Page 1

в і с е тер

іи н х ш

а в і рв т а на

виходить за підтримки видання

Ва та

листопад 2010

молодіжна

молодіжне суспільно-політичне видання

Вимагаємо професійну армію! Громадянська кампанія “МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!” та громадська організація “Центр громадянських свобод” у рамках участі у Міжнародній правозахисній мережі “Суспільство та армія” розпочинають низку акцій та заходів у рамках громадської кампанії “Останній призов”. Яка наша мета? Хочемо домогтися виконання передвиборчих зобов'язань очільників нашої держави щодо скасування примусового призову в мирний час та створення професійної сучасної армії. Що обіцяли “очільники”? Партія регіонів взяла на себе зобов’язання здійснити перехід на професійну армію. Казала, що 2008 року втричі збільшаться виплати курсантам та солдатам строкової служби, що грошове утримання молодших офіцерів буде не нижче 2 тис. грн. на місяць. Проте наразі армія у нас строкова. Те ж саме із обіцянкою Партії регіонів про "створення мережі суворівських та нахімовських училищ для підготовки кадрового резерву Збройних Сил України, виховання патріотизму". Юлія Тимошенко також пропонувала зробити контрактну армію ще з 2008-го року. Але її партнери по уряду, а саме блок "Наша Україна - Народна Самооборона" висунули зняття цієї позиції як умови створення коаліційного уряду. Більше Блок Юлії Тимошенко про це чомусь не згадує. Як наслідок – у нас досі строкова служба в армії. Що ми плануємо? Бажаємо зупинити примусовий призов на службу в Україні 2011 року. Хочемо залучити

молодіжні організації до цієї кампанії. Воліємо донести до суспільства інформацію й аргументи про те, що військова служба і громадянське патріотичне виховання є різними поняттями. Хочемо знищити корупцію, яка існує через примусовий призов. Цікаво? Приєднуйся! Чекай на нас на вулицях свого міста ;) Тема номера. Продовження на стор. 4 - 5

Обіцяного три роки чекають? Найбільшою проблемою для молодих українців є далеко не отримання освіти, доступна медицина чи організація дозвілля. Цією проблемою є квартирне питання. Утім, політики, які насправді добре розуміють, наскільки ця проблема є нагальною для молоді, воліють або замовчувати її, або навіть на зустрічах із молоддю підміняти її другорядними питаннями - мови, НАТО, історії. Тобто, такими, якими легше за все спекулювати.

За даними дослідження Державного інституту розвитку сім'ї та молоді "Становище студентської молоді України", 62% опитаних вважають, що надання житлових кредитів молоді є тією програмою, яку й повинні реалізувати органи держуправління в першу чергу. Це при тому, що переважна більшість сучасної студентської молоді в Україні є неодруженими/незаміжніми - 91,9%. Продовження – стор.6

ВЛАДО, ПОЧУЙ ГОЛОС МОЛОДІ!

Влада продовжує ігнорувати потреби молоді. Терпець може урватися!

СТОР. 3,7


2

політики мудрують – ми розхльобуємо

КОЛОНКА ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

Даєш молодь! Геть «політичний антикваріат»!

