Page 1

РОКІВ

ст.

ДНЮ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ДВІ СТОРОНИ МЕДАЛІ

ДОДАКОВІ ПОТЯГИ ВІД УКРЗАЛІЗНИЦІ

Звідки коріння легендарної Української повстанської армії?

Укрзалізниця призначила 13 додаткових поїздів до Дня захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці.

ст.

ОДИН ДЕНЬ ЧОТИРИ ВЕЛИКИХ СВЯТА

Що святкує вся Україна 14 жовтня?

СКАЖИ ШКАРПЕТКАМ «НІ»

Дорослі чи маленькі, брутальні чи романтичні, активні чи спокійні – наші чоловіки потребують уваги, а особливо в День захисника України. Який подарунок обрати?

ст.

УКРАЇНЦІ ТА 14 ЖОВТНЯ

Для кого і про що це свято: що знають українці? Коротке народне опитування.


14 жовтня — заходи й традиції Щороку в містах України відбуваються різноманітні заходи та офіційні урочистості. Наприклад, у Києві цього року 14 жовтня запланований загальноміський святковий захід до Дня захисника України біля будівлі Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36). Також до цього свята Український інститут національної пам’яті підготував інформаційну кампанію та низку заходів під гаслом «День

Додаткові потяги від

Укрзалізниці

захисника України. 1000 років нашому війську». Із 10 до 30 жовтня відбудеться виставка «Козацька слава невмируща» у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця», а 11 жовтня привітають ветеранів війни, учасників антитерористичної операції та операції об’єднаних сил, які знаходяться на лікуванні у Київському міському клінічному госпіталі ветеранів війни у Пущі-Водиці.

Не забуваємо й про традиції. У кожній родині вітають батька, брата, сина. Українці вшановують загиблих на війні чоловіків. А віряни йдуть до церкви, щоб помолитися Богородиці. Вони просять не лише благополуччя для своєї сім’ї, а й захисту для наших військових, та миру для України. Лана Соколюк

Дві сторони медалі

Укрзалізниця призначила 13 додаткових поїздів до Дня захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці. Додаткові поїзди курсуватимуть у найпопулярніших маршрутах. Цього року 14 жовтня припадає на понеділок, тож українці матимуть три вихідні дні поспіль. Як повідомили в пресслужбі перевізника, велика кількість наших співвітчизників хоче використати найближчі вихідні для «святкових подорожей». Саме тому додаткові потяги курсуваватимуть із Києва та Одеси до Дніпра та Львова. Поїзд № 191/192 Київ — Львів курсуватиме 12 та 14 жовтня в обох напрямках. З Києва відправлення о 07:42 та прибуття до Львова о 18:13. Зі Львова поїзд вирушить о 11:54 та прибуде до Києва о 21:47. Поїзд № 197/198 Київ — Ковель курсуватиме з Києва та Ковеля 12 та 14 жовтня. Відправлення з Києва о 06:17 та прибуття до Ковеля о 15:11. Зворотно поїзд вирушить о 11:27 та прибуде до Києва о 20:45. Поїзд № 235/236 Київ — Ужгород 13 жовтня о 20:28 відправиться с Києва та прибуде до Ужгорода о 11:58. У зворотному напрямку 14 жовтня поїзд відправиться о 18:15 та прибуде до столиці о 08:37. Поїзд № 161/162 Київ — Миколаїв курсуватиме 11 та 15 жовтня до Миколаєва, 10 та 14 – до Києва. Відправлення з Києва о 14:35 та прибуття до Миколаєва о 04:35. Зворотно – відправлення о 21:47 та прибуття до Києва о 12:28. Поїзд № 237 Київ — Дніпро здійснить рейси в обох напрямках 11 та 14 жовтня. З Києва відправлення о 20:28 та прибуття до Дніпра о 06:12. З Дніпра поїзд вирушить о 10:56 та прибуде до Києва о 20:06.

