досліднопромислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; - 1 на використання підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – вирощування грибів.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів За даними обласного статистичного управління, станом на 01.01.2010р. в області накопичено 593,441 т відходів першого класу небезпеки, з них – 589,313 т складають непридатні та заборонені до подальшого застосування хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), 86,865 т – другого, 1853,57 т – третього класів. За 2009 рік утворено 53,468 т відходів першого класу небезпеки, 303,800 т – другого, 737,438 т – третього класу. Накопичення відходів (станом на 01.01.10 р.) № з/п 1

Показник

3

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки

4 5

відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

2

Одиниця виміру од.

Кількість

Примітка

421

т

2533,876

т

593,441

т т

86,865 1853,57

В т.ч. 589,313 т. непридатні ХЗЗР

72


Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки № з/п 1

2

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2007 рік

2008 рік

2009 рік

--

--

--

1500523

870559

1011364

1750,9

1719,5

1094,7

747,2

573,9

486,96

1502273,9

872278,5

1114720,7

121750,05

--

--

141,9

--

--

0,555

0,428

0,365

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Частково проблема зменшення негативного впливу небезпечних відходів на навколишнє природне середовище вирішується шляхом їх передачі на переробку спеціалізованим підприємствам або повторного використання у виробництві. На території області діє 3 приймальних пункти відпрацьованих ламп, які мають ртутне наповнення (2 у м.Хмельницький та м.Нетішин), прийом відпрацьованих акумуляторів, прийом відпрацьованих шин, для подальшої їх передачі на утилізацію. Упродовж 2009 року відправлено на демеркуризацію більше 42 тис.шт. відпрацьованих ламп, які містять ртутне наповнення. Продовжується передача спеціалізованим підприємствам шламів гальванічних. Протягом року передано майже 24 тн, за рахунок чого зменшились обсяги їх накопичення на території підприємств (ВАТ „Модуль”, ВАТ „Кам’янець-Подільський приладобудівний завод” м.Кам’янець-Подільський, ВАТ „Термопластавтомат”, ВАТ „Укрелектроапарат” м.Хмельницький). На території області знаходяться промислові підприємства, які займаються утилізацією деяких відходів, а саме технологічних відходів м”ясопереробних підприємств ( всьго за 2008 рік перероблено близько 9103,7 т таких відходів), піритних недогарків (перероблено 33881 т), граншлаку (утилізовано 166752 т.) та відходів спиртової промисловості – барди мелясної (утилізовано за 2009 рік 842,556 т).

73


Утилізація відходів (перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів). N з/п

Назва підприємства, адреса Назва виробництва

1

Шепетівський ветсанзавод м.Шепетівка, вул.Лісова 1

2

3

4

5

Хмельницький Державний завод по виготовленню м”ясокісткового борошна “Ветсанзавод” Хмельницький район, с.Н.Вовковинці ТОВ „Кам”янець-Подільський м”ясокомбінат” м.Кам”янець-Подільський, вул.Харченко, 2 ТОВ “Шепетівський м”ясокомбінат” с.Судилків, вул.Гагаріна 3 Шепетівського району ВАТ „Подільський цемент” Кам”янець-Подільський район, с. Гуменці

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність, т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік,т

Виробництво м”ясокісткового борошна (м”якотна сировина, конфіскати, кістки)

4200

252,7

Виробництво м”ясокісткового борошна (м”якотна сировина, конфіскати, кістки)

7030

7535

Відходи переробки ВРХ, обваловки туш ВРХ, конфіскати, туші від вимушеного забою

12000

181

Технологічні відходи

4000

1135

Огарки піритні Граншлак Барда мелясна

80000 220000 2400

33881 166752 842,556

На полігони твердих побутових відходів комунальними підприємствами обласного і районних центрів та міст обласного підпорядкування вивезено близько 268 тис.т відходів. Площа, яку займають побутові відходи у місцях накопичення складає 595,043 га. Протягом 2009 року власниками відходів паспортизовано 6 місць видалення відходів. Всього в області суб’єктами господарської діяльності оформлено 179 паспортів: промисловими підприємствами 43, комунальними – 136, 261 підприємством розроблені технічні паспорти відходів. На території Хмельницької області нараховується 21 міський полігон твердих побутових відходів, 15 селищних полігонів (сміттєзвалищ) та 785 сільських сміттєзвалищ. Із 21 полігону лише 5 мають проектну документацію, 13 знаходяться в задовільному стані, для решти полігонів і переважної більшості сміттєзвалищ характерний вкрай незадовільний стан. На території сільських, селищних рад відведено 800 ділянок під полігони твердих побутових відходів для населених пунктів площею 487,78 га. Комунальними підприємствами експлуатується 21 полігон побутових відходів у райцентрах та містах обласного значення, загальною площею 107,263 га. На жаль так і залишаються проблеми при експлуатації діючих полігонів: полігони ТПВ м.м. Хмельницького, Кам’янець-Подільського і м. Нетішина вичерпали свої можливості, недостатність коштів для їх 74


обслуговування, перевантаження, застарілий парк техніки, її недостатня кількість, не проводиться сортування відходів, не проводиться відбір вторинної сировини та інше. Питання поводження з відходами та всі проблеми які пов’язані з цим розглядалися на парламентських слуханнях Верховної Ради України. Наголошено на відсутність дійових економічних стимулів для збору та переробки значної маси відходів, недосконалість сформованої інфраструктури і практики збору та видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективне збирання корисних компонентів відходів як вторинної сировини. Рекомендовано внести зміни в існуючі відповідні закони та розробити нові, переглянути прийняті програми (Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами до 2010 року), скорегувати терміни виконання та забезпечити їх відповідними джерелами фінансування.

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

1,212 0,052

1,899 0,051

1,883 0,065

1,094 0,05

0,306 0,008 0,006 0,057 0,898 -0,022

0,22 0,011 0,0104 0,203 1,568 0,185 0,0225

0,35 0,013 0,009 0,206 1,235 0,316 0,0214

0,139 0,009 0,007 0,219 1,077 0,072 0,0253

0,003

0,0203

0,004

-

1,992

2,031

2,716

2,533

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2010 року № Назва одиниці адміністративноз/п територіального устрою регіону 1

2 Сміттєзвалища Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район

Кількість) 3 41 27 49 51 38 45 44

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

32,59 22,6 31,15 35,79 10,33 39,45 21,0

75


№ Назва одиниці адміністративноз/п територіального устрою регіону 1

2 Кам”янець-Подільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтинівський район Старосинявський район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район Ярмолинецький район Всього Полігони смт.Білогір”я смт.Віньківці м.Волочиськ м.Городок м.Деражня м.Дунаївці м.Ізяслав м.Кам”янець-Подільський м.Красилів смт.Летичів смт.Нова Ушиця м.Полонне м.Славута м.Старокостянтинів смт.Стара Синява смт.Теофіполь смт.Чемерівці м.Шепетівка смт.Ярмолинці м.Нетішин м.Хмельницький Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів Усього

800

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 34,6 27,5 25,35 8,5 14,91 44,71 20,52 9,22 17,85 19,29 24,35 18,05 30,02 487,78

21

3,75 6,51 4,8 3,0 2,14 5,133 3,0 9,0 6,8 2,8 3,0 7,4 8,0 4,7 4,83 3,3 5,3 4,3 3,7 7,0 8,8 107,263

Кількість) 3 76 37 39 15 33 60 68 18 16 43 37 40 45

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

+

+

відсутні

Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

1 2 3

Білогірський Віньковецький Волочиський

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

15 3,0 77,55

76


№ з/п

Район

4 5 6 7 8 9 10 11 12

Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам-Подільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський

13

Славутський

14 15 16 17 18 19 20 21 22

Старокостянтинів Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький м.Хмельницький ст. Богданівці Хмельницького району Усього

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

36,0

36,0

17,73

17,73

19,267

19,267

Утворено (виявлено) впродовж року, т

1,4

5,432

72,991

72,991

6,832

Кількість на кінець року, т

(74,8 законтейнеризовано) 14,12 47,52 10,0 0,48 16,7 57,7 77,2 (68,2законтейнеризовано) 112,66 (80,0)** 1,05 1,3 74,232 27,05 0,15 31,85 4 17,751*

589,313

Примітка: 17,751* - залишки перезатарених у 2008 році заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, підготовлених до вивезення за межі України у відповідності із заключеним договором від 21.08.07 р. між Мінприроди України та ТОВ “НВТ“Динаміка” та змінами до нього “Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження хімічних засобів захисту рослин непридатних або заборонених до використання, у тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України”(зберігаються у металевих бочках на майданчику 6-Т Державного підприємства Міноборони України „Воєнконверс – 43” біля ст. Богданівці Хмельницького району) - 17,751 тонн. Протягом 1 півріччя 2009 року продовжувались роботи, а саме «Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них» на підставі договору № 92 від 28.11.2008 р. між Мінприроди України та «Сапрі Даброва Горніча СП ТОВ» (SAPRI Dabrova Cornicza Sр.z.о.о.). В ході проведення цих робіт вивезено за межі України 72,991 тн (с. Воробіївка Дунаєвецького району, с. Остапківці Городоцького району, с Грушка, с Гораївка, смт. Стара Ушиця Кам’янецьПодільського району). 80,0** - кількість гексахлорану в закритому складському приміщенні на бувшому заводі «Лотос» (м.Славута) - 80 тонн.

