Page 1

Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2007 році За останні роки в нашій державі набув широкого впровадження функціональний підхід до використання природних ресурсів, принципи сталого розвитку діяльності природокористувачів, що передбачає в кінцевому підсумку формування цілісної системи державного управління у галузі використання, збереження та відтворення природних ресурсів. Визначено основні пріоритетні напрями екологічної політики держави, серед яких - розвиток екологічного законодавства, вдосконалення державного управління довкіллям та економічного механізму природокористування, створення ефективної системи контролю та моніторингу довкілля, формування нової екологічної свідомості тощо. Питання екологічної безпеки дає можливість конструктивно вирішувати Національна система екологічної безпеки, запобігання і реагування на аварії, катастрофи інші надзвичайні ситуації природного і техногенного походження. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави - проголошує ст. 16 Конституції України. З кожним роком все більшого значення набуває охорона рослинного, тваринного світу, водних та земельних ресурсів, ландшафтів, особливо цінних природних територій та об’єктів, зростає їх роль в житті біосфери та суспільства. Насамперед, цінні природні території та об’єкти є основою екологічної мережі, формування якої спрямоване на забезпечення екологічної рівноваги регіонів та України в цілому. До екологічної мережі входять природно-заповідні території, що є її ядром, території, що охороняються — ліси 1 групи, зелені зони міст, а також природна рослинність яку людина використовує регламентовано - експлуатаційні ліси, луки, пасовища тощо. Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини також нерозривно пов’язані з розвитком екологічної діяльності. Доведено, що, наприклад, вартість екологічних і рекреаційних функцій природних ресурсів, а також темпи росту значимості цих функцій значно вище ніж сировинних. Узгодження взаємодії суспільства з природою потребує спеціальних знань в тому числі і по контролю за станом довкілля. Державний екологічний контроль, насамперед, встановлює закономірності у взаємовідносинах між людиною, об’єктами господарювання, живими організмами і довкіллям, а також визначає порядок застосування законодавчих і нормативних документів у природоохоронному контролі, оцінці екологічного стану об’єкту, ступеню і характеру його впливу на довкілля, дотримання цим об’єктом вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи для своєчасного вжиття заходів по усуненню виявлених порушень та попередженню негативного впливу на довкілля.


2

Охороні навколишнього природного середовища приділено значну увагу у програмі економічного і соціального розвитку Чернівецької області. Основними її завданнями є: • забезпечення реалізації заходів щодо збереження та раціонального використання наявних природних ресурсів; • впорядкування відповідно до вимог природоохоронного законодавства, сміттєзвалищ, впровадження ресурсозберігаючих та безвідходних виробництв, налагодження використання відходів як вторинної сировини; • впровадження ґрунтозахисних технологій на лісосічних роботах в лісах Карпатського регіону, зокрема канатно-повітряних установок, колісних тракторів та гужового транспорту при трелюванні деревини; • недопущення безсистемної вибірки піщано-гравійної суміші у річках; • сприяння розробці та впровадженню інвестиційних проектів з мінімізації впливу на довкілля відходів виробництва і споживання, утилізації відходів, використання відходів, як альтернативного палива та вторинної сировини; • посилення природоохоронного контролю, з метою недопущення несанкціонованого використання природних ресурсів та неорганізованого розміщення промислових і побутових відходів; • впровадження сучасних технологій енергозбереження, які дозволяють суттєво зменшити викиди в атмосферу; • забезпечення виконання робіт з розчистки річок та прибережних смуг від засмічення та замулення. 1. Екологічна ситуація в області Чернівецька область розташована в західній частині України на кордоні з Молдовою та Румунією в передгір’ї Карпат, площа 809,6 тис. га, що складає 1,3 % території держави. У краї виражені, в основному, два типи рельєфу: гірський - в Карпатах і рівнинний - у Прут - Дністровському межиріччі. Перехідною зоною між цими головними типами рельєфу є горбисте передгір’я. Фізико-географічні умови області великою мірою визначають різноманітність його природних ресурсів. В лісостеповій зоні переважають сільськогосподарські угіддя, а в їх складі - рілля. В Прикарпатті - сільськогосподарські угіддя представлені в основному луками і пасовищами, меншою мірою - ріллею. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 472,1 тис. га, що становить 58,3% території області. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії ґрунтів: з 92,3 тис. га в 1959 році до понад 250 тис. га за останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області. Найбільше еродованих сільськогосподарських угідь у Герцаївському (70%), Хотинському (68%), Сторожинецькому (59%), Новоселицькому (55%) районах. В складі еродованих земель 94 тис. га середньо - і сильно змитих. Понад 3 тис. га земель, непридатних для


3

сільськогосподарського виробництва, на поверхню яких в результаті водної ерозії вийшли материнські породи, тому вони підлягають залісненню. Територія Карпатського регіону більше як на 50 % вкрита лісами: Путильського району – 68, Вижницького – 58 та Сторожинецького – 47 відсотків, тоді як лісистість Кельменецького становить 9, а Новоселицького – тільки близько 5 відсотків. Загалом лісистість області становить 31,2 відсотка. Карпатські ліси відзначаються високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3/га проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. Рубки проводяться на основі розрахункової лісосіки, тобто вибирається деревної маси менше, ніж її приростає, проте це не знімає загрози для Карпат. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі – відбувається забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини в значній мірі проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Область займає 4 місце в Україні по водозабезпеченості. Водні ресурси разом з транзитним стоком складають близько 10 куб. км. Найбільшими річками, які протікають на її території, є Дністер (1,1 тис. га), Прут (1,5 тис. га), Сірет (0,6 тис. га), Черемош (0,5 тис. га). На Дністрі створено водосховище Дністровського комплексного гідровузла площею 14,2 тис. га та ємністю повного об’єму 3,1 куб. км, з якого на територію області припадає 6,0 тис. га . Крім цього, на території області нараховується близько 4,5 тис. малих річок і потоків сумарною протяжністю 13 тис. км. та 1150 ставків площею 2838 га. Всього водами покрито 18,6 тис. га, або 2,3% загальної території області. Незважаючи на те, що область має значні водні ресурси, водна проблема залишається актуальною. Це пов’язано, насамперед, із забрудненням водних об’єктів стічними водами, виснаженням підземних водоносних горизонтів, нераціональним витрачанням прісної води. На очисних спорудах області очищення стічних вод проводиться ще малоефективно, оскільки більшість із них морально і фізично застарілі, біологічна очистка виведена з ладу, а розпочате будівництво нових очисних споруд за відсутністю коштів здійснюється повільно. Щорічно за вищеназваних причин у поверхневі водойми скидається значна кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод. Проте в останні три роки, в результаті посилення природоохоронного контролю та збільшення об’єму робіт з реконструкції очисних споруд за рахунок коштів державних природоохоронних фондів та коштів підприємств, намітилась тенденція до скорочення скидів забруднених (неочищених та недостатньо очищених) вод з 16,8 млн. м3 у 1999 р. до 8,2 млн. м3 у 2007 р. Скоротились викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення з 6,0 тис. тонн у 2003 році до 4,4 тис. тонн у 2007 році. Ряд позитивних зрушень досягнуто у поводженні з відходами. Проведено лімітування їх утворення у навколишньому середовищі,


4

впроваджено заготівлю і переробку відходів поліетилену, завершено будівництво полігону твердих побутових відходів у м. Сторожинець, ведуться роботи по будівництву нових сміттєзвалищ в м. Герца, смт Путила. Проте проблеми в цій сфері вирішуються недостатньо. В окремих населених пунктах не відповідають нормам екологічної безпеки сільські сміттєзвалища, через низьку екологічну культуру частини населення допускається утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів (смітників) . Проблематичною залишається переробка відходів, зокрема від деревообробки, які при належному господарюванні могли б знайти своє застосування в народному господарстві. Враховуючи, що для області характерне розмаїття ландшафтів, значні масиви хвойних лісів, помірний клімат, багатий рослинний і тваринний світ, чисельні водоспади, джерела мінеральних вод, які потребують збереження, природоохоронними органами і громадськістю області проводиться значна робота щодо розвитку заповідної справи. Площа природно-заповідного фонду області динамічно зростає: з 18,2 тис. га в 1993 році до 86,3 тис. га в 2007 році. Однак частка природно-заповідного фонду в загальній площі території області, попри те, що вона удвічі більша загальнодержавного показника (10,5 %), його структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань, не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність ґрунтів, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами. Промисловість області представлена 234 підприємствами. З них інноваційну діяльність проводили 26 промислових підприємств, що складає 11,1 % від їх загальної кількості. У порівнянні з попереднім роком кількість підприємств, що впроваджували інновації, зменшилась у два рази. Проте збільшилась кількість підприємств, які впроваджували нові технологічні процеси: з 14 до 20, з них 8 – ресурсозберігаючі та маловідходні. Отже, екологічна ситуація в області залишається, як і в попередні роки, складною і вимагає ефективної та цілеспрямованої природоохоронної діяльності. 2. Атмосферне повітря Останніми роками за рахунок спаду виробничої діяльності та переходу з твердих видів палива на газоподібні спостерігалось незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2007 році викинуто 4,4 тис. тонн шкідливих речовин від стаціонарних джерел. Із запланованих проектною документацією 11-ти заходів щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу на 2007 р., виконано усі 11, на які витрачено 122,7 тис. грн., що зумовило зменшення обсягів викидів на 270,1 т. Основним з них є встановлення пилогазоочисного обладнання та перехід котлоагрегатів на газоподібне паливо. Разом з тим у 2004-2007 роках спостерігалося невиконання заходів щодо охорони повітряного басейну. Причина – зменшення обсягів виробництва, ліквідація та консервація джерел викидів, зупинка окремих виробництв, у зв’язку з чим викиди підприємств відповідають нормативним чи значно нижче за них, а також відсутність необхідних коштів. При відповідності викидів


5

нормативам ГДВ, що перевіряється за допомогою проведення інструментальних вимірів, а також піврічних та річних звітів валових викидів 2ТП (повітря), заходи переносяться на пізніший термін. Завдяки приписам, виданих спеціалістами держуправління у 2007 році, проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу та визначено оцінку впливу на навколишнє середовище на 169-и підприємствах області. Перевірено ефективність 87 пилогазоочисних установок (ПГОУ). Впродовж 2007 року від стаціонарних джерел забруднення утворилось 11,2 тис. тонн забруднюючих речовин. Табл. 1.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здій-снюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

2005 рік 2

2006 рік 3

2007 рік 4

149

148

150

171 208пл.

176 213пл.

181 221пл.

223

237

250

10,41

14,05

11,4

33,6

32,7

45,9

5,2 28,4 27,3

4,2 28,5 27,3

4,4 41,5 39,3

4,0

4,0

5,7

36,1

36,0

50,7

0,62

0,51

0,5

5,59

4,6

4,8

3,38

3,49

5,1

Табл. 1.2 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст у 2007 році ГДК Забруднююча речовина 1 Завислі речовини Двоокис сірки Окис вуглецю Двоокис азоту Окис азоту Фенол Фтористий водень Хлористий водень Формальдегід

Місто 2 Чернівці

Серед. добова мг/м3 3 0,15 0,05 3,0 0,04 0,06 0,03 0,005 0,2 0,003

Максим. разова, мг/м3 4 0,5 0,5 5,0 0,085 0,4 0,01 0,02 0,2 0,035

Середня концентрація

Максимальна з разових концентрацій

5 0,3 0,04 0,5 0,7 0,2 0,7 1,3 0,9 1,7

6 0,4 0,2 1,4 2,8 0,3 2,5 1,7 4,9 1,5


6

Табл. 1.3 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2005 рік 2

2006 рік 3

2007 рік 4

33.6

32.7

45,9

5.2 0.0 0.0 0.9 0.9 0.3

4.2 0.0 0.0 0.6 0.8 0.3

4,4 0.0 0,0 0,7 0,9 0,3

1.3

1.4

1,3

2

2

0.8 28.4 0.2 2.3 22.1 3.7 0.0

0.9 28.5 0.1 2.4 22.2 3.6 0.1

0,9 41,5 0,5 4,8 30,9 0,1 4,6

0.1

0.0

0,6

27.3

27.3

39,3

0.1 1.8 21.8 3.5 -

0.1 1.8 21.8 3.5 -

0,4 3,8 30,0 0,1 4,5

-

-

0,5

-

-

0,7

Рис.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Чернівецькій області (тис. тон) 45,9

50,0

Викиди забруднюючих речовин - всього

45,0 40,0 35,0

32,1

35,0 34,3 34,4 34,8 33,2 33,6 32,7

27,4

30,9 29,7 28,8 28,8 28,4 28,1 28,5

4,7

4,1

30,0 25,0 20,0

39,3 Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту

15,0 10,0 5,0

4,6

5,6

6,0

4,8

5,2

4,2

4,4

19 99 20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 *

0,0

* - у зв’язку із зміною методики обрахунку.

Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел


7

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є відпрацьовані гази автотранспорту, викиди якого в 2007 році складають 39,3 тис. тонн і сягають 85,6 % від загальної кількості викидів. Введення в експлуатацію об’їзної дороги для обласного центру дозволило покращити стан атмосферного повітря в м. Чернівці. У сфері атмосферного повітря держекоінспекцією перевірялись об’єкти та підприємства деревообробної, харчової, будівельної промисловості, автотранспортні засоби, АТП, АЗС. Значні невідповідності державним стандартам показників забруднення атмосферного повітря автотранспортом виявлені на ВАТ “Чернівецькому ШБУ-60” та ВАТ Хотинське АТП-17741. Загалом за порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 673 посадових осіб та громадян на суму 46,5 тис. грн., з яких стягнуто 37,7 тис. грн., що складає 81,1%. В ході перевірок за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виставлено 14 позовів на відшкодування завданих збитків на загальну суму 7,131 тис. грн. Динаміка викидів в атмосферне повітря і перелік основних забруднювачів наведено в таблицях 1.1 – 1.3 3. Водні ресурси Забезпеченість водними ресурсами Буковини створює сприятливі умови для розвитку різних галузей економіки. 3 У 2007 році забрано по області 70,84 млн. м води (2004 р. - 72,8 млн. м3). На сільськогосподарське водопостачання в 2007 році використано 14,42 млн. м3 води, що залишилося майже на рівні 2006 року. Зменшилось водокористування на всіх підприємствах харчової промисловості, майже не працювали консервні заводи області. Підприємства в м. Чернівці також скоротили використання води. Централізованим водопостачанням в області користуються 11 міст, 4 селища міського типу та 27 сіл. В області нараховується 49 водопроводів, з них: 14 комунальних, 21 відомчий і 14 сільських. На балансі житлово-комунальних підприємств області знаходиться 19 водозаборів, 3 водопровідних очисних споруд, 12 каналізаційних очисних споруд, 9 резервуарів чистої води, 18 водопровідних насосних станцій (30 % насосно-силового обладнання працює з амортизаційним зносом), 16 каналізаційно-насосних станцій (45% насосносилового обладнання працює з амортизаційним зносом). Загальна довжина водопровідних мереж, крім внутрішньо-будинкових – 685,4 км ( в т. ч. аварійних – 75,8 км.), каналізаційних – 380,5 км.( вт. ч. аварійних – 124,6 км). Водопостачання здійснюється з чотирьох поверхневих водозаборів та з 15 підземних. В експлуатації знаходиться 178 водозабірних свердловин. Показники якості води водоймищ по бактеріологічному забрудненню в області залишаються вищими, ніж середній показник по Україні за рахунок того, що знезараження стічної води не проводиться (м. Чернівці, райцентрів Вижниця, Глибока, Новоселиця, Сокиряни, Сторожинець).


8

У зв’язку з властивостями забруднених вод до самоочищення і тим, що багато підприємств не працювали, результати аналізів на встановлених створах річок області, виконані лабораторією регіонального відділу КВВР, свідчать, що якість води в річках Дністер, Прут та Сірет відповідають вимогам норм ГДК. З метою поліпшення стану водних ресурсів та забезпечення їх безпеки в області проводиться ряд природоохоронних заходів, передбачених обласною комплексною програмою охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2007-2010 роки та комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у 2001-2005 р.р. та прогноз до 2010 р. Роботи виконувались відповідно до вимог Указу Президента України від 04.02.03 року № 75 щодо безпеки водних ресурсів та якості питної води в містах і селах України. Протягом 2007 року на підприємствах області проводилась робота з будівництва та реконструкції водоохоронних об’єктів. Рис.2 Загальний забір води (млн. куб. м.) 100,0 80,0

64,5 70,8

82,9 77,4

72,8 77,7 77,6 70,8

60,0 40,0 20,0

20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07

0,0

Рис.3 Скинуто зворотніх вод (млн. куб. м.)

20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07

51,41 60,0 45,9 43,9 41,6 41,4 41,61 50,0 35,7 34,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0


9

Табл. 3.1 Водні об’єкти регіону

Усього у тому числі: місцевого значення з них передано в оренду водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення з них передано в оренду ставків

Одиниця виміру од. од. од. од. од.

Кількість

Примітка

5439 озера озера

15 15 5424 482

Табл. 3.2 Динаміка водокористування Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру 2 млн. м3

2005 рік

2006 рік

2007 рік

3 77,71

4 77,6

5 70,84

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3

52,8 24,91 85,25 67,66

53,81 23,79 85,44 67,78

48,41 22,43 78,24 59,86

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

12,56 22,06 16,49 10,06 12,9

12,76 22,52 15,92 8,824 11,4

12,39 20,8 14,42 0,003 10,46 14,8

41,61

51,21

45,96

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

2,963 0,285 38,36

2,97 0,34 47,9

3,07 0,001 42,89

млн. м3

38,36

47,9

42,89

млн. м3

11,90

21,02

18,64

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

11,90 17,22 9,23

21,02 19,91 6,976

18,64 16,02 8,225

млн. м3 млн. м3 м3

2,51 6,719 45,65

2,703 4,274 56,38

3,143 5,082 47,37


10

Табл. 3.3 Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води

Види економічної діяльності Усього по регіону у тому числі: промисловість сільське господарство житлово-комунальне господарство

2005 рік % економії усього, свіжої води за млн. м³ рахунок оборотної 9.21 29.46

2006 рік % економії усього, свіжої води за млн. м³ рахунок оборотної 8.726 27.93

2007 рік % економії усього, свіжої води за млн. м³ рахунок оборотної 9,2 30,67

9.21

80.25

8.606

81.2

9,2

74,3

-

-

0.117

0.874

-

-

Табл. 3.4 Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами - забруднювачами поверхневих водних об’єктів 2005 рік

Назва водокористувача-забруднювача 1 ДКП «Чернівціводоканал» “Тепловодоканал” м.Новодністровськ ДКП “Чернівціводоканал”

2006 рік

2007 рік

2 3 4 р. Дністер (водний об’єкт) 5.02 1822.2 2.616

5

6

обсяг забруднюючих речовин, т 7

1328.5

3,669

1653,62

0.347

176.8

0,283

271,36

16938.8

21,34

15208,53

об’єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. м³

обсяг забруднюючих речо-вин, т

245.2

об’єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. м³

0.281

р. Прут (водний об’єкт) 14.22 11969.8 23.5

обсяг забруднюючих речо-вин, т

об’єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. м³

Табл.3.5 Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти

Скидання забруднюючих речовин по регіону 1 Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

2005 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 2 3 14,993

Х

-

-

2006 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 4 5 Х 20,105 -

-

2007 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 6 7 19,075

Х

-

-

Табл. 3.6 Середньо річне хімічне забруднення поверхневих вод Гідрохімічні показники Пункт Відомча Мінераліза спостережен приналежн Розчинени Водневий Біохімічне Завислі Сума Фосфа Нітрат Хлори Сульф споживанн Нітрити, ція (сухий Нафтопр ня ість й кисень, показник речовини, іонів, ти, и, ди ати, я кисню мг/л залишок одукти мг/л (рН) мг/л мг/л мг/л мг/л мг,л мг/л БСК5, мг/л мг/л)


11 р. Дністер Гранично-допустима концентрація (ГДК), мг/м3 /Тип нормативу

>6,0 (ОБУВ)

6,5+8,5 (ОБУВ)

2,25 (ОБУВ)

Державна екологічна "Кострижівк інспекція в а" Чернівецьк ій області

11.46

7.68

3.07

37.90

0.05

-

Сокирянсь ка райСЕС

10.48

7.64

2.19

19.73

0.63

-

0.03

-

0.03

0.01

"Волошково"

збільш.<0, 0,08 25 (ОБУВ) (ОБУВ)

1000,0 (ОБУВ)

300,0 100,0 0,05 (ОБУ (ОБУ (ОБУВ) В) В)

8.80

370.75

37.58 67.33

-

16.58

329.75

39.63 61.18

-

0.05

4.45

475.66

58.54 64.17

0.01

-

0.09

4.34

263.00

18.21 37.84

-

-

-

2.63

203.38

17.12

-

0,17 40,0 (ОБУВ (ОБУ ) В)

0.08

0.11

р. Прут "Оршівці"

Кіцманськ а райСЕС

7.92

8.32

3.10

18.17 р. Сірет

Державна екологічна "Тереблече" інспекція в Чернівецьк ій області

10.46

8.07

1.41

33.7

р. Черемош "МареничиПутильськ Устьа райСЕС Путила"

