Page 1

S D tvi U z.

до підручника С. Я. Ермоленко, В. Т. Синової

a

U z.

co


S

мі, яка згодом неодноразово відтво­ рюється іншими людьми. • «Рідний край щиріш любити научає нас розлука». 9. Експедиція — поїздка групи осіб з якимось спеціальним (науковим, воєнним тощо) завданням Суходіл — безводна долина, схил, луг, які отримують вологу тільки від дощових і снігових вод. Обставина — явище, що супроводжує що-небудь, та чи інша сторона справи. 11, Комунікабельна людина (публіцистич­ ний стиль) — компанійська, товариська (художній, розмовний стиль)

D tvi

В край чужий тебе закине! Рідний край у тебе в серці, Поки спогад ще не гине. Не журись, немарне пройдуть Сї сльози й така мука; Рідний край щиріш любити Научає нас розлука.» • Афоризм — короткий влучний оригі­ нальний вислів, що зробився устале­ ним; яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній, легкій для запам’ятовування фор­

a

8 . «Не журись, коли недоля

U z.

co

U

z.

Дійсно, мова — це скарбниця духов­ ності, це характер народу. У ній відбито мого звичаї, побут. Але мова не може іс­ нувати відокремлено, і тут виникає нове поняття — народ. Саме народ дає мові силу й красу. Народ і мова — поняття нерозривні. І доки живе мова — жити­ ме й народ. Не стане мови — не стане й народу. Недарма пригадуються рядки вірша М. Рильського: «Як парость ви­ ноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде...» У наших руках майбутнє нашої мови, а значить — і на­ шої нації. Адже мова — це те, що єднає нас. Тож, як казав відомий український поет В. Сосюра: «Ми з нею відомі усюди, усе в ній, що треба нам, є. А хто свою мову забуде, той серце забуде своє».

1 2 . Святощі, житиме, не стане, роз­ порошиться, дужчим, зберігається, сприймання, розсипаються, утілена, неопалима купина, не згорає, щось незнищенне, не підвладне, трав’яного, терновий, прообразом, пекучому, незгас­ ний, півострів, життєвих, енциклопедія, співрозмовник, пізнання, захоплення, не могли б, екскурсовод, принаймні, по правді жити, щиріш, експедиція, орієнтований, давньоєгипетських, роз­ винена, суходіл.


S

люється комою. зв.

зв.

• Мамо, коли ми поїдемо до бабусі? Сер­ гію, допоможи мені, будь ласка, викозв.

нати вправу. Тату, давай поїдемо на зв.

рибалку. Бабусю, які чудові твої пизв.

ріжки! Дідусю, розкажи, будь ласка, зв.

як ти ходив на полювання. Мамо, як я тебе люблю!

z.

D tvi

19. 1-а, 2-в, 3- в, 4-6, 5-в, 6-а. 20. Звертання і дочки, и сини відокрем ­

21 . Учителька:

вст. сл.

co

U

— Розкажи нам, будь ласка, про лі­ сову рослинність. Учень: — У лісі ростуть дерева, кущі і , повст. сл.

моєму, дрова... (Вставні слова відокремлюються ко­ мами.) зв.

U z.

22. Велике спасибі вам за Ваші привіти,

а Вам, мамо, за ваші щедрі материнські молитви, дорожче від яких для мене сьогодні немає нічого на світі. Не гнівст. реч.

вайтесь, прошу Вас, на мене, що так

a

вст. сл.

довго не писав. Правда, похвалитись на добре вельми вже життя я не можу... Пишу одну повість про діда, батька, вст. с/с

матір і про все, одне слово, наше сосницьке життя ще коли я був маленьким, зв.

мамо, у Вас, і щасливим, коли дід ще зв. казав мені: «Цить, Сашко, не плач, поїдемо на сінокіс, да накосимо сіна, да наберемо ягід, да наловимо риби, да наваримо каші». Чомусь я часто, коли не щодня, згадую про Сосницю і про


Вас усіх, особливо про батька і про Вас, вст. сл.

моя рідна старенька мамо. Очевидно, тому, іцо й сам уже сивий, і день мій зв.

вечоріє вже. Я дуже щасливий, мамо, що ви в мене є десь, що Ви живі, що у Вас ясна пам’ять і ви співаєте ще з онуком «Соловушка». вст. реч.

2 3 . Оце він і є. Нашому батькові, як мені здається, ще немає вісімдесяти. Здоров’ям вст. с/с

S

він, слава Богу, нівроку: і зварить сам, і попере, і роботу яку коло хати зробить, і взагалі... Він уже сам забув, коли ба­ зарював на цьому базарі, але сьогодні,

D tvi вст. реч.

як бачите, приїхав і тиняється від машин до возів, від возів до лавки і так далі. вст. сл.

вст. сл.

1. Громадянином у широкому розумін­ ні є той, хто приречений і до волода­ рювання, і до підкорення. 2. Завдання людини полягає в тому, щоб бути якомога кориснішою для свого ото­ чення. 3. Не питай, що тобі може дати держава, а запитай, що ти можеш дати державі. 4. Сьогодні мені сповнилось п’ятдесят років. Коли б я вірив у Бога, помолився б йому, аби послав він мені ясного розуму на десять літ, аби зроби­ ти щось добре для свого народу, і біль­ ше нічого б не просив... 5. Чим міцніші зв’язки людини з культурою свого на­ роду, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина. 6. Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя. — Між частинами складного речен­ ня ставиться кома. — Між ОЧР ставиться кома, якщо вони з ’єднані повторюваними сполуч­ никами (реч. №1)

U z.

Очевидно, батько вибрався зі своїм інте­ ресом: побачити, що люди продають, по яких цінах, послухати, про що говорять, або ж і самому купити що... Візьме чи не візьме? Гляньте, як довго він прицінюється до чобіт,

26.

co

Мабуть, візьме. Дістає гроші, купує, перев’язує мотузком, перекидає через плече і зараз піде купувати морозиво. Купує. Зараз стане ось під цим дере­ вом, де менше людей, і тут почне їсти. Нехай їсть на здоров’я. Ми зачекаємо, доки він досмакує, обгорточку зімне в кулаці, покладе в кишеню, бо нікуди кинути, і піде собі по базару далі.

1. «Материна молитва із дна моря вий­ має», — говорить народна мудрість. 2. «Мово рідна! Ти ж, як море, — без­ конечна, могутня, глибока. І котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю», — так висловився С. Плачинда. 3. В. Скуратівський писав: «Лю­ бов до природи, бережливе ставлення до неї тісно пов’язується з поняттям «батьківщина». 4. «Людина смертна, а народ безсмертний завдяки своїй мужності, незламності, волі до перемо­ ги», — зазначав Є. Гуцало. 5. М. По­ долян сказав: «Ти сьогодні спокійний: твоя доля — у долі Вітчизни». 3 0 . «Ще.рано, до півночі далеко... Ну й холод — чисто змерз!» — обернувся Остап у другий бік. «І куди його посилаєш? Адже він на своїх коротких ногах не злізе на го­ ру»,— кинула Соломія.

a

U z.

24. Утворений, віддалялось, ґеґекання, бриніння, польових, всупереч, взаємо­ допомогою, попередники, об’єднані, означення, безмежжя, обов’язки, авгієві стайні, на щастя, перш за все, очевид­ но, незнаними, інтересом, безплатно, мікроклімат, абонемент.

29.


«Тебе зранено? Де?» — скрикнула Со­ ломія, опускаючись перед ним на коліна та намагаючись розглянути рану. «Води!» — попрохав ранений. «Звід­ ки вітер?»— допитувався Остап. 3 3 . Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Украї­ на, Канада, Росія, Сполучені Штати Америки

S

34. Очерет, метелик, до села, навколо, із-за, якомога, хто ж колись, прихи­ лить, зневажена, не зраджена вамй, забезпечується, всебічний, незалежно від походження, будь-яке, безконечна, безсмертний, приручити, кінця краю, громадський, не відвернули, нічого б не просив, поставленої мети.

D tvi

36.

a

37. — Синку, ти уроки зробив? (пи­ тал.) — Зробив (розповід.) — Коли? (питал.) — Під час рекламних пауз (розповід.) 38. Узори бринять (підметі- присудок), сподівання і страждання (ОЧР, з’єднані сполучи.), в узорах (прийм + імен.), майстрині відбивали (підмет+ присудок), барви й узори (ОЧР, з ’єднані сполучи.), червоне і чорне (ОЧР, з ’єднані сполучи.), в Україні (прийм + імен.).

U z.

... Міцно тисну твою руку (просте, розповід.)

co

U

z.

Синочку, вітаю! Сьогодні, згадуючи тебе, згадав, як ми втрьох блукали лісом (склад­ не, розповід.) Кричала жовна (просте, розповід.). Ми клали вогнище і пекли картоплю (просте, розповід.). Пахло грибами і прохолодою конвалій (про­ сте, розповід.). А потім вибігли козулі — стояли в просвіті лісу, як скульптур­ ні озера (просте, розповід.). Ти ж вир­ вав пук трави і наблизився до козулі, просячи: «На, їж!» (просте, розповід.). І вона тебе не злякалася, повірила, що ти славний хлопець, але дарунків твоїх і не брала (складне, розповід.). Ти пам’ятаєш це? (просте, питал.).

44. На Чернечій горі в Каневі височіє пам ’ятник Т. Ш евченку. 2. Батьки заповідали дітям: «Не зрадьте наші ідеали». 3. У влучних, дотепних приказ­ ках і прислів’ях народ кепкує, сміється з вад людського характеру, непорядних вчинків. 4. Не лише рідні, а й друзі радіють успіхам юного музиканта. 5. Пробач мені за ранній телефонний


S

54.1 . До офіційно-ділового стилю. 2. Ви­ користовуються розповідні речення. 55.2. Не ухиляйся від цієї боротьби. Маєш нагоду бути борцем за свій народ — будь ним! Розмовляй рідною мовою — своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали. Тому розмо­ вляй у сім’ї мовою своєї нації. Не вмі­ єш — учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу. Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. Не забудь і про дитячі видання. Пам’ятай: найкращі вчителі мови для дітей — це мати й батько. Вивчай інші мови. • Засоби для вираження спонукан­ ня — дієслова наказового способу.

U z.

co

U

z.