Поїзд № 205 Покровськ — Харків у обох напрямках курсуватиме 13 та 14 жовтня. Відправлення з Покровська о 09:20 та прибуття до Харкова о 14:49. Зворотно поїзд відправиться о 16:44 та прибуде до Покровська о 22:07. Поїзд № 242/241 Одеса — Дніпро з Одеси курсуватиме 11, 13, 15 жовтня, з Дніпра — 10, 12, 14 жовтня. З Одеси відправлення о 23:48 та прибуття до Дніпра о 09:32. Зворотно відправлення о 22:30 та прибуття до Одеси о 08:10. Поїзд № 275/276 Дніпро — Львів до Львова курсуватиме 10, 12, 14 жовтня, до Дніпра — 11, 13 та 15 жовтня. З Дніпра поїзд відправлятиметься о 15:36 та прибуватиме до Львова о 11:24. Зі Львова відправлення о 14:13 та прибуття до Дніпра о 08:36. Поїзд № 168 Львів — Одеса вирушить у рейси 12 та 14 жовтня в обох напрямках. Відправлення зі Львова о 09:16 та прибуття до Одеси о 20:39. З Одеси поїзд відправлятиметься о 10:18 та прибуватиме до Львова о 21:05. Поїзд № 779/780 Суми — Вінниця курсуватиме 14 жовтня. З Сум поїзд вирушить о 05:35 та прибуде до Вінниці о 13:10. У зворотному напрямку поїзд вирушить о 13:43 та прибуде до Сум о 21:34. Тож поїздка додому або подорож у інше місто не складе труднощів на свята. Плануйте свої вихідні та вирушайте за новими враженнями. Марина Валова

14 жовтня 1942 року — офіційна дата утворення Української повстанської армії. Вона була символом боротьби українців за незалежну Україну протягом Другої світової війни та після неї. Однак, звідки коріння цієї організації, і хто ж вони насправді були такі? Для українців – визволителі та рятівники, для більшовиків та гітлерівців – надокучливі партизани, для поляків – жорстокі головорізи. Націоналістичний рух не буває однозначним. Сьогодні ми відновимо хронологію подій та спробуємо зрозуміти, чи варта УПА своєї слави. Відомо, що УПА не існувало б без славнозвісної ОУН – Організації українських націоналістів, створеної на конгресі у Відні на початку лютого 1929 року. Однак історія УПА почалася з розколу. 1940 року звільняється з польської в’язниці Степан Бандера, зв’язується із Андрієм Мельником та розпочинає свою активну діяльність, а саме створює Революційний провід ОУН. Цю дію не схвалив Мельник. Саме тут і стався розкол. 1940 року ОУН розколюється на ОУН(м) – мельниківців, та ОУН(б) – бандерівців. Саме з ім’ям останніх пов’язані усі активні дії ОУН під час Другої світової. Розпочали свою діяльність бандерівці з утворення «похідних груп», що діяли на Західній Україні, особливо активно на Поліссі та Волині. Ці угрупування мали на меті захоплення цивільної влади та визволення з-під гітлерівського режиму. Варто згадати, що Степан Бандера спершу мав намір домовитися з німецькою владою. 15 червня 1941 року він надіслав меморандум до імперської канцелярії,в якому підкреслювалось: «…доля німецького походу на схід залежить від позитивного розв’язання української проблеми…», тобто від утворення української держави, котра підтримує Велику Німеччину в боротьбі з більшовизмом. Німеччина, в свою чергу, проігнорувала запит та заборонила Бандері з 29 червня 1941 р. виїжджати з Кракова. Але вже 30 червня 1941 року Степан Бандера разом з Ярославом Стецьком у Львові проголосили про визначну