8.10

7.12

1.88

37.74

-

Проте більшість населених пунктів не має централізованого водопостачання, каналізування та очистки стічних вод. Серйозну стурбованість викликають діючі каналізаційно-очисні споруди, потужність яких далеко не відповідає зрослим потребам житлово-комунального господарства. Зношеність обладнання та несвоєчасна його заміна, відсутність резервних джерел енергопостачання призводить до виникнення частих аварійних ситуацій, що є потенційно-небезпечним явищем на майбутнє і може призвести до небезпечних наслідків. У результаті приватизації та роздержавлення в області безгосподарними залишено велику кількість свердловин, які є джерелами водопостачання об’єктів агропромислового комплексу, інших збанкрутілих та ліквідованих підприємств. Згідно з вимогами існуючого законодавства ці джерела водопостачання повинні бути взяті на облік органами місцевого самоврядування і проведений їх санітарний тампонаж. Проте сьогодні жодною сільською радою не проведено цей комплекс робіт. Багато недоліків допускається в питанні дотримання вимог господарювання в прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах водних об’єктів. Проектна площа прибережних захисних смуг становить близько 56 тис. гектарів. На сьогодні землі водного фонду не винесені в натуру і не передані у постійне користування організаціям, що мають спеціалізовані бригади по догляду за річками та гідротехнічними спорудами. Для передачі земель водного фонду спеціалізованим організаціям необхідно розробити проекти та акти відводу земель. Згідно зі ст.9 Водного та ст.17 Земельного кодексів України місцеві держадміністрації повинні організувати роботи по


12

винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг. Ця проблема в області не вирішена, за винятком водойм (ставків), які передаються в оренду приватним власникам. Крім того, при розпаюванні земель проекти відводу земельних ділянок не узгоджуються з природоохоронними органами (як цього вимагає ст. 123 Земельного кодексу України), в результаті чого не дотримуються межі земель водного фонду і , відповідно, режим господарювання на цих територіях. Сільські ради нерідко приймають рішення про надання цих земель в оренду чи довготермінове користування для будівництва пилорам, автозаправних станцій і т.д. без відповідних висновків екологічної експертизи. Райдержадміністраціями глибоко і всебічно не вивчаються і не враховуються вимоги природоохоронного законодавства при видачі дозволів на підприємницьку діяльність. В результаті чого доводиться приймати рішення про призупинення діяльності таких об’єктів Гострою залишається проблема забруднення берегів річок, струмків побутовим сміттям. Щороку порушується питання щодо незаконної самовільної вибірки гравійно-піщаної суміші з русел гірських річок, але проблема залишається і надалі. У більшості районів законодавчо не вирішено питання розробки кар’єрів по видобутку і заготівлі інертних будівельних матеріалів, а потреба на них в області не зменшується, а, навпаки, збільшується. На річках області стихійно ведеться заготівля піску і гравію. Особливо широкого розмаху цей процес набув в селах Горбово Герцаївського, Магала, Зелений Гай Новоселицького, Стрілецький Кут, Лужани Кіцманського та інших районах. Держуправління відповідно до його повноважень вживає необхідні заходи щодо збереження водних ресурсів краю, недопущення їх забруднення та виснаження. Спільно з Чернівецьким облводгоспом та Дністровським басейновим управлінням водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету здійснюються спільні перевірки, обстеження стану гідротехнічних споруд, визначаються шляхи усунення порушень, проводяться заходи щодо припинення забруднення і засмічення водних об’єктів, раціонального використання вод. За 12 місяців 2007 року у сфері охорони і використання вод та відтворенням водних ресурсів було здійснено 583 перевірки. Основними порушеннями, які були виявлені в ході природоохоронного контролю у сфері водних ресурсів є самовільне водокористування, скиди недостатньо очищених та неочищених стічних вод, порушення вимог господарювання в прибережних захисних смугах. На усунення виявлених порушень видано 296 приписів. 4. Земельні ресурси та ґрунти Грунти у Чернівецькій області можна об'єднати в такі основні типи та підтипи: 1) дерново-підзолисті (поверхнево-оглеєні і сильноглейові); 2) сірі опідзолені (ясно-сірі, сірі та темно-сірі); 3) чорноземи (опідзолені, глибокі та неглибокі малогумусні); 4) гідроморфні (лучні, лучно-болотні та болотні); 5) дернові; 6) гірські (буроземно-підзолисті, бурі та дерново-буроземні). Географічне розміщення окремих ґрунтових типів і підтипів зумовлене природними ландшафтами, які на території Чернівецької області утворюють


13

три добре виявлені провінції: Карпатську гірсько-лісову, Передкарпатську височинну лісолучну і Прут-Дністровську височинну лісостепову. Кожна зі згаданих провінцій відзначається своїм специфічним спектром грунтів. Наприклад, у Карпатах поширені грунти буроземного типу, Передкарпатті переважно грунти підзолистого типу, на Прут-Дністровській височині — здебільшого грунти чорноземного типу. У згаданій послідовності ми і розглядаємо ґрунтовий покрив Чернівецької області. Так, темносірі опідзолені середньосуглинкові ґрунти займають 91,3 тис. га площі земель, з яких 16,2 тис. га (17,7%) мають різну ступінь змитості. Світлосірі та сірі опідзолені - 70,0 тис. га, змитих - 10,5 тис. га (15%). Дерновопідзолистих - 29,7 тис. га, змитих - 4,6 тис. га (15,5%). Чорноземів опідзолених суглинкових - 12,5 тис. га, еродованих - 1,5 тис. га (12,0%) земель с/г угідь. Всього еродовані землі займають 59,7% від загальної площі с/г угідь області. Станом на 01.01.2008 року по Чернівецькій області наявність сільськогосподарських угідь становить 472,1 тис. га. З них 334,1 тис. га ріллі, 28,1 тис. га багаторічних насаджень, 109,9 тис. га сіножатей та пасовищ. За останні 4 роки спостерігається тенденція до незначного скорочення сільгоспугідь, з 473,5 тис. га (станом на 01.01.2003 р.) до 472,1 тис. га (станом на 01.01.2008 р.). Протягом минулого року площа сільгоспугідь зменшилась на 0,7 тис. га. Табл. 4.1 Структура земельного фонду регіону 2003 рік Основні види земель та угідь

1 Загальна територія

усього, тис. га

2004 рік

% до загальної площі території

усього, тис. га

2005 рік

% до загальної площі території

усього, тис. га

2006 рік

% до загальної площі території

усього, тис. га

2007 рік

% до загальної площі території

усього, тис. га

% до загальної площі території

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

809,6

100

809,6

100

809,6

100

809,6

100

809,6

100

473,2

58,5

472,9

58,4

472,8

58,4

472,3

58,4

472,1

58,3

338,9

41,9

338,1

41,8

337,8

41,7

336,5

41,6

334,1

41,3

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

25,7

3,2

25,9

3,2

25,9

3,2

25,9

3,2

28,1

3,5

108,6

13,4

108,9

13,4

109,1

13,5

109,9

13,6

109,9

13,6

256,8

31,7

256,8

31,7

257,0

31,7

257,8

31,8

257,8

31,8

241,9

29,9

241,8

29,9

242,0

29,9

242,8

30,0

242,8

30,0

38,7

4,8

38,8

4,8

38,6

4,8

38,0

4,7

38,2

4,7

1,2

0,2

1,2

0,2

1,2

0,2

1,2

0,2

1,2

0,1

9,9

1,2

9,9

1,2

9,9

1,2

10,0

1,2

9,9

1,2

у тому числі: 1. Сільськогосподар-ські угіддя з них: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісо-вкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболо-чені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою,


14 голими скелями) 6. Інші землі

11,2

1,3

11,4

1,4

11,5

1,4

11,7

1,4

11,7

1,4

Усього земель (суша)

791,0

97,7

791,0

97,7

791,0

97,7

791,0

97,7

790,9

97,7

Території, що пок-риті поверхневими водами

18,6

2,3

18,6

2,3

18,6

2,3

18,6

2,3

18,7

2,3

В результаті проведеної реорганізації в АПК дещо змінилися площі сільгоспугідь: орні землі зменшились на 2,4 тис. га, з яких 1,4 тис. га переведено в сіножаті у зв’язку зі створенням прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм та залуженням деградованих і малопродуктивних земель; на 0,6 тис. га створено польові дороги для обслуговування земельних часток (паїв); на 0,2 тис. га закладено багаторічні насадження; 0,2 тис. га кормових угідь надано для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності. У ході здійснення земельної реформи в області сформовано 2 форми власності – державна і приватна. В державній власності перебувають 453,5 тис. га земель, що складає 56 %; в приватній власності – 356,1 тис. га, або 44 % від загальної площі. Виконуючи Указ Президента “Про проведення суцільної агроекологічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення” центр “Облдержродючість” провів цю роботу в усіх районах області. Згідно з даними досліджень виявлено, що в області 155,8 тис. га земель (51,2% площ) мають низький, а 128,4 тис. га (48,2%) - середній вміст рухомого фосфору. Середньозважений показник становить 58 мг/кг грунту. По калію забезпеченість дещо краща. Так, з низьким вмістом виявлено 30,5 тис. га (10%), середньою -104,5 тис. га (34,4%) і підвищеною забезпеченістю -130,0 тис. га (42,7%). Середньозважений показник становить 128 мг/кг ґрунту. Ступінь кислотності ґрунтів різна згідно класів рН, кількість кислих земель, що підлягають вапнуванню, складає 147,0 тис. га (70% с/г угідь) в т.ч. ріллі - 113,8 тис. га (54,2%). Вміст гумусу низький і становить 2,4% легкогідролізованого азоту. Середньозважений показник становить 116 мг/кг ґрунту. За результатами проведеної Чернівецьким центром “Облдержродючість” суцільної паспортизації земель виявлено, що землі області в розрізі районів по якості відносяться до 3-4 груп та від 5 до 8 класів з 47-29 балами по шкалі бонітету. Більш родючі середньоякісні землі третьої групи, 6 класу з потенційною ґрунтовою родючістю 18 ц/га зернових займають 133 тис. га орних земель, 48% площі. Найбільше таких земель у Кельменецькому -34,0 тис. га, бонітет 47 балів; Новоселицькому - 40,0 тис. га, 42 бали; Кіцманському - 29,0 тис. га, 44 бали; Заставнівському районах -30,0 тис. га, 40 балів. Землі низької якості четвертої групи 7-8 класів займають в області 52% площі с/г угідь і без внесення добрив не здатні давати урожай зернових більше 12 ц/га. В цілому по області нараховується 198,8 тис. га перезволожених земель, з них осушено 121,8 тис. га, підлягають осушенню 77 тис. га, або 38,7%.


15

Останнім часом припинено будівництво та реконструкцію осушувальних систем, не проводиться глибоке розпушування їх. Все це впливає негативно на продуктивність сільськогосподарських угідь. Особливо це помітно в передгірній та гірській зонах. За умовами рельєфу, ґрунтового покриву та клімату ці зони одні з найскладніших в області. Табл. 4.2 Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2003 рік 2 0,468 0,1 0,077 0,01 0,007 0,01

2004 рік 3 0,468 0,1 0,077 0,01 -

2005 рік 4 0,470 0,1 0,077 0,01 -

2006 рік 5 0,470 0,1 0,077 0,01 -

2007 рік 6 0,470 0,1 0,077 0,01 -

Переважна кількість ґрунтів передгірної та гірської зон мають кислу реакцію ґрунтового розчину. Еродованість орних земель сягає від 18,2 до 66%. Якщо в 1990 році на гектар ріллі вносили по 12,7 т органічних добрив, то в останні роки в 3-3,5 разів менше, мінеральних добрив - у 8 -10 разів менше. Через вказані причини в ґрунтах області має місце від’ємний баланс гумусу, розвиваються деградаційні процеси. Особливо це помітно на схилових землях, а їх в області налічується більше 70%. Із загальної площі сільгоспугідь 472,1 тис. га на схили крутизною 2-15° припадає 190,0 тис. га. При відсутності застосування ґрунтозахисних заходів ерозійні процеси прогресують. В середньому в області щорічно змивається майже 32 тонни ґрунтів з гектара, а під час злив високої інтенсивності (1,8-2,0 м/хв) на схилах 5°, зайнятих просапними культурами, змив ґрунту сягає 400500 т/га. На змитих ґрунтах порівняно з незмитими вміст гумусу зменшується на 2040%, відповідно знижується врожайність сільськогосподарських культур на 2060%. За останні роки, щорічно під сільськогосподарські культури вносять 65-80 тонн діючої речовини пестицидів, що в перерахунку на 1 слід рівняється обробітку 180-215 тис. га. Значну частину (більше 50%) в обсягах застосування займають гербіциди. Табл. 4.3 Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рік Види земель 1 Рілля

Усього на початок року % до загатис. га льної площі території 2 3 30,97 3,8

Проведено консервацію

Потребують консервації

тис. га

% до зага-льної площі території

тис. га

% до загальної площі території

4 0,16

5 0,02

6 30,81

7 3,8

Для забезпечення виконання робіт із захисту рослин в області щорічно залучається майже 1400 осіб масових професій (трактористи, водії заправки тощо), навчання безпечному поводженню з пестицидами яких проводиться фахівцями служб захисту рослин, санепідемстанцій, охорони природи, охорони


16

праці на постійно діючих курсах при обласній та районних станціях захисту рослин, а також на одноденних кущових семінарах-інструктажах з питань безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів безпосередньо в господарствах. Значна увага на них звертається на дотримання регламентів транспортування, зберігання та застосування пестицидів, дотримання правил особистої санітарії та охорони навколишнього середовища. Спеціалістами державної служби захисту рослин області товаровиробникам надсилається не менше 140 сигналізаційних повідомлень про фітосанітарний стан посівів, рекомендацій щодо проведення тих чи інших винищувальних або попереджувальних заходів. Для технічного забезпечення застосування засобів захисту рослин задіюється 302 обприскувачі, 155 протруювальних машин, 142 розчинних вузлів, формується 150 механізованих ланок з внесення засобів захисту рослин, 155 пунктів протруювання насіння. Порушення чинного законодавства допускаються органами місцевого самоврядування. Основними з них є надання земельних ділянок в оренду без виготовлення кадастрових планів та визначення грошової оцінки для встановлення розміру орендної плати; надання земельної ділянки в постійне користування землекористувачам, які відповідно до законодавства не мають на це права (релігійні громади); перевищення повноважень місцевими радами (надаються, вилучаються земельні ділянки за межами населених пунктів), надання земельних ділянок новим власникам будівель чи споруд без вилучення її у попереднього користувача. Найбільш поширеними порушеннями є забруднення та засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами, використання земель місцевими органами самоврядування без набуття на це спеціального права, вибірка гравійно-піщаної суміші із заплав та русел річок. Отже, основу ґрунтового покриву Чернівецької області складають опідзолені, кислі, в тій чи іншій мірі оглеєні грунти. З цього випливає, що переважна більшість грунтів сільськогосподарських угідь колгоспів і радгоспів потребує вапнування і внесення лужних форм мінеральних добрив, а оглеєні відміни ще й гідромеліоративного втручання — осушення гончарним дренажем. Треба мати на увазі, що геолого-геоморфологічні і кліматичні умови області в більшій або меншій мірі сприяють розвитку ерозійних процесів змиву та розмиву грунтів, особливо на орних землях Передкарпаття, Наддністров'я та Хотинській височині. Тому заходам протиерозійного характеру треба приділяти особливу увагу (протиерозійній агротехніці, фітомеліорації, гідротехнічним спорудам тощо). 5. Надра Територія Чернівецької області має досить складну і різноманітну геологічну будову. У структурно-тектонічному відношенні вона поділяється на три частини: північну рівнину – Прут-Дністровську, що є південно-західною окраїною Руської платформи (Волино-Подільська плита), центральну Передгірську, розташовану між рікою Прут і зовнішнім краєм Буковинських


17

Карпат, що складає південно-східне закінчення Передкарпатського передового прогину, і, нарешті, південно-західну - Гірську, яка входить до складчастої області Карпат. Рівнинна частина території в межах області представлена ПрутДністровським межиріччям, що складене масивними товщами осадових порід палеозою, мезозою і кайнозою, що лежать на глибоко зануреному кристалічному фундаменті . Передкарпатський прогин, який розділяє складчасту будову Карпат і окраїну рівнинної платформи, за геологічною будовою і геоструктурними особливостями поділяється на дві зони: приплатформну і передгірну. Приплатформна зона складається з відкладів неогену, предгірна - неогену, палеогену та відкладів верхньокрейдяного флішу. У фундаменті прогину залягають породи палеогою і мезозою. Гірська складчаста область Карпат складається з кристалічних палеозойських порід та флішових відкладів крейдяного та палеогенового віків. Найбільш давніми породами в області є палеозойські. У Карпатах вони представлені слюдистими сланцями , вапняками і кварцитами, а на рівнинній платформі - аркозовими пісковиками, глинистими сланцями, вапняками, мергелями, доломітами, глинами, алевролітами. Мезозойська група - це тріасові, юрські та крейдяні породи. Породи тріасового віку поширені на незначній площі в Чивчинських горах і залягають безпосередньо на кристалічних породах. Вони представлені конгломератами, пісковиками, слюдистими сланцями, доломітами, вапняками. Юрські породи поширені також в Чивчинських горах. Юрські відклади складені вапняками, яшмоподібними породами, діабазами, діабаз-порфіритами і туфо-брекчіями. Відклади крейдяного періоду в області виявлені в Придністров’ї на рівнинній платформі і в Карпатах. На платформі вони представлені пісками, пісковиками, опоками, вапняками, мергелем, а в Карпатах - флішовими утвореннями. Палеогенові відклади розвинуті в межах Передкарпатського прогону та складчастого пояса Карпат у вигляді пісковиків, мергелів, бітумінозних сланців тощо. Неогенові відклади зустрічаються в Передкарпатському регіоні та в ПрутДністровському межиріччі. У передгірній зоні прогину неоген представлений пісковиками, конгломератами, алевролітами, глинами, пісками вапнистих відкладів з прошарками і лінзами кам’яної солі та гіпсу. У платформній зоні прогину і на рівнинній платформі неоген представлений вапняками еолітовими і літотамнієвими, пісками, пісковиками та глинами: у передгірній зоні - пісковиками гіпсо-ангідритами, мергелями, глинами. Породи попередніх геологічних періодів на території області вкриті наймолодшими серед осадочних утворів земної кори четвертинними відкладами, які займають всю територію області (виняток становить скельні виступи, урвища гірських ущелин в Карпатах). Ці відклади переважно континентального походження - алювіальні і делювіальні наноси, лесовидні суглинки, глини.


18

Розробка родовищ здійснюється переважно відкритим методом, тому головним в охороні надр є забезпечення раціонального використання родовищ. Розроблені надра відносяться до невідновлених природних ресурсів. Основні заходи по усуненню негативного впливу на довкілля є: - комплексне геологічне вивчення території та удосконалення вивчення родовищ з метою підвищення якості і достовірності підготовки запасів надр; - раціональний видобуток надр та використання відходів від їх переробки; - вдосконалення технологій видобутку та переробки надр. В області нараховується 111 суб’єктів підприємницької діяльності, які розробляють надра, з них 43 суб’єкта займаються видобутком і розливом підземної прісної та мінеральної води. Ведуться роботи з розвідки та експлуатації на восьми нафтогазових родовищах. З наявних 68 підприємствкористувачів твердих корисних копалин 62 підприємства належать до агропромислового комплексу та займаються видобутком цегельно-черепичної сировини. У зв’язку з реформуванням господарств агропромислового комплексу залишається актуальним питання користування колишніх колгоспних кар’єрів. Основними недоліками при експлуатації твердих корисних копалин є відсутність проектно-технічної документації, дозвільних документів, розділів оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Хвостосховища, шламонакопичувачі, промислові амбари, відвали промислових відходів на території області відсутні. Відходи від буріння та експлуатації бурових нафтових установок вивозяться на територію ІваноФранківської області, м. Надвірна. Прогнозні експлуатаційні ресурси підземних вод господарсько-питного призначення на території Чернівецької області становлять 405,3 тис. м3/добу. Основним водоносним горизонтом, який використовується для господарсько-питного водопостачання, як централізованого так і індивідуального є водоносний горизонт четвертинних відкладів. За звітними даними по Державному обліку підземних вод затверджені запаси по Чернівецькій області становлять 171,0 тис. м3/добу, в тому числі по категорії А+В 130,49 тис. м3/добу, по категорії С+С 40,50 тис. м3/добу. За 2006 рік кількість води, видобутої із водозаборів із затвердженими запасами (ДКП “Чернівціводоканал”), становила 14,941 тис. м3/добу або 5,453 млн.м3/рік, а видобутої із водозаборів із незатвердженими запасами — 14,941 тис. м3/добу, або 5,453 млн.м3/рік. Облік водовідбору на більшості водозаборів здійснюється побічним методом за потужністю насосів або за використаною електроенергією. Надра Чернівецької області багаті також на мінеральні води, поширення яких пов’язано з певними структурно-гідрологічними зонами. За хімічним складом це, в основному, хлоридно-натрієвого, гідрокарбонатно-натрієвомагнієво-кальцієвого, сірководнево-хлоридно-натрієвого і бромно-хлориднокальцієвого складу з дебетом від 15 тис. л на добу до 900 тис. л на добу. Згідно з проведеною паспортизацією мінеральних джерел складений каталог, в якому описано 43 джерела, які за дебетом і якістю придатні


19

для промислового освоєння. На базі мінеральних джерел побудовані і працюють близько 40 цехів з розливу столової води та Будинецький завод мінводи в Сторожинецькому районі. Брусницьке родовище мінеральних вод представлене сірководневими водами типу “Мацеста” з загальною концентрацією сірководню від 50 до 300 мг/л та лікувально-питною содовою водою типу “Єсентуки – 4” з мінералізацією в межах 2,4-6,6 мг/л. Мінеральні і питні води Буковини з їх хімічним складом та мінералізацією займають провідне місце в Україні. За даними перевірок спецводокористування стан підземних вод можна вважати як задовільний, виключення складають локальні осередки забруднення перших від поверхні водоносних горизонтів в межах сільських селітебних зон та промислових об’єктів. Особливо слід звернути увагу на санітарний стан територій міських та сільських сміттєзвалищ, невпорядкованість яких в кінцевому результаті призводить до хімічного і бактеріологічного забруднення підземних вод. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведена відповідна робота щодо контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-надрокористувачами. 6. Відходи На території області щорічно утворюється близько 160,0 тис. тонн побутових та 225 тис. тонн промислових відходів, з них більше 150,0 тис. тонн припадає на м. Чернівці. В районах області відходи розміщуються на 10 міських, 9 селищних та 289 сільських сміттєзвалищах. Площа земельних ділянок, зайнятих сміттєзвалищами, в області складає 260 гектарів. Питання поводження з відходами в області знаходиться на постійному контролі управління. У 2007 році дозвіл і ліміти на утворення і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі отримали 286 суб’єктів господарської діяльності проти 178 у 2001 р. Станом на 1 січня 2008р. у спеціально відведених місцях чи об'єктах та на території підприємств області зосередилось 74,2 т (на 22,1%> менше, ніж на початок 2007р.) шкідливих небезпечних відходів, з яких лише 23%> (17 т) відносяться до І класу небезпеки. Основна частина накопичених відходів (69,9%о або 51,9 т) розміщена на підприємствах обласного центру. Серед інших регіонів найбільше відходів було в наявності на 1 січня 2008р. на підприємствах м.Новодністровська (9,5 т) та Путильщини (9,2 т). Водночас, у сховищах та на території підприємств Вижницького, Герцаївського та Кельменецького районів на початок 2008р. не залишилося жодної тонни небезпечних відходів. В області проводиться відповідна робота щодо зменшення кількості утворення відходів та використання відходів, як вторсировини та енергоресурсів.


