Page 1

№2 28 листопада 2011 року

Я ХОЧУ! Я МОЖУ! Я БУДУ!

Засновано 25 березня 2011 року

День української мови та писемності

Інна Єкімова

Із 1997 року 9-го листопада святкують День української мови та писемності. Мова – духовний скарб нації. Це не тільки засіб спілкування, а й те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі гідну людину, кожен повинен плекати свою мову.

У всьому світі люди мають різний менталітет і світогляд, традиції і релігійні переконання, а національна належність визначається передусім мовою. Українська мова – солов’їна, одна з наймилозвучніших. У ній – тисячолітня історія нашого народу, із його злетами й падіннями, осяяна духом свободи, нескореності й незалежності.

9 листопада – День української мови та писемностІ

Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...

Панас Мирний

Максим Рильський

У цьому номері:

На плечах молоді – відповідальність за майбутнє, розбудову держави. Важливо не лише піклуватися про економічний, екологічний, політичний стан, а й дбати про розвиток і збереження мови й культури батьківщини. Вітаю із цим прекрасним святом. Ніколи не забувайте рідної мови, плекайте її «як парость виноградної лози…»

Рідна мова — це невід’ємна частка Батьківщини, голос свого народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі.

Борис Антоненко-Давидович

Навіть така сувора наука, як кібернетика, і та знайшла в українській мові свою першодомівку, адже маємо факт унікальний – енциклопедія кібернетики вперше в світі вийшла українською мовою в Києві.

Олесь Гончар

Преса очима молоді 2 Знову про книгу 3 «Сповіді» студентів 4 «Афіша» 5 Фоторепортаж із «Медвіну» 6-7 Комікси 8 «Kultmagazine» 9 Історія листівки 10 Коротко про нас 11 Папір власноруч 12


«Польові

дослідження»

А ви були на «Медвіні»?

Марина Сінельніченко

Нарешті ми, студенти першого курсу видавничої справи, стали свідками 14-го Київського міжнародного книжкового ярмарку «Медвін: Книжковий світ – 2011». Захід стартував 10-го листопада в експоцентрі «Спортивний» (вул. Фізкультури,1). У пору, коли птахи відлітають у вирій, на ярмарок «злетілися» представники найкращих українських, російських та білоруських видавництв. Також «засвітилися» українські зірки: Ольга Сумська, Юрій Андрухович, Лада Лузіна, Олександр Ірванець, Руслана Писанка, Андрій Кокотюха, Володимир Єшкілєв, Сергій Дяченко, Ірена Карпа та інші.

На виставці кожен мав змогу опанувати краснопис - «майстер-кляс» від майстракаліграфа Ольги Верменич. Крім того, наші студентки не знехтували можливістю долучилися до майстер-класів із палітурення книжок із Анною Фафлей, плетіння з бісеру із Натою Карські.

Субота, 12 листопада, була присвячена дітям, яким, зокрема, читали «Казку про хороброго зайця» (виконував художній колектив «Дитячий театр «Спалах»). В останній день «Медвіну» оголосили переможця конкурсу двійників Кобзаря, ним став Станіслав Новак із Чернігова.

«За кулісами»

Кожен придбав собі книжечку і, що приємно здивувало, за низьку ціну.

Ірена Карпа презентувала свою нову книгу «Піца «Гімалаї»» та провела яскраву автограф-сесію.

Дівчата поспішали сфотографуватися з відомим актором театру й кіно Олексієм Богдановичем....

Зібравшись невеличкою групою, ми увірвалися до світу книжок , вирішили пошукати цікавинки, продегустувати виступи письменників у «Літературній кав’ярні», завітати на «Майстер-класи».

Гуляючи, натрапили на «майстер-кляс» зі створення книжки-пісенника від Богдана Поліщука та Олени Рачковської – засновників і художників «Незалежного театрального журналу КОЗА».

Також можна було скуштувати оригінальні страви від Сергія Рудченка, Максима Розумного, Руслани Писанки та інших і дізнатися про «Книгу й кухню» (блок в межах Літературної кав’ярні), послухати поетичні читання і літературно-музичні дійства, подивитися виставу «Ваш вихід» за повістю Г.Л. Олді від театру-студії «РАЙДО». ... і ставали в чергу за автографом письменника-фантаста Сергія Дяченка.

