Page 1

Заклад освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр»

1 Випуск № 20’2018

Читайте у номері: Березень – первісток весни………………...…..1 Всесвітній день кішки…………………....2 Міжнародний день сірника………………….3 Живильна сила музики Антоніо Вівальді……….4 Спадкоємниця козацького роду. Наталя Забіла……………………5 8 березня у світі………...7 Маловідомі факти про Тараса Шевченка………9 Міжнародний день театру………………….11 Всесвітній день Землі...12

У випуску використано матеріали з Інтернету, дитячого порталу Пустунчик, сайту хорошого настрою fishki.net.

Наші пращури вважали, що початок новолітування має починатися з весною, з пробудження і розквіту природи. У Київській Русі календарний рік починався 1 березня. Прихід весни пов’язували зі святом Явдохи (1 березня за старим стилем, 14 березня – за новим). Після зимового сну відроджувалася природа, починалося нове життя, новий рік. Усі язичницькі народи ознаменовували його богослужбовими обрядами, урочистими приношеннями й забавами. Найімовірніше Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати як 12, так і 13 місяців. Свято отримало назву «Нове Літо». Березень – первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року, адже колись новий рік зустрічали саме в березні. Це місяць – сонцегрій, весновій, вітроніс. Місяць назвали так тому, що в березні плаче білокора береза, коли наші предки вирубали значні ділянки березового лісу для землеробства, була поширена назва «березоль», утворена з основ двох слів – «береза» і «золи» (заготівля березового попелу для виготовлення скла). Проте, як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вживається рідко і здебільшого в найновіших записах, частіше в українській народній творчості трапляється назва «март» або «марець». Назва березень закріпилась за місяцем лише у середині XIX століття. До речі, є таке народне прислів’я про березовий сік: «Парубок нап’ється – велетнем стане, дівчина нап’ється – коханого зустріне». За іншою версією березень походить від давньоукраїнського слова «сухий» (від сушіння зрубаних дерев). Також березнем слов’яни могли називати цей місяць тому, що в саме в цей час палили на вугілля березу, а в теплих районах вже збирали березовий сік. У Білорусії його так і називають – Сакавік. У хорватів березень кличуть Сушец. Вважається, що цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо... А ще в народі називають березень каплюжником, капелюжником, крапельником. За швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником. Прозвали березень наші предки і Свистуном, свистунцем.


Перше березня – одне з наймиліших і найдивовижніших свят. Всесвітній день кішок відзначається у багатьох країнах: Польща – 17 березня, США – 29 жовтня, Японія – 22 лютого. Цей список можна продовжувати вічно, але головне, що Всесвітній день кішок вже став міжнародним, і відзначається в усьому світі. Всесвітній день кішок з’явився ще в 2002 році, завдяки ініціативі Міжнародного фонду захисту тварин. І таке свято відзначається не тільки для того, щоб господарі пухнастиків у цей день ще більше радували своїх вихованців, але й для залучення уваги до проблем бездомних тварин. І все це не даремно, адже у всьому світі є зовсім небагато людей, які залишаються байдужими до цих милих тварин. А Всесвітній день кішок чудово показує це. Коти стали настільки популярними, що про них навіть є спеціальна наука – фелінологія. А якщо вірити статистиці, то коти – найпопулярніші домашні тварини в усьому світі. Понад 80 відсотків людей тримають у себе домашню тварину, і половина з них віддає перевагу котам. Крім того, що ці тварини дуже милі та граційні, американські вчені ще довели, що вони лікують людей від деяких хвороб, і можуть попередити захворювання серця. Так за статистикою, власники котів у будинку, на 40% рідше мають проблеми з серцем. Так що, зовсім не дивно, що в деяких країнах коти захищені на рівні законодавства. Так, наприклад, в Австрії, коти, які охороняли склади з продовольством від гризунів, отримують пенсію у вигляді м'яса і молока. В Японії є навіть Храм кішок, який звели на честь 7 котів, які служили японським воїнам. Традиційно у Всесвітній день кішок господарі балують своїх улюбленців різними смаколиками та подарунками у вигляді іграшок, або будиночків. А крім цього часто влаштовуються заходи, наприклад виставки, або конкурси «краси».

