Page 1

http://sivertime.com.ua  e-mail: despravda@ukr.net

№ 14 (417) 16 лютого 2013, субота ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

Опалення подорожчає на 30%?

стор.2

« у ч и т е л ь р о к у-2 0 1 3 »

Робота вчителя не закінчується,

коли пролунає дзвоник з уроку

Нова редакція Закону «Про зайнятість населення»: як зміниться ситуація з безробіттям на Чернігівщині?

стор.3

Фото Віктора КОШМАЛА

Лікарі рятують людей, а лікарню – Іван Куровський

стор.4–5 Менським листоношам довіряють навіть таємниці

З дітьми в нашій країні працюють сотні тисяч педагогів. Це одна з найбільш творчих професій, бо робота вчителя не закінчується, коли пролунає дзвоник з уроку. Педагоги – це перші наставники, які пробуджують молодий талант, бережуть кожну добру рису в характері й поведінці своїх вихованців. Нещодавно таких вчителів вшанували у Чернігові.

О стор.8

бласний етап Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2013» тривав два дні, впродовж яких двадцять два вчителі з міст і районів області демонстрували свою майстерність у номінаціях: інформатика, фізика, французька мова, музичне мистецтво та російська мова. Також конкурсанти виконували творчі завдання з психології та педагогіки, давали відкриті уроки у школах Чернігова. Всіх лауреатів і переможців нагородили дипломами, грошовими преміями та цінними подарунками. Одним із лауреатів конкурсу став учитель музичного мистецтва Чернігівського лі-

цею №15 Сергій Маховка. Він продовжує вчительську династію. Його бабуся Ольга Галькевич була директором школи у райцентрі Машівка Полтавської області. До речі, дружина пана Сергія Вікторія та його брат В’ячеслав теж учителюють. – На конкурсі водночас і складно, і цікаво, – каже переможець. – Було чому повчитися. З колегами ми обговорювали новітні технології, які можна використовувати у навчальному процесі, зокрема мультимедійні. Та все ж дійшли висновку, що «живе» виконання музичних творів – найкраще.

– Чому Ви обрали таку професійну стежину? – Так життя підказало, – усміхається Сергій Маховка. – Коли був у четвертому класі, сам записався до музичної школи на клас баяна. Згодом вступив до педагогічного вузу, тож учителюю. – На які нові звершення надихає почесна нагорода? – Отримувати диплом було напрочуд приємно і відповідально. Тож надалі не збираюся зупинятися на досягнутому і працюватиму ще старанніше. Ірина ОСТАШКО


2

№ 14 (417) 16 лютого 2013, субота http://sivertime.com.ua

Перспективи

Ідею європеїзації маємо втілити на прикладі малих міст Чернігівщини Чого нині бракує територіальним громадам міст і селищ, щоб стати самодостатніми суб’єктами врядування, принаймні, у вирішенні повсякденних проблем? Насамаперед власних коштів або можливості самостійно концентрувати ресурси для розвитку.

З

аважає ще пасивність членів громади в управлінні населе­ ними пунктами, а також те, що немає ефективних механізмів організації співпраці між ними. Не вистачає результативних планів ді­ яльності, інтелектуального капіталу для розробки стратегій розвитку, які б можна було узгодити з дер­ жавною та реґіональними. Бракує, зрештою, й досвіду у деяких ни­ нішніх керівників територіальних громад щодо залучення інвести­ цій, використання наявних ресур­ сів. Та й інерція старого мислення в управлінні виконкомами рад ще дає про себе знати. Справді, існуюча модель форму­ вання бюджетів малих міст і селищ не дає жодних шансів для їх роз­ витку через постійне недофінан­ сування. Не задоволені як донори, так і територіальні громади. І навіть чинна державна програма підтрим­ ки малих міст до 2015 року не ви­ рішує проблеми. За цих умов авто­ ритет та ініціатива очільника місь­ кої чи селищної громади набуває непересічного значення. Сьогодні вони все активніше беруть участь

на конкурсних засадах у проектах різних зарубіжних і вітчизняних організацій та фондів, зокрема у проекті ООН «Місцевий розви­ ток, орієнтований на громаду», у Всеукраїнському конкурсі проек­ тів та програм розвитку місцево­ го самоврядування. А це додаткові фінансові ресурси для конкретних завдань і, звичайно ж, обнадійливі результати, про що наша газета не раз інформувала. І ось ще один цікавий проект. Минулого понеділка голова облдер­ жадміністрації Володимир Хоменко, голова обласної ради Анатолій Мель­ник та керівник представни­ цтва Фонду Ганса Зайделя (ФРН) в Україні Сергій Загорний підписали Протокол намірів щодо реалізації освітнього проекту за міжнародної участі «Сталий розвиток малих міст Чернігівської області». Він, до речі, розрахований на два роки – ниніш­ ній і наступний та призначений для міських (районного значення) та селищних голів, відібраних за ре­ зультатами анкетування. Навчатимуть німецькі виклада­ чі-практики, зокрема керівник уп­

равлін­ ня економіки та розвитку м. Кемп­тен (Баварія) Ріхард Шисль та провідні українські фахівці. Пер­ ший, ознайомчий, семінар відбувся минулого понеділка у конференцзалі обласної ради. Крім фахівців, у ньому взяли участь й очільники 26-ти відібраних із 42-х територі­ альних громад міст і селищ області. Мета десяти семінарів, як передба­ чено проектом, – оволодіння євро­ пейськими інструментами плануван­ ня розвитку територій, залучення ін­ вестицій для реалізації таких планів, запровадження європейських стан­ дартів в управлінні містом і селищем у наданні муніципальних послуг.

Та р и ф и

Опалення подорожчає на 30%? До кінця нинішнього опалювального сезону тарифи на тепло для населення в Україні можуть збільшитися на 30%. До того ж, чиновники пропонують штрафувати тих, хто перейшов на індивідуальне опалення.

