Page 1

В С Е У К Р А Ї Н С Ь К А

№17 (299)

лісове господарство

У номері:

z

Г А Л У З Е В А

Г А З Е Т А

4 – 17 вересня 2012 року

деревообробка

z

меблева промисловість

Меблеві лабіринти: вийшов чи загубився?

СТРІЧКОПИЛКОВИЙ КОМПЛЕКС «WOODMIZER WM3500»

За даними Державної служби статистики, минулоріч українські підприємства реалізували меблевих виробів на суму 5166 млн грн.

С. 3 КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК Всесвітньої слави Василь Лазаренко зажив завдяки неординарному дерев’яному автомобілеві «2в1» С. 4, 9 ПОЄДНАННЯ ЛЕГКОСТІ Й НАДІЙНОСТІ

С. 11

Рекордним для реалізації меблів у 2011 році був грудень – реалізовано продукції на суму 573 млн грн. У січні цього року відбулося сезонне зменшення обсягів продажу, яке, порівняно з груднем 2011-го, становило 25,6%. Загальна ж сума реалізації меблевих виробів у січні 2012-го сягнула 426 млн грн. Початок минулого року пройшов під знаком введення нового Податкового кодексу і рішення Державної митної служби України підвищити індикативну вартість на імпортні меблі у 3–5 разів. Таке рішення як підтримку вітчизняних виробників підтримав і Кабінет Міністрів. Окрім того, між УАМ і митницею був підписаний мораторій, відповідно до якого члени УАМ протягом року мали змогу ввозити на територію України комплектуючі за прямими

договорами із певними преференціями. Після цього на меблевому ринку України почали відбуватися незворотні процеси. Малі та середні імпортери, які ще не змогли оговтатися від фінансової кризи та через фіскальні зміни, у зв’язку з тим, що не було змоги оформляти валютні кредити, мінімізувати сплату податків і зменшити витрати на оренду та фонд оплати праці, почали згортати або заморожувати бізнес. Причому ті, хто згорнув власний бізнес, відбулися незначними збитками, а хто заморозив, той через незворотність змін уже навряд чи зможе відновити попередні обсяги. Такі зміни призвели до звільнення усього сегмента меблевого ринку, який, найімовірніше, заповнять великі імпортери та вітчизняні виробники. Не зачепили ці

Реалізація меблевих виробів українськими підприємствами у 2011 році

зміни лише середніх імпортерів елітних меблів VIP-класу відомих закордонних брендів. Минулий рік став виграшним для компаній, які здійснюють системний маркетинг і мають уніфіковане виробництво. Ті, хто зміг

оперативно зреагувати на переформатування ринку і вимог до якості продукції, аргументувати ціни, витримати терміни поставок та розширити асортимент, не лише змогли втриматися на плаву, а й подекуди збільшили обсяги виробництва.

11-та міжнародна виставка машин, обладнання і технологій для лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості 25 вересня поточного року розпочне роботу провідна виставка деревообробної галузі України – Термін: Місце проведення: Організатор: За підтримки:

За сприяння:

25 – 28 вересня 2012 р. Київ, Міжнародний Виставковий Центр (Броварський просп., 15) Виставкова компанія “АККО Інтернешнл” Державного агентства лісових ресурсів України Української Асоціації меблевих та деревообробних підприємств «Меблідеревпром», Української асоціації постачальників деревообробного обладнання «УАДО». Асоціації виробників деревообробного обладнання та інструменту Італії ACIMALL

LISDEREVMASH давно стала традиційним місцем зустрічі для фахівців галузі з різних країн. На чотири дні Міжнародний Виставковий Центр, де працює виставка, стає місцем паломництва для тих, хто, так чи інакше, пов’язаний з деревообробкою. Кожен захід приймає понад 6000 відвідувачів, зайнятих у лісовому господарстві, будівництві, виробництві меблів, виробів з деревини тощо. Виставка LISDEREVMASH - найбільший в Україні галузевий захід, що відмінно зарекомендував себе у вітчизняних та іноземних фахівців. Виставка проводиться за підтримки Державного агентства лісових ресурсів України, Української Асоціації меблевих і деревообробних підприємств «Меблідеревпром», Української асоціації постачальників деревообробного обладнання «УАДО» й Асоціації виробників деревообробного обладнання та інструменту Італії ACIMALL Понад 10 років виставка LISDEREVMASH об’єднує на одному майданчику світових лідерів та провідні вітчизняні компанії. Серед учасників представники з Австрії, Бельгії, Білорусі, Великобританії, Естонії, Індії, Італії, Іспанії, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії, Словенії, Тайваню, Туреччини, Фінляндії, Франції, Чехії та Швейцарії. Сучасне обладнання, модернізовані верстати, нові інструменти, представлені на виставці,– це те, що забезпечить раціональне використання лісосировинних ресурсів,

допоможе застосувати безвідходну технологію переробки деревинної сировини, виготовити продукцію для найвибагливішого споживача, а отже, отримати додаткові кошти для розширеного лісовідновлення. Широкий розвиток отримав один із нових тематичних напрямів виставки - WOODENERGY. Майже 40 учасників представлять широкий асортимент обладнання та технологій з утилізації деревних відходів і виробництва твердого біопалива - гранул, брикетів, пелет, деревного вугілля, а також пристрої, що працюють на цьому паливі. Серед них: SUGIMAT S.L. (Іспанія), POLYTECHNIK (Австрія), РМП (Латвія), Комконт (Білорусь), Weiss (Польща), вітчизняні компанії - Інволд, ПетроНік, I.C.K. Інжиніринг, Укрбіо транс-сервіс, УК, Biofuel Equipment, Центр Технологій Деревообробки, Тривад та інші. Цікаві новинки техніки для переробки відходів і дроблення продемонструють ХЕММЕЛЬ-Україна, українсько-німецьке підприємство ОЛНОВА, TEKNAMOTOR (Польща), Аутра (Естонія), Гольцсервіс, (Україна) та інші. Італійська асоціація ACIMALL на колективній експозиції представить інноваційні досягнення італійських виробників обладнання та інструменту для деревообробної галузі. Свою продукцію демонструють Timber Machinery Alliance, Storti, Maggi, Engineering, Gimatek, Carmac та інші. Не вперше у виставці беруть участь

компанії з Тайваню Fulp ow Industrial Corp., Kao Jen Tools, Allwin Products, Inwin Mechanics, Yuh Farn Machinery Industrial, які є виробниками деревообробного обладнання та інструменту, пропонуючи свою продукцію за конкурентними цінами. Чимало буде в експозиції обладнання, інструменту, матеріалів і різноманітних засобів для виробництва меблів. На відкритому майданчику демонструватимуться машини для лісозаготівельних і вантажопідйомних робіт. До речі, 26 вересня відбудеться Конкурс професійної майстерності “Кращий оператор маніпулятора України”, який став уже традиційним для LISDEREVMASH. Конкурс організований провідним українським постачальником мобільної вантажопідйомної техніки компанією “Велмаш”, за підтримки Державного агентства лісових ресурсів України, ХК “ Подъемные машины” (Росія), ХК “АвтоКрАЗ”. Віртуозна робота операторів маніпуляторів - це справді вражаюче видовище. Площа, де буде проходити конкурс, зможе вмістити чималу кількість бажаючих подивитися на майстерність операторів з усієї України. Переможці, як завжди, будуть нагороджені цінними призами. Змагатись у професіоналізмі будуть не лише оператори маніпуляторів. Уперше на виставці буде організована «Територія ремісників», на якій демонструватимуть свою майстерність з художньої роботи по дереву учні Івано-Франкового ХПТУ № 14 (Львівська обл.). Виставка – це унікальна нагода для обговорення актуальних питань галузі, обміну досвідом, отримання корисної інформації та налагоджування партнерських стосунків. Ділова програма LISDEREVMASH розпочнеться 25 вересня з галузевого Форуму деревообробників України, що організує Держагентство лісових ресурсів України та