2


Це просте приладдя було створене порівняно недавно: знайомим нам сірникам трохи більше 150 років. Коли вони змінили в побуті кресало, вже щосили працювали ткацькі верстати, ходили потяги і пароплави. На сірниках як на винаході сміливо можна ставити маркування «Зроблено в Європі» – у них немає однієї батьківщини, як немає і одного творця. Їх вдосконалювали майже півстоліття в декількох країнах. Ланцюжок відкриттів, який призвів до їх створення, почався в 1805 році з француза Жана Луї Шанселя, який створив «мочальні» сірники. На дерев'яну паличку наносилась суміш бертолетової солі і цукрової пудри. Її занурювали в сірчану кислоту – відбувалась хімічна реакція з виділенням полум'я. Ось тільки носити з собою пляшечку з сильнодіючою кислотою було вельми небезпечно. У 1830-х у Франції та Німеччині почалось виробництво сірників, схожих на нинішні, але з додаванням фосфору. Вони легко запалювались об будь-яку поверхню, що виявилось проблемою: сірники могли спалахнути навіть від тертя один об одного в коробці. До того ж білий фосфор, який тоді використовувався, був надзвичайно отруйний. Вирішальне слово в доведенні винаходу до потрібної кондиції сказали шведи. Професор Каролінгського інституту Густаф Ерік Паш замінив білий фосфор на нешкідливий червоний. Крім того, він запропонував додавати фосфор не в сірникові голівки, а наносити його на окрему пластинку, терку, розмістивши її на коробці. Але слава творця сучасних сірників дісталась фабриканту Юхану Лундстрему, який скористався патентом Паша, чий термін дії закінчився. За «свій» винахід він отримав медаль на Всесвітній Паризькій виставці 1855 року, а зручні та безпечні сірники повсюдно стали називатись «шведськими». З тих пір сірники мало змінились. Це просочена парафіном осикова соломка з голівкою, основні «робочі» компоненти якої – бертолетова сіль і сірка. При терті червоний фосфор, який входить до складу терки, вступає з бертолетовою сіллю в реакцію. Від нагріву сірка спалахує і запалює дерево. Втім, власне сірки в сірниковій голівці близько 4%, зате вчетверо більше меленого скла, яке посилює тертя. Крім того, до складу «сірки», як в побуті називають сірникову голівку, входять різні барвники і кістковий клей.

3


Ім’я Антоніо Вівальді відоме навіть тим, хто ніколи не захоплювався класичною музикою. Його геніальні твори пробуджують піднесені почуття, допомагають замислитися про сьогодення, про Душу. На своїй батьківщині, у Венеції, він прославився як геніальний скрипаль, викладач у притулку для дітей-сиріт «Pio Ospedale delia Pieta», а пізніше і як концертмейстер оркестру «Pieta». Працював імпресаріо оперного театру, в якому завідував практично всіма керівними посадами. Вівальді написав близько 450 концертів, понад 100 симфоній, 80 сонат, 50 опер – і це лише приблизний перелік його творів. Антоніо Вівальді – новатор музики, експериментатор інструментальних тембрів – надав нового звучання скрипці, зробивши її більш зручною для гри. Цим він перетворив її на справжній концертний інструмент. Після смерті композитора його музику піддали забуттю – на зміну прийшов новий неаполітанський стиль. Про Антоніо Вівальді та його майстерність забули майже на 200 років. На щастя, в 1926 році в монастирі неподалік від Туріна було знайдено кілька томів його творів. І зараз люди мають можливість почути прекрасні твори великого композитора. У ХХ столітті музика Антоніо Вівальді стала самою виконуваною музикою в світі. І те, що вона неймовірно популярна й до нині – далеко не випадковість. Науково підтверджено, що твори маестро позитивно впливають на життєдіяльність людини. Психологи стверджують, що «при прослуховуванні класичної музики діти раніше починають ходити і говорити». Вчені в ході психологічних досліджень виявили, що твори Вівальді стимулюють швидкість мислення, пам’ять та увагу. І зовсім не дивно, що музика, написана 300–400 років тому, корисна не тільки для здоров’я, але і для гармонійного розвитку особистості. Багато чого змінилося в навколишньому світі, але дуже мало в людському організмі. Так, дослідження доктора Лозанова з Болгарії підтверджують благотворний вплив музики ХVІІ століття на нейронну активність мозку. Прослуховування музичних творів у темпі 60 ударів в хвилину сприяють домінуванню альфа-ритму в головному мозку, який асоціюють з розслабленням. Музика дивним чином здатна налагодити внутрішній стан людини. Особливо музика композиторів-класиків, до яких відноситься і Антоніо Вівальді. Найбільш відомим його твором є цикл з чотирьох скрипкових концертів «Пори року».

