Page 1

Детально Крымский конфликт как война нового типа

Новая концепция построения обороны Украины. В поисках решений

ПРЯМАЯ РЕЧЬ

Юрий РАДЧЕНКО

Все системы, которые мы предлагаем, являются конкурентоспособными

№5 [ май, 2014 ] экспорт оружия и оборонный комплекс УКРАИНЫ

ВООРУЖЕН И ОПАСЕН

Перспективы развёртывания группировки ВС РФ в Крыму

«СЪЕЖИВШАЯСЯ» МОЩЬ «Посткрымские» размышления о ВСУ

ВТОРАЯ ЖИЗНЬ Куда поплывет крымская «оборонка


[ содержание ]

iнiцiатива

2 СИТУАЦІЯ ВИМАГАЄ ГУРТУВАННЯ ЕКСПЕРТНОГО СЕРЕДОВИЩА

Новий проект ЦДАКР спрямований на створення недержавного каналу формування рішень у галузі національної безпеки детально

4 Кримський конфлiкт як війна нового типу актуально

14 Новая концепция построения обороны Украины В поисках решений концепції

18 Життя зі щитом

Збройні Сили України: нові виклики, нові відповіді. Трансформація в умовах агресивної реальності точка зрения

28 «СЪЕЖИВШАЯСЯ» МОЩЬ «Посткрымские» размышления о Вооруженных силах Украины милитаризация.ru

36 Вооружен и опасен

Перспективы развёртывания группировки вооружённых сил России в Крыму реалии

44 Вторая жизнь,

или Куда поплывет крымская «оборонка» взгляд с той стороны

54 Кто не с нами – тот против нас Россия заинтересована включить крымские предприятия в Гособоронзаказ-2015 причини та наслідки

54 АнтиВійна

Проблеми проведення антитерористичної операції на сході України прямая речь

60 Юрий РАДЧЕНКО

Проект «Крепость Украина»

Министерство оборони Украины начало подготовку проектов новой Концепции дальнейшего развития Вооружённых Сил Украины и соответствующих законодательных актов. Актуальность этих действий однозначна. Именно поэтому в нынешнем номере нашего журнала Defense Express так много внимания уделено тематике как российской аннексии Крыма, так и продолжающейся антитеррористической операции в областях, соседствующих с Россией – главным идеологом, вдохновителем и «реализатором» той силовой эскалации, которая волнами захлестывает нашу страну. Из каждого этапа и эпизода нужно извлечь уроки, дабы избежать системной слабости в будущем. Ясно, что дальнейшая подготовка Украины к обороне должна базироваться на понимании того, что вокруг нашей страны, в Восточноевропейском регионе и в мире в целом произошли тектонические сдвиги в военно-политической обстановке. Они вызваны российской агрессией против Украинского государства. При этом, как отмечается в ряде наших публикаций, следует ожидать, что, как минимум, на протяжении ближайших 3-5 лет отношения между Украиной и РФ будут иметь конфронтационный характер. Наиболее вероятным является и дальнейшее обострение военнополитической обстановки вокруг Украины и в Восточной Европе. Причина - задекларированные российским руководством внешнеполитические, экономические, военные и другие цели идут вразрез с национальными интересами Украины, и, по своей сути, неприемлемы для нашего государства, так как угрожают нашей безопасности. Конечно, в таких условиях велик соблазн сказать о том, что оптимальная схема обеспечения обороноспособности для Украины – ее вхождение в блок НАТО. Но это невозможно, по крайней мере, до того времени, пока мы сами не вернем себе Крым. Так как в НАТО не берут страны, имеющие территориальные проблемы с соседями. Россия такую проблему нам создала надолго. Теперь «российский» Крым – как якорь на натовском курсе Украине. Поэтому на первый план выходит обеспечение обороны собственными силами, с опорой на Вооруженные силы, Национальную гвардию, Внутренние войска Министерства внутренних дел, подразделения Министерства чрезвычайных ситуаций, Службы безопасности Украины. Надежды украинской стороны на военнотехническую помощь зарубежных партнеров не оправдались. Единственный позитивный пока пример - передача продовольственных пайков для наших солдат, что выполнила американская сторона. Ну, и на том спасибо. Так что главный союзник у нас один – мы сами. Осознание этой реальности должно учитывать две составляющих. Первая. В нынешних реалиях трансформация наших военных и оборонных возможностей должна происходить как никогда быстро. Нужен такой путь перевооружения армии, который даст максимальную отдачу в короткий промежуток времени, без риска скатывания в милитаризацию экономики всей страны. Вторая. Нужно не допустить того, чтобы в руководстве Вооруженных Сил и оборонно-промышленного комплекса под видом заботы об армии начали формироваться новые альянсы и группировки, нацеленные скорее на получение финансовых преференций за счет государственного бюджета, нежели на достижение эффективного результата в интересах обороноспособности страны.

Сергей ЗГУРЕЦ,

Все системы, которые мы предлагаем, являются конкурентоспособными, но...

defense express MEDIA & consulting

СЕРГЕЙ ЗГУРЕЦ – директор информационно-консалтинговой компании Defense Express, главный редактор журнала «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», szgurets@gmail.com, ВАЛЕРИЙ РЯБЫХ – директор по развитию информационно-консалтинговой компании Defense Express, defence_2@meta.ua, ВЛАДИМИР КОПЧАК – заместитель главного редактора, v_kopchak@mail.ru, МАРК КАНАРСКИЙ – арт-директор, АНТОН МИХНЕНКО – редактор журнала Ukrainian Defense Review, ДМИТРИЙ БОГДАНОВ, ИГОРЬ ФЕДЫК, ОЛЬГА НАБОЧЕНКО – эксперты-обозреватели, СЕРГЕЙ ПОПСУЕВИЧ – фотокор-респондент, МИХАИЛ САМУСЬ – руководитель европейского корпункта Defense Express (Чехия, Прага)

главный редактор

ВАЛЕНТИН БАДРАК – директор Центра исследований армии, конверсии и разоружения, http://cacds.org.ua

Наш адрес: Украина, 04070, г. Киев, ул. Ильинская, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10 факс: (044) 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua


[ ініціатива ]

Ситуація вимагає гуртування експертного середовища Новий проект ЦДАКР спрямований на створення недержавного каналу формування рішень у галузі національної безпеки

У квітні Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) започаткував новий дворівневий проект у галузі національної безпеки. Зокрема, започатковано електронний безпековий огляд «ВИКЛИКИ та РИЗИКИ» (ЦДАКР, www.cacds.org. ua), що готується аналітиками у галузі безпеки та обробляється фахівцями ЦДАКР. Проект було започатковано за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою цих публікацій стає оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Передбачається, що кожний огляд присвячуватиметься короткому періоду (1 – 2 тижні), та міститиме різнома-

2 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

нітні експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. Серед іншого, група профільних експертів підписала Меморандум з метою об’єднання зусиль на інформаційноаналітичному фронті. Станом на початок травня ця ініціатива ЦДАКР була підтримана фахівцями різних структур, в тому числі, Гарвардського університету, зокрема Сергієм Конопльовим, директором Гарвардської програми з питань безпеки Чорноморського регіону. Слід зазначити, що Експертна Рада, згідно з рішенням експертів-учасників зібрання, є форумом експертів та фахівців у галузі безпеки. Експертна Рада не є організацію. Метою Експертної Ради є посилення сектору безпеки Української держави шляхом реформування та вдосконалення. Серед цілей Експертної Ради визначено участь експертів та фахівців у галузі безпеки у розробці нормативно-

правової бази, концепцій, стратегій, програм та інших документів, що мають відношення до сектору безпеки. А також участь у здійсненні громадського контролю над Збройними силами, іншими воєнними формуваннями України та над роботою державних структур та організацій сектору безпеки України. Серед іншого, було обрано координаційний орган Експертної ради – Координаційну групу у складі Бадрака В.В., Бондарчука С.В. Єрмолаєва А.В., Кабаненко І.В., Маркеєвої О.Д. На Координаційну групу покладено функції організації зборів експертів, підготовка порядку денного, підготовка відповідних проектів документів (спільних заяв та іншого) для обговорення та оприлюднення. Також зібрання постановило розробити даний Меморандум. Фахівці визначили наступне. Експертна рада працюватиє за межами національної політики – у форматі «закри-


того клубу». Вона не приєднується до жодної політичної сили, проте може надавати консультації політикам чи чиновникам. До складу Експертної ради не можуть входити діючі політики, чиновники, представники діючої влади. Експертна рада може запрошувати до свого складу експертів у галузі безпеки – як українських, так і іноземних. Експертна рада прагне до тісної співпраці з державними структурами та організаціями сектору безпеки України. Однак залишає за собою право критики дій державних структур сектору безпеки України. Експертна рада відкрита до співпраці з профільними закордонними організаціями – як державними, так і громадськими. Експертна рада самостійно визначає та творить «закриту» та «відкриту» комунікації. До першої відносяться засідання у форматі «Експертна рада + представник влади» або «Експертна ра-

да + політик» - без участі ЗМІ та без оприлюднення результатів засідання. До другої відноситься підготовка та проведення (реалізація) спільних заяв, спільних круглих столів або міжнародних конференцій за участю ЗМІ, делегування членів Експертної ради до виїзних засідань або заходів з громадського контролю над роботою державних структур та організацій сектору безпеки України чи воєнних формувань держави. Експертна рада у галузі національної безпеки одразу почала діяти. Зокрема, після вивчення ситуації 30 квітня вона закликала військовополітичне керівництво України негайно створити Ставку Верховного Головнокомандуючого з метою організації ефективної протидії агресії РФ на Сході України. Під заявою Експертної ради у галузі національної безпеки підписалося чимало експертів. Зокрема, Центр досліджень

армії, конверсії та роззброєння (директор Бадрак В.В.), Інформаційно-консалтингова компанія Defense Express (директор Згурець С.Г.), а також експерти у галузі безпеки та громадські діячі: Сергій Бондарчук (генеральний директор ДК «Укрспецекспорт», 2005-2010 рр., член Експертної Ради ЦДАКР), Ігор Кабаненко (на момент підписання ще не призначений заступником міністра оборони, перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ у 2012 – 2013 рр.), Костянтин Паливода (голова правління банку «Аркада», учасник Гарвардської програми у галузі безпеки України), Юрій Щербак (письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США, в 1994-1998 рр., міністр охорони навколишнього середовища в 1991 – 1992 рр.) та Микола Маломуж (голова Служби зовнішньої розвідки України у 2005 – 2010 рр.).