асоціація «Меблідеревпром» у партнерстві з компанією «АККО Інтернешнл». У рамках Форуму будуть висвітлені стан і перспективи розвитку лісопромислового комплексу України, деревообробної та меблевої промисловості, буде розглянуте вкрай важливе питання лісової сертифікації та легальності походження деревини. 26 вересня відбудеться 2-га науково-практична конференція «Біопаливо – доступна альтернатива традиційним джерелам енергії». Теми доповідей торкнуться питань сучасного стану та перспектив розвитку ринку біопалива в Україні, сфери застосування, також відбудуть презентації обладнання і технологій для виробництва твердого біопалива з деревинних відходів. Компанія SCHUKO Heinz Schulte-Suedhoff (Німеччина), провідний виробник найдосконаліших пресів для утилізації відходів виробництва, проведе освітній семінар: «Аспіраційне устаткування на підприємстві». Фахівці компанії дадуть поради щодо підбору аспіраційних установок і з питань безпеки, розкажуть про європейські стандарти для цього обладнання. Крім того, до уваги спеціалістів презентації та майстер-класи на стендах учасників виставки. У складній фінансовій ситуації проведення виставки LISDEREVMASH є надважливим для збереження і розвитку сфери науково-технічної пропаганди як складової у розвитку виробництва. Воно також сприятиме новим інвестиціям у лісове господарство, деревообробну та меблеву галузі промисловості. LISDEREVMASH - це один із найкращих способів для компаній продемонструвати свої можливості, зміцнити вже існуючі ділові контакти і знайти нових партнерів, вивчити попит і «озброїтись» інноваціями, які допоможуть підвищити ефективність виробництва, а отже - зайняти провідну позицію на ринку. cmyk


cmyk

НОВИНИ

2

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник» Директор Михайло Ковальчук Шеф-редактор Петро Баландюх -----------Головний редактор Любомир Коваль Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054 Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65 e-mail: derevo@derevo.com.ua www.derevo.com.ua Передплатний індекс:

22346

© ТзОВ «Деревообробник», 2012 Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №4094 від 17.03.2000 р. Періодичність – двічі на місяць. Тираж – 10 000 примірників. Ціна договірна. -------------Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів. За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець.

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

Позначку €100 млн подолано Діяльність групи «HOMAG» у сфері проектного менеджменту ознаменувалася ще одним успіхом Попри не найкращу нині ситуацію в економіці, групі «HOMAG» вистачило п’яти місяців, щоб за сумою загальних надходжень від замовлень у сфері проектного менеджменту подолати позначку €100 млн. Найбільші замовлення надходять від клієнтів концерну з Європи та Азії. «У сфері проектного менеджменту група «HOMAG» продовжує демонструвати успіхи й у 2012 році. Хоча економічна ситуація в окремих регіонах, як-от у Південній Європі, погіршилася, а конкуренція загострилися, нам вдалося перевершити усі поставлені перед нами цілі! – розповідає Бернгард Ляммерс, керівник проектного відділу концерну. – Комплексним рішенням групи «HOMAG» довіряють чимало клієнтів-виробників підлоги, будівельних елементів і меблів, зокрема такі відомі імена, як «Steelcase», «Sogal» і «Maja». Якщо врахувати ще й цьогорічні замовлення, то виробництво групи «HOMAG» охоплює увесь спектр меблевої промисловості – від серійного виробництва до спеціалізованого обладнання найменших партій. При цьому

можна констатувати, що у Німеччині до виробництва обладнання найменшими партіями намітилася своєрідна тенденція. Та й в окремих регіонах Азії гнучкість у виробництві відіграє дедалі більшу роль. Замовлення на першу таку пробну партію з Китаю це підтверджує. У сфері виробництва призначених для офісу меблів, тимчасом, інновації на кшталт «laserTec» утвердилися як своєрідний стандарт. Іще один відомий німецький виробник офісних меблів, отож, зробив ставку на лазерну технологію і, виробляючи компоненти до них, у всьому світі переходить на спосіб їх з’єднання без використання жодних додаткових засобів. Попит зростає і в інших сферах, тож цей першокласний спосіб обробки крайки і далі успішно завойовує ринок.

Виробникам меблів із числа клієнтів групи «HOMAG» технологія «reacTec» дає змогу при опорядженні поверхні підвищити як якість, так і собівартість власної роботи. У 2012 році група «HOMAG» реалізує вже й їх перші замовлення, що практично втілюють цей економічно вигідний спосіб кашування. Це два виробничі пристрої, призначені для покриття поверхні та крайки. Є свої досягнення в групи і у сфері серійного виробництва, що зазнало в ній суттєвої раціоналізації. Зокрема, підприємство, що виробляє лаковані та розбірні меблі, продаючи їх у всьому світі (серед інших і концерну «IKEA»), інвестувало свої кошти й у чотири її великі багатофункціональні установки і кілька одноопераційних верстатів. Замовивши собі таке нове високотехнологічне устаткування, це підпри-

Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ----------Газета «Деревообробник» є учасником медіа-групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ----------Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б). Замовлення №

ємство підтвердило репутацію сучасного виробника меблів, з огляду на більш як десятирічне партнерство, знову зробивши ставку на групу «HOMAG». Зрозуміло, отож, що запропоновані на «LIGNA» інновації успішно прижилися на ринку. Попереду технологія «laserTec», призначена для високоякісної обробки крайки, при з’єднанні якої з матеріалом не потрібно жодних додаткових засобів. Далі йдуть агрегат профільного фрезування «FK31 powerTrim», що дає змогу суттєво покращити якість обробки крайки, а також запатентована технологія «reacTec», призначена для кашування поверхонь і крайки. Так само успішно утвердилися на ринку передова технологія сортування від «BARGSTEDT» і високошвидкісний спосіб свердління від «WEEKE» – складові, які дуже важливі для роботи високотехнологічного устаткування. Рішення, розраховані на конкретного споживача, реалізація проектів, що передбачають виробництво комплексних установок, та відмінне галузеве ноу-хау – ось якими основними рисами відзначається у своїй

роботі група «HOMAG». При цьому вона охоплює увесь спектр технологій, може похвалитися найширшим асортиментом продукції на ринку і вдалою філософією управління, а це переконує її споживачів у всьому світі. Своїми рішеннями, що відзначаються високою гнучкістю та орієнтовані на конкретного споживача, група «HOMAG» завдячує високому рівню фахової компетенції усіх підприємств, що входять до її складу, а прислужилася ними всій індустрії, що виробляє меблі та столярні вироби, і то на всіх етапах – від проектування до остаточного отримання устаткування клієнтом. Оглянути ці досягнення можна буде 25–28 вересня 2012 р. у Шопфлоці, у рамках двадцятої домашньої виставки «HOMAG Treff». На території площею понад 10 000 м² група «HOMAG» представить міжнародній фаховій аудиторії свої успіхи у сфері виробництва устаткування та виробничих інновацій. У Гольцбронні ж одночасно відбудеться домашня виставка «HOLZMA Treff». Переклад редакції

Аналіз ДНК – вирішить проблему незаконної вирубки У світі незаконно вирубують 7000 м2 лісу кожні дві секунди. Площа незаконно вирубаного лісу за рік дорівнює території Ірландії. А обсяг «чорного» ринку деревини становить приблизно $30 млрд. Скорочення площі лісів призводить до зменшення запасів питної води, прискорення процесів глобального потепління, а також загибелі лісових мешканців.

Боротьбу із незаконним лісом ведуть в основному за допомогою законів і превентивних заходів. Але не досить успішно. Компанії, що використовують лісоматеріали, в законодавчому порядку зобов’язують посилити контроль за їхнім походженням, інакше вони ризикують отримати штраф. Нещодавно компанія-виробник гітар преміум-класу «Gibson Guitar Corp» погодилася виплатити $300 000 за покупку ебенового дерева на «чорному» ринку. Таке трапляється нечасто, тому що доволі легко «підробити» деревину – видати один сорт за інший чи просто змішати з партією деревини, отриманої легальним шляхом, і таким чином уникнути покарання. Однак, завдяки науці, невдовзі цю проблему змо-

жуть вирішити. Компанія «DoubleHelix» розробила метод, завдяки якому можна достовірно визначити, до якого сорту належить та чи інша партія лісу, на основі аналізу ДНК зразків деревини. Цей метод застосовують не лише до свіжозрубаного дерева, а й до виробів із деревини. У 2004 році фахівцям компанії вдалося виділити ДНК з дубових балок корабля «Мері Роуз», який був флагманом британського флоту при Генріху VIII. Обладнання для аналізу ДНК поміщається на письмовому столі. А вартість аналізу деревини й оформлення сертифіката відповідності для стандартного вантажного контейнера становить $250, 0,5% вартості всього контейнера. У міру формування

загальносвітової генетичної карти дерев, у майбутньому стане можливим не лише визначити вид дерева, з якого отримали деревину, а й місце, де його зрубали. Нині у базі внесено 20 видів дерев, які в основному ростуть у тропіках. Щороку база збільшується, хоча не так швидко, як би того хотілося, тому що для складання генетичної карти необ-

хідно взяти зразки дерев з усіх територій, на яких вони поширені, і провести їх генетичний аналіз. А це досить дороге задоволення, наприклад, складання карти для тика коштуватиме $1 млн. У розвитку такої карти зацікавлені компанії з продажу лісоматеріалів, які хочуть контролювати походження свого товару.


