Page 1


Intro

Intro

Як завжди, перше, що ви прочитаєте, -- це колонка редактора. І як завжди, проглядаючи макет номера, мені здається, що треба вам сказати ще дуже багато. Чому «In Rock»? Так склалося, що цей уже засмальцьований бренд у світі рок-музики нам вдалося втілити у життя -- ми підслуховували, занотовували та вчилися робити певні висновки. Деякі з них ви прочитаєте у номері, а деякі назавжди залишаться при нас. По-друге, я хотів би вам представити наших трьох нових авторів. Хель стала відкриттям для усіх нас, Таня Матяш ще раз підтвердила свій клас журналіста, а Таня Дудник дала себе вмовити і видала чудовий текст про піратів. Вони трудилися як бджілки, за що їм ваш лайк і добре слово. По-третє, на підході наш сайт. Це не буде мега-портал. Навпаки -- тихе місце, де ви зможете поспілкуватися з нами. Тож перевіряйте час від часу адресу dailymetal.com.ua.

Tracklist News. Анетт Ользон залишила nightwish ................3 Inter alia - Viter ................5 піратські справи ................11 Найкращі релізи серпня-вересня ................14 Inter alia - edguy ................17 контрольна робота - Dimicandum ................23 Persona grata - Макс Таврічєскій ................25 inter alia - morphine suffering ................30 live - conquest i shadow host ................36

BRGRDS, Jim Daniels

Редакційна група Тексти - Jim Daniels, Хель Данова, ТЕТЯНА Матяш, ТЕТЯНА Дудник, ЯРОСЛАВ ІНГУЛЬСЬКИЙ Літературний редактор - Таня Дудник Відповідальний редактор - Roney Верстка - Jim daniels Дизайн - Jaffa Heltyrj Головний редактор - Jim Daniels

2

Disclaimer: Daily Metal не має жодних прав на фотоматеріали, використані для оформлення журналу; вони використані з некомерційною метою, тому редакційна група не несе жодної матераільної відповідальності. Усі права на тексти журналу належать виключно Daily Metal та окремим авторам. Публікація матеріалів можлива лише за згоди DM та за наявності активного гіперпосилання на першоджерело. З питань звертайтеся через e-mail: metaldaily@gmail.com


NewS

П

ерший день нового місяця жовтня зумів розхитати підлогу під ногами фанатів Nightwish. На своїй сторінці у Facebook гурт несподівано вийшов із заявою, що пятирічний союз фінських симфонічних хлопців і їх несподіваної знахідки зі Швеції Анетт Ользон розсипався. Власне, звістка не просто ввела у стан заціпеніння, а й викликала кілька насущних питань. Одне з них -- чи довго протягне Nightwish із новою гостьовою вокалісткою Флоор Янсен, яка раніше засвітилася у голландському гурті After Forever. DM спробує розплутати вузол, який нібито і розв'язали колишні партнери з Nightwish.

Bye Bye Beautiful Анетт Ользон залишила Nightwish Текст - JIM DANIELS, ЯРОСЛАВ ІНГУЛЬСЬКИЙ

3

Вечір понеділка, першого жовтня 2012 року, у більшості світових і локальних музичних ЗМІ нагадував Новий Орлеан після урагану Катріна: одна з найуспішніших симфонічних power-команд розпрощалася зі своєю вокалісткою. «Сьогодні закінчилася ще одна сторінка в історії Nightwish. Гурт і Анетт Ользон вирішили попрощатися», -- було сказано в заяві фінського гурту поміж тонни словесних реверансів. Зміна учасника тягне за собою ряд проблем і незручностей, тим більше, що Nightwish зараз дають спільний з Kamelot тур у США. Проте у тому ж таки пресрелізі йшлося, що Анетт готова замінити колишня вокалістка голландського колективу After Forever Флоор Янсен. Шведка Анетт Ользон прийшла до Nightwish у 2007 році, після того, як 2005 року гурт звільнив оригінальну учасницю колективу Тар’ю Турунен. Анетт стала не те щоб знахідкою. Будьмо відвертими, після справжнього оперного сопрано Тар’ї чути невпевнений голосок нової вокалістки... За рівнем стресу це було схоже на дряпання нігтями по склі. Тим не менше, разом із Анетт Ользон Nightwish записали два повноформатники -- «Dark


NewS Passion Play» (2007) та минулорічний «Imaginaerum». Цікаво, що вперше в історії гурту основна версія альбому доповнювалася ще й інструментальною. І от після п'яти спільних років, протягом яких гурт встиг заїхати і відіграти сольник в Україні, у прощальному прес-релізі говориться про те, що «останнім часом стало зрозуміло, що напрямок та потреби гурту стали заручниками конфлікту. Це, у свою чергу, призвело до розколу, який ми не можемо залікувати». Про який саме конфлікт ідеться -- невідомо. Як довго росла тріщина між музикантами -- теж. Гурт не дав більше ніякої фактичної інформації. Лейбл гурту Nuclear Blast теж промовчав: голова відділу промоушену Маркус Восгін не відповів на лист DM. Єдиною подією, яка плаває на поверхні і може мати хоч якесь відношення до згаданих вище подій, є те, що Анетт не змогла вийти на сцену в Денвері 28 вересня. У ніч з 27 числа Анетт раптово стало погано й усю ніч та наступний день перед виступом вона змушена була провести в лікарні, де їй провели комплексне обстеження. Водночас на вечір був запланований черговий концерт туру. Шоу почалося виступом американського power-prog гурту Kamelot. Так би цей вечір і закінчився, якби беквокалістки американців Еліза Рід та Аліcа Уайт-Грюз не допомогли Nightwish. Дівчата буквально з листочками в руках виконували пісню за піснею, за що їм можна поставити як мінінімум по бюстику. Коли Анетт дізналася про підміну, гніву її не було краю. «Мене ніхто не запитав, чи згодна я, щоб вчора Еліза та Аліcа виконували пісні замість мене», -- тупала ніжкою шведка у своєму блозі. «Мені дуже шкода всіх, хто прийшов подивитися на весь гурт, але отримав зовсім інше. Проте я була дуже хворою, і рішення приймала не я», -- кивнула вокалістка у бік своїх колег з Nightwish. Якщо проаналізувати цю сиатуцію, то навряд чи можна припустити, що хвороба та образа підштовхнула Анетт Ользон до рішення покинути гурт. Подібні питання не

приймаються за день чи два. Про це також свідчитьповідомлення про вже готову заміну вокалістки. А якщо поглянути на хворобу Анетт не як на причину, а як наслідок? Як би почувалися ви особисто, якщо маестро Холопайнен вказав би вам на двері? Попереду ще десяток шоу, а ви знаєте, що з кожною піснею все ближче до порогу. Як результат -нервове виснаження і нездужання. Цілком можливо. У кожної із сторін свої погляди та цінності і в їх прагненнях були різні напрямки. Обмірковуючи все що трапилось за ці дні поступово розумієш, що приймати рішення довелося швидко, але воно було оптимальним в тій ситуації, що склалася. Немає сенсу вигадувати, якісь версії чому і через що так сталося, однозначно, що свої ролі зіграли виступ в Денвері, стан здоров’я Анетт та вимоги гурту, які швидше за все не збігалися з планами та поглядами людини, для якої життя - це не тільки сцена. Нам залишається тільки сподіватися, що між гуртом та Анетт все закінчилось дійсно добре і нікого в цій ситуації винним не можна робити. У кожного з них свої цілі. На жаль вони не співпали. Згодом ми можливо дізнаємось більше подробиць і зрозуміємо хоча би частину того, що трапилось. Тим часом нова, уже третя ера, Nightwish почалася. Найголовніше, як довго вона триватиме?

4


Західний VITER

5


Фото надані гуртом VITER

Inter alia - VITER

З

а два з гаком роки вони встигли випустити один повноформатний альбом, два EP, дев’ять синглів та кліп, виступити на масштабних українських фестивалях Global East, Carpathian Alliance та Підкамінь. Їх називають дійсно гідними представниками важкого музичного майданчику України. Хель Данова поспілкувалася із вокалістом та засновником гурту VITER – Юліаном Мициком

У 2009 році особисто я брав участь у чотирьох чи п’ятьох колективах -- грав на гітарі чи був вокалістом. Але так чи інакше усі вони були відомі лише в андеграунді, а стилістичні рамки були досить вузькими. Одного дня я зрозумів, що така творчість перетворилась на рутину і занадто мене обмежує, давить на мене, як прес. У той час я все частіше мріяв про гурт, у якому міг би співати чистим голосом, а стиль музики не залежав би від консервативних рамок, і я міг би дозволити собі будь-що в творчому плані. Врештірешт, я облишив усі проекти, де був задіяний, і розпочав пошуки музикантів для нового колективу. Так у 2010 році з’явився VITER. Якщо говорити про теперішній склад, а я вважаю його першим основним, то ми йшли до нього близько року.

