Page 1

БЕЗКОШТОВНО

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

БЮРОКРАТ РІШЕЛЬЄВСЬКІ АКАДЕМІЧНІ ЧИТАННЯ: діалог влади, науковців та громадськості Окрім пленарного засідання, учасники попрацювали у п’яти тематичних секціях, зосередившись не лише на політико-правових засадах, а й на практичних аспектах удосконалення управлінської діяльності, на основних напрямах удосконалення чинного законодавства, на особливостях судового розгляду спорів як щодо проходження публічної служби, так і щодо адміністративної відповідальності державних службовців, а також на питаннях підвищення кваліфікації кадрів. Всеукраїнські громадські слухання „Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування”, Одеса, 24—25 вересня 2009 року

С

ьогодні точиться чимало дискусій щодо того, що далі робити з країною, аби вона впевненіше стала на європейські рейки. Певна річ, готового досконалого рецепта немає ні в управлінців, ні в науковців, ні у громадськості. У кожного є якісь свої ідеї, напрацювання, бачення, виплекані та вистраждані у власних спотиканнях через бюрократичні перепони та настирного прагнення їх нарешті прибрати. Саме дійти спільної згоди щодо того, як розбудовувати державну машину, які правові та інституціональні зміни спроможні зробити чиновника справді слугою „маленького українця”, і стало рушієм започаткування минулого року проведення восени масштабного міжнародного заходу за участі науковців, державних управлінців та громадськості.

24—25 вересня 2009 року на базі Одеської юридичної академії пройшАНОНС ли перші щорічні Всеук15—17 вересня ц. р. у раїнські громадські слум. Одеса пройдуть Ріше- хання „Політико-пральєвські академічні чи- вове забезпечення тання на тему „Модернідер жавної служби та зація державного управління, державної служби і служби в органах місцевого самоврядування”*. кадрова політика”

www.center.gov.ua

Зазначимо, що наразі немає законодавчого, зрештою, й усталеного академічного визначення правових категорій, що регулюють публічну службу, відсутній єдиний законодавчий акт, який передбачав би її основоположні засади. Це законодавство не кодифіковане, не систематизоване, розрізнене, у ньому переважають підзаконні акти. Так, визначення поняття публічної служби у Кодексі адміністративного судочинства України є не досить вдалим, оскільки розкривається лише через перелік її різновидів. На практиці це нерідко призводить до неоднакового тлумачення судами самого поняття публічного службовця, що має наслідком помилкове віднесення до цієї категорії осіб, які такими не є, і навпаки. Учасники слухань запропонували напрацьоване судовою практикою визначення публічної служби як професійної діяльності осіб, яка здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів та за змістом полягає у виконанні завдань і функцій держави, оплачується з державних коштів (коштів місцевого бюджету). * Доповіді учасників слухань представлені у посібнику: Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування: зб. доповідей щорічних Всеукраїнських громадських слухань (Одеса, 24—25 вересня 2009 р.) / ред. кол.: Т. Мотренко ТЕМАТИКА НОМЕРА: (голов. ред.) [та ін.]. — Одеса : Юридична література, 2009. — ДІАЛОГ ВЛАДИ, НАУКОВ600 с. Ознайомитися з рекоЦІВ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ мендаціями слухань можна на інтернет-сторінці: http://www. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЗА guds.gov.ua/ control/ uk/publish/ МОДЕЛЛЮ CAF article?art_id=205730&cat_id= 311931. НОВИНИ


