Issuu on Google+


T R A C L I S T

The Daily Metal. Епізод I: Нова ера підготували:

Рік у мініатюрі // 3 Рок-ревю:

Джокер у рукаві // 6

Останній став першим // 7

Journey. Сага. Затемнення. // 8

The Shins, «Port of Morrow». Музика вихідного дня // 9

Accept захопили Stalingrad // 10

Тексти - Jim Daniels, Олексій Темченко Редактор - Roney Літературний реактор - Тетяна Дудник Верстка та дизайн - Jim Daniels

TheDM готовий надати можливість висловити свою думку у блозі thedailymetal.blogspot.com особам та компаніям, згаданим у текстах.

Кращі релізи минулого року // 11 Найцікавіші інтерв’ю:

Sabaton: У «Nuclear Blast» нас спочатку прийняли за неонацистів // 12

Василь Гоцко: Спочатку були пісні, а потім «Холодне сонце» // 14

Балачки на кухні:

Сергій Зенін: Я хочу приносити людям радість // 16

Макс Morton: У нас відсутня рок-індустрія. А звідки їй узятися, якщо все робиться абияк? // 22

Костянтин Науменко: Нашим продюсерам складно працювати з рок-групами.

Бігати за кожним музикантом «з горщиком» - заняття не з приємних. // 30

Розмова в прямому ЕФІRі // 38

ШУКАЙТЕ TheDM В ІНТЕРНЕТІ Blogger Twitter Facebook ВКонтакте metaldaily@gmail.com

Disclaimer: Усі фотографії та графіка у журналі використані з некомерційною метою, тому автори не несуть жодної матеріальної відповідальності. TheDM не має жодних прав на фотографії, опубліковані в журналі.


3

Облом року. Global East Rock Festival - 2011

Пугачова року. Scorpions

Р Велика Алла стільки разів обіцяла, що піде зі І К сцени і не стримувала слова, що кожна нова заУ ява сприймається як бажання отримати чергову

На нашу думку, обломом року став Global East Rock Festival -- 2011 у Києві. Організатори плану-

купу подарунків від колег. Подібна асоціація ви- М І території Національного музею авіації. Але не никла тоді, коли стало відомо, що восени 2012 до Н І вигоріло. Як пояснив Дмитро Хлевинський, диКиєва вкотре приїжджають Scorpions. Ви не повіА ректор агенції-організатора Global Promotion, рите - знову прощатися. Нагадаємо, що світ ска- Т Ю форс-мажорні обставини змусили перенести Тут довго думати не треба. Це возз’єднання кла- зав Scorpions «па-па» ще восени 2010 року і, на- Р І фестиваль у більш стислий формат. Таким чи- сичного складу Black Sabbath. Новина з’явилася у свистуючи «Wind of Change», провів заслужених вали провести доволі пристойний Open Air на

Камбек року. Black Sabbath

ном, Global East пройшов у клубі Bingo і тривав середині серпня у газеті Birmingham Post з рідно- дідусів на заслужений відпочинок. Але після заблизько 14 годин. Хедлайнером фесту стали нім-

го міста Тоні Айомі та Оззі Осборна. Звичайно ж,

кінчення дійсно грандіозного світового туру «Get

ці Helloween.

інтернет затріщав від обговорення і божевілля від

Your Sting and Blackout» Scorpions дали ще тур по

майбутніх альбомів та концертів. Проте наступного США, записали альбом «Comeblack» і оголосили дня Айомі обломав усіх, заявивши, що возз’єднання не буде, і словесно відгамселив бідолаху-писаку. Проте вже за місяць Оззі Осборн заявив, що Black Sabbath таки бути у класичному складі: Тоні Айомі (гітара), Оззі Осборн, Гізер Батлер (бас). Досі відкрите питання про участь у проекті Біла Ворда (ударні), якому хвороба не дає працювати на повну.

новий прощальний тур «The Final Sting». Ну-ну...


4 Р І К У М І Н І А Т Ю Р І

Прощання року. R.E.M.

Концерт року. Спільний виступ Slayer i Megadeth у Києві

Для багатьох новина про завершення діяльності американців R.E.M. стала шоком. У заяві на

У рамках всесвітнього турне Київ побачив на

сайті групи сказано : «Як давні друзі та спільники,

одній сцені групи, які раніше, начебто, були не

ми вирішили, що час нам закінчувати. Ми йдемо

в найкращих стосунках. Але лідери Megadeth і

з відчуттям вдячності, завершеності та радості від

Slayer Дейв Мастейн і Том Арайя все-таки склеїли

випустили 15 альбомів, останній з яких, «Collapse

Розчарування року. «Lulu» від Лу Ріда та Metallica

Into Now», вийшов у березні 2011 року. Кожен з

Розчаруванням року можна сміливо назвати

ніла за подібними шоу ще з концерту Metallica

них хоч раз ставав золотим, а найбільше продажів

проект «Lulu» засновника Velvet Underground Лу

в 90-х, 13 березня минулого року із завзяттям

зібрав «Automatic for the people» (1992), який став

Ріда і культової thrash metal групи Metallica. Після

заповнила ангар МВЦ і кілька годин весело

п’ять разів золотим у Німеччині, двічі платиновим

релізу альбому 1 листопада, інтернет і найбільш

стрибала під ураганну музику американських

у Швейцарії та Австрії, чотири рази платиновим у

авторитетні музичні журнали - Rolling Stone, Metal

thrash-музикантів. За словами очевидців, деякі

США та Австралії, шість разів -- у Великобританії, і

Hammer та NME - поставили альбому оцінки тро-

відвідувачі навіть відходили від сцени, бо ризик

аж сім -- у Канаді. На момент розпаду група про-

хи вище середніх. Проте найбільше «Lulu» розча-

оглухнути був величезний.

дала близько 85 млн копій .

рував відданих фанів Metallica. Група мовчала із

усього, що зробили». За 31 рік своєї кар’єри R.E.M.

2008 року, коли вийшов їх останній альбом «Death Magnetic», і зрозуміло, що вони очікували продовження «треша і угара» від «Lulu». Але не судилося. Несприймання альбому дійшло навіть до того, що фани Metallica погрожували убити Лу Ріда.

побиті горшки і разом зіграли на одній сцені. Київська публіка, яка по-справжньому зголод-


6 Р О К Р Е В Ю

Джокер у рукаві

К

оли до мене потрапила дорелізна копія нового альбому німців Edguy «Age of the Joker», я сподівався, що фраза «бувало краще» втратить актуальність. Не те, щоб мені альбом не сподобався... Забігаючи наперед, скажу, що він мене таки вразив, але не одразу. Почнемо з того, що «Age of the Joker» - альбом непростий. Його не можна просто так натщесерце взяти і послухати. Вас виверне, як би бридко це не звучало. Справа в тому, що лідер Edguy Тобіас Заммет не просто музикант, він свого роду геній. Це композитор, стиль і почерк якого можна відразу ж розпізнати із маси іншого матеріалу. Але теми пісень metal-опери Avantasia, яку також пише Заммет, занадто часто почали перекликатися у моїй голові з речами з «Age of the Joker». Залишилося неприємне враження, що Тобі просто видихався. Отже, «Age of the Joker» - альбом непростий. Мабуть, як і партія в покер. Слухаєш одну пісню,

другу, третю і думаєш: «Господи, ну що за фігня!» Протягом усього прослуховування, у голові крутиться думка, що з тобою махлюють: під гарно розпіареним альбомом ти отримав 11 середньостатистичних треків, які міг би зіграти будь-який колектив. Але, мабуть, у цьому і є фішка «Age of the Joker»: щойно закінчується остання пісня, у тебе відкриваються очі: альбом треба слухати за одним духом, блефувати, викручуватися, щоб у самому кінці витягнути з рукава джокера і врешті-решт виграти. Записано альбом прекрасно: розмиті, але яскраві гітари і виставлений на передній план вокал. Трохи розчарував приглушений бас, який проявляється тільки після того, як прибереш високі частоти. І увесь цей салат облито щедрою порцією клавішних. Вже і уявити не можна, як би звучали пісні без них. Перший трек на платівці - «Robin Hood», який раніше вийшов синглом, - задає тему усім іншим

пісням. Трошки матючків, сталевий риф, надривний вокал Заммета і вуаля: маєте стовідсотковий концертний бойовичок. Інші помітні пісні — «Pandora’s Box», «Two out of Seven», «Faces in the Darkness» – також мають цікавий стрижень-риф. Закриває альбом цукрова балада «Every Night Without You» – щось незрозуміло романтичне і приторне. Закривши очі, легко уявити музикантів у рожевих піжамках, які, зітхаючи, дивляться у нічне небо. Якщо вам пощастить, то замовте digipac альбому. На бонусному дискові — синглова версія «Robin Hood», кавер на «Cum on Feel the Noise» -супер-пісню Slade. Як би там не було, «Age of the Joker» - цікава робота. Нічим не краща і нічим не гірша за попередні альбоми Edguy. Моя рекомендація вам — послухати, Тобі Заммету — визначитися, що тягнути далі: Edguy чи Avantasia.


7 Р О К Р Е В Ю

Останній став першим

Н

ецікаво говорити про альбоми, які не додають нічого нового до образу чи музичного напрямку конкретної групи. Як-от, наприклад, свіжий альбом Rage «21». Good old power/speed/tharash metal. Усе як завжди: Смольський рве струни на понтових сольняках, Вагнер де-не-де та налажає. А тут якимись невідомими шляхами отримав свіжий альбом німців Xandria «Neverworld’s End». Сказати, що платівка залишила незабутні враження, - узагалі означає промовчати. П’ятий альбом «Neverworld’s End» як на мене, взагалі перекреслив усі попередні спроби Xandria що-небудь видавати. Повірте, я кажу це лише у позитивному значенні. Перші платівки групи мали чітку спрямованість: вони були як долина, що лежить між річок symphonic i gothic Metal. Іншими словами, Xandria не насмілювалася винаходити велосипед, а йшла вже добре відомим шляхом.Здається мені, повторювали

Xandria випустили свій найкращий альбом вони кроки відомої німецько-норвезької команди Leaves’ Eyes: григоріанські наспіви, жіночий вокал (сопрано), надміру важкі гітари і маса інших речей, що притаманні symphonic metal. Усі зміни почалися у 2010 році. Після численних перестановок Xandria отримала посправжньому сильну вокалістку – Мануелу Краллер. Манерою виконання вона сильно нагадує Тар’ю Турунен, що одразу ж відмітили більшість оглядачів. Разом з тим, подібний стиль найповніше підкреслює музичний фон. Ну скажіть, хіба не приємно слухати м’який, глибокий голос на фоні рифів, які й у power metal не часто зустрінеш? І от із Мануелою Xandria узяла курс на прагматичну важку музику, яка сподобається більшості металхедів. Стиль альбому «Neverworld’s End» важко віднести до gothic metal, до якого раніше тя��іла Xandria. Це більше суміш symphonic і epic metal. Хоча, враховуючи велику кількість груп із жінка-

ми-фронтменами, які викладаються під хитромудрі рифи, є ідея об’єднати їх усіх в одну велику течію – soprano metal. Тепер про сам альбом. Яскравий, живий саунд. Xandria зуміли знайти золоту середину: звук одночасно м’який і насичений. Через це під час прослуховування відчувається, так би мовити, ефект присутності – наче ти слухаєш живий концерт але без фальшивого підспівування та улюлюкання навкруг тебе. Чітко чути партії усіх інструментів, навіть якщо особливо й не прислухатися. Звичайно, ложка дьогтю у цій бочці меду є. На жаль, банальна лірика псує приємне враження від якісної музики і неземного вокалу. З іншого боку, це одна зі складових смаку, які з часом формують неперевершений післясмак. Сподіваюся, що й у вас складеться подібне враження. Приємного прослуховування.


