Page 1

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Державного управління навколишнього природного середовища в Херсонській області ___________________О.А.Вєтров "____" _____________ 2007 р.

ІНФОРМАЦІЯ

про стан навколишнього природного середовища Херсонської області за 2006 рік

м. Херсон – 2007р.


ЗМІСТ Номер розділу

Назва розділу

СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ЯВИЩА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ВОДНІ РЕСУРСИ ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ НАДРА ВІДХОДИ ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА Екологічна безпека як складова національної безпеки Поводження з небезпечними хімічними речовинами ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ 10. РОСЛИННИЙ СВІТ 11. ТВАРИННИЙ СВІТ ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ 12 12 ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 12.3. Історико-культурна спадщина 12.3.1. Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 13.1. Браконьєрство рибного промислу 13.2. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води 14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15. УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління 15.2. Дозвільна діяльність та її удосконалення 15.3. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності. 16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ 17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 17.2. Стан фінансування екологічної галузі 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 8.1. 8.1.1. 9.

Стор.


18. 19.

20. 21. 21.

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРНИ ДОВКІЛЛЯ ВИКОНАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ ВИСНОВКИ Результативність природоохоронної діяльності у 2006 році та прогноз на наступний рік ДОДАТКИ 1. Видатки Державного бюджету України по розділу “Охорона навколишнього природного середовища” за 2006 рік 2. Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області 3. Відповідальні виконавці розділів звіту


1. СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК Херсонська область знаходиться на півдні України в межах степової зони помірного географічного поясу Євразії. З заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ на 180 км. Площа області – 28,5 тис.км2

Херсонська область – аграрно-промисловий регіон України, який має великий природно-ресурсний потенціал та вигідне географічне розташування. Херсонщину називають „краєм морів”, одне з яких – пшеничне. Це житниця України. За умови надійного зрошення область може забезпечити державу добірним продовольчим зерном, яке за якісними показниками конкурентоспроможне на світовому ринку, а також продукцією овочівництва, садівництва та виноградарства. Область має величезний рекреаційно-курортний потенціал, цілющий клімат, родовища радонових вод, заповідне природне середовище. З трьох існуючих в Україні біосферних заповідників два розташовані на території області: Чорноморський та імені Ф.Є.Фальц-Фейна “Асканія-Нова”, які входять до всесвітньої мережі природних резерватів. Із корисних копалин на Херсонщині є цементні та цегляно-черепичні глини, мергель, вапняк, сіль, торф, газ. Область має потужну транспортну систему. Тут формуються транспортні потоки країн Близького Сходу, Балкан у напрямку Маріуполя, Новоазовська, а також через Чорноморські порти до Криму, Росії, країн Закавказзя та Сходу. Вигідне розташування Херсонщини дозволяє легко виходити на світовий простір, бо належить вона до найбільших морських регіонів держави і має морське сполучення з країнами Середземномор’я, Близького Сходу та Азії. З урахуванням європейського вибору України – це вагомий аргумент. Провідну роль у формуванні виробничої структури області відіграє сільськогосподарське та промислове виробництво. За межами України відомі продукція судно- і машинобудівників, вироби харчової та переробної галузей промисловості.


Сільськогосподарський комплекс області має перейти на високопродуктивні технології вирощування екологічно чистої продукції. Постає нагальна необхідність розвивати зрошувальне землеробство та крапельне зрошення, що забезпечить ефективне використання земельних та водних ресурсів і в комплексі дасть високий результат. Розвиток агропромислового комплексу в цілому і його складових частин створює можливості гарантувати продовольчу безпеку населення. Унікальність Херсонщини в тому, що майже 50% населення - мешканці сіл та селищ (по Україні в середньому – 20%). Як мінімум, половина населення області мають земельну власність (від 8 до 14 га землі на члена родини), отже зацікавлені в перетворенні цієї території в інвестиційно привабливу та комфортну для життя із збалансованим розвитком районів і міст області. Разом з тим, в області визначено значні економічні та соціальні проблеми (в тому числі екологічні проблеми), які потребують допомоги держави: - підтоплення ґрунтовими водами майже третини території області (один із найбільш непрогнозованих та неконтрольованих гідрогеологічних процесів, що завдають значних економічних збитків). Багаторічні спостереження засвідчують, що в області майже 300 населених пунктів знаходяться під загрозою затоплення, близько 210 – під загрозою підтоплення, а 100-125 – підтоплені ґрунтовими водами. У зв’язку з різким підйомом ґрунтових вод протягом декількох останніх років в області складається надзвичайна ситуація, внаслідок якої підтопленими виявляються значні території, що призводить до порушення господарської діяльності та виникнення соціальної напруги; - зсуви по узбережжю Чорного і Азовського морів, Каховського водосховища (за 50 років область втратила внаслідок зсувів більше 3 тис. га берегових ліній Каховського водосховища та Чорного моря в межах селища Лазурне Скадовського району, де від руйнівних процесів потерпає близько 150 тис. мешканців. Обміління водоймищ веде до заморних явищ та погіршення якості води. В селищі Лазурне Скадовського району склалася загрозлива ситуація внаслідок руйнування берегової смуги та замулення природної протоки між островом Джарилгач); водопостачання та якість питної води (протягом останніх років в області вкрай загострилася ситуація із забезпеченням населення, у першу чергу в сільських населених пунктах, якісною питною водою. В аварійному стані перебуває 2036 км водопровідних мереж, що становить 34% від їх загальної протяжності. Особливе занепокоєння викликають сільські водопроводи, які мають слаборозвинуту вуличну мережу, низький рівень технічного профілактичного обслуговування, 60% обладнання потребує заміни, що впливає на якість питної води. В області налічується 36 сільських населених пунктів, які використовують привізну воду, більше 200 сіл споживають воду, що не відповідає державному стандарту); - безпека життєдіяльності населення (необхідне будівництво полігонів твердих побутових відходів в містах та населених пунктах області і ліквідація непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. В області налічується 152 несанкціонованих сміттєзвалища загальною площею 179,698 га та 233 санкціонованих сміттєзвалища загальною площею 363,902 га. Станом на 01.01.07р. в області накопичилось 700,911 тонн непридатних і заборонених до використання пестицидів, з яких 452 тонни перезатарені у 170 залізобетонні контейнери, решта (248,911 тонн) зберігається на 87 складах, не


пристосованих для зберігання та охорони, і в деяких випадках потрапляють у водоносні горизонти, що негативно впливає на навколишнє природне середовище). У 2006 році в атмосферне повітря Херсонської області викинуто 64,6 тис. тонн забруднюючих речовин, у тому числі стаціонарними джерелами забруднення 14,8 тис. тонн (2005 рік – 10,99 тис тонн). Викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у порівнянні із попереднім роком збільшились на 3,8 тис. тонн (або на 34,8%). Від усіх видів автотранспорту протягом 2006 року в повітря надійшло 49,8 тис тонн (2005 рік – 51,6 тис. тон) забруднюючих речовин, що на 1,8 тис. тонн менше (або 3,6%), ніж у попередньому році. З них автомобільним транспортом – 47,6 тис. тонн (2005 рік – 49,1 тис. тонн), авіаційним, залізничним та водним транспортом – 2,2 тис. тонн (2005 рік – 2,5 тис. тонн) У цілому щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення на 1 км2 території області складає 520 кг (2005 рік – 386 кг), що на 134,7 кг (або 34,7%) більше ніж в 2005 році, а на одну особу 13 кг (2005 рік – 10 кг). Головним забруднювачем довкілля Херсонської області є підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (71,9% загальної кількості викидів від стаціонарних джерел). Малюнок. Динаміка загальних викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення Ряд1 Херсонська обл. Ряд2 м. Херсон Ряд3 м. Каховка м. Нова Каховка Ряд4 Генічеський район Ряд5

60,000

50,000

тис. т./рік

40,000

Ряд6 Високопільський район

30,000

20,000

10,000

0,000 1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006


Хімічний склад викидів від стаціонарних джерел у 2006 році Окис вуглецю 3% Сполуки сірки 4%

НМЛОС 9% Сполуки азоту 3%

Інші речовини 5%

Метан 76%

Мал. Динаміка загального викиду в атмосферне повітря по Херсонській області 80

Ряд2 Автотранспорт Ряд1 Стаціонарні джерела

70

тис. тонн

60 50 40 30 20 10 0

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Екологізація виробництва, зменшення енергомісткості В останні часи зростає рівень застосування ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій в промисловості. Так у 2006 році на території Херсонської області було впроваджено нову технологію очищення стічних вод "BIOTAL" на косі Бирючій острів. В основу цієї технології закладена концепція, відмінна від класичної, а саме: очистити стічні води і утилізувати продукти очистки до стану продуктів споживання - технічну воду і органоічномінеральне добриво. При розробці технології "ВІОТАL" всі інженерні рішення були спрямовані, насамперед, на забезпечення високої


якості очищеної води, стабільної роботи при невеликих капіталовкладеннях і енерговитратах. Ще одним природоохоронним заходом є газифікація населених пунктів, що значно покращує умови в житлових і виробничих приміщеннях, санітарногігієнічні умови місцевості, значно знижується рівень забруднення атмосферного повітря, виключає можливість забруднення земель розливами рідкого палива. При спалюванні газу застосовується автоматизація процесу горіння, що забезпечує повне його згорання та зменшення викидів СО в продуктах спалення. За 2006 рік було газифіковано п'ять населених пунктів, введено в експлуатацію 40 опалювальних з новим високоефективним обладнанням. На виконання Указу Президента України “Про будівництво вітрових електростанцій” від 02.03.1996р. № 159/96, яким визначено пріоритетність розвитку вітроенергетики, як нетрадиційного джерела енергії та комплексної програми будівництва вітрових електростанцій (ВЕС) на Україні на період до 2010р., затвердженої у 1996р., було розроблено матеріали технікоекономічного обґрунтування (ТЕО) та робочі проекти на будівництво Сиваської та Генічеської ВЕС, які в 2006 році пройшли державну екологічну експертизу. 2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ЯВИЩА Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців –1о –3оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22о +23оС, максимальні – більше 40о С). Середньорічна температура дорівнює 9,3о – 9,8о і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій о вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25 ). Погодні умови Зима 2005-2006р.р. характеризувалась загалом холодною з опадами погодою. Середня температура повітря за зиму склала 1,9-3,0º, в північних і східних районах 3,7-3,9º морозу, тобто нижче сезонної норми на 1,1-1,7º. Найбільш теплим, відносно норми, цієї зими був грудень 2005року. Середня за місяць температура повітря склала 0,8-3,3º, що на 1,2-2,9º вище норми. Найбільш теплими була перша декада грудня. Середньодобові температури повітря в більшості днів декади були вищими за норму на 2-6º, 7 грудня - на 10-11º, в кінці декади – на 1-2º нижчими за норму. За попередні 123 роки спостережень в м.Херсоні така і вища температура повітря відмічалась у 15% років, а за останні 10 років - у 1996 році. Максимальна температура повітря підвищувалась до 11-15º тепла. За зимовий період відмічалось два періоди з досить низькими температурами повітря (19-28 січня і 5-16 лютого). З 19 на 20 січня відбулось різке зниження температури повітря. За добу температура повітря знизилась на 10º ( від 5-12º морозу до 18-22º морозу) і була нижчою за норму на 16º Найбільш холодними за весь зимовий період були третя декада січня і перші дві декади лютого. Але самою холодною була третя декада січня. Середня


декадна температура повітря в цей період склала 12,0-14,3º морозу, що нижче норми на 8,9-10,4º. Середньодобові температури протягом перших 5 днів були нижчими за норму на 15-19º, а в послідуючі 3 доби – на 9-13º. За попередні 124 роки спостережень в м. Херсоні така і нижча середньодекадна температура повітря відмічалась 2 рази (1954, 1963р.р). Мінімальна температура повітря і на поверхні снігу знижувалась до 22-27º морозу на сході – до 28-29º морозу. В цьому році мінімальна температура наблизилась, але не досягла абсолютного мінімуму і склала в м. Херсоні 26,3º морозу, по області - 27,8º морозу (Нижні Сірогози). Абсолютний мінімум температури повітря за всі роки спостережень (124 р.) по області спостерігався в 3-й декаді січня 1954 р. і складав 30,9º морозу (Нижні Сірогози), по Херсону -27,8º. Подібний період по тривалості і значенням мінімальної температури повітря (25-28º морозу) відмічався в 3-й декаді січня 1954 р. На відміну від січня 1954 р., коли відмічався стійкий сніговий покрив висотою 17 см, в цьому році висота снігу на більшій частині території області не перевищувала 2-5 см, за винятком північних районів, де висота снігу 15-16 см і південно-східних районів – 8-10 см. Мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур в період різкого похолодання з 19 по 28 січня знижувалась до 11-13º морозу, а в період похолодання з 5 по 16 лютого знижувалась на півночі і південному сході до 9-10º морозу, в західних і центральних районах – до 15-16º морозу, на решті території області – до 13-14º морозу. На фоні низьких температур, при незначній висоті снігового покриву ( за винятком північних районів), відбулось глибоке промерзання грунту, яке досягло максимальної величини в другій декаді лютого (63-73 см), на півночі і в південно-східних районах – 42-49 см. Грунт був у сильнозцементованому стані. Сніговий покрив утворився в кінці другої декади січня і залягав до середини другої декади лютого. Висота його на більшій частині території області була незначною від 1 до 5 см, на півночі і в центральних районах 8-10 см. В кінці січня в результаті незначного потепління сніг розтанув і зберігався лише в північних районах області висотою 5-10 см. 11 лютого знову випав сніг, висота його становила 1-5 см, на півночі області до 15 см. 17 лютого, в зв’язку з підвищенням температури, сніг розтанув і зберігався лише на півночі області висотою до 2 см. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0º в бік зниження відбувся в північних і східних районах на 9-11 днів пізніше звичайних строків - 18-19 грудня 2005 р. на решті території області - на 25-28 днів пізніше звичайних строків, тобто в період з 3 по 6 січня 2006 р., За зиму випало від 112 до 167 мм опадів, тобто 108-164% норми. Достатньо опадів випало в грудні 68-125 мм (170-338% норми). Умови для накопичення вологи в грунті були сприятливі. За зиму спостерігалось з опадами ≥1мм від 18 до 25 днів, з опадами ≥5мм - 5-8, на крайньому півдні та південному сході - 10-14 днів, з опадами ≥10мм - 2-5 днів, з опадами ≥20мм - 1-2 дні. В окремі дні другої і третьої декад січня, та першої декади лютого спостерігались складні погодні умови: опади у вигляді снігу, мокрого снігу, налипання мокрого снігу, хуртовини, посилення вітру, ожеледь, ожеледиця,


раптове зниження температури. Внаслідок несприятливих погодних умов місцями по області були пошкоджені покрівлі будинків, повалені дерева, знеструмлені окремі села. Стійкий перехід середньодекадної температури повітря через 0º відбувся 18 лютого, що раніше звичайних строків на 18 днів, в західних та південнозахідних районах області на 14 днів. Зима 2006-2007р.р. характеризувалась загалом теплою з невеликими опадами погодою. Середня температура повітря за зиму склала 1,4-2,9º тепла, що вище сезонної норми на 3,3-3,9º. За попередні 125 років спостережень в м. Херсоні така температура повітря за сезон відмічалася 2 рази (1901-1902,19651966 р.р.) Весна. Погодні умови цієї весни складались незвичайно. Стійкий перехід середньодекадної температури повітря через 0º відбувся 18 лютого, що раніше звичайних строків на 18 днів, в західних та південно-західних районах області на 14 днів. В березні переважала тепла з опадами погода. Середньомісячна температура повітря склала 2,7-3,9º тепла, що на 0,7-1,6 º вище за норму. За попередні 124 роки спостережень в м. Херсоні така і вища середньомісячна температура повітря відмічалась у 35% випадків, а за останні 10 років 5 раз. Опадів за місяць випало 42-80мм (150-296 % норми). Стійкий перехід середньодекадної температури повітря через 5º відбувся 21 березня, що раніше звичайних строків на 5-9 днів. В квітні температура повітря вночі утримувалась переважно в межах 310° тепла , на початку місяця – від 1 морозу до 6 º тепла, вдень повітря прогрівалось до 12-18° тепла, в кінці другої та на початку третьої декади в степовій частині температура підвищувалась до позначки 19-23°. В останній п’ятиденці вторгнення арктичного повітря та виступ антициклону з центром над Європейською Росією обумовили суху з нічними заморозками (0-5°) погоду, 28 квітня в окремих пунктах заморозки силою 1-3° морозу спостерігались і у повітрі. В цілому середня місячна температура повітря у квітні виявилась близькою до норми (10,0-10,8°).Опади були незначними, сума їх за місяць склала 9-17 мм (19-65% норми). Останні заморозки в повітрі на більшій частині території області відмічались 26-27 березня (інтенсивністю 0,1-3,0º морозу), на сході і в Чаплинському районі (Асканія-Нова) – 30 квітня (0,4-1,5º морозу). На поверхні грунту в центральних районах 27 березня (1,4º морозу), в південних районах 2526 квітня (0,1-1,0º морозу), на решті території області – 2-4 травня (0,0-1,4º морозу). На висоті 2 см від поверхні грунту в центральних районах 27 березня (2,2 º морозу), в Приазов’ї 5 квітня ( 0,4º морозу), в Причорномор’ї 26-28 квітня (0,5-1,3 º морозу), на решті території області 3-7 травня (0,2-2,0 º морозу). На кінець квітня ефективні опади по області не випадали протягом 37-46, на півночі і південному заході -54 днів. Починаючі з кінця третьої декади квітня і до початку другої декади травня утримувалась прохолодна і дощова погода. Переважну частину травня утримувалась нестійка погода з невеликими та помірними дощами короткочасного характеру, з грозами, вночі та вранці утворювались тумани. На початку травня холодна погода визначалась


південною периферією антициклону з центром над Європейською Росією. Він обумовив період заморозків на ґрунті та у повітрі ще з 25 квітня, який продовжувався до 3 травня. В цілому травень виявився холоднішим за кліматичну норму на 0,7-1,1°, в Приазов’ї – близьким до норми. Середня за місяць температура повітря склала 14,9-15,7°. Така і нижча середньо декадна температура повітря за попередні 124 роки спостережень в м. Херсоні відмічалась у 27 % років , а за останні 10 років 3 рази (1999, 2001, 2004р.р.). Сума опадів за місяць на переважній частині території області склала 4671 мм ( 114-154% місячної норми), на півночі, півдні та у Приазов’ї - 63-82 мм (174-206 % норми). Особливо дощовою була перша декада травня, в Приазов’ї і на крайньому півдні випало від 4 до 5 декадних норм, на решті території області – 2-3 декадні норми. Менш дощовою була друга декада травня. Сума опадів на більшій частині території області склала 2-4 мм (15-45% норми), на заході - 8 мм (56% норми), в північних, південних та центральних районах – 23-28 мм (2-3 декадні норми), добовий максимум опадів в цих районах досягав 14-25 мм, що складає 1-2 декадні норми. Протягом другої декади травня по області відмічався град. 18 травня в Бериславському районі поблизу с. Миколаївка спостерігалось випадіння занадто інтенсивних зливових опадів у вигляді дощу з градом, що супроводжувались сильними шквалами і грозою. Шар градових відкладень на рівній поверхні досягав 10-15 см, а змитого водою з полів і відкладеного на схилах балки – 80 см. Через 16 годин після випадіння граду розмір їх досягав 10-11 мм, що дає можливість стверджувати, що в період випадіння максимальний розмір градин міг досягати 25-30 мм. Градове випадіння досягло критерії стихійного гідрометявища, що нанесло значні збитки, а саме насадженням виноградників та плодових культур і частково озимої пшениці. В травні через прохолодну дощову погоду наростання тепла відбувалось повільно. Стійкий перехід температури повітря через 15º відбувся 13-14 травня в строки близькі до звичайних. В цілому середня температура повітря за весну була 9,5-9,9º, що вище за норму на 0,3-0,5º. На кінець весни позитивних температур з моменту переходу температури повітря через 0º в бік підвищення накопичилось 902-939 º, що більше за норму на 33-55º, в Приазов’ї – менше норми на 13º. Ефективних температур вище 5º накопичилось 486-517 º , що близько і вище норми на 7-13º; вище 10 º - 183-204 º, менше норми на 18-42º; вище 15 º 43-67 º, на південному сході вище норми на 7-8 º, на решті території області близько і нижче норми на 8-18 º. В цілому за весняний період по області з мінімальною вологістю повітря 30% і нижче відмічалось 7-10 днів, в приморських районах – 3- 5 днів що близько до норми. В березні з мінімальною вологістю повітря 30% і нижче відмічалось 1-2 дні в південно-західних і південних районах. В квітні суховії відмічались по


всій території області протягом 4-7 днів, на сході і в приморських районах – протягом 3 днів. В травні, за винятком Приазов’я, - 2-4 дні. Опадів за сезон випало 109-155мм (104-151% норми). Ефективні опади спостерігались у першій і другій декадах березня і травня. За сезон з опадами 5 мм і більше налічувалось від 6 до 10 днів, в Приазов’ї і на крайньому півдні - 2-4 дні. З опадами 10 мм і більше, в східних і південних районах спостерігалось 23 дні, на решті території області - 4-5. З опадами 20 мм і більше, за винятком південних і східних районів, відмічалось 1-2 дні.. Літо. Перехід до літа (стійкий перехід температури повітря через 15º) відбувся 13-15 травня в звичайні строки. Сонце влітку світило протягом 957962 години, що на 35-64 години більше середньобагаторічних значень. Влітку цього року переважала жарка суха погода. З початку літа по області з температурою повітря 30º і вище налічувалось 32-48 днів, з них 4-8 днів (в прибережних та причорноморських районах 1-3 дні) – з температурою вище 35º. Середня температура повітря за літо склала 22,2-23,3º, що на 1,0-1,7º вище за норму. Така і вища температура повітря за попередні 124 роки в м. Херсоні була у 27% років, а за останні 10 років – 3 рази (1999, 2001, 2002.) Особливо спекотною була третя декада червня.. Середня декадна температура повітря складала 24,2–25,7º, що вище норми на 2,6-4,2º. Середньодобова температура повітря в більшості днів декади була вищою за норму на 2-4º, з 27 червня – на 6-7º. За попередні 124 роки спостережень в м.Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря відмічалась 8 разів ( 1885, 1891, 1892, 1901, 1946, 1954, 1975, 1981 р.р.) Максимальна температура повітря підвищувалась до 32-34º. З температурою повітря 30 º і вище налічувалось 7-8 днів, на півночі, та в прибережних районах -3-5 днів. Поверхня ґрунту нагрівалась до 57-65º. В липні загалом температура була в нормі, або близькою до неї. Починаючи з 3 серпня по 21 серпня включно без жодного дня перерви максимальні температури повітря сягали вище 30º. Максимальна температура повітря в цей період підвищувалась до 35-38º. З температурою повітря 30º і вище налічувалось від 8 до 10 днів. Поверхня ґрунту нагрівалась до 57-62º. Абсолютний максимум температури повітря за літо відмічався в 2 декаді серпня і склав по області 35,2-38,2º, і не перекрив абсолютний максимум температури повітря за весь період спостережень, який відмічався в більшості районів області у 1998 році, в окремих районах в 2001 і 2002 роках і складав по області 39,5-40,5º, в Приазов’ї 38,3º. Абсолютний мінімум температури повітря і на поверхні ґрунту по районам області спостерігався в першій декаді червня і був в межах 8-10º, в приморських і прибережних районах 11-14º. На поверхні ґрунту 7-10º. Теплозабезпеченість на протязі всього періоду була підвищеною. З моменту переходу температури повітря через 0º, 5º, 10º, 15º на кінець літа позитивних температур повітря вище 0º накопичилось 2943-3075º (норма 2829-2995º), більше норми на 114-183º, в Приазов’ї близько норми. Ефективних температур вище 5º - 2069-2181º (норма 1989-2080º), більше


за норму на 73-159º. Ефективних температур вище 10º -1308-1412 º (норма 1252-1343º), вище норми на 48-107º. Ефективних температур вище 15º -714813º (норма 612-721º), на 80-138º більше за норму. Опади спостерігались у вигляді злив і розподілялись нерівномірно. Сума їх склала 101-107 мм (77-98% норми), в східних і південно-східних районах 117-174 мм (108-127% норми). З опадами 5 мм і більше налічувалось 2-3 дні. З опадами 10 мм і більше - 2-4 дні. З опадами 20 мм і більше - 1-2 дні, в східних районах 4 дні. Дощовою погодою була 2 декада червня Опади відмічались протягом 3-6 днів, на крайньому півдні і заході області – 1-2 днів. Сума їх склала в західних районах і на крайньому півдні 10-14 мм (54-113% норми), на сході і Арабатській стрілці 80-87 мм (414-667% норми), добовий максимум опадів складав 49-50мм. В південно-західних районах опади були незначними (1 мм -12% норми), на решті території 20-46 мм (120-306% норми), добовий максимум опадів в цих районах склав 5-13 мм. Особливо дощовою була 3 декада серпня. Опади пройшли на початку та в кінці декади, кількість їх склала 33-46 мм (2-3 декадні норми), на заході, сході та крайньому півдні – 5460 мм (4-5 декадних норм), добовий максимум опадів склав 17-30 мм (1-2 декадні норми). Місцями дощі випадали у вигляді інтенсивних злив з посиленням вітру, грозою та градом, завдаючи збитків господарствам області. Протягом літа на більшій частині території області спостерігалось від 16 до 26 днів з суховіями, на сході області 9 днів, в приморських і прибережних районах 5-6 днів, що близько до норми. Осінь. Восени спостерігалась тепла з невеликими опадами погода. В третій декаді вересня та першій і третій декаді жовтня утримувалась погода значно тепліша звичайного (на 3-5º вище норми). Перша декада вересня, друга декада жовтня та перша декада листопада були на 1-3º нижче за норму, решту часу температура повітря була близькою до норми. В окремі дні вночі та вранці спостерігалися тумани. У вересні і на початку та вкінці жовтня прогриміли грози. 3 листопада відмічалось налипання мокрого снігу. В цілому середня температура повітря за сезон склала 10,9-12,5º, що на 1,1-1,3º вище норми. 8-9 жовтня, на 12-15 днів пізніше звичайного, відбувся стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15°. 13-16 жовтня, в строки близькі до звичайних, а в приморських районах – 31 жовтня, на 11-13 днів пізніше звичайного, спостерігався перехід температури повітря через 10°. 3 листопада, на 11-14 днів раніше звичайних строків, в приморських районах – 20-21 грудня , на 33-34 дні пізніше звичайних строків, відбувся перехід температури повітря через 5°. Перші осінні заморозки в повітрі спостерігались 18-20 жовтня, в Приазов’ї – 4 листопада, на 7-10 днів, в Голопристанському районі (М Бехтери) – на 1 день пізніше кліматичних строків. За осінь сум ефективних температур повітря вище 5º накопичилось 580688º, що більше за норму на 76-128 º, на півночі і сході близько до норми. Сума опадів за сезон становила 32-73 мм (34-77% сезонної норми), в південних та східних районах – 87-94 мм ( 99-103% норми), в Приазов’ї –


139 мм (158% норми). Найбільш ефективні дощі випадали в 3-й декаді жовтня (крім західних та південно-західних районів) і в 1-й декаді листопада. З опадами 5 мм і більше за осінь налічувалось від 1 до 3 днів, в південних, східних та південно-східних районах – 7-9 днів. 10 мм і більше - 1 день, в західних та південно-західних районах їх не було. 20 мм і більше - в південних та східних районах і на крайньому півдні – 1 день, в південно-східних районах – 3 дні, на решті території області опадів не було. Тепла суха погода в вересні і перших двох декадах жовтня спричинила утримання ґрунтової засухи. Створилися вкрай складні умови для підготовки ґрунту, проведення сівби, проростання зерна та появи сходів озимих культур. Тепла і волога погода в кінці жовтня і в листопаді сприяла продовженню вегетаційного періоду озимих культур та багаторічних трав, а також переростанню ранніх посівів та зниженню їх зимостійкості і була малосприятлива для загартування рослин. 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ У 2006 році в атмосферне повітря Херсонської області викинуто 64,6 тис. тонн забруднюючих речовин, у тому числі стаціонарними джерелами забруднення 14,8 тис. тонн (2005 рік – 10,99 тис тонн). Викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у порівнянні із попереднім роком збільшились на 3,8 тис. тонн (або на 34,8%). Від усіх видів автотранспорту протягом 2006 року в повітря надійшло 49,8 тис тонн (2005 рік – 51,6 тис. тон) забруднюючих речовин, що на 1,8 тис. тонн менше (або 3,6%), ніж у попередньому році. З них автомобільним транспортом – 47,6 тис. тонн (2005 рік – 49,1 тис. тонн), авіаційним, залізничним та водним транспортом – 2,2 тис. тонн (2005 рік – 2,5 тис. тонн) У цілому щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення на 1 км2 території області складає 520 кг (2005 рік – 386 кг), що на 134,7 кг (або 34,7%) більше ніж в 2005 році, а на одну особу 13 кг (2005 рік – 10 кг). Головним забруднювачем довкілля Херсонської області є підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (71,9% загальної кількості викидів від стаціонарних джерел).


Таблиця 3. 1 Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.: - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т - від автотранспорту, тис. т

1997 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

65,3

58,6

65,3

63,85

52,59

52,26

55,44

56,5

60

20,8

15,9

10,29

11,6

10,09

9,26

9,34

8,7

10,9

44,4

42,7

55,07

52,25

42,5

43,0

46,1

47,8

49,1

2006 р.