подію – Акт відновлення Української Держави. Стецька та Бандеру забрали до німецького концтабору, однак це не завадило формуванню УПА – Української повстанської армії, саме з тих загонів «похідних груп», що вже діяли. Пізніше до них приєдналися загони мельниківців, а також збройні сили Тараса Боровця, відомого як Тарас Бульба. Так сформувалася велика партизанська армія, яку очолив Роман Шухевич. УПА вела активну партизанську війну проти німецького та більшовицького режимів. Однак ця боротьба була вкрита кривавим слідом не тільки українців, що полягли у підпільних боях, але й їхніх ворогів. Саме тут починається двояка історія УПА. По-перше, варто згадати, що до очолення повстанської армії Роман Шухевич цілий річ командував українським військовим підрозділом «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту. Розповсюджений міф про те, що «Нахтігаль» був каральним батальйоном проти цивільного населення. Звісно, це не так. «Нахтігаль» був допоміжною силою, сформованою Вермахтом для протистояння радянській владі на території України. До того ж, створений з ініціативи ОУН. Однак це не перекриває того факту, що оунівці на початку війни були готові співпрацювати з німцями, й тільки пізніше розпочали боротьбу з нацистським режимом. По-друге, є інша кривава сторінка історії УПА – Волинська трагедія, чи, як називають її поляки, Волинська різня. Передумовою цієї події був україно-польський конфлікт, що набирав обертів протягом Другої світової.

Протягом 2013-2016 років український уряд неодноразово вибачався перед польським народом та владою, визнаючи Волинську трагедію «геноцидом польського народу». Викликає неоднозначні емоції навіть сама постать Степана Бандери, як очільника українських націоналістів. Рішення президента Віктора Януковича про присвоєння Степану Бандері звання Героя України у січні 2010 року викликало обурення української та міжнародної спільноти, й пізніше було скасовано. Однак вирішувати вам. Не можна заперечувати внесок УПА у боротьбу за українську ідею, державу, єдність. Однак радикалізм, так властивий націоналістичному руху, спонукає до переосмислення діяльності УПА, до дати заснування якої й був приурочений День захисника України. Марія Кудрей


Продюсерка

Скажи шкарпеткам: «Ні» Дорослі чи маленькі, брутальні чи романтичні, активні чи спокійні – наші чоловіки потребують уваги, а особливо 14 жовтня. День захисника України — їх улюблене свято, тому, щоб не помилитися з вибором подарунка, слід врахувати все: сімейний статус, хобі, професію, вік тощо. Для військових — це професійне свято, тому їх потрібно привітати в першу чергу. Якщо у вашій родині є такий чоловік, то можна замовити торт у вигляді танка, зброї чи просто камуфляжного забарвлення. Чоловіку, який курить, можна подарувати запальничку в формі патрона чи з будь-якими знаками воєнної техніки, електронну сигарету, кубинську сигару. Якщо у вашого чоловіка є машина, то як варіант підійдуть: сертифікат на обслуговування авто, різні аксесуари для салону, бездротова гарнітура для телефону, спеціальна попільничка. Просто знайомим можна подарувати пляшку смачного дорогого алкоголю (але спочатку дізнайтеся чи п`є він взагалі), набір гарних келихів, якісний ремінь, чоловічу сумку, візитницю, термокухоль чи оригінальний записник. Чоловікам, які полюбляють активний спосіб життя, точно сподобається компас (як сувенір, наприклад), стильна валіза, сумка-холодильник, стрибок з парашутом, термос. Оскільки технології роблять наше життя кращим, окрім смартфона, планшета чи ноутбука, можна подарувати брелок з функцією радіопошуку. Чоловікам старшого віку може вистачити лише уваги та турботи, але приходити з порожніми руками 14 жовтня — не дуже гарна ідея. Якщо чоловік проживає один, то святкові обід чи вечеря будуть йому до душі. Як недорогий подарунок підійдуть кімнатні капці, теплі шкарпетки чи шарф. Якщо є можливість — замовити чашку або ручку з іменним написом. Ви точно помиляєтесь, якщо думаєте, що подарунки повинні бути лише матеріальними. Будь-хто буде в захваті від подарунків, які приносять позитивні емоції. Замовте столик в ресторані, купіть квиток у кіно чи сходіть у боулінг.