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 3


[ детально ]

4 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014


Кримський конфлiкт

як війна нового типу

Оксана МАРКЄЄВА, головний радник Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна»

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 5


[ детально ] нексія сусідньою державою Автономної Республіки Крим з позицій права є актом агресії, яка визнається міжнародним злочином. По-суті, це війна між Україною і Росією, латентна стадія якої триває. Те, що це саме війна, а не локальний конфлікт, визначається політичними цілями державиагресора. Керівництво Росії ставить за мету ліквідацію України через розкол, позбавлення державності. Оскільки об’єктом агресії є українська політична нація, а метою – ліквідація України як держави, Росією широко використовується пропагандистський месидж – Україна – «недодержава», та його похідні – «неспроможна держава», «нелегітимний Уряд», «державанепорозуміння». Звідси й провокації В.Жириновського – листи Польському сейму про поділ України. Для зовнішньополітичного та внутрішньополітичного вжитку на план поділу працює проект федералізації України, причому у зміст такого федералізму вкладається російське розуміння цього феномену. Наша держава та її союзники повинні врахувати гіркий досвід цього конфлікту. Усі його складові – політичні, безпекові повинні бути піддані ретельному аналізу, вироблена платформа для подолання його наслідків. Навіть побіжний погляд на проблему свідчить про те, що конфлікт має риси сучасної, постіндустріальної війни, притаманної інформаційному суспільству. Рисами такої війни є глобальність, тотальність, мережевий характер, широке поєднання силових та невійськових тактик і засобів, зокрема, таких як інформаційна війна.

6 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

Вдосконалення війПісля розпаду СРСР ськових технологій міждержавні війни все та професіоналізація більшою мірою переуправління застосувантворюються на «поліРосiя iдентифiкована ням насильства у взаєцейські операції», кояк агресор, помодії зі змінами еконоли сила застосовуєтьрушник домовлемічних укладів обумося лише до принципоностей, загроза свiтопорядку. Це вило еволюцію війни во слабшого противнирепутацiйнi втравід грабіжницьких пока. При чому застосути, самоiзоляцiя ходів давніх часів чевання армії (переважв клубi рез війни за захопленно авіації, високоточмаргiнальних країн. ня територій і населенної зброї та підрозділів ня ранньомодерного часпеціального признасу (побудова континенчення) носить відностальних імперій Австріно обмежений харакєю, Росією та Туреччиною, за- тер, більш важливим для досягморських – Британією та Фран- нення цілей операції (зазвичай, цією) до індустріальної війни. встановлення дружнього режиВ останній вся міць промисло- му у певній державі) було вивої економіки спрямовувалась користання економічних санкна побудову воєнної машини, цій, інформаційних операцій, яка намагалася зломити ана- внутрішніх конфліктів (опозилогічний інструмент супротив- ція в Сербії, курди в Іраку, поника, аби диктувати йому умо- встанці в Лівії). Нині відповідви миру. Вінцем індустріальної ним інструментарієм постіндувійни стала Друга Світова. Вод- стріальної війни намагається ночас, у той час військова ма- скористатись Росія. На перший погляд, кримшина стала настільки ефективною, що її застосування до рів- ський конфлікт мав локального противника означало га- ний характер, але він одрарантоване взаємне знищення. У зу вийшов за межі російськодругій половині 20 ст. індустрі- української проблеми, оскільальні війни – справа «відстаю- ки його наслідки мають глочих держав» (війна між Іраном бальний вплив. Практично відсутні перспективи пота Іраком).


вернення його у рамки лише україно-російських відносин. Дії РФ у Криму зруйнували слабку систему міжнародного права і європейської безпеки, звели нанівець багатосторонні міжнародні гарантії. Ймовірними наслідками може бути нова гонка озброєнь, зокрема зміна поглядів на доцільність ядерного стримування та розвиток національних військових ядерних програм держав, що мають відповідні технології та ресурси. Виникає реальна загроза перегляду кордонів виходячи з «права сили», що створює нові лінії розподілу та «залізні завіси», не лише у Європі, а й у світі. Саме тому логіка подальшого розвитку Кримської кризи, зокрема й загроза його поширення на материкову Україну, ймовірність застосування агресії до інших країн пострадянського табору

спричинила гостру міжнародну реакцію на дії Росії. Ця війна має тотальний характер, оскільки охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства і держави – економіку (торговельні та тарифні війни), політику (вербування союзників, колаборантів), психологію, світогляд та культуру (інформаційні війни), духовність (вплив на ментальність через окремі церкви та ієреїв). Таким чином, театром воєнних дій є не окрема ділянка території, а весь життєвий простір воюючих країн, у його матеріальному та ментальному вимірах. Відсутні як такі «лінія фронту», «тил». Практично всі громадяни, які або сприймають позицію агресора, або готові їй протидіяти є учасниками цієї війни. Дії журналіста, лікаря, пожежника, священика, громадського активіста можуть мати не менше значення, ніж дії озброєно-

Зосередження Росiєю значних вiйськових сил на пiвденносхiднiй дiлянцi українськоросiйського кордону, бойовi навчання за наступальним сценарiєм створили необхiдний тиск iз загрозою вторгнення. Це дозволило нейтралiзувати можливi «контрзаходи» воєнного характеру з боку України в Криму.

го військового. Ефективні дії спеціальних служб – розвідки, контррозвідки можуть мати наслідки не менш масштабні, ніж застосування чисельних військових підрозділів.

Причини агресії

Причини агресії Росії мали кілька вимірів. Експлуатація ідеї відновлення імперського статусу Росії для забезпечення лояльності т.зв. «консервативної більшості» росіян призвела до ситуації, коли символічна «втрата України» створювала серйозні загрози стабільності режиму. Його верхівка була й сама індоктринована імперською ідеєю. Крім того, вона помилково сприйняла небажання країн Заходу йти на прямий конфлікт на пострадянському просторі, викликане концентрацією їх уваги на Азійсько-Тихоокеанському регіоні, за ознаку слабкості. За

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 7


[ детально ] таких умов Кремль вирішив скористатися революційною ситуацією в Україні, дезорганізацією роботи її органів сектору безпеки для реалізації сценарію розчленування держави. Успіх цього проекту мав забезпечити консолідацію російського населення навколо влади, давав можливість перекласти відповідальність за погіршення ситуації у російській економіці на «особливі умови», нейтралізував загрозу впливу прикладу Майдану. Крім того, створення маріонеткової «республіки» на сході України дозволяло зберегти підконтрольну «буферну зону», яка б включала також Білорусь та виконувала ті ж безпекові функції для Росії, що й центральноєвропейські країни «соціалістичного табору» для СРСР. Інформаційна війна характеризувалась тривалою агресивною медійною кампанією, що поширювалась на Крим, Україну, Європейські країни і США та, безумовно, на власну територію. Її ціль – дезорієнтація суспільної думки з метою виправдання агресії, підготовка населення Криму до «визволення». Культурна колонізація інформаційного простору Криму та частково, південносхідних регіонів України дозволила провести блискавичну інформаційну операцію, яка полягала у створенні у короткий після Майдану час атмосфери страху перед «бандерівцями, фашистами, екстремістами», що захопили владу в Києві та мають намір надіслати озброєні загони в Крим для помсти російському населенню. Неперебірливість, некритичність населення у сприйнятті такої інформації зумовлювалась тривалою ізоляцією від українського незалежного контенту, відсутністю адекватної інформаційної політики, культурної політики недооцінки їх важли-

8 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

Участь росiйских вiйськових полягала у демонстрацiї можливостi застосування вiйськового примусу – вiйськовiй присутностi. Основною їх метою було лiквiдацiя українських вiйськових баз та формувань, припинення дiяльностi українських державних iнститутiв

