Як публікуватися в якісних журналах by CSDRS

Національний університет «Києво-Могилянська академія» Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень

Тихонкова Ірина, Ярошенко Тетяна

Як публікуватися в якісних журналах: Поради дослідникам – початківцям Версія 1.0 від 30.10.2017

Київ-2017

Як публікуватися в якісних журналах: Поради дослідникам – початківцям /Національний університет «Києво-Могилянська академія; Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень; Тихонкова Ірина, Ярошенко Тетяна. – К, 2017

How to publish in high-quality journals Guide / Tykhonkova Iryna, Yaroshenko Tetiana – Kyiv, 2017

Видання підготовано завдяки фінансовій підтримці IREX (UNIVERSITY ADMINISTRATION SUPPORT PROGRAM (UASP) 2016-2017 ALUMNI GRANT, supported by the Carnegie Corporation of New York

Вступ.

Публікація результатів дослідження, оприлюднення та поширення нових ідей, гіпотез, відкриттів - не є кінцевою метою дослідника, звісно, але є важливим етапом кожного дослідження. На сьогодні у світі за даними ЮНЕСКО більше 7,6 млн науковців, що створює серйозну конкуренцію на ринку наукових досліджень за фінансові можливості та ресурси, оскільки з розвитком технологій і вартість досліджень, особливо у природничих галузях, стає все вище. Окремий науковий колектив і навіть університет чи інститут часто не має можливості придбати високовартісне обладнання і єдиною можливістю проводити дослідження на світовому рівні є активна участь у міжнародних наукових проектах, міжнародна співпраця, для чого необхідно зацікавити наукову спільноту власним проектом та презентувати свої попередні здобутки, і передусім, через попередні публікації. Конкуренція серед дослідників зростає, особливо в глобальному світі, коли дослідження одночасно проводяться в різних лабораторіях світу. Але автором будь-якого відкриття вважається той, хто встиг першим опублікувати результати в серйозному й відомому науковому журналі.

Так, кваліфікацію науковця, його науковий авторитет в academia репрезентують саме його публікації, передусім, статті в наукових рецензованих журналах. Саме наукова стаття – основна атомна одиниця наукової інформації, а рецензований (через систему peer review) журнал – серце наукової комунікації вже понад 350років. Публікація наукових статей у впливових наукових журналах – важливе й, можливо, найбільш складне завдання для сучасного дослідника. З кожним роком розвиток наукової карєри дослідників, отримання ним вченого ступеню чи звання, грантів чи підтримки проектів, його рейтинг у власній інституції, в регіоні, країні, світі – все більше залежить від кількості статей, які він опублікував (передовсім у журналах, що індексуються у міжнародних наукометричних базах Web of Science Core Collection та (чи) Scopus). З самого початку наукової кар’єри необхідно дбати про якісний науковий доробок. Відомий синдром «публікуйся чи помри» ("Publish or perish"), на жаль, призвів до гонитви за кількісними показниками (кількість статей), не зважаючи на їхню якість та вплив (цитування, в т.ч. високоцитовані в своїй галузі тощо), а наукометричні та бібліометричні показники стали замінювати експертну оцінку та реальний вплив кожного дослідження. Без сумніву, в основі будь-якої якісної статті в першу чергу актуальні та значимі результати дослідження. Однак, не менш важливо подбати про те, в якому журналі Ви їх опублікуєте: його вплив (імпакт-фактор, квартиль), географічне та тематичне розповсюдження, мова та ін. Адже опублікувати ці результати Ви можете лише ОДИН РАЗ. Також, за даними досліджень науковець в середньому читає до 200 статей на рік що є 0,4 % від загальної кількості публікації за його темою. Як представити Ваші результати саме в тих виданнях, які є в полі зору більшості науковців Вашої галузі, і в такому форматі, щоб їх не можна було пропустити? Ще один виклик, який нині особливо актуальний для вітчизняних дослідників: публікація англійською мовою та в міжнародних журналах. Адже, англійська мова сучасної наукової комунікації, загальноприйнята для поширення наукових даних. Кар’єрні можливості дослідника напряму пов’язані з його здатністю презентувати свої дослідження англійською мовою та публікуватися в англомовних журналах з високим імпакт-фактором. Поговоримо про це на шпальтах цього видання.

Цикл наукової діяльності

Кожне дослідження починається з тематики. . Ідея Вашого дослідження має може визначатися або потребами держави або певного фонду, що фінансує фундаментальні та прикладні дослідення (в такому випадку оголошується конкурс для дослідження чи вирішення певної проблеми з визначеним фінансуванням), або визначається науковцем з урахуванням знань, що є в певній галузі та аналізу наявних даних та білих плям в науці (частіше у фундаментальній). В будь якому випадку для отримання фінансування необхідно обґрунтовувати актуальність дослідження, довести (з посиланням на сучасні джерела), що є потреба в такому дослідженні, новизну теми та її потенційний економічний ефект (у випадку прикладного дослідження з подальшим впровадженням). Для цього аналізують наукову літературу, що може бути у вигляді статей у наукових журналах, матеріалах конференцій, монографіях, патентах.