8 Р О К Р Е В Ю

Journey. Сага. Затемнення

З

дається, що американці Journey потроху очухуються і повертаються до позицій однієї з топгруп США у жанрі AOR (album oriented rock). Після ери Стіва Перрі у 80-х - на початку 90-х, група пережила сильний занепад і навіть коротке возз’єднання у 1995 році не принесло ні комерційного успіху, ні нових музичних сенсацій. Коли у 2007 році до групи запросили філіппінського співака Арнела Пінеду, багато фанів і критиків поставилися до цього скептично, але вже перша ж платівка із новим фронтменом «Revelation» довела, що Journey зразка кінця 2010 нічим не гірша від класичного складу зі Стівом Перрі на вокалі. І от 2011 року Journey випускають новий альбом «Eclipse» До нього

увійшли 12 свіжих пісень, які за духом і лірикою нагадують роботи періоду альбомів «Departure», «Escape» і «Frontiers». Що таке «Eclipse»? Це абсолютно свіже звучання. Це легка музика, яку з радістю слухають любителі різних напрямків. «Eclipse» - це найбільший обман в історії рокмузики: голос Арнела Пінеди практично нічим не відрізняється від Стіва Перрі. Можливо, саме на це і розраховував гітарист Ніл Шон, коли запросив Пінеду в Journey? Творчий кістяк групи залишився незмінним: Ніл Шон, Джонатан Кейн і Рос Велорі, що, на мою думку, і передбачило гармонійні рішення у піснях. Таких мелодійних мотивів уже давно не було в музиці. Ви можете заперечити і сказати, що особливістю AOR є мелодійність пісень. Але

у мене питання: як давно ви слухали альбом, у якому майже кожна пісня чудова? У Journey «Eclipse» вийшов рівним і цікавим. Відчувається, що група пожертвувала саундом задля широких продажів. Звук на платівці дуже спрощений, практично відсутні ходові рифи, які були на «Revelation». Єдине, що видає колишніх Journey, — прекрасні соло, від яких крутиться голова. Бас, ритм-гітара і барабани щедро підсолоджені клавішними. Коли нещодавно колега попросила мене послухати щось рокового, то я, не вагаючись ні хвилинки, підсунув їй «Eclipse». Ким би ви не були і чим би не займалися, яку б музику ви не слухали, цей альбом сподобається усім.


9

The Shins, «Port of Morrow»: музика вихідного дня

О

дна з найбільших проблем нового альбому The Shins - не хочеться переслуховувати жодної конкретної пісні. Хочеться переслухати одразу всі. І це не означає, що альбом вийшов гарним. Просто всі пісні можна легко поділити на поп-рок балади типу «Mark Strasse», «September», «It’s Only Life» та Indie-енергетики на кшталт «Bait and Switch» або «No Way Down». Справа у тому, що пісні вийшли типовими. Тому переслуховувати «Port of Morrow» можна так само, як замовляти напої кавовому автомату: хочу каву з молоком – поп-рок баладу або каву без цукру – Indie-енергетик. Ніхто ж не буде називати усереднену чашку типового еспресо «Karma Police», «Enter Sadman»,

«How Soon is Now»?! Пісні нової платівки також вийшли дуже простими, здебільшого вони складаються з декількох акордів на акустичній та електричній гітарах, що урізноманітнюються клавішними. Синтезатори зазвичай використовуються у приспівах – накочуються на слухача якоюсь такою легкою, солодкосиропною Indie-хвилею. А добивають The Shins злегка дістсортнутим соло на розстроєних гітарах. Під час першого прослуховування альбому ці синтезаторні напливи і дратівливі соло викликають легку нудоту. Проте музика The Shins навіть роздратувати може лише спершу і злегка – тому з другого прослуховування все це не відволікає уваги від легкості та просто-

ти пісень. Треки майже нічого від вас як слухача не вимагають і чекають взаємності -- тобто, щоб ви нічого особливого не вимагали й від них. Проте пісні з «Port of Morrow» складуть вам непогану компанію якогось суботнього або просто ранку. Під них, мабуть, легко прокидатися і варити каву, коли на кавник падають перші промені світла. У них є трохи легкої музичної енергії для недратівливого пробудження. Проте драйву новим трекам гурту явно не вистачає, їм не вистачає рокової божевільності, їхня простота – це далеко не брутально-енергійна простота гаражного звучання пісень The White Stripes. Новий альбом The Shins – це багато в чому поп. У хорошому сенсі цього слова, звичайно.

Р О К Р Е В Ю


10 Р О К Р Е В Ю

Accept захопили Stalingrad

З

а купу років свого існування німецькі heavy metal музиканти Accept пройшли такий шлях, який навіть синусоїда не зможе описати. Кілька розпадів і возз’єднань, тонни побитої апаратури, літри випитого пива і маса чудової музики. Погодьтеся, не кожна група зможе похвалитися подібними коливаннями. А ще важче після подібних переломів і пауз випустити два дуже достойних альбоми. Нова ера почалася після того, як теперішній лідер Accept Вольф Гофман узяв до себе під крило маловідомого вокаліста Марка Торнілло. Ризикнув і витягнув у результаті щасливу карту. Торнілло записав чудовий вокал в альбомах «Blood for the Nations» (2010) і цьогорічний «Stalingrad», про який далі поговоримо. Отже, дано: бренд - Accept, свіжий альбом «Stalingrad». Варто, мабуть, відразу сказати, що цей альбом продовжує тенденцію не стільки самої групи Accept, скільки світового heavy metal.

Звернення до теми війни усе частішими й частішими. Причиною цього можна назвати те, що монстри, зомбі, вампіри, втілення сатани та інші омени рівними шеренгами перекочували мостом thrash metal у black, death і тому подібні стилі. Туди їм і дорога. Частково, звичайно, зіграло свою роль і те, що класичний heavy metal зараз переживає дуже важкі часи: він вже не такий затребуваний як раніше, нішу захопили ті ж таки блекарі та дезняк. Accept нічого не вигадували у саунді, який залишився, так би мовити, класичним для heavy metal. Проте мелодика, рифи та надривний вокал Марка Торнілло видають фірмовий почерк Accept. Так і хочеться сказати, що майстерність не проп’єш. На відміну від груп NWOBHM, на альбомі немає ефекту «концертної присутності»: кожна нота і звук інструментів вичищені та приємні для вух. Коротше, кАтарсис ))) Змусило всміхнутися соло в “Stalingrad” – це добре відо-

мий старшому поколінню гімн СРСР. Несподіване виконання, Сталін би повісився. Куди не плюнь – там справжній хіт. Усі 10 треків просто повинен послухати теперішній молодняк рок-музики, щоб мати за зразок те, що дійсно захоче послухати середньостатистичний headbanger. Тим не менше, по-справжньому зачепили пісні «Stalingrad», «Shadow Soldiers» і «Twist of Fate». Вольф Гофман постарався на соло, та так, що аж мурашки на спині підскакують від захвату. Якби мене попросили скласти хіт-парад улюблених пісень за останній рік, то я без жодних сумнівів включив би їх у першу десятку. У Facebook вичитав думку, що до «Russian Roulette» (альбом Accept 1986 року) альбому «Stalingrad» ні за що не дотягнути. Може й так. Але для чого порівнювати, якщо можна просто включити плеєр і насолоджуватися різними епохами старого доброго Accept?


11 К Р А Щ І

Van Canto «Break the Silence»

Sebastian Bach «Kiking and Screaming»

Trillium «Alloy»

Anthrax «Worship Music»

KORN «Path of Totality»

Р Е Л І З И М И Н У Л О Г О

Jorn «Live in Black»

Coldplay «Mylo Xyloto»

Alice Cooper «Welcome 2 My Nightmare»

Running Wild «Shadowmaker»

Adrenaline Mob «Omerta»

Gotthard «Live in Lugano»

Nightwish «Imaginaerum»

Dream Theatre «A Dramatic Turn of Events»

Epica «Requiem for the Indifferent»

Saxon «Call to Arms»

Р О К У


12 Н А Й Ц І К А В І Ш І І Н Т Е Р В’ Ю

Sabaton: У «Nuclear Blast» нас спочатку прийняли за неонацистів

Х

то не знає Sabaton, той взагалі не в курсі, як розвивається європейський heavy/power metal. Власне, ця шведська група робить усе можливе, щоб стерти відмінність між згаданими двома стилями. Sabaton сьогодні - один із небагатьох європейських проектів, які відрізняються самобутністю та неповторністю в усьому: починаючи від текстів пісень і закінчуючи саундом. На підході новий, вже шостий альбом , який матиме назву «Carolus Rex». Про те, як

гурт жив до цього і чим живе зараз, TheDM дізнався від басиста гурту Пера Сундстрьома. - Загалом тематика усіх пісень Sabaton – Перша та Друга світова війна. Чому ви обрали саме такий напрямок? Жодних драконів, мечів? - Для нас набагато цікавіше писати тексти про історичні події, ніж про вигадані. Ми проводимо історичну розвідку, а потім уже власне й

пишемо тексти. До того ж, існує маса гуртів, які співають про драконів і мечі. - Поясніть ситуацію, коли у 2002 році цілком готовий альбом «Metallizer» так і не вийшов. - У лейбла «Underground Symphony», з яким ми тоді співпрацювали, з різних причин не було можливості здійснити реліз. Але ми раді, що врешті-решт, усе закінчилося добре. Права на реліз у 2007 році викупив лейбл «Black Lodge».


13 - Восени 2011 року німецький гурт Van Canto випустив альбом «Break the Silence». У нього увійшла ваша пісня «Primo Victoria», записана разом із вашим вокалістом Йоакімом Броденом. Чому було обрано саме цю пісню? - З Van Canto ми давно знайомі й дуже любимо музику, яку вони пишуть. Не раз зустрічалися у турах і на фестивалях у Європі, от і вирішили разом записати найпопулярнішу пісню Sabaton. Особисто мені дуже сподобалася ідея записати спільну версію. - Не було дивно слухати свою пісню у такому виконанні? - Ні. Минулого літа ми разом виступали на шведському фестивалі Rockstad:Falun. Тоді видався гарний вечір, і було круто послухати, як вони переспівали нашу пісню. Я дуже задоволений результатом. - Плануєте ще якісь спільні проекти? - Так, думаю, у майбутньому ми ще багато чого зіграємо разом. - Як іде робота над новим альбомом? - Ми писали пісні увесь рік, але зараз конкретно сіли за цей матеріал (на момент вер-

стки номеру альбом «Carolus Rex» знаходився на стадії postproduction - TheDM). - Коли очікується реліз? - Поки що заплановано на весну, точніше, на 25 травня. - Sabaton двічі номінували на шведську музичну премію Grammis. Яку вигоду ви б отримали від перемоги? - Здається, це єдина нагорода у Швеції, яку ми ще не вигравали. Думаю, це б нічого для нас не змінило, тому що наші фанати більше думають про музику, ніж про нагороди, які ми збираємо. - Як проходило підписання контракту з вашим теперішнім лейблом «Nuclear Blast»? - У 2004 році ми зробили першу спробу і надіслали «Nuclear Blast» альбом «Primo Victoria», але йому не дали ходу. Вони почули у текстах слово «nazi» (нацисти (англ.) - TheDM) і сприйняли Sabaton як неонацистську команду. У 2007 році представники лейбла вперше побачили наш живий виступ на фестивалі Graspop Metal Meeting у Бельгії, а вже у 2008 на цьому самому фестивалі я спілкувався поза

сценою із представником «Nuclear Blast». Це було відразу після того, як ми відіграли наше на той час найбільше шоу перед 50 тисячами глядачів. Скаути були вражені розвитком гурту лише за один рік. Ще два роки зайняло обговорення контракту. Переговори проходили складно, оскільки ми мали договір із лейблом «Sound Pollution». Але ми дійшли-таки згоди, викупили всі права на пісні й відразу підписалися на «Nuclear Blast». Ми дуже задоволені, що все так повернулося. - Ви підтримуєте контакт з якимись українськими групами? - Ми зустрічалися з українцями на фестивалях у Європі, але, на жаль, не контактуємо з якимись конкретними командами. - А в Україну приїдете? - Два роки тому ми чудово провели час на фестивалі у Києві (Global East Rock Festival 2010 – TheDM) і не проти зробити це ще раз. Нині ми плануємо зробити великий тур і виступити в якомога більшій кількості країн, і я впевнений, що ми знову повернемося до України.

