Issuu on Google+

№ 8 (158) жовтень 2012

виходить з 1 вересня 1995 року

З Днем працівників освіти!

2 стор.

УБС НБУ став лауреатом ІІ Всеукраїнського конкурсу «Кращий вищий навчальний заклад із підготовки та перепідготовки фахівців банківсько-фінансової сфери – 2012»

4 стор.

Переможці конкурсу «Кращий викладач УБС НБУ»

9 стор.

У Студентській раді ЛІБС УБС НБУ – новий голова

У жовтні ми святкуємо: 21-шу річницю заснування Націонасьного банку України, День Українського козацтва і свято Покрови Пресвятої Богородиці


 наші досягнення

УБС НБУ визнано кращим в Україні з підготовки банкірів Університет банківської справи НБУ став лауреатом ІІ Всеукраїнського конкурсу «Кращий вищий навчальний заклад із підготовки та перепідготовки фахівців банківсько-фінансової сфери – 2012» за версією журналу «Банкіръ» у номінації: «Кращий вищий навчальний заклад – 2012». Оргкомітет конкурсу визнав, що основна унікальність Університету банківської справи НБУ на ринку освітніх послуг полягає в чіткій і ґрунтовній профільній орієнтації. Також важливим чинником перемоги стало й те, що УБС НБУ відповідає основним завданням конкурсу: удосконалення системи підготовки висококваліфікованих випускників вишів – фахівців банківсько-фінансової сфери відповідного міжнародного рівня за профільними освітніми програмами та міжнародними критеріями оцінки якості з підготовки фахівців банківськофінансової сфери; інформування громадськості про кращі виші України з підготовки фахівців банківсько-фінансової сфери; отримання керівництвом вишу, який бере участь у конкурсі, об’єктивної інформації про ступінь відповідності

його діяльності загальновизнаним міжнародним критеріям оцінки якості з підготовки фахівців банківсько-фінансової сфери. На церемонії нагородження лауреатів були присутні представники українських банків, страхових компаній, банківських асоціацій, міністерств і відомств, акредитованих в Україні дипломатичних місій, підприємці, діячі мистецтва, журналісти. Конкурс проводять з метою сприяння формуванню високого рівня економічного навчання кадрів у сфері банківсько-фінансової діяльності в Україні й вдосконаленню навчально-методичної, науково-дослідної, виховної діяльності професорсько-викладацького складу, спрямованої на підвищення якості підготовки фахівців, інтеграції української вищої школи до міжнародного освітнього

Семінар у Цюріху Із 6 до 9 вересня директор інституту М. А. Вознюк і заступник директор з наукової та міжнародної роботи О. О. Другов перебували в Цюріху (Швейцарія) на міжнародному навчальному семінарі «Фінансовий менджмент». Семінар організовано бізнес-школою Університету Сенкт-Гален. У семінарі взяли участь представники фірм Австрії, Нідерландів, Швейцарії та Італії (усього 9 осіб). За програмою семінару обговорено такі теми, як модель менеджменту та корпоративне управління, фінансові рахунки, бюджетування, ключові показники фінансового планування, бюджетування капіталу, сегментація та алокація, класифікація витрат тощо. За словами заступника директора інституту з виховної та міжнародної роботи Олексія Другова, концепція організації системи фінансового менеджменту в західних країнах ЄС суттєво відрізняється від української моделі. Особа, котра виконує функції фінансового менеджера (керівник підприємства, фінансовий директор), фактично володіє всіма навичками та знаннями головного бухгалтера. Технічні питання бухгалтерії при тому виконує аутсорсингова бухгалтерська фірма. Паралельне знання особ­ ливостей виробничого процесу, ключо-

2 

вих цілей і завдань організації та розуміння бухгалтерських процедур дозволяє підвищити ефективність управління на фірмі (в організації). Матеріали, отримані під час участі в семінарі, які, до слова, включають також детальну фінансову аналітику заводу Volkswagen, передано на кафедри фінансів та обліку і аудиту. Окрім участі в семінарі, проведено консультації з лектором А. Беккером з приводу організації роботи бізнес-школи Університету Сенкт-Гален. Зокрема, з’ясовано різні типи реалізації про-

простору та підвищенню іміджу українських вишів на світовому ринку праці, а також визначення кращих вишів України у сфері вищої професійної (банківськофінансової) освіти. До слова, ця нагорода – не перша від конкурсу, що проводить журнал «Банкіръ», для Університету банківської справи НБУ. Виш став лауреатом І Всеукраїнського конкурсу «Кращий вищий навчальний заклад із підготовки фахівців банківсько-фінансової сфери – 2011» за версією журналу «Банкіръ» у двох номінаціях: «Кращий вищий навчальний заклад за якістю підготовки фахівців для банківсько-фінансової сфери» та «Вищий навчальний заклад – лідер із упровадження інноваційних технологій у навчальний процес». грам навчання МБА: executive MBA та international MBA. «До першої програми залучають досвідчених фахівців, що мають як мінімум трирічний термін роботи на керівній посаді. Її особливістю є значна кількість ділових зустрічей, виїздів і неформального спілкування. Щодо другої програми, то вона розрахована, переважно, на молодих фахівців, що добре володіють англійською мовою. Її реалізовують більш класично, у формі аудиторних занять», – зазначив Олексій Олександрович. За результатами проведених консультацій ухвалено рішення розглянути можливість упровадження навчальної програми MBA (international MBA) у Львівському інституті банківської справи УБС НБУ. Програму розраховано на практичних працівників фінансової сфери та випускників ЛІБСу – бакалаврів, з метою розширення спектра пропозицій навчальних програм, що сприятиме збільшенню мотивації випускниківбакалаврів до навчання на магістратурі інституту.

№ 8 (158) жовтень 2012


міжнародні проекти 

Делегація УБС НБУ взяла участь у конференції, присвяченій 24-й річниці підписання Великої хартії університетів Як розповів проректор з навчально-виховної роботи і міжнародних зв’язків Григорій Хоружий, конференція, присвячена 24-й річниці підписання Великої хартії університетів, традиційно проходила у приміщенні найстарішого в Європі Болонського університету. Його ректор Івано Діоніджі відкрив форум і коротко сформулював значення Хартії для розвитку сучасної вищої освіти на принципах академічної свободи і університетської автономії. Він, зокрема, підкреслив інтелектуальне і моральне значення цього документа для діяльності вищих навчальних закладів. При цьому Велика хартія сприяє співпраці всіх університетів, як підписантів, так і тих ВНЗ, які не приєдналися до цього процесу, що став міждержавним і міжуніверситетським. Генеральний секретар організації Великої хартії Анна Гласс поінформувала про практичну діяльність упродовж минулого року, проведені заходи і підготовлені матеріали та контакти між вищими навчальними закладами різних регіонів світу, що сприяло поширенню принципів університетської автономії та академічної свободи. Велика хартія посилила позиції вищих навчальних закладів у відносинах з органами державної влади. Анна Гласс повідомила також, що організація практикує широкі публічні дискусії з питань вищої освіти та перспектив її розвитку. Вона зазначила, що європейські університети стали центрами обміну інформацією і досвідом участі у спільному просторі науки та вищої освіти. З ключовою доповіддю на конференції виступив професор Лондонського університету Петер Скотт, котрий основну увагу

Основні принципи Великої хартії: 1) університет є автономною інституцією суспільства, що відповідно до соціальних і географічних умов та історичного надбання своєї країни шляхом досліджень і викладання формує та поширює знання; 2) викладання і дослідження повинні здійснюватись у нерозривному зв’язку і максимально відповідати потребам суспільства та розвитку наукових знань; 3) фундаментальним принципом життя університетів є свобода досліджень і навчання, яку повинні поважати уряди та вищі навчальні заклади, підтримуючи діалог з метою розвитку науки та інновацій для поліпшення підготовки студентів; 4) університети покликані зберігати європейські гуманістичні традиції і поширювати знання за межі географічних і політичних кордонів, сприяючи взаємному впливові різних країн. Він наголосив, що Велика хартія, водночас, відкриває нові можливості для співпраці університетів усього світу, обміну досвіду та спільного розв’язання актуальних проблем вищої освіти.

