Issuu on Google+

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ


Зінченко А.Г., Саприкіна М.А. «Соціальна відповідальність в Україні: Погляди різних стейкхолдерів. Регіональний аспект». " К., 2008. " 60 с.

Брошура представляє собою звіт із дослідження, яке було проведене Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в 10 пілотних регіонах України, щодо рівня обізнаності із сутністю, принципами та основними компонентами соціальної відповідальності й міжнародним стандартом (керівництвом) із соціальної відповідальності ІSО 26000; джерел, з яких отримують інформацію про соціальну відповідальність; виявлення механізмів сприяння розвитку концепції соціальної відповідальності та ІSО 26000. В дослідженні брали участь представники: бізнес"організацій, органів державної влади, профспілок, організацій споживачів, громадських організацій, представників дослідницьких інституцій (навчальні заклади, наукові інституту, сервісні організації тощо). Дослідження було проведене в рамках Проекту «ІSО 26000 – в регіони», який впроваджується за підтримки Фонду «Східна Європа», компаній СКМ і РУСАЛ, ГК «ФОКСТРОТ». Регіональним партнером проекту у Львові та області є ГК «ВОЛЯ». При використанні матеріалів видання посилання на джерело обов'язкове.

Зінченко А.Г., Саприкіна М.А. 2008


СТРУКТУРА 1. Дослідження в рамках проекту «ІSO 26000  У РЕГІОНИ» …................................... с. 3 2. Міжнародний стандарт (керівництво) із соціальної відповідальності ISO 26000…………………………………..................................................… с. 4 3. Результати дослідження рівня обізнаності щодо соціальної відповідальності і міжнародного стандарту із соціальної ідповідальності ISO 26000 у рамках проекту «ІSO 26000  У РЕГІОНИ»: 3.1. Розуміння соціальної відповідальності ………………........................................................…… с. 3 3.2. Впровадження стратегії/політики соціальної відповідальності різними групами стейкхолдерів ……………................….....................................................................................…. с. 3 3.3. Побудова діалогу між усіма групами зацікавлених сторін із розвитку та впровадження концепції соціальної відповідальності ………................................... с. 3 3.4. Рівень обізнаності з міжнародним стандартом (керівництвом) із соціальної відповідальності ISO 26000 ………...............................................................…… с. 3 3.5. Вплив обізнаності/участі у Глобальному Договорі ООН на рівень знань і сприйняття соціальної відповідальності та ISO 26000……………................………с. 3 3.6. Джерела отримання інформації з питань соціальної відповідальності………………………...............…........................................... с. 3 3.7. Достатність наявної інформації з питань соціальної відповідальності .............................................................................. с. 3 3.8. Потреба у тренінгах із соціальної відповідальності ……………................................... с. 3 3.9. Поширення інформації з питань соціальної відповідальності ....................... с. 3 3.10. Введення курсу “Корпоративна соціальна відповідальність” у вищих навчальних закладах ...…………….........................................................................................................…… с. 3 3.11. Оцінка рівня і розвитку соціальної відповідальності в регіонах …............... с. 3 4. Висновки і рекомендації…………………………………………………................................................................……...... с. 3

3


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

1. ДОСЛІДЖЕННЯ В РАМКАХ ПРОЕКТУ «ІSO 26000 У РЕГІОНИ» Ця брошура представляє собою звіт із дослідження, яке було проведе" не Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в рамках Проекту «ІSO 26000 – у регіони». У листопаді 2007 року Україна приєдналася до розробки міжнародно" го стандарту із соціальної відповідальності ІSО 26000. Цей стандарт на" лежить до нової групи стандартів ІSО: стандарт розробляється як керівництво для впровадження принципів і сутності соціальної відповідальності в політику всіх типів організацій. Успіх упровадження міжнародного стандарту ІSО 26000 залежить, передусім, від рівня обізнаності із самим стандартом і концепцією корпоративної соціальної відповідальності. Тому метою дослідження стало виявлення рівня обізнаності пред" ставників усіх груп стейкхолдерів із сутністю, принципами та основними компонентами соціальної відповідальності, закладеними міжнародним стандартом ІSО 26000. Дослідження проводилося в рамках Проекту «ISO 26000 – у регіони» за підтримки Фонду «Східна Європа», компаній СКМ, РУСАЛ і ФОКСТРОТ. Регіональним партнером проекту у Львові та області є група компаній «ВОЛЯ». Завданнями дослідження були: – з'ясувати рівень обізнаності представників усіх груп стейкхолдерів із сутністю, принципами та основними компонентами соціальної відповідальності й міжнародним стандартом (керівництвом) із соціальної відповідальності ІSО 26000; – дізнатися, з яких джерел отримують інформацію про міжнародний стандарт із соціальної відповідальності ІSО 26000; – виявити механізми і джерела, які сприяли б підвищенню рівня обізнаності з концепцією соціальної відповідальності та ІSО 26000 для всіх груп стейкхолдерів. Об'єкт дослідження: сутність, принципи та основні компоненти соціальної відповідальності й міжнародного стандарту ІSО 26000. Предмет дослідження: обізнаність представників усіх груп стейкхол" дерів із сутністю, принципам та основними компонентами соціальної відповідальності й міжнародним стандартом ІSО 26000. Опитування респондентів проводилося з 25 серпня по 10 вересня в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Кіровоградській, Запорізькій, Черкаській та Одеській областях. Усього було опитано 99 респондентів, з них: 18 осіб – представники бізнес"організацій, 19 осіб – органів державної влади, 15 осіб – профспілок, 9 осіб – організацій споживачів, 17 осіб – громадських організацій, 21 особа – представники дослідницьких інституцій. 4


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

2. МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ (КЕРІВНИЦТВО) ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ISO 26000 Підставою для розробки стандарту із соціальної відповідальності ста" ло визнання значення ролі соціальної відповідальності у сталому розвит" ку організацій на Всесвітньому Саміті з навколишнього середовища у Ріо"де"Жанейро в 1992 році та на Всесвітньому Саміті зі сталого розвит" ку в Південній Африці у 2002 році. На початку 2003 року ISO (Міжнародна організація зі стандартизації) сформувала Стратегічну консультативну групу з питань соціальної відповідальності, до складу якої увійшли представники різних країн і груп стейкхолдерів, включаючи бізнес, державні структури, об'єднання спо" живачів та працівників, недержавні організації, дослідницькі інституції й міжнародні структури. Головне завдання, яке було поставлено перед Групою, полягало у визначенні можливого внеску ISO в розвиток існую" чих ініціатив і програм із соціальної відповідальності. Протягом 18"ти місяців тривали інтенсивні дискусії та копітка робота. У результаті цієї ро" боти Стратегічна консультативна група підготувала звіт, який містив ог" ляд світової практики у сфері соціальної відповідальності, та перелік пи" тань, на яких потрібно було зосередити особливу увагу. Аналіз ситуації дозволив Групі дійти висновку про необхідність розробки стандарту із соціальної відповідальності за умови виконання низки ключових реко" мендацій. Робота Стратегічної консультативної групи була позитивно оцінена учасниками Міжнародної конференції ISO із соціальної відповідальності, яка була організована Шведським інститутом зі стандартизації (SIS) і проходила в червні 2004 року. З огляду на позитивні відгуки учасників конференції Технічна уп" равлінська рада ISO, яка здійснює управління розробкою стандартів ISO, запропонувала створити нову робочу групу з розробки міжнародного стандарту із соціальної відповідальності зі збалансованою участю пред" ставників різних груп стейкхолдерів. У січні 2005 року члени ISO прийняли рішення щодо включення нової теми (пропозиції з розробки нового стандарту) у сфері соціальної відповідальності. Технічна управлінська рада сформувала Робочу групу із соціальної відповідальності. До складу робочої групи входять експерти, які призначаються організаціями – членами ISO, що приєдналися до роз" робки цього стандарту, внутрішніми (члени комітетів ISO) та зовнішніми партнерами. Організація"член ISO може призначити, дотримуючись ба" лансу між інтересами різних груп стейкхолдерів, максимум 6 експертів, які увійдуть до складу Робочої групи. Внутрішні й зовнішні партнери мо" жуть призначати максимум по 2 експерти в Робочу групу від кожної ор" ганізації. Зовнішнє партнерство відкрито для будь"якої міжнародної або 5


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

великої міжрегіональної організації, яка виявила зацікавленість і го" товність приєднатися до розробки стандарту. Робоча група розробляє проект стандарту ISO 26000, який представляє собою узгодженість ду" мок експертів. До складу Робочої групи входять представники шести категорій стейк" холдерів: споживачі, уряд, бізнес, робітники, неурядові організації та інші інституції (послуги, дослідження, підтримка). Структура Робочої групи побудована так, що дозволяє рівною мірою представляти інтереси різних груп стейкхолдерів і не дає змоги допустити домінування будь" якої з них. На сьогодні у складі Робочої групи працює понад 380 екс" пертів із 77 країн світу та 30 міжнародних організацій. Керівництво Робочої групи здійснюється одночасно двома національ" ними організаціями зі стандартизації: Бразильським інститутом стан" дартизації (ABNT) та Шведським інститутом стандартизації (SIS). Кожна організація – член ISO, яка призначила експертів, створює у своїй країні Національний дзеркальний комітет, який за структурою і представництвом різних груп стейкхолдерів є дзеркальним відображен" ням Робочої групи. Завдання таких комітетів – виробити національну по" зицію щодо проектів стандарту ISO 26000, які розробляє Робоча група. У листопаді 2007 року Україна приєдналася до розробки міжнародно" го стандарту. Ідея приєднання України до розробки ISO 26000 належить Центрові «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» й Держ" споживстандарту. Під час круглого столу, проведеного за підтримки ком" паній SCM, Консорціуму «Індустріальна група» та UCAN, були обрані національні експерти й спостерігачі та створено Національний дзеркаль" ний комітет. Українські експерти взяли участь у робочій зустрічі з розроблення стандарту ISO 26000 у м. Відні 3"9 листопада 2007 року, під час якої екс" перти з усього світу обговорювали третю версію проекту ISO 26000 (з проектом стандарту можна ознайомитися на сайтах: www.ukr" ndnc.org.ua, www.csr"ukraine.org). Також українські експерти брали участь у засіданні робочої групи з розробки ІСО"26000 у м. Сантьяго, Чилі, 30 серпня"5 вересня 2008 року, на якому версія 4.2 стандарту була узгоджена. Остаточний варіант стандарту планується прийняти у 2010 році. Приєднання України до розробки міжнародного стандарту із соціаль" ної відповідальності надає можливість представникам українського бізнесу, неурядових організацій, профспілкам та іншим зацікавленим групам не тільки ознайомитися з поглядами і підходами світової спільно" ти до соціальної відповідальності, а й презентувати власне бачення цієї проблематики. Загальні рекомендації з розробки стандарту із соціальної відповідаль" ності були викладені ще у 2005 році у «Пропозиціях з нової теми». Вони 6


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

стосуються сфери застосування стандарту та його типу. ISO неоднора" зово підкреслювала, що стандарт ISO 26000 представлятиме собою міжнародний стандарт, який буде містити основні принципи і рекомен" дації щодо діяльності у сфері соціальної відповідальності; він не перед" бачає сертифікацію третьою стороною; буде розроблений тільки один стандарт.

7


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ОБІЗНАНОСТІ ЩОДО СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ І МІЖНАРОДНОГО СТАНДАРТУ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ISO 26000 В РАМКАХ ПРОЕКТУ «ISO 26000 – У РЕГІОНИ» Опитування респондентів проводилося з 25 серпня по 10 вересня в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Кіровоградській, Запорізькій, Черкаській та Одеській областях. Усього було опитано 99 респондентів, з них 18 осіб – представники бізнес"організацій, 19 осіб – органів державної влади, 15 осіб – профспілок, 9 осіб – організацій споживачів, 17 осіб – громадсь" ких організацій, 21 особа – представники дослідницьких інституцій (на" вчальні заклади, наукові інститути, сервісні організації тощо) (табл.1). Таблиця 1 Розподіл респондентів за групами зацікавлених сторін і за регіонами, осіб Бізнес

Органи дер жавної влади

Проф спілки

Органі зації спожи вачів

Громад ські ор ганізації

Дослідницькi iнституції (навчальні закла ди, наукові уста нови, сервісні організації тощо)

Всього

2

2

2

2

1

3

12

2

2

2

1

2

3

12

Дніпропетровська

2

1

2

2

1

2

10

Запорізька Кірово градська Одеська Луганська Львівська Миколаївська Черкаська Всього

3

2

2

1

8

2

1

1

2

2

8

2 2 2 2 2 18

– 1 3 4 2 19

2 1 1

1 1 – 1 1 9

2 1 3 1 2 17

2 1 2 2 3 21

9 7 11 10 12 99

Автономна Республіка Крим Донецька

2 15

Соціальна відповідальність – це відповідальність організації за вплив своїх рішень та діяльності (продукти, послуги, процеси) на суспільство і навколишнє середовище, що реалізується через прозору та етичну поведінку, яка: – допомагає сталому розвиткові, здоров'ю та добробуту суспільства; – зважає на очікування зацікавлених сторін; – не суперечить відповідному законодавству та міжнародним нормам поведінки; – поширена в усій організації і практикується у її відносинах (діяльність організації в рамках сфери свого впливу) Керівництво із соціальної відповідальності (ISO 26000), версія 4.2 8