Н А Й Ц І К А В І Ш І І Н Т Е Р В’ Ю


14 Н А Й Ц І К А В І Ш І І Н Т Е Р В’ Ю

Василь Гоцко: Спочатку були пісні, а потім «Холодне сонце»

У

країнська важка сцена не те що б зовсім пуста. Видертися на неї може будь-яка група чи виконавець, але піти далі -- не кожен. Лише одиницям вдалося сказати на весь голос «Я!» так, що їх почули не лише шанувальники, а й далеко за кордоном та в кабінетах рекорд-лейблів. Подібним чином оголосили про своє існування тернополяни «Холодне сонце», які з 2002 року і до сьогодні -- бажані гості будь-якого заходу. Про творчість, роботу та майбутнє

«Холодного сонця» TheDM поговорив із лідером команди - Василем Гоцком. - «Холодне сонце» називають і готичною групою, і love metal. Як би ви самі охарактеризували стиль вашої музики? - Як на мене, поняття «love metal» взагалі недоцільно відносити до музичного стилю, оскільки воно є ідеологією одного гурту, яка містить синтез як певного напрямку музики, так і текстів конкретної тематики, настрою, зовнішнього вигляду. Щодо того, як самі б охарактеризували

свій стиль... Думаю, наша справа творити. А називати – це вже завдання музичних критиків) - Маєте вже багаж із двох повноформатників. До речі, неймовірно якісних. Чи працюєте над третім? - Дякую за хорошу оцінку. Щодо третього альбому поки нічого конкретного сказати не можу, оскільки тут багато питань, що перебувають у процесі вирішення. Зазначу лише, що робота над новими піснями триває, матеріал повільно, але готується. Хотілося б, щоби третій альбом,


15 як і два попередніх, був прожитим, дозрілим. А складним для економіки в цілому. На той час рекордингові компанії майже нікого не випусна це потрібен час. - Наскільки я знаю, ваш перший альбом «Про- кали. Про випуск молодих чи маловідомих вимені сліз» було записано англійською для релізу конавців взагалі не могло бути мови. Мало того, один з найпотужніших лейблів «ODYSSEY», офів Європі. Як працювалося над перекладами? ційний дистриб’ютор «Warner Music» в Україні, - Перекладав тексти один з моїх кращих припинив своє існування. друзів - Тарас Кузів, який нам зараз також доУ той самий час наш альбом був проанонпомагає з написанням головних тем до фільмів американської компанії Endlight Entertainment сований, шанувальники били в дзвони, і ми («Ninjas vs Zombies theme», «Again to...»). На розуміли, що тривале відтягування дати реліжаль, «Rays of Teardrops» так і не був виданий в зу призведе до втрати актуальності. Чекаючи, Європі, оскільки на той час матеріал не до кін- нам потрібно було б ризикувати, оскільки ніхця відповідав вимогам лейблу, з яким велися то не знав , що з музичною індустрією в країні буде далі. Тому вирішили зійтись на умовах, за переговори. яких дії компанії не піддавалися б ризику. Ми - На офіційному сайті групи зазначено, що залучили до випуску альбому власний кошт. всю музику й вірші пишете ви. Це через те, що - Скільки альбомів ви домовилися випустиви “серцевина” групи? ти під лейблом «Moon Records»? - Ну, якщо поставитися до цього питання - Контракт було підписано виключно на вискрупульозно, то все ж таки пишу я не виключпуск «Театру Темних Пелюсток». Однак «Moon но все. Щодо «тому що» - мабуть, доцільніше було б ставити запитання задом наперед. Спо- Records» неодноразово допомагав нам із промо нового матеріалу, враховуючи відеокліпи, чатку були пісні – а потім гурт) тому співпрацею ми задоволені. - Гурт «Холодне сонце» був учасником про- З якими українськими групами ви співпраекту телеканалу М1 «Свіжа кров». Що вам дала цюєте? участь у ньому? - На фестивалі «кРок у майбутнє» ми потова- Змушений бути відвертим, не вважаю, ришували з молодим гуртом «Фабула». З того що це був один з наших кращих виступів. Гурт здобув хороший досвід роботи на схожих дій- часу неодноразово здійснювали концертну взаємопідтримку. До речі, у червні їхній, «Фаствах. Це вже немало. були», Вадим грав у складі «Холодного Сонця» - Розкажіть про співпрацю з лейблом «Moon на концерті у Львові. Також недавно відкрив Records». Вони самі запропонували контракт? для себе чудовий житомирський гурт Sad Alice - Як кажуть, якщо гора не йде до Магоме- Said, який ми запросили зіграти з нами у Києві та, то Магомет іде до гори . 2008 рік був дуже на початку цієї осені. Про «Янгол Кореллі» та

їхню пісню «Поверни», записану разом з нами, думаю, детально ще раз згадувати сенсу немає. - «Холодне сонце», здається, єдина українська група, що написала саундтреки до заокеанського фільму - «Ninjas vs Zombies». Чи одразу ви погодилися на пропозицію продюсера Деніела Роса? - А що ж тут думати? Звичайно, що одразу). Це цікаво, незвичайно і є великим плюсом до репутації гурту. Якщо й були труднощі, то лише із написанням тексту, оскільки він мав бути пов’язаним із тематикою власне фільму. - Чи важко було писати музику спеціально під фільм? - Ні, процес створення музики приносив лише задоволення, оскільки ми мали привід для того, щоби певною мірою вийти за рамки своєї, вже сформованої, стилістики. Було цікаво робити щось незвичайне, не таке, що творили раніше. - Як ідуть пошуки нового клавішника? - Можу з радістю сказати, що на сьогодні вони завершилися: з Глібом Пекуровським ми дали перший виступ на фестивалі «Діти Ночі» 24 вересня. - Наступного року «Холодному сонцю» виповниться 10 років. Плануєте, як будете святкувати? - Так, є багато запланованого. В першу чергу, хотіли б дати святкові концерти у Києві та Тернополі. Крім того, готуємо приємні сюрпризи для шанувальників. Про все це повідомимо ближче до дати події.

Н А Й Ц І К А В І Ш І І Н Т Е Р В’ Ю


16 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

Сергій Зенін: Я хочу приности людям радість

К

оли увечері вмикаєш Radio ROKS, то обов’язково натрапиш на його голос і будеш слухати, як він піднесено розказує про чергові композиції та свіжі музичні новини. Він - це Сергій Зенін, ведучий «Вечірнього драйву». Ну от... Хотів написати щось не банальне, не патетичне і не примітивне, а вийшло як завжди. Почнемо знову: Сергій Зенін - це людина, під час розмови з якою рот сам розтягується у посмішку, а час тікає прямо пропорційно чаєві у чашці. Спробую показати вам іншого Сергія Зеніна -- затятого рокера, музиканта, прихованого філософа і любителя тварин.

Intro - Хто такий Сергій Зенін? - Я б сказав так: якесь незрозуміле створіння, яке саме не знає, чого хоче від життя. Принаймні я був таким раніше. В дитинстві, наприклад, я хотів бути дипломатом, бо вважав це солідним. У мене була мета не стільки реалізувати свої бажання, скільки заробляти гроші. Я не знаю чому, але цілком можливо, що це синдром дитини з родини військовослужбовців. У тебе нормальна родина, все прикольно, але постійно хо-

четься чогось більшого: хочеться трансформера не за 100 грн, а за 400-500, але знаєш, що батьки не можуть собі цього дозволити, і тобі хочеться вирости і самому на це все заробити. Це, звичайно, в мені проблема, в моїх велики�� апетитах, але вони дійсно чималі. Тому я ніколи не уявляв себе кимось, а знав, що буду рубати бабло. Треба бути дипломатом чи перекладачем – я буду. Чим тільки я не займався! Усього, чого можна було мене навчити, навчали батьки, і за це їм насправді величезне спасибі!

прозаймався 6 чи 7 років, але, можу тобі сказати, бити морди так і не навчився, а навпаки – навчився бути стриманим і миролюбним. Там іншу філософію вкладали в голову. - Тобто ти більше займався попередженям конфліктів ніж нападом?

- Так! До речі, агресії мені в житті часто навіть не вистачає. Моя дівчина каже, що я занадто добрий. Інший на моєму місці почав би вже кричати, а я такий собі грьобаний філософ: сиджу собі мовчки. Звичайно, другу щоку підстав- Чого саме навчали? ляти не буду: якщо лупануть, то я теж - Я займався з репетитором англій- лупану, але в цілому, я дуже миролюбна ською та французькою мовами, за що людина. В моїй родині більше наголошубатькам особливо вдячний; ходив на вали на доброті, от і я сам такий м’який. ушу. Там мене подружили зі спортом. Тому я наче й рокер, але трохи дивний. Єдине, чого не можу батькам пробачи- Ти казав, що у дитинстві помотавти, – коли віддавали мене у спорт, не ся по військових містечках. Куди саме запитали, чим я хочу займатися. Зараз, тебе заносило? коли заходжу до них у гості, час від часу - Народився у Хмельницьку, там тросперечаємося із цього приводу, бо вони кажуть, що це я сам не знав, чого хотів. хи пожили, потім у Києві, потім переїхаА я от дуже хотів навчитися грати на сак- ли у військове містечко біля села Дівисофоні. Зрозумів це, коли вперше почув, чки, це під Переяславом-Хмельницьким. як на ньому грають, здається, у фільмі Від села 7 кілометрів через ліс – полігон, «Горець». Але мені сказали дві речі: «сак- і біля нього військове містечко. Там ми софон дорогий» і «ти живеш на Воскре- прожили 7 чи 8 років, потім знову пересенці, і треба вміти бити морди». Ушу я їхали до Києва: трохи пожили на Воскре-


17 сенці, а згодом перебралися на Поділ. Файний район, древній... - Хуліганський? - Ні, я б навіть сказав футбольний. Гопоти скрізь вистачає, але ми усі разом грали у футбол і знали одне одного, тому особливо ніхто нікого не зачіпав. - Ти зараз за футболом стежиш? - Останнім часом підзабив на це діло, хоча раніше знав результати всіх зустрічей в українській лізі, Серії А, іспанському чемпіонаті та трохи ще російський дивився. Але останнім часом я футбол не дивлюся. Причина перша: у мене згорів телевізор, а в Інтернеті дивитися просто неможливо. Причина друга: коли ідуть матчі Ліги чемпіонів, я тільки їду з роботи додому, приїжджаю – вже другий тайм, і нецікаво, і вже стомлений, і набагато більше хочеться дівчину обійняти та котів-собак погодувати. Проте, інколи з друзями ходимо дивитися у паби. - «Если б не был я диджеем», ким би ти був?

