ліцензування, митне регулювання та в інших схильних до корупції сферах. • Увести в законодавство та сприяти реалізації юридичного обов’язку і чітких правил щодо повідомлення про корупційні правопорушення внутрішніми та зовнішніми аудиторами. Упродовж звітного періоду системних заходів із боку державних органів щодо встановлення діалогу з бізнесом в контексті підвищення обізнаності про ризики корупції вжито не було. Окремі проблемні питання розглядалися за участі представників уряду на тематичних зустрічах таких бізнес-асоціацій як Український союз підприємців і промисловців, Американська торговельна палата (АСС), Торгово-промислова палата та Європейська бізнес асоціація (ЕВА), які й ініціювали подібні засідання. Посадовці періодично беруть участь у різних бізнес-форумах, організованих вітчизняними й іноземними компаніями, під час яких намагаються уникати відкритого діалогу з бізнесом у питаннях протидії корупції. З іншого боку - бізнес дуже обережно порушує публічні дискусії з цього приводу, тому що відверте оприлюднення корупційних даних може негативно позначитися на їх подальшій діяльності, в тому числі через додатковий тиск з боку держорганів. Сприяти посиленню діалогу влади та бізнесу в антикорупційній діяльності мала б Національна антикорупційна стратегія на 2011-2015 рр. та Державна програма запобігання і протидії корупції на 2011-1015 рр. Однак, в цих документах і, зокрема, в спеціальному розділі «зниження рівня корупції у приватному секторі» не передбачено конкретних заходів щодо посилення діалогу між владою та бізнесом у напрямку протидії корупції, тоді як сама реалізація цих документів, за висновками незалежного громадського моніторингу, є неефективною. Крім того, навіть в офіційних щорічних звітах, підготовлених Міністерством юстиції, про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції за 2011 та 2012 роки відсутня інформація про взаємодію влади та бізнесу у сфері боротьби з корупцією. Прикладом відсутності належного й завчасного збору порад від бізнесу щодо реформування відповідного законодавства слугує новий податковий кодекс, початковий проект якого не лише викликав низку публічних невдоволень з боку бізнесу й бізнес-асоціацій, а й призвів до проведення підприємцями тривалих вуличних акцій щодо відстоювання своїх законних інтересів і прав. Як свідчить практика, потужні компанії стимулюють подання уряду пропозицій щодо реформування відповідного законодавства через офіційні письмові звернення бізнес-асоціацій та інших лобістських структур, членами яких вони є. В потрібних випадках зміни до законодавства проводяться через тих чи інших народних депутатів, які в Україні мають право законодавчої ініціативи. Однак, закон про лобізм в Україні досі відсутній. А середній і малий бізнес за великим рахунком позбавлені реальної можливості одноосібно впливати на зміни відповідного законодавства. В Україні було запроваджено урядову електронну (ps@kmu.gov.ua) й телефонну «гарячу лінію» (0-800-507-309) з бізнесом, а також подібні «гарячі лінії» в Міністерстві внутрішніх справ (skarga@mvsinfo.gov.ua ) і Державній податковій службі (gromada@sta.gov.ua). На них підприємці можуть надавати свої пропозиції чи поскаржитися на дії представників виконавчої влади, в тому 66
Оцінювання стану виконання Україною антикорупційних рекомендацій ОЕСР