14,8

Діоксид азоту

Оксид вуглецю

9,2

0,8

0,5

0,4

22,3

13,1

0,2

0,3

0,2

м. Каховка

1,8

0,3

0,04

0,06

0,1

1,5

1,7

0,2

0,013

0,04

0,08

1,5

0,1

0,018

0,04

0,03

м Н.Каховка

4,48

0,28

0,02

0,03

0,06

4,2

4,9

0,3

0,005 0,036

0,06

4,6

0,2

0,006 0,035

0,05

Разом по області

56,6

8,7

1,5

0,97

0,9

47,9

60

10,9

0,7

49,1

14,8

1,2

0,7

0,6

0,5

0,5

пересувні джерела

Діоксид сірки

31,5

Пил

21,4

разом

Оксид вуглецю

0,4

разом

Діоксид азоту

пересувні джерела

Діоксид сірки

0,7

Пил

1,2

разом

6,5

разом

Оксид вуглецю

27,9

Пил

м. Херсон

разом

Населені пункти

Діоксид азоту

2006 рік в тому числі: стаціонарні джерела в тому числі:

Діоксид сірки

2005 рік в тому числі: стаціонарні джерела в тому числі:

разом

2004 рік в тому числі: стаціонарні джерела в тому числі:

пересувні джерела

Таблиця 3. 2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тон


Таблиця 3.3 Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря Валовий викид, т 2005 р. 2006 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

5

6

7

3352,5

440,1

-2912,4

№ п/п

Підприємство – забруднювач

Відомча приналежність

1

2

3

4

Мінпалива України

Об’єкт зупинено на реконструкцію (обладнання законсервовано) Зниження обсягів виробництва

1.

ВАТ “Херсоннафтопереробка”

2.

ВАТ “Херсонська ТЕЦ”

Мінпаливоенерго України

303,6

190,9

-112,7

3.

Херсонський суднобудівний судноремонтний завод “ім. Комінтерна

Мінпромполітики України

46,3

36,2

-10,1

4.

ДП “Херсонський суднобудівний завод”

Мінпромполітики України

89,4

108,8

+19,4

Зріст обсягів виробництва

5.

ВАТ “Херсонські комбайни”

Мінпромполітики України

119,6

78,2

-41,4

Зниження обсягів виробництва

6.

Філія “Цюрупинський ДЕД”

Міністерство автомобільного транспорту України

37,3

34,9

-2,4

Зниження обсягів виробництва

7.

ВАТ "Таврійська будівельна компанія"

Мінпромполітики України

286,1

281,7

-4,4

Зниження обсягів виробництва

8.

ЗАТ “Укрсклопром”

Мінпромполітики України

234,7

75,7

-159,0

Зниження обсягів виробництва

+8,3

Зріст обсягів перевантажування вантажів

9.

Херсонський морський торговельний порт

Міністерство транспорту та зв’язку України

15,6

23,9

Зниження обсягів виробництва


Оцінку стану забруднення атмосферного повітря здійснено за даними спостережень Херсонським центром з гідрометеорології. Вимірювались концентрації основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту та специфічних: сульфатів розчинних, оксиду азоту, фенолу, формальдегіду, бенз/а/пірену і важких металів. Спостереження, які проводились на 4 стаціонарних постах, свідчать про те, що в повітрі міста спостерігалася майже на всіх постах висока концентрація NO 2 – від 1 до 4,07 ГДК, формальдегіду – від 1 до 3,11 ГДК та на 6 посту спостереження – фенолу – від 0,97 до 2,33 ГДК. Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря в місті є: діоксид азоту, фенол, формальдегід. В повітрі міста спостерігалась підвищена середня концентрація: діоксиду азоту – 2,1 ГДК; оксиду азоту – 1,07 ГДК; формальдегіду – 1,67 ГДК. Середні концентрації інших забруднюючих речовин не перевищували ГДК і склали: пил – 0,57 ГДК; діоксид сірки – 0,12 ГДК, оксид вуглецю – 0,35 ГДК; фенолу – 1 ГДК. Середні концентрації важких металів значно нижче ГДК. Максимальні разові концентрації основних домішок склали: Пил – 2,2 ГДК на посту спостереження забруднення (далі – ПСЗ) № 6; діоксид сірки – 0,18 ГДК на ПСЗ № 6; оксид вуглецю – 2 ГДК на ПСЗ № 6; діоксид азоту – 4,8 ГДК на ПСЗ № 6. Максимальні разові концентрації специфічних домішок склали: Фенол – 3,2 ГДК на ПСЗ № 5; оксиду азоту – 0,75 ГДК на ПСЗ № 2; формальдегід – 1,31 ГДК на ПСЗ № 1, 5, 6. Середньомісячні концентрації пилу по місту змінювались на протязі року від 0,27 ГДК до 0,97 ГДК. Спостереження проводились на 3-х ПСЗ. Найбільше забруднення спостерігалось з квітня по липень місяці. Середньомісячні концентрації діоксиду сірки по місту значно нижче ГДК, змінювались від 0,076 ГДК до 0,2 ГДК. Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю змінювались на протязі року від 0,19 до 0,51 ГДК. Спостереження проводились на ПСЗ № 1, 2, 5, 6. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 6 на пл. Перемоги, в зв’язку великим потоком автотранспорту, концентрації в цьому районі змінювались від 0,36 ГДК до 1,06 ГДК. Спостереження за оксидом азоту проводились на ПСЗ № 2, концентрації змінювались від 0,22 ГДК до 1,3 ГДК. Спостереження за діоксидом азоту проводились на 4-х ПСЗ, середньомісячні концентрації по місту перевищували ГДК і змінювались від 1,5 до 2,88 ГДК. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 6 (пл. Перемоги), перевищували ГДК і змінювались від 2,75 ГДК до 4,5 ГДК, найбільше забруднення було в березні, червні і липні місяцях. Середньомісячні концентрації фенолу змінювались від 0,27 до 2 ГДК. Спостереження проводились на ПСЗ № 1, 5, 6. Найбільш забрудненими були листопад і грудень місяці. Середньомісячні концентрації формальдегіду змінювались на протязі року від 1 до 2,67 ГДК.


Найбільш забрудненим з обстежених районів міста є площа Перемоги (ПСЗ №6). Основними забруднювачами повітря в цьому районі є акумуляторний завод “САДА”, Меблева фабрика, залізничний переїзд і автотранспорт. В цьому році є тенденція збільшення забруднення фенолом і формальдегідом, є припущення, що це пов’язано з переходом автотранспорту на газове паливо. В порівнянні з 2005 роком збільшився рівень забруднення оксидом азоту і фенолом, збільшились максимальні викиди пилу. Річний хід забруднення пріоритетних домішок відображені в графіках. Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (ПСЗ) у м. Херсоні за 2006 рік Найменування домішки Пил

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

Діоксид азоту

Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол

Формальдегід

Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк

№ ПСЗ n 2 509 5 581 6 585 По місту 1675 1 550 2 1017 5 1107 6 118 По місту 3792 1 550 2 532 5 581 6 584 По місту 2247 1 550 2 1017 5 1108 6 1118 По місту 3793 2 509 2 1017 1 544 5 1106 6 1106 По місту 2756 1 473 2 420 5 473 6 478 По місту 1844 Важкі метали (мкг/м3)

2

11

Q ср. 0,11 0,047 0,096 0,085 0,006 0,005 0,005 0,006 0,006 0,55 1,09 0,53 2,02 1,05 0,061 0,085 0,03 0,135 0,084 0,009 ,043 0,003 0,002 0,005 0,003 0,004 0,006 0,006 0,006 0,005

Q max. 1 1,1 0,9 1,1 0,07 0,053 0,041 0,09 0,09 5 6 3 10 10 0,41 0,36 0,41 0,4 0,41 0,05 0,3 0,026 0,032 0,03 0,032 0,046 0,046 0,046 0,042 0,046

0,001 0,466 0,012 0,017 0,008 0,027 0,005 0,047

0,004 1,96 0,03 0,09 0,03 0,08 0,01 0,11


Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен, нг/м3

6

0,001 0,013 0,003 0,011 0,004 0,011 0,003 0,017 0,001 0,746 0,031 0,025 0,006 0,018 0,007 0,067 0,001 0,408 0,015 0,018 0,006 0,018 0,005 0,044

0,01 0,07 0,01 0,05 0,01 0,02 0,01 0,13 0,004 1,77 0,08 0,07 0,02 0,03 0,04 0,17 0,01 1,96 0,08 0,09 0,03 0,08 0,04 0,17

8 8 16

0,34 0,4 0,37

1 0,8 1

5

6

По місту

5 6 По місту

Адреси постів: № 1 – вул. Залаегерсег; № 2 – залізничний вокзал; № 5 – вул. Лавреньова, насосна станція № 6 – пл. Перемоги. Порівняльний аналіз інтегрального показника рівня забруднення атмосферного повітря (ІЗА) по місту показав, що за період 1989 – 2005 роки простежувалось кілька рівнів забруднення, а саме: з 1990 р. до 1993 р. ІЗА  14, що відповідає високому рівню забрудненості; 1993 - 1997 рр. ІЗА становив 7-13 високий рівень; у 1998 р. ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень. Починаючи з 1999 року індекс забруднення атмосфери по місту знову підвищений (5-6). У 2005 році індекс забруднення атмосфери у м. Херсоні дорівнював 7,91 (проти минулорічного-5,67), що відповідає високому рівню забруднення. У 2006 році індекс забруднення атмосфери у м. Херсоні дорівнює – 7,48, що відповідає високому рівню забруднення. ( мал. 3.2). При загальній тенденції до зростання забрудненості атмосфери маємо зростання ІЗА також за рахунок постійного перевищення гранично допустимих концентрацій речовин ІІ класу небезпеки, передусім формальдегіду (ІІ кл.), диоксиду азоту (ІІ кл.) та фенолу (ІІ кл.). Багаторічні спостереження


гідрометеослужби свідчать про зниження концентрації бенз(а)пірену порівняно з початком 90-х років, але за останні 10-12 років присутність його у повітрі ніколи не відповідала нормативу і становила від 1,3 до 5,6 ГДК. Аналізуючи дані за останні п’ять років можна сказати про тенденцію до зниженні рівня забруднення повітря бенз(а)піреном. (мал. 3.3).  - відносно нормальний рівень;  - високий рівень;  - підвищений рівень;  - дуже високий рівень. Малюнок Динаміка індексів забруднення атмосфери (ІЗА) м. Херсон 30 25

ІЗА

20 15 10 5 0 Рік

1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень

ІЗА 7-13 - високий рівень

ІЗА 5-6 - підвищений рівень

ІЗА > 14 - дуже високий рівень

Малюнок Динаміка вмісту бенз(а)пірену в атмосферному повітрі м. Херсона 6

долі ГДК

5 4 3 2 1 0 1989

1991

1993

1995

1997

1999

Рік

2001

2003

2005


ина

ю у

чинні

q БП * 10-6

Ситуація, що склалась за останні роки у м. Херсоні (табл. 3.4), свідчить про тенденцію до збільшення концентрацій більшості шкідливих домішок за виключенням бенз(а)пірену. Таблиця 3.4. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі - м. Херсон 1998

1999

2000

0,11 0,008 1,6 0,035 0,011 0,014 0,0022

0,11 0,006 1,5 0,033 0,012 0,014 0,0019

0,1 0,005 1,3 0,035 0,012 0,008 0,002 0,0024

0,0048 1,17 0,03 0,02 0,01 0,049 0,008 0,087

0,001 0,99 0,03 0,02 0,008 0,033 0,009 0,068

0,002 1,08 0,04 0,04 0,012 0,028 0,011 0,07

1,3

1,68

1,61

Середньорічний вміст, мг/м3 2001 2002 2003 0,1 0,09 0,007 0,009 1,4 1,7 0,04 0,038 0,014 0,021 0,009 0,009 0,002 0,0013 0,0042 0,007 Важкі метали (мкг/м3) 0,002 0,0025 0,63 0,6 0,03 0,03 0,026 0,018 0,021 0,035 0,039 0,038 0,011 0,03 0,085 0,09 1,65

** q БП - концентрація бенз(а)пірену

1,65

2004

2005

2006

0,1 0,009 1,7 0,056 0,022 0,009 0,0019 0,0023

0,092 0,011 1,54 0,078 0,009 0,026 0,003 0,0035

0,084 0,005 1,15 0,075 0,009 0,03 0,0024 0,006

0,085 0,006 1,05 0,084 0,009 0,043 0,003 0,005

0,0026 0,55 0,03 0,037 0,019 0,04 0,02 0,14

0,0004 0,374 0,016 0,0303 0,019 0,032 0,0173 0,093

0,0006 0,329 0,0193 0,0175 0,006 0,0209 0,0023 0,0511

0,001 0,746 0,031 0,025 0,006 0,018 0,007 0,067

1,2

0,7

1,02

0,37


Долі ГДК

Малюнок Динаміка вмісту формальдегіду в атмосферному повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних постах в 2006 році

4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0 І квартал

ІІ квартал

ГДК

ІІІ квартал ІV квартал

1 пост

2 пост

5 пост

2006 рік

6 пост

Малюнок Динаміка вмісту NO2 в атмосферному повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних постах в 2006 році 5

Долі ГДК

4

Ряд1 ГДК 1Ряд2 пост

3

2Ряд3 пост 5 пост

2

Ряд4 Ряд5

6 пост

1 0 І квартал ІІ квартал

ІІІ квартал

ІV квартал

2006 рік


Малюнок Динаміка вмісту фенолу в атмосферному повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних постах в 2006 році

2,5

Долі ГДК

2 1,5 1 0,5 0 І квартал

ІІ квартал

ІІІ квартал

ГДК

ІV квартал

5 пост

2006 рік

6 пост

Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2006 рік Метеорологічні характеристики Кількість днів з опадами Повторюваність в %: Туманів Повторюваність в % швидкості вітру 0-1 м/сек.

1

2

3

4

5

Місяці 6 7

6

4

16

3

12

9

2

5

7

2

7

3

75

2

7

5

1

2

0

0

0

1

4

6

6

3

2

9

4

8

3

2

1

4

3

8

6

9

5

8

9

10

11

12

Рік

Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2006 рік

Період Січень Липень Рік

Пн

Повторюваність напрямків вітру, % Повторюваність (%) С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ Сума, % випадків штилів від загальної кількості спостережень 17 13 0 1 9 10 19 100 1 27 7 2 3 4 9 9 100 13 15 11 7 11 9 13 13 100 7

ПнС

31 39 21

Повторюваність напрямків вітру за 2006 рік (%) - Рік

Пн 40 ПнЗ

30

- Липень - Січень

ПнС

20 10 0

З

ПдЗ

С

ПдС Пд


Повторюваність напрямків вітру за 2005 рік (%) - Рік - Липень

Пн 25 ПнЗ

20 15

- Січень

ПнС

10 5 0

З

ПдЗ

С

ПдС Пд

Повторюваність напрямків вітру за 2004 рік (%) - Рік - Липень

Пн 25 ПнЗ

20 15

- Січень

ПнС

10 5 0

З

ПдЗ

С

ПдС Пд

3. ВОДНІ РЕСУРСИ У 2006 році з природних водних об’єктів області забрано 958,57 млн.м3 води, в т.ч.: - з поверхневих джерел – 881,0 млн.м3 - з підземних джерел – 77,57 млн. м3 Використано води – 599,5 млн. м3, в т.ч.: - підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування – 44,54 млн. м3 - промисловістю – 31,98 млн. м3 - сільським господарством – 3,48 млн. м3 - на зрошення – 519,5 млн. м3 Скинуто у поверхневі водні об’єкти – 85,92 млн. м3, в т.ч.: - забруднених стічних вод – 27,85 млн. м3 - нормативно-чистих – 51,53 млн. м3 - нормативно-очищених – 6,54 млн. м3 В порівнянні з 2005 роком загальний забір води з природних водних об'єктів зменшився на 58,57 млн.м3, в т.ч. з поверхневих джерел на 37,9 млн.м3, з підземних - на 3,77 млн.м3. Використання води зменшився на 10,9 млн.м3, в т.ч.: у промисловості - на 4,37 млн.м3, підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування 44,54 млн.м3, у сільському


господарстві 2,33 млн.м3, на регулярне зрошення збільшилось на 4,5 млн.м3. В області 45 підприємства, стічні та дренажні води яких скидаються в поверхневі водойми. Із стічними водами у поверхневі водні об’єкти було скинуто забруднювальних речовин (тонн): Динаміка скиду забруднюючих речовин в стічних водах по області Найменування речовини

Рік

БСКПОВ ХСК Завислі речовини Фосфати Сухий залишок Нафтопродукти Сульфати Хлориди Азот амонійний Нітрати Нітрити СПАР Залізо Мідь Цинк Марганець Алюміній Магній Фтор

2001 435,0 1991,0 437,0 152,5 36030,0 0,553 7585,0 9770,0 8,0 1093,0 20,0 1,624 3,581 0,039 0,069 0,003 0,086 0,276 0,208

2002 503,0 2557,0 546,0 32,33 40960,0 0,967 8899,0 11090,0 15,0 938,0 21,0 1,857 4,181 0,044 0,048 0,009 5,34 0,072

2003 332,0 2260,0 423,0 101,6 33260,0 0,517 6939,0 9040,0 13,0 980,0 9,0 2,142 1,639 0,028 0,032 -

2004 563,0 2246,0 415,0 93,29 30190,0 0,793 6093,0 8168,0 16,0 891,0 4,0 1,401 3,546 0,039 0,12 -

2005 533,0 2327,0 423,0 104,2 38350,0 2,769 8213,0 8963,0 49,0 837,0 37,0 2,657 4,809 0,166 0,12 -

2006 465,0 2078,0 353,0 124,1 3525,0 4,321 8273,0 8742,0 66,0 736,0 51,0 2,65 5,648 0,191 0,149 -

Хром(+6)

0,027

0,027

0,016

0,005

0,072

0,089

Станом на 01.01.07 р. в області зареєстровано 2186 водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, що на 206 більше ніж станом на 01.01.2006р.; з них 1593 мають дозволи на спецводокористування. Кількість водокористувачів, що порушують Водний кодекс України, складає 593. Видані дозволи 609 водокористувачам. Розглянуто та затверджено 20 проектів нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в поверхневі водні об'єкти, встановлено 3 норматив ГДС. Видано 18 дозволів на спеціальне водокористування на проектування свердловин та 11 дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи.


Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти 2006

1,72 1,881

51,53

6,54

63,36

2005

33,63

1,127 75,63

2004

33,83

0,58 61,17

2003

7,44

3,9 61,11

2002

8,82

0,28 2001

69,8

37,02

2,06 2000

87,27 0

20

40

35,96 60

80

100

120

140

млн. м3/рік Без очистки (забруднені) Нормативно очищені

Нормативно чисті без очистки

млн. м3

Динаміка скиду без очистки в поверхневі водні об'єкти

4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006


Табл. 4.1. Забір і використання води, млн.м3 на рік Роки 1

Найменування річкового басейну 2

З поверхневих джерел 3

Забрано води З підземних джерел 4

Всього

Промисловість

5

6

Сільське господарство 7

Використано води КомунЗрошення госп 8 9

Риборозведення 10

Інші галузі 11

4,098

0,001

7,928

0,00

2004 Всього по області

702,0

77,72

779,7

30,57

5,831

45,00

342,3

Всього по області

918,8

81,34

1000,0

36,35

5,812

44,97

515,0

Всього по області

553,8

77,57

631,37

31,98

3,48

44,54

519,5

Всього

Промисловість

5 33,83 2,163 75,63 111,6 33,63 3,183 63,36 100,2 6,54 27,85 51,53 85,919

6 0,333 1,18 1,513 0,348 1,555 1,903 0,38 1,68 0,005 2,061

2005 2006

Табл. 4.2. Скидання зворотних вод , млн.м3 на рік Роки 1 2004

2005

2006

Категорія очищення

Найменування річкового басейну 2

О НО НЧБО Всього по області О НО НЧБО Всього по області О НО НЧБО Всього по області

Скинуто зворотних вод В поверхневі водні В підземні об’єкти горизонти 3 4 33,83 2,163 75,63 111,6 33,63 3,183 63,36 100,2 6,539 27,85 51,53 85,919 -

Скидання зворотних вод Сільське господарство 7 0,016 0,060 73,31 73,38 0,446 61,5 61,97 0,012 0,03 48,58 48,62

Комунгосп 8 33,48 0,924 34,40 33,29 1,163 1,856 36,31 6,147 0,015 25,98 32,14

Інші галузі 9


Табл.4.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік Рік

Водний об’єкт

Скинуто всього

Нормативно очищених на очисних спорудах Біологічна очистка Фіз.- хім.очистка. Механічна очистка

Всього 1 2 2004 Всього по області 2005 Всього по області 2006 Всього по області

3

4

5

6

7

111,6

33,83

33,48

-

0,349

100,2

33,63

33,29

-

0,348

85,92

6,539

6,159

-

0,38

Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9

Табл.4.4. Скидання забруднювальних речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Рік

1

Водний об’єкт

Разом БСК

ХСК

Завислі речовини

4

5

6

Всього по області

563

2246

Всього по області

533

Всього по області

456

2

3

Скидання забруднюючих речовин N (сума мінеральних P форм) (ортофосфати) 8

9

Нафт о продук ти 10

415

93,29

30190

0,793

2327

423

104,2

38350

2,769

2078

353

-

3525

4,32

7

Мінера лізація

2004 2005 2006


Табл.4.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн.м3 на рік Роки 1

Галузь економіки

Оборотне 3

4

5

Безповоротне водоспожив. 6

Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО

63,98 0,001 0,790 0,021

0,126 21,60 -

90,31 48,24 0,587 96,80 -

3,785 346,9 0,473 0,015 0,026 0,057

64,79

21,73

72,85

47,27 398,6

Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО

50,65 0,002 0,019

0,116 32875 0,081

87,59 52,08 1,514 47,59

3,062 509,9 0,501 0,024 0,042 0,040

0,013 50,68

33,076

0,805 68,18

22,141

Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО

65,96 0,001 0,002 0,018

0,09 32,09 0,001 0,002 0,018

91,64 54,27 1,22 1,248 48,89

3,037 0,265 0,097 0,135 0,018

0,050 65,98

0,030 32,24

1,393 198,66

2,003 5,58

2

Повторно - послідовне

Економія свіжої води, %

2004

Всього по області 2005

Всього по області 2006

Всього по області


Табл. 4.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об'єктів Підприємство забруднювач

Відомча належність

Водний об'єкт

1

2

3

2004 р. 1 ВУВКГ м. Херсон 2 3 4 5 6 7

ХСПО, м. Херсон Державний завод "Паллада" м. Херсон ККП Каланчацький р-н ВУВКГ, м.Генічеськ Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" ККП м. Каховка

2005р. 1. ВАТ "Херсонський суднобудівний завод 2. Державний завод "Паллада" м. Херсон 3. ВУВКГ м. Херсон 4. ККП Каланчацький р-н 5. МКП "Очисні споруди" Скадовський район 6. СТОВ "Більшовик" Скадовський район 7. МКП "Миколаївводоканал" Білозерський район

ОУЖГК Мінпромполітики Мінпромполітики

Об'єм скидання, тис.м3 Всього 4

НО 5

ПРОМИСЛОВІ ОБ'ЄКТИ р. Вірьовчина 1029,8 1029,8 125,8 р. Дніпро 24,0 24,0 р. Кошова 143,9 р. Дніпро

Обсяг забруднювальних речовин, що скидаються, тонн на рік НДО 6

125,8 143,9

ОУЖКГ ОУЖКГ Мінпромполітики

р.Каланчак Азовське море р. Інгулка р. Дніпро

123,7 625,9 60,0

60,0

123,7 625,9 -

ОУЖКГ

р. Дніпро

13,6 16,6

13,6 -

16,6

р. Дніпро рук. Кошова р. Дніпро

1285,0 138,0 115,0 17,0

1285,0 115,0 17,0

138,0 -

р. Вірьовчина р.Каланчак Чорне море

303,6 110,5 722,0

-

303,6 110,5 722,0

Чорне море

1,7

1,7

-

р.Дніпро рук. Інгулка

12,0 12,8

12,0 -

12,8

Державний завод "Паллада" м. Херсон ОУЖГК ОУЖКГ

7


8. Дніпровський виробничоекспериментальний осетровий рибоводний завод 9. ВАТ "Херсонрибгосп" Софіївська рибдільниця Білозерський район 10. ВАТ "Херсонрибгосп", Цюрупинське НВРГ, Цюрупинський район 2006р. 1. ВАТ "Херсонський суднобудівний завод 2. Державний завод "Паллада" м. Херсон 3. ВУВКГ м. Херсон 4. ККП Каланчацький р-н 5. МКП "Очисні споруди" Скадовський район 6. КП "Комунальник" Каховський район 7. МКП "Миколаївводоканал" Білозерський район 8. Дніпровський виробничоекспериментальний осетровий рибоводний завод 9. ВАТ "Херсонрибгосп" Софіївська рибдільниця Білозерський район 10. ВАТ "Херсонрибгосп", Цюрупинське НВРГ, Цюрупинський район

Державний завод "Паллада" м. Херсон ОУЖГК ОУЖКГ

рук. Кошова

15,6

-

15,6

Дніпро-Бузький лиман

200,0

200,0

-

р. Чайка

250,0

250,0

-

р. Дніпро рук. Кошова р. Дніпро рук. Кошова

24733,1

-

24733,1

165,4

-

165,4

р. Вірьовчина р.Каланчак Чорне море

97,0 524,0

97,0 -

524,0

Чорне море

14,3

р.Дніпро рук. Інгулка

-

14,3 -

-

рук. Кошова

11,8

-

11,8 -

Дніпро-Бузький лиман

-

-

-

р. Чайка

-

-

-


Таблиця 4.7. Інформація щодо дозвільної діяльності ( дозволи на спецводокористування) Рік

Адміністративнотериторіальна одиниця

1

2

2004 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристансь-кий Горностаївський Іванівський Каланчацький

Кількість водозаборів

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

разом

в т.ч. підземні

3

4

5

6

7

8

9

10

101 47 22 59 63 29 37 23 19 133 102 48 47 106

93 47 22 55 49 23 33 23 19 110 83 34 33 41

4 3 2 3 1 3 5 6

101 47 22 59 63 29 37 23 19 133 102 48 47 106

78 35 17 37 41 18 26 11 10 102 60 29 23 85

12 11 5 16 13 2 4 4 3 8 14 14 13 9

4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4

28 12 5 10 19 6 13 3 5 37 29 12 9 41


Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області

171 29 32 129 159 82 223 1661

37 26 30 56 98 78 33 1023

7 2 1 37

171 29 32 129 159 82 223 1661

152 20 27 107 131 35 211 1255

8 4 1 11 18 24 5 199

11 3 2 8 9 15 5 130

97 6 8 78 45 13 168 644

м.Херсон 103 м.Нова Каховка 47 м.Каховка 22 Білозерський 59 Бериславський 63 В.Олександрівський 29 В.Лепетиський 37 В.Рогачицький 23 Високопільський 19 Генічеський 133 Голопристансь-кий 102 Горностаївський 48 Іванівський 47 Каланчацький 106 Каховський 173 Н.Сірогозький 29 Н.Воронцовський 32 Новотроїцький 129 Скадовський 159 Цюрупинський 82 Чаплинський 223 Разом по області 1666

96 47 22 55 49 23 33 23 19 110 83 34 33 41 39 26 30 56 98 78 33 1028

4 3 2 3 1 3 5 6 7 2 1 37

170 49 24 112 68 30 40 24 19 139 133 57 50 125 199 32 32 129 187 101 260 1980

139 35 21 94 46 18 27 11 8 105 83 38 28 96 178 22 19 109 159 55 242 1533

27 13 3 15 17 6 7 9 8 26 30 15 13 25 10 7 11 12 19 31 13 317

4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

103 11 7 68 11 5 8 4 39 42 20 8 38 58 7 5 31 51 31 62 609

96 47

3 7

174 51

143 35

27 15

4 1

103 11

2005

2006

м.Херсон м.Нова Каховка

174 51


м.Каховка 24 Білозерський 126 Бериславський 69 В.Олександрівський 31 В.Лепетиський 39 В.Рогачицький 23 Високопільський 19 Генічеський 161 Голопристансь-кий 146 Горностаївський 56 Іванівський 47 Каланчацький 131 Каховський 235 Н.Сірогозький 32 Н.Воронцовський 32 Новотроїцький 153 Скадовський 227 Цюрупинський 107 Чаплинський 303 Разом по області 2186

22 55 49 23 33 23 19 110 83 34 33 41 39 26 30 56 98 78 33 1028

2 1 3 3 14 1 8 1 -

24 126 69 31 39 23 19 161 146 56 47 131 235 32 32 153 227 107 303 2186

13 99 35 16 28 8 6 114 92 37 24 96 198 25 18 127 169 53 257 1593

11 24 29 9 5 11 10 39 34 15 14 31 26 4 12 18 49 39 41 463

3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

7 68 11 5 8 4 39 42 20 8 38 58 7 5 31 51 31 62 609


5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ Станом на 01.01.07 р. територія Херсонської області становить 2846,1 тис. га, з них – 1970,3 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1777,1 тис. га ріллі. Ґрунтовий покрив області різноманітний, в північній частині переважають чорноземи південні на лесових породах, на південь переходять в каштанові ґрунти в комплексі з солонцями, солончаками і солодями, а в західній частині лівобережжя Дніпра та Дніпровського лиману знаходяться Олешківські піски. Проведеним агрохімічним обстеженням земель встановлено, що вміст гумусу в ґрунтах області за останні п’ять років збільшився на 0,24% і становить 2,53%. В пробах ґрунтів визначається вміст цинку, міді, свинцю, кадмію.