№ 8 (158) жовтень 2012

З президентом Європейської асоціації університетів Леслі Вілсон приділив поєднанню університетської автономії і академічної свободи з високою соціальною відповідальністю вищих навчальних закладів не лише перед відповідними органами державної влади, своїми засновниками, а й перед суспільством загалом. Зростання соціальної ролі університетів у сучасному світі спонукає до більшої інтеграції в економічні, соціальні і культурні процеси, удосконалення менеджменту вищими навчальними закладами. Значну увагу учасники конференції приділили взаємодії вищих навчальних закладів із роботодавцями – промисловими підприємствами, фірмами, банками тощо на основі відповідних угод. Наводилися приклади створення певних структур, що забезпечують співпрацю університетів із роботодавцями. Так звані соціальні партнери університетів беруть участь в управлінні ВНЗ, зокрема їхні представники входять до складу сенатів, впливають на розроблення навчальних планів, забезпечують роботою студентів під час їх навчання і після закінчення вищого навчального закладу. Тут слід урахувати, що в європейських країнах студенти практичну підготовку часто проходять саме під час роботи в період навчання, що передбачено законодавством із визначенням розміру погодинної оплати праці. У ході роботи конференції перший проректор УБС НБУ Олександр Бровар і проректор Григорій Хоружий мали бесіди з Генеральним секретарем Великої хартії університетів Анною Гласс і Генеральним секретарем Європейської асоціації університетів Леслі Вільсон, яких було коротко поінформовано про діяльність Університету банківської справи Національного банку України, зокрема його міжнародне співробітництво, і отримано запевнення в подальшій підтримці з боку цих організацій.

Прес-служба УБС НБУ.

3


 наші досягнення

Кращі з кращих в УБС НБУ: результати конкурсу Університету

Олена Костюченко, котра є доцентом кафедри банківської справи ХІБС УБС НБУ, к. юрид. н., стала переможцем конкурсу «Кращий викладач Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ)». Лауреати конкурсу – к. е. н., викладач кафедри економіки та управління персоналом ЛІБС УБС НБУ Наталія Рак; к. е. н., доцент кафедри економічної теорії ЧІБС УБС НБУ Наталія Третяк; к. е. н., доцент кафедри фінансів ІМПО УБС НБУ Тетяна Одінцова.

Кращим викладачем-науковцем УБС НБУ визнано Зою Скринник – доктора філософських наук, професора, завідувача кафедри суспільних дисциплін ЛІБС УБС НБУ. Разом із нею до переліку кращих потрапили: Ганна Карчева – к. е. н., доцент кафедри банківської справи ІМПО УБС НБУ; Ірина Біломістна – к. е. н., старший викладач кафедри фінансів ХІБС УБС НБУ; Вікторія Гмиря – к. е. н., доцент кафедри банківської справи ЧІБС УБС НБУ.

Наша гордість – іменні стипендіати Згідно з обговоренням, що пройшло на вченій раді УБС НБУ в серпні, для призначення іменних стипендій рекомендовано студентів інститутів Університету. Серед них – студенти ЛІБСу. Так, академічну стипендію імені М. С. Грушевського заслужила Наталія Ковб – студентка ІІІ курсу, групи ­302-ФК фінансово-економічного факультету ЛІБС УБС НБУ.   Також студенти ЛІБС отримуватимуть іменні стипендії Національного банку України. Це Уляна Ліщук – студентка групи 404-ФКБС; Юлія Носаль – студентка групи 405-ФКБС; Мар’яна Дідух – студентка групи 406-ФКБС; Валентина Федюк – студентка групи ­401-ЕК, Юлія Кобинець – студентка

4 

Улюблені викладачі ЛІБСу: версія студентів

групи 302-ФК; Людмила Комарницька – студентка групи 206-ФК; Олена Юнко – студентка групи 601-ОАм; Соломія Марко – студентка групи 402-ФК; Любов Тибінка – студентка групи ­401-ОА і Маряна Тукачова – студентка групи 401-УП. Також вісім кращих студентів отримуватись іменні стипендії Університету банківської справи НБУ. Серед них студенти нашого вишу Лілія Нискогуз – студентка групи 403-ФКБС, Адріана Беля – студентка групи 206-ФК, Соломія Распопова – студентка групи 302-ФК; Марта Іванчук – студентка групи ­301-УП. Вітаємо!

Найбільше балів у конкурсі «Кращий куратор Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ)» змогла набрати Оксана Сарахман – к. е. н., доцент, в. о. завіду­ вача кафедри обліку та аудиту ЛІБС УБС НБУ. На це звання також заслужено претендували Олена Москаленко – викладач кафедри обліку та аудиту ХІБС УБС НБУ; Наталія Меда – к. е. н., доцент кафедри банківської справи ІМПО УБС НБУ; Олена Механікова – к. філол. н., старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ЧІБС УБС НБУ. Підсумки конкурсів «Кращий викладач Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ)», «Кращий викладач-науковець Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ)» і «Кращий куратор Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ)» затвердила вчена рада. Переможців нагородили цінними призами.

До Дня працівників освіти Студентська рада провела невелике опитування, метою якого було визначення улюблених викладачів студентів ЛІБСу. Студентам роздали анкети з чотирма номінаціями, де напроти кожної з них вони мали вказати прізвище того викладачі, який, на їхню думку, найбільше заслуговує на перемогу у вказаній номінації. Після опрацювання анкет отримано такі результати. Переможець у номінації «Викладач-новатор» – Оксана Володими­ рівна Босак; «Викладач-натхненник» – Зоя Едуардівна Скринник; «Викладач-позитив» – Олександр Вікторович Філіповський; і своєрідний універсал, «Викладач-кумир» – Наталія Юріївна Олійник.