П

ричина? Нинішні тарифи для населення на тепло­ ву енергію, на їхню думку, становлять лише 70% собівартості послуг. А щоб досягти економічно обґрунтованого рівня, плата за обігрів однокімнатної квартири, мовляв, має збільшитися на 75 гривень – до 303-х гривень, двокімнатної – з 333-х гривень до 443-х, а мешканці трикімнатної квартири мають платити не 441, а 587 гривень. «Щоб абоненти теплопостачання масово не відмовлялися від послуги, чиновники вирішили ускладнити порядок переходу на індивідуальне опалення та ввести штрафи для тих, хто самовільно відключився від теплових мереж, – пише «Економічна правда». – Нацкомпослуг опублікувала законопроект, у якому запропоновано внести зміни до закону «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», а також до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення». Згідно з документом за несанкціоноване відключення від теплових мереж передбачено штраф, що становить від ста до 150-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7–2,5 тис. гривень). Крім того, власникові квартири з нелегальним котлом треба буде за свій рахунок відновити в по­ чатковому вигляді систему централізованого опалення. А от за самовільне підключення до системи, що припускає безкоштовне користування послугою, загрожує штраф набагато менший – від 5-ти до 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85–340 гривень). Законопроект також передбачає штраф 425–850 гривень для тих споживачів, які відмовлять представникам теплопостачальної організації у доступі до індивідуальних теплових установок або лічильників, йдеться в повідомленні. Таке жорстке регулювання переходу громадян на автономне опалення чиновники пояснюють тим, що «автономізація» призведе до руйнування системи централізованого теплопостачання як цілісного комплексу. Крім того, масова установка котлів, на їхню думку, екологічно небезпечна. Згідно з чинним законодавством, перейти на автономне опалення можна мешканцям тільки всьо­ го будинку одразу, і лише в тому випадку, коли таку можливість передбачено системою теплопос­ тачання населеного пункту, яку мають затвердити органи місцевого самоврядування.

http://sivertime.com.ua

Словом, ставиться завдання досягти в наших містах таких же результатів, як у баварських, завдяки європеїзації муніципального управління. Протягом двох днів учасники семінару ознайомилися з експер­ тами, цілями та методологією про­­ екту, заслухали міських голів Жовк­ви Дніпропетровської області Петра Вихопня та Кам’янки-Бузької Львівської Олега Омеляна про до­ свід їхньої співпраці з Фондом Зайделя. Керівник управління еко­ номіки та розвитку міста Кемптен Ріхард Шисль розповів про осо­ бливості сталого розвитку міста, інструменти забезпечення цього,

ресурси територіальної громади, які є основою її розвитку, а також про те, як підвищити конкуренто­ спроможність міста. Зрозуміло, як зазначив перший заступник голови обласної ради Іван Коробка, відкриваючи озна­ йомчий семінар, участь у цьому проекті голів міських і селищних рад покладає на них особливу від­ повідальність перед територіальни­ ми громадами. Справді так. Шукати і знаходити, ініціювати і реалізову­ вати, навчатися чужому і свого не цуратися побажаймо їм і ми! Олекса ДОРОШ Фото Віктора КОШМАЛА

м од е р н із ує м о

Сільгоспвиробники надають перевагу техніці закордонного виробництва Минулого року сільгоспвиробники області закупили 839 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання на 354,1 мільйона гривень, що в 1,4 раза більше ніж у 2011 році. Про це повідомила прес-служба департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації.

Д

ля галузі рослинництва закуплено трактори, комбайни, жниварки, косарки, ґрунтообробна та посівна техніка, машини для внесення добрив, обприску­ вачі тощо. Для тваринництва придбано доїльне обладнання, а також облад­ нання для утримання ВРХ, свиней, птиці, техніка для кормоприготування та інше. Сільгоспвиробники надають перевагу техніці закордонного виробництва: у 2012 році її закупили на 270,6 млн грн, а вітчизняної – на 83,5 млн грн. Найбільше коштів на придбання техніки та обладнання минулого року витратили господарства Бобровицького (67,9 млн грн), Срібнянського (67,7 млн грн) та Чернігівського (34,4 млн грн) районів.

М

З р е д а к ц і й н ої п о ш т и

Не їдеш, а мучишся...

ова про автомобільну дорогу з Семенівки через Холми до обласного цент­ ру. П’ятнадцятикілометровий відрізок шляху від Холмів (Корюківський р-н) до автостанції Хлоп’яники (Сосницький р-н) автобус долає майже годину. Невдоволені пасажири, а ще більше – водії. Судіть самі. Трасу не чистили від снігу, відколи настала зима. Асфальтове покриття у вибоїнах і ямах. До того ж, дорога вузька, а рух інтенсивний. Крім автобусів, по ній рухаються великовагові фури, що прямують до митниці. Таке враження, що чиновники від «Чернігівавтодору» забули: і в глибинці людям треба добиратися до міста у справах. Микола ОЛІФІРЕНКО, водій автобуса з багаторічним стажем «Чернігівавтотехсервісу»


№ 14 (417) 16 лютого 2013, субота http://sivertime.com.ua

3

ЗА К О Н ОД А В Ч І Н О В А Ц ІЇ

Нова редакція Закону «Про зайнятість населення»:

як зміниться ситуація з безробіттям на Чернігівщині? Зміни в Законі «Про зайнятість населення», які набули чинності першого січня нинішнього року, містять деякі позитивні зміни як для роботодавців, так і для працівників. Можна сказати, що держава зробила крок назустріч бізнесу і чесним нарахуванням заробітних плат тим українцям, що працюють. До того ж, закон передбачає стимулювання деяких професій на селі, щоправда яких саме, Уряд ще не визначив. Власне, низка норм документа поки що так і не отримала дієвої реалізації, оскільки і досі немає належної підзаконної нормативноправової бази.

Для молоді – підйомні та житло, для 45-річних – «ваучер» Незважаючи на те, що низка норм нової редакції закону дублює існуючі положення, деякі позитивні зміни в цьому документі виділити можна. Так, наприклад, передбачено компенсацію роботодавцям єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. – Працевлаштовуючи на нові робочі місця не менше ніж два роки громадян, які належать до категорії, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (тих, кому до пенсії за віком залишилося менше ніж 10 років; молоді, яка вперше отримує робоче місце; інвалідів), роботодавець щомісяця впродовж року отримуватиме компенсацію фактичних витрат на рівні єдиного соціального внеску, – каже перший заступник директора Чернігівського обласного центру зайнятості В’ячеслав Бєлогура. – Ті роботодавці, які протягом року забезпечували створення робочих місць та виплачували зарплату не нижчу ніж три мінімальні заробітні плати, у наступному році матимуть право на компенсацію фак-

брали участь у роботах з благоустрою населених пунктів, надавали допомогу особам похилого віку, ветеранам війни та праці, працювали у сільському та лісовому господарствах, – розповідає далі чиновник. – Загалом до активних форм сприяння зайнятості було залучено 35,6 тисячі незайнятих громадян (68,9 відсотка тих, хто перебуває на обліку). Доречно зауважити, що однією з новацій, передбачених ст. 31 цього Закону, є зміни у порядку організації та фінансування громадських робіт. У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт фінансування їх надходитиме пропорційно рівними частинами за кошти місцевих бюджетів та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Ця норма Закону передбачає закладення коштів на організацію та проведення громадських робіт у річних кошторисах органів місцевого самоврядування. Перший заступник директора Чернігівського обласного центру зайнятості В’ячеслав БЄЛОГУРА