Типи грунтів Херсонської області Чорноземи звичайні переважно на лесовидних породах Чорноземи південні на лесах

8%

3%

1%

Чорноземи на щільних глинах

3% 0%

41%

6%

Чорноземи переважно щебенюваті на елювії карбонатних і окарбонатних порід Чорноземи глинисто-піщані та супіщані Чорноземи залишково солонцюваті і осолоділі переважно на лесових породах Лучно-чорноземні грунти переважно на лесових породах Т емно-каштанові грунти переважно на лесових породах Каштанові грунти переважно на лесових породах Лучно-каштанові грунти на різних породах

29% 0% 1%

8%

Лучні грунти на делювіальних та алювіальних відкладах Лучно-болотні грунти на алювіальних та делювіальних відкладах Болотні і торфо-болотні грунти на різних породах Солонці і солончаки Оглеєні грунти подів і западин

Дернові грунти Велика сільськогосподарська освоєність території області, посушливий клімат з частими суховійними вітрами призводять до вітрової ерозії. Площа дефляційно-небезпечних земель складає 1689,3 тис. га. Водна ерозія поширена на схилах долин ріки Інгульця, Каховського водосховища та Дніпровського лиману. Найбільше прогресує водна ерозія у Бериславському та Великолепетиському районах, вітрова - у Каховському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому та Генічеському районах. Площа засолених земель по області залишилась на тому рівні, що і в попередньому році і складає 346,7 тис. га. В господарствах області в 2006 році було проведено гіпсування на площі 1,34 тис. га (2005 рік – 0,981 тис. га), з внесенням фосфогіпсу 5,65 (2005 рік – 3,6 тис. тонн). Зменшення внесення органічних та мінеральних добрив є основною причиною зменшення родючості. Враховуючи агрохімічний стан ґрунтів


області, середньозважена потреба в мінеральних добривах на землях становить 105 кг/га. В 2006 році на поля області внесено 39,2 тис. тонн (2005 році – 61,6 тис. тонн) органічних добрив на площу 3,8 тис. га (2005 рік - 2,1 тис. га). Дані по області за 2006 рік На якій площі (тис. га) по області проводилось гіпсування Скільки (тис. тон) внесено фосфогіпсу Средньозважина потреба в мінеральних добривах (кг/га) Скільки внесено всього органічних добрив (тонн) Скільки внесено на га органічних добрив (тонн) На яку площу (га) За останні 5 років збільшився чи зменшився % гумусу в ґрунтах -

1,34 5,65 105 39213 0,1 3839 1994-1997 – 2,29%; 1998-2002 – 2,53% Гумус визначається в кінці циклу в 2007р. 346,7 49,3

Який % гумусу становить в 2006 році по області Площа засолених земель складає (тис. га) Вторинне засолення (тис. га) Солонцюватих земель (тис. га)В тому числі: Солонців Солонців в комплексі Площа дефляційно-небезпечних Площа еродованих -

909,7 41,7 209,7 1689,3 441,9

Структура солонцевих та еродованих земель області станом на 01.01.07 р. Вторинне засолені

Солонцюваті

в т.ч. солонців

Солонців в комплексі

Дефляційнонебезпечні

Еродовані

Бериславський Білозерський Великолепетиський Великоолександрівський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Дніпровський Комсомольський М. Нова Каховка Всього по області

Засолені

тис. га

29,6 33,7 22,6 30,8 32,5 0 49,2 18 0 12,6 35,3 0 32,7 0 55,8 9,5 0 14,2 9,2 3,7 0 389,4

0,04 0,27 0 0,71 0,14 0,27 0,73 11,62 0 1,42 1,41 0,2 0 0 4,27 1,67 2,55 23,23 0 0,6 0 49,13

0,24 96,3 0,18 3,89 0,24 2,04 134,9 96,6 0 56,7 67,5 13,61 1 0 166,75 74,9 49 130,9 0 12,4 2,5 909,65

0 0,37 0 0 0 0,13 6,88 6,01 0 0 10,9 0 0 0 5,85 10,9 0,05 0,6 0 0 0 41,69

0 3,57 0 0 0 0,44 34,94 22,16 0 0 47,1 2 0 0 34,2 26 21 15,1 0 0 0 206,51

126,6 92,1 70,3 114,1 62,8 50,4 126,6 103,4 82,1 83,8 56,7 112,4 103,8 64,3 148,8 78,4 69,5 122,2 0 14,8 6,2 1689,3

66,5 37,9 26,6 31,6 22,5 22 25 2,9 18,4 12,7 8,2 12,3 49,4 21,5 50,8 8,3 3,7 15,5 0 6,1 0 441,9


Таблиця Структура земельного фонду регіону Типи земель та угідь

Площа земель та угідь за роками, тис. га 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2846,1 2846,1 2846,1 2846,1 2846,1 1968,8 1968,5 1969,7 1970,5 1970,4 1773,3 1775,1 1777,9 1778,4 1776,2 27,7 26,8 26,6 27,2 27,4 9,5 9,5 9,3 9,3 10,2 158,3 157,1 155,9 155,6 156,6 151,1 151,1 151,1 151,3 151,4 69,8 71,2 70,5 70,3 70,3 31,6 31,6 31,6 31,3 31,3 15,7 15,7 15,7 15,7 113,2 433,3 433,3 431,3 430,5 430,5

2000 р. 2846,1 1968,4 1772,5 27,9 9,5 158,5 151,1 69,8 31,6 15,7 433,2

Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні сільгоспнасадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покрову Водний фонд, ставки, річки

2006 р. 2846,1 1970,3 1777,1 27 10,2 156,6 151,4 70,5 31,2 113,3 430,5

Таблиця Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Обсяг вжитих заходів за роками

Одиниця виміру

Заходи Розробкапроектівземлеустроюз контурно-меліоративноюорганізацією території Повнезакріплення в натурі(на місцевості) контурних межполіві робочихділянок Створення захиснихлісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки,вали-тераси, валидороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків,перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставківмулонакопичувачів

%2006 р. до 2005 р.

2002

2003

2004

2005

2006

кількістьгоспод. тис.га

36 157

36 157

36 157

36 157

-

кількістьгоспод. тис.га

158 183,6

158 183,6

158 183,6

158 183,6

-

тис.га

3,3

60

18,0

0,9

-

-

тис.га

3,3

60

18,0

-

-

-

км

-

-

-

-

-

-

1,76

-

-

-

-

-

-

-

-

-

га

-

-

км

-

-

км шт.

Берегоукріплення длязахисту сільгоспугідь

1

-

-

Динаміка вмісту важких металів у ґрунтах сільськогосподарського використання в Херсонській області (в середньому по всіх пунктах спостереження) мг/кг ґрунту Рік

Мідь (Cu)

Цинк (Zn)

Свинець (Pb)

Кадмій (Cd)

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

Рухлива

1992

13,09

1,367

50,9

8,644

10,64

1,678

0,363

0,0576

1993

12,85

0,233

37,26

1,067

12,96

1,222

0,367

0,0182

1994

12,59

0,226

37,39

0,685

12,76

1,044

0,36

0,0137

1995

17,44

1,308

42,88

1,84

11,06

1,624

0,331

0,024

1996

18,39

1,02

41,31

1,692

13,04

1,408

0,342

0,0192

1997

19,54

0,396

43,82

1,712

13,93

1,092

0,37

0,024

1998

18,91

0,828

44,67

1,168

13,32

1,252

0,368

0,0844

1999

18,57

0,871

34,94

1,329

14,14

1,771

0,347

0,0957

2000

8,5

1,324

33,84

1,344

13,7

1,052

0,428

0,052

2001

9,17

0,656

29,73

1,248

12,19

0,794

0,324

0,0348

2002

13,68

0,533

28,54

0,929

10,07

0,676

0,341

0,046


мг/кг ґрунту Рік

Мідь (Cu)

Цинк (Zn)

Свинець (Pb)

Кадмій (Cd)

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

Рухлива

2003

13,96

0,97

30,48

2,23

12,44

0,75

0,53

0,04

2004

13,8

0,82

32,6

1,38

13,4

0,71

0,24

0,028

2005

13,5

0,79

31,9

1,32

13,2

0,71

0,38

0,03

2006

8,6

1,1

38,8

2,34

14,2

0,83

0,38

0,04


Інформація про вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області

в 2006 році (мг/кг ґрунту) Мідь

Район, населений пункт

Цинк

Свинець

Кадмій

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

7,9 9,8 6,8 8,7 9,5 8,7 12,4 3,7 5,4 10,5 9,5 8,9 11 8,7 14 9,7 7,7 9,4 8,7 10,1 5,8 3,5 8,2 11,3 5 8,6

0,99 0,94 0,92 0,89 0,98 1,2 1,7 0,82 1,2 0,97 0,93 1,2 0,63 0,97 0,89 1,2 1,7 0,98 0,99 1,3 1,2 1,1 0,97 0,89 0,97 1,1

39,7 36,5 32 33,9 27,7 39,7 45 13,1 18,9 46,3 41,2 42,9 43,3 39,2 42,6 36,8 26 51,5 39,7 50,2 38,6 32,2 42,9 45,4 29,2 38,8

1,07 1,04 1,41 3,3 2,83 1,77 1,3 1,04 3,24 2,64 5,23 1,59 2,21 2,2 2,4 1,67 1,67 2,44 3,15 2,43 3,28 3,11 2,5 2,12 2,94 2,34

11,5 12,3 14,2 14,2 11,3 14,1 18,3 8,5 8,7 17,8 13,3 14,6 16,8 15,4 16,7 12,5 10,1 8,7 13,8 20 11,8 16,5 16,9 8,4 14,5 14,2

0,87 0,7 0,97 0,87 0,6 0,85 0,9 0,42 0,77 0,63 0,93 0,87 0,78 0,8 0,87 0,83 0,67 0,8 0,92 0,87 0,65 0,93 1 0,8 0,7 0,83

0,42 0,36 0,37 0,46 0,44 0,47 0,32 0,4 0,34 0,39 0,33 0,39 0,41 0,36 0,44

0,04 0,09 0,02 0,05 0,02 0,06 0,05 0,09 0,03 0,05 0,04 0,04 0,02 0,01 0,05 0,02 0,02 0,04 0,03 0,06 0,02 0,03 0,03 0,05 0,04 0,04

Бериславський, с. Львове Білозерський Великолепетиський, смт. Велика Лепетиха Великоолександрівський, смт. Велика Олександрівка Верхньорогачицький Високопільський Генічеський, м. Генічеськ Голопристанський, с. Нова Збур’ївка Горностаївський, смт. Горностаївка Іванівський, смт. Іванівка Каланчаський, смт. Каланчак Каховський, с. Богданівка Нижньосірогозький, смт. Сірогози Нововоронцовський Новотроїцький, смт. Новотроїцьк Скадовський, с. Антонівка Цюрупинський, с. Тарасівка Чаплинський, смт. Чаплинка Комсомольський р-н, м. Херсон, с. Приозерне Чаплинський, смт. Асканія-Нова Верхньорогачицький, смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицький, с. Первомаївка Верхньорогачицький, с. Зелене Нижньосірогозький, с. Першопокровка Нововоронцовський, с. Золота Балка Середнє

0,43 0,35 0,43 0,4 0,39 0,27 0,21 0,26 0,26 0,4 0,38

Агрохімічна характеристика земель Херсонської області за вмістом гумусу по турах обстеження Райони Бериславський Білозерський Великолепетиський Великоолександрівський Верхньорогачицький

І

ІІ 2,1 2,12 3,01 3,13 2,86

ІІІ 2,1 2,43 2,93 2,77 2,71

Середньозважений показник, % IV V VI 2,32 2,25 2,39 2,36 1,91 2,19 2,9 2,81 2,58 2,74 2,9 2,9 2,93 2,65 2,6

VII 2,31 2,11 2,56 2,9 2,52

VIII 2,35 2,35 2,98 2,79 2,96

IX 2,43 2,26 2,71


Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Дніпровський Комсомольський м. Нова Каховка Всього по області: +/- до попереднього

3,39 2,99 1,63 2,6 3,22 2,38 2,71 3,23 3,16 3,39 1,72 1,32 2,63 2,14 2,14 0,78 2,66

3,34 2,88 1,82 2,51 2,16 2,19 2,14 2,58 2,5 2,98 1,98 0,98 2,46 2,33 2,33 0,6 2,42 -0,24

3,18 2,42 1,76 2,54 2,86 2,5 2,34 2,67 2,93 2,47 1,88 1,26 2,59 2,07 2,07 0,89 2,45 +0,03

3,1 2,31 1,14 2,52 2,69 2,01 2,2 2,85 2,95 2,34 1,56 0,96 2,46 1,92 1,92 0,81 2,29 -0,16

2,9 2,39 1 2,53 2,8 1,96 2,35 2,7 2,72 2,6 1,12 1,18 2,62 2,37 1,65 0,81 2,32 +0,03

2,99 2,26 1,13 2,54 2,8 1,99 2,26 2,61 2,93 2,54 1,31 1,11 2,43 2,08 2,08 0,81 2,29 -0,03

3,5 2,84 1,36 2,73 2,96 1,92 2,53 3,06 3,06 2,78 1,37 1,32 2,44 2,24 2,2 0,81 2,53 +0,24

3,26 1,21 2,56 2,8 1,81 2,33 2,8 3,04 2,55 1,3 1,1 2,36 2,2 1,73 1,1


Заходи по охороні земель Заходи 1 Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території (наростаючим підсумком за період з 1986) Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок (наростаючим підсумком) Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд: Земельні вали різних конструкцій (земляні дамби, вали-канави, валитераси, вали-дороги) Водоскидні споруди, лотки, перепади, водоскиди, загати, інші Землювання еродованих земель з виположуванням ярів Протиерозійні ставки-мулонакопичувачі Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь Рекультивація порушених земель, грунтова меліорація Консервація малопродуктивних земель Закріплення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг

Одиниця виміру 2

Обсяг вжитих заходів за роками 2004 2005 2006 3 4 5

% 2006 р. до 2005 року 6

господ. тис. га

36 157

36 157

36 157,8

-

господ. тис. га

158 183,6

158 183,6

158 183,6

-

га га комплект тис. грн.

18,0 18,0 -

0,9 -

-

-

км

-

-

-

-

км

-

-

-

-

км

-

-

-

-

шт.

-

-

-

-

-

-

-

-

га тис. грн.

-

-

-

-

га

-

-

56,0 (за 2006 рік)

-

км

-

-

-

-

-


Відведення земель для несільськогосподарських потреб, га (нові відведення та переоформлення)

разом

з них ріллі

181,18 4,31 2,96 2003 443,08 8,98 0,70 2004 10443,38 500,31 25,12 714,47 3,37 2005 383,4018 0,4481 0,4481 772,4359 1,6527 0,1609 762,33 14,47 4,23 2006 723,83 5,08

разом

191,1802 0,22 189,43 29,13

з них ріллі

9,14 5,0

12,42

Разом

разом

в т. ч. сіл./угідь

з них ріллі

в т. ч. сіл./угідь

разом

в т. ч. сіл./угідь

Рік

в т. ч. сіл./угідь

Погоджено відведення земель В тимчасове користування У приватну власність

В постійне користування

з них ріллі

633,4

13,29 2,96 11162,85 503,68 25,82 1347,0179 2,3208 0,609 1675,59 48,68 16,65

Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація, тис. га Землі Порушені Відпрацьовані Рекультивовані

2002 1,0 0,3 -

Рік 2004 16,7 14,3 15,95

2003 30,9 15,9 14,95

2005 6,7 1,0 1,0

2006 19,07 10,65 7,0

Види відводів земель для державних та громадських потреб, га Рік 2005

Під будівництво та розширення підприємств Під будівництво гідротехнічних споруд Лісогосподарським підприємствам Для розширення та будівництва міст Підприємствам, організаціям, установам природоохоронного, оздоровчого призначення, в т.ч. Під курорти Під заповідники Для інших потреб Разом відведено земель

90,84 20,33 -

-

9703,5 373,9 6

з них ріллі

разом

7,12

31,84

-

-

-

314,8

-

-

18,0

-

-

-

з них ріллі

разом

в т. ч. сіл./угідь

разом

2006

в т. ч. сіл./угідь

Види відводів

в т. ч. сіл./угідь

2004

121,62 3,69 0,8

-

з них ріллі

0,57 -

241,04 241,04 241,04

-

-

-

428,31

-

-

-

-

-

60,72

-

-

12,68

-

-

426,79

-

-

-

-

-

552,54

-

-

1340,17

-

-

1643,4 649,02 633,32 6 2433,7 893,75 874,93 1

7,25 1231,8 109,35 0,60 2 11086,94

503,58 25,72

У порівнянні з попереднім роком площа відводів земель для державних та громадських потреб зросла на 1093,01 га (або на 81,5%).


Малюнок 5.3 Вміст гумусу у ґрунтах Херсонської області


6. НАДРА Мінерально-сировинна база Херсонської області представлена наступними видами корисних копалин: щебінь, камінь бутовий, глина, суглинок, пісок, вапняк, торф, лікувальна мулова грязь, підземні води прісні, мінеральні та термальні. На території області знаходиться 113 родовищ та проявів твердих корисних копалин, з яких у державному балансі обліковано 64, а розвідано – 28. Спеціальний дозвіл на дослідно – промислової розробки мулових сульфідно – лікувальних грязей та ропи затоки Сиваш отримало ТОВ “ВІГОВ”. Попередні погодження в формі Екологічної картки для отримання спеціального дозволу на користування надрами видані: ТОВ “ Доломіт –3” на промисловий та промислово – дослідний видобуток вапняків, ТОВ “ВІГОВ” на видобуток мінеральних грязей, ТОВ “Невека” та ТОВ “Георесурси” на геологічне вивчення родовищ піску, ТОВ ВПК “Візир” на видобуток вапняків для виробництва будівельного вапна, ВАТ “Кам’янський на експлуатацію підземних споруд для потреб не пов’язаних з видобутком корисних копалин (влаштування виносховища). Спеціальні дозволи на користування надрами (тверді корисні копалини) надано 12 підприємствам області. Найбільш характерними порушеннями природоохоронного та гірничого законодавства при розробці надр на території області є, в першу чергу, – самовільний видобуток піску на несанкціонованих кар'єрах, а також відсутність плану розвитку гірничих робіт. Таблиця 6.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин

Пісок Вапняк Торф Глина, суглинок

Загальна кількість родовищ 2005р. 16 4 1 37

2006р. 16 4 1 37

Родовища, що розробляються 2005р. 7 3 1 1

2006р. 7 3 1 1

Таблиця 6.2. Використання надр № з.п. Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації

1

2

гірничий відвод 3

1

25

12

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації

Рекультивовано в 2005р.

земельний відвод

ліцензії

4

5

6

7

8

13

12

536,3

100,3

-


СПИСОК

родовищ корисних копалин в Херсонській області, які числяться на Державному балансі ( станом на 01.01.2007 р.) № п/п

1

Назва родовища, ділянки

Корисна копалина, використання

2

3

1

Бериславське I

2

Бериславське 2

3 4

Бургунське Бургунське 2 у бал.-Бургунське

Розр. (+) Не розр. (-)

Запаси на дату затвердження

5

Суглинки, глини керамічні Суглинки керамічні

Львівське

7

Львівське

8

Милове

9

Новорайське

10 11

6

7

Вапняки на вапно Вапняки буд.каміння

В+С 22474

+ +

В+С 664 В+С 207 А+В+С 8050

+

-

№3804 30.12.2005 р. на 2 роки

ЗАТ Таврійська компанія

Ліц.№1047 26.08.1997р. на 20 років Ліц. №4171 28.12.2006р. на 20 років

ВАТ Херсонське кар”єроуправління

-

Вапняки буд. кам.

-

А+В+С 350,3

-

Тягинське Діл.Півн.-Східна

Вапняки на вапно

-

А+В+С 22474

-

Тягинське Діл. Східна

Вапняки на вапно

-

12

Широкобалківське

13

Білозерське Діл.Рожнівська

14 Дар”ївське

А+В+С 16225,1

-

Білозерський район А+В+С 2012

-

-

А+В+С 5109

-

Вапняки буд.камін

-

В+С 920

-

Суглинки, глини керамічні Вапняки буд.каміння

15

Микільське

Вапняки буд.камін

-

В+С 408

-

16

Федорівське

Вапняки буд.камін

-

А+В+С 3536,7

-

Великоолександрівський район 17

Білокриницьке

Вапняки

-

А+В+С

ВАТ “Бериславський ЗБМ”

-

В+С 2050

-

Вапняки буд.каміння Вапняки Пиляні Вапняки буд. кам.

№1986 16.09.1999р на 20 років

А+В+С 7596

-

Вапняки на вапно

-

А+В+С 5122

+

діл.№2

6

Власник Ліцензії

4 5 Бериславський район А+В+С 5649

Західно-Тягінське діл.№1

№ ліцензії, дата видачі, термін дії

-

будівельна

ПП ”Скала”


Діл. Розв.1951 р. (Білоусівська)

на вапно

18

Білокриницьке Діл. Балашівська

Вапняки на вапно

-

А+В+С 9114,3

19

Білокриницьке Діл. Запорізька

Вапняки на вапно

-

С1 7131

20

Білокриницьке Діл.Півд-Західна

Вапняки на вапно

-

А+В+С 963,7

21

Давидоброцьке (Давидовобрідське)

Вапняки буд.камін

6618,5

А+В+С 7313,5

+

Суглинки Керамічні Вапняки на вапно Вапняки буд.камін

Великолепетихський район А+В+С 3287,2 А+В+С 979,9 В+С 429

Верхньорогачикське

Суглинки керамічні

Верхньорогачикський район А+В+С 1173

26

Олексіївське

Вапняки буд.кам

27

Первомайське (Первомаївське)

Вапняки буд.кам

28

Первомайське (Первомаївське) Верхньорогачикське

Вапняки буд.кам Піски будівельні

22

Рубанівське

23

Великолепетиське

24

Сергіївське

25

29

30

Високопільське

31

Старосільське Діл.Архангельська

Суглинки керамічні Вапняки на вапно

32

Генічеське Діл. Північна Генічеське Діл. Західна(№1,2)

Суглинки керамічні Суглинки керамічні

Кардашинське

Піски будівельні

33

34

35

Збурьєвське

36 Шабівське

37

Каїрське

38 Горностаївське

39 Іванівське

Піски будівельні Піски будівельні

Суглинки керамічні Вапняки буд.камін ня Суглинки керам., глини

+

-

В+С 242 В+С 166

В+С 606 В+С 491 Високопільський район А+В+С 1538,4 + А+В+С 11858,1 -

Генічеський район А+В+С 1635 А+В+С 2083,7 Голопристанський район А+В+С 15532 С 8174 А+В+С 12591 А+В+С + 17620 С 27047 Горностаївський район А+В 2639 А+В+С 1647,48 Іванівський район А+В+С 979

-

-

Ліц.№4156 22.12.2006р. на 20 років

ТОВ “Доломіт 3”

-

№2011 27.10.1999р. на 20 років

Облавтодор

-

-

Ліц. № 1985 16.09.1999р. на 20 років Ліц.№2633 20.02.2002р. на 10років

ТОВ ”Георесурси”

Ліц.№2020 05.11.1999р. на 20 років

Морський торгівельний Порт

-

-


40 Партизанське

41

Любимівське

42 Василівське 43 Новокаховське-2 44 Новокаховське -3

45

Знам”янка (Комишанське)

46

Нововоронцовське

47

Золотовалківське

48

Новоолександрівське Осокорівське Діл.№1 Осокорівське Діл.№1

49 50

Суглинки керамічні Суглики керамічні Вапняки буд.камін ня Піски будівельні Піски для сільськог господ.

52

Громівське

Суглинки керамічні

53

Нижньосірогозький

54

Новокаховське-II

55

Скадовське 2 Діл.№1,2 Скадовське 2 Діл.№3 (піски) Скадовське

57 58

Суглинки керамічні Піски будівел.

ЦентральноДжарелгачське

Суглинк керамічні Суглинки керамічні Піски будівел. Піски будівел.

Каланчакське

Піски бувельні

59

Суглинки керамічні 60

61

Комишанське 4 Діл. Призаводська

Глини

Херсонське 2 Діл.дорозв 1992

Суглинки керамічні

62 Раденське Піс локом 63

Цюрупинське Діл.розв.1967р.

Піски для піс локом

-

Каховський район С 1705 -

-

В 356,1 А+В+С 3543,5 А+В+С 6086,4

Комсомольська райрада А+В+С 4657 Нововоронцовський район Суглинки А+В+С керамічні 565 Вапняки А+В+С буд.кам 260 Вапняки А+В+С буд.кам. 1959 Вапняки А+В+С на вапно 33457,4 Вапняки А+В+С пиляні + 10162,2

Вапняки пиляні

56

А+В+С 1533

Суглинки керамічні

Осокорівське Діл.осокорівська

51

-

+

А+В+С 11371,4

-

-

-

-

№155 05.07.1994р на 20років Ліц. №534 23.05.1996р. на 20 років

Новотроїцький район А+В 116 Нижньосірогозький район А+В+С 1032 А+В+С 3543,5 Скадовський район А+В+С 1721 С 501 А+В+С 2444,1 С1-2472 С2-49052 Херсонська міськрада В+С Ліц.№663від + 36564 23.10.1996р. на 20 років + Ліц.№1046 А+В+С 26.08.1996р. 789 на 19 років + Ліц.№3813 30.12.2005р. на 11 років А+В+С 1626.42 Цюрупинський район В+С 1106 -

Піски будівел. -

А+В+С 81448

КП “райсіль-комунгосп”

-

Скадовський морський торг. порт ВАТ Комбінат стінових та в’яжучих матеріалів ЗАТ “Таврійська будівельна компанія”


Цюрупинське Діл.розв.1971р Цюрупинське Діл.розв. 1982р. Подокалинівське Діл. Північна

Піски будівел.

67

Веселівське

68

Чаплинське

Суглинки керамічні Суглинки керамічні

64 65 66

А+В+С 95721 А+В+С 11839 А+В+С 2485,31 Чаплинський район А+В 399 А+В+С 920 -

Піски будівел. Піски для сільгосп.

-

-


Перелік родовищ та затверджені запаси прісних підземних вод на 01.01.2007 р. ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ № з/п

Назва родовища (ділянки, водозабору)

Експлуатаційні запаси, тис. м3 / добу Водоносний горизонт А

В

С1

А+В+С1

1

Родовище АСКАНІЙСЬКЕ 371101 Ділянка ГЕСІВСЬКА

2

371102 Ділянка ІЛЛІНСЬКА

0.70

0.70

1.40

3

371103 Ділянка КОМИШСЬКА

6.20

6.20

12.40

4

371104 Ділянка ТИШКІВСЬКА

0.70

0.70

1.40

4.20 0.60 0.80

5.70

1.50

Родовище БЕРИСЛАВСЬКЕ 373801 Ділянка БЕРИСЛАВСЬКА 1 373802 Ділянка БЕРИСЛАВСЬКА 2 373803 Ділянка БЕРИСЛАВСЬКА СХІДНА 373804 Ділянка БЕРИСЛАВСЬКА ПІВДЕННА Родовище ВАДИМСЬКЕ 375801 Ділянка ВАДИМСЬКА 1 375802 Ділянка ВАДИМСЬКА 2 Родовише ГОЛОПРИСТАНСЬКЕ 377501 Ділянка ГОЛОПРИСТАНСЬКА

6.90

6.90

Інстанція затвердження

Номер протоколу

Дата

ДКЗ СРСР

4024

1963

ДКЗ СРСР

4024

1963

ДКЗ СРСР

4024

1963

ДКЗ СРСР

4024

1963

С2

2.00

N1S3+N1M+N 2P N1S3+N1M+N 2P N1S3+N1M+N 2P N1S3+N1M+N 2P

10.80

20.70 0.60 1.60

N1S3+N1M N1S3+N1M N1S3+N1M

ТКЗ України ТКЗ України ТКЗ України

3538 3538 3538

1973 1973 1973

2.80

3.00

7.30

N1S3+N1M

ТКЗ України

3538

1973

34.30 2.50

41.30

34.34 43.80

N1M+N2P N1M+N2P

ДКЗ СРСР ДКЗ СРСР

5189 5189

1967 1967

6.50

5.30

22.90

34.70

N1S3+N1M+N2P

ТКЗ України

7.80

7.80

15.60

N1S+N1M

ДКЗ СРСР

5572

1969

13

377601 Ділянка ГЕНІЧЕСЬКА 1 Родовище КАХОВСЬКЕ 385001 Ділянка КАХОВСЬКА 1

2.00

3.20

5.20

N1S3

ТКЗ України

3537

1973

14

385002 Ділянка КАХОВСЬКА 2

12.70

18.40

43.10

N1S3

ТКЗ України

3537

1973

15

385003 Ділянка ОКРЕМА

7.40

7.40

N1S3

ТКЗ України

3537

1973

16

Родовище КАЛАНЧАЦЬКЕ 385101 Ділянка КАЛАНЧАЦЬКА1

4.60

11.40

N1S23+N1M+N2P

ТКЗ України

4060

1980

5 6 7 8

9 10 11

0.80

2436

Номер, дата ліцензії

1967

Родовище ГЕНІЧЕНСЬКЕ 12

6.80

12.00

2259 04-10-2000 2259 04-10-2000 2259 04-10-2000


Родовище ЛАЗУРНЕНСЬКЕ 386801 Ділянка НОВООЛЕКСІЇВСЬКА Родовище НОВОКАХОВСЬКЕ 18 389601 Ділянка СХІДНА 17

3.10

3.60

10.00

12.00

4.10

10.80

N1S+N1M

ДКЗ СРСР

6550

1972

22.00

62.00

N1S3

ДКЗ СРСР

7063

1973

10.40

24.00

N1S3

ДКЗ СРСР

7063

1973

19

389602 ДілянкаНОВОКАХОВСЬКА1

10.40

20

389603 Ділянка

14.60

6.00

20.60

N1S3

ДКЗ СРСР

7063

1973

21

389604 Ділянка НОВОКАХОВСЬКА 3

6.00

9.00

15.00

N1S3

ДКЗ СРСР

7063

1973

22

389605 Ділянка ОКРЕМА

15.60

15.60

N1S3

ДКЗ СРСР

7063

1973

23

395401 Ділянка СКАДОВСЬКА1

НОВОКАХОВСЬКА2

2998 12-05-2003 2998 12-05-2003 2998 12-05-2003 2998 12-05-2003 2998 12-05-2003

Родовище СКАДОВСЬКЕ 11.60

12.00

16.40

40.00

N1S23+N1M+N2P

ДКЗ СРСР

6550

1972

398201 Ділянка ВЕРХНЬОАНТОНІВСЬКА

7.80

15.60

14.70

38.10

N1S3

ДКЗ СРСР

6107

1970

398202 Ділянка КІНДІЙСЬКА 1 398202 Ділянка КІНДІЙСЬКА 2 398204 Ділянка ПІДТЕПНЕНСЬКА

10.00

10.00

N1S3

ДКЗ СРСР

8202

1978

21.80

71.40

N1S3

ДКЗ СРСР

8202

1978

17.60

99.60

ДКЗ СРСР

8202

1978

ДКЗ СРСР

8202

1978

Родовище ХЕРСОНСЬКЕ

25 26 27

28

398205 Ділянка ХЕРСОНСЬКА 1 398206 Ділянка ХЕРСОНСЬКА 2

49.60 43.30

38.70

49.70

32.80

32.80

N1S3+N1M+ N 2P N1S3

46.40

46.40

N1S3

ДКЗ СРСР

8202

1978

46.40

46.40

N1S3

ДКЗ СРСР

8202

1978

2321 30-112000 2331


46.40

46.40

N1S3

ДКЗ СРСР

8202

1978

46.40

46.40

N1S3

ДКЗ СРСР

8202

1978

58.10

N1S3+N1M+ N2P

ТКЗ України

2473

1967

AN2+AQ

ДКЗ СРСР

9492

Родовище ЦЮРУПИНСЬКЕ 30

398501 Ділянка ЦЮРУПИНСЬКА1

9.50

8.50

33.10

13.90

40.10

Родовище ЗБУР»ЇВСЬКЕ 31

402901 Ділянка ЗВУР»ЇВСЬКА

47.00

1984

20-122000 2381 08-022001 2676 03-062002


Види сировини Цементна сировина

Великі (більше)

Середні (від-до)

Маленькі (менше)

15 млн. м3

10-15 млн. м3

10 млн. м3

Нерозвідані родовища

Умовні позначення до карти-схеми родовищ будівельних матеріалів в Херсонській області Розміри родовищ

50 млн. т. Піски будівельні Піски для виробництва силікатної цегли

Піски для будівельних робіт

15 млн. м3

10 млн. м3

Сировина для виробництва кераміки Камінь будівельний

5-20 млн. м3

5 млн. м3

5-10 млн. м3

5 млн. м3

Сировина керамзітна Вапняки на вапно

Стінові матеріали

  

20 млн. т.