D tvi

4 8 . Натхненних образів, почуттів, у давнину, неповторності, до невичерпних, традицій, дехто із друзів, ніхто з пасажи­ рів, виплекані, звертатися, доводити до відома, етикетом, захоплений історією, незмінне слово, не зрадьте, юний, дзві­ нок, зв’язані, орнамент, життєдайної, оберіг, старовинний, не дивно було б почути, реготали, пригадали, здригалися, пам’ятник Невідомому солдатові. 4 9 . Видатна художниця (узгод ж.), зне­ нацька з ’явився (приляг.), несподіваний серед простору (керув.), своїм шляхом (узгодж.)

a

58. Одна дівчина видала секрет подруж­ ки, от вони й сваряться, (розпов., мета висловл. — повідомлення про подію). Що ж мені на світі Божому робити? (питал., мета висловл. — спонукання до роздумів). Так-так, пригадай, Нею, це були оповідання з якимись дивни­ ми назвами (спонук., мета — містить прохання). 59. — Гей, хто в лісі, озвися! (спонукання виражено дієсловом наказ, способу) 6 0 . Лети ж бо, душе, у сонячні краї, у вирій мислі,” у країну слова. Нехай летить душа у сонячні краї, у вирій мислі, у країну слова. Л етіла б ти,

І


душе, у сонячні краї, у вирій мислі, у країну слова.

61. Ходімо сюди на хвилинку. Дбаймо про культуру рідної мови, знаймо, що мова — дзеркало ншої культури, ос­ віченості. Бережімо матерів, бо поки ж ива мати, ми у неї ще діти, яких є кому обійняти.

S

63. Споконвіку, перлини, кераміки, тонкостінний посуд, декоративних, на Полтавщині, ніскільки, здебільшого, спонукання, встановленим законом, на невидимій нитці, цінність, привілеїв, деформацій, буде запізно, в ім ’я на­ шого народу, справедливості, у кінці неокличних речень, зачіски тут ні при чому, секрет.

U z.

D tvi

a

6 6 . Сказаний вчасно і одягнений у ви­ тончену ввічливу форму комплімент завж ди приносить задоволення. Не ввічливо кидати компліменти, якщо лю­ дина малознайома або незнайома. Краще зачекати, зазнайомившись ближче, чи навіть заприязнитися з ними. Будь-який комплімент повинен бути абсолютно щи­ рим. Завжди можна знайти в будь-якій людині щось унікальне і позитивне, за що можна подарувати їй комплімент.

74. Розпростертими, дуби-богатирі, тримають, легко, архітектури, розта­ шованого, у передмісті, невід’ємним елементом, по кілька десятків, нелегкий літопис хліборобської долі, комплімент, гостинність, у давнину, при зустрічі люди вітаються, сизі від негоди, пред­ ставник, дотримання, розповсюджується, кого-небудь, притаманна, щиросердно, вселяє віру.

U z.

65. У минулому вітряки були невід’ємним елементом краєвидів України. Біля деяких сіл на зручному відкритому всім вітрам місці стояло їх по декілька десятків. Біля вітряків збиралася молодь під час свят. Про мірошників складалися легенди, казки, повір’я.

co

71 . Головні члени двоскладного речен­ ня. Розділові знаки при уточнювальних словах. Ділові папери.

76. Достигають яблука ранети. Пла­ нетарно синіми очима про безмежний космос розповість. Прийдуть люди з ним погомоніть, хлібом-сіллю я їх пригощу. Апарат космічний загуркоче. Зворотній порядок слів наголошує, підсилює значення певних членів ре­ чення.


S

79. Образи, у яких виявляється любов автора до батьківщини: ясні зорі, тихі води, степи, озера, яблуні в саду 81. Розташовуючи по-різному, висловлена думка, зворотний порядок слів, інверсія, логічний наголос, хтось інший, чимось іншим, не відволікаючись, українці, Різдво, Свята Трійця, свято Купала, дохристиянська культура, міжпланетні мандри, туманність Андромеди, сузір’я Саламандри, по-марсіанськи, сіллю, кор­ теж, коли-небудь, необхідно, цінності.

D tvi

82. 1-а; 2-6, г; 3-г; 4-г; 5-в; 6-г; 7-в; 8-г; 9-в; 10-г; 11-6; 12-в.

U z.

84. Чи подобається вам мандрувати Україною? Тоді неодмінно завітайте у Хотин — невеличке місто в Черні­ вецькій області, що приваблює туристів з усього світу. Це одне з найдавніших міст України, яке нещодавно відсвяткувало своє 1000-річчя. У ХІ-ХІІ столітті, коли Хотин знаходився у складі Київської Русі, з метою захисту від завойовників Володимиром Великим на кам’янистому мисі, утвореному високим правим бере­ гом Дністра, була споруджена фортеця. Протягом століть фортеця зазнавала частої руйнації і переходила від одних завойовників до інших. У теперішній час комплекс оборон­ них споруд Хотина складається з Хо­ тинського замку (цитаделі) і залишків «Нової фортеці». До замку входять п’ять веж, які з ’єднані кам’яним му­ ром висотою 40 метрів і товщиною 5 метрів з бойовим майданчиком по периметру, захищеним зубцями висо­ тою 3 метри. Сьогодні на території Хотинської фортеці створено Державний історикоархітектурний заповідник. Тут полюб­ ляють проводити свята козацької звитя­ ги та знімати фільми. Замок у Хотині вважається одним з найвідоміших і най­ більш цікавих історичних споруд і виз­ наний одним із семи чудес України.

a

ознака аристократиз-

U z.

co

86. Характерна


зборах не зареєструвався. 5. Президент шкільного самоврядування Сидорова оголосила подяки учням дев’ятих класів за допомогу в проведенні Свята Букваря. 6. Щорічно в програмі Дня Сонця беруть участь чотирнадцять країн.

S

94. Якось в один день я бачив захід сонця сорок три рази! (Антуан де СентЕкзюпері «Маленький принц», слова належать Маленькому принцу) 95. Двоскладне речення, складений іменний присудок, предмета, передовс­ ім, наприклад, система, український правопис, ілюстрації, орфографічний, століття, орфоепічний, Інститут мовоз­ навства, словниковий ре єстр, натхнення, офіційно-діловий, директор, фортепіа­ но, більшість, меншість, п ’ятдесят, велосипедист, конференція, президент, самоврядування, футбол.

92.1. Сімсот дев’яносто делегатів узя­ ло участь у з ’їзді. 2. Триста двадцять один велосипедист дістався фінішу. 3. Більшість абітурієнтів буде забезпечена гуртожитком. 4. Дехто з присутніх на

a

УТ . 1. На сцені перед концертом настро­ ює інструмент скрипаль, віолончеліст, контрабасист. 2. Яблуня, груша, че­ решня, слива квітували в садку. 3. Із землі витикається часник, кріп, цибуля, петрушка. 4. Вулиця, подвір’я, будинок нагадують йому дитинство. 5. Десятеро дітей виховуються у сімейному дитячому будинку.

U z.

co

U

z.

D tvi

93. Брат із сестрою вітають батька з днем народження. Першим це намагається зробити син-школяр. Батько його випереджає: — Кращим подарунком для мене бу­ де, синку, твоя гарна поведінка в школі, успішність, допомога в господарстві. — Запізнився, тату, я вже купив тобі листівку і свої улюблені цукерки.


S U z.

D tvi 106. Текст належить до художнього стилю, тип — опис. • Небо стояло, сонце розкидало, повітря пахло, гомін шелестів, тро­ туари блискали, райдуга підвелася й повисла, автобуси бігли, дзвеніли трамваї, візники метушилися.

a

105. Летять лебідки, дума Кобзарева, дієприкметник, ку-ку-ку-ку, кров’ю, невичерпне багатство, пташечка, легка, плугатарі, нерозривною єдністю, тілесне, біоритми, пульсація космосу, будь-які, відмінний, волосся, тембр голосу, біо­ логія, процес, місто Кривий Ріг, обабіч, інвестиція, аудиторія, брокер, менеджер, маркетинг.

U z.

co

ю з . «Не» — заперечна частка. «Реве та стогне Дніпр широкий» — рядок із балади Т. Шевченка. Кривий Ріг — промислове місто. «Хіба ревуть воли, як ясла повні» — роман Панаса Мирного та Івана Білика. «Але» — протиставний сполучник.


S U z.

D tvi a

U z.

co

Правильність мови, відповідність її орфоепічним, орфографічним, лек­ сичним, словотворчим, граматичним, пунктуаційним, стилістичним нормам — ось основні компоненти культури мови. • Орфоепія — це розділ науки про мо­ ву, що вивчає сукупність правил про літературну вимову. Орфографія — розділ науки про мову, що визначає правила написання звуків (фонем) літерами, написання слів разом, окремо і з дефісом, ужи­ вання великої літери, правила пере­ носу частини слова з рядка в рядок; окрім того, орфографія регулює напи­ сання афіксів і закінчень відмінюва­ них слів. Лексикологія — розділ науки про мову, який вивчає лексику (словнико­ вий склад мови). Словотвір — розділ науки про мову, що вивчає структуру слів і способи їх творення.


3. Ти знаєш, що ти — людина, Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої —одні.

1 2 1 . Між підметом, який виражений особовим займенником, і складеним іменним присудком може ставитися тире для смислового та інтонаційного виділення предмета.

126. Не може бути піддана, не може бути позбавлений, не може бути примушений, не визнавалися як правопорушення, не зобов’язаний виконувати

S

Граматика — розділ науки про мо­ ву, який досліджує, описує творення слів, їх граматичні значення й форми та засоби поєднання їх у речення для вираження думки. Пунктуація — розділ науки про мо­ ву, що вивчає використання розділо­ вих знаків. Стилістика — розділ науки про мо­ ву, що вивчає стилі літературної мови та мовні засоби, які створюють їх особ­ ливості.

D tvi

128. Іменний складений присудок, вважатися, божевільний, реальна, піс­ лязавтра, письменник, благословенна, неначебто, начебто, навіжена, начеб, преподобний, словотворче, загальнолюд­ ські, морально-етичні, по-господарському, людство, користуватися, невичерпне джерело, збагачення, Монголія, кутюр’є, модельєр.

U z.