вості для забезпечення національної безпеки. У цій фазі важливо було також мобілізувати власне населення агресора до беззастережної підтримки дій уряду Путіна. Виявилося, що російське населення ментально давно підготовлене до такого розвитку подій, і не тільки інформаційними й новинними програмами, ура-патріотичними шоу. За влучним висловом Д.Шушаріна, серіальна маса придушила у російського глядача здатність до критичного сприйняття інформації . У результаті весь російський медіа простір спродукував необхідну для агресії міфологічну чорно-білу картину світу, де на боці світла – Росія, на боці темряви – Захід, Україна та «бандерівці». Аудиторії активно нав’язувалась конспірологічна версія подій Революції гід-

ності, відповідно до якої повалення легітимної української влади було здійснене бандою західняків-екстремістів на замовлення Держдепу США. За правилами інформаційної війни, слід чітко позначити ворога. Найбільш ефективно – ототожнити противника з «фашистами», що й було зроблено та використано по максимуму. Для спотворення інформаційної картинки для іноземного, передусім, європейського глядача, російська сторона задіяла по максимуму закордонний ресурс – кореспондентські пункти, інформагентства, телеканали, недержавні інститути, агентів впливу. Це, зокрема канали «Russia Today», «EuroNews» (частка Всеросійської державної телерадіокомпанії складає 16,2%). Росія займає передові позиції в світі за державними витратами на пропаганду (близько 1,6


лу», покликаного здійснювати провокативні атаки на інституційні та ідеологічні підвалини європейської демократії, зокрема, принцип непорушності кордонів у Європі. Йдеться про угорську партію «Йоббік», що претендує на перерозподіл кордонів з Україною, Румунією, Сербією і Словаччиною; французький Національний фронт Марін Ле Пен, італійську «Вперед Італія», бельгійську «Фламандський інтерес», грецьку нацистську партію «Золотий світанок», болгарську «Атаку», Польську «Самооборону», німецьку «Ліві». Значна їх частина існує завдяки російській фінансовій підтримці . Представники цих партій були залучені до політичної та інформаційної підтримки російської агресії у Криму, брали участь у проведенні кримського «референдуму».

Агресія

млрд дол. США на рік). На другому місці – КНР. За кількістю держвитрат телеканал “Russia Today” займає перше місце у рейтингу світових ЗМІ (275 млн євро на рік). Для порівняння, витрати на “Euronews” країн-акціонерів складають 15 млн євро. Саме цим можна пояснити те, чому європейська суспільна думка виявилась неготовою адекватно сприйняти Кримський конфлікт як початок агресії і відреагувала на нього із запізненням. Важливим завданням було створення у Європейському Союзі «гарячої проблеми», яка б дозволила відволікти увагу політичного керівництва ЄС від України та анексії Криму. З цією метою Росія всіляко підтримувала маргінальні та неонацистські європейські партії, створивши щось на кшталт «проросійського інтернаціона-

Прихована агресія в Україну розпочалась ще до появи «зелених чоловічків», коли були створені маріонеткові органи влади, які включали Верховну Раду Криму на чолі з В.Константіновим, Раду міністрів на чолі з С.Аксьоновим, «обраного» на мітингу мера Севастополя О.Чалого. У потрібний для країни-агресора момент ці органи активізувалися з метою забезпечення умов для агресії, дезорганізації впливу центру на державне і військове управління та встановлення окупаційного режиму. З появою військових, комбатантів без знаків приналежності, агресія відбувалась за тактикою «витіснення», з широким застосуванням паралімітарних формувань (козаків, самооборони), що складались як з власних громадян агресора так і місцевого населення. Участь військових поляга-

ла у демонстрації можливості застосування військового примусу – військовій присутності. Основною їх метою було ліквідація українських військових баз та формувань, припинення діяльності українських державних інститутів, у тому числі сектору безпеки та їх перехід під контроль сепаратистів, а згодом – російського уряду. Військова, так звана «гаряча» фаза, як правило, розпочинається лише тоді, коли цілі війни не можуть бути досягнені невійськовими методами, або тоді, коли позитивні наслідки її застосування істотно переважатимуть негативні. Україна з низки об’єктивних причин (зокрема, умов політичної та правової невизначеності) була невідмобілізована і тому вразлива як об’єкт агресії. Розгортання Збройних Сил з небоєздатними військовими підрозділами дій мало б тяжкі наслідки. Росія вагалась із відкритим застосуванням сили – оскільки спротиву не було, населення, ментально готове до «визволення», появу окупантів зустріло в основному позитивно або, принаймні, пасивно. Значна частина працівників СБУ, органів внутрішніх справ, прокуратури військових, виявились готовими до колаборації. Підхід до формування інституцій сектору безпеки та оборони за територіальним принципом, з метою економії бюджетних коштів, був повністю дискредитований. Важливим чинником конфлікту стала загроза його поширення на материкову частину України. Зосередження Росією значних військових сил на південно-східній ділянці українсько-російського кордону, бойові навчання за наступальним сценарієм створили необхідний тиск із загрозою

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 9


[ детально ] вторгнення. Це дозволило нейтралізувати можливі «контрзаходи» воєнного характеру з боку України в Криму.

Причини, що забезпечили успіх Росії 1. Вразливість суб’єкта агресії. Україна послаблена після революції і переживає її наслідки: несформований Уряд, сумніви у його легітимності до виборів нового президента, слабкість та недосвідченість керівництва. 2. Зруйнований сектор безпеки та оборони. Тривалий час Міноборони та спецслужби перебували під контролем країни-агресора. Це спричинило неможливість здійснити у короткий час мобілізацію і неготовність до військових дій у відповідь. У той же час, Росія постійно зміцнювала боєготовність армії. 3. Неможливість проведення Україною військових дій, загроза воєнного вторгнення у південно-східні регіони з непередбачуваними та руйнівними наслідками. 4. Програш війни у ментально­ му просторі. Недооцінка надмірної присутності Росії у інформаційному просторі, наслідком якого стало формування культурної та духовної єдності радянського населення Криму з населенням країни-агресора на ос­ нові спільного міфу. Недо­ оцін­ка інформаційно-пси­хо­ логічних операцій, спря­мо­ ваних на створення па­нічних настроїв, недовіри до влади, сприйняття окупації як акту визволення. Ставлення до окупаційних сил зі сторони місцевого населення було переважно позитивним, що забезпечило спокійний тил російській стороні, і вичікувально па-

10 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

Вiдсутнiсть збройного спротиву з боку українських вiйськових не дозволила вповнi розгорнути вiйськову операцiю.

сивне ставлення зі сторони потенційних груп спротиву, зокрема кримських татар. 5. Слабка реакція світової спільноти у перші дні агресії, самоусунення низки впли­вових світових гравців (Франція, ФРН, Великобританія) від радикального впливу на агресора, зволікання з санкціями.

Прорахунки і вади російської воєнної операції в Криму 1. Вторгнення мало певні риси імпровізації. Очевидно, тактичні плани корегувалися в ході операції, оскільки Росія очікувала удару у відповідь. Відсутність збройного спротиву з боку українських вій-

ськових не дозволила вповні розгорнути військову операцію. Без наявних і численних жертв серед мирного населення військова операція сприймалася б як збройне вторгнення, з наступною різкою реакцією міжнародної спільноти, зокрема країнгарантів. Така реакція не входила в плани Росії. 2. Росія ідентифікована як агресор, порушник домовленостей, загроза світопорядку. Це репутаційні втрати, самоізоляція в клубі маргінальних країн. Неочікувана, хоч і з запізненням, солідарна підтримка України світовим співтовариством. Причини – викривлене сприйняття існуючої системи міжнародних відносин та США та ЄС


як слабких гравців; недооцінка значення України, професійності українського уряду, дипломатії; переоцінка «підкилимних» домовленостей з корумпованими політиками та бізнес-структурами європейських країн; переоцінка власної ролі як глобального гравця. Цінності та домовленості виявилися важливішими за газ. Як результат, Росія опинилась наразі у «м’якій» міжнародній ізоляції, яка може стати «жорсткою» і завдати серйозного удару по російській економіці та внутрішньополітичній стабільності. 3. Захоплення Газпромом вуглеводневих ділянок чорноморського і азовського шельфу є юридично сумнівним, скасувало попередні домов-

леності української сторони з іноземними інвесторами. Це ставить Газпром у позицію сторони, що порушує правила, і відповідно, дозволяє легалізувати схему реверсного постачання газу в Україну з території Словаччини. 4. Не виконана програма-мак­симум – захоплення прилег­­ лих до Криму територій під приводом звільнення від на­ ціо­налістично-екс­тре­міст­сь­ ких елементів з подальшим переходом під контроль Росії. Перебільшення проросійських та сепаратистських настроїв на Півдні і Сході України не дозволило реалізувати «кримський» сценарій у Донецьку, Одесі, Харкові, Луганську. Уявлення про тотальну підтримку та популярність Путіна, покладені в основу плану вторгнення на Схід, виявились нереалістичними. 5. Внаслідок анексії Криму, який мав статус автономної республіки, план федералізації України за російськими шаблонами скомпрометований і сприймається як інструмент розколу держави. Натомість, український уряд перехопив ініціативу і здійснює реформу місцевого самоуправління під гаслом децентралізації влади.

