Page 1

Щоквартальне інформаційне видання ТОВ «Агрофірма Шаргород»

№ 8 вересень-жовтень 2019 року

Дорогі краяни! Щиро вітаємо Вас із Днем Захисника України та святим Днем Покрови Божої Матері! Бажаємо мирного неба над головою, душевного тепла та сімейного благополуччя. Нехай віра, надія та любов ніколи не полишають Ваші серця, а заступництво Божої Матері благословляє на всі благі справи! З повагою генеральний директор ТОВ «Агрофірма Шаргород», Руслан Броварник

Збір врожаю у розпалі Традиційно у жовтні українські хлібороби закінчують сезон жнив. У ТОВ «Агрофірма Шаргород» також обжинають останні гектари пізніх культур та вже готують поля до засіву озимою. - Цього року маємо врожай двох видів соняшника. Це звичайний та високоолеїновий, - розповідає агроном агропідприємства Денис Басалига. Останній – гібрид, який, на відміну від інших культур, виведений природно, тобто селекційно. Він містить високу концентрацію олії – 82 %, а також омега-9. Ці речовини роблять олію з такого соняшника не менш корисною за

властивостями від оливкової. До того ж, ще одна перевага соняшникової олії у тому, що вона значно доступніша за ціною. Агроном додає, що цього року врожай високий: соняшником засіяно 1 157 га полів, високоолеїновий вродив 3 200 т на гектарі, а звичайного зібрали 3 800 т з гектару. - Паралельно відбувається збір кукурудзи й одразу – посівна озимих, розповідає Денис Басалига. - Вже встигли висіяти 200 га пшениці, плануємо засіяти ще 300 га. У найближчих планах агрокомпанії максимально підвищити ефективність

своєї роботи. - Та система управління, якою нині оперують агрофірми, не відповідає сучасним викликам часу. Тому ми в «Агропросперіс» постійно розвиваємось та вдосконалюємось, - підкреслює генеральний директор ТОВ «Агрофірма Шаргород» Руслан Вікторович Броварник. - Зокрема, Агрофірма націлена змінити ключові аспекти своєї роботи, а саме зробити акцент на трьох основних пунктах: точному землеробстві, мінімізації збитків та модернізації техніки. Відтепер в Агрофірмі будуть застосовувати технологію точного

підживлення, коли добрива не розкидають полем, а використовують спеціальну техніку, яка вносить їх одразу до кореневої системи рослини. - Для цього ми модернізуємо сівалки, адже якість та точність висіву так само важливі, як і якісне насіння та хороші добрива, - додає головний інженер Михайло Келівник. - Також у планах осучаснення всього технічного парку. Отож, «Агрофірма Шаргород» націлена підвищити врожайність та заощадити на перевитратах посівного матеріалу та добрив. А якісні врожаї – запорука успіху агропідприємства.


2

Покращення для роботи Успішний результат роботи будь-якого агропідприємства залежить, передусім, від хороших та професійних кадрів. А мудрий керівник намагається забезпечити їх найкращими умовами праці. У ТОВ «Агрофірма Шаргород» про це дуже ретельно дбають. Регулярно закупляють якісну техніку європейського зразка, а також щорічно влаштовують навчан-

панії Руслан Вікторович Броварник. - Там кипітиме робота з ремонту, налагодження та підготовки техніки до нового сезону. Наразі в технічному штаті працює майже 20 працівників. Кожен з них – фахівець високого класу. Однак, умови, в яких працювали інженери та механізатори, були далеко не найкращі: холодне та вітряне приміщення,

ня технічних працівників. - Повторюємо правила технічної безпеки, першої домедичної допомоги та роботи з новими зразками техніки, розповідає головний інженер Агрофірми Михайло Келівник. В агропідприємстві пильно слідкують й за справністю та готовністю техніки до роботи. В агрокомпанії великий автопарк. Він складається переважно із закордонних зразків: марки CASE, John Deer, Orion. - З настанням холодів уся робота технічної команди ТОВ «Агрофірма Шаргород» повністю перебазується у приміщення механізаторської бригади, - окреслює плани генеральний директор агроком-