ОБЛАДНАННЯ

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

3

Стрічкопилковий комплекс «Wood-Mizer WM3500» Тридцять років тому, в 1982 році, компанія «Wood-Mizer» першою у світі розробила комерційну технологію розпилювання деревини вузькою стрічковою пилкою, а відтак зробила революцію в лісопилянні. Відтоді стрічкопилкові верстати «Wood-Mizer» поширилися в усьому світі: компанія продала понад 50 тис. одиниць устаткування в 100 країн. І всюди вони забезпечують високу точність розпилювання, заощаджують сировину й енергоресурси і випускають якісні пиломатеріали. Але компанія «WoodMizer» не зупиняється на досягнутому. Вона продовжує вдосконалювати своє обладнання. Найновішим технічним досягненням компанії став верстат WM3500 із такими особливими характеристиками: надійність, мінімальне техобслуговування, здатність розпилювати великі колоди твердих порід і висока швидкість роботи.

КОНСТРУКЦІЯ WM3500 Стрічкопилковий верстат WM3500 конструктивно схожий на верстат попередньої серії WM3000, відомий також під маркою LT300. Однак новий WM3500 має низку таких переваг: – просвіт верстата ширший на 150 мм. Завдяки цьому можна розпилювати колоди діаметром до 1 м; – підсилена гідравлічна система. Помпа потужністю 7,5 кВт забезпечує високу швидкість завантаження колоди з рампи. Два ланцюгових перевороти обертають колоду в обох напрямках. Три бічних упори, кінцеві затискачі колоди й ролер для переміщення колоди уздовж станини дають змогу операторові поодинці працювати навіть із надважкими колодами; – два режими роботи

гідравлічної системи. За допомогою ніжної педалі оператор може перемикати гідравліку в режим «повільно», коли потрібна висока точність позиціонування колоди, і в режим «швидко» – у всіх інших випадках; – функція «круїз-контроль» автоматично регулює швидкість розпилювання (подавання пиляльної головки), підтримуючи її на максимально можливому рівні для певного типу деревини при збереженні високої якості пиломатеріалу; – кронштейн-пантограф переміщує кабелі дистанційного керування над зоною розпилювання; – система транспортування матеріалу: рампа для поштучного завантаження колоди, похилий конвеєр для виносу готової дошки й сортувальний пневматичний стіл; – потужність головного електричного двигуна – 22 кВт, а сумарна потужність верстата – 40 кВт.

РОБОЧЕ МІСЦЕ ОПЕРАТОРА Керування стрічкопилковим комплексом WM3500 здійснює один оператор. Верстат спроектований з урахуванням людського фактора. Пульт керування встановлюють окремо в кінці верстата у поло-

женні, при якому головка верстата під час пиляння рухається назустріч операторові. З комфортабельного обертового крісла оператор має найкращий огляд зони пиляння. Завдяки вбудованому лазерному покажчику він точно бачить, де саме в колоду ввійде стрічкова пилка. При зворотному русі пиляльної головки верстата відбувається знімання готової дошки зі станини, а повітряне обдування усуває стружку з розпиляної поверхні, даючи змогу операторові чітко бачити внутрішню структуру колоди й приймати правильне рішення про подальше розпилювання. Ергономічні джойстики, спроектовані для зменшення монотонних рухів оператора, установлені в кінці кожного підлокітника. Більшість функцій верстата управляються за допомогою цих двох джойстиків, що робить роботу оператора швидкою, легкою й ефективною. Для звукоізоляції, безпеки й комфорту можливе встановлення кабіни із клімат-контролем.

ЕКОНОМІЧНІ ВИГОДИ Багато лісопиляльних заводів використовують верстати компанії «WoodMizer» для переробки колод

цінних порід деревини. Точність розпилювання сприяє зниженню допусків на подальшу обробку, що збільшує вихід корисної продукції з дорогої сировини. Однак вигода від застосування технології вузьких стрічкових пил забезпечує не тільки високий вихід корисної продукції, а й зниження експлуатаційних витрат. Використовуючи одну із найпередовіших у світі систем стабілізації пилки у пропилі, верстат WM3500 може розпилювати деревину зі швидкістю, що доступна іншим технологіям тільки із потужнішими в 2–3 рази двигунами. Знижені потреби в потужності двигуна заощаджують електроенергію, а значить, і витрати підприємства на енергоресурси. Важливо й те, що, завдяки механізації й автоматизації, для роботи лісопиляльної дільниці на базі WM3500 необхідний тільки один оператор – це істотна економія трудозатрат. Скористайтеся плодами технічної революції й побудуйте власне лісопиляльне підприємство на базі WM3500 – найсучаснішої й економічної технології розпилювання. Інна КУЗМІЧОВА

Аспіраційний семінар 27 вересня цього року в Києві, під час виставки «Lisderevmash», німецька компанія «Schuko Heinz Schulte-Suedhoff & Co.KG» проводитиме закритий навчальний семінар з організації аспірації на меблевих і деревообробних підприємствах. Семінар «Аспіраційні установки на підприємствах» призначений для технологів великих деревообробних та меблевих підприємств України. Учасники семінару зможуть отримати безліч цінної інформації та відповіді на свої запитання за такою тематикою: – підбір аспіраційної установки, основні дані; – безпека під час роботи аспіраційного обладнання; – забезпечення захисту аспіраційних установок від загоряння та вибуху; – європейські норми для аспіраційних установок; – інформація про «EUCADES» (Європейська асоціація з аспіраційних систем і очищення повітря). Під час цього заходу організатори семінару планують надати його учасникам велику кількість корисної інформації щодо правильної організації аспіраційних систем на великих і середніх підприємствах деревообробної та меблевої галузей.

Участь у семінарі – безкоштовна. Для участі у семінарі представникам деревообробних і меблевих компаній необхідно отримати в організатора заходу запрошення або зареєструватися на сайті компанії «Schuko». Після завершення семінару та проходження тестування учасники отримають сертифікат компанії «Schuko Heinz SchulteSuedhoff & Co.KG». Організатори планують, що семінар розпочнеться 27 вересня о 13.00 і триватиме до 16.00. У графіку роботи семінару заплановані перерви тривалістю 15 хв. Місце проведення: м. Київ, Броварський проспект, 15, конференнц-зал №16 (саме тут відбуватиметься міжнародна виставка обладнання та інструменту для лісової, деревообробної та меблевої промисловостей – «Lisderevmash 2012»). Відповідальним за проведення семінару від компанії «Schuko» є Сергій Синило.

cmyk


cmyk

НАРОДНІ ПРОМИСЛИ

4

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

Крізь терни до зірок Україна багата на талановитих і творчих людей, які працюють для того, аби прославити її на увесь світ. На жаль, не завжди наша влада допомагає таким громадянам, навіть інколи ігнорує їх. Це призводить до їх зневіри, але сильні особистості все ж самотужки творять надзвичайні речі, які прославляють Україну. Одним із таких людей є буковинець Василь Лазаренко. Всесвітньої слави він зажив завдяки неординарному дерев’яному автомобілеві «2в1», який він виготовив у 2007 році й об’їздив на ньому всю Європу. Про диво-автомобіль і про проблеми реалізації своїх задумів в Україні розповість Василь Лазаренко.

ПРО МАШИНУ – Як давно працюєте з деревиною? – Давно. У складні часи я не міг знайти хорошої роботи, адже інженер за освітою. У цей час на інженерів не було попиту, тому шукав способи, як прогодувати сім’ю, і почав виготовляти меблі. Виготовляю їх лише з масиву. Також я робив на замовлення дерев’яні панелі, бампери, рулі тощо. Пізніше мені запропонували виготовити автомобіль, тож невдовзі з’явилося авто, а згодом і машина «2в1». – У вашій сім’ї хтось майстрував із деревини? – Так, звісно. Лише на непрофесійному рівні. Українці такий народ, що все уміють робити, потрібно лише захотіти. – А чому ви вирішили виготовити з деревини саме автомобіль?