Нині у світі нараховують від 30 до 100 тисяч журналів, які позиціонують себе як наукові. Щорічно публікується близько 1,8 - 1,9 мільйонів статей. США є найбільшим постачальником дописів, виробляючи близько 21% статей на рік, на другому місці Китай з 10%. Кількість публікацій зростає щорічно на 3-3,5%, а кількість журналів приблизно на 3,5%. · Кількість видавців STM-журналів, за різними оцінками, складає близько 5000-10 000. З них 5000 котрі працюють в основному для цього, решта численні невеликі організації (більшість з яких не займаються видавництвом як єдиним видом діяльності). Щорічні доходи, отримані від видання англомовних STM журналів оцінюється приблизно в 9,4 млрд. доларів США. Близько 52% доходів STM журналів (у тому числі й не-журнальної продукції) приходить із США, 32% з Європи / Близького Сходу, 12% з Азії / Тихого океану і 4% від решти світу. Повна вартість публікації журнальної статті (з друкованою та електронною версією) становить бл. 3000 фунтів стерлінгів. У галузі зайнято приблизно 110 000 працівників по всьому світу, і, крім того, за різними оцінками, ще близько 20-30,000 працівників залучено побічно. Практично всі STM журнали тепер доступні в Інтернеті, хоча багато з них також пропонують друковані видання, щоб задовольнити зберігання попиту з боку деяких клієнтів. Технологічні інновації додали функції, з якими Інтернет видання не можуть бути відтворені у пресі (наприклад з аудіовізуальним контентом), так що електронна версія на сьогодні є кращою , аніж друкована версія. Загалом налічується близько 2,5 млрд. завантажень STM статей щороку з офіційних веб-сайтів видавництв, а також, близько 400 мільйонів з інших неофіційних сайтів.

Нині у світі нараховують від 30 до 100 тисяч журналів, які позиціонують себе як наукові. Жоден науковець фізично не в змозі опрацювати всю інформацію за своєю тематикою, тому варто використовувати високоселективні наукометричні бази даних такі як Web of Science чи Scopus для підбору та оцінки літератури. Якщо порівняти з кулінарією: якість продуктів які Ви використовуєте для приготування їжі критична для якості страви, яку ви отримуєте. Чи не так? І якщо допасувати до страви хоча б один неякісний продукт (статтю), можна отримати цілу каструлю борщу, який неможливо вживати. Доведеться його просто ліквідувати, хоч на приготування було затрачено час, продукти, ресурси. Борщу не шкода, але якщо це Ваші результати експерименту? Починати все спочатку? Отже, звертайте особливу увагу на якість даних, що берете до уваги, плануючи власні експерименти. Після виконання дослідження та узгодження отриманих даних з наявною літературою, науковець обирає стратегію публікації зважаючи на традиції у його галузі:  Патентування  Презентація результатів на конференціях  Публікація статті. В цьому виданні поговоримо лише про останній шлях. Отже, публікація статті в науковому журналі.

Як це працює: короткий опис

Публікації статті передує визначення видання, де це краще зробити. Вибір журналу – справа дуже важлива і поставитися до цього варто уважно. Добір стратегії оприлюднення базується на отриманих результатах та традицій в певні галузі науки. Наукові журнали різняться тематиками, аудиторією, географією та мовою поширення, традиціями та політиками, термінами публікації, вартістю публікації та передплати, стилями оформлення та технічними вимогами щодо поданих матеріалів та ін. Вимоги щодо обсягів, структури, формату пристатейного списку літератури, процедури та строків рецензування та подачі статті, як правило, описано на сайті журналу у розділах інформації для авторів та політик. Вам необхідно дуже уважно виконувати ці вимоги, адже Ви не плануєте, щоб стаття не була відхилена лише за прикру технічну невідповідність? В політиках журналу також має бути

повідомлено про те, чи дозволено в подальшому розміщувати повний текст Вашої статті (постпринту) у відкритих джерелах, чи можна використовувати певні частини публікації у подальшій роботі і т.д. І на яких засадах, якщо так. Після оформлення та подання статті до журналу та проходження етапу рецензування (peer review), та за умови позитивної рекомендації рецензентів та погодження редколегії, стаття схвалена до друку, редагується, проходить додрукарську підготовку та вичитку остаточної версії та узгодження з автором (авторами). Після виходу статті друком (якщо це друковане видання), чи публікації на сайті журналу (якщо це е-only, або e-first журнал), та якщо видання індексується спеціалізованими або реферативними базами даних – стаття буде представлена в них. Проте не забувайте розмістити інформацію про публікацію у Ваших авторських профілях та ресурсах що дозволять ознайомитися з результатами як змога більшій науковий спільноті. Ви можете також розмістити (самоархівувати) Вашу статтю (як препринт чи публікаційний препринт, це залежить від політики журналу) в інституційному чи тематичному репозитарії, що також підвищить її поширення в світовій академічній громаді, а отже збільшить Ваш імпакт (вплив).

Планування та проведення досліджень

Основа хорошої публікації - якісні результати. Якість складається з визначення тематики та завдань для кожного конкретного дослідження чи його етапу, добору експериментальних методик, обробки та оцінки отриманих результатів. Повернемось до аналогії з кулінарією. Планування дослідження можна порівняти з професійним приготуванням їжі: Ви прагнете приготувати вишукану страву високої кухні, чи повсякденну справу? Чи взагалі нашвидкуруч приготувати щось перекусити? Тож в кожному випадку Ви усвідомлюєте, як буде виглядати кінцевий продукт, на кого він розрахований, які складові потрібні для його приготування, як дотримуватися рецепту чи експериментувати, чи потрібна модифікація страви, чи маєте Ви відповідне обладнання для приготування, як будете «подавати» страву. Аналогічна ситуація - з плануванням експерименту. Тож, визначившись, що і чому ми хочемо дослідити, проаналізуйте, як саме інші науковці підходять до вирішення аналогічної проблеми, які методи застосовують і чому, зважаючи на обмеження того чи іншого експерименту. Які статистичні методи необхідно використовувати для обробки результатів, процедури отримання зразків та (у випадку роботи з пацієнтами або біологічними матеріалами) узгодження етичності процедур, ризики

проведення експерименту, як для самого науковця так і для навколишнього середовища, тощо. Проаналізуйте публікації в топових виданнях: який обсяг експерименту достатній для публікації? Адже з часом певні процедури стають рутинними, і, наприклад, чи отримання одного нового антитіла достатньо для статті? Навіть для публікації в журналі Hybridoma необхідно, щоб воно дослідження мало унікальну специфічність та було детально охарактеризовано (хоча 30 років тому цього було достатньо й для захисту дисертації, оскільки на той час ця технологія була новою). Інколи для вирішення певної задачі Вам необхідне специфічне обладнання чи матеріали, що можуть бути в інших наукових установах чи навіть інших країнах. Тож, варто знаходити можливість проведення таких досліджень, а, відповідно, активно шукати можливості співпраці, спільних грантів.