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

3.1. РОЗУМІННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВіДПОВіДАЛЬНОСТІ Аналіз відповідей респондентів дозволив виявити розуміння соціаль" ної відповідальності та впровадження її основних компонентів у практику діяльності організацій кожної з груп стейкхолдерів. Стейкхолдер – окрема особа або група осіб, яка має інтерес щодо будь# якої активності організації або її рішення. Керівництво із соціальної відповідальності (ISO 26000), версія 4.2

Відповіді респондентів засвідчили, що спільним для більшості опитаних, незалежно від того, до якої групи стейкхолдерів вони належать, є розуміння соціальної відповідальності як відповідальності перед суспільством і дотри" мання/захист прав людини. На практиці понад 50% і більше організацій, які формують політику/стратегію соціальної відповідальності, впроваджують такі компоненти соціальної відповідальності, як: – права людини (71%); – соціальне залучення і соціальний розвиток (58%). Інші компоненти соціальної відповідальності впроваджують більше третини опитаних організацій: – організаційне управління – 45%; – екологічні питання – 48%; – трудові практики – 46,5%; – питання споживачів – 43%; – практика чесного введення бізнесу – 40,5%. Розглянемо розуміння соціальної відповідальності й упровадження її основних компонентів на практиці кожною групою стейкхолдерів. Бізнесорганізації. Під соціальною відповідальністю представники опитаних бізнес"організацій розуміють: – соціальну захищеність та дотримання прав працівників (43%); – відповідальність перед споживачами (36%); – дотримання законодавства, і в першу чергу – законодавства про працю (22%); – раціональне використання ресурсів і турбота про екологію (14%); – дотримання прав людини (14%); – благодійну діяльність (14%); – відповідальність перед партнерами (7%); – відповідальність перед суспільством (22%). На практиці бізнес"організації впроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності: – організаційне управління (36%) через систему управління, надання широких повноважень працівникам, дотримання законодавства та ор" ганізацію соціальних заходів; 9


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

– права людини (64%) через надання працівникам гарантій щодо соціального пакета, підписання колективних договорів, дотримання за" конодавства про працю, підтримку діяльності профспілкової організації, створення «гарячих» телефонних ліній та надання послуг із захисту прав людини; – екологічні питання (64%) через упровадження новітніх технологій, що забезпечують чистоту екології, використання екологічної сировини, впровадження екологічних програм та виконання всіх вимог стосовно екологічної безпеки; – трудові практики (43%) шляхом працевлаштування інвалідів, ство" рення сприятливих умов праці, дотриманням законодавства про працю, виплатою преміальних, створенням демократичних взаємовідносин у робочому колективі; – питання споживачів (50%) шляхом встановлення контролю над якістю продукції та послуг, якістю обслуговування споживачів і на основі партнерських відносин та угод; – практика чесного ведення бізнесу (64%) шляхом провадження політики чесної конкуренції, відкритості, обов'язкової сплати всіх по" датків, боротьби з корупцією та підписанням Меморандуму соціальної відповідальності; – соціальне залучення і соціальний розвиток (64%) шляхом упровад" ження великого пакета соціальних пільг і гарантій працівникам, стимулю" вання працівників за якісне виконання обов'язків, реалізацію благодійних програм. Цікаво, що жоден із представників бізнесу не виділив сферу про" фесійного здоров'я і безпеки своїх співробітників як один із головних компонентів, у той час як в інших країнах розглядають ці питання як голо" вні в політиці соціальної відповідальності. Жоден із респондентів не вис" ловив думку про необхідність розробки і дотримання кодексу етики, що є ключовим для застосування практики чесного ведення бізнесу. Ціка" вим є і той факт, що сплата всіх податків є одним із питань соціальної відповідальності за визначенням цієї групи стейкхолдерів. На відміну від світових тенденцій респонденти бізнес"організацій форматом допомоги громаді назвали «реалізацію благодійних програм», а не розвиток гро" мади (один із головних компонентів ІSО 26000). Але незважаючи на це, аналіз відповідей представників бізнес"організацій засвідчив, що, якщо порівнювати з іншими групами стейкхолдерів в Україні, то помітно, що їм притаманне найбільш прогресивно розвинуте розуміння соціальної відповідальності, основні компоненти якої вони і намагаються провадити в практичній діяльності. Органи державної влади. Частина опитаних представників органів державної влади (56%) розуміє соціальну відповідальність як: – відповідальність держави перед суспільством, мешканцями регіону; 10


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

– відповідальність перед суспільством за якість своєї роботи й послуг; – забезпечення достатнього життєвого рівня мешканців регіону; – розвиток соціального партнерства і сталий соціальний розвиток суспільства. Інша частина представників органів державної влади (44% опитаних) розуміють соціальну відповідальність як: – напрямки державної соціальної політики, яку вони реалізують на практиці; – або як виконання своїх основних функцій: надання державної соціальної допомоги, оформлення субсидій, захист права споживачів на належну якість продуктів і послуг, контроль за виконанням рішень уряду, соціальне страхування, підтримка сім'ї та молоді тощо. На практиці органи державної влади впроваджують наступні компо" ненти соціальної відповідальності: – організаційне управління (61%) через створення робочих комісій, організаційну структуру, проведення конференцій, круглих столів і семінарів, дотримання законодавчих норм та встановлення контролю за виконанням програм; – права людини (56%) через регіональні договори, встановлення дер" жавного контролю за своєчасною виплатою заробітної платні, поглиб" лення правових знань, у т. ч. й через проведення тренінгів і семінарів, за" хист прав споживачів, дотримання законодавства; – екологічні питання (22%) через регіональні угоди, аналіз діяльності підприємств, висвітлення цих питань у засобах масової інформації та до" триманням законодавства з питань екології; – трудові практики (50%) через регіональні угоди, засоби масової інформації, роботу державних соціальних інспекторів, проведення тренінгів і семінарів, створення волонтерських загонів та нових робочих місць та реалізацію відповідно до встановлених нормативно"правових норм; – питання споживачів (39%) шляхом регіональних угод, встановлення контролю за якістю товарів, захист прав споживачів, проведення просвітницької роботи; – практика чесного ведення бізнесу (28%) шляхом підтримки малого підприємництва, проведення семінарських занять серед підприємців та «практичною роботою щодня»; – соціальне залучення і соціальний розвиток (50%) шляхом укладання регіональних угод, надання пропозицій щодо передбачення у місцевих бюджетах видатків на місцеві програми соціального забезпечення, на" дання адресної допомоги мешканцям регіону, надання одноразової до" помоги на заняття підприємницькою діяльністю і фінансування до" таційних робочих місць, організації волонтерської праці та залучення до співпраці малого й середнього бізнесу. 11


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Таким чином, представники органів державної влади розуміють корпо" ративну соціальну відповідальність як зовнішню функцію, а саме: контро" лювання та здійснення моніторингу, але в той же час вони не сприймають внутрішню соціальну відповідальність в рамках самої організації. Цікавим є приклад упровадження гарних «трудових практик», де свою роль державні структури відіграють завдяки регіональним угодам, роботі державних соціальних інспекторів, але не згадується той факт, що держава є найбільшим роботодавцем (станом на 31.12.2007 р. кількість державних службовців – 276599, кількість посадових осіб органів місцевого самовря" дування – 98948 осіб1 ), і ставлення до своїх співробітників є ключовим у сфері соціальної відповідальності. Таким чином, в Україні серед представ" ників органів державної влади розуміння й практичне впровадження основ" них компонентів соціальної відповідальності в більшості випадків збігають" ся зі спрямованістю та основними функціями їх організацій. Профспілки. Представники профспілкових організацій розуміють соціальну відповідальність як: – дотримання прав людини (14%), – соціально"економічний та правовий захист членів профспілок (28%), – відстоювання прав найманих працівників, їх соціальний захист (28%), – виконання законодавства про працю (21%), – відповідальність роботодавця за найманого працівника (28%), – відповідальність організації у сфері фінансів, екології і суспільства, – відповідальність за розвиток регіону, – благодійна допомога. На практиці представники профспілок упроваджують такі компоненти соціальної відповідальності: – організаційне управління (36%) через систему управління, організацію роботи профспілок на підприємствах та участь у Наглядовій Раді; – права людини (71%) шляхом надання юридичної допомоги, контро" лю за дотриманням прав людини на підприємствах, поширення право" вих знань, контролю за реалізацією регіональних договорів, за системою охорони праці на підприємствах тощо; – екологічні питання (50%) через регіональні угоди, екологічно без" печні технології, депутатів, підготовку звернень до Верховної Ради Ук" раїни, Президії ФПО, проведення круглих столів та безпосередню участь в екологічних десантах; – трудові практики (50%) шляхом регіональних угод, дотриманням норм законодавства, проведенням зустрічей представників профспілок із керівниками виробництва, ліквідацією примусової праці та захистом у судах інтересів найманих працівників; – питання споживачів (36%) шляхом реалізації програм із захисту прав спо" живачів, захистом їх прав, встановленням діалогу з органами влади та участю в1 роботі обласної координаційної ради з питань захисту прав споживачів; Сайт Головдержслужби України " http://www.guds.gov.ua 12


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

– практика чесного ведення бізнесу (14%) шляхом підписання і дотри" мання принципів Меморандуму соціальної відповідальності бізнесу; – соціальне залучення і соціальний розвиток (28%) через укладання колективних договорів та регіональних угод. Аналіз відповідей щодо практики впровадження основних компонентів соціальної відповідальності профспілковими організаціями засвідчив, що профспілки приділяють багато уваги зверненням, листам, створенню Наглядових Рад, підписанню Меморандумів, наданню повноважень керівників, тобто бюрократичним питанням, які іноді в сучасному ди" намічному світі сповільнюють і можуть затримати розвиток як самої ор" ганізації, так і навколишнього середовища. Респонденти цієї групи ото" тожнюють компоненти «права людини» та «трудові практики», і навіть у цих компонентах залишають поза увагою професійний і особистий роз" виток співробітників – тренінги та освіту. Тобто, як і частина представ" ників органів державної влади, представники профспілок поняття «соціальна відповідальність» ототожнюють зі спрямованістю діяльності організації, яку вони представляють. Деякі опитані представники профспілок розуміють соціальну відповідальність виключно як соціальну відповідальність бізнес"організацій. Організації споживачів. Представники організацій споживачів ро" зуміють соціальну відповідальність здебільшого як: – дотримання і захист прав людини (50%); – дотримання законодавства (37,5%). Крім того, для деяких представників організацій споживачів соціальна відповідальність – це розвиток етичних цінностей суспільства, відповідальність перед суспільством і відповідальність кожного за якість роботи. Організації споживачів упроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності: – організаційне управління (12,5) дотримання законодавства та про" ведення конференцій; – права людини (87,5%) шляхом надання юридичної допомоги, захис" том прав людини і споживача, представленням інтересів у судах; – екологічні питання (25%) через екологічний контроль продукції та при розробці стратегій і бізнес"планів; – трудові практики (12,5%) через застосування новітніх практик робо" ти з персоналом; – питання споживачів (87,5%) шляхом проведення інформаційних та просвітницьких кампаній, якістю обслуговування, встановленням кон" тролю за якістю товарів і послуг, розглядом скарг споживачів та шляхом встановлення домовленості з органами влади та іншими організаціями; – практика чесного ведення бізнесу (37,5%) шляхом дотримання етич" 13


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

них кодексів та прозорою фінансовою звітністю; – соціальне залучення і соціальний розвиток (37,5%) через реалізацію конкретних соціальних проектів та надання адресної допомоги Аналіз відповідей респондентів – представників організацій спожи" вачів засвідчив, що на практиці такі компоненти соціальної відповідаль" ності, як права людини та питання споживачів, намагаються впровадити з��овні практично всі опитані організації. Інші компоненти соціальної відповідальності менш поширені в практичній діяльності організацій спо" живачів. У цілому, організаціям споживачів притаманне розуміння соціальної відповідальності не як внутрішньої відповідальності, а як відповідальності інших за свої товари й послуги (споживчі питання). Громадські організації. Опитані представники громадських ор" ганізацій здебільшого розуміють соціальну відповідальність як: – відповідальність перед громадою, участь у соціально"економічному розвитку регіону та у підвищенні якості стандартів життя мешканців регіону (31%); – реалізація конкретних соціальних проектів, спрямованих на надання допомоги соціально незахищеним верствам населення (15%); – захист прав людини (15%); – відповідальність перед суспільством (15%); – розвиток соціальної культури і партнерства (15%); – відповідальність перед працівниками та боротьба з корупцією. Громадські організації впроваджують такі компоненти соціальної відповідальності: – організаційне управління (38%) через адміністрування проектів гро" мадських організацій та ініціативних груп, структуру організації, розподіл повноважень, створення Ради організації, проведення конкурсів; – права людини (85%) через моніторингові програми, проведення просвітницьких та інформаційних заходів з прав людини, підтримку ор" ганізацій, які працюють у цьому напрямку, впровадження проектів з ад" вокасі, дотримання законодавства про працю, надання безкоштовної юридичної допомоги, захист прав основних цільових груп проектів, які реалізують громадські організації (діти"сироти та люди, які перебувають у місцях позбавлення волі); – екологічні питання (46%) шляхом запровадження системи «Зелений офіс», проведення конкурсів міні"грантів, реалізацію просвітницьких програм, проведення екологічних акцій та застосування екологічно чис" тих технологій; – трудові практики (23%) через працевлаштування інвалідів, створен" ням «Школи громадянської дії» та реалізації проектів зі стажування мо" лоді; – питання споживачів (15%) шляхом проведення моніторингу компаній та якістю наданих ними послуг; 14