Старше покоління все вирішує за нас. Особливо це стосується політики. Старі бюрократи роблять все можливе, аби не пустити молодь на свої місця, насиджені роками. Їх, цих «старперів» від політики лякає, що нашою країною керуватимуть люди, у яких є бажання щось змінити, для яких патріотизм – не порожнє слово, моральні принципи яких не обмежуються правилом «украв з общака – поділись з паханом». У нинішнього покоління політиків в головах вкорінився «совок», тому на виборах воно робить ставку на таких самих «совків». Їх електорат – це багатомільйонна армія пенсіонерів, значна частина з яких вірить, що «прі саюзє жилось лучше». Заради голосів цих, так само обдурених владою, між іншим, людей політики перед кожними виборами піднімають на пару десятків гривень пенсії, роздають безплатне масло чи крупу. І разом з цим – практично нічого не роблять для молоді. Молодь відсунута на маргінес суспільно-політичного життя. Їй відмовлено в праві реалізуватися на батьківщині. Молодим людям платять мізер на держслужбі, можуть вигнати за першої-ліпшої нагоди з роботи, піднімають наскільки заманеться платню за освіту і проживання в гуртожитках… Так було, так є і так буде тривати доти, доки молодь не мобілізується і не піде сама у владу, доки організовано не проголосує на виборах проти кожного з тих, хто зараз зайняли комфортні місця у владних кріслах. Проти тих, хто є владою, і тих. Хто називаючи себе опозицією, так само комфортно почувається, перебуваючи недалеко від «кормушки»… Настав час молодих! Підтримка молоді – інвестиція у майбутнє. Якщо інвестувати в пенсіонерів – то у цієї країни майбутнього нема. Ми не хочемо, щоби України будували без нас і не для нас, а для їх синочків, доньок, секретарок і коханців! Молоді українці, мобілізуйтеся! Наш час настав! Не дайте знову себе ошукати! Не дайте старим політикам відібрати у вас майбутнє! Ми йдемо, щоб змінити цю владу і ми зробимо це! Не сумнівайтеся! Сергій Пархоменко, головний редактор «Молодіжної Варти»

Ва та молодіжна

Самі придумали – самі платіть!

Б л и з ь к о 2 0 т и с я ч с т уд е н т і в т а н а у к о в и х співробітників вийшли 12 жовтня на вулиці 14 міст країни, щоби взяти участь у Всеукраїнській акції. Наймасовішій і, головне, результативній. Напередодні акції, коли всі прес-анонси у ЗМІ вже було розіслано, Президент України Віктор Янукович доручив Прем’єр-міністру “розiбратися” з постановою. І за декілька годин до протест у Кабмін дійсно ск ас овує 6 найскандальніших її пунктів та вносить правки ще до 2-х. Проте молодь і досі незадоволена, бо вимагала більшого – повного скасування документу. На думку протестувальників, постанову легше саме скасувати і створювати щось справедливіше “з нуля”, ніж уносити в неї правки. Бо кепських для студентства пунктів там понад 30. Акції протесту проти постанови Уряду №796 були наймасовішими в Україні за останні 10 років Тож, можливо, коли ви будете тримати в руках цей номер газети, країною покотиться вже друга протестна хвиля з тієї ж причини – проти легалізації хабарництва та комерціалізації освіти. Нагадуємо, що за минулої влади спроба введення додаткових платних послуг вже була. У 2009 році тодішній склад Кабінету Міністрів прийняв постанову №369, якою планувалось запровадити все ті ж додаткові платні послуги. Але через акції протесту студентських та молодіжних організацій (в тому числі й організацій-учасників “МОЛОДІЖНОЇ ВАРТИ”) уряд повністю скасував тодішні нововведення. (Докладніше про цю історію успіху читайте у першому номері газети). А в цьому році молодіжний бунт почався ще 4 жовтня, коли близько 500 сімферопольських студентів влаштували мітинг проти постанови нової влади та закликали приєднуватись до протесту молодь зі всієї України. І вже 8 жовтня їх підтримали студенти Житомира, а 12 жовтня – студенти більшості обласних центрів країни. Таким чином молодь зуміла зробити те, чого не може жодна політична партія країни. Надихає? То приєднуйся і ти до справжньої боротьби за свої права та інтереси!


Ва та молодіжна

3

наша діяльність

Голос молоді чути не хочуть

Іще з часів горезвісного «совка» в головах людей міцно вкорінений принцип, що при владі мусять сидіти особи поважні, з бородою і в окулярах, із горою життєвого досвіду за плечима – словом такі, які «відбулися». Молоді ж відведена, м’яко кажучи, другорядна роль: вона сидить і наполегливо вчиться, вчиться, вчиться… При владі ж – усі ті самі обличчя. І руху поступального тут немає – лише б р оу н і вс ь к и й , к ол и о бл и ч ч я ц і пристосовуються щораз до нових умов виживання. Тобто, фактичних якісних