77


8.3. Використання відходів як вторинної сировини Всього на підприємствах області за 2009 рік утворено відходів, як вторинної сировини 1011364 т., з яких використано 413237 т., у тому числі 7886т. – в якості палива. Площа, яку займають відходи у відвалах і накопичувачах на території підприємств складає 458 га. Протягом року утворено 245 т полімерних відходів, з яких використано 271 т.; утворено 24 т відходів матеріалів текстильних, з яких використано лише 4 т., утворено 220 т. склобою, 667т паперу та картону; у якості вторинної сировини від підприємств, громадян та організацій області прийнято 476 т склобою, 288т полімерних відходів, 5 т відходів матеріалів текстильних. Приймальними підприємствами області одержано від організацій та фізичних осіб 6956 т відходів паперу та картону, з яких використано 5536 т (в якості палива – 30 т). Відправлено на переробні підприємства в якості вторинної сировини 148 т зношених автомобільних шин (у 2008 році – 179 т), 115,446 т відпрацьованих мастил використано в інших технологічних процесах. Більша частина відпрацьованих мастил утворена внаслідок застарілого технологічного обладнання і використано на ВАТ „Подільський цемент”. Через ПЗЗАТ „Вторкольормет” передано на утилізацію всього 90,4 т відпрацьованих акумуляторів, в попередньому – 80,8 т. На лісопереробних та лісозаготівельних підприємствах області протягом року утворено 15443 т. відходів деревини, з яких використано 10388 т (у тому числі в якості палива 7856 т). На підприємствах спиртової промисловості протягом року у творено 7245 т барди мелясної, цукровими підприємствами утворено 48152 т дефекату, з яких поставлено 12096 т, виробниками сільськогосподарської продукції утворено 67158 т. зернових відходів, з яких використано 54086 т. Протягом року від підприємств області спеціалізованими організаціями одержано 42714 т відходів металобрухту та чорних металів, утворено 15234т., на металургійні підприємства для переробки поставлено 203920 т; кольорових металів – одержано 6554592 т, утворено 324371 т, поставлено 1236010 т. Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник

2000 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

1109918 315870 28,46

1500523 521917 34,78

870559 584055 67,1

1011364 413237 40,9

78


8.4. Транскордонне перевезення відходів Відповідно до розпорядження від 06 червня 2008 року № 313/2008-р "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28 січня 2003 року № 19/2003-р" проведені роботи з комплексної інвентаризації місць складування заборонених і непридатних пестицидів. За результатами проведеної інвентаризації кількість непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) в області становила 862,623 тн. Протягом грудня 2008 року на підставі укладеного договору з Мінприроди України та ТОВ „НВТ”Динаміка” (Запоріжжя) вивезено за межі України 209,763 т ХЗЗР. Також у грудні місяці здійснювались операції у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме «Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них», відповідно до договору № 92 від 28.11.2008 р. між Мінприроди України та «Сапрі Даброва Горіча СП ТОВ» перезатарено та вивезено за межі області 106,799 т. Таким чином всього вивезено за межі області 316,562 т ХЗЗР. Протягом 1 півріччя 2009 року продовжувались роботи, а саме «Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них» на підставі договору № 92 від 28.11.2008 р. між Мінприроди України та «Сапрі Даброва Горніча СП ТОВ» (SAPRI Dabrova Cornicza Sр.z.о.о.). В ході проведення цих робіт вивезено за межі України 72,991 т (с. Воробіївка Дунаєвецького району, с. Остапківці Городоцького району, с. Грушка, с. Гораївка, смт. Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району). Станом на 01.01.2010 р. в області залишки накопичених непридатних та заборонених ХЗЗР становлять 589,313 т. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Складування та тимчасове зберігання побутових та промислових відходів здійснюється на 587 підприємствах області. Відповідно до вимог постанови КМУ №1218 від 3 липня 1998 року „Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” на 2009 рік було розглянуто документи та видано 496 дозволів на розміщення та лімітів на утворення та розміщення відходів. Продовжується робота по паспортизації місць видалення відходів (МВВ), розгляду і затвердженню технічних паспортів відходів та реєстрових карт об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), веденню відповідних реєстрів. 79


Всього за 2009 рік було розглянуто 6 паспортів МВВ (у 2008 році – 17), технічних паспортів на відходи по 64 підриємствах (у 2008 році по 20 підприємствах), 42 реєстрових карти ОУВ (у 2008 році – 12 карт ОУВ та 2 карти ООУВ). Всього в області згідно раніше встановленого переліку визначено 184 МВВ, з яких на 01.01.2010 року паспортизовано 179. За наявної інформації кількість суб’єктів господарювання, яким необхідно розробити реєстрові карти об’єктів утворення відходів в області становить 344. На 01.01.2010 року розроблені та включені до реєстру 385 карт ОУВ та 27 карт ООУВ. Паспортизація відходів повинна бути проведена всіма суб’єктами господарювання, на яких утворюються відходи в тому числі і на тих, яким у відповідності до постанови КМУ №1218 немає потреби отримувати дозволи на розміщення та ліміти на утворення та розміщення відходів. Всього в області технічні паспорти на відходи розроблені та погоджені по 261 підприємству. Зареєстровано відходів в області (видів) У тому числі з визначеними Для яких для яких Кількість хімічним визначено умови визначено Клас небезпеки зареєстрованих складом та зберігання, підприємства відходів фізичними транспортування, або властивостями видалення виробництва по їх утилізації Всього (усіх 216 215 216 216 класів небезпеки), у т. ч.: 1-го класу 8 7 8 8 небезпеки 2-го класу 33 33 33 33 небезпеки 3-го класу 53 53 53 53 небезпеки 4-го класу 122 122 122 122 небезпеки

Для яких визначено місця видалення відходів * 216

8 33 53 122

Примітка: *– місця видалення для тимчасового зберігання відходів на території підприємства

80


Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони Всього по області м.Хмельницький м.Кам.-Подільський м.Нетішин м.Славута м.Шепетівка м.Старокостянтинів Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам”янець-Подільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

496

496

195 31 10 24 27 23

195 31 10 24 27 23

6 8 12 6 7 23 12 8 15 14 4 9 7

6 8 12 6 7 23 12 8 15 14 4 9 7

-

-

3 5 25 6 5 11

3 5 25 6 5 11

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи 1964

На яку кількість відходів видано дозволи тис.т. 384,74

786 192 44 83 147 115 18 17 41 26 13 85 16 54 45 31 15 43 19 18 9 78 25 7 37

156,53 86,42 12,3 9,78 12,54 9,34 1,56 5,32 4,52 7,3 10,23 19,48 6,53 6,76 8,95 7,53 1,98 5,53 9,68 0,07 1,15 0,458 0,09 0,012 0,68

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис.т.

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис.т.

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т.

496

496

763,164

384,74

7,59

195 31 10 24 27 23

195 31 10 24 27 23

6 8 12 6 7 23 12 8 15 14 4 9 7

6 8 12 6 7 23 12 8 15 14 4 9 7

316,5 175,0 24,3 20,5 23,58 18,65 3,02 10,62 8,9 14,6 15,68 40,85 13,25 12,36 16,5 13,25 2,96 10,56 18,3

156,53 86,42 12,3 9,78 12,54 9,34 1,56 5,32 4,52 7,3 10,23 19,48 6,53 6,76 8,95 7,53 1,98 5,53 9,68 0,07 1,15 0,458 0,09 0,012 0,68

0,28 0,16 0,81 3,35 0,06 0,017 0,002 0,03 0,02 0,18 0,014 0,12 0,08 2,4 0,016 0,05 0,003

-

-

3 5 25 6 5 11

3 5 25 6 5 11

0,14 1,18 0,92 0,16 0,024 1,36

81


Однією з найгостріших проблем на сьогоднішній день є проблема безпечного складування та утилізації твердих побутових відходів в населених пунктах області. Дана проблема не є новою, проте з року в рік вона все гостріше постає перед громадськістю. Території міст знаходяться у незадовільному стані, існуюча система санітарної очистки не забезпечує регулярного вивозу і знешкодження побутових відходів, що призводить до появи стихійних звалищ. Незадовільний стан з утилізацією відходів склався у містах: Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Волочиську, Шепетівці, Славуті, Нетішині. З метою вирішення проблем в області рішенням четвертої сесії облради п’ятого скликання від 18 жовтня 2006 року №7-4/2006 затверджено „Програму поводження з твердими побутовими відходами Хмельницької області на 2006-2011 роки”. Проте через відсутність фінансування заходи даної програми не виконуються. Значне поліпшення екологічної ситуації в області, як і в Україні в цілому, у тому числі і у сфері поводження з відходами стане можливим за умов наявності на всіх рівнях необхідного фінансування для впровадження природоохоронних заходів, відповідальності органів місцевого самоврядування за прийняття екологічно виважених рішень та забезпечення виконання Комплексної програми охорони довкілля Хмельницької області на 1999 – 2010 роки. Щодо ситуації, яка склалася в області з твердими побутовими відходами, то в першу чергу потребує вирішення питання щодо виділення нових земельних ділянок під будівництво полігонів ТПВ для міст Кам’янцяПодільського, Нетішина та Хмельницького або (що дійсно було б найкращим рішенням) будівництво смттєсортувальних та сміттєпереробних заводів у містах із великою кількістю населення. 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Екологічна безпека області пов’язана, передусім, з обсягами впливу на природне середовище розташованих на території області об’єктів різного призначення, їх потенційною загрозою довкіллю, життю та здоров’ю населення. Держекоінспекцією в Хмельницькій області здійснювався екологічний контроль додержанням вимог екологічної безпеки в зоні діяльності митниці призначення та відправлення; на військових і оборонних об'єктах, у процесі транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів, небезпечних хімічних, отруйних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів. При проведенні екологічного та радіологічного контролю в зоні діяльності Хмельницької митниці не встановлено перевезення експортних, імпортних вантажів, що могли б негативно вплинути на стан навколишнього 82


природного середовища, здоров’я людей і умови транспортування яких не відповідали екологічним вимогам. Здійснено перевірки 18 підприємств при поводженні з небезпечними хімічними речовинами. За виявлені порушення, а саме відсутність дозволів на використання, зберігання отруйних речовин, керівники підприємств притягнуті до адміністративної відповідальності. На території області у 2009 році аварій щодо поводження з отруйними речовинами, у тому числі з продуктами біотехнології, не виникало. За звітний період перевірено 7 військових об’єктів, дислокованих на території області. Посилено увагу до питань дотримання природоохоронного законодавства, зменшення негативного впливу військової діяльності на довкілля. У кожній військовій частині призначені відповідальні за екологічний стан їх територій, використання природних ресурсів, розміщення відходів тощо. Покращилась роз’яснювально-виховна робота з питань охорони довкілля. Не усунуті перешкоди здійсненню оперативного екологічного контролю військових об’єктів працівниками державної екологічної інспекції. За цих умов розформування окремих військових частин залишається екологічно неконтрольованим. Склади боєприпасів, розташовані на території області, становлять потенційну загрозу з причини їх перевантаженості та порушень правил зберігання боєприпасів. 9.2.Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку До об’єктів підвищенної екологічної небезпеки в області відноситься два підприємства:  ВАТ „Подільський цемент” м. Кам’янець Подільський;  ХКП „Спецкомунтранс” м. Хмельницький; 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія Головним об’єктом ядерної та радіаційної небезпеки в області є Хмельницька АЕС. Реакторні установки обох блоків ХАЕС належать до сучасної серії водо-водяних енергетичних реакторів ВВЕР-1000. Спостереження за радіаційним впливом станції на довкілля здійснюється відомчою лабораторією зовнішнього радіаційного контролю ХАЕС. Рівень забруднення промислового майданчика, санітарно-захисної зони та зони спостереження оцінюється вмістом радіонуклідів 137 Cs,134Cs,90Sr,54Mn,60Co,51Cr, 131I та інших. С пуском другого енергоблоку на ХАЕС впроваджена автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО), яка дозволяє здійснювати у режимі реального часу контроль радіаційної обстановки на проммайданчику, санітарно-захисній зоні, зоні спостереження, здійснення метеорологічного контролю. Найбільший вклад впливу ХАЕС на атмосферне повітря вносять газоподібні радіоактивні викиди із вентиляційної системи. Середньодобові значення їх активності складають: 83