4


5

– українська дитяча поетеса, перекладач, перший лауреат літературної премії

імені Лесі Українки, зачинатель сучасної української дитячої літератури. Народилася Наталя Забіла 5 березня 1903 року в місті Петербурзі у дворянській родині з великими мистецькими традиціями. Старовинний козацько-старшинський рід Забіл був багатим на яскраві постаті.

Засновник роду Петро Забіла (1580–1689) славний не тільки рідкісним довгим віком (він прожив 109 років), а й багатьма справами: як борзнянський полковник у часи Богдана Хмельницького, як генеральний суддя в адміністрації Івана Брюховецького, нарешті як 105–річний генеральний обозний. Пармен Забіла (1830–1917) – дід Наталі Львівни – прославлений скульптор, академік Петербурзької академії мистецтв, автор відомих творів: бюстів Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, пам’ятника Олександру Герцену в Ніцці.


6

Парменів дядько Віктор Забіла (1808–1869) був відомим українським поетомромантиком, другом Тараса Шевченка, автором популярних пісень «Не щебечи, соловейку», «Гуде вітер вельми в полі». Рідна тітка майбутньої поетеси Надія Забіла (1868–1913) – дружина видатного художника Михайла Врубеля, відома російська співачка з чудовим лірикоколоратурним сопрано. Саме її ми бачимо на знаменитій врубелівській картині «Царівна-лебідь». Отже, маленька Наталя Забіла зростала в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом, і це, певна річ, вплинуло на її розвиток та художні смаки. Дівчинка багато читала, зокрема, твори Тараса Шевченка, і вже в дитинстві пробувала писати вірші, казки, оповідання. Твори української поетеси Наталі Забіли приваблюють юного читача, насамперед, материнською щирістю, справжньою любов’ю до дітей. Сама вона мала їх четверо. Наталя Забіла наспівувала своїм діткам власних пісень, писала й розповідала вірші та казки. Захоплення в очах малюків було для неї кращою оцінкою нових творів. Мама-поет прагнула до того, щоб діти виросли вихованими, розумними, чесними, мужніми, щоб, читаючи її вірші, дитина більше пізнавала, частіше посміхалася – тому поетичні слова ніби лилися з її душі. Вони ніжні й мальовничі, цікаві й повчальні, сповнені доброго гумору й пройняті материнським теплом. Письменниця вводить читачів у чарівний і таємничий світ, де поруч казка і реальність, люди й тварини, дорослі та діти. Вона одне оспівує, з приводу іншого радіє, а з чогось і сміється, подоброму, без глузування. Наталя Забіла знає дітей, тому невимушено веде з ними поетичну бесіду: про квіти й траву, вітер, дерево, струмок, про свійських тварин, лісових звірів та все живе навколо. Прочитавши такі рядки, дитина не зможе залишитися байдужою до природи. Тому герої творів Забіли охоче саджають дерева, захищають своїх зелених друзів.


8 березня – Міжнародний жіночий день – Всесвітній день жінок. У цей день також відзначаються досягнення жінок у політичній, економічній і соціальній сферах, святкується минуле, сьогодення і майбутнє жінок планети. Сучасне святкування Жіночого дня вже не має на меті утвердження рівності, а вважається днем весни, жіночої краси, ніжності, душевної мудрості та уваги до жінки , незалежно від її статусу та віку. Польща В Польщі, як і в Німеччині, в цей день не роблять вихідний, але чоловіки не забувають вітати жінок із цим святом. На квіткових базарах з'являються весняні квіти, які надзвичайно швидко розбирають. Деякі люди вважають що це комуністичне свято і його не потрібно святкувати, але зазвичай на них ніхто не звертає увагу. Литва Литовці вважають, що 8 березня – свято приходу Весни, яка в свою чергу асоціюється з любов’ю та жінкою. Однак в Литві можна зустріти безліч протилежних думок стосовно «Міжнародного жіночого дня». Хтось думає, що це гарне свято Весни і його потрібно святкувати. Деякі ж, в тому числі і жінки, не бачать сенсу в святкуванні 8 березня. Багато для кого це свято асоціюється з радянськими часами, коли школярі-дівчата дарували хлопцям подарунки на 23 лютого, а хлопчики приносили по тюльпанчику 8 березня. Німеччина У цій країні свято 8 березня не має великої популярності, і цього дня вихідний також не роблять. Раніше, коли Німеччина була розділена на дві частини, Східна вітала жінок, а Західна – навіть не чула про таке свято. Сьогодні у деяких засобах масової інформації 8 березня згадують про «Міжнародний жіночий день», але тут прийнято вітати жінок у травні на День матері. Італія У цій країні чоловіків не пускають до жіночих компаній. Ви скажете: «Нічого собі!». Саме таким чином жінки Італії відзначають свою незалежність і свій жіночий день. Вони йдуть в кафе або бари, відпочивають у суто жіночих компаніях.