- Юліане, ви є засновником гурту VITER. Розкажіть, з ким грали раніше, як прийшли до ідеї створення цього гурту та як шукали музикантів? - Учасники гурту грали в багатьох колективах, але майже всі вони залишилися в минулому, тому ми не афішуємо назв. Ми дивимося тільки вперед!

6


Inter alia - VITER

7

Святослав, Богдан, Володимир прийшли майже одразу після запису міні-альбому «Джерело». Олександр приєднався через декілька місяців, а останнім до нас долучився Сергій – трохи менше ніж через рік після заснування VITER. У такому складі ми записали дебютний повноформатний диск. Львів – порівняно невелике місто, і знайти музикантів, які поглядали б у одному напрямку, непросто. Проте у VITER зібрались однодумці, яких єднає не стільки стиль музики, скільки життєві цінності й підходи до творчості. Враховуючи те, що у VITER одразу прийшли музиканти із серйозним музичним досвідом, ми, не гаючи часу, сконцентруватись на створенні нових пісень. Одразу почали експериментувати, поєднуючи метал, рок, етно, електроніку та ще купу всілякої всячини. Зрештою ми прийшли до теперішнього стилю гурту – Folk’n’Dustrial! Так вийшло, що тоді я саме захопився виготовленням різноманітних інструментів із отруйної рослини -- борщівника, у тому числі трьохметрових дудок, що нагадують трембіти. Вже на перших фото гурту ми їх вдало використали і продовжуємо застосовувати й сьогодні. - Що саме ви вкладаєте в поняття нової назви жанру вашої музики -Folk’n’Dustrial? - Це перше інтерв’ю, на якому нам поставили таке питання, хоча цікавить воно, безперечно, мільйони))). Folk’n’Dustrial – це не є фолк змішаний із індастріалом, як багато хто думає. Це швидше щось на кшталт Rock’n’Roll, де основним є не конкретні музичні елементи, а загальна атмосфера, дух. Я думаю, що найкраще відображає наш оригінальний стиль пісня «Viter», у якій вимальовується пекло американських прерій, крізь яке проходить чумацький шлях.


Inter alia - VITER Звичайно, у нашій музиці відчутні впливи industrial, folk, electro rock, goth, nu-metal та ще чорт зна чого. Насправді ми особливо не паримось з приводу назви стилю, просто коли нам прийшла до голови назва Folk’n’Dustrial, то всі одразу сказали, що саме це ми і граємо. - Гурт створено лише два роки тому. Через рік ви вже виступали на фестивалі Global East, встигли записати декілька синглів, альбом, випустити кліп, маєте якісні промо-матеріали. В чому секрет вашого стрімкого зльоту, успіху? - Нам самим досить важко судити, наскільки цей зліт є стрімким і чи він взагалі є, оскільки ми дивимося на речі зсередини і не можемо судити за слухачів. Робота над гуртом накриває нас із головою. На всілякі обговорення інколи тратимо більше часу ніж на саму музику. У колективі па-

нує демократичний устрій, намагаємося сприймати думки один одного серйозно . Це, звичайно, жарт, але насправді час «притирки» був досить тривалим і не без певних конфліктів. На щастя, зараз ситуація у гурті є стабільною, і ми цілковито віддані створенню музики. Усі ми дуже серйозно ставимося до того, що робимо у VITER, і вимагаємо такого самого від людей, які з нами співпрацюють. Основне правило – не зупинятись і весь час удосконалюватись, незважаючи на повну жопу в музичній індустрії ))) - У чому для вас полягає «жопа в музичній індустрії»? - Думаю, усі музиканти і так чудово знають, у чому полягає цей феномен. Колапс музичної індустрії – це далеко не новина. Цифра потроху вбиває мистецтво. А ви, слухачі, тягніть і далі безкоштовні mp3 і не ходіть

8


Inter alia - VITER

це ще й музей, то нам би було, м’яко кажучи, несолодко, якби ми там все спалили... Але нам вдалось цього не зробити. Було досить кумедно, коли акторка, що зіграла мачухуНКВД-стку (Тетяна Ткаченко) мусила плюнути на скло, за яким знаходився оператор, ніби в обличчя дівчині. Треба було бачити нещасного із камерою, який із огидою ухилявся від краплин води. Але наймістичніше відбувалося під час зйомок кадру, де дівчина душить стрічкою свою мачуху. Цей момент ми знімали на великому балконі палацу Сапег, була чудова сонячна днина, на небі ні хмаринки -- це добре видно на кадрах, де мачуха п’є чай. І саме у ті хвилини, коли ми мали знімати момент удушення, раптом небо захмарилось, стало сизим, піднявся сильний вітер, який зривав листя із дерев і розвіював волосся мачухи – це все також чудово видно на відео. І щойно кадр вбивства був відзнятий, одразу почалась злива із блискавками, а ми мусили полишити балкон, щоб врятувати апаратуру. В той самий момент світло у всьому палаці зникло, і ми вже не змогли продовжити зйомки того дня. У всіх було глибоке відчуття, що то все якийсь знак.

на концерти -- зараз повно музикантів, які готові заплатити ВАМ, щоб ви їх слухали! - Розкажіть трохи про зйомки кліпу «For the Fire». Чи були якісь проблеми, чи навпаки, цікаві моменти? - Із самого початку, коли писався сценарій кліпу, ми не думали, що воно все виллється у такий складний проект, яким стали зйомки кліпу. І хоча труднощів було немало, самі зйомки нам запам’ятались лише з позитивного боку, й ми отримали чимало задоволення від процесу. - Скільки часу проходили зйомки? - Зйомки тривали трохи більше п’яти днів, приблизно по одному дню на локацію. Нам пощастило отримати дозвіл знімати у львівському трамвайному депо, що було побудовано ще у ХІХ столітті і є зразком індустріальної архітектури. Також ми проводили зйомки у чудовому палаці Сапег, 1867 року будівництва, ботанічному саду та в інших куточках Львова. Кумедних та цікавих моментів було дуже багато. Наприклад, ми хвилювалися, що спалимо старовинне трамвайне депо стовпами із вогню, оскільки вони діставали аж до самих верхніх дерев’яних перекриттів стелі. Враховуючи, що

9


Inter alia - VITER - VITER працював із лейблом «Casus Belli Musica». Що можете про нього сказати? Чому вибрали саме російський? - Задовго до VITER я особисто знав Дмитра Левашова (власника лейбла -- DM) як порядну і відповідальну людину, тому, коли ми записали перший міні-альбом, то я одразу звернувся до нього із пропозицією видання. Ми задоволені тим, що робив “Casus Belli Musica” для гурту в плані промоції у ЗМІ та інтернеті. Думаю, що це був хороший старт для нас. - Нещодавно ви запустили свою Street Team – команду людей, які цінують вашу музику, допомагають гурту та отримують натомість усілякі бонуси. Як все проходить? Чи багато людей реєструється? - Ми відчуваємо, як інтерес слухачів до гурту зростає і водночас з’являються люди, готові допомагати нам у поширенні музики VITER у світі. Зараз ця команда ще не є особливо великою, але я впевнений, що все ще попереду. Ми вже підготували декілька приємних сюрпризів для членів нашої команди і маємо надію, що вони їм сподобаються. А для тих, хто хоче долучитися до нашої Street Team, ми завжди відкриті й запрошуємо до команди! Для цього просто треба подати заявку на сайті www.viter.org.ua - В інтерв’ю для Battle Helm ви сказали, що плануєте тур на підтримку свого нового альбому Springtime. Чи вже відомо, які міста будете відвідувати? Збираєтеся за кордон? - Наразі ведемо перемовини із декількома організаторами. Найближчий концерт відбудеться у Рівному 13 жовтня, всі інші дати будуть публікуватися на нашому сайті та у соцмережах. А слухачам ми хотіли б сказати – вимагайте в організаторів концертів VITER у вашому місті – ми з радістю до вас завітаємо! - І останнє, персональне запитання. Юліане, що для вас означає гурт VITER? Які стосунки всередині гурту? - Для мене особисто VITER – це те, як я бачу навколишній світ, часом єдина віддушина і величезна частина мого життя. Звичайно, для кожного з учасників гурт є чимось своїм, у кожного особисті прагнення, але усі ми дивимося в одному напрямку, що нас і поєднує. Ми маємо чудові стосунки і є справжньою командою, незважаючи на досить непрості характери в кожного. Мені подобається грати у колективі, де кожен має особисту думку і вміє її відстояти. Як на мене, це одна зі складових успіху.