1 2 2 . і. Світ ліричного героя Володи­ мира Сосюри — це настрої, почуття, переживання його молодого сучасника, який щиро вірить у щасливе майбутнє. 2. Роман Олеся Гончара «Собор» — широка панорама загальнолюдських моральноетичних і екологічних проблем. 3. Образ Мойсея жив у творчій свідомості Івана Франка впродовж усього його мистець­ кого життя, бо трагедія не визнаного своїм народом біблійного пророка ніби тріагедія самого письменника, що не знав у житті ні спокою, ні достатку, що невсипущо трудився, аби пробудити зі сну український народ. 4. Природа для Андрія Малишка — «храм і майстерня», невичерпне джерело краси. 5. «Лісова пісня» Лесі Українки навчає любити природу, пізнавати її закони, по-госпо­ дарському користуватися її багатством, бо природа не засіб для збагачення, а колиска людства.

a

U z.

co

123.

1. Не шукав я другої на світі Бо другої такої нема, Ти — як сонце, одна у зеніті, Ти — як птиця на рідному світі, Як любові хвилина німа. 2. Весна — неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний.

132. Улюблений куточок, громадянсь­ кий борг, байдужа людина, справжня краса, старовинний будинок, понівечене дерево, розбудоване місто.


134. Мова — рідна, співуча, милозвуч­ на, українська Література — художня, антична, європейська, маловідома Батьківщина — рідна, неповторна, найдорожча Народ — нездоланний, волелюбний

S a

U z.

co

U

z.

D tvi


145. Означення, другорядний член, не

151.

б в

4 5 6 7

Д

ґ е а г

S

сиділи, відсутністю, виснажлива, поширені речення, непоширені речення, джміль, не вмію, виписані речення, узгоджене, хліборобська, споконвіку, інтелектуальні, духовно-творча, старовинний, гармоній­ но поєднаний, пелюстки, спадкоємець, маловідомий, раритет, повір’я, розхрис­ тана, своєчасне, референдум, анотація, одинадцять.

1 2 3

a

U z.

co

U

z.

D tvi 156. Неподалік, медсестра, безпритульні, заєць, лейтенант, тяжка неволя, Туреч­ чина, яничари, розкіш, увечері, вежею, невільник, прекрасна, непоширена при­ кладка, велетень, лимонний, переваги Інтернету, славнозвісний, безсмертя, науково-дослідний, авіація, самобутні.


S

a

U z.

co U z. D tvi


S D tvi Р.в.

164. У творах О. Гончара, натрапляємо на Зн.в.

I

Р.в.

слово, здогадатися із змісту, перевозили Зн.в.

Р.в.

Зн.в.

снопи, перевозили із поля, має колеса Зн.в.

М.в.

і боки, кочували у гарбах, описував М.в.

побут, трапляється у творах, у творах Р.в.

Зн.в.

Зн.в.

U z.

письменника, запрягали у гарбу, запрягали Р.в.

шкапину, предмети побуту, відтворити Р.в.

Зн.в.

для читача, відтворити деталі, деталі Р.в.

Зн.в.

a

166. Чорнобривці, покоління, ровесник, спинився, Тарасове слово, безконечно, стрепенувся, Німеччина, клекотіла, ридання, передмістя, щоденні баталії, кепкувати, орієнтуватися, пустопо­ рож н я б алаканина, доверш еність, карикатура.

U z.

co

життя, наблизити картини. • Гарба — віз, хвіра, фіра, фура, хура, підвода, фурманка.


за вісімнадцять років, і не виконується і щодо вагітних жінок.

S

U z.

D tvi

177. Урукопаш, безлюдно, душа в душу, злегка, незабаром, яскраво-зелені, схо­ ваний, розросталися, ось-ось, серпанок, вчинив по-нашому, сам на сам, на зло, напоказ, спересердя, згарячу, утричі, до лиця, діяти по-українськи, день у день, на доказ, пісня-задума, бентежити, чародійні, попереду, попід, ландшафт, дизайнер, ріка Ворскла.

a

U z.

co


І! од зелених мух. 8. Бо хто, як я, наму­ чивсь на війні, тому життя підскочило в ціні.

S U z.

D tvi

ІОЬ. Віддавна, шепотом, попід, узимку, темноголові, невилазні хащі, сум’яття, розбентеженість, кінокадри, пронеслися-пропливли, автомобіль, мотоциклет, немовби, білий-пребілий, босоніж, хтось, з-за обрію, неначебто, нібито, левада, одцвіла, галуззя, влітку, навес­ ні, розтривожене серце, риб’ячі спини, жар-птиця, цеберка, нетесана, ллють, аспірин, криниця, забриніла. 187. 1-6, 2-г, 3-г, 4-а, 5-г, 6-6, 7-6, 8-а, 9-а, 10-а, в, 11-г, 12-в, г.

a

U z.

co 184.1 . Синє небо було прозоре та гли­ боке, неначе вода коло берега в морі. 2. У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. 3. Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. 4. Мова, мов квітка в саду, розквітає. 5. Забриніла пісня, заспівало слово, мов струмок весною, ллється наша мова. 6. У душі виношуємо слово — лагідне і безжальне, ніби криця. 7. Шкварчала совість, наче на пательні, і одганялась


сиджу, патріот, гігантський, мегаполіс, опозиція, річ на спомин, сувенір, ав­ тобіографія, пріоритет, престижний, президентська.

S

1 9 8 . Зачепила б (умови, сп., ж. р., одн.), люблю (дійсн. сп., тепер, час, 1 ос., одн.), поливали (дійсн. сп., мин. час, множ.), матимеш (дійсн. сп., майб. час,2 ос., одн.), співайте (наказ, сп., 2 ос., множ.), гомонять (дійсн. сп., тепер, час, 3 ос., множ.), подолай (наказ, сп.,2 ос., одн.), змусиш (дійсн. сп., майб. час, 2 ос., одн.) , ділитиму (дійсн. сп., майб. час, 1 ос., одн.), було (дійсн. сп., мин. час, сер. рід, одн.), боронив (дійсн. сп., мин. час, чол. рід., одн.), маєш (дійсн. сп., тепер, час, 2 ос., одн.), сказав би (умови, сп., чол. рід, одн.), віддавай (наказ, сп., 2 ос., одн.), збираються (дійсн. сп., тепер, час., З ос., множ.), посмішать (дійсн. сп., майб. час,3 ос., множ.).

D tvi

Мозковий штурм ♦Мозковий штурм» — це ефектив­ ний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що спонукає викли­ кати уяву і творчість вільним вияв­ ленням думок усіх учасників. Під час ♦мозкового штурму» дотримуємося та­ ких правил: 1. Намагаємося зібрати якомога більше ідей щодо запропонованої проблеми. 2. Примушуємо працювати свою уяву. 3. Не відкидаємо жодної, навіть фан­ тастичної, незагальноприйнятої думки. 4. Не критикуємо висловлювання інших. 5. Не перебиваємо учасників обговорення. • Нехай намагаються, нехай примушу­ ють, нехай не відкидають, нехай не критикують, нехай не перебивають (З ос., множ, наказ, сп.)

U z.

199.

a

U z.

co 1 9 5 . ♦Краса. Краса невимовна. Краса нерукотворна» 1 9 7 . Односкладне речення, блакиттю, співвідносний, мереживо, бетонна гребінка, схожий, електростанція, завершений, немов, по-людськи, подивитися вдруге, не таїться, прибуває, назустріч сонцю, поодинокі сторожки, уночі прокинешся,


б) «Запізнююсь. Стою в пробці. Заче­ кайте, будь ласка»

S

2 0 2 . На зарослій зозулиним льоном купинці стоїть отакенне красноголовище! Шапка на ньому не менше полумиска, а ніжка завдовжки з мою руку. Спо­ чатку його називаю старостою, а далі отаманом над красноголовцями. Такого я ще ніколи не бачив! Підбігаю до нього, приміряюся з усіх боків, милуюся. Далі бережно збираю його і кладу на бриль, бо в бриль його ш апка не влазить. Буде тепер чим похвалитися дома! А он тільтіль проклюнувся грибочок, у нього ще й ніжки нема, а шапочка навіть не встигла почервоніти. Він ще маля. Хай росте й розуму, і тіла набирається. Я за тобою завтра прийду. Ох, і вдався ж ранок сьогодні! Я назбирав повнісіньку торбу ще й бриль красноголовців. У село їхав, неначе переможець!

2 0 8 . Означено-особові речення, збирають­ ся, безмежжя, прекрасний, могутністю, люттю, розпитаю, тіль-тіль, легенда, красноголовці, нескінченні підземні печери, найкращий, поет-громадянин, національно-визвольна ідея, щ ирі, заметіль, волосся, обличчя, стелеться, мереживо, білосніжне, сердиться, дехто, невагомі сніжинки, есемес-повідомлення, не хвилюйтесь, аеропорт.

U z.

D tvi

a

U z.

co

ео

2 0 4 . Сонце. Гарячий вітер. Іду, ніби казкою. Мені ж здається. Люблю топо­ лину заметіль. • Я іду, ніби казкою. Я люблю тополи­ ну заметіль. 2 0 7 . а) «Прилітаємо вчасно. Не зуст­ річайте. З аеропорту доїдемо на таксі. Цілуємо.»


S

D tvi

212.Та й тут, на маківці Княжої гори,

зринаєш душею у височінь і летиш над молодою літньою землею, над легким дніпровським б езм еж ж ям . Л ети ш у густій синяві повітря. Хочеш радісно крикнути до рідних своїх, до землі, до Дніпра, та не можеш.

^ 1 0 . 1-г,2!-ґ,«і-а,4-6,о-в 2 1 6 . Використано означено-особові речення. під загрозою знищення.6. Не забруднюй навколишнє середовище.

a

2 1 8 . Узагальнено-особове речення, здоровенькі будьмо, втечеш, не обізлися в горі, провалля, на обніжку, непослідовні люди* егоїстичні, корисливість, себелюбство, відкритість, натомість, найкраще, загальнопланетарні, енергоресурси, середовище, біосфера, деградація, здалеку, запустіння, ресурси, знищення, населення землі, тисячоліття, гармонія, ґрунт.

U z.

2 1 7 . 5. Охороняй види, що знаходяться

co

U

z.

2 2 1 . Текст належить до наукового стилю. • Нарешті минули й ті довгі та тяжкі два дні. Довжина сторони трикутни­ ка 3 см. Треба повернутися о шостій. На фініші наш спринтер був другим. У 20-ту річницю проголошення Не­ залежності України буде проведено парад військ. Серед 34-х учасників конкурсу переможцями визнано 3-х учнів. Для видалення плям від куль­ кової ручки або помади необхідно обробити ділянку меблів 10-процен­ тним розчином спирту і змити теп­ лою водою. З 1939 року створено ба­ гато чудових сортів хризантем, серед яких особливо виділяється Зимоцвіт, що здатен витримати навіть десяти­ градусний мороз.