2

Кілька слів від редакції Готуючи цей випуск „Бюрократа”, ми ставили перед собою завдання підбити своєрідні підсумки: куди і як рухається державна служба, а також куди рухатися нам. По-перше, це побіжний аналіз того, яким чином і наскільки успішно влада (насамперед, безумовно, мова йде про Головдержслужбу) дослухалася до думки науковців та громадськості, а саме як втілені пропозиції Всеукраїнських громадських слухань „Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування”, що пройшли минулої осені в Одесі. Певна річ, це жодною мірою не офіційний звіт системи виконавчої влади (хоча зауважимо, що такий звіт готується та ймовірно буде презентований восени на наступному подібному зібранні, що цього року здобуло іменну назву Рішельєвських академічних читань). Ми ж переслідували значно „скромнішу” мету — швидше поінформувати читачів про те, що перлина Чорноморського узбережжя восени черговий раз очікує небайдужих до „ремонту державного маховика”, аби спільно накреслити вкрай потрібні зміни та „змінки” у розбудові державного управління та державної служби — як кажуть бюрократи, виробити план подальших дій. По-друге, такий „план подальших дій” ми накреслили і для себе. Півроку назад на нашому веб-сайті (center.gov. ua) розпочалося опитування щодо того, яким читачі бачать „Бюрократ”. Так ось, майже половина опитаних (46,9 %) очікує від бюлетеня висвітлення кращих практик і нових ідей, перспектив їх втілення; найменша ж частка (4,9 %) потребує інформування про останні події та заходи. Ми щиро раді, що такий розподіл голосів підтвердив правильність „нового обличчя бюлетеня”, яке ми наполегливо намагаємося втілити з початку року. Хочемо подякувати усім, хто висловив свою ІНФОРМАЦІЙНИЙ думку — повірте, це дієвий (хоч цим терміном БЮЛЕТЕНЬ часто „зловживають” „БЮРОКРАТ” бюрократи, та все ж він Керівник проекту: Сергій Кучерук у своєму корінні має клич Шеф-редактор: Фаїна Козирєва до дії) стимул для нас Підготовка матеріалів: Фаїна Козирєва, Марія Стецюк принаймні задуматися Коректор: Надія Кизицька над тим, як стати краІндекс видання: 91644 Засновник-видавець: Центр щими. Хай не завжди адаптації державної служби до станзароджуються „правильдартів Європейського Союзу ні” ідеї, хай далеко не все Розповсюджувач: ДП „Преса” Наклад: 8700 примірників вдається і ще частіше Замовлення: № 0041/10 хочеться опустити руки Номер і дата виходу: № 13-14 (114-115) від 31/07/2010 й нічого не робити взагалі Адреса редакції, видавця: 01601, — саме ваша підтримка Київ, вул. Прорізна, 15, тел. 278-36-50 є для нас тим натхАдреса виготівника: ПП Костюк Олександр, м. Київ, бул. Дружби ненням, без якого важко Народів, 22, кв.10, свідоцтво робити будь-що, не ка20700000000005765 від 12.02.07 Свідоцтво про держреєстрацію жучи вже про рутинну ЗМІ: КВ № 14433-3404ПР бюрократичну роботу. від 24.09.2008 Будемо щиро вдячні Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК № 3280 від 17.09.2008 усім, хто надішле листа Свідоцтво про держреєстрацію на електронну адресу виготівника: ДК 3692 від 01.02.2010 © 2009, Центр адаптації державної faina.kozireva@center.gov. служби до стандартів Європейсьua чи на поштову адресу кого Союзу 01601, Київ, вул. Прорізна, E-mail: center@center.gov.ua www.center.gov.ua 15, Центр адаптації державної служби до станДякуємо усім, хто надав корисні поради дартів Європейського та рекомендації у ході підготовки Союзу, „Бюрократ”. випуску

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Законопроект „Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців”, який перебуває на розгляді у Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, використовує термін „публічний службовець” у значенні особи, уповноваженої на виконання функцій держави, органу місцевого самоврядування, на яку поширюється дія цього законопроекту. Загалом, саме відносини з реалізації громадянами права на доступ до державної, політичної, військової, та інших служб, подальше проходження служби і зумовлюють необхідність виділення окремого правового інституту — публічної служби.

Захід вкотре підтвердив: ніхто не ставить під сумнів потреби модернізувати публічну службу саме на європейських засадах. Щоправда, одностайності щодо того, як саме це зробити в Україні, поки немає. Маємо лише вектор руху та загалом правильне усвідомлення місця чиновництва у суспільстві, яке, до слова, кардинально відрізняється від нинішнього і на яке є стільки справедливих нарікань. Висловлені пропозиції учасників слухань можна сфокусувати на таких пріоритетах: 1) посилення ролі наукових досліджень та розробок як важливого інтелектуального підопліччя реформи публічної служби; 2) зростання значущості державної політики у сфері державної служби; 3) розбудова системи демократичного врядування і формування публічного характеру влади; 4) підвищення професійних та моральноетичних характеристик публічних службовців; 5) удосконалення системи управління персоналом; 6) створення регіонального та місцевого рівнів адаптаційних механізмів управління змінами, забезпечення постійного і дієвого контролю суспільства за діями влади; 7) розвиток внутрішньої урядової інформаційної інфраструктури. Зокрема, учасники слухань вважають доцільним активізувати наукові дослідження та продовжити впровадження європейських підходів до розвитку та реформування державної служби, забезпечити модернізацію національної системи підготовки кадрів. Певна річ, вкотре йшла мова про те, що не можна будувати сучасну державну службу за старими правилами, адже без розмежування політичної та адміністративної діяльності, посилення відповідальності та соціального захисту державного службовця, врегулювання конфлікту інтересів годі вести мову про відповідність європейським стандартам. Щодо самих слухань, то пропонувалося присвоїти їм іменне звання Рішельєвських.

Що ж, промайнув майже рік, незабаром чиновництво, громадськість та науковці зберуться у славному місті на узбережжі Чорного моря вдруге, аби підвести підсумки, а чи ж щось змінилося, чи дослухалися можновладці до рекомендацій учасників зібрання, та будувати подальші плани модернізації управлінської вертикалі нашої країни.

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010


ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

Зауважимо, що стаття не є спробою охопити усі аспекти виконання рекомендацій згаданих слухань, увагу зосереджено лише на певних ключових „штрихах”, які характеризують позитивні зміни. Зокрема, у статті не висвітлено поступ у розбудові громадянського суспільства та налагодженні соціального діалогу, політико-правове забезпечення розвитку місцевого самоврядування та низка інших питань.

