Issuu on Google+

Adaptacja (noun) 1 przystosowanie do innego użytku адаптація: zaadaptowanie budynku mieszkalnego na hurtownię адаптація житлового помешкання під склад; 2 dziedziczne zmiany budowy i funkcji organizmów, dostosowujące organizm do życia w danym środowiskuадаптація; 3 przystosowanie się do nowego środowiska społecznego: adaptacja małego dziecka do przedszkola адаптація малої дитини до дитячого садка [łac. adaptatio– przystosować] Aktywność (noun) 1 skłonność, zdolność do intensywnego działania, do podejmowania inicjatywy; czynny udział w czymś активність: aktywna działalność активна діяльність; 2 w chemii miara zdolności substancji do reagowania; pozorne efektywne stężenie substancji w roztworze lub w mieszaninie gazowej активність; 3: wielkość umożliwiająca zastosowanie funkcji termodynamicznych, obliczonych dla układu doskonałego, do układów rzeczywistych активність: fenomenologiczne pojęcie potencjału chemicznego i aktywności składnikówфеноменологічне поняття хімічного потенціалу і активності елементів Inteligencja 1 (noun) umysłowa zdolność do postrzegania, analizy i optymalnej (lub zbliżonej do optymalnej) adaptacji do zmian otoczenia. інтелект: Inteligencja emocjonalna емоційний інтелект; 2 rodzaj szczególnej sprawności umysłowej: Inteligencja płynna рухомий інтелект;3 nazwa warstwy społecznej będąca głównym nośnikiem kultury narodowej: inteligencja wiejska XIX wieku сільська інтелігенція ХІХ століття [ łac. intelligentia - zdolność pojmowania, bystrość] Komuna (noun) 1 zespół ludzi łączących się w celu współżycia na zasadzie wspólnoty majątkowej i pracy комуна, спільнота; 2 potocznie używane określenie partii komunistycznej, komunizm, komuniści комуна Metoda (noun) 1 imię żeńskie pochodzenia greckiego, żeński odpowiednik imienia Metody Мефодія; 2 podprogram składowy klasy, którego zadaniem jest działanie na rzecz określonych elementów danej klasy lub klas z nią spokrewnionych Метод: metoda wirtualna віртуальний метод; 3 całokształt sposobów badawczego docierania do prawdy i pojęciowego przedstawiania jej Метод: metoda nagradzania i karania метод нагородження і покарання [grec. methodos - "kroczący właściwą drogą"] Pedagogika (noun) nauka o edukacji, wychowaniu i wykształceniu człowieka przez całe jego życie педагогіка: działalność pedagogiczna педагогічна діяльність [grec. "pais, paidos" -dziecko i grec. "ago/ere" - prowadzić.] Rozwój (noun) 1 długofalowy proces przemian розвиток розвиток: rozwój gospodarczy економічний ровиток; 2 zespół przemian zachodzących w ciągu życia organizmu: rozwój organizmu, ontogeneza розвиток організму, онтогенез; 3 ukierunkowany proces, w wyniku którego następuje ciągły wzrost pewnych istotnych zmiennych розвиток: rozwój społęczny суспільний розвиток Seminarium (noun) 1 zajęcia dydaktyczne dla studentów starszych lat mające na celu pogłębienie wiedzy z wybranej dziedziny семінар: seminarium magisterskie магістерський семінар; 2 kościelny zakład dydaktyczny, kształcący kandydatów do stanu duchownego семінарія:seminarium rzymo-katolickie римськокатолицька семінарія Tolerancja (noun) 1 postawa wykluczająca dyskryminację ludzi, odznaczająca się poszanowaniem poglądów, zachowań i wyglądu innych ludzi, a także ich samych толерантність: tolerancja różnych orientacji seksualnych oraz odmiennych światopoglądów толеранція різних сексуальних орієнтацій і відмінного світогляду; 2 oporność organizmu na szkodliwe czynniki środowiskowe толерантність: Tolerancja leków - odporność lub niewrażliwość organizmu na skutki uboczne stosowanych leków толерантність ліків - імунітет або невразливість організму на побічну дію ліків, які вживались [łac. tolerantia – „cierpliwa wytrwałość”; od łac. czasownika tolerare – „wytrzymywać”, „znosić”, „przecierpieć”] Wychowanie (noun) 1 całokształt procesów i oddziaływań zachodzących w toku wzajemnych relacji między dwiema osobami, pomagających im rozwijać własne człowieczeństwo виховання: wychowanie dorastającego pokolenia виховання підростаючого покоління; 2 nabycie usprawnień do czynów odpowiadających naturze ludzkiej i jej przeznaczeniu przyrodzonemu i nadprzyrodzonemu виховання: wychowanie mistrza виховання майстра своєї справи


