Page 1

Комплексні підходи для забезпечення залучення системних інвестицій в сфері туризму Пропозиції Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму України


Факт

Приріст прямих іноземних інвестицій на 1% стимулює приріст ВВП на 0,4 %


Туризм - макрорівень Туризм – одна з найважливіших бюджетоформуючих сфер сучасної економіки. Туризм сприяє зростанню зайнятості (в тому числі у так званих проблемних регіонах), диверсифікації економіки (оскільки сфера туризму і курортів пов’язана з роботою більш як 50 галузей), підвищує інноваційність національного господарства найдинамічніша сфера людської діяльності, чинник економічного та культурного розвитку, захисту навколишнього середовища та історикокультурної спадщини, міжнародного взаєморозуміння, миру, дотримання прав людини та основних свобод без різниці у расі, статі, мові та релігії. Туризм – невід’ємна складова загального міжнародного ринку.


Туризм - макрорівень       

щорічні надходження від міжнародного туризму оцінюються біля 2,4 млрд. $, доля туризму у світовому ВВП складає 3,6%, а з урахуванням внеску супутніх галузей – 10,4%. нині в туріндустрії працює понад 100 млн. осіб. Кожне 16-те робоче місце у світі припадає на сферу туризму. В туризмі нові робочі місця створюються в 1,5 рази швидше, ніж у будь-якій іншій галузі. Кожна 8-ма працездатна людина в світі зайнята в цьому секторі світової економіки. Кожне нове робоче місце, створене в галузі туризму автоматично створює 5 робочих місць у суміжних галузях (торгівля, будівництво, транспорт, індустрія розваг, побутові послуги, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання тощо).

Висновок: Все це вказує про спроможність галузі туризму створювати позитивні мультиплікативні ефекти для мінімізації наслідків економічної кризи, а також структурної перебудови економіки.


Світовий прогноз розвитку туризму 1,6 1,4 1,2 1 2010 2020

0,8 0,6 0,4 0,2 0 млрд. ос.


Структура дальності переміщень в 2020 році структура подорожей за дальністю у 2020 році за прогнозами ВТО, млрд. ос.

0,37; 24% подорожі в межах регіону дальні подорожі 1,18; 76%


Частка туризму в експортних доходах провідних туристичних держав Європи 60 50 40

Іспанія (35%) Греція (36%) Кіпр (52%) Португалія (21%) Україна (6%)

30 20 10 0 %


Частка туризму у ВВП провідних туристичних держав Європи 10 9 8 7 6

Австрія (8%) Хорватія (8,5%) Іспанія (6,8%) Україна (0,9%)

5 4 3 2 1 0 %


Кількість іноземних туристів, що відвідали Україну (організований туризм), млн. осіб 2

1

0 9 місяців 9 місяців 9 місяців за 9 2006 2007 2008 місяців 2009

за 9 місяців 2010


Опис проблематики в сфері залучення прямих іноземних інвестицій в сфері туризму 

низька привабливість інвестиційного клімату у сфері туризму, готельного господарства і курортів, високі адміністративні бар’єри, ускладнені умови оренди землі;

недосконалість державної політики, спрямованої на активізацію процесу залучення інвестицій у сфері туризму, готельного господарства і курортів (в тому числі «розпорошеність» функцій щодо управління галуззю серед різних органів),

відсутність сучасних технологій залучення та супроводження системних інвестицій у розбудову туристичної, готельної та курортної інфраструктури (в тому числі неможливість залучення довгострокових інвестиційних кредитів на прийнятних умовах; відсутність системи державної підтримки інвестиційних проектів; законодавча неврегульованість нових форм інвестування та ін.).


