Page 1


Breath in Chernobyl by Sungtae Jung Copyright © 2016 by Sungtae Jung All rights reserved

ISBN 978-617-7395-10-1 © Sungtae Jung, Breath In Chernobyl, 2016 © Shcherbenko Art Centre, 2016 All rights reserved


Сontents 06—17 06 08 10 12 14 20—49 52—55 58—59


Зміст Comments Sungtae Jung Maryna Shcherbenko Bohnchang Koo Shill Shim Krolikowski Art Photography CV Testimonials

06—17 06 08 10 12 14 20—49 52—55 58—59

Коментарі Сонгте Джонг Марина Щербенко Бочанг Ку Шіль Шім Кроліковскі Арт Фотографії Резюме Подяка






Photographer Project author

Traces, at the boundary of them. Raining, which is mentioned as tears of those in heaven. My ties with Chernobyl started when I was 15 years old, when I used to play with friends of the same age in the rain—with sometimes my thirsty mouth open for rainwater— in Youngcheon, Kyeongbuk, Republic of Korea. By the way, suddenly grown-ups, however, began to advise us not to stay long in the rain, because of unhealthful dust—in rainwater—from some faraway site. That was why I had to use an umbrella against such rain, maybe around April, 1986. Now, I have been acting as a photo artist mainly focusing on urban traces old, worn-out, and weathered—that almost no one is interested in—as one of my favorite themes. In the meantime, one day, my mind flew to Ukraine, which eventually led even my body to fly there in July, 2015—beyond my rejecting it. There are two objects in Chernobyl, Ukraine I took photos of. One is “Samosely” natives of Chernobyl forcibly migrated out, but finally having to return there driven by uncontrolled homesickness, even though there was much radioactive matter. Which affected me to miss my hometown, Youngcheon, Kyeongbuk—as the result of my childhood memories projected onto the “Samosely” people—that I couldn’t any more play in the rain. Like the Chernobyl forest reviving even in the horrible apocalypse, are the “Samosely” people. Radioactivity dances around the scenery of the Pripyat area with scattered chairs, wide-open windows, faded wallpaper reminding of scaled-off fish skin, and thick dust over all these. My first shooting is the “Samosely” people, and my second is the “Pripyat” space. Its black scenery and unignorable level of radioactivity that seem to warn against extreme seriousness—however, invisible to our eye—from the Chernobyl nuclear accident.

Breath in Chernobyl The strange city attracted me over to itself, that for the memories buried in my subconscious for 30 years. And I found me breathing with them at the gray boundary of social happenings after I had got out of my really private life.

Сонгте Джонг



Sungtae Jung


Фотограф Автор проекту

Подих у Чорнобилі Це незвичайне місто вабило мене, тягнуло до себе спогадами впродовж тридцяти років з глибин моєї підсвідомості. І ось я дихаю ними на сірому кордоні соціального життя, відмовившись від свого відокремленого існування.

Сліди на їхніх кордонах. Дощ вважають сльозами з раю. Мій зв’язок з Чорнобилем сформувався, коли мені було 15 років, я грав зі своїми друзями під дощем, підставляючи обличчя під струмені води в місті Йончхон провінції Кьонбук у Північній Кореї. Дорослі несподівано почали радити нам менше часу проводити під дощем через радіоактивний пил в дощі, який приніс вітер із далеких країв. Це стало причиною того, що я почав використовувати парасольку десь у квітні 1986-го. Я працював, сфокусувавшись на старих, напіврозвалених і потертих слідах цивілізації (які нікому не цікаві), і вони були моєю улюбленою темою. Але в один день, у мене з’явилася нав’язлива думка про Україну, яка врешті-решт змусила мене туди полетіти в липні 2015 року, хоча це суперечило логіці. У Чорнобилі я зняв 2 серії фото. Перша присвячена самоселам – місцевим жителям Чорнобиля, людям насильно виселеним після катострофи, але вони повернулися туди через нестерпний сум за рідним домом, що пересилив страх перед радіацією. Їхня історія змусила мене згадати моє рідне місто Йончхон. Це було результатом проеціювання моїх спогадів дитинства на самоселів, того, що я більше не міг грати під дощем. Як чорнобильський ліс, самосели відроджуються серед руїн. Радіацію видно в панорамі Прип’яті, в розкиданих стільцях, у вікнах нарозхрист, в шпалерах, які чимось нагадують зчищену рибну луску, і в товстому шарі пилу, який все це покриває. В першу чергу, я зняв самоселів, потім – простір Прип’яті. Темні пейзажі цього міста ніби нагадують про всю серьйозність невидимого зараз – Чорнобильської аварії.