Пам’ятайте: «Хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини»

З чого починати писати статтю і коли? Готувати статтю варто лише тоді, коли отримано достатню кількість нових, важливих, перевірених (в т.ч. статистично) та достовірних даних, що розширюють картину розуміння світу. Звісно, в наших реаліях, оскільки публікації є елементом звітності та необхідні для отримання наукових ступенів чи вчених звань, часто можна почути: чи надрукують мою статтю за 2 місяці, оскільки мені треба захищатися або завершується термін гранту та потрібно звітуватися про його виконання. Єдиною об’єктивною причиною для прискорення публікації може бути закріплення пріоритету щодо отриманих результатів! Невміння планувати наукову роботу, потреба в отриманні посади чи звання, наявність поважного вченого у співавторах статті, додаткова плата - все це не відноситься до поважних причин що дозволять прискорити публікацію.

Необхідно:  дотримуватися структури статті  зважати на граничні об’єми того чи іншого розділу статті  пам’ятати про омогліфи або літери, що мають однакове написання в латиниці та кирилиці і можуть призводити до подальшої некоректної індексації публікації.

Омогліфи  “літерний мікс” або кирилиця в текстах англійською А О С Е Н Т Р І М В Х - літери якого алфавіту ? • NAUKOVETS • NАUКОVЕТS– змішані літери • червоні – кирилиця, чорні – латиниця • NUVS– так це слово “побачить” робот! • ПЕРЕМИКАЙТЕ клавіатуру!!!

Мова Обираючи мову публікації, необхідно зважати на цільову аудиторію. Нині мовою науки є англійська, тож якщо Ви плануєте донести результати Ваших досліджень до більш широкої аудиторії, ніж колеги по кафедрі чи університету, необхідно публікуватися в англомовних журналах. А отже, і готувати статтю англійською. Слід відзначити, що академічна англійська мова має певні традиції і досить суттєво відрізняється від традицій публікацій українською. Ми не є носіями англійської мови, втім, як і більшість дописувачів у міжнародні видання, тому однією з причин, коли просять доопрацювати статтю є рекомендації щодо виправлення стилістики мови. Нині більшість університетів в Україні пропонують курси з академічного англомовного письма. Послуги з редагування можуть пропонувати також окремі видавництва. У пригоді стануть Ваші колеги – носії англійської мови, яких Ви можете просити переглянути стилістику Вашого рукопису. АЛЕ: якщо Вам пропонують написати статтю за Вас – будьте готові зустрітися з шахрайською фірмою.

Структура статті Починаємо з плану статті, зважаємо що в експериментальних статтях часто дотримуються структури IMRAD, якій передує структуроване резюме

• • • • • • • • • • • •

Назва Автори Місце виконання роботи Резюме (Структуроване) Introduction, Methods, Results, and Discussion Acknowledgements Funding Список літератури

Назва статті має відображати сутність Вашої роботи, не повинна бути занадто довгою, не містити специфічних скорочень. Вчені Adrian Letchford, Helen Susannah Moat таTobias Preis з University of Warwick (Сполучене Королівство) проаналізували 140 000 наукових статей, що були опубліковані з 2007 до 2013 р. та мали високі показники цитування в Scopus. Вердикт: чим коротший заголовок статті - тим вище цитування! Пояснюють це трьома факторами: по-перше, рейтингові журнали з високим імпакт-фактором обмежують довжину заголовку. По-друге, для справжніх наукових відкриттів не потрібна довга назва (на відміну від тих, що лише доповнюють вже вивчені галузі знань). Ну, і рівень сприйняття коротких заголовків - значно вищий.

Джерело: http://rsos.royalsocietypublishing.org/content/2/8/150266

Авторство: повинні бути вказані всі, хто достатньо долучився до виконання даної роботи та отримання результатів. Якщо Ви хочете подякувати комусь за можливість обговорення чи сприяння у роботі, Ви можете це зробити в розділі подяки.

Гіперавторство: нова модель в науковій комунікації? Скільки потрібно фізиків, щоб розігнати колайдер написати статтю? У 2015 році рекордсменкою по кількості співавторів стала стаття, опублікована в журналі Physical Review Letters, до якої долучились... 5154 осіб! Стаття зайняла 9 сторінок, а ще 24 - власне перелік прізвищ причетних. Власне публікація містить результати дослідження щодо більш точної оцінки маси бозона Гіггса , що здійснили у співпраці дві дослідницькі групи: ATLAS (A Toroidal LHC ApparatuS) та Compact Muon Solenoid, які працюют на обох детекторах Великого Адронного Колайдера (LHC) в знаменитому CERN. Власне серед співавторів були перераховані не лише дослідники, але й інженери та технічні фахівці.

