Issuu on Google+

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

2010 рік


Вступ За останні роки в нашій державі набув широкого впровадження функціональний підхід до використання природних ресурсів, принципи сталого розвитку діяльності природокористувачів, що передбачає в кінцевому підсумку формування цілісної системи державного управління у галузі використання, збереження та відтворення природних ресурсів. Визначено основні пріоритетні напрями екологічної політики держави, серед яких розвиток екологічного законодавства, вдосконалення державного управління довкіллям та економічного механізму природокористування, створення ефективної системи контролю та моніторингу довкілля, формування нової екологічної свідомості тощо. Питання екологічної безпеки дає можливість конструктивно вирішувати Національна система екологічної безпеки, запобігання і реагування на аварії, катастрофи інші надзвичайні ситуації природного і техногенного походження. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави - проголошує ст. 16 Конституції України. З кожним роком все більшого значення набуває охорона рослинного, тваринного світу, водних та земельних ресурсів, ландшафтів, особливо цінних природних територій та об’єктів, зростає їх роль в житті біосфери та суспільства. Насамперед, цінні природні території та об’єкти є основою екологічної мережі, формування якої спрямоване на забезпечення екологічної рівноваги регіонів та України в цілому. До екологічної мережі входять природно-заповідні території, що є її ядром, території, що охороняються — ліси 1 групи, зелені зони міст, а також природна рослинність яку людина використовує регламентовано - експлуатаційні ліси, луки, пасовища тощо. Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини також нерозривно пов’язані з розвитком екологічної діяльності. Доведено, що, наприклад, вартість екологічних і рекреаційних функцій природних ресурсів, а також темпи росту значимості цих функцій значно вище ніж сировинних. Узгодження взаємодії суспільства з природою потребує спеціальних знань в тому числі і по контролю за станом довкілля. Державний екологічний контроль, насамперед, встановлює закономірності у взаємовідносинах між людиною, об’єктами господарювання, живими організмами і довкіллям, а також визначає порядок застосування законодавчих і нормативних документів у природоохоронному контролі, оцінці екологічного стану об’єкту, ступеню і характеру його впливу на довкілля, дотримання цим об’єктом вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи для своєчасного вжиття заходів по усуненню виявлених порушень та попередженню негативного впливу на довкілля.


Охороні навколишнього природного середовища приділено значну увагу у програмі економічного і соціального розвитку Чернівецької області. Основними її завданнями є: • забезпечення реалізації заходів щодо збереження та раціонального використання наявних природних ресурсів; • впорядкування відповідно до вимог природоохоронного законодавства, сміттєзвалищ, впровадження ресурсозберігаючих та безвідходних виробництв, налагодження використання відходів як вторинної сировини; • впровадження ґрунтозахисних технологій на лісосічних роботах в лісах Карпатського регіону, зокрема канатно-повітряних установок, колісних тракторів та гужового транспорту при трелюванні деревини; • недопущення безсистемної вибірки піщано-гравійної суміші у річках; • сприяння розробці та впровадженню інвестиційних проектів з мінімізації впливу на довкілля відходів виробництва і споживання, утилізації відходів, використання відходів, як альтернативного палива та вторинної сировини; • посилення природоохоронного контролю, з метою недопущення несанкціонованого використання природних ресурсів та неорганізованого розміщення промислових і побутових відходів; • впровадження сучасних технологій енергозбереження, які дозволяють суттєво зменшити викиди в атмосферу; • забезпечення виконання робіт з розчистки річок та прибережних смуг від засмічення та замулення. 1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості Тернопільськ а область

Хмельницьк а область

Вінницька область

ІваноФранківська область Молдов а

Румунія


Чернівецька область – унікальний край, в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Розташована на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, на південному заході України у передгір’ї Карпат по течії рік Дністер i Прут. Вперше назва краю зустрічається в 1392 році. Почергово Північна Буковина перебувала в складі Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. Після розпаду Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони. Згодом, в середині ХІV століття тут виникло Молдавське князівство, яке невдовзі потрапило у васальну залежність від Туреччини. У кінці ХVIII – початку ХІХ століття вони зазнали панування найбільших, наймогутніших та найжорстокіших імперій свого часу – Австро-Угорської (Буковина) та Російської (Бессарабія). Область одна з наймолодших в Україні, утворена 7 серпня 1940 року в результаті возз'єднання північної частини Буковини та Хотинського повіту Бессарабії. На півдні та сході проходить державний кордон протяжністю 404,7 км, в тому числі з Румунією – 234,7 км, з Республікою Молдова – 170 км. Область межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями України, займає вигідне транспортно-географiчне положення, має досить щільну мережу залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів та ліній електропередач. Відстань від Чернівців до Києва: залізницею - 594 км, шосейними дорогами - 608 км. Площа - 8,1 тис. кв. км, що становить 1,3% загальної території країни. Згідно фізико-географічного зонування території рельєф області достатньо складний. В Чернівецькій області знаходиться три зони: гірська, передгірна, лісостепова. Гірська частина - Буковинські Карпати розташована на крайньому південному заході області і займає приблизно 1/4 території. Гори тут середньої висоти, від 500 м до 1600 м, з характерними мікрокліматичними умовами. Їх розсікають вузькі долини Сірету і Черемошу. Притоки цих річок протікають переважно паралельно хребтам у повздовжніх долинах. Гори вкриті листяними і хвойними лісами. Клімат гірської та високогірної частини характерний тривалою зимою зі стійким сніговим покровом та прохолодним дощовим літом. В карпатському регіоні в структурі сільськогосподарських угідь рілля і багаторічні насадження займають менше одного відсотка. Між Карпатами і річкою Прут розташована похила передгірна рівнина з розчленованим горбистим рельєфом. На загальному більш-менш рівнинному фоні виділяється Хотинська гряда висотою 400-500 м над рівнем моря, яка тягнеться широкою дугою від Чернівців до Хотина. Прикарпатський район в західній частині за кліматичними особливостями відноситься до зони „оптимального комфорту” – клімат м”який без сильних вітрів з достатньою кількістю сонячних днів ранньої весни i пізньої oceнi. В цій зоні розташовані цілющі мінеральні джерела i грязі.


В Прикарпатті переважають сільськогосподарські угіддя, а в складі сільськогосподарських угідь - кормові угіддя і рілля. Гірський Карпатський район і частина Прикарпаття по природному ландшафту є надзвичайно цінною зоною для всієї України. На північному-сході області, вздовж річки Дністер розташована рівнинна частина. Це хвиляста рівнина з долинно-балковим рельєфом ерозійного типу. Існує кілька підвищень в Кельменецькому районі, що створилися внаслідок виходу на поверхню давніх третинних вапняків. Долина Дністру має ширину від 0,5 км до 2,0 км, а місцями до 6,0 км. Дністровсько-долинні ландшафти за своєю красою, рекреаційною та науково-пізнавальною цінністю, являють надзвичайно багатий музей природи. Тут зосереджено неповторні геологічні пам'ятки: єдиний в Україні та в Євpoпi безперервний стратегічний розріз у вигляді суцільного оголення від докембрійських порід до середнього палеозоя, прийнятий міжнародним симпозіумом 1968 року як еталон геологічного розрізу Європи i світу; стратиграфічні розрізи та оголення порід з численними палеонтологічними ділянками; збережені древні ландшафти у вигляді викопних решток пустині i древніх рифів, скали, стовпи вивітрювання; в оголеннях порід кембрія, сілура, девона i антропогену є викопні рештки тварин i рослин (морські мідії, раки, скорпіони, панцирні риби, медузи). В лісостеповій зоні переважають сільськогосподарські угіддя, а в їх складі - рілля. В Прикарпатті - сільськогосподарські угіддя представлені в основному луками і пасовищами, меншою мірою - ріллею. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 472,1 тис. га, що ста��овить 58,3% території області. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії ґрунтів: з 92,3 тис. га в 1959 році до понад 250 тис. га за останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області. Найбільше еродованих сільськогосподарських угідь у Герцаївському (70%), Хотинському (68%), Сторожинецькому (59%), Новоселицькому (55%) районах. В складі еродованих земель 94 тис. га середньо - і сильно змитих. Понад 3 тис. га земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва, на поверхню яких в результаті водної ерозії вийшли материнські породи, тому вони підлягають залісненню. Територія Карпатського регіону більше як на 50 % вкрита лісами: Путильського району – 68, Вижницького – 58 та Сторожинецького – 47 відсотків, тоді як лісистість Кельменецького становить 9, а Новоселицького – тільки близько 5 відсотків. Загалом лісистість області становить 31,2 відсотка. Карпатські ліси відзначаються високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3/га проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області.


Рубки проводяться на основі розрахункової лісосіки, тобто вибирається деревної маси менше, ніж її приростає, проте це не знімає загрози для Карпат. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі – відбувається забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини в значній мірі проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Чернівецька область вирізняється помірним кліматом, перехідним до помірно-континентального. Середньорічна температура повітря коливається від +8,9 оС на північному сході до +4,8 оС у гірській частині. За даними Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, річна кількість опадів у рівнинній частині становить 831 мм, у гірській – 884 мм. Абсолютний мінімум температури повітря у 2005 році відмічався у гірській частині 7 лютого – мінус 29,8 оС, абсолютний максимум – у рівнинній частині 31 липня – плюс 34,7 оС . Прикарпатський район в західній частині за кліматичними особливостями відноситься до зони „оптимального комфорту" – клімат м'який без сильних вітрів з достатньою кількістю сонячних днів ранньої весни i пізньої oceнi. Клімат гірської та високогірної частини характерний тривалою зимою зі стійким сніговим покровом та прохолодним дощовим літом. Область займає 4 місце в Україні по водозабезпеченості. Водні ресурси разом з транзитним стоком складають близько 10 куб. км. Найбільшими річками, які протікають на її території, є Дністер (1,1 тис. га), Прут (1,5 тис. га), Сірет (0,6 тис. га), Черемош (0,5 тис. га). На Дністрі створено водосховище Дністровського комплексного гідровузла площею 14,2 тис. га та ємністю повного об’єму 3,1 куб. км, з якого на територію області припадає 6,0 тис. га . Крім цього, на території області нараховується близько 4,5 тис. малих річок і потоків сумарною протяжністю 13 тис. км. та 1150 ставків площею 2838 га. Всього водами покрито 18,6 тис. га, або 2,3% загальної території області.


1.2 Соціальнтй та економічний розвиток. Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство. У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості — виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів — виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості — виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості — виробництво хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів. Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу. Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджено п´ята частина основних фондів. Харчова промисловість Буковини представлена підприємствами з виробництва: м'ясної продукції — 34,5% загального обсягу виробництва в харчовій галузі, цукру — 12,4%, хліба і хлібобулочних виробів — 9,9%, кондитерських виробів — 9,6%, напоїв — 9,2%, молочної продукції — 6,2%, жирів — 4,1% та з переробки овочів і фруктів — 9,4%. Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості. Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості. Велике значення в економічному і соціальному розвитку області мають ліси, що є джерелом деревини і продуктів недеревної рослинності. Ліс — природне багатство нашого краю. Загальна площа лісів складає 258 тис. га. Основними лісовими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень складає 60 років. Щорічно на площі 1,3 тис. га проводяться роботи з лісовідновлення, що сприяє примноженню лісового фонду та підвищенню продуктивності лісів. Саме тому широко розвинена деревообробна промисловість, яка є однією з найстаріших галузей. За обсягами


промислового виробництва галузь займає шосте місце і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області. На Буковині розвинуті художні промисли по виготовленню виробів з дерева, вишиванню. Сформована в області автобусна маршрутна мережа спроможна задовольнити зростаючі потреби населення в пасажирських автоперевезеннях. У загальному обсязі перевезень пасажирів найбільша частка забезпечується автомобільним транспортом усіх форм власності, фізичними і юридичними особами. А пропозиції перевізників перевищують попит населення у перевезеннях, окрім віддалених від обласного центру сіл. Протяжність мережі доріг загального користування області становить 2868,6 кілометрів, з них державного значення – 199,1 кілометрів або 6,9%, 47,0% доріг залишаються гравійними. В області спостерігається один з найбільших показників щільності автомобільних доріг загального користування на 1 тис. кв. кілометрів -354 км при середньому по Україні 280,7 кілометра. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування складає 413 км. На території Чернівецької області функціонують 30 залізничних станцій, відкритих для вантажних робіт. Експлуатація їх здійснюється двома залізницями - Львівською, Південно-Західною. Рух, посадку і технічне обслуговування повітряних бортів забезпечують комунальне підприємство “Міжнародний Аеропорт Чернівці” і Чернівецький структурний підрозділ підприємства “Украерорух”. З Чернівецького аеропорту виконуються авіарейси до Києва (Бориспіль, Жуляни), Стамбулу (Туреччина), Форлі та Неаполя (Італія), Алеппо (Сірія), Тель–Авів (Ізраїль). Послуги зв’язку переважно надають Чернівецька дирекція ВАТ “Укртелеком“, Чернівецька дирекція УДППЗ “Укрпошта“, Чернівецька філія ЗАТ “Утел“ та Чернівецький обласний радіотелевізійний передавальний центр. Фізичне зношення водопровідно-каналізаційних мереж, запірної арматури становить понад 60%. Зокрема, інженерні мережі м.Чернівці експлуатуються понад 40 років. В цілому по області близько 238,6 км водопровідних та 124,6 км каналізаційних мереж знаходяться в аварійному стані. 150 км водопровідно-каналізаційних мереж потребують термінової заміни або капітального ремонту. Вагоме місце в економіці Чернівецької області займають малі підприємства, яких налічується більше 5 тис. За галузевою структурою 28,4% малих підприємств функціонує у торгівлі, 20,2% - промисловості, 14,5% - операціях з нерухомістю, здавання під найм та послугах юридичним особам, 11,4% - сільському господарстві. У Чернівецькій області відмічаються суттєві диспропорції соціальноекономічного розвитку територій, господарська діяльність більшості яких базується переважно на одній галузі. Існує регіональна асиметрія за обсягами інвестицій в основний капітал, прямих іноземних інвестицій. На підприємства


м.Чернівців припадає 53,0% загального обсягу виробництва промислової продукції, 68,6% обсягу іноземних інвестицій, 23,1% - інвестицій в основний капітал та 63,2% - експорту продукції. У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан. У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них. 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Останніми роками за рахунок спаду виробничої діяльності та переходу з твердих видів палива на газоподібні спостерігалось незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2000 році викинуто 3,4 тис. тонн шкідливих речовин від стаціонарних джерел. Разом з тим у 2004-2009 роках спостерігалося невиконання заходів щодо охорони повітряного басейну. Причина – зменшення обсягів виробництва, ліквідація та консервація джерел викидів, зупинка окремих виробництв, у зв’язку з чим викиди підприємств відповідають нормативним чи значно нижче за них, а також відсутність необхідних коштів. При відповідності викидів нормативам ГДВ, що перевіряється за допомогою проведення інструментальних вимірів, а також піврічних та річних звітів валових викидів 2-ТП (повітря), заходи переносяться на пізніший термін. Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця2.1 Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т

2007 рік 2

2008 рік 3

2009 рік 4

150

161

151

181

222

231

530

766

651

11.4

10.56

10.75

45.9

43.4

43


у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км2, т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км2, т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км2, т

4.4 41.5 39.3

3.9 39.5 37.1

3.4 39.6 37.5

5.6650

5.3564

5.3071

50.0862

47.3582

46.9217

0.5430

0.4813

0.4196

4.8013

4.2557

3.7101

5.1219

4.8751

4.8874

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.2 Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньо-річний Середньо-добові Максивміст, мг/м3 ГДК мальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), Частка міст (%), де де середньорічний максимальний разовий вміст перевищував: вміст перевищував: 1 ГДК

Пил Двоокис сірки

3 3

1 1

0,0312 0,00305

0,15 0,05

0,200 0,050

Окис вуглецю

4

1

1,2

3,0

7,000

Двоокис азоту

2

1

0,022

0,04

0,247

0,085

Окис азоту

3

1

0,00624

0,06

0,120

0,4

5 ГДК

10 ГДК

1 ГДК

5 ГДК

0,5 0,1

100

Фенол

2

1

0,00157

0,003

0,019

0,01

Фтористий водень

2

1

0,00695

0,005

0,034

0,02

100

Хлористий водень

2

1

0,24

0,2

0,980

0,2

100

100

Формальдегі 2 д

1

0,00379

0,003

0,039

0,035

100

100

Бенз(а)пірен 1

1

0,0000009

0,0000024

0,000001

0,000001

100 100

100

Вміст основних забруднюючих речовин у атмосферному повітрі наведений у таблиці показує високий рівень забруднення такими речовинами: фтористий водень, хлористий водень, формальдегід, бенз(а)пірен, фенол. Перераховані речовини та ще велика кількість інших елементів присутні у викидах багатьох джерелах, наприклад хлористий водень і фтористий водень, формальдегід викидається при виробництві синтетичних барвників та смол на ВАТ «Чернівецький хімічний завод», виготовленні жирів на ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат».

10 ГДК


Оксиди азоту та вуглеця, а також бензопірен є продуктами неповного згоряння палива автотранспорту. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.3 Забруднююча речовина Пил Двоокис сірки Окис вуглецю Двоокис азоту Окис азоту Фенол Фтористий водень Хлористий водень Формальдегід Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен

Місто Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці

Середньо річна концентрація 0,2 0,04 0,4 0,5 0,2 0,7 1,4 1,1 1,3 0,01 0,03 0,04 0,005 0,01 0,03 0,01 0,002 0,9

Максимально разова середньорічна концентрацій 0,4 0,2 1,4 2,9 0,3 1,9 1,7 4,9 1,1 0,01 0,07 0,010 0,02 004 0,10 0,01 0,006 2,4

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є відпрацьовані гази автотранспорту, викиди якого в 2009 році складають 37.5 тис. тонн і сягають 85,6 % від загальної кількості викидів. Введення в експлуатацію об’їзної дороги для обласного центру дозволило покращити стан атмосферного повітря в м. Чернівці. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за регіонами у 2009 році Таблиця 2.4 Обсяги викидів шкідливих речовин усього

Чернівецька область м.Чернівці м.Новодністровськ райони Вижницький Герцаївський Глибоцький Заставнівський Кельменецький

У тому числі речовини у вигляді твердих суспендованих частинок

діоксид сірки

3443,7 1203,4 8,7

785,6 206,7 2,6

791,8 109,6

215,1 285,1 58,8 217,0 59,5

74,0 89,7 24,5 39,0 5,7

25,9 172,2 2,3 134,2 44,5

діоксид азоту

оксид вуглецю

263,8 128,3 2,7

608,3 252,9 0,5

7,0 9,2 4,3 13,0 1,4

24,8 11,0 9,2 24,5 2,0


Кіцманський Новоселиць кий Путильський Сокирянський Сторожинецький Хотинський

271,3 363,1 14,0 119,0 312,8 315,9

19,3 123,9 9,5 34,5 131,3 24,9

57,2 113,1 0,4 66,3 30,6 35,5

16,9 19,8 0,6 7,4 8,6 44,6

98,6 14,6 3,2 0,9 71,5 94,6

Значне зростання обсягів викидів у Герцаївському, Вижницькому та Заставнівському районах у 2009 році в порівнянні з 2008 пояснюється насамперед із розвитком економіки районів та відкриттям нових підприємств. Це розвитк деревообробної та переробної промисловості.

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за регіонами у 2009 році Таблиця 2.5 Обсяги викидів -усього 2009р. 2008р.

Збільшення / зменшення викидів у 2009р. проти 2008р.

Обсяги викидів Викинуто в у 2009р. до середньому одним 2008р.,% підприємством

Чернівецька область м.Чернівці м.Новодністровськ райони Вижницький Герцаївський Глибоцький Заставнівський Кельменецький Кіцманський Новоселиць кий Путильський Сокирянський Сторожинецький Хотинський

3443,7 1203,4 8,7

3907,3 1104,7 7,8

-463,6 98,7 0,9

88,1 108,9 110,6

22,8 20,7 2,9

215,1 285,1 58,8 217,0 59,5 271,3 363,1 14,0 119,0 312,8 315,9

343,9 357,5 88,0 454,1 46,1 307,6 314,6 21,5 138,5 455,2 267,8

-128,8 -72,4 -29,2 -237,1 13,4 -36,3 48,5 -7,5 -19,5 -142,4 48,1

62,5 79,8 66,8 47,8 129,0 88,2 115,4 65,4 85,9 68,7 117,9

15,4 95,0 5,3 21,7 14,9 19,4 22,7 3,5 19,8 14,9 28,7

Слід зазначити про те, що останніми роками все більше і більше підприємств для обігріву приміщень та на технологічні потреби встановлюють сучасні високопродуктивні та економічні нагрівальні прилади, що відповідно зменшує викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря. І як видно із таблиці викиди від стаціонарних джерел щороку зменшуються. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності Таблиця 2.6 Вид економічної діяльності

Всього

Обсяги викидів

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

т

151

3443,7

Викинуто в

у % до 2008р.

середньому одним підприємством, т

88,1

22,8


Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги Лісове господарство та пов'язані з ним послуги Добувна промисловість у тому числі

5

221,8

81,3

44,4

8

66,0

73,4

8,2

6

289,7

65,8

48,3

добування паливно-енергетичних корисних копалин добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Переробна промисловість у тому числі

4

144,4

60,7

36,1

2

145,3

71,9

72,7

75

2056,3

89,2

27,4

21

791,3

115,7

37,7

виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів хімічне виробництво виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво машин та устатковання Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Діяльність транспорту та зв'язку у тому числі діяльність наземного транспорту Інші види економічної діяльності

6,8

82,5

6,8

І 24

812,8

78,0

33,9

5

104,6

57,3

20,9

1 7

23,6 94,7

63,7 91,7

23,6 13,5

12 6 4

73,2 167,9 163,0

54,9 195,9 204,8

6,1 28,0 40,8

32

474,1

99,6

14,8

За видами економічної діяльності найбільшим забруднювачем атмосферного повітря являється переробна промисловість на яку припадає 2056,3 тонн або майже 60% від загальної кількості викидів. Незначне скорочення у порівнянні з 2008 роком пов»язане насамперед із впровадженням новітніх розробок у переробній галузі. Зростання викидів у порівнянні з попереднім періодом у сфері будівництва пов»язане із значним розвитком галузі у 2008 році на території Чернівецької області.


Рис.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Чернівецькій області (тис. тон) 45,9

50,0 45,0 40,0 35,0 32,1 30,0 25,0 20,0

27,4

35,0 34,3 34,4 34,8

30,9 29,7

33,2 33,6 32,7

43,4 43

Викиди забруднюючих речовин - всього

39,3 39,5 39,6 Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту

28,8 28,8 28,4 28,1 28,5

15,0 10,0 5,0

4,7 4,1 4,6 5,6 6,0 4,8 5,2 4,2 4,4 3,9 3,4 Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

19 99 20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 * 20 08 20 09

0,0

* - у зв’язку із зміною методики обрахунку. Впровадження повітроохоронних заходів Таблиця 2.7 Кіль- Загальний Фактично обсяг витрат витрачено з за початку виконання кість коштозаходу, заходів рисною вартістю, тис.грн. Всього у тому числі

тис.грн.

Зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря після впровадження повітроохоронних заходів, т очікуване фактичне

4

128,9

128,9

0,7

0,7

1

16,4

16,4

0,7

0,7

удосконалення технологічних процесів (включаючи перехід на інші види палива, сировини і т.ін.) будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд

-

підвищення ефективності роботи існуючих очисних установок (включаючи їх модернізацію, реконструкцію і ремонт) ліквідація джерел забруднення перепрофілювання підпри-

3 —

112,5 —

112,5

0,0

0,0 —


ємств (цехів, дільниць) на випуск іншої продукції

-

інші заходи

— —

Протягом 2009 року в сфері охорони атмосферного повітря фахівцями інспекції проведено 474 перевірки підприємств-забруднювачів атмосферного повітря. В ході проведених перевірок видано 281 припис, із яких виконано 165. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адмінвідповідальності притягнуто 161 особу (в т.ч. 86 посадових) на суму 17,9 тис. грн. Наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виявлено на 40 підприємствах (БДМУ, ВАТ “Красноїльський док”,СП ВКФ «Саторі», СП «Митаче», ДП «Хотинський лісгосп». «ДП “Сокирянський лісгосп» та ін.). Сума збитків, нанесених державі внаслідок забруднення атмосферного повітря складає 4,1 тис. грн.. За недотримання екологічних вимог - відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несправний стан пилоочисних установок, призупинено діяльність 13 суб’єктів господарювання. При перевірці підприємств проводились контрольні виміри викидів відпрацьованих газів автотранспорту. За перевищення викидів «СО» та «димності» у відпрацьованих газах призупинено експлуатацію 7 транспортних засобів на ВАТ «Денисівка». Проводиться контроль промвикидів в атмосферу від підприємств області. За 2009 рік відібрано 810 проб та проведено 5493 визначення забруднюючих речовин в них. На 15 підприємствах і організаціях виявлено невраховані викиди забруднюючих речовин. Це, зокрема, приватна школа «Надія», Буковинський державний медичний університет, ресторанноготельний комплекс «Кайзер», ТзОВ Бізнес–центр «Буковинський», АКБ «УкрСибБанк» (м. Чернівці), готельний комплекс «Мигово» (Вижницький рн), Вашківський лісопункт Сокирянського держспецлісгоспа, Красноїльський ДОК. На 4 підприємствах із 71 перевіреного було виявлено перевищення ГДВ (ТОВ «Меблі Токабо» - двічі, КП «Чернівцішляхбуд» (м. Чернівці), цегельний завод «Агробудсервіс» (Хотинський р-н)). У відповідності до проектної документації на 161 підприємстві джерела викидів обладнані пилоочисними установками, із них 158 од. циклони та рукавні фільтри для очистки повітря від викидів пилу деревини, пилу гіпсового, пилу мучного та пилу зернового, а також установка для спалювання органічних викидів ліній лакування жерсті ТОВ ВКТ “Арго”, гідро- фільтри фарбувальних камер меблевих підприємств. Проведено перевірки щодо ефективність роботи ПОУ на 34 підприємствах, з яких лише ДП Хотинський лісгосп не відповідав проектним нормативам очистки. За недотримання екологічних вимог, відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, призупинено експлуатацію джерел забруднення 8-х підприємств, в частині поводження з відходами – 1 підприємство: а саме: опалювальні котли дільниці по ремонту та виготовленню


меблів П.П.Івін С.В., ТОВ “Українська продовольча група”, УТОГ, акумуляторна МКП “Чернівецьке тролейбусне управління”, фарбувальна камера дільниці по ремонту та виготовленню меблів П.П.Івін С.В., дільниця ремонту автомобілів П.П.Коцур А.І., деревообробні верстати П.П.Венгринович П.В., автотранспортні засоби ДП “Обленерго”, а також заборонена діяльність по утилізації виробничих відходів П.П.”Міг”, с. Юрківці Заставнівського району, матеріали перевірки дільниці по ремонту та виготовленню меблів П.П.Івін С.В. для подальшого реагування. Протягом грудня виявлені порушення правил поводження з відходами, в тому числі небезпечними на підприємствах ТОВ ВКТ “Арго”, П.П. ” Купрум-голд”, а саме: передача свинцевих батарей відпрацьованих акумуляторів не ліцензованій організації, а також збір свинцевих батарей без відповідного дозволу Мінприроди. 3. Зміна клімату Зміна клімату є, можливо, найбільш важливою та складною проблемою в сфері охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття. Підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату представниками 150 країн свідчить про те, що зміна клімату є нагальною загрозою екології Землі та економічному розвитку людства. Головна мета Конвенції полягає в «стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему». Україна підписала Конвенцію в червні 1992 року, ратифікувала її в жовтні 1996 року, а в серпні 1997 року стала Стороною Конвенції. Відповідно до статті 4.2b цього документу Україна прийняла 1990 рік як базовий для оцінки антропогенних емісій вуглекислого газу та інших парникових газів, які не контролюються Монреальським протоколом. Програмою соціально-економічного розвитку Чернівецької області пріоритетними напрямками розвитку обасті визначено зокреме розвиток турисму, рекреації екологізація виробництва. На сьогоднішній день на території області підприємств, якіб здійснювали значний вплив на зміну клімату (викидали – СО2, СН4, N2О) немає. Порівняльний аналіз, проведений по кількох критеріях відносної ефективності, показує, що найбільш ефективними є заходи, пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з впровадженням засобів контролю та автоматизованого управління енергопостачанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження. Найменш ефективними заходами щодо зниження викидів ПГ є: впровадження нетрадиційних джерел енергії, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування для спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод. Основними заходами із скорочення зазначених викидів є реконструкція котелень МКП «Чернівцітеплокомуненерго», із заміною котлів з ККД – 75%


на котли з ККД до 92%, які працюють на газі. Відповідно до планів реконструкції очікується зменшення викидів основного парникового газу СО2 2007р. на 0,583 тис. тонн, 2008-1,214, 2009 – 0,105 тис.тонн. Адбсорбція парникових газів передбачається, насамперед за рахунок збільшення площі зелених насаджень у населених пунктах, а також збільшенням площі лісів та природно-заповідного фонду області. 4.Стан водних ресурсів Вода є одним з основних елементів біосфери. Жоден життєво важливий процес не може здійснюватись без води. Вода необхідна як для організму людини, так і для виробничих потреб - найбільше у промисловості та сільському господарстві. Річкова мережа області належить до басейнів двох основних річок Прута і Сірету, які займають відповідно 60 і 25,5 % її території. Річки басейну Дністра представлені невеликими водотоками, які становлять решту – 14,5 % загальної площі. Густота річкової мережі області становить 1,11 км/км2, в тому числі в басейнах Прута – 1,09 км/км2, Сірету – 1,34 км/км2, Дністра – 0,78 км/км2, Сучави – 1,14 км/км2. Відносячись до Прикарпатського регіону за цим показником Буковина значно виділяється серед інших в Україні . На території області протікає 4240 річок загальною довжиною 8966 км. Їх кількісні характеристики були визначені на основі картографічних та довідникових матеріалів. Річок, включаючи струмки і водотоки довжиною менше 10 км кожна, нараховується 4131, а їх загальна довжина 6597,5 км. Кількість водотоків довжиною 10 і більше кілометрів – 109, сумарною довжиною 2368,5 км. В залежності від площі басейну річки поділяються на великі, середні і малі. До великих належать водотоки, які мають водозбірну площу понад 50 тис. км2, середніх – більше 2 і до 50 тис. км2 і малих – до 2 тис. км2. Відповідно до цієї класифікації на території Чернівецької області виділяються: 1) одна велика річка: р. Дністер загальною площею басейну 72100 км2 (в межах області – 1190 км2) і довжиною 1352 к�� (в межах області – 290 км); 2) чотири середні річки: р. Прут загальною площею басейну – 27500 км2 (в межах області – 4836 км2) і довжиною 989 км (в межах області – 108 км), р Черемош загальною площею басейну 2560 км2 (в межах області – 1306 км2) і довжиною 80 км. Річка повністю протікає на межі з ІваноФранківською областю; р. Сірет загальною площею басейну 47600 км2 (в межах області – 2070 км2) і довжиною 513 км (в межах області – 100 км),


р. Сучава загальною площею басейну 2400 км2 (в межах області – 315 км2) і довжиною 140 км (в межах області – 28 км); 3) 4235 малих річок загальною довжиною 8360 км. До них належать 104 водотоки довжиною 10 і більше кілометрів кожний загальною протяжністю 1762,5 км та 4131 - довжиною менше 10 км кожний загальною протяжністю 6597,5 км. Загальні відомості про водні об’єкти та водні ресурси Чернівецької області Таблиця 4.1 № п/п 1 1. 2.