30 years ago on the territory of Ukraine there was a first in the history of mankind manmade environmental disaster on a planetary scale. It has influenced and continues to influence the lives and health of millions of people. Since that time, the words “Pripyat” and “Chernobyl” are associated with the majority of the events that divided history into “before and after”, showed the possibility of limit, going up to which it is no longer possible to evaluate anything in the categories of good and evil. And the reason for all this is the human being, the fruits of our activity that almost led to our complete destruction. That’s how we can describe the perception of the global scale of this tragedy. But there is another scale – an individual one. Looking back, it is important to understand how a specific person living in Pripyat has gone through it at the time of the April 26, 1986. What happened to him? How did he equip after the emergency evacuation, how did he justify for himself what happened - not only to the Earth, but to him (her) personally? How did he explain to his child why it was forbidden to even take a favorite toy? And in the end, where are these people now, so many years later? The Chernobyl disaster has affected us all, but each one in a very special way. In the “Breath in Chernobyl” project Sungtae Jung tried to answer these questions, to approach this issue, affecting the fate of specific people who have left their home and ... came back after all. This is a story about life, death, and the ghostly line that unites them. This is a story stretching for thirty years: the story without a plot and dynamics, but that’s why it impresses us even stronger. The two series of photos – “Pripyat” (shots of abandoned chambers, corridors, rooms) and “Samosely” (portraits of elderly people who have returned to live out their days in their homes) - time seems to have stopped. But just so we understand that time does not spare anything or anyone. It is very important for Shcherbenko Art Centre team to draw the viewer’s attention on the pressing issues of our time in the form of art. And the “Breath in Chernobyl” very subtly conveys the experience, common for the residents of the far South Korea and for the people of Ukraine. This is a terrible, unbearable experience that should stay with us in order not to repeat the mistake.


Shcherbenko Art Centre Curator


Maryna Shcherbenko



Марина Щербенко Куратор Щербенко Арт Центру

30 років тому на території України трапилася перша в історії людства техногенна екологічна катастрофа планетарного масштабу. Вона вплинула й продовжує впливати на життя та здоров’я мільйонів людей. З того часу слова «Прип’ять» чи «Чорнобиль» асоціюються у більшості з подіями, які розділили історію на «до та після», виявили можливість існування межі, підійшовши до якої стає неможливо оцінювати що-небудь у категоріях добра і зла. І причиною цього є людина, плоди діяльності якої ледь не призвели до її повного самознищення. Так можна описати сприйняття глобального масштабу трагедії. Але є й інший масштаб – індивідуальний. Обернувшись у минуле, нам важливо зрозуміти, як це переживалося конкретною людиною, яка жила у Прип’яті у момент 26 квітня 1986 року. Що з нею трапилося? Як вона влаштувала своє життя опісля термінової евакуації, як виправдала для себе те, що сталося – не тільки із планетою Земля, але і з нею персонально. Як пояснила своїй дитині, чому не можна взяти із собою навіть улюблену іграшку? І, врешті-решт, де ця людина зараз, стільки років потому? Чорнобильська катастрофа вплинула на нас усіх, але на кожного по-особливому. У проекті «Подих у Чорнобилі» Сонгте Джонг спробував відповісти на схожі питання, підійти до даної проблематики, доторкнувшись до доль конкретних людей, які покинули рідний дім та… повернулися назад. Ця історія про життя, смерть і ту тонку грань, що їх об'єднує. Ця історія тривалістю у тридцять років: історія без сюжету та динаміки, але, тим самим, більш захоплива. У двох серіях світлин – «Прип'ять» (фотознімки закинутих палат, коридорів, кімнат) та «Самосели» (фотопортрети літніх людей, які повернулися у рідні їм будинки доживати останні дні) – час ніби зупинився. Але саме так ми розуміємо, що час не щадить нічого та нікого. Для команди Щербенко Арт Центру дуже важливо у формі мистецтва звернути увагу глядача на гострі питання сучасності. І проект «Подих у Чорнобилі» надзвичайно тонко передає досвід, що його мають жителі далекої Південної Кореї та досвід, що несуть у собі жителі України. Це жахаючий, нестерпний досвід, який повинен залишитися з нами для того, щоби не повторити помилку.



Resonance of emaciated beauty! Man doesn't intend to dwell in where living conditions are hard or tough. Chernobyl's also one of such hard­to­live sites. Despite that, its natives have returned here to their hometown for their roots. Such indefatigable tenacity even in its unwelcoming environment has been highlighted by artist Sungtae Jung from Republic of Korea. I discovered that his photos contain beauty associated even with decaying. His photos reflect loftiness and ardor of Chernobyl denizens (Samosely) and his fervor in shooting it. I hope, this exhibition will be able to sympathize with the painful memory that Chernobyl couldn't but suffer from the accident, and bring closer friendship between us Ukraine and Republic of Korea.


President, Ukraine Friendship Association, Republic of Korea


Shill Shim



Шіль Шім Президент Асоціації дружби з Україною, Республіка Корея

Резонанс виснаженої краси! Людина не хоче жити там, де умови для життя важкі чи небезпечні. Чорнобиль – одне з таких місць. Незважаючи на цей факт, люди, які народились в цьому місці, повернулись до свого коріння. Ця незламна наполегливість у несприятливому середовищі була висвітлена фотохудожником з Республіки Корея. На його фотографіях – благородство та ентузіазм чорнобильців, а також його натхненне бажання відобразити це. Я маю надію, що ця виставка зможе передати щирі співчуття корейців постраждалому Чорнобилю та внесе позитивний вклад у дружні відносини між нашими державами – Україною та Республікою Корея.