2 2 4 . Однак людям похилого віку не

S

радять захоплюватися зеленим чаєм. Дітям і підліткам рекомендують пити слабо заварені чаї. У період статевого дозрівання радять перейти на зелений чай.

z.

D tvi

2 3 1 . У літній день із високого бере­ га материка можна бачити на обрії, у відкритому морі, чималий острів. Ніде, мабуть, на всьому Півдні немає кращих медоносів, як на Чаїному. Заняття в школі закінчено. Кабінет прибрано. Потрібні для завтрашніх занять книжки та наочне приладдя підготовлено. Кабінет обладнано не­ обхідними технічними засобами. Усе налаштовано для завтрашньої цікавої дискусії.

a

2 2 8 . Збирають, засмажені, охочих було доволі, які-то гарні, поліетиленові мішеч­ ки, як на гріх, з-під землі, поверталися додому, спостерігали, зникають, останні промені, червоного сонця, неозначеноособові, двадцятиградусний, офіційноділовий, атмосферне повітря, територія України, природні ресурси, континен­ тального шельфу, відповідно до закону, Конституція України, оповідання.

U z.

co

U

2 2 7 . і — означено-особові; 2 — уза­ гальнено-особове; 3 — неозначено-осо­ бове, тому що головний член речення виражений дієсловом дійсного способу, 3-ї особи множини, минулого часу; 4 — означено-особове.


S Минулося задощило світає підмерзає хурделить занесло завіяло

Вдалося щастить повезло примарилось не вірщься не судилось таланить трусить 237. «Мислити глобально — діяти локально!», «Треба дарувати свою тур­ боту природі!», «Не треба чекати: треба оберігати!»

a

U z.

co

U

z.

D tvi

236.

241. Безособові речення, фізичний і психічний стан, збудовано, у поєднанні, неозначена форма дієслова, інфінітив, не злічити, не можна було пізнати, вітру немає, на язиці, материк, на обрії, ніде,


мабуть, медоноси, майже безлюдний, у незайманих травах, де-не-де, очерет, привілля, сила-силенна, ніким не стрі­ ляна птиця, відремонтована, галявина, урочище, з віддаленого підвищення, примарилось, будь-яка, вечоріє, міні­ мально, навіщо, не треба, не варто, протилежний бік.

246. Самий простір. Саме безмежжя. Безліч пташиних гнізд. Океан повітря, не отруєного нічим. Гармонія буття! Найкрайніший край землі, заповідність, чистота. Улюблена праця. Душевна рівновага. Добрі люди. А також ця без­ конечна бура коса з вітром, із сонцем, з дикими пісками та міцним присмаком свободи. 248. Дощ. Різнобарвна осінь. Тиха літня

S

ніч. Нові часи. Лісове озеро. Початок канікул. Перший сніг. Перші проліски. Маленька пташка.

D tvi

250. Чорна-чорна ніч, кількісно-імен­ никове словосполучення, неблизька дорога, осінній день, пекучий день, парасолька, прізвище, безвітряна ніч, листопад, для бізнесу, найвигідніші кре­ дити, вищий клас, патріоти, безмежжя, вузька необжита коса, нічим не отруєне повітря, Голосіївський район, алюмінієві персні, амулет.

4 5

6 7

г ґ Д

а е б в

• Як назву творів обрано називні ре­ чення.

a

U z.

co

U

z. 1 2 3


2 5 5 . Та ще й цікаве «придане» - скриню, яку не можна було відкривати (односкл., безособ.), бо там були замкнені всі люд­ ські хвороби, нещастя. Тепер зрозуміло (односкл., безособ.): коли на людину насідають клопоти, хвороби, біди, т о згадують Пандору й каж уть (односкл., неозн.-особ.): «Так багато неприємностей і лиха, як із скрині Пандори» 2 5 8 .1 . Публіцистичний стиль. 2. Офіцій­

S D tvi

U z.

Найбільші водоспади: Анхель — найвищий водоспад в сві­ ті (1054 м), розташований у Південній Америці (Венесуела). Вікторія — найширший водоспад в світі (висота 120 м, ширина близько 1,7 км) на річці Замбезі в Африді. Ігуасу— в Південній Америці на кордоні Бразилії і Аргентини. Ніагарський — в Північній Америці на кордоні США і Канади. Водоспади України: Гуркало — Сколівський район Львів­ ської області. Джур-Джур — Кримський півос­ трів. Джурла — Кримський півострів. Кам’янецький — Сколівський рай­ он Львівської області. Су-Учкан — Кримський півос­ трів Учан-су — найвищий водоспад в Україні (в Криму, висота 98 м).

но-діловий стиль. Весна 1986 року... Вибух... Чорно­ биль і досі дає про себе знати. Радіо­ активне забруднення величезних тери­ торій, рік і озер, міст та сіл (в радіусі тридцяти кілометрів від Чорнобиля і досі ніхто не живе) — це лише частина трагедії. Головним на Землі лишається людське життя, і саме воно опинилося під загрозою. Ні для кого не є секре­ том, що після Чорнобильської трагедії померло багато людей, ще більше за­ хворіло, і страшні показники продов­ жують неухильно зростати. У дорослих частота ракових захворювань підвищи­ лась у два-три рази, у дітей — в десят­ ки разів. Послаблення імунної системи. Зміна складу крові. Численні порушен­ ня функцій організму... А решта сарко­ фагів і досі стоять — стоять страшним пам’ятником людського горя. Чорно­ биль назавжди залишиться в наших душах чорною, страшною безоднею.

co

a

U z.

2 5 4 . Світі вікна і стіни. Кремінь. Бронза. Залізо. Не схожі ми. У кожного пора своя цвітіння, зав’язі і плоду, свій аромат, насиченість і смак, своя потворність чи цнотлива врода. Чорне. • Ластівки, що сміються, і в’ються, й полюють на мошок.

2 5 9 . Поясни мені (односкл., означ особ.), чому в тебе з усіх предметів, крім географії, стоять такі оцінки? 2 6 0 . Де-не-де, цілителі, ніхто, щороку, чудодійні корені, наодинці, спостерігати, ранньої весни, водоспад, не треба споруд­ жувати, гідроелектростанція, Швейцарія, Швеція, Норвегія, причетність, група, божевіллям, Чорнобильська трагедія, масштабу, забезпечення, багатолітнє.

2 6 3 . Сонце пекло так, що трава була теплою; люди бродили у ній, мов у ку­ пелі. За Таманню на луках — дзенькіт кіс, веселі голоси людей. Під вербами в холодочку — бочонок із водою, прикритий сіном, щоб вода не зігрівалася. Ще да­ лі — кухня. Там варять обід косарям.


265.

нарозтіж, передпокій, сиджу, дзвоню, щітка, кав’ярня, сон-трава, удосталь, якот, довколишній світ, пінцетик, черв’як, всерйоз, прекрасні речі, безмірно. 271. 1-г; 2-а, в; 3-а; 4- в; 5-а, б, г; 6-а, г; 7-г; 8-в ; 9-6, в; 10-6; 11-в; 12-в

S

Односкл.:1. Сиджу на бігунках; на вибоях мене підкидає. 2. Дзвоню зу­ бами, бо мені зимно. 4. Мрія й упир. 7: Стріляють. 9. Додому привозимо з катання морозні щоки і гру вогнів в оці. 10. Як гарно було б перекину­ тись раптом і пірнути лицем в молодий сніг! 13. Новий жовтий високий дім. Неповні: 3. Ще далі — зала. 5. За кілька днів — знову історія. 6. Двері у передпокій нарозтіж. 8. Але од сього не легше. 11. Де щітка? 12. Ключі! За­ раз ключі!.. 14. В кав’ярні повно.

D tvi

266.

Без вірного друга — велика туга. Дружба родиться в біді, а гартується в труді. Лагідні слова роблять при­ ятелів, а острі слова —- завзятих воро­ гів. В гостях добре їсти й пити, а вдома спати.

267.

a

270. Неповне речення, контекст, ситуація, врешті, вдома, пропущені, другорядні члени, пізно, еліптичнегконтекстуальне, ситуативне, пишноголові, тире, незлі­ ченні, соняшник, пропущений член, клапті снігу, прикритий, озирнутися,

U z.

co

U

z.

1. — Що це ви тут шукаєте? — Сон-траву (ситуатив.). — Яку траву, кажете? (ситуатив.). — Квіти є такі... Схожі на тюльпа­ ни (ситуатив.). — А-а-а... Та у нас їх називають просто — сон (еліптич.). Простуйте цим шляхом.- Там, за базою відпочинку, то­ го сну — хоч коси (контекстуал). 2. Простовбичив на березі цілісінький день, і, як-то кажуть, риб’ячого ока не побачив. А тим часом бувалі рибалки настьобали карасів удосталь. — На що ви вудите?.. — запитую одного (ситуатив.). — На курячі вуха! — сміється (си­ туатив.). — Отакечки їх пінцетиком щип, щип...(ситуатив.) Ну, а коли всерйоз — на черв’яка (контекстуал.). Та ще треба мати неве­ ликого човника, запливати в зарості. Там тих карасів, карасів (еліптич.)!

275.

Національний музей літератури України — один із найпопулярніших загальнокультурних закладів країни.


S

Враховуючи великий внесок закладу в збереження національної літературної спадщини, визначну роль у духовному житті суспільства, ґрунтовну наукову роботу, Указом Президента України від 29 травня 1999 року музею надано статус національного. Музейна колекція налічує сьогодні понад 65 тисяч експонатів, безцінних пам’яток духовної культури українсь­ кого народу. Серед них — унікальні стародруки і рукописні книги, першодруки і прижиттєві видання творів відомих письменників України, їхні рукописи і меморіальні речі, докумен­ ти, музичні інструменти, твори обра­ зотворчого і декоративного мистецтва тощо. Відвідувачі музею мають змогу побачити такі реліквії, як відома руко­ писна книга «Ліствиця» Іоанна Ліствичника, примірник «Апостола» Івана Федорова, прижиттєві видання і книги з автографами Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Пантелеймона Куліша, Івана Франка рукописи Лесі Ук­ раїнки, Михайла Старицького й Ольги Кобилянської, меморіальні речі Пана­ са Мирного й Івана Нечуя-Левицького, рідкісні фотографії як Марка Вовчка, так і Марії Заньковецької.

a

U z.

co

U

z.