3-20 млн. т.

3 млн. т.

 - ця позначка на карті замінена другою округлою позначкою

10-5 млн. м3

5 млн. м3


Екзогенні та ендогенні геологічні процеси Коротка характеристика розвитку екзогенних геологічних процесів на території Херсонської області на 2006 рік представлена Причорноморським державним регіональним геологічним підприємством (“Причорномор ДРГП”) Узагальнені дані щодо розвитку на території області екзогенних геологічних процесів (ЕГП) наведені в табл. 1. Таблиця 1 Розвиток ЕГП на території Херсонської області станом на 01.01.07 р.

18

11945

42

Ураженість території обл., %

16

Площі розповсюдження, км

Кількість зсувів на забудованих територіях

43

Ерозія

Ураженість території обл., %

у т.ч. активних

0,002

Площі розповсюдження, км

усього

0,51

Підтоплення

Ураженість території обл., %

28,5

Площарозповсюдження , км

Площа області , тис. км.

Зсуви Кількість зсувів

550

1,9

Зсуви Таблиця 2 Зсувні процеси на території Херсонської області Кількість зсувів Адміністративна область Херсонська

на 2001 р.

на 2006 р.

Площі розповсюдження, км на 2001 р. (кадастрових зсувів)

38

43

0,45

Площі розповсюдження, км на 2006 р. (кадастрових зсувів)

0,51

Таблиця 3 Кількість зсувів по адміністративним районам Херсонської області

Херсонська

Адміністративна область

Адміністративний район

2001

2006

Бериславський

1

1

Білозерський Великолепетиський Верхньорогачицький Горностаївський Новововоронцовський всього по області

8 3 12 1 13 38

8 5 12 3 14 43

В Херсонській області зсуви не отримали широкого розповсюдження. Приурочені вони виключно до правого схилу Дніпровського лиману і схилів Каховського водосховища. З 18 адміністративних районів зсуви розповсюджені тільки в 6 районах (табл.2.2 ).Кількість зсувів у кожному районі не перевищує півтора десятка. Площі поширення їх також невеликі, трохи перевищують 0,01 км. За період з 2001 по 2006 роки утворилося всього 5 нових зсувів, які приурочені до схилів Каховського водосховища. Чотири зсуви утворилися на лівому схилі водосховища у Великолепетиському (2 зсуви) і Горностаївському (2 зсуви) районах і один зсув на правому схилі в Нововоронцовському районі.


Абразія Табл. 4 Дані щодо розвитку абразії Довжина абразійного берегу, м

Багаторічна швидкість абразії, м/рік від – до середня

Швидкість абразії за звітний період, м/рік від – до середня

Довжина абразійного берегу на забудованих територіях, м % від абразійного берегу

1

2

3

4

106000

0,3-20,0 1,0

16000

н.в.

200000

Узбережжя Чорного моря 0,6-20,0 34000 1,3 32,1 Узбережжя Азовського моря н.в. 6500 40,6 Берега Каховського водосховища 0,2-0,5 20000 0,3 10

Швидкість абразії на забудованих територіях, м/рік

5

Довжина абразійного берегу, пов’язаного з розвитком зсувів, м % від абразійного берегу 6

2,0-2,2

6000 5,7

н.в.

-

20000 10

Абразійні процеси на схилах Каховського водосховища Абразією в тому чи іншому ступені вражено близько 87% загальної довжини берегових схилів Каховського водосховища, тобто приблизно 200 км. Лівий схил водосховища абразується на ділянці в 99 км (тобто приблизно на 91,8 % від загальної довжини схилу). В основному швидкість абразії не перевищує 0,3 м/рік, але на окремих ділянках, особливо в районах розвитку зсувів, деформовані породи порушеної структури розмиваються з більшою швидкістю (від 0,3 до 0,5 м/рік). Такі ділянки на правому схилі мають довжину близько 8,4 км 9тобто 8,3 % від загальної довжини абразійного схилу). На лівому схилі абразія дещо активніша, ніж на правому. Загальна довжина дуже активного абразійного схилу складає приблизно 37 км (37,4% від загальної довжини абразійного схилу). Підтоплення Таблиця 5 Розвиток підтоплення на території Херсонської області. Рік досліджень

РГВ , м

Площа розвитку , км

Розвиток процесу в % до площі області

1981 р.

0-4

11285,7

41

2006 р.

0-2 2-4

8426 3519

30 12

Майже в усіх адміністративних районах Херсонської області відзначено зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком (табл. 6). Виключенням є Нижньосерогозький район, де спостерігається незначне зниження площ підтоплення. Найбільш уражені процесом підтоплення південно-західні


(Голопристанський, Білозерський, Скадовський, Каланчакцький) та північнозахідні (Великоолександрівський та Високопільський) райони, які за коефіцієнтом ураження відносяться до катастрофічних. Лише Нижньосірогозький район має коефіцієнт ураження 8% і відноситься до середньої категорії небезпеки. Визначальним чинником розвитку процесу підтоплення на території області є інтенсивне і довготривале проведення водних меліорацій (експлуатація великих іригаційних каналів і зрошувальних систем). Підтоплено (з РГВ менше 2м) в Херсонській області 195 населених пунктів: 2 міста, 10 селищ міського типу і 183 села. Таблиця 6. Розвиток підтоплення по адміністративним районам Херсонській області Станом на 1981 р. Адміністративний район

РГВ, м

Площа розвитку, км

Розвиток процесу у% до площі району 28

Бериславський

0-4

489

Білозерський

0-4

1327

75

Великоолександрівський Великолепетиський

0-4

978

64

0-4

208

21

Верхньорогачицький

0-4

203

23

Високопільський

0-4

325

46

Генічеський

0-4

1063

44

Голопристанський

0-4

2249

77

Горностаївський

0-4

60

6

Іванівський

0-4

26

2

Каланчацький

0-4

669

74

Каховський

0-4

306

18

Нижньосірогозький

0-4

19

2

Нововоронцовський

0-4

354

34

Новотроїцький

0-4

839

37

Садовський

0-4

840

73

Цюрупинський

0-4

1087

62

Чаплинський

0-4

269

15

Станом на 2006 р. РГВ, м

Площа розвитку, км

0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2

292 23 504 235 195 255 114 28 225 20 129

Розвиток процесу у% до площі району 17 1 29 13 13 17 11 3 25 2 18

2-4 0-2 2-4 0-2

349 1609 90 1998

50 66 4 69

2-4 0-2 2-4 2-4

387 135 3 785

13 13 0 70

0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4

659 22 276 90 30 72 214 206

73 2 16 5 2 6 21 20

75

0-2

872

38

47

2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2

206 440 268 455 481 280

9 38 23 26 27 16

Загроза можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з розвитком екзогенних геологічних процесів

Коефіцієнт ураження, К%

18 42 30 14 27 68 70 82 13 70

21 8 41

61 53 16


У Херсонській області в Білозерському районі на правому схилі Дніпровського лиману зсувні деформації загрожують руйнуванню житлових будинків с. Станіслав і шосейної дорозі. На Каховському водоймищі подальша активізація зсувів викличе руйнування будинку зерносховища в с. Ушкалка Верхньорогачицького району. Таблиця 7 Перелік об’єктів районного рівня, яким загрожує розвиток ЕГП Об’єкти 1. Асфальтований автошлях 2. Житлові будинки

Місцезнаходження Білозерський район с. Станіслав

Загроза від ЕГП Загроза захвата зсувними деформаціями та руйнування

Верхньорогачинський Район Зерносховище

с. Ушкалка

Загроза захвата зсувними деформаціями та руйнування

Горностаївський район Житлові будинки

смт. Горностаївка

Загроза захвата яром

Нововоронцовський Район Лісові угіддя

смт. Нововоронцовка

Загроза захвата зсувом та яром


Якість підземних вод по Херсонській області станом на 01.01.2007 р. Оцінка стану підземних вод по Херсонській області виконана за результатами проведених робіт, узагальнення праці з водокористувачами, існуючими фондами Південно-Української ГГЕ та додатково отриманої інформації від інших джерел. Для господарчо-питного, виробничо-технічного водопостачання і зрошення земель використовувалися підземні води, приурочені, переважно, до понт-меотис-верхньо-середньосарматських відкладів (основний неогеновий водоносний комплекс) і відкладів середнього міоцена. У Високопільському, Нижньосірогозькому, Великоолександрівсь-кому, Нововоронцовському і Генічеському районах, крім того, експлуатується водоносний горизонт відкладів палеогену, а в окремих населених пунктах області - ґрунтові води четвертинних відкладів та водоносний горизонт пліоценових відкладів. Загальний водовідбір, без урахування дренажу, по Херсонській області за 2006 рік склав 291,463 тис.м3/добу, що менше на 1,28 тис.м3/добу ніж у 2005 році. По 13 родовищам затверджені запаси питних підземних вод в ДКЗ і УТКЗ у кількості 923,3 тис.м3 /добу по категоріям А+В+С1+С2, та по мінеральним підземним водам у кількості 33,988 тис.м3 /добу по категоріям А+В+С1. Більшість водозаборів області працює на незатверджених запасах підземних вод. Загальний водовідбір за 2006 рік із них склав 128,564 тис.м3/добу. По водоносним горизонтам прогнозі ресурси розподілились так: - четвертинних відкладів 0,312 тис.м3/добу; - пліоценових відкладів 1,994 тис.м3/добу; - основний неогеновий комплекс - 118,849 тис.м3/добу; - середньо міоценових відкладів - 6,886 тис.м3/добу; - палеогенових відкладів 0,523 тис.м3/добу; По ступеню мінералізації та хімічного вмісту підземні води основного водоносного комплексу характеризуються неоднорідністю та нерівномірністю розподілу по області. Ультрапрісні підземні води (до 1,0 г/дм3 ) мають місце на території Голопристанського, Каланчацького, Скадовського, Цюрупинського районів, Новокаховської міської ради та по окремим свердловинам області, з мінералізацією 1,0-1,5 г/дм3 – на територіях водозаборів уздовж Каховського водосховища та р. Дніпро. Видобуток підземних вод понад 3,0 г/дм3 зберігає свої позиції – у північно-східній та центральній частинах Іванівського району, західній Генічеського, у центральній і північній частинах Білозерського, північній Високопільського, південно-східній – Каховського, західній частині Херсонської міської ради, з наміченої тенденцією до розширення площ. Для решти території характерне розповсюдження підземних вод з мінералізацією 1,5-3 г/дм3. Водоносний горизонт пліоценових відкладів в основному експлуатується до 1,5 г/дм3, по при те використовуються води із мінералізацією 1,5-3 та понад 3 г/дм3 (Генічеський район). Основне використання на зрошення сільськогосподарських земель.


Водоносний горизонт у відкладах середнього міоцену має мінералізацію у межах 1 -2,5 г/дм3, за винятком Горностаївського району де відмічається видобуток понад 3 г/дм3. Водоносний горизонт у відкладах палеогену в основному експлуатується з мінералізацією 1,3- 2,3 г/дм3, а північній частині Високопільського району 0,4 –0,9 г/дм3. Аналізуючи ситуацію, можна зробити висновки, що на території Херсонської області поступово збільшуються площі де видобуваються підземні води з мінералізацією більше 3,0 г/дм3. З моменту їх підрахунку, незважаючи на недоосвоєння прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ), відбулися значні зміни якісного та кількісного стану. Зміна якості ПРПВ привела до перерозподілу їх на території області. На території виділяються десять районів: Білозерський, Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський, Генічеський, Горностаївський, Іванівський, Каховський, Нижньосірогозький та Херсонська міськрада де видобуваються та використовуються для господарчопитних цілей підземні води з мінералізацією більше 3,0 г/дм3. Слід зазначити, що внаслідок підвищення мінералізації збільшується і видобуток підземних вод з мінералізацією 1,5 – 3,0 г/дм3. Він вдвічі перевищує видобуток до 1,5 г/дм3 по таких районах, як Білозерський, Бериславський, Великоолександрівський, Горностаївський, Іванівський, Новотроїцький та Чаплинський Щодо якості підземних вод, територію Херсонської області можна розділити на три групи: I - ультрапрісні підземні вод (до 1,0 г/дм3 ); II - слабосолонуваті (до 1,5 г/дм3), рідко солонуваті; III - підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 і вище. До першої групи відносяться підземні води в межах Голопристанського, Каланчацького, Скадовського, Цюрупинського районів, Новокаховської міськради, м. Генічеська та територію Арабатської Стрілки. На цій території стан якості підземних вод в результаті експлуатації залишається стабільним. Але і ці території, особливо Голопристанський та Цюрупинський райони, теж в останній час зазнають вплив техногенного навантаження та нераціонального використання водних ресурсів. Там спостерігаються площі, де йде забруднення нітратною групою, важкими металами (марганцем, кадмієм, нікелем, свинцем, алюмінієм), епізодично нафтопродуктами. Пов’язане це із тим, що ці площі природно незахищені від вертикальної фільтрації, що робить підземні води вразливими до забруднення. До другої групи належать території В.Лепетиського, В. Рогачицького, Високо-польського, Генічеського, Каховського, Н. Сірогозького, Н. Воронцовського районів. Хімічний склад підземних вод тут доволі пістрявий, але переважають підземні води з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Для підземних вод Генічеського району характерна наявність сірководню та видобуток підземних вод до 3 г/дм3, а для центральної частини характерний видобуток підземних вод і більше 3 г/дм3. В Каховському районі відмічається погіршення гідрохімічного стану, особливо істотні зміни відбуваються в південно-східній частині. Окремими свердловинами видобуваються води з мінералізацією понад 3 г/дм 3. Північна частина Високопольського району, в тому числі і смт. Високопілля, теж характеризується видобутком некондиційних вод.


На більшій кількості водозаборів Білозерського, Бериславського, Великоолександрівського, Горностаївського, Іванівського, Новотроїцького районів водовідбір з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 переважає над водовідбором до 1,5 г/дм3 майже вдвічі, а на території Херсонської міськради – більше 3,0 г/дм3. В цілому в цих районах простежується тенденція до підвищення мінералізації підземних вод. Найгірша ситуація склалася в Іванівському районі, де лише окремі водозабори експлуатують підземні води до 1,5 г/дм 3, основний фон – з мінералізацією 2,0-3,5 г/дм3. У 14-ти населених пунктах розповсюджені підземні води з мінералізацією понад 3,5 г/дм3. Крім підвищеної мінералізації простежується забруднення важкими металами, нітратами. Херсонський водозабір є найбільш значним на території області. На фоні підйому рівнів підземних вод гідрохімічна обстановка залишається складною. Найгірша ситуація на ділянці Кіндійська-1 (1 ділянка міськводопроводу), яка практично вийшла із строю. Водопостачання центральної частини міста здійснюється некондиційними водами з мінералізацією понад 3,0 г/дм3 та вмістом нітратів вище за ГДК. В цілому якість підземних вод на території Херсонської міськради – досить стабільна, але поступово збільшується водовідбір підземних вод з мінералізацією в межах 1,5-3,0 г/дм3 та понад 3,0 г/дм3. За звітний період гідрохімічне становище на території Херсонської області складалося під впливом природних умов та техногенних факторів, основними із яких є: водовідбір підземних вод, вплив Каховського водосховища та великих магістральних каналів, зрошування земель, щільне техногенне навантаження на ділянки окремих територій та інше. Чинниками забруднення підземних вод можуть бути господарчі об ’єкти: поверхневі накопичувачі рідких та твердих відходів, склади пального, майданчики –склади отрутохімікатів та мінеральних добрив та інше. Загрозою забруднення геоекологічного середовища є скид недостатньо очищених та неочищених госппобутових та промислових стоків у відкриті водойми та водостоки, земляні накопичувачі фільтруючого типу. Небезпеку з точки зору забруднення водоносних горизонтів являють собою покинуті свердловини та велика кількість самовільно пробурених приватних свердловин. За звітний період погіршення якості підземних вод простежувалося майже по всім водоносним горизонтам і комплексам. В Херсонській області, по територіям де ведуться постійні систематичні спостереження, можна виділити відносно невеликі осередки забруднення (по окремим компонентам), так і ті, що мають площинний характер, та простежуються в вертикальному розрізі. Слід відмітити, що найбільшу увагу в цьому плані займають важкі метали, які носять вже сталий характер забруднення на окремих територіях. У 2006 році забруднення марганцем та нітратами по водоносним горизонтам четвертинних відкладів простежується на території Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів, смт. Білозерка та міста Херсона, де спостерігається ця ситуація і в багаторічному плані. Також забруднення простежується на півночі області (Високопільський, західна частина Нововоронцовського) та на сході області (Нижньосірогозький, Іванівський, східна частина Горностаївського району). На цих же ділянках, крім


північної, простежується забруднення важкими металами, нітратами, АПАВ, епізодично нафтопродуктами в основному неогеновому комплексі. По решті території особливих змін в якості підземних вод не відмічено. Стійке забруднення ґрунтових вод нафтопродуктами залишається на території м. Херсона в районі ВАТ “Херсоннафтопереробка”, де вміст нафтопродуктів коливається від слідів до шару на поверхні водоносного горизонту 0,01-1,9 м четвертинних відкладів. Проведення щорічних робіт по санації водоносних горизонтів поступово зменшує площі забруднень. Нові осередки забруднення підземних вод за звітний період не виявлені. В 2006 р. в Голопристанському, Генічеському, Каховському, Каланчацькому, Скадовському, Цюрупинському, Новотроїцькому та Чаплинському районах здійснювався дренаж підземних вод у кількості 331,555 тис.м3/добу. Ресурси мінеральних та термальних вод № з/п 1. 2.

3

Найменування ділянки, місце знаходження Ділянка Хорли, Каланчацький район Ділянка Залізний Порт, Голопристанський район Північно-Сиваське родовище, с.Генічеська Гірка Генічеського району

Кількість затверджених запасів, тис.м3/добу Мінеральні води 0,207

Відомості про експлуатацію та водовідбір, тис.м3/добу Не експлуатується Санаторій "Золота Нива"

0,181 Термально-лікувальні води 33,6

ТОВ "Гаряче джерело" 0,033


7. ВІДХОДИ Структура утворення та накопичення відходів Однією з найгостріших проблем в області є проблема поводження з відходами. За даними статистичної звітності в результаті виробничої діяльності на підприємствах і в організаціях Херсонської області щорічно утворюється близько 5 - 10 тис. тонн токсичних відходів. Протягом 2006 року на підприємствах області фактично утворилось 27,6 тис. тонн небезпечних відходів. Основна частина утворених відходів – 27,4 тис. тонн (або 99,3% від загального обсягу) належить до ІІІ класу небезпеки. Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року в області, велика кількість приладів медичного та ветеринарного походження фармацевтичної продукції та від лікування людей і тварин (21,2 тис.тонн), відходів, що містять метали та їх сполуки (3,6 тис. тонн), відпрацьованих нафтопродуктів (2,3 тис. тонн). Всього підприємствами області на власні потреби було використано 6,3 тис. тонн відходів, знешкоджено – 1,6 тис. тонн (всіх класів небезпеки). За станом 01.01.2007 року в спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств накопичилось 6,9 тис. тонн небезпечних відходів, з них – 6,1 тис. тонн належить до ІІІ класу небезпеки. Серед наявних відходів надзвичайно небезпечними є відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи), загальна кількість яких складає 1,0 тонн; відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні та заборонені пестициди у кількості 701 тонна. Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів. В області за обсягами зберігання домінують небезпечні відходи ВАТ „Південелектромаш” – 2000 тонн сухих залишків гальваношламів, 51,28 тонни мастильно-охолоджувальних рідин, 107522,7 тонни формувальної суміші; ВАТ „Приладобудівний завод „Сокіл” – 56 тонн гальваношламів; ВАТ„Херсонський суднобудівний завод” – 53,2 тонн гальваношламів. На протязі 2003 – 2006 року ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” згідно договорів із спеціалізованими організаціями передані на утилізацію накопичені за попередні роки наступні відходи: відходи гальваничного виробництва – 143,5 тонн, нафтовмісні відходи (суміші) – 35,55 тонн, відпрацьовані люмінесцентні лампи – 6377штук, відпрацьовані акумулятори – 11,08 тонн. Використано власних коштів на передачу на утилізацію та знешкодження відходів 287510 гривень. Станом на 01.01.2007 року на території підприємства залишилося 53,2 тонни гальванічних відходів ІІІ класу небезпеки. На підприємстві ВАТ „Херсоннафтопереробка” на 01.01.07р. накопичилось 2730 тонн нафтошламів механічного очищення стічних вод, перероблено на устаткуванні КХД фірми „Гумбольг Ведаг АГ” – 1435 тонн, підлягає переробці на 01.01.2007 року – 687,4 тонн. Обсяг накопичення твердої фази шламу, що утворюється під час роботи установки, становить 8605 тонн, передано на утилізацію в 2006 році 1812 тонн. Ряд об'єктів розміщення відходів є небезпечними для довкілля внаслідок міграції екотоксикантів шляхом інфільтрації в підземні і поверхневі води,


рознесення вітром, організмами і діяльністю людини, а саме полігон промислових відходів в м.Нова Каховка. В результаті діяльності АТ„Херсонський целюлозно-паперовий комбінат” утворювалися вапнякові шлами. Комбінат не працює з 2000 року. На території Цюрупинської міської ради земельна ділянка, на якій накопичений вапняковий шлам, займає площу 14 га, глибина шламонакопичувача - 2 м. Обсяги вапнякового шламу складають 150,6 тис.тонн. Шламонакопичувач не огороджений і не обвалований. Питання утилізації шламу не вирішено. В області відсутня система збирання та утилізації відходів, забруднених нафтопродуктами, тому поширюється практика їх спалювання. Це призводить до забруднення атмосферного повітря, що неприпустимо. З метою знешкодження та утилізації заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин на території Херсонської області держуправлінню виділено 1 млн. 153,3 тис. грн. Станом на 01.01.07 використано 847,6 тис. грн., вивезено 65,2 тонн в Скадовському та Цюрупинському районах, а саме: - Скадовський район: с.Птахівка (5,79т.), с.Радгоспне (5,75т.), с.Тарасівка (8,94т.), с.Лазурне (10,07т.); Цюрупинський район: с.Костогризово (15,538т.), с.В.Копані (8,852т), с.Виноградове (10,26), У березні 2006 року проведена інвентаризація місць накопичення заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. В області, крім контейнеризованих заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в непридатних для використання, напівзруйнованих складських приміщеннях зберігається близько 299 тонн цих відходів. Утилізація твердих побутових відходів. Дуже гострими в області є проблеми поводження з побутовими відходами. Статистична звітність комунальних підприємств щодо видалення побутових відходів відсутня. Сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів на території області немає. Усі утворені відходи видаляються на звалища. Станом на 01 квітня 2007 року в області налічується 368 сміттєзвалищ загальною площею 527 га, з них оформлено правовстоновчі документи на 11 полігонів. У сільських населених пунктах не вирішуються питання оформлення згідно чинного законодавства відведень земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів (ТПВ). Зважаючи, що забруднення навколишнього природного середовища твердими побутовими відходами є одним з основних чинників санітарно-епідемічних ускладнень, заходи по забезпеченню утилізації твердих побутових відходів слід визнати пріоритетними Для ефективного вирішення питань, пов’язаних з поводженням з побутовими відходами в області, рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 341 затверджена Програма поводження з твердими побутовими відходами, яка визначає основні напрямки розв’язання основних завдань з реалізації державної політики у сфері поводження з відходами. Питання дотримання вимог Закону України “Про відходи” та іншого природоохоронного законодавства щодо поводження з побутовими відходами постійно знаходиться на контролі держуправління охорони навколишнього природного середовища.


У м. Нова Каховка розроблено регіональний проект програми по санітарному очищенню міста, яким передбачено будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів із залученням іноземних інвестицій На даний час з СП "Сєрго-Гамма-Лізінг" підписано протокол намірів про інвестування будівництва вказаного заводу в м. Нова Каховка на суму 8,5 млн. євро. Питання експлуатації сміттєзвалища у м. Херсоні розглянуто на комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації. На теперішній час резервні ділянки для подальшого захоронення відходів відсутні. Земельна ділянка площею 30,8 га, на якій розміщене Херсонське міське сміттєзвалище, виділена рішенням ІІІ сесії Херсонської міської ради ХХІV скликання від 4 червня 2002р. №273 у постійне користування Херсонському управлінню житлово-комунального господарства під розміщення полігону твердих побутових відходів. Проектна документація на полігон ТПВ відсутня, об'єкт не введено в експлуатацію. Однак, в 2005 році Держуправлінням розглянуто робочий проект “Реконструкція існуючого звалища під полігон твердих побутових відходів в м. Херсоні (відкоригований)” та надано позитивний висновок державної екологічної експертизи від 25.04.05р. № 06-12-59. В проектній документації визначено термін закриття полігону та шляхи проведення його рекультивації. У грудні 2005 року на сесії Херсонської міської ради була затверджена міська комплексна програма „Екологія – 2010”, одним із пунктів якої є рекультивація міського полігону. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1216 “Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів“ на підставі затверджених облдержадміністрацією паспортів місць видалення відходів (далі – МВВ) в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища здійснюється реєстрація паспортів МВВ. На даний час погоджено 24 паспорти МВВ, із них 14 – на полігони твердих побутових відходів. Ситуація, що склалася в області у сфері поводження з відходами у результаті багаторічного утворення великих їх обсягів та відсутності протягом тривалого часу адекватної реакції на небезпеку, яку вони утворюють, досить складна і потребує термінового вирішення цілої низки проблем.


Таблиця 7.1 Утворення, використання(утилізація) та видалення відходів , т Назва відходів

Зберігалося на підприємствах на початок року, тонн

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік разом

в т. ч. знешкоджено (знищено)

1 Відходи 1-го класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами: - Відходи, що містять метали та їхні сполуки; - Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші; - непридатні для застосування ядохімікати та пестициди; - Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи); - Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі чи розламані); - Відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи. Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами: Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки;

4

Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року

Видалено за рік

5

6 28,64

захоронено в місцях організованого складування 7 741,05

направлено в місця неорганізованог о складування 8 -

9 741,05

0,3 -

30,5 -

-

30,5 --

24,39

708,36

-

708,36

15,14 0,3

-

-

0,97 19,04

2 856,04

3 106,19

4,76

2366 0,03

20,45 -

0,4 -

825,33

13,96

4,36

0,96 11,94

15,03 74,43

0,4

7,02

1,71

3,95

2,46

2,18

14,32

121,83

16,62

50,0

18,91

3,82

39,56

16,34

-

4,41

-

-

2,18

-

18,91 4,41


Назва відходів

Зберігалося на підприємствах на початок року, тонн

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік разом

в т. ч. знешкоджено (знищено)

1 Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами: - відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи. - Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки; -Відходи, що містять метали та їхні сполуки

Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року

Видалено за рік

5

6 1560,4

захоронено в місцях організованого складування 7 6110,11

направлено в місця неорганізованог о складування 8 -

9 6110,11

-

2813,36

2 5967,1

3 27394,91

4 6323,09

1253,67

21182,77

6075,09

1,57

2813,36

2898,34

2233,57

135,55

1557,77

894,72

894,72

239,60

3534,81

85,5

0,18

632,04

632,04

Таблиця 7.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1 м.Херсон м.Н..Каховка м.Скадовський р-н м.Г.Пристань м.Генічеськ Каховський р-н Бериславський р-н Нововоронцо р-н Чаплинський

Кількість зареєстрованих місць видалення відходів разом у т.ч. де власника ще не визначено 2 10 2 4 1 1 1 1 2 1

3 -

Загальна площа місць видалення відходів, тис.м²

4 353,5 38.2 186 36.0 170,0 0,0025 0,0031 19 25,0

Загальний фактичний об‘єм місць видалення відходів, тис. м³

5 2524.0 0,0002 9,0 52,0

Загальна фактична маса відходів на початок року, тис.т

6 2496.4 0,155 67,1 193.0 50,0 0,0002 10,1 9,2

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення, тис.т

7 132.35 9.2 10,4 12,5 10,1 0,9

Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року, тис.т 8 100.9 0,005 7.7 10,4 9,5 10,1 0,9

Загальна фактична маса відходів на кінець року, тис.т

9 2589.6 0,15 1244.2 203,4 59,5 0,0002 10.1 10,1

Кількість місць видалення відходів, що не відповідають діючим нормативам 10 1 -

Кількість місць видалення відходів, де здійснюється екологічний моніторинг 11 -


Разом по області

21

-

795.1

2683

2888.7

166.45

130.3

3011.3

1

-

Таблиця 7.3 Видача дозволів на розміщення відходів , лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1 Разом по області Херсон Нова Каховка Білозерський р-н Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Іванівський

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи (полігони ТПВ)

2 420 189 40 15 11 14 10 12 11 8 4 4 28 5 17 3 29 12 5 3

3 420 189 40 15 11 14 10 12 11 8 4 4 28 5 17 3 29 12 5 3

4 11 1 2 1 1 2 3 1 -

На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т. 5 185.3 44,5 2,69 5,96 2,04 7,8 0,5 2,2 1,98 14,8 11,2 0,12 0,01 65,66 0,04 2,5 0,05 16,9 4,8 5,3 -

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів, тис.т.