7


Франція У Франції «Міжнародний жіночий день» не є популярним. Його святкують тут тільки комуністи та «ліві». Жінок у Франції вітають у травні, на День матері. До молодих дівчат це свято також не має жодного відношення, їх вітають на День св. Валентина. Греція Якщо ми заглянемо в Грецію на святкування «Бабосів» – жіночого свята, – то ми побачимо, як відзначають найбільш шанобливу і шановану жінку міста чи села. За традицією, жінки користуються своєю тимчасовою владою над своїми чоловіками, обливаючи їх водою. Болгарія У Болгарії свято 8 березня не стало державним. Це звичайний робочий день, і у чоловіків є можливість привітати не тільки свою дружину, а й жінок-колег на роботі. Зазвичай на роботі після обіду влаштовуються гуляння, або ж усім колективом відправляються в ресторан чи кафе. Останнім часом у деяких жінок у Болгарії ставлення до свята трішки охололо, інші ж почали сприймати його як атрибут радянських часів. Деколи помічається й такий факт, що жінки, на відміну від чоловіків, із великим ентузіазмом вітають одна одну.

8


Кожен народ має свого генія, який уславив ім’я цього народу на віки: для англійців – це Шекспір, для німців – Гете. Для українців такою людиною є Тарас Григорович Шевченко, справжній син свого народу, вірність якому він проніс через все своє життя. Геніальність великого Кобзаря є незаперечною: він був обдарованим художником, поетом, прозаїком і драматургом, а крім цього, громадським діячем. Хоча, звичайно, головним для нього було слово, яке стало зброєю, за допомогою якої поет намагався захистити нещасних і збудити народ. Рекордна кількість пам’ятників 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Це друге місце за кількістю пам’ятників одній особі. Найбільше на Землі, вважають дослідники, існує монументів Ісусу Христу. Більшість монументів Шевченку розташовані на території України – 1256, зате майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Мікромініатюрний «Кобзар» На фото: мініатюрна книга, вгорі для порівняння – макове зерня. Збільшення в 700 разів. Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку «Кобзар», розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Шевченко прикрашає придністровські гроші У 1995 році на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки була введена банкнота у 50 тисяч рублів. На лицьовій стороні – портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на звороті – пам’ятник Тарасу Шевченку перед будівлею університету в Тирасполі. У 2002 році ці гроші надрукували з новим дизайном. Так на банкноті у 50 рублів з’явився портрет Тараса Шевченка. Купюра була зеленого кольору. Тому «зеленими» придністровці називали не долари, а гроші з Шевченком. Остаточний сіро-зелений дизайн купюр з Кобзарем затвердили 2007 року.

9


Шевченко є на Меркурії У 1973–1975 роках автоматична станція «Марінер– 10» тричі пролітала поблизу Меркурія і вперше провела його фотографування з близької відстані. Було виявлено, що поверхню планети покривають кратери різних розмірів. За правилами Міжнародного астрономічного союзу їх назвали в честь художників, музикантів, письменників і поетів. Таким чином один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я нашого Тараса Григоровича. Діаметр кратера Шевченко – 137 кілометрів. 180 населених пунктів У 1964 році, коли відзначався 150–річний ювілей Великого Кобзаря, 196 населених пунктів СРСР носили ім’я Шевченка. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка. У Казахстані його ім’я носить Форт-Шевченка, з 1964 по 1991 роки місто Актау мало назву Шевченко. Також назву Шевченко носять 3 села, 4 селища і 8 хуторів в Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, і село у Рибницькому районі Придністров'я. Крім того, на честь Шевченка названі морська затока в Аральському морі та вершина висотою 4 200 м на північному схилі Великого Кавказу, в Боковому хребті. Це ім'я дали їй українські альпіністи, які вперше зійшли на цю вершину Кавказу у 1939 році. Тарас Григорович планував одруження Про особу 20-річної наймички Лікери Полусмакової, в яку закохався Шевченко на 46 році життя, відомо з біографії поета. Втім, ця дівчина настільки полонила серце митця, що він збирався з нею одружитися. Готувався до весілля, купував посаг, найняв для грубуватої Лікери вчителя, аби «зліпити» з неї дівчину-мрію. Але не судилося. Серед причин розриву називають кілька версій. Перша – що Шевченко застав дівчину в обіймах того-таки вчителя. Інша – що сама Лікера не схотіла їхати з Шевченком до Петербургу, а воліла залишитися у звичній для себе обстановці. Найімовірніше, вважають дослідники, що Кобзар таки зрозумів, що була Лікера жадібною, грубою, неохайною, і погодилась на шлюб з Шевченком тільки з корисливою метою.