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

– практика чесного ведення бізнесу (31%) шляхом співпраці з бізнес" структурами, які працюють відкрито, проведення просвітницьких про" грам та підтримки кампанії «адвокасі»; – соціальне залучення й соціальний розвиток (85%) шляхом проведен" ня конкурсу міні"грантів, реалізації соціальних проектів і акцій. Домінуючими питаннями для громадських організацій є права людини й соціальне залучення та соціальний розвиток. Аналіз відповідей респон" дентів засвідчив, що як і представники органів державної влади, проф" спілок та організацій споживачів, представники громадських організацій не розглядають соціальну відповідальність як відповідальність перед внутрішньою громадськістю організації (внутрішньої сторони), а ро" зуміють її як вплив діяльності своїх організацій на зовнішнє середовище. Дослідницькі інституції. Здебільшого представники дослідницьких інституцій розуміють соціальну відповідальність як: – відповідальність за дії і вплив організації на середовище, яке оточу" юче (24%), – надання якісних послуг (24%), – дотримання й захист прав людини (18%), – соціальний захист працівників та студентів (18%), – відповідальність перед суспільством (18%), – відповідальність держави перед суспільством, дотримання законо" давства, чесне введення бізнесу, прозорість і відкритість організацій, благодійна діяльність. На практиці впроваджуються наступні компоненти соціальної відповідальності: – організаційне управління (65%) через систему управління, навчальні програми, створення органів студентського самоврядування, тренінги, конференції, колективні договори та встановлення персональної відповідальності кожного працівника організації; – права людини (75%) через органи студентського самоврядування і студентські ради, колективні договори, вивчення навчальних дисциплін, надання соціальних гарантій (пакетів) працівникам; – екологічні питання (71%) через навчальний процес (курс з основ еко" логії, екологічні практикуми), реалізацію проектів і проведення еко" логічних акцій, через діяльність комісії із цих питань та шляхом виконан" ня вимог екологічної безпеки в лабораторних дослідженнях та запровад" женням стандартів СЕУ та ISO 14001; – трудові практики (75%) шляхом запровадження курсів до навчальних програм та виробнича практика, створення належних умов праці, ство" рення системи захисту працівників, підписання колективних угод; – питання споживачів (47%) через навчальні дисципліни, реалізацію регіональних програм, захист прав споживачів, встановлення «гарячих» телефонних ліній, проведення зустрічей з деканатом, ректоратом; 15


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

– практика чесного ведення бізнесу (65%) через боротьбу з корупцією, навчальні дисципліни, безумовне виконання законодавства, впровад" ження міжнародних стандартів, прозору звітність; – соціальне залучення й соціальний розвиток (75%) шляхом запрова" дження студентського самоуправління, створення волонтерських за" гонів, участі в розробці програм і проектів, підтримки різноманітних соці" альних ініціатив, запровадження соціального пакета для працівників, на" дання фінансової допомоги при навчанні працівників, запровадження системи безпеки на робочому місці, мотивацію працівників та залучен" ням їх до життя організації. Представники дослідницьких інституцій спільно з респондентами бізнес"організацій розуміють соціальну відповідальність насамперед як власну соціальну відповідальність. Але опитування щодо впровадження на практиці основних компонентів соціальної відповідальності засвідчи" ло, що представники дослідницьких організацій не мають чіткого уявлен" ня про компоненти соціальної відповідальності і часто плутають їх один з одним. Розуміння соціальної відповідальності та впровадження основних ком" понентів соціальної відповідальності за регіональним розподілом вигля" дає наступним чином: Автономна Республіка Крим. Представники 11 організацій зазначи" ли, що вони впроваджують стратегію/політику соціальної відповідаль" ності. Під соціальною відповідальність опитані респонденти організацій Криму розуміють: – дотримання прав людини (4 відповіді); – дотримання законодавства (1 відповідь); – відповідальність перед суспільством (4 відповіді), причому 2 пред" ставника (орган державної влади і навчальний заклад) розглядають соціальну відповідальність як відповідальність держави перед суспільством; – надання якісних послуг і товарів (3 відповіді); – чесне ведення бізнесу (1 відповідь); – надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам насе" лення (1 відповідь); Найчастіше організації Криму впроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності: – права людини (6 відповідей) шляхом надання практичної юридичної допомоги, реалізації просвітницьких програм (створення циклу телеві" зійних передач), встановленням контролю за дотриманням прав люди" ни, зокрема найманих працівників, діяльність органів студентського са" моуправління; – соціальне залучення і соціальний розвиток (5 відповідей) через ре" алізацію соціальних проектів (шефство над спортивними командами, ди" 16


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

тячими будинками, надання допомоги ветеранам війни і праці), ор" ганізацію праці волонтерів, через органи студентського самоуправління та студентські профспілки; – екологічні питання (4 відповіді) через упровадження екологічних програм, екологічні практикуми та екскурсії, вивчення основ екології; – питання споживачів (4 відповіді) шляхом розгляду скарг споживачів, програм із захисту прав споживачів. Майже кожна четверта організація, яка реалізує стратегії соціальної відповідальності, впроваджує наступні компоненти соціальної відповідальності: – трудові практики (3 відповіді) через зазначення цього компонента в контракті з роботодавцями та проведення практики студентів; – організаційне управління (3 відповіді) через навчальний процес та координацію в розміщенні виробничих ресурсів. На жаль, такий компонент, як практика чесного ведення бізнесу, впро" ваджує тільки одна організація через встановлення контролю в питаннях надання правдивої інформації з боку клієнтів. У цілому практика впрова" дження основних компонентів соціальної відповідальності дорівнює се" редньому по вибірці показнику. Донецька область. 12 представників опитаних організацій зазначи" ли, що їх організації впроваджують політику/стратегію соціальної відпо" відальності. Практично всі опитані розуміють соціальну відповідальність як відповідальність перед суспільством, розвиток соціального партнер" ства і соціальної культури, захист соціальних прав і гарантій. Різниця у сприйнятті соціальної відповідальності між групами стейкхолдерів прак" тично відсутня. Так, ті��ьки профспілки зазначили, що соціальна від" повідальність – це відповідальність роботодавця за працівника та захист соціальних прав і гарантій працівників з боку роботодавців, тобто їм при" таманне розуміння соціальної відповідальності як відповідальності робо" тодавців. Опитані організації області впроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності: – права людини (11 відповідей) переважно через колективні договори та за допомогою контролю за їх дотриманням та через регіональні угоди; – трудові практики (10 відповідей) переважно через колективні дого" вори та регіональні угоди; працевлаштування інвалідів; – питання споживачів (10 відповідей) шляхом встановлення парт" нерських домовленостей, ведення діалогу та встановлення домовленос" тей з органами влади та контролем за дотриманням якістю наданих по" слуг і продукції; – практика чесного введення бізнесу (10 відповідей) шляхом підписання Меморандуму соціальної відповідальності, проведення тренінгів, семінарів; – соціальне залучення і соціальний розвиток (10 відповідей) шляхом 17


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

реалізації різноманітних програм соціально"економічного розвитку; роз" витку соціального партнерства; дотриманням регіональної угоди тощо; – організаційне управління (9 відповідей) через створення системи уп" равління, створення робочої комісії; – екологічні питання (9 відповідей) через запровадження системи «Зе" лений офіс», дотримання колективного договору та регіональної угоди, отримання міжнародного сертифікату з екології. Слід зазначити, що впровадження основних компонентів соціальної відповідальності в області знаходиться на вищому рівні, ніж у середньому по вибірці. Так, 11 із 12 опитаних, або 93%, упроваджують такий компо" нент, як «права людини» (середній за вибіркою дослідження показник – 71%), 83% – «соціальне залучення і соціальний розвиток» (середній за вибіркою показник – 58%), 75% – «організаційне управління» (за вибіркою – 45%), 75% – екологічні питання (за вибіркою – 48%), 83% – «трудові прак" тики» (за вибіркою – 46,5%), 83% – «питання споживачів» (за вибіркою – 43%), 83% – «практика чесного введення бізнесу» (за вибіркою – 40,5%). Дніпропетровська область. Представники 8 опитаних організацій зазначили, що їх організації впроваджують політику/стратегію соціальної відповідальності. Організації, які впроваджують стратегію/політику соціальної відповідальності, розглядають її : – як соціальну політику своєї організації, причому основні елементи соціальної політики здебільшого передбачені чинним законодавством: – організація медичного огляду студентів, реалізація їх права на оздо" ровлення, соціальний захист студентів із числа дітей"сиріт, чорно" бильців, інвалідів (навчальний заклад); – дотримання законодавства про працю, виплати до всіх соціальних фондів, захист законних прав та інтересів як громадян, так і об'єктів гос" подарювання (бізнес"організація); – як основні функції своєї організації: захист інтересів рядових членів профспілок (профспілки), організація дитячого харчування у відповідності до міжнародних стандартів, захист прав споживачів тощо (орган державної влади); – як відповідальність організації перед суспільством: побудова успішних бізнес"стратегій методами, які також приносять користь суспільству, розвиваючи його етичні принципи (організація споживачів); боротьба з корупцією, боротьба за збереження навколишнього середо" вища (профспілки); соціальна відповідальність повинна бути пов'язана з трьома сегментами: влада"бізнес"громадяни; відповідальність кожного викладача і студента, в цілому організації за рішення, які кожний прий" має заради гармонії функціонування та розвитку (навчальний заклад). Опитані організації області, які впроваджують політику/стратегію соціальної відповідальності, найчастіше використовують у роботі на" ступні компоненти соціальної відповідальності: 18


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

– права людини (7 відповідей) через захист прав співробітників, про" світницькі кампанії, надання юридичних послуг; – організаційне управління (5 відповідей) шляхом розробки і реалізації відповідних стратегій, розподілу повноважень та створення соціальної інфраструктури; – екологічні питання (5 відповідей) шляхом: створення комісій із цих питань; розробки стратегій і бізнес"планів для клієнтів; входження у світову мережу волонтерських таборів тощо; – трудові практики (4 відповіді) через дотримання трудового законо" давства; проектів щодо стажування молоді; створення центру кар'єри, взаємодії з підприємствами; – питання споживачів (3 відповіді) через захист споживачів від небез" печних для здоров'я товарів; систему управління взаємовідносин із клієнтами (CRM) і опитування клієнтів; – практика чесного ведення бізнесу (3 відповіді) шляхом дотримання принципів діяльності організації і підтримки малого бізнесу; – соціальне залучення і соціальний розвиток (3 відповіді) через роз" робку та реалізацію соціальних проектів (встановлення шефства над бу" динками дитини; участі в заходах протидії курінню, наркоманії; підтрим" ку різних видів спорту, приміром, хокею на траві тощо). Як свідчать наведені приклади, організації області дуже часто ототож" нюють поняття «соціальна відповідальність організації» з напрямками своєї діяльності. Впровадження таких компонентів соціальної від" повідальності, як права людини, екологічні питання, знаходиться на рівні середнього за вибіркою всього дослідження. Проте впровадження інших компонентів – на рівні нижчому, ніж у середньому за вибіркою. Запорізька область. 7 опитаних організацій упроваджують страте" гію/політику соціальної відповідальності. Аналіз відповідей респондентів засвідчив, що більшість організацій розуміють соціальну відповідальність як спрямованість (основні напрямки або функції) діяльності своєї організації. Так, усі опитані представники органів державної влади зазначили, що під соціальною відповідальністю вони розуміють надання соціальної допомоги, оформлення субсидій, захист прав споживачів; представники профспілок – захист соціально"економічних інтересів членів профспілок; представники дослідницьких інституцій – виховання студента, яке засноване на принци" пах громадянської совісті, відповідальності, гуманізму тощо. Відмінне від наведеного розуміння соціальної відповідальності в громадських ор" ганізацій. Так, під соціальною відповідальністю вони розуміють відпові" дальність перед працівниками, громадою і розуміння взаємозв'язку всіх рі" шень і дій. Як зазначили представники громадських організацій: «соціаль" на відповідальність – це участь у соціально"економічному розвитку міста й участь у підвищенні рівня стандартів життя людей, уміння планувати свою роботу так, щоб люди мали можливість гарно жити». 19