- радіоактивні інертні гази – 32,20 ГБк/добу (0,050 % від гранично допустимого викиду (ГДВ); - довгоживучі радіонукліди – 49,64 кБк/добу (0,0078% від ГДВ); - йод-131 – 284,4 Бк/добу (0,028% від ГДВ). Вміст радіонуклідів 137Cs в атмосферному повітрі санітарно-захисної зони станції та населених пунктів становив 0,339 – 2,75 мкБк/м3, в ставкуохолоджувачі АЕС – 8,25 Бк/м3 та р.Горині - 4,5 – 5,2 Бк/м3, в ґрунтах контрольованих населених пунктів – 2,04•102 – 5,92•102 Бк/м2, а 90Sr – 105 – 326 Бк/м2. Радіонуклідів 134Cs, 60Co, 54Mn та 131I в пробах ґрунтів не виявлено. За регламентованими для ХАЕС контрольними рівнями скидів та викидів перевищень не було. В цілому радіаційні параметри, що характеризують роботу ХАЕС за 2009 рік, не перевищували нормативних значень, а радіаційний захист персоналу та населення забезпечувалися на достатньому рівні. Рівень гамма-фону в зоні спостереження ХАЕС протягом 2009 року становив 9-11 мкР/год. 9.3.1.Радіаційне забруднення територій За даними радіоекологічного моніторингу області перевищень вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища, продуктах рослинного та тваринного походження протягом 2009 року не виявлено. Спостереження за станом річок в 2009 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р. Дністер (м. Кам’янець-Подільський), р. П.Буг (м. Хмельницький, м. Летичів) та р. Случ (с. Чернелівка) становив: по 137 Cs –0,0296 -0,077 Бк/л по 90Sr – 0,0795 – 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. Радіоактивного забруднення продуктів харчування тваринного походження (м’ясо ВРХ, молоко та молочні продукти) та кормів не виявлено. Вміст цезію-137 в м’ясі ВРХ становив 3,4-8,5 Бк/кг при нормі 200 Бк/кг, в молоці – 2,5 -6,4 Бк/кг при нормі 100 Бк/кг. 9.3.2. Радіоактивні відходи На Хмельницькій АЕС стосовно сформованої системи поводження з радіоактивними відходами (далі РАВ) діють програми, положення, інструкції, які визначають конкретний порядок дій з поводження з РАВ на станції. У процесі експлуатації ХАЕС утворюються рідкі, тверді, та газоподібні радіоактивні відходи. Рідкими радіоактивними відходами є : - Концентровані сольові розчини від переробки трапних вод, вод спецпральні; - Відпрацьовані іонообмінні смоли фільтрів установки СВО; - Шлами. 84


Твердими радіоактивними відходами є відпрацьовані внутрішньокорпусні пристрої реактору, деталі насосів, трубопроводи, арматура, теплоізоляція, фільтри систем вентиляції, обтирочні матеріали, бавовняний та плівковий спецодяг, використані засоби індивідуального захисту, тара дерев’яна, різноманітні будівельні відходи та інше. Газоподібними радіоактивними відходами є: - здувки неконденсованих газів та летучих аерозолів з воздушників устаткування, працюючих на радіоактивних середах; - повітря відведене з робочих приміщень; - газоподібні відходи перед викидом в атмосферу підвергаються очищенню. До системи збору, зберігання і видалення радіоактивних відходів відносяться : - система газоподібних викидів; - система збору та зберігання рідких радіоактивних відходів (СРВ); - система глибокого випарювання рідких радіоактивних відходів (УГУ – 1 – 500); - система поводження з твердими радіоактивними відходами. Поводження з радіоактивними відходами на ХАЕС здійснюється у відповідності з процедурами описаними в «Инструкции по обращению с радиоактивными отходами на ХАЭС» № 0.ЦД.4748.ИЭ – 06. В процесі поводження з твердими ( далі ТРВ) та рідкими ( далі РРВ) радіоактивними відходами підрозділи ХАЕС взаємодіють з цехом дезактивації та поводження з РАВ (ЦДПРВ) і хімічним цехом (ХЦ). З питань радіаційного моніторингу відходів підрозділи ХАЕС взаємодіють з цехом радіаційної безпеки (ЦРБ). На ХАЕС діє система обліку, нормування, планування, контролю та звітності при поводженні з РАВ. Система реалізується через комплекс організаційних заходів, які забезпечують взаємодію, розмежовують обов”язки, права та відповідальність структурних підрозділів і адміністративно–управлінського персоналу ХАЕС в сфері поводження з РАВ. Планування діяльності з поводження з ТРВ підрозділяється на : - Перспективне планування : планування робіт з поводження з РАВ на довгостроковий період часу; планування робіт з поводження з РАВ на рік - Оперативне планування : планування робіт з поводження з РАВ на період ППР; місячне планування поводження з РАВ; планування разових робіт, при яких утворюються РАВ. Основним документом планування діяльності з поводження з РАВ на довгостроковий (трирічний) період часу на ХАЕС є «Програма мінімізації радіоактивних відходів у ВП «Хмельницька АЕС» № 0.ЦД.2800.ПМ – 06. Річне планування робіт з поводження з ТРВ здійснюють підрозділи ХАЕС, зайняті на роботах в ЗСР.Планування включає у себе: - підготовку та обґрунтування проектів цехових планів (лімітів) на утворення РАВ на рік; 85


- розробку заходів з мінімізації РАВ на рік. Для адміністративного контролю за рівнем утворення/надходження ТРВ щорічно розробляються та вводяться наказом по станції ліміти утворення ТРВ для підрозділів. Ліміти установлюють на календарний рік граничні значення об”ємів утворення ТРВ для кожного цеху окремо. Крім того, з періодичністю 1 раз у 3 роки розробляються/переглядаються контрольні рівні (КР) утворення/надходження ТРВ. КР – це затверджені експлуатуючою організацією граничні значення обсягів утворення/надходження ТРВ на календарний період – рік. КР розробляються/переглядаються на підставі аналізу статистичних даних по утворенню/надходженню РАВ за п’ятирічний період часу. Дотримання КР контролюється експлуатуючою організацією. Інформація про РАВ документується, зберігається та аналізується. На підставі аналізу розробляються заходи з мінімізації РАВ. РАВ класифікуються за агрегатним станом та радіаційними параметрами згідно вимог «Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України» ДСП 6.177-2005- 09-02. За питомою активністю та відомим радіонуклідним складом РАВ класифікуються на низько-, середньо- та високоактивні РАВ. Збір ТРВ на робочих місцях, сортування за групами активності та їх транспортування до централізованих місць збору РАВ провадиться особами, безпосередньо виконуючими роботи з радіоактивними речовинами та устаткуванням, яке має радіоактивне забруднення, або особами, спеціально виділеними для цієї роботи. Збір та завантаження РАВ на місцях проведення робіт провадиться суворо роздільно в залежності від : Категорії РАВ («чисті»-«брудні») : - агрегатного стану (тверді-рідкі); - складу (теплоізоляція- металеві – кабельна продукція- інші відходи). Система обліку РАВ на ХАЕС включає в себе: первинний облік утворення РАВ за окремими операціями, технологіями, видами робіт, робочими місцями, які повинні бути організовані цехами; - облік ТРВ, які надходять від підрозділів ХАЕС для тимчасового зберігання в СТРВ СК; облік РРВ(сольового плаву), котрі утворюються при переробці кубового залишку та надходять для тимчасового зберігання в БЗ СТРВ; - облік РАВ в сховищах ХАЕС, інвентаризація РАВ; Облік РАВ здійснюється в об”ємних, вагових одиницях активності. Контролю підлягають облікові параметри та фізико-хімічні властивості РАВ.

86


Кількість РАВ, що утворилися за 2009 рік на ХАЕС Тверді радіоактивні відходи(ТРВ) Категорія ТРВ

1 2 3

Низько активні Середньо активні Високо активні

Кількість утворених ТРВ з 1.01.09 р. по 1.01.10 р. Об’єм, м3 Питома активність, КБк/кг 183,0 36,2

Передано на переробку* Об’єм, м3 Питома активність, КБк/кг -

1,0

6,0*104

-

-

0,205

›1,0*107

-

-

*на даний час переробка ТРВ на ХАЕС не здійснюється в зв’язку з відсутністю установок по переробці ТРВ.

Рідкі радіоактивні відходи(ТРВ) Середньоактивні РРВ

Кубовий залишок

Сольовий плав Відпрацьовані сорбенти

Кількість утворених РРВ З 1.01.09 р. по 1.01.10 р. Об”єм, Питома м3 активність, КБк/кг 184,8 1,3*104

42,0 0,0

6,5 *104 0,0

Перероблено з 1.01.09р. по 1.01.10р.

Відправлено на тимчасове зберігання

Об”єм, м3

Об”єм, м3

175,0

Питома активність, КБк/кг 1,6*104

0

0

Питома активність, КБк/кг Продукт переробки кубового залишку на УГУ – 1-500-сольовий плав 42,0 6,5*104 0,0 0,0

Кількість РАВ, що зберігаються на ХАЕС. Тверді радіоактивні відходи(ТРВ). Найменування сховища СТРВ СК

Категорія ТРВ низькоактивні Середньо активні високоактивні

Проектний об’єм, м3 1081,5 4925,46

Ступінь заповнення,м3

361,2

9,013

4192,7 115,1

Рідкі радіоактивні відходи(РРВ). Найменування сховища СРРВ

БЗ СТРВ комірка 101/9 Майданчик «ББкуб»

Середньоактивні РРВ Кубовий залишок Відпрацьовані сорбенти,шлами Сольовий плав

Проектний об’єм, м3 2850,0 200,0

Ступінь заповнення,м3 524,2 155,6

840,0

653,6

240,0

175,2

87


10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в Хмельницькій області Хмельницька область – агропромисловий регіон. Вагому роль в структурі АПК області відіграє сільське господарство. Провідною галуззю сільського господарства на Хмельниччині є рослинництво, де основна увага аграріїв приділяється виробництву зерна і зокрема озимої пшениці. Головне завдання сільськогосподарського виробництва і зокрема галузі рослинництва полягає в більш повному і раціональному використання ріллі. В 2009 році із 1 млн. 182 тис. га наявної ріллі засівалося 961,6 тис. га, що становило 81 %. В 2010 році прогнозується розширити посівні площі під сільськогосподарськими культурами до 995,6 тис. га, при цьому відсоток використання ріллі становитиме понад 84 %. За останні роки Хмельничани стали більше приділяти уваги зерновій кукурудзі, площу якої в 2010 році буде розширено до 100 тис. га. Враховуючи вимоги світового ринку, в Хмельницькій області з року в рік розширюються площі під технічними культурами, зокрема під цукровими буряками, ріпаком, соєю, гірчицею. Ці культури користуються попитом на світовому ринку і дають сільгосптоваровиробникам високі, сталі прибутки. Для підвищення урожайності сільськогосподарських культур, в області використовують як органічні, так і мінеральні добрива. В зв’язку із недостатньою кількістю органічних добрив, висіваються сидеральні та поживні культури, збільшується внесення мінеральних добрив. У 2009 році сільгосппідприємствами області під посіви сільськогосподарських культур було внесено 53 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, 541,5 тис. тонн органіки та 1467 тонн засобів захисту рослин. Для успішного виконання завдань по розвитку тваринництва передбачено збільшення виробництва кормів. Кормові культури в 2009 році займали 124,2 тис. га, а в 2010 році прогнозується посіяти 142,8 тис. га, що становитиме збільшення на 18,6 тис. га, а в структурі посівних площ вони будуть займати 14 %. Основним завданням працівників аграрного сектору Хмельниччини є послідовне і стабільне збільшення продуктів рослинництва і тваринництва, що дасть можливість покращити добробут населення та зміцнити економічний стан сільського господарства.