D tvi


2 8 0 . Не даремно про дідуся кажуть, що

S

він і швець, і жнець, і на дуді грець: він майстер на всі руки. Та який з нього лідер: ні риба ні м’ясо. Ні за що ні про що постраждав травматолог рай лікарні, перебуваючи при виконанні службових обов’язків. Ох і скупа ж була Васили­ на: ні собі ні людям. Пройшло вже два тижні, а від сина ні слуху ні духу. Не знаю істинної позиції Івана, бо жив він за принципом «і вашим і нашим». Хотіли витягти драбину з сараю, але вона ні туди ні сюди. Біля дошки Сергій став казати таке, що ні в тин ні в ворота.

години, музичні композиції, диспути, конкурси малюнків -такі та інші захо­ ди заплановано до Міжнародного дня захисту дітей. Існує багато стилів для оформлення домашніх садів, літніх майданчиків ресторанів, офісів і тому подібне. При будівництві в складних умовах (природно-кліматичних, геоло­ гічних, техногенних тощо), а також при зведенні унікальних будівель і споруд передбачаються спеціальні заходи.

D tvi

Стаття 24. Громадяни мають рівні конститу­ ційні права і свободи та є рівними пе­ ред законом. Не може бути привілеїв чи обме­ жень за ознаками раси, кольору шкі­ ри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та со­ ціального походження, майнового ста­ ну, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка за­ безпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсь­ ко-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підго­ товці, у праці та винагороді за неї; спе­ ціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсій­ них пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та ін­ ших пільг жінкам і матерям. 281.

U z. co

a

в нову групу: на математиці він сидить з одними, на історії — з іншими і так далі. Людина має особливу властивість, завдяки якій вона здатна думати, від­ чувати, бажати і таке інше. Виховні

U z.

2 8 2 . На кожному уроці Олег потрапляє

286. Кіно — мистецтво синтетичне. Кіно — мистецтво колективне. У створенні кінофільму беруть участь сценаристи, режисер, оператор, художник, компо­ зитор, актори і каскадери, декоратори і костюмери, освітлювачі та гримери, звукооператори і монтажери, і ще багато людей найрізноманітніших професій. • Синтетичне — з ’єднує в єдине ціле окремі елементи, частини; узагаль­ нююче. 287. Однорідні члени, розмаїтістю, широчінню, акорди, очерет, піднебесся, по узбережжю, пригоріле, прижовкле, білосніжність, розіллялася, повінню, забирало, очікування, повернення, не­ залежна людина, бюрократ, ватерлінія, сінож атка, круглолиций, сінокоси, червоні канни, герані, бузкові іриси,


стежечка, ні з сього ні з того, Указ Пре­ зидента України, колекція, експонати, стародруки, меморіальні першодруки, прижиттєві видання, твори образотворчого та декоративного мистецтва, рукописи, автографи, Пантелеймон, Нечуй -Левицький, до Марка Вовчка, навчаючись, комиші, верболози, довкола, полум’я, симфонія, радісні, обличчя, Державна премія імені Тараса Шевченка.

хлібами. 7. Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. 8. У садочку біля хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа, мов на картині, родина колгоспника Лавріна Запорожця і тихо співала «Ой піду я до роду гуляти». 9. Засмалені сонцем, закурені, мокрі од поту обличчя виблискували радістю і здоров’ям.

288 . Урочистий — парадний, святковий,

291. Співачка народна і за званням, і за душею, артистка в найширшому розумінні цього слова, Євгенія Семенівна Мірошниченко є справжнім дарунком від Бога нашій українській землі. Перший обережний крок до май­ бутнього грандіозного успіху був зроб­ лений у ремісничому училищі. Легкі, радісні пісні юної солістки хору за­ хоплюють серця хліборобів на ланах, робітників у цехах, під час шефських концертів хворих у військових шпита­ лях. А потім були районні, міські, все­ українські конкурси. Вісімнадцятиріч­ на Євгенія стала студенткою Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського. У 1957 році відбувся дебют Є. Мірошниченко на сцені Київського театру опери та балету. А потім були гастролі, виступи, конкурси, зустрічі, успіх, слава. Її вітали в усіх куточ­ ках колишнього Радянського Союзу в Угорщині, Афганістані, Китаї, Фран­ ції та інших країнах. Було стажуван­ ня і в міланському театрі «Ла-Скала» в 1961 році. • Перший обережний крок, майбутньо­ го грандіозного успіху

S

церемоніальний, чудовий, блискучий, величавий. М’який — лагідний, ніжний, ласкавий. Стійка — постійна, незмінна, тривала. Біла — білосніжна, молочна, сніжно-біла. Безголоса — безсловесна, безмовна. Пухкий — розсипний, розсипчастий, м’який. Помітний — уловимий. Теплий — щирий, сердечний, нехитрий, відвертий, душевний, задушевний, від­ вертий. Синій — волошковий, василь­ ковий, лазуровий, ультрамариновий, сапфірний.

z.

D tvi

289.

U z.

292. Орнамент— візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів. Деко­ ративно-прикладне мистецтво — розділ декоративного мистецтва, який охоплює різні галузі творчості, що створюють художні вироби для побуту. 293. Державна влада в Україні здійс­ нюється на засадах її поділу на законо­ давчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та

a

2 9 0 .1. У тих крилах є пера й лілові, і рожеві, і жовтенькі. 2. Проте людське здивування не перешкоджало снігові йти, і він собі сіявся на дерева, що не встигли поскидати свої різнокольорові осінні прикраси... 3. Чувся гострий хвилюючий запах полину. 4. Звідкись долетів тихий протяжний свист, такий знайомий з дитинства. 5. Сірий, припо­ рошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом. 6. Тривожне червоне сонце лежить над

co

U

і . Наснажена життям, аж весела йтиме гроза, і шумітимуть дерева, понічному високі, якісь розп’яті, хрестаті. 2. Не було дощів, не було холоду, а вже, дивись, клен посвітлів-посвітлів за одну чи дві ночі, ясний стоїть, майже про­ зорий між темних лип і такий легкий у своїй жовтизні, ніби кожен листочок спалахнув із середини спокійним негас­ нучим світлом, що схоже на болісний, водночас радісний усміх. 3. Звідки взя­ лося це відчуття неймовірно високого, чистого, блакитного неба? 4. Ранкові, вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання та жаль.


S

судової влади здійснюють свої повтижаження у встановлених цією Консти­ туцією межах і відповідно до законів України. Держава сприяє консолідації та роз­ виткові української нації, ї ї історичної свідомості, традицій і культури, а та­ кож розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних мен­ шин України. Охорона здоров’я забезпечується де­ ржавним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

D tvi

2 9 4 . Хуртовина — рожева, синя, осіння, сумна, красива.

2 9 5 . Лицемірні, нещирі, фальшиві сльози;

виважене і рівномірне. Всім запам’ятався наш ефектний вихід на початку концерту. Ваше письмове розпорядження виконано. Цей діючий підводний вулкан знаходиться на глибині близько 5,5 тисячі метрів. Перші писемні пам’ятки Київської Русі, що дійшли до нас із середини XI ст., зберігаються у краєзнавчих музеях. 2 9 9 . Щ асливий, усміхнений Івась (однорідн.); стандартний білий конверт (неоднорідн.); чистий, акуратно згорнутий лист (неоднорідн.) 3 0 0 . Неоднорідні означення, біло-рожеві, невидимі фіалки, червоно-сині, жовто­ гарячі, невблаганна спека, зненацька, миготливе, Придесення, відтінки, падає вперше, безгоміння, навкруги, витканий, вуличці, поміж, ледь помітні, жовтизна, стриманий, по-нічному високі дерева, легкий, із середини спалахнув, негаснуче світло, болісний, надвечір’я, не встигли поскидати різнокольорові осінні прикра­ си, марево, училище, вісімнадцятирічна, Київська державна консерваторія, Київський театр опери та балету, Китай, Радянський Союз, Угорщина, Афганістан, Франція, аранжування, ікебана, законодавча, соціально-економічні, медико-санітарні, оздоровчо-профілактичні.

U z.

цікавого мандрівного крокодильчика; екзотична, рідкісна тварина; давнього образного запозичення; усталених кри­ латих висловів; стародавню єгипетську легенду; приречена, нещасна жертва; несправжні, фальшиві сльози; голодний, ненажерливий хижак; спеціальні сольові залози; лицемірним, нещирим людям.

2 9 8 . Моє особисте життя зараз спокійне,

a

часто їх міняв на ярмарку. Були часом хитрі і недобрі коні. Були нещасливі, ображені, мужицькі кінські душі. Були перелякані, закляті, стурбовані або заво­ рожені навіки грішники конячі. Але всі вони були окремі від нас, пригноблені, засуджені безповоротно і навіки. І це було видно по заході сонця, коли довго дивитися зблизька у велике темно-сизе кінське око.

U z.

co

2 9 6 . Коні водились в нас різні, бо батько


S D tvi

303.

306. і. Все: кожен кущик, горбок, до­ линка, кожна стежечка — було знайоме, промовляло до нього. 2. Все в цім краю таке соковите, таке зелене: дикі гіллясті черешні, висока трава по підгір’ю навпереміш із квітами раннього літа. 3. І на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними — скрізь були папери. 4. Висушує болота, намагається змінити русла річок, знищує праліси — бурхливо царює на планеті «вінець природи», оз­ броєний науково-технічним прогресом. А тепер до всього додалося ще й над­ мірне виділення в атмосферу вуглекис­ лого, метану, оксидів азоту й водяної пари — так званих парникових газів. 5. Вовки приносили йому м’ясо вепра, птахи збирали для нього по всьому лісу найкращу полуницю, а вужі, гадюки та ящірки — всякі гади діставали для нього дивні гриби, духмяні та ніжні, які ростуть під землею й ніколи не показуються на денне світло.

a

3 0 5 . 1. Літописи використовують два види оповіді: власне річні записи (стислі повідомлення про події поточного року) й оповідання (описи подій у докладному висвітленні і нерідко в літературній обробці). 2. На територію України Біблія потрапи­ ла в X столітті одночасно з прийняттям християнства і спочатку поширювалась окремими книгами: Остромирове Євангеліє, Псалтирі- Апостоли. 3. Видатні постаті української літератури, а саме: Григорій

U z.