Про те, яким стане книжковий ярмарок-2012 – дізнаємося навесні, а поки чекаємо з нетерпінням. Поки дівчата власноруч виготовляли книжечки, хлопці брали автографи у Василя Шкляра, автора відомого роману «Чорний ворон».


ЩО відвідати, побачити, послухати

«ПРО...»

ЗнайомтесЯ – це ми, видавці першого курсу

Чого стоїмо? Кого чекаємо? Ох, як часто сидиш собі і думаєш, куди б його піти? Наче й хочеться пригод (культурного розвитку, живої музики, літературного слова – потрібне підкреслити), а йти нікуди. Спеціально для вас - ця рубрика. Оглядаємо найцікавіші події і подаємо вам інформацію: свіженьку та перевірену. Вашій увазі пропонуємо план дій на грудень.

Розпочнімо з літературних подій. Видавці ми чи хто? Із 8 до 10 грудня кожен охочий зможе відвідати передноворічний книжковий ярмарок від Медвіну. Ну а як ми вже знаємо, то в межах цієї виставки відбудеться багато тематичних заходів: презентацій, вечорів, майстер-класів. Коротше кажучи, там повинні бути всі.

Наталія Андрійчук вивчає іноземні мови, полюбляє сучасну літературу. Мріє видати власну книгу.

Наталія Лисак займається танцями. Була редактором шкільної газети. Планує створити оригінальне видання.

Олександра Вегера марить архітектурою різних Софія Панасюк часів, досконало вивчає її. професійно фотографує. Кілька разів публікувалася в Пише казки. Бере участь газеті. Бачить себе професіоу файер–шоу. нальним редактором.

Інна Воєводіна на дозвіллі ходить на танці, готує ескізи для майбутнього проекту. Мріє стати видавцем модного журналу.

Марія Коваль цікавиться сучасною поезією, колекціонує книги давніх видань. Прагне стати професіоналом у своїй справі.

Анна Високолян цікавиться музикою, вправно грає на гітарі. Пише щирі вірші.

Марина Сінельніченко полюбляє подорожувати. Пише. Мріє, щоб її видання таки побачив світ.

Інна Єкімова професійно займається танцями й гімнастикою. Бачить себе головним редактором жіночого журналу.

Вадим Понька грає на гітарі, створює музику, пише пісні й казки. Мріє видати щось для дітей.

Ангеліна Суркова грає на гітарі, пише пісні й вірші. Мріє стати музикантом.

Далі, продовжимо подіями театральними. 16 грудня о 19.00 у ЦКД КНУБА відбудеться вистава театру Дивні Люди «Відверто кажучи або Спектакль для тих, хто не прийшов». Буде жива музика. У плані музичному вибір широкий. 8 грудня в «Дивані» можна буде послухати італійця Marco Bernacchia з його проектом «Above the Tree». У той же день у Стерео Плаза буде ювілейний концерт С.К.А.Й за участі відомих зірок української естради. Наступного дня знову ж таки у «Дивані» насолоджуйтесь музикою Ніколаса Тома. Також можна піти на концерт Бумбокс, який відбудеться у Стерео Плазі. 10 грудня до вашої уваги виступ російської рок-групи «Люмен», у Бінго. А вже 11 грудня у тому ж місці в той же час вас потішить японський гурт Blood Stain Child. Далі більше – 13 грудня у «Дивані» відбудеться джеймсейшн Гітарного дому. Концерт німецького гурту Long Distance Calling - у клубі «Хліб». Насолоджуйтесь музикою, а ми продовжимо огляд. Як щодо художніх виставок? Отже. 1 грудня буде відкрито художню виставку Уляни Нешевої «NoConcept». До 5 грудня діє виставка американського фотографа Білла Фелпса у галереї Brucie Collections. 7 грудня відбудеться відкриття виставки українських карикатуристів «Плюс 1 °С». Двері відчинені до 30 грудня. До чого я веду? Ау, люди! Не сидіть вдома! Так, сесія. Так, все погано, сумно, нудно, набридло! То покращуй собі настрій – ноги в руки і гайда культурно розвиватися. Юлія Мармиш

Дар’я Каліновська відвідує поетичні вечори, захоплюється поезією Марини Цвєтаєвої. Мріє опанувати професію журналіста.

Марина Павлина. Їй подобається вивчати зарубіжну культуру. Вона мріє опанувати свій фах і стати гідним спеціалістом.