Безсумнівно, серед наданих рекомендацій чільне місце посідає питання, яке турбує чиновників чи не найбільше — нове законодавство, яке б враховувало сучасні реалії та тенденції. Як у „Бюрократі” уже згадувалося, планується, що законопроект „Про державну службу” буде внесений до Парламенту до 1 вересня цього року і є вагомі підстави сподіватися, що цього разу його не спіткає доля попередніх редакцій. Основні новації, мабуть, добре відомі. Основні положення проекту Закону України „Про державну службу” (нова редакція) 1. Розмежування сфер застосування принципів та норм публічного і приватного права для регулювання відносин у сфері державної служби. Якщо сьогодні чинне законодавство, по суті, лише доповнює КЗпП у частині особливостей регулювання трудових відносин державних службовців, то новий закон стане базовим для цієї категорії, і лише не охоплені ним моменти регулюватимуться для державних службовців КЗпП.

2. Розмежування політичних та адміністративних посад шляхом запровадження посади державного секретаря у міністерствах з одночасним наданням посаді заступника міністра статусу політичної посади. Без сумніву, питання розмежування адміністративних і політичних посад є тим „каменем спотикання”, що гальмував прийняття законопроекту впродовж останніх п’яти років. Так, немає згоди щодо доцільності віднесення посади заступника міністра до політичних. Однак якщо ми адаптуємося до стандартів ЄС, то європейська практика є саме такою. Та й не секрет, що сьогодні ці посади de facto є політичними. Тому пропонована норма продиктована реаліями життя та світовою практикою, і лише називає речі своїми іменами.

3. Чітке окреслення сфери державної служби та встановлення конкретних функціональних критеріїв для віднесення посад до посад державної служби. Мабуть, ця норма давно „визріла” і очевидна для всіх, адже варто нарешті покласти край необґрунтованому розширенню меж державної служби.

4. Відкритий та прозорий конкурс на всі посади державної служби. Сьогодні можливості конкурсного відбору на посади І—ІІ категорії взагалі не передбачено законом. Законопроект передбачає обов’язкове проведення конкурсу на посади ІІІ—VII категорії та можливість проведення конкурсу для посад І—ІІ категорії за рішенням суб’єкта призначення.

5. Вимоги до лояльності та політичної нейтральності державного службовця.

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

3

Держслужбовець у межах своїх повноважень повинен об’єктивно і неупереджено виконувати накази (розпорядження) та доручення осіб, яким він підпорядкований, незалежно від партійної приналежності цих осіб чи власних переконань. При цьому він не має права демонструвати свої політичні погляди чи брати участь у передвиборчій агітації (крім випадків реєстрації кандидатом на виборну посаду, але в такому разі слід взяти неоплачувану відпустку). Зауважимо також, що стаття 3 Закону України „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” визначає одним із пріоритетів модернізацію системи державної служби саме на принципах професійної нейтральності.

6. Збереження наявної системи категорій посад державної служби та рангів. Це важливо для забезпечення стабільності системи при введенні в дію нового закону — аби ніхто не відчув себе „пониженим” чи „приниженим”.

7. Запровадження удосконаленої системи оцінювання результатів діяльності. Результати службової діяльності оцінюватимуться на основі індивідуального щорічного плану діяльності службовця відповідно до визначених у ньому показників. Важливо, що такому оцінюванню підлягатиме робота державних службовців усіх категорій. Інший важливий момент — преміювання державного службовця здійснюватиметься лише раз на рік за результатами оцінки його діяльності, що дасть змогу убезпечити державного службовця від суб‘єктивізму керівника.

8. Законодавче закріплення структури заробітної плати та її відносного мінімального рівня. Відповідно до міжнародної практики встановлюється, що розмір посадового окладу державного службовця разом з надбавками за ранг та за вислугу років становитиме не менше ніж 80 відсотків місячної заробітної плати, а мінімальний посадовий оклад — не менше від двох розмірів мінімальної заробітної плати. Хоча щодо цього моменту також немає одностайності, та все ж це одна з основних цілей законопроекту і головний механізм соціальних гарантій держслужбовцю, що надаються йому як компенсація за обмеження громадянських прав. На думку розробників законопроекту (та й не тільки), інвестиція в людську складову державного апарату має належати до пріоритетних інвестицій держави. Однак з огляду на темпи економічного розвитку варто було б вводити таку норму поетапно протягом п‘яти років.

9. Встановлення нових механізмів запобігання проявам корупції. Нарешті планується скористатися загальновизнаною (та доволі „колючою” для тих чиновників, чиї статки вочевидь не виправдовуються офіційною зарплатнею) практикою успішних країн — обов’язкового декларування не лише доходів, а й видатків. Також передбачене обов’язкове оприлюднення декларацій державними службовцями І—ІІ категорії посад.

10. Створення системи дисциплінарної відповідальності. Передбачається вичерпний перелік підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності та порядок накладення стягнень за дисциплінарні проступки. Крім того, передбачена матеріальна відповідальність державних службовців — державі надається право зворотної вимоги (регресу) до державного службовця, що заподіяв шкоду фізичній або юридичній особі.