10


Піратські справи

М

Текст - ТЕТЯНА ДУДНИК

оцінено у $82,8 млн. Для порівняння -- набагато менший та проблемніший ринок Таїланду отримав прибуток у $68,9 млн. І все завдяки високому рівню піратства та перепонам при виході на ринок. Проте, незважаючи на загальну ситуацію, уряд країни визнав проблему та намагається покращити бізнес-клімат, що створює враження поступового зрушення з мертвого місця. Від Росії, у зв’язку зі вступом до Всесвітньої торгівельної організації, вимагають вдатися до негайних заходів проти відомих піратських сайтів, зокрема ВКонтакте, який залишається найвідвідуванішим сайтом у РФ, а на його серверах лежать терабайти незаконного контенту . От і пропонують нашим сусідам увести відповідальність згідно з міжнародними стандартами, щоб «неповадно было». Ненька ж Україна отримала характеристику «епіцентру

іжнародна рада з боротьби з піратством при конгресі США опублікувала такий собі щорічний watch list, що стосується країн, які мають проблеми із захистом авторських прав. Список нараховує п’ять країн: Китай, Росія, Італія, Швейцарія та Україна. Впізнаєте «брата Колю»? Кажуть, що недостатньо воюємо ми із всесвітнім злом та завдаємо тяжкого удару американським авторам та економіці в цілому. Мовляв, навіщо ж Америці спонсорувати контент, який інші тирять, та ще й змагатися з усім світом. Ну, Швейцарія, та й Італія випадково потрапили до списку -- всього-то й мають, що підтримати власних авторів законодавчо, щоб мали вони на що спиратися у захисті своїх прав. А от решта... У Китаї в 2011 році увесь ринок музичної продукції було

11


Піратські справи

піратської діяльності» посередництвом торент-трекерів та хостингових сайтів та горде звання матері одного з найбільших піратських ресурсів світу -- ex.ua. Та й прогнози не тішать: здається американцям, що дедалі гірше в нашій країні не лише з громадянськими правами та свободами, а й із захистом інтелектуальної власності. Можемо пишатися... Ті невеликі зусилля індустрії, що мали місце, зазнали краху. «Зупинення роботи ex.ua було тимчасовим, оскільки український уряд швидко поновив його діяльність під тиском громадських протестів», -- йдеться у звіті. Тож порадили нам оновити законодавство, щоб власники авторських прав принаймні мали можливість визначати, як ці права використовувати, наскільки це можливо у нинішньому цифровому оточенні. Іноді ситуації бувають більш ніж абсурдними. «Минуло-

го року від дня видання нашого альбому і продажу перших копій не минуло й кількох днів, як хтось уже зробив ріп і виклав його в інтернеті. Нам довелося дзвонити адміністрації файлообмінників і торентів, щоб його звідти прибрали. Ми розуміли, що альбом рано чи пізно просочиться в інтернет, але шокувало те, що це відбулося настільки швидко», -прокоментувала американський звіт в українських реаліях адміністратор гурту Morton Даша Моісеєва. «Наскільки б мало шансів побороти піратство не існувало, кожен має перш за все поважати себе -- намагатися стати кращим, діяльнішим, свідомішим, культурнішим, цивілізованішим. Спробувати, як то воно -- купити ліцензійний софт чи диск. Зрозуміти, що є сором перед самим собою. Ну а музиканти вже як можуть допоможуть. Ми, наприклад, саме з цією метою випустили digipack за символічну

12


Піратські справи

13

суму. Боротися з піратством потрібно не заборонами, а поясненням суті явища», -впевнено додає Макс Мортон. Як тут не погодитися? Зверніть увагу на мотив відновлення роботи ex.ua в цитаті американців -- «під тиском громадських протестів». Пам’ятаєте, яка піднялася хвиля, коли закрили ресурс? Здавалося, у країни забрали головне джерело життєвої сили. Навіть смерть Богдана Ступки так не обговорювали. То, можливо, питання лежить не стільки в бізнесовій площині чи сфері захисту авторських прав, скільки в площині моральних цінностей? Виходить, чорт забирай, пірати -- це не ті, хто створює сайти, а ті, хто поповнює їх контент, тобто ми самі? Давайте прикладемо руку до серця: коли ми бачимо суму в 50-60 гривень за альбом в онлайн-магазині, ми частіше клікаємо на кнопку «Додати до кошика» чи відкриваємо нову вкладку браузера і шукаємо нескінченне джерело халяви? До сліз довів мене якось один знайомий, коли запитав: «А хіба музику в інтернет-магазинах продають?» Директор інді-лейблу Metal Scrap Records Анатолій Кондюк погоджується, що втрати індустрії від піратства йдуть вже не на мільйони, а на мільярди. Щоправда, його позиція може здивувати більшість читачів: «Це безкоштовна реклама нашої продукції. Дуже добре, якщо людина має де послухати музику, перед тим, як купувати у нас диск». Менеджер переконаний, що справжні естети купують тільки оригінальну продукцію. Моральний бік явища піратства та падкості наших людей на дармове пан Кондюк пояснює так: «Корінь зла» -- у «білому домі». Коли у людей з’являться гроші на те, щоб не відмовляти собі у найнеобхіднішому, як це є у цивілізованих країнах, вони не будуть ні піратку купувати, ні качати».


Найкращі релізи серпня-вересня Ex Deo - «Caligvla» На те він і сайд-проект, щоб займатися ним у вільний від основної діяльності час. У 2008 році музиканти канадського гурту Kataklysm створили проект Ex Deo з метою нести у маси римську (!) культуру. Наступного року вийшов перший альбом проекту, який називався «Romulus» Другий альбом Ex Deo «Caligvla» -- це яскравий приклад того, що майстерність завжди з тобою. Яскравий symphonic death, звучання якого закручене навколо фанфар. Так і встають перед очима картини в'їзду в Рим одного з найбільш кривавих імператорів. Альбом сміливо можна назвати концептуальним як з музичного погляду, так і завдяки текстам -- у всіх піснях повторюється тема із першої композиції “I, Caligvla”, а лірика описує вибрані епізоди життя імператора. Дуже смачно.

Lacrimosa - «Revolution» Наче вже усе можливе від Lacrimosa ми давним-давно почули, але ОМГ! Німці, чи більше швейцарці, зуміли здивувати: альбом «Revolution» хоч і витриманий у gothic metal, але майже в кожній пісні, особливо у «відкривачці» «Irgendein Arsch Ist Immer Unterwegs» чути вплив Neue Deutsche Haerte -- кожна пісня могла б стати ідеальним фоном для дискотеки. Вкрай несподіваний поворот, враховуючи їх колишню репутацію тру-готів із деяким заносом у darkwave. Індустріальний наліт у «Verloren» теж начебто не вписується в уже задані стилістичні рамки. Якщо взяти кожну окрему пісню, то стилістично вона частково або повністю відрізняється від попередньої. Коротше кажучи, альбом недарма називається «Revolution» -- насамперед це революція музичних смаків самого Тіло Вольфа.

14


Найкращі релізи серпня-вересня Tarja Turunen - "Act I (Live)” Після того, як Тар’я Турунен залишила Nightwish (чи то пак, її звідти вигнали, хто вже розбере), вона, напевно зрозуміла, що популярність навряд чи залежить від мелодій маестро Холопайнена. Випустивши від 2006 року три повноформатники, фінська вокалістка вирішила підсумувати цей період сольної творчості живим альбомом. «Act I (Live)» -- власне березневий концерт в Teatro El Círculo аргентинського Росаріо -- вийшов у форматі CD, DVD та на Blu-ray. Тарья ще раз довела свою неперевершеність у живому виконанні. «Act I» просто дихає ніжністю, яку випромінює Тар’я. Аудіоверсія «Act I (Live)» складається із двох частин. До концерту увійшли як пісні з останнього альбому «What Lies Beneath» (2010), так і перевірена класика Nightwish.