Показники 2 Кількість річок Їх загальна довжина

Од. вим. 3 шт

К-сть 4 4240

км

8966

шт

4131 6597,5

в тому числі: 3. 4.

Кількістьрічок.Включаючи струмки, водостокидовжиною менше10км Їх загальнадовжина

5.

Кількістьрічокдовжиною10 ібільшекм

6.

Їх загальна довжина

7.

Кількість малих річок (S басейну до 2 тис. км2) Їх загальна довжина Кількість середніх річок (Прут, Черемош, Сірет, Сучава) 2000,1 50000 км2) Їх довжина в межах області

8. 9. 10. 11.

Кількість великих річок – Дністер ( S басейну більше 50 тис.км2)

12.

Довжина в межах області

13.

Поверхневий стік, що формується в межах області: В середній щодо водності рік Маловодний рік 75% забезпеченості Маловодний рік 95% забезпеченості Кількість водосховищ Їх загальна площа водного дзеркала

14 15.

(S басейну

км шт

109

км

2368,5

шт

4235

км шт

8360 4

км

316

шт

1

км

290

млн. м3 млн. м3 млн. м3 шт тис.га

1300,9 979,6 669,6 4 14,929

16.

Їх загальний об'єм - повний

млн.мЗ

3035,53

17.

Їх загальний об'єм – корисний

млн.мЗ

3030,95

в тому числі: 18.

Кількість водосховищ, об'ємом до 10 млн. мЗ

шт

2

19.

Їх загальна площа водного дзеркала

га

138

20.

Їх загальний об'єм - повний

млн.мЗ

4,53

21.

їх загальний об'єм - корисний

млн.мЗ

22.

Кількість водосховищ об’ємом від >10 до 100 млн. м³

шт

2,95 1


23. 24. 25.

Загальна площа водного дзеркала

га

591

Їх загальний об'єм - повний

млн.мЗ

31

Їх загальний об'єм - корисний

млн.мЗ

26.

Кількість водосховищ об’ємом більше 100 млн. м³ - Дністровське

27. 28. 29.

шт

1

Загальна площа водного дзеркала

тис.га

14,2

Загальний об'єм - повний

млн.мЗ

3000

млн.мЗ

Загальнийоб'єм -корисний

30.

Кількість ставків (станом на 01.01.2009 р.)

31.

Їх загальна площа водного дзеркала

2000

шт

1150

га

4394,2 З

32.

Їх загальний об’єм

33.

Їх загальна площа водного дзеркала

34.

Їх загальний об’єм

35.

Кількість озер

36.

Їх загальна площа водного дзеркала

37. 38.

28

млн.м

43,942

га

2929,1

млн.мЗ

29,291

шт

15

га

40 3

Їх загальний об’єм Кількість паспортизованих річок їх загальна довжина їх загальна площа водозборів кількість водогосподарських паспортів

млн.м

0,04

шт

70

км

1373

км² шт

4597 32

Таблиця4 2

Річкова мережа Головна річка (велика, середня) Дністер Прут в т. ч. Черемош Сірет в т. ч. Сучава Разом по області:

Площа басейну, км2 *

Довжина річки, км *

72100 1190 27500 4836 2560 1306 47600 2070 2400 351

1352 290 989 108 80 80 513 100 140 28

8096

606

* - в чисельнику – вся площа і довжина, - в знаменнику – в межах області.

Кількість малих річок, шт. В т. ч. L< Всього 10 км

Сумарна довжина малих річок, км В т. ч. L< Всього 10 км

Густота річкової мережі, км/км2

191

176

643

432

0,78

2584

2523

5078

3947

1,07

1601

1582

2398

1940

1,90

1461

1432

2639

2218,5

1,32

350

343

371,5

307

1,14

4235

4131

8360

6597,5

1,11


В межах області знаходяться 4 водосховища. Два із них, що належать до Дністровського каскаду, розташовані на кордоні з Хмельницькою та Вінницькою областями і їх греблі віднесені до її території. Загальна площа водосховищ області становить 14,9 тис. га. Вони займають 70% території, що знаходиться під водою. Найбільшим із них, яке відноситься до категорії великих місткістю більше 100 млн. м3, є Дністровське. Буферне – об’ємом 31 млн. м3 належить до середніх. Два малі водосховища (об’ємом більше 1 і до 10 млн. м 3 кожне) розташовані у Новоселицькому районі та називаються 1 – Водосховище на р. Черлена, 2 – Водосховище в с. Костичани Новоселицького району. За період експлуатації вони частково замулились і їх теперішні основні параметри не відповідають проектним. Відомості про водосховища наведені в таблиці 4.3, а також в їх переліку (таблиця 4.4). До ставків віднесені штучні водойми місткістю до 1 млн. м3. Практично всі вони побудовані на малих річках та їх притоках, в результаті чого стік цих водотоків в певній мірі зарегульований. Зарегульованість річок спричинила поступове замулення водойм, яке становить 20 – 30 % їх об’єму. Ставки використовуються в основному для риборозведення і кілька із них – технічного водопостачання. Таблиця 4.3

Наявність ставків і водосховищ в адміністративних районах

№ п/п

Райони, обласний центр

шт.

Ставки Площа водної поверхн і, га

К - сть,

К - сть, Об’єм, млн. м3 шт.

Водосховища Площа Об’єм, млн. м3 водної поверхні, Повний Корисний га

1

Сокирянський

182

495,9

4,959

2*

5941,0*

1159,0*

775,4*

2

Кельменецький

135

477,6

4,776

1*

7520,0*

1590,0*

1060,0*

3

Хотинський

97

471,0

4,710

1*

1330,0*

282,0*

188,0*

4

Новоселицький

137

563,2

5,632

2

138,0

4,53

2,95

5

Заставнівський

181

559,9

5,599

-

-

-

-

6

Кіцманський

146

1106,1

11,061

-

-

-

-

7

Глибоцький

45

200,5

2,005

-

-

-

-

8

Герцаївський

29

89,4

0,894

-

-

-

-

9

Сторожинецький

87

284,4

2,844

-

-

-

-

10

Вижницький

86

111,7

1,117

-

-

-

-

11

Путильський

17

12,8

0,128

-

-

-

-


12

м. Чернівці Разом:

Назва водного об’єкту р. Дністер р. Прут Р. Сірет

8

21,7

0,217

-

-

-

-

1150

4394,2

43,942

4

14929,0

3035,53

2026,35

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 31,12 36,55 6,124

Використано води 22,11 33,16 6,04

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти З них забруднених всього зворотних вод 6,999 4,312 38,37 5,64 2,493 0,195

* - у кількість, площу і об’єм водосховищ увійшло Дністровське, що розташоване в межах 3-х районів

Перелік водосховищ Чернівецької області Таблиця 4.4 № п/п

1

2

3

4

Найменування водосховища, місця розташування греблі Водосховище на р. Черлена, с. Ванчиківці Новоселицького рну Водосховище в с. Костичани Новоселицького рну. с. Костичани Новоселицького рну Дністровське м. Новодністровськ Буферне с. Василівка Сокирянського рну

Найменуван ня річки, тип водосховищ а

Площа водного дзеркала, при НПР, га

Черлена, руслове

98

Разом по області

Об’єм водосховища, млн. м3 Повний

Корисний

3,16

2,01

Відомча належніст ь водосхови ща Ванчиківе цька і Черленівсь ка сільські ради

Призначення водосховища

Риборозведення

0,94

Костичанс ька сільська рада

Риборозведення

3000

2000

Дністровсь ке БУВР

Протиповеневе, енергетика

591

31

23,4

ДАЕК “Дністроен ерго”

Енергетика

14929

3035,53

2026,35

-

-

Щербинці, руслове

40

1,37

Дністер, руслове

14200

Дністер, руслове -

Згідно державного земельного кадастру Чернівецької області площа земель, зайнятих річками становить 2,6 тис. га, озерами – 40 га, ставками - 4,39 тис. га, водосховищами – 14,9 тис. га, відкритими заболоченими землями – 1,22 тис. га. Крім того 0,64 тис га земель водного фонду знаходяться під каналами осушувальних систем. Забір, використання та відведення води Таблиця 4.5 Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної

Одиниця виміру 2 млн. м3 млн. м3 млн. м3

2007 рік

2008 рік

2009 рік

3 70.84

4 71.38

5 73.79

48.41 22.43

51.52 19.86

52.45 21.34


морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього

млн. м3 м3 млн. м3

0 77.3008 47.613

0 77.8901 41.634

0 80.5198 42.968

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

12.39 20.8 14.42 0.003 51.9554 10.46

11.54 16.7 13.39 0.004 45.4311 11.25

10.67 18.54 13.72 0.038 46.8868 11.84

14.77

15.76

16.05

88.846

4509.641

51.581

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

0 3.07 0.001 42.885

0 3.029 0.001 44.611

0 3.2 0.001 48.38

млн. м3

42.885

44.611

48.38

млн. м3

18.64

14.39

14.92

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

18.64 -0 -0 16.02 8.225

14.39 0 0 19.18 11.041

14.92 0 0 23.34 10.12

млн. м3 млн. м3

3.143 5.082

6.12 4.921

4 6.12

м3

46.7962

48.6796

52.7924

у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.6 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі

Використано води

З неї на

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього У тому числі З них без забруднених очищенн я 0,006 -

Побутово питні потреби

Виробничі потреби

0,035

0,029

0,006

0,004

0,004

0,090

0,062

0,028

0,001

0,001

0,001

19,12

10,04

9,08

23,53

9,21

4,870

39,87 0,970

0,019 0,113

7,878 0,857

22,86 0,508

0,004 0,113

0,100

-

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод


Річка Дністер. Відбір проб поверхневих вод у прикордонній зоні Дністра здійснювався в 2 пунктах спостереження (с. Наславча та м. МогилівПодільський). У І-му кварталі в прикордонних пунктах забруднення по азоту загальному досягало 2,5-2,9ГДК. Також було відмічено незначне підвищення показника рН до 8,7 од. (вода «слабо лужна»). Пріоритетними забруднювальними речовинами водного середовища холодної пори були біогенні речовини (сполуки азоту). У ІІ-му кварталі також спостерігалось перевищення по азоту загальному до 1,5ГДК та залізу - до 2,1ГДК. В минулому році всі показники відповідали нормам. В ІІІ-му кварталі знову спостерігалось перевищення по залізу загальному до 1,4 ГДК. В ІV кварталі в листопаді було виявлено незначне підвищення показників БСКп - у 1,2 рази та заліза загального – 1,1ГДК. В порівнянні з минулим роком якісний стан поверхневих вод басейну в прикордонній зоні погіршився по двох основних блоках забруднень – біогенному та специфічному. Якість вод в даному районі Дністра - «помірно забруднені*». Характерною особливістю 2009 року була присутність у поверхневих водах певної кількості заліза до значень 2,1ГДК. Перевищення даної сполуки фіксувалося особливо в прикордонних пунктах спостереження. Річка Пут. В прикордонному пункті спостереження - с. Костичани в кінці року зафіксовано невідповідність по санітарним нормам по показнику БСКп у 1,3 рази. Загалом екологічний стан поверхневих вод р. Прут в прикордонній зоні відповідав нормам вод, призначеним для загальногосподарського використання. В цілому відмічається покращення якості поверхневих вод у 2009 році (вміст органічного забруднення зменшився у 1,5 рази). Води в річці в прикордонній зоні відносяться до класу «помірно забруднених»*. Річка Сірет. Дослідження проводилися в прикордонному пункті - с. Черепківці лише у грудні. Всі показники знаходилися в межах норми. Якість води річки належить до класу «чисті»*. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Басейн р. Дністер За результатами гідрохімічних досліджень, проведених у 2009 році, поверхневі води середньої частини басейну Дністра відносяться до гідрокарбонатно-кальцієвих І-го типу (за співвідношенням основних іонів). Мінералізація менше 1000 мг/дм3, вміст хлоридів, сульфатів, СПАР, фенолів зазвичай не перевищував ГДК. Жорсткість води у Дністровському водосховищі коливалася в діапазоні 2,3-3,9 мг/дм3 (м’які води).


Природні чинники формування якості вод Дністра У І-му кварталі відмічалася суха морозна погода (сформовані снігозапаси були меншими за норму і в середньому склали 30% норми). В березні показник азоту загального збільшився до 1,4ГДК в пункті спостереження с. Митків. Показник жорсткості на протязі кварталу коливався в діапазоні 3,5-6,7 мг-екв/дм3 (від помірно твердих до твердих). Пріоритетними забруднювальними речовинами водного середовища холодної пори були органічні сполуки (за показником БСКп) та біогенні речовини (сполуки азоту). Якісний стан поверхневих вод р. Дністер та Дністровського водосховища погіршився. В аналогічний період минулого року всі показники відповідали нормам. Характерним для ІІ-го кварталу було деяке підвищення показників органічного забруднення у передлітній період - на питному водозаборі с. Митків – у 1,5 рази. На початку літа показник розчиненого кисню почав опускатися до позначки 8,88 мг/дм3, що свідчило про початок «цвітіння води». В порівнянні з аналогічним періодом минулого року у 1,5 рази збільшилася кількість органічного забруднення. В минулому році всі показники відповідали нормам. Якісний стан Дністра у ІІ-му кварталі погіршився по показниках органічного забруднення та залізу (збільшення у 1,5-2 рази). ІІІ квартал відзначався літньою меженню з маловодною фазою водності. Загалом спостерігалася сонячна погода з дефіцитом опадів. В свою чергу це вплинуло на застій в поверхневих водах органіки, надлишок якої спостерігався в басейні (досягала значень - 18 мгО2/дм3 по нормах ХСК та 4,5 мгО2/дм3 – по БСКп). Показник розчиненого кисню опускався до позначки 6,4 мг/дм3 (абсолютна відсутність опадів в серпні). В ІV кварталі річкові води були розбавлені інтенсивними опадами в середині осіннього періоду. В даний час було відмічено покращення в розрізі основних забруднювачів - біогенних та специфічних. На водозаборі м. Чернівці (с. Митків) органічне забруднення в жовтні досягло значень по БСК 5 5,1 мгО2/дм3 та ХСК 16,5 мгО2/дм3. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року ситуація залишилася незмінна – в поверхневих водах була присутня певна кількість органіки. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року відзначалося покращення в частині біогенного забруднення (вміст азоту зменшився у 3,7 рази). Висновки по басейну р. Дністер: В басейні Дністра у 2009 році відмічалося погіршення показників органічного (до 1,7 разів) та біогенного забруднення (до 2,9ГДК), влітку розчинений кисень опускався до значень 6,4 мгО2/дм3. На Дністровському водосховищі характерним було підвищення показника заліза загального на протязі цілого року до значень 2,1ГДК.


В порівнянні з минулим роком якісний стан поверхневих вод басейну погіршився по трьох основних блоках забруднень – органічних, біогенних та специфічних. Якість вод варіює між «помірно забрудненими*» і «забрудненими*». Пріоритетні забруднювальні речовини водного середовища 2008-2009 роки були досить контрастними для басейну річки Дністер, так як у 2008 році пройшов катастрофічний паводок, який і сформував основну картину якості поверхневих вод басейну та її наслідки у другому півріччі. В 2009 році навпаки - спекотне літо та відсутність значних опадів в басейні в період липня - вересня. Тому об’єктивно оцінити покращення чи погіршення можливо лише для холоднішої пори року (зима – весна). Характерною особливістю 2009 року була присутність у поверхневих водах певної кількості заліза. Дана тенденція не носила локального характеру, скоріше вона стала правилом, аніж виключенням у цьому періоді. Перевищення даної сполуки фіксувалося на Дністровському водосховищі та прикордонних пунктах спостереження (див. Графік 1). Крім того, характерним забруднювачем для вод Дністра залишається органічне забруднення – вплив житлово-комунальних стоків (за показниками БСК5, БСК20 та ХСК, див. Діаграма 1) та біогенні речовини (сполуки азоту), що є наслідком неефективного ведення сільського господарства в прибережних зонах басейну.

Графік 1


Графік зміни концентрації заліза загального в басейні Дністра у 2008-2009 рр.

мг/дм3 0,7 0,6 0,5 0,4

2008 р.

0,3

2009 р.

0,2 0,1 0 СередньоПодільський Дністер

Дністровське водосховище

Прикордонні пункти спостереження

Діаграма 1

Розподіл основних забруднювачів в басейні Дністра у 2009 р. ( % ) 60 50 40

БСК5, БСК20

30 20

Азот загальний Залізо

10

ХСК

0 БСК5, БСК20

Азот загальний

Залізо

ХСК

%


Графік 2

Графік 3


Графік 4


Басейн р. Прут В зв’язку зі скороченням програми моніторингу неможливо дати ґрунтовну оцінку змінам якості поверхневих вод, що відбулися в басейні. Періодично спостерігалося забруднення органікою (до 1,3 разів) в с. Магала (місце скиду стічних вод) та азоту до 1,2ГДК. Загалом екологічний стан поверхневих вод р. Прут відповідав водам, призначеним для загальногосподарського використання.


У другій половині року покращення в басейні спостерігалося в розрізі біогенного забруднення, його вміст зменшився у 1,5 рази. Висновки по басейну р. Прут: В басейні Прута поверхневі води відповідають призначенню загальногосподарського використання. В зимовий період спостерігалося незначне забруднення органікою в місцях значних скидів стічних вод та біогенними речовинами. Інші показники знаходилися в межах норми. В цілому відмічається покращення якості поверхневих вод у 2009 році в усьому басейні (вміст органічного забруднення та специфічних речовин зменшився у 1,5 рази). Води в річці нижче м. Чернівці відносяться до класу «помірно забруднених»* (на питному водозаборі Прута – «чисті» *). Річка Сірет. Дослідження проводилися в пункті спостереження м. Сторожинець (водозабір) лише у грудні. Всі показники знаходилися в межах норми. Якість води річки належить до класу «чисті»*. В порівнянні з минулим роком якісний стан поверхневих вод р. Сірет не змінився - вода вважається чистою, оскільки відповідає нормам по всім показникам. * - оцінка проведена за показником органічного забруднення відповідно до методики Крилова А.В. **

- якість поверхневих вод річок Дністер, Прут та Сірет на території Чернівецької області представлена в Додатку 5. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Таблиця 4.5 № п/п 1 2 3 4 5

Пункти спостереження Питний водозабір с. Митків Дністровське водосховище Прикордонні пункти спостереження р. Дністер р. Прут (прикордонна зона) р. Прут (с. Магала)

Цезій-137, пКі/дм3 1,03-1,23 1,09-1,18 1,05-1,18

Стронцій-90, пКі/дм3 0,15-0,17 0,15-0,16 0,14-0,17

1,10-1,21 1,09

0,12-0,15 0,14

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Аналіз антропогенного навантаження та екологічного стану річок Дністер, Прут та Сірет на основі проведених вимірів по Державній програмі моніторингу вод, здійснення моніторингу транскордонних вод, експедицій, а також інспекторських перевірок по дотриманню вимог Водного законодавства України дав можливість виявити актуальні проблеми, які потребують вирішення. Серед цих проблем основними є такі:


1) береги річок (в тому числі берегова лінія Дністровського водосховища) забруднені сміттям (пластик); 2) існує стала тенденція щодо все більшого забруднення водних об’єктів внаслідок неупорядкованого водовідведення стічних вод населених пунктів та господарських об’єктів (є велика кількість застарілих очисних споруд і технологічних схем очистки замортизованих каналізаційних мереж, які знаходяться в аварійному стані; майже всі колектори та очисні споруди водопровідно-каналізаційного господарства потребують капітального ремонту та реконструкцій - приміром можуть бути очисні споруди м. Новодністровськ). Це призводить до погіршення якості води, навіть в умовах значного спаду виробництва; 3) скорочення мережі і програм спостережень на водних об’єктах, відсутність автоматизованої постійно діючої системи моніторингу екологічного стану водних об’єктів і якості води; 4) заростання прибережної акваторії Дністровського водосховища синьо-зеленими водоростями та відсутність захисних лісонасаджень, закріплення меж прибережно-захисних смуг; 6) недостатнє фінансування для проведення ефективного контролю за здійсненням моніторингу вод, а також технічно-застарілі засоби вимірювальної техніки і їх недостатня наявність в лабораторіях моніторингу вод; Для вирішення вищезазначених проблем необхідно провести ряд заходів для поліпшення стану якості води і використання водних ресурсів: 1) розробити технологічні норми споживання і використання водних ресурсів на водогосподарських об’єктах; 2) скоротити обсяги споживання і скиду забруднених стічних вод за рахунок удосконалення технологічних процесів у різних галузях промисловості; 3) удосконалити систему моніторингу та контролю за станом водних об’єктів; 4) придбати необхідні технічні засоби для очистки берегів та заток від сміття (пластикові пляшки); 5) провести необхідні водоохоронні заходи в прибережних смугах та природоохоронних зонах, а саме: закріплення їх меж, створення захисних лісонасаджень та травостою, здійснення постійного контролю за дотримання режиму їх використання, регламентованого законодавством; 6) виділити кошти на придбання сучасних засобів вимірювальної техніки. Протягом 2009 року в сфері охорони та використання водних ресурсів здійснено 402 перевіркт щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України. По виявлених порушеннях до адміністративної відповідальності притягнуто 763 особи (в т. ч.37 посадових) на суму 53,4 тис. грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства, основними з яких є забруднення поверхневих водних об’єктів недостатньо-очищеними зворотними водами та порушення правил водокористування виставлено 40


претензій та позовів на суму 27,1 тис. грн., із яких стягнуто 37 претензій та позовів на суму 18,5 тис. грн. За відсутність дозвільних документів на спеціальне водокористування, призупинено діяльність 5 суб’єктів господарювання. Проводились перевірки суб’єктів господарювання, які орендують землі водного фонду (ставки) для риборозведення. В ході перевірок встановлено, що окремими суб’єктами господарювання забір та використання водних ресурсів здійснювався самовільно, тобто без наявності дозволу на спеціальне водокористування. Одночасно порушувались умови господарювання в прибережних захисних смугах водних об’єктів (розорювання та засмічення). Орендаторів ставів та відповідальних працівників підприємств, що допустили вищевказані порушення, притягнуто до адмінвідповідальності та видані відповідні приписи на усунення виявлених порушень. Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області постійно проводиться моніторинг річок Прут, Дністер, Сірет на вході в область і на виході з області. Крім того, контролюється робота очисних споруд ДКП «Чернівціводоканал», районних ВУЖКГ та підприємств, які здійснюють скиди зворотних вод безпосередньо у водні об'єкти. Протягом 2009 року працівниками інспекції відібрано 208 проб зворотних і поверхневих вод та проведено в них 3527 визначень забруднюючих речовин. В результаті проведених досліджень в контрольних створах на основних річках області (Дністер, Прут, Сірет, Черемош) концентрації забруднюючих речовин не перевищували нормативів ГДК. Проводиться регулярний контроль якості води в річках Прут і Сірет (притоки 1-го порядку р. Дунай) на кордоні з Румунією. За звітний період проведено 24 спільних відбори проб води. За весь час спостережень аварійних забруднень названих річок та перевищень гранично допустимих концентрацій по окремих показниках не спостерігалось. При контролі скидів зворотних вод перевищення нормативів ГДС спостерігаються майже на всіх підприємствах, що перевіряються. Протягом 2009 року таких перевищень виявлено при здійсненні 36 перевірок. Це пов'язано з недостатньою ефективністю роботи очисних споруд, або, в окремих випадках, з їх повною технічною несправністю. Крім того ряд підприємств і організацій, які мають скиди у водойми, не оформили дозволи і не отримали ліміти на скид зворотних вод (туркомплекс «Мигово», військове містечко прикордонного загону в с. Черепківка). Проводились планові перевірки щодо ефективності роботи каналізаційних очисних споруд житлово-комунальних господарств та підприємств. За допущення понаднормативного скиду забруднюючих речовин у зворотних водах Заставнівському ВУЖКГ виставлена претензія в сумі 320,5 грн., за забруднення водних об’єктів при скиді недостатньо очищених зворотних вод виставлено претензії ДКП «Чернівціводоканал» 256,1 грн. та ДП ДГ «Центральне» - 161,16 грн. Виставлено позов на відшкодування збитків за забруднення прикордонної р.Сірет Сторожинецькому ЖКГ на суму 1682,3 грн. За порушення водоохоронного


режиму поверхневих водних об’єктів виставлені претензії КП «Сокиряниблагоустрій» в сумі 507,5 грн., Новоселицькому ВУЖКГ – 1004,5 грн., ДКП «Чернівціводоканал» - 7152,1 грн. та Кіцманському ВУЖКГ – 93,6 грн. грн. Не стабільно працюють очисні споруди ДКП «Чернівціводоканал». При щомісячному контролі скидів постійно виявляємо перевищення ГДС по амонію (від 1,4 до 10 раз), нітритам (від 4 до 10 раз), БСК5 (від 1,3 до 4,8 рази). По даних відділу інструментально-лабораторного контролю встановлено перевищення понаднормативного скиду забруднюючих речовин у зворотних водах, що скидаються у р.Дерелуй Глибоцьким ВУЖУКГ та р. Прут ДКП «Чернівціводоканал». За дані порушення підприємствам виставлені претензії на загальну суму в сумі 432,7 грн. Враховуючи те, що в районних центрах області каналізаційні очисні споруди не можуть забезпечити належну очистку зворотних вод, а на скиді у водні об’єкти кількість забруднюючих речовин перевищує встановлений норматив, головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища області видані приписи головам райдержадміністрацій, міських та селищних рад щодо прийняття заходів по забезпеченню належної очистки стічних вод. Згідно плану роботи проведено перевірку по дотриманню вимог природоохоронного законодавства інфекційними відділеннями ряду районних лікарень області. Встановлено, що даними установами допускаються окремі порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони та використання водних ресурсів, а саме - забір та використання підземних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування, порушення правил первинного обліку забраної води, самовільний скид зворотних вод у поверхневі водні об’єкти та ін. По виявленим фактам порушення права державної власності на води та за порушення правил водокористування відповідальних працівників даних установ притягнуто до адміністративної відповідальності та виставлено 1 претензію на суму 355,5 грн. Спільно з представниками ДКП «Чернівціводоканал» здійснено перевірку абонентів водоканалу ТОВ «Букофрут», ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», ДП «Лужанський експериментальний завод», які скидають свої виробничі стічні води в каналізаційну мережу міста у відповідності до укладених договорів. Для досягнення нормативів скиду забруднюючих речовин, встановлених правилами приймання стічних вод в каналізацію, товариством «Букофрут» закінчується будівництво локальних очисних споруд. При відборі проб води на двох інших підприємствах лабораторією ДКП «Чернівціводоканал», перевищень норм скиду не виявлено. В листопаді здійснено перевірку дотримання вимог водоохоронного законодавства та виконання приписів підприємцями при оренді ставкових господарств в Кіцманському та Глибоцькому районах. При здійсненні даних перевірок особлива увага приділялась питанням стану гідротехнічних споруд,


можливості зарегулювання стоку в період паводків та повеней. За відсутність дозволів на спеціальне водокористування при риборозведенні та невиконання раніше виданих приписів 12 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Загальна сума штрафів склала 1037 грн.. Підраховані збитки 4 суб’єктам господарювання за самовільне використання води на суму 17,4 тис. грн. Матеріали перевірок передані в правоохоронні органи.