За статистикою Web of Science, помітне зростання кількості авторів статей розпочався приблизно з 2009 року, що обумовлено не лише глобальною колаборацією у дослідженнях, але й зростаючими вимога щодо кількості публікацій та цитувань, і вже викликає жарти щодо вимірювання кількості колег у "кілоавторах". Фахівці з досліджень науки говорять про нове явище в сучасному науковому знанні – «гіперавторстві» (hyperauthorship). Термін вперше був запропонований Блейзом Кроніним (Blaise Cronin) з США ще у 2001 році. Згадаємо перші "ластівки" такого гіперавторства: стаття 2003 р. з проблематики секвенування геному людини містила прізвища 272 дослідників. Вже 1014 співавтори долучились до написання статті з описом послідовності генів Muller F у мухи-дрозофіли. "Серед авторів мусить бути кожен, хто колись бачив дрозофілу», — іронізує з цього приводу нейроетолог Зен Фолкес (Zen Faulkes) з університету Техас в Ріо-Гранді (США). Що приховується за експоненціальним зростанням авторів в сучасних наукових публікаціях, і чи це справді нова епоха в організації наукових досліджень та наукової комунікації?

Афіліація (Ваше місце роботи та (чи) виконання дослідження) має бути вказано за офіційною назвою Вашої установи англійською мовою! Резюме відображає коротко мету, методи, основні отримані дані та висновки, вказані автори та місця виконання роботи. Об’єм резюме часто має граничні межі до 1,5 -2 тисячі знаків. У вступі відображають актуальність роботи, пояснюють необхідність даного дослідження, наводять докази цього. Методи описують лише ті, що були використані у роботі. Якщо вжито загальновизнану методику, треба обов’язково навести посилання на неї. Якщо вжито модифікації, вкажіть їх з деталізацією, що дозволить повторити дослід. Обов’язково наведення відповідних даних по статистичній перевірці та якщо у роботі використані біологічні матеріали дані що процедури погоджено з біотичною комісією. Результати можна наводити не у хронологічному порядку, але логічно вибудовано. Обговорення часто є окремим підрозділом, яке не повинно повторювати результати, а містить лише порівняння з подібними результатами, що опубліковані. Подяки – тим хто долучися до отримання або обговорення цих результатів але внесок був не достатній для співавторства Фінансування – важливий розділ він виноситься окремо і необхідно у форматі This work was supported by далі назва фонду, номер гранту роки виконання. Список літератури має бути актуальним, коректно процитованим (не точне цитування класифікується як ненавмисний плагіат!).

Нині нараховують понад 6 тисяч (!) форматів укладання списків використаних джерел. Тому варто використовувати бібліографічні менеджери (EndNote та ін.)

Стилі оформлення Автор-дата

Нумерований

мистецтво, дизайн, економіки, педагогіка, інженерія, медицина, фармакологія

інженерія, інформаційні технології, медицина, фармакологія

Примітки мистецтво, право, історія

Оформлення посилання В тексті прізвище автора і дата в дужкахWatson, 1953). За алфавітом (по прізвищу першого автора)

Порядковий номер посилання в тексті [1] список літератури Нумерованный , за порядком упоминания в тексте Приклади

Harvard APA Turabian

Vancouver IEEE AIP ГОСТ

Верхні індекс в тексті статті1, внизу кожної сторінки деталі цитування За алфавітом прізвища автора) Інколи вказано бібліографію Chicago Australian Guide to Legal Citation

ЧОМУ ЖУРНАЛИ? Наукові журнали виникли в 1665 році з різницею в 2 місяці в Франції і Британії, з метою поширення наукових здобутків серед науковців, оскільки до того вчені описували свої результати у листах, а, зважаючи на збільшення кількості тих хто почав займався дослідженням світу, такий спосіб комунікації став не ефективним.

Рис 1. Обкладинки перших наукових журналів Функції наукового журналу:  Декларативна (продемонструвати науковій спільноті нові дані)  Експертиза (отримати оцінку даних - цитування)  Поширення (зважаючи на кількість науковців у світі спеціалізація видання доносить дані до певної аудиторії)  Збереження (паперові та електронні архіви)

Репутацію журналу в будь-якій галузі визначають:  методи рецензування статей (наявність чи відсутність процедури експертної оцінки)  індексування журналу в ключових наукометричних базах (Web of Science та Scopus), його імпакт – фактор та квартиль  репутація редактора та редколегії, наукової установи чи видавництва, що видають журнал  термін публікації (час від подачі рукопису статті до публікації)

Науковий журнал, на відміну від науково-популярної періодики, має певну аудиторію читачів, що корелює і з специфічною термінологією, і форматом публікацій. На сьогодні у світі існує від 30 ти 100 тисяч видань, що позиціонують себе як наукові журнали.

Головною особливістю наукового журналу є рецензування усіх матеріалів.

Рецензування - процедура розгляду рукописів наукових статей незалежними експертами – фахівцями в тій же галузі знань (звідси походить і назва «розгляд рівними» (англ peer review,ісп.revisión por pares). Метою рецензування ДО публікації є оцінка якості та достовірності отриманих результатів дослідження, а також дотримання вимог та стандартів, прийнятих в конкретній галузі знань в цілому. Публікації, що не пройшли такого рецензування, як правило, мають дуже сумнівну репутацію в наукових колах.

АВТОР – РЕДАКТОР – РЕЦЕНЗЕНТ Необхідно розуміти потреби трьох ключових фігур на яких тримається журнал автор , редактор і рецензент.