Grave Digger - «Clash Of The Gods» Це вже шістнадцятий студійний альбом німецького гурту. Grave Digger -- страшні любителі історії та міфологічних віянь. Після альбому 2010 року «The Clans Will Rise Again», де трохи розворушили фанів байками про славетне минуле Шотландії, гурт цього разу звернувся до античності. «Clash Of The Gods» більш ніж цілком спирається на давньогрецьку міфологію, що само по собі вже цікаво. Усі ці сирени, медузи, циклопи та інша потойбічна нечисть так і вилазить у кожній пісні. Додайте фірмовий вокал Кріса Болтендаля, зловіщі мотиви та неймовірну атмосферу, яку вміють створювати Grave Digger . Ну не альбом, а просто пісня.

15


Найкращі релізи серпня-вересня / Контрольна робота Steve Harris - «British Lion» Коли 18 липня було анонсовано вихід першого сольника «British Lion» засновника Iron Maiden Стіва Харріса, світ завмер у нетерпінні. Всі очікували вибуху, особливо зважаючи на висловлювання Харріса, що нібито такої музики, як на «British Lion», ніхто ніде не чув. Таки справді, пісні з цього сольника цілковито відрізняються від того, що виконує Iron Maiden. Тут намічається щось схоже на ніжність, яку ми ніколи б не почули від «залізної молодиці». Проте залишається кілька питань, на які хотілося б отримати відповідь. Найважливіше з них -- для кого писався альбом? Для фанів Iron Maiden? Боюся, що вони не зрозуміють. І хто в біса такий Річард Тейлор (lead vocals)?

VITER - «Springtime»

Щ

о б ви подумали, якби почули українські народні пісні «Ніч яка місячна» та «Марічка» англійською мовою у металаранжуванні? Звідки таке взагалі може взятися? Відповідь елементарна: це просто VITER Ці львівські хлопці з’явилися лише два роки тому, а вже встигли наробити купу справ, серед яких хочеться особливо відмітити повноформатний альбом «Springtime». Будучи страшенним естетом, я просто не можу не висловити своє захоплення оформленням обкладинки, а також digipak зі справжньою лялькою-мотанкою (на жаль, тираж саме цього випуску становить лише 100 копій). VITER грають у власному унікальному стилі під назвою Folk’n’Dustrial, використовуючи різноманітні народні інструменти: від традиційних сопілок та домбр до трембіт із борщівника, які виготовляє засновник та фронтмен гурту – Юліан Мицик. Якщо ж казати про найголовніше – саму музику – то, в першу чергу, вона є такою, що запам’ятовується та серйозно записується на корі мозку. Можливо тому, що це всетаки мелодії нашого народу, ще й з потужним металічним звучанням, але пісні «качають» настільки, що не дивуйтеся, якщо потім будете тиждень наспівувати їх. Особливо хочеться відмітити пісню «For the Fire» (на яку, до речі, було буквально нещодавно випущено кліп) із напрочуд витонченою напівготичною-напівгуцульською мелодією. Врешті-решт, я не знаю, яким вітром занесло цей гурт, але це просто знахідка для української metal-сцени. А враховуючи, що їхні пісні виконуються англійською мовою, не здивуюся, що дуже скоро у світі нарешті почують важкі українські народні мотиви.

16


Inter alia - EDGUY

Фелікс Бонке: EDGUY зумів віднайти свій унікальний стиль і зараз його важко зрівнювати з іншими командами

П

достатньо вільного часу між шоу, та, як на мене, ми просто не можемо виступати «занадто багато»! Як ви, можливо, знаєте, у листопаді-грудні ми знову відправляємося у тур. Починаємо у Південній Америці, граючи зі Слешем, після цього проведемо цілий тур Німеччиною з Deep Purple. Зрозуміло, що ми з нетерпінням чекаємо цих пригод! - Ваша кар’єра в Edguy почалася у 1999 році з альбому «Theater of Salvation». Але спочатку я хотів би поговорити про ваш перший гурт -- Merciless Gnom… - О, Merciless Gnom… Ви гарно справилися з домашнім завданням ;-) Ніхто раніше про нього не запитував. - Як зародився гурт? - Ну, все почалося в моєму рідному місті Марбурзі. Ми усі були ще школярами – років, може, по чотирнадцять. Усі були фанами metal і хотіли грати, щоб самим стати попу-

ам’ятаєте, як у фільмі «Рок-зірка» Марк Уолберг кожного разу зі сцени говорив: «Я звичайний хлопець! Я стою тут як живий доказ того, що якщо ти багато працюєш та дуже-дуже чогось хочеш, то твої мрії збуваються!» Те саме можна сказати про німецький гурт Edguy, який зі шкільного ансамблю перетворився на потужну машину, на шоу якої збираються величезні концертні зали. Про найцікавіші епізоди з життя гурту Jim Daniels порозпитував барабанщика Edguy Фелікса Бонке та навіть спробував залізти під завісу нового релізу рок-опери Avantasia - Edguy провів доволі гаряче літо і відіграв велику кількість шоу. Хочеться відпочити? - Насправді ми і так багато відпочиваємо ;-) Так, цього літа ми дали багато виступів на фестивалях, але у нас було

17


© Енні Макліод

Inter alia - EDGUY

- Як ви потрапили до Edguy? Вас запросили чи довелося пройти кастинг? - Edguy теж починали шкільною командою. Вони грали шоу як кавер-гурт Kiss – включаючи макіяж та костюми. Я бачив кілька хвилюючих фотографій з того часу ;-) Вже пізніше вони почали писати власні пісні. Після двох альбомів -- «Savage Poetry» і «Kingdom of Madnеss» -- їх барабанщик вирішив покинути гурт. Я приєднався незадовго до виходу альбому «Vain Glory Opera», але не брав участі у записі. Тур на підтримку «Vain Glory Opera» взагалі був моїм першим туром з будь-яким гуртом. Добре пам’ятаю, як опинився в гурті. Мені подзвонив Тобі (Тобіас Заммет, лідер Edguy - DM) перед самісіньким виступом неподалік їх міста (Фульда - DM). На той час у їхньому складі вже не було барабанщика, і вони давали живі виступи з драм-машиною (!!!).

лярними. Власні пісні ми писали від початку, а згодом почали давати концерти в Марбурзі та поблизу нього. Записали дві демо-плівки та відіграли багацько концертів протягом півдесятка років. Пізніше наш гітарист, його дівчина, я та наш спільний друг сформували ще одну команду – Exiled. Дівчина була на вокалі. Голос у неї був як у Леммі, тож загалом вийшов більш-менш кумедний проект. Врешті-решт, ні Gnom, ні Exiled не стали популярними, і з часом обидва гурти розпалися. - Чому ви не випустили офіційного альбому з Merciless Gnom, адже були демо-записи?.. - Ми ніколи не були професійним гуртом і записали демки лише для того, щоб продавати їх у Марбурзі. Оскільки інтернет ще не був настільки звичною річчю, ми змогли донести свою музику лише до невеликої кількості фанів.

18


© Sergei Sergejev

Inter alia - EDGUY

но природньо. Отже, я зіграв так, як хотіли я і решта гурту. - У 2000 році Edguy перевидав свій перший альбом «The Savage Poetry». Це була ініціатива гурту? - Так. Ми думали, що було б добре перезаписати цей альбом новим складом. Оригінальний альбом не був виданий офіційно – існує лише одна тисяча копій. Це й стало головною причиною, чому ми вирішили зробити запис доступним для кожного і подарувати нашим фанам щось особливе. - З 1996 по 2004 рік Edguy співпрацював із лейблом AFM Records, але потім вас підписали Nuclear Blast. Чому ви вдалися до такого рішення? - Такі речі просто трапляються і край. Наше завдання – тримати гурт на плаву і, звичайно, шукати нових можливостей і ще більшої популярності. На той момент нам

Йому мій номер дав Андреас «Henner» -- бос їхньої рекордингової компанії (на жаль, кілька років тому він помер). Ми були знайомі задовго до того, як я став барабанщиком Edguy, і він був у курсі, що я не грав у професійних гуртах. Так от, Тобі подзвонив мені, і ми трохи побалакали. Звичайно, хлопці хотіли почути, як я граю. Я підготував кілька їхніх пісень і після прослуховування став членом Edguy. - Вашим першим записом став альбом «Theater of Salvation». Ви зіграли свої партії так, як це хотів почути гурт, чи вносили і власні корективи? - Завжди важке питання: що вистрілить, а що – ні. У кінці виявилося, що це мікс обох точок зору. Звичайно, у мене було своє бачення, як зіграти той чи інший уривок, у Тобі й решти гурту – своє. Те, що ти хочеш влити власні ідеї в музику (навіть, якщо граєш на іншому інструменті), – абсолют-