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Відповіді респондентів на запитання «Які з компонентів соціальної відповідальності Ваша організація впроваджує на практиці та яким чи" ном?» засвідчили, що найчастіше організації області впроваджують такі компоненти соціальної відповідальності, як: – права людини (7 організацій) через надання правової допомоги, вирішення конкретних правових проблем людини та дотримання законо" давства; – організаційне управління (6 організацій) через студентське самовря" дування, організацію роботи профспілок на підприємствах, участі в ро" боті Наглядової Ради, розробку проектів; – соціальне залучення і соціальний розвиток (5 організацій) шляхом підтримки різноманітних соціальних ініціатив, реалізації соціальних про" ектів, укладання колективних договорів, надання пропозицій щодо збільшення видатків на соціальний захист із місцевих бюджетів; – екологічні питання (4 організації) через підтримку і проведення еко" логічних проектів; – трудові практики (4 організації) шляхом дотримання законодавства про працю та систему навчально"виробничих практик; Менше половини опитаних організацій упроваджують такі компонен" ти соціальної відповідальності, як питання споживачів (2 організації) та практика чесного ведення бізнесу (2 організації). Ці компоненти соціаль" ної відповідальності впроваджуються через організацію «гарячих ліній» у навчальному закладі, проведення зустрічей з ректором, деканами, за" хист прав споживачів та шляхом організації Асоціації випускників та прийомом до Фонду тільки тих бізнесменів, які працюють «відкрито». Розподіл відповідей щодо впровадження компонентів соціальної відповідальності в цілому відповідає загальноукраїнській тенденції. Про" те впровадження таких компонентів, як питання споживачів та практика чесного введення бізнесу, в Запорізькій області знаходиться на нижчому рівні, ніж за загальною вибіркою дослідження. Кіровоградська область. Політику/стратегію соціальної відповідаль" ності впроваджують 7 опитаних організацій. Більшість опитаних ро" зуміють соціальну відповідальність як: – дотримання міжнародних стандартів (2 відповіді із 7); – відповідальність організації перед споживачами, клієнтами (3 відповіді); – захист прав людини, у т.ч. співробітників (3 відповіді); – вплив діяльності організацій на розвиток регіону, суспільства в ціло" му (4 відповіді); Опитані організації області впроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності: – права людини (7 відповідей) через дотримання законодавства; шля" хом надання безкоштовної правової допомоги; через організацію «гаря" чих» телефонних ліній; моніторингові кампанії; відстоювання прав люди" 20


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

ни на засіданнях суду, в ЗМІ, через профспілкові організації; – екологічні питання (4 відповіді) через упровадження новітніх еко" логічно безпечних технологій, СЕУ та міжнародних стандартів (ISO 14001), шляхом звернень до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, Президії профспілкових організацій тощо; – практика чесного введення бізнесу (3 відповіді) шляхом дотримання норм чесної конкуренції та міжнародних стандартів; – питання споживачів (4 відповіді) шляхом встановлення контролю за якістю продукції та обслуговування, захистом прав споживачів та участю в обласній координаційній раді з питань захисту прав споживачів; – організаційне управління (4 відповіді) через розробку й запровад" ження нормативної бази, шляхом проведення досліджень на місцях, адмініструванням проектів громадських організацій та ініціативних груп і участю в розробці програм соціально"економічного розвитку регіону; – трудові практики (2 відповіді) шляхом захисту в суді прав найманих працівників та системою мотивації; – соціальне залучення і соціальний розвиток (3 відповіді) шляхом уп" ровадження великого пакета соціальних пільг та гарантій (медичне стра" хування, пільги щодо кредитування, санаторно"курортне лікування, відпочинок дітей, додаткові заохочення та мотивації, додаткове безкош" товне навчання для підвищення кваліфікації), надання матеріальної до" помоги, проведення конкурсу міні"грантів та забезпечення участі грома" ди у процесі прийняття рішень на місцевому рівні. Слід зазначити, що впровадження такого компонента соціальної відповідальності, як «соціальне залучення і соціальний розвиток» знахо" диться на нижчому рівні, ніж у середньому за вибіркою, до того ж деякі респонденти ототожнили цей компонент із поняттям «трудові практики». Одеська область. 9 опитаних організацій упроваджують політи" ку/стратегію соціальної відповідальності. Більшість представників опи" таних організацій розуміють соціальну відповідальність як: – дотримання законодавства про працю (3 відповіді); – захист прав людини (3 відповіді); – створення умов для працівників організації (3 відповіді); – відповідальність перед суспільством (2 відповіді); – реалізація соціальних проектів (2 відповіді); – відповідальність перед споживачами (3 відповіді); – відповідальність перед партнерами (1 відповідь). Опитані організації області впроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності: – права людини (7 відповідей) через дотримання законодавства про працю, надання соціального пакета працівникам, відстоювання прав дітей, які позбавлені батьківської опіки, вивчення навчальних дисциплін, укладання угод з підприємствами тощо; – соціальне залучення і соціальний розвиток (6 відповідей) шляхом ук" 21


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

ладання колективних угод, реалізації соціальних проектів, участь у роз" робці програм соціально"економічного розвитку, залучення працівників до життя компанії; – практика чесного введення бізнесу (5 відповідей) шляхом запровад" ження відкритості та прозорості звітів організації, вивченням питань ети" ки бізнесу; – питання споживачів (4 відповіді) шляхом захисту їх прав; – організаційне управління (4 відповіді) через надання повноважень працівникам організації, персональну відповідальність працівників ор" ганізації, створення ради організації та первинних осередків і запровад" ження навчальних програм; – трудові практики (4 відповіді) шляхом забезпечення умов для праці, через демократичну побудову взаємостосунків на робочих місцях та за" провадження навчальних дисциплін; – екологічні питання (2 відповіді) на основі практичної діяльності щодо озеленення (насадження дерев). Слід підкреслити, що розуміння соціальної відповідальності відповідає виявленому рівню при проведенні дослідження. Впровадження основних компонентів соціальної відповідальності в цілому відповідає загальноук" раїнській тенденції. Винятками є такі компоненти, як практика чесного вве" дення бізнесу, в області його впроваджує понад 55% опитаних організацій (середній показник за вибіркою – 40,5%), та екологічні питання – в області його впроваджує 22% організації, у середньому по країні – 48%. Луганська область. 7 опитаних організацій упроваджують політи" ку/стратегію соціальної відповідальності. Більшість опитаних розуміють соціальну відповідальність як: – дотримання законодавства, у т.ч. законодавства про працю, еко" логію (3 відповіді); – відповідальність організації в екологічній сфері (3 відповіді); – захист прав людини (2 відповіді); – наслідки діяльності організацій для сталого розвитку суспільства (2 відповіді); – відповідальність організації у сфері фінансів, боротьба з корупцією (2 відповіді); – відповідальність перед суспільством (1 відповідь). Опитані організації області впроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності: – права людини (7 відповідей) через дотримання законодавства про працю, права на освіту; – екологічні питання (4 відповіді) через застосування екологічно без" печних технологій та екологічної якості продукції; – практика чесного введення бізнесу (3 відповіді) шляхом дотримання вимог податкового законодавства, боротьби з корупцією, отримання «чистих доходів»; 22


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

– питання споживачів (2 відповіді) шляхом встановлення контролю за якістю обслуговування та послуг; – організаційне управління (2 відповіді) через запровадження інно" ваційних методів керівництва; – трудові практики (1 відповідь) шляхом боротьби з примусовою працею; За результатами опитування, жодна з опитаних організацій не запро" ваджує такий компонент соціальної відповідальності, як соціальне залу" чення і соціальний розвиток. До того ж, як свідчить аналіз відповідей щодо впровадження компо" нентів соціальної відповідальності, опитані ототожнюють питання прав людини і трудові практики. Львівська область. 7 опитаних організацій упроваджують стра" тегію/політику соціальної відповідальності і мають досвід упровадження політики соціальної відповідальності. Аналіз відповідей респондентів щодо суті поняття «соціальна відпо" відальність» засвідчив, що більшість організацій області розуміють со" ціальну відповідальність як відповідальність перед суспільством за нас" лідки своєї діяльності, насамперед за якість роботи, товарів і наданих по" слуг (4 відповіді), та відповідальність перед працівниками (3 відповіді). Громадські організації здебільшого розуміють соціальну відповідаль" ність як відповідальність за виховання молодого покоління і утвердження норм людських цінностей. Найчастіше організації області впроваджують такі компоненти соціальної відповідальності, як: – соціальне залучення і соціальний розвиток (4 із 7 організації) шляхом упровадження соціальних проектів, спрямованих на підтримку і розвиток дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей, виховання молоді та стимулювання працівників за якісне виконання обов'язків; – права людини (3 організації) шляхом проведення семінарів і лекцій з прав людини; – практика чесного ведення бізнесу (3 організації) шляхом практичної роботи кожного дня та боротьби з корупцією; – екологічні питання (3 організації) шляхом аналізу впливу діяльності підприємств та використання екологічно безпечної сировини; – питання споживачів (2 організації) шляхом установлення контролю за якістю продукції та реагування на скарги громадян; – організаційне управління (1 організація) через розвиток промисло" вості; – трудові практики (1 організація) через зустрічі керівників профспілок з керівництвом підприємств. У цілому й розуміння соціальної відповідальності і впровадження ос" новних її компонентів знаходиться на рівні вибірки дослідження. Проте, такий компонент соціальної відповідальності, як практика чесного вве" 23


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

дення бізнесу, впроваджує більший відсоток опитаних у Львівській об" ласті, ніж у цілому за вибіркою дослідження, а компоненти питання спо" живачів, трудові практики та організаційне управління – менший. Миколаївська область. 10 опитаних організацій упроваджують політику/стратегію соціальної відповідальності. Більшість опитаних розуміють соціальну відповідальність як: – створенн�� умов для працівників організації (4 відповіді); – дотримання законодавства (3 відповіді); – відповідальність перед суспільством (2 відповіді); – реалізація соціальної політики (2 відповіді); – благодійна діяльність (2 відповіді); – розвиток місцевої громади (1 відповідь); – формування соціальної відповідальності бізнесу (1 відповідь). Опитані організації області впроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності: – соціальне залучення і соціальний розвиток (10 відповідей) шляхом надання адресних послуг соціально незахищеним верствам населення; створенням «Школи громадянської дії»; активізацією діяльності місцевих громадських організацій через тренінги, навчання, реалізацію спільних соціальних проектів, конкурсів; благодійництво; сприянням розвиткові підприємницької діяльності; наданням коштів на навчання, наданням безпроцентних позик тощо; – організаційне управління (7 відповідей) через колективні договори; семінари, тренінги, конференції; надання грантів та дотримання право" вих норм; – права людини (6 відповідей) через дотримання прав людей, прове" дення проектів з «адвокасі», надання працівникам соціальних пакетів, дотримання законодавства про працю; проведення тренінгів і семінарів з питань правової обізнаності, захист прав дитини шляхом підготовки прийомних батьків до виховання дітей"сиріт; – трудові практики (5 відповідей) шляхом виплати преміальних, до" триманням вимог законодавства про працю і через укладання колектив" них договорів, створенням волонтерських загонів, додаткових робочих місць, проведенням тренінгів і семінарів; – екологічні питання (5 відповідей) через упровадження екологічно безпечних технологій та дотримання вимог екологічної безпеки, вико" нання спільних екологічних проектів, конкурси, надання міні"грантів на навчання; – питання споживачів (3 відповіді) шляхом упровадження стандартів, надання інформації, дотримання принципів прозорості, моніторинг ре" алізації проектів і компаній; – практика чесного введення бізнесу (2 відповіді) шляхом безумовно" го дотримання законодавства, підтримки кампаній «адвокасі». 24


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Підсумовуючи, слід зазначити, що впровадження таких компонентів соціальної відповідальності, як «соціальне залучення і соціальний розви" ток» в області знаходиться на рівні значно вищому, ніж у середньому за вибіркою дослідження. А впровадження таких компонентів, як «питання споживачів» і «практика чесного введення бізнесу», знаходяться на ниж" чому рівні, ніж у середньому за вибіркою дослідження. Черкаська область. 5 опитаних організацій упроваджують політику соціальної відповідальності. Організації, які впроваджують соціальну відповідальність, розуміють її як: – дотримання законодавства (2 відповіді); – відповідальність кожного громадянина перед суспільством (3 відповіді); – реалізація соціальних програм (1 відповідь); – дотримання прав людини (1 відповідь) Опитані організації області впроваджують наступні компоненти соціальної відповідальності: – соціальне залучення і соціальний розвиток (2 відповіді) шляхом залу" чення до співпраці підприємств; – організаційне управління (1 відповідь) через контроль за виконанням програм; – права людини (2 відповіді) через захист прав людей та створення но" вих робочих місць; – трудові практики (2 відповіді) шляхом створення нових робочих місць і проведення заходів з охорони праці; – питання споживачів (2 відповіді) шляхом захисту та відстоювання прав споживачів, проведенням просвітницької роботи; – практика чесного ведення бізнесу (1 відповідь) шляхом проведення навчальних семінарів. Жодна з організацій не впроваджує такий компонент соціальної відповідальності, як екологічні питання. 3.2.ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ/ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ РІЗНИМИ ГРУПАМИ СТЕЙКХОЛДЕРIВ У цьому розділі термін «соціальна відповідальність» трактується у відповідності до розуміння соціальної відповідальності (СВ) різними гру" пами стейкхолдерів, розглянутих у п. 3.1. Переважна більшість організацій респондентів (84 організації, або майже 85% від усіх опитаних) упроваджує стратегію/політику соціальної відповідальності (рис. 1). Практично всі опитані представники органів державної влади (95%), профспілок (94%) та організацій споживачів (89%) зазначили, що їх ор" ганізації впроваджують політику та стратегію соціальної відповідальності: 25


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

– 81% представників дослідницьких організацій упроваджують політи" ку соціальної відповідальності, – 78% – бізнес"організацій, – 77% – громадських організацій.