старі дерев`яні й неутеплені вікна та двері. Майстерня Агрофірми розташована у приміщенні колишнього тракторного стану, який знаходиться у селі Плебанівка. Будівлю спорудили ще в 1984 році, тому зараз вона потребує капіталовкладень та якісного ремонту. - Ми замінили старі дерев`яні вікна на новенькі пластикові склопакети. Це допоможе зберегти тепло всередині приміщення, - зауважує інженер з охорони праці Олег Іванович Кокиза. - Також замінюємо великі двері, через які проходить техніка. Для виконання усіх необхідних робіт запросили бригаду з Вінниці. На ремонт планують виділити близько 1 500 000 гривень.

Найкраще зерно – пайовикам В народі кажуть: «По осені колосся рахують». А й правда, лише восени можна з впевненістю говорити про підсумки роботи. Свої врожаї та прибутки в цю пору підраховують й аграрії. - На жаль, цього року погода була не на нашій стороні. Різкі контрасти сонця та дощу то затоплювали поля, то їх випалювали, - розповідає генеральний директор ТОВ «Агрофірма Шаргород» Руслан Вікторович Броварник. - Однак, успіх агропідприємства – це його авторитет та довіра пайовиків. Тому цього року значну увагу ми приділили своєчасній та якісній виплаті паїв. Першочергово «Агрофірма Шаргород» вирівняла тарифний відсоток пайової оплати, щоб у кожній сільській раді виплати були на одному справедливому рівні. Також ще з весни агропідприємство по сільських радах оголосило про збір заяв на виплату паїв. - Ми вже встигли виплатити 73% запланованого, - коментує менеджер із взаєморозрахунків ТОВ «Агрофірма Шаргород» Антоніна Василівна Шкварук. - Виплати грошима розпочалися ще у квітні. До середини жовтня плануємо завершити виплату зерном. Його для пайовиків ретельно відби-

Квітує мудрістю життя Вкрите різнобарвними квітами обійстя лучинчанки Ніни Яківни Муляк гостинно зустрічає перехожих. Щиросердна господиня – справжній взірець мудрості. - Наша Ніна Яківна і в скруті розрадить, і пораду слушну дасть, – розповідають про жінку односельці, - а якими ж талантами вона багата: гарно вишиває, в`яже гачком і вірші чудові пише. Та найбільше у жінки лежить душа до квітникарства. Плекає у своїй господі вазони та клумби. Народилась поетеса 27 серпня 1943 року у Лучинці. Після закінчення місцевої середньої школи працювала та жила у рідному серцю селі. Після навчання у Брацлавському бухгалтерському технікумі повернулась та працювала у місцевому колгоспі бухгалтером до 1999 року, а потім пішла на заслужений відпочинок. З коханим чоловіком Миколою Івановичем звили затишне родинне гніздечко та виплекали у ньому двох синів-соколів – Анатолія та Віктора. Зараз із сивочолою матусею їх розділяють кілометри та кордони. А батько янголом-о-

хоронцем оберігає родину з неба. Не залишають на самоті та без підтримки Ніну Яківну односельці та хороші друзі. Саме так вона називає ТОВ «Агро-

фірму Шаргород», яким із 2009 року неодноразово довіряла свій пай в оренду. - Я дуже задоволена професійним підходом Агрофірми до праці, - розповідає Ніна Яківна. – Це і вчасна та якісна виплата паїв, і доброзичливе ставлення, і щира турбота про кожного з нас. Саме аграрії були одними з перших гостей на іменинах пайовички, які прийшли розділити радість свята та побажати всього найкращого у цей світлий день. - Дорога Ніно Яківно, ми дякуємо Вам за довіру та гарантуємо, що про Вашу землю дбаємо сумлінно та самовіддано, - звернувся до іменинниці генеральний директор Агрофірми Руслан Вікторович Броварник. - Бажаємо здравствувати ще багато-багато років. Нехай Ваша посмішка так само квітує, як кольорове різнобарв`я клумб, які Ви з такою любов`ю та трепетом вирощуєте. З радістю в очах Ніна Яківна подякувала дорогим гостям і привітала їх із вдалим збором врожаю та прийдешнім професійним святом – Днем аграрія.