змін у колах можновладців нема, але «для вигляду» періодично місцями все ж міняються: ті – влада, ті – опозиція… а за певний час навпаки. У коловорот влади в Україні молоді дорога закрита апріорі. «Господарі» радянського гарту, певна річ, не бажають позбутися чудового робочого місця. Як кажуть, хай би скільки грошей маєш – усе рівно мало. Тож фінансовий інтерес бере гору над національним; ласі до дармоїдства «пани» свідомо не дають прийти у владу новим людям. А якщо когось і пускають, то обов’язково з подання когось зі «своїх». Зараз Україна як ніколи потребує нових громадських діячів і політиків. Сьогодні ми маємо покоління, яке достатньо виросло і чудовоорієнтуєтьсяу«дорослому»житті.

спонукає його носіїв гребти собі все, що погано лежить, збагачуватися, а стороннім людям нахабно брехати і відбілювати репутацію всіма можливими засобами. При цьому «совок» веде активну боротьбу з молоддю і намагається або не пустити їх до високих посад, або ж перетворити на «яничарів» – заручників грошового інтересу і чужої волі. Доки не працюватимуть у владних кабінетах молоді, активні, висококваліфіковані фахівці, а не старі «совки», з яких сиплеться пісок, доти не буде Україна ні в Європі, ні в НАТО, ні де там іще. До слова, про тих, кому зараз років 16-17, узагалі казати нічого: це, друзі, є нове обличчя України. Справжня, а не названа, еліта нації.

Доки не працюватимуть у владних кабінетах молоді, активні, висококваліфіковані фахівці, а не «совки», доти не бути Україні в Європі Виникають різноманітні студентські організації, об’єднання молоді, проте через специфіку українського державотворення де-факто впливу на стан справ вони не мають. Маємо боротьбу двох світоглядів – «совкового» і новітнього. Перший

Одначе сам народ мусить усвідомити, що майбутнє – за молодими, а не за представниками покоління імперії «союзу нерушимих»… Богдан Ковальчук, голова ГО «Покоління Майдану»

Права молодіжних організацій намагаються урізати

22 жовтня в приміщенні Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту відбулась зустріч профільного міністра Р. Сафіулліна з керівниками всеукраїнських молодіжних та дитячих громадських о р г а н і за ц і й . У ч а с н и к и зус т р і ч і проаналізували стан та перспективи реалізації державної молодіжної політики, обговорили шляхи вирішення актуальних для молоді питань.

Зокрема, в своєму виступі голова Київського міського осередку М ол од і ж н о го Н а ц і о н а л і с т и ч н о го Конгресу С. Кузан підняв питання скандального проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" (щодо вікових обмежень, участі у виборчих коаліціях), прийнятого Верховною Радою України в першому читанні (законопроект № 2593), авторство якого належить депутату фракції Блоку Литвина О. Зарубінському. Доповненням до статті 8 законопроекту фактично пропонується встановити кількісні обмеження в учасниках громадських організацій, які мають право на отримання інформації, що стосується програм щодо дітей та молоді від органів державної влади та органів місцевого самоврядування. А саме: такі відомості матимуть змогу отримувати лише молодіжні та дитячі організації, кількість індивідуальних членів яких складає не менш як 0,5

відсотків від чисельності відповідної громади на місцевому рівні та 10 тисяч членів – на загальнодержавному рівні. Пропонована норма є абсолютно дискримінаційною, адже громадські організації згідно цього проекту Закону оцінюються не за якістю втілення державних або муніципальних програм щодо дітей та молоді, а виключно за кількістю (найчастіше – формального) членства. Оскільки саме Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту є профільним з цих питань, то С. Кузан звернувся до міністра Р. Сафіулліна як до очільника з метою з’ясувати позицію Міністерства щодо вищезгаданих норм законопроекту. На що начальник відділу роботи з молодіжними та дитячими громадськими організаціями А.Білий повідомив, що позиція Міністерства з цього питання є негативною, Міністерство виступає проти згадуваної норми законопроекту. Р. Сафіулліна рекомендував оприлюднити позицію на офіційному сайті.


4

обіцянки - цяцянки

Ва та молодіжна

КОЛИ ОСТАННІЙ ПРИЗОВ?