Рисунок 1 Частка опитаних організацій, які впроваджують політику/стратегію соціальної відповідальності, % За регіональним розподілом усі представники опитаних організацій Запорізької, Одеської, Донецької, Луганської та Миколаївської областей зазначили, що їх організації впроваджують політику соціальної відпові" дальності (табл. 2). Таблиця 2 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи впроваджує Ваша організація стратегію/політику соціальної відповідальності?», осіб

Автономна Республіка Крим Донецька

Бізнес

Органи дер жавної влади

Так Ні

Так

2

Проф спілки

Органі зації спожи вачів

Громад ські ор ганізації

Дослідницькi iнституції (навчальні закла ди, наукові уста нови, сервісні організації тощо)

Всього

Ні Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

2

2

1

3

11

1 –

2

2

2

3

3

12

Дніпропетровська

1

1

1

2

1

1

1

2

8

2

Запорізька

3

2

2

1

8

Кіровоградська

2

1

1

2

1

1

7

1

– 2 1 2 – 14

– – 1 – 2 4

– 1 2 4 2 18

– – 1 – – 1

2 1 1 – 1 14

– – – – 1 1

1 1 – 1 1 8

– – – – – 1

2 1 2 1 – 13

– – 1 – 2 4

2 1 1 2 1 17

– – 1 – 2 4

Одеська Луганська Львівська Миколаївська Черкаська Всього

26

9 – 7 – 7 4 10 – 5 7 84 15


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Досвід упровадження політики/стратегії соціальної відповідальності переважної більшості опитаних організацій (79%) становить більше 3"х років, майже кожна четверта з них (23%) зазначила, що має такий досвід понад 10 років – з моменту створення організації. Майже 18% органі" зацій упроваджують політику/стратегію соціальної відповідальності від 1"го до 3"х років. Лише 3% організації мають невеликий досвід упровад" ження політики соціальної відповідальності – до 1 року (рис. 2).

Рисунок 2 Досвід упровадження політики/стратегії соціальної відповідальності опитаними організаціями, % Переважна більшість представників дослідницьких інституцій (88%), профспілкових організацій (100%), органів державної влади (84%) та бізнес"організацій (72%) зазначили, що їх організації впроваджують політику соціальної відповідальності більше 3"х років. Натомість, гро" мадські організації й організації споживачів у впровадженні соціальної відповідальності мають невеликий досвід – до 3"х років (46% та 37,5% відповідно). За регіональним розподілом, найдосвідченішими (мають досвід більше 3"х років) у впровадженні соціальної відповідальності є організації Авто" номної республіки Крим (100%), Запорізької (75%), Донецької (70%), Дніпропетровської (100%), Львівської (100%), Миколаївської (80%) Кіро" воградської (72%)та Одеської (78%) областей. Незначний досвід упровад" ження політики соціальної відповідальності (до 3"х років) у 80% організацій Черкаської та 57% організацій Луганської областей. Дані, наведені в цьому розділі, свідчать про те, що організації, які роз" глядають соціальну відповідальність як «функціональну спрямованість» своїх організацій (профспілки, органи державної влади), зазначають уп" ровадження політики соціальної відповідальності протягом тривалого терміну, у профспілок навіть цей відсоток становить абсолютні 100%, що викликає стурбованість у відповідності до належного розуміння соці" альної відповідальності. Цікавим виявляється регіональний аспект, який здебільшого відображає не рівень упровадження соціальної відповідаль" ності, а рівень активності організацій – Львів і АР Крим. 27


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

3.3. ПОБУДОВА ДІАЛОГУ МІЖ УСІМА ГРУПАМИ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ІЗ РОЗВИТКУ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Упровадження політики соціальної відповідальності вимагає від ор" ганізацій урахування інтересів усіх груп зацікавлених сторін (стейкхол" дерів), до яких відносять: бізнес"організації, органи державної влади, організації споживачів, профспілки, громадські організації, дослідницькі інституції. Аналіз відповідей респондентів щодо врахування їх ор" ганізаціями інтересів інших зацікавлених груп та проблем, які виникають при взаємодії з ними, засвідчив наступне. Найчастіше опитані організації враховують: – інтереси громадських організацій (64%), – бізнесу (61%) – органів державної влади (52%). Найменше враховані інтереси організацій споживачів (45%), дослідницьких інституцій (43%) та профспілок (42%). За регіональним розподілом рівень взаємодії всіх ��руп зацікавлених сторін найвищий у Донецькій, Миколаївській та Дніпропетровській обла" стях, найнижчий – у Черкаській, Запорізькій та Луганській областях. Аналіз відповідей за групами стейкхолдерів засвідчив, що найчастіше організації підтримують ті організації, які належать до тієї ж групи зацікавлених сторін, що й опитана організація. Бізнесорганізації при впровадженні політики соціальної відповідаль" ності найчастіше враховують інтереси бізнес"організацій та організацій споживачів, найменше – інтереси дослідницьких установ (рис. 3).

Рисунок 3 Групи зацікавлених сторін, інтереси яких ураховують бізнесорганізації при впровадженні політики соціальної відповідальності, % 28


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Органи державної влади активно взаємодіють з іншими органами державної влади, бізнесом та громадськими організаціями. Рівень їх взаємодії з профспілками та організаціями споживачів невеликий – лише кожен третій орган державної влади при впровадженні політики соціаль" ної відповідальності взаємодіє з ними (рис. 4).

Рисунок 4 Групи зацікавлених сторін, інтереси яких враховують органи державної влади при впроваджені політики соціальної відповідальності, % Профспілки найчастіше взаємодіють із профспілковими організа" ціями та бізнесом, менш за все – з дослідницькими інституціями. На на" шу думку, рівень взаємодії з бізнес"організаціями та органами держав" ної влади теж не надто високий (рис. 5).

Рисунок 5 Групи зацікавлених сторін, інтереси яких ураховують профспілки при впровадженні політики соціальної відповідальності, % 29


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Організації споживачів найактивніше співпрацюють з організаціями споживачів та громадськими організаціями. Жодна з опитаних ор" ганізацій не враховує інтереси дослідницьких установ (рис. 6).

Рисунок 6 Групи зацікавлених сторін, інтереси яких ураховують організації споживачів при впровадженні політики соціальної відповідальності, %

Громадські організації, як і інші групи зацікавлених сторін, врахову" ють насамперед інтереси громадських організацій та органів державної влади, найменше при впровадженні соціальної відповідальності врахо" вуються інтереси профспілок (рис. 7).

Рисунок 7 Групи зацікавлених сторін, інтереси яких ураховують громадські організації при впровадженні політики соціальної відповідальностіі, % 30


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Дослідницькі інституції (навчальні заклади, наукові установи, сервіс" ні організації тощо) при впровадженні політики соціальної відповідаль" ності найчастіше враховують інтереси дослідницьких інституцій, гро" мадських організацій та бізнесу. Найменше враховуються інтереси профспілок і організацій споживачів (рис. 8).

Рисунок 8 Групи зацікавлених сторін, інтереси яких ураховують дослідницькі інституції при впровадженні політики соціальної відповідальності, % При взаємодії з групами зацікавлених сторін в опитаних організацій найчастіше виникають наступні проблеми: У бізнесу: недостатність ресурсів для надання допомоги, недовіра до бізнесу з боку громадських організацій та органів влади, недотримання законодавства, недобросовісна конкуренція, корупція, втручання ор" ганів влади, нечесне ведення бізнесу, нерозуміння колег по бізнесу. Ці проблеми, на думку опитаних, виникли внаслідок неправильного підходу до питань соціальної відповідальності, відсутності поваги людей до поняття «приватна власність», недосконалості законодавства, неро" зуміння ролі й значення соціальної відповідальності, економічної ситу" ації, що склалася в країні, недосконалості податкової політики. В органів державної влади: розрізненість інтересів груп зацікавле" них сторін та недостатньо налагоджений механізм співпраці між ними, проблеми незаконних дій бізнесу (незаконне розміщення об'єктів підприємництва, рейдерство), правова безграмотність споживачів, не" досконалість нормативно"правової бази, недовіра до органів влади, по" рушення механізму виконання прийнятих рішень, недостатня роль профспілок, недотримання представниками бізнесу принципів соціаль" ної відповідальності, значна частка тіньового бізнесу, небажання бізнесу надавати благодійну допомогу, низький рівень життя. До основних причин виникнення цих проблем опитані віднесли: відсутність чіткого перспективного плану співробітництва всіх груп 31


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

зацікавлених сторін, нестабільність та недосконалість законодавчої ба" зи, недостатня кількість освітніх програм, низький рівень участі у процесі прийняття рішень, нестабільна економічна ситуація в країні, небажання співпрацювати. У профспілок: недовіра між групами зацікавлених сторін, невиконан" ня бізнесом соціальних зобов'язань перед своїми працівникам, недотри" мання органами державної влади нормативно"законодавчих актів і Гене" ральної угоди, невиконання громадськими організаціями взятих на себе зобов'язань, недосконалість законодавства, низький рівень соціальної орієнтованості бізнесу, невиконання зобов'язань, відсторонення від ви" рішення соціальних проблем малого бізнесу, проблеми спільного відсто" ювання інтересів перед органами влади. Ці проблеми, на думку опитаних, виникли тому, що країна має невели" кий досвід реалізації на практиці демократичних перетворень, існують низький рівень розвитку соціальної відповідальності, безвідповідаль" ність керівників підприємств, відсутність бажання вирішувати питання соціально"економічного та правового захисту населення, слабка законо" давча та судова влада, ігнорування законодавства, недостатність інфор" мації з питань соціальної відповідальності, економічні негаразди в країні, нездатність органів влади впливати на бізнес, небажання брати на себе відповідальність, відсутність соціальної культури. У споживачів: небажання бізнесу розглядати скарги споживачів і гро" мадських організацій, низький рівень знань з питань прав споживачів, недовіра з боку органів влади, невиконання зобов'язань, низька якість продукції. Ці проблеми спричинені низьким рівнем соціальної відповідальності груп зацікавлених сторін, низьким рівнем розвитку демократії в країні, недостатнім рівнем духовності, недосконалістю законодавства, цент" ралізацією і монополією влади при прийнятті рішень, корупцією, низьким рівнем якості послуг, недосконалістю податкового законодавства. У громадських організацій: різне розуміння соціальної відповідаль" ності громадськими організаціями й органами державної влади (викрив" лене уявлення про соціальну відповідальність у представників органів державної влади), низький професійний рівень представників громад" ських організацій, слабкий інтерес до тематики соціальної відповідаль" ності у дослідницьких інституцій, недостатній рівень співпраці з бізне" сом, небажання бізнесу допомагати громадським організаціям, недо" сконалість законодавства, недостатність поінформованості із цих пи" тань, недооцінка органами влади громадських організацій щодо їх мож" ливостей вирішити соціальні проблеми, боротьба за лідерство між гру" пами зацікавлених сторін, корумпованість органів влади, монополія вла" ди на прийняття рішень, низька соціальна активність громади, часткова конкуренція між громадськими організаціями, відсутність традицій 32


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

соціальної відповідальності, наявність великого майнового розшаруван" ня населення, низький рівень мотивації бізнесу до впровадження політи" ки соціальної відповідальності. На думку опитаних, ці проблеми були спричинені відсутністю єдиного розуміння соціальної відповідальності, політичною нестабільністю в країні, відсутністю системної державної відповідальності, різними ма" теріальними можливостями організацій, нерозумінням сили громадсь" кості, монополією органів влади на прийняття рішень, низьким рівнем соціально"економічного розвитку, недосконалістю податкового законо" давства та тінізацією економіки, відсутністю державної підтримки соціально відповідального бізнесу. У дослідницьких інституцій: відсутність соціальних пакетів у праців" ників, небажання бізнесу показувати дійсну заробітну платню, низький рівень соціальної відповідальності у роботодавців, проблеми комунікацій із бізнесом, відсутність у громадських організацій професіоналізму, не" досконалість законодавства, недостатність фінансових ресурсів, неви" конання зобов'язань, недостатня поінформованість із питань соціальної відповідальності, поширеність корупції, гонитва бізнесу за надприбутка" ми, тотальне духовне зубожіння в суспільстві. Перелічені проблеми, на думку опитаних, спричинені низьким рівнем життя, недосконалістю податкового законодавства, нестабільністю за" конодавства, недостатнім рівнем розвитку демократії в країні, відсутністю зворотного зв'язку при взаємодії різних груп зацікавлених сторін, відсутністю системи міжсекторальної взаємодії, недостатністю інформації з питань соціальної відповідальності, нерозумінням значення соціальної відповідальності, економічною ситуацією в країні, низькою мотивацією бізнесу, відсутністю відповідальності держави по відношен" ню до бізнесу. Проаналізувавши відповіді респондентів, слід зазначити, що опитані всіх груп зацікавлених сторін до проблем взаємодії з групами зацікавле" них сторін у впровадженні політики соціальної відповідальності віднесли як загальні проблеми соціально"економічного (корупція) та політичного розвитку держави (нестабільність, недосконалість законодавства), так і специфічні проблеми, як"от: недовіра між групами зацікавлених сторін, низький рівень участі різних груп стейкхолдерів у процесах прийняття рішень, небажання співпрацювати (навіть усередині однієї групи стейк" холдерів), відсутність єдиного розуміння соціальної відповідальності і недостатня поінформованість про неї, нерозуміння значення впровад" ження соціальної відповідальності. Наявність цих проблем обумовлює необхідність побудови діалогу та розвитку партнерських відносин між усіма групами зацікавлених сторін з питань розвитку і впровадження соціальної відповідальності на рівні регіону. Аналіз відповідей засвідчив, що опитані не змогли чітко визначи" 33