5.1. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Чернівецькою обласною державною адміністрацією, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища спільно з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, іншими природоохоронними організаціями області проводиться відповідна робота по формуванню екомережі. Працює координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі області. Вимоги загальнодержавної програми формування національної екомережі України до 2015 року доведено до безпосередніх виконавців. Дане питання обговорено на розширеному засіданні колегії держуправління за участю представників районних державних адміністрацій, районних рад та обласних управлінь лісового і сільського господарства. На засіданнях координаційної ради розглянуті питання: “Про основні напрямки реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Чернівецькій області” та “Про утворення робочої групи по обгрунтуванню рекомендованих територій та об’єктів для заповідання”. 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових. Розвиток екомережі є одним з важливих пріоритетів в діяльності держуправління. В даний час площа природно-заповідного фонду області становить 11,9 % її території, що майже в два з половиною рази більше середнього показника в Україні. Потрібно зазначити, що цей показник досягнуто в значній мірі завдяки спільній і цілеспрямованій діяльності держуправління, в першу чергу з Путильською, Сторожинецькою та Вижницькою районними державними адміністраціями. Відсоток заповідності території цих районів в 1,5-2,5 рази перевищує загальнообласний показник. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га

Таблиця 5.1 Категорії землекористування Землі природного призначення

2000 59,1

2005 84,5

2006 84,5

2007 85,6

2008 85,8

2009 96,5


Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

0,8

0,9

0,9

0,9

0,9

0,2

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,1

2,2 0.02 0,03 0,03

11,1 0,02 0,03 0,03

11,1 0,02 0,03 0,03

11,1 0,02 0,03 0,03

11,1 0,02 0,03 0,03

9,2 0,1 0,1 -

-

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

55,3

70,8

71,8

72,9

72,9

86,1

Надмірна розораність земель, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, а інтенсивна господарська діяльність призводить до великого навантаження на природне середовище і, відповідно, до зміни ландшафтів, збіднення рослинного і тваринного світу. Запобігти цьому можна в значній мірі шляхом заповідання, взяття цих об’єктів під спеціальну охорону держави. Проте не скрізь цьому надають практичного значення. Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця 5.2

Рекреаційні території

Землі під консервацією

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Проблемні питання формування екомережі на Буковині розглядалися на семінарі, що проходив на базі еколого-просвітницького центру НПП “Вижницький” та міжнародний науково-практичній конференції на базі ЧНУ ім. Ю. Федьковича, регулярно висвітлювалися в теле- радіопередачах під рубриками “Природа і ми”, “Відповідаємо на Ваші запитання”, “З цілющих джерел” тощо. На сторінках місцевої преси публікуються статті з даної тематики. Видано інформаційно-довідкові ілюстровані журнали “Зелений

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Курортні та лікувальнооздоровчі території

6

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним сіножаті Пасовища, покривом

Ліси та інші лісовкриті площі

5 2,7 26,2 3,7 0,1 6,5 3,8 2,2 1,2 1,0 1,5 22,6 25,0 96,5

Землі водного фонду

4 2,7 26,2 3,7 0,1 6,5 3,8 2,2 1,2 1,0 1,5 22,6 25,0 96,5

Водоохоронні зони, винесені в натуру

3 15,2 90,3 67,4 30,9 61,9 60,9 67,0 73,8 71,6 66,1 116,0 87,8 809,6

Складові елементи екомережі, тис. га Відкриті заболочені землі

2 м.Чернівці Вижницький р-н Глибоцький р-н Герцаївський р-н Заставнівський р-н Кіцманський р-н Кельменецький р-н Новоселицький р-н Хотинський р-н Сокирянський р-н Сторожинецький р-н Путильський р-н РАЗОМ

Загаль на площа екомер ежі, тис. га

Водно-болотні угіддя

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Загальн а площа, тис. га

Об’єкти ПЗФ

№ з/п Одиниці адміністративнотериторіального устрою

16


пояс Чернівців” та “Буковина для всіх”, випущено плакати “Рослинний і тваринний світ Карпатського регіону” в рамках проекту “Популяризація Червоної книги”. З врахуванням прикордонного розташування Буковини вивчається можливість організації транскордонних заповідних об’єктів — білатерального міждержавного природного українсько-румунського резервату на базі НПП “Черемоський” (Чернівецька обл.), прилеглого ландшафтного заказника “Чивчино-Гринявський” (Івано-Франківська область) та окремих територій національного парку “Родна” (Румунія). Цілеспрямованої практичної роботи по створенню обласної кадастрової бази даних флори та фауни не здійснюється через відсутність відповідних інструкцій та фінансування. Вона ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. Розвиток природно-заповідного фонду, формування екомережі області є приорітетними напрямками роботи держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області. 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення. 1. Основною проблемою при створенні нових об’єктів ПЗФ – відмова землекористувачів надавати погодження на створення нових заповідних об’єктів, навіть якщо при цьому не передбачається вилучення земельної ділянки та зміни її цільового призначення. Пояснюється це, насамперед, небажанням отримати нові проблеми у вигляді посилених вимог природоохоронного законодавства щодо утримання заповідної території. 2. Вплив процесу приватизації земель на розширення природно-заповідного фонду: - приватизація негативно впливає на процес розширення ПЗФ. Як правило, для заповідання вибираються найкращі ділянки ландшафтів (саме для їх збереження і створений природно-заповідний фонд), але внаслідок їхньої естетичної цінності, саме вони і є найбільш привабливими для інвесторів в плані розвитку туристично-розважальної галузі. 3. Визначення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду. Відсутність державних актів іноді провокує територіальні претензії суміжних землекористувачів в процесі приватизації. 4. Практично відсутність фінансування на утримання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також на виготовлення державних актів та винесення меж на місцевості. 5. Складне економічне становище більшості землекористувачів, у віданні яких знаходяться об’єкти ПЗФ, не сприяє утриманню територій та об’єктів у належному стані. Методи адміністративного впливу на землекористувачів, як правило, позитивних результатів не дають. Це стосується підприємств,


установ і організацій всіх форм власності, а також органів місцевого самоврядування (міських, сільських і селищних рад), в кошторисах (бюджетах) яких фінансування природоохоронних заходів (в т.ч. утримання об’єктів ПЗФ) не закладено. В результаті спостерігається погіршення стану теритоій та об’єктів, збіднення видового складу фауни та флори. 6. Відсутність фінансування наукових досліджень та пошукових робіт. Фактичне припинення (на даний час) науково-пошукових робіт є потенційною загрозою для повноцінного моніторингу загального стану природно-заповідного фонду (та його складових), а також створення екомережі. Для зменшення техногенного і антропогенного впливу на ліси в області затверджена спеціальна програма – „Ліси Буковини”. Метою програми є розробка науково-технічних засад ощадливого комплексного використання ресурсів лісу, що забезпечує збереження і відновлення його біорізноманіття, як важливої умови сталого розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях. Зважаючи, що головною загрозою для збереження біорізноманіття є антропогенний вплив на лісові екосистеми і зниження їх біологічної стійкості, визнано, що для вдосконалення системи ведення лісового господарства необхідно провести експериментальну перевірку технологій організації рубок головного і проміжного користування, способів відтворення лісів, реалізацію принципів цілісного лісокористування, розвивати систему малих охоронних територій. Програмою встановлено, що найпильнішої уваги потребують гірські ліси, які є найбільшими осередками збереження біорізноманіття і, одночасно, найуразливішими лісовими екосистемами щодо екстремальних проявів клімату (селі, вітровали тощо) та головними чинниками зміцнення гірських схилів та регуляції вологообігу. Єдиним напрямком оптимізації системи ведення лісового господарства у горах є перехід на принципи оптимізації водозборів. На території лісового фонду області застосування хімічних препаратів для захисту рослин від шкідників та хвороб лісу не здійснювалося, масового ураження лісових масивів не виявлено. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека Таблиця 5.3 Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

5.2.1. Лісові ресурси.

Кількість видів 1600

2000 108 -

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 2008 108 108 108 108 -

2009 108 -


Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області першочергову увагу приділяє стабілізації стану лісів внаслідок техногенного і антропогенного впливу на їх екосистеми. На виконання державної програми “Ліси України” на 2002–2015 роки в області продовжується впровадження нових природозберігаючих технологій лісозаготівель, перехід до водозбірно-ландшафтних принципів господарювання, систем ведення лісового господарства на зональнотипологічній основі. Зокрема, на постійному контролі держуправління знаходиться впровадження вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево–букових лісах Карпатського регіону”. В гірських та передгірських районах області здійснюються 2-3-х прийомні рубки головного користування. За 2009 рік майже 70% рубок головного користування в лісогосподарських підприємствах області – рівномірно-поступові рубки. Це має позитивний ефект, оскільки на площах кінцевих прийомів рівномірно-поступових рубок забезпечується природне лісовідновлення, що дає можливість значно знизити вплив суцільних рубок на навколишнє природне середовище, зменшити витрати на створення нових насаджень, скоротити терміни вирощування деревостанів тощо. На виконання ст. 9 названого Закону в Путильському держлісгоспі впроваджуються канатно-підвісні установки для спуску деревини з гір, а в Берегометському лісомисливському господарстві – колісні трактори, що дає значний не тільки екологічний, але і економічний ефект. Загальна площа лісів Чернівецької області становить 260,2 тис. га, це 32,0 % усієї території області, з яких ліси I групи — 98,3 тис. га, або 38,1 %, в тому числі: 40,7 тис. га – ліси зелених зон навколо населених пунктів, 10,7 тис. га – ліси, що виконують переважно водоохоронні функції, 15,2 тис. га — ліси, що виконують захисні функції. До експлуатаційних відносяться ліси, головним завданням яких є вирощування насаджень для задоволення потреб народного господарства в деревині. Площа лісів державних лісогосподарських підприємств становить 175,4 тис. га, агропромислових формувань – 68,3 тис. га, Чернівецького військового лісгоспу – 6,8 тис. га., національного природного парку “Вижницький” – 8,2 тис. га. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.4 № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної

1.2 1.3 2. 3.

Одиниця виміру 3 тис.га

Кількість

Примітка

4 260,2

5

175,4 236,2 29,2


площі регіону)

Запас деревини в лісах області становить 62,9 млн. м3, в тому числі стиглих і перестиглих насаджень 16,9 млн. м3, що створює можливість рівномірного користування на перспективу. Лісокористування в області та ведення лісового господарства лісокористувачами здійснюється згідно рекомендацій лісовпорядкування та відповідних нормативних документів. Рубки головного користування проводяться в межах затверджених розрахункових лісосік та встановлених лімітів лісосічного фонду. Аналіз цих даних свідчить, що розрахункова лісосіка по головному користуванню щорічно недоосвоюється. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, Га

Таблиця 5.5 Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000

2005 1996,5

2006 2234,9

2007 2256,9

2008 2777,6

2009 2301,0

17,6

-

78,8

122,9

-

-

-

-

-

-

-

-

Лісосічний фонд в окремих районах використовується не повністю і не рівномірно внаслідок недостатньо розвинутої матеріально-технічної бази. В гірській та передгірській частині має місце невжиття заходів з боку тимчасових та постійних лісокористувачів при розробці лісосік по запобіганню розмиву волоків (установлення фашин, загорож, обладнання водовідводу), по очищенню водотоків та лісосік від порубкових залишків, а також під’їзних шляхів та лісогосподарських доріг. Важливим завданням для лісогосподарського комплексу є лісовідновлення. Основні показники по лісорозведенню в області виконані. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень за останні роки наведена в таблиці. З метою посилення контролю за виконанням Закону України „Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицевобукових лісах Карпатського регіону” та забезпечення сталого розвитку лісового господарства, вдосконалення державного управління у сфері охорони, захисту та відтворення лісів, збереження цінних природних ландшафтів, умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень, екологічних і рекреаційних властивостей Буковинських Карпат, посилення екологічного контролю за заготівлею деревини лісокористувачами області за поданням держуправління прийнято відповідне розпорядження облдержадміністрації. Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.6 №

Район

Кількість Пройдено пожежами , га випадків

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.


-

-

-

Лісові землі Нелісові в т.ч. землі всього верховими -

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

-

-

-

-

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році Таблиця 5.7 Затверд-жена Фактично розра-хункова зрубано разом, лісосіка, тис. м3 га/тис.м3 Район

Чернівецька

492,7

2337/452,4

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактич розраху фактично кова зрубано, кова но нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 3 м 302,7 287,8 173,6 154,3 16,2 10,2

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля недеревних рослинних ресурсів здійснюється в межах доведених лімітів, затверджених рішенням Чернівецької обласної ради. Промисловою заготівлею лікарської сировини дикорослих видів рослин на території Чернівецької області займаються 6 юридичних осіб. Два постійні користувачі – це ДП «Чернівецький лісгосп» та Чернівецька обласна спілка споживчих товариств ”Облспоживспілка”, і кілька підприємств, які недавно почали займатися заготівлею : ТзОВ ”Італобоніфіка” (м.Вижниця), ТзОВ ”Фіто-Фабрика” (смт.Путила) а також приватні підприємці І.Сеньківський (с.Іспас Вижницького району) і М.Томашевський (с. Селятин Путильського району). До переліку дикорослих видів рослин, дозволених для збору в промислових об’ємах, було включено 53 види. Практично заготовляється не більше половини з них (в минулому році – всього 16). В основному це дуб (кора,заготовлена під час планових рубок-17% від ліміту даного виду, чорниця (плоди-35% від ліміту даного виду) і шипшина (плоди-4% від ліміту даного виду). Частка інших заготовлених видів (бузина чорна, глід, горобина звичайна, деревій, звіробій, кропива дводомна, липа, малина, подорожник, хвощ польовий та ін.) не сягає навіть 1 % від їхнього ліміту. Обсяги заготівлі окремих видів (лепеха, брусниця, чорниця) корегувались у відповідності до прогнозованих запасів рослин, представлених науковцями кафедри ботаніки ЧНУ. Ліміти були зменшені для всіх заявників пропорційно до поданих ними заявок. Аналіз діяльності заготівельних підприємств і організацій показав, що в 2009 році було заготовлено 260,71 цнт лікарської сировини дикорослих видів рослин (проти дозволених 3899,3 цнт), що становить всього 6,7% від встановленого ліміту і свідчить про невиснажливий характер використання природних ресурсів Динаміка заготівлі лікарської сировини, Таблиця 5.8 Рік

Вид рослин

2000

34

встановлені ліміти 77,6

Обсяги заготівлі,т фактично заготовлено 7,8


2005 2006 2007 2008 2009

34 45 46 53 53

74,2 174,2 270,0 364,7 389,9

5,0 32,8 50,7 6,3 26,1

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин,занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. Таблиця 5.9

Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Чернівецька

108

69

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 108

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

5.2.4. Адвентивні види рослин. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори. Таблиця 5.10 Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатсь��а Американська Африканська Невизначеного походження

Дана інформація в управлінні відсутня. Питання вимагає спеціального вивчення.

5.2.5. Стан зелених насаджень. У населених пунктах області нараховується 6026,6 га зелених насаджень, в т.ч. загального користування (парки, сквери, бульвари та ін) – 1571,3 га. Майже 500 га зелених насаджень в установленому порядку віднесено до природно-заповідного фонду. Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.11 Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 108

2005 2 152

Рік 2006 2 3,3 152

2007 2 3,3 152

2008 29 4,6 152

2009 30 271

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства. Ведення мисливського господарства здійснюється у відповідності до Законів України “Про тваринний світ”, “Про мисливське господарство та полювання”. Згідно рішення Чернівецької обласної ради мисливські угіддя загальною площею 634,8 тис. га надані 17 користувачам терміном на 15 років.


Користувачів мисливських угідь зобов’язано привести організацію території угідь у відповідність до внесених змін в матеріали упорядкування, створити спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства та укласти з обласним управлінням лісового та мисливського господарства договори про умови ведення мисливського господарства. Для поліпшення ведення мисливського господарства користувачів мисливських угідь зобов’язано створити сприятливі умови для збереження, відтворення та раціонального використання мисливської фауни, забезпечити належну охорону мисливських угідь. З цією метою в області здійснюється ряд заходів по оптимізації ведення мисливського господарства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.12 Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 4278 22650 -

2005 10277 22041 -

2006 6105 22080 -

2007 6063 17542 -

2008 6671 17390 -

2009 6648 30546 -

Зокрема, впорядкування мисливських угідь області здійснено Київською лісовпорядкувальною експедицією одночасно з лісовпорядкуванням. З метою підвищення оптимальної чисельності мисливських тварин у 2009 році в області здійснено комплекс біотехнічних заходів по двох напрямках: забезпечення якісного поліпшення мисливських угідь і росту поголів’я диких тварин та підвищення кормових та захисних властивостей угідь. Задіяно 115 га кормових біополів (з конюшини, вівса, кукурудзи, топінамбура), заготовлено 150,7 т сіна лісового, 190,3 тис. шт. віників з топінамбура та кропиви, закуплено та заготовлено 12,5 т концкормів, закуплено 19 т солі. Споруджено 38 годівниць для копитних тварин, 21 підгодівельний майданчик для кабана, 52 солонці, 1 навіс для сушки кормових віників, 1 спостережну вежу, відремонтовано 57 годівниці. З метою підвищення захисних властивостей мисливських угідь створено 14 га захисних реміз. Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.13 Рік 2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин Олень Кабан Козуля Олень Кабан Козуля

Затверджений ліміт добування, гол. 16 32 30

4 27 13

Не використано ліцензій, шт. 12 5 17

12 103 136

0 1 0

Олень Кабан Козуля Олень Кабан Козуля

33 270 236

36 383 337

13 110 186

175 177

175 187

127 94

6 20 6 2 5

Олень Кабан Козуля

18 234 241

18 390 342

7 116 206

31 197 176

Видано ліцензій, шт. 16 32 30 42 305 234

Добуто, гол.

1 5 1

Причини невикористання


Олень Кабан Козуля

2009

32 233 235

52 396 381

16 142 193

1 -

Основними факторами, що негативно впливають на стан відтворення та мешкання диких тварин, є: - погіршення умов мешкання мисливських тварин у зв’язку зі значним посиленням антропогенного фактору, паювання сільськогосподарських угідь, знищення місць відтворення диких птахів та звірів (повсюдне випалювання очерету у весняний період, випас худоби в сезон тиші), недостатня площа захисних реміз тощо. - погіршення фінансово-економічного стану населення, економічна нестабільність в суспільстві, що різко вплинуло на охорону мисливських угідь та значне поширення такого явища, як браконьєрство, особливо в нічний час. Протягом 2009 року на території Чернівецької області селекційного та діагностично-вибіркового відстрілу не проводилось, немає також перевищення лімітів добування диких тварин. В області планується робота по розповсюдженню неаборигенних видів тварин та створення відповідних умов для мешкання рідкісних, зникаючих видів тварин. Органами рибоохорони неодноразово порушувалось питання про складні умови для відтворення водних живих ресурсів, які склались на Дністровському водосховищі. Погані умови для відтворення фітофілів, а саме: відсутність нерестових площ та коливання рівня води в нерестовий період, призводять до зменшення чисельності ляща, коропа. Щодо відтворення білизни, клепця, рибця то нерестилища цих видів знаходяться за межами водосховища, де коливання рівня води не відчутні. 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства. Динаміка вилову риби Таблиця 5.14 Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1

2 Дністровське водосховище -//-//-//-//-//-

3

4

11,2

11,6

17,2 20,2 -

11,2 12,8 -

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Обласною екологічною інспекцією розроблений та затверджений планграфік проведення спільних перевірок по охороні та збереженню рибних запасів, під час проведення акції “Нерест”. За період 2005-2009 років пророблено значну роботу в плані штучного відтворення водних живих ресурсів у водоймах області.


5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. Таблиця 5.15 Район

Чернівецька

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз. 131

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.16 Назва виду

Кількість видів

1

2 131

Види, яким загрожує небезпека 2005

2006

2007

2008

3 131

4 131

5 121

6 131

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними. На території Чернівецької області проводяться діагностичні дослідження видів дикої фауни на сказ, трихінельоз, бруцельоз, лептоспіроз, класичну чуму та пташиний грип згідно нормативів, встановлених ветнаглядом. В лабораторних умовах також постійно проводиться ветеринарно-санітарна експертиза добутих мисливцями тварин на території області. В 2009 році зафіксовано один випадок сказу лисиці на території Сторожинецького району. Основними причинами, що приводять до цього захворювання, є висока скупченість особин червоної лисиці. Для регулювання чисельності сезон полювання на лисицю був продовжений на 2 місяці. При Чернівецькій ОДА працює надзвичайна протиепізоотична комісія, яка координує діяльність по профілактиці та боротьбі з хворобами тварин. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття. На території області відсутні інвазивні види тварин. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні. 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду. Станом на 01.01.2010 р. в області нараховується 330 заповідних територій та об’єктів, загальною площею 101148,0 га, що складає 11,9 % території області (загальнодержавний показник 4,9%). 24 об’єкти мають загальнодержавне значення, а саме: національні природні парки “Вижницький” та «Черемоський», 10 заказників, 9 пам’яток природи, 2 дендропарки та Чернівецький ботанічний сад - площею 18735,2 га. 306 об’єктів мають місцеве значення: де - 2 регіональні ландшафтні парки, 47 заказників, 175 пам’яток природи, 4 дендропарки, 40 парків-пам’яток садовопаркового мистецтва, 38 заповідних урочищ. У межах цих територій зростає понад 1600 видів судинних рослин, з яких 106 видів занесено до другого видання Червоної книги України. Тут виявлено 392 види хребетних тварин,


фауна безхребетних налічує більше 1500 видів, з яких до Червоної книги занесено 118 видів (31%). Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.17 Категорія об»єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади Дендрологіч ні парки Паркипам’ятки садовопаркового мистецтва

Кількість 90

95

Площа, тис.га

00

08

09

1

1

2

90

95

00

08

09

7,9

11,2

18,4

7 51

10 53

10 38

56 38

57 38

1,1

1,5

1,3 1,2

28,7 1,1

44,1 1,1

123

160

156

183

184

0,3

0,4

1,0

0,7

0,8

1

1

1

1

1

0,003

0,003

3

4

6

6

0,00 3 0,03

0,003

3

0,00 3 0,03

0,03

0,06

0,06

38

38

38

40

40

0,2

0,2

0,2

0,2

Площа територій суворої заповідності 90 9 00 08 09 5

2,1

2,1

2,1

0,2

На виконання п.5 Указу Президента України від 23.05.2005 року № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» та доручення Кабінету Міністрів України від 26.01.2008 року щодо активізації робіт по встановленню меж територій та об'єктів природнозаповідного фонду на місцевості протягом року вжито невідкладних заходів, по результатам яких на сьогоднішній день в Чернівецькій області встановлено межі 92 відсотків територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема: винесено в натуру, позначені відмежувальними знаками та нанесені на планово-картографічні матеріали, з них території та об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення – 97%, території та об'єкти ПЗФ місцевого значення – 86%. Слід зазначити, що з обласного фонду навколишнього природного середовища протягом 2009 року виділено 90 тис.грн. для проведення робіт по встановленню меж в натурі та оформлення документів, що посвідчують право на користування ділянками. В області проводиться постійна робота по вивченню стану флори і фауни. Видано збірник «Сторінками Червоної книги Буковини» з описом червонокнижних видів фауни, випущено атлас-довідник флори Північної Буковини. Особлива увага при цьому приділяється рідкісним зникаючим видам, занесеним до Європейського червоного списку, місцям їх зростання і перебування з метою подальшого включення до складу природно-заповідного фонду.


Спеціалістами держуправління спільно з науковцями краю, громадськістю та користувачами угідь, з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, генофонду тваринного та рослинного світу, формування екомережі, розвитку заповідної справи, підтримання загального екологічного балансу, на території області проводяться обстеження територій та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Створено національний природний парк «Черемоський» на території Путильського району площею 7117,5 га. Розширено територію зоологічного заказника місцевого значення «Зубровиця» додатково на площу 15,3 тис.га. На виконання проекту Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року до Мінприроди направлені матеріали щодо створення НПП «Хотинський» площею 9446,1 га на території Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів. В ході виконання обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки «Екологія» протягом минулих років в області започатковано та проведено “Рік заповідних об’єктів Буковин и”, “Рік екологічного порядку в карстових регіонах Буковини”. До реалізації цих програм широко залучалися органи місцевого самоврядування, державні установи, заклади освіти та науки, громадські організації, засоби масової інформації. Започатковано проведення обласних конкурсів на виконання кращих проектів з розширення та збереження об’єктів ПЗФ. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року Таблиця 5.18 №№ п/п

Найменування об»єктів ПЗФ

1 2 3 4 5

Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, усього, у тому числі: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи, усього у тому числі: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела

6

Об»єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення значення Кількість Площа Кількість Площа 2 2 10

18355,5 22,3 1261,8

5 2

836,5 176,0

1

80,0 -

Всього Кількість

Площа

42875,1

2 6 2 57

18355,5 63,5 36473,3 44136,9

12

5746,8 860,6 82,9 27055,4 119,9 20,0 8977,4

20 8 5 1 7 1 12

6583,3 1036,6 82,9 27055,4 199,9 20,0 8977,4

12,1 606,8

3 184

4 2 47

41,2 36473,3

15 6 5 1 6

-

1

2 9

69,3 192,1

1 175

1 4

20,4 125,0

67

26,6 125,7

71

52

54,25

52

6

81,4 798,9 7

47,0 250,7 54,25


7 8 9

зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам’ятки паркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

4 1

46,7 3,5

садово-

24

19835,2

50

400,2 243,9

54 1 40

446,9 3,5 243,9

40 38 306

1072,5 81312,8

38 330

1072,5 101148,0

З метою збереження рідкісних видів рослинного світу держуправлінням та держекоінспекцією організовано та проведено операцію «Першоцвіт-2009». Відповідна оперативна робота здійснювалася в місцях збору, шляхах перевезення та ринках збуту, пунктах пропуску на державному кордоні. Для забезпечення ефективної роботи в рамках операції «Першоцвіт» був розроблений та погоджений із зацікавленими службами робочий план заходів по збереженню та недопущенню знищення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин, складений і затверджений графік спільних рейдових перевірок проведення операції «Першоцвіт-2009» із залученням працівників МВС, лісової охорони, засобів масової інформації та громадськості. В обласній, міській та районних екологічних інспекціях організовані рейдові бригади для перевірки місць зростання та ймовірної торгівлі ранньоквітучими рослинами згідно затвердженого графіку. Активізована робота екологічних служб на кордоні по недопущенню вивезення за межі області рідкісних ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України. На авто- та залізничних станціях організовані спільно з працівниками МВС цільові перевірки на предмет виявлення фактів перевезення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин з їх подальшим вилученням у порушників. Хід та результати проведення операції «Першоцвіт» висвітлювались обласними телерадіокомпаніями, місцевою пресою. Проведені відповідні агітаційно-пропагандистські та просвітницькі заходи в початкових, середніх та вищих учбових закладах із залученням профільних фахівців-освітян. До участі в заходах в рамках операції «Першоцвіт» залучались студенти Чернівецького національного університету, природоохоронна дружина Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет», члени громадських екологічних організацій «Паросток», «Зелений світ Буковини», буковинської філії Національного екоцентру «Крона», екотурклубу «Сталкер», «Буквиця» та ін. Відрадно, що намітилась тенденція бю.до зменшення фактів вилучення рідкісних ранньоквітучих видів рослин з природного середовища на території області, одним із головних чинників якої є відповідно спланована пропагандистська і безпосередньо інспекційна оперативна робота, з широким залученням контролюючих органів, громадськості краю, та проведення виховної роботи навчальними закладами області.