Можливі виграші Росії

1. Анексія Криму стала приводом для збільшення популярності В.Путіна та його політики «Відновлення Імперії» всередині Росії, зростання патріотичних та шовіністичних настроїв. Відволікання уваги суспільства від економічних та соціальних проблем країни. Можливість пояснити погіршення

соціально-економічних показників підступами Заходу. 2. Захоплення нових територій, матеріальних ресурсів та надр. 3. Посилення оперативно-так­­­тич­них можливостей війсь­ко­ во-морського флоту, збільшення кількості баз та полігонів. 4. Використання території Криму для базування стратегічної авіації з метою стримування розгортання елементів ПРО в Румунії (начебто, є рішення про базування у смт. Гвардійське полку бомбардувальників ТУ-22М3, та модернізації військової авіації, що базується на півострові). Внаслідок «перемоги» у Кримському конфлікті та анексії української території Росія набуває низку проблем 1. Міжнародні репутаційні втрати. Росія не отримала підтримку в Кримському конфлікті та опинилася в міжнародній ізоляції. Підрив російських інтеграційних проектів на теренах СНД, в першу чергу, розширення Митного союзу і створення на його базі Євразійського економічного союзу з 2015 року. Зростання недовіри до Москви і сприйняття її не як інтегратора, а як потенційної загрози, що може призвести до територіальних втрат. 2. Звуження простору «Руського миру», який втрачає більшу частину України у зв’язку із погіршенням ставлення до Росії переважної частини українських громадян. Перспективи набуття УПЦ МП в Україні реальної незалежності від Московського патріархату на чолі з Патріархом Кирилом. 3. Міжнародні санкції, що матимуть відстрочений негативний економічний ефект. Зокрема, поступова втрата позицій на ринку постачаль-

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 11


[ детально ]

4.

5.

6.

7.

ника енергоносіїв у Європу. Проти Росії Захід може застосувати гру на зниження цін на нафту. Загроза нових санкцій у зв’язку з позовами України у міжнародні суди з вимогою компенсації втрат від анексії Криму та майна. Активізація НАТО у Східній Європі (Польща, країни Балтії, Румунія) та на Кавказі (Грузія, Туреччина). Посилення української армії, розбудова тісних стосунків з блоком аж до утворення баз на материковій Україні з метою нейтралізації Криму як потенційної стратегічної військової бази РФ. Загострення ризиків виникнення територіальних конфліктів у відносинах із країнами Кавказу, Середньої Азії та Далекого Сходу за спірні території. Необхідність йти назустріч вимогам корінного народу – кримських татар на реалізацію їх права на створення автономії, забезпечення культурних потреб. Загострення сепаратистських викликів всередині Росії та Криму. Необхідність значних витрат для забезпечення життєдіяльності Криму (за деякими підрахунками – 3 мільярди доларів щороку лише на першочергові потреби, без врахування витрат на розвиток). Створення транспортної, міської та курортної інфраструктури. Створення автобанів, залізниць, зокрема, на території Росії, а також мостів (залізничного й автомобільного) для забезпечення транспортної прив’язки півострова до материка. Забезпечення півострова продуктами, питною водою, газом та електроенергією. Зростання соціальних витрат (кількість пенсіонерів на півострові – біля 700 тисяч). Не-

12 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

минучі наслідки підвищення цін на продукти та товари першої необхідності, зростання комунальних тарифів. 8. Ризики втрати Кримом свого курортного потенціалу, подальше зменшення потоку туристів внаслідок погіршення сервісу, проблем з забезпеченням громадської безпеки, зростання цін, зменшення площ громадських пляжів внаслідок захоплення узбережних ділянок землі, екологічних проблем, гіпермілітаризації регіону. 9. Перспективи загострення соціальної напруги у Криму. Причини: витіснення малого і середнього бізнесу з курортного ринку крупним російським капіталом; зростання безробіття; перерозподіл нерухомості, ринків і сфер впливу. Звуження простору демократичних свобод, стандартів у сфері прав людини. Виникнення страти «негромадян» – осіб, що з різних причин не мають російського громадянства, але постійно мешкають у Криму. Конфлікт між «своїми» та «приїжджими», росіянами та татарами чи «негромадянами» (захоплення житла, бізнесу). У разі посилення чеченської присутності на півострові потенціал цих конфліктів зростає в рази. Релігійні конфлікти у разі спроб дискримінувати вірян УПЦ КП, УГКЦ, римо-католиків, протестантів та мусульман.

Висновки для України

1. Принаймні найближчі кілька років Україна буде знаходитись в ситуації постійного поєднання підривної діяльності з боку Росії, та загрози військового вторгнен-

Ставлення до окупацiйних сил зi сторони мiсцевого населення було переважно позитивним, що забезпечило спокiйний тил росiйськiй сторонi

ня. Інтенсивність відповідних зусиль буде безпосередньо визначатиметься оцінкою Кремля щодо рівня їх ефективності. Внутрішні українські проблеми, слабкість державних інститутів провокуватимуть продовження війни невійськовими, і не виключено, й військовими засобами. 2. Україна заплатила за слабкість державних інститутів, корозію державного апарату і силових структур втратою частини території під впливом зовнішніх сил. У разі оперативної мобілізації державних і суспільних ресурсів, а також підтримки Європи, США і більшої частини розвинених країн світу Україна має високі шанси на припинення процесу


територіального розпаду і уникнення військової агресії зі сторони РФ. 3. Основою забезпечення національної безпеки за таких умов має стати інклюзивний характер політичних, економічних та соціальних процесів в Україні. Політичні сили та соціальні групи, які не бачитимуть для себе позитивних перспектив у результаті суспільних трансформацій, стануть об’єктом впливу російських структур, спрямованого на дестабілізацію ситуації в Україні. 4. Країна до кінця цього року повинна провести переобрання ключових органів влади (посада президента, Парламент, вибори місцевого рівня), запуск процесу прийняття нової Конституції,

а також закладення основ ключових реформ органів місцевого самоврядування, правоохоронної сфери, судової системи, фінансовоекономічної системи для трансформації країни зі стану «держави, що не відбулась» до стану зростаючої країни. У такому разі проблеми сепаратизму і територіальної цілісності отримають адекватне вирішення. 5. Україна повинна грати на випередження у протистоянні з Росією для втримання ситуації під своїм контролем в Південно-східних регіонах, що передбачає активне використання асиметричних відповідей на дії РФ. 6. Тотальний характер війн у період інформаційного суспільства вимагає проведення

адекватної державної політики у інформаційній, культурній, гуманітарній сферах. 7. Мілітаризація суспільства, непродуктивні змагання з Росією у чисельності та оснащеності ЗС та спецслужб здатні серйозно зашкодити економічному розвитку України, а відтак – затягнути вразливий перехідний період. Пріоритетом має стати розбудова відносно компактних, ефективних (зокрема і у витрачанні ресурсів) органів сектору безпеки. Розбудова українських Збройних сил має зосереджуватись на спроможності гарантовано завдати нападнику значних втрат при вторгненні і неможливості досягнення цілей агресії за короткий час.

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 13


[ актуально ]

Сергей БОНДАРЧУК

гендиректор ГК «Укрспецэкспорт» (2005-2010 гг.), член Экспертного совета в области национальной безопасности 14 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

В сложных условиях развития государства обороноспособность не должна рассматриваться как просто усиление армии. Речь должна идти о формировании всего сектора безопасности по иному принципу. С этой целью сегодня остро необходимо разработать новую концепцию построения обороны Украины.


Новая концепция

Говоря о переформатировании концепции построения обороны Украины, следует, прежде всего, иметь в виду изменение формата войны и появление новых составляющих в войнах нового поколения. А именно, это мощная информационная война, которая может быть направлена на подрыв авторитета власти в глазах народа, на формирование паниче-

построения обороны Украины. В поисках решений

ских настроений, разрушение веры в государство. Она включает работу агентов влияния в социальных сетях, использование СМИ, научных и академических организаций, социологических служб – как вслепую, так и на идеологической или экономической основе. Наряду с такой войной применяется активная экономическая война, создаю-

щая торговые барьеры. Не исключены угрозы разрушения банковско-финансовой системы. А также кибервойна, – то, с чем раньше не сталкивалось ни одно воюющее государство. Наконец, это поддержка и финансирование антиправительственных сил внутри самого государства. Создается и достигается ситуация, когда каждый представитель го-

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 15


[ актуально ] сударства, втянутого в войну, становится ее непосредственным участником. В таких условиях формирование всего сектора безопасности должно учитывать все уровни: политический, экономический, военный, информационный, технологический, культурный. На политическом уровне необходимо обеспечить вхождение в коллективную систему безопасности. Следует понимать, что даже обеспечение выделения на потребности обороны 3% ВВП, как это прописано в Законе Украины, и даже неимоверные экономические вливания в перевооружение, нескоро превратят Украину в современную Южную Корею или Японию, способных противостоять глобальной военной машине. И тем более, вести масштабную войну против военнополитических блоков. Таких, как ОДКБ или НАТО. Более того, коллективная система безопасности защищает ценности, а цивилизационный выбор Украины – это ясно показали события конца 2013 – начала 2014 года, – связан с Европой. Конечно, речь не идет о быстром вступлении в НАТО. Речь идет о формировании условий для поступательного вхождения Украины в европейскую систему безопасности на условиях равноценного партнерства. Начать придется с пересмотра военной доктрины и ревизии способов достижения роста военного потенциала. Исходя из политической привязки, следует формировать принципы работы национальной экономики и информационной системы, обеспечивать развитие технологического потенциала за счет тесного взаимодействия с государствами Европы. Ориентирами для Украины тут долж-

16 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

Украина должна создать своим военнослужащим адекватные социальные условия европейского уровня, поднять авторитет армии и престиж службы. Среди прочего, такой подход позволит отказаться от губительного территориального принципа комплектования армии.