– Кожен чоловік мріє мати власне авто і хоче, аби воно у нього було найкращим і найоригінальнішим. У світі є багато дерев’яних автомобілів, я ж хотів зробити власний, який кардинально вирізнявся би серед інших. Цим планом поділився зі знайомими, вони цю інформацію поширили серед своїх друзів і через деякий час до мене прийшов чоловік і запропонував виготовити йому автомобіль із деревини. Це однотипна машина у вигляді класичного авто, вона зараз є в Україні, але власник на ній не часто виїжджає, його ім’я не називатиму. Коли зробив перший автомобіль, виготовляти такий самий чи скопійовувати інший – уже було нецікаво. Творча людина не стоїть на місці, вона постійно у пошуку цікавого. Ідея створити авто «2в1» прийшла несподівано, і я нею «загорівся». – Розкажіть про машину. – Це моя друга машина. Перше авто я почав виготовляти у 2004 році і закінчив у 2006-му. Коли його закінчував, то почав виготовляти уже це авто, яке завершив у жовтні

2007 року. Машину «2в1» зробив кардинально іншою ніж перша і усі наявні у світі. Я не люблю повторюватися, адже підвищується професіоналізм, і неважкі речі професійно уже нецікаво робити. Я «горю» тоді, коли щось цікаво. Коли мене запитають, як виникла думка створити таке авто, відповідаю чесно – я не пам’ятаю. Вона прийшла, як грім серед ясного неба. Коли я почав розробляти ескізи, креслення, то поставив перед собою ціль – зробити її оригінальною, не схожою на інші. Тому і з’єднав сучасний стиль автомобілів зі стилем 30-х років – це само по собі уже оригінально. Для мене це було дуже цікаво у плані поєднання абсолютно різних епох машинобудування. Складно було зробити так, аби не губився один бік машини на фоні іншого і навпаки. Інколи читаю про свій автомобіль, що сучасна частина – це копія «Opel Ascona» 1981 року. Це пише той, хто не розуміється в машинах. Якщо поставити «Аскону» 81 року поряд із частиною, виконаною у сучасному стилі, то відразу ж буде видно, наскільки вони є різними. Я хотів зробити щось своє, із власним дизайном.

Ретро-частина – це дух того часу, але дизайн мій. Я нічого не копіював. Авто має фару від «Audi А4», може хтось сказати, що частина машини схожа на «Audi», інші кажуть, що на «BMW», а ще хтось бачить у ній «Волгу». – Чому за «фундамент» взяли «Opel Ascona»? – Тому що вага дуба солідна і для нього потрібен стійкий «фундамент». У мого товариша була така основа, там уже не було мотора. Я закохався у цю машину. Там «короб» і нижня частина настільки товсті, що можуть витримати велике навантаження. Я зупинився на цьому авто і ні разу про це не пошкодував. Єдине, що я поміняв, – це пружини. Бо пружини «Opel Ascona» заслабкі. Коли я їх спочатку поставив, то через місяць машина «сіла» на колеса – пружини такої ваги не витримали. І я поставив від «Mercedes», які міцніші, товщі і довші. –І скільки часу зайняло виготовлення такого шедевру? – 1,5 року при щоденній 12-годинній праці, незважаючи ні на свята, ні на вихідні. Щоправда, були примусові зупинки, коли потрібно було перевести дух і набратися нових сил для творчості. – Що у вашому авто з деревини? – Усе, що відповідає за надійність машини, так зване «начиння» під капотом і електроніка – не дерев’яні. Це «начиння» нове, «рідне» від «Opel Ascona» і в робочому стані. А з деревини виготовив кузов. Я взяв звичайний залізн и й

автомобіль і зрізав верхню частину. Залишив лише моторний відсік і так звану «платформу». Багато людей думають, що цей автомобіль обклеєний брусками, тобто залізо обклеєне деревиною. Це не так, кожен елемент, бампер, крила – окремі вузли, які знімаються. Ці деталі виготовлені з брусків перерізом 20×20 мм, а подекуди і більше, які між собою з’єднанні клеєм і шурупами. Кількість шурупів залежить від довжини бруска. Подекуди товщина брусків різна – від 2 до 5 см, а в деяких місцях і до 10. Клей використовував ПВА. – І скільки на цей виріб пішло деревини? – Використав 2,8 м3 дуба. Відходів – 30–40%. Я купував деревину у нас, на Буковині. А чому саме дуб використав? Я люблю з ним працювати. Я брав кругляк розпиляний на дошки завтовшки 60 мм і сам їх обробляв. – Чим обробляли? – Мої знайомі, які займаються чорною археологією (піднімають із дна морів, океанів човни) привезли концентрат із Голландії. Цим розчином консервують підняті з води експонати. Це доволі дорогий розчин – 800 мл коштує €800. Використав 2 банки. Але він вартий цих грошей, тому що за 4 роки машина була і під дощем, і на морозі, а її покриття не пошкодилося. Така машина може слугувати вічно, тому що виріб із дуба при правильній обробці зберігається віки. Пізніше авто покрив 5 шарами лаку, аби надати йому потрібного блиску. Зараз, щоправ-

да, лак трохи стерся, але невдовзі його оновлю. – Яку швидкість розвиває машина? – 160 км/год, на ній встановлено двигун об’ємом 2,0 л, який, відповідно, має хороший «апетит» – 15 літрів на 100 км. – При виготовленні авто ви до когось зверталися за порадою? – Я сам працював над машиною. Так само як художник працює над своїм шедевром. Такі речі робить лише одна людина. Я усе робив удома, там у мене потрібне обладнання. Хочу сказати, що обладнання не є основним для творчості. Інколи можна взяти звичайну стамеску і зробити за її допомогою шедевр, головне те, що у тебе в голові, знання і бажання. Я консультувався лише з питань, пов’язаних із мотором. – Що найважче було зробити? – Нічого не було легкого. Усе залежить від натхнення. Коли у людини є натхнення, найважче робиться легко, а коли його немає, то дуже важко усе виходить. І у мене так було. Бували моменти, коли я кілька годин поспіль ходив по хаті, щоб зробити маленьку деталь. Я не зміг зробити сучасну фару, для мене це виявилося проблемою. Але якби поставив собі таку ціль, то зробив би її. – А чому запчастини пофарбували у різні кольори? – Це для того, аби усе виглядало гарно не лише зовні, а й усередині. Усі деталі, які крутяться, деталі, які відповідають за транспортування бензину, пофарбував у червоний колір. Синій – двигун, верхні частини – срібні. – Чому підписали свою машину? – Тому що це моє творіння. Це як художник підписує свою картину. Він витрачає на картину тиждень, місяць, а я затратив на свою роботу 1,5 року. «2в1» – назва авто, ззаду моє ім’я і прізвище, попереду – моя лейба, яку придумав, коли ще служив в армії. – Чого боїться машина? – Найстрашніше для машини – дороги, кислотні дощі, ну і, звичайно, плавання (сміється). Закінчення на c. 9


ПІДПРИЄМСТВО

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

5

Класика і стиль – завжди у моді Багато людей надають перевагу меблям, виконаним у класичному стилі, які надають інтер’єру вишуканості та відображають гарний смак господарів. Провідне місце у світі посідають меблеві вироби італійських майстрів, які поєднують високу якість і традиції, а також сучасні технології виробництва. Завдяки цьому вони вишукані, красиві й надійні. Тому купують їх по усьому світу. Мережа магазинів «Rad-Pol» продає італійські меблі у Польщі. Про популярність таких виробів і маркетингові стратегії їхнього просування розповідає директор магазину «Rad-Pol» у Варшаві Сильвія Клімковська. – Розкажіть, будь ласка, про фірму «Rad-Pol». – Компанія «Rad-Pol» заснована у 1986 році як підприємство з реставрації меблів, а згодом почала імпортувати меблі італійських виробників. Нині компанія має 11 магазинів, два з яких розташовані у Варшаві. Також компанія володіє власною майстернею, де замінюють оббивку меблів на бажання клієнта. – Чому продаєте меблі італійських виробників, а не польських? – На польському ринку багато представлено вітчизняних виробників, а меблів класичного дизайну і «під старовину» – небагато. Цей сегмент ринку був вільним, і ми його зайняли.

Меблі – це основний предмет інтер’єру. Від них залежить комфорт і працездатність кожного з нас. Тому і оточуємо ми себе не лише практичними виробами, а й красивими, від споглядання яких поліпшується настрій.

