Page 1

Вівторок, 24 грудня 2013 року № 97 (9856) Виходить з березня 1935 року Ãàçåòà Îëåêñàíäð³âñüêî¿ ðàéîííî¿ ðàäè òà Îëåêñàíäð³âñüêî¿ ðàéîííî¿ äåðæàâíî¿ àäì³í³ñòðàö³¿

ÎÑÎÁÈÑÒÈÉ ÏÐÈÉÎÌ ÃÐÎÌÀÄßÍ Ó Á²ÐʲÂÑÜÊ²É Ñ²ËÜÑÜÊ²É ÐÀIJ 19 грудня голова районної державної адміністрації Валерій Авксентьєв провів особистий прийом громадян у Бірківській сільській раді. На прийом прийшли жителі Бірок Вдовиченко Наталія Іванівна, працівниця поштового операційного вікна,

Брайко Дмитро Мефодійович, пенсіонер, Олена Миколаївна Сидоренко, директор сільського Будинку культури. Під час спілкування з головою районної державної адміністрації порушувалися питання скорочення робочого навантаження оператору поштового вікна Наталії Вдовиченко, що призвело до зменшення заробітної плати. Д.М. Брайко просив втручання влади у вирішення питання відновлення виплат дітям війни. А Олена Сидоренко прийшла до керівника району з проблемою ремонту Будинку культури та ремонту відрізка дороги по вулиці Калініна. На всі свої запитання відвідувачі отримали відповіді та роз’яснення щодо порушених проблем. Крім того, голова РДА мав розмову з сільським головою Бірок Олександром Поліщуком з питань соціально-економічного розвитку територіальної громади.

ßËÈÍÊÀ  ÎËÅÊÑÀÍÄвÂÖ² ÇÀÑßßËÀ ÂÎÃÍßÌÈ Урочисте відкриття новорічної ялинки відбулося в Олександрівці якраз 19 грудня, у свято Святого Миколая. На центральній площі райцентру засяяла новорічними вогнями ялинка. Участь в урочистому її відкритті взяли заступник голови районної ради Олександр Невмержицький та заступник голови районної державної адміністрації Людмила Литвин, учні райцентрівських шкіл. Свято не обійш-

Шановні працівники архівних установ! З нагоди професійного свята прийміть щирі вітання. Ваша професія важлива і потрібна людям. У ній — життя й історія нашого району. Бажаємо вам і надалі берегти нашу історію, поповнювати її новими подіями, надбаннями. Зичимо вам міцного здоров’я на довгі роки, щастя, радості, творчого натхнення на благо України. лося без традиційних Діда Мороза та Снігуроньки, численних подарунків. Святкового новорічного свята присутнім додавали виступи працівників районного Будинку культури та районного центру дитячої та юнацької творчості.

ØÀÍÎÂͲ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÍÈÊÈ!

27 ãðóäíÿ – îñòàíí³é äåíü ïåðåäïëàòè íà ðàéîííó ãàçåòó „Âïåðåä”. Ïîñï³ø³òü! Àáè îòðèìóâàòè ãàçåòó „Âïåðåä” ³ ç 1 ñ³÷íÿ 2014 ðîêó òåðì³íîâî çàâ³òàéòå íà ñâî¿ ïîøòîâ³ â³ää³ëåííÿ, àáî çâåðí³òüñÿ äî ëèñòîíîø ÷è â ðåäàêö³þ ãàçåòè ³ îôîðìòå ïåðåäïëàòó. Çàëèøàéòåñÿ ç íàìè ³ â íàñòóïíîìó ðîö³.

Валерій АВКСЕНТЬЄВ, голова районної державної адміністрації. Василь СКЛЯРЕНКО, голова районної ради.

³äãîì³í ïîä³é

²ÄÇÍÀ×ÈËÈ ÊÐÀÙÈÕ ÏÐÀÂÎÎÕÎÐÎÍֲ 20 ãðóäíÿ â³äáóëèñÿ óðî÷èñòîñò³ ç íàãîäè 22-¿ ð³÷íèö³ ì³ë³ö³¿ Óêðà¿íè

ÎÍÎÂÈËÈ ÒÅÕͲÊÓ ДП „Олександрівський лісгосп” нещодавно придбав новий трактор „МТЗ-82”. Працюватиме він у Червоно-Нерубаївському лісництві. За словами лісничого Олександра Ревенка, він стане доброю заміною двох старих тракторів, строк експлуатації яких вже більше десяти років і які вже вичерпали свій моторесурс. Територія лісництва більше 5 тисяч гектарів лісових насаджень. Наступного року тут планують створити біля двадцяти гектарів нових лісів та відновити лісонасадження на майже п’ятдесяти гектарах. Це – великий обсяг робіт. Лісничий та його колектив сподіваються, що справитися з цими лісокультурними роботами їм успішно допоможе якраз й новий трактор.

24 ãðóäíÿ – Äåíü ïðàö³âíèê³â àðõ³âíèõ óñòàíîâ

ÑÂßÒÈÉ ÌÈÊÎËÀÉ ÇÀ²ÒÀ ÄÎ Á²Á˲ÎÒÅÊÈ... Перед Новим Роком усі діти чекають на Діда Мороза, який щедро обдаровує їх подарунками. Проте не всі знають, що в Україні з давніх-давен був відповідальний за дитячі розваги Святий Миколай. Діти свято вірили раніше, вірять і дотепер в існування доброго та справедливого захисника, а тому намагались не гнівати Святого Миколая. Завітав Святий Миколай до районної бібліотеки для дітей, де театралізоване дійство «Святий Миколай до нас завітай» підготували та провели з наймолодшими читачами бібліотеки, вихованцями старшої групи Олександрівського дошкільного навчального закладу №6, працівники районного Будинку культури. Було цікаво та весело дітям і дорослим: звучали вірші, пісні у виконанні дітей, з казковими героями водили хороводи та грали в ігри. А на закінчення свята кожна дитина отримала подарунок, кошти на які виділив народний депутат України Олександр Єдін. Світлана РУЛА, директор районної бібліотеки для дітей.

² Â ÍÎÂÎÎÑÎÒÑÜÊÓ ØÊÎËÓ 19 грудня здавна відзначали Святого Миколая. Цього дня завітав Миколай і до учнів Новоосотської ЗШ І-ІІ ступенів. А приніс він дітям солодощі і музичне вітання. Народні легенди розповідають, що Святий Миколай боронить людей від стихійного лиха, посилає всім добро і здоров’я. Аліна ШМАРКО.

ÓÂÀÃÀ! ÊÎÍÊÓÐÑ Вже традиційно газета оголошує конкурс серед передплатників. У конкурсі можуть взяти участь всі, хто передплатить газету „Вперед” на весь 2014 рік. Копії квитанцій можна приносити або присилати поштою в редакцію за адресою смт Олександрівка вул. Радянська,1д. Аби якнайбільше наших передплатників отримали призи, ми не визначаємо головний приз. Натомість у конкурсі передплатників будуть розігруватися чимало цікавих призів. Не упустіть свій шанс виграти приз від газети. Передплатіть газету „Вперед” на 2014 рік і візьміть участь у конкурсі. Хай вам пощастить.