20

Табл. 6.1 Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) (за формою статзвітності 1-нв) Утворилось промислових токсичних відходів Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Відправлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Витрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2005 р. 0,458 0,07 0,251 0,0092 0,001 0,192 -

2006 р. 0,180 0,021 0,046 0,021 0,003 0,032 0,128 -

2007 р. 0,225 0,0006 0,034 0,0059 0,0033 0,0742 0,231 -

0,0053

0,0001

-

0,0041

0,003

-

0,095

0,095

0,0707

Однак на сьогодні не задовольняє стан вирішення територіальними органами самоврядування області питань збирання, транспортування, утилізації і знешкодження побутових відходів, знешкодження і захоронення трупів тварин, визначення території для складування, зберігання та розміщення відходів. Особливе занепокоєння викликає те, що в області через низьку культуру окремої частини населення часто створюють нечанкціоновані звалища побутових відходів (смітники), а худобомогильники функціонують лише в кожному третьому населеному пункті. Це може призвести до виникнення надзвичайних епідемічних ситуацій. Органам місцевого самоврядування, особливо Кіцманського, Новоселицького, Вижницького, Герцаївського і Глибоцького районів, необхідно вжити термінових практичних заходів щодо вирішення проблем, як цього вимагає чинне законодавство, а контролюючим природоохоронним і санітарним службам посилити вимоги до суб’єктів господарювання за дотриманням природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, вживати до порушників дієвих заходів впливу. З метою впорядкування поводження з відходами в області двічі на рік проводяться місячники по благоустрою населених пунктів та їх санітарної очистки, прийнято ряд розпоряджень щодо упорядкування діючих звалищ побутових відходів та ліквідації несанкціонованих звалищ відходів. Працівниками ДЕІ в Чернівецькій області здійснено перевірки населених пунктів області на предмет дотримання природоохоронного законодавства органами місцевого самоврядування і місцевої влади при поводженні з відходами. В 2007 році держекоінспекцією проведено 1174 перевірки в галузі поводження з відходами з них 572 - промислових та 602 – побутових. За результатами перевірок видано 1074 приписи на усунення виявлених порушень, з яких 665 виконано, а виконання інших перебуває під контролем галузевих відділів. Також видано 4 приписи районним державним адміністраціям Глибоцького, Герцаївського, Новоселицького та Заставнівського районів. Перевірками встановлено, що керівники господарств,


21

підприємств, установ та організацій, голови сільських рад не в повній мірі забезпечують дотримання вимог законів України щодо утворення складування і захоронення відходів, що приводить до забруднення навколишнього природного середовища. У сфері поводження з відходами нараховані збитки військовій частині А 0264 на загальну суму 557 грн. за засмічення земель Снячівської сільської ради Сторожинецького району побутовими відходами, що утворюються на території військових складів боєприпасів даної військової частини (матеріали передані в військову прокуратуру), на суму 25,0 тис. грн. Валякузьмінській сільській раді Глибоцького за засмічення земель, матеріали передані в обласну прокуратуру для подальшого реагування в результаті чого було відкрито кримінальну справу. За допущені порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 1086 осіб, з яких 336 посадових, на загальну суму 67,8 тис. грн., з яких стягнуто 58,8 тис. грн., що складає 86,8%. Призупинено виробничу діяльність 20 об’єктів. Табл. 6.2 Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2008 року (за формою статзвітності 1- тпв) № з/п 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Назва одиниці адміністративноКількість територіального устрою регіону 2 3 Чернівецька міська рада 1 Районні, міські., селищні та сільські 288 сміттєзвалища: Путильський р-н 16 Глибоцький р-н 36 Вижницький р-н 15 Кельменецький р-н 25 Хотинський р-н 39 Новоселицький р-н 28 Заставнівський р-н 32 Кіцманський р-н 31 Герцаївський р-н 24 Сторожинецький р-н 21 Сокирянський р-н 21 Всього 289 Заводи по переробці твердих побутових відходів Всього -

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 25,0

4,27 31,72 16,38 23,27 43,0 17,7 23,5 27,97 10,3 17,2 19,72 260,3 -


22

Табл. 6.3. Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1 м. Чернівці

Видано К-сть К-сть На яку дозво- підпримісць к-сть лів на ємств, видален. відходів розяким відходів, видано міщенн видано на які ви- дозвоя дано дозволи ли,тис.т відході дозволи в 2

3

4

ДозвоВидано К-сть ДозвоДозв. лено лімітів підприлено розмісна утємств, утворити розмістити ворен. яким ви- відходів тити відходів та розм. дано тис.т відходів на інших на своїх п-ствах, відходів ліміти п-ствах, тис.т тис.т

5

6

7

8

9

10

100

100

1

56,391

100

100

56,391

26,79

29,601

Заставнівський р-н.

4

4

-

27,559

4

4

27,559

-

27,559

Герцаївський р-н.

2

2

-

0,317

2

2

0,317

-

0,317

Глибоцький р-н.

16

16

8

4,659

16

16

4,659

0,905

3,754

Кельменецький р-н.

28

28

25

14,749

28

28

14,749

14,513

0,236

Кіцманський р-н.

14

14

1

10,028

14

14

10,028

8,005

2,024

Путильський р-н.

63

63

-

12,071

63

63

12,071

-

12,071

Сокирянський р-н.

3

3

2

0,924

3

3

5,826

4,907

0,924

Сторожинецький р-н.

41

41

-

88,303

41

41

88,303

-

88,303

Вижницький р-н.

20

20

-

6,711

20

20

6,711

-

6,711

Хотинський р-н.

5

5

1

8,402

5

5

8,402

7,083

1,319

Новоселицький р-н.

37

37

27

57,11

37

37

57,11

7,75

49,36

7. Екологічна безпека Природоохоронна робота в області спрямовується насамперед на забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності населення, яка здійснюється з врахуванням конкретної екологічної обстановки, техногенного навантаження на природні ресурси. Екологічна безпека області Екологічна безпека в області розглядається як невід’ємна складова її національно-економічного розвитку. Ситуація в області в 2006 р., в порівнянні з попередніми роками, дещо поліпшилася, але викликає стурбованість. Причиною є моральна і фізична зношеність обладнання техногенних об’єктів та відсутність необхідних коштів для їх модернізації. Найбільшими техногенними забруднювачами навколишнього природного середовища в області є підприємства житлово-комунального господарства та переробної промисловості, зокрема харчової. Основна причина — відсутність на ряді цих підприємств необхідних очисних споруд, незадовільний стан експлуатації наявних очисних споруд, їх перевантаження та повний вихід окремих з них з ладу. У зв’язку з відсутністю фінансування будівництво нових, реконструкція та розширення існуючих здійснюється повільно. Через неефективно працюючі очисні споруди в містах Новоселиця, Сторожинець, Глибока, Герца, Вижниця, Сокиряни, стічні води попадають в транскордонні річки Черемош, Сірет і Дністер.


23

Протягом 2007р. на 145 підприємств області надійшло 250,7 т небезпечних відходів, з яких 225,7 т - утворилось безпосередньо на підприємствах (у 2006р. - 180,4 т). Із загального обсягу утворення небезпечних відходів 17,8% (40,1 т) належать до І класу небезпеки, 36,1% (81,6 т) - до II і 46,1% (104 т) - до III класу небезпеки. Слід зауважити, що майже всі вони були утворені на підприємствах М.Чернівців. Серед районів найбільшим цей показник був у Новоселицькому та Хотинському (12,3 та 11,5 т відповідно). (Перелік основних екологічно-небезпечних об’єктів наведено в таблиці 7.1). Табл. 7.1 Перелік екологічно небезпечних об’єктів № з/п 1 1.

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 Дністровське водосховище

2.

ДКП “Чернівціводоканал”

3.

Полігон твердих побутових відходів м. Чернівці

4.

Газопровід Угерсько-Івано-ФранківськЧернівці

Вид економічної діяльності 3 Вироблення електроенергії, водозабезпечення Одеської області, республіки Молдова, риборозведення Очищення стічних вод м. Чернівці Розміщення твердих побутових відходіввід промислових підприємств та житлового сектору м.Чернівці Транспортування природного газу

Відомча належність (форма власності) 4

Примітка 5

Держводгосп України та Міністерство енергетики України Державне підприємство житлово-комунального господарства Державне підприємство житлово-комунального господарства Державна компанія “Укртрансгаз”

На погіршення стану екологічної обстановки в області в значній мірі впливають зростання контрастності гідрометеорологічних умов. Сильні похолодання і значні снігопади та хуртовини в зимовий період, налипання мокрого снігу, ожеледь, дощові паводки на річках Прут, Черемош і Дністер у весняну і осінню пори року, лісові пожежі протягом літа породжують напружену ситуацію і негативні екологічні явища. Для мінімізації негативного впливу екологічно-небезпечних об’єктів на довкілля та здоров’я населення, посилюється державний екологічний контроль за діяльністю цих об’єктів. Двічі на рік, а при необхідності і частіше, здійснюються перевірки дотримання на цих об’єктах вимог природоохоронного законодавства з відповідним вжиттям конкретних практичних заходів для попередженню забруднення. Для усунення негативного впливу на довкілля в 2006 році призупинено виробничу діяльність 169 об’єктів. Однак одними адмінзаходами становище в екологічній сфері корінним чином не поліпшити. Для цього потрібні відповідні інвестиції. Екологічна безпека оборонної діяльності В екологічному стані оборонних об’єктів, розміщених на території області, особливих змін в 2007 році не відбулося. Морально і фізично зношене обладнання, відсутність коштів на здійснення природоохоронних заходів продовжують визначати ситуацію на цих об’єктах. Випадків радіаційної небезпеки та порушень правил поводження з небезпечними речовинами на військових об’єктах в 2007 р. не виявлено.


24

Проте екологічний стан оборонної сфери, ступінь і тенденції негативного впливу військової діяльності сьогодні викликають певну стурбованість. Це пов’язано насамперед з тими процесами, які відбуваються у військових формуваннях. В ході реформування, скорочення армії, багато військових об’єктів залишаються без належної уваги. Сьогодні потенційну загрозу може скласти експлуатація складу боєприпасів Чернівецького гарнізону, який проходить реформування. З боку держуправління посилено увагу з цих питань, проте ситуація вимагає чіткіших і рішучіших дій щодо розв’язання проблеми з боку військового командування. Поводження з небезпечними хімічними речовинами З метою забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами проводилось лімітування господарської діяльності підприємств, пов’язаної з використанням небезпечних хімічних речовин. Регулярно здійснювались перевірки з питань дотримання встановлених правил поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недоліків. Згідно з даними статистичного обліку у 2007р. загальний обсяг вторинних ресурсів на підприємствах та в організаціях області становив 450 тис.т, що на 3,8%> більше обсягу 2006р. У 2007р. на підприємствах та в організаціях області утворилося 355,3 тис.т вторинної сировини та відходів виробництва, що на 14,8% більше, ніж у 2006р. За видами утворених вторинних ресурсів найбільшу питому вагу займали відходи тверді побутові - 182,2 тис.т (51,3% від обсягу утворених), жом буряковий - 66,2 тис. (18,6%о), відходи деревини - 29,9 тис. (8,4%), дефекат19,6 тис.т (5,5%). За 2007р. повторно залучено в господарський оборот 104,3 тис.т відходів, що менше проти 2006р. на 8,2%. Рівень використання відходів в цілому по області в загальному обсязі ресурсів склав 23,2%. У 2007р. було знищено або вивезено на звалища 212,8 тис.т вторинної сировини і відходів виробництва, що на 4,9%) більше рівня 2006р. Загалом, станом на 1 січня 2008р. в області у залишках налічувалося 34,7 тис.т вторинних ресурсів, що на 27,2% більше, ніж на 1 січня 2007р. Аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами протягом 2007 року не було. Радіоекологічна безпека Радіаційний стан території Чернівецької області зумовлений наявністю підприємств, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання, а також впливом на навколишнє природне середовище наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС. Використання джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, медицині та інших галузях народного господарства здійснюється близько на 90 підприємствах, установах та організаціях: – машинобудівної, харчової, електронної промисловості; – обласному онкологічному диспансері, лікувальних та медичних установах;


25

– Чернівецькому національному університеті; – підприємствах, установах та організаціях інших галузей народного господарства. Радіаційне навантаження на населення та навколишнє середовище Чернівецької області До зони радіаційного забруднення, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені 14 населених пунктів Чернівецької області: до ІІІ зони добровільного гарантованого відселення – с. Киселів Кіцманського району (з населенням 3000 осіб із щільністю забруднення по цезію-137 від 5 Кі/км2 ; до ІV зони посиленого радіаційного контролю – 6 населених пунктів Кіцманського району (Ставчани, Малятинці, Южинець, Бурівці, Шишківці, Хлівище) та 7 населених пунктів Заставнівського району (Веренчанка, Кадубівці, Йосипівка, Вимушів, Бабин, Рудки, Звенячин). За даними обстеження 1999-2000 років подається стан забруднення ґрунтів радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90 сільськогосподарських угідь Заставнівського та Кіцманського районів Чернівецької області (таблиця 7.3) Табл. 7.2 Забруднення території техногенними та техногеннопідсиленими джерелами природного походження (станом на 01.01.08р.) №з/ Назва одиниці п адміністра-тивнотериторіального устрою регіону 1 1 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 1.7 2 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7

2 Кіцманський рн Киселів Борівці Шишківці Южинець Ставчани Малятинці Хлівище Заставнівський р-н Веренчанка Кадубівці Звинячин Бабино Рудка Вимож Юсипівка

Кількість населен ня, чол.

Радіаційний фон на території, мкЗв/год

3

4

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель цезій-137 стронцій-90 радій торій калій (техно(техно(природний) (природний) (природний) генний) генний)

5

6

7 -

8 -

9 -

2750 1500 1600 1200 2280 1180 640

0,14 0,14 0,15 0,12 0,11 0,11 0,11

-

-

-

3470 3206 768

0,14 0,14 0,13

828

0,14

193

0,13

-

-

-

Згідно з державною “Програмою робіт по уточненню радіаційного стану та проведення комплексного моніторингу на забруднених територіях України ” проводились обстеження радіаційного стану луків та пасовищ в місцях випасу приватної худоби /Чернівецькою обласною проектно-вишукувальною станцією хімізації сільського господарства/ та відбір проб молока та картоплі для визначення рівнів їх забруднення радіонуклідами /Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією/.


26

Обстеження луків та пасовищ господарств показало, що вміст цезію– 137 та стронцію–90 в ґрунтах значно не змінився в порівнянні з минулими роками. Вміст радіонуклідів в рослинах не перевищує допустимих рівнів. Сільськогосподарські роботи на цих угіддях можна проводити без обмежень. У пробах сільськогосподарської продукції – молока та картоплі – питома активність по цезію-137 складає від 1,48 Бк/л(кг) до 5,45 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 60-100 Бк/л(кг), по стронцію-90 – від 0,2 Бк/л(кг) до 0,99 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 20 Бк/л(кг). За даними Центральної геофізичної обсерваторії Держкомгідромету України середньорічні концентрації радіонуклідів у приземному шарі повітря становлять 2,3 Бк /м2 при середньому гамма-фоні 14 мкР/год. В відібраних пробах води з річок Дністер, Прут, Сірет вміст радіонуклідів цезію 137+134 за останні роки істотно не змінився. Навіть у період паводків у минулому році не відмічалось збільшення концентрації радіонуклідів на один порядок. Узагальнюючи стан радіаційної безпеки в Чернівецькій області, можна зробити наступні висновки: – протягом 2006 року загальний радіаційний стан області не погіршився, про що свідчать висновки обстежень відповідно до програми регіонального радіомоніторингу; – рівень радіаційної безпеки при поводженні з джерелами іонізуючого випромінювання може бути оцінений, як задовільний. 8. Рослинний світ Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області першочергову увагу приділяє стабілізації стану лісів внаслідок техногенного і антропогенного впливу на їх екосистеми. На виконання державної програми “Ліси України” на 2002–2015 роки в області продовжується впровадження нових природозберігаючих технологій лісозаготівель, перехід до водозбірно-ландшафтних принципів господарювання, систем ведення лісового господарства на зонально-типологічній основі. Зокрема, на постійному контролі держуправління знаходиться впровадження вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево–букових лісах Карпатського регіону”. В гірських та передгірських районах області здійснюється 2-3-х прийомні рубки головного користування. За 2007 рік 62,1% рубок головного користування в лісогосподарських підприємствах області – рівномірно-поступові рубки. Це має позитивний ефект, оскільки на площах кінцевих прийомів рівномірнопоступових рубок забезпечується природне лісовідновлення, що дає можливість значно знизити вплив суцільних рубок на навколишнє природне середовище, зменшити витрати на створення нових насаджень, скоротити терміни вирощування деревостанів тощо. На виконання ст. 9 названого Закону в Путильському держлісгоспі впроваджуються канатно-підвісні установки для спуску деревини з гір, а в Берегометському лісомисливському господарстві –


27

колісні трактори, що дає значний не тільки екологічний, але і економічний ефект. Для зменшення техногенного і антропогенного впливу на ліси в області затверджена спеціальна програма – „Ліси Буковини”. Метою програми є розробка науково-технічних засад ощадливого комплексного використання ресурсів лісу, що забезпечує збереження і відновлення його біорізноманіття, як важливої умови сталого розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях. Зважаючи, що головною загрозою для збереження біорізноманіття є антропогенний вплив на лісові екосистеми і зниження їх біологічної стійкості визнано, що для вдосконалення системи ведення лісового господарства необхідно провести експериментальну перевірку технологій організації рубок головного і проміжного користування, способів відтворення лісів, реалізацію принципів цілісного лісокористування, розвивати систему малих охоронних територій. Програмою встановлено, що найпильнішої уваги потребують гірські ліси, які є найбільшими осередками збереження біорізноманіття і, одночасно, найуразливішими лісовими екосистемами щодо екстремальних проявів клімату (селі, вітровали тощо) та головними чинниками зміцнення гірських схилів та регуляції вологообігу. Єдиним напрямком оптимізації системи ведення лісового господарства у горах є перехід на принципи оптимізації водозборів. Загальна площа лісів Чернівецької області становить 259,7 тис. га, це 31,7 % усієї території області, з яких ліси I групи — 98,3 тис. га, або 38,1 %, в тому числі: 40,7 тис. га – ліси зелених зон навколо населених пунктів, 10,7 тис. га – ліси, що виконують переважно водоохоронні функції, 15,2 тис. га — ліси, що виконують захисні функції. До експлуатаційних лісів ІІ групи відноситься 158,6 тис. га, головним завданням яких є вирощування насаджень для задоволення потреб народного господарства в деревині. Площа лісів державних лісогосподарських підприємств становить 175,2 тис. га, агропромислових формувань – 68,5 тис. га, Чернівецького військового лісгоспу – 6,2 тис. га., національного природного парку “Вижницький” – 7,0 тис. га. Табл. 8.1 Землі лісогосподарського призначення регіону № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу

1.2 1.3 1.4 2. 3. 4. 5.

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 259,7

5

тис. га

198,6

тис. га

-

га

-

га

-

тис. га

179,4

тис. м3 м3

54396,5 322,1

га

0,19


28 6. 7.

Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

м3

55 30,4

%

Запас деревини в лісах області становить 65,9 млн. м3, в тому числі стиглих і перестиглих насаджень 16,9 млн. м3, що створює можливість рівномірного користування на перспективу. Лісокористування в області та ведення лісового господарства лісокористувачами здійснюється згідно рекомендацій лісовпорядкування та відповідних нормативних документів. Рубки головного користування проводяться в межах затверджених розрахункових лісосік та встановлених лімітів лісосічного фонду. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів за останні роки наведена в табл. 8.1. Аналіз цих даних свідчить, що розрахункова лісосіка по головному користуванню щорічно недоосвоюється. Лісосічний фонд в окремих районах використовується не повністю і не рівномірно внаслідок недостатньо розвинутої матеріально-технічної бази. В гірській та передгірській частині має місце невжиття заходів з боку тимчасових та постійних лісокористувачів при розробці лісосік по запобіганню розмиву волоків (установлення фашин, загорож, обладнання водовідводу), по очищенню водотоків та лісосік від порубкових залишків, а також під’їзних шляхів та лісогосподарських доріг. Важливим завданням для лісогосподарського комплексу є лісовідновлення. Основні показники по лісовідновленню та лісорозведенню в області виконані. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень за останні роки наведена в таблиці 8.2. Здійснюється контроль за станом ведення лісового господарства, дотриманням лісокористувачами Законів України “Про рослинний світ”, “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицевобукових лісах Карпатського регіону”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, вимог Правил рубок головного користування в лісах України, Правил рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, інших рубок, Санітарних правил у лісах України, Правил відпуску деревини на пні в лісах України, Правил відновлення лісів і лісорозведення, Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України тощо. З метою посилення контролю за виконанням Закону України „Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицевобукових лісах Карпатського регіону” та забезпечення сталого розвитку лісового господарства, вдосконалення державного управління у сфері охорони, захисту та відтворення лісів, збереження цінних природних ландшафтів, умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень, екологічних і рекреаційних властивостей Буковинських Карпат, посилення екологічного контролю за заготівлею деревини лісокористувачами області за поданням держкправління прийнято відповідне розпорядження облдержадміністрації. У населених пунктах області нараховується 6026,6 га зелених насаджень, в т.ч. загального користування (парки, сквери, бульвари та ін) – 1571,3 га. Майже


29

500 га зелених насаджень в установленому порядку віднесено до природно-заповідного фонду. Протягом 2007 року здійснювався контроль за дотриманням вимог Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України на землях, зайнятих полезахисними лісовими смугами, захисними лісовими насадженнями на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів, що згідно ст. 55 Земельного кодексу України виключені зі складу земель лісового фонду. Заготівля недеревинних рослинних ресурсів здійснювалась в межах доведених лімітів, затверджених рішенням Чернівецької обласної ради. Заготівлею лікарської сировини в області займаються обласне управління державної ветеринарної медицини обддержадміністрації, заготівельновиробниче об’єднання спільних підприємств облспоживспілки, обласне управління лісового господарства, управління агропромислової політики облдержадміністрації. Перевищень доведеного ліміту по заготівлі лікарської сировини не встановлено. Слід відмітити, що в області внаслідок належного екологічного контролю, спостерігається тенденція до зменшення обсягів заготівлі недеревинних рослинних ресурсів, що забезпечує стабілізацію та збагачення трав’яних екосистем.


30

Табл. 8.2 Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень № з/п

1

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів (разом)

2

3

2003

Разом

2004

Разом

2005

Разом

2006

Разом

2007

Разом

лісовідновлення, га у тому числі:

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га у тому числі: створення захисних насаджень на створення землях, полезахисних усього посадка посів непридатних лісових смуг, га лісу лісу для сільського господарства, га

створення інших захисних насаджень, га

природне поновлення лісу, га

усього створено лісів

посадка лісу

посів лісу

усього

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1169.7

5.6

1169.7

-

-

-

17.6

-

-

708.3

1901.2

1156.4

49.8

1156.4

-

-

-

18.0

-

-

632.3

1856.5

1220.2

13.3

1220.2

-

-

-

-

-

-

776.3

2009.8

1196.8

96.6

1196.8

113.6

32.5

146.1

78.8

-

-

892.0

2200.3

1120.6

98.4

1200.6

113.6

32.5

146.1

122.9

-

-

910,2

2251,1


31

З метою посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства при заготівлі та реалізації новорічних ялинок у передноворічний період, державною екологічною інспекцією Чернівецькій області щороку видається наказ “Про організацію та проведення операції “Новорічна ялинка”, розробляється “Комплексний план оперативних рейдових перевірок представниками держекоінспекції, управління МВС України у Чернівецькій області, обласного управління лісового господарства, громадських організацій. Табл. 8.3 Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур

1

Держкомлісгосп

Мінагрополітики

Міноборони

Мінприроди

Інші

Усього

2

3

4

5

6

7

Усього за 2004 рік

-

-

-

-

-

-

Усього за 2005 рік

0,7

-

-

-

--

0,7

Усього за 2006 рік

-

2,0

-

-

-

2,0

Усього за 2007 рік

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2,0

-

-

-

2,7

-

--

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0,7

-

-

-

-

0,7

хвороб та шкідників лісу

-

-

-

-

-

-

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо)

-

2,0

-

-

-

2

0,7

-

-

-

-

0,7

-

-

-

-

-

-

0,7

-

-

-

-

0,7

хвороб та шкідників лісу

-

-

-

-

-

-

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо)

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

у тому числі: 1. усього загиблих насаджень, га

лісових

0,7

у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов

1.1 з них загиблих культур, га у тому числі від: пожеж

лісових

несприятливих погодних умов

Інше

З цією метою було створено спеціальні рейдові групи, розроблені графіки проведення рейдів та визначені їх маршрути. На автошляхах, залізничних та автобусних станціях, на в’їзді в місто Чернівці на постах ДАІ були організовані перевірки документів на придбання та перевезення новорічних ялинок. Перевірками були охоплені також всі ринки міста Чернівці та райцентрів, місця


32

стихійної торгівлі новорічними ялинками, всі без винятку юридичні та фізичні особи, які здійснювали торгівлю. Крім обов’язкового вивчення достовірності та правильності виписки відпускних документів на право придбання та перевезення, практикувався суцільний перелік новорічних ялинок призначених для реалізації. На території лісового фонду області застосування хімічних препаратів для захисту рослин від шкідників та хвороб лісу не здійснювалося, масового ураження лісових масивів не виявлено. 9. Тваринний світ Ведення мисливського господарства здійснюється у відповідності до Законів України “Про тваринний світ”, “Про мисливське господарство та полювання”. Згідно рішення Чернівецької обласної ради мисливські угіддя загальною площею 634,8 тис. га надані 17 користувачам терміном на 15 років. Табл. 9.1 Перелік користувачів мисливських угідь і закріплена за ними площа угідь. Назва користувача мисливських угідь 1. Берегометське державне лісомисливське господарство 1. Державне мисливське господарство «Зубровиця» Сторожинецького ДЛГ 2. Мисливське господарство «Турятка» Чернівецького ДЛГ. 3. Мисливське господарство «Карпатське» Путильського ДЛГ. 4. Мисливське господарство Хотинського ДЛГ. 5. Вижницька райрада УТМР 6. Глибоцька райрада УТМР 7. Герцаївська райрада УТМР 8. Заставнівська райрада УТМР 9. Кельменецька райрада УТМР 10. Кіцманська райрада УТМР 11. Новоселицька райрада УТМР 12. Путильська райрада УТМР 13. Сокирянська райрада УТМР 14. Сторожинецька райрада УТМР 15. Хотинська райрада УТМР 16. Мисливське господарство Чернівецького військового лісгоспу

Закріплено за користувачем, мисливських угідь тис. га. 37.6 31.2 12.2 43.1 19.2 33.4 28.0 23.5 45.1 46.0 55,0 67.6 36.7 50.0 52.2 35.9 18.1

Користувачів мисливських угідь зобов’язано привести організацію території угідь у відповідність до внесених змін в матеріали упорядкування, створити спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства та укласти з обласним управлінням лісового господарства договори про умови ведення мисливського господарства. Для поліпшення ведення мисливського господарства користувачів мисливських угідь зобов’язано створити сприятливі умови для збереження, відтворення та раціонального використання мисливської фауни, забезпечити належну охорону мисливських угідь. З цією метою в області здійснюється ряд заходів по оптимізації ведення мисливського господарства.


33

Зокрема, впорядкування мисливських угідь області здійснено Київською лісовпорядкувальною експедицією одночасно з лісовпорядкуванням. З метою підвищення оптимальної чисельності мисливських тварин у 2006 році в області здійснено комплекс біотехнічних заходів по двох напрямках: забезпечення якісного поліпшення мисливських угідь і росту поголів’я диких тварин та підвищення кормових та захисних властивостей угідь. Створено 115 га кормових біополів (з конюшини, вівса, кукурудзи, топінамбура), заготовлено 164,2 т сіна лісового, 220,5 тис. шт. віників з топінамбура та кропиви, закуплено та заготовлено 53,7 т концкормів, закуплено 25 т солі. Споруджено 54 годівниці для копитних тварин, 21 підгодівельний майданчик для кабана, 73 солонці, 1 навіс для сушки кормових віників, 1 спостережну вежу, відремонтовано 43 годівниці. З метою підвищення захисних властивостей мисливських угідь створено 112 га захисних реміз. Протягом 2007 року Держекоінспекцією в Чернівецькій області здійснено ряд заходів щодо охорони, збереження, використання та відтворення тваринного світу на території області та попередження скоєння і вчасного виявлення браконьєрства. З цією метою у відповідності до затвердженого плану-графіку проведення рейдових перевірок, плану роботи проведено 68 оперативних та рейдових перевірок по охороні мисливських угідь від браконьєрства, дотримання вимог Законів України «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання» мисливськими організаціями області. По результатах проведених перевірок, з метою усунення виявлених недоліків та порушень, видано 56 приписів. За порушення правил полювання до адміністративної відповідальності притягнуто 71 особу на загальну суму штрафів 2,8 тис. грн. з яких стягнуто 2,6 тис. грн. З метою збереження та відтворення мисливських тварин в області Держекоінспекцією спільно з фахівцями Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства проведено контрольну таксацію мисливських тварин при якій встановлено, що окремі користувачі завищують чисельність та ліміт використання парнокопитних тварин. Зокрема у Кіцманській та Заставнівській райрадах УТМР чисельність парнокопитних тварин була завищена майже у два рази. По результатах контрольної таксації, в порівнянні з 2006 роком ліміт використання мисливських тварин у сезоні 2007 року зменшено на 184 особини в т.ч. заборонено полювання на оленя благородного та обмежено використання козулі європейської. Табл. 9.2 Добування основних видів мисливських тварин (голів) Рік

1 2005 2006 2007 2005 2006 2007

Види мисливських тварин 2 Олень благородний Козуля

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причина невикористання

3 31 33 176 236 177

4 42 36 234 337 187

5 12 13 136 186 94

6 0 6 0 6 5

7 -


34 2005 2006 2007

Кабан

197 270 175

305 383 175

103 110 127

1 20 2

-

Держекоінспекцією спільно із зацікавленими організаціями складено планграфік проведення спільних рейдів створеними бригадами по охороні мисливських угідь від браконьєрства в сезон полювання 2006-2007 рр. на території області. Основними факторами, що негативно впливають на стан відтворення та мешкання диких тварин, є: - погіршення умов мешкання мисливських тварин у зв’язку з значним посиленням антропогенного фактору, паювання сільськогосподарських угідь, знищення місць відтворення диких птахів та звірів (повсюдне випалювання очерету у весняний період, випас худоби в сезон тиші), недостатня площа захисних реміз тощо. - погіршення фінансово-економічного стану населення, економічна нестабільність в суспільстві, що різко вплинуло на охорону мисливських угідь та значне поширення такого явища, як браконьєрство, особливо в нічний час. Протягом 2007 року на території Чернівецької області селекційного та діагностично-вибіркового відстрілу не проводилось, немає також перевищення лімітів добування диких тварин. В області планується робота по розповсюдженню неаборигенних видів тварин та створення відповідних умов для мешкання рідкісних, зникаючих видів тварин. Органами рибоохорони неодноразово порушувалось питання про складні умови для відтворення водних живих ресурсів, які склались на Дністровському водосховищі. Погані умови для відтворення фітофілів, а саме: відсутність нерестових площ та коливання рівня води в нерестовий період, призводять до зменшення чисельності ляща, коропа. Щодо відтворення білизни, клепця, рибця то нерестилища цих видів знаходяться за межами водосховища, де коливання рівня води не відчутні. За останні роки залишаються стабільними обсяги вилову білизни, коропа, сома. Умови відтворення для судака у водосховищі набагато кращі відносно нерестового субстрату ніж у риб-фітофілів. Крім того перепади рівня води завдають ікрі та молоді судака набагато меншої шкоди, так як він нереститься на більшій глибині. Значну увагу в поточному році органи рибоохорони приділяли контролю за засобами вилову. Так, в літній період перевіркою було встановлено значний прилов молоді ляща (до 90%) дрібновічковими сітками, використання яких на деякий період було заборонено. В подальшому здійснювався чіткий контроль за приловом молоді з боку іхтіологічної служби. У результаті численних перевірок діяльності користувачів, встановлено, що коефіцієнт вилову ставних сіток з розміром вічка 70-100 мм досить низький, що говорить про зменшення чисельності особин старших вікових груп в промислових стадах ляща, коропа, сома, білизни та інших видів.


35

Обласною екологічною інспекцією розроблений та затверджений планграфік проведення спільних перевірок по охороні та збереженню рибних запасів, під час проведення акції “Нерест”. За період 2005-2007 років пророблено значну роботу в плані штучного відтворення водних живих ресурсів у водоймах області. 10. Екомережа та біорізноманіття Чернівецькою обласною державною адміністрацією, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища спільно з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, іншими природоохоронними організаціями області проводиться відповідна робота по формуванню екомережі. Працйює координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі області. Вимоги загальнодержавної програми формування національної екомережі України до 2015 року доведено до безпосередніх виконавців. Дане питання обговорено на розширеному засіданні колегії держуправління, що відбулася на базі НПП “Вижницький” за участю представників районної державної адміністрації, районної ради та обласних управлінь лісового і сільського господарства. На засіданнях координаційної ради розглянуті питання: “Про основні напрямки реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Чернівецькій області” та “Про утворення робочої групи по обгрунтуванню рекомендованих територій та об’єктів для заповідання”. Розвиток екомережі є одним з важливих пріоритетів в діяльності держуправління. В даний час площа природно-заповідного фонду області становить 10,5 % її території, що майже в два з половиною рази більше середнього показника в Україні. Потрібно зазначити, що цей показник досягнуто в значній мірі завдяки спільній і цілеспрямованій діяльності держуправління, в першу чергу з Путильською, Сторожинецькою, Вижницькою та Заставнівською районними державними адміністраціями. Відсоток заповідності території цих районів в 1,5-2,5 рази перевищує загальнообласний показник. Надмірна розораність земель, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, а інтенсивна господарська діяльність призводить до великого навантаження на природне середовище і, відповідно, до зміни ландшафтів, збіднення рослинного і тваринного світу. Запобігти цьому можна в значній мірі шляхом заповідання, взяття цих об’єктів під спеціальну охорону держави. Проте не скрізь цьому надають практичного значення. Наприклад, відсоток заповідності Герцаївського району становить лише – 0,3, Новоселицького – 1,3, Хотинського – 1,8, Сокирянського – 2,2, хоч у цих районах є немало об’єктів і територій, які потребують заповідання. Проблемні питання формування екомережі на Буковині розглядалися на семінарі, що проходив на базі еколого-просвітницького центру НПП


36

“Вижницький” та міжнародний науково-практичній конференції на базі ЧНУ ім. Ю. Федьковича, регулярно висвітлювалися в теле- радіопередачах під рубриками “Природа і ми”, “Відповідаємо на Ваші запитання”, “З цілющих джерел” тощо На сторінках місцевої преси публікуються статті з даної тематики. Видано інформаційно-довідкові ілюстровані журнали “Зелений пояс Чернівців” та “Буковина для всіх”, випущено плакати “Рослинний і тваринний світ Карпатського регіону” в рамках проекту “Популяризація Червоної книги”. З врахуванням прикордонного розташування Буковини, вивчається можливість організації транскордонних заповідних об’єктів — білатерального міждержавного природного українсько-румунського резервату на базі РЛП “Черемоський” (Чернівецька обл.), прилеглого ландшафтного заказника “Чивчино-Гринявський” (Івано-Франківська область) та окремих територій національного парку “Родна” (Румунія). Цілеспрямованої практичної роботи по створенню обласної кадастрової бази даних флори та фауни не здійснюється через відсутність відповідних інструкцій та фінансування. Вона ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. Розвиток природно-заповідного фонду, формування екомережі області є приорітетними напрямками роботи держуправління охорони навколишнього природного середовища Чернівецькій області. Розвиток природно-заповiдного фонду На території області на кінець 2007 року під охороною перебувало 322 заповідні території та об’єкти, загальною площею 85432,28 тис.га, що складає понад 10 % території області (загальнодержавний показник 4.65%). 23 об’єкти мають загальнодержавне значення, а саме: національний природний парк “Вижницький”, 10 заказників, 9 пам’яток природи, 2 дендропарки та Чернівецький ботанічний сад - площею 9,8 тис.га. 291 об’єкт має місцеве значення: де - 2 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники, 170 пам’яток природи, 4 дендропарки, 41 парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, 38 заповідних урочищ. У межах цих територій зростає понад 1600 видів судинних рослин, з яких 106 видів занесено до другого видання Червоної книги України. Тут виявлено 392 види хребетних тварин, фауна безхребетних налічує більше 1500 видів, з яких до Червоної книги занесено 118 видів (31%), що зустрічаються у нас на Буковині. Більшість “червонокнижних” видів забезпечені охороною в межах об’єктів природно-заповідного фонду Буковинських Карпат і Передкарпаття.


37

Табл. 10.1 Стан мережі природно-заповідного фонду Чернівецької області Категорії об’єктів ПЗФ

Об’єкти ПЗФ

кількість, од. 1 Природні заповідники Біосферні заповідники

2 -

Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, усього у тому числі: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, усього у тому числі: комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

1

Зоологічні парки РАЗОМ

загальнодержавного значення площа, га у тому числі надана в усього постійне користування 3 4 11408,28 1261,8

X

5 2

836,5 276,0

1

80,0

2 9

69,3 183,1

X X X X X X X X X X X X

1 4

20,4 125,0

4

37,7

1 2

3,5 22,3

12878,98

кількість, од. 5

разом

площа, га у тому числі надана в усього постійне користування 6 7

7003,0

10

23

місцевого значення

X X X X X X

площа, га кількість, од.

усього

у тому числі надана в постійне користу-вання

8

9

10

11

1 2 54

14408,28 43483,54 28760,96

7003,0 43483,54 X

13,3 50,7 33,5

20 6 4 1 7 1 12

6604,66 1083,0 58,7 11736,0 199,9 20,0 8977,4

7,7 1,3 0,1 13,7 0,2 10,5

3 180

81,4 794,19

X X X X X X X X X X X X

1 69

20,4 244,23

0,3

67,25 435,71 1072,5 3,5 45,1

X X X X X X

2 44

43483,54 27499,16

43483,54 X

15 4 4 1 6 1 12

5768,16 807,0 58,7 11736,0 119,9 20,0 8977,4

1 171

12,1 611,09

X X X X X X X X X X X X

65

119,23

51 49 38

67,25 398,01 1072,5

4

22,8

51 53 38 1 6

40

246,04

40

246,04

322

85814,11

299

72935,13

X X X X X X

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ

0,9

0,1 0,5 1,2 0,1 0,3 100,0


38

Табл. 10.2. Мережа природно-заповідного фонду області в розрізі районів №

Райони

п. п

Кількість об'єктів ПЗФ /площа, га Загальнодержавного значення

Місцевого значення

разом

Відсоток заповідності

1

Вижницький

1/11408,28

24/1762,113

25/13170,393

14,6

2

Герцаївський

-

10/92,74

10/92,74

0,3

3

Глибоцький

-

26/3113,2

26/3113,2

4,3

4

Заставнівський

5/122,1

38/8797,9

43/8920,0

14,5

5

Кельменецький

-

7/2165,65

7/2165,65

3,4

6

Кіцманський

2/93,0

30/4265,65

32/4358,65

7,2

7

Новоселицький

3/115,7

11/841,9

14/957,610

1,4

8

Путильський

2/283,3

34/25584,83

36/25868,13

29.6

9

Сокирянський

-

16/1458,76

16/1458,76

2,3

10

Сторожинецьки й

5/209,5

45/23875,601

50/24085,101

20,0

11

Хотинський

2/109,0

25/853,8

27/962,8

1,8

12

м. Чернівці

3/438,3

32/222,786

35/661,086

4,6

Всього по області

23/12878,98

299/72935,13

322/85814,11

10,5

Спеціалістами держуправління спільно з науковцями краю, громадськістю та користувачами угідь, з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, генофонду тваринного та рослинного світу, формування екомережі, розвитку заповідної справи, підтримання загального екологічного балансу, на території області проводяться обстеження територій та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Продовжуються роботи по формуванню регіональної екологічної мережі на основі розширення та створення природно-заповідних територій різних категорій. Згідно Указу Президента Президента від 04.09.2007 р. розширено територію Національного природного парку “Вижницький” на 3310,6 га. На виконання наказу Мінприроди України в даний час завершена передача земель держлісфонду Вижницького ДСЛГ АПК та Берегометського ДЛМГ, які надаються в постійне користування, під охорону службі НПП «Вижницький». Ведуться роботи по розширенню природно-заповідного об’єкта «Зубровиця», за рахунок земель Берегометського ДЛМГ. На даний час на виконання проекту Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року проводяться роботи з завершення підготовки матеріалів та отримання погоджень користувачів та місцевих органів влади щодо створення НПП «Черемошський» на території Путильського району, В ході виконання обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки «Екологія» протягом минулих років в області започатковано та проведено “Рік заповідних об’єктів Буковини” , “Рік екологічного порядку в карстових регіонах Буковини”. До реалізації


39

цих програм широко залучалися органи місцевого самоврядування, державні установи, заклади освіти та науки, громадські організації, засоби масової інформації. Започатковано проведення обласних конкурсів на виконання кращих проектів з розширення, збереження та оптимізації використання об’єктів ПЗФ. Спільно з дирекцією НПП “Вижницький”, науковцями ЧНУ ім. Ю. Федьковича та інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України проводиться робота по інвентаризації об’єктів та територій природнозаповідного фонду краю. З метою збереження рідкісних видів рослинного світу держуправлінням та держекоінспекцією організовано та проведено операцію «Першоцвіт-2007». Відповідна оперативна робота здійснювалася в місцях збору, шляхах перевезення та ринках збуту, пунктах пропуску на державному кордоні. Для забезпечення ефективної роботи в рамках операції «Першоцвіт» був розроблений та погоджений із зацікавленими службами робочий план заходів по збереженню та недопущенню знищення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин, складений і затверджений графік спільних рейдових перевірок проведення операції «Першоцвіт-2007» з залученням працівників МВС, лісової охорони, засобів масової інформації та громадськості. В обласній, міській та районних екологічних інспекціях організовані рейдові бригади для перевірки місць зростання та ймовірної торгівлі ранньоквітучими рослинами згідно затвердженого графіку. Активізована робота екологічних служб на кордоні по недопущенню вивезення за межі області рідкісних ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України. На авто- та залізничних станціях організовані спільно з працівниками МВС цільові перевірки на предмет виявлення фактів перевезення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин з їх подальшим вилученням у порушників. Хід та результати проведення операції «Першоцвіт» висвітлювались обласними телерадіокомпаніями, місцевою пресою. Проведені відповідні агітаційно-пропагандистські та просвітницькі заходи в початкових, середніх та вищих учбових закладах із залученням профільних фахівців-освітян. До участі в заходах в рамках операції «Першоцвіт» залучались студенти Чернівецького національного університету, природоохоронна дружина Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет», члени громадських екологічних організацій «Паросток», «Зелений світ Буковини», буковинської філії Національного екоцентру «Крона», екотурклубу «Сталкер», «Буквиця» та ін. Відрадно, що намітилась тенденція щодо зменшення фактів вилучення рідкісних ранньоквітучих видів рослин з природного середовища на території області, одним із головних чинників якої є відповідно запланована пропагандистська і безпосередньо інспекційна оперативна робота, з широким залученням контролюючих органів, громадськості краю, та проведена виховна роботі навчальних закладах області.