Віталій Мельник - меломан, автор чудових віршів. Сподівається видати збірку своїх творів.

Лілія Галицька брала активну участь у культурному житті школи. Співпрацювала з місцевою газетою. Пише вірші. Вікторія Сємак захоплюється культурою і традиціями рідного краю. Працювала в шкільній газеті. Прагне пов’язати життя з журналістикою. Іванна Карповець співпрацювала з деякими районними газетами. Пише ліричні вірші.

Андрій Цимбал фанат футболу. Пише твори, публікував їх у місцевій газеті. Мріє стати головним редактором журналу про спорт.

Софія Федоренко полюбляє вишивати й плести. Обожнює подорожувати. Цікавиться літературою давніх часів. Наталя Лисак


Одкровення

ПРО ПЕРІОДИКУ. В ЦИФРАХ

Очима молоді

Професія редактора, видавця – яка вона?

1. Якою мовою Ви читаєте періодичні видання? Не секрет, що проблема двомовності – одна з найгостріших в нашій державі. Проте журнали та газети друкують не лише рідною, а й іноземними мовами. Результати потішили: українська не пасе задніх.

1% 1%

8%

1% 1%

Російською

8%

Російською

Софія Панасюк

Вітчизняна преса впевнено стає на ноги. Мене, як видавця, зацікавила думка молоді про сучасний стан друкованих ЗМІ в Україні, тож я провела опитування студентів нашого факультету. Усього було опитано 64 особи.

Англійською

Англійською

45%

Німецькою

45%

Німецькою

Польською

3%

30%

3. Які саме періодичні видання Ви читаєте?

місце посідають суспільно-політичні видання: «Кореспондент», «Факти», «Комсомольська правда», «Kyiv Post». Найкраща половина читає жіночі журнали, 34% з-поміж яких: «Cosmopolitan», «Vogue», «LQ», «Натали», «Единственная» та «Oops!». Опитані також цікавляться культурним життям країни, тож обирають журнали «ШО», «Афиша», «Kult» та «Art Ukraine».

Культурні Економічні

5%

Навчальні

29%

Розважальні

6. Оцініть за 5-бальною шкалою якість дизайну, друку та матеріалів сучасних українських видань.

15%

42%

42%

1 3

5%

5

1

15%

45%

5%

2%

6%

9%

32%

17%

9% 3%

5

5

6%

2 3

6% 1% 21%

4

4

1

4

3

45%

51%

33%

2

2

2%

14%

Якість матеріалів 46% опитаних атестують 11%на 17% трійку.

Якість друку отримала тверду четвірку.

46%

5%

США

10%

Україна Росія

1%

7%

Британія 49%

Франція Німеччина

Франція Німеччина

30%

Нідерланди

Польща

4. Чи вважаєте Ви українську пресу Так конкурентоздатною?

Нідерланди

Так

Ні

Ні

34%

Так Ні

5. Чого не вистачає вітчизняній періодиці? Більшість вважає, що періодиці не вистачає кваліфікованих кадрів і креативу. Також респонденти прагнуть різноманітності й збалансованості матеріалів та рубрик. Грамотність, на думку знавців рідної мови, – найбільРізнобічності ша вада українських ЗМІ. Проблема Кадрів демократичності та не упередженості посідає останнє місце. Демократичності 14% Якості 22% Грамотності

5

Різнобічності Кадрів

Креативу

Демократичності

21%

14% Якості

Різнобічності

Грамотності

Кадрів

22%

2 4

66%

66%

1 3

США Іспанія

Іспанія

Чоловічі журнали Суспільно-політичні

Дизайн більшість оцінила 21% 3-ма балами. Респонденти зазначили, що українській пресі бракує креативу

Британія

2% 1%

66%

Жіночі журнали

4%

8%

Росія

Польща

34% Перше

26%

2%

Україна

7% За результатами, окрім українських та російських журналів 5% 49% студенти читають європейські та американські. Більшість надає перевагу українським.

7%

Польською

3%

2% 1% 2% 2.Періодичні видання яких країн читаєте? 1%

21%

Українсько. ю Українсько.