Привітали правоохоронців голова районної державної адміністрації Валерій Авксентьєв, голова районної ради Василь Скляренко, районний прокурор Світлана Клюкіна, рятувальники, посадовці інших організацій та установ. Начальник районного відділу міліції Олег Щербина зачитав накази „Про заохочення співробітників районного відділу з нагоди відзначення Дня міліції України” та „Про надання грошової винагороди особовому складу районного відділу з нагоди відзначення 22-ї річниці міліції України”. Згідно останнього наказу грошову винагороду за сумлінне виконання службових обов’язків надали: виконуючому обов’язки заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції С.А. Добровольському, помічнику начальника районного відділу оперативного чергового чергової частини штабу І.О. Жабку, помічнику начальника районного відділу з кадрового забезпечення Ю.І. Лавріненко, заступнику начальника районного відділу - начальнику міліції громадської безпеки районного відділу О.В. Чорноморцю, начальнику штабу районного відділу Ю.О. Безносенку, старшому інспектору з охорони громадського порядку районного відділу М.М. Галицькому, інспектору по роботі з населенням та громадськими формуваннями сектору дільничних інспекторів міліції районного відділу С. М. Шулику, старшому оперуповноваженому карного розшуку сектору спеціальної міліції районного відділу В.В. Аруті, інспектору дозвільної системи районного відділу О.Г. Добровольській, слідчій слідчого відділення районного відділу Л.Л. Дорофеєвій, старшому дільничному інспектору міліції сектору дільничних інспекторів міліції районного відділу В.В. Загинайку, помічнику начальника районного відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Р.А. Кононенку, оперуповноваженому державної служби боротьби з економічною злочинністю районного відділу П.А. Блищику, інспектору міліції сектору дільничних інспекторів міліції районного відділу А.Ю. Джерепі, оперуповноваженому сектору карного розшуку районного відділу С.В.Дзюбі, оперуповноваженій карного розшуку сектору спеціальної міліції районного відділу С.І. Згарській, дільничному інспектору міліції сектору дільничних інспекторів міліції районного відділу В.В. Ліхненку, інспектору слідчого відділення районного відділу М.С. Липкану, інспектору відділення ДАІ районного відділу С.А. Шевченку, міліціонерам ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб при районному відділі О.В. Адамовичу, С.В. Адамовичу, О.І. Кривенку, Є.М. Лавренову, помічнику оперативного чергового чергової частини штабу районного відділу О.С. Сердюку, помічнику оперуповноваженого сектору карного розшуку сектору районного відділу А.П. Стусю, міліціонеру ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб при районному відділі І.В. Дахну, міліціонеру-водію обслуговуючого персоналу і охорони районного відділу Р.В. Євенку, помічнику оперативного чергового чергової частини штабу М.І. Корольчуку, старшині обслуговуючого персоналу і охорони районного відділу С.В. Шинкаренку. Правоохоронцям всі бажали успіхів у нелегкій та почесній роботі і в особистому житті.


2

24 грудня 2013 року Ðîç’ÿñíþº ñïåö³àë³ñò

Êàòåðèíà ÍÅÂÌÅÐÆÈÖÜÊÀ:

«ÄÎÊÓÌÅÍÒÈ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÀÐÕ²ÂÍÎÃÎ ÔÎÍÄÓ- ÖÅ ²ÑÒÎÐÈ×ÍÀ Ö²ÍͲÑÒÜ, ¯Õ ÂÒÐÀÒÀ ÍÅÏÎÏÐÀÂÍÀ» На сьогодні в архівному відділі Олександрівської районної державної адміністрації на державному зберіганні знаходиться 5592 одиниці документів управлінської діяльності, які є складовою частиною Національного архівного фонду. Як зберігається і використовується цей історичний скарб? На ці та інші запитання відповідає начальник архівного відділу Олександрівської районної державної адміністрації Катерина НЕВМЕРЖИЦЬКА. — Архів є установою, що створена і фінансується державою та призначена для формування Національного архівного фонду України, обліку і зберігання його документів, забезпечення використання їх інформації. Відповідно до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи «на території району здійснюють реалізацію державної політики у галузі архівної справи архівний відділ Олександрівської РДА, Трудовий архів району та 45 архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Архівні установи зберігають документи, що відображають історію духовного і матеріального життя населення району за період 1944-2013 років і є загальнонаціональним надбанням. Ці вічні цінності, створені нашими попередниками, вважаю, безцінні, і їх втрата непоправна. — Чи всі документи зберігаються постійно? — Архівні матеріали мають різну цінність і призначення, тому і строки їх зберігання також різні. Частина з них втрачає свою цінність і практичне значення як джерела інформації через певний період часу, і подальше їх зберігання недоцільне. Так, документи з особового складу, що використовуються для підтвердження прав та інтересів громадян, зберігаються, як правило, 75 років на підприємствах, в установах і організаціях. Документи Національного архівного фонду мають довічний термін зберігання. Загалом триєдине завдання архівістів: формування Національного архівного фонду, забезпечення його зберігання і створення умов для користування ним. — Чи вдається виконувати ці завдання в умовах сьогодення? — На жаль, не все від нас залежить. Щорічно Національний архівний фонд поповнюється документами понад 400 одиниць зберігання. Архівосховище архівного відділу має завантаженість понад 48%. Нині в архівних підрозділах установ — джерел комплектування державних архівів зберігається понад встановлені законодавством строки приблизно 160 одиниць. Це в порівнянні з попередніми роками утричі менше .Так, у 2013 році архівний відділ поповнився новим фондом ДП «Олексанндрівське лісове господарство», який уперше за роки свого існування упорядкував і здав на державне зберігання документи за період 1990-2008 років. — Електронний архів — це реальність? — У місті Києві створено Центральний державний архів електронних документів, проте електронні документи поки що не надходять на архівне зберігання, оскільки відповідно до чинного законодавства такий документ без електронного цифрового підпису не має юридичної сили. У нас у районі мова про створення електронного архіву поки що не ведеться. На цей час немає надійних і сталих технологій зберігання електронних документів. Архівістів усіх рівнів дуже хвилює ця проблема. Вони вважають, що на перехідному етапі до юридично значимого документообігу відмова від паперових документів може спричинити втрату найцінніших документів про історію свого краю. Тому пропонується зберігати документи постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання у двох видах: паперовому й електронному. Архівісти України повністю підтримують цю позицію, і це закріплено Порядком та деякими розпорядженнями Кабінету Міністрів. — У пошуках яких документів до Вас найчастіше звертаються громадяни? — Щороку архівним відділом виконується понад 100 запитів соціально-правового характеру. Зокрема, в них йдеться про реорганізацію сільськогосподарських підприємств району, засвідчення права власності на землю, підтвердження вступу в члени колективно сільськогосподарських підприємств та інші . Трудовим архівом у 2013 році виконано 397 запитів соціальноправового характеру.Окрім тоого, виконано 46 запитів щодо підтвердження трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах та 11 запитів за вислугу років . Останнім часом люди стали більше цікавитись власним родоводом, своїми предками. Географія генеалогічних запитів з року в рік розширюється, до архівного відділу із питаннями родоводу звертаються не тільки громадяни України, а й інших держав.Але, на превеликий жаль, у архівний відділ такі дані не надходять. Інформацію з цих питань надають сільські ради (з погосподарських книг) , а також Державний архів Кіровоградської області, використовуючи метричні книги. — Вам дякують за наполегливість у виділенні прміщення під Трудовий архів. Як це сталось? — Щорічно ліквідується багато підприємств, установ, організацій. Але залишились люди, які там працювали. Багатьом з них потрібні документи, що підтверджують їхні службові, трудові та інші правовідносини з роботодавцем, наприклад, довідки про заробітну плату для оформлення пенсій. Як забезпечити зберігання документів ліквідованих організацій, адже вони не належать до Національного архівного фонду? Семе з цією метою у 2002 році у районі було створено Трудовий архів. З моменту його утворення місцезнаходження документів суперечило Закону України «Про архівний фонд та архівні установи» , тому рішенням п’ятої сесії Олександрівмської районної ради шостого скликання від 3 березня 2011 року № 54 «Про передачу частини приміщення Олександрівської районної друкарні на баланс комунальному підприємству «Комсервіс» для зберігання документів ліквідованих підприємств і організацій під Трудовий архів виділено приміщення площею 82,2 кв.м.За підтримки комунального підприємства «Комсервіс» там було проведено ремонтні роботи та за допомогою ДП «Олександрівське лісове господарство» облаштовано стелажне обладнання. Так, 2013 рік Трудовий архів Олександрівського району розпочав в окремому приміщенні, де архівні справи зберігаються у комфортних умовах. Що Ви б побажали працівникам архівних установ у День їх професійного свята? Шановні працівники архівних установ! Найперше висловлюю слова глибокої вдячності за працю і турботу про надійне збереження архівної спадщини. Вашими зусиллями документальна скарбниця нашого краю примножується, зміцнюючи нерозривний зв’язок попередніх і прийдешніх поколінь. Переконана, що ваш професіоналізм і висока відповідальність, відданість улюбленій справі і надалі будуть запорукою створення достеменної біографії Олександрівського краю для знання власної історії. Тож зичу аби ваша важлива праця завжди була плідною та натхненною, дарувала вам радість та задоволення. Бажаю вам міцного здоров’я, родинного добробуту, душевної рівноваги та впевненості в майбутньому.