10


11 Приміщення Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т.Г.Шевченка зведено на місці зруйнованого під час другої світової війни будинку Польського державного банку. Здане в експлуатацію 2 листопада 61 рік тому, будівництво тривало 5 років. Першу цеглину поклав муляр Павло Сокіл, це відбулося 1952 року. Цікаво, що архітектори, які починали будівництво театру, працювали і на будові тернопільського ЦУМу. Архітектурний стиль драмтеатру – неокласицизм. Прямокутний будинок виконано з цегли, окремі елементи – з точеного і тесаного каменю. Першим увагу відвідувача переймає розкішно декорований головний південний фасад. Його портик опирається на вісім кам’яних колон, завершених капітелями. У трикутному фронтоні зосереджено сюжетну композицію з барельєфним зображенням Тараса Шевченка в центрі, по краях – скульптурне зображення колгоспниці зі снопом у високо піднятій руці, фігури будівельника, юнака з розкритою книгою, дівчинискрипальки, танцівниці, які відкривають визначену скульптором тему в дусі радянського патріотизму «Вільна праця і радісний відпочинок». По краях даху фронтону – об’ємні вази з плодами. Завершує театр скульптурна композиція з трьох постатей – жінки і двох чоловіків. Автор проекту фронтону – скульптор Георгій Шпак. Стеля портика прикрашена ліпними розетами з гранітними плитами. По краях фасад має по два плескаті пілястри, аналогічні за розміром та декором із колонами. Портали дверей оформлені пілястрами з композитною капітеллю. Обрамлення прямокутних вікон першого і другого поверхів профільоване з ліпниною. У площині під карнизом вікна, або як його ще називають фахівці «сандрик», – арабесковий орнамент. До портику ведуть 15 кам’яних східців з двома гранітними кулями в підставках. Перед головним фасадом – чотири чавунні ліхтарі на гранітних полірованих базах. Театр – пам’ятка архітектури, найбільший заклад культури та мистецтв на Тернопіллі. Охороняється Законом.


Вчені стверджують, що нашій планеті вже близько 4,5 мільярда років. Якщо Ти захочеш обійти навколо Землі по екватору, то перед Тобою відкриється шлях у майже 40 010 кілометрів. Оце так відстань! А чи знаєш Ти, скільки кілометрів від нас із Тобою до центру планети? Цілих 6 378! До речі, тверді породи складають лише 70–кілометровий шар, а далі йдуть напіврідкі та рідкі стани. Найгарячіші місця на Землі – Ель Азізія в Лівії та Долина смерті в Каліфорнії. Температура у цих місцях досягала позначок +57,8 (13 вересня 1922 року) та +55,8 ° С (10 липня 1913 року) відповідно.

Та незважаючи на це у Долині смерті живуть понад 15 видів птахів, 40 видів ссавців, 44 види плазунів, 12 видів амфібій, 13 видів риб і 545 видів рослин. Найхолодніше на Землі – в Антарктиці. На дослідницькій станції «Восток» 21 липня 1983 року там була зареєстрована температура -89 ° С. Щороку на Землі відкривають від 50 до 100 нових мінералів. Нині класифіковано вже близько 4 000 видів, 200 з яких мають практичне значення. Наша планета постійно обертається. Це щодня приносить нам сонячні промені та приховує їх щоночі. Якби Земля не оберталась, то одна частина землі була б неймовірно спекотною, а друга перетворилася б на одну суцільну бурульку. І наостанок ще один цікавий факт. Дослідники довели, що весна по Земній кулі рухається із швидкістю близько 50 кілометрів на добу. Вчені визначили це, спостерігаючи за суцвіттям окремих рослин.

12

Березень №20'2018  

Шкільна газета

Березень №20'2018  

Шкільна газета

Advertisement