3 0 4 . Природними кормами, звісно, го­ дувалися: дрібною рибою, молюсками, водоростями.

co

U

z.

1. Традиційно види мистецтва, як-от : музика, балет, кіно, театр, малярство, література — поділяються за способом втілення художнього образу та за фор­ мою чуттєвого сприймання. 2. Чесність, порядність, відповідаль­ ність, пунктуальність, комунікабель­ ність -— ці риси треба мати кожному. 3. Дієслова неозначеної форми, напри­ клад: іти, бігти, їхати, летіти, плис­ ти — утворюються за допомогою суфік­ са -ти. 4. Усюди: у театрі, на виставці, в му­ зеї, на концерті — можна побачити справжніх шанувальників мистецтва. 5. Звук був різний: то голосний, весе­ лий, то тихий, мінорний.

Сковорода, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Олена Пчілка, Леся Українка, Іван Франко, Улас Самчук, Євген Маланюк та інші — використовували у своїй творчості біблійні мотиви. 4. Український філософ, письменник, мислитель, Григорій Сковорода грав на багатьох музичних інструментах: скрипці, флейті, бандурі, цимбалах, сопілці. 5. Побут і звичаї різних верств українського суспільства, предмети хатнього вжитку, одяг, страви, зброя, манери, мовний етикет — усе це показано в поемі І. Котляревського «Енеїда». 6. Створюючи образ Прометея в поемі «Кавказ», Тарас Шевченко не пішов сліпо за міфом, а взяв тільки деякі його риси, як-от: фатальну трагічність і безсмертя. 7. Три основні жанри давньоукраїн­ ської драматургії: шкільна драма, інтер­ медія і вертеп — розвинулись у XVII — XVIII столітті.

310. Узагальнювальні слова, посходились, сестра-дівка, довір’я, як-от, а саме, профспілковий комітет, учнівське самоврядування, косогір, дивоквіт, не­ бесно-блакитний, шорстколистий, прозоро-салатовий, незавершені полотна, при


злитті струмка з Россю, жовто-імлистий, сіли вперше, молюски, життєтворення, літописи, територія, християнство, давньоукраїнська література, науковотехнічний прогрес, вуглекислого газу, оксиди азоту, праліси, Прем’єр-міністр України, адміністративно-територіальний устрій, Перший віце-прем’єр-міністр, Автономна Республіка Крим.

311. 1-6, 2-г, 3-а, 4-6. 312. 1. Повість М. Коцюбинського «Тіні

S

D tvi

забутих предків» була екранізована колективом талановитих митців-однодумців. 2. Важко відділити художницьке бачення твору сценаристами (Сергій Параджанов, Іван Чендей) від сміли­ вих пошуків оператора Юрія Іллєнка, а працю художника Георгія Якутовича від музично-пісенного оформлення композитора Мирослава Скорика. 3. До цього ансамблю варто додати і виконав­ ців ролей: Івана Миколайчука (Іван), Ларису Кадочникову (Марічка), Тетяну Бестаєву (Палаша), Степана Багішвілі (Юра). 4. Режисер Сергій Параджанов згадував: «Я давно мріяв створити фільм, у якому на повний голос можна було б розповісти про поетичну, талановиту душу українського народу». 5. Поста­ новники кінострічки показують людину через природу Карпат і любов, мелодії народних пісень і біль втрати. 6. У 1965 ро­ ці на XII Міжнародному кінофестивалі в Мар-дель-Плата (Аргентина) фільм удостоєний двох нагород. 7. У 1966 році на фестивалі в Києві творцям карти­ ни — режисеру, оператору, художникам, композитору — присуджено спеціальну премію журі за талановитий художній пошук і новаторство. 8. З великим успі­ хом кінофільм демонструвався в таких містах світу: Сан-Франциско, Нью-Йорку, Монреалі, Парижі. 9. Картина яскравих українських митців, створена за повістю М. Коцюбинського, стала справжньою подією на світовому екрані. 1-в, 2-а, З-б, 4-а

315. Мамо, татусю, мамусю, батьку, сестричко, діду, бабцю, сину, племіннице; Миколо, Ларисо Степанівно, Ольго, Ганно, Богдане Ярославовичу Іванчук, Любове Семенівно Негнибіда; подруго, друже, хлопче, лікарю, водію, секретаре, юначе, ученице, бібліотекаре, співвітчизнику, пасажире, виборцю; зоре, пісне, мріє, надіє, море, небо, пташе, любове, ноче, осінь, радосте, забіяче, соню. 316.

непошир.

Коли б ти, нічко, швидше минала! непошир.

Вибач, коханая! Ще ж я не знала днини такої, щоб була щасна непошир.

так, як ти, ніченько, так, як ти, ясна! Чом ти, березо, така журлива? пошир.

Глянь, моя сестронько, таж я щаслива! непошир.

Не рони, вербо, сліз над водою, ' непошир.

Буде ж, матусенько, милий зо мною!.. пошир.

пошир.

U z.

Батьку мій рідний, темненький гаю, як же я ніченьку мою прогаю? 320. Мово українська! Ти ж — як море — безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, мільйон­ ноголосо бриниш говірками. Красо моя! В Тобі мудрість віків, і пам’ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гук ли­ царів Твоїх у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого; в Тобі, мово, не­ осяжна душа народу — його щирість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і сміх, і безсмертя його. Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень Твоїх і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів Твоїх. Скарбе мій єдиний, з Тобою я найбагатший і найдужчий у світі, без Те­ бе — перекотиполе, що його вітер несе в сіру безвість, у млу небуття. Тверди­ не моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку! Люблю тебе в гніві, коли Ти клекочеш, як вулкан, і гри­ миш громами на ворогів, і вбити можеш 314. Дитино, кохана, мої засліплені словом єдиним, як блискавкою. Люблю братове, тату і мамо, люди печерного і твою ніжність, ласкавість, лагідність, віку. коли ти одним-однісіньким словом зігрі-

a

U z.

co

су


S

ваєш, мов сонцем, і підносиш над хма­ ри та між зорі, і повертаєш до діяння, до життя, наснаго моя і мудрий вічний вчителю мій. Світлоносна! Ти завжди вабиш, ча­ руєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Життєдайна! Скількох Ти, мово ук­ раїнська, порятувала, покликала до життя. Невмируща! Героїчна! Тож будь вічно, Мово українська!

322.

D tvi

Сімдесят осіб пройшли навчан­ ня за спеціальною програмою. Понад двадцять три з половиною тисячі волонтерів-пенсіонерів морально підтримують і організовують надання матеріальної допомоги інвалідам, ветеранам війни і самотнім літнім громадянам.

327. Традиційно почнемо. Як і всякий порядний «власний кореспондент». Різниця тільки та, що всякий «влас­ ний» пише свої подорожні враження за два приблизно тижні до від’їзду, а я не встиг, і от доводиться писати, приїхавши вже на місце. Я, мабуть , мину, як я до вокзалу їхав. По-перше, це для вас не дуже ціка­ во, а по-друге, я не їхав, а йшов, пильно придивляючись, щоб по дорозі хто не хапнув з таратайки клунки з речами. О тж е , за той час враження не було нія­ кісінького, крім «клунка». А далі вже пішли й враження. Чимале враження, безперечно, спра­ вили на мене два грізних запитання мо­ лодиці, що стояла на східцях у вагоні. Перше питання — це: куди я пру, а друге: чи не повилазили мені очі?

a

326. Щось, видно, інше спало йому на думку. Ось він устав, підійшов до краю берега і вдивляється чогось до

328. Поза сумнівом, художник — не­ ординарно світла постать. Звідси виріс, на думку м и с т е ц т в о зн а в ц ів , його «вогнистий стиль», якому властива при­ родна розкутість. Картини, представлені в експозиції, вирізняються бездоганним смаком ( т а к стверджують відвідувачі ви ставки ). Смак художника в усьо­ му — жестах, миттєвих доторках пера чи пензля, поглядах його героїнь, їхньому мовчанні, беззахисній ніжності і, врешті, незбагненній красі руху.

U z.

325. Звертання, непоширене звертання, берестяні грамоти, епістолярний жанр, своєрідний камертон, суттєво, волонтер, емоційно забарвлена лексика, словатитули, по-українськи, Житомирська область, Запорізька область, Вінницька область, СНІДу, патронаж, школа-інтернат, ветеран, граматика, колективізм, прогрес, взаємодопомога.

co

U

z.

323.1 . Любі читачі! Якщо перед вами стоїть складна проблема і ви ніяк не можете знайти спосіб її розв’язання, спробуйте «виспатися на ній» (присту­ пити до її розв’язання зранку). 2. Пам’ятайте, діти, — ви господар свого вільного часу, і ви самі його пла­ нуєте. 3. Якщо ви, милі мої поліглоти, поста­ вили перед собою мету якнайшвидше навчитися на елементарному побуто­ вому рівні розмовляти іноземною мо­ вою, то для цього необхідно вивчити 600 слів, 200 фраз і 20 граматичних правил. 4. Майбутні мами і тати! Треба викоре­ нити в собі переконання, що батьківс­ тво і виховання дітей не вимагають спеціальних знань.

води в річці, що тече поволі та ліни­ во, місцями робить закрути, місцями вирує і щось потиху, зд ається , сама з собою говорить. Володько, здається , також з нею розмовляє... Володько проводить його поглядом і, здається, питає: Куди ви пливете? Ті мовчать, пливуть далі... Там три верби, ніби ті горбаті верблюди, з обох боків берегів одна до одної похилились, і то так, що, здається , вони обнятися хочуть.

З З О .і . Жди, може ж таки, ми вийдемо? 2. Це, мабуть, простір та відкритість степів дає нам оце відчуття — що йдемо планетою. 3. Мабуть, син рибальський. 4. Грудьми ставали на оборону Дніпрогесу, тримали рубежі, які, здавалося, нічим уже втримати не можна було. 5. Здавам лося, вони й самі випромінювали світло г**


S

своїми жовтогарячими коронами, і може тому навкруги було якось особливо ясно, чарівно й святково, мов у заповіднику сонця. 6. Тут навіть повітря, здавалося, несло в собі золотисті відтінки. 7. Йому здавалося, що в юності він мріяв саме про неї, і ось тепер, хоч запізно нарешті зустрів, відшукав її. 8. Здається, цей шматок сонячної дійсності вихоплений уже десь із майбутнього, як узірець того, що буде колись на землі. 9. У садках біліють хати дивної краси. Для щасли­ вого літа, видно, білилися. • 2-г

D tvi

331 . Уявляєте (привернути увагу), мабуть (невпевненість), справді (впевненість), як бачите (упевненість), звичайно (упев­ неність), напевно (упевненість), очевидно (упевненість), справді(упевненість).