МИ НЕ ЕКОНОМИМО НА РЕКЛАМІ – Ваші меблі дорожчі за меблі польських виробників? – Так, але за дизайном і якістю вони переважають польські вироби. – Що найбільше купують? – Найкраще продаються м’які меблі та світлі спальні з масиву. Я зауважила, що покупці віддають перевагу виробам, виконаним у стилі «Людовіка XV». Покупець

обирає очима, для нього зовнішній вигляд виробу має велике значення, а ще – ціна. – Яким чином у вас можна придбати меблі? – Двома способами: обрати з представленої експозиції чи зробити замовлення за каталогом. Буває, що клієнтові не подобається колір оббивки, то ми маємо свою майстерню, де на

його замовлення замінюємо її. Якщо клієнт замовляє товар, то повинен оплатити 30% його вартості й укласти з нами договір. – Розкажіть про особливості просування вашої продукції? – Ми не економимо на рекламі. Розміщуємо її у мас-медіа, на бігбордах. Також заохочуємо дизайнерів і архітекторів купу-

вати продукцію у нас, а за це сплачуємо їм гонорари у вигляді відсотків і укладаємо контракти із готелями. Як наслідок, наша продукція є у президентському палаці «Бельведер» у Варшаві, у Міністерстві закордонних справ, у представницькому осередку польського війська в Хеленові, в готелях «Ян ІІІ Собєскі», «Шератон» та інших. Також маємо свою клієнтську базу, за якою постійно поширюємо інформацію про оновлений асортимент і знижки. – Чим ви вирізняєтеся серед інших фірм, які продають італійські меблі? – У нас уся продукція сертифікована – це по-перше, подруге – у Польщі лише ми маємо право продавати вироби деяких італійських виробників. – Чи відчуваєте фінансову кризу, яка охопила усю Європу? – Так, вона відчутна, але ми все одно розвиваємо наш бізнес. Намагаємося з нею боротися, шукаючи нових клієнтів, постійно оновлюючи асортимент товару, надаючи привабливі знижки й кредит на меблі. Італійські меблі – це витвір мистецтва, еталон краси і стилю. Це для тих, хто любить розкіш і багатство і може собі це дозволити. Доки будуть покупці на таку продукцію, доти й буде на неї попит. Роксолана ОНУФРІЄНКО

cmyk


cmyk

КОМПАНІЯ

6

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

Усе вирішуємо разом –

Ярослав і Агнєшка Протас під вивіскою свого підприємства

Сімейний бізнес – найкраща можливість завжди бути поряд один з одним і розв’язувати проблеми спільно. Також це шанс досягти усього разом. Про те, як розвивається малий меблевий бізнес у Польщі і як його будувати, розмовляємо з подружжям Ярославом і Агнєшкою Протас, власниками столярної майстерні «MebleJarko».

ПРО МЕБЛЕВИЙ РИНОК ПОЛЬЩІ – Як виникло бажання заснувати власне підприємство? Ярослав (Я.П.): Я не з тих людей, які можуть на когось працювати, лише на себе. Я не можу, коли наді мною хтось стоїть і каже, що я маю робити, тоді мені нічого не вдається. Агнєшка (А.П.): Це справді так. Мій чоловік би відразу ж звільнився. Тому у нас не було вибору, лише працювати самим на себе. Я.П.: Я навчався на меблевій справі в технікумі. Перша моя робота була столяром у фірмі – робив вікна, підлоги, двері. Це було ще тоді, коли я навчався у школі, бо уже тоді знав, ким хочу стати. Після навчання з дружиною переїхали до Варшави – там працював у меблевому магазині, де монтував і складав меблі. А згодом з’явилася нагода відкрити невелику фірму – сімейну. Адже моя жінка теж навчалася у меблевому технікумі і є основним моїм помічни-

ком і партнером у цьому бізнесі – 12 років уже «крутимося». Спочатку здійснювали лише монтажні роботи: брали готову продукцію і складали. А в 2004–2005 роках відкрили столярний цех. А.П.: Спочатку ідеї, ескізи запозичували з інтернету, а згодом і самі розробляли дизайн меблів. – Що зараз виготовляєте? Я.П.: Продукцію з MDF – кухні, передпокої тощо. Але не м’які меблі і не меблі з масиву. У нас немає обладнання, аби виготовляти вироби з масиву. – Чи влада сприяє розвитку меблевої галузі? Я.П.: Ні. Жодним чином. Влада лише збільшує податки і таким способом знищує вітчизняного меблевого виробника. А.П.: Я маю багато друзів, які були змушені закрити невеликі столярні цехи після збільшення податку. Збільшення податків для нас – просто трагедія, адже змушені піднімати ціни на продукцію, а це впливає на кількість замовлень.

Я.П.: Влада самостійно знищує малий бізнес своїми податками. Складається враження, що вона спеціально хоче знищити малі підприємства. Податки однакові як для великих підприємств, так і для малих, тому нам важче. Змушені ціни піднімати – як наслідок нам важче конкурувати з імпортованою продукцією. – А Євросоюз дає кошти на підтримку галузі? Я.П.: ЄС підтримує будьяку галузь. Але для того, аби отримати допомогу, потрібно добре побігати і зібрати багато документів. Але я буду намагатися це зробити, тому що податки замучили, обладнання потрібно оновити і розширити виробництво. За гроші ЄС можна купити лише устаткування, а, наприклад, матеріал – ні. А мені він потрібний для того, аби зробити виставкову продукцію для магазину – для цього грошей не вистачає. – З якими основними проблемами маєте справу у Польщі? Я.П.: Податки – це головне. І ще одна велика проблема, яку я вважаю позити-

вом, – суворі вимоги клієнтів. Це теж проблема, бо не завжди можемо виготовити продукт відповідно до цих вимог, інколи трапляються клієнти, які не мають жодного уявлення про виготовлення меблів – вони хочуть так і так, але не розуміють, що саме у них в домі воно не личитиме. Тоді виникає конфлікт, який не так просто розв’язати. Також клієнт хоче, аби зробили вироби з дорогих матеріалів, а коли ти йому кажеш ціну, то він шукає дешевший варіант. – А дорога сировина? Я.П.: Для мене слово «дорога» є відносним. Адже якщо продукт порівняти з аналогом з іншої фірми і за якістю він такий самий, то дорожчий. Але якщо ціна його висока, якість добра і він служитиме довго, то дорогим його важко назвати. У моєму розумінні усе вписується у якість і час, лише через кілька років можна сказати, чи сировина була дорогою, чи ні – після випробування часом. Але з погляду покупців готовий меблевий продукт є дорогим. Тому що меблі потрібно міняти хоча б один раз на п’ять років – для польського покупця це нереально.

Розкроюють плити для власних виробничих потреб і на замовлення на цьому верстаті

– Чи правда, що є криза на меблевому ринку в Польщі? А.П.: Так, і ми її гостро відчуваємо. Особливо це було відчутно торік, цього року трохи легше порівняно з минулим. Не лише зменшився потік клієнтів, а й зросли податки. Дуже багато моїх знайомих закрили фірми, бо не давали собі раду. Я.П.: Якщо порівняти з 2008, то нам зараз краще, але тоді ми випускали менший асортимент продукції і лише почали «розкручуватися». Тому для нас зараз сприятливіший час. З 2009 почало потроху скорочуватися виробництво і найгірше було у 2011–му. А зараз знову помалу виробництво зростає. – Чим керується клієнт при купівлі товару? Я.П.: Основне для клієнтів – це поєднання ціни й якості. Він найчастіше вибирає очима і не дуже цікавиться, де виготовлено. Найперше звертає увагу на якість матеріалу і ціну виробу, а не на те, чи це «Made in Poland», чи «China».

ТРОХИ ПРО ФІРМУ… – Розкажіть про своє підприємство. Я.П.: Це майстерня площею 180 м2. Звісно, хотів би, аби було тисячу метрів. Маємо 1 магазин, площею 78 м2. Це найбільший, бо перший був на 22 м2, а другий – 24 м2. – Що найчастіше замовляють у вас? А.П.: Кухні. Зараз на них просто шалений попит. Усі хочуть лише їх. Дуже рідко хтось замовляє передпокої. Лише коли замовив кухню і йому сподобалося, тоді дозамовляє

шафи чи «стінки» до кімнат. – У що вкладаєте гроші? Я.П.: Я намагаюся постійно усі гроші інвестувати в обладнання. Інколи довго відкладаю на той чи інший інструмент. Жінка намагається усі гроші забирати, тому що кожну копійку, яку маю в кишені, відразу ж вкладаю у машину. Дружина каже, що через це моя сім’я може залишитися без хліба. Тому тепер усі гроші у неї. А.П.: Так, це правда. Я.П.: Але обладнання намагаюся купувати якісне і хороших виробників. Не беру дешеве і неякісне, бо не бачу в цьому сенсу, адже його доведеться замінити через 2-3 місяці. Маю обладнання європейських виробників – іспанських, німецьких, але не польських, тому що якість у них ще не такому рівні. Щодо польської сировини для продукції – польських виробників дуже мало і назвати сировину польською дуже складно. Так само, як не можна назвати меблі, зроблені у Польщі, польськими. Тому що сировина, у них використана, не є польською, тож не можна називати їх польськими. Ми у виборі сировини не керуємося поняттям – польський виробник чи не польський. Ми найперше звертаємо увагу на якість і ціну. Якщо за цими критеріями польський виробник годиться, то вибираємо його, якщо ні, то іншого. – Хто є вашими покупцями? Я.П.: В основному продаю продукцію фізичним особам. Усе роблю на індивідуальне замовлення. Виняток роблю лише тоді, коли покупець побачив про-


КОМПАНІЯ

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

7

як у бізнесі, так і у сім’ї дукцію в магазині і купує готову. Основні покупці – з Варшави, але приймаю замовлення через інтернет по всій Польщі. Ідеї продукції черпаємо трохи від клієнтів, трохи самі придумуємо, трохи з інтернету, трохи з журналів. По-різному буває. Дружина з клієнтами спілкується, меблі проектує і фінансами займається. Рекламують нас наші ж клієнти. З продукцією можна ознайомитися на нашому сайті. – Скільки продаєте на місяць? Я.П.: Ніколи не рахував… Важко сказати… усе залежить від місяця і пори року. – А чи берете участь у меблевих виставках? А.П.: Ні, це для нас задорого. – Чи забезпечуєте себе теплом? Я.П.: Так. Маємо біокотельню.