45%45%

Демократичності

Креативу

11%

22%

15% 17%

11%

Якості Грамотності Креативу

Лілія Галицька

Той, хто хоче працювати в книговидавничій галузі, має бути талановитим та творчим, мати ґрунтовні знання з різних галузей науки й культури, серйозно та відповідально ставитись до роботи, вміти знаходити спільну мову з багатьма людьми, аналізувати події навколо, досконало володіти українською й іншими мовами (адже скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина), бути грамотним, прагнути вдосконалюватися, вміти зв’язно висловлювати думки, мати оригінальні погляди. А найголовніше завдання «книжкової» людини – бути готовою до будь-яких випробувань і постійно працювати над собою.

На перший погляд, професія видавця, редактора може відлякувати охочих строгими вимогами. Що ж, це певною мірою й корисно, відбувається своєрідний природний відбір, який відчиняє ворота до цієї галузі лише для обдарованих та працьовитих людей, які не бояться перешкод і готові готові присвятити себе служінню Слову. Проте, поряд із безліччю важливих і складних вимог, професія редактора, видавця відкриває нові горизонти. Вона дає можливість самореалізуватися, а також допомагає (це дуже-дуже важливо, повірте!) завдяки своїм таланту та здібностям зробити значний внесок до розвитку

друкованого українського Слова. Працюючи у видавництві чи редакції, людина має змогу спілкуватися з цікавими, неординарними, творчими людьми, набиратися від них досвіду. Редактори та видавці – та когорта, яка завжди була й залишатиметься шанованою, адже їхню роль важко переоцінити. Оскільки довіра до друкованого Слова висока, редактори й видавці мають бути «фільтром», що не пропускає до друку та поширення неправдивих, недоречних і неперевірених відомостей, незалежно від того, чи порушують вони норми суспільної моралі, чи граматики. Важливість Нашої професії підвищує і вимоги до неї. Але не слід боятися. Гайда експериментувати зі своїми можливостями, адже саме на талановитих та творчих людях тримається світ. Світ тримається на Нас.

ю

ю

«Студент у віршах»

Андрій Цимбал


POSTМОДЕРН

ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ – КНИГА

Історія мого народження

Культивуймося, народ!

Юлія Мармиш

Про що це я? Як, ви ще не чули? Та нещодавно ж було презентовано вже четвертий номер молодіжного журналу «Kult».

Що ми маємо? Фестивальресторація «Диван», яка вщент забита молоддю, з усібіч чутно українську, російську й навіть англійську мови. У залі нема де яблуку впасти, а на сцені лабає жива музика: «Love`n`Joy», «Martiansdoitbetter», «Switch On The Light». Ну а як же без них?

То що ж це за журнал такий? Існує він із січня 2011 і, за словами «культівців», «творить свій формат культури». Найприємніше, що автори пишуть здебільшого про українське. Звісно, згадують і зарубіжну культуру, мистецтво. «Політика партії»: писати про музику, культуру та культових особистостей. Це цікаво читати, тому що – легко, невимушено, сучасно. Засновники хваляться, що в їхньому проекті «купа крутого та жирного чтива». Варто зазначити й те, що тексти написано молодіжним сленгом. Без цензури. Отже, занадто вразливим, скромним та тим, хто не перетравлює сленг та періодичну нецензурщину (хоча її тут дуже мало, чесно!) – не рекомендується. Якщо подивитися на журнал з редакторського погляду впадають в очі передусім

помилки, іноді дуже безглузді. А ось верстка – клас, мені подобається. Хоча... Нікому нічого не нав’язую, але колір тексту в деяких статтях слід змінити. Подивіться і зробіть висновки самостійно. Наостанок – анонс. У четвертому номері «Кultу»: чому Емі Вайнхауз занесли до так званого «Клубу 27»; паперовий культ чи небагато з історії коміксів; київський гурт «Switch On The Light» (тактак, саме ті, що грали на презентації номеру); в чому підступ халяви і магазинів типу «все по три гривні»; Дарен Аронофскі та його роботи; фотограф Андрій Гончаренко та багато іншого. Не гаймо часу, нумо качати й читати журнал! Так-так, він безкоштовний, для всіх і кожного. «Аскаємо гугла» про «Кultmagazine», обираючи найперше посилання. Насолоджуємося!