рають та фасують на зерносховищі, яке розташоване у Плебанівці. Зібране на полях зерно аналізують на вміст вологи та поживних речовин. Після чого просушують та сортують за розміром. Відібране та найкраще призначене пайовикам. - На току в нас кипить робота, розповідає начальник механізованого зерносховища Михайло Вікторович Левадний. - Із засіків пшеницю відправляємо на фасувальну лінію. Там зерно просіюється, провітрюється та автоматично фасується у мішки по 50 кг. Їх ми одразу зашиваємо та готуємо на відправку. Агрофірма дбає про комфорт своїх орендодавців, тому всі мішки розвозять їм додому. - Нам дуже приємна така турбота, - ділиться жителька Плебанівки Броніслава Тадеївна Салямон. - Я мешкаю з онуками та дбаю про господарство. Коли звернулася до Агрофірми і написала заяву на видачу паю зерном, мені перетелефонували хлопці з току й запитали чи я вдома. Одразу ж привезли фасоване зерно, ще й в комору занесли. Сама я б точно по нього не їхала і не вантажила б. Дуже вдячна за допомогу та щиро радію, що моя земля під надійною опікою справжніх аграріїв.

СЛОВА ПОДЯКИ У нас велика та дружна сім`я. Плекаємо з чоловіком сімох діток. Свій пай ми довірили «Агрофірмі Шаргород» ще з перших днів, як вона почала роботу у нашому селі. Досі ні разу не пошкодували про здійснений вибір. Так, кошти цього року Агрофірма почала виплачувати ще з весни. Особливо хочу подякувати представниці агропідприємства у нашій громаді Валентині Буцвін. Вона завжди допомагає з оформленням документів, оперативно доносить всю актуальну інформацію до селян, а також розповідає що і як потрібно оформити, аби отримати допомогу від Агрофірми. Мені допомогу надавали двічі: на лікування та народження дитини. В «Агрофірмі Шаргород» ніколи не відмовили та завжди швидко відгукувались, за що я та вся моя родина дуже вдячні. Олена Степанчук, с. Каришків


3

Талант у слові Вінницька земля врожайна не лише багатством золотокосих ланів, а й талантами працьовитих людей. Яскравою зіркою на небосхилі творчості є письменниця Галина Василівна Огороднік (Ганущак) – уродженка с. Українське, Барського району. - Народилась у сім`ї колгоспників другою з трьох дітей. До 3-го класу не піддавалась жодним наукам, - пригадує ті роки Галина Василівна. - Ні читати, ні писати, ні рахувати не вміла. Мій перший вчитель – Пушкар Василь Андрійович, щовівторка залишав мене після уроків, аби я вчилася каліграфії. Коли пані Галина ходила до 3-го класу, у лютому 1961 року помер її тато Василь – інвалід другої групи Великої Вітчизняної війни, і мама Марія залишилася з трьома дітьми. - Братові Василеві було тоді 12 років, а Люсі – 8, - з сумом розповідає жінка. Четвертий клас закінчила з похвальною грамотою, а в п’ятий пішла навчатися у Копайгородську середню школу. Вчилася добре. З раннього дитинства захоплювалася історією, творами українських класиків та поезією. У 1968 році Галина Василівна закінчила 10 класів з срібною медаллю. Потім поїхала вступати до Київського Технологічного інституту харчових технологій. - Мені треба було здати перший іспит на «п’ять», щоб бути студенткою, але з письмової математики я отримала «чотири» і тому довелося здавати всі іспити.

Аж у вересні прийшло повідомлення, що я не пройшла конкурс. Приблизно напередодні Нового, 1969-го, року моя вчителька іноземної мови – Марія Микитівна, порадила поїхати у Барський районний відділ освіти, щоб отримати інформацію. Там мене ознайомили з наказом, в якому я була направлена на роботу до Верхівської середньої школи вчителькою німецької мови 5-10 класів, – розповідає Галина Василівна. - Я була дуже здивована, але начальник відділу тоді сказав: «Ти впораєшся». Таким і є перший запис у моїй трудовій книжці, який все життя дивує тих, хто бере її в руки. Вступаючи до Київського інституту іноземних мов та отримавши з німецької