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

тися щодо форми об'єднання, в рамках якого можна побудувати такий діалог. На думку опитаних, діалог можна побудувати: – у рамках організованих і проведених круглих столів, форумів, робо" чих зустрічей тощо (66%), – у рамках створення і роботи робочих груп (61%), – у рамках діяльності комісій/рад при обласних державних адміні" страціях (53,5%). До проведення круглих столів, форумів, робочих зустрічей найбільш схильні представники громадських організацій і дослідницьких інсти" туцій. Більш прагматичний підхід демонструють представники бізнесу, які вважають, що кращою формою об'єднання є робочі групи (табл. 3), а також інші форми об'єднання – кластери або Координаційні ради. Таблиця 3 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Як, на Вашу думку, на рівні Вашого регіону краще побудувати діалог з усіма групами зацікавлених сторін з питань розвитку і впровадження соціальної відповідальності?» (за групами стейкхолдерів), % У рамках створення і роботи робочих груп

У рамках діяльності комісій/рад при обласних державних адміністраціях

У рамках організації і проведення круглих столів, форумів, робочих зустрічей

Бізнес Органи державної влади Профспілки Організації споживачів

67 63 67 56

33 63 67 67

50 26 67 56

Громадські організації

47

71

94

62

33

96

61

53,5

66

Дослідницькi iнституції (навчальні заклади, на укові установи, сервісні організації тощо) Всього

Усі респонденти зазначили, що будь"які робочі об'єднання можуть бу" ти ефективними за умови обов'язкової участі представників облдер" жадміністрацій, проведення масштабної інформаційної кампанії, роз" робки й запровадження ефективного механізму виконання рішень, залу" чення до роботи людей, які мають досвід коаліційної діяльності. Аналіз за регіональним розподілом засвідчив, що представники Дніпропетровської, Запорізької, Одеської та Львівської областей більш схильні до побудови діалогу в рамках організації і проведення круглих столів, форумів, робочих зустрічей, представники Автономної Рес" публіки Крим і Луганської області – у рамках створення робочих груп, а представники Миколаївської області – у рамках діяльності комісій/рад при обласних державних адміністраціях (табл. 4). На думку опитаних, до складу цих робочих груп або об'єднань можуть 34


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Таблиця 4 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Як, на Вашу думку, на рівні Вашого регіону краще побудувати діалог з усіма групами зацікавлених сторін з питань розвитку і впровадження соціальної відповідальності?» (за регіональним розподілом), % У рамках створення і роботи робочих груп

У рамках діяльності комісій/рад при обласних державних адміністраціях

У рамках організації і проведення круглих столів, форумів, робочих зустрічей

Автономна Республіка Крим Донецька

67

17

50

100

100

100

Дніпропетровська

30

20

70

Запорізька

25

25

75

Кіровоградська

62,5

62,5

50

Одеська Луганська Львівська Миколаївська Черкаська Всього

78 86 18 70 58 61

75 57 55 80 25 53,5

100 14 73 40 58 66

увійти представники всіх зацікавлених груп громадськості: бізнесу, ор" ганів влади, профспілок, громадських організацій, дослідницьких інсти" туцій. Опитані називали як групи зацікавлених сторін, так і конкретні ор" ганізації. Аналіз відповідей засвідчив наступні особливості. Так, представники профспілок, надаючи перелік організацій, які мо" жуть увійти до цих робочих об'єднань, не зазначили дослідницькі інсти" туції та організації споживачів, організації споживачів – дослідницькі інституції та громадські організації (тільки одна організація зазначила, що до складу робочих об'єднань в їх регіоні може увійти Партія зелених). У регіональному розрізі жодна з опитаних організацій Автономної Рес" публіки Крим та їх представники навіть не віднесли до переліку ор" ганізацій, які можуть увійти до складу цих робочих груп, профспілки, ор" ганізації споживачів та дослідницькі інституції. Представники Запорізької області серед організацій, які можуть увійти до складу цих робочих об'єднань, не віднесли представників органів влади, організації спожи" вачів, профспілок та дослідницьких організацій, представники Лугансь" кої області – організації споживачів, Дніпропетровської – профспілок та організації споживачів. Опитані були практично єдині у визначенні кола питань, які можуть вирішувати ці робочі групи/комісії, ради, та у визначенні їх компетенції (табл. 5, 6). До компетенції цих робочих органів опитані запропонували включити і такі питання, як розробка стратегій розвитку суспільства, 35


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

регіону, міста; підготовка пропозицій щодо удосконалення нормативно" правової бази і стратегії розвитку соціальної відповідальності в регіоні. Таблиця 5 Відповіді респондентів на запитання: «Які питання можуть вирішувати ці робочі групи/комісії, ради або інші форми об'єднання?»2 Варіант відповіді

Так

Ні

Досвід, проблеми та перспективи впровадження і розвитку соціальної відповідальності в регіоні

84

14

Роль соціальної відповідальності в упровадженні місцевих програм соціальноекономічного розвитку, боротьби з корупцією, охорони навколишнього середовища, розвитку соціального партнерства тощо

92

6

Взаємодії з міжнародними, національними та регіональними організаціями з питань розвитку соціальної відповідальності

80

18

Популяризація практик упровадження соціальної відповідальності

88

10

Таблиця 6 Відповіді респондентів на запитання: «Що може входити до компетенції робочих груп/комісій, рад або інших форм об'єднання?»3,% Варіант відповіді

Так

Ні

Готувати й розглядати інформаційноаналітичні матеріали з питань розвитку соціальної відповідальності

81

16

Готувати пропозиції, зауваження і доповнення до місцевих програм соціальноекономічного розвитку, боротьби з корупцією, охорони навколишнього середовища, розвитку соціального партнерства тощо

94

3

Популяризація практик упровадження соціальної відповідальності

90

7

Аналіз відповідей за групами стейкхолдерів суттєвих відмінностей у відповідях респондентів на запитання щодо суті діяльності цих робочих об'єднань не виявив. Аналіз відповідей за регіональним розподілом вия" вив таку відмінність: тільки більшість (82%) опитаних представників Львівської області проти того, щоб робочі групи розглядали питання досвіду та перспектив упровадження соціальної відповідальності в регіоні. У відповідях щодо компетентності робочих груп існують наступні відмінності: – 23% опитаних бізнес"організацій, – 19% дослідницьких інституцій, – 16% органів державної влади проти того, щоб до компетенції робочих органів з побудови діалогу між усіма група зацікавлених сторін входили питання підготовки і розгля" ду інформаційно"аналітичних матеріалів з питань розвитку соціальної відповідальності. За регіональним розподілом проти цього виступає більшість представників Запорізької області – 57%. 2,3

2 респонденти не надали відповіді 36


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

3.4. РIВЕНЬ ОБIЗНАНОСТI З МІЖНАРОДНИМ СТАНДАРТОМ (КЕРІВНИЦТВОМ) IЗ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТI ISO 26000 Практично половина респондентів (48%) не знайомі з принципами та суттю міжнародного стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000. Кожна п'ята організація (20%) чула про такий стандарт, проте принципи і суть стандарту їм не відома. Приблизно третина опитаних респондентів (32%) знайомі з проектом ISO 26000 (сума відповідей «Так, я знайомий із текстом проекту стандарту» (13%) та «Так, тільки в загальних рисах» (19%). Найбільш обізнаними зі стандартом виявилися представники ор" ганізацій споживачів (56%), дослідницьких інституцій (38%), профспілок (33%) та органів державної влади (32%). Найменш обізнаними – представ" ники громадських організацій (30%) та бізнес"структур (17%) (рис. 9).

Рисунок 9 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Чи знайомі Ви із проектом стандарту із соціальної відповідальності ISO 2600?» (за групами стейкхолдерів), % У регіональному розрізі найбільш обізнаними з принципами та суттю міжнародного стандарту виявилися респонденти Луганської (72%), До" нецької (50%), Дніпропетровської (50%) та Черкаської (42%) областей. Причому слід зазначити, що рівень обізнаності з проектом стандарту в Донецькій області якісно вищий, ніж в інших регіонах. Більше ніж третина організацій, представники яких знайомі з текстом проекту стандарту, знаходиться в Донецькій області (39%) (рис. 10). 37


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Рисунок 10 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Чи знайомі Ви із проектом стандарту із соціальної відповідальності ISO 2600?» (за регіональним розподілом), % Серед респондентів Автономної Республіки Крим (25%), Запорізької (25%), Кіровоградської (25%), Одеської (22%) та Миколаївській (20%) областей рівень обізнаності знаходиться на рівні нижче середнього за вибіркою показників. Незнайомі з проектом стандарту всі опитані пред" ставники Львівської області (рис. 10). Основними джерелами отримання інформації про проект міжнародно" го стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000 для опитаних є: – засоби масової інформації, у т. ч. Інтернет"ресурси – 82% (із них ви" ключно з Інтернет"ресурсів – 87%). – під час участі в семінарах, тренінгах, нарадах – 31%, – під час спілкування з колегами – 12,5%, – зі спеціальної літератури – 22%, – під час участі в заходах, які проводить Глобальний договір ООН – 22%. 38


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

3.5. ВПЛИВ ОБІЗНАНОСТІ/ УЧАСТІ У ГЛОБАЛЬНОМУ ДОГОВОРІ ООН НА РІВЕНЬ ЗНАНЬ І СПРИЙНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ISO 26000 Із числа опитаних представників організацій (без респондентів, які представляють органи державної влади) 9% є підписантами Глобально" го Договору ООН: – дослідницькі інституції – 1, – громадські організації – 2, – бізнес"компанії – 2, – профспілки – 1, – організація споживачів – 1. Переважна більшість цих організацій (71,5% – 5 організацій) розташо" вана в Донецькій області. Більшість представників організацій – підпи" сантів Глобального Договору ООН, зазначили, що їм найважче дотриму" ватися принципів Глобального Договору, які стосуються захисту прав лю" дини і впровадження міжнародних трудових стандартів (71,5% – 5 ор" ганізацій та 57% – 4 організації опитаних відповідно). До причин, які заважають організаціям упроваджувати саме ці принци" пи, респонденти віднесли недосконалість нормативно"правової бази та соціально"економічні умови. Крім того, опитані організації – підписанти Глобального Договору зазначи" ли, що важко дотримуватися таких принципів, як посилення екологічної відповідальності (43% – 3 організації ) та боротися проти усіх проявів корупції (43% – 3 організації). До головних перешкод на шляху впровадження цих принципів були віднесені монополія державних органів та установ на прий" няття рішень, високий рівень корупції в країни, недостатньо високий рівень соціально"політичної культури населення та традиції, що склалися. Переважна більшість представників організацій – підписантів Глобаль" ного Договору ООН із соціальної відповідальності зазначили, що рівень їх знань щодо суті й основних принципів соціальної відповідальності після входження до мережі Глобального Договору ООН суттєво підви" щився (71,5% – 5 організацій із 7) та частково підвищився (14,25% – 1 організація), у той же час 1 представник організації"підписанта зазначив, що рівень не змінився (14,25%). 2 з 19 представників органів державної влади (Миколаївська та Одеська область) на запитання «Після отриман" ня інформації про Глобальний Договір ООН із соціальної відповідальності чи змінився Ваш рівень знань щодо суті основних принципів соціальної відповідальності?» зазначили, що рівень їх знань практично не змінився. Переважна більшість опитаних організацій (5 із 7 або 71,5%), які входять до мережі Глобального Договору ООН із соціальної відповідальності, зазна" чили, що участь у Глобальному Договорі підвищує рівень знань та покращує сприйняття ISO 26000, 1 (14,25%) респондент не знайомий із проектом 39


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

міжнародного стандарту, 1 респонденту (14,25%) було важко відповісти. Переважна більшість організацій – підписантів Глобального Договору ООН із соціальної відповідальності (71,5% – 5 організацій) готові надава" ти соціальні звіти (звіт щодо Прогресу), причому 14,25% (1 організація) вже готує такий звіт. 14,25% (1 організація) ще не визначилася в питанні підготовки соціальних звітів. 3.6. ДЖЕРЕЛА ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІІ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Найбільш розповсюдженим джерелом отримання інформації з питань соціальної відповідальності для опитаних організацій є засоби масової інформації, у т.ч. Інтернет"ресурси. 90% організацій зазначили, що вони отримують інформацію із засобів масової інформації, причому майже для кожної третьої організації (27%) засоби масової інформації є єдиним джерелом отримання інформації з питань соціальної відповідальності. Другим, найбільш поширеним джерелом інформації є інформація, от" римана під час участі у тренінгах, круглих столах, форумах тощо. Про от" римання інформації із цього джерела повідомили майже 57% опитаних респондентів. Менше половини респондентів (39%) отримують інфор" мацію з питань соціальної відповідальності зі спеціальної літератури. Значну роль у розповсюдженні інформації із соціальної відповідальності відіграють канали міжособистісної комунікації: при спілкуванні з колега" ми, представниками органів державної влади, бізнесу, на зборах трудо" вого колективу. Про це повідомили 8% опитаних (рис. 11).