88


10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами 2009 рік 701,2

Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

530 334 100,7 95,3 526,2 75 76 48 14 14 541,5 17,4 2,5 0,8

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2005 0,1718

2006 0,2373

2007 0,428

2008 0,5691

0,9985

0,9111

1,248

1,248

2009 1,5 (1467 т) 2242,7

0,172

0,190

0,340

0,460

1,17

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.год

2000 1522,2

2005 1845,7

2006 1930,0

2007 1865,3

2008 1760,4

2009 1449,2

-

121,3

126,8

122,5

115,6

95,2

1090,0

1137,0

1185,3

1238,3

1270,4

1108,3

89


Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п.

2000 919,0

2005 104,3 1224,5

2006 108,7 1239,5

2007 113,6 1176,1

2008 116,6 1122,3

2009 101,7 870,7

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

133,2

134,9

128,0

122,1

94,7

1447 -

1463,7 101,2

1775,2 122,7

1667,3 115,2

1309,5 90,5

1268,9 87,7

Споживання теплоенергії, тис.Гкал Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів Темп зміни, % порівняно на одиницю з 2008 роком реалізованої продукції, кг/грн обсягів викиди на викидів одиницю продукції, 0,000008 8,9 7.26

Усього стаціонарними 1 0,014 джерелами -в тому числі за видами діяльності: Виробництво електроенергії 1 0,014 0,000008 8,9 7.26 ХАЕС* *В Хмельницькій області відсутні підприємства по видубуванню та переробці паливних ресурсів. На території області знаходиться Хмельницька АЕС, яка виробляє електроенергію.

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2000 р.

2005 р.

2006 р.

0,9

0,7

1,0

0,2 1,6 2,8 3,0 3,2

0,1 2,1 3,3 2,8 1,0

0,1 2,2 2,7 2,5 0,3

2007 р. 1,1

2008 р. 1,2

2009 0,7

0,2 1,6 2,6 2,5 0,2

0,7 1,7 2,5 2,6 0,3

0,6 1,4 2,7 2,6 0,1

11.2. Ефективність енергоспоживання Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти* Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та

2000 р. 1196323

2005 р. 1439120

112458 646421 21914

82479 960494 17580

9205

8377

4243

1329

2007 р. 1360080 433601 661206 18102 6177

2008 р. 1322979 509315 571845 21726 6331

2009 р. 1027155 345355 472870 21703 5614

561 2452

1452

90


2000 р. 2005 р. торфу Бензин авіаційний 0 Бензин моторний 50455 42269 Фракції легкі інші 32 Паливо реактивне типу гас 1294 Гас для технічних цілей 138 17 Гас освітлювальний 43 30 Газойлі (дизельне паливо) 139565 98615 Мазути топкові важкі 39368 7121 Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні 7761 6733 Пропан і бутан скраплені 1736 1377 Вазелін нафтовий, парафін, 6 озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий 5591 25954 Мастила відпрацьовані 20 55 Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, 513 тон умовного палива * - Без урахування обсягів реалізації населенню

2007 р.

2008 р.

2009 р.

39115 36 1235 22 24 105293 2069 -

36170 32 531 35 15 108432 4140 -

30116 18 223 27 9 96212 1523 -

6671 1410 -

6967 1496 -

3818 1503 -

29075 99 -

26582 108 -

10856 51 -

-

-

-

-

-

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво

Витрачено т умовного палива 1027155

Витрати палива в натуральному вимірі вугілля газ бензин газойлі кам’яне природний моторний (паливо дизельне) 345355 472870 30116 96212

96457

1256

6268

8382

48824

707355 7016 434435

310912 2511 308341

366573 1202 141229

9081 226 6532

15315 2197 11290

5227

-

3153

205

850

-

-

-

-

-

126610

5230

87147

4601

6043

265904

60

224142

2323

1828

17106

589

1380

1458

3267

91


Витрачено т умовного палива Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів і ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі вугілля газ бензин газойлі кам’яне природний моторний (паливо дизельне)

15606

73

5411

2724

3015

463

5

355

25

5

114465

1027

61117

2269

23832

5003

4

2672

663

629

16490 35108

4950 21547

7051 14284

1938 1839

141 287

14521

4941

6250

1637

152

4521

51

1509

1100

745

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Вплив енергетичної галузі в області дуже незназний, т.я. викиди Хмельницької АЕС в 2009 році склали всього 14 тонн. Пускорезервна котельна не була задіяна і викиди відносно минулого року скоротились на 142 тонни. 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЄ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система України 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборо т млн.т.км. %

Залізничний*

2000

Перевезено пасажирів млн. % 12,0 2,4 10,6 10,6 10,1 10,0 9,3 54,9

2,4 2,4 2,3 2,1

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2009 2000

2,1

608,3

2,1

106,9 112,0 116,8 114,9 118,6

2,8 2,8 2,8 2,6

1139,2 1131,9 1115,8 1121,8 1102,7

2,2 2,1 2,0 1,8

Водний

2005 2006 2007 2008 2009 2000

25,3

2,7

587,3

3,0

24,6 23,9 26,7 29,1 21,0

2,2 2,0 2,1 2,3

12,48,7 1610,1 1588,4 2284,9 1888,1

3,5 4,0 3,4 4,2

Пасажирооборот млн.пас.км.

%

2005

92


Вид транспорту

Рік

2006 2007 2008 2009 2000

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 Трубопровідний

Міський електротранспорт

2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборо т млн.т.км. %

Перевезено пасажирів млн. %

Пасажирооборот млн.пас.км.

%

0,00004

0,2

0,0398

0,2

0,0003

0,0

0,3

0,0

0,00004 0,00024 0,00002 0,00000 9 -

0,0 0,2 0,0 0,0

0,12 0,125 0,025 0,011

0,0 0,0 0,0 0,0

0,0151 0,0143 0,0176 0,0072

0,4 0,3 0,4 0,1

15,4 14,8 15,8 6,7

0,3 0,2 0,2 0,1

-

-

-

0,0021 59,9

2,3

2,1 431,4

2,6

2005 59,6 3,1 363,5 3,2 2006 65,9 3,7 402,3 3,9 2007 67,5 4,2 411,8 4,4 2008 48,8 3,1 297,6 3,3 2009 43,1 202,9 Всього 2000 2005 2006 2007 2008 2009 *- інформація про перевезення вантажів, вантажооборот та пасажирооборот по залізничному транспорту в області відсутня, в графі перевезено пасажирів подано інформацію - відправлено пасажирів. ** - інформація по % в Головному управлінні статистики на даний час відсутня.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис.т.) Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

2000 2005 2006 2007 2008 2009

13,4 11,7 10,8 9,5 9,0 7,4

3,0 2,6 2,6 1,9 1,6 1,2

Пасажирські легкові автомобілі 3,2 3,7 3,5 3,5 3,5 3,1

Спеціальні легкові автомобілі 1,0 1,0 0,8 0,8 0,8 0,8

Спеціальні нелегкові автомобілі 2,5 2,1 2,3 1,8 1,9 1,6

У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротились від вантажних автомобілів на 1,6 тис.тонн, від пасажирських автобусів на 0,4 тис.тонн, від пасажирських легкових автомобілів на 0,4 тис.тонн, від спеціальних нелегкових автомобілів на 0,3 тис.тонн. 93


12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць)

Всього

За видами палива бензин дизпаливо зріджений стиснений стиснений дизпаливо та нафтовий газ стиснений природн газ природний газ ий газ і бензин

Автомобілів - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

185693 150969

29083

0

45

5596

0

150135 135320

11699

0

8

3108

0

6681 6400

3906 3828

2153 2365

0 0

15 2

607 205

0 0

2207

127

2054

0

2

24

0

3975

1254

2044

0

4

673

0

13507

4895

7845

0

14

753

0

2788

1639

923

0

0

226

0

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

51,6 36,5 40,0 64,1 67,6 63,6

47,0 30,8 34,2 47,6 49,4 46,3

У тому числі від використання газойлів зрідженого та (дизельного стисненого газу палива) 3,0 3,9 4,1 13,7 15,1 13,9

1,6 1,7 1,6 2,7 3,0 3,4

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 91,1 84,4 85,5 74,3 73,1 72,8

Скоротились обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від використання в якості палива бензину на 3,1 тис.тонн, дизельного палива на 1,2 тис.тонн, збільшились викиди від використання зрідженого та стисненого газу на 0,4 тис.тонн.