Собори наших душ Храм для прихожан – місце зустрічі з Богом. Тут, перед Його очима, ми ділимось з Ним сокровенним, бідами та радощами. Складаємо у молитві руки та схиляємо голови перед Його благодаттю. До Покровського храму у Плебанівці кожен може прийти на молитву – бесіду з Богом. - Нашому храмові повних 157 років, розповідає настоятель отець Петро Довганич. - Це високодуховне та намолене місце завжди було прихистком для душ плебанівчан. У рядянські часи церкву Покрови Пресвятої Богородиці закрили комуністи. Але Бог вберіг, а люди відстояли. Тому в 50-х роках храм відновив служіння. За роки Союзу будівля занепадала. На ремонт бракувало коштів, про реконструкцію й мови не було. Проте останніми роками церква – справжня окраса Плебанівки.

Все руками та коштами благодійників. - Як написано у Святому Письмі: «Блаженніше давати, аніж брати». Я щиро тішуся, що такі блаженні у щедрості люди не оминають наш храм, - коментує отець Петро. - За підтримки прихожанина Олександра Івановича Горенюка замінили по-

мови «чотири», жінка не стала на цей раз випробовувати долю і здала документи (без вступних іспитів) до Козятинського технікуму м`ясо-молочної промисловості. - У 1972 році закінчила технікум з червоним дипломом, працювала змінним майстром, майстром на Барському молокопереробному заводі. У 1973 році вступила на заочне відділення Київського технологічного інституту харчових технологій за спеціальністю «технологія молока і молочних продуктів», - коментує пані Галина. У 1975 році вийшла заміж за коханого хлопця Івана та поїхала жити до Києва. - Роботу за спеціальністю знайти не могла, адже не мала столичної прописки,

На гостину до ювілярки

крівлю та куполи на храмі, уклали бруківку довкола церкви. Також він допоміг й з придбанням риз для служб Божих та іконостасу. Ще одним хорошим другом нашого святині є Петро Йосипович Соколовий. Він подбав про систему опалення. Благі справи плебанівчан красномовно свідчать про їхню щирість та духовне багатство. Навіть сьогодні, перед храмовим святом Покрови Божої Матері, жительки села прийшли, щоб пофарбувати та прибрати все перед молебнем. Зі словами вітань та підтримки до храму завітали й ТОВ «Агрофірма Шаргород» - добрі друзі духовенства. Вони завжди долучаються та підтримують і церкву, і громаду села. - Ми щиро вітаємо всіх жителів Плебанівки з цим світлим днем, - звернувся

генеральний директор Агрофірми Руслан Броварник. - Бажаємо, аби Божа Матір дарувала всім нам своє заступництво, а кожна родина відчувала достаток, благополуччя та мир. В свою чергу, ми завжди відкриті до співпраці й будемо надалі вірно підтримувати духовенство краю.

- пригадує Галина Василівна. - Та згодом влаштувалась на «Завод ім. Антонова». А вже за рік, 1976-го, пішла в декрет, народивши донечку Ірину. Після декретної відпустки Галина Василівна понад 30 років працювала у міністерстві м`ясо-молочної промисловості. В 1983 році народила сина Юрія. У 2006-му пішла на пенсію з посади заступника начальника відділу Київської міської державної адміністрації. - Тоді в мене з’явилося більше часу зайнятися улюбленою справою, передусім, квітами на своїй дачній ділянці. Також пам’ятаю, коли ще були живі моя мама, тітки, сусіди старшого віку та й інші односельці, я занотовувала їхні розповіді про історію нашого села, про людей, які проживали в ньому, - додає Галина Василівна. У 2011 році талановита письменниця видала невеличку збірку своїх віршів «Поверни мене, доле, в ту казку». - Казка – це моє таке вже далеке дитинство та неповторна юність, - наостанок підкреслює пані Галина. - А в 2013 році вийшла моя книга про історію рідного села «Моє село – моя колиска». Зараз готую до друку автобіографічну книгу. Працюючи у Вінницькому та Хмельницькому державних обласних архівах, я знайшла дуже багато цінного матеріалу про свій рід – дійшла до прадідів своєї прабабусі. Планую ще видати другу збірку віршів і прошу в Господа здоров’я собі, своїй родині і миру Україні.