Інструменти поліпшення ситуації Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності, що сприятиме залученню значного обсягу інвестиційних ресурсів у сферу туризму, готельного господарства і курортів, в тому числі призведе до створення сучасної туристичної і готельної інфраструктури


Каталізатор процесу Проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році; Підготовка проекту “Олімпійська надія 2020”


Модель реформи Створення комплексу заходів із запровадження спеціальних режимів залучення інвестицій: 1) розвиток логістичної й комунікативної інфраструктури на територіях, визначених як пріоритетні для інвестування 2) створення системи обслуговування інвестора за принципом «єдиного вікна» 3) стимулювання створення туристичних кластерів 4) запровадження проектного методу планування та реалізації стратегії розвитку сфери туризму. Розробка методології оцінювання ефективності проектів 5) розробка системи гарантій та страхування ризиків реалізації проектів 6) упорядкування механізму державного управління у сфері залучення інвестицій у галузі туризму 7) створення та організації функціонування Банку інвестиційних пропозицій у сфері туризму, готельного господарства і курортів 8) розробка порядку реєстрації інвестиційних проектів у сфері туризму 9) відпрацювання механізму надання гарантій інвесторам 10) підтримка «точкових проектів», що передбачають розвиток окремих сегментів сфери туризму (програми дитячого та молодіжного туризму, програма організації туристичних поїздів, програма організації турів вихідного дня тощо) 11) розвиток механізму саморегулювання 12) забезпечення інформаційної й організаційної підтримки іноземним інвесторам


Необхідність подальших реформ: Використання податкових інструментів З метою створення сприятливого податкового клімату для залучення системних інвестицій в розбудову інфраструктури (в тому числі туристичної) України, пропонуємо внести відповідні зміни та доповнення до Податкового кодексу України, а саме: Доповнити розділ XIV «Спеціальні податкові режими» главою 5 наступного змісту: «Глава 5. Спеціальний режим оподаткування результатів інвестиційних та інноваційних проектів. Стаття 318. Суб’єкти господарювання, на яких поширюється спеціальний режим оподаткування. Спеціальний режим оподаткування поширюється на суб’єктів господарювання, які реалізують у встановленому законодавством України затверджені інфраструктурні інвестиційні та інноваційні проекти. Стаття 319. Особливості спеціального режиму оподаткування результатів інвестиційних та інноваційних проектів. З метою залучення інвестицій в модернізацію основних засобів, підвищення якості продукції, робіт, послуг, стимулювання інноваційної активності, для суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які реалізують затверджені інфраструктурні інвестиційні проекти, застосовується спеціальний режим оподаткування, який передбачає: а) звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість на нове виробниче обладнання (обладнання, яке закуповується безпосередньо у його виробника або представництва виробника і не перебувало у користуванні третіх осіб), яке використовується у виробничій (операційній) діяльності, та аналоги якого не виготовляються в Україні, б) звільнення від сплати податку на прибуток, одержаний від реалізації інвестиційного проекту, протягом трьох років з моменту отримання першого прибутку, в) звільнення від сплати плати за землю (за умови, якщо в результаті інфраструктурного інвестиційного проекту здійснюється нове будівництво об’єктів виробничого призначення).

Стаття 320. Порядок надання інфраструктурним інвестиційним та інноваційним проектам статусу затвердженого. Порядок надання інфраструктурним інвестиційним проектам статусу затвердженого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статус затвердженого може бути надано інфраструктурним інвестиційним проектам, які реалізуються у пріоритетних сферах економіки (видах економічної діяльності) і загальною вартістю не менше 100 млн.грн». Загальний строк застосування податкової пільги, визначеної у статті 320 цього Кодексу, не може перевищувати 10 років. Статті 318-357 вважати статтями 321-360 відповідно.


Гарантії реалізації реформ З метою забезпечення постійного нагляду та контролю за якістю використання запропонованих інструментів, вважаємо за необхідне розробити чіткі механізми на рівні КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ визнання та супроводження реалізації інфраструктурних інвестиційних проектів шляхом внесення відповідних доповнень до Податкового кодексу України, а саме: Доповнити Податковий кодекс новою статтею такого змісту:

Стаття 320. Порядок надання інфраструктурним інвестиційним та інноваційним проектам статусу затвердженого. Порядок надання інфраструктурним інвестиційним проектам статусу затвердженого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статус затвердженого може бути надано інфраструктурним інвестиційним проектам, які реалізуються у пріоритетних сферах економіки (видах економічної діяльності) і загальною вартістю не менше 100 млн.грн. Загальний строк застосування податкової пільги, визначеної у статті 320 цього Кодексу, не може перевищувати 10 років.