6 420 189 40 15 11 14 10 12 11 8 4 4 28 5 17 3 29 12 5 3

7 420 189 40 15 11 14 10 12 11 8 4 4 28 5 17 3 29 12 5 3

8 66176.59 252461.73 1767.1 252461.73 1496.2 3968.27 147.89 27.3 2741.72 3.48 121.3 23.1 12.27 3668.39 1.62 3987.82 5897.34 7514.84 223.46 1.54

Дозволено Дозволено розмістити розмістити відходів на своїх відходів на підприємствах, інших тис.т. підприємствах, тис.т. 9 10 37117.5 20251.59 251270.55 1674.75 1759.1 21.3 251270.55 1674.75 1296.2 770 3711.27 10.48 39.02 120.73 14.5 21.3 4105.79 6818.29 2.92 3.47 121.3 121.3 18.1 6.1 12.27 5 3487.48 2130.88 1.62 0.59 3984.82 12.7 1 1 12531.56 383.02 268.3 1471.1 181.46 81.6 0.44 0.2


Таблиця 7.5 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N з/п

1 1 2 3

Назва підприємства або виробництва, адреса

2 ЗАТ „Укрсклопром” м.Херсон пров.Янтарний,2 ТОВ ВФК „Біолог” м.Херсон, вул..Домобудівна,11 ВАТ „Херсоннафтопереробка” м.Херсон. вул..Нафтовиків,52

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність, т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік,т

3

4

5

переробка скла

10000-12000

11625

відпрацьована поліетиленова плівка

2000

2000

переробка нафтошламів

1435


8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Одним із основних факторів негативного техногенного впливу на довкілля є псування сільськогосподарських та інших земель. Псування земель — порушення природного стану земель, яке здійснюється без обгрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару грунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість. З початку 2006 року в області виявлено 69 випадків псування сільськогосподарських та інших земель на загальній площі 740 га. В області налічується 368 сміттєзвалищ загальною площею 527 га. На даний час в області діє ряд об’єктів, які використовують радіонуклідні джерела для лікувальних процедур, а також у приладах, що необхідні для контролю різноманітних технологічних процесів: ВАТ “Херсонський суднобудівний завод”, ДП “Дніпронапівпровідники ВАТ “Компанія “Дніпро”, Радіологічне відділення обласного онкодиспансеру, ЗАТ “Таврійська будівельна компанія”, ЗАТ “Каргіл” (м.Каховка), Херсонська митниця, ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”, Дніпропетровська паперова фабрика” (м.Цюрупинськ) та деякі інші. Тимчасово зберігаються радіоактивні відходи (РАВ) на ЗАТ «Нова каховський завод силікатної цегли”, в інституті тваринництва “Асканія-Нова”, на Херсонському підприємстві “Агропромсистема” та в СТОВ “Колос” (Бориславський район). За вимогами чинного законодавства джерела, термін експлуатації яких закінчився, повинні бути захоронені, як радіоактивні. Проте в області, при захороненні РАВ мають місце проблеми, які найчастіше пов’язані з відсутністю у підприємств для цієї роботи коштів. Особливо це стосується бюджетних підприємств, у тому числі лікувально-профілактичних закладів, та об’єктів незалежно від власності, які ліквідуються. У результаті відпрацьовані радіонуклідні прилади зберігаються на підприємствах, що є потенційно небезпечним. Ситуація свідчить про неефективність системи, коли кожне підприємство, яке має відпрацьовані ДІВ, повинно вирішувати питання їх захоронення самостійно. Вирішення проблеми захоронення РАВ можливо за рахунок створення відповідного фонду підприємствами, які здійснюють поводження з радіоактивними джерелами іонізуючого випромінювання, з подальшим фінансуванням робіт по захороненню РАВ. В 2006 році проведена інвентаризація місць накопичення заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. На території області розміщена 701 тонна непридатних до використання пестицидів.


Роботи пов’язані з утилизаціею непридатних пестицидів планується здійснювати після проведення відкритих торгів. В області встановлені факти порушення вимог Водного Кодексу України при утриманні та експлуатації артезіанських свердловин, а саме: в результаті реформування сільськогосподарських підприємств на території сільських рад знаходяться покинуті артезіанські свердловини. Мають місце факти утримання свердловин з відкритими гирловинами, що може призвести до забруднення водоносних горизонтів, не вирішуються питання проведення санітарнотехнічного тампонажу або передачі у користування покинутих свердловин. Крім того, фермерськими господарствами використовується значна кількість водозабірних споруд, самовільно пробурених та незареєстрованих. Для усунення даних порушень необхідно проведення інвентаризації діючих та безгоспних свердловин на території області. Аварійні забруднення об'єктів навколишнього природного середовища 12 березня 2006 року від Каховської ГЕС до Фролового лиману спостерігалась масляна плівка райдужного кольору на відстані 10 м від урізу води і 20 км вниз за течією. З метою встановлення причини забруднення та виявлення можливого винуватця було проведено обстеження підприємства Каховська ГЕС (машинного та турбінного залів, маслосховища, маслоапаратної), а також акваторії нижнього та верхнього б”єфів Каховської ГЕС. До адміністративної відповідальності притягнуто начальника турбінного цеху Каховської ГЕС. За розрахунком сума збитків за скидання забруднюючих речовин в р. Дніпро становить 22,3 грн., яка відшкодована. З метою забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення, зменшення антропогенного тиску на довкілля, відновлення природного середовища була розроблена і рішенням облради від 07.02.2006р. № 552 затверджена програма поліпшення екологічного стану і зменшення техногенного навантаження в Херсонській області “Екологія – 2010”, яка спрямована на охорону поверхневих і підземних вод, охорону повітря і земельних ресурсів, збереження та відновлення лісонасаджень, недопущення забруднення довкілля промисловими, сільськогосподарськими та побутовими відходами, розвиток та розширення територій природно-заповідного фонду, відтворення і охорону рибних запасів. 8.1.1. Поводження з небезпечними хімічними речовинами На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року № 440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” та постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1518 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері поводження з відходами», а також Інструкції про розгляд


заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів за 2006 рік держуправління видало 2 дозволи на зберігання та використання фосфід алюмінію (фостек 575). Аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами у 2006 році не виникало. В зв’язку з тим, що в Херсонській області знаходиться велика кількість аграрних підприємств, великим попитом користуються пестициди та агрохімікати. Облдержадміністрацією затверджено розпорядження від 27.06.03р. 664 „Про поводження з пестицидами й агрохімікатами в області”, яким зобов’язано голів районних державних адміністрацій вжити заходів щодо посилення контролю за дотриманням законодавства про пестициди й агрохімікати. Завдяки вжитим заходам суттєво вдосконалена діяльність, пов’язана з виготовленням, реалізацією, зберіганням, транспортуванням та застосуванням агрохімікатів. Закупівля пестицидів й агрохімікатів сільгоспвиробниками здійснюється у спеціалізованих постачальників, що мають відповідну ліцензію. Використання пестицидів й агрохімікатів на полях проводиться відповідно до агротехнічних умов вирощування сільгоспкультур. Накопичення невикористаних пестицидів та агрохімікатів з простроченим терміном споживання протягом 2003-2006 років не відбувалося. Державним управлінням в 2006 році видано 8 висновків щодо відповідності торгових приміщень вимогам екологічної безпеки.


12 -

13 2

16 -

17 -

18 -

19 -

пестициди

інші

формальдегід

15 -

ізоціанати

14 -

кисневовмісні розчинники

галогеновані вуглеводні

11 -

інші

10 -

ціаніди

9 -

луги

8 -

ароматичні вуглеводні

7 -

кислоти

6 -

аміак

5 -

Органічні сполуки

хрому

4 -

нікелю

3 -

ванадію

свинцю

2 -

ртуті

1 2

миш’яку

Неорганічні сполуки

кадмію

Разом видано дозволів (шт.)

20 -

продукти біотехнології

Таблиця 8.1.1.1. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи

21 -


9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ Демографічні процеси, природний рух населення На січень 2007 р. за оцінкою, проживало 1 млн. 117,1 тис. осіб. В міських поселеннях області проживає 61,1% населення, а саме: у містах, яких на початок поточного року налічувалось 9, та селищах міського типу – 31 одиниця. У сільській місцевості на 1 січня 2007 р. проживало 435,1 тис. осіб (38,9 %). Вони мешкали у 656 населених пунктах, які об’єднані в 259 сільських рад. В адміністративно-територіальному устрої області налічувалось 18 районів та 3 райони у містах. Щільність населення в цілому по області на початок 2007 року становила 39 осіб на 1 кв. км. Упродовж 2006 року чисельність населення зменшилась на 9,4 тис. осіб, або 8,4 особи у розрахунку на 1000 жителів. Зменшення населення відбулось переважно за рахунок природного скорочення (6,4 тис. осіб). Природний рух населення області характеризувався збільшенням народжуваності водночас із зменшенням смертності. Всього, осіб 2006р. 2005р. Кількість народжених живими крім того, кількість мертвонароджених Кількість померлих у т.ч. дітей у віці до 1 року

2006р. у % до 2005р.

На 1000 осіб1 2006р. 2005р.

11475

10150

113,1

10,2

9,0

582 17865

602 18384

96,7 97,2

5,43 15,9

5,93 16,2

1102

1152

95,7

10,34

11,44

Природне скорочення населення

6389 8234 77,6 5,7 7,2 Кількість шлюбів 7894 7539 104,8 7,0 6,7 Кількість розлучень 4651 4805 96,8 4,1 4,2 Упродовж 2006 р. природне скорочення населення спостерігалось в усіх районах області. Найбільший його рівень був зареєстрований у Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому та Нововоронцовському районах (10,4-7,5 осіб на 1000 жителів). Порівняно з відповідним періодом минулого року народжуваність в області зросла з 9,0 до 10,2 немовлят на 1000 населення. Ця тенденція спостерігалася на всій території області . Найбільш інтенсивно народжуваність зросла у Горностаївському (з 8,9 % до 12,4 % ), Каланчацькому ( з 9,3 % до 12,1% ), Іванівському (з 7,9 % до 10,5 % ), Нижньосірогозькому (з 7,2% до 9,3%) районах. тут і далі показники наводяться у розрахунку за рік осіб 3 на 1000 народжених живими та мертвим 4 на 1000 живонароджених

1 2


Рівень народжуваності характеризувався значними відмінностями по містах та районах: від 8,9 % у м . Каховка до 12,4 % - у Горностаївському районі: Кількість народжених на 1000 жителів 1 , % 10,2

Райони, міськради та міста з відповідними показниками народжуваності Херсонська область

До 9,3

м. Каховка

9,3 – 10,2

Херсон (міськрада), Нова Каховка (міськрада), Бериславський, Великолепетиський , Верхньорогачицький, Генічеський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький,Скадовський

10,3-11,2

Високопільський, Іванівський, Каховський, Цюрупинський

Понад 11,2

Білозерський, Великоолександрівський, Голопристанський, Горностаївський, Каланчацький, Чаплинський

У сільській місцевості народжуваність залишається вищою, ніж у міських поселеннях – 10,8 % і 9,9 5%. Природний рух населення області у 2006 р. характеризується суттєвим перевищенням числа померлих над живонародженими (на 100 померлих припадало 64 дитини народжених живими). У 2006 р. смертність в області порівняно з минулим роком скоротилась з 16,2 до 15,9 померлих на 1000 населення. Найбільш суттєве скорочення показника смертності було зареєстровано у Великолепетиському ( з 18,9% до 15,65), Новотроїцькому (з 16,8 % до 15,3%) районах. Найвищій рівень смертності у Верхньорогачицькому районі (20,4 % ), а найнижчий – у Херсонській міськраді ( 14,9 % ): Кількість народжених на 1000 жителів1 , % 15,9

Райони, міськради та міста з відповідними показниками народжуваності Область

До 15,1

Херсон (міськрада), Нова Каховський, Чаплинський

15,1– 16,0

Білозерський, Новотроїцький

16,1-17,0

м. Каховка, Іванівський, Цюрупинський, Нижньосірогозький, Скадовський

Понад 17,0

Великоолександрівський, Високопільський, Генічеський, . Голопристанський, Каланчацький,Нововоронцовський

Каховка

Великолепетиський,

(міськрада),

Горностаївський,


На фоні зменшення загального рівня смертності в області відмічаються втрати народжених. До числа втрат відносяться мертвонароджені, яких було зареєстровано 58 (із загальної кількості 10533 народжених ), та діти, які померли в віці 1року – 110 осіб. У перинатальний період (тобто безпосередньо перед пологами, у період пологів та у продовж 7 днів життя ) у 2006 р. померло 33 дитини. Основними причинами смертності дітей віком до 1 року залишаються стани, які виникають у перинатальному періоді, природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії, зовнішні причини смерті, деякі інфекційні та паразитарні хвороби. Структура причин смерті населення у 2006 р. порівняно з минулим роком майже не змінилась. Перше місце посідають хвороби системи кровообігу, друге новоутворення, третє – зовнішні причини захворюваності та смертності. Осіб 2006р. Всього померлих З них від хвороб системи кровообігу новоутворень Зовнішніх причин смерті З них від Випадкових отруєнь та дії алкоголю Навмисних самоушкоджень Наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкоджень

2005р.

У % до підсумку 2006р. 2005р.

На 100 тис.осіб1 2006р. 2005р.

17864

18384

100,0

100,0

1592,4

1623,6

10456 2289

10530 2304

58,5 12,8

57,3 12,5

932,1 204,0

930,0 203,5

1841

2019

10,3

11,0

164,1

178,3

289 338

296 359

1,6 1,9

1,4 2,0

25,8 30,1

25,9 31,7

128

149

0,7

0,8

11,4

13,2

Порівняно з попереднім роком у 2006 р. зросла інтенсивність укладення шлюбів з 6,7 % до 7,0 % , та зменшилась кількість розлучень – з 4,2 % до 4,1 %. Число прибулих Число вибулих Міграційне скорочення Число прибулих Число вибулих Міграційне скорочення Число прибулих Число вибулих Міграційне скорочення

Усього, осіб 2006р.у % до 2005р. 2006р. 2005р. Всі потоки міграції 16991 17306 19989 20797 2998 3491 Внутрішня міграція 10010 10151 10010 10151 х х Зовнішня міграція 6981 7155 9979 10646 2998 3491

На 1000 осіб1 2006р. 2005р. 98,2 96,1 85,9

15,1 17,8 2,7

15,3 18,4 3,1

98,6 98,6 х

8,9 8,9 х

9,0 9,0 х

97,6 93,7 85,9

6,2 8,9 2,7

6,3 9,4 3,1

Міграційне скорочення населення області у 2006 р. порівняно з 2005 р. зменшилось на 14,1 %, що пояснюється, головним чином, зменшенням кількості вибулих за межі області (з 9,4 % до 8,9%). У деяких районах, а також у м. Каховці та на території Новокаховської міськради зареєстрований міграційний приріст населення і найбільшим він був у Цюрупинському (8,5 %), Скадовському (5,4%) районах та у м. Каховці (5,4 %). У решті районів спостерігається міграційне скорочення населення. Його максимальний рівень був у Каланчацькому (18,3 %), Іванівському (14,7%),Чаплинському(11,5 % )районах.


За даними міграційної служби в області на 1 січня 2007 р. мали статус біженців 4 особи. Біженці - вихідці з Афганістану (3 особи ) та Сірії (1 особа) . Аналіз динаміки захворюваності населення Табл. 9.1. Рівень захворюваності населення (на 10 тис.) 2006р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005р.

Дорослі

5386,79

5220,92

5142.42

5288,2

5216,1

5189,68

16326

16629

Підлітки

6975,30

7298,14

7367.45

7221,0

7565,9

8230,39

14025

13146

Діти

10048,33 10075,23 10192.15

10241,0

11027,5

11181,97

15650

14485

Категорія населення

Табл. 9.2.Поширеність хвороб (на 10 тис.) Класи хвороб

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

Система кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин Кров і кровотворні органи

2980,5 3017,1 276,6

3454,5 3065,2 290,9

3751.86 2937.9 312.32

4198.94 2897.99 319.02

4473,9 2973,1 326,6

4612,65 3041,8 323,0

4728 3020 339

4823 3007 352

342,9

375,1

404.25

438.37

452,7

489,98

484

517

103,5

120,9

140.07

160.97

173,18

176,20

180

186

Динаміка народжуваності і смертності населення Херсонської області 20000 18000 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Народилось

Померло

2006р.


Динаміка загальної захворюванності населення Херсонської області (на 10 тис.) 20000

осіб

15000 10000 5000 0

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Дорослі

4662 4595 5387 5221 5142 5288 5216 5190 16326 16629

Підлітки

5517 6352 6975 7298 7368 7221 7566 8230 14025 13146

Діти

8194 9415 10048 10075 10192 10241 11028 11182 15650 14485


Динаміка поширеності хвороб (новоутворення) в Херсонській області (на 10 тис. населення) 400 350 300 250 200 150 100 50 0 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Рік


Динаміка поширеності хвороб (ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин) в Херсонській області (на 10 тис. населення) 600 500 400 300 200 100 0 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рік

Малюнок 9.4 Динаміка поширеності хвороб (органи дихання) в Херсонській області (на 10 тис. населення) 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рік


Динаміка поширеності хвороб (система кровообігу) в Херсонській області (на 10 тис. населення) 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рік


10. РОСЛИННИЙ СВІТ


Ліси Херсонської області виконують надзвичайно важливі еколого-захисні функції. Завдяки їх меліоративному впливу закріпились рухомі піски, стабілізувались екологічні умови, покращились умови для проживання населення. Ліси зростають в екстремальних кліматичних та лісорослинних умовах. Середньомісячна кількість опадів становить лише 333 мм. Ймовірність посух сягає 55%, відносна вологість повітря знижується до 15-20%, а пилові бурі повторюються через кожні три роки. Вкрай несприятливим є гідрологічний режим бідних піщаних земель. На момент заліснення піщаних земель на багатьох ділянках ґрунтові води залягали на глибині 2-3 метри. За результатами багаторічних досліджень встановлено, що амплітуда коливання рівнів ґрунтових вод, особливо на близько водних пісках, сягає 1,52 м., що призводить до підтоплення лісів і один раз на 25-30 років – до зневоднення ґрунтів. Вищезгадані умови є вкрай несприятливими для вирощування лісів, які в значній мірі пошкоджуються хворобами, шкідниками, пожежами, мають низьку продуктивність і природну стійкість. Ліс та продукція лісокористування належать до відновлювальних природних ресурсів державного значення, безперервність та невиснажливість використання яких є основою ведення лісогосподарської діяльності.


За даними останнього державного обліку (станом на 1 січня 1996 року) загальна площа земель лісового фонду Херсонської області (за даними об’єднання “Херсонліс”) склала 221,7 тис. га, в тому числі земель, вкритих лісовою рослинністю 130,7 тис. га. Основними лісокористувачами в області є: Держлісгосп (74,8% площі лісового фонду області) та Мінагропром (17,7%). Лісогосподарське виробництво поєднує в собі дві однаково важливі складові: вирощування лісу і промислове виробництво. Протягом 2006 року в Херсонській області виробництво продукції, робіт та послуг лісового господарства збільшилось на 24975,3 тис. грн., з них у Цюрупинському районі – на 11064,8 тис. грн. (або 44,3% від загального обсягу), Голопристанському – на 5664,0 тис. грн. (або 22,7%). Виробництво продукції, робіт та послуг лісового господарства Херсонської області у 2004-2006 роках 2004 рік Обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн. Заготівля ліквідної деревини – всього, тис. м3 з них:

15253,6

2005 р. до 2004 р., % 130,0

138,7

105,6

Лісоматеріалів круглих Деревини дров’яної для технологічних потреб Дров для опалення

13,9 51,6

104,3 55,8

12,7

72,5

116,0

76,4

2006 р. 24975,3 128,3

34,6

Загалом по області у 2006 році було заготовлено 128,3 тис. м 3 ліквідної деревини; з них від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства – (127,6 тис. м3), що на 7,7 тис. м3 (або на 5,6%). У загальній кількості заготовленої деревини лісоматеріали круглі склали – 1989 м3, деревина для технологічних потреб та дрова для опалення – 8084 м3. Поліпшенню продуктивності, порідного складу лісів, ефективному використанню їх деревних ресурсів, а також збереженню екологічних властивостей сприяли рубки, пов’язані з веденням лісового господарства та інші рубки. Від усіх видів рубок та очищення лісу від захаращеності загалом по області протягом 2006 року було заготовлено 154,0 тис. м3 деревини (на11,2% менше ніж у 2005р.), у тому числі від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства – 151,5 тис. м3 (або 98,4% від загального обсягу заготовленої деревини). Нарощування лісосировинного і природоохоронного лісового фонду протягом багатьох десятиліть є основним завданням лісогосподарської діяльності. У 2006 році до вкритих лісовою рослинністю земель в лісовому фонді переведено 673 га лісових культур та ділянок з природним поновленням. На 1399 га земель лісового фонду проведені роботи по відтворенню лісів (у 2005 – на 1212 га), з них посаджено і посіяно лісу на площі 856 га. Відтворення лісів шляхом природного поновлення відбулося на 543 га.


Лісовідновлення фонді

в

лісовому

Лісові пожежі завдають великих збитків лісовому господарству, живій природі і довкіллю в цілому. Протягом 2006 року в лісовому фонді області зафіксовано 448 випадків лісових пожеж, що на 25,5% більше, ніж у 2005 році. Найбільша кількість пожеж відмічалася у лісах Цюрупинського – 143 випадки (або 31,9% від усіх зареєстрованих випадків), Голопристанського – 161 випадок (або 35,9%) районів. Площа лісу, пройдена пожежами, порівняно з попереднім роком, в цілому по області збільшилась в 1,8 рази і склала 431 га, а заподіяні ними збитки – 2241,8 тис. грн. Частка лісових земель, що зазнали низових пожеж, склала 65% (або 280 га), верхових – 35% (або 151га). Понад 43,0% лісових земель, що були пройдені пожежами, припало на Голопристанський район (172 га, збитки на суму 626,3 тис. грн.); 24,6% - на Цюрупинський район (106 га, на 1480,6 тис. грн.). Під час пожеж згоріло та пошкоджено 15,5 тис. м3 лісу на пні загальною вартістю 44,3 тис. грн., що становить 2% від загальної суми збитків. Підвищенню продуктивності ведення лісового господарства сприяє своєчасне та якісне виконання робіт, спрямованих на охорону лісу від пожеж, антропогенного впливу, знищення шкідників і хвороб лісу. Впродовж 2006 року від пошкоджень шкідливими комахами, хворобами лісу, впливу несприятливих умов загинуло 548 га лісових насаджень. В лісах виникло 9,0 тис. га осередків шкідників і хвороб лісу, з них 39,2% площі припало на листогризучих шкідників. Найбільш ураженими виявилися ліси Голопристанського району – 28,4 тис. га (або 45,8% від загальної площі осередків по області); Цюрупинського району – 27,2 тис. га (або 43,9%). Із загальної площі наявних осередків шкідників та хвороб лісу 9,1 тис. га уражено хворобами; 45,1 тис.га


хвоєгризучими шкідниками; 3,6 тис.га листогризучими шкідниками та 4,2 тис.га – іншими шкідниками. Виконання лісозахисних заходів по знищенню осередків шкідників та хвороб лісу проведено на площі 19,8 тис.га (36,3 % площ лісу, пошкодженого на початок року). Основна частина робіт по захисту лісів від шкідників (19,6 тис. га або 99%) проводилась біологічним методом, решта (0,2 тис. га або 1%) – хімічним методом. В результаті здійснення заходів ліквідовано осередків шкідників та хвороб лісу на площі 1,6 тис.га. Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення лісових проблем та підвищення ефективності мисливства. Таблиця 10.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га Заходи 1 Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду -в т.ч. заліснення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

Рік 2003 3

2004 4

2005 5

2006 6

341

677

1212

851,3

295

379

36

136

29,9

-

1

-

24,3

20

695,2

Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу, Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу. Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської, Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів, але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаковоковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила Дніпровська, келерія піскова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський, чебрець Дніпровський та ін. Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке


дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать Дніпровська, молочай Дніпровський та ін. Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях (улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава, конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий, ситник темноцвітний та ін. Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом широколистим, кугой озерною, а береги - осокою гострою та осокою пухирчастою. В результаті дії антропогенного фактора ряд видів на території області стали рідкісними і зникаючими. Вони включені до природоохоронних документів: Світового Червоного списку (МСОП), Європейського Червоного списку, Червоного списку європейських біофітів, Червоної книги України, Червоного списку Херсонської області. Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин і грибів, що занесені до Переліку Червоного списку Херсонської області (далі - Перелік), забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки різних нормативних актів; систематичної роботи щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення; створення на територіях, де вони зростають, системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове зростання на певній території рослин і грибів, занесених до Переліку, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення; створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендропарках тощо); врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної документації, екологічної експертизи; проведення широкої виховної роботи серед населення; встановлення адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження видів рослин і грибів. Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться згідно зі ст. 4 Закону України "Про рослинний світ" дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними є: ромашка лікарська, очерет, аїр, водяний перець, глід, гірчак почечуйний, деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмин пісковий, чебрець,


череда, полин, шипшина, очерет. Їх використання здійснюється в Порядку, який визначається органами місцевого самоврядування. Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих флор - адвентивні види. Таблиця 10.3. Динаміка заготівлі лікарської сировини , т Рік

Вид рослин ромашка лікарська цмін пісковий

2004 Разом по області 2005

ромашка лікарська полин череда чебрець звіробій

Разом по області 2006

ромашка лікарська очерет південний

Обсяги заготівлі фактично заготовлено 75,5 1,0 76,5 44,23 140 0,300 0,500 0,200 185,23 21,45

встановлені ліміти 100,0 2,0 102,0 100 140 1,5 1,0 0,5 243,0 100,0 на площі240 га

на площі190 га

100,0

21,45

Разом по області

Таблиця 10.4. Озеленення населених пунктів. Заходи

1 Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями

Рік 2004 (шт) 3 -

2004(шт) 4 184338

2005 (шт) 5 126019

2006 (шт) 6 230,044

-

-

-

-

7067,8

-

-

-

Охорона та відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та недеревних диких рослин Контроль за обсягами заготівлі природних рослинних ресурсів місцевого значення проводиться відповідно до наказу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області від 12.05.06р. № 30 "Про ліміти на обсяги заготівлі в області природних рослинних ресурсів місцевого значення на 2006рік". Розподіл лімітів заготівлі ромашки лікарської та очерету південного на території Херсонської області у 2006 році, в межах земель запасу сільських, селищних рад. Загальна кількість дозволеного обсягу заготівлі ромашки лікарської складає 100 т. За звітними даними фактично заготовлено 21,45 т. За період з квітня 2006р по грудень 2006 року Держуправлінням погоджено 35 дозволів на спеціальне використання природних рослинних


ресурсів місцевого значення, а саме 29 дозволів на заготівлю ромашки лікарської у кількості 71 тонна; 6 дозволів на заготівлю очерету південного. За результатами перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні природних рослинних ресурсів місцевого значення складено 14 актів. Виявлено 3 порушника на яких складено протоколи про адміністративне правопорушення. Протоколи направлені до суду за місцем скоєння правопорушення. В дендрологічному парку біосферного заповідника "Асканія-Нова" протягом року залучено 108 зразків насіння деревинних рослин 77 видів і форм, в тому числі нових для паркової дендрофлори - 31 таксон. Експедиційним шляхом одержано саджанці, сіянці та живці 39 видів та 76 форм, які відносяться до 38 родів, 22 родин. З них новими для паркової флори є рослини 83 таксонів. Залучено 126 зразків посадкового матеріалу квітково-декоративних рослин 112 видів, форм і сортів. Зібрано колекцію грунтопокривних та тіньовитривалих трав'янистих рослин 64 видів, форм і сортів. Первинними інтродукційними випробуваннями охоплено 27 нових видів і форм деревних рослин та 10 видів квітково-декоративних. Продовжено довгострокові інтродукційні випробування деревних екзотів та рідкісних видів. Вивчено біоморфологічні та екологічні характеристики рідкісних деревних та багаторічних квітково-декоративних рослин. Впроваджено в озеленення на півдні України 46 видів, форм та сортів квітково-декоративних рослин. Висаджено в дендропарку 1652 шт. дерев та кущів, 110 одиниць кореневищних видів квітково-декоративних рослин. 11. ТВАРИННИЙ СВІТ Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення стійких лісових біоценозів та підвищення ефективності мисливства. Право ведення мисливського господарства надано 31 господарству області. Загальна площа мисливських угідь у 2006 році в Херсонській області залишилась на рівні 2005 року і склала 2193,2 тис. га. В якості мисливських угідь використовується 77,1% земельного фонду області. Серед користувачів мисливських угідь – підприємства, підпорядковані Українському товариству мисливців та рибалок (далі УТМР) (83,3% площі мисливських угідь області); Держлісгоспу (9,1%) та інші організації (7,6%). Всього по області Площа мисливських угідь, тис. га Загальні витрати на ведення мисливського господарства, тис. грн. Надходження від ведення мисливського господарства,

2193,2

У тому числі: ДержкомУТМР Інші лісгосп організації 199,8 1827,8 165,6

3339,7

520,2

1007,1

1812,4

1886,6

515,9

1106,6

264,1


тис. грн. Вихід продукції на 1000 га мисливських угідь, грн. Площа мисливських угідь, яка припадає на одного єгеря, тис. га

860

2582

605

1594

14,6

7,7

18,1

6,6

Загальні витрати на ведення мисливського господарства збільшились порівняно з 2005 роком на 701,4 тис. грн. і склали 3339,7 тис. грн., а частка коштів, витрачених на ці цілі з Державного бюджету становила 42,9% (у 2005 році – 45,5%). На охорону, відтворення, облік диких тварин та упорядкування мисливських угідь витрачено 35,9% усіх коштів (1198,9 тис.грн.), з яких 34,5% - витрати на відтворення мисливських тварин та біотехнічні заходи. В середньому по області від ведення мисливського господарства з 1000 га угідь отримано продукції на 860 грн. (у 2005 році – на 820 грн.). Загальні надходження від ведення мисливського господарства зросли з 1798,9 тис. грн. у 2005р. до 1886,6 тис.грн. у 2006р. Окупність ведення мисливського господарства становить 56%. Частка добутих копитних тварин у загальній кількості, які мешкають у мисливських угіддях, була на рівні 3,8% (допустимий норматив добування становить до 10%), хутрових звірів – 15,5% (до50%), пернатої дичини – 14,9% (до 50%). В області функціонував один розплідник по штучному розведенню пернатої дичини, чисельність основного поголів’я якого складає 350 голів. На утримання розплідника було витрачено 12,1 тис. грн.