19


здавалося, що Nuclear Blast може нам це дати. - Задоволені співпрацею з AFM? - Так, вони працювали на нас і з нами так багато років, але ми вирішили, що час почати новий розділ, тож прийняли пропозицію Nuclear Blast і до сьогодні працюємо з ними. - Не можна не помітити, що починаючи з альбому «Hellfire Club» Edguy почав змінювати свій стиль з типового power metal до melodic metal і навіть місцями хард-року. Цьому є якась причина? - Я думаю, це наш природний розвиток. У нас ніколи не було «генеральної лінії», як повинен звучати гурт. З роками наші музичні смаки змінилися, тож цілком закономірно, що помінялося і звучання гурту. Я вважаю, що Edguy, пропрацювавши багато років, врешті зумів віднайти свій унікальний стиль і зараз Edguy означає Edguy, його важко порівнювати з іншими командами. Як на мене, це величезне досягнення. - Останній реліз Edguy «Age of the Joker» був розхвалений критиками. Як проходив запис? - Усе проходило дуже гладко. Барабани ми записали за чотири дні, а потім я був наданий самому собі. Записувалися ми в «Peppermint Park Studios» у Ганновері. Чудова студія, я вам скажу. Ми записували барабани у великій кімнаті з високою стелею, щоб отримати бажане оригінальне звучання. Там шалена акустика, і мені здається, що заплановане нам вдалося. - Тур Avantasia не заважав? - Ні, ми намагаємося не переривати запис виступами. Коли почався тур (), усе було вже записано. - Edguy вже працює над новим матеріалом? - Та ми завжди працюємо… - Коли намічено реліз?

© Енні Макліод

Inter alia - EDGUY

20


© Алекс Кюр

Inter alia - EDGUY

21

- На жаль, не можу сказати, коли вийде новий диск. - Ви записали барабани для останніх двох альбомів Avantasia і з 2008 року виступаєте на усіх їхніх шоу. Чому ви замінили Алекса Хольцварта і Еріка Сінгера, які раніше записувалися та їздили в тури? - Насправді, я не заміняв їх, цих двох барабанщиків можна й досі почути на старих альбомах Avantasia. Просто у турі 2008 року усе йшло настільки добре, що Тобі вирішив не змінювати склад, який, на мою думку, просто розкішний! - Де більше подобається: в Edguy чи Avantasia? - Обидві команди дуже цікаві. Серйозно, я не можу сказати, де мені краще чи цікавіше, бо вони обидві чудові! Звичайно, завжди цікаво розучувати пісні Avantasia, яких я раніше не грав, і виконувати їх з новими музикантами. Але, врешті-решт, усі ми як в Avantasia, так і в Edguy, кайфуємо в турах. Avantasia, щоправда, більший колектив – співаків більше, ну ви в курсі… - Після туру Avantasia 2010-2011 року і виходу живого альбому «The Flying Opera» Тобіас Заммет вирішив закрити проект, але у серпні повідомив, що працює над новим альбомом рок-опери. Рішення продовжувати було прийняте виключно Тобіасом чи інші музиканти також просили його відновити Avantasia? - Avantasia – це дітище Тобі, тому він вирішує, що там робити. Я припускаю, що він отримав багато пропозицій про концерти протягом минулих років, що й допомогло йому прийняти таке рішення. Звичайно, зібрати усіх співаків та музикантів нелегко. У всіх власні проекти, іноді складно знайти вікно, але все ж таки вдається. - Ви будете записуватися на новому альбомі?


- Не можу сказати, це питання до Тобі ;-) - Чи збережеться ідейна концепція Wicked Trilogy (трилогія альбомів Avantasia)? - Знову мимо… Знову – питання до Тобі… - І питання, яке я не можу не поставити: чи отримували ви пропозиції дати концерт в Україні? Вас тут чекають. - Наскільки я знаю, ми не отримували жодних пропозицій з України. Навіть не питайте чому. Можливо, якось і приїдемо. Ми завжди шукаємо нових можливостей, тож ніколи не говори ніколи!

22

© Sergei Sergejev


Контрольна робота

Dimicandum «Legacy of Gaia»

3

жовтня на українському інді-лейблі Metal Scrap Records вийшов прем’єрний альбом київського гурту Dimicandum «The Legacy of Gaia» – вісім компактних треків, які постійно спливають у пам’яті й чіпляються за підсвідомість. Навіть різкий гроулінг фронтмена Романа Семенчука не може розтоптати позитивного враження від роботи. DM спробує пояснити свої враження, не вдаючись до демагогії та агітації. «The Legacy of Gaia» став своєрідним маячком для Dimicandum. До його запису та оформлення у своїй дискографії гурт ішов аж три роки – взагалі цілком нормальний період. Починаючи з 2009 року, лідер команди Роман Семенчук почав власне створення Dimicandum – підбір музикантів, репетиції, перші треки та шоу. Спочатку виходить «Promo 2009» - 4 пісні, три з яких - російською мовою. У день трьох десяток (тут я дуже радий, що гурт зібрався не 2004 чи 2005 року) – 10 жовтня 2010 року – Dimicandum випускає свій перший професійний EP -«Sumerian’s Warning» і відправляється

у такий самий короткоформатний тур сімома містами. І от майже через рік,змінивши гітариста і басиста, команда видає феєрверк звуків і фонтан образів. «The Legacy of Gaia» став для мене у певному значенні одкровенням. Буду чесним, я не дуже приглядався до гурту

із загрозливою латинською назвою, але так буває, що очі відкриваються в один момент. Першою думкою і післясмаком від прослуховування «The Legacy of Gaia”» було приблизно таке: «!!!!!!!!!!!! Oh f**k me! Наскільки продуманий і логічно побудований альбом!!!!!!!!!!!!».

23

З математичної точки зору – це синусоїда. Альбом відкривають три топових бойовики – титульна «The Legacy of Gaia», «Give Me a Name» і в’язка «The Walls of Jericho». Антракт. За ними – балада «At the Gates of Ishtar». Друга половина альбому не менш насичена: «Indigo Child», «Sumerian’s Warning», «Bring Me Down To My Atlantis» і «When the Sun Burns Out». Катарсис. Гріє серце те, що українські гурти в плані звучання виходять на достойний рівень і нічим не поступаються продуктам західних саунд-продюсерів. Саунд «The Legacy of Gaia» хотілося б порівняти ще з якимись альбомами, але не виходить. Насичений, глибокий і рівний протягом усіх восьми треків. Трохи збиває з пантелику гроулінг. Я, м’яко кажучи, зовсім не фанат подібного стилю вокалу, але ейфорія від прослуховування якісної роботи просто не дала зациклитися на такій дрібниці. Так і тягнуло сказати: «Rest in peace, Jericho». Висновок: Прослухавши новий альбом Dimicandum «The Legacy of Gaia», DM прийшов до висновку, що ця робота обов’язкова для прослуховування усім. Побажання для Dimicandum: шліть наступний альбом в Napalm Records, там вас явно не вистачає.