Одним із головних напрямів реформи Збройних Сил України, про який було неодноразово заявлено під час публічних виступів керівників держави,єперехіднаконтрактнуформу комплектуванняармії. Так, програмою Президента України В.Ющенка “Десять кроків назустріч людям” у 2004-2009 роки передбачалося переведення Збройних сил України на контрактну основу в кінці 2010 року.

Одночасно Міністерству оборони України доручалося провести впродовж 20052006 рр. експеримент із метою виявлення проблем, які можуть виникнути під час переводу Збройних сил на контрактну основу комплектування, та визначення шляхів їх вирішення. Але 2006 року Україна зробилася п а рл а м е н т с ь к о - п р е з и д е н т с ь к о ю державою. Стає важливою позиція політичних сил. Ідучи на вибори до Верховної Ради України 2007 року, Юлія Тимошенко оголосила про скасування призову вже у 2008 році. У відповідь на цю ініціативу лідери блоку «Наша УкраїнаНародна самооборона» Анатолій Гриценко, Юрій Єхануров та ін. заявили про те, що це зарано. Хоча загалом НУНС підтримав перехід на професійну армію, взявши під час виборів зобов’язання «Професійна армія до 2010 року». У вересні 2007 року Президент України Віктор Ющенко оголошення створення армії на контрактній основі не раніше 2010 року, реагуючи на розпочату у суспільстві дискусію про можливе скасування призову у 2008 році. Тієї ж самої думки були представникиПартіїрегіонів. «Перехід на професійну армію. З 2008 року втричі збільшаться виплати курсантам та солдатам строкової служби. Грошове утримання молодших офіцерів буде не нижче 2 тис. грн. на місяць» - зазначила партія на чолі з Віктором Януковичем. Після виборів однією з вимог блоку НУНС до блоку Тимошенко про формування спільного уряду стала відмова Юлії Володимирівни від дати 2008 року. Указом Президента України “Про додатк ові заходи щодо підвищення боєздатності Збройних Сил України” Кабінетові Міністрів було доручено підготувати та подати пропозиції про внесення змін до Державної програми розвитку ЗС на 2006-2011 рр. і стосовно завершення переходу ЗСУ на контрактний принцип комплектування до кінця 2010 р. "Україна професійну армію, яка ґрунтуватиметься на добровільній контрактній основі, матиме з 1 січня 2010 року" – Ющенко У лютому 2008 року Міністерство оборони України прийняло Перспективний план основних заходів щодо переходу Збройних Сил України на комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом на період 2008-2010 рр. Для сприяння процесу переходу ЗСУ

на контрактну основу у 2008 р. М і н о б о р о н и бул а р оз р о бл е н а і впроваджена Концепція створення і розвитку професійного сержантського складу і створення системи багаторівневої підготовки, за якої професійні сержанти з розширеними повноваженнями повинні взяти на себе основний тягар з виховання і навчання особового складу і стати основою професійних Збройних Сил. Станом на початок 2010 року, В. Ющенко не виконав своїх обіцянок перед молоддю. У кінці строку своїх повноважень, він видав черговий указ про весняний призов. На даний момент в українській армії служить 192 тис особового складу. Під час останнього призову казарма стала рідним домом для 26-ти тисяч юнаків.

Іван Кішка, член Національного комітету ГІ «Молодіжна варта» від Молодіжного Націоналістичного Конгресу Вже більше 10 років українська армія йде шляхом переходу на контрактну форму комплектування військовослужбовцями, але кінця цьому шляхові не видно, тому що у кожного чергового міністра чи президента плановані дати відміни призовурізняться. Водночас складається враження, що можновладці бачать у контрактній армії вирішення усіх проблем українського війська. А при цьому фінансування потреб армії складає менше 1% від державного бюджету – мізерна цифра для цивілізованої країни. Разом з тим, занедбана система загальнодержавного військово-патріотичного виховання молоді, а значить під загрозою національні інтереси країни. Тому наголошую, що реформування армії повинно бути всебічне і гідно профінансоване, адже армія – це гарант суверенності України!