Над пахучим виноградом біля її оселі по-осінньому затишно гудуть бджоли. А в ящиках біля десятилітньої лави відпочиває багатий врожай яблук та груш. Їх Марія Дмитрівна Хмельовська саджала ще в молодості. Зараз очі довгожительки милуються щедрістю та розкішшю родючих дерев. Говорить, що їй врожаю вже не треба – хай радше дітям буде на здоров`я. Такі думки, немов осінні листочки, кружляють в її голові. А поки діти порають біля господи, пані Марія читає газету. Зараз, у 90 років, – це одне з її улюблених занять. Жінка згадує, що хоч у школі вчилась лише 4 роки, а грамоті навчена. - До першого класу пішла, коли мені було 8 років. Закінчила чотирирічку, але довчитися не встигла, бо почалася війна,

- пригадує ті нелегкі роки довгожителька. - Не мала що взути, тому до школи ходити не могла. А коли закінчилась війна, я вже працювала й не до наук мені тоді було. У свої 12 років Марія Дмитрівна трудилася, як і всі тоді, у колгоспі. А вже у 1948 році вийшла заміж. З чоловіком Іваном прожили лише 6 тижнів. - Не зійшлися характерами та й розлучилися, - розповідає пані Марія. - Свою справжню долю я зустріла в 1957 році. Тоді двадцятивосьмирічна Марія Дмитрівна стала дружиною та мамою для його двох синів. - Старшому на той час було 5 рочків, а меншому – 3. Пізніше доля подарувала ще одного синочка, - з радістю в очах розповідає довгожителька. - Після смерті чоловіка й живу з ним та невісткою. Старші мешкають окремо, але завжди телефонують та приїздять у гості. Скоро у родини ще один чудовий привід зібратися, адже 14 жовтня їхня улюблена матуся святкує свій 90-річний ювілей. Урочисто привітати довгожительку завітали й представники ТОВ «Агрофірма Шаргород». Саме цій агрокомпанії Марія Дмитрівна довірила свої паї. - Дорога наша імениннице, - зі словами щирих вітань звернувся генеральний директор Агрофірми Руслан Броварник, - щиро вітаємо Вас з поважним ювілеєм. Нехай Ваше життя буде сповнене солодких, як осінній мед, моментів, а щастя не оминає Вашу домівку. Бажаємо, щоб діти були на поміч, а онуки – на радість. Міцного здоров`я, добробуту та благополуччя. Знайте, що ми завжди Вас підтримаємо та радо допоможемо у будь-яку хвилину.


Дорогі іменинники! Щиро вітаємо Вас із радісними Днями Народження! Бажаємо щастя, добра, сімейного благополуччя та затишку. Нехай кожен день буде сповнений приємними радощами, а в серці завжди панує любов! З повагою адміністрація, ТОВ «Агрофірма Шаргород»