у військовій формі Дівчина у військовій справі – вже звичне явище. Саме тому 14 жовтня вітають не лише чоловіків. Аміна Позичайло – студентка Інституту журналістики спеціальності «Медіапродюсування». Але спершу вона вступала на військову справу. Чому ж Аміна, тендітна дівчина з маленького міста, вирішила стати військовою? Ідея стати військовою — дитяча мрія чи підліткова забаганка? — Ідея з’явилася у підлітковому віці, але це не «юнацький максималізм». Це переосмислення усього того, що відбувалося навколо мене. Я бачила себе в цьому. Що зумовило твій вибір? — Насправді, у мене не було знайомих чи родичів-військових, але, зважаючи на події 2014 року, які тривають і сьогодні, прагнення присвятити цьому своє життя тільки зросло. Я дуже хотіла вступити до Києва, на переклад. Потім я почала цікавитися військовою справою і подумала, чому ж не поєднати обидва напрямки? Таку спеціальність знайшла в КНУ ім. Т. Шевченка. Загалом, на мене вплинули люди навколо. Тато мого друга служив у АТО. Усі думали, що затребуваними професіями є пілот, радист, але точно не перекладач. Проте зараз потрібні саме такі спеціалісти. Чи зустрічалася ти з гендерними стереотипами? Чи говорили тобі про те, що це не жіноча справа? — Зустрічалася, і це були не просто слова. В університетах не передбачено місць для жінок на деякі військові спеціальності, та на мою, перекладацьку, могли вступити 8 хлопців та 4 дівчини. Знайомі розповідали, що в Харкові їм відмовили у вступі, адже місць для жінок немає. І така проблема не лише там. З дівчатами не хочуть підписувати контракт і ставлять їх у нерівні умови з чоловіками. Жінки працюють у військоматі, їх не відправляють до ООС. З одного боку, це правильно, та з погляду гендеру — це все ж таки нерівність та утиски жіночих прав. Чи є у твоєму характері риси, які притаманні справжній військовій? — Дисциплінованість. Я намагаюся складати графік, планувати. Крім того, психологічно загартована, але бути «холодною» не можу.

Лариса Карпова

Один день —

Ілловайське пекло чотири великих свята Бої за Ілловайськ увійшли в українську історію як одні з найстрашніших моментів. Ні в кого не має сумнівів, що то було справжнє пекло, яке, як здавалося бійцям тоді, ніколи не закінчиться. Ми змогли, ми перемогли і тепер один з героїв тих жахливих подій готовий поділитися своїми спогадами про найстрашніші часи у житті.

Чи вважаєш ти, що 14 жовтня – День Захисника України – це суто чоловіче свято? — Ні, потрібно додати «захисниці». Зараз чимало жінок служить в армії. І вони теж захищають Україну. Тому несправедливо, що це свято тільки для чоловіків. Це має бути свято усіх, хто боронить країну. Як сталось, що ти все-таки стала продюсеркою? — Напевно, це доля. На комісії мені сказали, що мій прикус не для військової справи. Взагалі я розглядала факультети іноземних мов, а другим пріоритетом обрала медіапродюсування. Цікавим було те, що більшості абітурієнтів відмовили під час психологічних тестів, аргументуючи це тим, що «розумні діти тут не навчаються». Друзі розділили твої мрії чи критично сприйняли вибір? — Вони не знали. Я ніколи не розповідала про свої плани. Та коли вчителі запитали, куди вступаю, була змушена розповісти про військову кафедру. У маленькому містечку про це дізнались усі. Чи місце жінці в армії? — Місце. Хоча один командир під час наших випробувань сказав: «Жінці в армії не місце. Жінка в армії не жінка». Частково я згодна, що у таких умовах ти стаєш ще більш нервовою, суворою. Іноді треба підвищити голос, що не кожній вдається. Я проти того, щоб відправляти жінок на фронт. Але якщо почнуться ще й великі жіночі втрати… Так, дуже прикро, коли помирає чоловік – брат, син чи тато, але жіночі смерті сприймаються психологічно важче особисто для мене. У майбутньому ти плануєш повернутися до військової справи? Можливо, це буде проєкт? — Я б хотіла піти на військову кафедру, мабуть, з третього курсу. Не знаю, чи мені вдасться, але все ж. Мені здається, що я вже трохи перегоріла. А щодо проекту: якби я була головною героїнею чи продюсеркою, то точно присвятила його військовій тематиці. Ольга Кудісова, Анна Ковальська

