Page 1

# 1 (13) 2013 рік

Українці готуються гідно відзначити 200річний ювілей Тараса Шевченка

З Шевченком у серці Міжнародна громадська організація "Ми Українці" проводить низку заходів, присвячених Видатному Українцеві. Розпочнеться такий "культурологічний марафон" 12 березня 2013 року спільною акцією МГО "Ми Українці" та Історикомеморіального музею Михайла Грушевського  відкриттям виставки "З Шевченком у серці: за рік до 200ліття національного генія". У березні 2014 року світова громадськість відзначатиме 200у річницю від дня народ ження українського генія Тараса Шевчен ка. У зв'язку з підго товкою до цього юві лею планетарного мас штабу Міжнародна громадська організа ція "Ми Українці" про водить низку заходів, присвячених Видатно му Українцеві. Розпоч неться такий "культу рологічний марафон" 12 березня 2013 року спільною акцією МГО "Ми Українці" та Істо рикомеморіального музею Михайла Гру шевського  відкрит тям виставки "З Шев ченком у серці: за рік до 200ліття національ ного генія". В трьох розділах експозиції  "Грушевський і Шев ченко", "Шевченків ські свята української еміграції", "Шевченко в кераміці"  буде представлено експона ти з фондів музею; до кументи (афіші, запро шення, оголошення, програми) про відзна

чення шевченківських свят українською еміг рацією 19201940х ро ків, що висвітлюють ставлення емігрантів до постаті Т.Г.Шевчен ка, участь у цих захо дах емігрантських по літичних партій, гро

мадських, культурних і мистецьких організа цій, наукових установ, вищих і середніх шкіл тощо, виявлені в чесь ких архівах доцентом Сумського державного університету, кандида том історичних наук,

керівником Сумського відділення МГО "Ми Українці" Валерієм Миколайовичем та де коративні тарелі за мо тивами творів Т.Г.Шевченка авторс тва Народного худож ника України, профе сора Київського дер жавного інституту де коративно прикладно го мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчу ка, лауреата Держав ної премії імені Тараса Шевченка 2013 р. Пет ра Петровича Печор ного. Упродовж місяця після відкриття з вис тавкою можна буде оз найомитися в примі щенні Історикомемо ріального музею Ми хайла Грушевського за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 9.. Як мистецька складова акції, передбачено вис туп живої легенди су часного кобзарства, народного артиста Ук раїни, лауреата Дер жавної премії імені Та раса Шевченка (2006) Василя Григоровича Нечепи. Під час прове дення заходу відбу

деться вручення наго род переможцям кон курсу журналістів на краще висвітлення те матики "Ми Українці". Для вручення нагород запрошено спеціаль ного гостя  україн ського і німецького ак тора театру і кіно Юрія Розстального. Серед інших запла нованих заходів МГО "Ми Українці"  культур номистецька акція  єв ропейський інформа ційний тур "З Шевчен ком усерці", що прово дитиметься у серпні ве ресні 2013 р. у формі культурномистецьких заходів у країнах Євро пи і включатиме спеці альні експозиції (архівні документи та роботи су часних фотомитців), майстеркласи майстрів народного мистецтва (вишивка, лялькамо танка), концерти знаних майстрів мистецтв та та лановитої молоді, попу лярні лекції відомих шевченкознавців,право ві консультації.

Зі святом весни! Символічно, що весна настає разом зі святом 8 Березня. Усе навколо пробуджується, розквітає і вселяє добрі на дії. Весна, як і жінка, на роджує лише світлі і теплі почуття. Відходять усі нега разди, забуваються образи. І ми готові обійняти увесь світ, захистити його від усіх лих, аби лишень серед нас панувала злагода, взаємо повага та любов. Споконвіку жінка була бере гинею домашнього затишку, сім'ї, цілого роду. Від нас залежить, якими виростати муть діти, які цінності вони понесуть у життя, яким зміс том наповнять дорослі буд ні. Це зпід нашого затиш ного крила виростають і мужні захисники, вправні будівничі, інженери, вчите лі, лікарі чи трудолюбиві хлібороби. Ми тішимося та гордимося їхніми здобутка ми та завше залишаємося переконаними, що наші діти найкращі. Звичайно нас ще обіймають тривоги інколи ховаєш від сторонніх сльозу через нега разди. Але давайте сьогодні не будемо згадувати про сумне. Весна ж бо стукає в наші оселі. Несе надію на краще. Тож дозволю собі, як голова Міжнародної громадської організації "Ми Українці", від імені і чоловіків, і жінок привітати усіх українок з цим чудовим святом весни!

З днем 8 Березня Вас, українки! Лідія Горбунова, Голова Ради Старійшин МГО "Ми Українці"

Ірина Матяш.