ходів міського рівня, якийсь навіть в Театрі оперети. Ну це було так: я виходив такий красивий у костюмчику, посмішка по самі вуха – при цьому у «повсякденному житті» я слухав System of a Down, Korn, Papa Roach, ходив весь у фєнєчках та браслетах з шипами… Мені подобалося усе, чим я займався. З одного боку, це добре, з другого – ні, тому що нема жодної речі, в якій би я розбирався на 100 %. Коли вчився в інституті, почав підробляти у цирку, в «Будинку клоунів». Пізніше, під час навчання у КПІ, гроші заробляв тим, що проводив дні народження і корпоративи. Працював у івент-агенстві як актор, аніматор, трохи як організатор, але більше працював з дітьми - клоуном. Уже на другому курсі універу зрозумів, що навчання на радіотехніка - це більше для батьків і для галочки, щоб був якийсь диплом. Просто в країні така ситуація, що ти не завжди можеш дозволити собі вчитися на того, ким хочеш бути. - Чому так?

- У нас люди дуже залякані, я це навіть по своїх батьках бачу. Коли сказав - Точно сказати не можу, але швидїм, що хочу піти в Карпенка-Карого на ше за все це було б щось творче. Коли актора вчитися, вони сказали: «Та ти вчився у 9 класі, почав цікавитися теашо??! У нас актори і музиканти усі готром і всілякими акторськими штуками. лодранці, вони випускаються, а потім у При школі діяв аматорський театр, там переходах грають». Я і сам був такий забув педагог, який вів акторську студію. шуганий, усього боявся! Я почав туди ходити і мені дуже подоба- А зараз ти змінився? лося. Спочатку були шкільні концерти, потім районні, потім я провів кілька за- Зараз я просто зрозумів, що не

можна сподіватися, що держава чи ще хтось тобі допоможе або дасть якісь гарантії. Треба просто працювати на себе і все. Кожен обирає свій шлях, але треба намагатися бути професіоналом. Тім Бартон класно сказав: «Потрібно займатися тим, що у тебе найкраще виходить, бо інакше немає сенсу витрачати на це свій час». - Зараз ти займаєшся тим, у чому розбираєшся найкраще? - Так! Мені подобається усе, що пов’язано з творчістю, байдуже - радіо, музика, акторство - усе, що можна підігнати під поняття шоубіза і де можна бути трохи дурнуватим, трохи клоуном, тому що по суті усі ми - лицедії. Раніше бігали із дзвониками на голові, зараз усе більш солідне, круте. Якщо ти ведучий абощо, тебе вже сприймають не як блазня, а як статусну особистість. Мені просто дуже подобається приносити людям якісь позитивні емоції, розуміти, що то я до цього руку доклав.

Про роботу - Ти працював на ТБ, розкажи трохи про цей період. - Потрапив на телебачення я завдяки «родинним зв’язкам»: мама моєї дівчини відомий телепродюсер, а в минулому телеведуча. Саме вона і відкрила для мене ТБ, розгледіла мою перспективність. Запросила на проби, і далі вже «природа підказала». Під її керівництвом

Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І


18 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

я працював на «Українському бізнес-каналі» - вів проект про мистецтво, називався він «Артефакти». Це був проект про виставки, різні арт-заходи, джазові концерти, словом, про те, що називається luxury-життя. Звісно, ми додавали ще всілякого андеграунду, та й взагалі, художники - ще ті рокери! А ще, вже працюючи на Radio ROKS, я разом зі співачкою Ірою Розенфельд вів проект “Перевіримо на собі”, який виходив на К1. Іра, до речі, дуже сильна вокалістка, і взагалі весела мала.

Інтерлюдія - Ти людина від шоубізу? - Я? Нє! Навіть не знаю, до чого себе віднести. В принципі, я можу бути на 100 % шоубізнесовим... Ну це як узяти, наприклад, Kiss і Alter Bridge -- я міг би бути і в тому гурті, й в іншому. Я можу бути актором на радіо чи на сцені, а можу просто бути собою, мене по життю задовольняє і та, й інша роль. Якщо це приносить людям задоволення, це значить, що я роблю все правильно. Якщо навіть себе недобре почуваю, головне - це глядач та слухач, все інше на другому плані. Але звісно, набагато приємніше робити те, що виходить і від чого сам кайфуєш. - А якби тобі запропонували доволі непоганий гонорар за роботу, яку ти не хотів би виконувати? - Заради себе не погодився б, а заради родини -- так. Якби знав, що вдома нема чого їсти, вдягати, коти на мене дивляться плотоядними очима і чекають, поки засну, щоб мене потім зїсти, то пішов би навіть агітувати за якогось політика. У мене був дуже складний період: коли почалася криза, я працював диктором, ми займалися озвученням науково-популярних фільмів, озвучували для «Ін-

тера», «Ентер-фільма», а потім почалися проблеми із замовленнями, а ми працювали на виробіток, ставки не було, відповідно потрібно було заробляти гроші, платити за квартиру. Я тоді пішов працювати менеджером до арт-галереї, хоча й не надсилав резюме на ту роботу -- його знайшли в інтернеті, а там було сказано, що я працював ведучим арт-програми. Ми робили різні виставки, проекти, з Олегом Скрипкою та ще одним товаришем зробили благодійний аукціон, але в цілому та робота зводилася до того, що я продавав картини. Але це було не моє. Не можу сказати, що кайфував по дорозі на роботу, але радів з того, що хоча у країні погана ситуація, у мене є робота, за яку платять гроші, і повертаюся додому, де є їжа та все таке інше. Тим не менше робота була цікавою, тому що було спілкування з величезною кількістю людей, і рок-зірок зокрема. До мене навіть президент Фінляндії заходила! Я здивувався, наскільки вона проста і анітрохи не пафосна людина. Ми доволі мило поспілкувалися, від чаю вона, щоправда, відмовилася. - Ти людина від політики? - Ні, я абсолютно аполітичний, рідко слідкую за політичними подіями. Дай боже, щоб я ніколи не залежав від політиків. Просто у нас це складова життя, як спорт. Перша й остання політична принциповість -- мої перші вибори, які пройшли дуже невдало: виповнилося 18 років, я прийшов одразу після операції на виборчу дільницю, не знайшов себе у списках і послав усе на три букви. За мною ще бігли й пропонували написати заяву. Але звичайно, має сенс все ж відстоювати власні інтереси. - Що має бути на першому місці: політичний чи соціальний аспект?


19 - Соціальний. Людям треба, щоб було що їсти, де відпочити і де працювати, і ще не боятися. Але головне - щоб усі самі хотіли працювати, бо часто просто чекають допомоги від держави і все. Хочемо, щоб було, як в Європі. - Виходить, що Україна - не Європа? - Ми взагалі-то набато кращі за європейців, бо краще пристосовані до життя. Про те, що ми розумніші, красивіші, я взагалі мовчу. Ми - щось середнє між Азією та Європою, воно і географічно так є. Як казав Задорнов - «Азіопа». Єдина проблема в тому, що нас багато років усі гнобили. Але українці - нація неперевершена, інакше іноземці не їздили б до України одружуватися на наших жінках, не було б стільки українців у найпотужніших світових компаніях, не були б наші хакери найкращими у світі!

Про радіо - Як почалася твоя кар’єра на радіо? - Після того як звільнився з галереї, довго сидів без постійної роботи, лише халтури, але то була краплина в морі. Я себе дуже довго шукав. Треба віддати належне моїй дівчині Ані, яка мене завжди розуміла й підтримувала, навіть коли було дуже туго. Я часто дослухаюся до її думки, багато в чому мій теперішній образ - це її копітка праця. Як-не-як, ми вже 6 років разом. Так от... З’явилася вакансія на «MusicРадіо», і я пішов туди працювати оператором ефіру: нажимав кнопочки, міксував пісні, усе розставляв і таким макаром освоїв цю складову роботи діджея. Вивчив, як будується ефірна сітка, програми для неї, хто такий програмний директор, а хто просто директор. Крім того, робив записну програму -- щось на зразок хіт-параду. Хоч спрямуванням «MusicРадіо» є пе-

реважно джаз, я примудрявся запхнути у неї багато рок-музики. Там були і AC/DC, і Muse, і кантрірок, який тоді дуже любив. Мій проект ішов трохи осторонь, такий собі андеграунд. На той момент я зрозумів, що хотів би мати роботу, пов’язану із рок-музикою. Хоча, мабуть, і раніше про це мріяв. Моя перша група зібралася ще на першому курсі інституту, і ми в гаражі на Оболоні лабали хардкорчик. Зараз, до речі, теж повернувся до занять музикою, аж у два гурти вліз. В одному я співаю, він називається Ninez, зібрали ми його десь рік тому з друзями по універу. А в другому гурті граю на гітарі, він називається Annakonda: жіночий вокал, важке музло - і красиво, і потужно, одним словом. Причому обидві групи я люблю однаково, намагаюся робити усе можливе, щоб рано чи пізно про них почули. Але поки що все на стадії «лабораторних випробувань». - Як ти потрапив на Radio ROKS? - Як тільки почав працювати на «MusicРадіо», побачив у місті рекламу Radio ROKS, а я ще в інституті його слухав, тоді воно ще не входило в «Тавр-Медіа». Розумів: якщо є радіостанція, яка цілодобово крутить рок, то я просто повинен там працювати. Потім хтось зі знайомих порадив зв’язатися із Сергієм Кузіним, але мені було чомусь дуже страшно, бо він і зараз для мене є великим авторитетом - як це я поїду і буду проситися на роботу. Але склалося так, що я звільнився з «MusicРадіо» і у той же день знайшов вакансію від ROKS і зрозумів, що то доля. Наступного дня мене запросили на співбесіду. Зі мною довго говорила наш директор Оксана Шавель, потім записали демо мого голосу, потім ще раз запросили на співбесіду з продюсером і директором холдингу. Мені ставили одна за одною пісні, і я мав назвати пісню

Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І


20 альну фігню, і починаєш попередню думку виправдовувати, при цьому з’являються ще дві, які намагаєшся пояснити... Найгірша помилка - це виправдовуватися у прямому ефірі, бо ти ж типу авторитет. Має бути так: сказав як відрізав. Ще одна помилка - виходиш в ефір і тобі нічого сказати. Починаєш говорити якісь банальні речі, про сонечко надворі або чомусь повчати слухачів. Коли ти статусний радіо- або телеведучий, наприклад, як Ларрі Кінг, ти можеш собі це дозволити. Коли ти «зєлєнь пузатая» -- ні, бо можеш відвадити велику кількість слухачів. У нас всі й так усе знають, у кожного є своя думка.