Рисунок 11 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «З яких джерел Ви отримуєте інформацію з питань соціальної відповідальності?», % (респондент міг обрати декілька варіантів відповіді). 40


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Аналіз відповідей за регіональним розподілом та розподілом за ос" новними групами стейкхолдерів засвідчив ту саму ієрархію: найбільш поширеним джерелом отримання інформації є засоби масової інфор" мації, на другому місці – інформація, отримана під час участі у тренінгах, форумах, круглих столах тощо і на третьому – спеціальна література (табл. 7, 8). Таблиця 7 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «З яких джерел Ви отримуєте інформацію з питань соціальної відповідальності?» (за регіональним розподілом), % Із засобів масової інформації, у т.ч. Інтернетресурсів

Під час участі у тренінгах, семінарах, круглих столах, форумах тощо

Зі спеціальної літератури

Інший варіант відповіді

100

42

24

32 –

Автономна Республіка Крим Донецька

100

84

67

Дніпропетровська

90

50

40

Запорізька

100

62,5

62,5

12,5

Кіровоградська

87,5

50

12,5

Одеська Луганська Львівська Миколаївська Черкаська Всього

100 72 91 90 67 90

67 72 55 100 – 57

33 43 9 60 33 39

– – – 20 – 8

Таблиця 8 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «З яких джерел Ви отримуєте інформацію з питань соціальної відповідальності?» (за групами стейкхолдерів), % Із засобів масової інформації, у т.ч. Інтернетресурсів

Під час участі у тренінгах, семінарах, круглих столах, форумах тощо

Зі спеціальної літератури

Інший варіант відповіді

Бізнес

84

44,5

28

17

Органи державної влади

100

58

42

5

Профспілки Організації споживачів

94 89

60 44

47 33

13

Громадські організації

84

59

35

6

91

67

43

9,5

90

57

39

8

Дослідницькiiнституції (навчальні заклади, на укові установи, сервісні організації тощо) Всього

41


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

3.7. ДОСТАТНІСТЬ НАЯВНОІ ІНФОРМАЦІЇ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Більше ніж половині опитаних (53%) цілком вистачає наявної інфор" мації з питань соціальної відповідальності. Майже третині (27%) наявної інформації абсолютно недостатньо, кожній п'ятій (20%) опитаній ор" ганізації – не зовсім достатньо (рис. 12).

Рисунок 12 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи достатньо Вам наявної інформації з питань соціальної відповідальності?», % Аналіз за регіональним розподілом та групами стейкхолдерів засвідчив, що частка тих, кому не вистачає інформації з питань соціаль" ної відповідальності (сума відповідей «Ні, абсолютно недостатньо» і «Не зовсім достатньо» становить половину або більше відсотків від загальної кількості опитаних у регіоні представників Кіровоградської, Одеської, Донецької, Львівської та Черкаської областей та представників гро" мадських організацій і дослідницьких інституцій (табл. 9, 10). Таблиця 9 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «»Чи достатньо Вам наявної інформа��ії з питань соціальної відповідальності», (за регіональним розподілом), % Автономна Республіка Крим Донецька Дніпропетровська Запорізька

Так, цілком вистачає

Ні, абсолютно недостатньо

Не зовсім достатньо

84

8

8

42

16

42

70

30

87,5

12,5

Кіровоградська

50

25

25

Одеська Луганська Львівська Миколаївська Черкаська Всього

22 57 27 80 17 53

22 43 36,5 – 75 27

56 – 36,5 20 8 20

42


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Таблиця 10 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи достатньо Вам наявної інформації з питань соціальної відповідальності?» (за групами стейкхолдерів), % Так, цілком вистачає

Ні, абсолютно недостатньо

Не зовсім достатньо

Бізнес Органи державної влади Профспілки Організації споживачів

61 69 67 67

22 5 20 11

17 26 13 22

Громадські організації

35

59

6

29

38

33

53

27

20

Дослідницькi iнституції (навчальні заклади, на укові установи, сервісні організації тощо) Всього

Респондентам не вистачає інформації з питань: – практичного впровадження соціальної відповідальності в країні та у світі, у т.ч. принципів та ризиків, які при цьому виникають; – суті й механізму впровадження міжнародного стандарту із соціальної відповідальності (ISO 26000) в країні; – Глобального Договору ООН; – інформації щодо ролі соціальної відповідальності в упровадженні місцевих програм соціально"економічного розвитку та розвитку соціаль" ного партнерства тощо. 3.8. ПОТРЕБА У ТРЕНІНГАХ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Половина опитаних (50%) має потребу у тренінгах із соціальної відповідальності, кожному третьому (32%) такі тренінги не потрібні, май" же кожен п'ятий (18%) – ще не визначився (рис. 13).

Рисунок 13 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи потрібні Вам тренінги з питань соціальної відповідальності?», % 43


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

У регіональному розрізі найбільше потребують (відповіді «Так» станов" лять 50 або більше відсотків усіх відповідей) таких тренінгів респонденти Одеської, Донецької, Луганської та Черкаської областей. За групами стейкхолдерів – представники організацій споживачів, громадських ор" ганізацій та дослідницьких інституцій (табл. 11, 12). Таблиця 11 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи потрібні Вам тренінги з питань соціальної відповідальності бізнесу?», (за регіональним розподілом), % Так Автономна Республіка Крим Донецька Дніпропетровська Запорізька Кіровоградська Одеська Луганська Львівська Миколаївська Черкаська Всього

Ні

Ще не визначився (лася)

42

42

16

84

16

40

30

30

25

62,5

12,5

12,5

50

37,5

67 72 37 40 75 50

11 28 54 40 8 32

22 – 9 20 17 18

Таблиця 12 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи потрібні Вам тренінги з питань соціальної відповідальності бізнесу?», (за групами стейкхолдерів), % Так

Ще не визначився (лася)

Ні

Бізнес Органи державної влади Профспілки Організації споживачів

22 42 46 56

39 48 27 11

Громадські організації

70

30

67

24

9

50

32

18

Дослідницькі інституції (навчальні заклади, на укові установи, сервісні організації тощо) Всього

39 10 27 33

Найбільше респонденти потребують тренінгів із практичного впровад" ження основних компонентів соціальної відповідальності. Про це повідо" мило майже 20% опитаних, тобто тих, кому потрібні тренінги. Опитаних також цікавлять питання: – захисту прав людини, – основних принципів та суті міжнародного стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000, 44


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

– принципів Глобального Договору ООН, – соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу, – соціальної відповідальності органів влади, – досвід упровадження соціальної відповідальності в європейських країнах, – проблеми мотивації впровадження соціальної відповідальності, – взаємодії груп зацікавлених сторін. Переважна більшість опитаних (56%) готова стати учасником тренінгів з проекту міжнародного стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000 (рис. 14). Найбільшу потребу в тренінгах із цього питання потребують опитані респонденти Донецької (100%), Черкаської (83%), Луганської (72%) об" ластей та Автономної Республіки Крим (75%) (табл. 13). Серед груп зацікавлених сторін найбільша потреба у тренінгах з ISO 26000 у представників дослідницьких інституцій (76%), громадських ор" ганізацій (71%) та організацій споживачів (67%) (табл. 14).

Рисунок 14 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи готові Ви стати учасником тренінгів із ISO 26000?», %

45


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Таблиця 13 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи готові Ви стати учасником тренінгів з ISO 26000?», (за регіональним розподілом), % Так

Ні

Ще не визначився (лася)

Відповідь відсутня

Автономна Республіка Крим

75

16,5

8,5

Донецька

100

Дніпропетровська

40

20

20

20

Запорізька

25

37,5

37,5

12,5

25

37,5

25

Одеська

33

67

Луганська

72

28

Львівська

45

37

18

Миколаївська

50

20

30

Черкаська

83

8,5

8,5

Всього

56

15

24

5

Кіровоградська

Таблиця 14 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи готові Ви стати учасником тренінгів з ISO 26000?», (за групами стейкхолдерів), % Ще не визначився (лася)

Відповідь відсутня

10,5

28

17

48

26

26

33,5

27

33,5

6

Організації споживачів

67

11

22

Громадські організації

71

6

17

6

Дослідницькі інституції (навчальні заклади, наукові установи, сервісні організації тощо)

76

2,5

19

2,5

Всього

56

15

24

5

Бізнес Органи державної влади Профспілки

Так

Ні

44,5

46


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

3.9. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Переважна більшість опитаних респондентів (69%) беруть участь у розповсюдженні інформації з питань соціальної відповідальності. У регіональному розрізі 100% опитаних організацій Автономної Республіки Крим та Одеської області, понад 3/4 опитаних організацій Запорізької та Донецької областей беруть участь у розповсюдженні такої інформації. Найменш активні – опитані організації Кіровоградської, Луганської, Львівської та Черкаської областей (див. рис. 15).

Рисунок 15 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Чи берете Ви участь у розповсюдженні інформації про соціальну відповідальність», (за регіональним розподілом), %

За групами стейкхолдерів, найактивніше розповсюджують інфор" мацію з питань соціальної відповідальності органи державної влади (79%), громадські й дослідницькі інституції (по 76%) та профспілкові ор" ганізації (79%). Найменш активні – представники бізнесу: тільки 44,5% опитаних бізнес"організацій беруть участь у розповсюдженні інформації з питань соціальної відповідальності (рис. 16). 47


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Рисунок 16 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Чи берете Ви участь у розповсюдженні інформації про соціальну відповідальність», (за групами стейкхолдерів),%

Найбільш розповсюдженим каналом передачі інформації з питань соціальної відповідальності для більшості опитаних є засоби масової інформації (табл. 15). Більше половини організацій надає інформацію через інтерв'ю (66%). Найчастіше використовують цей метод поширення інформації бізнес" організації (75%) та профспілки (73%), дослідницькі інституції (62,5%) (табл. 16). 54% опитаних розміщує інформацію на сайті організації. Цей метод поширення інформації найбільш характерний для бізнес"організацій (100%) та організацій споживачів (67%). Практично половина організацій (47%) проводить прес"конференції. 3/4 опитаних представників бізнес"організацій та профспілок викорис" товують саме цей метод поширення інформації. 73% організацій висвітлюють тематику соціальної відповідальності в статтях у друкованих засобах масової інформації або наукових виданнях. Найчастіше цей метод поширення інформації застосовується ор" ганізаціями споживачів (100%), профспілками (82%) та бізнес"ор" ганізаціями (75%). Цей метод розповсюдження інформації є найбільш поширеним також і серед дослідницьких інституцій (62,5%). Поширення інформації з питань соціальної відповідальності через роз" повсюдження прес"релізів є менш характерним методом. Його викорис" товує 35% опитаних організацій. Найчастіше його використовують бізнес"організації (50%) та громадські організації (54%). 48


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Таблиця 15 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Яким чином Ви берете участь у розповсюдженні інформації про соціальну відповідальність?», (за групами стейкхолдерів), % (серед тих організацій, які розповсюджують інформацію, n= 69).

Бізнес (n=8)

Органи дер жавної влади (n=15)

Проф спілки (n=11)

Органі зації спожи вачів (n=6)

Громад ські ор ганізації (n=13)

Дослідницькі інституції (навчальні закла ди, наукові уста нови, сервісні організації тощо) (n=16)

Всього (n= 69)

Розміщуємо інформацію на сайті організації

100

27

64

67

46

50

54

Проводимо прес конференції

75

20

73

17

69

31

47

Готуємо і розповсюджуємо пресрелізи

50

27

45,5

54

25

35

Висвітлюємо ці питання в інтерв'ю

75

67

73

33

61,5

62,5

66

Готуємо і розміщуємо статті

75

73

82

100

61,5

62,5

Організовуємо різноманітні заходи (круглі столи, семінари, презентації тощо)

62,5

67

64

50

77

50

63

Беремо участь у проектах інших організацій із цих питань

50

40

54,5

33

61,5

37,5

47

Проводимо і оприлюднюємо дослідження

50

20

54,5

33

31

43,5

37

2

8

Інше  в курсах окремих дисциплін  під час надання консультацій споживачам  при розробці та реалізації програм  під час надання консультацій споживачам

1

1

1

1 49

73


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Більше ніж половина (63%) організацій поширює інформацію шляхом організації різноманітних заходів. Це найбільш популярний канал пере" дачі інформації для органів державної влади (67%) і громадських ор" ганізацій (77%). Майже половина опитаних організацій (47%) розповсю" джує інформацію через участь у проектах інших організацій – цей шлях поширення інформації застосовують більше половини громадських ор" ганізацій (61,5%), профспілок (54,5%). Одним із найменш популярним серед опитаних організацій є такий метод поширення інформації, як проведення досліджень і оприлюднен"

Рисунок 17 Джерела розповсюдження інформації з питань соціальної відповідальності, % 50


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

ня їх результатів. Його застосовує 37% опитаних організацій. Найбільшою популярністю він користується серед профспілкових ор" ганізацій (54,5%) і бізнес"організацій (50%). Крім того, опитані зазначили й інші шляхи поширення інформації з пи" тань соціальної відповідальності – розгляд цих питань у курсах навчаль" них дисциплін, під час розробки програм та під час надання консульта" тивної допомоги споживачам. Аналіз відповідей за регіональним розподілом опитаних засвідчив, що опитані організації Донецької, Кіровоградської та Одеської областей вико" ристовують практично всі джерела розповсюдження інформації, і відсоток організацій, які їх використовують, вищий за середній за вибіркою показ" ник. Інших суттєвих відмінностей не спостерігається (табл. 16). Таблиця 16 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Яким чином Ви берете участь у розповсюдженні інформації про соціальну відповідальність?» (за регіональним розподілом), %

Готуємо і розповсюджуємо прес релізи

Висвітлюємо ці питання в інтерв'ю

Готуємо і розміущємо статті

Організовуємо різноманітні заходи (круглі столи, семінари, презентації тощо)

Беремо участь у проектах iнших організацій із цих питань

Проводимо i оприлюднюємо дослідження

58

25

17

50

67

42

25

42

82

45

27

82

91

64

73

55

86

58

14

58

58

58

72

43

14

14

43

14

72

58

72

14

0

14

67

67

67

100

100

67

67

33

Інше

Проводимо прес конференції

Автономна Республіка Крим

Розміщуємо інформацію на сайті організації

(серед тих організацій, які розповсюджують інформацію, n= 69)