«Приїхавши під місто, чекали декілька днів, щоб налагодити зв’язок між підрозділами, –розповідає він про початок боїв. Потім приїхав генерал Хомчак зі штабу, який заявив, що в місті майже немає бойовиків, і це буде для нас легкою прогулянкою. Через день ми виступили. Прямо в лоб ніхто не йшов, а полями, між залізничним вокзалом і селом Виноградним. Пройшли півдороги, аж тут почали працювати ворожі міномети, важка техніка. І нам наказали відступити. Вже були перші вбиті й поранені». Наш герой, який побажав залишитись анонімним, згадує, що спочатку було нічого не ясно. Просто віддали наказ, а як його і для чого – було невідомо. Тільки потім, коли перші кулі пронеслися над головою, всі зрозуміли, що справи серйозні, а коли поруч падає замертво твій друг, то починаєш відчувати страх. Не за себе, а за родину, що може залишитися в один момент без тебе. «Коли мені сказали, що Тоху вбили, я вийшов покурити. Цигарку так і не запалив, а лише зателефонував додому і сказав дочці, щоб допомагала та любила маму. Не знаю чому, просто боявся, що можу не встигнути цього сказати, а вона так і не дізнається як сильно її любив тато». Під час проведення операції було багато помилок, багато зайвих жертв – цього не приховують, але й не кажуть у голос. Просто тоді не було очевидного виходу, а час думати – зовсім мало. Страшно було не прокинуться вранці на початку операції, а у котлі – страшно було засинати, бо стріляли 24/7, навіть уночі могли накрити. «Я з побратимами був за кілька кілометрів від Донецька. Проте ми відступили з боєм після того, як нас обстріляла ворожа артилерія. Ми могли виконати завдання, але командування не змогло забезпечити нас підкріпленням. Потім був Іловайськ, штучно створений котел, якого теж можна було б уникнути». Так, не всі повернулись, але дякуємо тим, хто мужньо, ціною власного життя, боронив не тільки себе, а й наш спокій. Ольга Кивлюк

Кожне 14 жовтня українці святкують День захисника України - свято звитяги українських лицарів, а також день пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за державний суверенітет України. Також народ відзначає ще три великих свята: • День святої Покрови Пречистої Богородиці • ¬¬74-а річниця створення Української повстанської армії (УПА) - 1942 р. • День Українського козацтва Свято День захисника України офіційно встановлено 14 жовтня 2014 року Указом Президента «…З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи української громадськості». Запровадити відносно «молоде» свято було нагальною потребою, а саме після російської анексії Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Вияв неабиякої мужності та відваги, явлені нашими солдатами на передовій новітньої російсько-української війни потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави. Таким чином українці засвідчують політичну спадковість сучасної Української держави від Русі, та відмежовуються від міфічного «23 лютого» радянського тоталітаризму. Наступне свято вважається наібльш шанованим в Україні – день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Більш того, після зруйнування Катериною 2 Запорізької Січі, козаки, які глибоко шанували образ Покрови Божої Матері, несли із собою за Дунай ікону з її зображенням. На 14 жовтня припадає ще святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва, тому збудували церкву на честь Покрови Богородиці з її іконою. Більш того, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. У Гетьманщині - Козацькій державі XVII-XVIII ст. - виникає й новий тип ікони «Козацька Покрова». На ній під омофором Богородиці іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків. Донині збереглися ікони Покрови із зображенням, зокрема, гетьманів Богдана Хмельницького та Павла Полуботка, а також останнього кошового Петра Калнишевського. У XX ст. традицію пошанування Покрови перейняла Українська повстанська армія. Згідно зі свідченнями істориків, саме на Волині, в урочищі Вовчак Турійського району Волині, 14 жовтня 1942 року зародилась Українська Повстанська Армія. У 1943-1944 роках тут діяла велика база УПА під назвою «Січ». Одвічно справжніми і непідробними залишаються військова честь і гідність воїнів-захисників Батьківщини та підтримка народу України. Тож, Слава Україні! І зі святом український народ і його захисників! Дар’я Кісєєва


Українці та14 жовтня

Послухай, подивись, дізнайся

SMM 2020: Тренди, прогнози, очікування

Лектор: digital-консультантка Зоя Лобод

14 жовтня Україна святкує чотири великих свята: Покрову, День українського козацтва, День заснування УПА та День вшанування всіх тих, хто у важкі часи став на захист України, не пошкодувавши власного спокою та життя заради миру та добробуту всієї країни.