4

Наступна рекомендація стосувалася питання, що поволі розв’язується — встановлення стандартів надання державних (адміністративних, соціальних, комунальних та інших) послуг населенню. Безумовно, вкрай важко подолати зволікання та корупцію чи полемізувати про низьку якість послуг, не маючи чітко прописаних регламентів надання послуг і критеріїв, за якими ці послуги ранжуються на якісні-неякісні. Сьогодні це питання розв’язується у значно ширшому комплексі — запровадження в Україні єдиного веб-порталу надання адміністративних послуг. Хоча це справа не одного, та й не двох років, та, мабуть, говорити про переваги цього рішення не варто — вони очевидні чи не для кожного. Поки йде мова про пілотний проект — запровадження регламентів надання пілотних адміністративних послуг та їх надання через єдиний веб-портал „Адміністративні послуги в Україні”, для чого знадобиться принаймні два роки. Після усунення можливих недоліків та недоробок варто очікувати й надання усіх адміністративних послуг в он-лайн режимі (є підстави сподіватися на такий прорив уже 2013 року).

Інше питання, яке дехто можливо й не вважає таким болючим, та без розв’язання якого годі прямувати до Європи — ґендерне. Зокрема, модулі із ґендерної обізнаності та ґендерної чутливості поступово впроваджуються у систему професійного навчання. Окрім того, спільно з проектом „Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні” підготовлено 60 тренерів із числа викладацького складу обласних ЦППК. Переваги та методики запровадження ґендерних підходів (ґендерного мейстрімінгу) у діяльність органів влади поміж інших стало предметом розгляду як на семінарі-тренінгу для керівників обласних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації, так і на Всеукраїнському науковопрактичному семінарі „Ґендерна політика в системі підвищення кваліфікації персоналу органів влади”. Наразі передбачається скоригувати плани-графіНОВИНИ ки підвищення кваліфікації 26/07/2010 засідання за круглим на ІІ півріччя 2010 року та столом щодо обговорення відповідні плани-графіки проекту звіту програми SIGMA у на 2011 рік, включивши до сферах управління державними них одноденні семінари з фінансами, внутрішнього контпитань реалізації ґендерролю та зовнішнього аудиту за ної політики у системі результатами місії, проведеної у квітні цього року державного управління. Для розширення участі 22/07/2010 Тридцять п’яте засіжінок у прийнятті управдання Української частини комітету з питань співробітництва лінських рішень до проекміж Україною та ЄС ту Стратегії державної кадрової політики запро22/07/2010 перше засідання робочої групи з підготовки пропопоновано розділ „Ґендерна зицій щодо утворення та формуполітика”, в якому реавання Президентського кадролізація ґендерної політики вого резерву „Нова еліта нації” розглядається як важлива 21/07/2010 перше засідання Тескладова розробки соматичної групи з питань еконоціальних програм та мічного, регіонального та інстипроектів. Зокрема, передтуціонального розвитку й бачається: управління Урядово-донорсь— спрямування деркої групи жавних та громадських 20/07/2010 нарада з обговоренструктур суспільства на ня стану виконання Плану перврахування ґендерних шочергових заходів щодо інтегаспектів у своїй діяльності рації України до ЄС на 2010 рік. під головуванням Віце-прем’єрта поліпшення ґендерної міністра С. Тігіпка ситуації в Україні;

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

— підвищення рівня розуміння зв’язку між ґендерними питаннями, політикою та розвитком у суспільстві; — стимулювання зростання зацікавленості щодо усунення ґендерних невідповідностей; — посилення відповідальності держави щодо ґендерних зобов’язань у питаннях відтворення кадрового потенціалу усіх галузей економіки.

Серед рекомендацій згадувалася і переорієнтація влади на результативність і соціальну ефективність, використання методу управління за результатами та посилення ролі стратегічного планування. Зазначимо лише, що Міністерство економіки підготувало законопроект „Про державне прогнозування і стратегічне планування” (реєстр. № 6198 від 16.03.2010), яким принципово змінюється система прогнозування і планування соціально-економічного розвитку. Мета законопроекту — узгодити середньострокове прогнозування з прогнозами довгострокових тенденцій розвитку, забезпечити координацію з розробки, реалізації довгострокових стратегій і програм розвитку країни.

Вивчення кращого світового досвіду та розроблення на цій основі пропозицій для власного розвитку, що також відмічене учасниками слухань, є „ядром” діяльності груп аналізу політики. Утворення груп аналізу політики вже стало хорошою практикою, що цьогоріч набула свого законодавчого закріплення (розпорядження КМУ від 02.03.2010 № 334-р „Питання діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади” та наказ Головдержслужби від 02.04.2010 № 91 „Про затвердження Порядку діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади”). Зауважимо, що на Тридцять п’ятому засіданні Української частини комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, яке пройшло 22 липня 2010 року, схвалено тематику для утворення цьогоріч 15 груп аналізу політики: — у Міністерстві внутрішніх справ: „Політика управління міграцією”; — у Міністерстві аграрної політики: „Аналіз проблем і вибір альтернативного розвитку політики та врегулювання земельних відносин”; „Підвищення ефективності виробництва основних видів продукції рослинництва зернових, зернобобових, технічних та кормових культур та доведення споживання плодів, ягід та винограду населенням України до рівня науково обґрунтованих норм; „Гармонізація законодавств України та ЄС у галузі рибного господарства”; — у Міністерстві з питань житлово-комунального господарства: „Політика залучення ресурсів міжнародних фінансових організацій для модернізації житловокомунального господарства”; — у Міністерстві освіти і науки: „Наближення системи професійно-технічної освіти України до процесу модернізації структур професійної освіти і навчання ЄС”; — у Міністерстві охорони здоров’я: „Розробка всеохоплюючої стратегії реформування політик України щодо СФС, продуктів харчування та кормів, а також здоров’я та умов утримання тварин”; „Профілактика і контроль за інфекційними захворюваннями, зокрема ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, інфекціями, що передаються статевим шляхом, та гепатитами С і В”; — у Міністерстві транспорту та зв’язку: „Політика державного регулювання в сфері безпеки на автомобільному транспорті; „Приведення нормативно-правової бази залізничної галузі у відповідність до вимог Директив ЄС в сфері залізничного транспорту”; — у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку: „Політика державного регулювання обігу цінних паперів”;