40

Cтан рекреацiйних ресурсiв та розвиток курортних зон Буковина щедро обдарована цінними геологічними пам’ятками, геоморфологічними витворами природи — скелями, водоспадами, печерами, каньйонами, різного роду реліктами, вирізняється багатством і різноманітністю мінеральних вод. Розсоли хлоридно-натрієвого типу (соляні джерела) поширені у підгірній смузі (Красноїльськ, Стара Красношора, БанилівПідгірний, Мигове, Черешенька, Вижниця) і вирізняються високою мінералізацією – до 300–400 г/л. Сірководневі води приурочені до відкладів гіпсо-ангідритів і поширені у Припрутті (Брусниця, Чернівці, Новоселиця, Щербинці). Динамічні запаси їх значні, а тому здавна використовуються для санаторно-бальнеологічних потреб. Особливий інтерес становлять залізистосульфатноалюмінієві води джерела “Лужки”, хлоридні води високої мінералізації типу “Моршин”, а також аналоги типу “Нафтуся”, “Єсентуки”, “Мацеста” та інші. Значна частина території області вкрита лісами широколистяними у рівнинному та передгірному регіонах. У складі лісів східних районів переважають дуб та граб з домішками інших культур. Бук починає переважати у західній частині Прут – Дністровського межиріччя. У лісах передгір’я панують бук, дуб і граб. Мішані ліси переважають у низкогір’ї та хвойні — у середньогір’ї. У Прут – Дністровському межиріччі і його західній частині в місцях близького залягання гіпсів та вапняків ареалами зберігалась степова рослинність. У розчленованому передгір’ї незначні нелісові площі по долинах річок займає лучна рослинність. На Буковині сприятливі для відпочинку міждобові зміни температури, великий потенціал ультрафіолетових променів, є всі умови для розвитку літніх і зимових видів спорту. Проте наявний природно-рекреаційний потенціал краю сьогодні використовується ще не сповна, малоефективно. Туризм як фактор впливу на довкілля На території Чернівецької області є 783 пам’ятки архітектури та містобудування, 112 із них включено в реєстр національного надбання. До пам’яток містобудування національного значення відноситься Музей народної ар-хітектури та побуту, який займає територію 16,43 га, що представляє собою етнічну територію Буковини. Природний ландшафт зберігається належно. Біля садиб-експонатів висаджені зелені насадження, характерні для них. Територія комплексу споруд Хотинської фортеці займає 21,0 га. Природний ландшафт зберігається первозданним. В охоронних зонах пам’яток архітектури в основному ростуть сади, а також території культових споруд обсаджені хвойними деревами, які зберігаються і створюють цілісність комплексу із архітектурою.


41

Мальовниче оточення скального Миколаївського монастиря в с. Галиця Сокирянського району не порушується. Власниками і користувачами пам’яток архітектури природні ландшафти в охоронних зонах належно охороняються. Туристична галузь області є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги. Рішенням Чернівецької обласної ради прийнята Програма розвитку туризму в Чернівецькій області на 2004-2010 роки. Обстежені і визначенні 59 інвестиційно-привабливих земельних ділянок під розміщення об’єктів туризму. Особливо важливим є реалізація другого розділу Програми “Розвиток матеріальної бази та туристичної інфраструктури” Вже в січні 2003 року були введені в дію перші гірськолижні центри на Буковині – на горі Цецино в Чернівцях (сьогодні йде процес інфраструктурного облаштування) та на перевалі Німчич на Путильщині (тут до існуючих двох витягів додався ще один, довжиною 400 м та відповідна інфраструктура). Влітку відкрилися два туристичні комплекси в Сторожинецькому районі – база відпочинку “Аква плюс” та перша черга готельно-ресторанного комплексу “Колиба. Друзі мої”). Введено перші черги лижного комплексу “Кичера” у с. Мигово Вижницького району (встановлені 2 лижні витяги довжиною 1100 і 250 м) та комплекс “Лижний парк “Горбово” в с. Горбово Герцаївського району (встановлено витяг бугельного типу, прокат спорядження). В області формується розуміння сільського туризму, як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, медіального і культурного потенціалу регіону. Але він потребує на сьогоднішній день підтримки з боку обласної влади шляхом надання фінансової допомоги на облаштування будинку, його ремонт, приведення в порядок прилеглої території, надання рекламних послуг, підвищення рівня обслуговування тощо. З розумінням цього Координаційною радою з питань туризму в Чернівецькій області була прийнята Концепція розвитку сільського туризму в області. За останніми даними в сфері сільського туризму працюють понад 80 сімей з різним ступенем якості в обслуговуванні відпочиваючих, що напряму залежить від фінансової допомоги. З метою підтримки розвитку сільського зеленого туризму продовжується анкетування бажаючих займатися цим видом туризму. Управлінням з питань туризму укладено угоду з Обласним центром зайнятості, предметом якої є координація зусиль шляхом орієнтації безробітних на відкриття власної справи в галузі туризму, в тому числі сільського туризму; здобуття туристичної освіти безробітними шляхом їх перепідготовки та перекваліфікації; забезпечення надання інформаційної, правої та консультативної допомоги з питань зайнятості в сфері туризму; участі в організації спільних заходів: семінарів, круглих столів з питань розвитку


42

туризму, спільна розробка та виготовлення рекламної продукції щодо розвитку туризму в Чернівецькій області, стану ринку праці тощо. 11. Екологічні проблеми Буковина, особливо її Карпатський регіон, здавна славиться багатствами свого рослинного та тваринного світу. Значні лісові масиви, що займають майже сімдесят відсотків території Карпатського регіону, сотні малих річок, озер і ставків, чималі площі луків і полонин створюють належні умови для збереження біологічного різноманіття. Отже є всі передумови для успішного розвитку заповідної справи, мисливського та рибного господарств, раціонального використання й охорони рослинного та тваринного світу. Але ці сприятливі умови необхідно вміло використовувати. Нажаль, в регіоні в результаті інтенсивного господарювання без врахування специфіки гірських та передгірських умов порушено екологічну рівновагу. У повоєнний період тут велися суцільні рубки лісу, безсистемне будівництво доріг та трельовочних волоків, ліній електропередач, проводилось розорювання крутосхилів, інтенсивний перевипас худоби тощо. Значно вплинули на порушення природоохоронного режиму суттєва зміна вікової структури деревостанів, трансформація мішаних лісів на монокультури на значних площах. Безсистемне вибирання піщано-гравійної суміші із заплав Черемоша і Прута також призводить до негативних наслідків — порушення заповідних територій, пониження рівня русел рік, значного зменшення запасів води, яка є природним накопичувачем і фільтром чистої води. Адже щороку із заплав цих річок вибирають 1-2 мільйони кубічних метрів гравійної суміші. В області нараховується 27 видів птахів, 53 – ссавців, 47 – риб, 17 – земноводних, 12 – плазунів. За своїм генезисом фауністичні комплекси мають мішаний характер, оскільки, за зоогеографічним районуванням, регіон належить до перехідної зони лісостепу бореально-лісовової підобласті. Серед хребетних виділяють три фауністичні комплекси: гірський, передгірний та рівнинно-лісостеповий. Найкраще тваринний світ зберігся у горах, де зустрічаються мешканці як бореально-тайгових, так і змішаних західно-європейських лісів. Типовими представниками є чорний дятел, глухар, шишкар ялиновий, білка карпатська, рись, благородний олень, карпатський тритон, плямиста саламандра та ведмідь. Ведмеді досить непогано почуваються у сусідській близькості з людиною. Фауністичний комплекс передгірної зони включає види, характерні для листяних і мішаних лісів західної Європи та Східно-Європейської рівнини. Зустрічаються й деякі представники балканської фауни. Цей комплекс репрезентують європейський лісовий кіт, вовчок сірий, ендемічний сліпак буковинський, біла лелека, іволга звичайна. Рівнинно-лісостеповий комплекс немислимий без ховраха рябого, сліпака гірського, хом’ячка сірого, куниці кам’яної, ящірки зеленої. Біля 30 видів тварин краю відносяться до мисливської фауни. Під цю небезпечну для фауни категорію підпадають кріт, тхір, борсук,


43

єнотовидний собака, ласка, видра, лисиця, заєць-русак, білка, ондатра, благородний олень, дикі кози, дикий кабан, нутрія. З кінця 60-х років ХХ сторіччя на Буковина успішно здійснюється експеримент по реакліматизації зубрів – виду, знищеного полюванням у XVI – XVII сторіччях. Випущені у гірські ліси, вони розмножились і освоїли територію декількох лісництв Сторожинецького держлісгоспу, нині виділену у зоологічний заказник “Зубровиця”. Останніми роками їх кількість знаходиться в межах 80-90 особин, що не перевищує допустиму щільність голів на лісо-пасовищні угіддя, але частково призводить до витіснення з природної кормової бази благородного оленя. У річках і штучних водоймах водиться біля 40 видів риб. Звичайними є карась, короп, лящ, налим, вирезуб, головень, підуст, рибець, сом, щука. До прохідних відносять дунайського лосося, стерлядь. У гірських потоках ще зустрічається форель. З врахуванням екологічної обстановки, специфіки природно-кліматичних та географічних умов краю та відповідно до визначених пріоритетів природоохоронної діяльності, в області проводиться робота, спрямована на запобігання та зменшення забруднення навколишнього природного середовища, зменшення техногенного навантаження на природні ресурси, розвиток заповідної справи та збереження біорізноманіття, формування екологічної мережі та її інтегрування в Європейську екомережу. Посилена увага приділялась питанням зменшення забруднення земель і водних об’єктів. В усіх населених пунктах області відведені земельні ділянки під організоване розміщення побутових відходів. Предметом постійної уваги були питання підвищення ефективності роботи каналізаційно-очисних мереж області, що дало змогу зменшити забруднення стічними водами водних об’єктів. Проводиться комплекс заходів по збереженню та примноженню об’єктів рослинного світу. Заслуговує на увагу програма ”Репродукція та інтродукція цінних рідкісних і зникаючих видів рослин для відтворення біорізноманіття Карпат”, яка розроблена і виконується малим державним науково-виробничим підприємством “Фонд відродження флори Карпат “Стародуб”. Крім завдань відтворення біорізноманіття та інтродукції нових цінних і рідкісних рослин для збагачення флори Карпатського регіону, програмою передбачено створення плантацій для збору цінних і рідкісних рослин для потреб медицини. Зокрема, закладено плантацію ехінацеї пурпурової. Для збереження та примноження мисливської фауни проводиться комплекс біотехнічних заходів. З метою відродження форелі в області були збудовані 3 форелеві заводи, два з яких нині ще функціонують у с. Лопушна та в долині р. Стебник Вижницького району. На жаль, молодь штучно вирощеної форелі погано приживається у потоках. З реакліматизованих видів на увагу заслуговують білий амур та товстолобик. Послідовно ведеться міжнародне співробітництво в сфері збереження біологічного різноманіття та формування регіональної екологічної мережі. Виконувався проект ТАСІS “Міжнародна екологічна мережа Карпат”, метою


44

якого було збереження біологічного різноманіття та екосистем буковинських Карпат. Продовжувалась реалізація проекту Всесвітньої спілки охорони природи IUCN (офіс для країн Центральної Європи) “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення в пілотній зоні”. Характеристика основних екологічних проблем регіону Особливості природно-кліматичних умов області та стан техногенного навантаження на навколишнє природне середовище характеризують основні екологічні проблеми регіону. 1. Забруднення транскордонних річок (Прут, Сірет, Дністер) недостатньо очищеними стічними водами Основними джерелами забруднення є підприємства житловокомунального господарства. Із 49 каналізаційно-очисних споруд області 26 (53,1%) працює неефективно. Серйозну стурбованість викликає робота каналізаційних очисних споруд в м.м. Новоселиця, Сторожинець, Глибока, Вижниця, Вашківці, Герца, які на сьогоднішній день розвалені, а стічні води на пряму без будь-якої очистки надходять у водні об’єкти. Потребує активізації робота по реконструкції очисних споруд в м. Чернівці. Викликає занепокоєння і те, що напірний каналізаційний колектор від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд має лише одну нитку, що не дає можливості попередити забруднення довкілля в разі виникнення аварії на ньому. Гостро ця проблема стоїть на підприємствах переробної промисловості, особливо в районах області. Цехи по переробці м’яса та молока, консервні заводи, не маючи належних очисних споруд каналізації, скидають стічні води з перевищенням встановлених нормативів забруднюючих речовин в десятки, а іноді сотні разів, у водні об’єкти. 2. Поводження з відходами Серед основних екологічних проблем області залишається стан поводження з побутовими та токсичними відходами. У 2007 році в області утворилося 355,3 тис. тонн відходів, з яких в м. Чернівці - 176,8 тис. тонн і у райцентрах та селах області – 178,5, а повторно залучено в господарський оборот за 2007 рік тільки – 104,3 тис. тонн. Низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з необлаштованістю загальносільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки приводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів. Посилення природоохоронного контролю та інші заходи, які проводяться в справі налагодження розміщення відходів, ще не дають відчутних результатів. 3. Шкідлива дія повеней на інфраструктуру населених пунктів, шляхи та сільськогосподарські угіддя


45

Різкі кліматичні зміни, що спостерігаються за останні роки, породжують часті повені, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозії грунтів. Найбільш ймовірні паводки — в травні-липні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводки. В низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматись до 5-6 м. За період 2002-2007 років матеріальні збитки від паводкових вод становили близько 30 млн. грн. 4. Деградація земель та розвиток зсувних процесів Інтенсивний розвиток сільського господарства у попередні роки, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії грунтів: з 92,3 тис. га в 1959 р. до понад 250 тис. га в останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області. На території області нараховується 1612 зсувонебезпечних ділянок площею 732,1 км2, з яких 240 площею 260,4 км2(35,6%) знаходяться в своїй активній формі, 1,8 тис карсто-небезпечних дільниць, а також біля 100 сельонебезпечних потоків. У 2007 році держу правлінням розроблена Комплексна програма протизсувних заходів у Чернівецькій області на період 2007-2014 рр., яка частково погоджена профільними міністерствами і на даний час знаходиться на погоджені у Кабінеті Міністрів України. При зміні природно-кліматичних чинників (бурхливе танення снігу, надмірне випадання дощів), гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також внаслідок негативного впливу техногенних факторів на геологічне середовище можлива активізація небезпечних геологічних процесів. Розвиток карстового процесу, який відмічено на великій території області, пов’язаний з широким розповсюдженням легкорозчинних пород (сульфатних, карбонатних та галогенних). По своїй природі цей процес дуже підступний, так як візуально проявляється тільки при швидкому утворенні западин та провалів земної поверхні, які відмічаються на території області 1 раз в 2-3 роки, підготовчі періоди до нього довготривалі та практично непомітні. Найбільш небезпечна активізація карсту можлива на ділянках, де техногенно порушені існуючі гідрогеологічні умови. Це спостерігається в зонах впливу водовідборів (відкачки води з кар’єрів, водозабори та ін.), при порушенні шляхів природного поверхневого стоку (заглиблення русел рік та струмків, будівництво ставків тощо). На даний час активізація карсту відмічена в районі Шендрянського озера (с. Мамалига Новоселицького району Чернівецької обл.). Велика щільність та значна інтенсивність екзогенних геологічних процесів на території краю диктує необхідність систематичного контролю за умовами розвитку процесів. Недостатнє фінансування не дає можливості виконувати мінімальний комплекс робіт. 5. Впровадження природоохоронних технологій лісорозробок в Карпатському регіоні Карпатські ліси характерні високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м 3 проти середнього показника в Україні 237 м 3 /га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80


46

відсотків всієї деревини області. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі — забруднення гірських річок і потоків та ерозія грунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини проводиться ще шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Враховуючи, що ліси Карпат виконують переважно природоохоронні, водоохоронні та інші важливі функції, при заготівлі необхідно суворо дотримуватись Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону”, яким зобов’язано перейти з 2005 року виключно на природоохоронні технології лісорозробок, зокрема трелювання деревини колісними тракторами та повітряними установками. Проте, ці вимоги лісозаготівельними підприємствами області не виконуються у належному обсязі. З врахуванням екологічної обстановки, специфіки природно-кліматичних та географічних умов краю та відповідно до визначених пріоритетів природоохоронної діяльності, в області проводиться робота, спрямована на запобігання та зменшення забруднення навколишнього природного середовища, зменшення техногенного навантаження на природні ресурси, розвиток заповідної справи та збереження біорізноманіття, формування екологічної мережі та її інтегрування в Європейську екомережу. Посилена увага приділялась питанням зменшення забруднення земель і водних об’єктів. В усіх населених пунктах області відведені земельні ділянки під організоване розміщення побутових відходів. 12. Деpжавний контpоль у галузі охоpони навколишнього пpиpодного середовища В 2007 році Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області працювала у відповідності до основних напрямків діяльності Міністерства екології та плану роботи, погодженого Державною екологічною інспекцією. На протязі 2007 року було проведено 3871 перевірку, щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства. При цьому особливу увагу приділялось перевіркам найбільш небезпечних екологічних об’єктів. В порівнянні з попереднім роком, підвищилась результативність проведених перевірок. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 4788 осіб, що на 83 % більше 2006 року, сума цьогорічних накладених штрафів склала 343,8 тис. грн., що більше 2006 року на 201,1 тис. грн., стягнуто 300,2 тис. грн. Відсоток стягнення склав 87,3. Послідовно і ціленаправлено велась робота по виконанню приписів, виданих на усунення виявлених порушень. З 2937 приписів 65 % виконано, а виконання решти перебуває на контролі відповідних підрозділів інспекції. У звітному періоді покращилась координація природоохоронного контролю, удосконалився зв’язок з правоохоронними органами, а перевірки були більш всеохоплюючими. Кількість перевірених об’єктів 3717. Із них 66 % перевірено комплексно.


47

Держекоінспекцією підготовлено 199 матеріалів на відшкодування нанесених в результаті порушення природоохоронного законодавства збитків на суму 679,3 тис. грн., з них відшкодовано збитки по 147 матеріалам, на суму 174,1 тис. грн. Протягом 2007 року Держекоінспекцією до правоохоронних органів в тому числі до органів прокуратури, МВС, СБУ з метою подальшого розгляду та вжиття заходів реагування передано 94 матеріалів про виявленні порушення вимог природоохоронного законодавства. За результатами розгляду матеріалів органами прокуратури заявлено 43 позови на відшкодування збитків в сумі 150,0 тис. грн., внесено 6 приписів на відшкодування збитків в сумі 2,09 тис. грн., порушено 12 кримінальних справ відносно порушників природоохоронного законодавства. З метою усунення негативного впливу на довкілля призупинено виробничу діяльність 169 підприємств та об’єктів ( за 2006 рік, призупинялась виробнича діяльність 113 підприємств та об’єктів ). На контролі інспекції перебуває весь ресурсний потенціал області. З метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів проведено перевірки у сфері водних ресурсів – 583, атмосферного повітря – 638 , земельних ресурсів – 371, надр – 509, поводження з відходами і отрутохімікатами – 1174, рослинного світу – 313, тваринного світу – 68, рибних ресурсів – 118, природно-заповідного фонду – 97. На екологічно-небезпечних об’єктах, занесених до державного Переліку, було проведено 4 перевірки, а саме, на Чернівецьких загально-міських очисних спорудах, на Чернівецькому полігоні твердих побутових відходів , на Лопушнянському родовищі (нафта і газ) Вижницького району, с.Лопушна та на ДП «Прикарпаттрансгаз». Активізації природоохоронного контролю сприяли організація та проведення загальнообласних операцій та акцій: “Чисте повітря” (І-ий та ІІ-ий етапи), “Першоцвіт”, “Нерест”, “Новорічна ялинка” та ін. Табл 12.1. Основні показники природоохоронного контролю №

Назва заходу

з/п 1

2

Одиниця виміру 3

Роки 2005

2006

2007

5

6

7

Кількість перевірених об’єктів

од.