Вересень-Жовтень Стоєцька Євгенія Іванівна

Молдован Марія Якимівна

Молдован Тетяна Михайлівна

Червінський Юрій Леонідович

Бабенко Сергій Васильович

Балега Єлізавета Іванівна

Бобилева Анжеліка Миколаївна

Глуханич Надія Миколаївна

Голішевська Ганна Антонівна

Гуменюк Галина Станіславівна

Діхтяр Олександр Григорович

Калинник Марія Афанасіївна

Коваль Надія Михайлівна

Кучинська Пелагія Степанівна

Марусич Антоніна Василівна

Мацько Василь Петрович

Мацько Володимир Микитович

Мацько Ніна Олександрівна

Мельник Ніна Феодосіївна

Місюра Василь Петрович

Оліянчук Іван Юхимович

Постоюк Світлана Олександрівна

Присяжнюк Анатолій Васильович

Присяжнюк Ганна Микитівна

Присяжнюк Олександр Дмитрович

Савчук Марія Кіндратівна

Слотюк Галина Миколаївна

Тичук Ніна Федорівна

Тичук Олена Павлівна

Цибрій Людмила Петрівна

Чабан Олександр Григорович

Шаталюк Людмила Василівна

Яремчук Ганна Арсенівна

Остапов Олег Григорович

Балинська Ніна Василівна

Богданюк Леонтій Йосипович

Войткова Лариса Віталіївна

Гандурська Юлія Пилипівна

Глушко Марія Іванівна

Гоменюк Іван Петрович

Гончар Іван Іванович

Грига Степан Васильович

Женішковська Любов Степанівна

Житник Ксеня Яківна

Зарицька Мая Василівна

Каліцінська Палагна Василівна

Климчук Галина Пилипівна

Козловський Сергій Іванович

Коновал Галина Василівна

Костюк Володимир Якович

Крикливий Анатолій Іванович

Кучерява Ольга Автіхіна

Мазій Надія Афанасіївна

Михайлов Петро Сергійович

Огороднік Галина Василівна

Онофрійчук Ніна Олександрівна

Павліченко Марія Дмитрівна

Скрипник Євгенія Андріївна

Танащук Віктор Олександрович

Цимбаліста Ганна Мефодіївна

Цимбалістий Володимир Юхимович

Шевцов Сергій Миколайович

Щербата Марія Володимирівна

Щур Віктор Миколайович

Вальчишина Катерина Дмитрівна

Голоднюк Віктор Михайлович

Дерещук Людмила Петрівна

Дудник Ніна Михайлівна

Жмудь Валентина Василівна

Жмудь Петро Іванович

Жмудь Петро Степанович

Кірніцький Михайло Антонович

Коваль Ганна Михайлівна

Кокиза Катерина Степанівна

Копайгородська Валентина Володимирівна

Кривдюк Галина Михайлівна

Крупицька Римма Григорівна

Куліховська Оксана Петрівна

Кухаренко Наталя Миколаївна

Левадна Ганна Антонівна

Левадна Марія Михайлівна

Левадний Антон Михайлович

Литвин Галина Іванівна

Михайлик Михайло Миколайович

Михайлишена Ганна Йосипівна

Мординський Василь Михайлович

Мусій Ольга Прокопівна

Німак Галина Іванівна

Новіцький Владислав Михайлович

Огороднік Михайло Войткович

Оліх Віктор Михайлович

Парасків Любов Петрівна

Поперечна Олена Василівна

Потремай Віра Іванівна

Салямон Валентина Іванівна

Салямон Віктор Михайлович

Салямон Микола Володимирович

Салямон Станіслава Івахівна

Салямон Станіслава Івахівна

Слободянюк Ольга Андріївна

Соколова Аделя Йосипівна

Хмельовська Марія Дмитрівна

Цимбалюк Анісія Степанівна

Цимбалюк Олександр Петрович

Шейгець Антоніна Петрівна

Юзвак Микола Казьмирович

Баранова Євгенія Степанівна

Баранюк Ганна Василівна

Бучацька Олена Степанівна

Горбик Анастасія Василівна

Григулець Марія Дмитрівна

Грицюк Ольга Іванівна

Грот Василь Васильович

Гуріна Єфросинія Григорівна

Довгань Галина Леонтіївна

Заболотний Віктор Михайлович

Захарчук Парасковія Степанівна

Копельчук Віктор Борисович

Копельчук Олена Лаврентіївна

Кремінський Олег Миколайович

Лесєв Анатолій Зіновійович

Мощаков Володимир Леонідович

Мурга Ніна Іванівна

Сторожук Сергій Анатолійович

Федишен Олександр Васильович

Хмеляр Анатолій Миколайович

Швець Зінаїда Миколаївна

Антименюк Михайло Григорович

Гандзійчук Володимир Петрович

Гереш Галина Флоріанівна

Горлов Леонід Олексійович

Дозорець Ганна Володимирівна

Дубчак Станіслава Іванівна

Кушнір Катерина Адольфівна

Печенюк Катерина Йосипівна

Сметана Броніслава Іванівна

Юрчик Ольга Павлівна

Profile for Bohdan Vasylyk

Агрофірма Шаргород  

Видання №8

Агрофірма Шаргород  

Видання №8

Advertisement