Автор

Редактор

Рецензент

Потреби Автора: • • • • • • • •

Заявити про себе Презентувати результати дослідження Максимально (фокусно та оперативно) поширити результати дослідження Зберегти та зробити доступними дані Отримати оцінку фахівців - колег Здобути науковий престиж Отримати фінансові бонуси (в деяких установах впроваджено систему заохочень за певні види публікацій, чи навпаки, припинення контракту на роботу у випадку відсутності публікацій) Продовжити кар'єру (наявність публікацій є необхідними для отримання наукового ступеня чи вченого звання, гранту чи фінансування проекту, посади та роботи в якості дослідника чи викладача університету в цілому)

Обов’язки автора Надавати нову, об’єктивну, достовірну інформацію про отримані результати дослідження з дотриманням норм академічної доброчесності. Плагіат в академічному середовищі – неприпустимий! • • • • •

Основні види плагіату: Копіювання Перефразування без наведення першоджерела ―Клаптиковий‖ (з кількох публікацій створюють мішанину і дають ій своє імя Неточне цитування* Фальсифікація даних

*Чому ненавмисного

неточне цитування відносять до плагіату? Цитування повернення

інтелектуального боргу першовідкривачеві якогось явища, результати якого ви взяли до власних досліджень або надихнулися ідеєю. Науку тепер не рухають вперед одинаки, тож відкриття ґрунтуються на попередніх дослідженнях, які отримують визнання саме через цитування. Цитування є певною науковою валютою, і якщо автор неточно цитує джерело (помилки в прізвищі авторів, публікаційних даних як то номер чи рік випуску журналу, сторінки статті тощо). Отже така «подяка» піде за неіснуючою адресою, ніколи не дістанеться справжньому автору, той не дотримає цитування, що вплине на його наукометричні показники. До того ж, інші автори, які захочуть ознайомитися з першоджерелом і не знайдуть його, втрачають також. Тому цитуйте точно! Щоб не припускатися помилок, варто користуватися спеціальними застосунками, яких нині досить багато, як платних, так і з відкритим кодом, а отже безкоштовних! – автоматизованими бібліографічними менеджерами. Ці «помічники» допоможуть Вам упорядковувати та оформлювати переліки літератури без помилок та в короткі строки.

РЕЦЕНЗЕНТИ

Рецензент зобов’язаний дати неупереджену оцінку і не використовувати отриманні знання для шкоди автору чи науці Рецензенти - це незалежні експерти які обираються редколегією для отримання фахового відгуку на певну роботу. Автор НЕ ЗНАЄ, кому саме надішлють для рецензування його рукопис. Рецензенти оцінюють     

Новизну, актуальність дослідження Використання сучасних методів його проведення Логічність викладення та обговорення Статистичну обробку даних Біоетику чи етику у проведенні досліджень з людьми, тваринами чи біоматеріалом  Мову  Оформлення  Використані джерела (літературу)

Рецензент очікує: 24

• • •

Першим отримати нові дані Бонуси, частіше моральні Визнання його професіоналізму

Виділяють 2 класичні типи рецензування: -

Одноразове «сліпе» (single blind) Дворазове (і більше) «сліпе» (double blind)*.

Як правило, рецензентів в науковому журналі як мінімум двоє, але в окремих може бути до 4! У випадку різної оцінки рукопису з боку рецензентів, редакція призначає додаткових експертів. *Звісно, ми навіть не розглядаємо той варіант, на жаль, досить поширений у вітчизняних журналах, коли рецензування або взагалі відсутнє, або автора просять самому здобути рецензію на свій рукопис, як правило, у лояльного колеги. В обох випадках автор не знає хто рецензує його роботу, а при double blind подвійному сліпому рецензуванні - рецензент отримує рукопис без прізвища автора (авторів) та місця виконання роботи, задля уникнення будь-якого упередженого ставлення до роботи.

Отже, вердикт рецензента може бути такий:    

Прийняти статтю Необхідні незначні виправлення Потрібне суттєва доопрацювання Відхилити публікацію

Які у авторів виходять статті? • • • •

Хороші, добре написані Хороші, погано написані Погані, добре написані Погані, погано написані

Good Accept Minor Revision Major Revision Reject Ugly

B A D

Рис 2. Типи статей та варіанти відповіді рецензента. Рецензент надсилає свої зауваження в редакцію, яка передає їх автору (авторам). Як правило, перший варіант – коли статтю одразу приймають до друку, в житті «справжніх» журналів майже не зустрічається. Досить часто зустрічається і останній варіант, коли Вашу статтю відхилено або ж потрібне суттєве доопрацювання. Тож, доведеться ще попрацювати! Вітаємо, якщо дістаєте відгук, що Ваш рукопис «потребує незначних виправлень», тож справа в уточненні деяких даних та (чи) оформленні статті! Використайте цю можливість доопрацювання та надішліть (завантажте) рукопис на сайт журналу знову з поміченими внесеними правками та доданими відповідями на запитання рецензентів. Остаточне рішення щодо публікації приймає редколегія журналу, адже саме вона відповідальна за якість та вплив журналу.

РЕДАКТОР ЖУРНАЛУ: Хто він?

Для редактора журналу його робота може бути • • •

Власною науковою репутацією, бажанням бути серед стейкхолдерів наукової комунікації за певною тематикою Бізнесом Презентацією досягнень окремої установи (університету, лабораторії, інституту) чи проекту

Редактори мають дбати про представлення усіх точок зору на певне питання, організовувати фахове рецензування, та гарантувати якість наведених даних Лише плідна співпраця цих людей можуть створити якісний журнал.

Формат журналу. Журнал може бути лише друкованим, але нині вже понад 95% наукових журналів в світі вже мають електронну копію, або взагалі існують тільки в цифровому середовищі (e-only). Гарантією якості видання може бути лише професійна робота рецензентів та членів редколегії, а не його формат. І все ж, друкований журнал, який нині не має навіть сайту серйозно не розглядається. Які ще вимоги до наукових журналів нині у світі? Основні характеристики якісного видання: 1. Чітка спеціалізація, фокус на певну тематику, що відображено і в назві журналу, і в тематиці статей, і складі редколегії. Звісно, є мультидисциплінарні журнали, відомі авторитетні Nature та Science, або ж сучасні Plos One та ін., і все якщо Ви на початку Вашої кар’єри, радимо починати саме з профільних. 2. Своєчасність виходу (що є свідченням того, що видання має достатній редпортфель та обирає до публікації саме кращі роботи). 3. Чітка процедура рецензування, механізм вирішення конфліктів та відкликання статей 4. Журнал повинен мати ISSN (International Standard Serial Number). 5. Статті журналу мають мати DOI (Digital Object Identifier), які хоча не свідчать напряму про наукову якість видання але є показниками технічної «зрілості» журналу та гарантують точну ідентифікацію журналу та можливість для читачів завжди мати доступ до сторінки резюме статті навіть якщо сайт видання буде змінено. 6. Якісне видання буде індексуватися в профільних і наукометричних базах даних, оскільки це дозволяє фокусно поширювати інформацію та є елементом престижу 7. Журнал НЕ повинен індексуватися в базах які вводять в оману некоректними метриками!