History is life for all of us. Svetlana Alexievich, who was awarded the Nobel Prize in literature 2015, says like this in her book “Voices From Chernobyl.” “A destiny is one person’s life and, history is life for all of us. I would like to tell history by preserving destiny.” Sungtae Jung, who has been taking my lecture over the last three years and has been working on a project, perhaps shows our lives of the future and their destinies as Alexievich’s writing by documenting Chernobyl contaminated by radioactivity and images of people who were deported. His works, which were photographed through two visits of the far and unfamiliar area and the place still with an uneasy access, clearly demonstrate tough history of Chernobyl area. In the meantime, his interests for the neglected things, which has brought his attention, are to develop into a theme touched, stroked the pain of mankind; therefore, his future work is further expected.


Professor, Photographer, project superviser Kyungil University, Republic of Korea


Bohnchang Koo



Бoчанг Ку Професор, фотограф, супервайзер проекту Університет К’юнгіл, Республіка Корея

«Історія – це життя для всіх нас». Це висловлювання із книги «Голоси з Чорнобиля» Світлани Алексієвич (лауреатки Нобелівської премії з літератури 2015). «Доля – життя однієї людини, а історія – життя для нас усіх. Я хотіла б розповідати про історію, зберігаючи долю». Сонгте Джонг, який слухав мої лекції протягом трьох років та працював над проектом, можливо, показує наше майбутне, долю, як Алексієвич показала через свою книгу, задокументувавши забруднений радіацією Чорнобиль та евакуйованих людей. Його роботи, зняті протягом двох візитів у незнайому місцевість з обмеженим доступом, наочно демонструють жорстоку історію Чорнобильської зони. Сильний інтерес Сонгте Джонга до теми покинутості, яка і привернула його увагу до Чорнобиля, обіцяє розвинутись у щось більше в майбутньому, так що я чекатиму на його нові проекти.




The disaster at the Chernobyl nuclear power plant was de facto the agony of the Soviet regime, the last borderline after which the existence of the large empire in its current state became impossible. The accident that killed thousands of Ukrainians showed the inability of the Soviet ruling elite to maintain the projects whose creation was driven by the impulses of imperial megalomania. A felonious experiment conducted at the Power Plant during the night of April 26 1986 brought about the Chernobyl disaster, at the same time putting an end to the worst criminal experiment, the Soviet regime, which had divided the world with the Iron Curtain. This same Iron Curtain extended itself to the homeland of the photographer Sungtae Jung breaking the single country into two parallel worlds of North and South Koreas. By the end of the 80’s the world had already got used to the existing geopolitical situation, perceiving the borders between the political blocs as a norm. However, the radioactive cloud rushing out from the destroyed reactor knew no bounds erected by people and fell as radioactive rain all over the world. Human negligence, or maybe criminal intent, released the demon from the reactor vessel. Loosening geopolitical boundaries of the Eastern Bloc, the Chernobyl disaster created new borders – the borders between the radioactive exclusion zone and the outer secure world. Despite the mandatory evacuation following the accident, many people who were called “samosely” (that is “self-settlers”) returned to their homes shortly afterwards. Nowadays, the terrible catastrophe is fading into history for many outsiders, but it still remains the key point that determines every aspect of the reality for the people dwelling inside the exclusion zone. During his two trips to the exclusion zone, the photographer Sungtae Jung immersed himself deeply in the world of Chernobyl. He visited the ghost town of Pripyat and met “samosely” living in the forbidden area. In Sungtae Jung’s photos, not only do people live in the parallel world where the time has frozen still – maybe during the accident or at some other point of the Soviet Middle Ages... Silently, they tell us the story of their personal estrangement from the outside world. These people are not afraid of radiation because they have spun around themselves a sturdy cocoon from the fragments of the Soviet past – the world with which they did not want to part. The attachment to their own land turned out to be stronger than the fear of loneliness. Looking intently into their faces, we can clearly see that these old men and women are not afraid of the wrath of the man-made demon that broke out of the reactor’s guts. The aging children of the Chernobyl woodland made their choice