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів 94


5281 5051 3975 400 410 486 422 362 396 331 326 748 1101 1231 998 3302 3374

2963 2788 237 355 431 346 137 314 424 412 263 750 855 910 1480 1376

Інші транспортні засоби 2791

Пасажирськ і автобуси 4812

Спеціальні автомобілі

Аналіз середнього віку транспортних засобів у 2009 році показує, що на фоні загального скорочення парку транспортних засобів на 4934 одиниці, скоротилась кількість автомобілів віком від 2 до 3 років на 2706 одиниць та більше 10 років на 7224 одиниць, зросла кількість автомобілів віком 3,1-5 років на 2640 одиниць та віком 5,1-10 років на 4934 одиниці.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

95

10042

9591

1447

1446

-

820

937

836

416

8049

8772

-

82

29

24

119

-

92

78

52

34

7832

6817

-

533

700

764

636

-

328

217

166

162

-

388

490

398

95021

88290

-

17914

11371

14285

8983

-

15038

12310

8903

4877

-

26763

29102

20419

11232

150135

151596

135714

113382

127140

121696

-

24238

19304

21882

13002

-

16974

14334

10725

6037

-

28648

31354

22348

12756

185693

190627

179517

153493

181066

2007

2005

2000

2009

2008

2007

2005

2000

2009

2008

2007

2005

2000

2009

2008

2007

2000 2005

2009

2008

2007

2005

2000

Від 5,1 до 10 років

-

2981

3842

4458

1837

-

39

34

45

38

-

139

114

90

238

6681

7498

9160

9853

139657

Від 3,1 до 5 років

-

739

940

849

428

-

60

78

63

60

6400

6226

8214

8984

10310

Від 2 до 3 років

-

530

653

613

37

2207

2516

2391

1937

11191

Всього

552

13507

14777

15962

12408

Сідлові тягачі 1548

Вантажні бортові

2117

-

Легкові автомобілі

3661

Автомобілі - всього

6721

Тип автомобіля Більше 10

Самоскиди


13.1. Екологічна політика України Екологічна політика України за роки незалежності в цілому сформована. Одним із перших основоположних документів, який на державному рівні проголосив довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем України була Постанова Верховної Ради України від 05 березня 1998 року, якою було затверджено "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Насьогодні, Розпорядженням Кабінету Міністрів України 17 жовтня 2007 року було схвалено Концепцію національної екологічної політики України на період до 2020 року. Завдання екологічної політики нашої держави, спрямовані на екологічно збалансоване використання природних ресурсів: 1) охорона водних ресурсів, екологізація водного господарства, що передбачає: перехід до сталого використання водних ресурсів шляхом запровадження інтегрованого управління водними ресурсами; упровадження системного підходу до менеджменту прісноводних ресурсів і відповідних басейнів річок, які базуються на принципі басейнового та інтегрованого управління; зміцнення органів басейнового управління, в тому числі міждержавних і регіональних; підвищення ефективності водокористування шляхом запровадження економічних стимулів на басейновому рівні та повного відшкодування витрат; розроблення ефективних стратегій для басейнового управління водними ресурсами з метою запобігання негативним наслідкам повеней та посухи; зменшення обсягів використання води для потреб виробництва і житлово-комунального господарства; урахування нагальних потреб муніципальних водних систем (зокрема, підключених до них промислових джерел) у програмах управління водними ресурсами в річкових басейнах; збільшення обсягу збирання та очищення зворотних вод; упровадження системи відшкодування повної вартості послуг з водопостачання і раціонального використання водних ресурсів (менеджмент попиту) з урахуванням стимулювання до вжиття заходів водозаощадження; 2) охорона земельних ресурсів, екологізація сільського господарства, що передбачає: запровадження інтегрованого підходу до управління земельними ресурсами, підвищення його координованості та ефективності; забезпечення широкого впровадження новітніх екологічно збалансованих технологій землекористування; удосконалення державної системи моніторингу земель, ведення земельного кадастру та землеустрою; створення умов для максимально можливого забезпечення неперервності ділянок, стан яких наближається до природного; формування збалансованого співвідношення між окремими видами угідь та забезпечення екологічної безпеки і рівноваги територій у регіонах; розширення площі лісів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень відповідно до науково обґрунтованих показників, що розроблятимуться з урахуванням регіональних та місцевих особливостей; збільшення частки 96


сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ) відповідно до науково обґрунтованих показників, що розроблятимуться з урахуванням регіональних та місцевих особливостей; розроблення технологій з відновлення виведених з ріллі деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь; наближення до європейських стандартів з питань відведення земель під розміщення об'єктів промислового виробництва, будівництва, транспорту, зв'язку тощо; сприяння розробленню та широкому впровадженню нових біологічних засобів захисту рослин у сільськогосподарському виробництві; забезпечення екологічно допустимого сільськогосподарського навантаження на ґрунтовий покрив; забезпечення широкого впровадження новітніх екологічно збалансованих технологій ведення сільського господарства; 3) невиснажливе використання тваринних та рослинних ресурсів, екологізація лісового господарства, що передбачає: запровадження класифікації функцій та напрямів використання екосистем, забезпечення проведення їх повної еколого-економічної оцінки як основи для визначення можливості та екологічно допустимих обсягів використання сировинної складової екосистеми; запровадження механізму заборони використання ресурсу до визначення його кількісних та якісних показників (заповідання, консервація ресурсу тощо); запровадження принципу гнучкого управління використанням природних ресурсів, у тому числі постійного моніторингу кількісних та якісних показників таких ресурсів під час їх використання; передбачення можливості коригування процесу використання природних ресурсів з урахуванням результатів моніторингу, включаючи їх видову зміну та припинення виснажливого використання; проведення оцінки впливу природних і антропогенних факторів на динаміку ресурсних видів рослин та розроблення прогнозу змін фіторесурсів; установлення обґрунтованої ціни біоресурсів з урахуванням їх несировинної цінності, розміру плати за спеціальне використання та вдосконалення дозвільно-ліцензіиної діяльності у цій сфері; відновлення чисельності рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин; упровадження в систему ведення лісового господарства та комплексного використання лісових ресурсів екосистемного підходу; запровадження системи повної відповідальності постійного користувача за стан наданих у користування лісів; забезпечення відтворення корінних лісових і природних рослинних угруповань з використанням технологій, що сприяють збереженню біорізноманіття; розроблення та затвердження критеріїв та індикаторів збалансованого розвитку лісового господарства, впровадження сертифікації лісів у лісовому господарстві; забезпечення розширеного відтворення лісів і збільшення лісистості країни; сприяння реалізації державної політики щодо запровадження сталого управління лісовим господарством і підвищення ефективності функціонування лісового господарства; забезпечення підтримки лісового господарства шляхом поєднання заходів державного регулювання та впровадження ринкового механізму; упровадження економіко-правового механізму для стимулювання розширеного відтворення лісових ресурсів; 97


4) екологічно стале надрокористування, що передбачає: створення умов для ефективного, екологічно збалансованого розвитку надрокористування на основі впровадження нових технологій, комплексного використання ресурсів надр, рекультивації територій; видачу спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх геологічного вивчення та видобування корисних копалин за умови забезпечення повноти розробки родовищ корисних копалин; удосконалення законодавчого врегулювання порядку використання відвалів видобутку і відходів збагачення та переробки мінеральної сировини як техногенних родовищ корисних копалин. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Відділом інструментально-лабораторного контролю відбиралися проби на 155 підприємствах, відібрано проб: 143 зворотних вод і 263 поверхневих вод, 116 грунту, перевірено 146 джерел викидів та відібрано 1487 обєднаних проб. Результати досліджень поверхневих вод свідчать, що рівень забруднення басейну трьох великих річок Дністер, Дніпро, Південний Буг є помірним і суттєво не змінився в порівняні з минулим роком. Хоча було зафіксовано збільшення вмісту органічного забруднення, в порівнянні з минулим роком, у р. Калюс, Іква, Вовк, Ушиця, Хомора. Значення показників коливалось від 1,3 до 5,0 ГДК. Концентрації амонію сольового у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках П.Буг (с.Червона Зірка, впадіння р.Бужок, на межі з Вінницькою обл..), Горинь, Хомора вона перевищувала нормативи ГДК. Вміст нітритів понизився до концентрацій нижчих нормативів ГДК, за виключенням р.П.Буг (с.Червона Зірка). Забруднення річок фосфатами зменшилося на рівні минулого року, в межах норми, проте, ще досить високі концентрації зафіксовані в річці Ушиця. Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема, заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з минулим періодом зменшилася. Вміст нафтопродуктів із перевищенням нормативів ГДК не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми. Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю. Негативно впливали на стан поверхневих вод області не каналізовані і неочищені зливові стоки. Тому заплановане будівництво очисних споруд в районних центрах, де вони відсутні, та реконструкція діючих зменшить техногенне навантаження на поверхневі води, що позитивно вплине на якість води. Значні перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів у зворотних водах виявлено у скидах очисних споруд КП «Центр-Сервіс» та ГО «Вікторія» смт.Ярмолинці, КП „Господарник”, смт.Чемерівці, Автономному пункті спостереження, с.Ластівці, Кам’янець-Подільського району, ПТРВП „Авторемсервіс” „АдвісРіно-Авто”, с.Требухівці, Летичівського р-ну, КП „Білогір’яводоканал”, Теофіпольського ВУЖКГ. 98


Основними підприємствами-забруднювачами земельних ресурсів області були військові частини, а також промислові підприємства, які негативно впливали на прилеглі земельні ділянки. За результатами відібраних проб ґрунту, підприємствами-забруднювачами були ДП „Довжоцький спиртзавод”, ДП „Ганнопільський спиртзавод”, ДП „Цукровик Поділля”, СП „Наркевицький цукровий завод”, ТОВ „Білогір’ямолокопродукт”, смт. Білогір’я, військова частина 3053, м. Хмельницький, дільниця №3 ДП „Воєнконверс-43”, майданчик № 6-Т, с.Івашківці Хмельницького р-ну та полігон твердих побутових відходів в м. Деражня. Контроль за дотриманням встановлених нормативів ГДВ (граничнодопустимий викид) на підприємствах області показав, що в останній період намітилась тенденція до зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проте ряд підприємств працюють з порушенням природоохоронного законодавства. Чемеровецьке підприємство теплових мереж, ДП „Красилівський агрегатний завод”, ВАТ „Укрелектроапарат”, м. Хмельницький, ДП „Ганнопільський цукровий завод” здійснювали понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Виявлено 8 підприємств, які здійснювали викиди забруднюючих речовин без дозволу на викиди. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства № п/п 1

Назва заходу 2

Одиниця виміру 3

2007 4

Роки 2008 5

2009 6

1.

Кількість перевірених об'єктів

од.

2177

1761

1699

2.

Складено актів перевірок

од.

2177

1761

1697

од.

2110

2326

2318

чол./ грн.

2060/146444

2205/235042

2034/239564

чол./ грн.

2008/96060

2172/187391,00

1251/197881

од./грн.

179/779817

260/1786261,00

188/2059629

од./грн.

116/339737

199/1221344

193/1336945

од.

47

72

59

од.

__

__

__

од.

7

21

19

3. 4. 5. 6. 7. 8.

9.

10.

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адмінвідповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред'явлено претензійнопозовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об'єктів Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

99


№ п/п 1

Назва заходу

Одиниця виміру 3

2007 4

Роки 2008 5

2009 6

11.

Кількість об'єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

29

45

50

11.1.

на спеціальне водокористування

од.

29

45

50

29

45

47

од.

10

39

14

од.

__

__

18

од.

__

__

4

од.

59

56

68

2

у т.ч. на скиди у водні об'єкти 11.2. 11.3. 12.

13.