Окрім наукових рецензованих журналів, є науково популярні видання та хижацькі журнали. Що таке хижацькі журнали? На вимоги публікаційної активності від чиновників чи адміністраторів, та невміння самих дослідників обрати журнал до публікації – ринок відреагував миттєво. В епоху інтернет – технологій з’явилася нова категорія журналів, які за визначенням Дж Білла отримали назву «хижацькі, сміттєві, фейкові». Ці «псевдо»журнали мають власні яскраві сайти чи мімікрують під відомі журнали, впевнено «приписують» собі певні наукометричні показники, або створюють альтернативні метрики, що паразитують на відомих показниках, та закликають вчених публікуватися гарантуючи швидку і без рецензії публікацію. Звісно за фінансовий внесок!

Скріншот зі сторінки Scholary open access Jeaffrey Beall (jan 2017)

Фейкові журнали: деякі ознаки

Журнал одночасно публікує статті з РІЗНИХ наукових тематик, не пов'язаних ані тематично, ані методологічно між собою

Science)

Назва журналу занадто загальна (наприклад, World Journal of

Відсутня інформація про політики журналу (в т.ч. політику щодо рецензування) На сайті журналу не вказано поштову адресу редакції (або вона хибна, перевірте по геолокації!), афіляцію до наукової установи (університету, наукового інституту чи товариства, що його видає, електронна адреса в контактах головного редактора чи членів редколегії з розповсюджених поштових серверів (gmail.com etc.), не вказано афіляцію членів редколегії Назва журналу не відображає тематику статей, що в ньому розміщені (наприклад, European (Mediterranean , World ) Journal of Social Sciences публікує статті з математики та фізики Назва журналу не відповідає географії (наприклад, журнал European Journal of Scientific Research з редакцією в Пакистані та статтями переважно авторів з Китаю). В опублікованих матеріалах не вказані афіляція та контактні дані авторів, відсутні у відкритому доступі анотації, ключові слова тощо На сайті журналу чи в його друкованій версії вказано хибну інформацію про те, що журнал індексується в базах Web of Science та (чи) Scopus. Це легко перевірити! 30

Вказані переліки інших ознак начебто наукометричних баз: ISSN, Google Scholar, ULRICH та ін., що такими не є Навпаки : журнал не має ISSN, що є обов'язковим

Журнал просить надсилати статті одночасно з рецензіями на них

Заявлений термін публікації не перевищує 2-3 тижнів (провести якісне рецензування неможливо в ці терміни) Журнал просить сплатити негайно за публікацію або публікацію без черги Журнал навпаки просить дуже невеличку плату за публікацію: Predatory publishing. Шахраї створюють сайт фейкового журналу, в оформленні якого використано дизайн, зображення, інформація про політики, склад редколегії, що схожі або й тотожні реальному журналу. Створювачі такого сайту пропонують дуже оперативно навіть за невеличкі кошти опублікувати статтю, після надходження сплати щезають. Видавництво чи журнал на сайті чи через спам-розсилку активно заохочує дослідників стати членами редколегії Predatory publishing: сайт фейкового журналу, в оформленні якого використано дизайн, зображення, інформація про політики, склад редколегії, що схожі або й тотожні реальному журналу. Створювачі такого сайту пропонують дуже оперативно навіть за невеличкі кошти опублікувати статтю, після чого щезають

Зверніть увагу також на деякі метрики що також можуть вводити в оману. Принципи що покладені у маніпуляції. 1- Використання словосполучення impact factor (наприклад, Arab Cosmos General Global, impact-factor.ru) Формула розрахунку імапакт фактору – відома :

IF2015 =

кількість цитувань у 2016 статей опублікованих в 2014─2015 кількість статей у 2014 і 2015

2016 2014

2015

2016 2016

Для видань, що індексуються Web of Science Core Collection двох колекцій видань з природничих та технічних - Science Citation Index Expanded та суспільних наукSocial Science Citation Index цитування підраховуються в усіх матеріалах Web of Science Core Collection. Для згаданих в переліку Джефрі Білла показників такий розрахунок не проводиться, оскільки ці ресурси не володіють базами і можливістю підрахунку цитувань 2- Схожість назви чи ідентичне скорочення (Наприклад, Institute for Science Information, що перегукується з реальним Institute for Scientific Information/ І т.д. Подумай, перевір, тоді завантажуй - #thinkchecksubmit

Тож, ще раз подивіться на відмінності: Науковий журнал

Науковопопулярний журнал

Хижацьке видання

Аудиторія

Фахівці

Широкий загал

ніхто

Редагування

+/-

Рецензування

ISSN

+/-

doi

+/-

Плата за публікацію

+/-

Небезпека від публікації у журналах, що не мають процедури рецензування, а отже не визнані науковою спільнотою (та наукометричними базами даних), або й взагалі хижацьких виданнях. Це назавжди втрачені:  Результати  Гроші  Час  РЕПУТАЦІЯ Найважливіше, Ваша публікація буде в Інтернет, і завжди буде вказувати, що Ви припустилися помилки, і неважливо: через незнання чи через бажання уникнути наукової експертизи.

Де індексуються журнали і навіщо?