Max Morton's Amazing Music Workshop (aka Morton Studio) одна из самых уважаемых студий Украины, которая специализируется на записи в жанрах Metal и Rock. Основатель студии - саундпродюсер Max Morton, известный также как лидер группы MORTON. e-mail: max.m.morton@gmail.com тел.: +38 (098) 927 49 22 НАШИ КЛИЕНТЫ: Morton, Infinite Tales, Morphine Suffering, Крылья,

Grimfaith, Marvel, Backchat, Sad Alice Said, Mirrorside, Sol Inside, Ефір, Synopsis, SЮR, Delia, Dimicandum, ZviTrom, Ace N' Heels, Mar'lyn Monroe, Wasted Heroes, Sunrise, Sound Riddle, Трутні, Joncofy и др.

vk.com/morton_studio

facebook.com/mortonstudio

youtube.com/mortonstudio

24

myspace.com/mortonstudio


Persona Grata - Макс Таврічєскій

С

еред розмаїття музичних стилів в українській клубній культурі особливе місце посідає блюз. І хоча посправжньому хороших виконавців не так вже й багато, а можливості показати себе на великій сцені ще менше, у поціновувача блюзу є непоганий вибір. І не біда, що блюзові концерти і фестивалі відбуваються не у великих залах, а в основному в пабах і нагадують швидше п'ятничний вечір у якомусь блюз-барі Чикаго. Головне, що є музиканти, які не лише виконують блюз яскраво, якісно і по-чесному, а й створюють всі умови для розвитку блюзового руху як в Києві, так і у всій країні. Макс Таврічєскій -- відомий музикант, блюзмен, організатор київських блюзфестивалів та джемів. Людина-оркестр, адже в його арсеналі -- акустична гітара, губна гармошка і чарівний голос. Макс не виходить далеко за межі позначеного стилю, але легко міксує блюзову подачу ХАРП, рок-н-рол, танцювальну жилку бугі та гітарний кантрі-ритм. Має великий досвід концертних виступів по всій Україні та за кордоном, учасник різних фестивалів, у тому числі міжнародних. Текст - ТАНЯ МАТЯШ

25


Persona Grata - Макс Таврічєскій

26

Найчастіше задають питання: чому Таврічєскій? Все просто -- Макс родом із Херсона, дельти Дніпра. Саме про це його Dniproboogie! У прямому перекладі «блюз» -- це «реальний депресняк». У музичному ж контексті блюз -- це музика, яка змінює «мінус» на «плюс» через переживання і усвідомлення «мінуса» і невгамовне бажання «плюса». Блюз тільки здається простою музикою. Для того, щоб, будучи білим і не зі Штатів, працювати в цьому стилі, потрібно реально «рубатися» в цій темі -- хто, як звати, з ким і коли записувався-перетинався, причини виникнення цих звуків, англійська мова... не кажучи вже про специфіку володіння інструментом. А про вміння відчувати, переживати і концентрувати ці відчуття я взагалі краще промовчу. Я люблю грати будь-які пісні, які мені сподобалися -- Ділана, Dire Straits, Doors, Beatles... в цілому, більше 300. А от стилістика виконання завзято хилиться до блюзу і фолку. Авторських творів у мене небагато, не нажив ще (сміється). Але людям ніби подобається. Почути їх можна на моїх концертах -- граю під настрій, список пісень заздалегідь не пишу. Про що? Про те, що може відчути кожен, швидше за все. Коли твориш пісню, все приходить дуже швидко, треба тільки встигнути записати. Буває іноді, що десь щось схоже на когось. Але завдяки багажу прослуханої музики, альтернативні шляхи знаходяться легко. Різноманітна музика урізноманітнює мислення і свідомість. У нашому стилі ніхто нічого не боїться. Зуміти прочитати і зрозуміти класику -- це і є кроки до власного матеріалу. І джаз перебрав цей принцип від блюзу. Поки що мені ця музика допомагає жити. Поняття «кавер» в блюзі не існує, є


Persona Grata - Макс Таврічєскій класика жанру, яку ще треба вміти подати несподівано і по-свіжому, через власне бачення, а не з зошита, де текст написаний російськими літерами і скопійований нота в ноту. Процитую московського блюзового спеціаліста: “У блюзі копіїсти не потрібні. У блюзі потрібні характери та особистості”. Про який, скажімо, характер можна вести мову, якщо людина після The Beatles відразу грає Земфіру, а потім Земфіру на вимогу? От вони і грають кавери, до них і питання про кавери. Про музику сперечаюся досить рідко. У соцмережах буває, так. Але зазвичай тільки тоді, коли людина не розбирається в темі та дезінформує інших -- мовляв, блюз -- це Х’ю Лорі або «Аеросміт»... Ну, або коли через суперечку можна просто допомогти людині знайти істину. Загалом, враховуючи мій обмежений блюзом, джазом та іншим подібним етностайлом кругозір, досить рідко сперечаюся... в основному мовчки дивуюсь (сміється) Блюз --моє єдине джерело доходу. Поєднувати музику з іншою діяльністю у мене не виходить. Тут або те, або це. У перерахунку на роки, проведені у пошуках джерела доходу, музика поки виграє з рахунком 19:2. Особливого ​​блюзового руху в Україні немає через відсутність адекватних джерел інформації про цей стиль. “Блюз -- це те, від чого я прусь” -- місцеве кредо, змінити яке можна буде лише з роками (а то й десятиліттями) копіткої продюсерської роботи. На місцевому рівні -- це спорт для повних психів на зразок мене (сміється). У Києві, звичайно, усе якось простіше, але це лише фактор столиці. Прикро за державу. Тому я і став організатором блюзових джемів і фестивалів. Та й однодумців хотілося знайти. В результаті й старі не забуті, й нове покоління зростає. Так все і утворюється само

27


Persona Grata - Макс Таврічєскій

собою. Останні три роки тему блюзу в столиці курує мережа пабів «Портер», причому не на словах, а на ділі, за що їм величезне спасибі. Всі музичні напрямки можуть бути комерційними, якщо в них вкладати кошти. Розумні люди це розуміють. А хто не розуміє, у чому різниця між Поплавським і блюзом -- що ж, нехай піарить Поплавського. Його діти йому за це спасибі скажуть (сміється). Основні проблеми -- з клубами. Ну, наприклад, дзвінок: «Чули, що у вас і джеми яскраві, та й іноземці грати приїжджають, і глядачі регулярні... Давайте, ви і у нас будете джеми робити”. Питаю -- на яких умовах? «Які умови, -- відповідають, -- приходьте і так грайте, ось вами сцена та апарат. Все»... Робота ж із мережею «Портер» дозволяє

ділити бюджет вечора на партнерських правах. Ось чому в нас квитки не по 200 грн, а цілком за розумну ціну. Для Києва блюз-фестивалі фінансово невиправдані, тому що рівень заходу доводиться постійно підвищувати, а фінансовий ліміт не дрімає. Та й у пабі особливо не розкрутишся. Але так просто ми не здамося і раді навіть рідкісному виходу “в нуль”. Тільки меценатство може зробити блюз музикою з більш широким охопленням ніж зараз. Меценатство, в хорошому сенсі цього слова, з безмежною любов’ю до цього стилю, як сталося у нас із джазом. Інших втручань блюз просто не потерпить. З українських музикантів виділив би “Тріо Макса Ватутіна”, “Ivan БлюZ”, “Mojo Jojo”... Найбільш гастролююча команда з великим досвідом “Blues Nephews” із Харкова...

28


Persona Grata - Макс Таврічєскій Може кого і не назвав -- вибачте. Головне, що для всіх цих людей музика не закінчується з ранковим ефіром на молодіжному каналі, перспективою участі в телешоу або роботою у Павла Зіброва. Блюзова місія?... Мені здається, місія у нас одна -- займатися своєю справою якісно, незважаючи ​​ ні на що. Блюз тут, швидше за все, ні до чого. Головною проблемою залишається українська публіка. Чим рідше проводиш масштабний джем, тим більше вона розбирається у блюзі. Чим частіше і яскравіше -- тим гірше. Пересичений бурхливим життям житель Києва або ставить на рух штамп другорядності (типу “куди вони подінуться, завжди встигну”), або взагалі перестає відвідувати -- у стилі “блюз вже бачили, підемо на дискотеку”. В інших містах ситуація ще гірша. Тут вся надія на яскравість виступу і широту репертуару. Але час, як відомо, не чекає. Ми, київські виконавці блюзу, вдячні всім, хто нас постійно підтримує. Так, цих людей небагато. Але не кількістю, а якістю, як свідчать прописні істини. Справжній любитель блюзу... Раніше я думав, що знаю, хто це. Зараз мені, мабуть, все одно -- лиш би Лепса за блюз не вважав (сміється). maxtavrichesky.livejournal.com Vk.com / maxtavrichesky Facebook.com / maxtavrichesky (спробую завтра відкрити)

29


Inter alia - Morphine Suffering

Ц

ього літа київський metalcore гурт Morphine Suffering оновив частину свого складу. Гурт покинув басист Максим Живолуп, якого замінив Сергій Панасюк. Але басистом не обійшлося. Про своє рішення залишити колектив заявив вокаліст, учасник останньої “Фабрики зірок” Юрій Ключник. Morphine Suffering не зразу, але все ж знайшли йому заміну. Новим вокалістом колективу став також учасник талант-шоу - Михайло Рибак. Про перепетії всередині гурту і майбутній виступ на розігріві у Stigmata 7 жовтня Хель Данова поспілкувалася із гітаристом MS Владом Рильським, вокалістом Михайлом Рибаком та барабанщиком Олексієм Шатохіним. - За це літо помінялася рівно половина складу MS. Влад: Так, дійсно, літо видалося дуже нелегким для нас.