Krolikowski Art



Кроліковскі Арт Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції de facto стала агонією радянського режиму, межею, після якої існування великої імперії в її поточному стані стало неможливим. Аварія, що призвела до загибелі тисяч українців, показала неспроможність радянської еліти підтримувати проекти, що створювалися в приступах імперської гігантоманії. Злочинний експеримент, який був проведений на Чорнобильській станції в ніч на 26 квітня 1986 року став причиною трагічної катастрофи, і в той же час став кінцевою крапкою ще більшого злочинного експерименту – радянського режиму, який розподілив світ залізною завісою. Така ж залізна завіса пройшла через вітчизну фотографа Сонгте Джонга, розділивши єдину країну на два паралельних світи Північної й Південної Кореї. В кінці 80-х світ майже звик до існуючої геополітичної ситуації, сприймаючи кордони між політичними блоками як норму. Так чи інакше, радіоактивна хмара, яка вирвалася зі зруйнованого реактору, не знала жодних меж, створених людьми, і випала радіоактивним дощем на весь світ. Людська недбалість, а може і злочинний намір, випустили демона з посудини реактору. Похитнувши геополітичні кордони Східного Блоку, Чорнобильська катастрофа водночас створила нові кордони – між радіоактивною зоною відчуження і зовнішнім безпечним світом. Не зважаючи на обов'язковість евакуації після аварії, багато людей, яких називають «самосели», незабаром повернулося у свої домівки. Сьогодні страшна катастрофа для більшості за межами «зони» поступово розчиняється в історичному минулому, але для людей, що живуть на заборонених територіях, вона досі залишається ключовим моментом, що визначає їхню повсякденну реальність. Протягом двох мандрівок до зони відчуження, фотограф Сонгте Джонг глибоко занурився у світ Чорнобилю. Він відвідав місто-привид Прип'ять та познайомився з «самоселами», які живуть в забороненій зоні. На світлинах Сонгте Джонга зображені не просто люди, які існують в паралельному світі, де час зупинився – може, під час аварії, а може, десь в радянському середньовіччі... Фотографії безмовно розповідають історію персонального відчуження від зовнішнього світу. Цих людей не лякає радіація, тому що вони сплели навколо себе міцний кокон із уламків радянського минулого – світ, з яким вони не забажали розлучатись. Зосереджено вдивляючись в їхні обличчя, ми ясно бачимо, що ці старі люди не бояться гніву рукотворного демону, що вирвався з нутрощів реактору. Старі діти Чорнобильського лісу зробили свій вибір на користь





in favor of their native land and remained loyal to it. The heirs of the abandoned world, they lift the veil before the photographer - the veil that hides from our sight another Chernobyl: small islands of human life in the sea of entropy and decay. The photographer not only managed to penetrate into Chernobyl’s reality. Behind the broken doors and windows, he saw something more notable than a post-apocalyptic landscape - he recognized hell and heaven of the forbidden territory, the death of the old world and the new page in the history of Pripyat. The space in the photos is not just a background. It is the protagonist of the story. Peeling paint on the walls, frost on the windows, rust on baby cribs – all this makes the surrounding space alive and personalized. The dust of oblivion has erased all the bright colors. Sungtae Jung reveals to us a sickly pallor of dying. The netherworld colours come through the pale and dusty wall paint, showing the reality with which the human world has nothing in common. Each of the Sungtae Jung’s photos captures the inhalation and exhalation of the exclusion zone space. The visual language of the pictures focuses on the breath of time and space in the Chernobyl area. Like in deep meditation practice, consciousness of this breath leads to immersion in the “here and now” of the reality of the exclusion zone. The breath of Chernobyl is almost inaudible like a faint echo of the steps in the empty corridors of the abandoned buildings. It is the breath of wide open windows and forgotten walls with flaking paint. It is the breath of nature advancing on the territories devoid of inhabitants. It is the flagging breath of the old people living out their last days in their dilapidated houses. Owing to these photos, we become witnesses of the silent decay of the fragile human existence. They are the voices of the abandoned land and abandoned people struggling to survive among the old family photos and faces of the saints in the iconostases. The heroes of these photographs are the living monuments to the “Cold War” era, the time of the fear of a nuclear catastrophe looming over the whole of humanity. In one of her interviews, the author of the book “Chernobyl Prayer”, the Nobel Prize winner, Svetlana Alexievich says, “After Chernobyl we are living in a different world; the former world doesn’t exist anymore.” We can forget about the abandoned walls and abandoned old people, but these photos duly warn us that, ultimately, such oblivion will only make the humanity revise the bitter lesson again and again until it had been learned deeply and thoroughly. Sungtae Jung’s photo project is the chronicle of the apocalypse which will allow our descendants to hear the echo of the disaster coming from the bottomless well of the past.



рідної землі й залишилися вірними їй. Спадкоємці покинутого світу, вони підіймають перед фотографом завісу, що ховає від нашої уваги інший Чорнобиль: маленькі острівці людського життя в морі ентропії й розпаду. Фотограф не просто зумів проникнути всередину чорнобильської реальності. За розбитими дверима і вікнами він побачив щось більше, ніж пост-апокаліптичний пейзаж – він побачив пекло і рай забороненої території, смерть старого світу і новий аркуш в історії Прип'яті. Простір на фотографіях не є лише фоном. Це головний герой історії. Облуплена фарба на стінах, іній на вікнах, іржа на дитячих ліжках – все це робить навколишній простір живим і персоніфікованим. Пил забуття стирає яскраві фарби. Сонгте Джонг виявляє хворобливу блідість, яка з’являється перед смертю. Пекельні кольори проходять крізь бліду пильну фарбовану стіну, показуючи реальність, яка не належить людському світу. Кожна світлина Сонгте Джонга – це вдих і видих простору зони відчуження. Візуальна мова зображень фокусується на диханні часу і простору Чорнобильської зони. Як у практиці глибокої медитації, усвідомлення цього дихання дозволяє зануритись в «тут і зараз» чорнобильської реальності. Дихання Чорнобилю майже не чутне, як слабке відлуння кроків у порожніх коридорах занедбаних будівель. Це дихання широко відкритих вікон і забутих стін, з яких відшаровується фарба. Це дихання природи, що наступає на території, покинуті людьми. Це слабке дихання старих людей, які доживають останні дні в своїх старих домівках. Завдяки цим фотографіям ми стаємо свідками тихого розпаду тендітного людського існування. Ці світлини є голосом покинутої землі й покинутих людей, які намагаються вижити в оточенні старих сімейних фотографій і ликів святих на іконостасах. Герої цих фотографій є живими пам'ятками епохи «холодної війни», часу, невід'ємним атрибутом якого був страх перед ядерною катастрофою, що нависла над усім людством. В одному з інтерв'ю, авторка книги «Чорнобильська молитва», нобелевський лауреат Світлана Алексієвич каже: «Після Чорнобилю ми живемо в іншому світі; попередній світ більше не існує». Ми можемо забути про покинуті стіни і покинутих старих людей, але ці фотографії належним чином попереджають нас, що, в кінцевому рахунку таке забуття тільки змусить людство проходити цей гіркий урок знову і знову, поки він не буде усвідомлений глибоко і ґрунтовно. Фотографічний проект Сонгте Джонга – це літопис апокаліпсису, який дозволяє нашим нащадкам почути відлуння катастрофи, яке надходить з бездонного колодязю минулого.