ны стать избавление от критической зависимости от партнеров (прежде всего, РФ) в области поставок энергоносителей и ключевых технологий, расширения участия в мультинациональных проектах, в том числе, в области обороны. Что касается обеспечения военной составляющей безопасности, армия, которая является сердцевиной сектора безопасности (или военной организации), должна представлять собой институт сдержи-

продемонстрировали, – основой становятся Силы специальных операций. То есть, профессиональные военнослужащие, способные к проведению локальных наземных операций в автономном режиме. Это подразделения специального назначения с различным профилем – от глубинного спецназа (для действий в тылу на глубине до 300 км), до механизированных мобильных частей, оснащенных легкой бронетехникой и мобильными вы-

вания внешней агрессии. За счет современного оружия и формирования боеспособных, вышколенных профессиональных вооруженных сил численностью до 150 тыс. человек Украина экономически способна создать своим военнослужащим адекватные социальные условия европейского уровня, поднять авторитет армии и престиж службы. Среди прочего, такой подход позволит отказаться от губительного территориального принципа комплектования армии. В такой армии – современные военные конфликты ясно это

сокоточными средствами поражения. Украина никогда не производила на своей территории военных самолетов и средств ПВО. Часть такой техники придется закупать. Но, пересматривая бесперспективный внеблоковый статус, Украина может предложить для коллективной системы Европы подготовленную составляющую – военно-транспортную авиацию. Взамен, например, за обеспечение в течение определенного периода времени охраны и обороны воздушного пространства и воздушных границ. Кроме того, Украина


является разработчиком ракет, и сохранила великолепную школу создателей и производителей боевой ракетной техники. Украинской оборонной промышленности под силу создать ракетный щит сдерживания по восточным и юговосточным границам, который мог бы служить защитной стеной для всей системы коллективной безопасности. Кроме того, следует активно развивать разведывательные структуры государства,

сведя их в мощный пучок сильного в аналитическом смысле разведывательного сообщества. СНБО Украины должен стать информационно-анали­ ти­ческим центром не только обработки информации и выдачи проектов решений, но и подготовки современных форм информационно­го противодействия. Военный конфликт с Россией показал необходимость переформатирования структур внутренней безопасности – антитеррористических подразделений СБУ, подразделений специального назначения

Министерства внутренних дел. В новом формате подготовки таких структур следует значительное внимание уделять правовым аспектам, вопросам блокирования и умения активно действовать без применения летального оружия. Важнейшим направлением сектора безопасности становится работа контрразведки, своевременного выявления сепаратистских и экстремистских структур, нейтрализации их лидеров.

Во всем секторе безопасности необходимо изменить работу с кадрами – от принципа их подготовки до строгого соблюдения принципа профессионализма при назначениях. Надо создать мотивацию профессионализма, что вернет спецструктурам утраченный во время Майдана авторитет в глазах народа. В настоящее время отечественная оборонная промышленность способна удовлетворить до 30 % потребностей современной армии. Но, развивая новые проекты со странами Европы, Украина

будет инвестировать не только в собственную армию, но и в технологический сектор – наиболее перспективный слой экономики. Технологически сильная держава имеет больший потенциал обороноспособности, может решать больший спектр задач. Опыт Китая, Турции, Польши или Индии может служить превосходной картой достижений успеха в росте оборонного потенциала.

Итак, подведем итоги

Военный конфликт с Россией показал необходимость переформатирования структур внутренней безопасности – антитеррористических подразделений СБУ, подразделений специального назначения Министерства внутренних дел.

• Ставки на освобождение от экономической, энергетической и технологической зависимости от одного поставщика. Это первый постулат роста потенциала сектора безопасности. • Ставки на коллективную защиту в клубе Европейских государств. Рост военного потенциала за счет ракетного щита и качественной подготовки Сил специальных операций. При сбалансированном развитии всех видов ВСУ и особенном акценте на развитие социального пакета для военнослужащих. Это второй постулат. • Третий связан с развитием разведок и системы обеспечения внутренней безопасности. Превентивное выявление зон нестабильности и структур, которые несут терроризм, экстремизм, сепаратизм. • Развитие собственных оборонных технологий в партнерстве с западными и динамично развивающимися азиатскими странами. В любом случае, недопущение формирования зависимости от партнеров в секторе безопасности.

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 17


[ концепції ]

18 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014


Життя зі щитом

Збройні Сили України: нові виклики, нові відповіді. Трансформація в умовах агресивної реальності В.Тютюнник, генерал-майор запасу, кандидат військових наук В.Горовенко, полковник запасу, радники Експертної Ради ЦДАКР

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 19


[ точка зрения ]

«СЪЕЖИВШАЯСЯ» 28 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014


МОЩЬ

«Посткрымские» размышления о Вооруженных силах Украины Сергей ГОНЧАРОВ, специально для Defense Experss

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 29


[ милитаризация.ru ] Юрий Бараш, сотрудник Днепропетровского филиала Национального института стратегических исследований

Перспективы развёртывания группировки вооружённых сил России в Крыму

Вооружен и опасен 36 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014


Сейчас ряд кандидатов в президенты Украины обещают, в случае их избрания, быстро вернуть Крым в состав Украины, причём некоторые предполагают сделать это военным путём. Поэтому представляет серьёзный интерес планы руководства России по развёртыванию в Крыму группировки её ВС, а также оценки потребностей и возможностей ВС России в решении этой задачи, озвученные специалистами и военными экспертами после аннексии Крыма. когда в начале 2014 года я увидел на сайте российского Министерства обороны таблицу, содержащую планы, касающиеся вооружений ВС России, то решил, что там опечатка. В таблице, среди прочего, были приведены данные о планах повышения исправности российского вооружения и во-

енной техники (ВВТ) с 2013 по 2020 годы. Согласно им, с 2013 по 2014 год эта исправность должна была вырасти по сухопутным войскам (СВ) с 65% до 90%, по ВВС с 55% до 75%, по ВМФ с 40% до 70%. То есть, всего лишь за один год исправность ВВТ должна увеличиться на 25%, 20% и 30% соответственно, что является совершенно экстраординарным событием. В 2015 году исправность ВВТ

СВ должна была понизиться до 80%, а впоследствии поддерживаться на уровне 85%, ВВТ ВВС – вырасти до 80% и поддерживаться далее на этом уровне, а ВВТ ВМФ – постепенно повыситься с 74% до 85%. Сейчас же стало ясно, что это экстраординарное повышение исправности ВВТ с 2013 по 2014 год приходится на период спецоперации ВС России по захвату Крыма. Наибольший уровень исправности

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 37


[ реалии ]

Антон МИХНЕНКО, Defense Express

Вторая жизнь, или Куда поплывет крымская «оборонка»

44 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014


DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 45


[ причини та наслідки ] Валентин БАДРАК, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

Проблеми проведення антитерористичної операції на сході України

АнтиВ 54 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014


Війна DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 55


[ причини та наслідки ] квітня Україна офіційно проголосила, що РФ веде проти неї війну та про початок масштабної антитерористичної операції (АТО) проти агресора. У своєму зверненні того ж дня в.о. Президента України Олександр Турчинов заявив, що РНБО прийняла рішення розпочати широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України

Вихідні дані

Наслідком ментальної неоднорідності України та якісної роботи російських спецслужб зі створення агентурних мереж в Україні стала відмова низки впливових у східних регіонах політиків і бізнесменів брати участь в організації опору. Після проголошення АТО ситуація суттєво не покращилася. Слід наголосити, що в цілому протягом 13 квітня – 2 травня АТО реалізовувалася невдало (умовно перший етап АТО). Центральна влада перестала контролювати ситуацію в Донецький та Луганській областях. Рішення формувалися повільно, реалізовувалися лише частково, було зафіксовано випадки саботажу щодо виконання своїх функціональних обов’язків з боку певної кількості співробітників МВС. Жодного вдалого епізоду відсічі агресору ЗСУ, підрозділи СБУ чи МВС не було надано. Не перелічуючи усі події, серед найбільших втрат слід позначити розстріл групи Антитерористичного центру СБУ та про захоплення сепаратистами адміністративних буді-

56 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

вель у декількох містах Донецької та Луганської областей. Групам російських диверсантів за підтримки сепаратистів – громадян України (переважно підкупленими російською стороною та представниками бізнесу, що орієнтувалися на колишнього президента Януковича) вдалося фактично захопити Слов’янськ, Краматорськ та Горлівку. У частині населених пунктів замість українських телеканалів сепаратисти розпорядилися почати трансляцію російських телеканалів. У деяких містах почалися справжні гоніння на журналістів українських ЗМІ, було зафіксовано випадки викрадення та катуванням мирних цивільних людей. Ставки Кремля були пов’язані із поширенням зо-

ни хаосу, залякуванням людей та вбивствами відомих прихильників єдності України. Слов’янськ опинився в інформаційній блокаді – це відпрацювання технологій захоплення міст у нових умовах ведення війни. Спостерігачами було зафіксовано певне падіння морально-бойового духу в деяких військових формуваннях. Так, відбувся ганебний випадок здачі зброї сепаратистам вояками 25-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних сил України. Цей випадок мав місце внаслідок злочинного рішення командира частини (позбавив вояків можливості застосовувати зброю) та психологічної неготовності підрозділів ПДВ діяти без зброї.