MS - не просто група. Це сім'я, але іноді так трапляється, що члени сім'ї міняються. - Як ви поставилися до відео-звернення Юрія Ключника? Влад: Що хочеться сказати з приводу відеозвернення, то чесно зізнаюся, ми були просто шоковані. Наші відносини з Максимом і Юрою з'ясували ще в червні. Щоб не травмувати наших слухачів і не викликати безліч питань типу «чому і як», у нас з хлопцями була домовленість не афішувати їх до того часу, поки ми не знайдемо нових учасників. У кінці червня ми зустрілися з Юрою, поспілкувалися і сказали що маємо намір шукати нового вокаліста, якому MS буде дійсно цікавий, на що Юра відповів що все розуміє і йому зараз зовсім не до MS - він працює над іншим проектом. З боку Юри не відчувалося віддачі, усе доводилося

30


Фото надані Владом Рильським

Inter alia - Morphine Suffering

- Чому ж тоді Юрій опублікував відео, в якому заявив про завершення співпраці з MS? - Складно сказати, що наштовхнуло Юру зняти це відеозвернення. Ми ж уже 2 місяці не граємо разом, а він каже, що покидає гурт. Він сказав що гурт не розвивається і не написав за рік жодної пісні, чому ж тоді він прийшов з пропозицією повернутися?? Він сказав, що не хоче, щоб хтось виконував його тексти, бо це частина його душі, але все одно взяв відступні. Ми ще напишемо десятки текстів, але хотіли, щоб наші шанувальники і на надалі чули пісні, які вони вже встигли полюбити, і саме заради наших шанувальників ми викупили у Юри тексти. Повторюся, на момент розставання практично всі спірні питання були врегульовані і начебто без образ... Ми змогли дійти згоди і викупили права на усі Юрині тексти, хоча у нього і не було ніяких докумен-

робити без його участі. Останній рік гурт фінансово тягнули ми втрьох. Юра, прийшовши з “Фабрики”, заявив, що ні копійки в гурт не дасть. От і вийшло так, що нам довелося зі своєї кишені платити за тираж дисків, веб-сайт, рекламну продукцію та інші необхідні гурту витрати. Коли ми прощалися з Юрою, почалася розмова з приводу текстів. Він стверджував, що тексти належать йому він і не хоче, щоб хтось іншій їх виконував. Проте я оформив тексти на себе, поки він був на “Фабриці”, інакше це вважалося б власністю “Нового каналу” і наш альбом був би не актуальний. Була купа криків і образ. Він почав говорити про свою грошову частку, яку фактично ми втрьох заробили. Потім, на початку серпня він подзвонив і сказав, що хоче повернутися в MS, але ми вирішили почати все з чистого листа вже з іншим вокалістом.

31


Inter alia - Morphine Suffering тів на них. Дуже неприємна ситуація, про яку не хотілося б навіть згадувати, але половина зі сказаного Юрою не є тим, що насправді відбувалося! Усі його заяви про те, що він, мовляв, підняв гурт з руїн взагалі незрозумілі. Коли він прийшов у MS, гурт уже встиг заявити про себе не тільки в Києві,а й у багатьох містах України. Ми якраз записали ЕР “Открой глаза” і успішно розвивалися але з часом побачили, що в частини музикантів нема бажання рости далі, тому і провели “реформу складу”, внаслідок якої по-доброму розійшлися з частиною музикантів. Після чого і взяли Юру на місце вокаліста і знову покликали до співпраці нашого колишнього барабанщика Олексія Смагу. - Новий склад = нова музика? Олексій: Музику в основному пише Влад, так як він самого початку був в MS і задавав курс стилю. Так і залишилося донині. Але у творчому процесі беруть участь всі. Найчастіше буває, що Влад приходить з якимось «кістяком» пісні і ми починаємо розвивати його в міру своїх умінь і знань. Музика природно буде мінятися і прогресувати, але автором музики як і раніше залишається Влад, і тому музика буде робитися в тому ж ключі. - Юра Ключник, Міша Рибак ... обидва вокалісти брали участь у всеукраїнських вокальних шоу. Це збіг чи традиція? Влад: Юра - учасник “Фабрики зірок”, а Міша - “Х-фактора”. Це, швидше за все, збіг. Але MS завжди робили акцент на добротному та якісному вокалі, тому участь наших вокалістів у такого рівня шоу чергове підтвердження правильності нашого вибору)) - Зазвичай вся увага прикута до вокалістів, всі знають, що тепер Міша зайняв місце Юри Ключника, дивляться відео-звернення, а басист залишається в тіні ... Як вам працюється з Сергієм?

32


Inter alia - Morphine Suffering

33

Влад: Як би прикро не звучало, але басисти найчастіше в тіні, а вокалісти - в центрі уваги, але впевнений, що з часом про всіх будуть говорити однаково багато, бо всі дуже багато працюють і стараються, тому й заслуговують належної уваги і поваги. Сергій - мій давній колега, з яким раніше працювали в мережі музичних магазинів. Тому знайомства вдруге нам не довелося проходити, кожен знав хто є хто. Сергій відразу ж погодився спробувати себе в ролі нашого нового басиста і впорався з цим на всі 100 - влився в колектив відмінно, принісши з собою крім хорошої гри більш насичене і щільне звучання, нові музичні ідеї і цілу гору позитиву і відмінного настрою! - Окремі питання до Міші: як тебе прийняли в новому гурті? Міша: Дуже відкрито й адекватно. Хлопці налаштовані на серйозну роботу, в них кипить енергія, і це відразу об'єднало нас. Не всі партії даються легко, але все ставляться з розумінням і дають час, щоб втягнутися. - “Х-Фактор”, а потім metalcore гурт. Чому так? Міша: Музика Влада мені близька і цікава. Льоша відкритий до співпраці в різних напрямках (ми вже встигли відіграти акустичний сет на вечорі каверів The Beatles). З Сергієм наші інтереси перетинаються поза музикою: я захоплююся психологією і терапією, він - йогою, чакрами та іншими незрозумілими штуками. Це, до речі, помічається відразу - від Сергія завжди віє величезна кількість позитиву. Дуже радий, що працюватиму з хлопцями. Зараз складний період, коли потрібно зробити дуже багато всього і відразу (репетиції, нові пісні, тури). З тією підтримкою, яку дають нам слухачі, ми


обов'язково справимося. “Х-Фактор” був дуже важливим кроком у моєму становленні, але не більше. Величезний зал, три тисячі чоловік, небувале хвилювання і немислима радість від єднання з людьми, прийняття ними - я ніколи цього не забуду, це був один з кращих днів в моєму житті. Але в шоу-бізнес ми прийдемо з іншого боку. І на інші сцени. Грати те, що по справжньому любиш, нехай в не такому великому залі, але для тих, хто це посправжньому цінує - істинне щастя. А люблю я важкеньке :) Виріс на thrash (Metallica, Annihilator), потім фачка (Disturbed, DKL), зараз - в основному melodic death (Soilwork, Before the Dawn, Diablo, Dark Tranquility). Ну і звичайно Godsmack: Саллі (Саллі Ерна - вокаліст та гітарист Godsmack - DM) сильно вплинув на мене і, мабуть, продовжує впливати. Мрію, щоб в нашій країні така музика по затребуваності була на рівні з “Х-Фактором”. - Дуже цікаво, що група, що грає важку музику, виступала на Beatles cover party. Любите The Beatles? Які пісні виконували? Міша: Ну а що, The Beatles нормальні пацани, у них є непогані пісні :) Грали “Eleanor Rigby” і “While My Guitar Gently Weeps”. У другій довелося поміняти гармонію, бо дуже вже несучасно звучить оригінал (послухайте). Ми не фанати The Beatles; нас покликали друзі, ми погодилися - це було відмінною можливістю для нас із Льошею «розім'ятися» перед серйозними концертами і почати відчувати один одного на сцені та зустрітися з декількома шанувальниками MS в неформальній обстановці. А взагалі я дуже люблю співати чужі пісні. Як вокаліст я дуже багато чому вчуся у майстрів саме через виконання їх пісень. - У кожної групи різна політика спілкування з фанатами. Як все відбувається у вас? Влад: Люди, які нас слухають і люблять, дають нам величезний заряд енергії, для того щоб весь час рухатися вперед, радувати їх творчістю і новими позитивними емоціями. Спілкування відбувається абсолютно різними способами, але в основному через інтернет, бо слухачі розкидані по всьому СНД (можливо і світу :)). Після кожного свого виступу ми з радістю спілкуємося з публікою, дізнаючись яка ситуація в їхньому місті або країні, які складнощі, розвиток і прогрес у важкому році, та й взагалі хто і як живе, що любить, до чого прагне. - Чи робите ви якісь бонуси для людей, які цінують вашу музику? Влад: Звичайно! Ми влаштовуємо різноманітні конкурси,