тичних витрат, яка становить 50 відсотків від суми нарахованого єдиного соціального внеску за відповідну особу. Згідно з новою редакцією закону компенсацію єдиного соціального внеску виплачуватимуть роботодавцю за умови створення нового робочого місця. – Законом передбачено, що надання житла та одноразова допомога молодим фахівцям, які погодилися працювати у сільській місцевості, буде профінансовано з Державного бюджету у порядку та за переліком професій, затверджених Кабміном, – каже чиновник обласного центру зайнятості. – Тобто, держава визначить пріоритети для залучення фахівців у сільську місцевість. Серед суттєвих новацій, які вже діють, – надання статусу безробітного з першого дня реєстрації у центрі зайнятості, а не як раніше – з восьмого. Однак виплата допомоги з безробіття призначається з восьмого дня після надання статусу безробітного. Щодо цього, то жодних змін не відбулося. Також зросла і максимальна виплата допомоги з безробіття. Якщо раніше вона не перевищувала середньомісячну заробітну плату в області, то нині становить не більше ніж чотири прожиткових мінімуми для працездатної осо-

би (сьогодні такий прожитковий мінімум 1147 гривень). – Це суттєвий крок назустріч як роботодавцям, так і найманим працівникам, оскільки розмір допомоги з безробіття відтепер залежить від розмірів страхових внесків, – пояснює В’ячеслав Бєлогура. – Закон також розширив коло малозахищених осіб. Крім того, безробітні, старші 45-ти років зі страховим стажем понад 15 років, отримають право на «ваучер» на навчання за професіями, які користуються стабільним попитом на ринку праці.

Нові підходи до фінансування громадських робіт В умовах нестачі робочих місць для постійної зайнятості особливого значення набувають громадські роботи. Участь у них мотивує людину до праці, змінює її уявлення про належну роботу і є джерелом додаткового прибутку та засобом переходу до постійного працевлаштування. – Громадські роботи приносять суспільну користь і сприяють соціально-економічному розвитку територій. До участі в них відповідно до укладених договорів за минулий рік залучено 10,2 тисячі осіб, – каже В’ячеслав Бєлогура. – Безробітні

Закон є, але чи працює? Підсумовуючи основні новації законодавства про зайнятість, зауважимо, що, на думку міжнародних експертів, цей закон – одне з найсучасніших рішень у Європі. Там навіть мають намір оприлюднити український закон, щоб інші країни могли ознайомитися з підходами нашого уряду до вирішення проблем безробіття. Від цих положень виграють і роботодавці, і претенденти, адже можливість економії ЄСВ (єдино-

го соціального внеску) стимулює офіційне оформлення трудових відносин та виплату «білих» зарплат. Крім того, законопроектом передбачено розробку державних цільових програм щодо створення нових робочих місць, але ефективність такого інструменту можна буде оцінити тільки після його впровадження. Наразі порядок компенсації єдиного внеску, як і його розмір, не визначено. Залишаються декларативними і так звані підйомні для молодих фахівців, що погодились працювати у сільській місцевості (згідно із законом це 10 мінімальних заробітних плат). Таких пріоритетів держава поки що не визначила, оскільки немає відповідної постанови Кабміну із затвердженим переліком професій та спеціальностей. Незрозумілою залишається і ситуація з «ваучером» на безкоштовне навчання, порядку отримання якого на сьогодні також немає. Відомо лише, що навчання цієї категорії безробітних відбуватиметься за кошти Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття. Якщо вартість навчання буде меншою ніж максимальна сума, визначена для цього, все навчання держава оплатить із Фонду. Тож сказати, що запропоновані нововведення кардинально змінять ситуацію із зайнятістю населення, безумовно, не можна. Нині немає підзаконної нормативноправової бази та порядків застосування цих змін, тож неможливо спрогнозувати, як вплинуть новації на ринок праці. Головне, щоб уведені норми згодом отримали дієвий механізм реалізації.

ДОВІДКА

Ринок праці мовою цифр У січні–грудні 2012 року на обліку в центрах зайнятості області перебувало 51,6 тисячі незайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 3,8% менше ніж за аналогічний період минулого року. За звітний період у банку даних обласної служби зайнятості налічувалося 28,3 тисячі вакансій від 5,8 тисячі роботодавців. На початок січня 2013 року актуальними були 1,3 тисячі вакансій, на кожну з яких претендувало 12 незайнятих осіб. На 1 лютого 2013 року на обліку в центрах зайнятості області перебувало 17,4 тисячі безробітних громадян, рівень зареєстрованого безробіття становив трохи більше двох відсотків від кількості постійного населення працездатного віку. Віталій НАЗАРЕНКО Фото автора

http://sivertime.com.ua


4

№ 14 (417) 16 лютого 2013, субота http://sivertime.com.ua

Лікарі рятують людей, а лі Н о тат к и з п р и в од у

У найвіддаленіше село Макіївка, що у Носівському районі, на сход села, під час якого мали розглядати питання закриття стаціонарного відділення місцевої дільничної лікарні, окрім макіївців та пустотинців, завітали й представники районного керівництва, журналісти, а також народний депутат України Іван Куровський. Він приїхав сюди, аби заспокоїти людей: «Ніхто вашу дільничну лікарню не закриє. Це я вам обіцяю!» Коли селяни почули такі слова, у декого з них з’явилися на очах сльози, хтось радісно усміхався, дехто пошепки промовляв: «Дякуємо!», інші піднімалися з місця і гучно аплодували.

У

минулому номері «Деснянки вільної» у статті «Закриття сіль­ ських лікарень – людський біль» ми навели кілька рядків із листа від жителів сіл Макіївка та Пустотине Носівського райо­ ну, адресованого народному депутату України Івану Куровському. Підписалися під зверненням понад 700 людей. У своєму послан­ ні селяни з останньою надією просили допомогти вирішити ду­ же важливе для них питання – посприяти, аби стаціонарне від­ ділення Макіївської дільничної лікарні не закрили. Втім, ліквідація стаціонарів та перепрофілювання медичних за­ кладів чи не в кожному районі Чернігівщини Івану Куровському болить уже давно. Він також неодноразово заявляв, що будь-які дії щодо зменшення обсягів надання медичної допомоги та ско­ рочення мережі закладів охорони здоров’я суперечать статті 49 Конституції України. Отож скласти руки й чекати, коли медици­ на на селі зникне, Іван Іванович, звісно, не міг. Так, 6 грудня ни­ нішнього року було зареєстровано проект Закону «Про введен­ ня мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я», який ініціювали народні депутати Іван Куровський та Олег Ляшко. Нині законопроект направлено на розгляд Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я. Якщо його підтримає більшість народних обранців у Парламенті, наші громадяни отримуватимуть вчасну і якісну медичну допомо­ гу, пацієнтам не доведеться їхати світ за очі у районні полікліні­ ки, тяжкохворі не помиратимуть удома, не дочекавшись лікарів, а медики не шукатимуть собі роботу.