Cтан рекреацiйних ресурсiв та розвиток курортних зон Одним із стратегічних напрямків розвитку регіону є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості такого вибору можна навести наступні основні аргументи. Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати не мають альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Екологічний феномен території. З одного боку, природа Карпат у порівнянні з іншими регіонами зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, однак враховуючи винятково важливе клімато- і водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх європейських держав, гостро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. З іншого боку, звичайно, при забезпеченні екологічної безпеки Карпат, необхідно створювати туристичну інфраструктуру, будувати дороги, мости, гірськолижні підйомники та ін., що залучить велику кількість гостей на відпочинок та лікування в регіон. Чернівецька область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний і курортний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців. Кліматичні умови сприяють використанню рекреаційних можливостей краю протягом 9-10 місяців на рік. В цілому клімат помірно континентальний, м'який, вологий. Середня кількість днів зі сніговим покривом від 80 (у рівнинній частині) до 120 (в горах), тому термін можливого користування лижними маршрутами досить тривалий. Аналіз температур свідчить, що з квітня по жовтень на території Буковини встановлюється так званий "період комфорту", найбільш сприятливий для відпочинку, протягом якого на курортах використовується кліматотерапія. Ландшафтні ресурси Чернівецької області утворюються з особливостей гірського рельєфу і займають 600 тис. га. Площа, придатна для організації відпочинку і лікування, досягає 299 тис. га, проте на даний момент використовується менше ніж 1/5 її частина. За особливостями рельєфу область поділяється на три частини: рівнинну, передгірську та гірську. Північна рівнинна частина займає Прут-Дністровське межиріччя і лежить у межах Подільської та Хотинської височин. Поверхня прорізана мальовничими каньйоноподібними долинами річок, ярами та балками. В середній смузі, на півдні від Пруту, виділяється Чернівецька височина Цсцино (537 м).


Гірська частина - Покутсько-Буковинські Карпати, які займають близько 25 % території. Геологічні утворення Північної Буковини мають велике пізнавальне та естетичне значення. Серед них виділяються: урочище "Протяте Каміння", печера Довбуша, скелі "Кам'яна Багачка" та "Чорний Діл", дністровські стінки біля сіл Василів та Звенячин. Гірські масиви Буковинських Карпат створюють сприятливі можливості для розвитку альпінізму, гірськолижного, пішохідного і спортивного кваліфікаційного туризму. Унікальні гіпсові печери "Буковинка-1" та "Буковинка-2" можуть використовуватись для спелеотуризму. Поблизу села Подвірне Новоселицького району знаходиться карстова печера "Попелюшка", яка є третьою за величиною у Європі і добре відома фахівцям та спелеоспортсменам. Серед природних рекреаційних угідь нашого краю чільне місце посідають водні ресурси. Глибокі долини, звивистість русел, швидка течія, нестійкий водний режим, наявність бистрин і перекатів придають особливу своєрідність річкам Буковини, і хоча, в основному, вони малосприятливі для масового відпочинку, існують широкі невикористані можливості для організації індивідуальних туристичних маршрутів та нетрадиційного екстремального туризму. Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та грязей. З геологічною будовою (особливо в Північній Буковині) пов'язані практично невичерпні запаси лікувальних мінеральних вод найрізноманітнішого хімічного складу, що використовуються для лікування багатьох захворювань. На сьогодні відомо понад 60 родовищ мінеральних вод, але вони недостатньо досліджені і слабо використовуються. Здійснюється промисловий розлив столових і лікувально-столових вод "Буковинська", "Брусницька", "Кельменсцька", "Валя-Кузьминська", "Новоселицька", "Зеленчанська" та ін. Особливо цінною вважається вода Брусницького родовища, яка містить сірчано-водневі та содові гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві компоненти, які визначають її лікувальні властивості та профіль курорту. Перспективними для рекреаційного використання є запаси лікувальних грязей, які характеризуються високими лікувальними властивостями. Одним із найважливіших природних рекреаційних ресурсів Буковини є багата і різноманітна рослинність, яку представляють ліси, де переважають цінні деревостої з дуба, бука, липи. У передгір'ї розповсюджені широколистяні та змішані породи. Таким чином, Чернівецька область має достатньо високий природнорекреаційний потенціал, необхідний для створення високоефективних рекреаційно-туристичних зон. У цілому забезпеченість природними рекреаційними ресурсами 1-го кв. км території та 1-го жителя відповідно в 1,4 та 1,8 раза вищі, ніж по Україні, що знову підтверджує можливості розвитку сфери лікування та відпочинку. В таблиці нижче подані показники забезпеченості краю деякими видами цих ресурсів.


Туризм як фактор впливу на довкілля Туристичний потенціал Буковини формується також за рахунок інших складових - історичних та архітектурних пам'ятників, релігійних споруд, пам'яток культури та мистецтва, традиційних народних промислів та ремесел тощо. Чернівецька область - одна з небагатьох областей України, яка володіє архітектурно-містобудівною спадщиною, вельми різноманітною як в етнічному, так і в хронологічному, стилістичному й типологічному відношеннях. До найцінніших належать середньовічні фортеці, муровані та дерев'яні храми унікального "хатнього" типу, окремі будівлі та їх комплекси. В області взято на державний облік 631 пам'ятку архітектури і містобудування, з яких близько 200 - загальнодержавного значення. Відомо понад 300 нововиявлених пам'яток. Пам'ятники археології включають слов'янські городища ІХ-Х століть та древньоруські поселення ХІІ-ХШ століть. Споруди культового паломництва представлені чи не найдовершенішими зразками. До списку історичних міст і селищ увійшли: Вижниця, Кіцмань, Лужани, Путила, Сторожинець, Усть-Путила, Хотин, Чернівці. Найбільший інтерес в екскурсантів викликає саме обласний центр, де сконцентровані найбільш цікаві об'єкти екскурсійного огляду. Головну увагу привертає старе місто, тобто центральна частина; тут виділяється архітектурний ансамбль Чернівецького національного університету, муздрамтеатр, палац текстильників, приміщення міської ради та облдержадміністрації, собор Святого Духа та костьол "Серце Ісуса", церква св. Параскеви, римокатолицький храм, будівлі залізничного вокзалу та поштамту і багато інших, не менш цікавих прикладів таланту буковинських, австрійських, румунських майстрів. Крім того, в місті діє велика кількість музеїв та меморіальних місць, пов'язаних з життям і творчістю видатних людей Буковини та Західної Європи. В регіоні до цього часу існують художні промисли з виробництва килимів, вишивання та виготовлення виробів з дерева. Ці промисли розвинені у центральній, південно-західній і західній частинах Чернівецької області. Окрім природних, культурно-історичних та релігійно-мистецьких умов, туристично-рекреаційний потенціал краю визначають наступні особливості: - зручне та вигідне географічно-транспортне положення, оскільки для України Буковина є воротами до країн Південно-Східної Європи - через регіон проходять важливі автомобільні та залізничні шляхи як державного, так і міжнародного значення. Туристи, які рухаються транзитом, досить часто зупиняються в Чернівцях для отримання різноманітних послуг - харчування, короткочасного проживання, оглядових екскурсій і т.п. - національно-етнографічна особливість регіону, яка проявляється у своєрідній етнографічній культурі. Крім української, тут збереглась російська, румунська, польська, молдовська, вірменська, австрійська


культури, відбулося змішування народів. Це забезпечує певні переваги при встановленні економічних та культурних відносин з відповідними країнами; - сприятлива екологічна ситуація, оскільки Чернівецька область характеризується незначною забрудненістю внаслідок Чорнобильської катастрофи та діяльності промислових підприємств; - соціально-економічні особливості - край має порівняно низький рівень індустріалізації території, що може сприяти розширенню потенційних можливостей розвитку туристичної індустрії; - невелика площа території, що дає змогу влаштовувати туристичні поїздки в межах 1-2 діб із врахуваням виїзду в сусідні області, які, до речі, багаті на місця культового паломництва та пам'ятки природи. Крім вищепсрерахованих переваг, варто відзначити і той факт, що протягом останніх трьох років у Чернівцях та області спостерігається значне покращення криміногенної ситуації - за цим показником Буковина займає лідируючу позицію, як найменш криміналізований регіон України. До того ж, значно підвищився рівень розвитку ринкової інфраструктури краю, завдяки чому зростає його інвестиційна привабливість. Аналізуючи кількісні та якісні показники рекреаційно-туристичного потенціалу, можна констатувати той факт, що Чернівецька область має потужну базу для функціонування всіх видів туризму та санаторнокурортного оздоровлення. 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів Грунт - основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті постійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є природною основою функціонування екологічних систем біосфери. Важливою властивістю грунтів є їх родючість. Завдяки їй грунти є основним засобом виробництва в сільському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона грунтів, раціональне використання, збереження та підвищення їх родючості неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства. Земля є не тільки основним засобом виробництва у сільському господарстві, але й базисом розміщення та розвитку всіх галузей економіки. В сучасних умовах земельні ресурси зазнають все більшого техногенного посилюються ерозійні процеси та збільшується рівень їх забрудненості. Грунти у Чернівецькій області можна об'єднати в такі основні типи та підтипи: 1) дерново-підзолисті (поверхнево-оглеєні і сильноглейові); 2) сірі опідзолені (ясно-сірі, сірі та темно-сірі); 3) чорноземи (опідзолені, глибокі та неглибокі малогумусні); 4) гідроморфні (лучні, лучно-болотні та болотні); 5) дернові; 6) гірські (буроземно-підзолисті, бурі та дерново-буроземні). Географічне розміщення окремих ґрунтових типів і підтипів зумовлене природними ландшафтами, які на території Чернівецької області утворюють


три добре виявлені провінції: Карпатську гірсько-лісову, Передкарпатську височинну лісолучну і Прут-Дністровську височинну лісостепову. Кожна зі згаданих провінцій відзначається своїм специфічним спектром грунтів. Наприклад, у Карпатах поширені грунти буроземного типу, Передкарпатті переважно грунти підзолистого типу, на Прут-Дністровській височині — здебільшого грунти чорноземного типу. У згаданій послідовності ми і розглядаємо ґрунтовий покрив Чернівецької області. Так, темносірі опідзолені середньосуглинкові ґрунти займають 91,3 тис. га площі земель, з яких 16,2 тис. га (17,7%) мають різну ступінь змитості. Світлосірі та сірі опідзолені - 70,0 тис. га, змитих - 10,5 тис. га (15%). Дерново-підзолистих - 29,7 тис. га, змитих - 4,6 тис. га (15,5%). Чорноземів опідзолених суглинкових - 12,5 тис. га, еродованих - 1,5 тис. га (12,0%) земель с/г угідь. Всього еродовані землі займають 59,7% від загальної площі с/г угідь області. На 1 січня 2010р. земельний фонд області становив 809,6 тис.га, з них землі сільськогосподарського призначення - 482,6 тис, ліси та лісовкриті площі - 257,9 тис, забудовані землі -39,2 тис.га. Рівень розораності території становив 41,2%. Найбільший цей показник у рівнинних районах, зокрема, у Кельменецькому, Новоселицькому, Заставнівському та Кіцманському — 66,959,4%», тоді як у гірському Путильському - тільки 1,4%. Така відмінність пов'язана із впливом географічних чинників, зокрема, висотної поясності. Структура земельного фонду регіону Таблиця 6.1 2005 рік

2006 рік

усього, тис. га

усього, тис. га

% до загальної площі території

усього, тис. га

5

6

7

8

9

10

11

809.6

100.00

809.6

100.00

809.6

100.00

809.6

100.00

58.40

472.3

58.34

472.1

58.31

471.2

58.20

470.9

58.16

337.8

41.72

336.5

41.56

334.1

41.27

333.9

41.24

333.6

41.21

0

0.00

0

0.00

0.00

-0

0.00

0

0.00

багаторічні насадження

25.9

3.20

25.9

3.20

28.1

3.47

27.8

3.43

27.9

3.45

сіножаті і пасовища

109.1

13.48

109.9

13.57

109.9

13.57

109.5

13.53

109.4

13.51

2. Ліси і інші лісовкриті площі

257

31.74

257.8

31.84

257.8

31.84

257.9

31.86

257.9

31.86

з них: вкриті лісовою рослинністю

242

29.89

242.8

29.99

242.8

29.99

242.8

29.99

242.8

29.99

3. Забудовані землі

38.6

4.77

38

4.69

38.2

4.72

38.9

4.80

39.2

4.84

Загальна територія

усього, тис. га

2

3

4

809.6

100.00

472.8

2009 рік

% до загальної площі території

1

усього, тис. га

% до загальної площі території

2008 рік

% до загальної площі території

Основні види земель та угідь

% до загальної площі території

2007 рік

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя з них: рілля перелоги


4. Відкриті заболочені землі

1.2

0.15

1.2

0.15

1.2

0.15

1.2

0.15

1.2

0.15

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

9.9

1.22

10

1.24

9.9

1.22

9.9

1.22

9.9

1.22

6. Інші землі

11.5

1.42

11.7

1.45

11.7

1.45

11.7

1.45

11.7

1.45

Усього земель (суша)

791

97.70

791

97.70

790.9

97.69

790.8

97.68

790.8

97.68

Території, що покриті поверхневими водами

18.6

2.30

18.6

2.30

18.7

2.31

18.8

2.32

18.8

2.32

В результаті проведеної реорганізації в АПК дещо змінилися площі сільгоспугідь: орні землі зменшились на 2,4 тис. га, з яких 1,4 тис. га переведено в сіножаті у зв’язку зі створенням прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм та залуженням деградованих і малопродуктивних земель; на 0,6 тис. га створено польові дороги для обслуговування земельних часток (паїв); на 0,2 тис. га закладено багаторічні насадження; 0,2 тис. га кормових угідь надано для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності. У ході здійснення земельної реформи в області сформовано 2 форми власності – державна і приватна. В державній власності перебувають 453,5 тис. га земель, що складає 56 %; в приватній власності – 356,1 тис. га, або 44 % від загальної площі. Виконуючи Указ Президента “Про проведення суцільної агроекологічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення” центр “Облдержродючість” провів цю роботу в усіх районах області. Згідно з даними досліджень виявлено, що в області 155,8 тис. га земель (51,2% площ) мають низький, а 128,4 тис. га (48,2%) - середній вміст рухомого фосфору. Середньозважений показник становить 58 мг/кг грунту. По калію забезпеченість дещо краща. Так, з низьким вмістом виявлено 30,5 тис. га (10%), середньою -104,5 тис. га (34,4%) і підвищеною забезпеченістю 130,0 тис. га (42,7%). Середньозважений показник становить 128 мг/кг ґрунту. Ступінь кислотності ґрунтів різна згідно класів рН, кількість кислих земель, що підлягають вапнуванню, складає 147,0 тис. га (70% с/г угідь) в т.ч. ріллі - 113,8 тис. га (54,2%). Вміст гумусу низький і становить 2,4% легкогідролізованого азоту. Середньозважений показник становить 116 мг/кг ґрунту. За результатами проведеної Чернівецьким центром “Облдержродючість” суцільної паспортизації земель виявлено, що землі області в розрізі районів по якості відносяться до 3-4 груп та від 5 до 8 класів з 47-29 балами по шкалі бонітету. Більш родючі середньоякісні землі третьої групи, 6 класу з потенційною ґрунтовою родючістю 18 ц/га зернових займають 133 тис. га орних земель, 48% площі. Найбільше таких земель у Кельменецькому -34,0 тис. га, бонітет


47 балів; Новоселицькому - 40,0 тис. га, 42 бали; Кіцманському - 29,0 тис. га, 44 бали; Заставнівському районах -30,0 тис. га, 40 балів. Землі низької якості четвертої групи 7-8 класів займають в області 52% площі с/г угідь і без внесення добрив не здатні давати урожай зернових більше 12 ц/га. В цілому по області нараховується 198,8 тис. га перезволожених земель, з них осушено 121,8 тис. га, підлягають осушенню 77 тис. га, або 38,7%. Останнім часом припинено будівництво та реконструкцію осушувальних систем, не проводиться глибоке розпушування їх. Все це впливає негативно на продуктивність сільськогосподарських угідь. Особливо це помітно в передгірній та гірській зонах. За умовами рельєфу, ґрунтового покриву та клімату ці зони одні з найскладніших в області. Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Таблиця 6.2 Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2005 рік 2 0.47 0.06 0.077 0.01 0 0.00

2006 рік 3 0.47 0.06 0.08 0.01

2007 рік 4 0.47 0.06 0.077 0.01

2008 рік 5 0.47 0.06 0.077 0.01

0.00

0.00

0.00

2009 рік 6 0.47 0.06 0.077 0.01 0 0.00

Переважна кількість ґрунтів передгірної та гірської зон мають кислу реакцію ґрунтового розчину. Еродованість орних земель сягає від 18,2 до 66%. Якщо в 1990 році на гектар ріллі вносили по 12,7 т органічних добрив, то в останні роки в 3-3,5 разів менше, мінеральних добрив - у 8 -10 разів менше.


Через вказані причини в ґрунтах області має місце від’ємний баланс гумусу, розвиваються деградаційні процеси. Особливо це помітно на схилових землях, а їх в області налічується більше 70%. Райони, які зазнають ерозії грунтів Таблиця 6.3 Площа земель, які підлягають деградації, тис. га % до загальної площі області Деградація земель, у т.ч.: вітрова ерозія, тис.га водна ерозія, тис.га сукупна ерозія, тис.га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га залуження грунтів, тис. га Зсувні землі, тис. га

2005 200,35 24,7

2006 200,35 24,7

2007 200,35 24,7

2008 200,35 24,7

2009 200,35 24,7

198,43

198,43

198,43

198,43

198,43

1,92

1,92

1,92

1,92*

1,92*

* 50 га – зсуви в с. Чорногузи Вижницького району.

Із загальної площі сільгоспугідь 472,1 тис. га на схили крутизною 2-15° припадає 190,0 тис. га. При відсутності застосування ґрунтозахисних заходів ерозійні процеси прогресують. В середньому в області щорічно змивається майже 32 тонни ґрунтів з гектара, а під час злив високої інтенсивності (1,8-2,0


м/хв) на схилах 5°, зайнятих просапними культурами, змив ґрунту сягає 400500 т/га. На змитих ґрунтах порівняно з незмитими вміст гумусу зменшується на 20-40%, відповідно знижується врожайність сільськогосподарських культур на 20-60%. За останні роки, щорічно під сільськогосподарські культури вносять 6580 тонн діючої речовини пестицидів, що в перерахунку на 1 слід рівняється обробітку 180-215 тис. га. Значну частину (більше 50%) в обсягах застосування займають гербіциди. Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рік Таблиця 6.4 Види земель 1 рілля

Усього на початок року % до загальної тис. га площі території 2 3 30.2 3.73

Проведено консервацію % до загальної тис. га площі території 4 5 0.08 0.01

Потребують консервації % до загальної тис. га площі території 6 7 30.1 3.71

Для забезпечення виконання робіт із захисту рослин в області щорічно залучається майже 1400 осіб масових професій (трактористи, водії заправки тощо), навчання безпечному поводженню з пестицидами яких проводиться фахівцями служб захисту рослин, санепідемстанцій, охорони природи, охорони праці на постійно діючих курсах при обласній та районних станціях захисту рослин, а також на одноденних кущових семінарах-інструктажах з питань безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів безпосередньо в господарствах. Значна увага на них звертається на дотримання регламентів транспортування, зберігання та застосування пестицидів, дотримання правил особистої санітарії та охорони навколишнього середовища. Спеціалістами державної служби захисту рослин області товаровиробникам надсилається не менше 140 сигналізаційних повідомлень про фітосанітарний стан посівів, рекомендацій щодо проведення тих чи інших винищувальних або попереджувальних заходів. Порушення чинного законодавства допускаються органами місцевого самоврядування. Основними з них є надання земельних ділянок в оренду без виготовлення кадастрових планів та визначення грошової оцінки для встановлення розміру орендної плати; надання земельної ділянки в постійне користування землекористувачам, які відповідно до законодавства не мають на це права (релігійні громади); перевищення повноважень місцевими радами (надаються, вилучаються земельні ділянки за межами населених пунктів), надання земельних ділянок новим власникам будівель чи споруд без вилучення її у попереднього користувача. Найбільш поширеними порушеннями є забруднення та засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами, використання земель місцевими органами самоврядування без набуття на це спеціального права, вибірка гравійно-піщаної суміші із заплав та русел річок.


Отже, основу ґрунтового покриву Чернівецької області складають опідзолені, кислі, в тій чи іншій мірі оглеєні грунти. З цього випливає, що переважна більшість грунтів сільськогосподарських угідь колгоспів і радгоспів потребує вапнування і внесення лужних фор�� мінеральних добрив, а оглеєні відміни ще й гідромеліоративного втручання — осушення гончарним дренажем. Треба мати на увазі, що геолого-геоморфологічні і кліматичні умови області в більшій або меншій мірі сприяють розвитку ерозійних процесів змиву та розмиву грунтів, особливо на орних землях Передкарпаття, Наддністров'я та Хотинській височині. Тому заходам протиерозійного характеру треба приділяти особливу увагу (протиерозійній агротехніці, фітомеліорації, гідротехнічним спорудам тощо). У сфері охорони та використання земельних ресурсів спеціалістами держекоінспекції здійснено 164 перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства України. По фактам виявлених порушень до адмінвідповідальності притягнуто 34 особи (в т. ч. 6 посадових) на суму 5,7 тис. грн. На усунення виявлених порушень внесено 121 припис, з яких виконано 63, а решта перебувають на контролі. За засмічення землі побутовими відходами нараховані збитки Костинецькій сільській раді Сторожинецього району, Керстинській сільській раді Хотинського району, Васловіській сільській раді Заставнівського району на суму 5194 грн., які на даний час добровільно сплачені. Проблемою при підрахунку збитків за засмічення земель є відсутність реальної грошової оцінки земель. При нарахуванні збитків заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ділянок районними відділами земельних ресурсів не надається оцінка засмічених земельних ділянок поза межами населених пунктів (хоча в 2006, 2007роках дані довідки надавались) посилаючись на внутрішні вказівки вищестоящих органів Державного комітету земельних ресурсів Держкомзему. 7. Надра Територія Чернівецької області має досить складну і різноманітну геологічну будову. У структурно-тектонічному відношенні вона поділяється на три частини: північну рівнину – Прут-Дністровську, що є південнозахідною окраїною Руської платформи (Волино-Подільська плита), центральну - Передгірську, розташовану між рікою Прут і зовнішнім краєм Буковинських Карпат, що складає південно-східне закінчення Передкарпатського передового прогину, і, нарешті, південно-західну Гірську, яка входить до складчастої області Карпат. Рівнинна частина території в межах області представлена ПрутДністровським межиріччям, що складене масивними товщами осадових порід - палеозою, мезозою і кайнозою, що лежать на глибоко зануреному кристалічному фундаменті .


Передкарпатський прогин, який розділяє складчасту будову Карпат і окраїну рівнинної платформи, за геологічною будовою і геоструктурними особливостями поділяється на дві зони: приплатформну і передгірну. Приплатформна зона складається з відкладів неогену, предгірна неогену, палеогену та відкладів верхньокрейдяного флішу. У фундаменті прогину залягають породи палеогою і мезозою. Гірська складчаста область Карпат складається з кристалічних палеозойських порід та флішових відкладів крейдяного та палеогенового віків. Найбільш давніми породами в області є палеозойські. У Карпатах вони представлені слюдистими сланцями , вапняками і кварцитами, а на рівнинній платформі - аркозовими пісковиками, глинистими сланцями, вапняками, мергелями, доломітами, глинами, алевролітами. Мезозойська група - це тріасові, юрські та крейдяні породи. Породи тріасового віку поширені на незначній площі в Чивчинських горах і залягають безпосередньо на кристалічних породах. Вони представлені конгломератами, пісковиками, слюдистими сланцями, доломітами, вапняками. Юрські породи поширені також в Чивчинських горах. Юрські відклади складені вапняками, яшмоподібними породами, діабазами, діабазпорфіритами і туфо-брекчіями. Відклади крейдяного періоду в області виявлені в Придністров’ї на рівнинній платформі і в Карпатах. На платформі вони представлені пісками, пісковиками, опоками, вапняками, мергелем, а в Карпатах - флішовими утвореннями. Палеогенові відклади розвинуті в межах Передкарпатського прогону та складчастого пояса Карпат у вигляді пісковиків, мергелів, бітумінозних сланців тощо. Неогенові відклади зустрічаються в Передкарпатському регіоні та в Прут-Дністровському межиріччі. У передгірній зоні прогину неоген представлений пісковиками, конгломератами, алевролітами, глинами, пісками вапнистих відкладів з прошарками і лінзами кам’яної солі та гіпсу. У платформній зоні прогину і на рівнинній платформі неоген представлений вапняками еолітовими і літотамнієвими, пісками, пісковиками та глинами: у передгірній зоні - пісковиками гіпсо-ангідритами, мергелями, глинами. Породи попередніх геологічних періодів на території області вкриті наймолодшими серед осадочних утворів земної кори четвертинними відкладами, які займають всю територію області (виняток становить скельні виступи, урвища гірських ущелин в Карпатах). Ці відклади переважно континентального походження - алювіальні і делювіальні наноси, лесовидні суглинки, глини. Область багата природними ресурсами. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносних родовища (Лопушнянськоє, Чорногузськоє, Красноїльськоє, Шереметьевськоє). У надрах є досить багато цінних будівельних матеріалів. У Придністров'ї і в басейні р. Лозина знаходяться значні поклади гіпсу і ангідриду. Північні і східні райони області багаті мергелем і вапняками. У смт. Красноїльськ є


перспективне родовище мармуру. На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі. Розробка родовищ здійснюється переважно відкритим методом, тому головним в охороні надр є забезпечення раціонального використання родовищ. Розроблені надра відносяться до невідновлених природних ресурсів. Основні заходи по усуненню негативного впливу на довкілля є: - комплексне геологічне вивчення території та удосконалення вивчення родовищ з метою підвищення якості і достовірності підготовки запасів надр; - раціональний видобуток надр та використання відходів від їх переробки; - вдосконалення технологій видобутку та переробки надр. Хвостосховища, шламонакопичувачі, промислові амбари, відвали промислових відходів на території області відсутні. Відходи від буріння та експлуатації бурових нафтових установок вивозяться на територію ІваноФранківської області, м. Надвірна. Надра Чернівецької області багаті також на мінеральні води, поширення яких пов’язано з певними структурно-гідрологічними зонами. За хімічним складом це, в основному, хлоридно-натрієвого, гідрокарбонатно-натрієвомагнієво-кальцієвого, сірководнево-хлоридно-натрієвого і бромно-хлориднокальцієвого складу з дебетом від 15 тис. л на добу до 900 тис. л на добу. Згідно з проведеною паспортизацією мінеральних джерел складений каталог, в якому описано 43 джерела, які за дебетом і якістю придатні для промислового освоєння. На базі мінеральних джерел побудовані і працюють близько 40 цехів з ро зливу столової води та Будинецький завод мінводи в Сторожинецькому районі. Брусницьке родовище мінеральних вод представлене сірководневими водами типу “Мацеста” з загальною концентрацією сірководню від 50 до 300 мг/л та лікувально-питною содовою водою типу “Єсентуки – 4” з мінералізацією в межах 2,4-6,6 мг/л. Мінеральні і питні води Буковини з їх хімічним складом та мінералізацією займають провідне місце в Україні. За даними перевірок спецводокористування стан підземних вод можна вважати як задовільний, виключення складають локальні осередки забруднення перших від поверхні водоносних горизонтів в межах сільських селітебних зон та промислових об’єктів. Особливо слід звернути увагу на санітарний стан територій міських та сільських сміттєзвалищ, невпорядкованість яких в кінцевому результаті призводить до хімічного і бактеріологічного забруднення підземних вод. Ресурси питних підземних вод Чернівецької області становлять 405,3 тис. м3/добу, у тому числі розвідані запаси становлять 173,78 тис. м 3/добу. Видобуток підземних вод в 2009 році становив 20566,39 тис. м 3. Якість вод в основному відповідає вимогам ДСанПіН „Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання” (1996р.). Проте для області характерне незначне підвищення мінералізації, твердості, вмісту заліза.