34

© Svetlana Neday

Inter alia - Morphine Suffering


Inter alia - Morphine Suffering

в яких публіка може виграти аксесуари і предмети з нашої символікою, а також квитки на концерт. - Буквально через кілька днів, 7-го жовтня, ви виступите на розігріві у російського гурту Stigmata. По-перше, як ви ставитеся до цієї групи? По-друге, яку програму збираєтеся грати, якщо не секрет? Влад: Зізнаюся чесно, Stigmata - одна з моїх улюблених банд. Пам'ятаю, буквально за півроку до того, як мене взяли в MS, я був на їх концерті в “Скайхолі”, дивився на них і захоплювався. Я мріяв там виступити, адже на той час зі своїм колишнім гуртом ми нічого крім клубів “Барви” і “Торба” не бачили, а тут така арена! Я дивився на хлопців зі Stigmata і мріяв колись виступити разом у ними. І ось, через 4 роки копіткої роботи ми з ними на одній сцені! Виконувати будемо кілька наших нових пісень, пісні з раннього творчості і більшість пісень з останнього альбому.

- Чи збираєтеся ви виступати за кордоном? - Запрошення виступити закордоном надходили неодноразово, але умови для поїздки і виступи були не зовсім задовільні, тому ми трудимося поки на своїй території, заробляючи ім'я, популярність і, найголовніше, досвід. Щоб виступати на одному рівні із закордонними групами потрібно ще більше над собою працювати! Не посоромимо неньку Україну!))) - Що будете робити з піснями українською мовою? - Українські тексти - це наша родзинка, і значна частина публіки нас любить саме за них. Росіяни пишуть, що якби ми співали російською або англійською, «нам би ціни не було», але поки українська - основна. З найближчих планів у нас перевидання альбому «Світло НЕ згасне» англійською мовою, з яким і плануємо виїзд закордон.

35


Відмахалися Conquest i Shadow Host завершили тур «Metal Wings»

О

станнього дня вересня в київському клубі “Бочка” завершили спільний тур Україною “Metal Wings Tour 2012” український power metal-гурт W. Angel’s Conquest і московська speed/thrash-команда Shadow Host. Сюрпризи почалися ще задовго до концерту, проте сам виступ приніс теж немало несподіванок і щенячого задоволення. DM розповість про усе, що відбувалося в підвалі на Подолі. Спільний тур Shadow Host і Conquest почався 21 вересня в Кіровограді. Кожного наступного дня гурти заїжджали в нове місто і по черзі хвалилися кожен своїм: росіяни -- новим альбомом, українці -- новим альбомом та новим вокалістом. Ще влітку в Conquest на мікрофоні з’явився “голос” Sunrise Костянтин Науменко, дозволивши засновнику гурту Ніколасу Енджелу сконцентруватися виключно на гітарі і

Усі фото - © Євген Величко

LivE

стати на сцені у весь свій немаленький зріст. Щоправда, недовго Ніколас зміг простояти у цьому турі: на концерті в Одесі 22 вересня він пошкодив ногу і решту туру проводив скромно сидячи на стільчику в білому тапочку, за що був ніжно прозваний “предводитель белого тапка”. Проте, це йому аж ніяк не заважало доводити, що гарний гітарист може грати хоч і в невагомості. Але про все по порядку. Власне перед виступом Shadow Host і Conquest мали розігрівати дві команди -- Airtone Gray та Concrete Foundation, тож виступ центральних учасників цього вечора перетворився на закриття невеличкого рок-марафону. Airtone Gray почали впевнено і по-молодому нахабно. Кілька швиденьких пісень -- і у басиста (!) рветься струна. Такого ніхто не очікував, тому хіхоньки були стриманими: мабуть, частина

36


LivE

ся на перекур. Цікаво, а Джеймс Лабрі так уміє співати? Зміна на сцені -- зміна на столі. На першій -- довгоочікувані Shadow Host, на другому -- свіжий бокал пива. На московський гурт було дійсно гріх скаржитися: одразу видно, що вони стильні вовки, які грають з 1993 року та вміють завести публіку. Якщо “прог” чи Airtone Gray люди слухали із задоволенням, але через ламані ритми не завжди могли “прокачатися”, то тут все пішло як по маслу. Як ми вже говорили, Shadow Host привезли показати Україні свій п'ятий студійний альбом “Bringer of Revenge”, тож їх програма і була зосереджена на ньому. Однак, гурт із задоволенням виконав кілька старіших пісень і під завісу -- ще два кавери на олдскульні “Symphony of Destruction” Megadeth та “Raining Blood” Slayer. І от, настав час остаточного завоювання публіки. Гурт

глядачів згадувала, як самі у статусі “зєлєні пузатої” тільки починали виходити на сцену. Concrete Foundation, зайнявши сцену слідом за Airtone Gray, почали по-справжньому гріти залу. Вступна інструментальна композиція змусила навіть найбільших ледарів піднятися зі своїх місць і підійти поближче до сцени. Виконання було на найвищому рівні: барабанщик, гітарист та басист дуже колоритно та органічно виглядали на сцені. Сюрприз чекав глядачів відразу ж після першої композиції, коли на сцену піднявся вокаліст (сумнівне твердження) Concrete Foundation і водночас ведучий вечора Сергій Нечитайло. Заявлені організаторами Shangri-La “віртуози вітчизняного прога” з другою піснею вкрили зал таким щільним скрімінгом, що зачерствілі вуха більшості слухачів не витримали таких тонкощів жанру і в темпі пішли рятувати-

37


LivE

Conquest, який роками працював над своєю репутацію непересічної української power metal-команди, нарешті вийшов на сцену, щоб відіграти свій останній концерт туру. Вони досить довго та ретельно налаштовувалися, але потім вступили усі разом так, наче хтось натиснув кнопку play на величезному 5D-екрані. Костя Науменко, новий вокаліст, дуже вразив сильним голосом, великим діапазоном та манерою поведінки на сцені. Коли дивишся на нього, на його подачу, то одразу розумієш: людина справді знайшла своє місце. А коли вони одночасно співають втрьох з Ніколасом та Дашею (чарівною клавішницею Lady Dea), то здається, що power metal рай існує. На виконання “Metal Wings” -- четвертої пісні сетлИста до гурту несподівано приєднався Льоша -- вокаліст

Shadow Host. Саме в цей момент було видно, як міцно потоваришували члени обох гуртів під час свого спільного туру. Вже майже під кінець виступу Conquest залишився на сцені у складі двох людей -- Ніколаса та Даші, які виконали акустичну версію красивої балади “I wanna be with you”. На численні викрики із зали “Давайте Червону Руту!!!”, гурт серйозно заявив, що ніколи більше не виконуватиме цей кавер на відому пісню Софії Ротару, тому що не має на це права. Шкода, шкода... Окрім самого перформансу гуртів, варто віддати належне професійному звукорежисерові Євгену Касьянову, завдяки якому звук завжди був на найвищому рівні. Сама ж “Бочка” також потішила своїм світловим обладнанням, яке дійсно абстрагувало відвідувачів від усві-

38


домлення, що це паб, а не концертна зала. І незважаючи на те, що музика таких гуртів, як Concrete Foundation, Airtone Gray, Shadow Host та Conquest є, напевно, надто потужною для такого невеликого приміщення, а мала кількість людей залишила якесь образливе відчуття, збираючи всі пазли докупи, можна впевнено сказати, що вечір неділі пройшов дуже атмосферно та душевно-роково.

39


Шукайте DM у соцмережах:

FACEBOOK

VKONTAKTE

TWITTER © 2012 Daily metal. all rights reserved

Daily Metal #3 - In Rock  

Третій номер україномовного журналу про рок-музику

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you