Лікарні – бути, і лікарю – також! – Залишити без уваги ваше звернення просто не міг, – звернувся Іван Куровський до присутніх у залі. – Шукав підтримки у Прем’єр-міністра України Миколи Азарова, у Міністерстві охорони здоров’я, зустрічався з головою Чернігівської облдержадміністрації Володимиром Хоменком, головою Носівської райдержадміністрації Анатолієм Красносільським, Макіївським сільським головою Петром Бакланом. Переконаний: без підтримки обласної, районної і місцевої влади мої зусилля не будуть такими ефективними. Розумію, нині наша держава переживає скрутні часи, – каже далі народний обра­ нець, – але потрібно економити не на медицині. Якщо реформи не розуміють і не сприймають люди – це, вважаю, крок назад. Запевняю, ніхто вашу дільничну лікарню не закриє. Це я вам обіцяю! Навпаки, медичний заклад потрібно зберегти. І нехай у Макіївці поки немає лікаря-терапевта, та, сподіваюся, це кадрове питання ми спільно вирішимо. Як зазначив Іван Куровський, про закрит­ тя медичних закладів на селі не може бути й мови. Навпаки, на потреби лікарень, амбу­ латорій, ФАПів треба виділяти більше коштів. І, на жаль, нині сільським закладам охорони здоров’я альтернативи немає. Натомість є погані дороги, застарілі автомобілі швидкої допомоги, нерозширені районні чи міські лікарні, де недостатньо ліжко-місць для па­ цієнтів із сіл. Народний депутат сподівається, що його колеги у Парламенті проголосують за про­ ект Закону «Про введення мораторію на лік­ http://sivertime.com.ua

відацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я», адже чи не в кожному виборчому окрузі України нині є загроза закриття ста­ ціонарів, амбулаторій, ФАПів. – Ми, народні обранці, маємо виправдати вашу довіру і зробити все, щоб люди жили краще. А щодо Носівщини, Ніжинщини, Ічнянщини, Срібнянщини та інших районів Чернігівщини, яких має торкнутися медична реформа, робитиму все, що від мене залежить, аби жодну лікарню не закрили, – наостанок сказав Іван Куровський.

«Ми хочемо жити!» Фельдшера Макіївської дільничної лікарні Валерія Петрика, як нікого, хви­ лює перепрофілювання їхнього медично­ го закладу:

– У стінах уже рідної дільничної лікарні працюю з 1989 року. Сам не місцевий, приїхав із Вікторівки Ніжинського району. Тут одружився і виховую двох козаків. Без медичного закладу не уявляю свого життя. У нашій лікарні трудяться 17 чоловік. Окрім мене, лі-

кар-стоматолог, медичні сестри, санітарки, кухарі, водії, а також завгосп. Лікар-терапевт чотири роки тому пішов на пенсію, отож його посада вільна. Окрім дорослих, ми обслуговуємо 249 дітей. У стаціонарі можуть перебувати двадцять пацієнтів. Якщо, не доведи Господь, комусь вистачить глузду закрити нашу лікарню, тоді на вулицю підуть не лише кухарі, завгосп, а й санітарки та медсестри. А ще фельдшер сказав, що готуватиме лис­ та народному депутату Івану Куровському, у якому вкаже все, що потребує їхній заклад: – Своєї ініціативи ми не виявляли, бо розуміємо: у Івана Івановича дуже багато справ. Але коли він сам запропонував нам допомогу, чесно кажучи, дуже цьому зраділи. Соціальний працівник Ніна Парасюк: – У Макіївці живу вже багато літ. Обслуго­вую дванадцять стареньких, серед

яких є навіть один дідусь, якому 96 років. Звати його Іван Антонович Дорогинський. Відвідую своїх підопічних кілька разів на

тиждень, а довгожителя – щодня. Всі мої бабусі й дідусі мають «букет хвороб», дуже часто звертаються за медичною допомогою. Якщо лікарні у нас не стане, не стане і їх. Для всіх, малих і старих, закриття лікарні – це кінець світу! Завідувачка Будинку культури у селі Пустотине Лідія Павленко приїхала до Макіїв­ки, аби попросити у Івана Куровського допомоги: вікна їхнього культурного осеред­ ку вже старі і потребують заміни.

– Я дуже радію, що Іван Іванович не відвернувся від нас, – із усмішкою каже Лідія Павленко. – У селі Пустотине проживає 432 особи, переважно пенсійного віку. Хвороб вистачає… І я, і мої рідні також частенько лікуємося у Макіївці. Для нас закриття лікарні – це страшний суд. До речі, мій син Олексій тут працює водієм швидкої допомоги… А щодо того, чи зручно добиратися хворим і немічним до районної поліклініки, стовідсотково впевнена – ні! Окрім того, що дуже далеко, ще й дорога розбита. Жах та й годі! І ще: ми хочемо жити!


№ 14 (417) 16 лютого 2013, субота http://sivertime.com.ua

5

лікарню – Іван Куровський Макіївська дільнична лікарня

Автомобіль, який чотири роки тому подарував лікарні Іван Куровський

Пацієнтки стаціонарного відділення

У стаціонарі

У палаті, де перебувають чоловіки, по­ годився на коротеньке інтерв’ю макіївець Іван Салівон:

Стаття була б неповною, якби ми не за­ вітали до самої лікарні, не поспілкувалися з людьми, які там працюють і котрих там лікують.

У жителя Макіївки Івана Коваленка за плечима сімдесят років, на хвороби не скар­ житься, тримає чимале господарство, весе­ лий і відкритий: – Я ніколи в житті не звертався до медиків! Але лікарня нам дуже потрібна. Моя дружина інколи слабує. Хто її врятує у нашій глушині? Діти й онуки далеко, аж у Києві. Отож без лікарні ми не виживемо. Односелець Івана Коваленка Валерій Рудий, який за своє життя працював і во­

дієм, і бригадиром, а ще завідував фермою, нині на пенсії: – Смокчу цукерки, хоча у мене цукровий діабет. У нашій лікарні я постійний пацієнт. Часто викликаю медиків додому. До речі, фельдшер оперативно приїздить на автомобілі швидкої допомоги, який чотири роки тому Іван Іванович подарував лікарні. Нехай йому здоровиться!