ÂËÀÑÍÀ ÑÏÐÀÂÀ - ÀËÜÒÅÐÍÀÒÈÂÀ ÁÅÇÐÎÁ²ÒÒÞ Одним із напрямів діяльності державної служби зайнятості є сприяння у започаткуванні власної справи незайнятим громадянам з метою забезпечення їх зайнятості. Служба зайнятості здійснює підготовку безробітних громадян для організації малого бізнесу. Безробітні активно залучаються до участі у семінарах з підприємницької діяльності, що проводяться за участю фахівців центрів зайнятості, податкових органів, соціальних фондів, фінансових та підприємницьких структур, що надають широкий спектр інформаційних та консультаційних послуг з юридичних, економічних та інших питань. Бажаючим заснувати власну справу надають профорієн-

таційні послуги та послуги з професійного навчання основам підприємницької діяльності. – Неможливо уявити сучас-

ний мегаполіс без такої дешевої та поширеної тари, як пластикова пляшка,яка використовується у сфері торгівлі для розливу в них різноманітних соків, мінеральних вод, соняшникової олії, оцту, молока та ін. На перший погляд, використана поліетиленова пляшка не може принести шкоди людині і навколишньому середовищу, але це не так. Мало хто знає, що цю тару просто необхідно переробляти, адже для повного її розкладання потрібно більше трьохсот років, – так розпочав захист свого бізнес-плану безробітний пан Олександр із Олександрівського району. Історія трудової діяльності Олександра особливо нічим не відрізняється від багатьох його земляків: інститут, згодом –

робота, керівні посади, поступове зростання у кар’єрі. Але так сталося, що змушений був звільнитися. Довге очікування роботи

було не для такої активної людини як Олександр. По допомогу у працевлаштуванні звернувся до Олександрівсь-

організації підприємницької діяльності. На ці кошти чоловік обладнав відповідне приміщення. І таким чином роз-

кого районного центру зайнятості. На інформаційному семінарі дізнався про можливість започаткування власної справи, а оскільки підходящої роботи на той час не було, чоловік зацікавився цією пропозицією. Відвідавши семінар із орієнтації на підприємницьку діяльність, чоловік зрозумів, що буде підприємцем. Ідея чим зайнятись прийшла сама собою – переробка пластикових пляшок. За направленням центру зайнятості пройшов цільові курси «Підприємець-початківець». За допомогою фахівців служби зайнятості склав та успішно захистив бізнес-план. Важливою стала для Олександра й фінансова підтримка, а саме – одноразова виплата допомоги по безробіттю для

почав втілювати власну ідею в життя. Справа, за яку взявся, прибуткова і має перспективу, адже пластикові пляшки дуже поширений вид тари, і її переробка є актуальною проблемою на сьогодні. Отже, зараз Олександр має свою справу, заробіток, а головне – задоволення від заняття корисною справою, що спрямована на покращення екологічного стану рідного краю. Цей приклад може стати прикладом кожному безробітному, який намагається знайти своє місце на сучасному ринку праці. Крім того, власний бізнес – це альтернатива безробіттю. Олександр БОНДАРЕНКО, головний спеціаліст Олександрівського РЦЗ.

Äî 70-ð³÷÷ÿ âèçâîëåííÿ Îëåêñàíäð³âùèíè

Íàâ³êè ïàì’ÿòü çáåðåãòè

На території Ясинівської сільської ради працівники державних установ, соціальних служб активно долучаються до виконання акції «Зірка пам’яті». Один із символічних промінів «Зірки пам’яті» передбачає збереження пам’яті про ті героїчні роки. Скарбницею історії рідного краю у селі є сільська бібліотека. В ній створені папки – досьє про різні історичні періоди на основі розповідей односельців. Зустрічі – бесіди, візити шани до ветеранів, це так додає тепла до їхніх сердець. Серед тих, хто безпосередньо наближав визволення рідного краю від фашистських загарбників, є учасник бойових дій, ветеран праці Василь Якович Кімлач. Він останній живий учасник бойових дій на території Ясинівської сільської ради. Народився В.Я. Кімлач у селі Михайлівці в 1927 році в багатодітній сім’ї. У 1930 році батьки переїхали у село Біляївку, де засновувався колгосп. Побудувалися. Пережили страшні роки голодомору, вижила вся сім’я. 1941 рік запам’ятався хлопцеві відступом наших солдат та приходом чужинців — німців. Підлітки старалися не потрапляти їм на очі. Старших двох сестер забрали на каторжні роботи до Німеччини. Деякий час в їхній сім’ї переховувався поранений солдат з оточення, мати його підлікувала, і він перейшов у ліс, а Василь носив йому їжу. Німці часто прочісували ліс, тож ті зустрічі закінчилися. У 1942 році навідувалися до Кімлачів зв’язкові з місцевих партизан, сім’я ділилася з ними продуктами харчування. Основна німецька комендатура на той час була в селищі Єлизаветградці. В Біляївці був розміщений табір з радянськими військовими полоненими, серед охоронців були німці та поліцаї. 250 чоловік полонених заготовляли ліс і самотужки вагонками по вузькоколійці доправляли до станції Цибулево (приблизно 10 км). На вагонках у бричках їхала й охорона, яку також тягли полонені.

Умови, в яких тримали наших солдат, були жахливі. Спали вони на долівці на соломі, їх одяг був обірваний, на ноги взували клацни (це щось подібне на дерев’яні калоші), жили впроголодь, а тяжко працювали, тому хворіли, помирали. Місцеві жителі підгодовували їх, носив їсти полоненим з хлопцями і Василь. Там

він заприятелював із полоненим солдатом-перекладачем. Охоронці-поліцаї не звертали особливої уваги на худенького невеличкого на зріст хлопчину і пропускали його на територію табору. Незабутнім став для Василя Яковича день 16 березня 1943 року. На світанку до них постукали, то були справжні партизани у шапках із зірочкою. Вони знали про табір з полоненими і обговорювали план їх визволення. Василь напросився допомогти. Він провів бойову групу непомітно на територію табору, а потім постукав у будинок, де була основна охорона, відволік увагу, а партизани почали штурм, зав’язалася перестрілка. Полонені були визволені, вони пішли з партизанами. Василю командир залишив коня. Тварина була хвора, заховали її в лісі, виходили, і яка це була потім підмога для всього села.