Динаміка чисельності копитних тварин

голів

6800 6600 6400 6200 6000 5800 5600 5400 5200 5000

1994 1998 1999 2000 2001 2003 2004 2005 2006

голів 6643 5404 5604 5671 5293 6369 6313 6514 5996 Рік

Мал. 11.2 Динаміка чисельності хутрових звірів

тис. голів

150 145 140 135 130 1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Рік

Збереженню тваринного світу в значній мірі перешкоджає браконьєрство. Площа мисливських угідь, яка охороняється одним єгерем, в середньому по області склала 16,8 тис. га. Залишається проблема недостатніх попусків води з Каховського водосховища у нижній б’єф греблі Каховської ГЕС у весняні та літні періоди, особливо у маловодні роки, що відображається на умовах розмноження і нагулу риб, погіршує екологічний стан пониззя Дніпра. Для зменшення негативного впливу гідробудівництва і створення сприятливих умов для мешкання гідробіонтів, на протязі більше 30 років в


заплавних водоймах щорічно здійснювався комплекс рибоводномеліоративних робіт (розчистка та поглиблення плеса озер, рукавів між ними та русловими водоймами, насипка штучних нерестовищ для рибця). Мал. 11.3 Динаміка чисельності пернатої дичини 1400

тис. голів

1200 1000 800 600 400 200 0 1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

рік

Таблиця 11.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин , голів Рік

Вид мисливських тварин 1 Копитні (усього): Олень благородний Лань Козуля Муфлон Кабан Хутрові звірі (усього): Перната дичина (усього):

2001 2 5293 1311 812 1825 205 1083

2002 3 5501 1432 1204 1610 238 949

2003 4 6369 1691 1870 1497 241 992

2004 5 6313 1707 1908 1440 296 879

2005 6 6514 1761 2261 1360 285 758

2006 7

134914

140685

141430

156496

131396

-

896,1

708,7

671,3

636,9

681,4

-

1669 2264 1200 287 448

За результатами проведеного аналізу встановлено, що чисельність мисливських тварин за останній п'ятирічний період збільшилась на 185 % за рахунок охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь. Таблиця 11.2.Добування основних видів мисливських тварин, (голів) Рік

Види мисливських тварин

Видано ліцензій

Добуто голів

Не використано ліцензій

2 Козуля

Затверджений ліміт добування 3 54

1 2002

4 54

5 41

6 10

Кабан

37

33

19

2

Лань

80

10

8

2

Олень бл.

44

30

24

6

Причини невикористанн я 7 відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів


Олень пл. Муфлон

0 102

0 102

0 56

0 46

Разом по області 2003 Козуля

317 49

229 49

148 32

66 17

Кабан

61

51

42

7

Лань

162

10

9

1

Олень бл.

107

30

29

1

Муфлон

132

70

59

11

Разом по області 2004 Козуля

511 45

210 45

171 31

32 10

Кабан

37

35

22

5

Лань Олень бл. Муфлон

112 138 108

12 38 105

12 37 86

використані використані 16

440

235

186

31

Козуля

38

38

25

13

Кабан

34

34

28

6

Лань Олень бл. Муфлон

62 86 70

12 36 70

12 36 58

12

Разом по області: 2006 Козуля

290 34

190 34

159 29

78 5

Кабан

31

29

28

4

Лань Олень бл. Муфлон

62 86 73

12 36 73

25 34 73

2 -

286

184

189

11

Разом по області: 2005

Разом по області:

відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів

відсутність запитів

відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів відсутність запитів

Тваринний світ Херсонщини багатий і різноманітний, адже тут є всі фізико-географічні умови для нормального існування тварин: сприятливий клімат, різноманітні природні умови, фітоценози різних типів, багато прісних та солоноводних водойм з великою площею акваторій та різними глибинами, наявність відслонень різних гірських порід та інших біотопів. Представники тваринного світу гостро відчувають антропогенний тиск. Особливо його відчули тварини степових ценозів, оскільки саме степи, як тип рослинності, найбільше знищені, трансформовані людиною, переведені в сільськогосподарські угіддя. В степах Херсонщини знищені людиною: зубр, тур європейський, дикий кінь - тарпан, кулан, антилопа сайгак, олень благородний, байбак. Антропогенний вплив внаслідок забруднення морських басейнів відчули морські тварини. Так в Азовському морі зникли всі представники типу Голкошкірі та інші. Вважається, що в Чорному морі зник останній тюлень монах середземноморський.


Однією з перших акцій з охорони рідкісних та зникаючих видів тварин є віднесення їх до червоних списків чи книг, а вже на основі цих документів розробляються методи реальної охорони цих видів в природі. Потребують охорони в межах Херсонської області 250 видів тварин: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види округлих кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. Біорізноманіття промислових видів риб. На зменшення вилову риби впливають багато факторів антропогенної діяльності. Причиною періодичної масової загибелі статевозрілих особин сазана, товстолобика, карася є нинішній екологічний стан водойм. Але є види тварин, які добре пристосувались до такої екологічної ситуації. За останні 5 років в кілька разів зросла чисельність популяцій одного з видів водно-болотних птахів, кормовою базою яких є риба - баклана великого, який з'їдає відносно багато риби і витісняє представників качиних з традиційних місць їх перебування. Динаміка вилову водних живих ресурсів по видам в р. Дніпро

за останні 3 роки (тонн) № 1 2 3 4 5 6 7 8 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Назва виду Осетер Оселедець пузанок Лящ Судак Сазан Жерех Щука Товстолобик Рибець Тарань Густера Білий амур Карась Окунь Краснопірка Чехоня Тюлька Сом Верховодка Севрюга Всього риби: Раки Усього:

2004 0,369 0,77 31,186 0,09 0,033 18,474 0,002 7,932 21,097 0,342 0,131 49,808 0,059 0,035 0,008 132,336 0,113 132,449

2005 0,122 0,604 33,444 1,2833 0,293 3,384 23,34 0,045 13,683 0,237 32,924 0,923 1,488 79,794 0,428 0,0065 197,2617 0,203 197,4647

Таблиця 1 2006 0,533 0,514 17,9641 0,1987 0,213 2,855 11,987 0,071 4,11946 0,021 39,88684 0,97048 0,888 91378 0,332 0,012 173,316442 0,058 173,37442


Дніпровсько№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Назва виду Осетрові Пузанок Лящ Судак Жерех Щука Сом Товстолобик Рибець Тарань Густера Окунь Карась Краснопірка Шемая Тюлька Сазан Луфар Верховодка Бички Всього риби: Раки Усього:

Бузький лиман (тонн) Таблиця 2 2004 0,542 60,967 1,562 0,1135 0,111 30,6645 0,604 21,8223 11,201 0,343 46,332 0,3655 737,756 0.035 912,3838 0,16325 912,54705

2005 0,6415 0,407 38,582 1,3361 0,906 0,505 14,5215 0,41 36,173 1,602 48,542 3,144 994,917 1,006 0,007 1147,4531 1,8 1149,2531

2006 0,135 0,616 41,3855 0,664 0,454 0,316 32,163 0,891 34,594 1,301 75,8145 5 473,119 0,5157 679,9857 1,847 681,8327

Таблиця3 Рік 2006

Водний об’єкт ДБЛ, р. Н.Дніпро

Затверджений ліміт вилову (тонн) 1684,65

Фактичний вилов (тонн) 666,34712

В 2006 році інспекторами Держуправління здійснена 25 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства на рибогосподарських об'єктах та 69 рейдових перевірок на водоймах області. За виявлені порушення вимог чинного законодавства було складено 79 протоколів про адміністративне провадження, а 14 протоколів та матеріали до них були направлені до судових органів за місцем скоєння правопорушення Водні об'єкти, які використовуються для розведення риби, розташовані у всіх районах області. Найбільше таких об'єктів в Білозерському, Бериславському та Новотроїцькому районах. Площа водного дзеркала риборозплідних об'єктів становить 14769,5 га або 0,05 % від площі суші області. Основні види промислових риб, що вирощуються на території Херсонської області, це білий та строкатий товстолобики, білий амур, короп. На підтримання та вивчення природного розвитку основних екологічних процесів, збереження унікальних та типових екологічних систем, різноманіття генетичних ресурсів біосфери спрямована діяльність об’єктів природнозаповідного фонду. 12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури, яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо.


Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3% території. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, - наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15% від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському - більше 10%. Співвідношення «рілля - ліс», «рілля - пасовища», «рілля - пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар лісу в області приходиться 11,6 га ріллі (по Україні - 3,2 га), на один гектар пасовищ і сіножатей - 10,7 (по Україні - 4,4). Загальна оцінка співвідношення рілля та найважливіших елементів геоекологічної інфраструктури - лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні. На сьогодні стан території області, які знаходяться в межах екологічної мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища існування популяцій видів флори, мікробіоти та фауни. Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі регіону. В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі, відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду - великого баклану. Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні зміни навколишнього середовища, покращання трофічних умов за рахунок рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше).


Земельні угіддя – складові регіональної екологічної мережі Херсонської області Площі угідь у межах земель, наданих установам ПЗФ у постійне користування

Угіддя

1 Сільськогосподарські землі, всього з них: сільгоспугіддя інші забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві з сільгоспугідь: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті пасовища Ліси та інші лісовкриті площі, всього з них: лісові землі, всього чагарники Забудовані землі, всього Відкриті заболочені землі, всього Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом з них: кам’янисті місця піски (включаючи пляжі) яри інші Води, всього з них: природні водотоки штучні водотоки озера, лимани ставки водосховища Разом земель Крім того моря Всього

Площі угідь у межах земель, що знаходяться у користуванні інших землекористувачів та земель запасу

Разом

га 2 0 0 0 0

% 3 -

га 4 4597,3 4517,1 80,2 0

% 5 5,2 5,1 0,09 -

га 6 4597,3 4517,1 80,2 0

% 7 5,2 5,1 0,09 -

0 0 0 0 0 0 0 0 15,7 0 0

100 -

17,1 0 0 1577,4 2922,6 1169,1 1169,1 0 134,8 592,0 15732,0

0,02 1,8 3,3 1,3 1,3 0,15 0,67 17,87

17,1 0 0 1577,4 2922,6 1169,1 1169,1 0 150,5 592,0 15732,0

0

-

9985,1

11,3

9985,1

0,02 1,8 3,3 1,3 1,3 0,17 0,67 17,8 6 11,3

0 0

-

12,0 4905,0

0,12 49,12

12,0 4905,0

0 0

-

6,5 5061,6

0,07 50,69

6,5 5061,6

0

-

56030,5

63,5

56030,5

0 14,0 55976,1 40,4 0 100 88240,8 0 100 88240,8

0,03 99,9 0,07 100 100

0 14,0 55976,1 40,4 0 88256,5 0 88256,5

0 0 0 0 0 15,7 0 15,7

0,12 49,1 2 0,07 50,6 9 63,4 9 0,03 99,9 0,07 100 100

* - відсоток розраховувався від площі земель природоохоронного призначення – 88240,8 га

Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля.


З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорозмаїття на території області виконуються: 1. Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області "Екологія – 2010". 2. Проект збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі. 3. Програма «Ліси Херсонщини» на 2002 - 2015роки. 4. Регіональна програма створення екологічної мережі в Херсонській області (в стадії затвердження). В області налічується 75 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, із них 11 загальнодержавного та 64 місцевого значення. Велика роль в збереженні біорозмаїття на Херсонщині належить територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: Дельта р. Дніпро, Тендрівська затока, Ягорлицька затока, Каркінітська затока, Джарилгацька затока, Центральний Сиваш, Східний Сиваш, Великий Чапельський під. На території області охороняються 395 видів, що включені до Світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів - МСОП (IUCN) -( 18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біофітів - (25), та до Червоної книги України (55), Червоного списку Херсонської області - (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 128 видів рослин, а саме: 7 видів водоростей - 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних, 4 види папоротеподібних, 1 вид голонасінних і 105 видів покритонасінних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види круглих і кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В основному стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання. 12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ

ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка). Територія Херсонщини має особливе значення для збереження зональної та інтрозональної біоти, зосередженої, в основному, на територіях об’єктів природно-заповідного фонду національного та міжнародного значення. Надмірна розораність сучасної Херсонщини призвела до фрагментарності біотичної системи території області. Гарантом забезпечення, збереження і відтворення генофонду рослинного та тваринного світу, різноманіття природних екосистем є природно-заповідний фонд (ПЗФ) області. Створення природно-заповідного фонду дозволить зберегти залишки природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, історико-культурну та іншу цінність. На території області знаходиться 75 об’єктів і території природнозаповідного фонду загальною площею 222188,1 га (близько 7,8 % від площі


області), що є добрим показником серед областей України, відповідає науковим рекомендаціям для степової зони – 10 %.

але

не

Природнозаповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів:  Біосферний заповідник «АсканіяНова» ім. Ф.Е. ФальцФейна - загальна площа 33307, 6 га, в т.ч. заповідна - 11054 га;  Чорноморський біосферний заповідник – загальна площа 89 129 га (в Херсонській області 86 388 га), в т.ч. заповідна – 70 509 га;  Азово-Сиваський національний природний парк – загальна площа – 52 154 га, в т.ч. заповідна – 38 981 га;  1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – площею 183,2 га;  7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею 22807 га;  11 заказників місцевого значення – загальною площею 26206,8 га;  32 пам’ятки природи і 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 199,5 га;  10 заповідних урочищ загальною площею 942 га. Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науководослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО про включення до міжнародної мережі біосферних резерватів від 15.02.85 р.). На території заповідника знаходяться ландшафти, які представляють собою унікальні природні та штучно створені екосистеми. Заповідник забезпечує комплексне збереження природних екосистем типчаковоковилового степу, значного генофонду рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, історії та естетичного виховання. Загальна площа біосферного заповідника складає 33307,6 га; до свого складу включає природне ядро, зони буферну і антропогенних ландшафтів. Біосферному заповіднику "Асканія-Нова" в безпосереднє землекористування надано площу загальною кількістю 11298,8 га. До неї входять: – Заповідний степ (11054 га). – Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення (167,3 га). – Зоологічний парк "Асканія-Нова" (77,5 га).


Заповідний степ "Асканія-Нова" репрезентує типчаково-ковилову підзону. За давністю заповідання асканійський степ є одним з найстаріших на Землі. Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення є об’єктом природно-заповідного фонду України. Це унікальний природоохоронний об'єкт, найбільший ландшафтний зрошуваний парк України. Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни парк посідає особливе місце, бо створений він в посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників, квітниково-декоративних рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого гуманітарного використання. Колекція тварин зоологічного парку "Асканія-Нова" внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України №472 від 19.08.02 р.). Зоопарк є осередком розведення диких копитних тварин і птахів, має пріоритет в питаннях створення штучних популяцій птахів, одомашнення та роздою антилопи канна, а також об'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу, розвитку наукових знань та сприянню зростання суспільної інформованості про необхідність збереження природних ресурсів. Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень з етології, генетики, морфології і біології диких тварин. У заповіднику налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 "Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів" з метою захисту берегової смуги Чорного i Азовського морів, зокрема фауну птахів від хижацького знищення їх під час перельоту i гніздування. 25 листопада 1983 року Президія Академії Наук України Постановою № 538 перетворила Чорноморський державний заповідник у біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15.02.1985. 26 листопада 1993 року Указом Президента України № 563/93 "Про біосферні заповідники в Україні" існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України "Про природно - заповідний фонд України". Чорноморський біосферний заповідник - один з найстаріших та найбільший заповідник в Україні, є спеціалізованою природоохоронною та науково-дослідною установою. Основний напрямок діяльності ЧБЗ визначає Закон України „Про природно-заповідний фонд України", Положення про Чорноморський біосферний заповідник та його Статут. Як біосферний заповідник ЧБЗ зберігає у природному стані природні комплекси, що входять до заповідного ядра (соге), проводить вивчення основних процесів та явищ, що


відбуваються в них, приймає участь у підготовці кваліфікованих кадрів природоохоронного профілю та займається екологічним вихованням населення. Основний напрям наукових досліджень у Чорноморському біосферному заповіднику проводиться згідно Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Закон передбачає, що основною метою заповідників є "збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень ... розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій..." (ст. 15) та "вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів" (ст. 41). "Положенням про Чорноморський біосферний заповідник" (затверджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища України в 1998 році), визначає діяльність заповідника такою, що "має на меті наукове забезпечення збереження його типових та унікальних природних комплексів". Головними завданнями заповідника як науково-дослідної установи є: "постійне стеження за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних комплексів); розробка наукових основ збереження природних комплексів заповідника; розробка і постійне вдосконалення практичних заходів збереження природних комплексів заповідника, а також контроль їх ефективності". Заповідна зона включає:  материкові ділянки: Волижин ліс (203 га), Солоноозерна (2293 га), Івано-Рибальчанська (3104 га), Ягорлицький Кут (5540) га, Потіївська (1064 га) та Потіївська Стрілка (91 га);  острови у Тендрівській та Ягорлицькій затоках Чорного моря: Бабин, Смалений, Орлов, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий, загальною площею 1853 га;  східну (мілководну) частину Тендрівської затоки Чорного моря площею 36628 га;  акваторії в Ягорлицькій затоці, а саме: частина затоки, що прилягає до північного берега Ягорлицького півострова (8761 га), однокілометрова смуга вздовж північного берега затоки у межах ділянки Солоноозерної (1000 га), а також навколо Кінських островів (818 га);  однокілометрові смуги акваторії вздовж островів Довгий та Круглий, південного берега Тендрівської коси загальною площею 9154 га. Загальна площа заповідної зони ЧБЗ складає 70509 га, в т.ч. 14148 га суші та 56361 га водного простору. Буферною зоною є частина акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря площею 18 620 га. Навколо заповідних територій встановлено охоронні зони загальною площею 9278 га, які не входять у склад території заповідника, але мають чітко визначений правовий природоохоронний статус і повною мірою виконують роль буферної зони навколо заповідного ядра. Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25.02.1993 року №62/93 на базі Азово-Сиваського


заповідно-мисливського господарства. Розпорядженням керівника Державного управління справами від 11 квітня 2000 року проведено передачу об’єкту до сфери управління Державного управління справами. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971 р. ) Рамсар. Іран. З метою збереження унікальних природних комплексів північнозахідного Приазовя та Сивашу створено Азово-Сиваський національний природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає 100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України. Стан більшості обєктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ. Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення в області розташовані в приморських регіонах, а саме: Азовський регіон: - Східний Сиваш; - Центральний Сиваш; - Великий Чапельський під (в складі Біосферного заповідника «АсканіяНова») Чорноморський регіон: - Каркінітська та Джарилгацька затоки; - Тендрівська затока; - Ягорлицька затока; - Дельта р. Дніпра. Загальна площа водно-болотних угідь області складає 315829 га. Заходи із охорони і збереження ВБУ, які впроваджувалися Біосферними заповідниками «Асканія-Нова» і Чорноморським, Азово-Сиваським національним природним парком і іншими землевласниками, були спрямовані на підтримку режиму, передбаченого відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення визначають їх, головним чином, як місця проживання водоплавних птахів. Водно-болотні угіддя міжнародного значення «Тендрівська затока» та «Ягорлицька затока» - одні з найцінніших серед водно-болотних угідь України та Європи. Вони відповідають усім Рамсарським критеріям визначення водноболотних угідь міжнародного значення. Негативні чинники, що впливали на угіддя в 2006 році, такі:  Негативні процеси, в тому числі антропогенний вплив, що має місце у пiвнiчно-захiднiй частині Чорного моря, викликають сукцесії у аквальних комплексах заповідника, посилюють процеси антропогенної трансформації водних екосистем.  Потерпають аквальні комплекси і від впливу ряду абіотичних факторів, а саме від високого рівня води в затоках, метеорологічної ситуації, інтенсивної


хвильової дії. Такі чинники призводять до поступового розмиву островів та їх руйнування. Це, у свою чергу, впливає на зменшення чисельності птахів, що гніздяться на островах. Значну роль у зниженні кількості птахів, що гніздяться на островах, відіграє зміна структури острівного орнітокомплексу, а саме поява небажаних видів-конкурентів.  Поруч з територіями і акваторіями заповідника розташована оздоровча  зона "Залізний Порт" (с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області). Розвиток цієї зони протягом останніх років відбувається без урахування елементарних вимог екологічної безпеки. Зона фактично не має очисних споруд. Наявні споруди мають мізерну потужність i працюють зі значним перевантаженням. Брудні побутові стоки скидаються в озеро, частина якого знаходиться на території Потіївської ділянки заповідника.  Прибережна смуга степу, що є частиною ВБУ, але не є територією заповідника, дуже забруднена сміттям полімерного та іншого походження. Сміттєзвалище, що розташоване на межі заповідника, не обладнане, функціонує стихійно. Щорічно на території водно-болотних угідь з метою поліпшення їх стану проводяться біотехнічні заходи серед яких: підготовка островів до гніздування колоніальних птахів, підтримка стану колоніальних поселень птахів, спеціальна охорона рідкісних видів птахів. Ведеться контроль за станом адвентивних видів рослин та приймаються заходи щодо утримання осередків цих видів. Виконуються заходи по знищенню адвентивних видів рослин на території заповідника.


Таблиця 12.1. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду області у 2006р. № з/п

1

1. 2. 3.

Назва об'єкта природно заповідного фонду

Загальна площа об'єкта ПЗФ, га

Використання орних земель

Збирання ягід, плодів, насіння, грибів

Збирання лікарської сировини

Сінокосіння

Випасання худоби

Використання території в рекреаційних, культурноосвітніх цілях

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

Факт.

га

га

га

га

га

га

га

га

га

га

га

га

кг

кг

кг

кг

гол.

гол.

чол.

чол.

2

3

4

5

6 7

7 9

8 11

9 13

10

11

12 17

13 19

14 21

15 23

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» Чорноморський біосферний заповідник Азово-Сиваський національний природний парк Разом

33 307, 6

-

-

30

26,5

-

-

743,4

694,6

6/20

6/20

126500

76519

89 129

2,1

2,1

-

-

-

-

132,0

84,0

1568,0

1568,0

-

-

52 154

-

-

-

-

-

-

340

340

900

420

3880

1890

174 590,6

2,1

2,1

30

26,5

-

-

1215,4

1118,6

2488,0

Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення: 2 Біосферних заповідника; 1 національний природний парк; 7 заказників; 1 дендрологічний парк. Разом: 11 об’єктів. Об’єкти ПЗФ місцевого значення: 11 заказників; 30 пам’яток природи;13 парки - пам’ятки садово - паркового мистецтва; 10 заповідних урочищ. Разом: 64 об’єкта. Загалом: 75 об’єктів.

2008,0 130380

78409


Продовження таблиці 12.1. Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях

вилучення об’єктів тваринного світу

Полювання

Рибальство

Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету (га) або камки ( т)

вилучення об’єктів рослинного світу

Здійснення природоохоронних та господарських заходів

суцільні, вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності

рубки догляду за лісом та інші рубки

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

загальна квота

факт.

ліміт

факт.

погодджено

виконано

погодджено

виконано

екз.

екз.

екз.

екз.

екз.

Екз.

т

т

га , т

га , т

га/мі

га/мі

га/мі

га/мі

(т)

(т)

16 443

17 38

18 51

19 7

20 -

21 -

22 -

23 -

24 -

25 -

26 -

27 -

28 -

29 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

443

38

51

7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Примітка: використання об’єктів рослинного і тваринного світу подається за видами рослин і тварин згідно з відповідними лімітами (квотами).


12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентноспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі. Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об’єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить по те, що таке поєднання функцій, з першого погляду – суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об’єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращанню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону. Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року №1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних:  Голопристанський район – м. Гола Пристань, с. Залізний Порт, с. Більшовик;  Скадовський район – м. Скадовськ, смт. Лазурне, с. Красне;  Каланчацький район – с. Хорли, с. Приморське;  Генічеський район – м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове. На території Херсонської області нараховується 1400 га земель, віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких будувалася у 70-80 –ті роки, а саме: санаторії – 8; пансіонати з лікуванням – 2; будинки відпочинку – 3; пансіонати – 37; дитячі оздоровчі заклади – 69; бази та інші заклади відпочинку – 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та туристів поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на соціально-економічний розвиток регіону. Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення – біосферний заповідник „АсканіяНова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та АзовоСиваський національний природний парк. Аналіз розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в області показав, що загальна кількість відпочиваючих та туристів за 2005 рік (671,5 тис. осіб) зросла на 37,9 відсотків у порівнянні з 2004 роком (486,1 тис. осіб). За 2006 рік кількість відпочиваючих, які відвідали нашу область, склала близько 800 тис. осіб.


В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. Так сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань) мають такий хімічний склад: сірководень, каротин, гормони, пеніціліноподібні, фолікуліноподібні та інші речовини. Запаси грязі складають 87 тис. м. куб. Хлоридно-натрієва ропа озера Соляне має хімічний склад: хлориди, карбонати, гідрокарбонати, залізо, сірка, калій, бром, йод, магній і т. і. Запаси ропи складають 21 тис. м3 на рік. Запаси грязі і ропи озера Соляне затверджені в ДКЗ України від 12.12.2003 року, протокол №793. Лікувальні грязі та ропні ванни мають протизапальну, знеболюючу, десенсибілізуючу дії, прискорюють регенеративні процеси, поліпшують кровообіг, обмінні процеси в організмі, мають регулюючий вплив на стан центральної нервової системи, підвищують захисні функції. Суттєве значення для розвитку курортного комплексу мають унікальні соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район). Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської Стрілки, розробленої Київським інститутом “Діпромісто”, передбачено будівництво Міжнародного медичного центру. Для його розміщення розроблено проект детального планування на території 360 га. Загальна місткість 10 тис. місць, кількість обслуговуючого персоналу 7,2 тисячі. У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4-х лікувальних пляжів по 400 м кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу, а також дві пляжні зони протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій. На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьом родовищам: води бромно-хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м 3/добу) та в с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м 3/добу), води йодно-бромної, хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на території с. Генгірка Генічеського району (33,6 тис.м3/добу). Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської Стрілки на території Херсонської області передбачаються зміни структури оздоровчих закладів з доведенням їх місткості до 103 тис. місць. Схемою планується :  ємкість курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки на розрахунковий строк (2026 р.) складає 108,9 тис. відпочиваючих, в


тому числі: організованих відпочиваючих - 81,990 тис. чол., відпочиваючих в приватному секторі - 26,940тис.чол.;  структура курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки складає: а/ курортно-рекреаційний район "Щасливцеве" - 62,68 тис. відпочиваючих, в т.ч. комплекси Генічеська Гірка — 27,740 тис. відпочиваючих, с. Щасливцеве - 34,940 тис. відпочиваючих; б/ курортно-рекреаційний район "Стрілкове"- 46,250 тис. відпочиваючих. Загальна ємкість існуючих рекреаційних закладів складає 39,0 тис. організованих відпочиваючих. Схемою планування Арабатської Стрілки на перспективу пропонується приймати до 150 тис. відпочиваючих із них : - 39 тис. - в діючих закладах відпочинку - 63 тис - нові заклади відпочинку - 30 — 40 тис - неорганізовані відпочиваючі. По Міжнародному медичному центру планується виділення функціональних зон: зона лікувально-реабілітаційних установ площею 130 га, загальною ємкістю 3 тис. місць; - рекреаційні заклади: пансіонати загальною ємкістю 3,5 тис. місць міні-пансіонати - 1600 місць кемпінг - 1000 місць; - міжнародний медичний коледж - 500 місць; - міжнародний етнокомплекс площею 30 га; - комунальна зона — 13 га; - зона лікувальних пляжів та загального користування - 9 га. Усі функціональні зони будуть об'єднані вуличною та магістральною мережею шляхів. На відстані 400 метрів від урізу води планується загально-курортна магістраль, яка зручно об'єднає усі функціональні зони комплексу. На відстані 800 метрів пройде територіальний шлях, який буде обслуговувати, як безпосередньо комплекс, так і транзитний рух для обслуговування усієї Арабатської Стрілки. Загальна ємкість планувальної території близько 10 тис. місць одночасно. В проекті передбачено повне інженерне обладнання з системами водопостачання, водовідведення, енергопостачання, а також благоустрій та інженерна підготовка території. З 60-х років минулого сторіччя Придніпровською залізницею з території Арабатської Стрілки безпідставно було організовано вивіз ґрунту для відсипки насипів нових залізничних колій, в результаті чого утворилися кар’єри, які заповнюються ґрунтовими водами, що створює проблему подальшого будівництва оздоровчих закладів, а також перебуванню відпочиваючих на даній території. Орієнтовні об’єми ґрунту для


рекультивації вироблених територій на першу чергу потребують 1,5 2,0 млн. м З, на перспективу - 8,0 млн. м З . У порівнянні з минулим роком поліпшився стан фінансування заходів з оздоровлення та відпочинку дітей. Так, з бюджетів усіх рівнів, коштів господарств, установ та організацій на оздоровчу кампанію 2006 року використано 13678,85 тис. грн. (у 2005 році - 10972 тис. грн.). З обласного бюджету виділено 3484,3 тис. грн., що майже вдвічі більше ніж у 2005 році, з місцевих бюджетів - 2048,093 тис. грн. (у 2005 році 1405,801 тис. грн.). За рахунок коштів виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виділено 2238,3 тис. грн. (у 2005 році - 2000 тис. грн.). На проведення оздоровлення та відпочинку дітей залучено коштів юридичних та фізичних осіб понад 4500 тис. грн. З державного бюджету виділено 1408,157 тис. грн. (у 2005 році — 1348,009 тис. грн.), з них Мінсім'ямолодьспорту України - 605,649 тис. грн. (у 2005 році - 565,655 тис. грн.), Мінпраці України - 401,508 тис. грн. (у 2005 році - 381,654 тис. грн.), МОН України - 165 тис. грн. (у 2005 році 165 тис. грн.), Мінагрополітики України - 236 тис. грн. (у 2005 році 250 тис. грн.). Однією із головних проблем забезпечення належного санітарного стану рекреаційних територій області є недостатня потужність систем водовідведення і каналізації. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, обласною санітарно-епідеміологічною станцією постійно здійснюється контроль систем водопостачання та водовідведення, місць утилізації твердих побутових відходів в курортних зонах області, проводяться наради з головами сільських і селищних рад щодо дотримання природоохоронного та санітарно-епідеміологічного законодавства. Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в Скадовській курортній зоні. Дослідною станцією рису разом з іншими науковими центрами і лабораторіями України розроблена нова технологія вирощування рису. Основними технологічними особливостями, які забезпечують екологічну рівновагу, є наступні: - застосування пестицидів тільки нового покоління з коротким періодом розпаду діючої речовини, внесення засобів захисту рослин тільки наземним способом, застосування агротехнічних методів боротьби з бур'янами; - недопущення проточності води з рисових чеків після обробки посівів пестицидами. 12.3. Історико-культурна спадщина Херсонська область володіє значним потенціалом історико-культурних рекреаційних ресурсів. Історико-археологічні ресурси краю є винятковими в Україні за різноманітністю, представництвом епох, народів, культур, релігій. На території Херсонської області станом на 1 грудня 2006 року на державному обліку та під державною охороною перебуває 5807 об’єктів культурної спадщини. Серед них: - 2259 пам’яток історії, з яких 3 – пам’ятки історії національного значення; - 130 пам’яток мистецтва, з яких 3 – національного значення;


- 3 418 пам’яток археології, з яких 29 – національного значення. 12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо). Пошкодження через техногенні та природні фактори зазнають переважно пам’ятки археології, що знаходяться на узбережжі річок та водойм. Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини наведений у таблиці. Таблиця 12.3.1. Перелік пам’яток археології Херсонської області, які руйнуються підтопленням, затопленням або розмиванням № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29.