Медсестра Тетяна Петрик із задово­ ленням показала лікарняні палати, позна­ йомила з персоналом медичного закладу і дозволила побесідувати з хворими.

– Двічі на рік мені доводиться лягати у стаціонар, – каже Віра Харченко із села Пустотине. – У мене хворе серце… Без цієї лікарні нам буде дуже погано. Тут і полюдськи медики ставляться, і годують доб­ ре. Закривати – не можна.

Мати сімох дітей із Макіївки Катерина Євтушок місцевих медиків називає своїми рятівниками: – Багато років страждаю на цукровий діабет, одне око не бачить, інше – на двадцять відсотків. Як мені дістатися до Носівки на прийом до лікаря, коли турбує високий тиск? Якби не наша дільнична лікарня, вже давно була б на тому світі. Надія Остренська (також місцева жителька) вважає, що їй зручніше лікуватися у своїй лікарні, де її провідують рідні і знайомі: – Краще, звісно, не хворіти, але якщо таке сталося, то ліпше ближче до домівки. І на душі спокійно, і одужуєш швидше. Дівчата тут хороші, добрі. На милицях до райцентру мені не під силу дістатися.

– Чи часто я тут лікуюся? Авжеж. Турбує тиск, серце. Скільки років дасте? 60? Не вгадали, 74! Виглядаю добре, бо медичні сестри Тетяна Петрик і Валентина Овчаренко про мене піклуються. Якби всім лікарням таких фахівців, ми б лише молоділи! Може, й так. Усі, з ким ми спілкувалися у Макіївці на Носівщині, щиро вболівають за свою лікар­ ню. А слова з листа селян до народного де­ путата: «Іване Івановичу! Підтримайте нас. Бо, якщо не Ви, то хто?..» – стали дійсністю. Лариса ГАЛЕТА Фото Віталія АДРУГА Носівський район

http://sivertime.com.ua


6

№ 14 (417) 16 лютого 2013, субота http://sivertime.com.ua О ТА К ОЇ

День за днем 17 лютого – День спонтанного прояву доброти Поява цього свята пов’язана з ініціативою міжнародних благодійних організацій, які вирішили об’єднати під гаслами доброти всіх людей планети незалежно від їх громадянства, віросповідання та національної приналежності. День спонтанного прояву доброти – це привід згадати про справжні цінності нашого життя й про те, що доброта здатна зцілити від душевних мук і недуг кожного, хто її проявляє.

19 лютого – Всесвітній день захисту морських ссавців (День кита) Його було встановлено 1986 року, коли набув чинності мораторій на китовий промисел, введений Міжнародною китовою комісією (МКК). Він діє й понині і означає, що у всьому світі охоту на китів, а також торгівлю китовим м’ясом заборонено. Промисел китів дозволено лише для задоволення потреб корінного населення (так званих аборигенів) і наукових досліджень за спеціальними дозволами урядів-членів МКК. День китів – це залучення уваги громадськості, представників влади і всього людства до питань захисту цього унікального виду тварин і взагалі всіх морських ссавців, яких до теперішнього часу на нашій планеті збереглося лише 119 видів. Інтенсивне і нещадне винищування морських ссавців, зокрема китів, що продовжується вже понад 200 років, згубно позначилося на їхній чисельності – багато представників цього виду на межі зникнення.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови Його відзначають з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на Генеральній конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є запорукою взаєморозуміння та взаємоповаги.

23 лютого – День захисника Вітчизни Це міжнародне свято символізує зв’язок багатьох поколінь захисників Вітчизни та є проявом поваги до них. Історія його почалася ще 1918 року після перемоги загонів Червоної гвардії над німецькими військами під Псковом і Нарвою. 1922 року цю дату була офіційно проголошено Днем Червоної Армії, а з 1946 року – Днем Радянської Армії і Військово-морського флоту. Після розпаду Радянського Союзу його перейменували в День захисника Вітчизни. http://sivertime.com.ua

Поїли цукерочок «від пуза» і… опинилися на лікарняних ліжках 43 вихованці Старобасанської школи-інтернату, що в Бобровицькому районі 10 лютого о 16:45 до Бобровицької районної лікарні зателефонували педагоги інтернату й повідомили, що один із учнів скаржиться на болі в животі. Дитину госпіталізували, а вже за три години ще троє учнів схопилися за животики.

– О

дразу стало зрозуміло, що це не випадковість, і я направив до школи-інтернату медичну бригаду у складі начмеда, анестезіолога та кількох лікарів, – розповів головний лікар Бобровицької ЦРЛ Федір Тодоріко. – Після огляду лікарі негайно госпіталізували 43 учнів віком від 8 до 16 років. Шестеро з них були в стані серед-

ньої тяжкості. У стаціонарі усім дітям зробили промивання шлунків, 21 дитині ставили крапельниці, аби запобігти токсикації організму. Наступного дня ми виписали 19 учнів, які на той час почували себе нормально. 12 лютого ще стільки ж дітей повернулися до навчального процесу, а п’ятьох довелося потримати ще один день. На мою думку, ніякого отруєння не було. Діти просто переїли солодощів, а їхні підшлункові залози не витримали такого перевантаження. 13 лютого усі діти повернулися до навчального закладу. Причиною госпіталізації учнів стали звичайнісінькі цукерки. Їх до школи-інтернату привезли столичні волонтери. Про це повідомив директор навчального закладу Юрій Ковбаско. – 10 лютого до нас приїздили волонтери і привезли цукерки із новорічних наборів. Усі солодощі були різних торго-

вих марок, – розказав по телефону Юрій Савич, – шоколадні, вафельні, карамельки. Вони лежали в коробці розміром як, наприклад, із-під бананів. Скільки кілограмів, не знаю, ніхто їх не важив. Цукерки дітям роздавали, як волонтери, так і наші працівники. Чому так сталося, що діти неконтрольовано поглинали величезну кількість солодкого, Юрій Ковбаско пояснити не зміг. Мовляв, услідкувати за ними було важко. Документально цей подарунок від волонтерів зафіксовано не було. Та й про походження благодійних ласощів Юрій Савич нічого не знає. За висновками головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України в області, підозра на харчову токсикоінфекцію учнів школиінтернату не підтвердилася. Віктор ТКАЧЕНКО