Б А Л А Ч К И

Про рок

Н А К У Х Н І

і виконавця - Metallica, Judas Priest, Nickleback - коротше, все підряд. Потрібна була людина, яка б розбиралася у рок-музиці, а не просто вміла красиво говорити. От наприклад, посади на «Радіо Шансон» хлопчика, який слухає лише класичну музику, то «пацани не поймуть» і не повірять. Я тоді дуже розхвилювався і половину просто не впізнав, а половину навіть і не знав, що воно таке. Я усе життя більше слухав альтернативну музику і з перших акордів міг упізнати пісню Papa Roach, але не впізнати Helloween чи Judas Priest. - Ти лажаєш в ефірі? - Так, і дуже сильно себе ненавиджу за це, хоча таке трапляється і з досвідченими діджеями. Мені завжди дуже соромно перед слухачами. - Яка була найбільша помилка? - Із тих, що одразу пригадуються: я назвав Jetro Tull «Джетро Тулом», Сергій Васильович, пам’ятаю, подзвонив і сказав: «Сєрьога, ну як так можна, йолки-палки!» Він взагалі мені часто підказував, де я лажав найбільше. Та зрештою всі підказували, бо це ж наша спільна справа. Бувало, імена плутав, але то дрібне. А ще переплутав переклад назви пісні «Rape Me» Nirvana. Замість «Згвалтуй мене», я сказав «Повісь мене», просто сплутав rape i rope. Під час наступного включення, правда, вибачився і виправився. Але є речі набагато гірші. -? - Це коли тобі хочеться щось розумне сказати чи якось проаналізувати ситуацію, а у тебе не виходить, і ловиш себе на думці, що сказав ре-

- Ти «вузькоспеціалізований» альтернативний рокер? - Ні, люблю і поважаю рок-музику в усіх її проявах, особливо останні кілька років. Я почав слухати рок після того, як батько, старий фанат Rolling Stones і Smokie, подарував мені шість касет Scorpions. Під час занять англійською мовою співали пісні з викладачем. Одна з перших пісень, яку ми розучили, була «Nothing Else Matters», потім були «Hotel California», «Show Must Go On». Queen, до речі, я дуже люблю й зараз. Далі був період, коли я почав цікавитися сучасними віяннями типу Prodigy. Але Helloween, Judas Priest, Manowar - усе якось проходило повз мене. Дуже подобалися «Король и Шут» тим, що підходили до роботи нереально творчо: вони завжди творять казку. Я дуже люблю увесь рок. Раніше справжньою музикою була класика, а тепер це рок. - Багато хто з тобою посперечався б... - Так, але єдині люди, хто творять щось нове й цікаве, - це рокери. Це, може, і суб’єктивна думка, але я в ній впевнений. Збирається таке собі братерство, люди працюють, але коли починається випинання артиста, тоді закінчується рок-музика і починається естрада. - Кілька тижнів тому дивився інтерв’ю Ді Снайдера із Twisted Sister, де він заявив, що рекордингові компанії вбили рок-музику, перейшовши від унікального продукту до принципу конвеєра. Вчора прочитав роздуми Кріса Корнелла із Soundgarden. Він стверджує, що рок-музика, яка у другій половині ХХ століття була у центрі, така собі сучасна класика, зараз витісняється на окраїни культури. Ти згоден з цим твердженням? - Мені здається, що це теж суб’єктивний погляд. Він просто не задоволений становищем своєї групи. І Ді Снайдер так само. Єдина людина, яка


21 мені завжди подобалася у цьому плані - Оззі Осборн. Після того як почитав його біографію і зрозумів його філософію як артиста, переконався, що вона дуже близька мені. Його мета - працювати для кожної людини в залі, незважаючи ні на що. Я думаю, що у нас не стільки рекордингові компанії, скільки артисти згубили себе. Зрозуміло, що кожен хоче заробляти, але всі захотіли легких грошей. - Зараз музика більше мистецтво чи комерція? - Споглядаючи усе це, мені здається, що більше комерція. Але знову ж, у кого як. Так завжди було: те, на що люди готові витрачати гроші, перестає бути мистецтвом у чистому вигляді. Візьмемо, наприклад, гурт Behemot: чуваки їздять на крутих тачках, у них кльовий манікюр, шикарні зачіски. Це лише фанати думають, що вони такі брудні та брутальні. Нічого подібного! Вони заробляють власним іміджем, після чого водять своїх дівчат по бутіках і витрачають гроші на красиве і комфортне життя. - Виходить, що лейбли не винні? - Ні, вони теж частково зробили свою справу. Свого часу з’явилася величезна кількість гуртів, і люди вже не знали, за що хапатися. Гурти, які давали тури певними регіонами, почали заїжджати усе далі й далі, намагаючись розширити географію і заробити гроші, збільшити сферу своїх бізнес-інтересів. - Але Рембрандт теж писав портрети на замовлення і брав за них гроші, а зараз - це шедеври мистецтва. - Так, але якщо візьмемо якийсь шалений андеграунд або тих самих Radiohead чи Dream Theater (хоча вони є досить комерційно успішними), то це теж комусь подобається. Коли працюєш для людей, то повинен враховувати їх інтереси і повинен для себе визначити, чого більше хочеш: грати в андеграундному клубі для десяти своїх друзів чи грати на великій сцені й стати зіркою. - За українською музикою стежиш? - Звичайно. Є гурти, якими захоплююся вже багато років і досі їх слухаю. Завжди подобався «Тартак», ТНМК, я в захваті від «Бумбоксу». «Океан Ельзи» для мене завжди були еталоном професійності, Вакарчук неймовірно харизматичний. В українській музиці є кілька епохальних гуртів: «Брати Гадюкіни», «Океан Ельзи» і ВВ. Але є й величезна кількість гуртів, які ніколи не стануть відомими, тому що самі у себе не вірять, або грають

Б А Л А Ч К И

музику, яка подобається виключно їм, або вони виходять на сцену закомплексовані. Рок-н-рол - це кайф і адреналін. Деякі просто бояться негативної реакції від залу. Ну кинуть у тебе пляшкою - ну це життя! У 2009 році Nickleback освистали, тому що вони вийшли на сцену перед Slipknot і грали для людей, які зібралися виключно заради Slipknot. Не треба боятися. Якщо вже почав займатися музикою, написав пісню -- не бійся! Якщо зрозумів, що тебе ніхто не любить, грай для себе. Це теж непогано. - В України буде свій рок-ідол, як Елвіс, наприклад? - Та не знаю... Але відчуваю, що цілком може бути. - Скільки часу для цього т��еба? - Колись я брав інтерв’ю у Кузьми Скрябіна, він сказав: «300 років і атомна війна». Але я сподіваюся, що то буде набагато раніше. Головне, щоб люди працювали, і хтось колись таки вистрелить. А ще треба не боятися і використовувати шанси, які дає життя. Мені сподобалося, як сказав новий барабанщик Godsmack: «Рок-н-рол - як російська рулетка, або пан, або пропав». Ще багато залежить від фарту: чи опинився ти у потрібний момент у потрібному місці.

Outro - Є якісь бажання? - Так. Хочу прожити енну кількість років, щоб моє життя було яскравим і цікавим. Люди просто усього бояться, наприклад, зробити якісь помилки. А я хочу їх робити і не боятися.

Н А К У Х Н І


22 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

Макс Morton: У нас відсутня рок-індустрія. А звідки їй узятися, якщо все робиться абияк?

T

heDM і перший повноформатний альбом київської команди Morton «Come Read the Words Forbidden» практично ровесники. Стежити за історією гурту протягом року було цікаво: кліп на пісні «Sleeping King», «Brotherhood of Light», два сольні виступи у Києві, концертне відео з херсонського фестивалю «кРок у майбутнє» і так далі. TheDM зустрівся з лідером гурту Максом, щоб ще раз пережити минулий рік і поговорити про те і се.

Flashback - Уже пройшов майже рік після виходу альбому «Come Read the Words Forbidden». Яким він був? Що встигли зробити, що - ні? - Так, виходить, що ми закінчили роботу над альбомом десь у травні, тому можна сказати, що пройшов уже рік. Рік був специфічний, тому що робота над альбомом була більш напруженою , ніж усе, що відбувалося далі. Але все вкупі потребувало багато енергії, максимального напруження. Це, звичайно, добре, бо то був чудовий досвід: робота з діловими документами, коли підписуєш контракт з лейблом - це водночас і новий досвід, враховуючи те, що партнери - іноземці. Але з ними і легше працювати, бо вони розуміють, що таке правова сторона питання. За кордоном не підсовують контракти і не кажуть: «Буде так або ніяк». Було багато студійної роботи, іноді настільки, що в деякі моменти не витримували, не ви-

тому що у кількох учасників групи були проблеми зі здоров’ям. Коротше, якось так вийшло, що концерт був важким. І так ішло увесь рік аж до самого грудня - нашого останнього концерту в 2011 в Docker, перед яким знову почалися скарги на здоров’я. Але всі видужали і добре зіграли. - На фестивалі «кРок у майбутнє» знімали відеоверсію, і ви вже презентували три відео. Вони увійдуть у якийсь DVD вашого лейбла «AFM Records»? - Ні, цей продакшн буде виключно від «кРока». Ми домовилися, що зможемо його використати у некомерційних цілях . Чесно кажучи, я б не хотів наголошувати на цих відео, тому що хоч усі хвалять і усім дуже подобається, але ми не хочемо пускати їх далі України. Нехай будуть на DVD «кРока», на нашому каналі YouTube і там собі працюють. А щодо збірки AFM - ми не хочемо проявляти зайвої ініціативи, тому що вони отримали від нас більше, ніж ми могли б отримати.

Свіжий вітер - Отже, з нового року Morton почав займатися матеріалом для наступного альбому. Які ідеї? стачало банально здоров’я чи терпіння. Були - Ну, з новим матеріалом взагалі цікава ісважкі концерти, наприклад, «кРок у майбутнє». торія. Я прийшов до висновку, що його не поЦе з одного боку добре, особливо в плані оргатрібно починати, коли вже горить, він має сам нізації -- ми вже двічі були в Херсоні і двічі усе собою робитися. Виникла якась ідея - її треба було чудово, навіть, я б сказав, зразково як для відразу ж записати. Навіть коли ти їдеш в метро України. З другого - проект був важкий для нас, чи чимось іншим зайнятий, можна записати


23 десь на листочку чи намугикати в диктофон, а сидиш вдома чи на студії - тим більше. За весь час таких уривків назбиралося навіть не на один альбом, їх багато і всі різні. Не факт, що їх можна скомпонувати в одне ціле. Там є і більш традиційні heavy metal пісні, є більш модернові. Отож щось викидається, відкладається, щоб обросло якимось «м’ясом» і увійшло вже до третього альбому. - А коли писався «Come Read the Words Forbidden», було таке, що якісь пісні відкладалися «в стіл», бо раптом виникла інша ідея, ви швиденько зігралися і вирішили записати саме цю річ? - В принципі, у нас нема колективної творчості як такої через специфіку організації групи. Завжди було, що я пишу музику і аранжування, потім це розбивається на партії і розучується. Звичайно, є якийсь простір для імпровізації. Барабанні партії я повністю довіряю Дімі, він просто геніальний барабанщик, хоча іноді доводиться стримувати, коли його зовсім уже відносить кудись у барабанні соло. Але у всьому іншому - і хлопці не проти, і мені так легше, тому що я зразу бачу пісню цілком. Навіть якщо я дозволю писати партії, вони будуть старатися, а потім мені не сподобається, буде морально важче, ніж так, як зараз ми працюємо. Швидше за все, і другий альбом буде записаний

за цим принципом. Однак не впевнений, що знову усі партії я запишу сам, думаю, дам більше свободи хлопцям, бо склад зібрався дуже гарний і не раз себе показував і на сцені, що видно і з концертного кліпу «Brotherhood of Light», і на відео з «кРоку». Можливо, час від часу я буду їх заміщувати. Ми не будемо вибудовувати правила. Якщо тут краще грає Рома, буде грати Рома, Краще грає Саша - буде він. Можливо, ми розкладемо бек-вокал на два-три голоси... Я хочу поекспериментувати. Коли справа дійде вже безпосередньо до запису, ми не будемо дотримуватися ніяких принципів, а творчо підходити до цього питання. Повертаючись до уривків, можна сказати, що там є як традиційні речі, так і більш сучасні. Будемо старатися зробити цей сплав монолітним, тому що бачимо у цьому нашу фішку, це фактор, який робить нас унікальними. - Ще одне питання про перший альбом. Читав одну з рецензій, в якій було сказано, що Morton примудрився зробити неможливе: в один альбом запхати традиційні пісні про орла, братерство і щось містичне, зокрема -- перевертнів. Оцей набір пісень був запланованим? - Та знаєш… Дуже важко щось запланувати, а потім зробити. Коли складаєш щось, це повинно іти з під-

Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І


24 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І підсвідомості: і найбільш чіпкі рими, і мелодії повинні приходити самі собою, а не бути частиною плану. Якщо йдеш від цілого до дрібниць, у певний момент розумієш, що не зможеш правильно заповнити пустоти, і твій геніальний план руйнується. Краще йти від дрібниць до загального результату. Це вийшло само собою, що з’явилася пісня про орлів, перевертнів, братство. За великим рахунком, у цьому дух музики, яку ми граємо, і було б дивно, якби мені це не прийшло в голову. Щоразу я наступаю на одні й ті самі граблі: стараюся щось запланувати, записати певну кількість пісень, потім якимось чином їх розставити, а коли починається творчий процес, усе це відкидається, викидається, пишуться нові пісні у новому порядку, і я думаю: «Для чого слідувати якомусь плану, якщо усе виходить само собою?»