Ва та молодіжна

обіцянки - цяцянки

5

А тепер давай-но докладніше розглянемо, що пообіцяли на парламентських виборах-2007 парламентські політичні сили про армію. Власне, тут особливо немає чого аналізувати. Деякі політичні сили – КПУ і Блок Литвина – взагалі оминули армійські проблеми у своїх обіцянках. Хоча декілька цікавих «месиджів» в передвиборчих програмах партій і блоків все ж таки є. ОТЖЕ:

ПЕРЕХІД НА ПРОФЕСІЙНУ АРМІЮ ПАРТІЯ РЕГІОНІВ

Перехід на професійну армію Обіцянка досить абстрактна. Ні точної тобі дати, ні числа… Тут, як кажуть, без коментарів. До 2012 року ПР в цьому пункті забезпечила собі певне алібі…

НАША УКРАЇНА-НАРОДНА САМООБОРОНА Професійна армія до 2010 року Ось уже закінчується 2010 рік – і що? Важко назвати нинішню армію хоча б на половину професійною! Те, що примусовий призов і досі не скасовано – в тому числі і на совісті НУ-НС, яка донедавна входила в правлячу коаліцію і брала участь у формуванні уряду Ю.Тимошенко.

БЛОК ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО

ВІЙСЬКОВА ОСВІТА

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ

Створення мережі суворівських та нахімовських училищ для підготовкикадровогорезервуЗбройнихСилУкраїни Та ж сама історія, що і з більшістю інших обіцянок: помітних зрушеньувирішенніцьогопитаннядосіневидно…

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

З 2008 року призову не буде

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ

Найскандальніша обіцянка від БЮТ, що напередодні виборів-2007 не сходила з екранів телевізорів, як і слід було очікувати, залишилася банальним піар-ходом.

З 2008 року втричі збільшаться виплати курсантам і солдатам строкової служби. Грошове утримання молодших офіцерів буде не нижче 2 тис. грн. на місяць. У цьому плані щось десь зрушилося з «мертвої точки». Тільки от разом із виплатами військовослужбовцям різко почали рости і ціни на споживчі товари Та й, до речі, підняття зарплат військовим (і то – недостатнє) не можна заносити в актив ПР – навіть ці незначні виплати здійснював уряд, до якого регіонали відношення не мали…

НАША УКРАЇНА-НАРОДНА САМООБОРОНА До 2010 року покінчимо з чергою військовослужбовців на житло Цю обіцянку також можна сміливо вносити до когорти невиконаних…

Прикро, але доводиться констатувати: по армії парламентські політичні сили практично нічого не виконали. Натомість чи не найбільше спекулювали саме на припиненні примусового призову… В результаті тисячі молодих хлопців часто проти своєї волі змушені будуть рік будувати генералам дачі, фарбувати траву і виконувати примхи «дєдов»


6 Убивць Ігоря Індила досі не покарано Президент України Віктор Янукович зустрівся з матір'ю вбитого в Шевченківському райвідділі міліції Києва 19річного студента Ігоря Індила. Він пообіцяв їй, що у вересні буде остаточний результат розслідування вбивства, а також доручив узяти під особистий контроль цю справу Генеральному прокурору. М ол одіжні та ст удентські організації , які влаштовували акції протесту стосовно вбивства хлопця, зараз чекають офіційних висновків прокуратури. Однак уже зараз заявляють, що Міністерство внутрішніх справ максимально зацікавлене не в об'єктивному розслідуванні, а в суто корпоративному вигороджуванні винних у вбивстві.

до дії!

Ва та молодіжна

Перемога молоді: розгляд законопроекту №2450 відкладено Громадськість перемогла у боротьбі за свободу мирних зібрань в Україні. 14 червня після акції протесту проти прийняття законопроекту № 2450, яка відбулася у понад 20-х обласних центрах країни, погоджувальна рада українського парламенту вирішила перенести розгляд законодавчої ініціативи. Тепер розгляд законо-проекту де-факто відкладено на невизначений термін. Нагадуємо, що до акції протесту близько 100 громадських організацій України звернулися із вимогою перенести розгляд проекту закону "Про мирні зібрання" (№ 2450) до голів парламентських фракцій, Голови Верховної Ради та Голови Комітету з питань Прав Людини. Організаторами вирішальної акції протесту виступили молодіжні громадські

