14 жовтня — заходи й традиції Щороку в містах України відбуваються різноманітні заходи та офіційні урочистості. Наприклад, у Києві цього року 14 жовтня запланований загальноміський святковий захід до Дня захисника України біля будівлі Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36). Також до цього свята Український інститут національної пам’яті підготував інформаційну кампанію та низку заходів під гаслом «День
Додаткові потяги від
Укрзалізниці
захисника України. 1000 років нашому війську». Із 10 до 30 жовтня відбудеться виставка «Козацька слава невмируща» у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця», а 11 жовтня привітають ветеранів війни, учасників антитерористичної операції та операції об’єднаних сил, які знаходяться на лікуванні у Київському міському клінічному госпіталі ветеранів війни у Пущі-Водиці.
Не забуваємо й про традиції. У кожній родині вітають батька, брата, сина. Українці вшановують загиблих на війні чоловіків. А віряни йдуть до церкви, щоб помолитися Богородиці. Вони просять не лише благополуччя для своєї сім’ї, а й захисту для наших військових, та миру для України. Лана Соколюк
Дві сторони медалі
Укрзалізниця призначила 13 додаткових поїздів до Дня захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці. Додаткові поїзди курсуватимуть у найпопулярніших маршрутах. Цього року 14 жовтня припадає на понеділок, тож українці матимуть три вихідні дні поспіль. Як повідомили в пресслужбі перевізника, велика кількість наших співвітчизників хоче використати найближчі вихідні для «святкових подорожей». Саме тому додаткові потяги курсуваватимуть із Києва та Одеси до Дніпра та Львова. Поїзд № 191/192 Київ — Львів курсуватиме 12 та 14 жовтня в обох напрямках. З Києва відправлення о 07:42 та прибуття до Львова о 18:13. Зі Львова поїзд вирушить о 11:54 та прибуде до Києва о 21:47. Поїзд № 197/198 Київ — Ковель курсуватиме з Києва та Ковеля 12 та 14 жовтня. Відправлення з Києва о 06:17 та прибуття до Ковеля о 15:11. Зворотно поїзд вирушить о 11:27 та прибуде до Києва о 20:45. Поїзд № 235/236 Київ — Ужгород 13 жовтня о 20:28 відправиться с Києва та прибуде до Ужгорода о 11:58. У зворотному напрямку 14 жовтня поїзд відправиться о 18:15 та прибуде до столиці о 08:37. Поїзд № 161/162 Київ — Миколаїв курсуватиме 11 та 15 жовтня до Миколаєва, 10 та 14 – до Києва. Відправлення з Києва о 14:35 та прибуття до Миколаєва о 04:35. Зворотно – відправлення о 21:47 та прибуття до Києва о 12:28. Поїзд № 237 Київ — Дніпро здійснить рейси в обох напрямках 11 та 14 жовтня. З Києва відправлення о 20:28 та прибуття до Дніпра о 06:12. З Дніпра поїзд вирушить о 10:56 та прибуде до Києва о 20:06.
Поїзд № 205 Покровськ — Харків у обох напрямках курсуватиме 13 та 14 жовтня. Відправлення з Покровська о 09:20 та прибуття до Харкова о 14:49. Зворотно поїзд відправиться о 16:44 та прибуде до Покровська о 22:07. Поїзд № 242/241 Одеса — Дніпро з Одеси курсуватиме 11, 13, 15 жовтня, з Дніпра — 10, 12, 14 жовтня. З Одеси відправлення о 23:48 та прибуття до Дніпра о 09:32. Зворотно відправлення о 22:30 та прибуття до Одеси о 08:10. Поїзд № 275/276 Дніпро — Львів до Львова курсуватиме 10, 12, 14 жовтня, до Дніпра — 11, 13 та 15 жовтня. З Дніпра поїзд відправлятиметься о 15:36 та прибуватиме до Львова о 11:24. Зі Львова відправлення о 14:13 та прибуття до Дніпра о 08:36. Поїзд № 168 Львів — Одеса вирушить у рейси 12 та 14 жовтня в обох напрямках. Відправлення зі Львова о 09:16 та прибуття до Одеси о 20:39. З Одеси поїзд відправлятиметься о 10:18 та прибуватиме до Львова о 21:05. Поїзд № 779/780 Суми — Вінниця курсуватиме 14 жовтня. З Сум поїзд вирушить о 05:35 та прибуде до Вінниці о 13:10. У зворотному напрямку поїзд вирушить о 13:43 та прибуде до Сум о 21:34. Тож поїздка додому або подорож у інше місто не складе труднощів на свята. Плануйте свої вихідні та вирушайте за новими враженнями. Марина Валова