338. 1. І вже то той, то інший свіжий журнал нечитаним перебирається на горище (ат, нехай пізніше), то одна, то друга книжечка почитаною осідає в ш афі (надолужу колись, колись!) 2. Відвертість — одна з найцінніших, за моїми уявленнями, людських рис. 3. Передав, може, куті меду? 4. Намалював ти, правда, непогано, але... (шукаємо до чого б причепитися), чому на зарядку спізнився? 5. Може, й не завжди — ох, далеко не завжди! — щастить знайти правильне слово... 340. Сплило, тече ПОВОЛІ, оригінальність, сам-таки, самоціллю, словосполучення, корисної, зрідка, отже, по-перше, наре­ шті, мабуть, на жаль, до речі, коротше кажучи, безперечно, тире, аеропорт, дедалі краще, власний кореспондент, чимале враження, ніхто, ввічливість* навіть, якомога більше, ресторан, жовтогарячий, сміття, зношене взуття, вугілля, безпечно, керамічний посуд, все-таки, адже, либонь, французька, невелика річка, безтурботливістю, величчю, сіножаті, Ганна Петрівна. 341. 1-6, г; 2-а, г; З-б; 4-а, б; 5-в; 6-а 342. Проходив з доньками біля ставу — поверталися з дитсадка. Раптом перед нашими очима знялися в повітря важкі свійські гуси. Видно, і в їхіній крові озвався поклик далеких предків, бо зробили над нами аж три великих кола.

]

| \ і І І

<

U z.

335. Погожі дні можна, здається, пере­ лічити на пальцях. А то раптом — після обложних дощів, після дражливого холоду — народжується, наче в купелі, лагідний ранок. Повнісінький безрух у повітрі, і, либонь, такий самий мирний безрух западає в душі. Ще, здається, зовсім недавно така одноманітно зелена й буйна, дужа й життєрадісна її плоть нині вже позначена першими прикме­ тами згорання, згасання, умирання. Але вони, ці прикмети, — навпаки! — видаються за владною й непереборною інерцією якимись потужними прикме­ тами здоров’я і сили могутньої плоті природи, я к а продовж ує існувати з бездумною величчю, із відчайдушною безтурботністю.

у театр Садовського? Перевагу завжди мав театр. ... Ми любили театр по-справжньому! У ті часи я вперше побачив на сцені літнього театру в Києві Ганну Петрів­ ну Затиркевич-Карпинську. Описати, як фала Г. П. Затиркевич-Карпинська роль Риндички п’єсі Кропивницького, не можна. Не можна, мабуть, знайти такі слова, щоб визначити ними ті найтонші фарби, — т а де фарби? — невеличкі риски, рухи, натяки й напівнатяки, тони й напівтони, барви й барвенята, якими про­ низувала, якими мережила й вишивала Затиркевичка ( т а к ми її, люблячи, прозвали) роль баби Риндички.

a

роки... Перше десятиліття двадцятого століття... Спо­ гади... Он воно як! А колись, — я вам говорю це цілком серйозно, — і ми були молоді! І було це саме тоді, як минало пер­ ше десятиліття двадцятого століття. Повірте мені, що у нас, у мене і в моїх тодішніх товариш ів , частенько траплялося так, що нам увечері не було чого їсти. І от коли нам потрап­ ляло до рук двадцять копійок, одразу дилема: чи ковбаси купити, чи квиток

U z.

co

337. Тисяча дев’яності

і

І і

І |

І З І І і ; І і


S

Та так уже тоскно кричали... Врешті посідали. Хто на траву, хто на дорогу, хто на воду... — Вони ще полетять? — мовила меншенька. — Ні, не поле­ тять, — заперечив зі смутком, — вони стомилися. — В них, тату, крилонька зомліли, так? — докинула й старшенька словами пісні про лелеченьок. — Так, доню, так. ... А надвечір’я було тепле й лагідне. І настрій був по-осінньому темний. Ішли ми далі, і, здавалося, йшло з нами поруч тихе та добре щас­ тя. Щ астя світлого дитинства, щастя пісенної нашої мови. Щастя осіннього надвечір’я. 1-в, 2-в, З-б.

D tvi

344.

1В л 2С п Зт и А б 5В и 6Н а І б

а Р Р У Д п и

с а

н в

д

е

ь м и

к

і

е т и Р т

0

0

л

а

Д

a

U z.

co

U

z.

343. Мене вабило живе життя — хоч де воно і в чому , я не знав. Думав, що — принаймні почасти — у літе­ ратурній критиці. Не скажу, що три ( власне , майже чотири) роки в ас­ пірантурі нічого не дали або що це були роки тільки внутрішнього дискомфорту. Ні, було багато прочитано і, як тепер кажуть, «напрацьовано»; були театри й концерти, були друзі, було спілкування з різними людьми, від яких годилося чогось навчитися.


удь-який, кінопоема, безсмертний, имфонія, лабіринт, присутні, попередні, еологізми, розсіяним.

S a

U z.

co

U

z.

D tvi 3 5 8 . Відокремлені члени, уточнювальн члени, неузгоджене означення, тендітне інтуїція, ясновидець, мовчимо, бетон регочучи, невмолимо не вловимий час священнодійство, виснажливий, частк Всесвіту, церемонія, на виднокрузі


S

3 6 6 . X. Прикладка є різновидом оз­

начення. 2. Прикладка, вказуючи на ознаку предмета, дає йому нову назву. 3. Прикладка виражається іменником. 4. У реченні «Радо зу с т р іл и мене в Киів-граді ріка Дніпро, вулиця Хреща­ ти к , готель «Турист» ужито чотири прикладки.

a

U z.

co

U

z.

D tvi

слідству. Угода, підписана сторонами, вступає в силу. Питання, розглянуті на зборах, потребують негайного вирішення. Рішення, ухвалені колективом, мали конкретний термін виконання. 3 6 5 . Узгоджені і неузгоджені означен­ ня, непідйомні кам’яну блоки, масштаб, пропорційність, бездоганність, неаби­ який, тисячолітня єгиптяни, розписи храму, хірургічні, давньоєгипетські, встановлення діагнозу, неспроможність, дієприкметник, недалеке узвиш ш я, піщаного пагорку, білястими серпанками, висвітлений, авторитетний, священні, необхідний, понад.

3 7 2 . 1-г, 2-а, 3-д, 4-в, 5-6

3 6 3 . Недоліки, зафіксовані комісією, наказано усунути в певні терміни. Ін­ формація, надана свідками, допомогла

Класному керівникові 8-6 класу Іваненко О. П. Пояснювальна записка Я, Кривцун Олена, учениця 8-6 кла­ су ЗОШ №158, була відсутня на пер-


ших трьох уроках 21 квітня 2010 ро­ ку у зв’язку з відвідуванням дитячої поліклініки. 21. 04. 2010 О. Кривцун

S

373. Висловлена думка, непоширена прикладка, сіромаха, високогуманна людина, привітний червонощокий чо­ ловік, з-понад, з-над, Славута-Дніпро, небезпечні місця, білоруська, двоюрідна сестра, рік у рік, етнографічні знання, різновид, бібліотека, трубадур, серед­ ньовіччя, поет-співець, самовдосконален­ ня, самовладання, автобіографія, чому не буть, що-небудь, Олени Анатоліївни Коваленко.

розподіливши між собою репліки діалогу (впр. 201). Доповніть текст власними пунктами, дотримуючись запропонованої структури речень (впр. 217). Спишіть, розставивши потрібні розділові знаки (впр. 263.). Дотримуючись позначок, прочитайте вірш (впр. 264). Прочитай­ те усмішку, дотримуючись правиль­ ної інтонації в неповних реченнях (впр. 269). Об’єднавшись парами, складіть і запишіть діалог (впр. 268).

co

U

z.

D tvi

a

U z.

379. Мій батько міг працювати не втомлюючись. Можна переказати зміст статті і не перечитуючи. Деякі птахи сплять стоячи на одній нозі. Андрій замовк прикусивши язика.

377. Запишіть міні-твір, використо­ вуючи односкладні речення (впр. 193). Запишіть, знявши риску і розкривши дужки (впр. 197). Прочитайте текст,


В Індії після закінчення церемонії одруження один із родичів-чоловіків обсипає наречених пелюстками квітів. Цей ритуал символізує захист молодих від злих сил. 3 8 4 . Жовто-зелений, трикутник, ба­ гаття, аркуш паперу, пір’я, задзвеніла, не поспішаючи, угіддя, уночі, до схочу, скощене, безголове, соняшничиння, сизо-синє, що-небудь, весілля, кишеня, ритуал.

Імені, за винятком деяких деталей. Я нічого не чув, окрім шуму листя. Зло нічого не дає, крім зла, вмій прощати. У селищі лишалось ще багато людей, зокрема жінок і дітей. Усередині книги, крім сторінок тексту, є титул — перша сторінка книги. Замість відповіді, вона голосно сміється.

S

3 9 0 . Англійці прихід Нового року зазви­ чай не відзначають галасливими веле­ людними святкуваннями. Проте існує неписане правило, за яким у Новорічний вечір або ніч кожен без запрошень може прийти на свято в будь-який дім навіть до незнайомих людей, і його залюбки зустрінуть. Хай навіть, крім маленького шматочка вугілля, незваний гість нічого не принесе. А вугілля він має кинути в родинне вогнище і побажати, щоб у цьому домі вогонь горів довго-довго.

z.

D tvi

3 8 9 . З моральних уроків, що їх дала мені мати, я пам’ятаю, крім постійної вимоги к аза ти правду, одне надвечір’я, коли мати якось незвично скликала нас усіх до однієї кімнати і проникливим голосом сказала: «Слухайте: до нас привезуть дівчинку, яка буде в нас жити.»