Режимні спостереження на території Чернівецької області на протязі 2009 року проводились по 14 спостережних свердловинах. Вцілому, по всіх артезіанських басейнах в природних умовах спостерігалось зниження середньорічного значення рівня ПВ у всіх свердловинах, порівняно із минулорічними значеннями, за винятком свердловини № 9014 (силурійський водоносний горизонт), що пояснюється несприятливими метеоумовами (тобто недостатньою кількістю опадів на протязі року). При формуванні режиму ґрунтових вод важливе значення має три фактори: геологічні умови, кліматичні та метеоумови. За даними метеостанцій річна сумарна кількість опадів була вдвічі менша за сумарну кількість опадів попереднього року та на 200-300 мм менша за норму. Додавши до цього ще й жарке спекотне літо з температурою понад 20 0С, що призводило до значного випаровування опадів. Від зневоднення водоносних горизонтів потерпало місцеве населення (різко зменши��ся рівень в криницях). Екзогенні геологічні процеси. В Чернівецькій області зафіксовано 1467 зсувних ділянок, більшість з яких є тимчасово-стабілізованими давніми зсувами загальною площею 1,57 тис.м2, 70 сельових водотоків. Останні катастрофічні активізації зсувів відбувалися в 1969, 1979 році, навесні 1996 та літом 2008 року. Активність розвитку селів, донної та бокової ерозії контролювалась екстремальними значеннями метеорологічних показників в межах гірської частини області. Територія Чернівецької області, як і Передкарпаття та Карпати в цілому миттєво відреагувала на екстремальні умови, які склалися під час і після злив 22-27 липня 2008 року. Як результат повені кінця липня 2008 р., виникла значна активізація зсувних процесів в межах Вижницького та Глибоцького районів (сс. Чорногузи, Кам’янка). Загальна площа активізованих зсувних зрушень в межах зазначених населених пунктів становить 210 га при об'ємі зсувної маси - 23 млн.м3. В гірській частині області (Путильський район) спостерігалася часткова активізація зсувних процесів, але здебільшого поза межами населених пунктів та з незначними об’ємами зрушених мас за винятком зсуву на перевалі Шурдин - 8га . Решта частини Чернівецької області відреагувала локальною активізацією зсувних явищ в межах давньозсувних масивів. Загалом по області наслідком активізації зсувних зрушень стала деформація близько 215 споруд, з яких 20 було визнано як непридатні до подальшої експлуатації. Активізація бокової та донної ерозії відмічена в басейнах рік Прут, Черемош, Сирет, Путила, що призвело до часткової руйнації автошляхів обласного та місцевого підпорядкування, підмиву опор і руйнації мостів тощо. Всього виявлено 27 ділянок бокової ерозії загальною довжиною 15,2 п.км. Роботи по обстеженню територій уражених НЕГП в 2009 році проводились в двох основних напрямках, а саме:


Адмін. область

Загальна кількість полів та карстопроявів, шт.

З них поверхневі карстопрояви (воронки), шт.

Площа поверхневих карстопроявів, км2

Кількість активних карстопроявів, шт.

Площа активних поверхневих карстопроявів, км2

Кількість новоутворених поверхневих карстопроявів, шт.

З них підземні карстопрояви, шт

Площа підземних карстопроявів, км2

Кількість міст в зоні карсту, шт.

Кількість об‘єктів економіки в зоні карсту, шт.

Адмін. область Загальна кількість зсувів, шт Площа зсувів, км2 Кількість активних, шт. Площа активних зсувів, км2 Кількість активних з попереднього року, шт. Кількість активних ряд років (вказати в скобках кількість років), шт. Кількість новоутворених зсувів, шт. Кількість зсувів, що виявлені в період довивчення території, шт. Кількість зсувів на забудованій території, шт. Площа зсувів, км2 Кількість активних зсувів на забудованій території, шт Площа зсувів, км2 Кількість зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт , шт Площа зсувів, км2 Кількість активних зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, шт. Площа зсувів, км2 Кількість об‘єктів економіки в зоні зсувів, шт.

Чернівецька

1) продовження роботи в комісіях, деталізація робіт з обліку НЕГП, обстеження зсувних територій катастрофічної активізації в межах населених пунктів; 2) моніторинг небезпечних екзогенних процесів по всій території на ділянках І, ІІ, та ІІІ-ї категорій. Якісні показники стану розвитку території досліджувались на 4 репрезентативних ділянках ІІ-ї категорії в піврічному режимі. Три режимні ділянки по вивченню зсувів, одна – карсту. Зсуви Таблиця 7.1

14 67 760 14 7 49, 1 10 2 3 3 23 338 13 2 47

Карст Таблиця 7.2

Чернівецька

314

314

237

181

49

-

-

-

33

-


Селі

Чернівецька

70

255,54

38

26

Конуси виносів в при гирлових час-тинах Літо селевих 262500 водо-токів 27.08.08 у басейні р.Путила, Серет, Ч.Черемош

В поточному році не спостерігались

8

-1 раз в 5 років -1 раз в 16 років -1 раз в 100 років

Кількість об‘єктів економіки в зоні сходження селю, шт.

Частота повторення селів,

Кількість випадків катастрофічного прояву процесу, шт.

Кількість випадків проходження селів, шт.

Максимальний об’єм захопленого матеріалу, м3

Час проход ження селю

Місце спостереження селю

Кількість селеутво рюючих осередків, шт. Загальна площа селеутво рюючих осередків, км2

Площа селенебезпе чних водотоків, км2

кількість селенебезпе чних водотоків, шт.

Адмін. область

Таблиця 7.3

12

Ерозія Кількість ділянок розвитку бокової ерозії, шт.

Виявлених за звітний період, шт.

Площа яружних ерозійних форм, км2

Виявле них за звітний період, шт.

Приріст активної частини за звітний період, пог. м

Площа річкових ерозійних форм, км2

Приріст активної частини за звітний період, пог. м

71

-

36

-

0,7

0

0

0,03

0

Кількість розійних форм на забудованій території, шт. Приріст активної частини за звітний період, пог. м Кількість об‘єктів економіки в зоні розвитку ерозії, шт.

Виявлених за звітний період, шт.

Чернівецька

Кількість ділянок розвитку яружної ерозії, шт.

Адмін. область

Таблиця 7.4

-

-

12

Опираючись на отримані результати робіт на ділянках усіх категорій приходимо до основного висновку, що по всій території області процес активізації зсувних процесів проходив до весни 2010 року (сс Верхні Станівці, Турятка, Щербинці, Стрілецький Кут) з подальшою, на фоні загальної післяпаводкової активізації ЕГП, тимчасовою стабілізацією. Така тенденція розвитку процесів пояснюється аномально-низькими кількостями атмосферних опадів, які пройшли в літньо-осінній період 2009 року. В весняно-літній період 2010 року, після сніготанення та весняно-літніх злив, на території Буковини, як і по всьому Передкарпаттю, очікується подальша активізація зсувних процесів. У сфері охорони та використання надр здійснено 549 перевірок, в тому числі 89 по підземній воді. За самовільне користування надрами, порушення вимог щодо охорони надр, самовільне користування підземними водами та порушення правил використання підземних вод притягнуто до адміністративної відповідальності 731 особу ( в т.ч.38 посадових) на суму 66,1 тис. грн. Загальна сума нарахованих збитків становить 191,6 тис. грн.


В органи прокуратури для подальшого реагування направлено 9 матеріалів зі збитками на суму 185,3 тис. грн. На відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного надрокористування, в тому числі підземними водами, виставлено 20 претензій та позовів на загальну суму 41,5 тис.грн., стягнуто на суму 21,5 тис.грн., а саме: КП «Неполоківський комунгосп» – 1462 грн., Сторожинецьке ЖКГ – 6793 грн., ДКП «Чернівціводоканал» – 751 грн. та громадянам Войчук Ю.Т. с.Мамаївці Кіцманського району -385,12 грн., та Арійчук А.В. с.Мамаївці Кіцманського району - 240,70 грн. та ін . Крім того, матеріали перевірки КП «Неполоківський комунгосп» смт.Неполоківці, яке здійснювало забір підземних вод для централізованого водопостачання без спеціального дозволу на користування надрами, передані в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру для подальшого провадження. Перевірками суб’єктів господарювання, що здійснюють видобуток підземних вод з метою промислового розливу, встановлено, що ТзОВ “Дністер” м. Хотин не забезпечило переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, а ПП Дубчак М.Я. с. Брусниця Кіцманського району не проводило його оформлення. По даним фактам винесені рішення про заборону експлуатації Хотинського родовища прісних підземних вод та Брусницького родовища даними суб’єктами господарювання. Проведено опломбування джерел водозабору. При перевірці суб’єктів господарювання, які здійснюють забір та подачу підземної води з метою централізованого водопостачання населених пунктів в сільській місцевості, встановлено, що окремі із них не мають спеціальних дозволів на користування надрами. За порушення права державної власності на надра до адміністративної відповідальності притягнуті керівники Кострижівського управління житлово-комунального господарства Заставнівського району, ТзОВ «Бабинське» та «Зеленецьке», кооператива «Бабинський» Кельменецького району, Берегометського підприємства «Криниця» Вижницького району. За відсутність дозволу на спеціальне водокористування головним державним інспектором області винесено рішення на призупинення експлуатації 3-х свердловин. Разом з тим, здійснювались рейдові перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на землях водного фонду річок Прут, Сірет та Черемош на території районних центрів області та м. Чернівці. Так, по факту самовільної вибірки гравійно-піщаної суміші з русла р.Прут в адмінмежах с. Магала Новоселицького району нанесено збитки в сумі 45067,22 грн., по факту здійснення самовільної вибірки гравійно-піщаної суміші з русла р.Черемош поблизу с.Брусниця Кіцманського району ТзОВ Компанією «Доріван» м. Чернівці, нанесено збитки на суму 4237,62 грн., за самовільний видобуток гравійно-піщаної суміші в адмінмежах Дубівецької сільської ради на землях водного фонду р.Прут підраховані збитки в сумі 102254,17 грн., нараховано збитки ТОВ “Форсаж - 2005” за самовільну вибірку гравійно – піщаної суміші з русла р. Прут в


адмінмежах с. Горбово Герцаївського району на суму 2042,68 грн., виставлені збитки ТзОВ “Автомагістраль” за самовільну вибірку гравійно – піщаної суміші з русла р. Сірет в адмінмежах с. Тереблече Глибоцького району на суму 2310,72 грн.. Всі вище перераховані матеріали перевірок передано в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру для подальшого розгляду.

8. Відходи На території області за останній період щорічно утворилося 355,3 тис. тонн відходів, з яких в м. Чернівці - 176,8 тис. тонн і у райцентрах та селах області – 178,5, а повторно залучено в господарський оборот за 2007 рік тільки – 104,3 тис. тонн. Низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з не облаштованістю загальносільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки приводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів. Виходячи із ситуації, що склалася в зазначеній сфері, одним із пріоритетних напрямів природоохоронної роботи держуправління є налагодження діяльності щодо лімітування утворення, розміщення та знешкодження відходів. Окремий розділ з цієї діяльності включено до обласної комплексної програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2007-2010 роки. Особливо складна проблема поводження з відходами для Буковини, через високу щільність населення, густу річкову сітку та високі ґрунтові води дуже складно знайти місце для розміщення сміттєзвалищ, а тим більше великі площі. Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1 № з/п 1 2 3 4 5

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру

Кількість

од.

156

т

70.7

т т т

15.8 52.9 2

Примітка

В області проводиться відповідна робота щодо зменшення кількості утворення відходів та використання відходів, як вторсировини та енергоресурсів.


Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 8.2 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2007 рік

2008 рік

2009 рік

0.225 0.001 0.000 0.034 0.006 0.003 0.074 0.231 0.000 0.000 0.000

0.226 0.000 0.000 0.042 0.007 0.005 0.006 0.180 0.000 0.000 0.000

0.116 0.000 0.000 0.000 0.000 0.000 0.000 0.114 0.000 0.000 0.000

0.071

0.089

0.071

Однак на сьогодні не задовольняє стан вирішення територіальними органами самоврядування області питань збирання, транспортування, утилізації і знешкодження побутових відходів, знешкодження і захоронення трупів тварин, визначення території для складування, зберігання та розміщення відходів. Особливе занепокоєння викликає те, що в області через низьку культуру окремої частини населення часто створюють нечанкціоновані звалища побутових відходів (смітники), а худобомогильники функціонують лише в кожному третьому населеному пункті. Це може призвести до виникнення надзвичайних епідемічних ситуацій. Органам місцевого самоврядування, особливо Кіцманського, Новоселицького, Вижницького, Герцаївського і Глибоцького районів, необхідно вжити термінових практичних заходів щодо вирішення проблем, як цього вимагає чинне законодавство, а контролюючим природоохоронним і санітарним службам посилити вимоги до суб’єктів господарювання за дотриманням природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, вживати до порушників дієвих заходів впливу. З метою впорядкування поводження з відходами в області двічі на рік проводяться місячники по благоустрою населених пунктів та їх санітарної очистки, прийнято ряд розпоряджень щодо упорядкування діючих звалищ побутових відходів та ліквідації несанкціонованих звалищ відходів. Працівниками ДЕІ в Чернівецькій області здійснено перевірки населених пунктів області на предмет дотримання природоохоронного законодавства органами місцевого самоврядування і місцевої влади при поводженні з відходами. У даному питанні неможна іти екстенсивним методом постійно розширюючи площі сміттєзвалищ. Одним із шляхів досягнення необхідного результату є – роздільний збір, сортування та переробка відходів. На території області перші спроби вже були, однак вини не дали належних результатів. Причин можна назвати достатньо так органи, які відповідають за цей напрямок роботи не проводять достатньої роботи з населенням. І все таки є декілька позитивних прикладів по окремих житлово-комунальних господарствах, як приклад Глибоцьке ВУЖКГ де впроваджується проект по роздільному збиранню відходів, а у перспективі планується будівництво


сміттєпереробного заводу. У Чернівцях розпочато у 2008 році будівництво сміттєсортувального заводу потужністю 120 тис. тонн на рік. На сьогоднішній день готовність заводу складає 62,35%, загальна вартість – 30 439735 грн, завершення будівництва заплановано на квітень 2010 року. Держуправління також прийняло участь у будівництві даного об»єкту - з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено кошти на погашення кредиту банку. За останні два роки х обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на раціональне використання і зберігання відходів виробництва та побутових відходів виділено більше 900 тис грн. та з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році 2,2 млн грн. Також цього року ми подали запитів для виділення коштів з Державного фонду на загальну суму 5,2 млн. грн., у тому числі 576,11 на облаштування сміттєзвалиш, 4363,89 тис. грн. на придбання спецтехніки та 300 тис грн. на утилізацію непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. У відповідності до вимог чинного природоохоронного законодавства, держуправлінням, в межах своєї компетенції, постійно ведеться робота по веденню реєстру місць видалення відходів, реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, ведеться робота по видачі дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів в навколишньому природному середовищі суб’єктам господарювання області, перелік яких визначається місцевими державними адміністраціями. При цьому ведеться електронна база даних підприємств, що отримують вищезазначені дозволи з зазначенням кількості утворюваних відходів з урахуванням класів небезпеки (I-III класу, IV класу, побутових, люмінесцентних ламп.). Особлива увага приділяється небезпечним відходам віднесеним до розділу А Жовтого Переліку відходів (постанова КМУ від 13.07.2000 року № 1120). На території Чернівецької області це в основному відпрацьовані люмінесценьні лампи, акумуляторні батареї та відпрацьовані нафтопродукти. Збір люмінесцентних ламп, ртутьвмістних приладів вирішено МППП „Еколог Буковини”. Збір відпрацьованих акумуляторних батарей здійснюється ліцензованими ТОВ „Комплексі поставки”, ТОВ „Екосистеми” та ін. На території області є невирішеним питання щодо утилізації відпрацьованих нафтопродуктів. Згідно Жовтого Переліку, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000р. №1120 це є небезпечні відходи, поводження з якими є ліцензованим видом діяльності. На сьогоднішній день найближчі суб’єкти господарської діяльності в яких є ліцензія на вищезазначений вид діяльності знаходяться в Дрогобичі, Львові. Беручи до уваги те, що в Чернівецькій області основною масою є дрібні підприємства, на яких утворюється до 0,5 т. відпрацьованих мастил постає проблема високої затратності передачі на утилізацію цих відходів через транспортні витрати. Проте в загальному в області щорічно утворюється близько 75-80 т., відпрацьованих масел, що створює загрозу надмірного накопичення відпрацьованих нафтопродуктів на території підприємств та забруднення довкілля (спалювання, зливання в водні об’єкти тощо). Для вирішення даного питання потрібно поставити питання


про створенню підприємства по прийомці відпрацьованих мастил на території Чернівецької обл. Незважаючи на те, що майже всі сільські ради визначились з місцями організованого захоронення відходів (виділені для цього земельні ділянки) кількість стихійних смітників не зменшуються. Основними причинами, як показує вивчення ситуації, є відсутність чіткої системи (організації) збору і захоронення відходів, недотримання вимог екологічної безпеки і санітарних правил при облаштуванні і експлуатації організованих полігонів і сміттєзвалищ (відсушення обваловка, огорожа, несвоєчасне компостування, незручні під"їздні шляхи, не призначено відповідального за їх експлуатацію, а якщо і призначено то тільки на папері і т.д.). Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) Таблиця 8.3 № з/п 1

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2

3

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

25 30 32 36 21 15 28 14 21 21 39 3 285

23.27 23.6 23.5 28.17 10.3 15.96 17.7 2.7 19.72 17.2 43 25 250.12

Кількість Сміттєзвалища

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Кельменецький район Кіцманський район Заставнівський район Глибоцький район Герцаївський район Вижницький район Новоселицький район Путильський район Сокирянський район Сторожинецький район Хотинський район м. Чернівці Усього

Однією з серйозних проблем забруднення довкілля є неправильне поводження з промисловими небезпечними відходами. Метали та їх сполуки, радіоактивні елементи, пестициди є основними забруднювачами грунтів. Протягом 2009р. на 156 підприємствах області утворилось 116,4 т небезпечних відходів, що майже наполовину менше, ніж у 2008р. Із загального обсягу утворення небезпечних відходів 8,7% (10,2 т) належать до І класу небезпеки, 84,2% (98 т) - до II класу і 7,1%> (8,2 т) - до III класу небезпеки. Слід зауважити, що їх більшість (52%>) була утворена на підприємствах м.Чернівців. Серед районів найбільшим цей показник був у Вижницькому (16,8 т або 14,5%) та Хотинському (7,1 т або 6,1%) районах. У 2009р. було утилізовано (використано) 41,8 т небезпечних відходів та передано іншим підприємствам 113,9 т відходів (Додаток 5). У загальному обсязі утворених у 2009р. небезпечних відходів частка утилізованих становила 35,9%, тоді як у минулому році цей показник становив 18,4%о. З них 40,1 т (95,9% від утилізованих відходів) відпрацьовані нафтопродукти та продукти нафтопереробки.


Згідно з даними статистичного обліку в 2009р. загальний обсяг вторинних ресурсів на підприємствах та в організаціях області становив 314,3 тис.т, що на 14,7% менше обсягу 2008р. У 2009р. на підприємствах та в організаціях області утворилося 216,9 тис.т вторинної сировини та відходів виробництва, що на 16,9% менше, ніж у 2008р. За видами утворених вторинних ресурсів найбільшу питому вагу займали відходи тверді побутові - 143,1 тис.т (66% від обсягу утворених), відходи деревини - 23,7 тис. (11%), лушпиння соняшникове -19,4 тис. (8,9%о), дефекат - 7,6 тис.т (3,5%). За 2009р. повторно залучено в господарський оборот 99,8 тис.т відходів, що більше проти 2008р. на 12,4%. Рівень використання вторинної сировини і відходів виробництва в обсязі знов утворених ресурсів у цілому по області склав 46%, що у порівнянні з попереднім роком більше на 12 в.п. У 2009р. було знищено або вивезено на звалища 162,2 тис.т вторинної сировини і відходів виробництва, що у порівнянні з 2008р. менше на 11,1%. Загалом, станом на 1 січня 2010р. в області у залишках налічувалося 5,5 тис.т вторинних ресурсів, що в 4,7 раза менше, ніж на 1 січня 2009р. В сфері поводження з відходами протягом звітного періоду держінспекцією проведено 620 перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства України. По виявленим порушенням до адмінвідповідальності притягнуто 516 осіб (в т.ч. 118 посадових) на суму 31,4 тис. грн. На усунення виявлених порушень винесено 435 приписів , з яких 246 виконано, а решта перебувають на контролі. За недотримання екологічних вимог при розміщенні об’єктів, відсутність дозволів та лімітів на утворення і розміщення відходів, порушення правил їх зберігання, утилізації заборонена діяльність 2 стихійних сміттєзвалищ, що розташовані на землях Коболчинської сільської ради Сокирянського району та Заставнівської міськради. За 12 місяців 2009 року держекоінспекцією проведено перевірки 17 станцій техобслуговування автомобілів, що розміщені на території області. За порушення правил поводження з відходами, відсутність обліку небезпечних відходів, передачу їх на утилізацію не ліцензованим організаціям до адмінвідповідальності притягнуто 19 осіб на суму 1700 грн. Всього на території області визначено 98 суб’єктів господарювання в результаті роботи яких утворюються відпрацьовані технічні мастила. Дозволений обсяг утворення відпрацьованих мастил на 2009 рік по області складає 80,2 тонни. Побутові відходи в області розміщуються на 1 полігоні м. Чернівці, 10 міських, 9 селищних та 296 сільських організованих сміттєзвалищ. Середньорічний обсяг утворення побутових відходів складає 270 тис. тонн, із них біля 160 тис. тонн припадає на м. Чернівці. З метою запобігання забруднення навколишнього середовища та виконання заходів по впорядкуванню діючих сміттєзвалищ, своєчасній ліквідації безхазяйних сміттєзвалищ держекоінспекцією проведено перевірки територій населених пунктів області. В ході перевірок виявлено 84 несанкціонованих сміттєзвалищ, які ліквідовано. За порушення правил


поводження з відходами, невиконання приписів держекоінспекції притягнуто до адмінвідповідальності 38 сільських голів, сума накладених штрафів складає 3,9 тис. грн. За результатами проведених перевірок, надіслані відповідні листи та приписи райдержадміністраціям з переліком ділянок, на яких виявлені безхазяйні сміттєзвалища для вирішення питання щодо подальшої їх ліквідації. Ефективне вирішення екологічних проблем пов’язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу твердих відходів на довкілля та здоров’я людей можливе тільки на основі послідовної реалізації Законів України. «Про охорону навколишнього природнього середовища», «Про відходи», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» та інших нормативно-правових актів, державних стандартів України з охорони навколишнього природного середовища, санітарних норм і правил та інших документів. 9. Екологічна безпека Природоохоронна робота в області спрямовується насамперед на забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності населення, яка здійснюється з врахуванням конкретної екологічної обстановки, техногенного навантаження на природні ресурси. Екологічна безпека області Екологічна безпека в області розглядається як невід’ємна складова її національно-економічного розвитку. Ситуація в області в 2008 р., в порівнянні з попередніми роками, дещо поліпшилася, але викликає стурбованість. Причиною є моральна і фізична зношеність обладнання техногенних об’єктів та відсутність необхідних коштів для їх модернізації. Найбільшими техногенними забруднювачами навколишнього природного середовища в області є підприємства житлово-комунального господарства та переробної промисловості, зокрема харчової. Основна причина — відсутність на ряді цих підприємств необхідних очисних споруд, незадовільний стан експлуатації наявних очисних споруд, їх перевантаження та повний вихід окремих з них з ладу. У зв’язку з відсутністю фінансування будівництво нових, реконструкція та розширення існуючих здійснюється повільно. Через неефективно працюючі очисні споруди в містах Новоселиця, Сторожинець, Глибока, Вижниця, Сокиряни, стічні води попадають в транскордонні річки Черемош, Сірет і Дністер.


Перелік екологічно небезпечних об’єктів Таблиця 9.1 № з/п 1 1.

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 Дністровське водосховище

2.

ДКП “Чернівціводоканал”

3.

Полігон твердих побутових відходів м. Чернівці

4.

Газопровід Угерсько-Івано-ФранківськЧернівці

Вид економічної діяльності 3 Вироблення електроенергії, водозабезпечення Одеської області, республіки Молдова, риборозведення Очищення стічних вод м. Чернівці Розміщення твердих побутових відходіввід промислових підприємств та житлового сектору м.Чернівці Транспортування природного газу

Відомча належність (форма власності) 4

Примітка 5

Держводгосп України та Міністерство енергетики України Державне підприємство житлово-комунального господарства Державне підприємство житлово-комунального господарства Державна компанія “Укртрансгаз”

Станом на 1 січня 2010р. у спеціально відведених місцях чи об'єктах та на території підприємств області зосередилось 70,7 т шкідливих небезпечних відходів (на 20,6% менше, ніж на початок попереднього року), з яких 22,3%) (15,8 т) становили відходи І класу небезпеки, 74,8%> (52,9 т) -II класу, 2,9%о (2 т) - III класу небезпеки. Основна частина накопичених відходів (74%о або 52,3 т) розміщена на підприємствах обласного центру. Також значна їх кількість була в наявності на 1 січня 2010р. на підприємствах Путильщини (9,3 т) та м.Новодністровська (5,7 т). Водночас, у сховищах та на території підприємств Вижницького та Герцаївського районів на початок 2010р. не залишилося жодної тонни небезпечних відходів. Серед наявних небезпечних відходів значну частку зайняли відходи, що містять метали та їхні сполуки (41,1% від загального обсягу або 29 т), відпрацьовані продукти нафтопереробки (28,6%) від загального обсягу або 20,2 т), а також відходи пестицидів і агрохімікатів (21,1% від загального обсягу або 14,9 т). На погіршення стану екологічної обстановки в області в значній мірі впливають зростання контрастності гідрометеорологічних умов. Сильні похолодання і значні снігопади та хуртовини в зимовий період, налипання мокрого снігу, ожеледь, дощові паводки на річках Прут, Черемош і Дністер у весняну і осінню пори року, лісові пожежі протягом літа породжують напружену ситуацію і негативні екологічні явища. Для мінімізації негативного впливу екологічно-небезпечних об’єктів на довкілля та здоров’я населення, посилюється державний екологічний контроль за діяльністю цих об’єктів. Двічі на рік, а при необхідності і частіше, здійснюються перевірки дотримання на цих об’єктах вимог природоохоронного законодавства з відповідним вжиттям конкретних практичних заходів для попередженню забруднення. Для усунення негативного впливу на довкілля в 2006 році призупинено виробничу діяльність 169 об’єктів.