14 жовтня 1942 року — офіційна дата утворення Української повстанської армії. Вона була символом боротьби українців за незалежну Україну протягом Другої світової війни та після неї. Однак, звідки коріння цієї організації, і хто ж вони насправді були такі? Для українців – визволителі та рятівники, для більшовиків та гітлерівців – надокучливі партизани, для поляків – жорстокі головорізи. Націоналістичний рух не буває однозначним. Сьогодні ми відновимо хронологію подій та спробуємо зрозуміти, чи варта УПА своєї слави. Відомо, що УПА не існувало б без славнозвісної ОУН – Організації українських націоналістів, створеної на конгресі у Відні на початку лютого 1929 року. Однак історія УПА почалася з розколу. 1940 року звільняється з польської в’язниці Степан Бандера, зв’язується із Андрієм Мельником та розпочинає свою активну діяльність, а саме створює Революційний провід ОУН. Цю дію не схвалив Мельник. Саме тут і стався розкол. 1940 року ОУН розколюється на ОУН(м) – мельниківців, та ОУН(б) – бандерівців. Саме з ім’ям останніх пов’язані усі активні дії ОУН під час Другої світової. Розпочали свою діяльність бандерівці з утворення «похідних груп», що діяли на Західній Україні, особливо активно на Поліссі та Волині. Ці угрупування мали на меті захоплення цивільної влади та визволення з-під гітлерівського режиму. Варто згадати, що Степан Бандера спершу мав намір домовитися з німецькою владою. 15 червня 1941 року він надіслав меморандум до імперської канцелярії,в якому підкреслювалось: «…доля німецького походу на схід залежить від позитивного розв’язання української проблеми…», тобто від утворення української держави, котра підтримує Велику Німеччину в боротьбі з більшовизмом. Німеччина, в свою чергу, проігнорувала запит та заборонила Бандері з 29 червня 1941 р. виїжджати з Кракова. Але вже 30 червня 1941 року Степан Бандера разом з Ярославом Стецьком у Львові проголосили про визначну
подію – Акт відновлення Української Держави. Стецька та Бандеру забрали до німецького концтабору, однак це не завадило формуванню УПА – Української повстанської армії, саме з тих загонів «похідних груп», що вже діяли. Пізніше до них приєдналися загони мельниківців, а також збройні сили Тараса Боровця, відомого як Тарас Бульба. Так сформувалася велика партизанська армія, яку очолив Роман Шухевич. УПА вела активну партизанську війну проти німецького та більшовицького режимів. Однак ця боротьба була вкрита кривавим слідом не тільки українців, що полягли у підпільних боях, але й їхніх ворогів. Саме тут починається двояка історія УПА. По-перше, варто згадати, що до очолення повстанської армії Роман Шухевич цілий річ командував українським військовим підрозділом «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту. Розповсюджений міф про те, що «Нахтігаль» був каральним батальйоном проти цивільного населення. Звісно, це не так. «Нахтігаль» був допоміжною силою, сформованою Вермахтом для протистояння радянській владі на території України. До того ж, створений з ініціативи ОУН. Однак це не перекриває того факту, що оунівці на початку війни були готові співпрацювати з німцями, й тільки пізніше розпочали боротьбу з нацистським режимом. По-друге, є інша кривава сторінка історії УПА – Волинська трагедія, чи, як називають її поляки, Волинська різня. Передумовою цієї події був україно-польський конфлікт, що набирав обертів протягом Другої світової.
Протягом 2013-2016 років український уряд неодноразово вибачався перед польським народом та владою, визнаючи Волинську трагедію «геноцидом польського народу». Викликає неоднозначні емоції навіть сама постать Степана Бандери, як очільника українських націоналістів. Рішення президента Віктора Януковича про присвоєння Степану Бандері звання Героя України у січні 2010 року викликало обурення української та міжнародної спільноти, й пізніше було скасовано. Однак вирішувати вам. Не можна заперечувати внесок УПА у боротьбу за українську ідею, державу, єдність. Однак радикалізм, так властивий націоналістичному руху, спонукає до переосмислення діяльності УПА, до дати заснування якої й був приурочений День захисника України. Марія Кудрей