8

(n=12)

Донецька (n=11) Дніпропетровська (n=7)

Запорізька (n=7) Кіровоградська (n=3)

Одеська (n=9)

67

67

67

67

89

89

56

33

Луганська (n=4)

25

75

50

50

25

0

75

0

Львівська (n=5)

40

40

20

80

80

80

20

20

43

43

57

71,5

71,5

86

43

29

14

Черкаська (n=4)

0

25

50

25

75

50

25

25

Всього (n=69 )

54

47

35

66

73

63

47

37

Миколаївська (n=7)

51

8


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

3.10. ВВЕДЕННЯ КУРСУ «КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Переважна більшість опитаних організацій (72%) вважають, що курс «Корпоративна соціальна відповідальність» необхідно запроваджувати як окрему навчальну дисципліну в навчальних закладах. Найбільший відсоток тих, хто підтримує цю ідею, в Автономній Республіці Крим (84%), Луганській (100%), Львівській (82%) та Черкаській (84%) областях. 6% опитаних представників організацій проти введення такого курсу. Найбільше виступають проти такої ідеї в Кіровоградській (33%), До" нецькій (16%) та Миколаївській (10%) областях. Практично кожна четверта організація (22%) щодо цього ще не визна" чилася. Не визначились 50% опитаних організацій Кіровоградської, 37,5% Запорізької, 22% Одеської, 25% Донецької, 20% Дніпропетровсь" кої, 20% Миколаївської та 16% Черкаської областей. Найбільше ідею введення у вищих навчальних закладах курсу «Корпо" ративна соціальна відповідальність» підтримують представники ор" ганізацій споживачів (100%), профспілок (80%), органів державної влади (74%) та дослідницькі організації (72%) (табл. 17). Найменше цю ідею підтримують представники громадських організацій (59%) та бізнес"ор" ганізацій (67%). Таблиця 17 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи необхідно, на Вашу думку, запровадити курс «Корпоративна соціальна відповідальність» у вищих навчальних закладах?», (за групами стейкхолдерів), % Так

Нi

Бізнес

67

5

28

Органи державної влади

74

10

16

Профспілки

80

20

Організації споживачів

100

Громадські організації

59

35

6

Дослідницькi iнституції (навчальні заклади, наукові установи, сервісні організації тощо)

72

9

19

52

Важко сказати

Відповідь відсутня


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

3.11. ОЦIНКА РОЗВИТКУ СОЦIАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В РЕГІОНАХ Більше ніж третина організацій (36,4%) вважають, що розвиток соціальної відповідальності в їх регіоні знаходиться на рівні «нижче се" реднього», " 28,3% організацій – на «середньому» рівні, " майже кожна п'ята організація (19,2%) – на «низькому» рівні, " а кожна десята організація (10,1% ) – на «дуже низькому» рівні. Тільки 6% організацій вважають, що розвиток соціальної відповідаль" ності в їх регіоні знаходиться на «високому» та «вище середнього» рівнях. За регіональним розподілом, тільки більшість представників опитаних організацій Донецької та Львівської областей вважають, що розвиток соціальної відповідальності в їх регіоні знаходиться на «середньому» і «вище середнього» рівнях (див. табл. 18). Більшість представників опи" таних організацій Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Кіро" воградської, Запорізької, Кіровоградської, Одеської, Луганської, Мико" лаївської та Черкаської областей оцінюють розвиток соціальної відповідальності в їх регіонах на рівні «нижче середнього». Найбільш скептичні в оцінці представники Автономної Республіки Крим, За" порізької, Одеської, Миколаївської та Черкаської областей. Запорізька Таблиця 18 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Як Ви оцінюєте розвиток соціальної відповідальності у Вашому регіоні?», (за регіональним розподілом), % Дуже високо Автономна Республіка Крим Донецька

Високо

8,5

Вище середнього

8,5

Дніпропетровська Запорізька

12,5

Середньо

Нижче се реднього

Низько

Дуже низько

8

50

25

16

10

80

10

25

25

25

50

50

45 57 18 40 17 36,4

11 15 18 10 32,5 19,2

83

Кіровоградська Одеська Луганська Львівська Миколаївська Черкаська Всього

22

10 1

5

11 28 64 30 8,5 28,3

12,5 11

10 42 10,1

Аналіз відповідей за розподілом належності опитаних до груп стейк" холдерів засвідчив, що більше третини опитаних представників органів державної влади (47%), профспілок (40%), бізнес"організацій (38,6%) та дослідницьких організацій (36%) оцінюють розвиток соціальної 53


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

відповідальності на «середньому» та «вище середнього» рівнях. Представники громадських організацій та дослідницьких інституцій найбільш скептичні в наданні оцінки рівня розвитку соціальної від" повідальності – 50% представників громадських організацій і 33% пред" ставників дослідницьких інституцій оцінюють розвиток соціальної відповідальності на «низькому» та «дуже низькому» рівнях (табл. 19). Таблиця 19 Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Як Ви оцінюєте розвиток соціальної відповідальності у Вашому регіоні?», (за групами стейкхолдерів), % Дуже ви соко

Ви соко

Вище серед нього

Се редньо

Нижче се реднього

Низько

Дуже низь ко

5,3

5,3

28

39

17

5,3

Органи державної влади

10

37

32

16

5

Профспілки

7

33

27

33

Організації споживачів

22

67

11

Громадські організації

14

36

14

36

29

33

24

9

Бізнес

Дослідницькi iнституції (навчальні заклади, на укові установи, сервісні організації тощо)

5

54


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

4. ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ Дослідження виявило відмінності в розумінні суті соціальної відповідальності різними групами стейкхолдерів. Найбільш наближене до прийнятого у світовому співтоваристві розуміння соціальної відповідальності у представників бізнес"організацій і дослідницьких інституцій. Представники органів державної влади, профспілок та гро" мадських організацій здебільшого не розглядають соціальну відповідальність із внутрішньої сторони самої організації, а розуміють її як вплив діяльності своїх організацій виключно на зовнішнє (оточуюче середовище). Дослідження також виявило достатньо низький рівень урахування інтересів інших груп зацікавлених сторін з боку всіх стейкхолдерів, особ" ливо бізнес"організацій, профспілок та громадських організацій (враху" вання 50 і більше відсотками опитаних організацій інтересів трьох і більше груп зацікавлених сторін). Приблизно третина опитаних організацій (32%) знайомі з проектом міжнародного стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000. Для України, яка тільки рік тому приєдналася до міжнародної групи з розр��б" ки міжнародного стандарту, на нашу думку, це є достатньо високим по" казником. Основними джерелами отримання інформації з питань соціальної відповідальності для переважної більшості опитаних організацій є засо" би масової інформації (90%). Більше ніж половина організацій (57%) от" римують інформацію під час участі у тренінгах, семінарах, форумах із соціальної відповідальності. Для більшої частини опитаних організацій (53%) наявної інформації з питань соціальної відповідальності цілком вистачає. Проте 50% опитаних організацій має потребу в тренінгах із соціальної відповідальності та 56% – готові стати учасником тренінгів з ISO 26000. Більшість опитаних оцінюють розвиток соціальної відповідальності у своєму регіоні на рівні «нижче середнього», «низькому» та «дуже низько" му» (36,4%, 19,2% та 10,1% відповідно). Трохи більше ніж третина ор" ганізацій оцінюють розвиток соціальної відповідальності у своєму регіоні на рівні «середньо», «вище середнього» і «високо» – 28,3%, 5% і 1% відповідно. З огляду на достатньо низький рівень урахування інтересів інших груп зацікавлених сторін та проблеми, які виникають при їх взаємодії (не" довіра один до одного, невиконання прийнятих зобов'язань, різне ро" зуміння соціальної відповідальності, низька поінформованість із питань соціальної відповідальності), актуалізуються питання побудови діалогу між ними. Проте діалог можливий тільки за умови вирівнювання ро" зуміння суті й принципів соціальної відповідальності. Отож у першу чергу 55


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

необхідно провести широку просвітницьку кампанію, яка б включала в себе проведення тренінгів, семінарів, «круглих столів» та інформаційну кампанію в засобах масової інформації, оскільки вони є найбільш вико" ристовуваним джерелом отримання інформації з питань соціальної відповідальності. На наш погляд, тренінги повинні включати в себе наступні питання: – суть, принципи та основні компоненти соціальної відповідальності; – розробка стратегій упровадження стратегій/політики соціальної відповідальності; – практичне впровадження основних компонентів соціальної від" повідальності; – врахування інтересів усіх груп зацікавлених сторін; – вплив реалізації політики соціальної відповідальності на розвиток організації і сталий розвиток суспільства; – кращий національний і європейський досвід упровадження політики соціальної відповідальності; – особливості впровадження соціальної відповідальності в різних ти" пах організацій. Важливим, на наш погляд, є те, що у тренінгах брали б участь пред" ставники всіх груп зацікавлених сторін і щоб програма тренінгу включала обов'язково всі перераховані питання. Це, на нашу думку допоможе не тільки підвищити рівень обізнаності в аспекті соціальної відповідаль" ності, більш"менш «вирівняти» розуміння соціальної відповідальності, а й усунути частину тих причин, які заважають групам зацікавлених сторін ураховувати інтереси один одного. Дослідження виявило також потребу опитаних організацій у тренінгах з питань діяльності Глобального Договору ООН та проекту Міжнародно" го стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000. На нашу думку, це можуть бути окремі тренінги. Проте, як і для загального (установчого) тренінгу важливо, щоб їх учасниками стали всі групи зацікавлених сторін. Проведення тренінгів можливо і доцільно доповнити спеціально підго" товленими виданнями тематики щодо соціальної відповідальності, оскільки для 39% опитаних спеціальна література є джерелом отриман" ня інформації. Для більшого охоплення представників усіх груп стейкхолдерів тренінгами з питань соціальної відповідальності та ISO 26000 доцільним було б, на нашу думку, підготувати команду національних тренерів, пред" ставників з усіх регіонів України, які, можливо, і стали б, ініціаторами або каталізаторами створення робочих об'єднань із побудови діалогу між усіма групами зацікавлених сторін. Проведення просвітницької кампанії можливо доповнити таким ком" понентом, як популяризація кращих практик упровадження соціальної відповідальності шляхом визначення на національному й регіональному 56


СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

рівнях кращих організацій, які впроваджують стратегії соціальної відповідальності на рівні регіонів, підготовки і розповсюдження друкова" них видань. Побудова діалогу з усіма групами зацікавлених сторін можлива і в рамках створення робочих груп або комісій/рад при вищих навчальних закладах (ВНЗ), що дозволило б відійти від політичної нестабільності (створення робочих груп при обласних державних адміністраціях), нечесної конкуренції та сприяло б більш активному залученню ВНЗ до процесів і політик соціальної відповідальності. Основною функцією цих робочих об'єднань може стати: – підготовка пропозицій, зауважень і доповнень до місцевих програм соціально"економічного розвитку і програм міжсекторального партнер" ства; – боротьба з корупцією, – охорона навколишнього середовища, – розвиток соціального партнерства тощо (це підтримали і 94% опи" таних організацій). З огляду на значення засобів масової інформації для отримання інформації з питань соціальної відповідальності та розповсюдження інформації самими представниками груп зацікавлених сторін важливим є продовження існуючих програм проведення тренінгів для представ" ників засобів масової інформації. Дослідження виявило також підтримку всіма групами стейкхолдерів ідеї запровадження курсу «Корпоративна соціальна відповідальність» у навчальні плани вишів країни. Таку підтримку висловило 72% опитаних. Наразі необхідно, враховуючи вже існуючий досвід в окремих регіонах, розробити і апробувати навчальну програму та звернутися до вищих на" вчальних закладів із пропозицією включити такий курс як вибіркову дис" ципліну до навчальних програм, у першу чергу для студентів, які здобу" вають вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент» – за різними спеці" альностями, в тому числі: економічними, юридичними, політичними, екологічними. Сьогодні Центр розвитку корпоративної соціальної відпо" відальності започаткував створення мережі вищих навчальних закладів «Соціальна відповідальність – в освіті», метою якої є об'єднати вищі на" вчальні заклади, які згодні запровадити такі курси або навчальні години в рамках інших курсів.

57


Брошуру видано в рамках Проекту «ІSО 26000 – у регіони», який упроваджується за підтримки Фонду «Східна Європа», компаній СКМ, РУСАЛ і ГК «ФОКСТРОТ».

Регіональним партнером проекту у Львові та області є ГК «ВОЛЯ».

Детальніша інформація про ISO, роботу міжнародної групи з розробки міжнародного стандарту ISO 26000 із соціальної відповідальності: www.iso.org Інформація про Проект «ІSО 26000 – у регіони», Національний дзеркальний комітет: Центр розвитку КСВ, www.csr"ukraine.org

Зінченко А.Г., Саприкіна М.А. «СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯДИ РІЗНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ» (українською мовою)


Літературна редакція та коректура: Берегова В.О.

Дизайн та верстка: Поліграфічна агенція «Фарбований лист»

Наклад 200 примірників. Зам. № 8"08. Віддруковано: ФОП Журавель О.Ю. Ідентифікаційний номер СПД в Державному реєстрі фізичних осіб"платників податків та інших обов’язкових платежів 3033112863


Csr stakeholders views