Організаційно-адміністративні механізми гарантування реалізації реформи Критерії (єдині параметри) підготовки та оформлення інвестиційних проектів затверджує Кабінет Міністрів України (враховуючи досвід провідних консалтингових компаній оформлення пакету документів для захисту інвестиційного проекту); Захисні механізми: 1. Інвестиційні проекти готуються за безпосередньої участі представника влади на місцях (в рамках чинної моделі державно-приватного партнерства, з урахуванням реалізації затверджених Національних проектів, на основі задекларованих урядом Основних засад бюджетної політики на 2011 рік, а саме – децентралізація та посилення ролі органів місцевої влади): “Проведена бюджетна реформа дозволить на якісно новому рівні реалізовувати проектно-

орієнтоване управління, забезпечити можливість загальнодержавного та регіонального розвитку… Така стратегія дозволить якісно підвищити ефективність державних видатків і створить можливість для економічного росту та розвитку регіонів у наступному році… Бюджет 2011 року буде побудований на новій моделі міжбюджетних відносин, яка концептуально змінює роль місцевих бюджетів та їх розпорядників в бюджетній системі України”;

2. 3.

Представник державної влади на місцях особисто захищає оформлений належним чином проект на засіданні Кабінету Міністрів України; В разі затвердження проект отримує погодження в цілому та за етапами реалізації. Умови реалізації проекту визначаються на підставі тристоронньої Угоди між інвестором, місцевими органами влади та КМУ. КМУ – дає згоду на застосування заходів економічного стимулювання (податкові пільги, право на отримання пільгових кредитів тощо); Інвестор несе чіткі зобов’язання в розрізі виконнання кошторису та дотримання графіку реалізації; місцева влада – організаційно-адміністративне супроводження (погодження, дозволи, земельні питання);

4.

В разі затвердження проекту представник влади на місцях несе персональну відповідальність за

5.

Діяльність представників влади на місцях таким чином оцінюється з урахуванням, в тому числі, і обсягу залучених інвестицій, оцінки соціально-економічних ефектів на макропоказники розвитку регіону за результатами реалізації кожного проекту

ефективність і якість реалізації проекту;

Висновок: таким чином забезпечується дворівнева система гарантій виконання інвестиційних зобов’язань: за принципом владної вертикалі та на горизонтальному рівні операційної поточної діяльності.


Механізм контролю Моніторинг виконання інвестиційних зобов’язань здійснюється на постійній основі за допомогою використання інструментів контрольно-наглядових функцій відповідних органів влади: 1. Контроль за ввезенням обладнання, необхідного для реалізації інвестиційного проекту, здійснюється за допомогою органів Державної податкової адміністрації щомісяця через інструмент звітності (додаток 5); 2. Моніторинг ввезення обладнання здійснюється органами Державної митної служби України щомісяця; 3. Органи прокуратури та СБУ здійснюють загальний нагляд за дотриманням умов тристоронньої угоди та вимог законодавства України


Перспективи реалізації реформ Результати врахування пропозицій оцінюються відповідно до позитивних змін щодо: 1. Обсягу залучених інвестицій; 2. Кількості успішно реалізованих проектів; 3. Кількості створених робочих місць; 4. Обсягу зекономлених бізнесом коштів на податкових платежах, що залишаються в економіці та спрямовуються на реінвестування.


Очікувані результати в галузі туризму показники

2012

2014

2016

2018

2019

2020

Частка туризму у ВВП, %

2,9

3,8

5,0

5,6

5,8

6,0

Частка туризму у експортних доходах, %

3,0

5,0

10

15,0

20

25

Кількість працівників сфери

43,7

60,2

88,2

97,7

115,7

135,7

Кількість місць у готелях, тис.

70

84

115

125

136

147

Податки від туризму, готельного господарства та курортів, млрд.грн.

2,4

2,9

3,4

3,8

4,3

4,5

Кількість обслугованих

6,4

6,9

8,4

8,8

9,1

9,4

2,2

2,3

3,1

3,2

3,3

3,4

3,1

4,0

5,0

6,1

7,7

9,0

туризму, тис.

туристів, млн.осіб Кількість обслугованих екскурсантів, млн.осіб Кількість додатково вироблених послуг, млрд.грн.

Інструменти залучення інвестицій у туризм  

Комплексні підходи для забезпечення залучення системних інвестицій в сфері туризму

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you