організації та студенти з різних ВНЗ країни. Серед співорганізаторів організації-члени “МОЛОДІЖНОЇ ВАРТИ”. Молодіжна Варта

Обіцяного три роки чекають? (закінчення, початок - стор.1)

Житлова проблема - одна із причин того, що шлюб у молодих українців не є міцним, а також чи не головною причиною бездітності нових родин. Тисячі пар відкладають не тільки народження першої дитини, а й сам шлюб, оскільки відмовляються жити з батьк ами. Цього року депутати розщедрилися аж на 1 млрд. грн. із д е р ж б юд ж ет у н а ф і н а н с у ва н н я соціального житла, а також на близько 100 млн. грн. на житло для молоді. Але цього аж ніяк не досить, щоби бодай на 5% перекрити потребу молодих людей у власному помешканні. Є ще ціла низка причин, через які молодь не може навіть розраховувати на придбання власного помешкання, зокрема корумпованість органів місцевої влади, які не хочуть виділяти землю під будівництво соціального житла і недосконала податкова система. Будівельники мають сплатити купу податків і зборів, що суттєво підвищує вартість житлових квадратних метрів. Натомість податку на нерухомість досі немає, через що частина збудованих квартир виконує функцію заощаджень. А ще маємо відсутність доступної для молоді іпотеки, хоча саме вона є найбільш

дієвим механізмом вирішення проблеми з помешканням. Через ці фактори маємо такі стабільно високі ціни на житло. Будівельні компанії змушені піднімати ціни понад реальні ринкові щоби банально компенсувати витрати, яких вони зазнали в результаті будівництва відкати, хабарі, непрямі відрахування тощо. Крім того, існує така річ, як змова великих корпорацій щодо ціноутворення. З іншого боку, є змова таких от компаній із метою недопущення конкурентів на ринок житлового будівництва. В ЄС виділяється до 2% ВВП на будівництво соціального житла. У нас цей показник менше 0,1%

Усі ці фактори - результат недосконалого антимонопольного законодавства, а також відсутності політичної волі з боку влади покінчити з таким станом речей. Варто також згадати і про такий важливий фактор, як кредитування ринку житла. Тут взагалі маємо "дике право" банків установлювати високі кредитні ставки, та ще й підвищувати їх протягом терміну, на який взято кредит. Цікаво, що багато політичних сил обіцяли встановити

невисоку кредитну ставку. БЮТ обіцяв на рівні 2-4%, сил обіцяли встановити невисоку кредитну ставку. БЮТ обіцяв на рівні 2-4%, Партія регіонів - 5-7%. А деякі, як блок Литвина, взагалі обіцяли безвідсотковий кредит для молоді. Втім, обіцянок своїх ще ніхто не виконав. Ба, більше: за два з половиною роки діяльності нинішнього складу ВРУ це питання навіть не піднімалося. У такій ситуації тиск на владу взагалі видається єдиним реально дієвим способом домогтися результату. Тільки так можна змусити депутатів прийняти зміни до законодавства, які б заохочували будівництво соціального житла та робили процедуру його отримання більш прозорою. Тільки під тиском можна змусити банки трохи "затягнути паски" і видавати молодим сім'ям доступні кредити під малий відсоток. Урешті-решт, тільки постійними акціями прямої дії можна домогтися від чиновників на місцевому рівні припинити махінації з відводом земельних ділянок. Одним словом, молоді в цій ситуації залишається покладатися на свої власні сили й не боятися відстоювати свої права. Інакше політики та підконтрольна армія місцевих чинушів знову все вирішуватимуть за нас. Сергій Пархоменко, УП