Однак одними адмінзаходами становище в екологічній сфері корінним чином не поліпшити. Для цього потрібні відповідні інвестиції. Екологічна безпека оборонної діяльності В екологічному стані оборонних об’єктів, розміщених на території області, особливих змін в 2009 році не відбулося. Морально і фізично зношене обладнання, відсутність коштів на здійснення природоохоронних заходів продовжують визначати ситуацію на цих об’єктах. Випадків радіаційної небезпеки та порушень правил поводження з небезпечними речовинами на військових об’єктах в 2009 р. не виявлено. Проте екологічний стан оборонної сфери, ступінь і тенденції негативного впливу військової діяльності сьогодні викликають певну стурбованість. Це пов’язано насамперед з тими процесами, які відбуваються у військових формуваннях. В ході реформування, скорочення армії, багато військових об’єктів залишаються без належної уваги. Поводження з небезпечними хімічними речовинами З метою забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами проводилось лімітування господарської діяльності підприємств, пов’язаної з використанням небезпечних хімічних речовин. Регулярно здійснювались перевірки з питань дотримання встановлених правил поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недоліків. В області накопичилося близько 14,91 т непридатних або заборонених до використання пестицидів, це один з найнижчих показників накопичення цих пестицидів серед регіонів України. Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 9.1 № з/п

1 1 2 3

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону (район) 2 Сокирянський район Кельменецький район Сторожинецький район Усього

Стан складських приміщень: Кількість, т

Кількість складів, од.

добрий (од.)

задовільний (од.) 6 1

3 11.35

4 4

5 2

3

1

1

0.56

1

14.91

6

із них паспортизовані (од.)

незадовільний (од.)

7

8 1

1 3

1

0

2

Аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами протягом 2009 року не було. Радіоекологічна безпека Радіаційний стан території Чернівецької області зумовлений наявністю підприємств, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого


випромінювання, а також впливом на навколишнє природне середовище наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС. Використання джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, медицині та інших галузях народного господарства здійснюється близько на 90 підприємствах, установах та організаціях: – машинобудівної, харчової, електронної промисловості; – обласному онкологічному диспансері, лікувальних та медичних установах; – Чернівецькому національному університеті; – підприємствах, установах та організаціях інших галузей народного господарства. – Радіаційне навантаження на населення та навколишнє середовище Чернівецької області До зони радіаційного забруднення, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені 14 населених пунктів Чернівецької області: до ІІІ зони добровільного гарантованого відселення – с. Киселів Кіцманського району (з населенням 3000 осіб із щільністю забруднення по цезію-137 від 5 Кі/км2 ; до ІV зони посиленого радіаційного контролю – 6 населених пунктів Кіцманського району (Ставчани, Малятинці, Южинець, Бурівці, Шишківці, Хлівище) та 7 населених пунктів Заставнівського району (Веренчанка, Кадубівці, Йосипівка, Вимушів, Бабин, Рудки, Звенячин). За даними обстеження 1999-2000 років подається стан забруднення ґрунтів радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90 сільськогосподарських угідь Заставнівського та Кіцманського районів Чернівецької області. Згідно з державною “Програмою робіт по уточненню радіаційного стану та проведення комплексного моніторингу на забруднених територіях України ” проводились обстеження радіаційного стану луків та пасовищ в місцях випасу приватної худоби /Чернівецькою обласною проектно-вишукувальною станцією хімізації сільського господарства/ та відбір проб молока та картоплі для визначення рівнів їх забруднення радіонуклідами /Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією/. Обстеження луків та пасовищ господарств показало, що вміст цезію–137 та стронцію–90 в ґрунтах значно не змінився в порівнянні з минулими роками. Вміст радіонуклідів в рослинах не перевищує допустимих рівнів. Сільськогосподарські роботи на цих угіддях можна проводити без обмежень. У пробах сільськогосподарської продукції – молока та картоплі – питома активність по цезію-137 складає від 1,48 Бк/л(кг) до 5,45 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 60-100 Бк/л(кг), по стронцію-90 – від 0,2 Бк/л(кг) до 0,99 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 20 Бк/л(кг). За даними Центральної геофізичної обсерваторії Держкомгідромету України середньорічні концентрації радіонуклідів у приземному шарі повітря становлять 2,3 Бк /м2 при середньому гамма-фоні 14 мкР/год. В відібраних пробах води з річок Дністер, Прут, Сірет вміст радіонуклідів цезію 137+134 за останні роки істотно не змінився.


Навіть у період паводків у минулому році не відмічалось збільшення концентрації радіонуклідів на один порядок. Узагальнюючи стан радіаційної безпеки в Чернівецькій області, можна зробити наступні висновки: – протягом 2006 року загальний радіаційний стан області не погіршився, про що свідчать висновки обстежень відповідно до програми регіонального радіомоніторингу; – рівень радіаційної безпеки при поводженні з джерелами іонізуючого випромінювання може бути оцінений, як задовільний.

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля Аграрний сектор економіки для області завжди був визначальним як в плані продовольчої безпеки, так і в цілому для її соціально-економічного розвитку. В структурі випуску та валової доданої вартості краю сільське господарство займає близько 20%. Більше половини населення Буковини проживає на селі та займається сільським господарством. Область займає 809,6 тисяч гектарів землі, з яких 416,3 складають сільськогосподарські угіддя, з них - 333,9 тис.га рілля, 27,8 - багаторічні насадження, 41 - сіножаті, 68,5 - пасовища. Станом на 1 липня 2009 року в сільському господарстві області зареєстровано 920 діючих підприємств, з них 118 господарських товариств, 89 приватних підприємств, 21 виробничий кооператив, 664 фермерських господарства, 6 державних підприємств, 22 підприємства інших форм господарювання. Переробкою сільськогосподарської продукції займаються понад 70 підприємств. В перші роки реформи, що відбулася в агропромисловому комплексі, значно знизилася родючість ґрунтів, що негативно вплинуло на стан врожайносгі сільськогосподарських культур. За останні роки господарювання, в агропромисловому секторі спостерігається стабілізація та незначне зростання обсягів внесення мінеральних добрив. У цей період в грунтах відбувається поступове нагромадження вмісту основних елементів живлення, баланс яких набуває бездефіцитного значення. З наростанням застосування мінеральних добрив, у науково-обгрунтованих співвідношеннях в комплексі з проведенням вапнування кислих грунтів, підвищення культури землеробства відбувається поступове зростання врожайності як основної так і побічної продукції. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.1 Загальна посівна площа, тис.га Посівна площа с/г підприємств: Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис.ц У тому числі: азотних, тис.ц фосфорних, тис.ц калійних, тис.ц азотно-фосфорних-калійних,тис.ц

2005 283,7 113409

2006 160 91102

2007 259,5 84848

2008 282,1 103068,41

2009 284 112455,42

33,9 24,6 5,7 3,6

33,7 23,4 5,7 4,6

30,7 18 6,6 6,1

52,1 31,1 8,9 12,1

62,3 44,3 9,3 8,7


Удобрена площа під урожай,тис.га % удобреної площі Внесено на га, кг У тому числі: азотних, тис.ц фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорних-калійних,кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис.т Удобрена площа, тис.га % удобреної площі Внесено на 1 га,т

51,9 45,8 30 22 5 3 30

49,9 54.7 37 25 7 5 37

44,3 52,2 36 21 8 7 36

65,3 63,4 51 30 9 12 51

73,0 64,9 55 39 8 8 55

128,8 3 2,6 1,1

135 2,8 3,1 1,5

102,8 3 3,5 1,2

89,6 3,3 3,2 0,9

42,4 2,1 1,9 0,4

Заорювання побічної продукції (соломи, подрібнених стебел кукурудзи, гички та інше) - це шлях збагачення грунту органічною речовиною та її найбільш цінної складової - гумусу. Гумус є основним резервом накопичення в грунті азоту, фосфору, калію, сірки, калію, магнію та інших елементів живлення, а також позитивно впливає на водио-фізичні властивості, структурно-агрегатннй склад, ємність вбирання колоїдного комплексу, реакцію ґрунтового розчину. На сьогодні, коли в тваринницькій галузі значно зменшилося поголів'я тварин, відповідно і виробництво гною, збагачення ґрунтів органічною речовиною здійснюються за рахунок застосування біологічного землеробства. Роль органічної речовини в грунтах всебічна - це джерело елементів живлення, яка впливає на доступність рослинам елементів живлення мінеральних добрив, мобілізацію елементів живлення із важкодостулпих форм, на фізико-хімічні і колоїдні властивості грунтів, на їх токсикологічний, агрегатний, водний і тепловий режим, на підвищення біологічної активності грунтів, та екологізацію систем землеробства. Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що сучасне ведення землеробства без джерел інформації якісного етапу родючості грунтів, без застосування органо-мінеральної системи удобрення сільськогосподарських культур не можливе. А біологізація землеробства - найдешевший шлях виконання головного закону землеробства, закону повернення елементів живлення внесених урожаєм сільськогосподарських культур, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Земля є головним засобом виробництва в сільськомугосподарстві, де вирішальну роль відіграє родючість грунтів. Останні роки в області спостерігається зниження природної родючостігрунтів, прогресують ерозійні, зсувні та інші несприятливі процеси. Близько половини площ сільгоспугідь - з підвищеною кислотністю грунту. На кінець 2009р. загальна площа земель з порушеним шаром родючості становила 449 га, відпрацьованих - 22 га. На якісний стан земельних ресурсів позитивно впливає проведення агротехнічних заходів. Серед комплексу агро- технічних заходів, спрямованих на підвищення родючості землі, підтримання позитивного балансу поживних речовин, важливе місце належить внесенню мінеральних та органічних добрив. Під урожай 2009р. сільськогосподарськими підприємствами області було внесено 6,2 тис.т мінеральних добрив (у перерахунку на 100% поживних речовин), що на 19,5% більше, ніж у


попередньому році та в 1,6 раза - ніж у 2000р. Мінеральні добрива були внесені на 64,9% від загальної посівної площі сільськогосподарських культур (73 тис.га) проти 63,4% (65,3 тис.га) у 2008р. Внесення органічних добрив зменшилось порівняно з попереднім роком у 2,1 раза та становило 42,4 тис.т. Органікою підприємствами удобрено лише 2,1 тис.га посівів (або 1,9% від загальної площі) сільськогосподарських культур. На 1 гектар посівної площі сільськогосподарських культур у середньому припадало по 55 кг мінеральних та 0,4 т органічних добрив. Серйозну потенціальну небезпеку навколишньому середовищу, передусім землям, культурним рослинам, а через них і людям завдає інтенсивна хімізація землеробства, в тому числі широке застосування сільськогосподарськими підприємствами пестицидів. Площа, на якій сільськогосподарські підприємства застосовувались засоби захисту рослин, у 2009р. становила 25,6 тис.га, більшу частину якої (85,4% або 11,9 тис.га) займає площа, на якій застосовувались пестициди. В 2009р. відбулось значне їх зменшення порівняно з попереднім роком, а саме: площі, на якій застосовувались засоби захисту рослин, зменшились на 33,8 %, в тому числі пестициди - на 31,8%. Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.2 2005

2006

2007

2008

2009

Витрати засобів захисту рослин, тис.т

263,55

277,9

413,2

506,85

429,68

Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис.га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

192,85

230

270,06

426,8

409,9

1,37

1,2

1,53

1,19

1,05

Аналіз динаміки обсягів проведених робіт з внесення мінеральних та органічних добрив та застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів в області свідчить про щорічне їх зростання. В цілому по області спостерігаються тенденція до збільшення площ обробітку сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур'янів, що значно покращило фітосанітарний стан полів та багаторічних насаджень в області, Наряду із зростанням кількості використання засобів захисту рослин, спостерігається зменшення частки пестицидного навантаження на 1 гектар обробленої площі, завдяки використанню препаратів з малою нормою внесення, а також малооб'ємного обприскування. Все це значно покращило фітосаиітарну та екологічну ситуацію в області. 11. Вплив енергетики на довкілля Аналізуючи динаміку викидів можна констатувати, що порівнюючи з 2000 роком обсяги викидів зросли на 27, 4%, що пояснюється насамперед зміною обрахунку викидів (включено технологічний транспорт), а також ростом кількості автотранспорту області. Прикордонна область, ввозяться машини в основному, які були вже в користуванні, із значним моторесурсом.


Викиди від бензинових автомобілів зменшились всього на 1 тис. тонн, а викиди від автомобілів, які працюють на дизельному паливі збільшились на 8,1 тис. тонн, на 1,4 тис. тонн збільшились викиди від автомашин, які працюють на газовому конденсаті. Якщо брати динаміку росту кількості автомашин з 1992 року то їх кількість збільшилась в 3 рази, крім того, транзитний автотранспорт через митні автопереходи з Молдовою та Румунією, також значно збільшують цей показник. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця11.1 2005 Споживання паливно-енергетичних

2006

2007

2008

2009

148,2

143,7

129,3

120,1

118,0

87,3

84.7

76,2

70.8

69,5

913,6

1010,1

1084,7

1174.6

1202,7

99,4

109,9

118,0

127.8

130,8

371,5 98,9

342,8 92,3

332,4 89,5

309,7 83,4

264,3 71,1

ресурсів на енергетичні цілі, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсяг) 2000р. Споживання електроенергії, млн.кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000р.

Про вплив кількості легкових автомобілів свідчить і динаміка викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту суб’єктів господарської діяльності, де на 23 % чітко прослідковується збільшення викидів від цієї категорії автотранспорту. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця11.2 2005 Всього, тис. т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам'не, т Газ природний, тис.м0 Дрова для опалення, м

2006

2007

2008

2009

371,5

342,8

332,4

309,7

264,3

52504 187593

50124 163873

50326 152563

43130 134753

33935 115686

щільних Інші види первинного палива,

40013

39362

34865

35719

34737

т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля

12760

15296

16012

14568

17932

17009 549 9 39368 1123

16630 455 15 43212 283

44 16440 245 14 45274 533

16167 106 13 47710 869

12560 343 8 39092 518

4 1597 1071

э 1486 1095

2 1416 1 137

2 1277 1102

2 904 561

кам'яного, вугілля бурого та торфу, т Бензин авіаційний, т Бензин моторний, т Фракції середні інші, т Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей, т Гас освітлювальний, т Газойлі (дизельне паливо), т Мазути топкові важкі, т Масла мастильні для процесів очищення, т Масла мастильні, т Пропан і бутан скраплені, т


Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски - -

Бітум нафтовий і сланцевий, т Мастила відпрацьовані, т

19 26

Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива

-

-

193

125

34 -

28 -

20 —

Кам'яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.мі Інші продукти переробки палива, тон

_ _

умовного палива

Вивчаючи вплив споживання енергетичних матеріалів на збільшення викидів можна зробити висновок із динаміки споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти, використання дизельного палива збільшилось на 23%. В той же час у зв’язку із газифікацією сіл області, розширення мережі газопроводів, перевід котелень з твердого палива на газ, зменшилось використання вугілля на 33% та мазуту на 92%. У зв’язку із збільшенням приватних підприємств, відновлення роботи державних, відкритих акціонерних товариств загальне споживання паливно-енергетичних ресурсів виросло на 86%. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році

Таблиця11.3

Витрати палива в натуральному вимірі:

Витрачено тонн умовного палива

Вугілля кам'яне, тонн

839722

45027

429096

75681

Газойлі (паливо дизельне), тонн 94549

мисливство та лісове господарство

52193

3460

2898

2743

10788

Промисловість

527317

18336

393690

11824

13695

добувна

1997

2

379

152

895

переробна

86340

18325

36509

2317

5310

3626

482

2508

140

111

24

-

-

0,0

16

31315

4510

17295

1092

2103

Усього

Газ природ- Бензин ний, тис.куб.м моторний, тонн

Сільське господарство,

у тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів виробництво та розподілення електроенергії, газу та


води

416677

9

356802

1154

423

21425

568

2097

2134

9612

особистого вжитку

149718

1877

3051

53202

43449

Діяльність транспорту та зв'язку Операції з нерухомим

30236

2910

2098

1823

14890

та надання послуг підприємцям

5093

231

2120

426

740

Державне упраління

30609

12724

12678

1354

246

Освіта

7674

1725

4087

286

75

соціальної допомоги

9111

2817

4435

914

109

Інші види діяльності

6346

379

1942

975

945

Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів

майном, оренда, інжиніринг

Охорона здоров'я та надання

Із загальної кількості використаних видів енергетичних матеріалів 51% припадає на природній газ, 11% на дизельне паливо, 9% на бензин моторний, 5% кам’яне вугілля. По видах економічної діяльності , як уже відмічалося вище 62% витрачено палива промисловістю, в т.ч. переробною 49%, 65-сільським господарством, 3% транспортом, 3% державними управліннями, 17% - сфера послуг, 2% будівництво. 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Бєлградом, Москвою. В області проводиться робота, спрямована на покращення транспортного обслуговування населення та забезпечення належного рівня безпеки. Підприємствами автомобільного транспорту перевезено 2867 тис.тонн вантажів, виконано вантажооборот в обсязі 827,7 млн.т.км., за січень-червень 2009 року, відповідно, 1,2 млн.тонн і 345,2 млн.т.км. У порівнянні з січнемчервнем 2008 року обсяг перевезених вантажів збільшився на 17%, а вантажооборот зменшився на 6,1%. Пасажирським транспортом за 2008 рік перевезено 80,9 млн.пасажирів. Обсяг пасажирообороту збільшився на 10,1% і становив 1095,2 млн.пас.км. За перше півріччя 2009 року перевезено 37,4 млн.пасажирів, виконано пасажирооборот у обсязі 484,1 млн. пас.км.


Протягом 2008 року проведено перевірки дотримання автоперевізниками умов договорів на перевезення пасажирів на постійних маршрутах загального користування приміського та міжміського внутрішньообласного сполучення в частині забезпечення належного рівня безпеки. За результатами перевірок окремих автоперевізників позбавлено права роботи на 21 автобусному маршруті загального користування. У 2008 році проведено два конкурси на визначення перевізників на окремих приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування. На які виставлено 33 - приміських та 12 - міжміських внутрішньообласних маршрутів загального користування. У конкурсах взяли участь 29 суб'єктів господарювання. Якщо за останні 2 роки рухомий склад транспортних засобів (250 автобусів) на маршрутах загального користування оновлено більше ніж на 54%, то через фінансову кризу та неможливість отримання кредитів, оновлення парку автобусів на маршрутах загального користування стає проблематичним. Це може в подальшому негативно вплинути на виконання обсяги пасажирських перевезень та якість обслуговування перевезень пасажирів, забезпечення належного рівня безпеки у сфері пасажирських автоперевезень на маршрутах загального користування. На виконання делегованих повноважень щодо затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, відповідним розпорядженням голови облдержадміністрації затверджена автобусна мережа області. Крім того, погоджуються розклади руху автобусів на міжобласних та міжнародних автобусних маршрутах загального користування, в тому числі при відкритті нових маршрутів, з урахуванням інтересів територіальних громад. Область має розвинену мережу автомобільних доріг і займає 3 місце по Україні за щільністю, яка у 1,3 раза перевищує середньо український показник і становить 354 км на 1 тисячу кв.м території. Мережа автомобільних доріг загального користування області становить 2874,7 км, з яких 406,7 км державного значення, 2468 км - місцевого. Одним із пріоритетів залишається продовження будівництва ІІ-ї черги об'їзної дороги навколо міста Чернівців. У 2008 році виконано робіт вартістю 64,2 млн.грн., у 2009 році на ці цілі передбачено кошти у сумі 17,4 млн.грн. За умови фінансування її планується завершити у IV кварталі 2009 року. Великий вплив на забруднення атмосфери здійснюють автомобілі. Автомобільний транспорт дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людину. У викідних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, диоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні. Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25км. достатньо високий вміст озону необхідний для захисту органічного життя від жорстокого ультрафіолетового


випромінювання то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень. Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця12.1 У тому числі від використання

Обсяги викидів всього, тис.т

бензину

дизельного палива

Частка викидів

зрідженого та шкідливих речовин стисненого від використання газу бензину у загальних обсягах викидів, % 0,3 95,1

2000

31,0

29,5

1,2

2005

28,4

25,2

2,8

0,4

88,7

2006

28,5

24,9

3,1

0,5

87,5

2007

41,5

30,4

9,2

1,9

73,2

2008

39,5

28,5

9,3

1,7

72,3

2009

39,6

28,4

9,5

1,7

72,1

Автомобільний автотранспорт використовує 71% бензину та 28% дизпалива.

Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту суб'єктів господарської діяльності Таблиця12.2 (тис.т.) Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі 1,3

Спеціальні легкові автомобілі 0,5

Спеціальні нелегкові автомобілі 1,1

2000

4,8

1,9

2005

4,5

1,4

1,5

0,6

1,1

2006

4,3

1,4

1,5

0,5

1,1

2007

4,1

1,2

1,5

0,5

0,9

2008

4,1

1,0

1,6

0,5

1,0

2009

4,1

1,1

1,7

0,5

1,0


Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця12.3 2000

2006

2007

2008

2009

393,2

476,0

467,8

451,8

426,9

-

121,1

119,0

114,9

108,6

388,5

377,9

406,8

438,5

441,2

Темп зміни, % до обсягу 2000р.

-

97,3

104,7

112,9

113,6

Споживання палива, тис. т у.п.

253,5

254,9

244,6

221,8

198,2

Темп зміни, % до обсягу 2000р.

-

100,6

96,5

87,5

78,2

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі , тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000р. Споживання електроенергії млн. кВт.г

Обсяги транспортних перевезень Таблиця12.4 Рік Вид транспорту

Вантажооборот

Перевезено вантажів млн.т

млн .т. км. у % до млн. у % до попередпопереднього року нього року

Залізничний

2000

(відправлення)

2005

-

-

-

2006

-

-

2007

-

-

2008

-

2009

-

2000

5,7

2005

8,3

2006

8,9

2007

8,1

2008 2009

Автомобільний

Водний

Авіаційний

Трубопровідний

Пасажирооборот

Перевезено пасажирів

млн.пас.км. у % до попереднього року

у % до попереднього року

4,0

100,3

X

X

-

2,7

89,3

X

X

-

-

2,5

93,3

X

X

-

-

2,3

92,3

X

X

-

-

-

2,2

95,7

X

X

-

-

-

2,1

94,6

X

X

103,1

193,6

123,2

23,0

122,7

319,0

116,8

102,0

372,6

94,9

28,1

96,2

647,9

119,8

107,1

449,3

120,6

31,9

113,5

771,7

119,1

90,4

608,3

135,4

34,7

108,7

734,8

95,2

8,9

110,6

985,9

162,1

37,9

109,2

846,6

115,2

2,8

96,7

763,1

92,2

37,6

99,3

779,7

92,1

2000 2005

-

-

-

-

-

-

-

-

2006 2007

-

-

-

-

-

-

-

2008 2009

-

-

-

-

-

-

-

-

2000

0,0

150,0

0,3

100,0

0,0

100,0

0,3

61,6

2005 2006

-

-

-

-

-

-

-

-

2007

-

-

-

-

0,0

-

0,5

-

2008

-

-

-

-

0,0

1300,0

10,9

2180,0

2009

-

-

-

-

0,0

29,7

3,6

33,0

2000

-

-

-

-

-

-

-

-

2005 2006

-

-

-

-

-

-

-

-

2007

-

-

-

-

-

-

-

-

2008

-

-

-

-

-

-

-

-


2009

-

-

-

-

-

-

-

-

Міський

2000

-

-

-

-

70,8

98,2

530,8

90,9

електротранспорт

2005

-

-

-

-

60,3

96,3

331,6

96,3

2006

-

-

-

-

51,5

85,4

283,3

85,4

2007

-

-

-

-

47,1

91,4

259,0

91,4

2008

-

-

-

-

43,0

91,4

236,7

91,4

Усього

2009

-

-

-

-

42,2

98,1

232,3

98,1

2000

5,7

103,1

193,9

123,2

97,8

103,3

850,1

99,1

2005

8,3

102,0

372,6

94,9

91,1

96,1

979,5

110,6

2006

8,9

107,1

449,3

120,6

85,9

94,3

1055,0

107,7

2007

8,1

90,4

608,3

135,4

84,1

97,9

994,3

94,2

2008

8,9

110,6

985,9

162,1

83,2

98,8

1094,2

110,0

2009

2,8

96,7

763,1

92,2

82,0

98,6

1015,6

92,8

Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива)

Таблиця12.5

Тип автомобіля (одиниць)

Всього

За видами палива бензин

Автомобілів-всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі

дизпаливо зріджений стиснений нафтовий газ газ

126432 101782 10125 2873 2727 3204

80606 74732 2980 981 26 625

Спеціальні

4371

1052

автомобілі Інші автомобілі

1350

210

Пасажирські автобуси

44832 26300 7102 1823 2701 2520—

24 24

17 17 — —

стиснений природний газ і бензин 950 706 43 69 59

3258 —

61

1128 -

12

дизпаливо та стиснений природний газ 3 3 -

В загальній кількості автомобілів, як відзначалось у попередніх розділах домінують легкові автомобілі – 80%, 12% - вантажні, 2% пасажирський автотранспорт та 3% спец автомобілі.

-


Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця12.6 Тип автомобіля

Всього

Від2до3років

Від3,1до5років

2000

2006

2007

2008

2009

2000

2006

2007

2008

2009

2000

2006

2007

2008

2009

Автомобілів всього

15501

110451

111619

115112

119151

542

14493

15838

12323

13157

583

17740

19384

17753

17598

Легковіавтомобілі

2003

91407

91873

92714

95368

186

13606

14729

11071

11504

199

16103

17772

15817

15466

Вантажнібортові

9011

7779

8066

8790

9227

133

434

508

560

737

188

582

618

825

875

Самоскиди

X

2390

2412

2868

2873

X

24

28

33

68

X

51

54

88

96

Сідлові тягачі

X

1530

1951

2258

2727

X

68

67

88

183

X

247

258

267

311

3259

3946

2451

4331

4371

137

200

240

212

252

158

308

336

395

400

1228

2473

3933

2861

3235

86

188

191

300

341

38

205

213

249

324

926

933

1290

1350

X

61

75

59

72

100 Х Більше 10 років

133

112

126

Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Іншітранспортні засоби

X

Тип автомобіля

Від 5,1 до 10 років 2000

2006

2007

2008

2009

2000

2006

2007

2008

2009

Автомобілів всього

9443

52599

50136

58111

60068

23520

683

39285

36538

42986

44878

1886

6120

5545

5679

5917

5729

294

453

X

2156

2160

2453

2256

534

616

647

X

738

1092

1287

1586

619

691

790

755

1877

2819

2666

2934

2964

341

526

570

673

717

763

1554

1477

1639

1853

X

182

201

224

350

X

583

524

895

802

4933

25619

26261

26925

28328

Легковіавтомобілі

935

22413

22834

22840

Вантажнібортові2

2570

1218

1261

1488

Самоскиди

X

159

170

Сідлові тягачі

X

477

автомобілі Пасажирські

1087

автобуси

Спеціальні

Іншітранспортні засоби 1

– Без автомобілів індивідуальних власників - У 2000р. – всі вантажні автомобілі

2


87

Значний вплив на кількість викидів, відповідно і на споживання паливно-мастильних матеріалів має вік парку транспортних засобів. На сьогоднішній день 50% автомобілів віком 10 і більше років, 23% більше 5 років. Автомобілі, як правило не мають засобів, які забезпечують попередження перевищення викидів. 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Деpжавний контpоль у галузі охоpони навколишнього пpиpодного середовища Діяльність державної екологічної інспекції в Чернівецькій області протягом 2009 року була спрямована на реалізацію державної екологічної політики, здійснення ефективного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства України та забезпечення екологічної безпеки на території області. За 2009 рік працівниками державної екологічної інспекції в Чернівецькій області проведено 2486 перевірок щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України суб’єктами господарювання та громадянами області. В результаті виявлених порушень до адміністративної відповідальності притягнуто 2827 осіб (в т.ч. 654 посадових). Сума накладених штрафів склала 206,4 тис. грн. Стягнуто 193,1 тис. грн.. Відсоток стягнення склав 94%, а 6% справ знаходяться в проведженні. Відповідна робота проводилась по виконанню приписів, виданих на усунення виявлених порушень. Із 1238 приписів виконано 780, а решта (458) перебувають на контролі відповідних підрозділів інспекції. Протягом 2009 року Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області до правоохоронних органів для подальшого розгляду та вжиття заходів реагування направлено 55 матеріалів про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства із розрахунками збитків на суму 15 158 768,83 грн. З них, в органи прокуратури – 42 матеріали із розрахунками збитків на суму 14 829 954,41 грн., в органи внутрішніх справ – 8 на суму 112 331,50 грн., УСБУ – 5 на суму 216 482,92 грн. За результатами розгляду матеріалів, органами прокуратури було порушено 4 кримінальні справи по факту незаконної рубки дерев, а саме: - за матеріалами інспекційної перевірки по факту незаконної рубки та пошкодження дерев на території об’єкту природно-заповідного фондудендрологічного парку місцевого значення «Киселівський «Гайдейка» (сума заподіяної шкоди становить 6079,50 грн.), прокуратурою Кіцманського району порушена кримінальна справа за ст.246 ч.1 КК України, та направлена для проведення досудового слідства в Кіцманський РВ УМВС Чернівецької області.