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010


5

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

— у Державній митній службі: „Удосконалення митного законодавства з метою приведення у відповідність до вимог європейських стандартів”; — у Державному комітеті телебачення і радіомовлення: „Створення передумов для реалізації в Україні системи суспільного телебачення і радіомовлення”; — у Національній комісії з питань регулювання зв’язку: „Розробка стратегії регулювання у сфері поштового зв’язку”.

Певна річ, як державні службовці, так і самі науковці не могли оминути серед висловлених рекомендацій питання взаємин науки і практики, адже сьогодні, особливо у сфері державного управління, такі взаємозв‘язки ледь жевріють.

Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у щорічних Рішельєвських академічних читаннях „Модернізація державного управління, державної служби і кадрова політика”, які відбудуться 16—17 вересня 2010 р. у м. Одеса (Одеська національна юридична академія, вул. Фонтанська дорога, 23). Мета проведення: визначення політико-правових інструментів реформування системи державних органів, напрямів стратегії державної кадрової політики, державного управління у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, внесення пропозицій щодо адаптації державного управління України до стандартів ЄС. Основні тематичні напрями: І. Модернізація державного управління: виклики сьогодення

Сьогодні затвердження тематик досліджень, апробація їх результатів, практичні рекомендації, а водночас і доступ до них обмежується вузьким колом колег-науковців без авторитетної оцінки робіт іноземними дослідниками. Фактично це означає, що держава як замовник наукових досліджень не має впливу на те, що саме науковці розроблятимуть, як впроваджуватимуться їхні напрацювання, чи дійдуть результати наукових пошуків до кінцевих споживачів — державних службовців та громадськості.

1. Сучасні підходи до модернізації системи держуправління 2. Системні питання реформування системи державного управління в Україні 3. Напрями та механізми реформування системи державного управління 4. Теоретико-правові аспекти модернізації державного управління

Додамо ще кілька деталей щодо реалізації пропозицій Всеукраїнських слухань.

ІІ. Децентралізація державних функцій управління: можливості та перспективи

Так, наказом Головдержслужби від 30.03.2010 № 84 закріплено новий порядок проведення функціонального обстеження органів виконавчої влади. Ним визначається процедура проведення постійного процесу аналізу відповідності завдань і функцій органів виконавчої влади чинному законодавству, а також відповідності внутрішньої структури органів покладеним на них завданням і функціям з метою усунення з практики їх діяльності внутрішніх суперечностей, невластивих та дублюючих функцій. Наприкінці 2009 року у Національній академії державного управління при Президентові України відбулося урочисте відкриття спеціальності 8.150110 „Електронне урядування” напряму підготовки 1501 „Державне управління”. Постановою Уряду від 06.01.2010 № 10 визначено порядок залучення громадян до формування та реалізації державної політики, яким законодавчо закріплені основні вимоги до організації та проведення консультацій з громадськістю. Наразі триває обговорення ідеї формування Президентського кадрового резерву „Нова еліта нації”.

„Бюрократ” уже частково торкався інших питань, щодо яких учасники Всеукраїнських слухань висловили своє бачення, зокрема, системи національної освіти, кадрової політики, впровадження елементів електронного урядування, і одного з ключових моментів — розроблення стратегії розвитку системи державного управління та державної служби. Нагадаємо, така стратегія закріплена у концепції державної цільової програми на наступне п‘ятиріччя, висвітленої у випуску бюлетеня № 9-10 від 31 травня. Власне, у ній знайшли відображення більшість висловлених пропозицій і, що важливо, на них передбачене відповідне фінансування.

Не секрет, що на втілення деяких пропозицій потрібні роки та політична воля, а ще будь-які зміни потребують більших чи менших фінансових затрат. Та попри об‘єктивні і суб‘єктивні „складнощі впровадження” рекомендації тогорічних Всеукраїнських слухань враховані і справді стали дорожньою картою для модернізації публічної служби.