– Маєте багато відходів, аби забезпечити себе теплом взимку? Я.П.: Ми постійно робимо запаси відходів, аби взимку було тепло. Увесь рік у куток їх складаємо, бо дуже любимо тепло (Сміється). – Як боретеся з кризою? Я.П.: Не даємося. Ми ще не піддалися, тому це вселяє надію. Борися з нею, не борися, все одно від неї не втечеш. Тому її потрібно перечекати. Але незважаючи на це, ми змогли збільшити своє приміщення, відкрити сайт і розширити асортимент продукції, таким чином залучивши нових клієнтів. Тому для нас криза є позитивом. Ми навіть змінили уже 4 приміщення магазину – і кожне наступне має більшу площу і розташоване ближче до центру.

Тут п. Ярослав личкує крайки меблевих деталей

– Чи прислухаєтеся до порад працівників? Я.П.: Так. Ми часто з ними радимося. Постійно обговорюємо усі ситуації. Разом вирішуємо, як покращити той чи інший виріб. Адже для нас головне, аби кожен клієнт був задоволений – це наша спільна праця. – Поділіться, будь ласка, планами розвитку фірми. Я.П.: Для нас плани – це розвивати своє підприємство. Хочемо, аби наш магазин був у центрі міста і мав велику площу. Також хотіли би розширити територію цеху. У нас є мрії, які найближчим часом не зможемо реалізувати, – це повне забезпечення себе сировиною. Таке складно реалізувати, але все одно сподіваємося, що нам це вдасться.

ПРО ОСОБИСТЕ… – Пані Агнєшка, як ви почуваєте себе у ролі дружини мебляра? А.П.: Дуже добре. Як чоботар без чобіт. (Сміється). Не маю шафки до ванної. Я.П.: Буде тобі шафка, буде. А.П.: Коли? Я.П.: Буде. Коли? Точно не скажу. А.П.: Потрібно буде попросити працівника зробити її, бо у чоловіка не доходять до того руки. Якщо говорити серйозно, то я поділяю захоплення чоловіка і намагаюся йому допомагати завжди й у всьому. Він любить свою справу і робить її добре. Щоправда, не завжди у нього достатньо часу на сім’ю, на мене, але намагаюся його зрозуміти. – У чому полягає успіх чоловіка?

А.П.: Мій чоловік завжди казав, що не треба на когось сподіватися, а самому потрібно усього досягати. У чому криється таємниця успіху чоловіка? В його особистості. Те, як він налагоджує контакти з людьми, те, як він виконує свою роботу. Також у тому, аби зробити все, щоб клієнт був задоволений. Для нас обслуговування – на першому місці. Нам доволі складно пояснити клієнтові, який вигляд матиме його виріб, і переконати, аби він прислухався до наших порад. Це найважче. Ми робимо наголос на найбільш функціональних меблях і часто переконуємо наших клієнтів. Не завжди клієнти охоче відважуються на зміни, але пізніше не раз до нас приходять і дякують за функціональність виробів. Бо дизайн важливий, але практичність завжди має бути на першому місці. – Удома усі меблі зроблені чоловіком? А.П.: Так. Але недавно купили дачні меблі, тому що їх не виготовляємо. – З ким чоловік найперше ділиться своїми планами, проблемами? А.П.: Зі мною. З усіма питаннями приходить лише до мене. – Що вам не подобається у професії чоловіка? А.П.: Не подобається, що він не так багато мені уваги приділяє, як би хотілося, але намагаюся його зрозуміти, адже праця для нього дуже важлива і вона нас годує. – Ви це терпите? А.П.: У нас був конфлікт. Це було під час кризи, коли грошей дуже бракувало. Але мусила перечекати цей момент і його зрозуміти.

Власник «MebleJarko» надає перевагу якісному обладнанню, навіть коли це стосується ручного електроінструменту

– Пане Ярку, а ви любите керувати? Я.П.: Я не керую своїми працівниками, вони мають повну свободу, але від того не працюють гірше. А жінкою керувати важко. Тому до цього я не беруся. Усі проблеми розв’язуємо спільно. – Пані Агнєшко, а ви вдома теж фінансами розпоряджаєтеся? А.П.: Так, бо мій чоловік усі гроші віддав би на свій бізнес, на обладнання, а сім’я мусила б голодувати (Сміється). Я.П.: Так, то факт. Я розпоряджаюся лише тими грошима, які маю в кишені, а тими, що в банку, – ні. Моя жінка лише запитує, чи маю якісь гроші на дрібні витрати. Маю? Ну то добре. Дружина пильнує дому, дітей, мене і ще й трохи бізнесу (сміється). Вона займається всім тим, чим я не займаюся. – А що ви робите?

Я.П.: Майже увесь свій час присвячую фірмі, а решту – сім’ї, тобто 10%. Хотілося б, аби було навпаки. Але вдається викроїти лише 10%. – А чоловік дарує вам подарунки, зроблені власноруч? А.П.: Ні. Не має часу. Дітям може щось там вирізати нашвидкуруч, а мені – ні. Я.П.: Я дітям зробив столик з кріселками. А.П.: А-а-а. Так. Тільки не кажеш, скільки ти праці і часу на це витратив. Я.П.: Але зробив. А.П.: Вони були такі маленькі, гарні, вирізьблені. Діти були у захваті. Не кожен день зустрічаєш таку міцну сім’ю, що живе планами і мріями один одного. Дивлячись на них, розумієш, що вони досягнуть усього, чого прагнуть і про що мріють, бо працюють над цим пліч-о-пліч. Ірина МУДРА

КОМЕРЦІЙНІ ОГОЛОШЕННЯ Продаж, оренда приватної промислової будівлі 1 024 м2 і земельної ділянки 15 279 м2 в с. Дубина Сколівського р-ну, Львівської обл. Є електроенергія. (050) 370-10-80 Куплю суху дошку: ясень, бук, червоний дуб. Товщина 35-40 мм, 1-2 сорту. Щомісячна закупівля. (067) 503-97-01, (099) 922-04-57

Пропонуємо лінійні лазери для позначення лінії розкроювання деревини. ПП “Інтер Оніс”. (067) 28-44-093, (032) 242-41-99 Продається чотирибiчник “Weinig U22”, “Salvadeo” з шириною стругання 500 мм, форматнорозкрiйний верстат. (050) 989-72-07, (037) 354-33-03 cmyk


cmyk

ЦІКАВЕ

8

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

ВИЗНАЧЕННЯ І ПОЯСНЕННЯ ТЕРМІНУ Річні кільця (річні шари) у стовбурі дерева – зони приросту деревини, викликані сезонною періодичністю діяльності камбію (твірна тканина, завдяки якій відбувається потовщення стебла дерев’янистих рослин) у результаті зміни теплої та холодної пір року. Вони добре помітні на поперечних зрізах стовбура, гілок і коріння деревних рослин у вигляді не зовсім правильних (не суворо концентричних) кілець. Їх називають річними, оскільки щорічно з’являється одне таке кільце, що має світлу та темну ділянки. Поява річних кілець зумовлена сезонною активністю камбію. Навесні клітини камбію активно поділяються й утворюють клітини великих розмірів із тонкими стінками, зокрема судини великого діаметра. На поперечному зрізі вони мають вигляд світлої частини річного кільця. Влітку камбій формує значно дрібніші товстостінні судини і клітини механічної тканини. Так виникає темна частина шару. А взимку клітини камбію взагалі не поділяються. З настанням весни діяльність камбію відновлюється і формується нове річне кільце. Підрахувавши кількість річних кілець стовбура, можна визначити вік рослини. Вони розповідають про умови її життя – окремі кільця можуть бути різні завширшки, адже більший приріст відбувається у роки, коли погодні умови сприятливіші. Однак у старих деревах активність камбію знижується, а отже, приріст незначний. Тому їхні річні кільця із часом вужчають. Навіть окремі річні шари мають у різних частинах неоднакову товщину. У поодиноких дерев річні кільця зазвичай товстіші з південного боку, де освітленість краща.