Негативними виявилися й наслідки фактичного усунення донецького підрозділу СБУ «Альфа» від виконання своїх функцій, та відвертий перехід деяких представників МВС на сторону сепаратистів. Водночас, військовослужбовці Національної гвардії України, які при проведенні штурму військової частини в місті Маріуполь Донецької області застосували проти терористів штатний стрілецьку зброю, продемонстрували мужність та силу української зброї. Значний негатив для проведення АТО принесли переговори в Женеві 17 квітня, які звели до нуля перші зусилля в рамках АТО. Незважаючи на втрати і поступки, в ніч на 2 травня Київ розпочав другий, більш

Для вдалого забезпечення АТО потрiбна термiнова органiзацiя прикриття груп, якi безпосередньо виконуватимуть ключовi завдання АТО. Для цього можуть бути задiянi представники спецпiдроздiлiв МВС («Омега», «Гепард») а також Iванофранкiвського загону спецпризначення.

активний етап АТО. Цей етап виявився більш результативним, хоча урядові сили втратили два вертольоти (6 травня в небі над Слов’янськом бойовики з кулемета збили третій вертоліт Мі-24 Міноборони України – ред.) та декілька людей. Головними здобутками слід вважати блокування Слов’янську, відновлення контролю влади в Луганській області, посилення загального тиску на терористів. Край важливим здобутком стало знищення першого російського диверсанта, відомого за позивним «Ромашка», та ймовірно причетного до вбивств мирних жителів України під час протистояння з владою Януковича на Майдані. Не менш вагомим для продовження АТО стала рішуча підтримка української влади з боку США та Німеччини, а також засудження дій Росії на засіданні Ради безпеки ОНН. Найбільшими негативом стала підтримка частини мирного населення терористів та російських диверсантів. Це слід віднести переважно до наслідків довготривалої пропаганди Кремля, край невдалої політики нової влади щодо східних областей та прямого підкупу людей з боку політиків і бізнесменів – прихильників Януковича. В цей час також навіть президент США Барак Обами визнав значимість російської пропаганди в Європі, яка чиниться через ЗМІ. А деякі фахівці з питань інформаційних операцій почали казати про цілком нове явище – «інформаційний терор Путіна». Тобто, визнана виключна значимість інформаційної війни навіть на території західного простору, який раніше вважався фахівцями цілком захищеним. Незважаючи на відвертий саботаж деяких високопостав-

лених правоохоронців в Одесі самі мешканці рішуче захистили ідею самостійної України. Перемога українців в Одесі стала ключовим епізодом посткримського періоду протистояння з Росією та зірвала плани Кремля відірвати увагу українського керівництва від подальшого проведення АТО в Слов’янську. Бій в Одесі між неозброєними прихильниками єдиної України та надісланими проросійськими сепаратистами, під час якого загинуло майже 40 людей, суттєво підняв морально-бойовий дух населення та воєнізованих формувань.

Причини невдалого етапу АТО

Щодо невдалого проведення першого етапу АТО існує об’єк­ тив­них та суб’єктивних причин. В цілому військове та політичне керівництво виявилося не готовим до асиметричних дії супротивника – підключенню сформованих прихильників з населення регіонів. Вплинула й корумпованість значної частини правоохоронних органів на сході країни та прямий вплив на них представників політикуму і великого бізнесу. На жаль, така позиція частини політиків, в першу чергу, Партії регіонів, грає на руку Кремлю і сприяє просуванню підрозділів Путіна вглиб України. До об’єктивних причин слід віднести такі. Передусім, Україна вже вдруге пожинає ядовиті плоди територіального комплектування військ ЗСУ. Те, що в СРСР було неможливим, завдяки економії на армії стало традицією: усі служать там, де жи-

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 57


[ причини та наслідки ] вуть. Частково це стало причиною легкої здобичі Криму, і у східних областях України ті ж самі проблеми. Та й звісно, загального відношення до армії, що робить проблематичним вдале застосування її підрозділів в АТО. Ще однією причиною стало завзяте постмайданівське гоніння на «Беркут», «Альфу» та деякі інші «внутрішні» підрозділи. В умовах, коли командир хмельницької «Альфи» під слідством (за застосування зброї під час штурму майданівцями будівлі СБУ, донецький підрозділ воліє не втручатися у справи – так само, як в Криму повів себе симферопольський підрозділ). Саме тут варто шукати й причини небажання захищати Україну міліцейськими підрозділами Східної України. Звісно, не тільки через це. Негативним шлейфом тягнеться використання спецпідрозділів не за призначенням. Звісно, йдеться про залучення до протистояння з народом на Майдані. Підрозділи спецпризначення переважно виснажені, є ознаки пригніченості, падіння морально-бойового духу. Скажімо, кременчуцький підрозділ «Альфи» протягом місяцю «просидів у підвалах» адміністрації Президента України – протягом цього часу, як свідчать представники підрозділу, з людьми «навіть ніхто не спілкувався». Не тільки армію свідомо знищували останні роки, але й спецпідрозділи виснажували керівники українських силових відомств, яким давали вказівки з Кремля. Але головна справа у тім, що збіглися таємні бажання нинішньої влади та місцевих вояків. Досі ВПР бачить перед собою президентські вибори у першу чергу, а захист держави залишається на другому плані. Тому й нама-

58 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

Армiйськi фахiвцi кажуть про необхiднiсть формування змiшаних загонiв – озброєних дiючих фахiвцiв спецпризначення та груп прикриття з числа цивiльних (фахiвцiвветеранiв, яких можна мотивувати як на iдеологiчнiй основi, так i грошима великого бiзнесу). Головне – надати легiтимну базу для застосування «цивiльних воякiв».

гається робити ставки на переговори та сподіватися на несилові засоби, включно західний тиск на Кремль. Насправді, такий настрій ВПР є край небезпечним і шкодить вдалому проведенню АТО. Тому й місцеві вояки та спецпризначенці ці настрої дуже добре відчувають, от і зволікають з діями. Слід наголосити, що ставка української влади робилася на допомогу місцевих еліт і великого бізнесу. А останні, вплутавшись в торги з центром за майбутні повноваження, фактично торгують територією України. Хоча є й думки, що останній тиждень колишні темні хазяїни регіону втратили контроль над ситуацією. Значним ударом по проведенню АТО став розстріл 13 квітня російськими диверсантамирозвідниками групи Антитерористичного центру СБУ, коли група потрапила у засідку. Цей випадок фахівці вважають не випадковим збігом обставин, а прямим свідченням перева-

ги оснащення у російських розвідників ГРУ ГШ. Зокрема, фахівці української «Альфи» та СВР кажуть про те, що російські групи мають набагато кращі системи зв’язку, розвідки та РЕБ, що фактично зробило можливим здійснення цього нападу.

Погляди на можливості майбутніх дій

Існують два погляди на проведення активної фази АТО. Зокрема, спеціалісти з антитерористичної діяльності вбачають операцію як виконання «точечних» завдань із знешкодження (ліквідації) російських розвідувальнодиверсійних груп. Тобто – як протиборство спецслужб, де б для виконання завдань використовувалися підрозділи спецпризначення «Альфи», ГУР МОУ та профільний підрозділ СВР, а для прикриття


залучалися б загони спецпризначення МВС. Фахівці – прихильники цього погляду зазначають, що головні проблеми пов’язані із вдалим налагодженням координаційного центру управління. Згадують і проблему із оснащенням. Для вдалого забезпечення АТО потрібна термінова організація прикриття груп, які безпосередньо виконуватимуть ключові завдання АТО. Для цього можуть бути задіяні представники спецпідрозділів МВС («Омега», «Гепард») а також Івано-франківського загону спецпризначення. Також важливе забезпечення новітніми системами зв’язку, РЕБ та розвідки, оскільки в РФ це забезпечення чи не «на порядок» краще. Однак безперечним козирем є діяльність на власній території. Крім того, можлива значна перевага у чисельності залучених сил та засобів. Такі дії неодноразово відпрацьовувалися на навчаннях. А в 2008 році відбулися найбільші такі міжвідомчі навчання, коли загалом було залучено близько 4000 учасників. До робити в таких групах на знищення ворога готові представники центрального, кременчуцького, одеського, дніпропетровського підрозділів «А», трохи менше – миколаївського та херсонського. Також потрібно і можливо залучити спецназ ГУР МОУ («острівський» та кіровоградський) та СВР (смт. Білогородка). Крім того, фахівці у сфері АТО (не тільки з «А» СБУ, але й інші, в тому числі, звільнені раніше) зазначають про необхідність термінового забезпечення гарантіями на використання зброї під час АТО (ймовірно, прийняттям окремого Закону України, оскільки сьогодні спецпідрозділи користуються Законом про міліцію – у частині застосування зброї). Наре-