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

1. Питання розподілу державних функцій між центральними та місцевими органами виконавчої влади 2. Принципи, умови та правові аспекти делегування державних функцій 3. Особливості реалізації державних функцій на місцевому рівні

IІI. Публічно-приватне партнерство та його роль у підвищенні ефективності державного управління 1. Партнерство держави, науки і бізнесу в модернізації економіки: світові тенденції та ситуація в Україні 2. Публічно-приватне партнерство та його роль у підвищенні ефективності системи державного управління в Україні 3. Роль публічно-приватного партнерства у формуванні громадянського суспільства в Україні 4. Правовий статус недержавних самоврядних професійних організацій

ІV. Стратегія державної кадрової політики в Україні

1. Створення державної системи профорієнтації населення 2. Актуальні потреби ринку праці та державне замовлення на підготовку персоналу НОВИНИ 3. Соціальний діалог як один із напрямів нала20/07/2010 нарада у Віце-прегодження взаємовідносин м’єр-міністра С. Тігіпка з питань держави і суспільства в електронного документообігу контексті сучасної дер19—20/07/2010 семінар ТАІЕХ жавної кадрової політики

V. Електронний уряд — необхідна умова реформування державного управління 1. Електронний уряд та його роль у підвищенні ефективності державного управління 2. Теоретико-правові та організаційні аспекти надання та отримання адміністративних послуг за допомогою інформаційних технологій 3. Системні проблеми впровадження технологій електронного уряду. Детальніше див. на сайті http://richelieu.org.ua

„Залучення міжнародного досвіду з питань запобігання проявам корупції та конфлікту інтересів на публічній службі”

16/07/2010 „гаряча” телефонна лінія КМУ з питань проходження державної служби 14/07/2010 робоча нарада щодо обговорення стану та перспектив підготовки проекту „Дієва профспілка: розбудова спроможності Профспілки працівників державних установ України” 08/07/2010 пряма телефонна лінія КМУ „Суспільство проти корупції” 07—08/07/2010 Всеукраїнський науково-практичний семінар „Ґендерна політика в системі підвищення кваліфікації державних службовців”


6

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА У РЕГІОНАХ КРАЇНИ Івано-Франківськ: Реалізація проекту „Молодь і влада”

Н

а Івано-Франківщині стало доброю традицією організовувати різноманітні проекти для ознайомлення молоді з діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування та сприяти її залученню на державну службу. Цього року один із таких проектів — „Молодь і влада” — реалізовано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. До організації кількох етапів зазначеного заходу долучилися працівники Управління державної служби Головдержслужби України в Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Проект затверджено розпорядженням ІваноФранківського міського голови і проводився протягом квітня-липня 2010 року. Проект „Молодь і влада” мав на меті виконання кількох основних завдань, а саме: виявлення найбільш здібної та талановитої молоді, набуття нею знань, вмінь та навичок, необхідних для роботи в органах місцевого самоврядування; підвищення громадсько-політичної активності молоді; омолодження кадрового резерву структурних підрозділів міськвиконкому; підвищення престижу служби в органах місцевого самоврядування. До участі запрошувалися активісти молодіжних громадських організацій, представники органів студентського самоврядування, молодь міста. За результатами розгляду заяв, анкет та проведення співбесіди, конкурсною комісією з числа бажаючих, а їх було близько ста, сформовано групу учасників чисельністю 48 осіб. Проект складався з 3-х блоків. Перший — стажування у структурних підрозділах міськвиконкому, у ході якого учасники ознайомилися зі структурою міськвиконкому, напрямами та специфікою роботи управлінь та відділів. Також усі бажаючі мали змогу бути присутніми на апаратних нарадах під керівництвом Івано-Франківського міського голови та на сесії Івано-Франківської міської ради. Один із учасників проекту проходив стажування в Управлінні державної служби Головдержслужби України в Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Другий блок — проведення тематичних зустрічей із представниками органів влади та громадськими діячами міста. Такі зустрічі з учасниками стажування провели: міський голова Віктор Анушкевичус, його заступник Зінаїда Федорук, начальник Управління державної служби Головдержслуж-

би України в Івано-Франківській та Чернівецькій областях Ярема Петрів, ведучий телевізійної служби „Голос Америки” Андрій Годованець, політолог Володимир Єшкіль та інші. Також цей блок включав проведення тренінгів і семінарів. Управління державної служби Головдержслужби України в Івано-Франківській та Чернівецькій областях спільно з Івано-Франківською облдержадміністрацією, Івано-Франківським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників державних підприємств, установ і організацій 18—19 травня організували для учасників проекту тренінг „Лідерство і комунікація”. Учасникам тренінгу надано перелік і роз’яснення основних якостей лідерства, проведено низку вправ, спрямованих на формування лідерських навичок та на розвиток комунікативних здібностей. На базі виконавчого комітету Чернівецької міської ради 18 червня відбувся виїзний практичний семінар, у ході якого проведено зустрічі стажерів проекту „Молодь і влада” з представниками відділів і управлінь виконкому та представниками чернівецької молоді. Учасники семінару ознайомилися з соціально-економічним станом регіону, його проблемами і перспективами, з культурною та історичною спадщиною міста, а також обговорили перспективи реалізації спільних молодіжних проектів. Третій блок — залучення учасників проекту до проведення спільних заходів, зокрема: засадження дубової алеї в Івано-Франківську, акцій, присвячених благоустрою „Зробимо наше місто чистим”, популяризації здорового способу життя — „Танцюйте з нами”, „Хочеш жити — кинь палити” та похід до Всеукраїнського духовного відпустового центру у с. Зарваниця, Тернопільської області. Реалізація цих заходів дає змогу долучити молодь до громадського життя міста, сформувати у неї активну життєву позицію та переконати, що добробут громади та благоустрій міста — це завдання не тільки влади, а й кожного його мешканця. На підсумковій зустрічі учасники проекту „Молодь і влада” отримали сертифікати про проходження стажування, які їм вручив міський голова Івано-Франківська, а найкращі з них були рекомендовані для зарахування у кадровий резерв міськвиконкому.