Партизанський обоз йшов цілий день. Це був степовий рейд партизанських командирів Сабурова і Наумова. Проходячи в тилу ворога, партизани здійснювали бойові операції, вселяли в людей віру, що ворог буде переможений. Про те, що здійснив героїчний вчинок, Василь тоді і не думав, він діяв за покликом серця: на рідній землі ворогам не місце, їх потрібно гнати. І такий час настав. Фронт підходив все ближче. У кінці 1943 року жителям сіл Ясинового, Омельгорода, Біляївки довелося евакуюватися, адже передова лінія проходила по вулицях сіл, йшли тяжкі бої. Визволення прийшло на початку січня. Коли повернулися додому, вцілілих хат не залишилося. На вулицях, на подвір’ях було багато вбитих червоноармійців. Живі пішли наступати далі, гнати ворога. Вбитих хоронили місцеві жителі, такі ж юнаки як Василь. Радість визволення, гіркота втрат - це все змішалося, ті відчуття і зараз словами не передати. Хоронили солдат, збирали залишену зброю і були готові стати в ряди захисників. На ясинівській землі у братській могилі знайшли вічний спочинок після перепоховань 64 відомих і 130 невідомих героїв-визволителів. Йшов 1944 рік. Війна продовжувалася. Василя разом з іншими місцевими юнаками призвали на строкову службу до армії. Пройшовши відповідну підготовку, вони були відправлені до Чехії, готували на передову. Але настав довгоочікуваний день Перемоги. Строкова служба для юнаків, народжених у 1927 році, продовжилась на сім років. Проводив їх солдат Кімлач у місті Балті у запасному полку. Тут уже він був охоронцем, а німці полоненими. Вони відбудовували завод, дороги. Є що згадати ветерану про ту армійську службу - і про диверсантів у тилу, і про голодний 1947 рік, про армійську дружбу та винахідливість. Повернувся додому аж в 1951 році. Одружився, наро-

дилися дві донечки, яких виховав достойними людьми. Більше 30 років пропрацював у військовій частині, яка знаходиться біля села Біляївки. Зараз в селі Біляївці проживає всього 10 чоловік, але Василь Якович не відчуває, що він самотній. Він веде ще активний спосіб життя, передплачує багато періодичних видань. Василь Якович цікавий співрозмовник, коли не завітаєш до ветерана, у нього завжди хтось на гостині. Добре слово він каже про своїх сусідів Гайдука М.І., Старинця В.Я. - ветеранів Збройних сил. Провідує його медпрацівник Бартош Т.В., працівник соціальної служби Басова Т.І., сільський голова Верболоз Л.В., працівники культури Федорова А.І. та Рак В.П. Останні приходять ще й з учнями. Розповіді Василя Яковича - це живі уроки історичної пам’яті, що захоплюють як дорослих, так і дітей. Останнім особливо цікаво послухати живого свідка тих героїчно-трагічних подій. Уявити хлопцям строкову службу в армії в 7 років, коли зараз декому не хочеться відслужити й один рік. А тому наша молодь повинна знати про Велику Вітчизняну війну, про те, як визволяли рідний край незрівнянно більше, ніж про віртуальні «Зоряні війни», які на устах у підлітків. Велика Вітчизняна війна це не щось далеке, що вивчається за сухими рядками підручників, є живі свідки. Це ще учасники трудового фронту та діти війни. Ці ветерани живуть поруч з нами. Не запізнімося... Нетлінну живу пам’ять свого серця вони переповідають з дорогими їм подробицями, ветерани напевно хочуть, щоб це закарбувалося і в нашій пам’яті. То ж ми, діти і внуки дітей війни, приймаємо естафету пам’яті, щоб передати її спадок нащадкам, напевно вже заклавши у комп’ютерні ресурси. Акція «Зірка пам’яті» повинна стати безстроковою. Уваги і шани для ветеранів ніколи багато не буде. В.РАК, бібліотекар, с. Ясинове.


24 грудня 2013 року Äî 70-ð³÷÷ÿ âèçâîëåííÿ Óêðà¿íè â³ä ôàøèñòñüêèõ çàãàðáíèê³â

3

ÁÈÒÂÀ ÇÀ ÄͲÏÐÎ. ßÊ ÖÅ ÁÓËÎ Однією з яскравих сторінок Великої Вітчизняної війни була стратегічна наступальна операція (серпень-грудень 1943 р.), яка отримала в історії назву «Битва за Дніпро». Через 70 років молодіжна громадська організація „Київський клуб „Червона Зірка” разом з Національним військово - історичним музеєм України за підтримки Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Міністерства освіти України, Державної Податкової служби України, Державної Прикордонної служби України, Державної Митної служби України, Київської міської державної адміністрації, Товариства сприяння обороні України 1-3 листопада цього року провели Міжнародну військово-історичну реконструкцію одного з епізодів того масштабного бою. Участь у реконструкції взяли півтори тисячі червоноармійців - членів військово-історичних клубів з України (Київ, Донецьк, Харків, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Севастополь, Кіровоград), Росії (Москва, Ростов-на-Дону, Волгоград), Білорусі (Мінськ, Пінська флотилія), Естонії, Латвії, Чехії, Словаччини, Болгарії, Ізраїля, Німеччини, Італії. Кіровоградщину представляли учасники військовоісторичного клубу „Пам’ять” з Олександрівської організації ТСОУ під керівництвом Бориса Безсмолого. А на боці вермахту „воювали” п’ятсот німців. Як проходила реконструкція бою, розповів Борис БЕЗСМОЛИЙ. ÑÒÎвÍÊÈ ²ÑÒÎв¯ З історії відомо, що влітку 1943 р. нищівним розгромом німецько-фашистських військ у Курській битві була остаточно похована наступальна стратегія ворога. Червона Армія розгорнула потужній наступ на фронті від Великих Лук до Азовського моря. 5 серпня були визволені Бєлгород і Орел, і вперше від початку війни Москва салютувала військам-визволителям. Звільнення Лівобережної України та форсування Дніпра було важливим військово-політичним завданням, яке Ставка Верховного Головнокомандування поставила перед радянськими військами ще під час Курської битви. Виконання цього завдання було доручено військам п’яти фронтів: Центрального (командувач К.К.Рокосовський), Воронезького (М.Ф.Ватутін), Степового (І.С.Конєв), ПівденноЗахідного (Р.Я.Маліновський) і Південного (Ф.І.Толбухін). Координували дії фронтів Маршали Радянського Союзу Г.К.Жуков та О.М.Василевський. У складі військ цих фронтів було 2633 тисячі солдатів і офіцерів, 51200 гармат та мінометів, 2400 танків і самохідних артилерійських установок, 2850 бойових літаків. Проти п’яти радянських фронтів німецьке командування сконцентрувало 2-гу німецьку армію з групи армій «Центр» та всю групу армій «Південь», якою командував генерал-фельдмаршал Е.Манштейн. Основне угрупування німецьких військ було сконцентровано на Південно-Західному напрямі, де проти Воронезького, Степового, Південно-Західного та Південного фронтів воно налічувало 1240 тисяч солдатів і офіцерів, 12600 гармат та мінометів, близько 2100 танків і штурмових гармат та 2000 бойових літаків. Битва безпосередньо за Київ розпочалася 1 листопада 1943 р. наступом радянських військ на Букринському плацдармі. Після 40-хвилинної артилерійської та авіапідготовки пішли в наступ з’єднання першого ешелону 40-ї та 27-ї армій. Ворог, який зберіг тут з періоду жовтневих боїв сильне угрупування, нищівним вогнем, танками і контратаками зупинив наступ. За наказом М.Ф. Ватутіна активні бойові дії військ на Букринському плацдармі продовжувалися. З 3 по 5 листопада війська армій демонстрували удаване зосередження оперативних резервів, а спроби прорвати оборону ворога тривали до 10 листопада. Війська 40-ї та 27-ї армій не прорвали ворожу оборону, але ціною великих зусиль виконали, в головному, завдання прикувати до району Букрина значні сили ворога, не дозволивши використати їх на північному напрямі, де вирішувалася доля Києва. ÄÎ „ÁÎÞ” ÄÅʲËÜÊÀ ÃÎÄÈÍ... Варто відразу відзначити, що під час реконструкції бою була наглядно продемонстрована техніка форсування водної перешкоди на плотах, човнах, баркасах, задіяна артилерія, міномети, кулемети всіх систем, зенітки, велика кількість броне- та мототехніки, танки, мотоцикли, кавалерія та авіація. А потужні піротехнічні заряди створювали картину справжнього бою. Табір Червоної Армії. Після реєстрації і пред’явлення документів військовий комендант поселяє в наметі, в якому буде жити наша невелика група з Кіровоградщини три дні. Саша Стояненко і Юра