Е П ІЗ ОД И

Плавлені сирки – у сміттєве відро, або

Добре, що в мене поцупили «мобілку»

Я

кийсь абсурд, скажете ви, читачу. Справді, із сирків можна нашвидку зробити бутерброди до чаю, а вміла господиня приготує з них різні смачні страви. Та й, зрештою, не безплатні вони, а дармовий сир буває тільки в мишоловці. А мобільний телефон – незамінна річ у нашому повсякденному житті, і, зрозуміло, теж не безплатний… Та годі ходити околясом. Почнемо танцювати від пічки: напередодні приготувань до дня народження дружини попросили сина купити продуктів. У святковому меню значився і салат із плавлених сирків. Син повернувся, коли для цієї страви були накришені усі компоненти, окрім головного. – Давай швиденько, – нетерпляче підганяв молодшого старший брат, який тимчасово виконував обов’язки шеф-кухаря. Він поспішав на зустріч із друзями і мав виконати бодай одне завдання, аби не закинули докір, що нічим не допомагав… – І що ти купив?! – запитав не язиком, а кувалдою. – Цвілий – один, цвілий – другий… Та всі вони – цвілі! Куди твої очі дивилися?! – Продавець сказала, що тільки вчора завезли, порадила взяти, – захищається менший. – А де чек? – Чеки, це що – марки, філателія? Їхати у центр міста (живемо на околиці), аби доводити свою правоту, у нас не вистачало ні запалу, ні часу. І навіщо ламати списи, коли вони, як не штирхай у лати шарлатанів, перетворюються в уламки на вже зведеному циклопічному звалищі беззаконня? Принагідно пригадаю позаторішню зимову історію, коли хотів розібратися з власником пересувного ларка оптово-роздрібної торговельної бази, що на вулиці Ріпкинській. Там мені продали курячу тушку із льодяним «страусиним» яйцем усередині. Продавець на мої наполегливі вимоги нарешті згодилася дати телефон боса. Той після дзвінка пообіцяв під’їхати через 15 хвилин. Було сиро, сипав мокрий сніг. Під ногами каша. Змерз, зуб на зуба не потрапляє. Машини під’їжджали одна за одною, але тієї, потрібної, не було і не було. А зі слухавки, на мої знервовані дзвінки, чулося одноманітно заспокійливе: «Уже під’їжджаю…». Тож пильно стою, як на бойовому посту, аби не проґавити.

Насправді ж «хазяїн» прибув майже за годину. На пристойній іномарці (чомусь, за наївністю, чекав «Жигулі») підкотило двоє кремезних братів-підприємців і одразу… обвинуватили мене в наклепі: мовляв, лід (300 гр), який приніс у кульку, сам заморозив у камері холодильника. – Але ж я не вимагаю від вас компенсації! – зриваюся. – Лише в очі сказати: «Припиніть обдурювати народ. Майте совість!». Як об стінку горохом. – Не може того бути, – бубонять, наче в бубон. Чи продовжували хитрі ділки заробляти на льодяних «яйцях», не відаю. Бо надалі ту точку принципово обходив стороною. …І останній епізод у цій історії. Новенький телефон, який мені подарували рідні, років два тому, виявився з дефектом: скільки б не висів на підзарядці, швидко розряджався, і тому підводив у несподівані моменти. У крамниці, де було придбано горе-мобілку, категорично відмовилися замінити її на нову. Письмові звернення до підприємця, консультації у тодішньому управлінні у справах захисту прав споживачів не дали результату. Телефон, який був на гарантії, лише згодилися полагодити. Але й після ремонту він так і залишився «калікою». Через деякий час у мене його вкрали. Дивно, але коли виявив крадіжку «мобільного», ніби корвалолу прийняв – заспокоївся. А той, хто на нього поласився, хай понервує. По заслузі. Олександр МИКОЛИН м.Чернігів


№ 14 (417) 16 лютого 2013, субота http://sivertime.com.ua К а ра н е б е с н а?

Пришелець із космосу накоїв лиха

В

чора на російському Уралі впав метеорит. Кількість потерпілих від його падіння вже збільшилася до 500 осіб. Стан дев’яти з них лікарі оцінюють як важкий та середньої тяжкості. 22 людини госпіталізовано, про що повідомила РІА «Новости» заступник начальника управління інформації МНС Російської Федерації Олена Смирних. А представник прес-центру МВС Росії підтвердив, що за медичною допомогою звернулося близько 500 осіб. За останніми даними, пошкодження будівель зафіксовано в 10 населених пунктах Челябінської області. Місцева влада відстежила, куди приземлився метеорит. За інформацією реґіонального центру МНС Росії, руйнування стіни складу цинкового заводу й вибиті вікна та шибки в Челябінську спричинила ударна хвиля від вибуху над містом боліда, дрібні частки якого досягли землі.

Пори року

Зима в депресії. Весною пахне П

ерша половина лютого анітрохи не відповідає статусу останнього зимового місяця. Майже щодня середньодобова температура повітря перевищувала кліматичну норму на 5-7 градусів. А що означає перебувати на межі двох сезонів – холодного і теплого? Якоюсь мірою набувати рис останнього, хоча інерція зимової поведінки ще дає про себе знати на кожному кроці. Загалом найчастіше так і буває. Та останніми роками характер цього місяця стає все більш непередбачуваним. Не виняток і нинішній рік. Потужний натиск тепла атлантичного походження в супроводі балканських циклонів не залишив на більшій частині території України жодних, окрім календарних, зимових ознак. Сніги залишилися лише на північних околицях держави, у Карпатах та на Прикарпатті. Біла ковдра тут завтовшки 1-48 сантиметрів, у гірських районах навіть більше. Особливо багато снігу на півночі Житомирщини, Рівненщини та Волині. На території нашої області сніг залягає також украй нерівномірно. За останніми метеоданими, у Прилуках та на прилеглій території його майже немає – всього два сантиметри, а ось у Покошичах Коропського району товщина білої ковдри ще сягає 24-х сантиметрів. Тепло, що спричинило торнадо, котре накоїло лиха в Бельгії (нечувано для цієї пори!), звісно, не вічне. Ось і нинішні вихідні це підтверджують. Та як би не

Головне управління юстиції у Чернігівській області оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:

26 лютого 2013 року об 11 год. в торгово-операційній залі за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 14 проводить аукціон з продажу необробленої деревини заготівлі II кварталу 2013 року, що пропоновано до продажу державними лісовими господарствами Чернігівської області. Ознайомитись із номенклатурою товарної продукції можна на Чернігівській обласній товарній агропромисловій біржі (м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49-А, к. 212, тел. (0462) 626-544). Заяви на участь в аукціоні можна подати за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49-А, к. 212 не пізніше ніж за один день до початку аукціону, а саме 22.02.2013 р. о 17 год.