№ 8 (158) жовтень 2012


міжнародна співпраця 

У ЛІБСі читали лекції польські гості Упродовж 3–4 вересня у ЛІБС УБС НБУ студентам інституту читали лекції поважні гості з Польщі: професор Економічного університету м. Кракова Павло Лула і заступник Голови Правління Національного банку Польщі Здіслав Сокаль. На лекції Здіслава Сокаля були присутні директор інституту Микола Вознюк і в. о. ректора УБС НБУ Володимир Хиленко. Лекція була надзвичайно цікавою та змістовною, а також проходила у вільному не надто офіційному форматі. Лектор приготував для найактивніших слухачів символічні подарунки – флешки у формі зливків золота, які вручив наприкінці виступу всім, хто дав правильні відповіді на поставлені ним запитання. Гість привітав студентство з початком навчального року і зауважив, що в таких аудиторіях почувається молодим, згадує свої студентські літа. Настанова лектора – найголовнішим в успішному навчанні і житті є вміння слухати. А старше покоління завжди готове поділитися своїми досвідом і знан­ нями. Основна ж перевага студентів – вони вільні у своєму виборі і своїх вчинках. Здіслав Сокаль розповів про діяльність і основні функції центрального банку Польщі на порівняльному прикладі діяльності центробанків європейських країн і їхніх економік, але, попри те, зробив огляд і аналіз усіх найбільших світових ринків, показав їхній взаємозв’язок, переваги та ризики. Ішлося також і про фінансову стабільність із позиції діяльності центробанків. Пан Сокаль порівняв також європейську та американську банківські системи, їхні політики та функції. У ході лекції він зауважив, що вважає великим плюсом те, що НБУ має у своєму підпорядкуванні цілу систему навчаль-

№ 8 (158) жовтень 2012

них закладів, які не тільки готують для нього кадри, а й провадять наукові розробки, досліджують наукові теми на його замовлення. Натомість Національний банк Польщі, виконуючи освітню функцію, обрав для себе стратегію купування цих послуг у найкращих вишів Польщі, вкладаючи кошти в реалізацію навчально-наукових проектів, виходячи з того, що не завжди той хліб, який хочеш з’їсти, потрібно випікати самому. Лекція закінчилася жвавим діалогом, під час якого студенти інституту задавали питання й отримували вичерпні відповіді.

Л. КОЗАНКЕВИЧ.

5


 країна УБС НБУ

Магія, що йде крізь віки Здавалось би, у світі ХХІ століття, де переважає скептика, логіка і наука, немає місця ні краплині магії, ні крихті чудес. Однак Олександра Теліженко доводить протилежне: «Магія існує, вона настільки близько, що ми просто не віримо в це». 14 вересня в Палаці Потоцьких у залі Трипільскої культури в рамках ХІХ Форуму видавців відбулася презентація навчального посібника заслуженої художниці України, автора «Рушника Національної Єдності» Олександри Теліженко «Основи національної культури» (видавець – Університет банківської справи Національного банку України). Того ж дня в подвір’ї корпусу інституту на вул. Коперника, 14, відбулося засідання круглого столу щодо презентованої книги. Учасниками круглого столу стали літературознавці, митці, адміністрація і

студенти Львівського інституту банківської справи, а також гості Форуму. Посібник «Основи національної культури» є уроком для кожного українця на шляху до свого патріотичного становлення. Він розповідає про могутню культуру наших предків, як зразок сили, мужності, віри і перемоги. Олександра Василівна акцентує увагу на тому, що сучасна молодь втратила віру в майбутнє нашої нації, вона опустила руки. «Ви – молоді пагінці українського народу, вам належить наше завтра, – звертається авторка до студентства ЛІБСу. – Чи вірите ви

в те, що Україна наймогутніша та найблагородніша нація? Мовчите… Так, ми завжди вирізнялися своєю скромністю, однак дарма… Сьогодні ми приймаємо рішення виключно з точки зору розуму, а наші предки завжди вміло довіряли право голосу і розуму, і серцю водночас. Тому перш ніж відповісти, пропустіть через себе всю нашу тисячолітню історію». «Пані Олександра, відчувається, дуже закохана в українську культуру, мистецтво, – ділиться своїми враженнями кандидат історичних наук, доцент Зоряна Михайлівна Комаринська. – Будучи сама митцем, дуже добре знає, розуміє і відчуває всі тонкощі, нюанси нашої культури, органічно вплітає свої знання й досвід у творчість – практичну, мистецьку та наукову. У своїй діяльності вона гармонійно поєднує багаті давні традиції з новаторським підходом, тому її роботи вражають «глибинним давнім корінням і свіжою кроною». Майстриня відчуває, що на неї як на митця покладена особлива відповідальність. Завдання презентованої книги – позбавити молодь комплексу меншовартості, творчістю, науковими дослідженнями, знаннями і своїм досвідом допомогти їй розправити плечі, гордо підняти голову і йти у світ як представникам давнього, самодостатнього, заможного та успішного народу. Але щоб гідно пройти цей шлях, треба багато самовіддано працювати, самовдосконалюватися, мати активну громадянську позицію. Тому закономірно, що одразу дві нагороди 19 Форуму видавців отримало видавництво Університету банківської справи НБУ саме за цей навчальний посібник. «Основи національної культури» заслуженої художниці України Олександри Теліженко були відзначені Малим журі конкурсу, а також персонально президентом Форуму Олександрою Коваль». Цікавим відкриттям стала ідея про те, що культура давнини, збережена і до сьогодні у вигляді вишивки, ліплення з глини, живопису, несе в собі не просто історичну цінність, а й нестримну магічну силу. Олександра Теліженко стверджує, що вишита сорочка – це 

6 

№ 8 (158) жовтень 2012


наш музей 

Історія вишу у двох залах Є в нашому інституті чудова традиція – ознайомлювати першокурсників з історією навчального закладу, який вони обрали. Знайомство це починається та продовжується в залах музею ЛІБС УБС НБУ. Студенти новостворених груп 105-ФК, 101-УП, 101-ФКс, 104-ФКс, 101-ЕК, 102-ФКс, 101-ОА, 103-ФК залюбки розглядали експозицію музею, яка ілюструє 72-річну історію нашого навчального закладу: давні документи, накази, особові справи, фотографії тощо. Найбільше зацікавлення викликала експозиція обчислювальної техніки минулого століття, нумізматична колекція та її останнє поповнення – пам’ятні монети, присвячені проведенню Чемпіонату Європи з футболу. До речі, ці монети подарували наші випускники. Звернули увагу на особистий наручний годинник колишнього Голови НБУ В. П. Гетьмана. Музейна колекція вишу з роками стає дедалі масштабнішою. Нещодавно Львівське телебачення, досліджуючи пласт банківської справи Західного регіону, зняло в залах нашого музею документальний фільм про історію грошей. Китайська мудрість каже: «Скажи мені – і я забуду, покажи – і я запам’ятаю». Усі експонати дають яскраве уявлення про те, як жили, училися покоління студентів, викладачів раніше, дозволяють відчути дух минувшини. З книги численних відгуків видно, що музей відвідують не тільки студенти, працівники, ветерани праці, гості, а й випуск­ ники. Пам’ять юності кличе їх до місць, де стираються кордони між часом і відстанню, а музей дозволяє їм доторкнутися душею до епохи, де пройшло їхнє студентське життя. І цьогоріч першокурсники залишили у «Книзі відгуків» щирі слова.

«Ми – студенти першого курсу групи 101-УП 2012 року. Нам було надзвичайно приємно побувати в музеї банківського інституту, почути його історію, дізнатися про його видатних випускників. Сьогодні ми – нове покоління цього закладу, його майбутнє. У наших руках творення нової історії, нові здобутки і перемоги».

Відгук групи 103-ФК: «Хочемо подякувати за всі ті старання, докладені для того, щоб ми могли зараз стояти тут, слухати про історію цього прекрасного вищого навчального закладу та усвідомлювати, скільки нам ще треба пройти, скільки ще треба зробити, аби хоч трошки дорівнятися до всіх тих людей, які творили цю історію».