Мошуренко приносять плащнамети, солому, розстеляють на землі. Комфортних умов тут ні в кого не було. А мені відразу пригадалося, як батько-фронтовик розповідав, що у ті воєнні часи місяцями не знімав чобіт...

Табір нагадував військову частину. Напружено працював штаб. Військові зв’язківці тягнули телефонну лінію з урочища, де проходитиме показовий бій. Всі чітко виконують команди. Формуються відділення, взводи, роти, батальйони. Збиваються плоти, солдати мотузками прив’язують автомобільні камери, американські „студебекери” затягують гармати, димлять польові кухні. Кругом все в русі. Ось пройшов батальйон морської піхоти Пінської флотилії і моряків Чорноморського флоту, севастопольців, їх 200 чоловік. Вони першими форсуватимуть річку Деснянку, шириною до 300 метрів, першими долатимуть огорожу з колючих дротів і перший окоп лінії оборони фашистів, які створили досконало три лінії оборони з ходами сполучень. Живуть і харчуються вони у бліндажах, що обтягнуті зверху брезентом і маскувальною сіткою.

Перед кожною лінією окопів огорожа з колючих дротів. Стоять самохідки “Фердинанди”, обладнані вже кулеметні гнізда, всі бліндажі мають зв’язок системою „телефункен” з німецьким штабом. Команди подаються тільки німецькою мовою. Весь табір вермахту — німецьких збройних сил – охороняє польова жандармерія. У нашому таборі знову подається команда : “Строиться!” Перевіряється екіпіровка кожного солдата. Вимога - у речових мішках не повинно бути целофану, пластмасових пляшок, тільки алюмінієвий кухоль, ложка, котелок, плащнамет. Носити сучасний годинник не дозволяється. На кожному солдатському ремені з однією штилькою повинно бути два підсумки для патронів 7,62мм., підсумок для гранат, саперна лопатка, фляга. А якщо є автомат, то підсумок для дисків. Шапки тільки коричневі, які носили червоноармійці у період війни. Прощупую свою шапку, там тільки сукно і підкладка. Яка ж ти холодна була зимою... Сучасні шапки у військах тепер набагато тепліші. Командир звертає увагу на погони, введені у 1943

році, для піхоти - темно зелені і малинова окантовка, для артилеристів - червона окантовка. Застебнуті до верху гудзики на тілогрійках і гачки на шинелях. У всіх суворі обличчя, підтягнуті, стоять в очікуванні півтори тисячі солдат - нащадків ветеранів Великої Вітчизняної війни, які прагнуть на мить заглибитись у реальні військові події недалекої минувшини. Це була трагічна і славна історія своєї країни. Стоять в строю сімдесят жіночок-санітарок, двадцять – жінок-снайперів. Тридцять солдатів у формі червоноармійців спеціально прилетіли з Ізраїлю літаком в Київ, щоб також взяти участь у бойових діях на боці Червоної Армії. Згодом їх капітан Натан сказав мені: „Ми пройшли строєм по Тель-Авіву, Києву, щоб висловити вдячність радянському солдату за визволення і збережені життя.” Спитав якось у групи солдатів з округленими скуластими обличчями й примруженими очима: „Звідки?” „З Алма-Ати, Казахстан,” – почув відповідь. І така гордість за братерство, за відданість, за святий обов’язок, за пам’ять про своїх рідних живих і полеглих взяла. Стоять в строю з прапором чехи і словаки. Згадалося, що перша

окрема Чехословацька бригада під командуванням полковника Людвіга Свободи звільняла Київ. Людвіг Свобода став генералом, був обраний президентом Чехословаччини після війни. Приїхали сюди нащадки переможців, приїхали однодумці, ті, хто не спотворює історію, хто не впав до злоби і нігілізму і не плює у душу ветеранам. ËÅÒ²ËÈ ÊÓ˲, ÐÂÀËÈÑß ÑÍÀÐßÄÈ Початок операції призначено на 13-ту. З кожною хвилиною наростає напруга. Обговорюємо ситуацію, коли перекинеться пліт чи баркас, як швидко звільнитись від зброї, ременя з патронами, гранатами, лопатки, шинелі чи ватника, чобіт і в вплав дістатись до берега. На мою думку, це неможливо зробити, адже всього за дві-три секунди мокрий одяг потягне на дно. Жартує Юра Мошуренко: „А я буду йти пішки по дну”. З кіностудії ім. Довженка привезли зброю. Отримуємо гвинтівки Мосіна і патрони. Встигаємо почистити гвинтівки. Нарешті команда: „Гарнизон, строиться!” Колона в півтори тисячі бійців крокує на плацдарм, щоб повторити маленький військовий епізод форсування водної перешкоди тих далеких і грізних, страшних подій. Команда „Полундра, вперед!” Першими вантажаться на баркаси моряки. Далі йдуть перший, другий, третій, четвертий, п’ятий взводи. Артилеристи закочують на плоти свої гармати. Пік напруги. Вдивляємось в небо, чекаємо зеленої ракети. І ось її бачимо. Почалося неймовірне! У небі йде бій між нашими і німецькими винищувачами. Пустили чорні шлейфи диму німецькі літаки і відлітають. Холостими зарядами гатять зенітки, міномети, гармати. Ми відчайдушно гребемо веслами, дошками, швидше до берега. Бурлить холодна вода. У повітрі на плотах підриваються макети гармат. Хвилі накочуються на наш плот, тільки б не перевернутись. Сівши на прибережну мілину, стрибаємо по коліна, по пояс у воду. З криками „Ура!”, „За Родину!”, перестрибуючи через рови і окопи, разом з чехами штурмуємо третю лінію оборони німців. Декілька бійців застрягли в колючому дроті, інші піднімають дріт, щоб пролізти, або, накинувши шинелі на колючку, перелазять зверху. Все навкруги рухається, гримить, димить! Біжать, залягають, повзуть бійці. Політруки піднімають в атаку. Не перестрибнувши

