Page 2

НАТАЛЯ ЛОЩИНСЬКА

ІЗ ЗАБУТИХ ІМЕН 20-х:

ПОЕТ МИКОЛА САЙКО 20-ті роки XX століття для історії української літератури - це айсбегр, не менш як дві третини якого перебуває під водами забуття.Якщо майже півстоліття не лише пересічному читачеві, а й людині з філологічною освітою були невідомі такі світила літературного небосхилу, як Ю.Клен, Є.Маланюк, В.Свідзинський, то не доводиться дивуватися, що забуті зірки меншої величини, які своїм слабким, подекуди відбитим світлом розсіювали пітьму бездуховності. «На жаль, ще донедавна багатьох-багатьох письменників 20 - ЗО рр. так наче й не було в нашій літературі».1 Слушною є також думка Корсунської Б.Л., яка наголошувала, що дослідників «повинні цікавити не тільки глибокі, повноводні ріки поезії, а й невеликі їхні притоки, струмки, що утворювали свій мікроклімат і свій індивідуальний пейзаж. У такій інтерпретації літературного процесу творчість корифеїв не опиняється в порожнечі, а величезною, тонко розгалуженою системою зв’язків єднається з духовним життям свого часу, свого покоління»2. У ході дослідження літературно-критичних і художніх матеріалів журналу «Червоний шлях» увагу мимоволі привертає невідоме прізвище одного з авторів, що зустрічається частіше від інших. Як виявилося, Микола Сайко належав до складу постійної автури часопису, більше того, був одним з найчастіше друкованих поетів цього «художньо-вагомого 13-річного видання, яке сконцентрувало, об’єднало на своїх сторінках кращі сили українського відродження»3. Під час глибшого вивчення творчості поета виявилося, що вірші М.Сайка друкувались і в багатьох інших популярних виданнях: «Народний учитель», «Плужанин», «Життя й революція», «Селянка України». Народився Микола Пилипович Сайко в сім’ї бідного бориспільського козака на Київщині. Батьки зуміли дати йому початкову освіту, а далі Микола Пилипович прокладав собі дорогу сам. Закінчив спочатку в Житомирі дворічні вчительські курси, а в 1917 році Полтавський педагогічний інститут. Невдовзі почалась кривава громадянська війна. Весь цей період Сайко викладав у школах Харківщини. Одночасно займався й поезією. Після війни його талант помітили, і молодого поета прийняли в літературну спілку «Плуг». У 1930 році в ДВУ виходить його перша і остання пожиттєва збірка «Жайворонок в степу». В цьому ж році Микола Пилипович вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН України. В Україні тим часом йшло згортання українізації. Почалися масові репресії проти української інтелігенції. Свою дозу обвинувачень одержав і М.Сайко: «Оспівав у націоналістичному дусі «столипінські хутори». Довелось йому «каятися» на черговому пленумі «Плуга» в 1931 році. Вже тоді на нього був накинутий зашморг, під тінню якого пройшло все подальше життя. Микола Пилипович займається викладацькою роботою в Київському університеті, повністю віддається вивченню української літератури. У 1935 році переїздить до Ніжина, де працює викладачем Ніжинського педінституту. З початку 30-х інститут періодично струшують кампанії по «викриттю націоналістів» серед викладачів і студентів. У 1936 - 37 роках арешти набули масового характеру. Студенти і викладачі безслідно зникали у в’язницях і таборах НКВС, серед них і ректор інституту Загрецький. Не обминуло лихо і Миколу Пилиповича. Напередодні його арешту в місцевій газеті «Більшовик Ніжинщини» було опубліковано статтю студента педінституту, активного учасника літгуртка, яким керував М.Сайко, поета-початківця Артеменка. Її назва говорила сама за себе: «Викорчувати націоналістичні залишки в педінституті». На Сайка ринула злива найбезглуздіших обвинувачень: «Два роки викладає Сайко українську літературу в Ніжинському інституті... До постанови ЦК ВКП(б) про знищення різних літературно-мистецьких угруповань Сайко був активним учасником організації «Плуг». Відомо, що в «Плузі» діяли вороги типу С.Пилипенка, М.Хвильового. Ось тоді Сайко і видав збірку художньо незграбних віршів, якими прислужував націоналістичним скрипнівським писакам, ворогам народу... На вивчення антинародної творчості Вінниченка він відвів аж шість годин. На річних заліках Сайко вимагав знати зміст творів Вінниченка, за незнання ставив «незадовільно»4. Сайко, звичайно, був заарештований. Ніжинський райком партії відзначив у своїй спеціальній постанові від 13 вересня 1937 року: «Особливо засмічена націоналістами

5*

© Лощинська Н., 1998

131

Profile for Aleksey Yankovskiy

1998 11 12 vitchyzna saiko  

Лощинська Н. В. Із забутих імен 20-х: поет Микола Сайко // Вітчизна. — 1998. — № 11–12. — С. 131–136.

1998 11 12 vitchyzna saiko  

Лощинська Н. В. Із забутих імен 20-х: поет Микола Сайко // Вітчизна. — 1998. — № 11–12. — С. 131–136.

Advertisement