Відгук випускників (серпень 2012) від студентів першої групи 1977 року закінчення: «Низький уклін другому батьківському дому – Львівському обліково-кредитному технікуму за тепло, знання, величезне вміння працювати, жити, гідними людьми та достойними банківськими працівниками. Бажаємо нашим учителям, наставникам, нашим другим матусям міцного здоров’я, довголіття, щастя, добра. Згадки про проведені роки в стінах цього «банківського дому» завжди зігріватимуть наші душі, думки, мрії. Низький уклін і безмежна шана, наші рідні!»

Відгук групи 102-ФК: «Хочемо подякувати за проведену нам екскурсію, адже нам, майбутнім спеціалістам, необхідно знати історію закладу, який дав нам путівку в майбутнє».

 енергетично насичений щит, який оберігає свого власника, зігріває його душу і притягує лише добро (на кінчиках наших пальців містяться всі енергетичні точки організму і вишиваючи, ми вкладаємо позитивну енергію нашого тіла у вишивку). «Книга Олександри Василівни «Основи національної культури» – це скарбничка для нас, молоді, з якої можна черпати унікальні знання про рідну

«Ми, студенти групи 104-ФК, сьогодні мали можливість відвідати музей історії нашого інституту. Розповідь була надзвичайно цікавою і захоплюючою. Багато нового було для нас. Із 1940-х років інститут не втратив своєї актуальності і до сьогодні. Багато випускників досягли своєї мети, і ми всі обіцяємо зробити все можливе і навіть неможливе, щоб залишити про себе хорошу згадку для наступних поколінь! Вірте в нас!»

культуру, дізнатися про її витоки, що несе за собою кожен колір чи стібок на вишиваній сорочці, як «запрограмувати» весільний рушник, щоб сім’я була міцною і щасливою, – говорить студентка групи ­301-ЕК ЛІБС УБС НБУ Ірина Оліярник. – Пані Олександра дала зрозуміти, що власну культуру потрібно шанувати, глибоко її вивчати, відстоювати її в сучасному житті і використовувати в побуті. Адже саме культура формує народний менталітет. Тільки поглибив-

№ 8 (158) жовтень 2012

Ю. Г. ДЕДЮХІНА.

ши власні знання, ми зможемо позбутися комплексу меншовартості, який переслідує українців з роду в рід. На мою думку, ця книжка відкриває неосяжні обрії нашої історії. Слухаючи презентацію, мене все більше зацікавлювало, що буде далі і як автор розкаже по-своєму історію українського народу. Книга зацікавить не одну молоду людину, змінить її погляд на власну культуру – скарб нашої Нації».

Наталія КОВБ.

7


ми – студенти!

ЛІБС вітав поповнення Третього вересня у ЛІБСі стартував новий 2012/2013 навчальний рік. Саме того дня відбулися урочистості з нагоди Дня знань та посвяти у студенти, на яке завітало, як завжди, багато почесних гостей. Так, вітальне слово першокурсникам (серед яких, уперше за 72-річну історію – четверо іноземних студентів), їхнім батькам і студентам вишу висловили в. о. ректора УБС НБУ Володимир Хиленко; начальники управлінь Національного банку у Львівській, Тернопільській і Рівненській областях Іван Гаврилець, Роман Романик та Іван Чух; головний економіст департаменту персоналу, відділу навчання персоналу НБУ Олександра Цятковська; заступник голови Львівської облради Валерій П’ятак і представники керівного складу львівських банків. Цьогоріч до святкового заходу приєдналися друзі та колеги з Польщі: заступник Голови Правління Національного банку Польщі Здіслав Сокаль, декан факультету менеджменту Краківського економічного університету, професор Павел Лула, заступник декана, професор Рената Очковська і професор Анжей Шромнік. Микола Вознюк, директор ЛІБСу, звертаючись до студентів, їхніх батьків і гостей свята, подякував за обрання для навчання саме наш навчальний заклад і голосив на тому, що знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього (саме таку тему мало перше заняття у виші), побажав новоприбулим студентам берегти цей скарб, успіхів у самореалізації та використанні всіх тих унікальних можливостей, які надає ЛІБС УБС НБУ. Валерій П’ятак виокремив з усіх переваг ЛІБСу запроваджені в ньому новітні методики. Одна з них – делегування повноважень, довіра до молоді, надання студентам свобод у реалізації своїх можливостей. Саме тому, за словами Валерія Альбертовича, у ЛІБСі реально діє потужне студентське самоврядування. Тож через золотисту арку пшеничного перевесла після настановчої промови отця Богдана та освячення святою водою цьогоріч пройшли і прийняли з рук директора та деканів коровай вісім академічних груп: 101-ФКс (куратор – Сергій Богданович Копитко), ­102-ФК (куратор – Наталія Володимирівна Тувакова), 1 ­ 03-ФК (куратор – Галина Іванівна Берегова), 104-ФК (куратор – Ольга Ярославівна Стахів), 105-ФК (куратор – Наталія Дмитрівна Красюк), 101-ОА (куратор – Ірина Михайлівна Вагнер), 101-УП (куратор – Уляна Євгенівна Гузар) та 101-ЕК (куратор – Надія Орестівна Мельник). Шурхіт крил запущених у небо білих голубів та урочисті слова Гімну інституту завершили церемонію. Новий навчальний рік офіційно відкрито!

Л. КОЗАНКЕВИЧ.

8 

№ 8 (158) жовтень 2012


країна у країні  У ЛІБСі відбулася конференція Студентської ради 13 вересня відбулася звітно-виборна конференція Студентської ради ЛІБС УБС НБУ. У порядку денному – звіт в. о. голови СР Назара Бермеса, висвітлення програми кандидата на посаду голови Олени Хміль (кандидатами на посаду були також Ірина Оліярник (301-ЕК) та Ярослав Сух (301-ФК), яких обрали заступниками голови Студентської ради). Гостями на конференції буди представники адміністрації і директорату.

У конференція взяли участь 38 студентів. При висуванні на голосування кандидатури сту��ентки факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації Олени Хміль (301-УП) конференція проголосувала одноголосно. Отже, обрано нову голова СР інституту. Вітаємо студентство з оновленням органу студентського самоврядування та бажаємо злагодженої, результативної та плідної роботи задля спільної користі!

19 вересня у клубі «Оаза» пройшло координаційне засідання оновленого складу Студентської ради ЛІБС із директоратом інституту З боку студентів були присутні новообрана голова СР Олена Хміль, її заступники, секретар і голови відділів Студентської ради. Від адміністрації інституту участь у заході взяли директор М. А. Вознюк, заступники директора Г. Г. Голуб, І. В.Жеребило і Л. І. Порило, головний бухгалтер М. В. Рубанський. Під час зустрічі студенти представили план роботи Студентської ради на перший семестр цього навчального року та обговорили з представниками адміністрації поточні проблеми студентів і варіанти їх розв’язання. Загалом, більшість питань були вирішені вже під час зустрічі. Представники адміністрації інституту висловили готовність до активної взаємодії зі Студентською радою ЛІБС.