на викиди в атмосферне повітря на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища В області функціонує багатовідомча система спостережень за об’єктами навколишнього природного середовища, що здійснюється у відповідності з «Положенням про державну систему моніторингу» спеціально уповноваженими державними органами. Координацію діяльності суб’єктів регіональної системи моніторингу здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Хмельницької області. Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень №

1 1

2

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області Хмельницький обласний центр з гідрометеорології

Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень атмосф промисл поверхневі води підзе ґрунт ерне ові річки та моря мні и повітря викиди в водоймища води атмосфе джерел решт джерел решт ру скидів а скидів а стічни стічних х вод вод 3 4 5 6 7 8 9 10 65 128 48 18

2

-

-

5

-

-

-

-

100


1 3 4

5

6

7

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Хмельницька обласна СЕС Хмельницький обласний державний проектнотехнологічний центр охорони грунтів і якості продукції «Облдержродючіс ть» Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства Хмельницьке обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству Подільська гідрогеологічна партія

Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень атмосф промисл поверхневі води підзе ґрунт ерне ові річки та моря мні и повітря викиди в водоймища води атмосфе джерел решт джерел решт ру скидів а скидів а стічни стічних х вод вод 3 4 5 6 7 8 9 10 46 69 88 96 -

-

23

-

-

-

30

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

9

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

28

-

Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області здійснювала відбір проб та їх аналіз один раз у квартал в 48 створах 19 річок. Обласний центр з гідрометеорології вів спостереження за Південним Бугом щомісячно на 2-х створах, його притокою – Бужком (1 створ) та Случем (2 створи) – два рази в квартал. Лабораторія Хмельницького обласного управління по меліорації та водному господарству аналізувала проби води раз у місяць на постах спостереження Дністра, Случа і Хомори, та один раз у квартал – на постах спостережень за Південним Бугом і Горинню. Моніторинг за рівневим режимом та забрудненням підземних вод забезпечувався Подільською гідрогеологічною партією у 28 пунктах спостереження один раз у рік. Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відслідковувався обласним центром з гідрометеорології щомісячно на 2 постах спостереження у м. Хмельницькому, радіоактивних речовин в атмосферних випадіннях і аерозолях – на Шепетівському гідрометеорологічному посту та кліматичними умовами області – на 5-ти метеостанціях. Кількість 101


виміруємих інгредієнтів та постів спостережень за станом атмосферного повітря залишилась без змін в порівняні з попередніми роками. Лабораторією державної екологічної інспекції в Хмельницькій області проводились заміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах області. Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” визначав ступінь забруднення рільних земель на 30 пунктах спостереження 2 рази в рік та радіологічні дослідження на 15 контрольних ділянках, розташованих по „розі вітрів” 30-ти км зони Хмельницької АЕС і 2-х ділянках в зоні посиленого контролю. Спостереження за станом грунтів проводились державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області на землях природоохоронного, сільськогосподарського призначення та землях промисловості та населених пунктів. Обласна санітарно-епідеміологічна станція вела спостереження за станом поверхневих вод І категорії на 4-х створах у місцях розташування водозаборів та ІІ категорії у 65 створах – у місцях масового відпочинку населення, а також за станом атмосферного повітря і ґрунтів у межах санітарно-захисних зон підприємств. Моніторинг радіаційного фону території області забезпечувався щоденно обласним центром з гідрометеорології на постах спостереження у мм.. Хмельницькому, Шепетівці і Кам’янці-Подільському та селищах міського типу Ямполі Білогірського району і Новій Ушиці. Взаємодія із суб’єктами моніторингу сусідніх областей здійснювалася у відповідності із Планом спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між держу правліннями охорони навколишнього природного середовища Рівненської, Вінницької, Тернопільської і Чернівецької областей шляхом щоквартального обміну відповідною інформацією. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з.п .

1 1.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

2 Комплексна програма охорони довкілля Хмельницької області. Затверджена рішенням восьмої сесії обласної ради №11 від 24 листопада 1999 р., м. Хмельницький

2. Програма моніторингу довкілля Хмельницької області на 2005-2009 роки.

Суб´єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області. Хмельницький регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів. Хмельницька обласна санітарноепідеміологічна станція. Хмельницький обласний центр з гідрометеорології.

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Вдосконалити систему моніторингу довкілля області. Привести систему у відповідність з Положенням про державну систему моніторингу довкілля в області, налагодити більш повне інформування населення

102


№ з.п .

1

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

2 Затверджена рішенням сімнадцятої сесії обласної ради №13-17/2005 від 27 квітня 2005 р., м. Хмельницький

Суб´єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 Подільська гідрогеологічна партія. Обласний державний проектнотехнологічний центр родючості ґрунтів та сільськогосподарської якості продукції “Облдержродючість”.

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 щодо екологічної ситуації регіону.

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза здійснюється як складова частина комплексної державної експертизи у відповідності до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого Постановою КМУ від 31.10.2007 р. № 1269. Виконання державної екологічної експертизи проводиться у відповідності Закону України „Про екологічну експертизу”, нормативними законодавчими документами та рекомендаційними матеріалами Міністерства. Відділ співпрацював з філією ДП „Укрдержбудекспертиза” у Хмельницькій області, з якою укладена довгострокова угода. Еколого-експертним підрозділом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області розглянуто 91 матеріал проектно–кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення об’єктів різного призначення. 43 матеріали розглянуто у складі комплексної державної експертизи. Через невідповідність проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства (відсутність оцінки впливу таких об’єктів на стан навколишнього природного середовища, оголошення в засобах масової інформації заяв про наміри і екологічних наслідків діяльності та врахування громадської думки), неповним висвітленням впливу запроектованих об’єктів на навколишнє середовище 20 комплектів проектних матеріали було направлено на доопрацювання. Найбільш важливими об’єктами, проектні матеріали яких розглядались екологічною експертизою, були проекти організації виробництва лікарських засобів ТОВ „Славута Фарм”, створення виробничої бази для виготовлення сплавів кольорових металів ТОВ „Тін Імпекс”, будівництва площадки по влаштуванню інсинератора для утилізації відходів на території Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру, дослідної системи збору та утилізації біогазу з полігону ТПВ м.Хмельницький, системи поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) в м. Нетішині, автозаправних станцій та автомобільних газонаповнювальних пунктів. 103


Протягом року розглянуто 5 скарг від населення області та звернень районних та міської рад з приводу еколого - небезпечних об’єктів ( 2 – щодо ситуації, яка склалася у районі виробництва будівельного утеплювача в м. Дунаївці, розташування базової станції стільникового зв’язку в м. Хмельницькому, вивезення накопичених непридатних та заборонених ХЗЗР з мм. Волочиськ та Славута). Еколого–експертна діяльність у 2009 р. №

Виконання робіт

1. Загалом проведено експертиз 1.1 З них: - у рамках комплексної державної експертизи 1.2 - самостійно 2. Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів) 3. Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів)

Загальна кількість 91 43

Позитивно Негативно оцінено, оцінено, кількість кількість 71 20 31 12

% відхилених 22,0 % 27,9%

48 1

40 1

8 0

16,7% 0

130

103

27

20,77%

13.5. Економічні засади природокористування

Протягом 2009 року до області надійшло 169614,6тис.грн. за використання природних ресурсів , що порівняно з попереднім роком в 1,4 рази більше. Справляння збору за спеціальне користування природними ресурсами тис.грн. Назва плати Плата за землю Збір за спецвикористання лісових ресурсів Збір за спецвикористання водних ресурсів Плата за користування надрами Всього

2007р. 52149,234 7945,793 5753,330 8449,016 74297,373

2008р. 75522,7 9671,0 8940,2 26486,9 120620,8

2009р. 104065,0 10213,7 8574,1 46761,8 169614,6

13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності У відповідності до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Державного бюджету на 2009 рік кошти від зборів забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між Державним фондом охорони навколишнього природного середовища (далі ОНПС), обласним фондом ОНПС та місцевими (селищними, сільськими фондами ОНПС). Кошти обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища використовуються відповідно до Постанови КМУ №1147 від 17 вересня 1996 року „Про затвердження видів діяльності, що 104


належать до природоохоронних заходів” із змінами та доповненнями (останні зміни 21 жовтня 2009р. ПКМУ №1132). З врахуванням пріоритетності та першочерговості у здійсненні природоохоронних заходів в області, діє економічний механізм використання коштів від зборів за забруднення навколишнього природного середовища. За поданням держуправління охорони навколишнього природного середовища в області рішенням сесії Хмельницької обласної ради затверджується Перелік природоохоронних заходів, які фінансуються за рахунок вищезгаданих коштів. Фінансування природоохоронних заходів у 2006-2009 рр. тис.грн. Рік Обсяги фінансування природоохоронних заходів

2006

2007

2008

2009

2411,7

13763,3

11027.6

4579,074

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища тис.грн. №

Обіг коштів

1. 2. 3. 4. 5.

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1+дані п.2)·100})

2007 45,963 1365,571 515,234 896,3 63,5

Рік 2008 515,234 1795,172 960,406 1350,00 58,4

2009 960,406 3622,115 2021,341 2561,18 55,9

Надходження та використання коштів місцевих (село, селище, місто) фондів охорони навколишнього природного середовища, тис.грн. №

Обіг коштів

1. 2. 3. 4. 5.

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2007 512,393 548,617 592,957 468,053 44,1

Рік 2008 592,957 718,069 57,67 1253,356 95,6

2009 57,67 2582,981 1246,733 1393,918 52,8

Стан будівництва природоохоронних об‘єктів тис.грн. 105


Вид діяльності

Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

план

2007 факт

%

план

Рік 2008 факт

5335

5335

100

872,5

872,5

%

100

план

2009 факт

4143,400 1867,703

%

45

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Загальні обсяги фінансування природоохоронних заходів у 2009 році склали 4506,096 тис. грн., у тому з Державного бюджету 1944,916 тис.грн., з обласного фонду ОНПС - 2561,18тис. грн. На реконструкцію каналізаційних очисних споруд у м Полонному було направлено1144,916 тис.грн., на вирішення проблем підтоплення повеневими водами сільських населених пунктів області 800 тис.грн. За рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (1313,8 тис.грн) в області проведені роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження хімічних засобів захисту рослин непридатних та заборонених до використання, в тому числі підготовки та вивезення їх за межі України. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища направлялися на виготовлення проектної документації по винесенню в натуру меж заповідних об’єктів в Хмельницькій області - 949,802 тис.грн., забезпечення державної системи моніторингу довкілля Держуправління охорони навколишнього природного середовища – 161,504 тис.грн., на заходи по утриманню природо-заповідного фонду парків - пам’яток садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення області – 230,164 тис.грн. та деякі інші еколого-просвітницькі заходи. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки За роки незалежності нашої держави практично створено нове природоохоронне законодавство, яке включає Земельний), Лісовий, Водний кодекси та Кодекс про надра, закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд", "Про охорону атмосферного повітря", "Про тваринний світ", "Про екологічну експертизу" , "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про відходи", "Про рослинний світ", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру" і "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та інші. Ключовими напрямками розвитку й вдосконалення законодавства на даному етапі є: - розробка та затвердження нових законопроектів, зокрема, законів України "Про небезпечні відходи", "Про екологічну (природно-техногенну) безпеку", "Про Національний екологічний фонд" та інших; 106