ОСОБЛИВІСТЬ РОСТУ ДЕРЕВ За теплої погоди дерева ростуть швидше, ніж за холодної. Вони також ростуть повільніше у сухому кліматі і швидше у вологому.

або математично за допомогою кореляції. Еспер та його команда змогли проаналізувати лише минулі дві тисячі років. Проте за допомогою додаткової техніки результати їхніх досліджень точніші. Окрім аналізу ширини річних кілець, дослідники також визначили щільність клітин у деревині, використовуючи спеціальну рентген-техніку.

ДОВЕДЕНО, ЩО РИМЛЯНАМ БУЛО СПЕКОТНО

Річні кільця – ключ до вивчення кліматичних змін Кільця дерев зберігають інформацію про погоду, опади, виверження вулканів та лісові пожежі, тому завдяки річним шарам деревини вченим вдалося з’ясувати, яким був клімат дві тисячі років. Ці чинники є особливо очевидними для тих дерев, які ростуть близько до межі дерев’яної рослинності, наприклад, у високих горах. «Дерева не можуть рости поза межами найвищої лінії лісового кордону, адже там дуже холодно. Вузькі річні кільця зазвичай вказують на холодні роки. Цей принцип притаманний не лише одному дереву, а багатьом із тих, що ростуть біля лісового кордону», – пояснює для «Deutsche Welle» Ян Еспер, голова відділу із дослідження річних кілець дерев Університету Майнца. Сфера його досліджень – дендрохронологія (датування деревних кілець). Північ Фінляндії є зоною кліматичного кордону, що створює ідеальні умови для досліджень дендрохронологів. Вони аналізують тут не лише живі дерева.

Мертва деревина також зберігає інформацію, створюючи такий собі міні-кліматичний архів. «У Фінляндії є багато мілких озер. Якщо дерева падають в озеро, вони зберігаються у хорошому стані протягом багатьох тисяч років», – каже Еспер. За допомогою фінських дерев він та його команда реконструювали клімат двох тисяч років.

ПРО ТЕХНОЛОГІЮ ВИЗНАЧЕННЯ ВІКУ Маркус Кохбек, голова науково-дослідницької лабораторії у Майнці, бере пробу з дерева. Щоби взяти зразок деревини, він використовує бур, який нагадує трубку, і вкручується в розріз дерева вручну. За допомогою гострої палички зразок деревини дістають із трубочки. Кожне

кільце – один рік із життя дерева. Згодом зразок досліджують під стереомікроскопом. Дослідники малюють один графік для кожного розрізу дерева, а відтак накладають щонайменше сто графіків один на одного за допомогою комп’ютерної програми. Оскільки вчені проаналізували багато дерев різних періодів, вони змогли створити сталу хроніку. Цикли життя деяких дерев частково збігаються впродовж деяких періодів. Саме так вчені виявили подібності між деревами різного віку. Більшість схожих ознак було виявлено під час аналізу найхолодніших років в історії, тому що кільця тоді були особливо вузькими. «Ми тоді намагаємося об’єднати графіки», – говорить Кохбек, додаючи, що робота була зроблена візуально на комп’ютері

17

Відповідно до результатів дослідження, температура постійно знижувалася на 0,3˚С на тисячу років протягом двох тисячоліть до 1900 року. Тоді ж розпочалася промислова революція. Через збільшення викидів парникових газів після 1900 року дослідники не враховували цей період у своїх обчисленнях. Кільцям фінського дерева було що розповісти і про інші кліматичні події. Кліматичні графіки містять інформацію про виверження вулканів, адже, коли вони відбуваються, температура зазвичай опускається на 0,7˚С. Так можна визначити теплі та холодні періоди в історії. За часів Римської імперії температура була дуже високою. Те саме можна сказати про Середньовічний кліматичний оптимум – теплий період за часів Середньовіччя. За ним прийшла холодна фаза, так званий маленький «льодовиковий період». Пізніше температура почала знову зростати. Нині спеціалісти з питань клімату, які намагаються спрогнозувати кліматичні зміни у майбутньому, використовують ці результати дослідження. Вони аналізують ті часи, коли було дуже мало викидів СО2 в атмосферу. Отже, дерева можуть розповісти дослідникам про природні зміни клімату, що відбулися без людського втручання, а також допомогти спрогнозувати нові зміни в температурі. Підготувала Роксана ОНУФРІЄНКО

від 4 вересня 2012 р.


Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

НАРОДНІ ПРОМИСЛИ

9

Крізь терни до зірок Закінчення. Поч. на c. 4

Ця машина уже 4 роки їздить нашими дорогами і ще не розсипалася. Але я намагаюся зменшувати цей тест-драйв, бо шкода своєї праці. – В одному з інтерв’ю ви сказали, що машина повинна приносити дохід, тому ви її продаєте? – Так, і це одна із причин. Дохід не у сенсі, що не маю грошей, за що жити, мені потрібні кошти, аби продовжувати працювати над іншим проектом. У 2007 році за це авто мені пропонували $150 тис., але я відмовився. Зараз є ще один покупець, але він пропонує скромнішу ціну. Спочатку презентуватиму її в Америці.

ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ – Ви не думали створити плавальний автомобіль, як у Лівіо де Маркі? – Ні, людина деградує, коли починає щось повторювати. Я не хочу нікого наслідувати і машину-човен не створюватиму. Зате розпочав роботу над королівським фрегатом – це буде судно ХVІ ст. у французькому стилі. Аби його закінчити, потрібно $120 тис. Я хочу самостійно все профінансувати.

– А чому саме фрегат? – Я з дитинства зачаровувався картинами Айвазовського. Не лише морем, а й фрегатами. Давно мріяв виготовити такий корабель, і уже рік над ним працюю, але виконав лише 10% усіх робіт. Креслення уже готові, лише під час роботи вноситиму незначні зміни, тому що у малому масштабі я бачу його по одному, а коли уже втілюю у реальному розмірі, то бачення трохи інше. Я повністю передам своє бачення фрегату того часу. Це не буде копія. Зберу усе найкраще, що мені подобається з фрегатів, і вкладу в один корабель. Це буде 26-метровий корабель ХVІ ст., на якому плавали королі. Він матиме багато оздоблень, скісних, кривих вікон, які були притаманні тому часові. Зроблю багато різьби – русалок, водяників тощо. Передня частина буде з гальюнною фігурою, також виготовлю пушки, але не можу зараз гарантувати, що вони стрілятимуть, я нині навіть не можу сказати, чи корабель плаватиме, як справжній. Ціль полягає не у тому, щоб зробити його як витвір мистецтва. Щоправда, невідомо, коли фрегат закінчу – усе залежить від фінансів. – У 2009 році ви звернулися через мас-медіа до україн-

ців із проханням допомогти зібрати кошти на ваш новий проект. Допомогли? – Мені було дуже соромно звертатися до громадськості, але дякую ЗМІ за те, що вони відгукнулися на моє прохання опублікувати відкритий лист до наших земляків. На жаль, ніхто не відгукнувся на нього. Я їх не звинувачую у цьому. У нашій країні багато шарлатанів, які використовують людей. Якщо обкрадають важкохворих дітей, то про що можна говорити. Думаю, що мене просто залічили до рангу тих людей, які хочуть легко заробити гроші, але це не так. – Ви цей проект ще робитимете? – Так, але пізніше. На першому місці у мене фрегат, пізніше, може, зроблю вітчизняне авто з металу. Це будуть два однакові авто, гарні зовні, але не «дуті», бо такі мені не подобаються. У мене є кілька ескізів. На основі якої машини їх виготовлятиму, ще не вирішив – може «Mercedes» чи «BMW». Але точно не на основі вітчизняного авто. Я один із небагатьох людей, який може це зробити, але поки що фінанси не дають змогу це реалізувати. – Ви не пробували звертатися за допомогою до політиків, особливо перед виборами? – А навіщо? Знову звучатимуть пусті обіцянки. Я через це уже пройшов у 2009 році, коли зустрічався з людьми різних рангів, але вони мене лише використовували для своїх цілей. Тоді я ще думав, що моя праця комусь потрібна і когось може зацікавити у нашій країні. Але гірко помилився. Я чув від них єдину відповідь: «Навіщо нам це? Такий довготривалий проект нам невигідний. Краще завезти іномарки і швидко їх продати». За ці роки нічого не змінилося. У нашій країні людям, які хочуть щось зробити, реалізувати себе надзвичайно важко, якщо не маєш власних коштів. Тому я розчарований у наших підприємцях і чиновниках.