Photography Фотографії

САМОСЕЛИ SAMOSELY Zahorna Maria archival pigment print, 120x90 cm, 2016

Загорна Марія пігментний друк, 120x90 см, 2016

Загорна Марія пігментний друк, 90x120 см, 2016



Zahorna Maria archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Shavkuta Maria archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Шавкута Марія пігментний друк, 90x120 см, 2016


Zahorna Olga archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Загорна Ольга пігментний друк, 90x120 см, 2016

Ільченко Іван пігментний друк, 90x120 см, 2016



Ilchenko Ivan archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Semenuk Ivan archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Семенюк Іван пігментний друк, 90x120 см, 2016

Явченко Галина пігментний друк, 90x120 см, 2016



Yavchenko Halyna archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Kukharenko Valentyna archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Кухаренко Валентина пігментний друк, 90x120 см, 2016

Раєнок Тетяна пігментний друк, 90x120 см, 2016



Rayenok Tetyana archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Chala Anna archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Чала Анна пігментний друк, 90x120 см, 2016

Урупа Марія пігментний друк, 90x120 см, 2016



Urupa Maria archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Kovchan Olga archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Ковчан Ольга пігментний друк, 90x120 см, 2016

Чаусов Віктор пігментний друк, 90x120 см, 2016



Chausov Viktor archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Yukhimenko Galyna archival pigment print, 90x120 cm, 2016

Юхименко Галина пігментний друк, 90x120 см, 2016


Сhernobyl_No126_1486 archival pigment print, 100x133 cm, 2016

Сhernobyl_No126_2040 archival pigment print, 120x80 cm, 2015

Чорнобиль_No126_1486 пігментний друк, 100x133 см, 2016

Чорнобиль_No126_2040 пігментний друк, 120x80 см, 2015


Сhernobyl_CP_2085 archival pigment print, 80x120 cm, 2015

Чорнобиль_CP_2085 пігментний друк, 80x120 см, 2015

PRIPYAT ПРИП’ЯТЬ Сhernobyl_No126_1436 archival pigment print, 133x100 cm, 2016

Сhernobyl_No126_1442 archival pigment print, 100x133 cm, 2016

Чорнобиль_No126_1436 пігментний друк, 133x100 см, 2016

Чорнобиль_No126_1442 пігментний друк, 100x133 см, 2016


PRIPYAT Сhernobyl_No126_1491 archival pigment print, 100x133 cm, 2016

Сhernobyl_No126_1514 archival pigment print, 100x133 cm, 2016

Чорнобиль_No126_1491 пігментний друк, 100x133 см, 2016

Чорнобиль_No126_1514 пігментний друк, 100x133 см, 2016


Сhernobyl_No126_1518 archival pigment print, 100x133 cm, 2016

Сhernobyl_No126_8491 archival pigment print, 120x80 cm, 2016

Чорнобиль_No126_1518 пігментний друк, 100x133 см, 2016

Чорнобиль_No126_8491 пігментний друк, 120x80 см, 2016


Сhernobyl_No126_2034 archival pigment print, 80x120 cm, 2015

Сhernobyl_No126_2044 archival pigment print, 120x80 cm, 2015

Чорнобиль_No126_2034 пігментний друк, 80x120 см, 2015

Чорнобиль_No126_2044 пігментний друк, 120x80 см, 2015

Сhernobyl_No1_1539 archival pigment print, 80x120 cm, 2015 Чорнобиль_No1_1539 пігментний друк, 80x120 см, 2015

Чорнобиль_No126_1474 пігментний друк, 100x133 см, 2016



Сhernobyl_No126_1474 archival pigment print, 100x133 cm, 2016

Сhernobyl_No126_2059 archival pigment print, 80x120 cm, 2015

Чорнобиль_No126_2059 пігментний друк, 80x120 см, 2015


Сhernobyl_F16_0304 archival pigment print, 120x160 cm, 2016

Чорнобиль_F16_0304 пігментний друк, 120x160 см, 2016





Sungtae Jung Сонгте Джонг




Born in YeongCheon, Gyeongbuk province, Republic of Korea


Sungtae Jung


Сонгте Джонг Народився в місті Йончхон, провінції Кьонбук, Республіка Корея.