- вдосконалення діючого законодавства відповідно до вимог нашого сьогодення з врахуванням реальних умов діяльності суб'єктів господарювання; - гармонізація національного законодавства з європейським. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Відділ інструментально-лабораторного конторлю є структурним підрозділом Держекоінспекції в Хмельницькій області. У своїй діяльності відділ керується чинним законодавством України, Указами Президента України, Постановами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, положеннями про Мінприроди України, Держекоінспекцію в Хмельницькій області, метрологічну службу Міністерства, нормативними документами Мінприроди України, Держспоживстандарту України, наказами, розпорядженнями, рішеннями колегії Мінприроди України. Відділ, відповідно до вимог чинних стандартів і МВВ, оснащується необхідними ЗВТ, допоміжним обладнанням для відбору проб, та проведення вимірювань відповідно до заявленої галузі. Політика в галузі якості вимірювань, сформована керівництвом Держекоінспекції в Хмельницькій області, керівництвом відділу, впроваджується та на практиці діє як система якості вимірювань. Система якості вимірювань відділу є сукупністю організаційної структури, процедур, методик і ресурсів. Реалізація системи якості під час проведення робіт як у виробничих, лабораторних приміщеннях відділу, так і за його межами (при відборі проб, вимірюванні показників безпосередньо на джерелах забруднення довкілля тощо), спрямована на забезпечення та підтримування високої якості вимірювань відповідно до вимог «Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі» затверджених Наказом Держспоживстандарту від 29.03.05р. №71. Відповідно до вимог ст.10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” відділ проводить вимірювання тільки за умови його атестації на право виконання вимірювань показників у відповідних галузях та об’єктах вимірювань. Вимірювання показників здійснюються тільки за МВВ, що відповідають вимогам ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» і допущені Мінприроди України до використання, всі ЗВТ відповідно графіку проходят повірку.

13.8 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 107


Екологічна освіта та виховання учнівської молоді протягом 2009 року провводиться відповідно до вимог діючих нормативних документів та плану Комплексних заходів з екологічної освіти і виховання підростаючого покоління Хмельниччини на 2006-2010 рр. За даними рай/міськ/во в закладах освіти області нараховується 1812 учнівських об’єднань еколого-натуралістичного та природоохоронного спрямування, зокрема: ”зелених патрулів” – 409, „голубих” патрулів – 239, шкільних лісництв – 47 (закріплено за ними лісу 772,2 га), екологічних агітбригад – 263. У закладах освіти області протягом 2009 року проведено на тему екології і охорони природи 173 семінари, 128 конференцій, 242 наради, 220 круглих столів, 19 телерадіопередач. На природоохоронну тематику педагогічними працівниками області було підготовлено 754 брошури, школярами випущено – 1988 листівок та 1017 плакатів із закликом охорони довкілля. В області сворено 46 базових навчальних закладів передового педагогічного досвіду з питань екологічної освіти і виховання учнівської молоді Хмельницької області. З метою вивчення рідкісних та зникаючих видів рослин протягом року педагоги області організували з школярами екологічні експедиції, походи, екскурсії на природу. Під час проведення згаданих заходів діти розвішують шпаківні та годівнички, впорядковують джерела та кринички, огороджують мурашники. У 2009 році школярами області було виготовлено і розвішано 6522 шпаківень, 6694 годівничок, огороджено 1507 мурашників. Щорічно в області проходить Всеукраїнська акція „День довкілля” під час якої навесні 2009 року силами учнівських колективів проведено наступну роботу: посаджено лісу – 234,3 га, посаджено дерев – 651796 і кущів – 24352 шт., закладено 15174 га шкільних садів, 81 парків, сверів, алей. Учнівські колективи загальноосвітніх навчальних закладів та позашкільних установ області щороку беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі „До чистих джерел”. Завдяки залученню їх до участі у захлді в 2009 році ними було очищено і впорядковано 1042 джерела, очищено від сміття 400,7 км прибережних смуг. Найбільш активними учасниками цієї роботи були школярі і юннати Деражнянського, Ізяславського, Летичівського, Новоушицького, Полонського, Старокостянтинівського, Теофіпольського, Чемеровецького, Кам’янець-Подільського та інших районів. В навчальних закладах області протягом 2009 року з учнівською молоддю проводились цікаві масові натуралістичні заходи, біологічні вікторини та вечори, бесіди, ігри, свята, виставки-ярмарки, акції, операції, конкурси, тижні зимуючих птахів, зустрічі птахів, рейди по підготовлі птахів взимку, різноманітні екологічні екскурсії. В квітні 2009 року в області було проведено Всеукраїнську акцію „День довкілля”, свято „День землі”. З 10 по 22 квітня 2009 року в школах та позашкільних закладах пройшли екологічні мітинги, проведено змістовні бесіди на екологічну та природоохоронну тематику, усні журнали, конкурси малюнків, виховні 108


години. Цікаво і організовано у закладах області пройшли також екологічні заходи: „Збережемо первоцвіти”, „Птахи – наші друзі”, „Чисте довкілля – твоє здоров’я”, „Земля – наш дім”, „Чиста хвиля”. 18 квітня 2009 року на площі Незалежності міста з учнівською молоддю Хмельниччини було проведено мітинг по підведенню підсумків проведення у області екологічного місячника. Обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді організовуєі залучає школярів навчальних закладів області до участі в екологічних конкурсах („Майбутнє лісу в твоїх руках”, „Ліси для нащадків”, „Парки – легені міст і сіл”, „Вчимося заповідувати”, „Ріки Хмельниччини”...), природоохоронних акціях („Птах року”), еколого-натуралістичних походах („Біощит”), екологічних дитячих фестивалях („В об’єктиві натураліста”), екологічних операціях („Підсніжник”, „Конвалія”, „Джерело”, „Лелека”, „Урожай”, „Ялинка”) та ін. Значна увага педагогами закладу була приділена методичній підтримці проведення екологічного місячника із впорядкування та благоустрою закріплених територій закладами освіти області. З цього питання було підготовлено і надіслано лист та пропозиції щодо проведення в закладах освіти заходів місячника з озеленення, благоустрою та сантарної очистки населених пунктів та орієнтовний план організації масових екологонатуралістичних заходів під час екологічного місячника. Також методистами було підготовлено методичні рекомендації на допомогу працівникам позашкільних навчальних закладів, керівників творчих учнівських об’єднань, шкіл, вчителів загальноосвітніх навчальних закладів „Методика екологічного виховання учнівської молоді в навчальних закладах різного типу” другий розділ якого, присвячений питанню проведення в закладах освіти заходів місячника з озеленення, благоустрою та санітарної очистки населених пунктів. Щорічно учнівська молодь Хмельниччини є активними учасниками міжнародних освітніх програм. Зокрема у 2009 році діти були залучені до участі у Всеукраїнському конкурсі „Intel-Еко Україна 2009”, який є національним етапом Міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF 2009. Переможці заочного етапу конкурсу взяли участь у його очному етарі на базі Національного ЕНЦУМ у м. Києві. Серед них було запрошено 10 школярів із закладів освіти Красилівського району та міст Старокостянтинова, Хмельницького і Шепетівки. У 2009 році школярі області були залучені до участі у міжнародному етапі ІІ Міжнародного екологічного конкурсу „Комахи – мешканці луків, як охоронці довкілля”. У Національний ЕНЦУМ від області було надіслано 11кращих дитячих робіт. Серед них на міжнародний етап до Польщі компетентне журі Національного ЕНЦУМ направлено 3 роботи учасників конкурсу з нашої області. Педагогічним колективом Центру підготовлено цілий ряд методичних розробок на допомогу педагогам області в проведенні екологічного виховання підростаючого покоління. Зокрема за участю педагогів закладу в рамках обласної акції „Шкільна екологічна бібіліотека” у 2009 році було 109


перевидано посібник природоохоронного змісту „Екологічна освіта на Хмельниччині” та підготовлено до видання посібник „Ріки Хмельниччини” також поповнено електронний варіант збірки методичних матеріалів з питань екологічного виховання учнівської молоді, підготовлених педпрацівниками закладу. Юними дослідниками природи проводиться активна пропагандистська робота серед широких верств населення з охорони рідкісних і зникаючих видів рослин. У переважній більшості навчальних закладів створені і діють дитячі екологічні агітбригади (263). Члени екологічних агітбригад проводять в регіонах активну природоохоронну роботу, а саме самостійно готують сценарії, здійснюють цікаві екологічні виступи, мітинги, готують листівки природоохоронного змісту і розвішують їх у громадських місяцях. Щороку школярі навчальних закладів області беруть активну участь у екологічних акціях та операціях на природоохоронних територіях. Залучати їх до цієї роботи мають можливість педагоги ряду міст і районів області на території яких знаходяться заповідні території, а саме Національний природний парк „Подільські Товтри”, природно-ландшафтний парк „Мальованка”, проектовані майбутні Національні парки „Верхнє Побужжя” та „Мале Полісся”. Навчальні заклади області продовжують далі працювати над створенням навчальних пізнавальних стежок, яких в області на кінець 2009 року нараховується 557. На всі екологічні стежки оформлені паспорти, зроблено картосхеми маршрутів, проводиться навчально-виховна та дослідницька робота. В 2009 році в області було створено 1812 еколого-натуралістичних гуртки (бюджетних – 319, на громадських засадах - 1493), в яких навчалося 25923 юннатів. 13.9 Участь громадськості у процесі прийняття рішень В забезпеченні поінформованості громадськості області про стан довкілля, дотримання природоохоронного законодавства, використання природних ресурсів, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області керувалося положенням Оргуської Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, а також урядовими постановами. В Держуправлінні створені всі можливі умови для задоволення інформаційних потреб мешканців області в галузі довкілля. З метою одержання необхідної інформації протягом року до керівництва управління, та спеціалістів в районах звернулося 107 громадян. Зміст екологічного інформування, основними питаннями, які хвилювали населення, були, переважно, екологічний, у т.ч. радіаційний, стан територій області, безпека роботи Хмельницької АЕС, стан водних ресурсів, правомірність застосування адміністративних стягнень до порушників природоохоронного законодавства тощо. Необхідна інформація з зазначених проблем надавалася як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Основу інформаційної роботи 110