Назва пам'ятки

Адреса

Білозерський район Поселення в урочищі Бубликова Балка с. Олександрівка Олександрівське поселення с. Олександрівка Станіславське городище с. Станіслав Поселення "Садиба Литвиненко" с. Станіслав Городище в урочищі Золотий Мис с. Широка Балка Бериславський район Дреймалівське поселення с. Дреймалівка Кам'янська Січ, могила Костя Гордієнка та с. Республіканець кладовище запорізьких козаків Саблуковське городище с. Саблуківка Червономаяцьке городище сел. Червоний Маяк Червономаяцький могильник сел. Червоний Маяк Верхньорогачицький район Скіфське поселення 2 с. Первомаївка Скіфське поселення 3 с. Первомаївка Генічеський район Стоянка Весняка 1 с. Веснянка Стоянка Весняка V с. Веснянка Стоянка Люблинка ІІ с. Люблинка Стоянка Салькове І с. Салькове Голопристанський район Поселення Вермени 3 с. Іванівка Ягорлицьке поселення с. Іванівка Каховський район Поселення Широкий Мис ІІ с. Василівка Любимівське городище с. Любимівка Нововоронцовський район Гаврилівське городище с. Гаврилівка Ганнівське городище с. Дудчани Золотобалківське поселення с. Золота Балка Золотобалківський могильник с. Золота Балка Поселення Леонтіївка с. Михайловка Анастасівське поселення с. Михайловка Михайловське городище с. Михайловка Новотроїцький район Стоянка Вознесенка ІV с. Заозерне Поселення Півострів Стрілка 1 с. Заозерне

Площа, га 1,0 4,5 6,0 1,0 2,0 2,7 12,0 20,0 14,0 10 2,4 1,5 0,01 0,34 0,06 0,6 0,5 65,0 2,0 10,0 4,0 9,0 2,5 0,9 1,0 0,1 7,5 0,05 0,02


30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40.

Зольник Велика Затока Овер'янівське поселення 2 Овер'янівське поселення 3 Овер'янівське поселення 5 Стоянка Сергієвка ІІ Стоянка Соляне озеро Ш Стоянка Соляне озеро УІ Стоянка Соляне озеро УІІ Стоянка Соляне озеро VІІI Стоянка Соляне озеро ІХ Стоянка Соляне озеро ІХ а

41. 42.

Поселення Великі Копані І Поселення Великі Копані 2

43.

Стоянка Іванівна ІІ

с. Заозерне с. Оверянівка с. Оверянівка с. Оверянівка с. Сергіївка с. Сивашівка с. Сивашівка с. Сивашівка с. Сивашівка с. Сивашівка с. Сивашівка

0,02 0,1 0,2 0,1 1,6 0,05 0,1 0,05 0,01 0,01 0,02

с. Великі Копані с. Великі Копані

0,4 0,2

с. Іванівка

0,2

Цюрупинський район Чаплинський район

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі. В межах території Херсонській області саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Є декілька різних назв, які використовуються паралельно: зелений, науково-дослідницький, культурний, пригодницький, стійкий туризм. Але частіше застосовується термін “екологічний туризм”, або його скорочений варіант “екотуризм”. Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як “подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини”. Мета подорожі – спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. На Херсонщині можна пропагувати слідуючі види туризму: курортнооздоровчий, лікувально-реабілітаційний, спортивно-оздоровчий, культурнопізнавальний туризм. В групі курортно-оздоровчого туризму переважає роль пляжного туризму, а розвиток бальнеотерапії, кліматотерапії та таласотерапії на дуже низькому рівні. Необхідно приділити цим напрямкам більш значну увагу. Розвиток лікувально-реабілітаційного туризму на Херсонщині носить плямистий характер – існує тільки декілька цілорічних санаторіїв (Голопристанський район, Лазурне, Генічеськ). Резерви санаторіїв значні, але немає відповідної інфраструктури для розширення цієї групи видів туризму. Але найбільш нереалізованих можливостей на Херсонщині в сфері спортивно-оздоровчого та культурно-пізнавального видів туризму. Найбільший розвиток отримали автомототуризм у поєднанні з пляжним та фестивальним. Спортивний туризм є одним з найбільш перспективних видів туризму на Херсонщині. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвінг та підводне орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні отримати новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В прибережній смузі


Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в Дніпрі не менше рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид туризму приносить значні прибутки. Великий інтерес для розвитку туризму представляє узбережжя Чорного та Азовського морів, Дніпро та річки які входять до його басейну. Виходячи з того, що в Європі основні зони узбережжя, цікаві для туристів, давно освоєні, Херсонщина з її морським пляжем, протяжність якого сягає більше 200 кілометрів, являє рекреаційний резерв європейського значення. Причому, це незначна частка морського узбережжя області, бо тут ще не враховані зони узбережжя, які не є в класичному розумінні пляжем, а також узбережжя Гнилого моря – Сивашу. Уздовж морського узбережжя є піщані острови, півострови і коси, найбільшими з яких є Джарилгацький острів, півострів Ягорлицький кут, Тендрівська коса. У сушу врізаються Дніпровський лиман і Тендрівська, Каркінітська, Каланчацька, Перекопська та інші затоки. За деякими даними, сиваські ропа та грязі можуть змагатися з ресурсами Мертвого моря. Створення курортів державного значення. Профілактика, лікування різних захворювань та зміцнення здоров’я людини з використанням природнорекреаційного потенціалу і курортних ресурсів є одним із перспективних напрямів розвитку медичної науки в цілому та розвитку лікувально-курортних установ. Стимулюючий вплив на адаптаційні і захисні функції організму людини природних курортних ресурсів визначає їх цінність як лікувальних і профілактичних не медикаментозних терапевтичних засобів. Розвиток лікувально-реабілітаційного туризму на Херсонщині носить сезонний характер – існує тільки декілька цілорічних санаторіїв (Голопристанський район, Скадовський район, Лазурне, Генічеськ), а саме: „Золоті піски” м. Генічеськ, „Водолікарня” м. Генічеськ тощо. Резерви санаторіїв значні, але відповідна інфраструктура для розширення цієї групи видів туризму потребує розвитку та додаткових коштів . Скадовська курортна зона Херсонської області має унікальні природнокліматичні та курортно-рекреаційні ресурси, а саме: прибережна смуга шириною від 1 до 1,5 км, яку омивають морські бризи, піщаночерепашкові пляжі, сприятливі кліматичні умови та тривалий купальний сезон. Природні особливості території, мілководність Джарилгацької затоки та віддаленість від промислових центрів складають основу для розвитку на вказаній території дитячих лікувально-оздоровчих закладів. З метою створення відповідних умов для подальшого розвитку туристичної галузі, посилення її взаємозв’язків з іншими соціальноекономічними сферами, підвищення рівня природоохоронної діяльності, залучення інвестицій у розвиток інфраструктури туризму, збільшення надходжень до бюджету проводяться роботи по розробці проектів Законів України „Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості Скадовського району Херсонської області курортом державного значення” та „Про перспективну зону пріоритетного розвитку курорт Арабатська Стрілка”. За рахунок місцевих бюджетів ведеться розробка проекту землеустрою м. Скадовська, з метою проголошення його курортом державного значення, а


також генерального плану Арабатської стрілки, реалізація якого передбачає залучення інвестицій, у тому числі і зарубіжних. Вказані економічні умови здатні стимулювати залучення потенційних інвесторів до розвитку туристично-рекреаційної галузі області. На ряду з цим оздоровчі заклади які використовують термальні води матимуть змогу працювати протягом повного року. Розвиток сільського зеленого туризму в Херсонській області – це серйозна можливість для виявлення, підтримки та сприяння підприємницької ініціативи та творчості жителів села, яких серед населення області майже 50 відсотків. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов і якості життя у селі полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток. Збільшення потоку туристів спонукатиме розвиток малого підприємництва та приватної ініціативи, розбудову інфраструктури села (доріг, транспорту, очисних споруд, засобів зв'язку, місць відпочинку та розваг тощо), активізуватиме діяльність громади у відродженні та збереженні культурної спадщини. Для системного розвитку сільського туризму необхідно провести паспортизацію сільських садиб які приймають туристів з визначенням якості туристичних послуг, та налагодити випуск інформаційних бюлетенів „Сільський туризм Херсонщини" як на паперових носіях, так і в електронному вигляді. В якості об'єктів туристського відвідування можуть виступати території та об'єкти природно-заповідного фонду, які згідно природоохоронного законодавства України можуть використовуватись в "оздоровчих та інших рекреаційних цілях". Це сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами на їх охорону і покращення стану. До таких об'єктів належать біосферні заповідники (зони антропогенних ландшафтів), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, паркипам'ятки садово-паркового мистецтва. В межах вищезгаданих територій саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як "подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини". Мета подорожі - спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. Про благодатний клімат краю свідчить той факт, що у ньому налічується цілий ряд оздоровчих і заповідних зон. Найвідоміший із заповідників це, звичайно, Біосферний заповідник ім. Ф.Е.Фальц-Фейна «Асканія-Нова» - єдине місце на континенті, у якому


збережено абсолютно заповідний степ (близько 10 тисяч гектарів), де вільно пасуться дикі тварини із Африки, Австралії, Південної Америки, що добре акліматизувалися тут. Входить до всесвітніх біологічних резерватів також Чорноморський біосферний заповідник, у якому щороку лишаються на зимівлю сотні тисяч великих водоплавних птахів. Одним з перспективних видів туризму на Херсонщині є спортивний туризм. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвинг та підводне орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні отримувати новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В прибережній смузі Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в Дніпрі, а ні трохи не менш рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид туризму приносить значні прибутки. Ведучі розмову про культурно-пізнавальний туризм на Херсонщині слід зауважити, що і в реалізації цього виду теж безліч невикористаних можливостей. Є всі умови для розвитку навчально-пізнавального, екологічного, ділового, релігійного, військово-патріотичного, технолого-пізнавального, сільського, екологічного туризму, особливо значні надходження область може отримати за рахунок розвитку сфери розваг і сервісу (фестивалі, змагання, ярмарки, ринки і т.д.). У всьому світі на сучасному етапі найбільш популярним видом туризму став історико-культурний туризм. Його популярність пояснюється тим, що туристи зацікавлені історією та багатими проявами культури. Херсонщина має багату і цікаву історію, а, значить, може розвинути ще й такий вид туризму, як туризм спадщини. Таким чином, рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. 13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ До основних екологічних проблем області відносяться:  деградація земель внаслідок водної та вітрової ерозії, вторинного засолення та осолонцювання;  зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь, значна їх розораність ;  підтоплення земель і населених пунктів, особливо в південних районах;  наявність берегоерозійних процесів Каховського водосховища, р. Дніпро, Чорного та Азовського морів;  забруднення водойм стічними водами з недосконалих, а в ряді випадків аварійних очисних споруд населених пунктів;  Відсутність проектів визначення та встановлення водоохоронних зон вздовж річок, морів, водосховищ та інших водойм.  скорочення площ лісових насаджень;  забруднення земель твердими побутовими та токсичними відходами;  погіршення якості питної води;  забруднення підземних вод нафтопродуктами та наявність полігону ТПВ (м. Херсон);  стан лівобережної частини земель області південніше Каховської ГЕС.


Одним з факторів прояву деградації земель в області є ерозія ґрунтів. Дуже висока сільськогосподарська освоєнність території, посушливий клімат з частими суховійними вітрами призводить до вітрової ерозії, а в районах з вираженим рельєфом поширена інтенсивна водна ерозія ґрунтів. Площа дефляційно небезпечних земель складає 1689,3 тис. га. Інтенсивне використання земель призводить до великих щорічних втрат гумусу (в середньому по області вони складають 1,38т/га), які не компенсуються внесенням органічних добрив та гуміфікацією рослинних решток. Близько 28 тис.га сильно змитих земель потребують виведення з сільськогосподарського використання. Ці землі знаходяться в ІІІ та ІV грунтово-ерозійних зонах на схилах балок в басейнах рік Дніпра та Інгульця. Подальше використання їх призведе до повної деградації та розмиву. Підвищеного антропогенного тиску зазнають землі на зрошенні, де процеси деградації інтенсифіковано використанням дощувальних машин з надмірно високими енергетичними характеристиками опадів та невідповідністю якості поливної води нормативним вимогам. На землях, що зрошуються, викладені вище негативні зміни ґрунтового покриву доповнюються вторинним засоленням та накопиченням активного натрію. Всього площа засолених земель по області складає 346,7 тис.га. Зважаючи, що хімічна меліорація земель на зрошенні ведеться у недостатніх обсягах, погіршення агроекологічних показників може набути критичної межі безповоротної втрати родючих земель.

Особливої гостроти в останні роки набула проблема підтоплення земель та населених пунктів. Провідну роль із режимоутворюючих факторів підземних вод області мають як природні, так і техногенні. До природних факторів підтоплення (періодичне випадіння аномально великої кількості атмосферних опадів більше 600 мм при середньому значенні 386 мм, практична безсточність більшої частини рівнинної території, наявність великої кількості замкнутих подових понижень, дуже слабка природна дренованість території та інші) додаються техногенні: вплив Каховського водосховища, зрошувальних та іригаційних систем, скид дренажних вод, інфільтрація із полів зрошення, каналів, інтенсивна експлуатація водоносних горизонтів та ін. Продовжується регіональний підйом рівнів підземних вод майже по всій території області. Кардинальним і поки що єдиним шляхом розв’язання проблеми підтоплення земель залишається відновлення дії існуючого дренажу та його модернізація, забезпечення відповідного рівня експлуатації, проведення реконструкції існуючих зрошувальних систем, але на утримання дренажних систем місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування кошти виділяються недостатньо. Крім того, з 924 свердловин водозниження більше 580 відпрацювали понад 20 років і потребують ремонту або реконструкції. Для подолання явищ підтоплення необхідно: - у повному обсязі забезпечити фінансування цільових комплексних програм щодо розвитку меліорації та захисту від шкідливої дії вод як з державного, так і з місцевого бюджетів; - вирішити питання стосовно проведення протифільтраційних робіт на Північно-Кримському та Краснознам’янському каналах;


- здійснити науково обґрунтовані заходи по розкриттю природних водостоків, облаштування водоспусків та водопропускних споруд; - забезпечити ефективну роботу існуючих дренажних систем у проектному режимі; - ліквідувати втрати води з водопровідної мережі; - провести вертикальне планування територій населених пунктів для відводу вод. Відбувається руйнування прибережної смуги Азовського, Чорного морів і Каховського водосховища. Особливо критичний стан склався у смт Лазурному Скадовського району. Останнім часом небезпечні геологічні процеси, зокрема абразії на окремих ділянках узбережжя, різко зменшили пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території. Більше десяти оздоровчих закладів взагалі залишилися без пляжів, що викликає незадоволення відпочиваючих та робить непривабливою прибережну курортну зону. Згідно з розробленим дочірнім підприємством “Проектний інститут “Одесакомунпроект” у 2002 році техніко-економічним розрахунком “Берегозахист морського узбережжя смт Лазурне (з урахуванням гідровузла в створі протоки)”, який отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи від 01 грудня 2004 року № 06-12-137, орієнтовна вартість робіт берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурному Скадовського району складає 22 млн грн. Всього на укріплення берегів Каховського водосховища і узбережжя морів та виконання робіт по їх інженерному захисту необхідно 49 млн 263,4 тис. грн. Водозабірні споруди та водопровідні мережі наднормативно зношені. На них втрачається до 40 % води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишились безгосподарними 800 свердловин. Більшість сільських водозаборів працюють на родовищах з незатвердженими запасами прісних підземних вод, які потребують геологічного вивчення з метою затвердження запасів прісних підземних вод. Зазначені роботи потребують значних фінансових витрат. Очисні споруди і каналізаційні мережі міст Генічеська (скид в Азовське море), Скадовська (скид в Чорне море), селищ Залізний Порт (скид у водойми Чорноморського біосферного заповідника), Каланчак (скид в р.Каланчак) не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення Херсона, Нової Каховки, Каховки, Берислава, Горностаївки, відбувається забруднення Дніпра недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами. Лісові насадження Херсонської області зазнають інтенсивного антропогенного впливу, гинуть в результаті пожеж, від шкідників, хвороб та самовільних рубок. Лісистість для степу рекомендується довести до 9%. Нині лісистість області складає 4,6%, а без урахування Цюрупинського і


Голопристанського районів - біля 2%. Таке становище неминуче призведе до перетворення території області в пустелю. Лісові насадження області переважно штучного походження і природоохоронного призначення закріплення пісків, боротьба з водною та вітровою ерозією. В останні роки стан лісових ресурсів неухильно погіршується. На фоні різкого зменшення обсягів лісомеліоративних робіт має широке розповсюдження знищення полезахисних лісосмуг, у вкрай незадовільному стані знаходяться лісові насадження в Цюрупинському та Голопристанському районах. В результаті систематичного недовиконання необхідних (передбачених нормативами) обсягів рубок догляду, санітарних рубок та заходів боротьби зі шкідниками, ліси на площі понад 72 тис.га знаходяться у незадовільному стані. Загущеність штучно створених лісових насаджень, наявність значної кількості сухостою та ураженість великих масивів лісу шкідниками створюють підвищену пожежну небезпеку. Під загрозою оголення знаходиться понад 60 тис. га піщаних масивів. Ліси колишніх сільгосппідприємств, які на сьогодні не передані у постійне користування і перебувають на землях запасу сільських Рад. Відсутність відповідальності за стан цих лісів органів місцевого самоврядування та підприємств Держлісфонду призводить до незаконної їх вирубки. При роздержавленні сільськогосподарських підприємств та розпаюванні сільськогосподарських угідь колишніх КСП більша частина площ захисних лісових насаджень виділена у землі запасу та резервного фонду місцевих рад. В області у результаті реформування аграрного сектору утворилася значна кількість безгосподарних, неопізнаних та заборонених до використання агрохімікатів, у зв’язку з чим проблема екологічної безпеки набула особливої гостроти. Станом на 01 січня 2007 року в області накопичено 700,911 тонн непридатних і заборонених до використання пестицидів. Проведені роботи по перезатаренню 452 тонн таких пестицидів у 170 залізобетонних контейнери, у тому числі: ВАТ “Каланчацький райагрохім” – 64 контейнери, ВАТ “Білозерський райагрохім” – 50 контейнерів, ВАТ “Генічеський райагрохім” – 56 контейнерів. Контейнери зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям згідно з узгодженими проектами. Решта пестицидів у кількості 248,911 тонн зберігаються на складах колективних сільгосппідприємств області. У цілому стан зберігання неопізнаних, непридатних та заборонених до використання пестицидів не відповідає екологічним і санітарним вимогам. Більшість складів зруйновано, стелі протікають, вікна та двері відсутні, тара незадовільна, що приводить до забруднення земель, підземних вод та повітря. За даними Херсонського обласного управління земельних ресурсів станом на 01 квітня 2007 року в області налічується 375 сміттєзвалищ, які функціонують без правовстановлюючих документів та 10 полігонів твердих побутових відходів, які мають всі правовстановлюючі документи. Розв’язання цієї проблеми можливе за рахунок: - будівництва заводів з переробки твердих побутових відходів у містах Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, Скадовськ, Гола Пристань; - проведення рекультивації несанкціонованих звалищ;


- впорядкування системи збору відходів та їх сортування; - передбачення фінансування заходів Програми поводження з твердими побутовими відходами. Основним джерелом господарсько-питного водопостачання м. Херсона та Херсонської області є підземні води. Їх експлуатація здійснюється водозабірними свердловинами, які обладнані на понт-меотіс-верхньосарматський водоносний комплекс, верхньо-міоценовий (тортонський), палеогеновий та четвертичний водоносні горизонти. Всього в області налічується понад 2,5 тисячі свердловин, з яких лише 55% подають воду у відповідності до вимог ДОСТу 2874-82 "Вода питна". Як джерело водопостачання, використовують дніпровську річкову воду з Каховського магістрального каналу на Іванівському груповому водопроводі. Очищеною та знезараженою водою забезпечується смт Іванівка та 5 сільських населених пунктів району. Проблема водопостачання поглиблюється тим, що частина сільських водопроводів стала безгосподарною з причини розформування сільськогосподарських колективних господарств і несвоєчасною їх передачею у власність органам місцевого самоврядування. Перебої в подачі електроенергії, відсутність енергосилового обладнання, призводять до частих перебоїв в подачі води у водопровідні мережі, що додатково погіршує її якість. Інтенсивне використання у попередні роки підземних вод, що перевищувало прогнозні експлуатаційні запаси, стало однією з основних причин хімічного забруднення підземних вод основного неогенового водоносного комплексу у південно-східних районах області. Довгострокове використання підземних джерел водопостачання призводить до їх забруднення більш мінералізованими водами нижче розташованих підземних водоносних горизонтів, у зв’язку з чим 45 % артсвердловин подають воду, яка не відповідає санітарним вимогам по мінералізації, вмісту сульфатів, хлоридів та більше нормативних величин по жорсткості. Проблема невідповідності ДОСТу по санітарно-хімічним показникам залишається ще не вирішеною у зв'язку з відсутністю альтернативних джерел питного водопостачання.

Херсонський водозабір, в основному, відбирає прісні підземні води. На фоні водовідбору прісних вод, на ділянках Херсонського водозабору по окремим свердловинам продовжується погіршення якості підземних вод, мінералізація яких досягає 4,2 г/дм3. Погіршення якості підземних вод по окремим свердловинам інших ділянок Херсонського водозабору, пов'язане з находженням забруднюючих сполук із понтичного водоносного горизонту, який до кінця 60-х років був місцем скиду побутових і госпфекальних вод. Перетік некондиційних вод здійснюється по поза трубному простору покинутих свердловин та свердловин, які вийшли із ладу. Внаслідок порушення гідродинамічних умов тип підземних вод змінився з гідрокарбонатно-хлоридного магнієво-натрієвого до хлоридно-сульфатного натрієво-магнієвого.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Екологічною інспекцією в 2006 року здійснено 9612 перевірок (з судами і автотранспортом) додержання вимог природоохоронного законодавства на 2298 об’єктах, з яких 505 перевірено комплексно.


За порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища до адміністративної відповідальності притягнуто 1713 посадових осіб та громадян. Сума накладених на порушників штрафів склала 138,07 тис.грн., з яких відшкодовано 94,551 тис.грн. До правоохоронних органів передано на розгляд 6 матеріалів, що мають ознаки кримінальних злочинів. Фактично притягнуто до кримінальної відповідальності дві особи. За збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу порушеннями вимог природоохоронного законодавства, пред’явлено 90 позовів та претензій на суму 4669,077 тис. грн. Відшкодовано 13 позовів на суму 21,905 тис. грн. Призупинено виробничу діяльність 23 об’єктів в зв’язку з порушеннями ними вимог природоохоронного законодавства. Охорона водних ресурсів В 2006 році екологічною інспекцією здійснено 664 перевірки з питань охорони підземних водних ресурсів. До адміністративної відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства притягнуто 268 посадових осіб та громадян, накладено штрафів на суму 25,8 тис.грн. Пред'явлено 43 позови та претензії за збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в частині охорони підземних вод, на суму 105,2 тис. грн. До органів прокуратури направлено дві справи, що мають ознаки кримінального злочину та призупинено виробничу діяльність двох господарств. Основними недоліками, виявленими при перевірках джерел підземного водозабору, є відсутність або часткове зруйнування зон санітарної охорони, відсутність або засміченість павільйонів артсвердловин, негерметичність гирл артсвердловин, самовільне водокористування. Не вирішується проблема покинутих артезіанських свердловин. Органами самоврядування та колишніми власниками не фінансуються роботи по санітарно-технічому тампонажу свердловин. З питань охорони поверхневих вод в 2006 році здійснено 441 перевірка. Основними порушеннями є розташування у водоохоронних зонах несанкціонованих сміттєзвалищ, незадовільний стан водоохоронних зон та прибережних смуг, порушення режиму використання їх територій, скид забруднених стічних вод в поверхневі водойми та самовільне водокористування водними об’єктами. За забруднення і засмічення поверхневих вод, порушення водоохоронного режиму до адміністративної відповідальності притягнуто 28 посадових осіб та громадян. Накладено штрафів на суму 2,8 тис.грн. За самовільне водокористування поверхневими водами пред’явлено 21 позов та претензію на суму 576,3 тис.грн. Охорона атмосферного повітря В 2006 році здійснено 270 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства з питань охорони атмосферного повітря стаціонарними об'єктами. До адміністративної відповідальності притягнуто 133 особи, на яких накладено штрафів на суму 12,9 тис.грн.


Пред'явлено 5 позовів за збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в частині охорони атмосферного повітря на суму 13,9 тис. грн. Призупинено діяльність восьми об'єктів. На виконання вимог природоохоронного законодавства по зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту на території області в період з 15 травня по 05 червня 2006 року було проведено перший етап , а з 11 вересня по 30 вересня 2006 року - другий етап операції “Чисте повітря”. Перевірено 5309 пересувних транспортних засобів, до адміністративної відповідальності притягнуто 263 порушника ( на лінії), сума штрафів склала 4,8тис. грн. Охорона земельних ресурсів

В 2006 році здійснено 619 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства з питань охорони земельних ресурсів. До адміністративної відповідальності притягнуто 274 посадові особи та громадянина, накладено штрафів на суму 26,7 тис.грн. Внаслідок розміщення відходів та відсутності контролю за розміщенням відходів на земельній ділянці міського сміттєзвалища з боку відповідальних осіб Білозерської селищної ради (смт. Білозерка Херсонської області) виникло забруднення земельної ділянки площею 25м2 по вулиці Степовій та 16м2 по вулиці Ценьковського. За забруднення і засмічення двох земельних ділянок пред'явлено позовну заяву на суму 0,21 тис. грн. Здійснено 66 перевірок щодо виконання вимог Закону України “Про пестициди і агрохімікати” та “Про охорону земель” в місцях зберігання пестицидів і агрохімікатів підприємствами усіх форм власності. За виявлені недоліки до адміністративної відповідальності притягнуто 42 порушника, сума штрафів склала 4,7 тис.грн. Відходи З питань поводження з відходами екологічною інспекцією в 2006 році здійснено 817 перевірок, в тому числі з твердими побутовими відходами 522, з промисловими - 295. Основними порушеннями є недотримання технологічних процесів утилізації відходів, відсутність їх первинного обліку, не проведення сортування, відсутність дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів, наявність несанкціонованих сміттєзвалищ. Несвоєчасність вивезення відходів з місць їх накопичення призводить до утворення стихійних звалищ. Як наслідок - забруднення лісосмуг, пустирів, балок. З метою усунення порушень надавались приписи. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 411 посадових осіб та громадян, в тому числі 295 - з промисловими відходами та 522 - з твердими побутовими відходами. Накладено штрафів на суму 32,9тис.грн., в тому числі з твердими побутовими відходами – 21,6 тис.грн., з промисловими –11,3 тис.грн.

Об’єкти рослинного та тваринного світу Загальна кількість рейдових держінспекторами управління в 2006 році: рослинний світ –76; тваринний світ - 15; рибні запаси –72.

перевірок,

які

здійснено


В період нересту із спеціалістів Держуправління було створено 4 оперативні групи, до роботи яких залучалися працівники Херсонської обласної ради УТМР, УМВС України в області, Херсонського обласного управління лісового господарства. Вищезазначеними оперативними групами здійснено 43 рейдові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних живих ресурсів. До адміністративної відповідальності притягнуто 44 громадянин, сума накладених штрафів становить 2,2тис. грн., з яких 1,3тис.грн. стягнуто. До судових органів направлено 8 протоколів за місцем скоєння правопорушення. За порушення вимог природоохоронного законодавства в частині охорони рибних ресурсів у правоохоронні органи передано один матеріал, що має ознаки кримінального злочину. Таблиця 14.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № з.п.

Назва заходу

Рік 2005

1

3

4

1.

Обстежено об‘єктiв

2287

2298

2.

в тому числі комплексно

362

505

3. 4. 5. 6.

Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з адмiнкомiсiями), чол/грн.

8922 1293 2935

9612 1765 3015

1246

1713

110,067 65,788

138,070 94,551

45/1022,322 5/4,101

90/4669,077 13/21,905

28

23

7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.