окоп, боєць упав у нього, інший з розгону зарився обличчям в пісок, тисяча солдат у русі. Вбитим стаєш тоді, коли в тебе вистрілив німець, або в самого закінчились патрони. Дві санітарки з останніх сил, плачучи, тягнуть на плащнаметі пораненого солдата. Від розривів снарядів поряд летять клапті землі. Одна думка, хоч би не привалило. Згадав розповіді батька про війну. До речі, я, малим, дуже любив військову тему. Батько казав, що, штурмуючи місто чи окремий будинок, втрати з наступаючої сторони завжди були більші. Біжучи в атаку, переступаєш через мертвих і напівживих. Навкруги пошматовані тіла. Хтось лежить без руки, без ноги. Хтось кричить „Добий, браток!» Єдина думка, слава Богу, що це лише театралізований бій. І все ж на це жахливо дивитися. В улоговині стоять напоготові заведені наші танки. Вистрибуємо на броню. Прикидаємо, як будемо стрибати на ходу, щоб хоч ноги не поламати. Тримаємось за скоби. Стріляють танки з гармат, кулеметів. При пострілах тремтить броня. Чорний дим огортає німецькі „фердинанди”, горить один, другий... Протистояння з німцями переходить в рукопашний бій. Над урочищем „Ситники”, ніби над всім Києвом, лунає потужне „Ура!”. Цей клич, щоб підтримати нас, підхоплюють сотні тисяч киян, які спостерігають за відтворенням бою. І ось, нарешті, з криками летить лавина кіннотників в бурках, кубанських шапках, махаючи оголеними шаблями, роблячи останню зачистку на полі бою. Червона Армія відвоювала цей клаптик української землі. Під марш „Прощання слов’янки” військового оркестру Київського гарнізону шикуємось і строєм під оплески вдячних киян виходимо на урочистості з нагоди відзначення 70-річчя визволення столиці України Києва. Міністр оборони П.Лебедєв, Міністр УМВС України В.Захарченко, мер міста О.Попов, представники зацікавлених відомств проходять понад строєм, дякуючи реконструкторам за участь у масштабному, театралізованому дійстві. Розкрити тему війни, возвеличити ветеранів і висловити земний уклін, безмежну вдячність за свободу, право жити радянському солдату-переможцю, приїхали діти і внуки нащадки ветеранів війни з республік колишнього Радянського Союзу і країн Європи. Впевнено скажу, що з почуттям гордості і виконаного обов’язку що нас всіх об’єднала історія Великої Вітчизняної війни. За участь в реконструкції-відтворенні бойових дій наша група отримала ювілейну медаль на відзнаку 70-річчя визволення столиці України „Даєш Київ!”


4

24 грудня 2013 року 101 ïîâ³äîìëÿº

ÏÐÀÂÈËÀ ÁÅÇÏÅÊÈ ÏÐÈ ÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍͲ ϲÐÎÒÅÕͲ×ÍÈÌÈ ÇÀÑÎÁÀÌÈ Феєрверки, петарди, ракети та інші вибухові «іграшки» завжди притягували до себе увагу не тільки дітвори, а й дорослих. Але з кожним роком збільшується кількість людей, що отримують від цих забав каліцтво, термічні опіки, різні травми. Дуже часто це трапляється внаслідок необережного, неправильного та безграмотного користування піротехнічними виробами. Сучасний ринок пропонує різноманітну побутову піротехніку, яка стала прикрасою будь-якого свята. Відповідно до ДСТУ 41052002 «Вироби піротехнічні побутові. Загальні вимоги безпеки» піротехнічними виробами побутового призначення називають вироби, які вільно попадають населенню, а поводження з якими не вимагає спеціальних знань і навичок. Використання піротехнічних виробів з дотриманням вимог інструкції забезпечує за межами небезпечних зон безпеку здоров’я та життя людей, не призводить до пошкодження майна й не завдає шкоди навколишньому середовищу. Однак постає питання, як піротехнічна продукція потрапляє до споживачів? Якому виробнику надати перевагу - вітчизняному чи закордонному? Сьогодні сертифікація побутових виробів здійснюється згідно «Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні» розділ 39, який затверджено наказом Держстандарту України № 498 у 2002 році. Переважна більшість імпорту не має відповідних документів на реалізацію. При купівлі піротехнічних виробів обов’язково ознайомтеся з інструкцією, вона повинна бути на кожному виробі. Якщо немає інформації щодо використання - то виріб є не сертифікованим, тому користуватися ним небезпечно. Перевірте термін зберігання виробу, його встановлює сам виробник, і ніхто не має права цей термін продовжити. Сьогодні торгівля пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, в основному китайського, корейського і, частково, вітчизняного виробництва. На багатьох подібних виробах вказані вікові обмеження. Звісно, що ті, які не призначені для використання дітьми молодше 16 чи 18 років, купувати не слід. Обов’язково перевірте, чи не пошкоджена упаковка виробу, чи не має пошкоджень сам виріб. Щоб запобігти неприємним наслідкам від «спілкування» з піротехнічними виробами, необхідно пам’ятати і дотримуватися правил пожежної безпеки при використанні піротехнічних виробів. Запуск петард, феєрверків, ракет забороняється проводити всередині приміщення, з балконів та поблизу житлових, господарських будівель, новорічних ялинок. Піротехніку не можна зберігати біля приладів опалення (батарей, газових, електричних плит), не варто носити вогненебезпечні вироби у кишенях. Не можна розбирати вироби чи піддавати їх механічним впливам. Не можна курити, працюючи з піротехнічними виробами, а також знаходитись в нетверезому стані. У більшості випадків в момент приведення в дію піротехніки той, хто запускає її, повинен за лічені секунди відбігти на безпечну відстань (як правило, це 10-15 і більше метрів). У будь-якому випадку буде краще, якщо запускати феєрверки, петарди, різні ракети, висаджувати у повітря хлопавки, підпалювати бенгальські вогні тощо, діти будуть в присутності дорослих. Щоб запобігти жахливим наслідкам від розваг з піротехнікою, необхідно попередити нещасні випадки. Адже під час бурхливої передноворічної торгівлі на ринках міста, яка пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, мало хто помічає підлітків, які товчуться біля прилавків. Вони жваво спілкуючись, купують хлопавки, петарди, ракети. На жаль, продавець не замислюється, до яких рук потрапляє цей вогневий асортимент. Не всі знають, що температура бенгальського вогню сягає 1100 градусів, його іскри на відстані півметра охолоджуються лише на 60 градусів. Викид полум’я хлопавки досягає декілька десятків сантиметрів. Тепер уявімо ці іграшки в руках легковажних дітей. Їх забави загрожують не тільки пожежами. Частіше вони породжують непоправні трагічні наслідки. Наведемо типовий приклад пожежі, що сталася внаслідок необачного використання піротехніки. Напередодні Нового року, виконавши домашні завдання, учень занудьгував, подивився телевізор та вирішив урізноманітнити своє дозвілля. Хлопчик взяв декілька бенгальських вогнів та зручно влаштувавшись на дивані, почав їх підпалювати. Коли нагріті стрижні почали пекти пальці, хлопчик кинув їх на диван, а сам побіг до ванної кімнати - остудити під холодною водою місце опіку. Через кілька хвилин почувся тріск. В кімнаті палав вогонь. Пожежа швидко знищила практично все роками надбане майно батьків. Отже, як бачимо, основні правила пожежної безпеки прості і не потребують великих матеріальних затрат. Треба буде уважно вивчити їх, адже знання та виконання цих правил є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання справжнього задоволення від свята, яке принесе благополуччя та радість до вашої оселі. О. КОВТУН, в.о. начальника Олександрівського РВ УДСНС України в Кіроворадській області. Втрачений державний акт на право приватної власності на землю серія Р2 № 482792 площею 2,80, що розташована на території Івангородської сільської ради, виданий на ім’я Лопотова Віталія Олександровича, вважати не дійсним.