- Тобто наріжний камінь - спонтанність? - Спонтанність, але систематизована і керована, інакше нічого не вийде. Її потрібно вміти тримати в узді. Коли вже все вийшло, потрібно надати їй певної форми. - Перший альбом продавався в Японії, Європі, Росії, власне в Україні. Як ідуть продажі? - Гарне питання. Без конкретики скажу, що найкраще вони йдуть в Японії. Це дуже гарно демонструє те, як працює лейбл і як реагують споживачі. Ми ще не отримали статистики з Росії, оскільки там найпізніше видали альбом і просто ще немає документів. Але я не здивуюся, якщо там вони йдуть найгірше: на момент, коли вийшов альбом, увесь інтернет і торенттрекери пістрявіли від нього. Хто ж тоді його купить у великих кількостях? Мови про якісь вели-

кі продажі не йтиме. Щодо Німеччини та інших країн Європи, можу сказати, що ми отримали статистику лише за перших два місяці продажів, і вони вдвічі нижчі, ніж у Японії за весь період. В принципі, справи йдуть непогано і зараз, коли ми готуємося до зйомок кліпу, і це доречно, бо ми можемо вкласти зароблене у нього. - Кліп! Нова тема з’явилася! На яку пісню будете знімати? - Це буде пісня з попереднього альбому. Поки що не хочу говорити, на яку, пізніше подамо цю інфу правильним чином і зробимо сюрприз - випустимо трейлер. Якщо будуть цікаві моменти, знімемо ще й «making of…», якщо просто робота – напевно ні. - Є вже якась концепція і сюжет кліпу? - Так, ми над цим працюємо. Коли знімали


25 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І попередній кліп («Sleeping King» – прим. редактора), було дуже багато експромту, ніхто не знав, що і як робити. А цього разу все будемо брати під контроль, знову ж таки, спонтанний. Ми продумуємо всі деталі, увесь сюжет, кожен кадр. - Вибрали місце для зйомок? - Так, ми вже визначилися з локацією. Це був величезний шматок роботи… - Де саме будете знімати? - Це буде практично Київ. - Хто працює над відео? - Зібрали команду, точніше вона підібралася сама, це не якісь нові люди. Ми знову попрацюємо з Глорфом з Infinite Tales і вирішили не перекладати на нього усю роботу, а доручити лише

те, що він робить ідеально – власне зйомку. навіть трохи пізніше. У нього легка рука, і люди виходять гарно. Він Крок за роком гарний оператор і чудово робить пост оброб- Як так вийшло, що ти потрапив у музику ку. Сюжетом і монтажем у нас будуть займатися і став саунд-продюсером? Яким був твій шлях? інші люди. Можливо, що у день зйомки групи - Як на мене, то такі шляхи найчастіше пробудуть працювати хлопці з PicOi. Тобто виходить, що, з одного боку, буде задіяно набагато ходять через самодіяльність. У нас мало хто більше людей, а з другого - усі вони свої, надійні розуміє сам термін «саунд-продюсер». Це не та перевірені. У цілому, команда буде на 70 % та, людина при грошах, яка когось продюсує, а лющо працювала над «Sleeping King». Думаю, на дина, яка виробляє - «produce» -- альбом групи. стадію зйомок ми вийдемо підготовленими на- Це не просто звукоінженер чи аранжувальник. стільки, що в нас обов’язково вийде те, чого ми Він стає частиною групи на період запису. Він знає всі нюанси запису кожного інструмента, хочемо. працює з кожним учасником групи під час за- Є вже точна дата, коли вийде кліп, чи поки пису його партії і робить їх кращими. Він бащо все лише в планах? чить пісні цілком, бере участь у pre-production, - Я більше схиляюся до початку літа, тому що коли група на репетиції показує йому пісню чи в травні будуть проходити зйомки. Можливо, демо-записи.


26 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

бачив, що мої ідоли - це звичайні люди, родом із промислової частини Бірмінгема, де можна було працювати або шахтарем, або на текстильній фабриці, або чистити котли з кислотою, і у них були такі самі мізерні шанси кудись прорватися, враховуючи, що груп було багато, і конкуренція була шалена. - Яку групу ти записував першою? - Це взагалі смішний спогад. Мені тоді було, напевно, років 16, я писав black metal групу. Не буду говорити їх назви, тому що, як виявилося, вони ще й досі існують. Але це визначило мій принцип роботи з групами. Вони прийшли до мене і сказали: «Ми не уміємо писатися під метроном». Я відповів: «Ок, показуйте мені партії, а я буду їх грати». Я їм записав усі партії, запрограмував барабани і клавіші. Потім вони привели бек-вокалістку, яка повинна була без слів заспівати певну музичну фразу. Вона не змогла з першого разу, і вони пішли курити. У цей час я заспівав це саме фальцетом, і ніхто не здогадався. Записав їм чотири пісні за $50, а це був 2000 рік. Отакою була моя перша робота, і після цього я міг тягнути будьякі непідготовлені групи, які навіть не знали, що Спочатку я займався цим для себе і своїх їм робити з піснею. друзів, а потім це поширювалося сарафанним Потім довгий час я займався не аудіо, а midi, радіо. І враховуючи те, що в Україні немає ін- знімав музику на слух як караоке для однієї кодустрії metal музики, усі, хто чогось досяг, за рейської компанії. Було важко, тому що вони великим рахунком, самі себе зробили. Вони за- присилали як прості пісні -- естрада, поп, рок, ймаються цим за свої кровні, тому що люблять так і складні, наприклад, індійські - Болівуд: музику чи маючи надію стати кращими, всі вони скрипки, вокал, ситари. І все треба було знімати - одна велика тусовка. чітко, нота в ноту. Потім я працював над рінгтоДумаю, мені це було в першу чергу цікаво, і нами і за увесь час на слух зняв три-чотири тиколи я зустрівся з Judas Priest у 2005 році, і по- сячі композицій. Це дуже сильно мені прокача-

ло слух і потім допомогло працювати з групами. - Скільки вже існує твоя студія? - Можна сказати, що з 2008 року. Тоді я записав групу «34», потім було моє перше дітище -альбом Infinite Tales, потім усього стало більше і все стало активнішим. - Як думаєш, твоя студія може стати майданчиком для українського metal-лейбла, який буде тягнути не 40-50 груп, як закордонні, а десяток найкращих? - Абсолютно. - Є такі плани? - Я б хотів, щоб такі плани були. Дуже хотілося б, щоб моя студія вийшла за межі України. Зараз вже є перші експерименти: почав зводити записи однієї турецької групи. У них великі сподівання на цей альбом, тому і для мене це дуже важливий проект. Але якщо говорити про українську сцену, то вона постійно знаходиться у хиткому стані. На початку група сповнюється очікувань, вкладають і сили, і гроші, пишуть альбом, знімають кліп, а потім з тієї чи іншої причини у них щось не виходить, особливо коли вони намагаються ще з’їздити в тур. Всюди пофігізм, непрофесіоналізм, розуміння того, що твоя музика нікому не треба, і врешті-решт вони втрачають надію, група опускає руки і скочується донизу. Але з цим хочеться щось зробити, тим більше, що є така можливість? Я неодноразово допомагав багатьом групам робити певні проекти безкоштовно, але потім зрозумів, що це неправильний підхід. - У тебе вже є пропозиції від японських агенцій приїхати і дати концерти?


27 - Це така стадія, яку я намітив для себе як наступний етап. Це складніше, ніж просто підписатися на публікацію альбому, тому що група не з країни-члена ЄС з дебютним альбомом викликає більше остраху у букінг-агентств, ніж група взагалі без нічого у лейблів. По мінімуму потрібні візи, потрібно їх привезти, прийняти, витратити купу грошей і незрозуміло, хто на їх концерт піде. Коли я прямо запитав це у AFM, вони відповіли, що можуть порадити якесь агентство, але самі це питання вирішувати не будуть. - Тобто лейбл відмовився від своїх обов’язків? - Та ні, у нас у контракті не було ні слова про букінг, причому навмисно. Я не хотів би помилитися зі своїм першим контрактом, саме тому ми й зійшлися з AFM на випуску лише одного альбома. Якщо другий альбом дасть нам якийсь шанс, а теперішній контракт його відмів би, то ми тоді будемо жалкувати. Нехай ми краще питання букінга вирішимо самі, знайдемо якесь агентство чи воно нас знайде, тому що у нас уже доволі непогане портфоліо концертного відео, за яке не соромно. Думаю, рано чи пізно це станеться, але навряд нас хтось із першим альбомом кудись потягне. А їхати в бусикові з незрозумілою групою задвірками Європи і виступати у клубах з 50 відвідувачами... Це усім потрібно буде звільнитися з роботи, тому що участь в групі як офісна робота. Це нічого доброго не принесе. Багато разів пропонували приїхати в Росію, але в незручний для групи час, та й оплачували лише плацкарт. Ми відмовлялися, мотивуючи тим, що це не реклама. Нехай на наш концерт прийде 200-300 людей, але це ніщо в порівнянні з новим відео чи піснею.