Керівники місцевих органів влади Івано-Франківщини продовжують сприяти утворенню молодіжних організацій на рівні районів і міст районного підпорядкування з метою більш ширшого залучення молоді до державного управління. Підготував Андрій Деркач — головний спеціаліст Управління державної служби Головдержслужби України в Івано-Франківській та Чернівецькій областях

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010


7

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

РОБИТИ ПРАВИЛЬНІ РЕЧІ ПРАВИЛЬНО: управління якістю за моделлю CAF

М

инуле століття позначилося активним пошуком дієвих інструментів для удосконалення державного управління. Так, з недержавного сектору на початку 1990-х років розвинені країни запозичили технологію впровадження у діяльність органів влади системи управління якістю. В Європі популярними є різні моделі та стандарти удосконалення системи управління, серед яких можна відзначити ІSO серії 9000 (стандарт менеджменту якості, розроблений міжнародною організацією зі стандартизації); EFQM (модель досконалості бізнесу, розроблена Європейським фондом менеджменту якості); CAF (модель самооцінювання, розроблена Європейським інститутом державного управління (EІPA)); Іnvestors іn Excellence (стандарт досконалості, розроблений урядом Великобританії). Україна також долучилася до впровадження управління якістю у систему врядування. Так, постановою Уряду від 11 травня 2006 року № 614 „Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади” стандарт ДСТУ ISO 9001:2001 визначений як основа для запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади. Порівнюючи підходи до удосконалення систем управління органів державної влади, що ґрунтуються на використанні стандарту ISO 9001 та моделі CAF, можна зауважити, що перший з них орієнтований на упорядкування та формалізацію діяльності і є найбільш ефективним в органах, де поки що чітко не визначені споживачі, послуги, порядок виконання процесів. Зазвичай ІSO серії 9000 сприймається як набір мінімальних вимог до системи менеджменту (хоча наявність сертифіката ISO не є обов’язковою передумовою для впровадження інших моделей управління якістю). Другим етапом покращення управління може виступити запровадження самооцінки за моделлю CAF, яка спрямована на всебічний аналіз діяльності органів державної влади, визначення слабких місць і вироблення заходів з метою удосконалення.

Модель CAF (Common Assessment Framework CAF — Загальна система самооцінки) розроблена спеціально для державного сектору для підтримки процесу управління якістю. Самооцінювання за моделлю CAF рекомендоване органам державного управління у ЄС. Наразі налічується понад 2000 користувачів моделі CAF з 38 країн та європейських інституцій, найбільше користувачів моделі у таких країнах як Італія (321), Бельгія (278) та Данія (250). Впровадження моделі CAF дає змогу: — переорієнтувати систему врядування на громадянина (споживача послуг органу влади);

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

— використовувати сучасні інструменти підвищення якості державного управління, здійснивши перехід від моделі „плануй — виконуй” до моделі „плануй — виконуй — перевіряй — покращуй” (цикл Демінга PDCA: Plan — Do — Check — Act); — проаналізувати свою діяльність та використати можливості для покращення; — стати „містком”, що поєднує різні моделі управління якістю; — сприяти обміну кращими практиками та бенчмаркінгу у державному секторі, що передбачає порівнювання різних органів державної влади та органів місцевого самоврядування незалежно від їхньої функціональної специфіки. Модель базується на описі „ідеальної організації” у вигляді сукупності 9 критеріїв діяльності та досягнутих результатів, кожен з критеріїв має суб-критерії для кращого розуміння ситуації. Інноваційним елементом CAF є оцінка системи менеджменту не тільки в розрізі досягнутих результатів, але й через призму наявних можливостей (див. схему на с. 8). Критерії та суб-критерії моделі CAF: 1. Лідерство: 1.1. забезпечення керівництвом організації постійного розвитку місії, цілей та пріоритетів діяльності; 1.2. удосконалення системи менеджменту організації та її розвиток, управління змінами; 1.3. мотивування та підтримка персоналу, зокрема власний приклад; 1.4. налагодження відносин із політиками та іншими заінтересованими сторонами для узгодження дій та гарантування спільної відповідальності. 2. Стратегія та планування: 2.1. збір інформації про поточні та майбутні потреби заінтересованих сторін; 2.2. розвиток та оновлення стратегії з урахуванням потреб заінтересованих сторін та наявних ресурсів; 2.3. впровадження стратегії та планування діяльності з огляду на цілі всієї організації; 2.4. планування, впровадження та оцінювання результатів модернізації та інновацій. 3. Людські ресурси: 3.1. планування, управління та покращення людських ресурсів відповідно до стратегії розвитку організації; 3.2. визначення та розвиток компетенцій персоналу відповідно до цілей організації; 3.3. залучення персоналу через відкритий діалог та делегування повноважень. 4. Партнерство та ресурси: 4.1. налагодження ключових відносин партнерства; 4.2. налагодження співробітництва з громадянами; 4.3. управління фінансами; 4.4. управління інформацією та знаннями;