88

- за матеріалами Інспекції про виявлений факт незаконної порубки дерев в кварталах 70, 72, 74 Кузьмінського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп», скоєної невстановленими особами (сума шкоди становить 119308,58 грн.), Чернівецькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за ст.367 ч.2 КК України. - на підставі матеріалів інспекційної перевірки по факту незаконної рубки дерев на території лісового фонду Сергіївського лісництва ДП «Путильський лісгосп» в кварталі 33, виділи 23,40 (сума заподіяної шкоди становить 247351,18 грн.), прокуратурою Путильського району порушено 2 кримінальні справи відносно лісника Сергіївського лісництва Торака М.В. за ст.197 КК України та майстра лісу Несторяка Ю.М. за ст.367 ч.2 КК України. Справи перебувають в стадії судового розгляду. За шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу працівниками інспекції та органами прокуратури виставлено 103 претензій та позовів на суму 136,4 тис. грн., з яких 88 сплачено в розмірі 88,3 тис. грн. Загальна сума розрахованих збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в 2009 році, становить 15 200461 грн. З метою застереження негативного впливу на навколишнє природне середовище в області призупинено виробничу діяльність 49 суб’єктів господарювання. За 12 місяців 2009 року забезпечувався моніторинг та контроль за якісним станом навколишнього природного середовища. Проведено 237 лабораторних перевірок по дотриманню нормативів гранично - допустимих скидів та викидів. Відібрано 810 проб промвикидів та 208 проб води, проведено 5493 визначень забруднюючих речовин у промвикидах та 3527 у воді. В 2009 році на кордоні України перевірено 96248 одиниць автотранспорту та 19865 вагонів з вантажами. При цьому, піддано екологічному контролю 1093813 тонни та радіологічному контролю 1048714 тонни вантажів. Всі екологічно-небезпечні об’єкти, які занесені до державного Переліку перевірені, зокрема - Чернівецькі міські очисні споруди ДКП «Чернівціводоканал», Лопушнянське родовище нафти і газу та Дністровське водосховище. Основні показники природоохоронного контролю Таблиця 13.1 № з/п

Назва заходу

Роки

Одиниця виміру

2007

2008

2009

1 1 2

2 Кількість перевірених об’єктів Складено актів перевірок

3 од. од.

4 3717 3717

5 3711 2829

6 2489 2254

3

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

4806

4970

2833


89

4 5 6 7 8

9 10 11 11.1

11.2 11.3 12

13

Притягнуто до адміністративної відповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупи-нення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів на спеціальне водокористування

чол./грн

4788 / 343859

4960 / 363256

2827 / 206414

чол./грн

3830 / 300220

4266 / 312936

2646 / 193171

од./грн.

199 / 679267

167 / 281983

103 / 136426

од./грн.

147 / 174131

145 / 190966

88 / 88327

од.

169

87

49

од.

-0

-0

0

од.

9

10

9

од.

39

52

20

од.

25

19

17

у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

25

15

12

на викиди в атмосферне повітря на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од. од.

14 -0

29 4

3 0

од.

-0

-0

0

од.

-0

16

55

Моніторинг довкілля Екологічний моніторинг навколишнього природного середовища в Чернівецькій області проводиться обласним державним управлінням охорони навколишнього природного середовища на виконання Постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 (із змінами від 1999р., 2003р. та 2004р.). та у відповідності з керівними документами Мінприроди. Роботи по організації та подальшому забезпеченню функціонування обласної системи моніторингу довкілля (ОСМД) грунтується на Положення "Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу", яке узгодили 9 організацій - суб’єктів цієї системи і яке затверджене першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Суб’єктами ОСМД є слідуючи організації:  державне управління охорони навколишнього природного середовища;  державна екологічна інспекція;  управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;  обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів;  обласна санітарно-епідеміологічна станція;  Дністровське басейнове водогосподарське відділення;


90

 управління житлово-комунального господарства;  управління лісового господарства;  ДГП "Західукргеологія";  ННГФ обсерваторія Чернівецького національного університету;  обласний центр з гідрометеорології;  Чернівецька державна інспекція по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулюванню рибальства. Надання інформації по екологічним спостереженням в ОСМД здійснюється на основі Угод між держуправлінням та іншими суб’єктами моніторингу навколишнього природного середовища та у відповідності з взаємоузгодженими графіками. Основною метою роботи ОСМД є постійне удосконалення системи екологічних спостережень в Чернівецькій області, ведення баз даних екологічних спостережень, узагальнення інформації про стан довкілля, що надходить, для забезпечення інформаційної підтримки органів виконавчої влади при прийнятті ними рішень, що стосуються навколишнього природного середовища та безпеки життєдіяльності населення. Як і в минулому році основними напрямками спостережень були: - моніторинг водних ресурсів (поверхневих, питних, стічних та ґрунтових вод); - моніторинг промислових викидів основних підприємств – забруднювачів повітря в області та атмосферного повітря в м. Чернівці; - моніторинг земельних ресурсів; - моніторинг біоресурсів (чисельності основних видів мисливських тварин, стану сільськогосподарських рослин та продуктів харчування); - моніторинг екзогенних процесів; - екологічний моніторинг промислових підприємств, що мали значні обсяги виробництва в звітному році; - надзвичайні екологічні ситуації. Враховуючи те, що поверхневі води області є одним з головних її природних ресурсів, питанню їх екологічного моніторингу приділялася особлива увага. Ґрунтуючись на даних, які надходять від організацій суб’єктів обласного екологічного моніторингу держуправління охорони навколишнього природного середовища щоквартально надає інформацію про стан поверхневих вод основних річок (Дністер, Прут, Сірет та Черемош) в департамент екологічного моніторингу Мінприроди для підготовки екологічного вісника. На даний час міністерством виданий такий вісник за січень місяць ц. р., до якого увійшли розділи про стан атмосферного повітря, радіаційний стан та стан геологічного середовища в Україні. Впродовж звітного року тривали роботи з подальшої інтеграції суб’єктів ОСМД, удосконалення регіональної нормативної бази. Так,


91

були переглянуті в напрямку розширення даних екологічних спостережень і узгоджені угоди з обласним центром з гідрометеорології та басейновим управлінням. Робота в цьому напрямку продовжується. У звітному році були поновлені роботи із створення регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, підготовлений пакет документів знаходиться на затвердженні в обласній державній адміністрації. В звітному році ОСМД держуправлінням виконувались пункти регіональної довгострокової програми комплексного екологічного моніторингу навколишнього природного середовища “Еко-Моніторинг” на 2003-2015р.р. У зв’язку з недостатнім фінансування виконувались переважно пункти, за якими передбачено створення баз екологічних даних, моніторинг законодавства стосовно питань моніторингу довкілля та ін. У звітному році було підготовлено 12 звітів в Мінприроди – щомісячних, щоквартальних та річного, в яких зібрана інформація по стану всіх складових довкілля. Звіти складалися з інформаційноаналітичної довідки та таблиць з результатами спостереження, які надійшли від суб’єктів ОСМД. З метою дотримання вимог законодавства щодо відкритості та широкого доступу громадськості до інформації про екологічний стан в Чернівецькій області інформація про екологічний моніторинг в області друкувалися в мережі Інтернет на офіційному сайті держуправління ОНПС ( http://www.eco.cv.ua ). В даному звіті узагальнені дані за І-ІV квартали 2009р. моніторингу природних ресурсів, що контролюються в рамках ОСМД. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями середовища та число точок спостережень Таблиця13.2 № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

1

Кількість точок спостережень, од.

атмосферне повітря

стаціонарні джерела вікидів в атмосферне повітря

поверхневі води

джерела джерела скидів скидів зворотзворот-них них вод у морсь-кі вод у поверводи морські хневі води води

2

3

4

5

6

7

8

-

155

12

33

-

-

2.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища МНС

2

-

-

-

-

3.

МОЗ

3

-

36

-

-

4.

-

-

-

-

5.

Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп

-

-

-

6.

Держводгосп

-

-

-

7.

Держкомзем

-

-

-

8.

Держжитлокомунг осп

-

-

-

1.

джерела скидів зворот-них вод у глибокі підземні підземні води водонос-ні гори-зонти 9 10

грунти

11

12

-

-

-

-

-

-

-

24

-

29

-

-

-

-

262

-

-

-

-

-

-

14

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

9

-

-

-

-

-


92

9.

НАК “Надра України” дочірнє підприємство “Західукргеологія” Львівська геологорозвідувальної експедиції

-

-

-

-

-

-

11

-

-

Регіональні системи моніторингу довкілля В Чернівецькій області продовжується створення регіональної системи моніторингу довкілля. В минулому році згідно календарного плану заходів були розроблені положення та технічні завдання на центри екологічного моніторингу районного, обласного та регіонального рівнів. Створення регіональних (локальних) систем екологічного Моніторингу Таблиця13.3 № п/п 1

1.

Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу 2

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3

Обласна система моніторингу довкілля в Чернівецькій області

складання технічного завдання

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 5

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. 4 фонди охорони навколишнього природного середовища

технічне завдання

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області виконує або приймає участь в виконанні програм, спрямованих на здійснення регіонального екологічного моніторингу за міжнародними, обласними та міжобласними програмами. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів Таблиця13.4 № п/.п 1 1.

2.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля 2 “Декларація співробітництва придунайських держав з питання водогосподарського використання вод Дунаю і охорони вод ріки від забруднення” (Бухарест, 1985) Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Чернівецькій області на 2003-2015 рр. “Еко-

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 -Державне управління екології та природних ресурсів; -Ботошанське управління водного господарства, Румунія; -Сучавське управління водного господарства, Румунія

Державне управління екології та природних ресурсів; Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Обласний державний проектно-технологічний -

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу за транскордонними водними об’єктами рр. Прут та Серет.

1. Інформування суб’єктів ОСМД про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 2. Інформування обласної


93

Моніторинг” -

3.

Програма спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між Чернівецькою та Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями

-

центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції; Обласна державна санітарно-епідеміологічна станція; Дністровське басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету; Управління житлово-комунального господарства; Обласне управління лісового господарства; Чернівецька державна інспекція по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулюванню рибальства; ДГП "Західукргеологія"; Обласне управління земельних ресурсів; Обласний центр з гідрометеорології. Державне управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Івано-Франківській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Хмельницькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області.

державної адміністрація про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 3. Інформування суб’єктів ОСМД і органи державної влади про загальний екологічний стан в області по напрямкам, що контролюються

Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу транскордонних природних об’єктів, що контролюються

У відповідності з пунктами обласної програми “Еко-Моніторинг” та на виконання розпоряджень Мінприроди при секторі екологічного моніторингу та ГІС державного управління екології та природних ресурсів створений регіональний центр моніторингу довкілля. Центр функціонує на підставі наступних документів, які були розроблені та затверджені начальником держуправління: - Положення “Про регіональний центр екологічного моніторингу в Чернівецькій області”; - Технічне завдання на організацію регіонального центру екологічного моніторингу в Чернівецькій області. Взаємодія організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу ґрунтується на взаємоузгодженому Положенні “Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу”, яке затверджено першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Обмін інформацією між ними і держуправлінням екоресурсів відбувається на основі двосторонніх угод. На даний час суб’єктами ОСМД є 9 організацій обласного рівня і 17 промислових підприємств області. Інформаційне забезпечення держуправлінням екоресурсів суб’єктів ОСМД відбувається за рахунок: - своєчасного надання суб’єктам ОСМД, органам державної влади, ЗМІ узагальнених даних про екологічний стан природних ресурсів і загальний стан екології в Чернівецькій області за результатами аналітичних та інших даних, що надходять від членів ОСМД; - своєчасного інформування про зміни в державному законодавстві щодо моніторингу довкілля;


94

- розробки та впровадження документів регіонального рівня, направлених на удосконалення ОСМД, подальшої організаційної інтеграції її суб’єктів. Інформація про роботу ОСМД, діяльність регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, виконання обласної програми “ЕкоМоніторинг” друкувалась на Інтернет-порталі Мінприроди в рубриці “Державний екологічний моніторинг” і висвітлювалась на Веб-сторінці держуправління.

Проблеми галузі Роботи з організації та впровадження регіонального моніторингу довкілля виявили ряд проблем, перелік найбільш гострих з них наданий нижче. 1. Низький рівень фінансового забезпечення з державного та обласного бюджетів регіональних програм з моніторингу довкілля. 2. Низький рівень технічного забезпечення організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу, в тому числі сучасною комп’ютерною технікою, особливо в їх районних підрозділах. 3. Відсутність єдиного програмного комп’ютерного забезпечення ведення баз даних екологічних спостережень, їх обробки та узагальнення серед суб’єктів моніторингу в області.


95

4. Неврегульованість питання щодо отримання даних екологічних спостережень, особливо по мережі пунктів гідрометеорологічної служби, які носять комерційний характер. 5. Низький рівень оперативності в інформуванні територіальних органів про появу міжвідомчих документів з питань екологічного моніторингу. 6. Відсутність при Мінприроди регулярних семінарів, або інших форм обміну досвідом та проведення навчання спеціалістів регіональних підрозділів, інформування про нові технології та підходи в здійсненні спостереження за станом навколишнього природного середовища та критеріїв оцінки його стану. 7. Згідно ст. 22 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” спостереження за станом довкілля, рівнем його забруднення здійснюється також промисловими підприємствами, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, що передбачає наявність відповідних програм екологічного моніторингу об’єктового рівня. В той же час не визначена відповідальність за відсутність або небажання розробити таку програму. Низький рівень відповідальності за надання неперевірених даних.

Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза здійснювалась тільки з екологічних питань щодо відповідності проектних матеріалів вимогам чинного природоохоронного законодавства, підзаконних актів, нормативнотехнічних документів. Одним з основних недоліків проектних матеріалів, як і в попередні роки, залишається недостатня якість та повнота виконання розділу оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього середовища. Державна екологічна експертиза, яка проводилась у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з Чернівецькою обласною службою Укрінвестекспертизи. В основному на державну екологічну експертизу надавались робочі проекти будівництва та реконструкції за такими видами діяльності: - надання послуг автотранспортним засобам (АЗС, СТО, автостоянки, автомийки); - переробка деревини (майстерні, цехи); - торгівельні послуги (кафе, магазини, торгові центри та інші). Держуправління охорони навколишнього природного середовища періодично повідомляло через засоби масової інформації про найбільш


96

важливі об’єкти, проектна документація яких пройшла державну екологічну експертизу та отримала позитивний висновок. ПЕРЕЛІК найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку 1. Проект розширення (колишній завод «Калібр») виробничого комплексу ТзОВ ВКТ «АРГО» по вул.Незалежності, 49 м.Хотин Чернівецької області (ІІ черга). 2. Робочий проект будівництва газових мереж підключення свердловин № 7, 1, 9, 6 Славецька Чеканської площі до діючого газозбірного колектора Чорногузького ГР. 3. Робочий проект на реконструкцію очисних споруд продуктивністю 400 м3/добу в смт.Глибока Чернівецької області. 4. Робочий проект на аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) протитуберкульозного санаторію «Красноїльськ» в смт.Красноїльськ Чернівецької області (очисні споруди продуктивністю 50 м3/добу «Biotal-50») для обслуговування протитуберкульозного санаторію. ПЕРЕЛІК найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно 1. Робочий проект автозаправочного комплексу в с.Стерче Глибоцького району Чернівецької області. 2. Робочий проект на реконструкцію каналізаційних очисних споруд продуктивністю 100 м3/добу в смт.Путила Чернівецької області. 3. Робочий проект цеху по виготовленню конструкцій з ПВХ профілю за адресою с.Чагор Глибоцького району Чернівецької області. Економічні механізми природоохоронної діяльності В межах наданих повноважень велась відповідна робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. В межах наданих повноважень велась відповідна робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. У 2009 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано першочергових природоохоронних заходів на загальну суму близько 1 млн грн. тоді, як планом було передбачено 640 тис. грн. і перехідний залишок станом на 01.01.2010 становив 1080,6 тис грн.


97

З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на «Ремонт експозиційної оранжереї ботанічного саду загальнодержавного значення Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича” по програмі «Формування національної екомережі» виділено 1 млн. грн. Впродовж 2009р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами та організаціями області було освоєно 32,8 млн.грн. капітальних інвестицій, що у 3,8 раза менше, ніж у попередньому році. Основним напрямком інвестування був захист і реабілітація грунту, підземних і поверхневих вод (93,2%) від загального обсягу або 30,5 млн.грн.). Слід зазначити, що 91,9% капітальних інвестиції були профінансовані з Державного бюджету. Із загального обсягу інвестицій витрати на капітальний ремонт становили 95,2% або 31,2 млн.грн. Поточні витрати на охорону природи, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням засобів природоохоронного призначення, в 2009р. збільшились у порівнянні з 2008р. на 19,9% та становили 37,9 млн.грн., з яких 50,3% (19,1 млн.грн.) залучені для очищення зворотних вод. Основним джерелом здійснення поточних витрат на охорону довкілля були власні кошти підприємств та організацій (94,7% від загальної суми або 36 млн.грн.). За забруднення природного середовища протягом 2009р. підприємствам області пред'явлено екологічних зборів на загальну суму 2,2 млн.грн., що на 3,8% більше, ніж у 2008р. (Додаток 6). З них 55,6% або 1,2 млн.грн. - це збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, 31,8% (0,7 млн.грн.) - збори за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, 12,6% (0,3 млн.грн.) - збори за розміщення відходів. Штрафів та позовів за порушення законодавства в галузі охорони навколишнього середовища пред'явлено відповідно на суму 7,2 тис. та 24 тис.грн. Основна частина екологічних зборів пред'явлена підприємствам М.Чернівців - 61,9%> від загальної суми (1,4 млн.грн.). За рахунок погашення заборгованості попередніх років у 2009р. підприємствами та організаціями області сплачено екологічних зборів на 15,6% більше, ніж було пред'явлено або 2,6 млн.грн. Найвищою частка сплати пред'явлених зборів за забруднення довкілля була в підприємств м.Чернівці (125,2%), найнижчою - Кельменецького району (36,4%). Охороні навколишнього природного середовища особлива увага приділялась у Програмі економічного і соціального розвитку Чернівецької області на 2009р. В рамках даної програми було здійснено : • проведення перевірок в галузі поводження з промисловими та побутовими відходами, в результаті яких виявлено 84 несанкціоновані сміттєзвалища, які ліквідовані;


98

• впровадження заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами підприємств шляхом обладнання джерел викидів пилоочисними установками, зміцнення діючих циклонів, переведенням котелень на газоподібне паливо; • проведення експертиз щодо несанкціонованого використання природних ресурсів. Екологічні платежі за забруднення навколишнього природного середовища Таблиця 13.5 2000 Екологічні збори, пред'явлені підприємствам, організаціям та установам за забруднення навколишнього природного середовища, тис.грн. у тому числі збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти за розміщення відходів Позови за збитки, заподіяні природі та штрафи за порушення природоохоронного законодавства, тис.грн. Частка фактично сплачених екологічних зборів у загальній сумі пред'явлених, %

2005

2006

2007

2008

2009

601,2

893,7

1769,2

2062,6

2128,5

2210,3

104,8

145,8

370,4

526,5

548,0

587,4

152,6

195,2

453,4

558,8

664,5

641,7

302,9 28,4

433,5 113,7

710,6 234,8

787,8 189,5

659,3 256,7

701,6 279,6

12,5

5,5

37,5

46,0

75,7

31,2

37,7

82,5

88,2

134,6

137,1

115,6

Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки У 2009 році продовжувалась діяльність по удосконаленню управління в галузі охорони довкілля. Відбулося ряд нарад в обласній та районних державних адміністраціях, в підготовці та проведенні яких активну участь взяли представники держуправління. Одним з важливих засобів забезпечення координації дій відіграє колегія держуправління охорони навколишнього природного середовища, яка представлена керівниками різних сфер природоохоронної діяльності та головою громадської екологічної ради при держуправлінні. Розгляд питань дозволяє співставляти різні позиції у вирішенні конкретних справ. Ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів.


99

В організації природоохоронної діяльності забезпечувалась міжвідомча координація, зокрема, проведення нарад керівників органів, які здійснюють державний екологічний контроль в обласній та міжрайонній природоохоронній прокуратурах, в обласній державній адміністрації. В межах наданих повноважень держуправлінням спрямовувалась діяльність на: - реалізацію пріоритетів природоохоронної роботи; - розробку, реалізацію та контроль за виконанням місцевих екологічних програм; - організацію моніторингу навколишнього природного середовища та забезпечення діяльності географічної інформаційної системи; - регулювання природокористування та впровадження екологічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища; - забезпечення еколого-просвітницьких заходів та посиленням зв’язків з громадськістю; - продовження міжнародного співробітництва у сфері екології. У ході формування та утвердження засад екологічної політики в області, управлінням розроблялись і подавались відповідні проекти організаційних заходів та пропозиції обласній та районним державним адміністраціям, обласній та місцевим радам, органам прокуратури, міністерству екології та природних ресурсів з питань вдосконалення управління лісами агропромислового комплексу, розвитку природнозаповідної справи, формування та використання фондів охорони навколишнього природного середовища та інші. Зокрема, розроблялись проекти і приймались розпорядження обласною та районними держадміністраціями щодо поводження з відходами, лісокористування, заготівлі лікарських рослин тощо. Проводився контроль за виконанням прийнятих рішень та розпоряджень місцевих органів влади, постанов Кабінету Міністрів, Указів Президента та законів України з екологічних питань. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки ведуться в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича (ЧНУ), Чернівецькому факультеті Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ЧФ НТУ “ХПІ”), державному підприємстві “Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем” (ДП НДІ МЕП), у Буковинському державному медичному університеті. Останніми роками досліджувалися різні типи екосистем Чернівецької області. Особлива увага приділялася дослідженням слабоурбанізованих селітебних та пасторальних екосистем. Уперше на


100

базі ієрархічної біоіндикації створені геоінформаційні карти екологічного стану Чернівецької області. Запропонована оригінальна методика визначення внеску різних антропогенних факторів у загальну екологічну ситуацію. Розробляються методики екологічних досліджень у штучних екосистемах – мікрокосмах. Удосконалена основоположна модель мікрокосму та розроблена автоматизована схема для керування екологічними факторами у штучних екосистемах. Продовжена розробка наукових основ формування трансзональних екомереж як структурно-функціональної основи сталого розвитку та елемента національної екомережі. Проведене математичне моделювання процесів утворення дощових паводків на території Українських Карпат; досліджені руслові процеси річок, деградації річкових русел. Вперше розроблені картографічні моделі оцінки мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природно-рекреаційного, інтегрального природноресурсного потенціалу природних регіонів України на рівні фізикогеографічних країн, зон, підзон, провінцій, областей, районів, картографічно оцінені компонентна структура, економічна та територіальна продуктивність природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України. Виявлені та обґрунтовані основні критерії оцінки природнорекреаційних ресурсів, зокрема мінеральних вод та лікувальних грязей регіону; обґрунтовані основні напрями рекреаційного лісокористування; розроблені теоретико-методологічні основи екологічного туризму; виявлені та обґрунтовані основні напрями рекреаційного природокористування для потреб екологічного туризму. Обсерваторією університету проводяться цілодобові спостереження, результати яких регулярно передаються до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, Управління МНС у Чернівецькій області, Карпатського центру сейсмологічної інформації. Проведена картографічна оцінка природно ресурсного потенціалу області з метою виявлення територіальних закономірностей розвитку та розміщення мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природно-рекреаційних потенціалів для забезпечення оптимізації природокористування. Обґрунтовувались заходи по вдосконаленню мережі заповідних територій з метою збереження рідкісних і зникаючих видів на території Заставнівського карстового природного району і Рухотинського лісництва Хотинського держлісгоспу. Наукові дослідження екологічного спрямування на ЧФ НТУ “ХПІ” проводяться на двох кафедрах. Кафедрою екології і права розроблялась тема “Дослідження впливу антропогенних та метеорологічних чинників на стан довкілля та


101

біорізноманіття урбанізованих і заповідних територій Карпатського регіону” за слідуючими напрямами: - збереження, відтворення та раціональне використання біорізноманіття рослинного та тваринного світу Карпат, вивчення шляхів насінневого та вегетативного відтворення популяцій цінних лікарських рослин (родіола рожева, тирлич жовтий, перстач прямостоячий, стародуб альпійський, арніка гірська) Східних Карпат; - метеорологічна та гідрологічна характеристика регіону: дослідження процесів тепло-водобалансу урбанізованих територій; - аналіз екологічно залежної захворюваності в Карпатському регіоні; соціальні аспекти охорони довкілля в регіоні; - розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду та дослідження спелеокарстових об’єктів Буковини; - лісове природокористування, екосистемний принцип в лісокористуванні; - вивчення, вдосконалення та застосування нормативно-правової бази охорони навколишнього природного середовища. - аналіз хімічного та радіологічного забруднення довкілля. Вивчення міграції радіонуклідів та важких металів в системі: ґрунт-рослина. Дослідження вмісту хімічних та радіологічних забруднювачів в продуктах харчування, напоях та питній воді; - розроблення для Західного Лісостепу України технологій створення та використання пасовищних травостоїв та аналіз показників якості і безпеки різних типів ґрунтів; - аналіз джерел та інтенсивності забруднення атмосфери від виробничої діяльності промислових підприємств. Дослідження можливості зменшення токсичності процесів гальванічного виробництва. Вивчення екологічного впливу джерел викидів забруднюючих речовин та можливості використання каталізаторів для зменшення викидів летких органічних сполук. Географічним факультетом Чернівецького національного університету проведено наукові дослідження з гідрологічного обґрунтування перспектив оптимізації раціонального використання русел і заплав основних річок Чернівецької області. Науковцями ДП НДІ МЕП спільно з вченими Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та Буковинської медичної академії продовжувались наукові дослідження по вивченню вмісту нітратів у питній воді та ґрунтових водах Чернівецької області, дослідження по виявленню прихованих метгемоглобінемій серед дитячого населення, брали участь в розробці регіональних стандартів фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Виконувались науково – дослідні роботи “Показники здоров’я дітей в зонах різного еколого-мутаційного ризику”, “Еколого-біохімічні аспекти токсичності гігієнічно-значимих ксенобіотиків природного та техногенного походження”.