шті, слід розуміти – раніше тривала підготовка до локальних дій такого типу, а нині йдеться про широкомасштабну, розтягнуту у часі, операцію. Саме тому слід добре вивчити ще один погляд – його прихильники є фахівцями армійських структур спецпризначення. Армійські фахівці кажуть про необхідність формування змішаних загонів – озброєних діючих фахівців спецпризначення та груп прикриття з числа цивільних (фахівцівветеранів, яких можна мотивувати як на ідеологічній основі, так і грошима великого бізнесу). Головне – надати легітимну базу для застосування «цивільних вояків». Їх діяльність та участь в АТО край важлива, оскільки урівноважить активність сепаратистів у цивільному. Тим більше, що поява бійців у цивільному – це прояв народної волі, а не застосування армії. Останній аргумент дуже важливий для переговорів на міжнародному рівні. Аналіз ситуації свідчить: за рахунок небайдужих представників великого бізнесу можна створити потужний паралельний фронт протистояння – шляхом формування загонів добре оснащеного та рішуче налаштованого ополчення. По сепаратистам працюватиме не армія, а народна (стихійна) самооборона. Природно формувати одночасно різні загони під різні завдання. І загони з числа колишніх фахівців з проведення спеціальних операцій – з офіцерів ВДВ і ДШБ, спецназу ГУР МОУ, морської піхоти, «Альфи» СБУ, в окремих випадках – із спецпідрозділів МВС. Головне, групи за складом не змішувати! Використовувати такі загони можна як групи глибинного спецназу для ліквідації або нейтралізації російських ди-

версантів (штурмові групи з 12 – 20 осіб, з озброєнням і системами захисту високого рівню). І змішані загони, де командирами можуть бути колишні або діючі офіцери спецпідрозділів, а учасники – з підготовлених фахівців, що мають армійський досвід. Це облогові загони, чисельність їх може бути по 28 – 30 осіб (як бойові взводи), зведені в кілька рот (кожна до 120 осіб). Вони повинні бути озброєні не тільки стрілецьким озброєнням , а й переносними ПТРК різних типів, АГС -17 і т.п. А також мати різні цивільні вантажні машини. І, нарешті, загони самооборони загального рівня – безпосередньо для оборони. Успіхом такої самооборони може бути виключна координація цивільними загонами з єдиного координаційного центру, про який зазначалося раніше. А ще край необхідно заповнити ще одну прогалину – інформаційну. Україна, на жаль, програє інформаційну війну внаслідок відмови займатися цим напрямком боротьби з Кремлем. Інформаційна протидія в умовах війни нового типу має складатися в реалізації двох паралельних напрямах роботи: поставки оперативної якісної інформації (відео, – аудіо і текстової) західному споживачеві та організації безперебійних публікацій і виступів у впливових західних виданнях. Потрібен інформаційний центр, який здатний в режимі on-line надавати картинки та інтерпретації англійською, німецькою, французькою, можливо, також і китайською. Як і раніше, необхідно викривати персонально Путіна, для чого залучати відомих західних експертів та журналістів. Ополчення і інформаційна протидія – це дві, поки що нереалізовані можливості!

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 59


[ прямая речь ]

Юрий РАДЧЕНКО директор дивизиона радиолокации, радиосвязи и систем ПВО ГК «Укроборонпром», директор ГП «НИИ «Квант» 60 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

Все системы, которые мы предлагаем, являются конкуренто­способными, но...


технического сотрудничества, а также об отдельных вопросах, касающихся отечественного ОПК, Defense Express рассказал директор дивизиона радиолокации, радиосвязи и систем ПВО ГК «Укроборонпром», директор ГП «НИИ «Квант» Юрий РАДЧЕНКО. – Юрий Николаевич как вы оцениваете результаты вашего участия в выставке?

Прошедшая в Нью-Дели выставка DEFEXPO INDIA 2014 в который раз подтвердила высокий интерес мировых производителей оружия к индийскому рынку. Возможностью показать индийскому покупателю продукцию своего ОПК воспользовалась и Украина, которая была традиционно представлена пулом предприятий ГК «Укроборонпром». О самой выставке, перспективах развития украиноиндийского военно-

– В целом, оценка нашего участия в данном мероприятии, а также деятельности экспортеров и организаторов выставки, безусловно, положительная. Я считаю, что у нас была очень хорошая экспозиция: мы дислоцировались в самом лучшем павильоне, наш стенд посетили руководители индийского флота, а также представители многих фирм. На фоне остальных представителей компаний и стран, которые были представлены на этой выставке, мы выглядели очень достойно. Но на будущее хотелось бы пожелать, чтобы с учетом тех изменений, которые произошли внутри ГК «Укроборонпром», а именно, с созданием пяти профильных дивизионов, продукция концерна была представлена по пяти тематическим направлениям. Кроме того, я считаю, что эти сегменты должны быть представлены системно и в виде законченных изделий и узлов: кораблей, танков, авиатехники, средств ПВО и радиолокации.

– Системно? – Да, все это должно быть в завершенном виде. Тогда это сможет привлечь большое количество посетителей и потенциальных покупателей: человек заходит и видит, что его интересует, ему не надо ходить и мучить себя вопросом «что тут есть интересного» –

все представлено тематически. Вы же видели, как и чем интересуются представители оборонных ведомств многих стран. Они мониторят возможности поставок не какихто отдельных приборов, а целых систем. Это только бедные страны собирают что-то и по каким-то фрагментам, а такая страна как Индия имеет возможность покупать в значительных масштабах. Это, в первую очередь, потому, что хозяева выставки значительную часть своего бюджета направляют именно на закупку вооружения. Поэтому рынок этот очень перспективный и один из тех основных, где оружие активно покупается. Поэтому я считаю, что в плане представления нашей продукции нам необходимо перестроиться и в дальнейшем расширять наше присутствие в этом регионе. Кстати, вы видели стенд Сербии? Они не «заморачивались» на его оформление, а просто привезли и поставили пушки, гранатометы и все.

– Натурные образцы? – Да, они поставили реальные образцы. А у нас это все выглядит достаточно примитивно. У нас в стране еще пока очень серьезный военнопромышленный потенциал, но представлять его мы не умеем. Поэтому сейчас необходимо все эти вопросы отрабатывать. Я считаю, что лучше участвовать в двух-трех профильных выставках в год, но при этом представлять свою продукцию без элементов дилетантизма и в комплексе.

– Что вы имеете ввиду под понятием «качественно и в комплексе»? – Даже представляя макеты изделий, мы должны демонстрировать их сделанны­

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 61


[ прямая речь ] ми профессионально, качественно и в нужном масштабе. Вы понимаете, там же много представителей министерств обороны разных стран. Они должны заходить к нам на стенд и видеть, что в Украине есть все: и бронетехника, и авиация, и судостроение, и приборостроение. Увы, пока такого ощущения нет.

– А вы рассматривали возможность использования некой схемы для того, чтобы в дальнейшем более качественно представлять возможности нашего ОПК на таких мероприятиях? – Такая возможность есть и этим вопросом, насколько мне известно, уже занимаются. Вообще я считаю, что демонстрацией наших предложений, формированием их дизайна должны заниматься исключительно профессионалы, которые на основе изучения наших возможностей смогут правильно представить нашу продукцию, в том числе и в средствах массовой информации. Но это все стоит денег и для того, чтобы заработать, надо сначала потратить. Поэтому, к сожалению, мы находимся только в начале пути.

По вашему направлению есть какие-то результаты? ГП НИИ «Квант» разрабатывает многофункциональную радиолокационную станцию с активной фазированной антенной решеткой (АФАР) – с четырьмя неподвижными полотнами ФАР. РЛС разрабатывается для обнаружения и сопровождения воздушных, надводных и низколетящих целей. Дальность обнаружения– 200 км. Количество одновременно сопровождаемых целей – 100.

– Да. Во-первых, это встреча с вице-президентом крупнейшей индийской фирмы Bharat Electronics Ltd, который специально прилетел для того, чтобы с нами встретиться. У нас с ними есть действующие договора по адаптации вооружения на кораблях индийских ВМС. В ходе встречи мы провели переговоры по двум типам комплексов, основу которых составляют радиолокационные системы, построенные по принципу фазированных антенных решеток. Кроме того, у нас было конкретное предложение индийской стороне и по оптоэлектронным комплексам, и по радиолокационным, и по другим системам, которые сегодня разрабатываются и изготавливаются в дивизионе. Также мы хотим сделать и продемонстрировать представителям ВМС Индии презентацию о системах, которые мы реально можем им поставить. Поэтому, план есть, будем по нему работать.

же они серьезно заинтересовались совместной разработкой современных радиолокационных комплексов. Кроме того, мы предложили совместно создать станцию с дальностью действия до 400 километров для управления ракетой «БраМос». Дело в том, что у них на сегодня средства обнаружения и выдачи целеуказания для этого комплекса не созданы, поэтому тема актуальна и предложение было поддержано с конкретным интересом. Также мы вели переговоры и по модернизации ВВТ, стоящего на вооружении индийских ВМС. Это, в том числе, замена старых комплексов на разработанные нами новые, а также модернизация систем управления оружием и радиолокационных средств. Кстати, у нас есть для них серьезное предложение по модернизации станции «Осьминог», которая стоит на вооружении их вертолетов Ка-27.