14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.

24.

2

2006

Накладено адміністративних стягнень, тис.грн. Стягнуто штрафiв, тис./грн. Пред‘явлено позовiв, шт./грн. Стягнуто позовiв шт./грн. Винесено подань на позбавлення премiй посадових осіб, чол Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

130

9

6

3

1


Таблиця 14.2. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природнозаповідного фонду № з.п.

Рік Назва заходу 1

1. 2. 3. 4.

5. 6. 7. 8.

9.

10.

11.

2 Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi /разом з адмiнкомiсiями/, чол/грн. Стягнуто адміністративних штрафів, чол/грн. Пред‘явлено позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об‘єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

2005

2006

3 19 1 19

4 37 10 37 2/255,0

1/2276,0

1

Відділом аналітичного контролю і моніторингу навколишнього середовища держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області проведено 82 перевірки 70 підприємств (12 з яких з яких перевірялись двічі) м. Херсона та Херсонської області щодо дотримання вимог Закону України “ Про охорону атмосферного повітря” із здійсненням хіміко – інструментального контролю за вмістом забруднюючих речовин у викидах організованих 131 джерела викидів (5 з яких перевірялись двічі) та 169 ( одне з яких перевірялось двічі) джерел утворення забруднюючих речовин. Відібрано 597 об’єднаних проб і виконано 8031 визначення концентрації забруднюючих речовин. Встановлено перевищення вимог нормативів ГДВ на 8 джерелах викидів 5 підприємств області: ТОВ “Сандора” (с. Козачі Лагеря, Цюрупинського району), ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” (м. Херсон), ТОВ “Агрофірма ім. Шевченка”(м. Генічеськ), Філії Каланчацький райавтодор (смт Мирне, Каланчацького району), ТОВ “Генічеський рибоконсервний завод “Меотіда”(м. Генічеськ).


Таблиця 14.3. Хіміко-аналітичний контроль грунтів та відходів за 2006 рік Відібрано проб грунтів

відходів

1

2

29

Всього відібрано та проаналізовано проб

Здійснено компонентовизначень

3

4

2

31

233

Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначалися 5 28 (рН, нітрати, хлориди, нафтопродукти, , мідь, свинець, марганець, сульфати, залізо, нікель, хром, цинк, магній, кальцій, бікарбонати, щільний залишок, втрати при прожарюванні, нерозчинний залишок, α-ГХЦГ, γ-ГХЦГ, гептахлор, ДДТ, ДДД, ДДЕ, базудин, метафос, карбофос, фосфамід)

Кількість випадків перевищень ГДК чи кларків 6 1 – нітрати 6– сульфати 5 - фосфамід 4 - ДДТ 4 - γ-ГХЦГ 3 – базудин 1 - метафос

Таблиця 14.5. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючим речовинам) Кількість, шт № з.п.

Назва забруднюючої речовини(ЗР), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду(ГДВ)

1

встановлених на джерелах перевищень ГДВ Джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР

3

2

разом

до 2 разів

в тому числі від 2 до 5 від 5 до 10 разів разів

понад 10 разів

4

5

6

7

8

1

Азоту оксиди

106

5

3

-

2

-

2

Вуглецю оксид

106

5

1

-

2

2

3

Пил

15

1

-

1

-

-

Всього

230

15

11

1

26

2


15. УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління З метою удосконалення системи та механізмів управління в галузі охорони довкілля, відповідно до наказу Мінприроди України від 12.12.2006 № 540 “Про реорганізацію територіальних органів Мінприроди” відбулась реорганізація Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області. Від Держуправління відокремлено інспекційні функції і створена Державна екологічна інспекція в Херсонській області. 15.2. Дозвільна діяльність та її удосконалення В Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища було погоджено 420 лімітів на утворення та розміщення відходів, 1 паспорт місця видалення відходів, затверджено 26 реєстрових карт об’єктів утворення відходів та видано 2 дозволи на зберігання та використання фосфіду алюмінію. Видані 609 дозволів на спец водокористування, розглянуто та затверджено 20 проектів нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в поверхневі водні об'єкти, встановлено 3 нормативи ГДС. Видано 18 дозволів на спеціальне водокористування на проектування свердловин та 11 дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи. 15.3. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності. Державна екологічна експертиза передпроектної документації та проектів будівництва нових, реконструкції, переобладнання діючих підприємств області проводилась з метою запобігання порушенням вимог екологічного законодавства при здійсненні господарсько-промислової діяльності. Розгляд проектно-кошторисної документації проводився в рамках комплексної державної експертизи у відповідності до “Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення комплексної державної експертизи” (постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.02 р. № 483), законів України та загальнодержавних нормативних документів, інструктивних листів Мінприроди. Практична еколого-експертна діяльність дозволяє безпосередньо впливати на якість проектної документації і попереджати (у можливих межах), негативний вплив господарської діяльності на довкілля. Результати експертної діяльності наведені в табл. 15.3.


Таблиця 15.3. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006р. Виконання робіт

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної Державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість (шт.)

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5

2

3

4

227

207

20

8,8

-

-

-

-

136

127

9

6,6

91

80

11

12,1


16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 346 “Про Програму екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004 – 2009 роки” затверджена регіональна Програма моніторингу довкілля в Херсонській області (далі – регіональна Програма). В Херсонській області, крім держуправління охоронприроди, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” та регіональної Програми моніторинг стану складових довкілля здійснюють 12 суб’єктів моніторингу. Кожна з організацій – суб’єктів моніторингу має власну мережу спостережень, регламент їх проведення, розташування пунктів нагляду та точок відбору проб. Результати спостережень за складовими довкілля від суб’єктів моніторингу до надаються держуправління охорни навколишнього природного середовища і Херсонській області.. З метою координації діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу створено дорадчий орган – міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля. В рамках Програми проведено інвентаризації: існуючих мереж спостереження по кожному ресурсу, пунктів збору моніторингової інформації, їх кількості та місця розташування, показників, їх види та періодичність, які контролюються установами – суб’єктами моніторингу. Завдяки даним, які надаються установами – суб’єктами моніторингу, створені і поповнюються бази даних, що характеризують стан ґрунтів, повітря, поверхневих вод, підземних вод; ведеться інформаційний банк даних, починаючи з 1999 року, про обсяги утворення, захоронення, видалення на довгострокове зберігання, обсяги утилізації, а також місця розташування відходів по кожному класу небезпеки. Сформовані інтегровані бази даних регіонального рівня щодо впливу чинників довкілля на здоров’я населення (проведено збір, розрахунки статистичних показників, які можуть відображати вплив забрудненого довкілля на здоров’я населення з урахуванням місцевих факторів: рівнів захворюваності, смертності, поширеності хвороб і таке інше), що дає змогу приймати управлінські рішення. Так за отриманням інформації про стан складових довкілля області звертаються учбові та наукові заклади, організації та установи – суб’єкти моніторингу довкілля, органи виконавчої влади, а також ця інформація висвітлюється через засоби масової інформації та електронного зв’язку. Щомісяця від суб’єктів моніторингу на веб-порталі Міністерства та вебсторінці держуправління охорони навколишнього природного середовища розміщується оперативна інформація щодо стану забруднення атмосферного


повітря і поверхневих вод в області. Щорічно розміщується інформація про стан земельних ресурсів, а також розгорнута “Інформація про стан навколишнього природного середовища Херсонської області за рік”.


Табл. 16.1 Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з.п.

1

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

2 “Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004 – 2009 роки”.

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, в тому числі: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області; Херсонське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру “Херсонгеоінформ”. МНС, в тому числі: ГУ МНС України в Херсонській області Херсонській обласний центр з гідрометеорології МОЗ, в тому числі: Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція Міністерство аграрної політики, в тому числі: Херсонський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості та якості продукції “Облдержродючість”; Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства; Держкомлісгосп України, в тому числі: Херсонське обласне управління лісового господарства Держводгосп України, в тому числі: Херсонський відділ водних ресурсів Запорізького регіонального управління водних ресурсів Держкомзем України, в тому числі: Херсонське обласне головне управління земельних ресурсів Держкомресурсів України, в тому числі: Південно-Українська гідрогеологічна експедиція Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства Держбуд України, в тому числі: Управління містобудування, архітектури та житловокомунального господарства обласної державної адміністрації Херсонська обласна державна адміністрація – Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Джерелами бюджетного фінансування природоохоронних заходів у Херсонській області у 2006 році залишалися Державний, обласний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Головною метою


створення зазначених фондів є концентрація коштів, які надходять від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та штрафів і позовів, для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів. Загальна сума надходжень становила 4509,6 тис. грн., у тому числі: - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 2931,3 тис. грн.; - до фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету – 1127,4 тис. грн.; - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – 450,9 тис. грн. 17.2. Стан фінансування екологічної галузі В 2006 році за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було профінансовано наступні роботи: - Будівництво об’єкту „Каналізація смт Каланчак” – 450 тис.грн.. - Проектування та будівництво очисних споруд і мереж каналізації на о. Бірючий Генічеського району – 137,6 тис.грн. - Утилізація заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин на території Херсонської області – 847,6 тис.грн.. З фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету було виділено 1127,4 тис.грн. на: - Завершення реконструкції мереж каналізації по вул. Воровського та вул. Гоголя у м. Генічеську – 270,4 тис.грн. - Реконструкція каналізаційних мереж та очисних споруд у смт Іванівна – 286,0 тис.грн. - Завершення будівництва першої черги полігону твердих побутових відходів у смт Велика Олександрівна – 211,0 тис.грн. - Реконструкція очисних споруд Херсонської обласної інфекційної лікарні – 240,0 тис.грн. - Придбання обладнання для проведення спостережень за забрудненням атмосферного повітря викидами ЗАТ „Кримський ТИТАН” – 120,0 тис.грн Кошти обласного природоохоронного фонду використано у повному обсязі виключно за цільовим призначенням Таблиця 17.1. Надходження та використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища Херсонського обласного бюджету тис. грн. № з/п 1. 2.

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього

2004 250,3 1381,76

Рік 2005 452,8 1388

2006 110,3 1304,7


3. 4. 5.

Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

1181,7 452,82

1730,4 110,2

1127,4 287,6

72,4

94

79,6


18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Херсонський державний університет На кафедрі фізіології людини і тварин за держзамовленням виконувалась науково-дослідна робота 2.05.29 Розроблення технології оцінки бальнеологічного використання водойм пониззя Дніпра та контролю за їх станом. Обґрунтовано доцільність використання грязебальнеологічного комплексу озер Чарівне та Соляне (Грязьове) з лікувальною метою для трьох системних нозологічних груп: опорнорухової, статевої та нервової (центральної та периферичної) систем. З’ясовані механізми впливу грязелікувальних процедур на організм людини. Кафедра екології та географії продовжувала працювати над дослідженнями процесів в береговій зоні Чорного та Азовського морів. Досліджувався вплив підприємств хімічної промисловості (ВАТ “Титан”) на стан східних територій Херсонської області. Проводилися дослідження з метою обґрунтування можливості створення курорту державного значення в м.Скадовськ.. Виконувалася робота по оцінці впливу на оточуюче середовище проекту берегозахісних споруд в смт Лазурне Садовського району Херсонської області. На кафедрі зоології розробляється три наукових теми, які передбачають дослідження навколишнього середовища, а саме: стан живої природи, вплив на неї людської діяльності та наслідки цього впливу. На кафедрі ботаніки проведено дослідження понад 40 курганів на території Херсонської та Миколаївської областей в зоні типчаковоковилових та пустельних степів. Спільно з науковцями Нікітського ботанічного саду проведено роботи по обґрунтуванню та узагальненню основ фітомоніторингу, результати яких опубліковані в колективній монографії. Повністю оброблені дані польових досліджень курганів пустельностепової зони України. На цих курганах виявлено 305 видів судинних рослин, в тому числі 124 степові види і 10 видів, які підлягають охороні. Виявлена та досліджена перспективна для заповідання територія “Долина курганів” у Голопристанському районі Херсонської області. Інститут землеробства південного регіону В 2006 році науковцями інституту проводились дослідження екологоагромеліоративного стану темно-каштанового грунту в зоні Інгулецької зрошувальної системи та продовжилось вивчення міграції нітратів у грунті залежно від норм азотного добрива, внесеного під основний


обробіток в умовах зрошення. Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства Розвиток селекції сільськогосподарських тварин Вівчарство. Створено асканійську м’ясо-вовнову породу овець з кросбредною вовною з п’ятьма внутріпородними типами. Жива маса вівцематок – 65-80 кг, багатоплідність – 120-145%, виробництво м’яса на вівцематку – 50-85 кг, настриг чистої вовни – 3,2-5,0 кг. Створено дві нові лінії овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи. Жива маса баранів-плідників 100-105 кг, вівцематок 55-58 кг. Настриг чистої вовни у баранів-плідників 7,0 кг, вівцематок 3,2-3,6 кг. Плодючість вівцематок – 120-140%. Скотарство. Створено українську червону молочну породу: середній надій молока – 5980 кг, жирність 3,84%; південний внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи: середній надій молока – 6245 кг, жирність 3,72-3,97%. Створено південну м’ясну породу великої рогатої худоби методами гібридизації та схрещування червоної степової породи з бугаями кращих імпортних порід (кубинський зебу, снта-гертруда, молочний шортгорн, герефордська, шаролезька_ для розведення в екстремальних посушливих умовах півдня України та виробництва якісної яловичини. Жива маса дорослих бугаїв становить 900-1000 кг, корів – 520-550 кг. Свинарство. Створено Заводський тип української степової білої породи свиней в результаті схрещування генотипів порід української степової білої та ландрас, лінія бериславця української степової білої породи, лінія Рифа української степової рябої породи, лінія Цикла асканійського типу української м’ясної породи. 19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Концепція екологічної освіти України, як елемент концепції гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа. Розвиток вищої екологічної освіти базується на комплексному збалансованому поєднанні природничого, технологічного, економічного і соціокультурного підходів. Першочерговими завданнями розвитку вищої екологічної освіти є розробка програм навчальних курсів , де


відображається

сучасний

стан навколишнього середовища.

Херсонський державний університет Інститут природознавства Херсонського державного університету займається питаннями екологічної просвіти. Майже всі кафедри інституту мають спрямування на розвиток екологічної освіти студентів, майбутніх вчителів, які мають опанувати методику екологічної виховної роботи. На кафедрі фізіології людини і тварин викладаються курси “Екологія людини”, “Соціальна екологія”. Викладачі та аспіранти кафедри приймали участь у наукових конференціях: - Фальцфейнівські читання - Природничі науки в закладах освіти України: дослідження, впровадження та перспективи - Роль довкілля у валеологічній освіті і вихованні - Экология фундаментальная и прикладная: Проблемы урбанизации. Громадські рухи Голопристанське відділення Українського товариства охорони птахів організовано у 1994 році і налічує 250 осіб. До складу товариства входять аматори різного віку і професій, в т.ч. три професійних орнітологи, один еколог, одинадцять вчителів-біологів, десять мисливців, учні шкіл та студенти. У 2006 році члени товариства приймали активну участь у всіх Всеураїнських та міжнародних акціях природоохоронного характеру, спрямованих на вивчення та охорону природних багатств. В січні члени товариства здійснювали облік зимуючих птахів, особливо птахів водно-болтного комплексу. В обліку приймали участь учні 21 школи Голопристанського району (більше 230 учнів та їх вчителів), науковці Чорноморського біосферного заповідника, юннати. Було налічено більше 3000 особин птахів, які відносяться до 15 рядів. З 1 грудня 2005 року по 1 березня 2006 року проводилась Всеукраїнська акція "Допомога зимуючим птахам". Виготовлено 670 годувальниць для птахів і здійснювалась підкормка насінням, яке було заготовлено восени. Члени товариства приймали участь у Всеукраїнській акції "Птах року – синьошийка (варакушка)", провели "День птахів" – виготовили 120 шпаківниць та 40 синичників, які розвішали в лісництві, в лісосмугах, парках та садах. Під час Всеукраїнської акції "Зелений паросток майбутнього" члени товариства висадили більше 1590 декоративних дерев, 1800 кущів, очистили 15 км лісосмуг та більше 230 тис. кв.м територій парків та скверів. На початку жовтня приймали участь у щорічній міжнародній акції – облік і спостереження за мігруючими птахами.


В червні в с.Залізний Порт було організовано орнітологічний табір, в якому, крім знайомства з птахами, дітлахи здійснювали екскурсії у степ, збирали гербарії, проводили облік дельфінів, а також працювали на очищенні пляжу від сміття. Громадська організація «Укрфітотерапевт» В 1998 році в м. Києві була створена громадська організація «Укрфітотерапевт», мета якої - збереження та примноження запасів лікарських рослин на території України. Представництво цієї організації є і в Херсонській області. Розплідник лікарських рослин складає 250 га землі в різних зонах Херсонської області; вирощуються лікарські рослини 15 видів. За 2006 рік громадською організацією «Укрфітотерапевт» було зібрано 7 тонн насіння лікарських рослин. В майбутньому організація планує збільшувати об’єми вирощування та збору лікарських рослин.


Херсонська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок Херсонська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок, яка налічує 12,5 тисяч членів, увійшла до складу Всеукраїнської спілки, створеної у 1921 році на I з’їзді товариства. В 2006 році проведені наступні заходи: випущено в природу 1800 голів фазанів, 1,5 тис. качок, 250 тис. зарибку молоді коропа і товстолоба, виготовлено більше 550 нерестових гнізд для риби та 1,6 тис. для птахів, знищено більше 120 вовків і понад 4000 лисиць, 16 тис. граків, сірої ворони; випущено 7000 листівок на природоохоронну тему. Створено базу відпочинку для жителів Херсонщини, проведено 12 змагань з риболовного та мисливського спорту. Проведена велика робота по профілактиці пташиного грипу. Херсонський міський благодійний фонд підтримки інвалідів Херсонський міський благодійний фонд підтримки інвалідів створено у 2000 році. Кількість постійних членів фонду 16 чоловік, кількість волонтерів 25 чоловік. Головною метою фонду є поліпшення матеріального становища та соціальна реабілітація інвалідів, котрі потребують турботи, а також надання допомоги особам, котрі за своїми фізичними та розумовими здібностями обмежені у реалізації своїх прав та законних інтересів. Однією з складових діяльності товариства є екологічна тематика. Студенти - інваліди приймали участь у реалізації партнерського проекту «Чиста річка руками молодих інвалідів». У рамках проекту була створена база даних молоді з обмеженими фізичними можливостями, які проживають у місті і бажають прийняти участь у екологічних заходах. Була проведена екологокраєзнавча екскурсія по руслу річки Вірьовчана: створена карта досліджуваної території річки; проведено громадське обговорення на тему «Екологічні проблеми річки Вірьовчана та шляхи їх вирішення». Проведено круглий стіл на тему «Вірьовчана балка - краса та біль», створена фотовиставка. Проведена природоохоронна акція «Посади дерево - врятуй річку», в якій прийняли участь 100 чоловік - студенти-інваліди вузів міста, школярі та мешканці с. Степанівка. У ході акції посаджено 170 саджанців дерев вздовж русла річки Вірьовчана. Херсонська міська дитяча громадська екологічна організація «Ластівка» Херсонська міська дитяча громадська організація «Ластівка» почала свою роботу з 2000 року. Мета діяльності організації - об’єднання дітей та підлітків для захисту еколого - соціальних і духовних інтересів шляхом формування високоморальних духовних, культурних принципів, індивідуальної та


громадської свідомості через організацію еколого - просвітницької, природоохоронної, пропагандистської та інших форм роботи. Членами організації є 58 чоловік, з них 36 - діти. Вищий керівний орган - Координаційна рада. Членами громадської організації «Ластівка» в 2006 році організовано та проведено обласний конкурс екологічних агітаторів в рамках Всеукраїнського конкурсу екологічної творчості «Свіжий вітер»; проведено семінар «Розробка і представлення стандартів екологічного менеджменту на Україні»; проведено конкурс «Ми за здоровий образ життя!»; проведено благодійну акцію «Лікувальну силу рослин - дітям. В рамках програми «Ріки мого дитинства» проведена екологічна експедиція на річку Інгулку та на озеро Біле, проведена інформаційна кампанія про воду та її санітарний стан - «Вода - наше життя» Екологічній освіті широких верств населення сприяють спеціалісти Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області. На протязі року спеціалістами в місцевій пресі було надруковано 8 публікацій, в яких піднімались екологічні проблеми нашого регіону, прийнято участь у 14 радіо- і 6 телепередачах, прочитано 9 лекцій студентам на екологічні теми, прийнято участь в 1 прес–конференції, в 2 круглих столах та в 1 громадських слуханнях. Всі вони були присвячені екологічним проблемам області, екологічним конкурсам, виставкам, Всеукраїнським та Міжнародним екологічним акціям. Щорічно інформація про стан навколишнього природного середовища Херсонської області розміщується на Веб-сторінці Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області (e-mail: eko_kherson@hs.ukrtel.net ; www.hs.ukrtelecom.ua/ecolog)


20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРНИ ДОВКІЛЛЯ Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Угоди про грант трастфонду Всесвітнього екологічного фонду (Проект збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, що виступає як впроваджувальна установа Всесвітнього екологічного фонду» в межах Херсонської області, реалізовувалися заходи щодо його виконання. Рішенням Херсонської обласної ради від 08.11.06р. №105 «Про надання висновку щодо розширення території Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук України» надано позитивний висновок щодо розширення території природоохоронної установи на 22120 га за рахунок земель Краснознам’янської сільської ради – 1200,0 га (землі західної частини острова Тендра); земель водного фонду загальнодержавного значення – 20920 га, з них: 18430 га – землі західної частини Тендрівської затоки в межах Херсонської області та 2490,0 га – морська акваторія вздовж острова Тендра. Матеріали щодо подальшого рішення про розширення території об’єкта природнозаповідного фонду направлені до Мінприроди України. На звітній період фінансування з міжнародного банку реконструкції та розвитку (Світовий банк) призупинене. На виконання “Конвенції про транскордонне забруднення на великі відстані”, підписаної в 1979 році, щорічно надається звіт про викиди забруднюючих речовин по підпорядкованій території та квадратах сітки ЕМЕР розміром 50км х 50км


21. ВИКОНАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України Основним структурним елементом екологічної мережі є території та об’єктів природно-заповідного фонду. На першому етапі Програми передбачається забезпечення збільшення площі окремих елементів національної екологічної мережі, в першу чергу об’єктів природно-заповідного фонду. На виконання Законів України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», «Про екологічну мережу України» в Херсонській області реалізуються заходи по створенню екологічної мережі. Рішенням Херсонської обласної ради від 05.07.06р. №44 оголошено парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення “Дендропарк Ботанічний” територію, що має особливу естетичну, наукову та виховну цінність, загальною площею 9 га в межах земель Таврійської міської ради без вилучення у землевласника. Рішенням Херсонської обласної ради від 26.09.06р. №79 надано позитивний висновок щодо оголошення гідрологічним заказником загальнодержавного значення «Озеро Соляне» територію що має особливу природоохоронну, наукову та лікарську цінність, загальною площею 120,0 га в м. Гола Пристань без вилучення у землевласника. Матеріали направлені до Мінприроди для подальшого оголошення. Рішенням Херсонської обласної ради від 08.11.06р. №105 надано позитивний висновок щодо розширення території Чорноморського біосферного заповідника НАНУ на 22120 га за рахунок земель Краснознам’янської сільської ради – 1200,0 га (землі західної частини острова Тендра); земель водного фонду загальнодержавного значення – 20920 га, з них: 18430 га – землі західної частини Тендрівської затоки в межах Херсонської області та 2490,0 га – морська акваторія вздовж острова Тендра. Матеріали направлені до Мінприроди для подальшого оголошення. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області продовжується робота по створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду області. Підготовлено проект створення ландшафтного заказника місцевого значення “Балка Велика Сірогозька”, загальною площею 636 га в Нижньосірогозькому районі та передано на розгляд до обласної державної адміністрації. Готуються матеріали попереднього погодження по створенню: національного природного парку «Нижньодніпровський», загальною площею 50 000 га; заказників загальнодержавного значення: «Буркути», загальною площею 8000 га на


територіях Голопристанського та Цюрупинського районах; «Бобровий кут», загальною площею 840,0 га на території Великоолександрівського району; «Федорівський», загальною площею 500,0 га на території Білозерського району; «Миловська Балка», загальною площею 2700 га на території Бериславського району; парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Енергія», загальною площею 9,32 га на території Генічеського району. Ведеться робота над резервуванням територій для наступного заповідання об’єктів природно-заповідного фонду, створення яких можливе до 2020 року: природний заповідник «Новокаїрський», загальною площею 3000 га на території Бериславського району; національний природний парк «Джарилгач», загальною площею 10 000 га на території Скадовського району та ін. Здійснюється робота по підготовці проекту Регіональної програми формування екомережі області. Вийшло розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30.05.06р. №543 «Про координаційну раду з питань реалізації в області Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки». Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів На виконання заходів програми у 2006 році було використано 672,0 тис.грн., в т.ч. 450,0 тис.грн. – з державного бюджету (державний фонд охорони навколишнього природного середовища - ФОНПС), 22,0 тис.грн. – з місцевого бюджету, 200,0 тис.грн. – інші джерела фінансування. Здійснено будівництво каналізаційних очисних споруд та скидного колектора смт Каланчак – 450,0 тис.грн. (державний ФОНПС) та виконані заходи з утримання та відновлення берегової смуги в смт Лазурне Садовського району – 222,- тис.грн., в т.ч. 200,0 тис.грн. – кошти оздоровчих закладів та 22,0 тис.грн. – кошти місцевого бюджету. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води У 2006 році на виконання заходів програми було використано 3298,18 тис.грн., в т.ч. 611,58 тис.грн. – з державного бюджету, 2659,2 тис.грн. – з місцевих бюджетів, 27,4 тис.грн. – інші джерела фінансування. Виконано роботи по реконструкції водопровідних мереж, артсвердловин та насосних станцій в населених пунктах області на загальну суму 2803,5 тис.грн за рахунок державного та місцевих бюджетів; берегоукріпленню Каховського водосховища на суму 326 тис.грн за рахунок державного бюджету; висаджено лісові культури в водоохоронній зоні р.Дніпро на площі 70,1 га на загальну суму 168,68 тис.грн, в т.ч. 141,28 тис.грн – з державного бюджету.


22. ВИСНОВКИ Результативність природоохоронної діяльності у 2006 році Екологічною інспекцією в 2006 року здійснено 9612 перевірок (з судами і автотранспортом) додержання вимог природоохоронного законодавства на 2298 об’єктах, з яких 505 перевірено комплексно. За порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища до адміністративної відповідальності притягнуто 1713 посадових осіб та громадян. Сума накладених на порушників штрафів склала 138,07 тис.грн., з яких відшкодовано 94,551 тис.грн. До правоохоронних органів передано на розгляд 6 матеріалів, що мають ознаки кримінальних злочинів. Фактично притягнуто до кримінальної відповідальності дві особи. За збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу порушеннями вимог природоохоронного законодавства, пред’явлено 90 позовів та претензій на суму 4669,077 тис. грн. Відшкодовано 13 позовів на суму 21,905 тис. грн. Призупинено виробничу діяльність 23 об’єктів в зв’язку з порушеннями ними вимог природоохоронного законодавства. ДОДАТКИ Видатки Державного бюджету України по розділу “Охорона навколишнього природного середовища” за 2006 рік За рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було профінансовано наступні роботи: - Будівництво об’єкту „Каналізація смт Каланчак” – 450 тис.грн.. - Проектування та будівництво очисних споруд і мереж каналізації на о. Бірючий Генічеського району – 137,6 тис.грн. - Утилізація заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин на території Херсонської області – 847,6 тис.грн.. Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області 1. 2. 3. 4.

Українське товариство охорони птахів Херсонська дитяча громадська організація "Ластівка" Херсонський міський благодійний фонд підтримки інвалідів Херсонська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок


5.

Громадська організація «Укрфітотерапевт»


Відповідальні виконавці розділів Посада виконавця, назва відділу Начальник відділу заповідної справи та екомережі Начальник відділу екологічної експертизи Начальник відділу нормування атмосферного повітря, водних ресурсів та біоресурсів Начальник відділу земельних ресурсів, поводження з відходами та надрокористування Начальник відділу правової роботи, кадрового забезпечення і зв’язків з громадськістю Завідувач сектору екологічного моніторингу Головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку, екологічних програм та інвестицій Головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку, екологічних програм та інвестицій Головний спеціаліст відділу нормування атмосферного повітря, водних ресурсів та біоресурсів Головний спеціаліст відділу нормування атмосферного повітря, водних ресурсів та біоресурсів Головний спеціаліст відділу земельних ресурсів, поводження з відходами та надрокористування Головний спеціаліст відділу земельних ресурсів, поводження з відходами та надрокористування Головний спеціаліст відділу земельних ресурсів, поводження з відходами та надрокористування Головний спеціаліст відділу правової роботи, кадрового забезпечення і зв’язків з громадськістю

звіту Прізвище та ініціали Худолєй В.М. Бабенко О.В. Вєтрова Н.І. Хіменко С.М. Мартинюк М.В. Швець Н.В. Ковтун О.С. Іванченко О.А. Єрмілко О.С. Панов О.В. Мазурак С.А. Якименко О.Є. Друзяка Н.С. Щербина В.В.


Для підготовки Інформації про стан навколишнього природного середовища Херсонської області за 2006 рік надали матеріали: -

Державна екологічна інспекція в Херсонській області Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства Херсонське обласне головне управління земельних ресурсів Херсонський відділ водних ресурсів Дніпровського басейнового управління воднихресурсів Херсонський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції Південно-Українська гідрогеологічна експедиція Херсонський обласний центр з гідрометеорології Херсонське обласне управління лісового господарства Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція Головне управління статистики у Херсонській області Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство Чорноморський біосферний заповідник Біосферний заповідник “Асканія-Нова” ім.Ф.Е.Фальц-Фейна Азово-Сиваський національний природний парк Інститут тваринництва степових районів ім..М.Ф.Іванова “АсканіяНова” Інститут землеробства південного регіону Херсонський державний університет


khersonska_2006  

http://dovkillia.in.ua/pdf/regreports/khersonska_2006.pdf

Advertisement
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you