Новий дім для ЛІБСівців У вересні в гуртожитках інституту відбулися зустрічі мешканців гуртожитку з адміністрацією інституту. Учасники ознайомилися з правилами проживання у студентському гуртожитку, санітарними вимогами і порадами, можливостями корисного про-

водження дозвілля, громадською діяльністю в житті інституту. Обговорили всі проблемні питання студентів, адміністрація взяла до уваги всі побажання. Студенти І курсу познайомилися з адміністрацією гуртожитків та інсти-

№ 8 (158) жовтень 2012

туту, а дійсні мешканці радо зустріли друзів і знайомих. Загалом, зустрічі пройшли насичено, змістовно, із зацікавленням обох сторін. Надалі планують обходи і перевірки кімнат гуртожитків із метою підтримки чистоти і порядку. Тому, дорогі студенти, будь уважні та обережні. Якщо ви не йдете до нас, ми прийдемо до вас!

9


 подарунок до свята

Предмет про гроші і сучасні ринки фінансових інструментів у дії. Зона Комфорту. Ментальна Карта і шокуюча інформація, яка манить У нашому виші дуже багато цікавих, непересічних і високоерудованих викладачів. Щодня ми з ними зустрічаємося на парах і в перервах між ними. І як цікаво дізнаватися про них щось нове! Тож у цьому матеріалі – розмова з кандидатом економічних наук, доцентом кафедри банківської справи Олександром Олександровичем Глущенком. Насолоджуйтеся! – Олександре Олександровичу, Ви почали цей навчальний рік із привітання студентів ЛІБСу, яке звучить так: «ЩИР О ВІТАЮ ВСІХ СТУДЕНТІВ З ПОЧАТКОМ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ!!! СПОДІВАЮСЯ, ЩО ЦЬОГОРІЧНИЙ ВИХІД ІЗ ЗОНИ КОМФОР ТУ НЕ ВИКИНЕ ВАС ЗА МЕЖІ ПРОСТОРУ ЕКЗИСТЕНТНОГО... ДОДАСТЬ ВАМ ДОСВІДУ, РОЗШИРИТЬ ВАШІ МЕНТАЛЬНІ КАРТИ І ПОГЛИБИТЬ ВАШІ ПРОФЕСІЙНІ КРЕОДИ». Для більшості таке звертання видалося езоповою мовою. Чи не могли б Ви пояснити зміст Ваших слів? О. О.: Повна відповідь на це питання не вміститься у формат цього інтерв’ю, тому спробую відповісти лаконічно. Зона Комфорту – це та сфера нашого простору існування, в якій ми почуваємося гармонійно, в якій ми емоційно збалансовані, в якій нам добре, спокійно, яка нас не напружує, яку можна коротко охарактеризувати епікурійським критерієм насолоди – безтур­ ботним станом Душі. Однак Зона Комфорту не є абсолютно безпечною, оскільки затримка в ній надовго є основною причиною стагнації індивіда (відсутності динаміки, емоцій, мотивації). Зони Комфорту слід побоюватися, оскільки в ній можна надовго заснути. У цьому контексті зазначу, що будьяка криза в нашому житті є великим неусвідомленим благом для «нас – неповторних», оскільки криза виводить будь-кого з його Зони Комфорту,

10 

заставляє «йти вперед і здобувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі!» Простір Екзистентності – то штука значно ширша за Зону Комфорту, оскільки, включаючи останню, нею не обмежується… Цей простір окреслює те середовище, в якому ми живемо, взаємодіємо з іншими, змінюємося, реагуємо, проактивно діємо, розвиваємося, виживаємо, намагаємося не втратити себе, зберегти свою цілісність, індивідуальність, особливість, неповторність. Ментальна Карта – це пам’ять плюс інтелект, плюс набутий нами життєвий досвід, плюс наша здатність збирати, аналізувати, синтезувати і запам’ятовувати нові масиви знаньінформації, які бурхливим експоненційним потоком хлинули в наше турбулентне життя у ХХІ столітті. Креод – це певне русло, яке є «притягувачем» у нашому житті… Подібно до того, як русло річки притягує і задає напрямок руху дрейфуючим молекулам води. – Щиро дякуємо Вам за таке оригінальне привітання! Розкажіть про Ваші студентські роки. Ви були зразковим студентом? О. О.: Мої студентські роки були надзвичайно динамічними, бо, будучи солістом ансамблю народного танцю, бувало, по півроку гастролював у різних країнах нашого маленького Світу. Тому й учився я на стаціонарі економіч-

ного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка здебільшого в режимі дострокового складання всіх іспитів… Цей режим привів мене у світ, в якому «мертві живуть і німі говорять» – у Наукову бібліотеку імені Василя Стефаника… Саме з нею і з гастролями пов’язані основні спогади мого студентського життя. – Якими для Вас є сучасні студенти ЛІБСу? О. О.: Сучасні студенти ЛІБСу є різними… Серед них можна зустріти «безнадійних» романтиків, довершених скептиків, неперевершених оптимістів, прохолодних реалістів, меркантильних прагматиків, великодушних ідеалістів, цікавих утопістів… Вдивляючись у кожного студента, щоразу усвідомлюю, що всі ми різні, і саме тому цікаві одне одному. Важливо помітити і не дати зів’янути тому началу, яке вирізняє одного студента з-поміж інших, вчасно підтримати і дати йому прорости. Талановиті всі, просто в кожного студента – свої таланти. – А яким є Ваше сьогодення? О. О.: Я пливу за течією спокійної річки з назвою «Життя»... Оминаючи непоодинокі її пороги... От і все... – Спокійної??? ☺ О. О.: Так, вона в мене спокійна. Інколи бувають паводки, але річка моя явно не гірська. Вона розлога, із широкими берегами. Інколи цих берегів не видно... У такі от миті мені здається, що я заблукав у Житті... Але потім, десь там, на якомусь горизонті береги дають про себе знати і я вирівнюю Курс

№ 8 (158) жовтень 2012


подарунок до свята  свого Життя, орієнтуючись за берегами. – Нещодавно на сайті ЛІБС (сторінка про викладачів кафедри банківської справи) віднайшла Вашу біографію. У ній мене зацікавив Ваш професійний шлях у фінансово-економічній сфері. Тому й запитання таке – що Ви думаєте про гроші в сучасному світі, яким є Ваше ставлення до них? О.О.: Цікаве запитання… Навіть дуже… Не люблю лукавити, тому скажу відверто. Мені видається, що гроші в сучасному світі, окрім своїх базових функцій, є носіями ще якоїсь, невидимої енергетичної субстанції, яка має здатність зводити людей з розуму. Серед нас живе чимало людей, для яких гроші – основна ціль у житті. Заробляння грошей у будь-який спосіб стає для них самоціллю. Таких не цікавить ні минуле, ні майбутнє, оскільки живуть вони одним днем, тут і тепер. Якось потрібно зупинити цей процес, бо інакше через кілька десятків літ прийде такий час, коли нормальних людей, які не стали рабами «релігії грошей», оголосять поза законом і почнуть переслідувати тільки тому, що вони будуть нетиповими і прикладом свого «нетипового» життя заважатимуть іншим. – Серед предметів, які Ви викладаєте, є такий, який до Вас у ЛІБСі не читав ніхто. Це «Біржовий інтернет-трейдинг» – предмет про гроші і сучасні ринки фінансових інструментів у дії. Зважаючи на вищеокреслені роздуми про гроші, чи не виникає у Вас внут­ рішнього конфлікту при викладанні цієї дисципліни? О. О.: Знаєте, дилема існує завжди, оскільки ми живемо в поляризованому світі Добра і Зла… Енергію розщепленого атома можна використовувати як у мирних цілях (Добро), так і при виробництві зброї масового знищення (Зло). Щось подібне існує і в технологіях та інструментах сучасних фінансових ринків. Вказані ринки і фінансові інструменти, які котируються на них, можна використовувати як для спекуляцій (Зло), так і для інвестицій (Добро). Заради справедливості потрібно сказати, що домінуючими в сьогоденні гло-