Інна Кожан

Перед тим, як потрапити на Землю, Ангел-бібліотекар визначав, хто ким має бути. Уже тоді я дізналася, що приноситиму знання … Однак моя історія зовсім не про те, а про моє народження. Дуже цікаво спостерігати за людьми, які завжди в усьому прагнуть досконалості. Саме такою робили й мене. А розпочиналося все з того, що у видавництво (місце, де я народилася) прийшов інтелігентний чоловік із портфелем. Ніхто тоді навіть не здогадувався, що це був визначний день і через три місяці на світ з’явлюся Я. Поважний чоловік запропонував головному редактору дуже цікаву справу: створити нову книгу. Договір укладено без вагань. Ще на небі я знала, яка в мене має бути обкладинка, скільки вміщуватиму сторінок і чи будуть малюнки, але не знала, який шлях маю пройти. У перший день моєї розробки працівники видавництва довго радилися, як скоординувати план дій, але я не переймалася, тому що була впевнена в їхньому професіоналізмі. Спершу я потрапила до рук коректора, котрий у пошуках недоліків,

що ж,

,


Наш досвід

ВІКНО В ІСТОРІЮ

КОРОТКА ІСТОРІЯ ЛИСТІВКИ

Верстаємо комікси!

Анастасія Намолова

Комікси, за визначенням відомого коміксиста Уіла Айснера, – це послідовні картинки. Справді, окремо кожне зображення – це просто картинка, однак, коли вони стають частиною послідовності, мистецтво зображення трансформується в дещо більше – мистецтво коміксу.

Верстка коміксового видання не складна, але має свої правила, яких слід дотримуватись: 1. Комікс повинен починатися і закінчуватися окремою шпальтою (не розворотом). 2. Перша шпальта коміксу повинна містити інформаційні кадри насичені деталями, які показують читачеві, де і коли відбувається дія. 3. Дія на розвороті розгортається поступово з верхнього лівого кута до нижнього правого. 4. Кожен розворот закінчується цікавим кадром, що спонукає читача перегорнути сторінку, щоб дізнатись, що буде далі. Тобто, в останньому кадрі розвороту міститься незакінчена дія, результат якої читач бачить лише на наступній сторінці. Такий кадр називається «гак». 5. Оскільки дія на розвороті розвивається з верхнього лівого кута до нижнього правого, горизонтальні кадри

викликають відчуття уповільнення дії, а вертикальні – прискорення. Тому у вертикальних кадрах краще розташовувати сцени з прискореною дією, а в горизонтальних – з подовженою дією і панорамами. 6. Остання шпальта коміксу повинна містити великий кадр із загальним планом, насиченим деталями, які можна розглядати. Для створення власне зверстаних сторінок коміксу можна користуватись програмою Comic Book Creator – це один з класичних редакторів коміксів, який дозволяє працювати із зображенням та текстовими балонами. Алгоритм верстки сторінок у програмі Comic Book Creator досить простий: 1. Відкрити програму Comic Book Creator подвійним натисненням лівої клавіші мишки. 2. Обрати назву видання для збереження. 3. Обрати шаблон сторінки.

4. Закинути у відповідні ніші для зображень ілюстрації (перетягти зображення з папки на комп’ютері у програму). 5. Обрати тип текстового вікна (балону) та перетягнути його на сторінку. 6. Ввести текст у балон. 7. Розподілити балони відповідно до ілюстрацій. 8. Обрати шаблон нової сторінки і т.д. 9. Зберегти зміни. Програма дуже зручна для верстки коміксового видання, оскільки пропонує вже готові шаблони сторінок. Тобто, для створення власного видання слід намалювати відповідні картинки, а потім лише закинути їх у ніші на сторінках за допомогою програми. Проте якщо звернутись до творчості багатьох коміксистів, можна помітити, що вони малюють сторінками, а не окремими зображеннями. У такому разі можливості програми, звісно, програють вмінню художника.

Комікс готовий!

Дарина Фіалко

Як приємно думати про свято. Воно додає яскравих фарб до «картини» сірих буднів, асоціюється з приємними усмішками рідних і друзів, сміхом, теплом і турботою. Інколи здається, що в такий день навіть повітря «смакує» по-особливому, посвятковому. Однак це лише абстрактні асоціації, а є ще й предметні: подарунки, квіти, смачні страви… і ЛИСТІВКИ. Здається, звичайна собі розмальована картка. А втім, скільки приємних емоцій вона дарує людині.