U

3 8 6 . Більшість сліпців, замість втраче­ ного почуття зору, винагороджуються сильним розвитком слуху, п ам ’яті, музичних здібностей і творчої уяви. Згадати хоча б Хому Провору. Такого витонченого артиста, такого дотепного віртуоза гри на сопілці важко знайти. Опріч гри на сопілці, Хома Провора дуже любив і пісні. Пісня для нього не тільки розрада, а й справжнє життя. Але дивна річ: як тільки співець дійде до того місця пісні, де йдеться про те, як билиночка здригнула й заговорила, так несподівано й розридається. Багато цілих годин і цілих тижнів, веселих і сумних (більш за все сумних), провів я з Хомою Проворою, але я ніколи не бачив його, щоб він плакав від іншої пісні, опріч згаданої. 3 8 7 .1 . Усі присутні, окрім дідуся, були приголомшені новиною. 2. Усі можуть бути вільними, за винятком чергових. 3. Гуртки, зокрема гурток авіамоделювання, запрошують на навчання. 3 8 8 . Окрім початківців, на вечорі висту­ пили знані поети. Усі хлопчики нашого класу, крім Миколи, захоплюються футболом. Повість дуже сподобалась

U z.

co

3 9 1 . За винятком, на відміну, замість, веселощі, ніколи, фотографія, джу-джуджу, багатозначне, навіть, усе ж таки, витончений, віртуоз, гра на сопілці, не­ сподівано, розридається, приголомшені, авіамоделювання, надвечір’я, привезуть, зазвичай відзначають, будь-який, незва­ ний гість, вугілля. 3 9 2 . 1-6, 2-г, 3-а, 4-6, 5-а, 6-а

a 3 9 6 . Люди давно дізналися про цей плід і оцінили його смак. При розкопках на берегах Міссісіпі було знайдено його на­ сіння, якому близько семи тисяч років. Першими з цього плоду зварили кашу індійці. Сьогодні господині всього світу готують з нього супи, каші, пудинги, джеми — понад тридцяти страв. Каротину


в ньому більше, ніж у моркві. Жителі Молдови вважають, що найкраще солоні огірки зберігаються в діжках, виготовле­ них із цієї рослини. У негритянському селі це відро для води. А в українському селі його дарує дівчина хлопцю, якщо відмовляє його сватам.

S

(Розповід., неокл., просте, односкл., неознач.-особ., пошир., повн., ускл. однорідн. додатками) • Давно дізналися (дієсл., дієслівн., прилягання), солоні огірки (імен., іменников., узгодж.), дарує хлопцю (дієсл., дієслівн., керування), готу­ ють з нього (дієсл., дієслівн., керу­ вання), українському селі (імен., іменников., узгодж.).

D tvi

3 9 7 . Навік минули ті часи, медами-

401. і.

Велика вереснева тиша стоїть над землею. 2. У гарячий, ясний літній день,ліс по горах сяє, а в долинах чорніє. 3. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь. 4. Високі нескошені трави й хліба, не дочекавшись коси, виблиску­ вали під сонцем. 5. Лози, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. 6. Небеса були вечорами темно-сині, глибокі, як вода у ставку. 7. Що я читаю? Читанку природи й апокаліпсис мору та війни, вивчаю хрестоматію народу і віршами захоплююсь весни. • Хрестоматія народу — історія наро­

co

U

z.

брехнями налиті (відокремлюється оз­ начення, виражене дієприкм. зворотом, який стоїть після означ, слова). До правди, наче до роси, ти припа­ даєш в рясноцвітті (відокремлюється порівняльний зворот). Багато є в тобі щедрот, моя Вкраїно чорноброва (відокремлюється звертан­ ня). І лиш народ тоді народ, як є у ньо­ го рідна мова (кома між частинами складного речення).

очі (односкл., неознач.-особ.). їх можна обдурити, обвести круг пальця (односкл., безособ.). їм можна навішати локшину на вуха (односкл., безособ.). Кажемо (односкл., означ.-особ.), що пробігли три кола на стадіоні, а насправді пробігаємо тільки два (односкл., означ.-особ.). Про окозамилювання прийнято говорити в ділових сферах (односкл., безособ.), де існують звіти, перевірки. Це коли в газетах, по радіо, на телебаченні кажуть (односкл., неознач.-особ.), що школи забезпечені новими підручниками, а ми вчимося за старими? • Заплющувати очі на щось — навмис­ но не звертати уваги на щось; вби­ рати очі — приваблювати красою, яскравістю, привертати увагу; мозо­ лити очі — набридати кому-небудь

4 0 0 . Коли каж уть замилювати очі

(односкл., неознач.-особ.), ні в кого не виникає й гадки про мило (односкл., безособ.). А в мене виникає (односкл., безособ.).: спробуй замаж милом очі (односкл., означ.-особ.). — що ти поба­ чиш? Хіба що плакатимеш (односкл. означ.-особ.), а за сльозами нічого й не побачиш... (односкл., означ.-особ.). А плакати доводиться тим, кому замилюють

403.

— Гур-гур-гур! — весело гурко­ тів автобус. Сергійко, сидячи в м’якому кріслі, пильно розглядав малюнки в новенько­ му журналі «Ющш технік України». Аж ось і зупинка. Двері, скрипнув­ ши, розчинилися, і до салону зайшла тітонька. — Сідайте будь ласка — сказав, під­ хопившись, Сергійко. — Велике тобі спасибі, — сказала тітонька, сідаючи на місце, щойно ним звільнене. На сусідній вулиці автобус знову зу­ пинився. Зайшла старенька. — Сідайте, бабуню, — підвелася ті­ тонька.

a

на вишитому рушникові. Далекий предок наш, погамувавши свій голод хлібом, відчув спрагу кра­ си. (Розповід., неокл., просте, двоскл., пошир., повн., ускл. відокремл. обста­ виною)

ду-

U z.

398 . Поетичний символ України — хліб


— Дякую, — сказала бабуся й, по­ легшено зітхнувши, сіла. А Сергійкові стало так приємно, ні­ би“це він поступився бабусі місцем.

404. 1-б,2-а,3-в 405... . Заклопотані люди снували туди

S

й сюди, наче працьовиті мураш ки в муравлиську. Там продавалося все: від телевізорів, відео та супутникових антен до мобільних телефонів, комп’ютерів і телефаксів. Альберто, показуючи на велетенську вітрину, мовив: — Ти бачиш перед собою двадця-

те століття, Софіє. Нині відбувається протилежний процес, вибух навпаки. А сьогодні ми можемо, перебуваю чи в будь-якій точці планети, зчи­ тувати людську мудрість з екрана комп’ютера.

407. Способу дії: приємно, ніжно, тихо, добре, по-іншому, прямо, спершу, зазвичай, повільніше, довше, частіше, рідше, напохваті, надовше, мимохідь, подумки, враз Часу: щоденно, пополудні Місця: навколо

D tvi

408.

Оповідання

Художній

Інформування кого-небудь про що-небудь Повчання Інформування кого-небудь про що-небудь

U z.

Художній, публіцистичний Доповідь Науковий, публіцистичний Художній Байка Оголошення Офіційно-діловий Нарис

Розповідь про певний (рідко декілька) епізод 3 життя одного (іноді кількох) персонажа Опис або аналіз чого-небудь

417. Масштаб, силует, забудова, споруда, архітектура, стиль, модерн, класицизм, мавританський стиль, пропорції.

a

U z.

co

419.

• Наявність багатства найрізноманіт­ нішої лексики, переважно конкретно-чуттєвої (назви осіб, речей, дій, явищ, ознак), • уживання емоційно-експресивної лек­ сики (синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів), • формування індивідуального стилю митця, • поширене застосування дієслівних форм: родових (у минулому часі й умовному способі); особових (у тепе­ рішньому й майбутньому часі дійсно­ го способу); у наказовому способі, • широке вживання речень різноманіт­ них типів, синтаксичних зв’язків, особливості інтонування та ритмоме­ лодики, 4 • представлено стилістичні фігури: ри­ торичні питання, безсполучниковість. 421 . Покровський собор у Харкові — один із кращих пам’ятників українсь­ кої архітектури XVII сторіччя.

Здавна фасади дерев’яних будівель обшивали дерев’яною вагонною, потім ретельно фарбували, а цегляні будинки штукатурили і теж фарбували. Витон­ чена 25-метрова колона Помпея з чер­ воного граніту височіє в Александрії. Капітель іонічного ордера, який склав­ ся наприкінці VII ст. до н. е., мала ехін з двох витончених завитків і щедро декорованого карниза. Галереї у виг­ ляді палацових залів з однією стіною у вигляді суцільного ряду великих вікон з ’явилися на початку XVI ст. і набули особливого поширення в сти­ льову епоху бароко. Розподіл інтер’єру на нефи поруч опор виникло в давньог­ рецьких храмах. У Київській державі основним видом внутрішнього мистец­ тва оформлення храмів була фреска.

439. Ток-шоу — вид телепередачі, в якому один або кілька запрошених учасників ведуть обговорення пропоно­ ваних ведучим тем. Реаліті-шоу — це телепередача, яка відтворює реальність :глядачі спостері-


S

гають за учасниками, що містяться в певні обставини і діють в них. Журналістське розслідування — до­ кладне дослідження якоїсь мало вив­ ченої, закритої або ретельно прихова­ ної теми, в процесі роботи над якою доводиться долати небажання певних структур надати інформацію, що ціка­ вить журналіста. «Круглий стіл» — захід, на яке за­ прошуються експерти та фахівці з різ­ них сфер діяльності для обговорення та вироблення якихось рішень з акту­ альних питань. Репортаж — матеріал з місця подій. • Журналістське розслідування як жанр представлене на телебаченні різними програмами, як-от: «Кримі­ нал», «Без табу», «Подвійний доказ». «Батьки та діти», «Сімейні драми», «Знову разом», «Від пацанки до па­ нянки» — ці реаліті-шоу мають вели­ ку популярність у телеглядачів.

455. Коли я слухав пісню, у мене виникло бажання записати її слова. Увійшовши у кімнату, я побачив, що сестра сиділа і читала книгу. Коли ми сиділи у парку, до нас підійшли учні з сусідньої школи. Опрацювавши певні архівні матеріали, я дізнався про події на Херсонщині. Коли я під’їхав до станції, у мене злетів капелюх. 467. О, яка це радість — дарувати! О, як добре — щастя всім нести!

a

U z.

co

U

z.

D tvi

Сич 8 Klass Svit-Dz.Ucoz.Ua  

Сич 8 Klass Svit-Dz.Ucoz.Ua

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you