бальних фінансових ринків є спекуляції, а щоб не бути голослівним, наведу один яскравий приклад. Розмір ринку деривативів (похідних фінансових інструментів), який у наші дні приблизно у 12 разів перевищує обсяг світового ВВП, демонструє, що цей ринок не використовується лише з метою хеджування (страхування від різного роду ризиків), а є, насамперед, механізмом, який генерує неймовірні обсяги спекулятивних (фіктивних) грошей. Станом на початок 2011 року обсяг світового ВВП, за даними Світового банку, становив 76,3 трлн доларів США, іншими словами, ідеться про те, що обсяг сучасного спекулятивного ринку деривативів сягнув астрономічної суми, величина якої становить понад 900 трлн фіктивних (нічим не забезпечених) доларів США. Для того, щоб ще краще уявити собі, про які саме цифри йдеться, зазначу, що, за даними видання ЦРУ США «The WorldFactbook», економіка України посідала 39-те місце серед усіх економік світу за загальним розміром ВВП (розрахованим за паритетом купівельної спроможності) – на початок 2011 року він становив 305,2 млрд доларів США. Іншими словами, для того, щоб ВВП України досяг поточного обсягу світового ринку деривативів, нашій державі потрібно було б відпрацювати 2 950 років. Україні потрібні 118

№ 8 (158) жовтень 2012

поколінь її мешканців, у кількості не меншій і в якості не гіршій, ніж станом на нинішній день, для того, щоб у межах наступних майже 3 000 років напрацювати поточний обсяг світового ринку деривативів. – Озвучена Вами інформація швидше шокує, ніж зацікавлює… О. О.: Ось у цьому й полягає вся складність, суть якої зводиться до відповіді на запитання про те, як примудритися подати студентам ЛІБСу інформацію так, щоб зацікавити, а не шокувати… Щоб не виникало в них відчуття приреченості сучасного фінансового світу. Для цього наголос робитиму на інвестиційній складовій біржової справи, не оминаючи аналізу тих деструкцій, які породжені спекулятивними її складовими. – Що б Ви хотіли побажати студентам ЛІБСу на завершення нашого інтерв’ю? О. О.: Хочу побажати їм стати мозаїчними МАГістрами фінансів (банківської справи), а не калейдоскопічними фінансовими біороботами. Крім того, бажаю їм найширшого спектра всіляких гараздів і найщедріших дарунків зі Світу Вічних Ідей!

Розмову вела Христина РАЙХЕРТ.

 11


 наша історія

Золотий фонд інституту У нашому інституті дуже поважають традиції, закладені упродовж 72-річної історії нашого вишу, дбають про його реноме, оберігають його славну історію. Найбільше це виявляється в тому, як тепло в інституті ставляться до його ветеранів – колишніх викладачів, працівників. Жодна велика та поважна імпреза в інституті не обходиться без цих людей, котрі вклали стільки душі, серця, професіоналізму в той чудовий виш, в якому зараз нам випала честь і нагода навчатися та працювати. Тож у цьому матеріалі – спогади колишнього викладача Марії Ананіївни Довгань, яка цього річ святкує 60-річний ювілей знайомства з вишем, який став її долею та життям.

Із висоти років стрімких, невпинних Людське життя вражає кожного з нас і своєю різноманітністю, і всякими дивовижними явищами. Воно дійсно складне, цікаве, різнобарвне, бо в ньому є тихі плеса, всілякі радощі, світлі сторінки. Але трапляється й гірке, втрати, біль, перешкоди. А ось чим наше життя вражає, то це дуже швидкою ходою, нестримною плинністю. Воно не йде – воно летить стрімко. У вересні 2012 року виповнюється 60 років, як я прийшла працювати у Львівський обліково-кредитний технікум. До речі, він тоді називався фінансово-кредитним. Усе моє трудове життя пройшло в цьому навчальному закладі. У моїй трудовій книжці один запис. Прийшла я на роботу після закінчення 1952 року Львівського державного університету імені Івана Франка (філологічний факультет, відділ логіки і психології). Пропрацювавши 41 рік, вийшла на пенсію (1993 р.). Досить чітко пам’ятаю перший день, коли зустрілася з директором технікуму Ф. Ф. Дворком. Розмова з ним, знайомство було наприкінці робочого дня. Після розмови вийшла на другий поверх, зазирнула в аудиторії. Усе мені сподобалося. А вже завтра були перші кроки на викладацькій ниві. Усі роки праці в технікумі була класним керівником, кілька років працювала вихователем у гуртожитках із правом читання лекцій. Колись підрахувала: випустила 13 груп. Працюючи класним керівником, зрозуміла, як важливо для вихователя знати особ­ливості темпераменту і характеру учнів. Ось тут мені допомагали знання з психології, які отримала в університеті. Добре пам’ятаю перші набори учнів у технікум. Вони були своєрідні, бо разом

12 

училися і випускники сьомих класів, і демобілізовані з армії дорослі хлопці. Вони були мої ровесники. Підхід до їхнього виховання мав бути різний. Приємно, що за всі роки праці жодного учня з моїх груп не виключили з технікуму. Я зробила висновок: успіх залежить від уміння вести індивідуальну роботу з вихованцями. Коли ще не мала сім’ї, жила в гуртожитку на вул. Коперника, 14. Директор дав мені маленьку кімнату. Там вечорами працювала з демобілізованими з армії учнями. З усіх предметів вони вчилися добре, а грамотність була дуже низькою, диктанти писали на «двійки». Це, звичайно, впливало на стипендію. Ми писали диктанти з обов’язковим аналізом помилок. До кінця року це дало позитивні результати, «двійки» зникли. 1960 року мені дали групу, де було вісім учнів сиріт-інвалідів із Нестеровського будинку інвалідів. Усі вони були старші за віком. Мені дуже хотілося якось полегшити їхнє сирітське життя, часто відвідувала їх у гуртожитку. Готуючи вихованців до самостійного життя, намагалася не тільки ізолювати їх від негативу в житті, а й виховати вміння робити опір негативу, недоброму. А голов­не – бути щедрими на душевну теплоту, ділитися нею з людьми, що живуть поряд. Часто нагадувала їм мудрі слова поета: «Делать людям хорошее – хорошеть самому». Сама добре пам’ятаю і в житті керуюсь твердженням учених: «Коли ми допомагаємо, ділимося теплом свого серця з іншими людьми, наш мозок виробляє велику кількість ендорфіну, який називають гормоном радості. Ми відчуваємо себе щасливими». Добре пам’ятаю свої перші кроки викладача. Ретельно готувалася до кожної лекції. Читала російську, українську, світову літературу, етику, естетику.