Завдання: обговорення SMM нового тисячоліття, світових digital трендів (чого чекати українському SMM у 2020 році); дискусійних тем: охоплення VS залучення, блогери VS нано-інфлуенсери, смартфони VS ПК, відео VS статика; нових викликів аудиторії. Де та коли: 15 жовтня, 19:00 – 21:00, ЦеХАБ (Київ, вул. Хрещатик, 29) Вартість: 300 грн

1. Вам відомо чому День Захисника України святкують саме 14 жовтня? Ні - 33% Так - 67%

2. Святкуєте Ви цей день?

Readymagworkshop Лектор: Дизайнер в Banda.Agency Слава Бондар

Ні - 66%

Завдання: навчитися користуватися інструментами платформи для створення презентацій, сайтів і блогів.

Так - 34%

Де та коли: 24 жовтня, 19:00 – 21:00, BazilikSchool (Київ, вулиця Воздвиженська, 54) Вартість: 500 грн

3. Вважаєте себе частиною свята? (запитання до чоловіків)

Ні - 76%

4. Чи відомо Вам, що 2015го року в обіг було введено 5-гривневі монети до “Дня Захисника України”?

Зустріч блогерів і журналістів Києва Завдання: обговорити теми з блогингу і журналістики,організувати нетворкінг між учасниками Де та коли: 25 жовтня, 19:00 по 22:00, бул. Лесі Українки, 34 Вартість: безкоштовно

Ні - 69%

FlatLayWorkshop

Так - 24%

Лектор: SMM менеджер, контент-мейкер Анастасія Федоренко

Так - 31%

5. На Вашу думку, як впливають 6. Про які ще свята Вам відомо такі свята на єдність народу? у цей день? Негативно - 3% Нейтрально - 19% Позитивно - 78%

Над випуском працювали: Студентський проект здійснений у межах фахових дисциплін Інституту журналістики, за сприяння кафедри мультимедійних технологій та медіа дизайну.

Редакторки – Влада Кобко, Тетяна Засадна. Журналістки - Аріана Амірханян, Марина Валова, Ася Геть, Лариса Карпова, Дар’я Кісєєва, Вероніка Красуляк, Ольга Кудісова,

Покрова - 50% УПА - 18% Ніякі - 32%

Марія Кудрей, Лана Соколюк, Ольга Кивлюк. Дизайнерки – Марина Валова, Анастасія Редька. Верстальниці – Маргарита Іванченко, Катерина Шевченко.

Шеф-редактор: Олексій Ситник Головна редакторка: Анна Ковальська Використання матеріалів дозволяється за умови посилання. Передрук, копіювання або відтворення інформації, що містить посилання на сторонні інформагентства, у будь-якій формі суворо забороняється. Матеріали подаються українською мовою. Відповідальність за достовірність фактів несуть автори публікацій.

Завдання: навчитися створювати композиції для предметної фотографії, розібратися,як працювати з реквізитом, фонами й ракурсами. Де та коли: 12 жовтня, 12:00 – 16:00, BazilikSchool (Київ, вулиця Воздвиженська, 54) Вартість: 500 грн Параска Плитка-Горицвіт «Подолання гравітації» Завдання: показати життєвий шлях Параски Плитки-Горицвіт, її формування як мисткині, творчу багатогранність, відстоювання власної ідентичності за умов соціально-політичного тиску. Де та коли: 17.10.2019-19.01.2020, Мистецький Арсенал, (вул. Лаврська, 10-12) Вартість: безкоштовно «Ain’t nobody’s business» (пер. «Не ваша справа») Завдання: порушити проблему відносин між регулятивною владою та особистістю. Де та коли: жовтень 2019, PinchukArtCentre (вул. Велика Васильківська, вулиця Басейна, 1, 3-2,) Вартість: безкоштовно

Газета "СВІЖА"  

Advertisement