105516

117087

3717

2

Складено актів перевірок

од.

3121

3348

3717

3

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

2168

2646

4806

4

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол./грн

2133/121003

2618/142766

4788/343859

5

Стягнуто адміністративних штрафів

чол./грн

1941/110136

2345/126541

3830/300220

6

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

167/551560

195/772369

199/679267

7

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

127/136156

153/158304

1

147/174131


48 8

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

166

113

169

9

Прийнято рішень про призупи-нення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

-

-

-

10

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

5

6

9

11

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

-

-

-

на спеціальне водокористування

од.

2

2

25

у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

26

42

25

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

1

1

14

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

-

-

-

12

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

-

1

-

13

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

28

22

12

11.1

Забезпечувався моніторинг та контроль за станом навколишнього природного середовища. Проведено 224 лабораторні перевірки по дотриманню нормативів гранично - допустимих скидів та викидів. Відібрано 1663 проби промвикидів та 201 пробу води, проведено 4959 визначень забруднюючих речовин у промвикидах та 3562 у воді. 13. Управління в галузі охорони довкілля У 2007 році продовжувалась діяльність по удосконаленню управління в галузі охорони довкілля. Відбулося ряд нарад в обласній та районних державних адміністраціях, в підготовці та проведенні яких активну участь взяли представники держуправління. Одним з важливих засобів забезпечення координації дій відіграє колегія держуправління охорони навколишнього природного середовища, яка представлена керівниками різних сфер природоохоронної діяльності та головою громадської екологічної ради при держуправлінні. Розгляд питань дозволяє співставляти різні позиції у вирішенні конкретних справ. Ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів. В організації природоохоронної діяльності забезпечувалась міжвідомча координація, зокрема, проведення нарад керівників органів, які здійснюють державний екологічний контроль в обласній та міжрайонній природоохоронній прокуратурах, в обласній державній адміністрації.


49

В межах наданих повноважень держуправлінням спрямовувалась діяльність на: - реалізацію пріоритетів природоохоронної роботи; - розробку, реалізацію та контроль за виконанням місцевих екологічних програм; - організацію моніторингу навколишнього природного середовища та забезпечення діяльності географічної інформаційної системи; - регулювання природокористування та впровадження екологічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища; - забезпечення еколого-просвітницьких заходів та посиленням зв’язків з громадськістю; - продовження міжнародного співробітництва у сфері екології. У ході формування та утвердження засад екологічної політики в області, управлінням розроблялись і подавались відповідні проекти організаційних заходів та пропозиції обласній та районним державним адміністраціям, обласній та місцевим радам, органам прокуратури, міністерству екології та природних ресурсів з питань вдосконалення управління лісами агропромислового комплексу, розвитку природно-заповідної справи, формування та використання фондів охорони навколишнього природного середовища та інші. Зокрема, розроблялись проекти і приймались розпорядження обласною та районними держадміністраціями щодо поводження з відходами, лісокористування, заготівлі лікарських рослин тощо. Проводився контроль за виконанням прийнятих рішень та розпоряджень місцевих органів влади, постанов Кабінету Міністрів, Указів Президента та законів України з екологічних питань. В межах наданих повноважень велась відповідна робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. Впродовж 2007р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами та організаціями області було витрачено 32,6 млн.грн., що на 42,5% більше проти 2006р. З цих коштів 72% (23,5 млн.грн.) - поточні витрати на охорону природи, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням засобів природоохоронного призначення, решта (9,1 млн.грн.) - інвестиції в основний капітал, направлені на будівництво та реконструкцію об'єктів, придбання обладнання для реалізації заходів екологічного спрямування. Із загального обсягу освоєних капітальних інвестицій 18,4% або 1,7 млн.грн. було витрачено на капітальний ремонт. Основна частка капітальних інвестицій була профінансована із Державного та місцевих бюджетів (87,8% або 8 млн.грн.). В той же час основним джерелом здійснення поточних витрат на охорону довкілля були власні кошти підприємств та організацій (95,8% від загальної суми або 22,5 млн.грн.). Слід зазначити, що найбільше коштів на природоохоронні заходи (капітальні інвестиції та поточні витрати) було використано підприємствами М.Чернівців - 23,4 млн.грн. або 71,7% від загальнообласного показника, а серед районів - у Глибоцькому та Вижницькому (відповідно 7,8%о та 6,2% або 2,5 млн. та 2 млн.грн.).


50

Більше половини сукупного обсягу коштів на капітальні інвестиції та поточні витрати було використано з метою очищення зворотних вод (18,3 млн.грн.), близько чверті - на поводження з відходами (7,9 млн.грн.). Найбільше коштів на охорону навколишнього середовища витрачено у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, а саме 40,7 % від загального обсягу або 13,3 млн.грн., у тому числі капітальних інвестицій та поточних витрат відповідно - 2,2 млн. та 11,1 млн.грн. Підприємства з надання комунальних та індивідуальних послуг використали 29,6% від сукупних коштів (9,6 млн.грн, з яких 1,9 млн.грн. -капітальні інвестиції та 7,7 млн.грн. - поточні витрати). За забруднення природного середовища і порушення природоохоронного законодавства протягом 2007р. підприємствам області пред'явлено екологічних зборів на загальну суму 2,1 млн.грн. (проти 1,8 млн.грн. у 2006р.). З них 52,6% або 1,1 млн.грн. - це збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, 31,1% (0,7 млн.грн.) - збори за скиди у водойми і розміщення відходів в межах встановлених лімітів, 16,3%) (0,3 млн.грн.) - збори за аналогічні забруднення понад встановлені ліміти. Штрафи та позови за порушення законодавства становили відповідно 13,3 тис. та 32,7 тис.грн. Основна частина екологічних зборів (59,8%> від загальної суми) пред'явлена підприємствам м.ЧернШ^в - 1,2 млн.грн. Загалом у 2007р. підприємствами та організаціями області сплачено екологічних зборів на 34,6%> більше, ніж було пред'явлено, або 2,8 млн.грн. (додаток 5). Основними платниками були підприємства з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, які сплатили 1,6 млн.грн. або 56%> від загальних зборів та підприємства переробної промисловості - 0,5 млн.грн. (17,5%>). Серед регіонів області найнижчою була частка сплати пред'явлених зборів за забруднення довкілля у Сокирянському районі -75,7%. У 2007 р. до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло більше 1 млн. грн. (при запланованих – 505 тис. грн.), які використані на розв’язання найгостріших екологічних проблем, зокрема недопущення забруднення транскордонних річок на будівництво та реконструкцію каналізаційних мереж міст області (Кіцмань, Вижниця, Заставна, Кельменці, Новоселиця та ін.) використано – 153 тис. грн., або 1/5, раціональне використання та зберігання відходів виробництва –270 тис. грн.– ½ У 2007 році значно скоротилась недоїмка по сплаті за забруднення довкілля так на 1.01.2007 року вона складала 1193,0 тис грн. тоді як на 1.01.2008 року – 654,8 тис грн. За звітний період на державну екологічну експертизу було представлено 75 проектних матеріалів Державна екологічна експертиза здійснювалась тільки з екологічних питань щодо відповідності проектних матеріалів вимогам чинного природоохоронного законодавства, підзаконних актів, нормативно-технічних документів.


51

Одним з основних недоліків проектних матеріалів, як і в попередні роки, залишається недостатня якість та повнота виконання розділу оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього середовища. Державна екологічна експертиза, яка проводилась у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з Чернівецькою обласною службою Укрінвестекспертизи, складає 46,8%. В основному на державну екологічну експертизу надавались робочі проекти будівництва та реконструкції за такими видами діяльності: - надання послуг автотранспортним засобам (АЗС, СТО, автостоянки, автомийки); - переробка деревини (майстерні, цехи); - торгівельні послуги (кафе, магазини, торгові центри та інші). Держуправління охорони навколишнього природного середовища періодично повідомляло через засоби масової інформації про найбільш важливі об’єкти, проектна документація яких пройшла державну екологічну експертизу та отримала позитивний висновок. ПЕРЕЛІК найбільш важливих об’єктів, які отримали позитивну оцінку в 20042007 рр. 1. Робочий проект: “Полігон твердих побутових відходів в м. Герца Чернівецької області”. 2. Індивідуальний робочий проект на будівництво пошукової свердловини №10 Лопушнянського родовища. 3. Робочий проект реконструкції каналізаційних очисних споруд в м. Новоселиця. 4. Робочий проект: «АЗС на 750 заправок на добу в с. Тарашани Глибоцького району». 5. Робочий проект: «АЗС на 750 заправок на добу в с. Хрещатик Заставнівського району». 6. Робочий проект часткового переоснащення ковбасного цеху по вул. Незалежності, 37 в м. Хотині». 7. Робочий проект розробки Онутського родовища будівельних пісків в Заставнівському районі Чернівецької області. 8. Робочий проект водопониження території мікрорайону «Рогізна» з проектуванням зливової відкритої і закритої мережі в мікрорайоні «Рогізна» м. Чернівці. 9. Проект «Реконструкція будівель і споруд по вул.. Радгоспній, 6-Б в смт Глибока Чернівецької області під фабрику по виробництву акрилового волокна». 10. Робочий проект будівництва пошукової свердловини № 9-А Красноїльська Калуської НГРЕ. 11. Проект виробничого комплексу з пунктом забою свиней та ВРХ, холодильними камерами, цехом переробки м'яса та субпродуктів, складськими та побутовими приміщеннями, очисними спорудами в с.Тарасівці Новоселицького району.


52

ПЕРЕЛІК найбільш важливих об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно в 2004-2007 рр. 1. Робочий проект цеху по переробці молока та виробництва соєвого молока в с. Строїнці Новоселицького району. 2. Робочий проект цеху по утилізації та переробці вторинної сировини – полімерів та ПЕТ-тари в м. Чернівці. 3. Робочий проект реконструкції власних приміщень з добудовою боксів для ремонту автомобілів по вул. М.Олімпіади, 34-В, м. Чернівці. 4. Робочий проект газопроводу до с. Могилівка Герцаївського району. 5. Робочий проект на будівництво каналізаційної мережі по пров. Буковинському в м. Чернівці. 6. Робочий проект реконструкції модульної котельні по вул.Хотинській, 47 в м. Чернівці. 7. Робочий проект «Аквапарк по вул.Донбасівській в м.Чернівці». 8. ТЕО по реалізації проекту перепрофілювання Чернівецького цукрового заводу під комбінат по виготовленню біоетанолу. 9. Проектно-кошторисна документація на будівництво 2-го котловану 1-ої дільниці по захороненню твердих побутових відходів по вул.Чорнівській в м. Чернівці. 14. Моніторинг довкілля Екологічний моніторинг навколишнього природного середовища в Чернівецькій області проводиться обласним державним управлінням охорони навколишнього природного середовища на виконання Постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 (із змінами від 1999р., 2003р. та 2004р.). та у відповідності з керівними документами Мінприроди. Роботи по організації та подальшому забезпеченню функціонування обласної системи моніторингу довкілля (ОСМД) грунтується на Положення "Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу", яке узгодили 9 організацій - суб’єктів цієї системи і яке затверджене першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Суб’єктами ОСМД є слідуючи організації:  державне управління охорони навколишнього природного середовища;  державна екологічна інспекція;  управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;  обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів;  обласна санітарно-епідеміологічна станція;  Дністровське басейнове водогосподарське відділення;  управління житлово-комунального господарства;


53

 управління лісового господарства;  ДГП "Західукргеологія";  ННГФ обсерваторія Чернівецького національного університету;  обласний центр з гідрометеорології;  Чернівецька державна інспекція по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулюванню рибальства. Надання інформації по екологічним спостереженням в ОСМД здійснюється на основі Угод між держуправлінням та іншими суб’єктами моніторингу навколишнього природного середовища та у відповідності з взаємоузгодженими графіками. Основною метою роботи ОСМД є постійне удосконалення системи екологічних спостережень в Чернівецькій області, ведення баз даних екологічних спостережень, узагальнення інформації про стан довкілля, що надходить, для забезпечення інформаційної підтримки органів виконавчої влади при прийнятті ними рішень, що стосуються навколишнього природного середовища та безпеки життєдіяльності населення. Як і в минулому році основними напрямками спостережень були: - моніторинг водних ресурсів (поверхневих, питних, стічних та ґрунтових вод); - моніторинг промислових викидів основних підприємств – забруднювачів повітря в області та атмосферного повітря в м. Чернівці; - моніторинг земельних ресурсів; - моніторинг біоресурсів (чисельності основних видів мисливських тварин, стану сільськогосподарських рослин та продуктів харчування); - моніторинг екзогенних процесів; - екологічний моніторинг промислових підприємств, що мали значні обсяги виробництва в звітному році; - надзвичайні екологічні ситуації. Враховуючи те, що поверхневі води області є одним з головних її природних ресурсів, питанню їх екологічного моніторингу приділялася особлива увага. Ґрунтуючись на даних, які надходять від організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу держуправління охорони навколишнього природного середовища щоквартально надає інформацію про стан поверхневих вод основних річок (Дністер, Прут, Сірет та Черемош) в департамент екологічного моніторингу Мінприроди для підготовки екологічного вісника. На даний час міністерством виданий такий вісник за січень місяць ц. р., до якого увійшли розділи про стан атмосферного повітря, радіаційний стан та стан геологічного середовища в Україні. Впродовж звітного року тривали роботи з подальшої інтеграції суб’єктів ОСМД, удосконалення регіональної нормативної бази. Так, були переглянуті в напрямку розширення даних екологічних спостережень і узгоджені угоди з


54

обласним центром з гідрометеорології та басейновим управлінням. Робота в цьому напрямку продовжується. У звітному році були поновлені роботи із створення регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, підготовлений пакет документів знаходиться на затвердженні в обласній державній адміністрації. В звітному році ОСМД держуправлінням виконувались пункти регіональної довгострокової програми комплексного екологічного моніторингу навколишнього природного середовища “Еко-Моніторинг” на 2003-2015р.р. У зв’язку з недостатнім фінансування виконувались переважно пункти, за якими передбачено створення баз екологічних даних, моніторинг законодавства стосовно питань моніторингу довкілля та ін. У звітному році було підготовлено 12 звітів в Мінприроди – щомісячних, щоквартальних та річного, в яких зібрана інформація по стану всіх складових довкілля. Звіти складалися з інформаційно-аналітичної довідки та таблиць з результатами спостереження, які надійшли від суб’єктів ОСМД. З метою дотримання вимог законодавства щодо відкритості та широкого доступу громадськості до інформації про екологічний стан в Чернівецькій області інформація про екологічний моніторинг в області - друкувалися в мережі Інтернет на офіційному сайті держуправління ОНПС ( http://www.ecology.cv.ua ). В даному звіті узагальнені дані за І-ІV квартали 2007р. моніторингу природних ресурсів, що контролюються в рамках ОСМД. Табл. 14.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями середовища та число точок спостережень № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

Кількість точок спостережень, од.

атмосферне повітря

1

стаціона-рні джерела джерела джерела скидів скидів вікидів в зворотзворот-них атмосних вод у морсь-кі вод у поверхферне поверводи морські неві води повітря хневі води води

2

3

4

5

6

7

8

-

155

12

33

-

-

2.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища МНС

2

-

-

-

-

3.

МОЗ

3

-

36

-

-

4.

-

-

-

-

5.

Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп

-

-

-

6.

Держводгосп

-

-

7.

Держкомзем

-

-

8.

Держжитлокомунг осп НАК “Надра України” дочірнє підприємство “Західукргеологія” Львівська геологорозвідувальної експедиції

-

-

1.

9.

джерела скидів зворот-них вод у глибокі підземні підземні води водонос-ні гори-зонти 9 10

грунти

11

12

-

-

-

-

-

-

-

24

-

29

-

-

-

-

262

-

-

-

-

-

-

-

14

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

9

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

11

-

-


55

Регіональні системи моніторингу довкілля В Чернівецькій області продовжується створення регіональної системи моніторингу довкілля. В минулому році згідно календарного плану заходів були розроблені положення та технічні завдання на центри екологічного моніторингу районного, обласного та регіонального рівнів. Табл.14.2. Створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу № п/п 1

1.

Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу 2

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3

Обласна система моніторингу довкілля в Чернівецькій області

складання технічного завдання

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 5

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. 4 фонди охорони навколишнього природного середовища

технічне завдання

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області виконує або приймає участь в виконанні програм, спрямованих на здійснення регіонального екологічного моніторингу за міжнародними, обласними та міжобласними програмами. Перелік програм наданий у таблиці 14.3. Табл. 14.3. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № п/.п 1 1.

2.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля 2 “Декларація співробітництва придунайських держав з питання водогосподарського використання вод Дунаю і охорони вод ріки від забруднення” (Бухарест, 1985) Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Чернівецькій області на 2003-2015 рр. “ЕкоМоніторинг”

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 -Державне управління екології та природних ресурсів; -Ботошанське управління водного господарства, Румунія; -Сучавське управління водного господарства, Румунія

-

-

-

Державне управління екології та природних ресурсів; Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції; Обласна державна санітарно-епідеміологічна станція; Дністровське басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету; Управління житлово-комунального господарства;

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу за транскордонними водними об’єктами рр. Прут та Серет.

1. Інформування суб’єктів ОСМД про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 2. Інформування обласної державної адміністрація про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 3. Інформування суб’єктів ОСМД і органи державної влади про загальний


56 -

3.

Програма спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між Чернівецькою та Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями

-

Обласне управління лісового господарства; Чернівецька державна інспекція по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулюванню рибальства; ДГП "Західукргеологія"; Обласне управління земельних ресурсів; Обласний центр з гідрометеорології. Державне управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Івано-Франківській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Хмельницькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області.

екологічний стан в області по напрямкам, що контролюються

Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу транскордонних природних об’єктів, що контролюються

У відповідності з пунктами обласної програми “Еко-Моніторинг” та на виконання розпоряджень Мінприроди при секторі екологічного моніторингу та ГІС державного управління екології та природних ресурсів створений регіональний центр моніторингу довкілля. Центр функціонує на підставі наступних документів, які були розроблені та затверджені начальником держуправління: - Положення “Про регіональний центр екологічного моніторингу в Чернівецькій області”; - Технічне завдання на організацію регіонального центру екологічного моніторингу в Чернівецькій області. Взаємодія організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу ґрунтується на взаємоузгодженому Положенні “Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу”, яке затверджено першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Обмін інформацією між ними і держуправлінням екоресурсів відбувається на основі двосторонніх угод. На даний час суб’єктами ОСМД є 9 організацій обласного рівня і 17 промислових підприємств області. Інформаційне забезпечення держуправлінням екоресурсів суб’єктів ОСМД відбувається за рахунок: - своєчасного надання суб’єктам ОСМД, органам державної влади, ЗМІ узагальнених даних про екологічний стан природних ресурсів і загальний стан екології в Чернівецькій області за результатами аналітичних та інших даних, що надходять від членів ОСМД; - своєчасного інформування про зміни в державному законодавстві щодо моніторингу довкілля; - розробки та впровадження документів регіонального рівня, направлених на удосконалення ОСМД, подальшої організаційної інтеграції її суб’єктів. Інформація про роботу ОСМД, діяльність регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, виконання обласної програми “Еко-Моніторинг”


57

друкувалась на Інтернет-порталі Мінприроди в рубриці “Державний екологічний моніторинг” і висвітлювалась на Веб-сторінці держуправління. Проблеми галузі Роботи з організації та впровадження регіонального моніторингу довкілля виявили ряд проблем, перелік найбільш гострих з них наданий нижче. 1. Низький рівень фінансового забезпечення з державного та обласного бюджетів регіональних програм з моніторингу довкілля. 2. Низький рівень технічного забезпечення організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу, в тому числі сучасною комп’ютерною технікою, особливо в їх районних підрозділах. 3. Відсутність єдиного програмного комп’ютерного забезпечення ведення баз даних екологічних спостережень, їх обробки та узагальнення серед суб’єктів моніторингу в області. 4. Неврегульованість питання щодо отримання даних екологічних спостережень, особливо по мережі пунктів гідрометеорологічної служби, які носять комерційний характер. 5. Низький рівень оперативності в інформуванні територіальних органів про появу міжвідомчих документів з питань екологічного моніторингу. 6. Відсутність при Мінприроди регулярних семінарів, або інших форм обміну досвідом та проведення навчання спеціалістів регіональних підрозділів, інформування про нові технології та підходи в здійсненні спостереження за станом навколишнього природного середовища та критеріїв оцінки його стану. 7. Згідно ст. 22 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” спостереження за станом довкілля, рівнем його забруднення здійснюється також промисловими підприємствами, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, що передбачає наявність відповідних програм екологічного моніторингу об’єктового рівня. В той же час не визначена відповідальність за відсутність або небажання розробити таку програму. Низький рівень відповідальності за надання неперевірених даних. 15. Наукові дослідження у сфері екології Наукові дослідження з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки ведуться в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича (ЧНУ), Чернівецькому факультеті Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ЧФ НТУ “ХПІ”), державному підприємстві “Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем” (ДП НДІ МЕП), у Буковинському державному медичному університеті.