102

Крім того, інститут надавав висококваліфіковану консультативну допомогу та виконував випробування продукції (полімерні, лакофарбовані матеріали, харчова та косметична продукція, вода питна, вода насосних станцій до та після очистки) для зацікавлених служб та організацій. При вивченні стану здоров’я населення в залежності від якості води, яку воно вживає, було обстежено 327 дітей та дорослих м. Чернівців. Проведені дослідження показали, що хронічна патологія частіше зустрічається у осіб, які вживають воду з надмірним вмістом нітратів. Однак вона не є специфічною, а різниця у захворюваності населення статистично недостовірна (Р> 0,05). Кафедрою гігієни та екології БДМУ, НДІ медико-екологічних проблем та обласною СЕС проведені дослідження щодо гігієнічної оцінки забруднення повітряного середовища м. Чернівців згідно з “Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)” затвердженими МОЗ України від 9.07.97 № 20). Аналізувались середньорічні концентрації пилу, диоксиду сірки (SO2), оксиду вуглецю (CO), оксиду азоту (NO), диоксиду азоту (NO2), фенолу, фтористого водню, хлористого водню, формальдегіду, бенз/а/пірену в атмосферному повітрі м. Чернівців, а також вміст кадмію, заліза, свинцю, міді, марганцю, нікелю, хрому та цинку. Виявлений зв’язок між забрудненням атмосферного повітря м. Чернівців та ймовірністю виникнення хвороб окремих органів та систем. Зокрема встановлено достовірний зв’язок між вмістом оксидів сірки, вуглецю, азоту та хворобами органів дихання. Встановлено достовірний взаємозв’язок між поширеністю захворювань органів травлення та концентрацією хрому. У меншій мірі на патологію органів травлення впливає концентрація свинцю, формальдегіду та хлористого водню. Використання багатофакторного кореляційного аналізу показало, що в певній мірі на виникнення вроджених аномалій р��звитку дітей м. Чернівців впливає вміст хрому, свинцю, фтористого водню. Участь громадськості у процесі прийняття рішень У 2009 році установами освіти, громадськими екологічними організаціями за підтримки державного управління охорони навколишнього природного середовища продовжувалась робота по поліпшенню екологічної освіти та виховання широких верств населення області. В організації екологічної освіти дотримувався підхід неперервного процесу, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Зокрема, щорічно запроваджується курс за вибором “Основи екології” в основній та старшій школах, відпрацьована система позакласної та


103

позашкільної роботи, інститутом післядипломної педагогічної освіти відрецензовано та схвалено ряд адаптованих і авторських програм з екології, проводяться семінари для відповідної категорії викладачів. Екологічна освіта в старшій школі впроваджується через функціонування профільних класів хіміко-біологічного напрямку, де викладаються різноманітні спецкурси та факультативи. Учні старших класів залучені до роботи на хіміко-біологічному факультеті Буковинської малої академії наук. Забезпечення екологічної освіти і виховання в позашкільних навчальних закладах, методичною літературою, здійснюється шляхом використання та розробки навчально-методичних матеріалів: посібників, довідників, пам’яток, розробок, сценаріїв та підготовки нових програм. У 2009 році в позашкільній екологічній освіті і вихованні використовувались в основному програмами затверджені і рекомендовані МОН України, а також авторські програмами розроблені і затверджені ОІППО. Чернівецьким обласним центром еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді за звітний рік випущено такі збірники та методичні розробки:  «Методика проведення учнівських екологічних досліджень»;  «Виховання екологічної культури засобами народознавства»;  «Методичні рекомендації щодо впровадження в практику екологічного виховання з елементами енергозбереження»;  «Дидактичні матеріали по використанню садочка запахів в екологічному вихованні»;  «Інструктивно-методичні поради по організації роботи з учнями та юннатами в умовах закритого ґрунту»;  «Питання та відповіді обласного заочного конкурсу «Екоерудит»;  «Методичні рекомендації з екологічного виховання і природоохоронної роботи в літніх таборах праці і відпочинку»;  «Пам’ятка керівникові гуртка»;  « Ботанічні досліди в кутку живої природи»;  «Подорож по заповідних куточках Буковини»;  «Екологічні проблеми Буковини»;  «Методичні рекомендації по вирощуванню лікарських рослин та рослин радіопротекторної дії на шкільних дослідних ділянках»;  «Квітень - місяць екологічний» (методичні рекомендації по проведенню екологічних заходів);  «Рекомендації щодо внутрішнього озеленення навчального закладу»;  «Інструктивно-методичні поради по організації роботи з учнями на НДЗД»;  «Озеленення території навчального закладу»;  «Основи здоров’я для дошкільнят»;


104

 «Використання екологічної стежини в екологічному вихованні школярів» ;  «Дослідницька робота в еколого-натуралістичних гуртках»;  «На допомогу керівнику гуртків квітникарського профілю». Якісне забезпечення навчально-виховного процесу методичною літературою, а саме наявність навчальних програм, посібників є важливою і необхідною умовою реалізації змісту роботи гуртків. Коли еколого-натуралістичні гуртки забезпечені програмами, є можливість створювати авторські, але з підручниками, довідниками для педагогівпозашкільників набагато складніше, педагогічний процес залежить від ерудиції і педагогічної майстерності керівника гуртків. Найкраще методична робота з проблем природоохоронного виховання проводиться в Заставнівському, Сторожинецькому, Новоселицькому районах та м. Чернівці. На виконання наказу Головного управління освіти і науки облдержадміністрації № 381 від 30.09.2009 р. «Про проведення обласного учнівського екологічного конгресу «Живи, Земле», з метою якісного оновлення змісту, форм і методів позашкільної еколого-натуралістичної освіти учнівської молоді, пошуку та підтримки здібних, обдарованих дітей та молоді, 30 жовтня 2009 року на базі Комунального закладу «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» був проведений обласний учнівський екологічний конгрес «Живи, Земле». В конгресі взяли участь більше 50 учнів, представників всіх районів, вихованці КЗ ЧОЦЕНТУМ, Сторожинецького РЦЕНТУМ і Заставнівського ЕНЦ, науковці Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, представники Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, фахівці та педагоги навчальних закладів області. На виконання Указу Президента України від 26.03.2009 р. № 197/2009 «Про проведення весняних толок у 2009 р.» Головне управління освіти і науки облдержадміністрації здійснило комплекс дій щодо залучення учнів, педагогів та громадськості до проведення Весняної толоки, а саме:  впорядкування територій закладів освіти, спортивних та дитячих майданчиків; зелених зон парків, скверів населених пунктів, берегів річок, придорожніх смуг, інших об’єктів масового перебування та відпочинку населення, а також територій і об’єктів природно-заповідного фонду;  проведення у ЗНЗ акції «Посади дерево і збережи його»;  в рамках обласної акцій «Рідній школі на згадку» створення «Алеї випускників», посадки поодиноких дерев та кущів біля закладів освіти, створення фруктових садків, скверів, парків;  залучення учнівської молоді до розробки і реалізації проектів озеленення навчальних класів, кабінетів та закладів в цілому, виховання дбайливого господаря закладу;


105

 створення нових спортивних майданчиків;  організація просвітницької компанії, спрямованої на роз’яснення державної екологічної політики, відродження народних традицій бережливого ставлення до природи. 2009-2013 рр. оголошено роками оптимізації озеленення та благоустрою закладів освіти. Цього року проводиться інвентаризація існуючих насаджень, створення проектів ландшафтного дизайну територій навчальних закладів, закладання шкілок. В області з грудня по січень щорічно проводится акція «Живи ялинко» з метою збереження хвойних рослин краю і відновлення новорічних народних обрядів, формування екологічної, естетичної, трудової культури учнівської молоді, виховання національно свідомого громадянина нашої незалежної держави на багатовікових традиціях українського народу. За звітний період юннати Чернівецької області примали участь у більшості Всеукраїнських і Міжнародних конкурсах екологічного спрямування та займали призові місця: 32 перших місця, 6 – других, 6 – третіх, 1 – четверте. Путівками до всеукраїнського табору «Юннат» за високі досягнення було нагороджено 29 найактивніших учасників конкурсів. В більшості шкіл області на правах навчальних лабораторій під відкритим небом уже понад 20 років діють навчальні екологічні стежки, робота на яких набуває широких масштабів. Важливою складовою роботи на екостежках є дослідницька діяльність, на основі якої юннати пишуть наукові роботи, знайомляться з інформацією про рослини і тварини з Червоної книги, вивчають різні екосистеми, проводять велику практичну природоохоронну роботу, вивчають екологічний стан річок та джерел. На екостежках проводяться виховні та оргмасові заходи. В екологічному вихованні особлива роль належить учнівським екологічним колективам (агітбригадам). Слово, пісня, підкріплені ділом, скоріше знаходить шлях до серця слухача і глядача. Мережа таких агітбригад широко розгалужена в Україні і у нас на Буковині. В школах і позашкільних закладах нашої області діє, на даний час, 180 екологічних агітбригад, якими охоплено понад 2000 учнів. Найактивніше проводиться робота з цього напрямку в Новоселицькому, Сторожинецькому і Кіцманському районах. Школярі і учнівська молодь Буковини щороку беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі “Мій рідний край, моя земля”, підсумки якого проводяться в двох номінаціях: - обласний збір та виставка юних аграрників, тваринників, лісівників; - обласний збір юних екологів. Освітянська газета “Крайова Освіта” постійно друкує матеріали щодо екологічного виховання учнів. Чернівецька обласна організація “Всеукраїнська екологічна ліга” (ВЕЛ) започаткувала збирання, узагальнення досвіду природоохоронної


106

освітянської роботи, напрацьованого педагогами України: видає щомісячний прес-бюлетень, де подаються екологічні новини України і світу, висвітлюється кращий досвід природоохоронного руху, розповсюджує книги з “Бібліотеки Всеукраїнської екологічної ліги”, має випуски двох серій — «Екологічна освіта і виховання» та “Природоохоронні акції”, де подаються сценарні плани уроків з екології, позакласних заходів екологічної тематики, рекомендації щодо проведення практичних природоохоронних акцій. Журнал ВЕЛ „Екологічний вісник” теж збирає цікавий науковий та методичний матеріал в рубрику „Екологічна освіта та виховання». Особливу увагу Всеукраїнська екологічна ліга приділяє вихованню екологічно свідомої особистості, виплеканню потреби у підростаючого покоління до участі у конкретній роботі на захист довкілля. З цією метою ВЕЛ стала засновником Всеукраїнської дитячої спілки (ВДС) „Екологічна варта», що об’єднує дітей і підлітків, та Національного молодіжного центру „Екологічні ініціативи», що об’єднала студентів. У пошуках нетрадиційних, високоефективних форм роботи з дітьми ВЕЛ створила навчально-тренінґовий центр “Екологічна варта”, основна мета діяльності якого — забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей, сприяння соціальному становленню учнівської молоді шляхом залучення до роботи Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна Варта». Створення таборів відпочинку з екологічною направленістю для дітей і підлітків є однією із складових частин екологічного навчально-виховного процесу. Програма роботи навчально-тренінгового Центру „Екологічна варта» поєднує відпочинок з науковими дослідженнями, практичними природоохоронними заходами, творчою роботою дітей. Чернівецький факультет Національного технічного університету “Харківський по-літехнічний інститут” готує фахівців за освітньокваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” за чотирма спрямуваннями, в т.ч. за напрямком – 0708 “Екологія”. За даним напрямком на кафедрі екології і права навчається 325 студентів денної та заочної форм навчання за трьома спеціалізаціями: “Екологічні проблеми хімічної промисловості”, “Екологія лісового і заповідного господарства”, “Прикордонний екологічний котроль”. Особлива увага при підготовці фахівців-екологів відводиться вивченню дисциплін управлінського, еколого-правничого характеру, заповідної та природоохоронної справи, що відповідає практичним потребам регіону у фахівцях саме даного спрямування. При читанні цілого ряду фундаменальних та професійно-орієнтованих дисциплін, таких, як “Екологія людини”, “Радіоекологія”, “Урбоекологія”, “Екологічне право”, “Ландшафтна екологія” та ін., широко використовується місцевий матеріал, здобутий співробітниками факультету в наукових дослідженнях, громадських слуханнях, екологічних експертизах тощо. Справі екологічної освіти в регіоні сприяє також плідна видавнича праця науковців місцевих вузів та працівників держуправління.


107

У Буковинському державному медичному університеті в процесі навчання студентам викладається методологія і загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами навколишнього середовища; походження, властивості та вплив основних природних та антропогенних факторів навколишнього середовища і соціальних умов на екологічну ситуацію та здоров’я населення. Вивчаються якісні та кількісні показники для гігієнічної діагностики навколишнього середовища і оцінки його впливу на здоров’я населення тощо. Вагомий вклад в просвітницьку діяльність в галузі екології вносять співробітники науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем. Науковці інституту виступають з доповідями перед головними санітарними лікарями районів, ознайомлюючи їх з еколого-гігієнічними проблемами, в місцевій пресі, висвітлюючи актуальні питання охорони довкілля. На базі інституту проводяться заняття гуртків з радіоекології та екологічної біохімії для учнів Чернівецьких шкіл та Малої учнівської Академії. Післядипломна екологічна освіта забезпечує неперервність екологічної освіти та включає систему підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, керівного складу підприємств, організацій, установ, підприємців, а також підготовку фахівців-екологів найвищої кваліфікації — кандидатів і докторів наук у галузі екології та охорони навколишнього середовища, на базі провідних ВНЗ. Інформування населення області щодо стану навколишнього природного середовища забезпечувалось шляхом: - публікацій матеріалів в пресі; - виступів по радіо і телебаченню; - участі в круглих столах, брифінгах, науково-практичних конференціях, сесіях обласної та місцевих рад; - виступів з лекціями, бесідами в учнівських і студентських аудиторіях, серед населення; - підготовки інформаційно-довідкових матеріалів та їх розміщення в громадських екологічних приймальнях; - співучасті у випуску екологічного вісника Буковини — журналу “Зелена Буковина”. - організації збору, підготовки та систематичного поповнення матеріалів Веб-сторінок держуправління та Мінприроди в мережі Інтернету. Спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляють про себе громадські екологічні організації в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю. Діяльність їх носить різнобічний характер: внесення пропозицій і участь в прийнятті рішень з питань екології в органах влади, організація та проведення конкретних природоохоронних заходів з охорони та примноження природних ресурсів, здійснення природоохоронного контролю,


108

поширення екологічних знань, видавнича діяльність, розвиток міжнародного співробітництва тощо. На Буковині широко відомі акції по створенню пам’ятних зелених насаджень, прибиранню населених пунктів, зокрема: “Зелена толока”, посадка дерев на алеї “Пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС” та в “Парку тисячоліть”, присвячена проведенню в області дня Довкілля, “Зелений пояс Чернівців” тощо, які проводяться спільно із громадськими організаціями “Зелений світ Буковини”, Буковинська філія національного екоцентру України “Крона”, обласна організація Українського товариства охорони природи, Всеукраїнська екологічна Ліга. Поряд з названими організаціями цікаві проекти з проблем захисту та оздоровлення довкілля виконують дитячі і молодіжні організації області: “Паросток”, “Водограй”, “Буквиця”, “НЕО”, “В гармонії з природою”. Особливо відчутна їх активність в рамках проведення заходів Всеукраїнських та загальнообласних конкурсів “Мій рідний край, моя земля”, “Пізнай наш рідний край”, “До чистих джерел”, “Марш парків”, “Вчимося заповідати”, “Парки – легені міст і сіл”, “Птах року”, “Першоцвіт”, “Живи, ялинко”. Громадськістю ведеться також спостереження за довкіллям. Наприклад, така громадська екологічна організація, як “АкваБук”, яка функціонує при хімічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, проводить велику дослідницьку роботу по виявленню і формуванню банку даних про джерела забруднення природних вод міста та області, зосереджує свою увагу на питаннях дії на організм радіоактивного випромінювання, хімічних речовин, що використовуються в побуті, на присадибних ділянках, миючих засобах, забрудненні довкілля кислотами з автомобільних акумуляторів, питної води механічними домішками тощо. Відчутна роль громадськості в роботі по розвитку заповідної справи та збереженню біорізноманіття, формуванню екологічної мережі та її інтегруванню в Європейську екомережу. Тема сталого розвитку починає домінувати в співпраці з багатьма організаціями. Наприклад, керівниками організацій “Зелений світ Буковини”, Буковинської філії національного екоцентру України “Крона” та іншими розроблена Концепція сталого екологічного розвитку м. Чернівців, яка активно обговорювалась і знайшла свою підтримку в держуправлінні та в органах влади міста. Наполегливо домагається розвитку сільського зеленого туризму на Буковині Чернівецьке обласне громадсько-молодіжне об’єднання “Буквиця”, яке працює на базі Чернівецького педагогічного коледжу ім. Ю. Федьковича. З даних питань послідовно проводяться семінари – тренінги для населення Путильського, Вижницького та Сторожинецького районів. До висвітлення природоохоронних проблем активно долучається і така громадська екологічна організація, як “Вежа”, очолювана


109

журналістом з багаторічним досвідом, шеф-редактором незалежної газети “Версії” Л. Чередарик. Держуправління постійно сприяє громадським екологічним організаціям у проведенні ними екологічних заходів, надаючи їм методичну, організаційно-практичну допомогу. Про визнання налагодженої спільної і дієвої роботи державних та громадських екологічних організацій в досягненні конкретних результатів можна судити з того, що наша область визначена базовою для проведення проекту “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні”. В якості експертів в проекті задіяні фахівці держуправління, вищих навчальних закладів області, представники ряду громадських екологічних організацій. Досвід спільної з громадськістю екологічної діяльності засвідчує (всього в області діє 15 громадських організацій природоохоронного спрямування), що за умови об’єднання зусиль природоохоронних органів та активної підтримки громадськості можна розв’язати складні природоохоронні проблеми, поліпшити екологічну ситуа��ію для нинішніх та прийдешніх поколінь. Виконання державних екологічних програм В рамках реалізації Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 20002015 р.р.” в області впроваджується регіональна схема формування екологічної мережі Буковини. Утворено регіональну Координаційну раду з питань формування національної екологічної мережі області, розроблено і затверджено відповідне положення. Спеціалістами держуправління охорони навколишнього природного середовища спільно з науковцями краю з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу на території області проведено обстеження природних територій та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Матеріали роботи з даного питання узагальнено і подано на розгляд сесії обласної ради. Особливості рельєфу області, дефіцит сільськогосподарських угідь призводить до надмірного навантаження на земельні ресурси, а відповідно до ерозії ґрунтів. Для поліпшення стану земельних ресурсів в області в ході земельної реформи розроблено програму захисту земель від ерозії та інших видів деградації. Також в області проводиться постійна робота по вивченню флори і фауни. Видано збірник “Буковини край заповідний” з описом червонокнижних видів фауни області, та атлас-довідник флори Північної Буковини. Здійснюється інвентаризація флори та фауни


110

гірської та передгірної частини області. Особлива увага при цьому звертається на рідкісні, зникаючі види, занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, місця їх зростання і перебування з метою подальшого включення до складу природнозаповідного фонду. Цілеспрямованої практичної роботи по веденню кадастрів рослинного і тваринного світу не здійснюється через відсутність необхідного методичного та фінансового забезпечення. Дана робота, як і раніше, ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. До основних проблем формування екомережі необхідно віднести: невизначеність природоохоронного законодавства в умовах приватизації земель; протидія, пряма чи прихована, землекористувачів; відсутність компенсаційних стимулів для землекористувачів – донорів природнозаповідного фонду; слабке матеріально-технічне та фінансове забезпечення досліджень при проведенні робіт у цій сфері; відсутність картографічних матеріалів (топокарт відповідного масштабу); ігнорування місцевого наукового потенціалу з боку центральних органів в частині надання грантів під виконання тематичних проектів по створенню екомережі; відсутність механізму залучення сторонніх спеціалістів до співпраці з держуправлінням екоресурсів. Діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування спрямовується на виконання природоохоронних заходів, передбачених обласною комплексною програмою охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2007–2010 роки. Програмою ставиться за мету, виходячи з економіко-географічної характеристики області та назрілих екологічних проблем, об’єднання фінансових та матеріально-технічних можливостей державних органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ та громадськості на виконання пріоритетних природоохоронних заходів: - з охорони земельних ресурсів та використання надр; - з охорони і раціонального використання водних ресурсів та здійснення протипаводкових робіт; - по захисту атмосферного повітря; - з охорони і раціонального використання лісових ресурсів; - щодо розвитку природно-заповідної справи та раціонального використання рекреаційних ресурсів області; - розміщення побутових та виробничих і утилізації токсичних відходів. На запобігання накопиченню токсичних відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей направлена Програма поводження з токсичними відходами у Чернівецькій області. Більш конкретно заходи з виконання цих програм висвітлювалися у попередніх розділах.


111

Мiжнародне спiвробiтництво у сферi охорони навколишнього природного середовища Враховуючи прикордонне розміщення Чернівецької області, для розв’язання наявних екологічних проблем краю широко використовуються можливості міжнародного співробітництва. Міжнародна діяльність в екологічній сфері проводиться на базі створеного Екоєврорегіону в складі Єврорегіону “Верхній Прут”, який об’єднує Чернівецьку область України, Сучавський і Ботошанський повіти Румунії, Бельцький і Єднінецький повіти Республіки Молдова. Загальна площа даного Єврорегіону понад 29 тис. км2, в якому проживає більше 3 млн. чоловік. Його постійними партнерами в країнах ЄС є австрійська земля Карінтія і баварський округ Швабія. Тут послідовно реалізуються міжнародні проекти: українськоавстрійська Концепція водозабезпечення м. Чернівці по програмі “Споріднені міста”; українсько-австрійсько-румунський “ECOPROFIT“ по програмі “Прикордонне співробітництво”, метою якого було розширення можливостей застосування стандартів ISO та ГОСТ СНД управління поводження з відходами від деревообробки; “Міжнародна Екологічна Мережа Карпат” – збереження біологічного різноманіття та екосистем Карпатського регіону. Фахівцями апропоновано понад два десятки проектів для реалізації на території Єврорегіону «Верхній Прут» з питань екологічної безпеки, охорони довкілля, сталого розвитку регіону за підтримки міжнародної технічної допомоги . Серед них: — здійснення пілотного проекту управління водокористуванням та станом техногенно-екологічної безпеки в басейні річки Сірет; — узгодження локальних проектів зі збереження біорізноманіття та охорони довкілля в Екоєврорегіоні; — здійснення членами Єврорегіону спільних проектів і створення умов для розвитку “зеленого” туризму та спелеотуризму в Екоєврорегіоні. Дослідження і оцінка можливостей використання карстової печери “Еміл Раковіце” (с. Крива) та природних пам’ятників; — відпрацювання з європейськими партнерами сучасних технологій лісокористування та лісозаготівлі для гірських умов Карпат; — конструювання ерозійно-стійких агроландшафтів у басейнах річок та на гірських схилах з врахуванням ступеню небезпеки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У звітному періоді відбулось ряд міжнародних конференцій, семінарів та робочих зустрічей. Продовжувалось співробітництво з природоохоронними органами Сучавського і Ботошанського повітів Румунії по веденню спільного моніторингу якості води в прикордонних річках Прут і Сірет в рамках Міжнародної декларації з питань водогосподарського використання


112

Дунаю і охорони ріки від забруднення. Щорічно складаються графіки і проводиться щомісячний відбір проб води і робляться аналізи на вміст забруднюючих речовин, здійснюється обмін інформацією. Це дає можливість володіти більш достовірною інформацією, розробляти і оперативно вживати відповідних заходів щодо покращення ситуації. Висновки На основі аналізу екологічної ситуації та стану природоохоронної роботи в області можна зробити висновки: 1. Екологічна ситуація в області, хоч і залишається складною, є керованою, аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які привели б до суттєвого негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей не допущено. 2. Здійснюючи регулювання у сфері охорони природи управлінням розглянуто, відповідним чином зкореговано і видано 253 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 131 на спецводокористування, затверджено 63 суб'єктам господарювання нормативи на скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, 502 дозволи - на утворення та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, розглянуто 10 матеріалів суб'єктів господарської діяльності для погодження отримання спеціальних дозволів на всі види користування надрами, проведено експертизу 31 проектного матеріалу на будівництво та реконструкцію об’єктів. Активно проводилась робота з будівництва і реконструкції очисних споруд, розширення мережі природно-заповідного фонду. В межах наданих повноважень активно велась робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. Впродовж 2009р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами та організаціями області було освоєно 32,8 млн.грн. капітальних інвестицій. Впроваджувались заходи по поліпшенню системи управління та організації природоохоронної роботи, забезпечувалась її міжвідомча координація, ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів, що сприяло підвищенню результативності природоохоронної роботи. Відповідно до положень Оргуської конвенції одним з важливих напрямів діяльності держуправління було забезпечення конституційних прав громадян щодо ��ільного доступу до екологічної інформації. Регулярно проводились пресконференції, круглі столи, виступи по телебаченню і радіо. Щоб наблизити екологічну інформацію до широкого загалу, а також з метою врахування думки громадян при держуправлінні та його структурних підрозділах працювали екологічні приймальні.


113

Більше уваги приділялось екологічній освіті та вихованню. Більш відчутною була роль громадськості в екологічній сфері. Громадські екологічні організації спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляли про себе в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю, направляли своїх активістів до роботи у сфері природоохоронного контролю. Продовжувались наукові дослідження з проблем екології. В створеному Екоєврорегіоні в складі Єврорегіону “Верхній Прут” проводилось міжнародне співробітництво. 3. Виходячи з екологічної ситуації та особливостей природних умов краю, для Чернівецької області все актуальнішими постають питання переходу до сталого розвитку. Дедалі стає очевиднішим, що економічний розвиток не може відбуватись сам по собі поза екологічною сферою. Екологічні та соціальні проблеми дуже тісно пов’язані та взаємно посилюють одна одну. Ситуація, яка складається в нашому регіоні засвідчує значний потенціал для прискорення темпів переходу до сталого розвитку. Перш за все, це наявність високоосвічених спеціалістів, в тому числі екологів, підготовка яких проводиться в ряді вищих та середніх навчальних закладів області. Це і значна підтримка цього курсу громадськістю. Саме тема сталого розвитку починає домінувати в діяльності багатьох громадських екологічних організацій, які все більше впливають на прийняття владними структурами рішень з екологічних питань. Дуже важливими є самобутність нашої області, багатство лісових і водних ресурсів, рекреаційні та курортні можливості тощо, зацікавленість країн Західної Європи значними незадіяними ресурсами ( в тому числі і трудовими). 4. Виходячи із окреслених вище позицій необхідно: - домагатись, щоб розв’язання наявних екологічних та економічних проблем було єдиним процесом, не допускати, щоб за економічні проблеми вирішувалися за рахунок погіршення екологічної ситуації; - повніше використовувати особливості регіону, розвивати екотуризм, розширювати мережу природно-заповідного фонду, недопускати скорочення видового складу рослинного і тваринного світу; - тактивно впроваджувати природоохоронні заходи, які не потребують значних капітальних вкладень, таких наприклад, як утримання рослинних захисних смуг вздовж річок і потоків, які довели свою ефективність щодо нейтралізації забруднюючих речовин; - спрямувати екологічну освіту та виховання і діяльність громадських екологічних організацій на усвідомлення кожною людиною свого місця і ролі в природному середовищі, прагнення своїми діями


114

сприяти його оздоровленню, не допускаючи безвідповідальності та злочинного відношення до природи; - забезпечувати дієвість природоохоронного контролю, зокрема на основі дотримання принципу беззворотності покарання за правопорушення, домагатись повного відшкодування заподіяних природі збитків; - повсюдно впроваджувати економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зміцнювати екологічні фонди, використовуючи їх тільки на першочергові природоохоронні заходи; - забезпечувати комплексний підхід у вирішені завдань раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля, об’єднувати фінансові та матеріально-технічні можливості підприємств, організацій і установ в розв’язанні актуальних екологічних проблем. 5. Наведений у доповіді аналіз свідчить, що у 2009р. техногенне навантаження на довкілля Буковини зменшилось у порівнянні з попереднім роком. Це було зумовлено такими основними показниками: річні викиди шкідливих речовин у повітря зменшились на 0,8% (у тому числі від стаціонарних джерел - на 11,9%>, тоді як від пересувних джерел зросли на 0,3%>); > наявність небезпечних відходів на підприємствах на початок 2010р. у порівнянні з початком 2009р. скоротилась на 20,6%>; > скиди забруднених зворотних вод у поверхневі водні об'єкти за рік зменшились на 8,1%>. Останні три роки в області відмічалось перевищення рівня сплати зборів за забруднення довкілля до пред'явлених. Так, якщо у 2000р. частка сплачених екологічних зборів до пред'явлених становила лише 37,7%), у 2005р. - 82,5%, то у 2009р. сума фактично сплачених зборів перевищила суму пред'явлених на 15,6%.


115


chernivtsi_2009