2016 Doctor’s Course in Photography and Motion Picture, Kyungil University, Republic of Korea 2015 MFA in Photography and Motion Picture, Kyungil University, Republic of Korea 2003 Ph.D. in Landscape Architecture, Sungkyunkwan University, Republic of Korea

2016 докторантура факультету фотографії та кіномистецтва, Університет К‘юнгіл, Республіка Корея 2015 здобуття ступеня магістра зі спеціальності «фотографія та кіномистецтво», Університет К‘юнгіл, Республіка Корея 2003 присудження наукового ступеня доктора наук з архітектурно-ландшафтного проектування, Університет Сонгюнгван, Республіка Корея

SOLO EXHIBITIONS 2012 Dark Reflections, Gallery Soo 2010 Going Home, Space Gachang 2009 One day's Light, KBS Daegu 2007 Face Typology, Alternative Space Ssac 2006 Picturesque Angkor, Alternative Space 129 ART FAIR 2014 Hotel Art Fair in Daegu, Saint Western Hotel 2013 Seoul Photo2013, COEX Hall B, Seoul 2012 Hotel Art Fair in Daegu 2012, Novotel Ambassadors Hotel 2012 Gyeongnam International Art Fair, GIAF 2011 Hotel Art Fair in Daegu 2011, Novotel Ambassadors Hotel 2011 8e Edition Du Salon De L'art Accessible, Carrousel Du Louvre, Paris AWARD 2013 Selected as Young Artist of Daegu, The Art of Daegu 2010 Won Daegu Citizen Center portfolio contest prize 2008 Awarded Young Photo Artist Award etc. PHOTOGRAPH COLLECTION 2009 The Dark Side of the Light, Purunsesang Press 2006 Picturesque Angkor, Purunsesang Press

ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ 2012 Темні відображення, Галерея Soo, Тегу, Корея 2010 Повернення додому, Арт студія Gachang, Тегу, Корея 2009 Світло одного дня, Галерея KBS, Тегу, Корея 2007 Типологія облич, Alternative Space 129, Тегу, Корея 2006 Мальовничий Ангкор, Alternative Space 129, Тегу, Корея ART-ЯРМАРКИ 2014 Hotel Art Fair, Готель Saint Western, Тегу, Корея 2013 Сеул Фото 2013, Сеул, Корея 2012 Hotel Art Fair, Готель Novotel Ambassadors, Тегу, Корея 2012 Gyeongnam International Art Fair, GIAF 2011 Hotel Art Fair, Готель Novotel Ambassadors, Тегу, Корея 2011 Восьмий Salon De L'art Accessible, Carrousel Du Louvre, Париж, Франція НАГОРОДИ 2013 визнаний кращим молодим митцем Тегу 2010 перемога на конкурсі портфоліо від Муніципального центру Тегу 2008 нагорода «Молодий фотомитець» від Об’єднання фотохудожників, заснованого Радою мистецтв Республіки Корея. ЗБІРКИ ФОТОРОБІТ 2009 Темна сторона світла, Видавництво «Purunsesang Press» 2006 Мальовничий Ангкор, Видавництво «Purunsesang Press»





2016 A special project “Cheongchuleoram”, Gallery H 2015 Arts-stand in the city, Daegu Culture and Arts Center 2015 Resonance, Gallery Lucida, Jinju 2015 From Ayang railroads to Dongchon, Ayang Art Center 2015 Chilly Scenes of Winter, space129 2014 Reading the Landscape, Gallery Illum & Bongsan Cultural Center, Seoul 2014 Blind Spot, Gallery CU 2014 Open mind, an Open Market, Bongsan Cultural Center 2014 Sansu, Gallery Soo 2014 Daegu Contemporary Arts2014, Daegu Culture and Arts Center 2014 Contemporary Arts, Gallery Suseong 2013 The Creative Space Filled with Art, Daegu Culture and Arts Center 2013 The Picturesque Photography, Bongsan Cultural Center 2012 Arts storm, Beomeo Art Street 2012 Contemporary Photograph Five Member Exhibition, Space Gachang 2012 Korea-Japan Contemporary Art Exhibition2012, Donggu Arts center 2012 I looked, Jeongdong Gallery, Seoul 2012 The 5th Vision & Reflection2012, Art Museum KNU 2011 Emotional landscape, Bongsan Cultural Center 2011 Landscape of Contemporary Photography, space gachang 2011 Debec Art Project, Debec main Store 2010 Disappearing Borders, Goto Gallery 2010 Beyond 6171 Exhibition, space gachang 2010 Fast, Slow, Unmoving - Art Show, Daegu Transit 1Line: Jungangno Station 2010 Two Photo Artist Invitation Exhibition, Daegu Citizen Center 2009 Four Artist Exhibition-Square “Performance-Acts”, Gallery Doyo 2008 Ten Young Photo Artist Invitation Exhibition, Yechong Gallery, Seoul 2008 Black & White Photographs Festival of Korea, Ulsan Culture & Arts Center. Ulsan etc.