МГО “Ми Українці” співпрацюватиме з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини У Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відбулося урочисте підписання Меморанду му про співробітництво між Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та Міжнародною громад ською організацією "Ми Українці" Метою цього Ме морандуму є консолі дація зусиль сторін, спрямованих на пок ращення загальної

ситуації з дотриман ня прав людини і ос новоположних сво бод. Одним із напрям

ків співпраці сторін є сприяння поперед женню та поновлен ню порушених прав і свобод людини, зок

рема, шляхом надан ня Гуманітарно пра вовим центром Між народної громадської організації "Ми Укра їнці" у приміщенні Секретаріату Уповно важеного Верховної Ради з прав людини безоплатної первин ної правової допомо ги всім, хто звернеть ся за такою допомо гою.

Первинна правова допомога надається зазначеним Центром безкоштовно, що по лягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації та захисту, відновлення у випад ках їх порушення, по рядок оскарження рі шень, дій чи бездіяль ності органів держав ної влади, органів

місцевого самовряду вання, посадових і службових осіб. У Гуманітарно правових центрах МГО "Ми Українці", правова допомога бу де надаватися юрис тами та адвокатами "Правозахисної кон салтингової групи" і Юридичної компанії "Адвокат".


2 2014 рік в Україні буде Роком Тараса Шевченка На державному рівні передба чається низка заходів щодо широкого відзначення міжна родною спільнотою 200річчя Тараса Шевченка в Україні та за кордоном: у Російській Фе дерації, Казахстані, Литві, Польщі тощо. Йдеться також про організацію та проведення у 2014 році Шевченківського всеукраїнського форуму "Свою Україну любіть!" і міжнародно го літературного конгресу. Уряду доручено розробити та затвердити державну цільову програму "Шевченківський дім", започаткувати проект "Шевченківські читання", за вершити видання 12томного зібрання творів Тараса Шев ченка та 6томної "Шевченків ської енциклопедії". Передбачається видання "Коб заря" іноземними мовами, аль бому репродукцій художніх творів Тараса Шевченка, ката логу повернутих в Україну до кументів і матеріалів, пов'яза них із життям і творчістю митця. До ювілею мають завершитися ремонтні роботи у Національ ному музеї Тараса Шевченка та його київських філіях: Літера турномеморіальному будин кумузеї Т.Г.Шевченка та Ме моріальному будинкумузеї Т.Г.Шевченка,  обладнання їх приміщень сучасними охорон ними засобами та музейним устаткуванням, створення інте рактивних музейних експози цій. Оргкомітет з відзначення 200річного ювілею Кобзаря сподівається організувати про ведення урочистостей на рівні ООН. Йдеться зокрема про проведення міжнародної те матичної конференції та включення до Календаря пам'ятних дат ЮНЕСКО на 2014 рік ювілею Тараса Шевченка.

березень 2013

http://ukr-puple.org

Голова Ради Старійшин МГО "Ми Українці" Лідія Горбунова:

Шевченкове: "вільні люди у вільній країні" залишається актуальним і сьогодні В Міжнародній громадській організації "Ми Українці" вирішили, що рік до ювілею національного пророка має пройти під знаком шевченкових запові тів. Голова Ради Старійшин МГО "Ми Українці" Лідія Горбунова поділилася з нами думками з цього приводу.

Лідіє Миколаївно, МГО "Ми Українці" чи не єдина громадська ор ганізація, яка уже нині розпочала підготовку до відзначення 200 річ чя Тараса Шевченка. Чи не поспішаєте? В Укра їнській традиції остан ніх десятиліть прийня то за кілька днів до події якось поговорити про ту чи іншу визначну особу, а надалі знову за сунути у глибоку шух ляду пам'ять про неї.  Ми якраз і хочемо поламати цю сумну тра дицію. Україна багата мудрою спадщиною та глибокими традиціями. Подекуди щось зберег лося, але у цілому, нація втратила, розпорошила у минулих роках те, що дозволяло їй бути ціліс ним організмом. Хочеть ся нам того чи ні, а укра їнське суспільство нара зі залишається розрізне ним, що у свою чергу позначається і на духов ній та політичній культу рі, а звідси на економіч ній та суспільній стабіль ності. І це яскраво засвід чують події останніх де сятиліть, коли кожного разу при зміні влади, но

ві очільники країни по чинають будувати іншу Україну. Такого немає ніде у світі. В Іспанії, Ні меччині чи у Польщі, будьяка зміна влади жодним чином не позна чається на національних пріоритетах. Громадяни тих країн упевнені, що кожна нова влада так са мо буде іспанською, ні мецькою чи польською. Наразі для українського суспільства важливо від найти центр, який об'єд нує нас і на сході, і на за ході, і півдні та півночі та по усіх світах, де є укра їнці. Якраз Тарас Шев ченко і є тим національ ним набутком, який до поможе нам зрозуміти свою цілісність. Гадаєте суспільство готове на цей крок? Зда ється, Тарас Шевченко найбільш шанований серед українців Геній. Великому поетові і ху дожнику Тарасові Шев ченку в Україні і світі встановлено приблизно 1100 пам'ятників. Зага лом це найбільша кіль кість монументів, вста новлених одній особі.  Справа не у пам'ят никах, хоча і вони показу