Ва та молодіжна

думки вголос

7

Молодь як авангард революції На вулиці теплий весняний вечір. Натовпи молоді на збудованих вуличних барикадах варять коктейлі Молотова та скидають докупи виламану бруківку. Невдовзі це все полетить у загони поліції. Державна система паралізована, чиновники в паніці планують втікати з країни. Це Париж 1968 року. Саме в ці дні, на барикадах, цими молодими людьми пишеться історія Франції. Молодь була обурена репресивним режимом, який не чув їхнього голосу. Тому вони вийшли на вулицю У 1970-х Західна Німеччина була шокована цілим рядом терактів, що здійснила група молоді на чолі з Баадером та Майхноф. Ці хлопці та дівчата взяли в руки зброю після того, як політичний режим повністю проігнорував думку молоді, розганяв

Надія Прудяк, громадська діячка, екс-учасниця «Чорної Пори» Зараз ми бачимо, що насправді нова влада не здатна виконати своїх передвиборчих обіцянок. Вони не можуть підтримати степеотип і меседж "хороші господарники", економічні показники невтішні і ситуація тільки погіршується. Тому поступово все більше починає зростати невдоволення владою серед населення. І з часом, я сподіваюсь, що це невдоволення переросте у розуміння необхідності виходити на вулицю на захист як своїх соціальних прав так і з питань загально держаногозначення. Ситуація зміниться тільки тоді, коли велика кількість громадян України зрозуміє необхідність постійно діючого громадського руху, який би впливав на владу, незалежно від кольорів партійних прапорів.

їхні демонстрації, під час чого було вбито студента. Влада не захотіла чути голос спротиву, тому вона почула постріли і вибухи в своїх кабінетах. У всі часи авангардом усіх революційних змін була молодь. Молодь, як а ще не встигла повністю втопитись в болоті сучасної цивілізації, яскравих реклам, кредитного рабства. Яка ще має свої ідеали, в які вірить і готова йти за них на все. Україна також має приклади революційного молодіжного спротиву. 1990 рік. На вулиці панує радянський режим. Партійні чинуші роблять все, аби втриматись на своїх посадах, том у подавляють усі рухи спротиву. І саме в ці дні у к р а ї н с ь к і с т уд е н т и виходять на вулиці Києва, розбивають наметове містечко і оголошують голодування з рядом вимог, зокрема – і самостійності Ук р а ї н и . В л а д а з м у ш е н а бул а поступитись. Коли у 2000-у році розпочалася акція “Україна без Кучми”, попереду колон йшла саме молодь, яка згодом перша прийняла на себе удар оскаженілого “Беркуту”. Якщо подивитися на Україну зараз, то чітко видно, що владоможці не хочуть чути слово молоді Згодом, вже в 2004-у році,студентська молодь організовувала осередки спротиву режиму у своїх навчальних закладах, містах та містечках. Сумські студенти, обурені бєспрєдєлом місцевої влади, корупцією у ВНЗ, будують наметове містечко, відбуваються перманентні сутички з міліцією. Згодом вони вирушають пішки на Київ. По дорозі на них кидається міліція, протистояння триває постійно. Але студенти таки добились виконання своїх вимог. Саме

м ол од ь с та н е ру ш і й н о ю с и л о ю всенародного спротиву восени 2004-го. Узагалі, будь-яка революція - це боротьба нового проти старого. Нових ідей та ідеалів проти закостенілості й ретроградства. Молодь завжди робить перший крок у напрямку змін. Якщо державний режим прогниває настільки, що не хоче реагувати на авангардистські тенденції суспільства, тоді доводиться братися до більш рішучих дій. Режим своєю байдужістю сам провокує народ на радикальний спротив. Тож радикально-революційна тенденція є нічим іншим, як очищенням старої “еліти” та кроком вперед. Нове покоління виростає, і ті рамки, які нав'язані їм суспільством та системою, для них надто вузькі. Вони прагнуть дихати на повні груди у вільній країні,девонибудутьпочутими. Їх ігнорують, залякують, переслідують за будь-який прояв вільної думки. Влада, певно, не розуміє, що коли вона буде далі чинити так, то їй доведеться зустрітися з набагато сильнішим рухом опору. Богдан Тицький