ГРУПОВІ ВИСТАВКИ (ВИБІРКОВО) 2016 Спеціальний проект «Cheongchuleoram», Галерея H 2015 Мистецтво в місті, Центр культури та мистецтва в місті Тегу, Корея 2015 Резонанс, Галерея Lucida. 2015 Від залізниць Аянг до станції Донгчон, Центр мистецтв Аянг, Тегу, Корея 2015 Холодні зимові сцени, Галерея Space 129 2014 Читання ландшафту, Галерея Illum, спільно з Культурним центром Bongsan, Сеул, Корея 2014 Сліпа зона, Галерея CU 2014 Широкий світогляд, Відкритий ринок, Культурний центр Bongsan, Тегу, Корея 2014 Sansu, Галерея Soo 2014 Виставка сучасного мистецтва в Тегу, Центр культури та мистецтва в місті Тегу 2014 Сучасне мистецтво, Галерея Suseong 2013 Креативний простір заповнений мистецтвом, Центр культури та мистецтва в місті Тегу 2013 Мальовнича фотографія, Культурний центр Bongsan, Тегу, Корея 2012 Мистецька буря, Beomeo Art Street 2012 Сучасна Фото-виставка п'яти митців, Арт студія Gachang, Тегу, Корея 2012 Виставка сучасного корейсько-японського мистецтва, Центр мистецтв Donggu, Тегу, Корея 2012 Я подивився, Галерея Jeongdong, Сеул, Корея 2012 5 Бачення & Відображення, Музей мистецтв KNU 2011 Емоційний ландшафт, Культурний центр Bongsan, Тегу, Корея 2011 Пейзаж сучасної фотографії, Арт студія Gachang, Тегу, Корея 2011 Арт проект для ТРЦ Debec, Тегу, Корея 2010 Зникнення кордонів, Галерея Goto 2010 За межами 6171, Арт студія Gachang, Тегу, Корея 2010 Швидко, повільно, нерухомо, Станція Jungangno, метрополітен міста Тегу, Корея 2010 Виставка двох запрошених фотомитців, Муніципальний центр Тегу, Корея 2009 Виставка чотирьох митців, Галерея Doyo, Тегу, Корея 2008 Виставка десяти молодих фотохудожників, Галерея Yechong, Сеул, Корея 2008 Фестиваль чорно-білої фотографії, Центр культури та мистецтва в місті Ульсан, Ульсан, Корея



May 2014 – Present Director of Daegu Contemporary Artist Association 2014 Coordinator of Daegu Photo Biennale Dec. 2009 – Present Director of Artist’s Social Club “Luz” Nov. 2008 – Present Member of The Photo Artist Society of Korea, etc.

2014 – координатор виставкового процесу на Фото-бієнале Тегу З травня 2014 – Директор асоціації сучасних художників в місті Тегу З грудня 2009 – Директор об’єднання митців «Луз» З листопада 2008 – Член спілки фотомитців Кореї







Leaving home to hit the road, I had a lump in my neck looking down at my two daughters Wonki and Suhyun sleeping like pretty angels... because my journey to Ukraine can’t make it sure that I will be able to return home... Of course, that may be my utter groundless fear. My two visits to Chernobyl have given a big change to my life, especially photography. I’d like to express my gratitude to Prof. Bohnchang Koo for his helping me to head for the new horizon, at the turning point in my life. If I hadn’t met him, there wouldn’t yet exist my true interest in photo art. I would like to give my sincere appreciation to Prof. Youngsil Sohn, Prof. Inhee Lee and Prof. Yujin Kim from kyungil university who gave big supports with sharp critiques. Shill Shim, the President of Ukraine Friendship Association, Maryna Shcherbenko, curator in Shcherbenko Art Centre, also Yevgeniya Butsykina and Tetyana Seredyuk, they tried to make every effort to help me. I felt deeply thankful to them as well as to Igor Gaidai photo artist. In Chernobyl the exclusion zone, Leila Abdullaieva and Yuri Tatarchuk didn’t hesitate to give me a helping hand, Hwalgi Jeon helped interpret in Kyiv, Nan Jeon and Keummi Lee served English-Korean translation for me, and Yuriy Sapiga representative of Green Cross Ukraine showed me into Zhytomyr settlements. My hearty thanks to them! Embassy of the Republic of Korea in Ukraine also helped me, which reminded me that I am a South Korean. I pray that Samosely grandpas and grandmas in Chernobyl―in my photo― may live long, very long. Last, I would like to share sheer delight from this project with my mother, father in Heaven, and parents-in-law. And with my sisters, too. I would also like to express my love to Wonki & Suhyun my daughters and Minjung Kim my fiancee!


