Page 5

Вчувається віддалений перегук з раннім П.Тичиною завдяки вживанню підряд кількох номінативних речень (Ліс. Ріка. Зелена вика. Ритми соняшника. День біжить, дзвенить, сміється, перегулюється). Кращі вірші М.Сайка творять своєрідну симфонію степів, але іноді її ліричний стрій порушують несподіваним дисонансом твори про «вогневі часи боротьби». Фальшивою патетикою звучить заклик типу: «мій класе, великі офіри лежать на твоєму шляху!» (Червоний шлях, 1927, №9-10). Окличні речення не властиві голосу того, хто звик слухати природу а не виголошувати промови. Дилема українського митця тих днів: національне чи більшовицьке начало; у щасливе майбутнє - по кістках свого народу, бути йому - чи не бути? Для Сайка тут дилеми не існує: О, скільки щастя жить і знати, що двері правди-мсти через ненависті загати ми наближаєм до мети!

(Червоний шлях, 1928, №5-6) Є й такі, «нищі духом», які «скавучать, що це кривавая тропа», але автор себе до них не зараховує. Тепер усі ми розуміємо, що такі твори - неминуча данина часові, плата за право писати (та й - жити). У творчості М.Сайка їх можна розглядати як випадкові, нетипові явища. Я.Савченко сприймав поезію М.Сайка лише як епігонство неокласиків. М.Доленго проголошував, що «захоплений зовнішньою декоративністю естет М.Сайко розвиває далі імажиністичність Сосюри».10 А. Музичка помітив схожість віршів Сайка і Тичини11. З думкою останнього не можна не погодитися, але її необхідно деталізувати. Вплив цей очевидний і стосується він переважно техніки віршування. Г.Майфет відносив до улюблених художніх прийомів П.Тичини епіфору, «кільце». Те ж саме ми можемо сказати і про Сайка. Дуже часто зустрічаємо у творах повтор, зокрема різні види епіфор. Епіфора рядків: Сівну дощем забруньчених октав Бо золотий клубок день тепло розмотав В березовім соку втоплю чуття октав Бо золотий клубок день тепло розмотав.

Епіфора строф, що супроводиться лексичним паралелізмом (Буйно палав ланом стяг Крався з гармат на степи переляк): Буйно палав ланом стяг, наче мак... Вихорем коні носились: Михайличенко, Заливчий, Чумак Знов сеї ночі наснились. Крався з гармат на степи переляк, Вихорем коні носились: Михайличенко, Заливчий, Чумак Знов сеї ночі наснились.

Можна навести безліч прикладів вживання «кільця» строф, тобто повтор першої і останньої. «Часткове» кільце, ускладнене варіаціями епіфор: Тур-бугаю-Дніпро-сементал! Що рогами б 'єш піну з-під ніг... Хтось зодягнений в шкіру та сталь заполонить твій радісний біг! Тур-бугаю-Дніпро-сементал! Поки дикий - р в и піну з-під ніг... Хтось зодягнений в шкіру та стачь заполонить твій радісний біг!

Павло Тичина зіграв значну роль у становленні молодого поета не лише опосередкованим шляхом творчого впливу, а й особисто. Він був тим, хто перший помітив талант нікому невідомого початківця, одного з тисяч дописувачів «Червоного шляху». Тичина довгий час

134

Profile for Aleksey Yankovskiy

1998 11 12 vitchyzna saiko  

Лощинська Н. В. Із забутих імен 20-х: поет Микола Сайко // Вітчизна. — 1998. — № 11–12. — С. 131–136.

1998 11 12 vitchyzna saiko  

Лощинська Н. В. Із забутих імен 20-х: поет Микола Сайко // Вітчизна. — 1998. — № 11–12. — С. 131–136.

Advertisement