Back-on-stage - З моменту виходу альбому було всього два виступи у Києві та ще три у регіонах. Решта часу група мовчить. Це якось пов’язано з травмами, про які ти говорив раніше? - Багато в чому так. На початку весни один з музикантів ще не повністю відновився, хоча постійно рвався виступати, але ми йому заборонили. Зараз ми багато працюємо над тим, щоб наша концертна подача дійсно стала фірмовою. - У чому буде фішка? - По-перше, більше злагодженості і в плані виконання, і поведінки. По-друге, мені хочеться зробити так, щоб незалежно від того, де ми будемо виступати, не давати посередніх концертів. Якщо виступає Morton, то це однозначно має бути якісне шоу. Очевидно, що це буде збитково, але ми це любимо, ми цього хочемо і для нас це найважливіше. Саме тому ми нікуди не поспішаємо, тим більше що літом буде виступ на «кРокові» і музиканти відновляться. Зараз також багато інших цілей: і кліп, і робота над новим матеріалом. Є вже демки, потім вони будуть записані чистіше, потім ще чистіше, потім пісні будуть записані на репетиції, і от коли вони будуть відскакувати від пальців, ми приступимо є стільки різних цілей, які забирають увесь мудо запису. зичний час. Нові горизонти - До тебе не зверталися A&R закордонних - Ти стежиш за тим, як розвивається рок- лейблів по рекомендацію щодо конкретної грусцена в Україні? пи? - Швидше так, ніж ні. Це завжди видно на фо- Було таке, що японський лейбл просив рерумах і тому подібних речах. З’являються якісь комендацію про кілька українських груп. групи, оформлюють собі сторінки у соцмере- Ти дав позитивну оцінку? жах, тому про них завжди можна почитати. Але - Само собою. Не хочеться говорити про коя не придивляюся надто уважно, тому що

Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І


28 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

лег гидоту, та й приводу особливого немає . Але я відчував деяку незручність, тому що не дуже добре радити лейблу групи, які не дуже добре знаєш. - То поїдуть в Японію записи якоїсь групи з твоєї подачі? - Не знаю. Процес переговорів дуже довгий. Спочатку лейбл відправляє запит, і проходить мінімум три місяці, поки це стане публічно відомо. Є багато факторів, які можуть обрубати підписання контракту. Це і пункти договору, і банальне незнання мови. Насправді що завгодно! Я порекомендував, а далі від мене нічого не залежить. Єдине, що можу сказати, з’явився інтерес до українського музичного ринку. - Тобі, наприклад, завтра подзвонять із крутого мейджор-лейбла й запропонують кинути Україну, забрати з собою хлопців і їхати працювати за кордон за умови повного облаштування побуту та умов роботи. Погодишся? Якщо нас захочуть зробити активною частиною індустрії, то, звичайно, погоджуся. Не буду ханжою - я мрію про такий розвиток подій. Але знаю і те, що таке трапляється вкрай рідко. Багато груп про це навіть співали, наприклад AC/DC «A Long Way to the Top», Judas Priest «Livin’ After Midnight». Але для цього має пройти багато років, і потрібно докласти чимало зусиль. Кожного разу думаєш: «От, ми так гарно попрацювали, мейджор повинен нас узяти», але реакції ніякої. Насправді ти повинен отак багато разів

попрацювати і обломатися, встати на ноги, і тоді, може, тебе помітять. Ті, хто живуть в Україні й думають: «нам нічого не світить», - неправі, тому що нікому нічого не світить просто так.

Свита короля - У Morton просто шалені фанати. Такої підтримки я ще ніколи не бачив. Як ти думаєш, без інтернету була б така підтримка чи ні? - Кожній епосі свої методи. Зараз епоха інтернету, і всі люди живуть в інтернеті. Я думаю, що ми правильно ним користуємося, для того, щоб розказати про себе. Мова не йде про такі словечка як піар, просто без інтернету ми б нічого не досягли. Якби його взагалі не існувало, навчилися б грамотно користуватися тими способами сповіщення, які б існували. Але ті групи, які в нашу епоху нехтують соціальними медіа, зазвичай нічого не досягають, це вже перевірено. Прості відео на YouTube настільки сприяють збільшенню інтересу, що я зрозумів - це те саме, чим відрізняються ті ж Nightwish . У них завжди цікавий відеоряд, багато інтерактиву, вони показують, як пишуть альбом, як знімають кліп, і слухачі дивляться ці відео. Для них це так само цікаво, як сходити в кіно на гарний фільм. У нас люди не звикли до хороших шоу, як, наприклад, у Judas Priest. Я досі під враженням (ми пили чай майже через тиждень після їх київського концерту - TheDM). Воно тебе підхоплює, здавлює, і ти розумі-

єш, що це набагато краще за 3D фільм. А у нас люди приходять на сейшн, стоять з кислими обличчями, мовляв, «ану здивуй мене!», скрізь в’ялість. Вона передається музикантам на сцені. У нас відсутня рокіндустрія. А звідки їй узятися, якщо все робиться абияк? А YouTube дає можливість слухачеві візуально асоціювати групу з конкретними обличчями, рухами, манерою виконання. Тобто візуальна складова просто необхідна. - У тебе є рецепт, як утримати прихильників? Зібрати їх - завдання теж не з легких, але утримати ще важче. - Я це ще не до кінця усвідомив, хоча про деякі речі вже подумую. Гадаю, потрібно постійно давати щось нове й цікаве, але не занадто часто. Під новий рік ми випустили відеосингл «Foreteller». Навмисне зробили саме відео - це був подарунок, який дійсно хотілося зробити. Народ одразу почав вимагати аудіо. І це було трохи дивно, тому що «ну от вам подарунок, оцініть його». Мені здається, що потрібно не стільки утримувати аудиторію, скільки створювати музику, іноді роздавати, іноді продавати. З наступного альбому ми не будемо світити багато пісень, лише кілька виконаємо на концертах. Але буде і кліп, і концерти, і сингл, і якийсь новий промоарт - те, що буде тримати в напруженні тих людей, які цінують групу. Справжні поціновувачі не забудуть про неї через кілька місяців.


29 Б А Л А Ч К И Н А Max Morton's Amazing Music Workshop (aka Morton Studio) одна из самых уважаемых студий Украины, которая специализируется на записи в жанрах Metal и Rock. Основатель студии - саундпродюсер Max Morton, известный также как лидер группы MORTON.

К У Х Н І

e-mail: max.m.morton@gmail.com тел.: +38 (098) 927 49 22 МЫ РАБОТАЕМ ТОЛЬКО НА РЕЗУЛЬТАТ! НАШИ КЛИЕНТЫ: Morton, Morphine Suffering, Infinite Tales, Крылья, Marvel, Grimfaith, Backchat, Sad Alice Said, Mirrorside, Sol Inside, Synopsis, Ефір, SЮR, Delia, Dimicandum, ZviTrom, Ace N' Heels, Mar'lyn Monroe, Wasted Heroes, Sunrise, Sound Riddle, Трутні, Самі Свої, Joncofy и др.

vk.com/morton_studio

facebook.com/mortonstudio

youtube.com/mortonstudio

myspace.com/mortonstudio


30 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

Костянтин Науменко: Нашим продюсерам складно працювати з рок-групами. Бігати за кожним музикантом «з горщиком» - заняття не з приємних.

Т

ак якось вийшло, що першим з усіх «молодих» українських гуртів я почув Sunrise. Коли у 2010 році до мене потрапив їх другий студійний альбом «Trust Your Soul» (2009), я й не здогадувався, що колись зможу поговорити з фронтменом гурту - Костянтином Науменком. Так, за два роки багато чого змінилося. Найцікавіше, що змінюється і музика, і стиль Sunrise: судячи з останнього синглу «Hope and Pray» (2011), вони пройшли шлях від суміші symphonic і melodic metal до прагматичного power metal. Про все, що було цікавого, TheDM поговорив із тим самим Костянтином Науменком.

У пошуках крові. Свіжої

- Я знаю, що Sunrise залишив барабанщик Сергій Мороз. Яка причина? Ваш виступ на фесті March Metal Cats зірвався через це? - Серж пішов задовго до того, як ми були запрошені на MM Cats. Зрив стався уже через те, що ми намагалися підготувати програму з новим кандидатом, але, на жаль, не склалося. А Серж вирішив залишити Sunrise, щоб мати можливість більше приділяти часу сім’ї та кар’єрному зростанню. Це дуже відповідальне рішення з його боку, і ми поставилися до нього з розумінням. Ще б пак! Музичний біз-

нес стає все жорсткішим з кожним днем. - Як ти вважаєш: бажання будувати кар’єру поза гуртом сильно заважає окремій людині і гурту в цілому? - Якщо займатися музикою серйозно і намагатися досягти високих результатів, то на це необхідно виділяти масу часу, що, як мені здається, не дуже сприяє успішному просуванню по кар’єрній драбині в якійсь великій компанії, бо там потрібно теж грунтовно віддаватися своїй справі. - Що для тебе особисто краще: творчість чи робота в класичному розумінні?


31 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І - Я людина творча і знайшов своє самовираження в музиці. Інша діяльність, окрім як написання пісень і виступів, мені просто не цікава. - Нового барабанщика шукаєте? - Так, ведемо активні пошуки! - Які критерії висуваєте до нього? - Основне - це, звичайно ж, відповідність рівню нашої групи. І ще, як виявилося, вміння грати подвійними бочками у швидких темпах. Десь поруч з цим важливі ще й особисті якості кандидата, людина має бути здатна приживатися в колективі. - Наскільки важко зараз знайти гарного музиканта, готового постійно грати і виступати?

- Дуже непросто. Такі музиканти шукають групи, які заробляють достатньо, щоб прогодуватися. Ну а щоб активно працювати в групі безкоштовно, треба бути просто маніяком! :) - Sunrise може забезпечити такого «маніяка»? Ну хоч щоб на бутерброди вистачало?:) - Хорошим музичним матеріалом - так! А от у грошовому плані - на жаль! Не в нашій країні. А за кордоном хороших груп сотні, тому потрібно дуже-дуже попітніти, щоб гроші заплатили тобі, а не комусь із тієї сотні. Потрібно стати кращим, ніж інші! - Пошук барабанщика зірвав запис альбому? - Ні, не зірвав. Серж встиг записати свої партії. У Львові з нами відіграв сесійний барабанщик. Це Олександр Данилюк (група «Арагон»).

Третій на підході - Повернемося до альбому. Яку він матиме назву і коли вийде? - Назву, на жаль, поки ще не визначено. Щодо його виходу - мріємо щоб це сталося цього року! Є дуже багато різних факторів, тому складно говорити, коли альбом буде готовий. З робочою назвою теж важкувато. В якомусь сенсі назва нашого останнього синглу «Hope And Pray» є і робочою назвою всього альбому. В будь-якому разі, протягом найближчого місяця ми все визначимо. - Скільки треків заплановано, і якою буде загальна тематика? - На ньому буде десять треків і бонус. Тематика - все, що відбувається зараз навколо нас, духовний аспект життя, трохи лірики.


32 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

Львові. Як усе пройшло? - Концерт пройшов добре! Це був не сольник, а цілий фестиваль. Було кілька гуртів зі Львова та Івано-Франківська. Ми вийшли під завісу і, на жаль, не встигли відіграти трьох пісень із запланованої програми. Причому тих, які публіка дуже чекала. Шкода, але я сподіваюся, що наступного разу організація буде на більш високому рівні, і ми зіграємо все, що заплануємо! Ми також встигли представити один ексклюзив: вперше зі сцени прозвучала пісня з альбому, який ще перебуває на стадії підготовки, - «Pray For You». Судячи з реакції, публіці вона сподобалася. Це приємно! Загалом, все пройшло досить позитивно, публіка приймала добре, і я для себе відзначив, що давно не роздавав стільки автографів) Обов’язково хочемо приїхати туди з концертом восени! - Ви вже склали концертний графік на цей рік? - Поки що ні. Все буде ясно після виходу нового альбому. Зараз у нас в графіку виступ у Харкові 10 червня і, можливо, презентація альбому в Києві десь наприкінці літа або на початку осені. - Новий альбом буде відрізнятися від попе- Ага, тобто матеріал вже на стадії postреднього «Trust Your Soul»? production? - Відмінності, думаю, будуть помітні. В пер- Не зовсім. Залишилося дописати вокал і додати останні штрихи. Робота затягнулася шу чергу - це якість виконання. Досвід і робочерез перестановки у складі, нам потрібен та музикантів над собою дають плоди. З точки був час на підготовку концертної програми. зору композиції, пісні вийшли більш насичеСаме тому всі виступи ми перенесли на пізні- ними та різноманітними. Ще ми знову трохи поекспериментували з іншими стилями, і деші терміни. які пісні будуть звучати незвично. Щиро спо- Півтора тижні тому ви дали виступ у

діваюся, що цей альбом буде кроком вперед для нашого гурту.