Метод (noun) систематизована сукупність кроків, дій, які необхідно вчинити, щоб вирішити певну задачу або досягти певної мети metoda: авторський метод дослідженя autorska metoda badawcza [ др.греч. µέθοδος — шлях дослідження або пізнання, от µετάδός - шлях, спосіб] Адаптація (noun) анатомічна структура, фізіологічний процес, реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в процесі еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму adaptacja, przystosowanie: адаптацією є відозміна поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі adaptacją jest zniama reakcji zachowania organizmu w odpowiedzi na zmianę otaczającego środowiska Активність (noun) 1 активність елемента розчину, тобто ефективна (уявна) концентрація компонентів з урахуванням різних взаємодій між ними в неідеальному розчині aktywność; 2 міра або ступінь здатності людини до реакції, взаємодії, участі в тому чи іншому процесі aktywność: вчитель повинен активно включатись в навчально-виховний процес nauczyciel powinien aktywnie angażować się w proces edukacyjno-wychowawczy Виховання (noun) 1 Дія за значенням виховувати , виховати wychowanie: Нове виховання — течія в педагогіці (виникла наприкінці 19 ст.), представники якої вважали, що вчитель повинен спиратись у навчанні та вихованні дітей на їхній досвід, поважати їхні індивідуальність і самостійність. Nowe wychowanie - prąd w pedagogice (powstał w końcu 19 stulecia), przedstawicieli którego uznawali, iż nauczyciel w nauczaniu i wychowaniu dzieci powinien opierać się na ich doświadczenie, szanować indywidualność i samodzielność; 2 Сукупність знань, культурних навичок, поглядів, що становлять загальний рівень духовного розвитку людини і є наслідком систематичного впливу, навчання wychowanie, kształtowanie, wspomaganie rozwoju Комуна (noun) 1 група людей, які поєднуються з метою спільного проживання на принципах спільного маєтку і праці komuna; 2 поточне окреслення комуністичної партії, комунізм, комуністичний komuna Мотив (noun) 1 динамічний процес фізіологічного и психологічного плану, який керує поведінкою людини, визначає її спрямованість, організованість, активність і стійкість. В науці часто визначається як «опредмечена потреба» motyw, bodziec, stymuł: її вчинок мотивований бажанням самоутвердження jej ddziałanie motywowane chęcią samoutwierdzenia się; 2 характерний елемент, який постійно використовується в небудь творі, наприклад, в картині, вишивці, орнаменті motyw: у вишитій сорочці використано мотиви квітів і рослинного орнаменту w haftowanej koszuli wykorzystano motywy kwiatów i ornamentu roślinnego [ лат. moveo — «рухаю», фр. motif — «мотив»] Педагогіка наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини — про зміст, форми і методи виховання, освіту і навчання pedagogika: Основними категоріями педагогіки як науки є: формування особистості, виховання, освіта, навчання і інші podstawowymi pojęciami pedagogiki jako nauki są: kształtowanie osobowości, wychowanie, oświata, nauczania i inne [грец. παιδαγωγική — майстерність виховання] Розвиток Необоротна, Спрямована, Закономірна Зміна Матеріальних І Ідеальних Об'єктів rozwój Толерантність (noun) Здатність переносити великі дози отрут або ліків без шкоди для організму. tolerancja: Імунологічна толерантність — специфічний стан організму tolerancja imunologiczna właściwości specyficzna organizmu Інтелект (noun) Розум, здатність людини до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів Inteligencja: Штучний інтелект — здатність обчислювальної системи моделювати процес мислення людини через виконання функцій, притаманних лише інтелекту людини. inteligencja sztuczna zdolność systemu do modelowania procesu myślenia człowieka za pomocą wykonania funkcji, charakterystycznych tylko dla inteligencji człowieka


słownik polsko-ukraiński