Дорогу, любу дружину, ніжну, турботливу матусю КОЛЕСНИК Надію Миколаївну з ювілейною датою від дня народження від щирих, люблячих сердець вітають чоловік і молодша донечка Надя. Наша ти зіронько, щира й привітна, завжди любов у очах твоїх квітне. Ти здатна весь лід на землі розтопить. Хай тобі гарно, щасливо живеться, яснеє сонечко з неба сміється, ніжно голубить небесна блакить. Хай буде щасливою кожна година, радість дарує вся наша родина. Ми тебе любим і будемо любить! Ти даруєш нам ніжність і прекрасний світ, тож прийми сьогодні всі найкращі квіти й побажання щастя на багато літ. № 3402.

Ріднесеньку, нашу найкращу, найтурботливішу матусю, бабусю КОЛЕСНИК Надію Миколаївну з ювілейною датою від дня народження щиросердечно, з любов’ю та вдячністю вітають середня донька Анастасія та внук Дмитро. Лагідна, рідна, добра і проста, наша дорогенька, наша золота! Люба матусю, бабусенько мила! Ви нас теплом свого серця зігріли. Спасибі велике, що Ви нас зростили, за ласку й тепло, за те, що навчили робити добро, за руки робочі, за хліб на столі, спасибі, рідненька, уклін до землі. Нехай Господь оберігає вас від зла, хвороби і журби. Тож зичимо в здоров’ї вік довгий прожити, щоб всіх на сторіччя могли запросити. № 3403.

№ 3408.

Øàíîâí³ ðåñïîíäåíòè! Відділ статистики в Олександрівському районі повідомляє про перенесення на 8 січня 2014 року подання статистичної звітності, термін подання якої припадає на 1-7 січня 2014 року. Просимо вчасно прозвітувати до відділу статистики в Олександрівському районі або в електронному вигляді. Продається двотижневий бичок. Тел. 068-063-51-98, 94-3-31. № 3393.

Продається будинок в смт Олександрівці по вул. Енгельса,56. Біля будинку є літня кухня, сарай, городу 10 соток. Тел. 3-11-62, 067-855-63-86. № 3398.

Якщо ви випробували все, але залишається проблема зі здоров’ям,

ЛДЦ „ПРОПОЛІС” ПРОПОНУЄ ТІЛЬКИ 3 СІЧНЯ 2014 РОКУ — встановити першопричину будь-якої вашої недуги на час обстеження — 40 грн.; — підібрати індивідуальну терапію з подальшим контролем ефективності лікування на 3 місяці. Наша адреса: смт Олександрівка, вул. Леніна,17, відділення поштового зв’язку (вхід з двору, другий поверх). Час роботи з 9-ої до 15-ої години. Довідки і запис за телефонами (0522)24-92-60 (у вихідні дні – після 20-ої години), (066)226-94-54, (050)362-90-60. № 3411.

Продаються в смт Олександрівці трикімнатна квартира по провулку Леніна,2, кв. 8 і газифікований будинок в центрі селища. Сарай, гараж, колодязь, садиби 15 соток. Тел. 3-12-18, 3-24-52, 067-84-54-431. № 3416.

Колектив народного аматорського хору „Тясмин” висловлює щире співчутті акомпоніатору Сироті Миколі Васильовичу та його рідним з приводу тяжкої втрати – смерті матері СИРОТИ Любові Степанівни. Світла і вічна їй пам’ять.

Трудовий колектив Красносілківської ЗОШ І-ІІІ ступенів висловлює щире співчуття Поліщукам Миколі Олександровичу та Оксані Миколаївні та їх родині з приводу тяжкої втрати – смерті матері ПОЛІЩУК Майї Степанівни. Світла пам’ять і Царство Небесне покійній, а родині – віка, здоров’я, витримки пережити велике горе.

Учасники фольклорного колективу „Оберіг” Корпачова Є.Д., Фундерат О.Г., Мішустіна Л.П., Перепьолкіна О.В., Балдовська Г.В., Пованда В.Г., Залива Г.Я., Тихоненко Г.Т., Синьогуб В.І., Гарбар Я.В. висловлюють щире співчуття Гарбар Валентині Миколаївні та її родині з приводу тяжкої, непоправної втрати – смерті чоловіка ГАРБАРА Андрія Івановича. Світла і вічна пам’ять покійному, а родині – віка, здоров’я, витримки пережити велике горе.

№ 3410.

Учасники вокального ансамблю Соснівського та Нижчеверещаківського СК висловлюють щире співчуття художньому керівнику Сироті Миколі Васильовичу та його сім’ї з приводу тяжкої втрати – смерті матері СИРОТИ Любові Степанівни. Світла пам’ять та земля пухом покійній, а рідним – здоров’я, терпіння, витримки пережити тяжку втрату. № 3400.

№ 3394.

Âïåðåä

районна газета Засновники: Олександрівська районна рада, Олександрівська районна державна адміністрація Кіровоградської області. * * * Свідоцтво про реєстрацію КГ № 0216У. 7 квітня 1999 року.

№ 3401.

Дорогу нашу, найкращу в світі матусю, бабусю КОЛЕСНИК Надію Миколаївну з ювілеєм від дня народження щиросердечно вітають старша донька Оксана з чоловіком Сергієм та внучата Вікторія, Світлана, Тетяна, Віка. Матусю, бабусю, голубко єдина, Вас щиро вітає вся наша родина. Спасибі за те, що Ви нас зростили, за руки ласкаві, ніжні, робочі, за довгі-довгі недоспані ночі. За усмішку щиру, за хліб на столі, спасибі, рідненька, уклін до землі. Ми дякуємо Богу, що Ви у нас є, хай силу й здоров’я Господь Вам дає. № 3404.

Продається корова чорно-рябої масті, три місяці тільності. Тел. 098-72-909-30. № 3407.

Олександрівське комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації доводить відома громадян смт Олександрівки та сіл Олександрівського району: Прийом громадян проводиться з адресою: смт Олександрівка, вул. Леніна, 106, з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 12.00 год. Робота виконується в зручний для замовників термін. Комунальне підприємство БТІ проводить технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, виготовляє технічні паспорти, надає архівні довідки, довідки з визначенням первісних часток, проводить акт розрахунку ідеальних часток, виділ та поділ об’єктів нерухомого майна за цінами, затвердженими обласною державною адміністрацією (ціні нижчі, ніж у суб’єктів господарювання). Вся виконана робота підшивається в інвентаризаційну справу та зберігається в архівах органів місцевого самоврядування довічно. Довідки за телефоном: м.Кіровоград ОКП КООБТІ: (0522) 2227-12, смт Олександрівка БТІ : 3-38-58, 099-203-46-83, 096-15581-33.

№ 3395.

№ 3417.