58

Останніми роками досліджувалися різні типи екосистем Чернівецької області. Особлива увага приділялася дослідженням слабоурбанізованих селітебних та пасторальних екосистем. Уперше на базі ієрархічної біоіндикації створені геоінформаційні карти екологічного стану Чернівецької області. Запропонована оригінальна методика визначення внеску різних антропогенних факторів у загальну екологічну ситуацію. Розробляються методики екологічних досліджень у штучних екосистемах – мікрокосмах. Удосконалена основоположна модель мікрокосму та розроблена автоматизована схема для керування екологічними факторами у штучних екосистемах. Продовжена розробка наукових основ формування трансзональних екомереж як структурно-функціональної основи сталого розвитку та елемента національної екомережі. Підготовлена ботанічна частина наукового обгрунтування необхідності створення національного природного парку “Черемоський”. Створюється фауністичний кадастр, визначені популяційні структури певних груп тварин. Підготовлені пропозиції щодо змін і доповнень до переліку видів, які пропонуються до включення у третє видання “Червоної книги України (рослинний світ)”. Проведене математичне моделювання процесів утворення дощових паводків на території Українських Карпат; досліджені руслові процеси річок, деградації річкових русел. Вперше розроблені картографічні моделі оцінки мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природнорекреаційного, інтегрального природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України на рівні фізико-географічних країн, зон, підзон, провінцій, областей, районів, картографічно оцінені компонентна структура, економічна та територіальна продуктивність природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України. Виявлені та обґрунтовані основні критерії оцінки природно-рекреаційних ресурсів, зокрема мінеральних вод та лікувальних грязей регіону; обґрунтовані основні напрями рекреаційного лісокористування; розроблені теоретикометодологічні основи екологічного туризму; виявлені та обґрунтовані основні напрями рекреаційного природокористування для потреб екологічного туризму. Обсерваторією університету проводяться цілодобові спостереження, результати яких регулярно передаються до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, Управління МНС у Чернівецькій області, Карпатського центру сейсмологічної інформації. Проведена картографічна оцінка природно ресурсного потенціалу області з метою виявлення територіальних закономірностей розвитку та розміщення мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природнорекреаційних потенціалів для забезпечення оптимізації природокористування. Обґрунтовувались заходи по вдосконаленню мережі заповідних територій з метою збереження рідкісних і зникаючих видів на території Заставнівського карстового природного району і Рухотинського лісництва Хотинського держлісгоспу.


59

Наукові дослідження екологічного спрямування на ЧФ НТУ “ХПІ” проводились в 2007 році на двох кафедрах. Кафедрою екології і права розроблялась тема “Дослідження впливу антропогенних та метеорологічних чинників на стан довкілля та біорізноманіття урбанізованих і заповідних територій Карпатського регіону” за слідуючими напрямами: - збереження, відтворення та раціональне використання біорізноманіття рослинного та тваринного світу Карпат, вивчення шляхів насінневого та вегетативного відтворення популяцій цінних лікарських рослин (родіола рожева, тирлич жовтий, перстач прямостоячий, стародуб альпійський, арніка гірська) Східних Карпат; - метеорологічна та гідрологічна характеристика регіону: дослідження процесів тепло-водобалансу урбанізованих територій; - аналіз екологічно залежної захворюваності в Карпатському регіоні; соціальні аспекти охорони довкілля в регіоні; - розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду та дослідження спелеокарстових об’єктів Буковини; - лісове природокористування, екосистемний принцип в лісокористуванні; - вивчення, вдосконалення та застосування нормативно-правової бази охорони навколишнього природного середовища. - аналіз хімічного та радіологічного забруднення довкілля. Вивчення міграції радіонуклідів та важких металів в системі: ґрунт-рослина. Дослідження вмісту хімічних та радіологічних забруднювачів в продуктах харчування, напоях та питній воді; - розроблення для Західного Лісостепу України технологій створення та використання пасовищних травостоїв та аналіз показників якості і безпеки різних типів ґрунтів; - аналіз джерел та інтенсивності забруднення атмосфери від виробничої діяльності промислових підприємств. Дослідження можливості зменшення токсичності процесів гальванічного виробництва. Вивчення екологічного впливу джерел викидів забруднюючих речовин та можливості використання каталізаторів для зменшення викидів летких органічних сполук. Географічним факультетом Чернівецького національного університету проведено наукові дослідження з гідрологічного обґрунтування перспектив оптимізації раціонального використання русел і заплав основних річок Чернівецької області. Науковцями ДП НДІ МЕП спільно з вченими Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та Буковинської медичної академії продовжувались наукові дослідження по вивченню вмісту нітратів у питній воді та ґрунтових водах Чернівецької області, дослідження по виявленню прихованих метгемоглобінемій серед дитячого населення, брали участь в розробці регіональних стандартів фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Виконувались науково – дослідні роботи “Показники здоров’я дітей в зонах різного еколого-мутаційного ризику”, “Еколого-біохімічні аспекти токсичності гігієнічно-значимих ксенобіотиків природного та техногенного походження”.


60

Крім того, інститут надавав висококваліфіковану консультативну допомогу та виконував випробування продукції (полімерні, лакофарбовані матеріали, харчова та косметична продукція, вода питна, вода насосних станцій до та після очистки) для зацікавлених служб та організацій. Відповідно до “Обласної комплексної програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2007-2010 рр.” згідно п. 7.1.1. “Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини” колективом кафедри гігієни та екології БДМУ спільно з НДІ медикоекологічних проблем вивчено санітарний стан та рівень нітратного забруднення джерел індивідуального водопостачання, які живляться переважно ґрунтовими водами, м. Чернівці та області. Встановлено, що 45,0% колодязів м. Чернівців утримувались в незадовільному стані. Лабораторне дослідження води цих джерел (1440 аналізів) показало, що найбільша частота (66,6%) перевищень ГДК аміаку, нітритів, нітратів відмічалась у воді криниць з незадовільним санітарнотехнічним станом. Серед азотовмісних речовин найчастіше зустрічались нітрати, як кінцеві продукти біотрансформації органічних речовин. Найбільша кількість випадків забруднень води індивідуальних джерел водопостачання м. Чернівців азотовмісними речовинами спостерігалась в зимовий період року, а найменша — в осінній. Основними причинами перевищення вмісту нітратів у воді колодязів м. Чернівців були їх незадовільний санітарно-технічний стан, близьке розташування господарських будівель, вбиралень, тощо та надмірне використання органічних добрив на присадибних ділянках. Серед обстежених 159 джерел індивідуального водопостачання адміністративних районів Чернівецької області в 44,03% випадків виявлено перевищення ГДК азотовмісних речовин. Найчастіше перевищення вмісту нітратів відмічено у весняний період. Мінімальний рівень забруднення спостерігався в літній період. Найбільший відсоток криниць з перевищенням ГДК азотовмісних речовин спостерігався у Заставнянському, Новоселицькому, Кіцманському та Кельменецькому районах. Мінімальний рівень нітратного забруднення упродовж року відмічено у Путильському районі. Основними причинами забруднення індивідуальних джерел водопостачання області було надмірне використання азотовмісних речовин на городах, близьке розташування господарських будівель, місць утримання тварин та незадовільний технічний стан колодязів. При вивченні стану здоров’я населення в залежності від якості води, яку воно вживає, було обстежено 327 дітей та дорослих м. Чернівців. Проведені дослідження показали, що хронічна патологія частіше зустрічається у осіб, які вживають воду з надмірним вмістом нітратів. Однак вона не є специфічною, а різниця у захворюваності населення статистично недостовірна (Р> 0,05). Кафедрою гігієни та екології БДМУ, НДІ медико-екологічних проблем та обласною СЕС проведені дослідження щодо гігієнічної оцінки забруднення повітряного середовища м. Чернівців згідно з “Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення


61

хімічними та біологічними речовинами)” затвердженими МОЗ України від 9.07.97 № 20). Аналізувались середньорічні концентрації пилу, диоксиду сірки (SO2), оксиду вуглецю (CO), оксиду азоту (NO), диоксиду азоту (NO2), фенолу, фтористого водню, хлористого водню, формальдегіду, бенз/а/пірену в атмосферному повітрі м. Чернівців, а також вміст кадмію, заліза, свинцю, міді, марганцю, нікелю, хрому та цинку. Виявлений зв’язок між забрудненням атмосферного повітря м. Чернівців та ймовірністю виникнення хвороб окремих органів та систем. Зокрема встановлено достовірний зв’язок між вмістом оксидів сірки, вуглецю, азоту та хворобами органів дихання. Встановлено достовірний взаємозв’язок між поширеністю захворювань органів травлення та концентрацією хрому. У меншій мірі на патологію органів травлення впливає концентрація свинцю, формальдегіду та хлористого водню. Використання багатофакторного кореляційного аналізу показало, що в певній мірі на виникнення вроджених аномалій розвитку дітей м. Чернівців впливає вміст хрому, свинцю, фтористого водню. 16. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи У 2007 році установами освіти, громадськими екологічними організаціями за підтримки державного управління охорони навколишнього природного середовища продовжувалась робота по поліпшенню екологічної освіти та виховання широких верств населення області. В організації екологічної освіти дотримувався підхід неперервного процесу, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Зокрема, щорічно запроваджується курс за вибором “Основи екології” в основній та старшій школах, відпрацьована система позакласної та позашкільної роботи з даного напрямку, видано регіональний посібник “Екологія”, інститутом післядипломної педагогічної освіти відрецензовано та схвалено ряд адаптованих і авторських програм з екології, проводяться семінари для відповідної категорії викладачів. Екологічна освіта в старшій школі впроваджується через функціонування профільних класів хіміко-біологічного напрямку, де викладаються різноманітні спецкурси та факультативи. Учні старших класів залучені до роботи на хімікобіологічному факультеті Буковинської малої академії наук. У 2007 році в області діяли: 380 еколого-натуралістичних гуртків, в них зайнято 8708 учнів, що становить 6,93 % від загальної кількості (в 2003 році – 5,86%), 81 екологічний клуб, що об’єднують 5476 учнів — це 4,36 %, 226 екологічних патрулів які охоплюють 3639 учнів — 2,9 % та 152 екологічних агітбригади, в яких 1743 учні — 1,28 %. Крім того, при Чернівецькому обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді діє 45 гуртків, якими охоплено 838 учнів загальноосвітніх навчальних закладів та шкіл нового типу м. Чернівців, Кіцманського, Путильського, Герцаївського районів, 177 старшокласників


62

займається в семи секціях хіміко- біологічного факультету БМАН, 285 учнів ПТУ та шкіл-інтернатів навчаються в школі сімейного виховання для дітей- сиріт, де поряд з основами екологічного виховання дітям пропонуються курси сімейного виховання, економічного ведення домашнього господарства та української кухні, основ християнської моралі, здорового способу життя, тобто педагоги намагаються дати дітям ті знання, які вони не одержали у сім’ї. 50 учнів сільської місцевості навчаються в заочній біологічній школі. Всього зайнято в об’єднаннях біля 1400 учнів. Навчально-освітні заклади області в 2007 році, виконуючи завдання конкурсу “Мій рідний край, моя земля” взяли участь в акціях, операціях, конкурсах, а саме: “До чистих джерел”, “Джерельце”, “Малим річкам — велику воду”, “Чиста Україна – чиста Земля”, “Живи, ялинко”, “Парки — легені міст та сіл”, “Вчимося заповідувати ”, “Первоцвіти”, “Ліси для нащадків”, “Птах року”, “Дерево життя”, молодіжній акції “Флора України: компас у зеленому світі”, науково-освітньому проекті “Лишайники – індикатори стану атмосферного повітря”, брали активну участь у “Міжнародних днях спостереження за птахами”, “Великому зимовому обліку птахів” та інших конкурсах і акціях. Включились в цьому році в конкурс „Джміль та бджілка”, „Рослинні скарби Буковини”. Традицією стало проведення в області з грудня по січень акції “Живи, ялинко”, що проводиться з метою збереження хвойних рослин краю і відновлення новорічних народних традицій. Школярі і учнівська молодь Буковини щороку беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі “Мій рідний край, моя земля”, підсумки якого проводяться в двох номінаціях: - обласний збір та виставка юних аграрників, тваринників, лісівників; - обласний збір юних екологів. Вже кілька років поспіль під час екологічної зміни в таборі “Лунка” на території Красноїльського лісництва по програмі обласного центру екологонатуралістичної творчості учнівської молоді проводиться дослідницька робота на тему: ”Вплив окремих екологічних факторів на кількісне співвідношення рідкісних видів у флорі Красноїльського лісництва Сторожинецького району Чернівецької області”. У Сторожинецькій гімназії працює “Міністерство охорони довкілля”, яке організовує цікаві шкільні свята, конкурси, проводить осінній і зимовий облік птахів, виготовляють годівнички і штучні гніздівлі, випускають екологічні газети, проводять тематичні години спілкування “Природа — це ми”, “Екологічна проблема України”, організовують екологічні ігри, мандрівки, екскурсії в природу, ранки “Цілющі скарби України”, “Земля — наш рідний дім”. У Заставнівському еколого-натуралістичному центрі діє 27 гуртків, в яких навчається 451 вихованець. На базі Банилово-Підгірнівської гімназії працює експедиційний загін ЦДЮ “Першоцвіт”, який досліджує рідкісні та зникаючі види рослин за завданням науковців кафедри ботаніки ЧНУ. Учні цього загону є членами Українського товариства охорони птахів, вивчали поширення рідкісного реліктового виду


63

саламандри плямистої, який в Україні зустрічається тільки в букових лісах Карпат. Результати передані на кафедру зоології ЧНУ, доповідались на обласному зборі юних екологів. Вже 18 років в гімназії діє екологічний клуб “Водограй”, який перетворився на Буковинський еколого-духовний центр. До Міжнародного року захисту води членами центру було здійснене санітарне прибирання прирічкової зони р. Серет, очищення русла від завалів дерев, проведено конкурс творчих учнівських робіт. Екологічні проблеми м. Чернівці досліджуються і вивчаються членами екологічного гуртка, який діє при медико-екологічному ліцеї №3. Тут розроблено і читається курс лекцій, організовано перегляд відеофільмів з природоохоронної тематики. Ліцеїсти є постійними активними членами наукових товариств і об’єднань екологічного спрямування: дитячого екологічного товариства “Паросток” при ЧОЦЕНТУМ, ліцейного учнівського наукового об’єднання “Імпульс” (філія БМАН). Юні біологи Усть-Путильського ЗНЗ Путильського району працюють за програмою “Екологічна освіта та виховання школярів” напрацьованою вчителем біології Гаврилащук Параскою Іванівною. При школі діє екологічний клуб “Шафран”, що включає сім секцій. Юні екологи ведуть справжню “війну” з забруднювачами природи. За їх ініціативи виконком сільської Ради відвів місце під сільське сміттєзвалище. Дослідницька робота в школі базується на завданнях та рекомендаціях вчених Інституту зоології НАН України , Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Узагальнені результати доповідались юними біологами-дослідниками на обласних та Всеукраїнських форумах юних науковців. Активними учасниками всіх природоохоронних Всеукраїнських та обласних акцій є товариство юних дослідників природи та екоклуб „Дивосвіт” Путильської гімназії (керівник Гребенщикова Н. Ю.), екоклуб „Водограй” Яблунецького ЗНЗ, загін юних екологів Селятинського ЗНЗ, юні дослідники природи Сергіївського ЗНЗ. Метою екологічної освіти Новоселицького району є розвиток індивідуальної екологічної свідомості і мислення. Педагоги району працюють над проблемою “Пошук ефективних методів екологічної освіти і виховання учнів”. Природоохоронці Жилівського ЗНЗ цього р-ну за завданням Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України більше 8 років ведуть спостереження за міграціями птахів, зокрема за білими лелеками. В школі працює орнітологічне об’єднання школярів. Учні Бабинського ЗНЗ Заставнівського району проводять фенологічні спостереження за колонією сірих чапель на базі державного заказника місцевого значення “Дністровський” з 2000 року. Дослідники дійшли висновку: кількість гнізд чаплі сірої щороку зростає і у 2006 році становила 486 особин. Колонія сірих чапель має наукове, пізнавальне та естетичне значення. Юні орнітологи відіслали клопотання до районної екологічної інспекції про надання


64

місцевому орнітологічному заказнику “Дністровський” статусу державного значення. 50 членів орнітологічного об’єднання “Ластівка” Хотинської гімназії є дійсними членами УТОП та членами обласного дитячого екологічного товариства “Паросток”. Працюють в об’єднанні дві секції, члени яких проводять велику практичну роботу по упорядкуванню та озелененню берегів Дністра, міського парку та території гімназії, а взимку організовують підгодівлю птахів, весною — розвішування штучних гніздівель. У Кіцманському районі значна увага приділяється просвітницькій роботі серед школярів і дорослого населення. Конкурси екологічних агітбригад стали традиційними, працюють лекторські групи, загони юних екологів по боротьбі із забрудненням навколишнього середовища. Розпочалась в районі робота по створенню екологічних координаційних центрів. Такі центри створені у Мамаївській Стрілецькокутській, Реваківській, Брусницькій школах. Вагомий внесок в покращення екологічного стану області зробили юні екологи Сокирянського району, де розгорнули свою діяльність об’єднання „Екологічна варта”, екотурклуб „Сталкер”, який має широку мережу осередків в школах району. Турклуб “Сталкер” здійснив реалізацію природоохоронного проекту “День довкілля: місцева громада проти сміття”. Метою проекту було сприяти процесам активного формування екологічної свідомості місцевої громади, зменшення забруднення міста побутовими відходами шляхом залучення різних верств населення до дослідження та обговорення проблем забрудненості міста твердими відходами через соціологічне опитування і проведення громадського круглого столу, здійснення практичної природоохоронної роботи по конкретному вирішенню проблеми забруднення міста. На їх рахунку і продовження природоохоронної акції “Чистий берег — жива вода”, “За зелені береги Дністра”. Однією з форм екологічної освіти і виховання є діяльність екологічних агітбригад. Зараз в області їх налічується понад 150, в них задіяно близько 1800 дітей. Щорічний конкурс екологічних агітбригад, присвячений Дню Землі, показав високий майстерний рівень підготовки існуючих об’єднань. Ця нетрадиційна форма роботи учнівських колективів у русі за екологічну безпеку, спрямована на пошук і виявлення талантів та обдарувань, пропаганду збереження і раціонального використання природничих багатств, набула в нашій області широкого поширення. Активними пропагандистами екологічних проблем є агіт-бригади Новоселицького, Кіцманського, Заставнівського, Сокирянського районів та м. Чернівці. Освітянська газета “Крайова Освіта” постійно друкує матеріали щодо екологічного виховання учнів. Чернівецька обласна організація “Всеукраїнська екологічна ліга” (ВЕЛ) започаткувала збирання, узагальнення досвіду природоохоронної освітянської роботи, напрацьованого педагогами України: видає щомісячний прес-бюлетень, де подаються екологічні новини України і світу, висвітлюється кращий досвід природоохоронного руху, розповсюджує книги з “Бібліотеки Всеукраїнської екологічної ліги”, має випуски двох серій — «Екологічна освіта і виховання» та


65

“Природоохоронні акції”, де подаються сценарні плани уроків з екології, позакласних заходів екологічної тематики, рекомендації щодо проведення практичних природоохоронних акцій. Журнал ВЕЛ „Екологічний вісник” теж збирає цікавий науковий та методичний матеріал в рубрику „Екологічна освіта та виховання». Особливу увагу Всеукраїнська екологічна ліга приділяє вихованню екологічно свідомої особистості, виплеканню потреби у підростаючого покоління до участі у конкретній роботі на захист довкілля. З цією метою ВЕЛ стала засновником Всеукраїнської дитячої спілки (ВДС) „Екологічна варта», що об’єднує дітей і підлітків, та Національного молодіжного центру „Екологічні ініціативи», що об’єднала студентів. У пошуках нетрадиційних, високоефективних форм роботи з дітьми ВЕЛ створила навчально-тренінґовий центр “Екологічна варта”, основна мета діяльності якого — забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей, сприяння соціальному становленню учнівської молоді шляхом залучення до роботи Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна Варта». Створення таборів відпочинку з екологічною направленістю для дітей і підлітків є однією із складових частин екологічного навчально-виховного процесу. Програма роботи навчально-тренінгового Центру „Екологічна варта» поєднує відпочинок з науковими дослідженнями, практичними природоохоронними заходами, творчою роботою дітей. Вища екологічна освіта забезпечує підготовку спеціалістів за чотирма освітньо-кваліфікаційними рівнями: початкова (молодший спеціаліст), базова (бакалавр) і два рівні повної (спеціаліст та магістр) вищої екологічної освіти, які відрізняються за ступенем глибини, ґрунтовності й специфікою підготовки фахівців. Екологічною освітою та підготовкою висококваліфікованих фахівців природоохоронної справи займаються в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, на Чернівецькому факультеті національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, у Буковинській державній медичній академії, в Сторожинецькому лісовому технікумі. Чернівецький національний університет постійно розширює підготовку фахівців-екологів. У навчальному році (2005-2006 рр.) на 3-х факультетах університету (географічному, біологічному, хімічному) проводилася підготовка фахівців-екологів, навчалося понад 1500 студентів. Значну пропагандистську роботу ведуть ботанічний сад, зоологічний та геологічний музеї, у 2006 році проведено понад 500 екскурсій екологічного змісту. Чернівецький факультет Національного технічного університету “Харківський по-літехнічний інститут” готує фахівців за освітньокваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” за чотирма спрямуваннями, в т.ч. за напрямком – 0708 “Екологія”. За даним напрямком на кафедрі екології і права навчається 325 студентів денної та заочної форм навчання за трьома спеціалізаціями: “Екологічні проблеми хімічної промисловості”, “Екологія лісового і заповідного господарства”, “Прикордонний екологічний котроль”. Особлива увага при підготовці фахівцівекологів відводиться вивченню дисциплін управлінського, еколого-правничого характеру, заповідної та природоохоронної справи, що відповідає практичним