 виклик до суду

Деснянський районний суд міста Чернігова викликає як відповідача Олександра Олександровича Юдіна, 08.05.1955 р.н. (останнє відоме місце проживання: вул. П’ятницька, буд. 38, кв. 5, м. Чернігів) для участі в судовому розгляді цивільної справи № 750/1243/13-ц (провадження по справі № 2/750/800/1З) за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Олександра Олександровича Юдіна про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання відбудеться 6 березня 2013 року о 10 год. під головуванням судді Супруна О.П. в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги, 141, каб. 311. Попереджаємо, що в разі неявки відповідача Юдіна Олександра Олександровича в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, справу буде розглянуто за його відсутності.

старалася зима відновити свій статус, їй це не вдасться. Хіба що тимчасово вона всядеться на білого коня, аби ще трохи попишатися собою. Та в повітрі вже пахне весною. Світлішають дедалі більше ранки і надвечір’я. Світлішає і на душі. Натомість на протилежному боці Атлантичного океану, на північному сході США і над прилеглими регіонами Канади, наприкінці минулого тижня

лютував сніговий шторм Немо. Товщина снігового покриву подекуди сягала 70-90 сантиметрів. Є людські жертви. Від стихії потерпіли 9 американських штатів і 3 канадські провінції. А в Якутії цієї пори тріщать морози нижче 50-ти градусів. Аномальний холод проник і в райони Далекого Сходу. Чогось подібного нам годі очікувати. Принаймні в нинішньому році. Лесь ГОМІН

«Га р я ч а л і н і я »

– головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області. Вимоги: вища освіта за освітньо–кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – провідного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції (на час відсутності основного працівника). Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або ІІ категорій не менше одного року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше двох років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – спеціаліста І категорії відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Срібнянського районного управління юстиції. Вимоги: вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста, громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером. Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається кадровою службою. Документи приймає відділ кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області протягом 30 календарних днів з дня опублікування оголошення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 43, каб. 109, тел. 698068.

Чернігівська обласна товарна агропромислова біржа

7

Підприємцю на замітку

З

а результатами минулорічних та цьогорічних прокурорських перевірок виявлено низку випадків, коли представники контролюючих органів порушували права підприємців: безпідставно складали протоколи про адміністративні правопорушення та нараховували штрафні санкції, не дотримували термінів видачі дозвільних документів, порушували порядок проведення позапланових перевірок тощо. Найбільше порушень допустили працівники податкової служби, санітарно-епідеміологічної станції, органів ветеринарного нагляду та Чернігівського міського управління Держтехнобезпеки. Для дотримання прав господарюючих суб’єктів у прокуратурі Чернігова діє телефон «гарячої лінії». Якщо ви стали жертвою незаконного втручання правоохоронних та контролюючих органів у вашу господарську діяльність, телефонуйте у робочий час за номером (0462) 69-81-65.

п р и в ат ні ог оло ш е н н я

Продам • Будинок в смт Замглай (сарай, гараж, водопровід, газ, телефон, ділянка 15 соток, фруктові дерева, поряд ліс, озера). Тел.: 699-439, (099) 324-14-26. Продам «Daewoo Nexia», 2011 г.в., серебристый металик. Цена 57000 грн, торг. Тел. (095) 699-55-95.

Продам Газель бортовую, тентованную, 2007 г.в. Цена 38000 грн, торг. Тел. (095) 699-55-95. Агроном, садівник професійно обріже і спиляє плодові дерева. Тел.: 623-690, (098) 488-86-11.

• Таврія NOVA 98 р.в., об’єм 1,2 л. колір вишня. Ціна 12000 тис. грн. (Торг) Тел. (099) 964-78-70. • Гараж у коперативі №6 (Цукрова фабрика) Тел. (097) 638-04-38, (067) 460-00-30.

Куплю

• Холодильник в робочому стані до 150 грн, газову плиту до 150грн. на дачу терміново. Тел. (93) 653-72-76. • Човен будь-який, окремо весла, велосипед, бінокль, пневматику (воздушку), трубу підзорну, радянську газову колонку. Тел. 61-00-50. Дорого закуповуємо телят, корів, свиней та коней на м’ясо та на утримання. Тел.: (063) 023-26-69, (098) 588-66-94, (050) 532-73-11. http://sivertime.com.ua


8

ОСТАННЯ СТОРІНКА

№ 14 (417) 16 лютого 2013, субота

Зелений

дім

http://sivertime.com.ua

З уст рі ч і

МеНсьКиМ ЛистОНОШаМ

довіряють навіть таємниці ГЛОКсиНІя

без людей, що доставляють кореспонденцію від ділових партнерів і родичів, дуже ускладнилося б життя. І хоча нині усюди є Інтернет і телефонний зв’язок, без пошти, особливо в селі, обійтися неможливо. тож листоноша, що приносить звісточки від родичів і друзів, газети та пенсії, – шанована людина, яку всі раді бачити на порозі свого будинку. Це дуже добре знають і самі листоноші, зокрема працівниці відділення поштового зв’язку м. Мена цеху обслуговування споживачів №5, з якими нещодавно поспілкувалася про їхнє життя «Деснянка вільна».

Глоксинія – одна з найефектніших квітучих кімнатних рослин. Квітникарі люблять її за пишне цвітіння. За сприятливих умов та правильного догляду на одній рослині може з’явитися до 15-20 бутонів.