– Але ви мали багато пропозицій із-за кордону, чому на них не пристали? – Я думав над цим і мав пропозиції з хорошими умовами. Але я не поїхав, тому що не звик починати усе з початку. Душевний спокій у мене лише тут – найкращий стан для творчості. Я не зміг би подолати свою ностальгію за рідною землею. У мене тут діти, без яких я не зміг би творити – вони моя муза. У цьому житті чимось потрібно жертвувати, і я це прекрасно розумію, тому і обрав таке життя, яке маю нині. – Розкажіть детальніше про пропозиції від іноземців. – Я брав участь у багатьох великих виставках за кордоном. На одній із таких до мене підійшли німець і хорват. Вони хотіли замовити автомобілі. Один хотів авто з металу, а інший – лімузин із деревини. Але вони бажали, аби я виготовляв ці авто за кордоном, а не в Україні, бо з нашою державою ніхто не хоче мати справи, і вони цього не приховують. Мені сказали прямо: «Ми вам віримо, але не віримо вашій країні». На жаль, ми не змогли домовитися. – У вас є ще один грандіозний проект у задумах. Можете ним поділитися? – Я не впевнений, що зможу його виконати, бо він потребує солідного спонсора. Проект коштуватиме приблизно $1 млн 200 тис. Це для мене самотужки виконати нереально. Я навіть не буду

проти, якщо хтось зможе реалізувати мій задум – в одному місці на 10 га зібрати найкращі зразки 5 чудес світу, наприклад, Ейфелеву вежу, піраміди тощо, але не у реальному розмірі, а 1:10. Але це має бути точна копія. – А чому точна копія? Ви ж у своїх роботах намагаєтеся передати свою індивідуальність. – Авто – це одне, а історія – інше. Люди їх створили, це надбання віків, і, по-моєму, їх нікому не перевершити. – Для чого вам це все? – Для себе. Запитайте будьякого художника, для кого він малює – для себе, і я роблю це для себе. І не для того, аби комусь там щось довести чи показати. Спочатку для себе, а пізніше хочу, аби мою роботу оцінили. Щоправда, доволі важко поєднувати заробіток і хобі. Але на першому місці у мене завжди було і є благополуччя сім’ї, а уже потім мрії та захоплення. – Дякую, пане Василю, за цікаву розмову, а також щиро вдячна вам за те, що ви, незважаючи ні на що, не покладаючи рук, і далі працюєте над своїми проектами, які прославляють нашу країну на увесь світ і дають приклади для наслідування уже підростаючому поколінню. Бажаємо вам натхнення, можливостей і сил виконати усе задумане. Ірина МУДРА

cmyk


cmyk

10

РІЗНЕ

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

Український «дім–навпаки» Ходити ногами по стелі – нині це реальність. У світі є кілька зразків перевернутих будинків, і нещодавно цей список поповнився українським. У Ялті спорудили будинок, який стоїть догори ногами – дах і фундамент, а також увесь інтер’єр поміняли місцями, тому і виникає враження, що ходиш по стелі. За формою – це студія площею 43 м2. У будинку є вітальня, кухня, передпокій і навіть ванна кімната. На кухні накритий стіл із декоративними бутербродами і справжніми столовими приборами. Усе готове для приготування їжі. У вітальні на «підлозі» є лише люстра, усе решта приклеєне і прикручене до «стелі». А найцікавіше у оселі – ванна. Але вона має одне недоопрацювання – вода у ній поки що не тече. Але Ігор Кончик,

автор проекту, обіцяє, що невдовзі вирішать цю проблему. Автори проекту провели не один десяток складних математичних розрахунків, адже дах має виконувати роль підлоги. «Будинок стоїть на гребені, тому довелося розраховувати навантаження, щоб конструкція витримала», – розповів Ігор Кончик. Нелегко було знайти будівельників, які взялися б за роботу. Адже довго перебувати у перевернутому будинку важко, особливо людям зі слабким вестибулярним апаратом. Всевед Лівчак, автор ідеї, розповідає, що відвідувачі постійно намагаються

помацати експонати, навіть деякі речі відривають. Творці будинку хочуть наступного року добудувати гараж, у якому звисатиме зі «стелі» автомобіль. У планах – ще спорудити

один перевернутий будинок, але двоповерховий. В Україні це перший такий будинок. Автори запозичили ідею у поляків, але розробляли усе самостійно.


КОМПЛЕКТУЮЧІ

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

11

Поєднання легкості й надійності Надійні та практичні розсувні системи, які доповнюють дизайн будь-якого виробу, – це профілі польської компанії «Astin», яка 9 років на ринку алюмінієвих систем представляє високоякісні, функціональні, ергономічні й надійні алюмінієві вироби для шаф-купе, розсувних дверей, міжкімнатних перегородок чи меблевих виробів, які дають змогу спланувати інтер’єр, враховуючи індивідуальні смаки замовників, і помешкання стає елегантним і комфортним.

Пьотер Соколовскі демонструє продукцію компанії

Про продукцію компанії «Astin» розповість Пьотер Соколовскі, торговий представник компанії. – Компанія розпочала свій шлях на ринку Польщі з продавця алюмінієвих профілів, а 6 років тому почала їх виготовляти. Пріоритетними цілями компанії є: якість, надійність і дизайн профілів. Наші розсувні системи для шаф, шухляд і тумбочок безшумні та легкі у використанні. Особливість нашої продукції полягає у вмонтовування її у підлогу, що запобігає

травмуванню, а роликова система є внутрішньою. Нижні ролики розміщені усередині поперечної рами і не є помітними, а їх переміщення практично безшумне. Перевага систем «Astin» у тому, що під них можна виготовляти двері будь-якого розміру. А нещодавно розпочали випуск систем для дверей мансарди і шаф для них. Двері доступні в системах: «Prestige», «Elite», «Heros», «Twins», «Idea» і «Tower», які відрізняються зовнішнім виглядом і ергономікою.

Шафа-купе із начинкою «Astin»

Виготовляємо анодовані профілі 4 кольорів – золотистого, срібного, шампань і коньяк. Профілі «Idea» і «Tower» обклеюємо декоративною плівкою, яка імітує структуру і колір деревини. Крім того, на ринку пропонуємо новинку – профілі, які створюють у трьохетапному процесі: чищення щіткою, анодування і полірування, завдяки цьому профіль стає ще міцнішим і стійкішим до подряпин і стирання, а поверхня – надзвичайно гладкою. Особливість наших профілів полягає у тому,

Двері виготовлені з використанням профілів «Astin»

що корпуси можна вставляти в наявну нішу або у місце, яке обмежене стінами. Для такого рішення є «Astin Style» – легка конструкція, опорою якої є вертикальні алюмінієві профілі, до яких вмонтовують внутрішні елементи і закривають дверима. Для приховування недоліків стіни використовують «типову» шафу, тобто таку систему, елементи якої кріплять безпосередньо до стіни. Повна конструкція налічує всі елементи звичайної шафи (боки, задню стінку, дно і верх).

Система кріплення профілів до похилих поверхонь

Наші алюмінієві системи – надійні та елегантні елементи будь-якого інтер’єру. – Скажіть, а де ви розповсюджуєте свою продукцію? – Шукаємо клієнтів у всьому світі. Представляємо свою продукцію у Литві, Білорусі, Україні, Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії. Електронною поштою надсилаємо пропозиції нашим клієнтам і беремо активну участь у виставках. У нас є такі випадки, що інші фірми представляють нашу продукцію в

країнах, але під нашим брендом. Ми і далі шукаємо оптових клієнтів, які продавали б нашу продукцію «Astin» у своїй державі. – А як переживаєте кризові часи? – Ми трохи відчуваємо кризу, але постійно відчуваємо і підтримку наших клієнтів і партнерів. Кризовий час – це період змін, вдосконалення і розширення асортименту продукції. Незважаючи на кризу, наші показники продажів є доволі високими, найбільше продукцію купують з України, Литви, Чехії, Угорщини і, звісно, Польщі. – А як боретеся зі своїми конкурентами? – За допомогою якості. Вона для нас пріоритетна. Також покращуємо свій сервіс. Але у нас є важливіша проблема – підроблення нашої продукції. Одне підприємство видає китайські профілі за наші, але за якістю і дизайном вони набагато гірші. Тому стережіться підробок. – Поділіться своїми найближчими планами. – Ми постійно працюємо над тим, аби збільшити кількість наших клієнтів. Також працюємо над здешевленням продукції, але якість має залишатися такою ж. В Україні алюмінієві профілі «Astin» зарекомендували себе хорошою якістю і практичністю. Остап РОВЕЦЬКИЙ

cmyk


cmyk

12

ПРОПОЗИЦІЇ

Деревообробник №17 (299) 4 – 17 вересня 2012 року

Derevoobrobnyk_issue_17_2012  

Ukrainian newspaper for the specialists of woodworking, furniture industries - Derevoobrobnyk

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you