Нині обрати листівки неважко, тим паче, що всі вони такі різноманітні! Проте не завжди вітальна картка була такою, як тепер. Протягом свого життєвого шляху вона удосконалювалася, і нарешті набула сучасного вигляду. Найперша листівка, а точніше «валентинка», датується ще XV століттям і зберігається у Британському музеї. Її авторство приписують герцогу Орлеанському, який, перебуваючи у в’язниці, надіслав дружині «валентинку». Таке послання було єдиним способом спілкування. Спочатку листівки виготовляли вручну. Їхнє оформлення лягало на плечі художників і граверів. Вітальні листівки вирізнялися пишністю, їх прикрашали віньєтками, висічкою. Картки оздоблювали

шкірою, оксамитом, шовком, бісером, сухими квітами. Унікальною і за складністю, і за естетикою була технологія виготовлення подвійної листівки з шовком: використовували прес, тиснення, висічку. Процес тривалий, однак результат вартий копіткої праці. На листівці «виростали» яскраві квіти з шовковими листочками. Така картка – справжній витвір мистецтва. Перші поштові листівки «народилися» в Австро-Угорщині 1869 р. Це були листки цупкого жовтуватого паперу, розміром 123*88 мм із поштовою маркою, котру розміщували в правому кутку.

середнього розміру, величезні. Як і раніше, популярне декорування — тиснення, висічки на вітальних картках. Відрізняються оформленням ділові листівки. Тут використовують фірмові кольори, емблеми тощо. Звичайно, що вишукані листівки мають і «вишукану» ціну. Популярними стають і так звані віртуальні листівки. Щоб надіслати їх знайомому не потрібно вирушати до крамниці, достатньо увійти до Всесвітньої мережі, обрати листівку й надіслати її. Отож, вибір за Вами! Сподіваюся, що маленька історія листівки стала для Вас пізнавальною і навіяла приємні спогади…

Художня поштова листівка виникла пізніше. Так, 1870 року продавець книг Шварц із Ольденбурга випустив картку з невеликою ілюстрацією – артилерист із кулеметом. Нині розрізняють кілька видів листівок (вітальні, рекламні, ділові тощо). Компанії виготовляють, листівки на будь-який смак: строкаті, нав’ючені різними прикрашальними елементами, ніжні, кумедні, витончені; серйозні й лаконічні; невеличкі,

А ось видавцям треба швидко розробляти нові ідеї, щоб здивувати покупців, адже надходять найсвітліші свята – Новий Рік і Різдво.


ВЛАСНОРУЧ

ДИВО-ПАПІРЧИК Нині вже нікого не здивуєш фабричними виробами, тому поціновується зроблене власноруч. Якщо бажаєте створити унікальну листівку до майбутніх свят, почніть із … паперу. Не знаєте як? Тоді читайте уважно!

Вирушаючи на творчу кухню, маєте підготувати: • Серветки • Клей ПВА • Миску • Рушник •

• Тацю • Москітну сітку • Губку • Праску

За бажання – флористичний наповнювач

Крок за кроком рухаємося до створення власного паперу Марія Коваль

1. Серветки рвемо на дрібні шматочки

2. Заливаємо серветки водою.

3. На тацю викладаємо москітну сітку

4. Виливаємо масу на тацю так, щоб вода покривала паперову кашку

5. Накриваємо другою москітною сіткою

6. Збираємо вологу від центру до країв. Поверхня повинна бути максимально сухою

7. За допомогою дошки та рушника перекладаємо папір

9. Папір кладемо між рушниками і прасуємо

Папір готовий;)

Засновник та видавець: студенти спеціальності “Видавнича справа” та “Журналістика” КНУКіМ

Свідотцтво про державну реєстрацію КВ №007 від 23.04.2011 видане Мін. юстицій України

Шеф-редактор: Сніжана Жигун Відповідальний секретар: Анна Орел

Редактори: Макет і верстка: Юлія Мармиш Анастасія Білякова-Бєльська Анна Федорченко Римма Канівець Катерина Янкова Коректор: Марина Сінельніченко

За правдивість наданих матеріалів відповідальність несуть автори. Редакція не завжди згодна з думкою авторів.

При передруці посилання на газету обов’язкове. Листування з читачами лише на шпальтах газети. Віддруковано: СПД “Мельник” Зам. № 1112

Newspaper  

The authors of these articles are young editors

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you