66

потребам регіону у фахівцях саме даного спрямування. При читанні цілого ряду фундаменальних та професійно-орієнтованих дисциплін, таких, як “Екологія людини”, “Радіоекологія”, “Урбоекологія”, “Екологічне право”, “Ландшафтна екологія” та ін., широко використовується місцевий матеріал, здобутий співробітниками факультету в наукових дослідженнях, громадських слуханнях, екологічних експертизах тощо. Справі екологічної освіти в регіоні сприяє також плідна видавнича праця науковців місцевих вузів та працівників держуправління. У Буковинському державному медичному університеті в процесі навчання студентам викладається методологія і загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами навколишнього середовища; походження, властивості та вплив основних природних та антропогенних факторів навколишнього середовища і соціальних умов на екологічну ситуацію та здоров’я населення. Вивчаються якісні та кількісні показники для гігієнічної діагностики навколишнього середовища і оцінки його впливу на здоров’я населення тощо. Вагомий вклад в просвітницьку діяльність в галузі екології вносять співробітники науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем. Науковці інституту виступають з доповідями перед головними санітарними лікарями районів, ознайомлюючи їх з еколого-гігієнічними проблемами, в місцевій пресі, висвітлюючи актуальні питання охорони довкілля. На базі інституту проводяться заняття гуртків з радіоекології та екологічної біохімії для учнів Чернівецьких шкіл та Малої учнівської Академії. Післядипломна екологічна освіта забезпечує неперервність екологічної освіти та включає систему підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, керівного складу підприємств, організацій, установ, підприємців, а також підготовку фахівців-екологів найвищої кваліфікації — кандидатів і докторів наук у галузі екології та охорони навколишнього середовища, на базі провідних ВНЗ. Велике значення для підвищення рівня вищої екологічної освіти, як зазначає Концепція, мають: міжвузівські, регіональні і міжнародні контакти викладачів і студентів (слухачів); зв’язки з громадськими організаціями; регулярний обмін досвідом, стажування, виконання спільних екологічних проектів, науково-дослідних програм і видання підручників та посібників; термінова підготовка і перепідготовка педагогічних кадрів вищих навчальних закладів у галузі екологічної освіти. Досить добрим починанням в даному напрямку стало проведення в Чернівцях з ініціативи Чернівецького факультету НТУ “Харківський політехнічний інститут” міжнародних наукових конференцій “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних екологічних проблем”. Шоста Міжнародна наукова конференція відбулась в травні 2006 року. В ході проведення подібних конференцій налагоджуються партнерські відносини не тільки між сторонами-учасниками процесу екологічної освіти на місцевому рівні, але й формуються добросусідські відносини між фахівцями України, Республіки Молдова, Румунії. Опубліковані збірники матеріалів зазначених конференцій є підбіркою останніх наукових досліджень екологічного стану та екобезпеки Карпатського та Дунайського


67

регіонів і можуть з успіхом використовуватися для екологічного навчання в місцевих закладах освіти та вузах. Інформування населення області щодо стану навколишнього природного середовища забезпечувалось шляхом: - публікацій матеріалів в пресі; - виступів по радіо і телебаченню; - участі в круглих столах, брифінгах, науково-практичних конференціях, сесіях обласної та місцевих рад; - виступів з лекціями, бесідами в учнівських і студентських аудиторіях, серед населення; - підготовки інформаційно-довідкових матеріалів та їх розміщення в громадських екологічних приймальнях; - співучасті у випуску екологічного вісника Буковини — журналу “Зелена Буковина”. - організації збору, підготовки та систематичного поповнення матеріалів Веб-сторінок держуправління та Мінприроди в мережі Інтернету. Спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляють про себе громадські екологічні організації в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю. Діяльність їх носить різнобічний характер: внесення пропозицій і участь в прийнятті рішень з питань екології в органах влади, організація та проведення конкретних природоохоронних заходів з охорони та примноження природних ресурсів, здійснення природоохоронного контролю, поширення екологічних знань, видавнича діяльність, розвиток міжнародного співробітництва тощо. З ініціативи громадськості в Чернівецькій області одній із перших у державі почали проводити громадські екологічні слухання. І по цих слуханнях органами влади приймались відповідні рішення. Наприклад, громадською організацією “Друзі парку” ініціювались прийняття обласною радою рішень про проведення Року заповідних об’єктів Буковини, Року збереження спелеокарстових природних об’єктів. З даних питань обласна рада оголошувала конкурси на кращий проект серед органів місцевого самоврядування та громадських організацій, підбивались підсумки та відзначались переможці. На Буковині широко відомі акції по створенню пам’ятних зелених насаджень, прибиранню населених пунктів, зокрема: “Зелена толока”, посадка дерев на алеї “Пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС” та в “Парку тисячоліть”, присвячена проведенню в області дня Довкілля, “Зелений пояс Чернівців” тощо, які проводяться спільно із громадськими організаціями “Зелений світ Буковини”, Буковинська філія національного екоцентру України “Крона”, обласна організація Українського товариства охорони природи, Всеукраїнська екологічна Ліга. Поряд з названими організаціями цікаві проекти з проблем захисту та оздоровлення довкілля виконують дитячі і молодіжні організації області: “Паросток”, “Водограй”, “Буквиця”, “НЕО”, “В гармонії з природою”. Особливо відчутна їх активність в рамках проведення заходів Всеукраїнських та загальнообласних конкурсів “Мій рідний край, моя земля”, “Пізнай наш рідний край”, “До чистих джерел”, “Марш парків”, “Вчимося


68

заповідати”, “Парки – легені міст і сіл”, “Птах року”, “Першоцвіт”, “Живи, ялинко”. Громадські екологічні організації направляють своїх активістів до роботи у сфері природоохоронного контролю. Зараз працює біля 120 громадських інспекторів з охорони довкілля. Громадськістю ведеться також спостереження за довкіллям. Наприклад, така громадська екологічна організація, як “АкваБук”, яка функціонує при хімічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, проводить велику дослідницьку роботу по виявленню і формуванню банку даних про джерела забруднення природних вод міста та області, зосереджує свою увагу на питаннях дії на організм радіоактивного випромінювання, хімічних речовин, що використовуються в побуті, на присадибних ділянках, миючих засобах, забрудненні довкілля кислотами з автомобільних акумуляторів, питної води механічними домішками тощо. Відчутна роль громадськості в роботі по розвитку заповідної справи та збереженню біорізноманіття, формуванню екологічної мережі та її інтегруванню в Європейську екомережу. Тема сталого розвитку починає домінувати в співпраці з багатьма організаціями. Наприклад, керівниками організацій “Зелений світ Буковини”, Буковинської філії національного екоцентру України “Крона” та іншими розроблена Концепція сталого екологічного розвитку м. Чернівців, яка активно обговорювалась і знайшла свою підтримку в держуправлінні та в органах влади міста. Наполегливо домагається розвитку сільського зеленого туризму на Буковині Чернівецьке обласне громадсько-молодіжне об’єднання “Буквиця”, яке працює на базі Чернівецького педагогічного коледжу ім. Ю. Федьковича. З даних питань послідовно проводяться семінари – тренінги для населення Путильського, Вижницького та Сторожинецького районів. До висвітлення природоохоронних проблем активно долучається і така громадська екологічна організація, як “Вежа”, очолювана журналістом з багаторічним досвідом, шеф-редактором незалежної газети “Версії” Л. Чередарик. Держуправління постійно сприяє громадським екологічним організаціям у проведенні ними екологічних заходів, надаючи їм методичну, організаційно-практичну допомогу. Про визнання налагодженої спільної і дієвої роботи державних та громадських екологічних організацій в досягненні конкретних результатів можна судити з того, що наша область визначена базовою для проведення проекту “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні”. В якості експертів в проекті задіяні фахівці держуправління, вищих навчальних закладів області, представники ряду громадських екологічних організацій. Досвід спільної з громадськістю екологічної діяльності засвідчує (всього в області діє 15 громадських організацій природоохоронного спрямування), що за умови об’єднання зусиль природоохоронних органів та активної підтримки


69

громадськості можна розв’язати складні природоохоронні проблеми, поліпшити екологічну ситуацію для нинішніх та прийдешніх поколінь. 17. Виконання регіональних програм У 2007 році в області здійснено комплекс заходів з організації виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. Спеціалістами держуправління охорони навколишнього природного середовища спільно з науковцями краю з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу на території області проведено обстеження природних територій та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Матеріали роботи з даного питання узагальнено і подано на розгляд сесії обласної ради. Особливості рельєфу області, дефіцит сільськогосподарських угідь призводить до надмірного навантаження на земельні ресурси, а відповідно до ерозії ґрунтів. Для поліпшення стану земельних ресурсів в області в ході земельної реформи розроблено програму захисту земель від ерозії та інших видів деградації. Також в області проводиться постійна робота по вивченню флори і фауни. Видано збірник “Сторінками Червоної книги Буковини” з описом червонокнижних видів фауни області, та атлас-довідник флори Північної Буковини. Здійснюється інвентаризація флори та фауни гірської та передгірної частини області. Особлива увага при цьому звертається на рідкісні, зникаючі види, занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, місця їх зростання і перебування з метою подальшого включення до складу природно-заповідного фонду. Цілеспрямованої практичної роботи по веденню кадастрів рослинного і тваринного світу не здійснюється через відсутність необхідного методичного та фінансового забезпечення. Дана робота, як і раніше, ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. До основних проблем формування екомережі необхідно віднести: невизначеність природоохоронного законодавства в умовах приватизації земель; протидія, пряма чи прихована, землекористувачів; відсутність компенсаційних стимулів для землекористувачів – донорів природнозаповідного фонду; слабке матеріально-технічне та фінансове забезпечення досліджень при проведенні робіт у цій сфері; відсутність картографічних матеріалів (топокарт відповідного масштабу); ігнорування місцевого наукового потенціалу з боку центральних органів в частині надання грантів під виконання тематичних проектів по створенню екомережі; відсутність механізму залучення сторонніх спеціалістів до співпраці з держуправлінням екоресурсів. Діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування спрямовується на виконання природоохоронних заходів, передбачених обласною комплексною програмою охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2007 –2010 роки. Програмою


70

ставиться за мету, виходячи з економіко-географічної характеристики області та назрілих екологічних проблем, об’єднання фінансових та матеріальнотехнічних можливостей державних органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ та громадськості на виконання пріоритетних природоохоронних заходів: - з охорони земельних ресурсів та використання надр; - з охорони і раціонального використання водних ресурсів та здійснення протипаводкових робіт; - по захисту атмосферного повітря; - з охорони і раціонального використання лісових ресурсів; - щодо розвитку природно-заповідної справи та раціонального використання рекреаційних ресурсів області; - розміщення побутових та виробничих і утилізації токсичних відходів. На запобігання накопиченню токсичних відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей направлена Програма поводження з токсичними відходами у Чернівецькій області. Більш конкретно заходи з виконання цих програм висвітлювалися у попередніх розділах. 18. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi охорони навколишнього природного середовища Враховуючи прикордонне розміщення Чернівецької області, для розв’язання наявних екологічних проблем краю широко використовуються можливості міжнародного співробітництва. Міжнародна діяльність в екологічній сфері проводиться на базі створеного Екоєврорегіону в складі Єврорегіону “Верхній Прут”, який об’єднує Чернівецьку область України, Сучавський і Ботошанський повіти Румунії, Бельцький і Єднінецький повіти Республіки Молдова. Загальна площа даного Єврорегіону понад 29 тис. км2, в якому проживає більше 3 млн. чоловік. Його постійними партнерами в країнах ЄС є австрійська земля Карінтія і баварський округ Швабія. Тут послідовно реалізуються міжнародні проекти: українсько-австрійська Концепція водозабезпечення м. Чернівці по програмі “Споріднені міста”; українсько-австрійсько-румунський “ECOPROFIT“ по програмі “Прикордонне співробітництво”, метою якого було розширення можливостей застосування стандартів ISO та ГОСТ СНД управління поводження з відходами від деревообробки; “Міжнародна Екологічна Мережа Карпат” – збереження біологічного різноманіття та екосистем Карпатського регіону. Фахівцями апропоновано понад два десятки проектів для реалізації на території Єврорегіону «Верхній Прут» з питань екологічної безпеки, охорони довкілля, сталого розвитку регіону за підтримки міжнародної технічної допомоги . Серед них: — здійснення пілотного проекту управління водокористуванням та станом техногенно-екологічної безпеки в басейні річки Сірет;


71

— узгодження локальних проектів зі збереження біорізноманіття та охорони довкілля в Екоєврорегіоні; — здійснення членами Єврорегіону спільних проектів і створення умов для розвитку “зеленого” туризму та спелеотуризму в Екоєврорегіоні. Дослідження і оцінка можливостей використання карстової печери “Еміл Раковіце” (с. Крива) та природних пам’ятників; — відпрацювання з європейськими партнерами сучасних технологій лісокористування та лісозаготівлі для гірських умов Карпат; — конструювання ерозійно-стійких агроландшафтів у басейнах річок та на гірських схилах з врахуванням ступеню небезпеки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У звітному періоді відбулось ряд міжнародних конференцій, семінарів та робочих зустрічей. У травні 2006 року проходила Шоста Міжнародна наукова конференції “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”. Продовжувалось співробітництво з природоохоронними органами Сучавського і Ботошанського повітів Румунії по веденню спільного моніторингу якості води в прикордонних річках Прут і Сірет в рамках Міжнародної декларації з питань водогосподарського використання Дунаю і охорони ріки від забруднення. Щорічно складаються графіки і проводиться щомісячний відбір проб води і робляться аналізи на вміст забруднюючих речовин, здійснюється обмін інформацією. Це дає можливість володіти більш достовірною інформацією, розробляти і оперативно вживати відповідних заходів щодо покращення ситуації. Висновки На основі аналізу екологічної ситуації та стану природоохоронної роботи в області можна зробити висновки: 1. Екологічна ситуація в області, хоч і залишається складною, є керованою, аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які привели б до суттєвого негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей не допущено. 2. Здійснюючи регулювання у сфері охорони природи управлінням розглянуто, відповідним чином зкореговано і видано 126 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 139 – на спецводокористування, затверджено 10 суб’єктам господарювання нормативи на скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, 286 дозволів - на утворення та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, розглянуто 11 матеріалів суб’єктів господарської діяльності для погодження отримання спеціальних дозволів на всі види користування надрами, проведено експертизу 75 проектних матеріалів на будівництво та реконструкцію об'єктів. Активно проводилась робота з будівництва і реконструкції очисних споруд, розширення мережі природно-заповідного фонду. В межах наданих повноважень активно велась робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. У 2007 р. до обласного фонду


72

охорони навколишнього природного середовища надійшло більше 1 млн. грн. (при запланованих – 505 тис. грн.) Впроваджувались заходи по поліпшенню системи управління та організації природоохоронної роботи, забезпечувалась її міжвідомча координація, ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів, що сприяло підвищенню результативності природоохоронної роботи. Відповідно до положень Оргуської конвенції одним з важливих напрямів діяльності держуправління було забезпечення конституційних прав громадян щодо вільного доступу до екологічної інформації. Регулярно проводились пресконференції, круглі столи, виступи по телебаченню і радіо. Щоб наблизити екологічну інформацію до широкого загалу, а також з метою врахування думки громадян при держуправлінні та його структурних підрозділах працювали екологічні приймальні. Більше уваги приділялось екологічній освіті та вихованню. Більш відчутною була роль громадськості в екологічній сфері. Громадські екологічні організації спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляли про себе в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю, направляли своїх активістів до роботи у сфері природоохоронного контролю. Продовжувались наукові дослідження з проблем екології. В створеному Екоєврорегіоні в складі Єврорегіону “Верхній Прут” проводилось міжнародне співробітництво. 3. Виходячи з екологічної ситуації та особливостей природних умов краю, для Чернівецької області все актуальнішими постають питання переходу до сталого розвитку. Дедалі стає очевиднішим, що економічний розвиток не може відбуватись сам по собі поза екологічною сферою. Екологічні та соціальні проблеми дуже тісно пов’язані та взаємно посилюють одна одну. Ситуація, яка складається в нашому регіоні засвідчує значний потенціал для прискорення темпів переходу до сталого розвитку. Перш за все, це наявність високоосвічених спеціалістів, в тому числі екологів, підготовка яких проводиться в ряді вищих та середніх навчальних закладів області. Це і значна підтримка цього курсу громадськістю. Саме тема сталого розвитку починає домінувати в діяльності багатьох громадських екологічних організацій, які все більше впливають на прийняття владними структурами рішень з екологічних питань. Дуже важливими є самобутність нашої області, багатство лісових і водних ресурсів, рекреаційні та курортні можливості тощо, зацікавленість країн Західної Європи значними незадіяними ресурсами ( в тому числі і трудовими). 4. Виходячи із окреслених вище позицій необхідно: - домагатись, щоб розв’язання наявних екологічних та економічних проблем було єдиним процесом, не допускати, щоб за економічні проблеми вирішувалися за рахунок погіршення екологічної ситуації;


73

повніше використовувати особливості регіону, розвивати екотуризм, розширювати мережу природно-заповідного фонду, недопускати скорочення видового складу рослинного і тваринного світу; - тактивно впроваджувати природоохоронні заходи, які не потребують значних капітальних вкладень, таких наприклад, як утримання рослинних захисних смуг вздовж річок і потоків, які довели свою ефективність щодо нейтралізації забруднюючих речовин; - спрямувати екологічну освіту та виховання і діяльність громадських екологічних організацій на усвідомлення кожною людиною свого місця і ролі в природному середовищі, прагнення своїми діями сприяти його оздоровленню, не допускаючи безвідповідальності та злочинного відношення до природи; - забезпечувати дієвість природоохоронного контролю, зокрема на основі дотримання принципу беззворотності покарання за правопорушення, домагатись повного відшкодування заподіяних природі збитків; - повсюдно впроваджувати економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зміцнювати екологічні фонди, використовуючи їх тільки на першочергові природоохоронні заходи; - забезпечувати комплексний підхід у вирішені завдань раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля, об’єднувати фінансові та матеріально-технічні можливості підприємств, організацій і установ в розв’язанні актуальних екологічних проблем.


74

Зміст Вступ Екологічна ситуація в області Атмосферне повітря Воднi ресурси Земельні ресурси та грунти Hадpа Вiдходи Екологічна безпека Рослинний світ Тваринний світ Екомережа та біорізноманіття Екологічні пpоблеми Деpжавний контpоль у галузі охоpони навколишнього пpиpодного середовища Управління в галузі охорони довкілля Моніторинг довкілля Наукові дослідження в галузі екології Екологiчна освiта, інформування громадськості, громадські рухи Виконання регіональних програм Мiжнародне спiвробiтництво у сферi охорони навколишнього природного середовища Висновки Додатки

1 2 4 7 12 16 20 23 27 32 35 42 46 48 52 57 61 69 70 71 75


75 Додаток до Звіту про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2007 році.

Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з управлінням екоресурсів

№ 1

Назва об’єднання Екологічна громадська організація “Зелений світ Буковини”

адреса м. Чернівці, вул. Ломоносова,2

2

Чернівецька обласна організація Українського товариства охорони природи

м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 63

3

5

Чернівецьке дитяче обласне екологічне товариство м. Чернівці, вул. О. Кошового, 57 “Паросток” Буковинське благодійно-екологічне об’єднання по захисту і м. Чернівці, вул. Буковинська, 7/1 оздоровленню річок басейну Дунаю та Дністра Буковинська філія Національного Екоцентру України “Крона” м. Чернівці, вул. Федьковича, 68

6

Буковинський еколого-духовний центр “Водограй”

7

Чернівецька обласна організація товариства лісівників України Чернівецьке обласне громадське молодіжне об’єднання “В гармонії з природою” Чернівецьке обласне громадсько –молодіжне екологічне об’єднання “Буквиця” Чернівецька обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги Чернівецьке обласне громадське молодіжне екологічне об’єднання “Гінкго” Товариство “Друзі парку”

4

8 9 10 11 12 13 15

Обласна рада Українського товариства мисливців і рибалок Чернівецька філія Всеукраїнської екологічної журналістської організації “Вежа”

с. Банилів - Підгірний, Сторожинецького рну м. Чернівці, вул. Гайдара, 1д м. Чернівці, вул. Стасюка, 4 м. Чернівці, вул. Горького, 23 м.Чернівці, вул.Ватутіна,11 м.Чернівці, вул. Шептицького, 7 смт Берегомет Вижницького р-ну м.Чернівці, вул. Ватутіна, 5 м.Чернівці, вул.Головна, 41

chernivtsi_2007  
chernivtsi_2007  

http://dovkillia.in.ua/pdf/regreports/chernivtsi_2007.pdf

Advertisement