Що найбільше врізалося в пам’ять за 41 рік роботи? Що найчастіше згадую? Багато чого, звичайно, більше хорошого, доброго, світлого. Приємно було, коли моя група виборола призове місце з навчання, вдало, цікаво організувала вечір відпочинку, члени драматичного гуртка, яким керувала, добре інсценували твори «Наймичка», «Причинна» Т. Г. Шевченка. Було приємно спостерігати, як у наших вихованців на очах збільшується теоретичний багаж знань, як вони стають мудрішими, сердечнішими. З теплотою згадую наш колектив, такий дружній, працьовитий. Від своєї роботи завжди отримувала задоволення. Коли б випав мені шанс пройти знову життєвий шлях, я б обрала ту саму стежину. Мабуть, внесла б деякі корективи. А що вийшло з моєї викладацької і виховної роботи в технікумі – судити не мені. У стінах навчальнового закладу ми часто говорили вихованцям: робіть так, не робіть того і таке інше. А ось про наші почуття говорили рідко. А сьогодні хочеться вголос сказати: дорогі наші вихованці, ми гордимося вами, нам дуже приємно, що в більшості з вас життєвий і кар’єрний політ вийшов і високий, і далекий. Виходить, що ті зерна мудрості, знань, добра, щедрості, що ми сіяли в їхні душі, впали на добрий ґрунт, дали добрі плоди. Наші випускники досить розумно розпорядилися тим багажем знань, умінь, що отримали у стінах ­нашого 

№ 8 (158) жовтень 2012


будиночок душі  УБС НБУ взяв участь у святкуванні 50-ї річниці створення Львівської спеціалізованої бібліотеки імені Т. Г. Шевченка УТОС Третього жовтня заступник директора з навчально-виховної роботи ЛІБС УБС НБУ І. В. Жеребило та актив Студентської ради інституту взяли участь у святкуванні 50-ї річниці створення Львівської спеціалізованої бібліотеки імені Т. Г. Шевченка Українського товариства сліпих. В оновленому приміщенні бібліотеки привітати ювілярів зібралося чимало гостей зі всієї України, представники міської та обласної влади.

З поважною датою колектив бібліотеки та її читачів привітали й студенти нашого вишу, котрі вручили вітальну адресу та подарунки від імені всього науково-педагогічного та студентського колективів Університету. Студенти Університету, зокрема запевнили зібрання в тому, що, обираючи благодійну мету для щорічного «Аукціону надій», відкрили для себе Львівську спеціалізовану бібліотеку імені Т. Г. Шевченка. За словами І. В. Жеребило, у цьому було багато символічного – і сусідство з навчальним корпусом на вул. Січових Стрільців, 11, і ювілейний рік для читальні. Подарунком від УБС НБУ стало облаштування приміщення, звукозаписувальна студія та оновлення книгозбірні. «Спілкування з Вами неоціненно збагатило і нас – Ви відкрили нам світ незрячих, продемонстрували власну самовіддану працю, здебільшого на одному ентузіазмі, та зворушливу людяність у роботі зі сліпими людьми. Саме Ви допомагаєте почуватися повноцінними тим, кому на долю випали чималі випробування. Важко переоцінити ту роботу, яку Ви проводите для згуртування людей із вадами зору, їхньої соціальної реабілітації, підтримки, формування ерудованих та активних особистостей» – зачитали представники СР слова вітальної адреси.

 фотофакт

21 вересня, з нагоди Різдва Пресвятої Богородиці у холі корпусу № 3 (проспект В. Чорновола, 63) освячено скульптуру Божої Матері  вишу. Коли буваю тепер у ньому, вражають зміни на краще. Але на душі теплішає, бо впевнена, що одне в нашому колективі стабільне, незмінне – ота добра традиція, що переходить із покоління в покоління, – бажання випуск­ ників зустрічатися, спілкуватися через 10, 20, 30, 40 років. У нашому віці спектр радощів досить вузький, а такі зустрічі відносять нас у ту далеку молодість, піднімають цілий пласт спогадів. Зігріває наші душі й традиція нашого колективу запрошувати ��олег-пенсіонерів на святкові заходи інституту.

Мої групи теж періодично зустрічаються, дехто вдає про себе знати листом, дзвінком, львівські радують візитами. Аналізуючи свій життєвий шлях, я прийшла до висновку, що кожен період людського життя по-своєму прекрасний. Є свій позитив навіть у пенсійному віці. Для нас це осіння пора в житті. А восени, як відомо, сонечко вже не таке гаряче, але ще приємне, життя продовжується. Чим займаюсь на пенсії? Як живу? Живу добре, зігріта увагою, турботою дітей, онуків, друзів. Як завжди, віддаю належне художній літературі, пресі. З квіт-

№ 8 (158) жовтень 2012

ня до вересня буваю на дачній ділянці, із задоволенням «кланяюсь» матері-землі. Закінчуючи, хочу зауважити, що мій теперішній вік – це та висота, з якої мені, здається, видно останню частину життєвого шляху. Це той період, коли часто задумуєшся над тим, що зробив у цьому житті, який слід після себе залишив. Це пора висновків. Одне знаю певно, що той вогник, запалений любов’ю до своєї професії, до рідного закладу, ніколи не згасне.

М. А. ДОВГАНЬ, викладач-пенсіонер.

 13


 наші подорожі Добра традиція інституту – розпочинати новий навчальний рік із духовної мандрівки. Тож у рамках навчально-виховної роботи, зокрема інтелектуально-духовного, морального, національно-патріотичного виховання, капелан інституту о. Богдан Тимчишин (доктор морального богослов’я, к. філос. наук), згуртувавши навколо тебе студентів інституту, вирушив із ними в подорож до Тустані та Дрогобича.

ЛІБС УБС НБУ на відпочинку Cтуденти жартують, що після вихідних найтяжчі перші п’ять днів. Певною мірою, це правда. Але щоб ці дні не здавалися такими важкими, потрібно гарно відпочити у вихідні. Що ми й зробили. Зібравшись, студенти вирішили відвідати міста Дрогобич і Тустань. Це два визначні місця, що мають велику кількість пам’яток культури, тож їх полюбляють відвідувати туристи. А чи сподобалися ці місця студентам і викладачам ЛІБСу, ми зараз почуємо з їхніх вуст. Марія Телепко, студентка групи ­304-ФКбс: «Під час цієї поїздки ми ще більше довідалися про культуру та побут наших предків, про неймовірні побудови посеред скель, що дало нам ще один привід бути гордими за нашу Батьківщину і наш народ. Також ця поїздка була ще одним кроком для встановлення дружніх взаємин між капеланом і студентами. Та найголовніше те, що ми збагатилися ду­хов­но і почерпнули силу у святих ­місцях». Володимир Шенбор, студент групи 405-ФКбс: «Я задоволений! Місто

Дрогобич відкрило мені багато незвіданих цікавих фактів з історії міста, фортеця в Тустані назавжди запам’ятається своїми скелями, цілющим джерелом і фантастичним пікніком. Безмежно радий був розділити цей час із друзями-студентами та нашим капеланом».