– Чем еще ГП «НИИ «Квант» интересен для индийских партнеров?

– То есть в отличие от уровня качества самой продукции, представлять мы ее не умеем? – Совершенно верно. Я считаю, что представляемая нами продукция абсолютно конкурентоспособна, но то, как мы ее представляем, требует значительных усилий для того, чтобы заинтересовать потенциальных потребителей и получить на выходе максимальный экономический эффект.

– С этим вопросом понятно. 62 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

– А насколько большой у вас потенциал модернизации?

– Очень серьезный отклик у них вызвало наше предложение по РЛС с АФАР и «Маарс». Так-

– Потенциал модернизации у нас широкий, в перечень которого входят практически все системы управления оружием. Вообще, мы здесь в выгодном положении, поскольку эти системы эксплуатируются уже не один десяток лет и на


сегодня существует острая потребность в их модернизации, а мы в свою очередь, по этой модернизации можем дать серьезные предложения.

– Юрий Николаевич, а насколько продукция ГП «НИИ «Квант» конкурентоспособна по отношению к системам мировых производителей?

– DEFEXPO INDIA 2014 имеет одну особенность: индийские власти начали выставлять офсетные требования по закупке новых средств для своих вооруженных

– Я думаю, что все системы, которые мы предлагаем индийской стороне, в частности, в интересах ВМС, они чрезвычайно конкурентоспособные по отношению к тем, кот о р ы е произво-

ником финансирования самых серьезных задач, которые решаются институтом. Но, к сожалению, по госзаказам Минобороны до сих пор не определилось и у нас нет пока ни финансирования, ни согласованного п л а н а работ на 2014 г.

ки?

сил. Юрий Николаевич, насколько предприятия ОПК Украины и, в частности вашего дивизиона, готовы к таким нововведениям? – Насколько известно, и украинские предприятия, и экспортеры серьезного опыта по работе на таких условиях пока не имеют. Ранее, как нам известно, были попытки Минэкономики рассмотреть возможности офсетной торговли продукцией военного назначения, но….? Поэтому, будем эту практику изучать. Будем изучать возможности нашей и их стороны по обмену технологиями и продукцией для того, чтобы это было взаимовыгодно.

дятся сегодня ведущими странами мира, в том числе европейскими и американскими фирмами. При этом мы имеем некое преимущество, которое заключается в том, что, имея возможность решать те же задачи, которые решают передовые производители, себестоимость нашей продукции может быть значительно ниже, чем у них.

– Возвращаясь к нашим реалиям: как вашим предприятием выполняются задачи по проекту «корвет»? – На этом направлении мы сейчас активно взаимодействуем с европейскими компаниями по получению технологии создания отдельных частей активной фазированной антенной решетки. Что касается финансового аспекта, то проект «корвет» на сегодня является источ-

ГП НИИ «Квант» разрабатывает оптикоэлектронную систему привода и посадки вертолета на палубу корабля под названием «Saga»

– Каким должно быть финансирование проекта «корвет», чтобы он был выполнен в установленные сро-

– Если финансирование проекта будет осуществляться хотя бы в тех объемах, что и в прошлом году, то это позволит нам серьезно продвинуться. Поэтому, чем быстрее разрешиться вопрос с принятием уточненного бюджета, тем выше результаты мы сможем показать, в том числе и по «корвету». Кроме того, этот вопрос вызывает определенное беспокойство и у руководства ГК «Укроборонпром», поскольку все предприятия ОПК, задействованы в этом проекте, также испытывают недостаток финансирования.

– Кстати, насколько нам известно, на днях в верхах как раз должны были решаться вопросы о финансировании и кредитовании предприятий ОПК. Уже известно какие-то результаты? – Точной информации пока нет. Но в этом контексте я могу сказать, что мы участвуем в серьезной научной программе, которую мы сами инициировали, по созданию элементной базы для создания АФАР и других современных станций. Эта программа, в которой, кроме нас, участвует целый ряд предприя-

DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014 / 63


[ прямая речь ] тий ОПК и в которой заложено серьезное финансирование, сегодня находится на рассмотрение правительства. Я думаю, что этому проекту будет дан зеленый свет. Я так говорю потому, что я знаю, как министерства относятся к проектам, которые являются индикативными в части продвижения современных технологий в интересах военнопромышленного комплекса. По поводу переговоров, которые мы ведем с иностранными фирмами, то они касаются лишь совместной разработки, а с подготовкой производства и финансированием самой испытательной базы – здесь у нас, конечно, большой вопрос. Поэтому мы надеемся, что участие в этой научной программе позволит нам, используя технологии передовых стран, построить современное производство и уверенно выйти на мировой рынок. Раньше с подобными вопросами было проще – это были целевые программы и они финансировались. Сегодня таких программ, к сожалению, в ГК «Укроборонпром» нет. Может со временем они и появятся, но тогда, возможно, изменится и статус самого концерна, потому что он сегодня не является распорядителем средств. Мы надеемся, что в ближайшее время это произойдет, потому что так долго продолжаться не может. Если мы говорим о новых технологиях, то нужно иметь стабильный источник финансирования, поскольку если экспорт и позволяет как-то удержаться на плаву, то о серьезном развитии говорить не приходится. Ведь освоение новых технологий с той мизерной прибыли, которую мы получаем от реализации единичных экспортных заказов просто не реально и поэтому государство должно принимать активное участие в финансировании таких задач.

64 / DEFENSE EXPRESS / МАЙ 2014

У нас есть для Индии серьезное предложение по модернизации станции «Осьминог», которая стоит на вооружении вертолетов Ка-27

– А если бы существовал орган, который был бы распорядителем средств и одновременно инициатором целевых программ, то тогда все эти проблемы можно было бы решить? – Конечно. Этот вопрос мы обсуждали, в том числе и с руководителями ГК «Укроборонпром». Может быть такой вариант, что в случае создания Министерства оборонной промышленности или другого министерства, куда может быть интегрирован весь ГК «Укроборонпром», а дивизионы сами могут стать самостоятельными концернами в составе этого министерства. При этом нужен свой вице-премьер, как, например, в России и тогда эта вертикаль будет работать эффективно, будет финансирование, возможность разрабатывать новые изделия, возможность готовить производство или осваивать новые технологии и тогда на мировом рынке мы будем занимать не такой сегмент, который мы занимаем сегодня, а значительно больше. Кроме того, пока у нас есть научный потенциал, его необходимо реализовывать в конкретных разработках потому, что сегодняшнее поколение ученых уйдет и я боюсь, что многие направления могут стать закрытыми для Украины.

– Недоступными? – Да, недоступными. Я считаю, что пока есть возмож-

ность и научный потенциал, нам необходимо финансировать военно-промышленную науку и заказывать образцы для своей армии. У всех передовых стран так делается: новые образцы ставятся в первую очередь на вооружение своей армии, а потом уже предлагаются на международных рынках. Да, понимание у нас всего этого, конечно же, есть, но конкретики, действий пока мало.

– Так чего же нам не хватает? – Стабильной экономики.

– Но при этом, за счет собственных оборотных средств, у предприятий получается создавать и предлагать для собственной армии какие-то новые образцы ВВТ. – Да, но так быть не должно. Потому что локомотивом всего должна быть главная управляющая структура. У нас же получается, что предприятия сами выживают по мере своих возможностей, а локомотива такого, который ставил бы задачу, финансировал ее, консолидировал усилия, на сегодня нет. Если он появится то, значит, он будет контролировать и требовать и тогда, конечно, все придет в движение. Тогда получится результат.

Беседовал Валерий РЯБЫХ, Киев-Дели-Киев


Êàçåííîå ïðåäïðèÿòèå «Íàó÷íî-ïðîèçâîäñòâåííûé êîìïëåêñ

«ÈÑÊÐÀ»

80Ê6 ÒÐÅÕÊÎÎÐÄÈÍÀÒÍÀß ÐÀÄÈÎËÎÊÀÖÈÎÍÍÀß ÑÒÀÍÖÈß ÊÐÓÃÎÂÎÃÎ ÎÁÇÎÐÀ

69071, Магистральная, 84, г.Запорожье, Украина, тел.: +38 +38 (061) (061) 271-21-63 271-21-52, 271-24-09, факс 271-22-11, 84, óë. ул. Ìàãèñòðàëüíàÿ, Çàïîðîæüå, 69071, Óêðàèíà ôàêñ: òåë.: +38 (061)271-21-52, 271-22-79 e-mail: iskra@ukroboronprom.com; iskra@iskra.zp.ua, www.iskra.zp.ua E-mail: iskra@iskrà.zp.ua www.iskra.zp.ua


Profile for Defense Express

DEFENSE EXPRESS №5 за 2014 год  

«DEFENSE EXPRESS Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» - журнал для тех, кто интересуется украинскими оборонными новинками и тенденци...

DEFENSE EXPRESS №5 за 2014 год  

«DEFENSE EXPRESS Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» - журнал для тех, кто интересуется украинскими оборонными новинками и тенденци...

Advertisement