8

БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

РЕЗУЛЬТАТИ

МОЖЛИВОСТІ

7. Результати для персоналу

3. Людські ресурси

1. Лідерство

2. Стратегія та планування

6. Результати для громадян

5. Процеси

4. Партнерство та ресурси

8. Результати для суспільства

ІННОВАЦІЇ ТА ЗНАННЯ

Рис. Модель CAF 4.5. управління технологіями; 4.6. інституціональний розвиток. 5. Процеси: 5.1. визначення, налаштування, керування та постійне покращення процесів; 5.2. поліпшення якості послуг, які надаються громадянам з урахуванням їхніх потреб; 5.3. оновлення процесів, які зачіпають інтереси громадян (споживачів послуг). 6. Результати для громадян: 6.1. оцінка громадянами (споживачами) рівня задоволеності якістю отриманих послуг; 6.2. внутрішні показники організації щодо якості надання громадянам (споживачам) послуг. 7. Результати для персоналу: 7.1. оцінка працівниками рівня їх задоволеності та вмотивованості своєю діяльністю; 7.2. внутрішні показники організації щодо досягнення результатів, орієнтованих на персонал. 8. Результати для суспільства: 8.1. вимірювання сприйняття заінтересованими сторонами соціального ефекту від діяльності організації; 8.2. внутрішні показники організації щодо рівня досягнення суспільно-важливих результатів. 9. Результати досягнення ключових цілей: 9.1. оцінювання рівня досягнення цілей організації зовнішніми організаціями/установами/громадянами; 9.2. внутрішні показники для аналізу результатів діяльності, результату впровадження інновацій та економічної ефективності діяльності.

Самооцінка відбувається шляхом співставлення реальної ситуації з такою „ідеальною організацією”, на основі чого визначаються сильні сторони, а також ті сфери, які потребують удосконалення. Процес самооцінки за моделлю CAF передбачає такі послідовні кроки: 1. Прийняття рішення про проведення самооцінки. 2. Забезпечення комунікацій на всіх стадіях впровадження проекту із самооцінки за моделлю CAF. 3. Створення однієї чи більше робочих груп із самооцінки (бажано створити дві групи з оптимальною чисельністю 10—12 осіб у кожній). 4. Організація загального ознайомчого тренінгу. 5. Проведення самооцінки (індивідуальне проведення самооцінки кожним членом групи та досягнення консенсусу в групах, виставлення балів). 6. Підготовка оціночного звіту про результати самооцінки. 7. Підготовка плану коригувальних заходів з урахуванням оціночного звіту.

9. Досягнення ключових цілей

8. Погодження плану коригувальних заходів з усіма заінтересованими сторонами. 9. Впровадження плану коригувальних заходів. 10. Планування наступної самооцінки.

Модель CAF розроблена з урахуванням специфіки саме державного сектору, тому, на думку розробників, це простий, легкий у застосуванні інструмент, який допомагає установам державного сектору ЄС зрозуміти та втілити у життя техніки Всеохопного управління на основі якості (Total Quality Management — TQM) та мати можливість порівняти себе з аналогічними установами Європи. Принципи успішності впровадження моделі: — колективна соціальна відповідальність; — орієнтація на результат; — спрямованість на потреби громадян; — лідерство та сталий розвиток; — управління процесами та діяльністю; — залучення людського ресурсу; — безперервне покращення та інновації; — співпраця з партнерами та заінтересованими сторонами. Передумовою успіху впровадження моделі CAF є якісні внутрішні комунікації під час кожного етапу. Слід при цьому не приховувати наявність різних позицій, а досягати справжнього консенсусу як щодо оцінки ситуації, так і щодо пропонованих дій для покращення діяльності, орієнтуючись при цьому на результат та реальні можливості організації у реалізації цих заходів. Представники європейських організацій, що успішно впровадили модель CAF, вважають питання консенсусу одним із основних, адже найгірше, що, на їх думку, можна зробити — це провести таку самооцінку, з якою інші не погоджуються, адже наказ працівникам „із завтрашнього дня працювати краще” не матиме належного ефекту, натомість добровільна участь та усвідомлена на усіх рівнях організації потреба удосконалення своєї діяльності на основі ретельного аналізу сприятимуть успіху. Оскільки проведене самооцінювання стимулює персонал до удосконалення своєї діяльності, тому у цьому процесі мають взяти участь представники усіх рівнів — від рядових співробітників до керівного складу органу. Водночас важливою є цілковита підтримка керівництва під час усього циклу впровадження моделі CAF.

Варто брати до уваги, що впровадження моделі CAF потребує певних ресурсів (часових, фінансових, людських). Зокрема, за приблизними підрахунками, члени груп з проведення самооцінки витрачали на заходи щодо впровадження моделі CAF до 20 % робочого часу, керівний склад органу витрачав значно більше часу.

Основна мета застосування моделі CAF — подолати бюрократичний підхід до своєї діяльності, коли за мету роботи ставиться „зробити те-то у визначений термін”, наразі ж провідним мотивом стає орієнтація не лише на процеси, а й на результат: „робити правильні речі правильно”.

№ 13-14 (114-115) від 31/07/2010

Information bulletin "Bureaucrat" #13-14,2010  

Information bulletin "Bureaucrat" #13-14,2010

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you