Історична довідка

теця, залишки якого – у Карпатських горах (Східних Бескидах), у Сколівському районі Львівської області, поблизу с. Урича, біля м. Борислава та селища Східниця. Сучасний державний історико-культурний заповідник «Тустань» у Підгородцівському лісництві.

Олександр КРУЧИК.

Дрого́бич – місто обласного підпорядкування в Україні, друге за населенням та економічним розвитком місто Львівської області. Засноване наприкінці ХІ століття. З ХV століття місто розвивалося як, передовсім, ярмарковий і солеварний центр. Дрогобич надзвичайно багатий на історичні та архітектурні пам’ятки: церква Святого Юра (вул. Солоний Ставок, 23, церква Воздвиження Чесного Хреста (вул. Зварицька, 7), костел Святого Варфоломія (пл. Замкова гора, вул. Шевченка, 1), міська Ратуша (пл. Ринок, 1) та ін. Ту́стань – княж-град у ІХ–ХІІІ століттях, давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фор-

«Духовна мандрівка» шляхами рідного мальовничого краю Багато цікавого і незвіданого навколо нас. Прагнучи пізнати навколишній світ, ми подорожуємо в далекі краї, захоплю-

ємося ними, часто не задумуючись, що прекрасне і водночас таке рідне – зовсім поряд. У вересні ми з о. Богданом вирушити шляхами нашого краю через місто Дрогобич – друге за населенням та економічним розвитком місто Львівської області, адміністративний центр Дрогобицького району. Сьогодні місто відоме як мала батьківщина Юрія Дрогобича, Івана Франка і Бруно Шульца. У місті діють численні нафтопереробні і солеварні підприємства. А поряд із Дрогобичем – Тустань. Фортеця «Тустань» – унікальна пам’ятка історії, археології, архітектури та природи, яка не має аналогів у Європі. Укотре переконуємося, що наша Україна – міцна історією і нашою любов’ю. Пізнавальною, веселою, корисною була наша мандрівка. Запрошуємо й вас наступного разу до нас приєднатися!

Вхід до фортеці

Оксана КУНДРЯ-ВИСОЦЬКА.

14 

№ 8 (158) жовтень 2012


хвилина мовчання 

Смерть залишає серцевий біль, який ніхто не може зцілити, любов залишає пам’ять, яку ніхто не може вкрасти Можливо, кожен із нас коли-небудь замислювався про смерть… Але вона здається такою далекою і нереальною доти, доки не ввірветься в наше життя і не забере когось до болю рідного і дорогого, когось, без кого життя втрачає барви, без кого не хочеться жити, кого ми любили і поважали, і за ким будемо завжди сумувати… Якийсь мудрець сказав: «Смерть забирає найкращих». Він був правий. Адже Мар’яна Турчина, без жодних перебільшень, можна назвати одним із найкращих. Він був добрим, веселим, щирим, люблячим, оптимістом, завжди готовим допомогти, підтримати, розрадити. Він, як ніхто інший, бачив не стільки тебе, як твою душу, відчував, коли людині погано. Мар’яна неможливо було не любити – красивий хлопець спортивної статури, із пшеничного кольору волоссям, величезною щирою усмішкою і непереборною жагою до життя. Такого не часто зустрінеш. А ще наш Мар’ян («з Борислава» – ми його так часто називали) був справжнім другом і вірним товаришем, який ніколи не зраджував своїх. Боляче писати про Нього в минулому часі й усвідомлювати, що Його вже немає. 28 липня цього року нас вразила сумна звістка про смерть нашого друга й одногрупника Мар’яна. Його збила машина в місті Ходорові. Чому водій не відвіз потерпілого в лікарню, чому «швидка» так довго їхала, чому лікарі не змогли нічого вдіяти, аби врятувати життя 20-річного хлопця? Я не знаю, і ніхто, мабуть, уже не дасть точні і правдиві відповіді на ці запитання. На все воля Божа, і тільки Йому відомо, чому таке трапилося. Є здогадки, факти, гіпотези, чиїсь думки. Але яка тепер різниця? Не стало дорогої нам людини. На похороні зібралося дуже багато людей, в основному молодь: друзі, товариші, одногрупники, однокласники. Усі хотіли попрощатися з Мар’яном і всім до останнього не вірилось, що Його вже немає серед нас. Того дня падав дощ, було похмуро, і здавалося – небо і природа плакали і тужили разом із нами. Тепер нам залишилися лише фото і світлі спогади про Мар’яна. Ми ніколи про Тебе не забудемо, любитимемо, Ти завжди будеш жити в наших серцях і душах, у наших молитвах і думках. Висловлюємо щирі співчуття батькам, братові, рідним і близьким Мар’яна. Ваша втрата безмежна, але пам’ять про Нього буде вічна! Вічна Тобі пам’ять, наш дорогий Мар’янчику!

№ 8 (158) жовтень 2012

Твої друзі.

 15


 наостанок 23 жовтня у Києві відбудеться засідання Українського філософсько-економічного наукового товариства на тему «Людина в модифікаціях інформаційного світу: синергетичний ефект» Мета – презентувати суспільству можливі сценарії узгодження принципів морального та економічного вибору. У програмі заплановані доповіді д. е. н., професора, декана економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктора Базилевича «Економічне знання в парадигмі синергетики»; д. філос. н., професора кафедри економічної теорії КНУ імені Тараса Шевченка Володимира Ільїна «Синергетика діалектики. Чи може синергетика визначити смисл істо-

рії і наукового пізнання?»; к. філос. н., доцента, провідного наукового співробітника Інституту обдарованої дитини НАПН України Олександра Шморгуна «Синергетика як методологія соціального пізнання: історіософський вимір»; д. е. н., професора, радника ректора УБС НБУ Тамари Смовженко та д. філос. н., професора, завідувача кафедри суспільних дисциплін ЛІБС УБС НБУ Зої Скринник «Гроші як чинник самоорганізації економіки та суспільного життя»; д. філос. н., професора,

Президента Українського філософського фонду Сергія Пролєєва «Синергія мислення: pro і contra»; к. філос. н., доцента кафед­ри філософських і соціальних наук Київського національного торговельно-економічного університету Миколи Ліпіна «Стратегії успіху людини в умовах нерівноважного світу»; к. філос. н., докторантки відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України Антоніни Машталер «Синергія культури в суперечностях етнічного і глобально-інформаційного».

Засновник: Університет банківської справи Національного банку України. Реєстраційне свідоцтво: серія ЛВ № 905/158 від 19 березня 2009 року. Керівник проекту: І. Жеребило. Головний редактор: Л. Козанкевич. Cтудентські головні редактори: О. Клименко, Н. Ковб. Редактори відділів: репортерського О. Кручик; «Студент і наука» І. Гасюк; інформаційного В. Осіна, Л. Нискогуз; «Особистість – соціум» Р. Сегін; фотозабезпечення І. Берегівський. Дизайн, верстка: Д. Іщенко. Коректор: О. Яремчук. Адреса редакції: м. Львів, просп. В. Чорновола, 61, навчальний корпус № 3, к. 219, тел.:  297-72-37, e-mail: larisa@lbi.wubn.net. Від­по­ві­даль­ність за досто­вірність фак­тів, ци­тат, прізвищ та інших ві­до­мостей не­суть ав­то­ри публі­кацій.

16 

№ 8 (158) жовтень 2012


Banko 08 (158)