Ліричний відступ - Ось ще хотів тебе запитати: інколи ти підписуєшся ніком Laars. Звідки він узявся? - Хе-хе) Це давня історія! Коли я і гітарист Віталій Петриченко організовували гурт, я прозвав його «Kirk» на честь Кірка Хеммета, гітариста Metallica, тому що їх пісні він грав на акустичній гітарі. А він у відповідь почав називати мене «Lars» на честь барабанщика Metallica Ларса Ульріха, тому що я грав тоді на барабанах. Так ці ніки і стали звичними. З роками захотілося трохи відійти від очевидності, і ми стали «Laars» і «Kiirk», на фінський манер. - Отже, ти барабанщик! У яких гуртах встиг пограти? - У Sunrise я починав як барабанщик і, в принципі, не планував співати. Тарабанив роки зо два. Паралельно, у 2004 році, мене запросили грати до гурту «Тінь Сонця», і я відпрацював з ними цілий рік. Проте ми ніяк не могли знайти вокаліста в Sunrise, і я вирішив переквал��фікуватися на вокал. Барабани довелося залишити, щоб більш плідно освоювати нову спеціалізацію. - Важко було перекваліфікуватися? - Спочатку так, доводилося багато вправлятися. Я б сказав, що вокал у power metal за навантаженням нічим не поступається барабанам! Щоб витягнути всі високі ноти, доводиться добряче попрацювати фізично, плюс ще й емоційне напруження, коли намагаєшся передати настрій і зміст пісні.


33

Новий вектор? - «Heart Of Steel Records», лейбл, на якому ви видали попередній альбом, ще не пропонував підписатися з новим матеріалом? - Ці хлопці завжди «за», але я не бачу сенсу продовжувати нашу співпрацю. Ситуація з лейблами зараз абсолютно незрозуміла, як і в музичному бізнесі в цілому. Зараз мало хто з лейблів, що займаються metal-музикою, можуть запропонувати вигідні умови. Вони просто намагаються якось вижити. Я не бачу сенсу видаватися на невеликих Indie-лейблах, бо у них просто недостатньо коштів, щоб належним чином розкрутити альбом. І це зрозуміло: продажі CD-носіїв катастрофічно впали. - Чи не варто спробувати продати новий альбом через онлайн-сервіси, такі як Amazon? - Цим варіантом не варто нехтувати, але платити за альбоми чи окремі треки погодяться тільки свідомі прихильники, які бажають допомогти гурту та цінують виконану роботу. Інші ж просто скачають безкоштовно з файлообмінників. Так що не думаю, що це вихід. - Але ж, за великим рахунком, саме завдяки файлообмінникам формується популярність того чи іншого гурту в нашій країні: нехай навіть і незаконно, але люди слухають, обговорюють, діляться піснями... - Так, у цьому позитивна сторона інтернету. Ми не скупилися роздавати безкоштовно перші два альбоми і сингли. Дуже добре, коли музика знаходить свого слухача, незалежно від мережі дистриб’юторів лейблу. Інтернет дає хорошу можливість розрекламувати свою творчість! Але, на жаль, в результаті неможливо навіть

Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

окупити витрати на запис альбому. Ми всі працюємо у величезний мінус. - Чому наші продюсери не хочуть вкладати гроші в такі гурти як Sunrise, адже у них маса шанувальників?! - По-перше, нашим продюсерам складно працювати з рок-гуртами. Простіше взяти і зліпити «зірку» з покірного попсовичка, робити з ним, що хотіти, і рубати бабло. Рок-гурт - це вже

цілий колектив з різними людьми, відповідно, й з різними характерами. Бігати за кожним музикантом «з горщиком» - заняття не з приємних. Продюсер дуже ризикує, тому що ті, розкрутившись, можуть його просто кинути після будьякого непорозуміння. Ось чому у нас навіть і не думають займатися metal-гуртами. По-друге, часто гурт - це творча одиниця, яка пише і грає пісні так, як їй подобається, а не так, як вимагає


34 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

якийсь дядько. Коли продюсер занадто конкретно намагається змінити звучання гурту, догоджаючи моді або своїм міркуванням, і це кардинально розходиться з твоїм баченням, втрачається інтерес працювати з ним далі. Хоча, думаю, якби у нас були продюсери, які люблять і захоплюються metal-музикою, ситуація була б інша. - У Sunrise є продюсер? - Думаю, нам не потрібен продюсер як такий. У нас є бачення власної творчості. Ми самі пишемо пісні, тексти, і якби була хороша фінансова база, могли б реалізуватися повною мірою. Якщо простежити розвиток світових рок-легенд (наприклад Metallica, Iron

грати. Metal-музика сама по собі стимулює взятися за гітару або барабанні палички і зіграти щось подібне. Інструменти стали доступнішими, способи запису музики теж стали простішими, тому й гуртів з кожним днем ​​стає все більше й більше. - Як досвідчений музикант, що б ти їм побажав? Епілог - Я б побажав їм визначитися, чого вони хо- Як ти ставишся до того, що зараз гурти з’являються наче гриби після дощу? Це резуль- чуть від життя. І якщо вони все-таки визначилитат того, що купити гітару стало простіше, ся, що хочуть робити музику, причому таку, яка знайде відгук у серцях людей, то бажаю їм почи всі марять славою і sex, drugs, rock’n roll? - І те, й інше. Хлопці хочуть добитися слави. путного вітру, стійкості й терпіння! Бо шлях наш Хтось, звичайно, і просто для себе любить по- тернистий і усіяний розчаруваннями. Keep on rockin’!

Maiden), то істотну роль в їхньому успіхові зіграли талановиті менеджери. Дійсно, коли у групи є людина, яка займається організаційними справами, все йде набагато легше. І звичайно ж, це може зіграти ключову роль. Ми поки що такої людини не знайшли і робимо все самі, як можемо.


35 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

А отак, власне, починався Sunrise. Ці фото раніше ніде не публікувалися. Дякуємо Костянтину Науменку за можливіть глянути в минуле. Зліва направо: Серж Мороз - барабани, Володимир Овчаров - гітара, Віталій Петриченко - гітара, Кирило Шаповаленко - бас, Костянтин Laars Науменко - вокал.


36 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І


37 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І


38 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

Розмова у прямому ЕФІRі


39

Е

ФІR - це щось проникливе, світосяйне з натяком на п’ятий елемент. Це і дитячі мрії, і бажання видертися на дах будинку з пошарпаним британським прапором і махати ним так, щоб тебе бачили не лише сусіди, а й екіпаж міжнародної космічної станції. Музика, яка вводить у транс і змушує зрозуміти значення слова «сугестія» на власній шкурі. TheDM спробував порівняти власні відчуття з поясненнями фронтвумен колективу Наташі Андрійченко відразу ж після презентації синглу «Еммамсумсам». - Як пройшла презентація синглу? Були якісь сюрпризи для глядачів-слухачів? - Відіграли мелодійно, драйвово, атмосферно. На презентацію прийшло багато наших прихильників. Окрім того, що дарували всім присутнім свої диски, презентували також і нові пісні, а виступ гурту супроводжувався сюрреалістичним рухомим відео. Наша програма достатньо, я думаю, довготривала, нам під силу відіграти годинку-дві. Граємо авторську музику, але іноді з’являється несамовите бажання виконати улюблені композиції кумирів. Тому на наших концертах вже не викликає подив виконання кавера на Devin Townsend.

Ab ovo - ЕФІR почався у місті Ірпнінь. Мої друзі - Василь Притюпа, Денис Корольов та Олексій Нєкрасов - запропонували завітати на джем, який влаштували на репетиційній базі наші спільні знайомі. Я скромно спостерігала, як гітаристи та барабанщик шуміли на своїх інструментах, чекала гідного, відповідного моменту, аби долучитись до процесу. З того часу ми вже не розлучалися. Влаштовували перші справжні репетиції, почали разом писати музику. В нас переважає колективна творчість, адже лише в ЕФІRі кожен разом із іншими учасниками може зробити багато чого натхненного. Хоча гарні ідеї виникають не у всіх й не одразу. Нас часто порівнюють з голландцями The Gathering, і ми абсолютно не соромимось такого порівняння, хоча орієнтуємося лише на самих себе.

Емм... Ам... Сум. Шо? - Слово придумала я. Назва з’явилась враз, припадком) Є своя історія та розвиток цього магічного слова. Думаю, що секрети не-

Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І


40 Б А Л А Ч К И Н А К У Х Н І

хай залишаються секретами. Еммамсумсам - частина потойбічної мантри, її потаємний склад, зв’язок між нами всіма, Всесвітом,чимось нетутешнім. - У гурті відбулися доволі серйозні зміни, оновився склад. Зараз ЕФІR - це якась окрема хвиля чи цілий простір у творчому плані? - Хоча і відбулися зміни у складі, та це не було вибуховою хвилею, яка обірвала всі наші плани. Ми не заблукали, просто простір великий, ми в ньому не так довго. Поява нових музикантів в гурті стала прогресивним поштовхом до переосмислення та вдосконалення музичного матеріалу. Думаю, що далі буде ще цікавіше та ризикованіше. У гурті нас п’ятеро, і це, звичайно, не просто так, це надзвичайно символічно, адже назва колективу теж пов’язана з п’ятою стихією, енергетичною складовою якої є самовираження. Василь Притюпа грає в на восьмиструнній гітарі, він у нас головний з мелодій. Стас Дячук - басова основа аранжування, а взагалі може заграти на будь-якому інструменті, що потрапляє до його рук. Ростислав Ягодка - ударні, потужність та енергія, фактурність нашої музики, Олексій Шеченко - електрогітара, гармонізує та довершує всі наші композиції, пише нові.

Ad astra - Що буде далі: є вже конкретні плани? - Плани космічні) Насправді ми не проектуємо чогось грандіозного, адже воно руйнується іноді з примхи творців. Усе реалістично, ми не занадто розмірковуємо над майбутнім. Чесні та конкретні наші дії - це запис нового

повноцінного концептуального альбому, що розпочнеться вже влітку цього року, а також фестивальне життя. - Розкажи детальніше про альбом: навколо якої теми він буде обертатися? - До альбому ввійдуть англомовні пісні та короткометражний фільм від наших друзів. У музиці яскраво простежуватиметься мікс progressive metal та психоделічного року. - А як щодо фестивалів? - Усі дати стануть відомі у червні-липні, проте дуже хотіли б виступити на фестивалях «кРок у майбутнє», Fort.Missia , «Руйнація», Stare Misto, «Тарас Бульба». Усі запрошення приймаються) - У вас уже є 4 сингли, які ви записали з 2008 до 2010 року. Не хочете записати їх в одну збірку? - Так, думаю станеться ще одне народження цих синглів. Бажання випустити їх одним диском є, але це станеться лише за умови метаморфозних явищ. Перетворення допоможуть звучати композиціям краще. Простіше кажучи, ми їх перепишемо та змінимо аранжування. - Часом, не плануєте знімати кліп? - Хочемо, але не плануємо. Якщо нам запропонують зняти небанальний кліп - думаю, не відмовимося. Дуже хотілося б побачити відео на пісню «Серце», а для телеротації - «Погляд» і «Memoria».



The Daily Metal. Епізод I: Нова ера