Держуправління складали інформаційно-аналітичні матеріали, які друкувалися в обласній та районних газетах, передавалися по радіо та телебаченню, висвітлювались на веб-сторінці. Впродовж року, за допомогою ЗМІ, природоохоронцями було обнародувано 229 матеріалів, в т.ч. 143 у друкованих виданнях, 51 по радіо і 35 по телебаченню. Обласною телерадіомовною компанією “Поділля – центр”, разом з Держуправлінням, держекоінспекцією, обласною санітарно-епідеміологічною станцією, деякими громадськими екологічними організаціями готувалися тематичні екологічні телепередачі. В інформаційній роботі використовувались також зустрічі з учнівською і студентською молоддю, вчителями освітніх і викладачами навчальних закладів. З метою інформування громадськості, ЗМІ та органів влади, вдосконалення системи обліку інформацією, налагодження ефективної співпраці з громадськістю та активного залучення її до розв’язання екологічних проблем видано „Екологічний паспорт області” та щорічний збірник „Стан навколишнього природного середовища Хмельницької області” та інші екологічні видання. Поряд із зазначеним, слід відмітити, що систематичне недофінансування Держуправління, комерціалізація ЗМІ не дають можливості забезпечити екологічне інформування населення на рівні сучасних вимог і технічних можливостей. Потребує вдосконалення законодавчо-нормативна база забезпечення інформування громадськості з питань, що стосується довкілля. 13.9.1. Діяльність громадських екологічних організацій №

Назва організації

1

Хмельницька обласна еколого-правова громадська організація “Подільське екологічне товариство”

2 3 4 5

Хмельницька обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги Хмельницький обласний осередок “Поділля” Української екологічної спілки “Врятування від Чорнобилів” Хмельницька обласна організація Українського товариства охорони природи Хмельницька міська організація Українського товариства охорони природи

6

Хмельницька обласна громадська організація „Спелеологічний клуб Антлантіда”

7

Товариство Подільських природодослідників та природолюбів

8

Дружина охорони природи при Кам’янецьПодільському державному університеті, природничий факультет

Адреса, телефон 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівського Підпілля, 71, к.66 тел. 65-20-82, факс 65-43-75 29017, м.Хмельницький,17 а/с-397, тел/факс 76-25-53 29009, м. Хмельницький, а/с 544 тел.64-01-35 29000, м. Хмельницький, вул. Театральна, 10, кім.121 тел.79-24-16 29019, м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, 57/4 тел.3-23-78 29009,м.Хмельницький, вул. Курчатова, 1г, кв. 164, тел 55-11-93 32301,м.Кам’янець-Подільський, пл. Польський ринок, 6, тел 8 (038249) 512-70, 5-17-71 32300,м.Кам’янець-Подільський, вул. Огієнка, 61.

13.9.2. Громадські рухи 111


В області зареєстровано 8 громадських недержавних екологічних організацій, з яких 4 - організації Всеукраїнської екологічної ліги, Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”, Подільське екологічне товариство та осередок “Поділля Всеукраїнської спілки “Врятування від Чорнобилів” мають статус обласних, решта – місцеві. Членами цих організацій є понад 400 чоловік, переважно учнівська та студентська молодь. Представники обласних екологічних організацій, а також Хмельницької обласної та міської організації Українського товариства охорони природи увійшли в громадську раду, що діє при Держуправлінні. Членами ради є, також, науковці вузів, працівники закладів освіти, культури, засобів масової інформації та інших організацій і установ області. Головна увага в роботі громадських екологічних об’єднань зосереджувалася на просвітницьких заходах – проведенні конференцій, “круглих столів”, бесід, зустрічей тощо. Так, активісти обласної організації Подільського екологічного товариства протягом 2009 року взяли участь у проведенні обласної акції-конкурсу “Шкільний дендропарк”, виконанні екологічного проекту “Нова Атлантида – відновити та зберегти”, у проведенні Фестивалю екологічної творчості “Свіжий вітер 2009” та у проведенні семінарів „Сучасні засоби охорони, збереження та раціонального використання геологічних і спелеологічних об’єктів”. Науковці Кам’янець– Подільського товариства природолюбів і природодослідників постійні учасники наукової експедиції по товтровому кряжу Національного природного парку “Подільські Товтри”. У полі зору громадськості було, також, будівництво в районах житлових забудов АЗС, розташування торгівельних вагончиків, кіосків на зелених газонах в міських населених пунктах, безпека експлуатації ХАЕС, сміттєзвалищ та деяких інших об’єктів. Відношення до цих об’єктів носило, здебільшого, протестний характер. Його зміст висвітлив недостатню орієнтацію громадськості в природоохоронному законодавстві в питаннях, що знаходяться в компетенції природоохоронних органів та органів санітарного нагляду. 13.10.Виконання державних екологічних програм Екологічному оздоровленню території області, зокрема її північної частини, у значній мірі сприяло би виконання заходів, передбачених Планом реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води по Хмельницькій області, прийнятїо обласною державною адміністрацією у 1999 році. У зоні Дніпровського басейну Хмельниччини розташовано 8 районів, у т. ч. 5 міст і 7 селищ міського типу. По його території протікає більше 50 річок довжиною від 10 до 659 км. До найбільших річок басейну відносяться Горинь, Случ і Хомора.

112


Обсяг бюджетних призначень на реалізацію програми у межах області становить 40000,3 тис. грн. у т. ч. 12100 тис.грн. з Державного і 28200тис.грн. з місцевих бюджетів. Фактичне фінансування заходів програми, з часу її прийняття, становило 9075,116тис. грн. – 23%. При цьому фінансування з Держбюджету склало 8280,916 тис. грн. – 91%. На виконання природоохоронних заходів, передбачених планом реалізації Програми у 2009 році з Держбюджету виділено 1144,916 тис. гривень. Протягом року прводилась реконструкція каналізаційних очисних споруд у м Полонному, здійснювались протипаводкові заходи у с.Ганівка Дунаєвецького р-ну, с.с.Нижнє, Черешенька та східної частини м.Деражня. Фінансування зазначених заходів у 2009 році склало 800,0 тис.грнивень. За рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (1313,8 тис.грн.) проведено роботи із забезпечення збирання, перевезення та знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі вивезення їх з метою знищення за межі України. Велася робота з виконання Загальнодержавної програми формування екологічної мережі на 2000-2015 рр.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 113


Для Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та Державної екологічної інспекції 2009 рік пройшов в напруженому ритмі, в ситуації недостатніх фінансових ресурсів для вирішення екологічних проблем, недосконалої нормативної і методичної природоохоронної бази. Всі зусилля служб були спрямовані на виконання обласних екологічних програм, покращання інспекційної діяльності, поглиблення співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підвищення фахового рівня працівників. Стан навколишнього природного середовища області, у певній мірі, відображає її загальну соціально-економічну ситуацію. Зменшення, упродовж останніх років, обсягів викидів в атмосферне повітря та скидів у відкриті водойми забруднюючих речовин не призвели до суттєвого поліпшення цих сфер довкілля у зв’язку з відсутністю чи зношеністю системи їх очистки. Як і в докризовий період розвитку економіки області концентрації забруднюючих речовин у повітряному басейні і, особливо у поверхневих водах, у декілька разів перевищували їх допустимі рівні. Певного загострення в області набуває проблема накопичення побутових та окремих видів промислових відходів. За умов, що склалися, діяльність Держуправління та Держекоінспекція з посилення державного екологічного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, стала єдиною можливою і необхідною передумовою підтримання екологічної рівноваги на території області. Недопущенню ускладнення екологічної ситуації сприяла, також, робота з розширення мережі особливо цінних охоронюваних територій, державна екологічна експертиза проектних матеріалів будівництва об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, реагування на звернення громадян, екологічна поінформованість населення тощо. Значне поліпшення екологічної ситуації в області, як і в Україні в цілому, стане можливим за умов наявності належного фінансування для впровадження природоохоронних заходів, посилення авторитету та утвердження на європейському рівні екологічного права, а також відповідальності органів місцевого самоврядування, кожного хмельничанина за прийняття екологічно виважених рішень в їх повсякденних практичних діях. Враховуючи пріоритети діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та регіональні проблеми Хмельницької області Держуправління та Держекоінспекція буде спрямовувати свою діяльність на забезпечення виконання у 2010 році наступних завдань:  забезпечення винесення меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду області натуру (на місцевість).  проведення робіт з інвентаризації територій та об’єктів природнозаповідного фонду області.  забезпечення підготовки проектів створення національних природних парків „Мале Полісся” і „Верхнє Побужжя”. 114


 забезпечення продовження та координації робіт зі збирання та вивезення за межі України непридатних та заборонених ХЗЗР на території області.  активізація робіт із забезпечення паспортизації сміттєзвалищ твердих побутових відходів області.  проведення систематичних перевірок цільового використання коштів, виділених з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році, а також за їх використанням у 2010 році.

Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області

Сагайдак Г.А.

вик. Саєнко М. тел. 70-28-70

115


ДОДАТКИ СПИСОК Працівників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області та Державної екологічної інспекції в області, відповідальних за підготовку матеріалів про стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2009 році. № 1

Назва розділу Загальні відомості

2

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

3

Зміна клімату

4

Водні ресурси

5

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно заповідного фонду

6

Земельні ресурси і грунти.

7

Надра.

8.

Відходи

9.

Екологічна безпека

10.

Сільське господарство

11.

Енергетика

12.

Транспорт

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

14.

Висновки і пропозиції

П.І.Б., посада відповідального за підготовку розділу Білик П.Б.- перший заступник начальника Держуправління Саєнко М.Є. – головний спеціаліст відділу кадрової роботи та зв’язків з громадськістю Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної екологічної експертизи, економіки та моніторингу Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної екологічної експертизи, економіки та моніторингу Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної екологічної експертизи, економіки та моніторингу Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Никифоров В.В. – начальник відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі. Волоско Є.Ф.- нач. Відділу екологічного контролю біоресурсів та природного заповідного фонду держекоінспекціі. Никифоров В.В. – нач. відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі. Голдзіцька Ю.К. – завідувач сектору правової роботи Волоско Є.Ф.- нач. відділу екологічного контролю біоресурсів та природного заповідного фонду держекоінспекціі. Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної екологічної експертизи, економіки та моніторингу Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Никифоров В.В. – нач. відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі. Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Білик П.Б.- перший заступник нач. Держуправління Голдзіцька Ю.К. – завідувач сектору правової роботи Саєнко М.Є. – головний спеціаліст відділу кадрової роботи та зв’язків з громадськістю Гуменюк В.В. – начальник державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Білик П.Б.- перший заступник нач. Держуправління Саєнко М.Є. – головний спеціаліст відділу кадрової роботи та зв’язків з громадськістю Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області

116

khmelnytsky_2009  

http://dovkillia.in.ua/pdf/regreports/khmelnytsky_2009.pdf

Advertisement