Дорогу донечку, любу внучечку, щиру, добру сестричку, племінничку ВАСИЛЕЦЬ Ангеліну з 10-річним ювілеєм від дня народження щиро, з любов’ю вітають мама, папа, бабуся, братики Саша і Володя, дядя Серьожа з сім’єю. С Днем рождения тебя, девочка родная! Зайкой, лапочкой любя все тебя прозвали. Ты – прекрасный Ангелочек с доброю душой. Пусть все время будет Бог рядышком с тобой. Развивайся и расти умным человечком. Пожелаю я в пути счастье тебе встретить. Чтобы радости, тепла, истинных друзей жизнь твоя тебе дала с щедростью своей!

Редактор

Ніна ДОЛЯ

* * * Редакційна колегія:

Литвин Л.І., Чебану В.М., Шаповал Ф.О., Тімановський В.М., Шевченко С.П., Присяжнюк В.П., Доля Н.М., Шевченко Г.В., Горло О.Є.

У справах реклами та оголошень телефонуйте 3-24-21, 3-24-26. * * * Позиція газети не завжди може збігатися з думками авторів. * * * Газета залишає за собою право редагувати і скорочувати тексти. * * * За зміст і достовірність реклами та оголошень відповідальність несе рекламодавець.

Продається телиця сім місяців тільності. Тел. 098-63-96-804. №3412.

ГРАФІК ВІДКЛЮЧЕНЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПЛАНОВИХ РЕМОНТНИХ РОБІТ ОЛЕКСАНДРІВСЬКИМ РЕМ ПАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» В СІЧНІ 2014 РОКУ с. Бірки: (ТП-131, 132, 154, 188, 233, 372, 253, 255, 320, 134) вулиці:Визволення, Лесі Українки, Шевченка, Калініна, Жовтнева, Комарова, Мостова, Берегова, Кірова, Іванова. с. Бандурове(ТП-259, 296, 297) вулиці: Горького, Шкільна, Декабристів, Леніна, Жукова, Партизанська, Жовтнева, Кооперативна, Шевченка, Садова. смт. Єлизаветградка (ПЛ-0, 4кВ від ТП-321) вулиця: Партизанська с. Красносілка:( ТП-60, 61, 95, 300, 306, 402) вулиці:Конєва, Леніна, Комсомольська, Ватутіна, Пролетарська, Чапаєва, Садова, Колгоспна, Шевченка, Д. Коломійця, Жовтнева, Миру. провулок: Зелений с. Красносілля:(ТП-28, 51, 189, 284, 322, 376) вулиці: Чапаєва, Пушкіна, Дзержинського, Гоголя, Матросова, Партизанська, Садова, Молодіжна, К. Маркса, Перемоги, Черкаська. с. Любомирка (ТП-121, 238, 374, 426, 427) повністю. смт Олександрівка:ПЛ 0, 4 кВ від ТП-45, 47, 48, 54, 112, 114, 129, 130, 163, 164, 166, 167, 168, 169, 170, 172, 175, 202, 203, 221, 223; ПЛ 10кВ Л-192 вулиці:Польова, Іскрянська, Севастопольська, Одеська, Толстого, Леніна, Л. Українки, Дружби, Короленка, Островського, Фрунзе, Робоча, Крупської, Чехова, Гагаріна, Дзержинського, Декабристів, Володарського 15-21, Чкалова 83140, Короленка 13-36, Калініна 1-40,

Ватутіна 1-44, К. Маркса 1-29, Кірова 1-36, Маяковського1-33, Перемоги84, 88, Чигиринська, 2-20, Садова18-54, Гоголя, Свердлова1-110, Ворошилова, Луначарського, Мічуріна, Чернишевського, Зарічна, с. Геологів, Тітова4-18, Будьоного, Гагаріна311, 39-54, Г. Юри, Степова, Космонавтів, Некрасова, Шкільна, Тясминська1-46, Котовського, Шевченка48-136, Першотравнева, Павловського, Енгельса провулки Дружби, Дзержинського, Гагаріна, Свердлова. с. Розумівка:(ТП-78, 79) вулиці:Гоголя, В. Інтернаціоналістів, Жовтнева, Леніна, Шевченка, Колгоспна, Раєвського, Пушкіна, Чкалова, Щорса. с. Стара Осота:(ТП-125, 195, 198, 199, 224, 225, 228, 229, 274, 293) вулиці:Кірова, Молодіжна, Набережна, Шевченка, Партизанська, І. Лісняка, Котовського. с. Цвітне:(ТП-213, 215, 217, 218, 243, 287) вулиці:Березовського, Заволоки, Шкільна, Партизанська, Ярова, Черкаська, Молодіжна, Неживого. с. Несваткове (ТП-177, 179, 180, 470, 472) вулиці: Новоселиця, Польова, Шкільна, Центральна, Садова, Жовтнева, Кущовка, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 12, 17, 18. с. Миколаївка(ТП-81) повністю. с. Михайлівка (ПЛ 0, 4 кВ від ТП20, 315, 317) вулиці:Леніна, Калініна, Горького. с. Нова Осота (ТП-49, 227, 270) вулиці: Чапаєва, Чкалова, Петровського, Калініна, Набережна.

Дату відключення буде повідомлено додатково місцевим органам самоврядування та розміщено на сайті http://kiroe.com.ua/ poweroutagе За додатковими довідками звертатися до диспетчера Олександрівського РЕМ за тел. 3-21-10, 3-27-42, 067-520-04-81. Просимо споживачів з розумінням поставитись до проведення ремонтних робіт та вибачити за тимчасові незручності. Сергій ДАВИДОВ, начальник Олександрівського РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго». № 3379.

Продається корова чорно-рябої породи, 8 місяців тільності. Тел. 098-63-63-598. № 3369.

Сім’ї сусідів Шишки В.А., Шевченка М.Г., Метлінського В.П., Шмарко Л.М, Макухи О.В., Ліскової Л.А., Порядька О.Д., Вітра О.В., Дяченко Т.А., Вершигори Т.В., Ковтуна І.П., Мороз Н.П., Безпалий Л.І. висловлюють щире співчуття Клименкам Миколі Олександровичу та Лідії Павлівні з приводу тяжкої втрати – смерті МАТЕРІ. Хай буде вічний спокій її душі, Царство Небесне і вічна пам’ять, а рідним - віка і здоров’я. № 3405.

Сім’ї Дейнека С.А, Заливи М.І. висловлюють щире співчуття Поліщукам Миколі Олександровичу та Оксані Миколаївні та всій їх родині з приводу тяжкої, непоправної втрати – смерті матері ПОЛІЩУК Майї Степанівни. Царство Небесне, світла і вічна пам’ять покійній, а родині – віка та здоров’я.

При передруку чи використанні матеріалів посилання на районну газету «Вперед» ОБОВ‘ЯЗКОВЕ.

* * * Газета видається українською мовою, виходить двічі на тиждень: у вівторок та суботу. Ціна договірна. Індекс 61739. Друк — офсетний. Обсяг 1 друк. арк. Тижневий наклад 7060.

№ 3409.

Газету набрано, зверстано і віддруковано у комп’ютерному центрі РВО «Олександрівщина». НАША АДРЕСА: 27300, Кіров оградська область, смт Олександрівка, вул. Радянська, 1д. E-mail: r_vpered@ukr.net Site: gazeta-vpered.com.ua * * * НАШІ ТЕЛЕФОНИ: 3-24-20, 3-24-26, 3-24-21, 3-30-61. Зам. № 562.


97-2013  
Advertisement
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you