Page 14

Ìåä³à, ìåä³àîñâ³òà ³ ìåä³àãðàìîòí³ñòü Переможну «ходу» медіаосвіти по планеті забезпечено потужною підтримкою міжнародних освітніх організацій та активною політикою західних держав в освітній сфері. Медіаосвіта і медіаграмотність як поняття зародилися в Європі в 30-х роках минулого століття. Дальші десятиліття розквіту та поширення поп-культури дали розуміння ідеологічної сили мас-медіа видавати сконструйовану реальність і сконструйовані меседжі за справжні. Це спричинило зсув у парадигмі до того, щоб бути «з» поп-культурою, а не «проти» неї як деструктивної, адже намагання забороняти її, лякати загрозами і деградацією, які вона несе, не дали бажаного результату. Медіаосвітня тематика стає ще актуальнішою в 60–70-ті роки ХХ століття, коли країни переживають «інформаційний вибух», пов'язаний насамперед з розвитком телебачення, і ставить на порядок денний питання захисту дітей від неконтрольованого споживання величезних обсягів інформації. На цьому етапі в медіаосвіті проявляються «захисна» ідеологія і культурологічний ухил, адже від «агресії» блакитного екрана страждали не тільки молоді душі та серця, але й високе мистецтво кіно. У подальшому розвитку культурологічний підхід збагачувався соціальними, соціально-психологічними, політологічними аспектами, спирався на розвиток теорії масової інформації та комунікації, а провідним концептуальним підходом стає теорія «критичного мислення». Дальший етап розвитку медіаосвіти почався у 80–90-х роках у зв'язку з лавиноподібним розвитком інтернету і мобільної телефонії як нових каналів масових комунікацій, і триває він досі. Демократизм і зручність цих засобів комунікації, труднощі контролю над ними з боку державних органів забезпечили їх масовість і популярність, дозволили посісти таке місце в сучасному суспільстві, що змушує пов'язувати з їх подальшим розвитком загальний прогрес соціального та економічного життя людства. У зв'язку з цим на порядок денний поставлено питання «інтернетизації» і «медіатизації» освіти, її змістовної і технологічної модернізації.

У чому, на вашу думку, проявляється «захисна» функція медіаосвіти?

Про загальний перелом у настроях медіапедагогів вдало висловився вже згаданий Л. Мастерман, консультант ЮНЕСКО та Ради Європи з проблем медіаосвіти, на думку якого, «освіта в цій галузі має бути спрямована на розвиток в учнів розуміння особливостей функціонування мас-медіа, використання ними виразних засобів, механізму створення "реальності" та її усвідомлення аудиторією». Медіаосвіта має на меті виховання медіаграмотності, яку визначають як сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють споживачам аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві. У вчителів суспільних дисциплін мають бути сформовані специфічні навички роботи з медіатекстами:  проводити пошук інформації в джерелах різного типу;

13

Profile for Academy of Ukrainian Press

Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін  

Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя – перша спроба інтеграції медіаграмотності у викладання суспільних дис...

Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін  

Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя – перша спроба інтеграції медіаграмотності у викладання суспільних дис...