8

на дозвіллі

Ва та молодіжна

Лист призовнику від дівчини Здрастуй! Зараз Ти читаєш лист від дівчини, якій небайдуже, що з тобою буде завтра. Мене звуть Аня. Чи знайомі ми з тобою? Звичайно. У мені говорить голос твоєї коханої, яку ти цілком готовий назвати своєю нареченою або з якою ти, можливо, ще навіть не знайомий, але яка щосили чекає на тебе; твоєї сестри, яка з дитинства пишалася тобою і крадькома сподівається, що їй пощастить, - і вона проведе життя з людиною, яка хоч трохи схожа на тебе; твоїй матері, яка пам'ятає кожну секунду, присвячену тобі, адже ти і є її життя. Ось уже наближається термін, коли тебе повинні забрати до армії. Ти вже зовсім дорослий і можеш сам обирати, що тобі робити в житті. Ти сильний і самостійний, відповідальний, небайдужий до інших. І, без сумніву, тобі не все одно, що буде з твоєю країною. Саме твоєю, в якій ти ріс, в якій живуть твої батьки, в якій ти

одружишся і виховуватимеш своїх дітей, яка обов'язково повинна бути сильною. І ти, звичайно, можеш багато зробити для неї. Дуже багато. І це правильно. Ось уже наближається термін, коли тебе повинні забрати до армії. Добре, якщо Ти цього хочеш, а якщо ні?... Тобі дадуть у руки зброю, поставлять до строю, і ти почнеш виконувати свій військовий обов'язок. І, може, це правильно. Але це все абстракція. А реальність у тому, що вчити тебе будуть різного. І битися ти будеш не тільки захищаючи країну, а і відбиваючись від тих, хто вище за статусом і від тих, хто ще недавно прийшов сюди таким самим, як і ти. І не тому, що вони погані, а тому що їх теж учили різного. Тоді били їх, а зараз б'ють вони. І тобі не допоможуть. Не тому, що не захочуть, а тому, що просто не зможуть. Адже таких, як ти, багато. А за всіма неможливо устежити. Ти і так самостійний, сильний – впораєшся.

Ось яка буде реальність. І ніхто не каже, що ти не повинен йти служити. Якщо хочеш – дорога повинна бути відкрита, навіть коли у сучасній армії заступ у руках доводиться тримати частіше, ніж автомат! Мова йде лише про те, що в армії ти повинен вчитися з а х и щ а т и Б а т ь к і в щ и н у, а н е виживати. Ти маєш бути впевненим у тому, що там ти не голодуватимеш, що дотримуватимуться твої права як громадянина країни, що за неї ти боротимешся, як людини. Інші, може, і говоритимуть, що справжній патріот не повинен мислити такими к а т е го р і я м и , щ о ц е вс е ду ж е прагматично. Але коли з тобою щось станеться, знаєш, що робитимуть вони? Вони продовжуватимуть жити… Інші три мільйони молодих хлопців. Невже вони – не патріоти? Ти дійсно дуже багато чого можеш зробити для своєї країни. І строкова служба - далеко не єдина можливість довести це. Я дуже прошу тебе пам'ятати.

і сміх, і гріх... Якби на виборах голосували за те, кого з депутатів посадити, то явка виборців була б близька до 100%. *** В предвыборных гонках побеждает тот, кто больше всех гонит. *** У Бразилії клоун пройшов до парламенту. Україна перевершила цей рекорд в 450 разів. *** Якщо в кабінці для голосування не виявилося ручки, Ви можете плюнути на прізвище будь-якого кандидата. «Цензор.Нет», «Дурдом»

Редакція Головний редактор: Сергій Пархоменко Заступник головного редактора: Михайло Лебедь Над номером працювали: Олександр Солонтай, Володимир Феськов, Богдан Ковальчук, Іван Кішка Зв'язок з редакцією: +38 050 384 52 04 (Сергій) Друк: ФОП Маюк Наталія Олександрівна, м. Вінниця, вул. Київська, 4, тел.: (0432) 57-98-67, р/р 26001053348900, ВАТ “Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 2800223128, Тираж: 10 000 примірників. верстка - Володимир Феськов (с)

MVarta 3  

Громадянська кампанія “Молодіжна варта”Ми об'єднали зусилля в рамках кампанії громадянського контролю за виконанням політичними силами зобов...

Advertisement