Г

локсинія – багаторічна трав’яниста рослина, ро­ дом із Бразилії. Її розміри невеликі: від 15 до 30 см заввишки. Бульби глоксинії живуть 3­4 роки, але в міру їх старіння квіти стають менш красивими. Листя оваль­ не, вкрите пушком, з фестончатими краями, розташоване розеткою. Цвіте глоксинія з квітня по серпень, і виглядає це дуже гарно. На довгих квітконосах з’являються вели­ кі, до 10 см в діаметрі, квітки­«грамофони»: рожеві, пур­ пурні, білі тощо. Якщо ви вирішили розводити глоксинію в себе вдома, то маєте знати, що ця рослина боїться пря­ мих сонячних проме­ нів, хоча для її цвітін­ ня потрібно багато світла. Сприятлива температура повіт­ ря для глоксинії – 20­23 °С. Глоксинії потрібен частий і щедрий полив теплою водою (20­25 °С). Поливати треба обе­ режно, щоб вода не потрапляла на листя. Обприскувати рослину не можна. Кожні три дні на 10 хвилин опускайте горщик у воду кімнатної температури. Після цвітіння, у ве­ ресні, скоротіть полив. Коли листя відімре, зберігайте буль­ би глоксинії в сухому темному місці за температури 15 °С. Для посадки глоксинії годиться листяний перегній і вересова земля (її можна накопати в лісах, у яких росте багато вересів, чорниці, брусниці). Підживлюють глокси­ нію з квітня по вересень, кожні 15 днів. Використовують спеціальні добрива для квітучих кімнатних рослин, які містять калій, фосфор і невелику кількість азоту. Якщо ви хочете придбати глоксинію в магазині, то краще брати у фазі бутонізації, тоді вона довго радува­ тиме вас своїм цвітінням. Розмножують цю квітку розподілом бульб або насін­ ням – навесні та листовими живцями – влітку. Якщо свою глоксинію ви вирощуєте з бульби, то на­ весні її обов’язково потрібно буде пересадити у свіжий поживний ґрунт. Для цього бульби поміщають врівень з ґрунтом заглибленням догори і тримають за температу­ ри 18­20 °С. Поки не почнуть з’являтися листочки, квітку поливають небагато. Часто трапляється, що бульба глоксинії загниває. Це може відбуватися з різних причин: через поли­ вання холодною водою, якщо дуже щільний ґрунт або слабкий доступ повітря до коріння. Також буль­ ба може загнивати, якщо рослина стоїть на холодному підві­ конні з протягами. Якщо листя стає блідим і змінює форму, це означає, що недостатньо світла. Щоб глоксинія завжди рясно цвіла, оновлюйте рос­ лину кожен рік. Підготувала Рита ГАРМАШ

Деснянка вільна

Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465­114ПР від 22.04.2010 р. Директор Лариса МІЛОВА. Редактор Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678­200. Перший заступник редактора Петро ГРОМОВИЙ. Тел. 4­44­42. Заступник редактора Віталій АДРУГ. Тел. 4­21­92. Відповідальний секретар Лариса ПОТАПЕНКО. Тел. 4­44­42.

П

опри те, що робота листоноші не­ проста, її переважно виконують жінки. Вони щодня у спеку, мо­ роз чи під рясним дощем, пішки або велосипедом долають чималі відстані, щоб порадувати людей, які з нетер­ пінням чекають на листи чи свіжі га­ зети. До речі, листоноші з багаторіч­ ним стажем стверджують, що втому й поганий настрій, як то кажуть, рукою знімають усмішки їхніх вдячних клієн­ тів. А для самотніх літніх людей, яким бракує спілкування, візит листоноші – справжнісіньке свято. – Доводиться бути психологами, адже люди діляться з нами своїми проблемами і навіть таємницями. Для багатьох пенсіонерів ми стали ніби рідні, – каже листоноша Людмила Василець. – Крім листів і газет, приносимо поштові відправлення, пенсію та повідомлення на одержання грошових переказів, посилок, бандеролей, продаємо різні товари.

ПОГОДА

– Щодня ми долаємо близько двадцяти кілометрів, – долучається до розмови Наталія Сова. – Зазвичай ідемо пішки, бо сумки дуже важкі, тож їхати велосипедом із таким вантажем неможливо. Велосипед використовуємо як опору. Буває, здоров’я підводить. А інколи лячно пенсію ввечері розносити, а що робити? Люди чекають... – Із нашою роботою не засумуєш, адже постійно спілкуємося з людьми, – зазна­ чила Надія Пилипенко. – Буває, йдеш містом, а перехожі вітаються, лише через деякий час розумієш, що це клієнти з твоєї дільниці. – Головне любити людей, – ділиться професійним секретом Ніна Курдєшова, яка пропрацювала на пошті 42 роки, а нині на пенсії. – Колектив у нас дружній, – каже най­ молодша листоноша Надія Песоцька. – Коли починала працювати, мені всі допомагали. Наприклад, учили згортати і

швидко розкладати газети. Я вдячна усім колегам за підтримку. А ось Світлана Федоренко знає про нелегку роботу поштарок з дитинства, бо листоношею працювала її мама в селі Феськівка Менського району. – Разом із мамою розносила газети й листи. Я дуже любила читати, тож, прямуючи до адресатів, встигала перечитувати всі журнали, особливо «Крокодил». Читати в Мені люблять. Передплачують різні газети, є шанувальники й «Деснянки вільної». Сподіваємось, що з року в рік їх кількість збільшуватиметься. Побажати нам щасливої дороги на вулицю вийшов увесь дружний колек­ тив листонош. Насамкінець вони по­ просили подякувати через газету їхній начальниці Світлані Адруг, яка не ли­ ше талановитий керівник, але чуйна і щира людина. Ірина ОСТАШКО Фото автора

НЕДІЛЯ,

ПОНЕДІЛОК,

ВІВТОРОК,

СЕРЕДА,

20.02

21.02

07:03 17:16 10:13

07:01 17:18 10:17

06:59 17:19 10:20

06:57 17:21 10:24

06:55 17:23 10:28

17.02

схід Захід тривалість дня

18.02

19.02

ЧЕТВЕР,

Хмарність, опади

Ніч

День

вітер, м/c атм. тиск, мм рт. ст.

температура повітря, 0C

–3

Ніч

–6

День

Пн-Сх, 4

Пн, 4

767

767

–4

–4

Ніч

–8

День

–4

Ніч

–10

День

Пн, 3

Пн-Зах, 3

767

766

–4

Ніч

–8

День

Пн-Зах, 1

Зах, 1

Пд, 3

Пд-Сх, 2

Сх, 3

Сх, 4

766

766

767

767

768

769

Несприятливі дні у лютому – 18, 20, 22, 27, 28 ТЕЛЕФОНИ ВІДДІЛІВ РЕДАКЦІЇ: суспільно­політичних питань: 4­22­71; економіки: 4­45­42; соціальних питань: 4­41­36; гуманітарної сфери: 4­44­12; реклами: 4­40­07. Факс: 4­21­92, 4­40­07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗЕВКО, Олена ГАЛКІНА. Коректори: Марія КОРОБКО, Ганна МУРАШКО. ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3­й поверх. Веб-сайт: www.sivertime.com.ua. Електронна пошта: despravda@ukr.net. Віддруковано у ПАТ «ПВК «Десна», 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота). Тираж тижня – 11834. Розповсюджується по передплаті. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

®

–4

Деснянка вільна №417  

Деснянка вільна №14 (417) 16 лютого 2013, субота