TO BE OR NOT TO BE Translation Keummi Lee Nan Jean

Переклад Кеуммі Лі Нан Чжон

Proofreading Chaehyeok Lim

Корегування Чегьок Лім

Interpreter & Guide Hwalgi Jeon Hyeongju Yoon Leila Abdullaieva Vasylieva Olga

Перекладачі та гіди Гвалгі Джон Гьонгджу Юн Лейла Абдуллаєва Ольга Васильєва

Chernobyl Local Guide Vita Yuri Tatarchuk

Гід Чорнобилем Віта Юрій Татарчук

Digital Printing Bongwoo Lee Kyoungyeol Kim

Цифровий друк Бонгву Лі Кюнгьоль Кім


БУТИ ЧИ НЕ БУТИ Покидаючи дім задля довгої дороги у мене в горлі стояв клубок, коли я дивився на моїх двох донечок Вонкі та Сухюн, що спали, неначе янголята. Бо я не був упевнений, що я зможу повернутися додому після цієї подорожі до України. Звичайно, це міг бути просто мій безпідставний страх. Дві поїздки в Чорнобиль дуже змінили моє життя, особливо мою фотографію. Я хотів би висловити свою подяку професору Бочанг Ку за те, що відкрив для мене нові горизонти, в поворотний момент в мого життя. Якби я не зустрівся з ним, то не відкрив би в собі справжньої зацікавленості в мистецтві фотографії. Я хотів би виразити свою щиру вдячність професору Йонгсіль Сонг, професору Інгі Лі і професору Юджін Кім з Університету Kyungil, які надали мені велику підтримку, разом із гострою критикою. Шіль Шім, президент Асоціації з дружби з Україною, куратор Щербенко Арт Центру Марина Щербенко, а також Євгенія Буцикіна і Тетяна Середюк, – вони намагалися зробити все можливе, щоб допомогти мені. Я відчував себе глибоко вдячний їм, а також фотохудожнику Ігорю Гайдаю. У зоні відчуження Чорнобиля, Лейла Абдуллаєва і Юрій Татарчук не вагаючись, простягнули мені руку допомоги, Гвалгі Джон був моїм перекладачем у Києві, Нан Чжон і Кьоммі Лі здійснювали англо-корейський переклад для мене, і представник Зеленого Хреста України Юрій Сапига показав мені поселення в Житомирі. Мої сердечні подяки їм усім! Представники посольства Республіки Корея в Україні також допомогли мені, що знов нагадало мені – я південнокореєць. Я молюся, щоб дідусі і бабусі – самосели Чорнобиля на моїх фотографіях – змогли прожити ще дуже довго. Нарешті, я хотів би поділитися почуттям щирої радості від здійснення цього проекту з моєю матір’ю, батьком, що зараз на небесах, а також із батьками моєї нареченої. І з моїми сестрами, теж. І я хотів би висловити свою любов до Вонкі та Сухюн, моїх дочок, і Мінджунг Кім, моєї нареченої!

Please take good care of yourselves! Thank you, Sungtae Jung Будь ласка, піклуйтеся про себе! Дякую, Сонгте Джонг

УДК 621.311.25.039.586 ББК 31.47-5-08 С62

Breath in Chernobyl by Sungtae Jung

Breath in Chernobyl Sungtae Jung

Подих у Чорнобилі Сонгте Джонг

"Breath in Chernobyl" is an art project by the photographer Sungtae Jung from Republic Korea, implemented in cooperation with Shcherbenko Art Centre (Kyiv, Ukraine). This is the photo documentary series on the Chernobyl disaster and its impact on the lives of ordinary people living in the 3-4th Chernobyl zone and being the settlers of this area.

«Подих у Чорнобилі» – арт-проект корейського фотографа Сонгте Джонга (Sungtae Jung) реалізований у співпраці зі Щербенко Арт Центром (Київ, Україна). В основу видання лягли документальні фото на тему Чорнобильської катастрофи та її вплив на життя простих людей, які проживають в 3-4-й чорнобильській зоні й є переселенцями

Publisher: Maryna Shcherbenko Editorial board: Yevheniya Butsykina, Tetiana Serediuk Design, layout: Dmytro Goreniuk Authors: Sungtae Jung, Marina Shcherbenko, Krolikowski Art, Bohnchang Koo, Shill Shim Cover and centerfold photos: Sungtae Jung

Видавець: Марина Щербенко Упорядники: Женя Буцикіна, Тетяна Середюк Дизайн та верстка: Дмитро Горенюк Автори текстів: Сонгте Джонг, Марина Щербенко, Krolikowski Art, Бучанг Ку, Шіль Шім Фотографії: Сонгте Джонг

Щербенко Арт Центр

Видавництво «Артбукс»

ISBN 978-617-7395-10-1

вул. Михайлівська, 22-В 01001, Київ, Україна +38 (096) 801-20-41

вул. Хрещатик, 32-Б +38097540-30-30

© Sungtae Jung, Breath In Chernobyl, 2016 © Shcherbenko Art Centre, 2016 All rights reserved

All right reserved. No part of this publication may be reproduced, stored in a retrieval device or transmitted in any other form or by any other means, electrical, mechanical or otherwise, without first seeking the permission of the copyright owners and the publishers.

Breath in Chernobyl by Sungtae Jung  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you