З 2000-х років в Україні почали все активніше використовувати науко метричні підходи для оцінки діяльності вчених та наукових колективів. Але, на жаль, не завжди коректно прописували правила використання цих показників. Навіть зараз все ще побутують загальні вимоги щодо публікації в журналах, що індексуються в базах даних, без вказання в яких саме. А бази бувають:

База наукової літератури Наукометрична

Інформаційна

Реферативна

Повнотекстова

Мультидисциплінарна

Спеціалізована

За передплатою

Безкоштовна

Міжднародна

Регіональна

Подивіться, чи індексується видання в спеціалізованих, відповідно Вашого профілю, базах та архівах: це сприятиме донесенню результатів Вашого дослідження до Вашої цільової аудиторії. Не варто шукати суто українські бази даних – наука не має кордонів і ми повинні гідно представляти свої здобутки світовій спільності, а не лише певній географічній території

JCR (Journal Citation Reports) — бібліометричний довідни к статистичних даних від Clarivate Analytics (колишній Intellectual Property and Science business of Thomson Reuters)., які відображають продуктивність і ступінь використання наукових журналів. JCR подає повну і різноманітну статистику цитування наукових журналів, зокрема широкий спектр показників використання журналів у роботі вчених різних країн. Розділи довідника включають наукові журнали, ранжовані в алфавітному порядку назв, за кількістю посилань, числом опублікованих робіт у журналі, показниками цитування тощо, і зокрема за показниками імпактфактору

Що таке впливовий журнал? Імпакт-фактор (impact factor, IF) наукового журналу – числовий показник, що відображає середню кількість цитувань статей, щ обули опубліковані в науковому журналі за певний період часу. Його часто використовують в якості оцінки впливу того чи іншого журналу в певній предметній галузі. Вважається, що журнали з більш високим імпакт-фактором мають більший вплив. Поняття імпакт-фактору ввів до обігу ще у 1960-х роках Юджин Гарфільд, засновник Інституту наукової інформації в США. Імпакт-фактори розраховуються для журналів, що індексуються на платформі Web of Science Core Collection щорічно, починаючи з 1975 року, а результати публікуються у звітах Journal Citation Report.

Журнал з найвищим імпакт фактором в світі вже понад 10 років – Cancer Journals for Clinicians (у 2016 році IF = 187!) http://onlinelibrary.wiley.com/journal/10.3322/(ISSN)1542-4863

Але про що нам каже імпакт фактор, наприклад, 3? Багато це чи мало? Якщо у двох науковців різних галузей знань статті у журналах з імпактом 3, то чи однакового рівня у них роботи? Ні! Зважаючи на формулу даного показника розуміємо, що це є середня цитованість роботи за 2 річний період. І можна було б подумати, що це та кількість цитувань, яку може отримати стаття в даному журналі. АЛЕ, як ми знаємо: цитування залежать від якості статті і в навіть високоякісних виданнях з великими імпактами є роботи які майже не цитуються. Для прикладу, в педагогіці (категорія Education & Educational Research, Education, Scientific Disciplines, Education, Special в Journal Citation Report існує лише 15 видань що мають імпакт фактор більше ніж 3, а лише в одній Oncology таких – 108! Тому для кожної з 234 галузей знань видань, що мають імпакт фактор, розраховуються також граничні межі квартилей (квартиль - від лат. чверть) Сумуються всі показники імпактів і діляться на 4 рівні частини, в яку чверть за показником імпакта журнал потрапляє - до такого квартилю і належить. Саме квартилі і дозволяють порівняти видання рідних галузей знань, бо не зважаючи на галузь знань - історія чи математика, фізика чи молекулярна біологія і т.д. –якщо журнал входить в перші 25% - він вважається журналом першого квартилю. Зважайте на показник квартилю при виборі публікації, особливо, першої, коли не конче потрібно потрапити до журналу першого квартилю, почніть з менш впливових, куди, ймовірно потрапити легше.

Як обрати журнал до публікації

Неможливо подавати статтю у видання, яке Ви ніколи не бачили, і не читаєте. Не можна подавати статтю до журналу, не ознайомившись з тематикою журналу, особливостями відібраних публікацій, форматів оформлення, процедури публікаційного процесу. Допомогти у підборі відання для молодого науковця можуть: •

Сервіси від видавців (наприклад, Springer Link чи Cambridge University Press): але цей вибір буде лише в межах видань ОДНОГО видавництва!

•

EndNote (Match) : пошук лише за спільними термінами, а для нових тем можна не знайти профільне видання!

•

Journal Citation Report: не підходить для суто гуманітарних галузей знань

Тож, 1. Обирайте журнали, що проходять суворий контроль за якістю політик та стандартів, а переглянути перелік цих журналів можна в 2-х наукометричних базах: Web of Science Core Collection та Scopus.

2. Для того, щоб скласти максимально повне представлення про увесь спектр наукових журналів у Вашій предметній галузі, можна використати зведені наукові рейтинги в Інтернет. Один із зручних інструментів для цього – система SCImago (http://www.scimagojr.com/journalrank.php), яка дозволяє безкоштовно переглянути переліки журналів, посортувати їх по певній предметній галузі, країнам, регіонам,хронології тощо. І головне: читайте літературу за своєю галуззю, налаштуйте повідомлення (алертінг) на появу нових публікацій у Вашій предметній галузі, дивіться, де публікуються зіркові науковці Вашого профілю – будете знати основні видання своєї галузі!

Де подивитися, які журнали індексуються у Web of Science та Scopus? Ви не повинні знати напамять всі високоімпактові журнали в своїй предметній галузі, АЛЕ Ви повинні знати де це подивитися!

Переглянути список усіх назв журналів, що індексуються у Scopus можна зі сторінки Scopus Content - https://www.elsevier.com/solutions/scopus/content завантажуєте файл Scopus Source List (xlsx). Web of Science Core Collection - на сторінці Master Journal List http://mjl.clarivate.com/#journal_lists знаходимо Arts and Humanities Citation Index Source Publication, Science Citation Index Expanded Source Publication, Social Science Citation Index Source Publication, в кожному обираємо журнали.

Чи є тут вітчизняні журнали? Станом на жовтень 2017р. 98 українських журналів індексуються у WoS та Scopus. Станом на 2017 рік в Україні нараховують 1546 назв журналів. Переглянути їх можна за посиланням – додатком до «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» (Актуальний Наказ МОН від 11.07.2017 №996).

Переглянути вітчизняні журнали відкритого доступу, що представлені на платформі DOAJ (Directory of Open Access Journals) – можна за посиланням https://doaj.org/ Кількість журналів — 111 станом на жовтень 2017

Платити чи не платити? Обираючи видання для публікації, Вас, звісно цікавить, чи бере журнал плату за публікацію. Нині біля 70% статей друкуються все ще за традиційною моделлю: автор нічого не сплачує, але за журнал (через передплату чи ліцензований доступ до нього) платять читачі (передовсім, університети та бібліотеки). У випадку відкритого доступу фінансові витрати за утримання та розвиток журналу несе автор, сплачуючи за публікацію статті. Читачі мають вільний доступ у цьому разі. Гібридні журнали де можна знайти публікації обох видів.

Бізнес моделі журналів Традиційна модель Автори подають статтю Рецензія – прийом статті Платять читач (бібліотеки)

Відкритий доступ Автори подають статтю, Рецензія – прийом статті – оплата авторами Читачі – безкоштовний доступ

Гібридна Автори подають статтю Рецензія – прийом статті Автори вирішують як буде розповсюджуватися стаття традиційна модель – безкоштовно, якщо відкритий доступ - оплачують

ХИЖАЦЬКА (її не має бути!!! Остерігайтеся!!) («утром деньги – вечером стулья» ми все друкуємо або без рецензії або з тією що ви надішлете)

Як не загубитися в світовій академії? Для ідентифікації Вашого імені (а значить, Вашої наукової репутації) в світовій 7мільйонній академії, варто подбати про авторські профілі та спеціалізовані соціальні мережі, де Ви зможете «прив’язати» Ваші публікації до Вашого прізвища: ResearcherID, Orcid, ScopusID, Google Scholar, Acedemia.edu, Researchegate та ін.

Шляхи міграції інформації

Як визначити, який саме профіль обрати?

• • • • • • • • • •

Оцінити що Вам/установі це дає Спеціалізація Представлення робіт (бібліографічні данні та резюме чи повний текст) Всі чи лише з певної бази? CV (чи є можливість представити додаткову інформацію) Метрики (чи розраховує якісь та за якою методикою і якими даними) Спілкування з колегами Коректність метаданих Витрати на заповнення та підтримання Інтеграція з іншими ресурсами та соц. мережами

Звісно, цей посібник не може містити відповіді на всі Ваші запитання, але, сподіваємось, окремі поради будуть корисними на Вашому шляху до публікації. УСПІХІВ!

Корисні джерела: Clarivate Analytics українською: канал на YouTube https://www.youtube.com/channel/UCSMJ679M7c78lYA5eu41jYg

*** Beall, J Predatory publishers are NATURE. 489(7415):179-179

corrupting

open

access.

Garfield E. Citation indexes for science: a new dimension in documentation through association of ideas. Science. 1955; 122( 3159): Р. 108—111 Garfield E. The history and meaning of the journal Impact Factor. Journal of the American Medical Association (JAMA), 2006 (293): 90-93. Enserink M. Scientific publishing: are you ready to become a number? 2009;323(5922):1662–4. Haak L. L., Fenner M., Paglione L., Pentz E., Ratner H. ORCID: a system to uniquely identify researchers. Learned Publishing.2012;25(4):259–64. Tenopir C. What Scientists Really Need. In: American Association for the Advancement of Science Meeting (AAAS). Washington D.C.; 2005. Акоев М. А., Маркусова В. А., Москалева О. В., Писляков В. В. Руководство по наукометрии: индикаторы развития науки и технологии. Екатеринбург, ИПЦ 2014. 250 p. Тихонкова І. О. Джентльменський набір журналу. Що? Де? Скільки це нам коштуватиме і чи варто воно того? Наука України у світовому інформаційному просторі 2012; (7):61-67 Тихонкова І. О. Список літератури наукової статті — важливий індикатор якості статті (як не мати зайвого клопоту з його оформленням) Наука України у світовому інформаційному просторі 11, 100-106 Ярошенко Т.О. Електронні журнали в системі інформаційних ресурсів бібліотеки - К.: Знання, 2010. — 215 с. Ярошенко Т. Про CrossRef, DOI, OpenURL та інші інновації в епоху електронних журналів: що, чому, як, навіщо? / Тетяна Ярошенко // Бібліотечний форум України. - 2009. - № 1. - С. 26-29.

Про авторів: Тихонкова Ірина, канд.біол.наук, фахівець у галузі наукометрії, Clarivate Analytics, с.н.с. Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Ярошенко Тетяна, канд.іст.наук, доцент, керівник Центру наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА

Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія» створено рішенням Вченої ради НаУКМА від 26 червня 2017 р. Метою діяльності Центру є проведення досліджень в галузі наукової комунікації, відкритого доступу, відкритої науки, наукометрії та бібліометрії, поширення інформації про наукові дослідження в НаУКМА та підвищення їх результативності шляхом створення відповідної інфраструктури та інноваційних застосунків цифрової комунікації Наш веб-сайт: http://csdrs.ukma.edu.ua

https://www.facebook.com/CSDRSNaUKMA/