ють наше шанобливе ставлення до національ ного пророка. Важливо, щоб кожен з нас внут рішньо осягнув Тараса Шевченка. Бо він для ук раїнців значить більше ніж поет і художник. Ра ніш чи не у кожній укра їнській хаті на видному місці стояла ікона і пор трет Тараса Шевченка. Можливо котрийсь укра їнець окрім "Заповіту" ні чого більше з творчості поета не відав, але він дос теменно знав, що перед ним поруч з образами стоїть дух українця. Тарас Шевченко  це ікона ук раїнця, уособлення націо нальної приналежності, уособлення волі. Якщо хочете, для кожного він ще й приклад української мрії: хлопчина з кріпаків став на ноги і виборов для себе волю. Шевченкове: "вільні люди у вільній кра їні" залишається актуаль ним і сьогодні. Громад ська організація "Ми Ук раїнці" уже не перший рік провадить роботу, щоб кожен українець по чувався вільним у своїй країні. Ми багато робимо і для відновлення тради цій, і для поширення се

ред українців правової культури, бо тільки так, вважаємо, можна вико нати шевченковий запо віт про вільних людей. А нинішні заходи заходи розпочинаємо заздале гідь, бо маємо надію зро бити свій внесок в усві домлення українцями Шевченкових заповітів, щоб його 200ліття кожен з нас і в Україні, і не в Ук раїні зустрів з почуттям єдиної родини. Які заходи планує те до ювілею Кобзаря?  Ми вирішили про вести "культурологічний марафон". Розпочнемо його з виставки "З Шев ченком у серці: за рік до

200ліття національного генія". Найближчим ча сом проведемо культур номистецьку акцію  єв ропейський інформацій ний тур "З Шевченком у серці". У планах  культур номистецькі акції за учас тю провідних українських митців, науковців, прав ників, передбачається проведення виставок, майстеркласів, концертів талановитої молоді. Одне слово, заходів запланова но багато. Але основний лейтмотив наших почи нань  донести до кожного почуття Шевченкового українства. Розмовляв Микола Влащук

Шевченко: між двома міфами Господь подарував українському народові пророка, який став для нього ідейним, моральним та духовним дорогов казом. Парадокс полягає в тому, що впродовж багатьох де сятиліть канонізуючи Тараса Шевченка, мало що зробили для пізнання причин його істинної слави та величі

До речі, викривлене сприйняття, а то й відверте фальшування місця й ролі Шевченка в суспільному та духовному житті нації роз почалося аж ніяк не в радян ську добу, як уважає чимало нинішніх апологетів Кобза ря. Відомий поет і філософ Євген Маланюк справедли во зазначав, що біля витоків першого міфу, який спотво рив образ справжнього Шевченка в XIX сторіччі, стояли українські "народни ки". Саме вони послідовно нав'язували стереотип "ко жушного поета"  співця жі

ночої недолі та майстра ча рівних сільських пейзажів. "На тім тлі й у тій атмос фері,  писав Маланюк,  по калічена цензурою й у пень закобзарена суспільством поезія Шевченка обернула ся у вельмишановну, але майже мертву реліквію, а образ Шевченка сплощився й завмер народницькою іко ною, перед якою відбували ся нелегальні й безнадійно панахидні відправи". Така вульгаризація твор чості Великого Кобзаря не минуче призводила до дег радації національної свідо мості. Просякнута етногра фічнокультурницьким

змістом, вона так і не вий шла на рівень усвідомлення неминучості жертовної бо ротьби за державницькі іде али нації. А тому, на зламі віків, ко ли у вихорі революцій на роджувалися молоді націо нальні держави, коли поля ки здобули Польщу, фіни  Фінляндію, мадяри  Угор щину; українці отримали со ціалізм і "довгу ніч бездер жавності" (Маланюк). У мороці соціалістичного реалізму народився другий міф про Шевченка як "про летарського поета", який на чебто передбачив "світле майбутнє" та був виразни ком соціальних прагнень ро бітників і селян. "Трагізм цієї псевдона родної легенди полягає в тім, що точнісінько як у випадку з "кожухом і шапкою", авто

рами її були земляки поета. “Сучасні бєлінські лише скористали з творчості наїв них шевченколюбів і відпо відно обробили і спопуляри зували готовий матеріал",  писав Маланюк. І все ж, незважаючи на "окожушнення" й "пролета ризацію" Шевченка, підсві домо зберігався його "первіс ний" образ. Не випадково під час національного відрод ження в ХХ сторіччі на чолі синьожовтих колон люди несли поруч “образом “ Бо жої Матері портрет Кобза ря. Це, власне, мало символі зувати національну правду. Так хто ж такий  "справ жній Шевченко"? Найвлучніше з цього приводу висловився Панько Куліш: "Широко він обняв Україну з її могилами крива вими, з її страшною славою,

і співану народну річ обер нув на живопис того, що бу ло і що єсть на Вкраїні... і з того часу всі в нас поділили ся на живих і мертвих, та й довго ще ділитимуться". Іншими словами, сенс буття нації Тарас Шевченко бачив у самій нації та її праг ненні реалізувати свій ідеал, який чітко означив: "У своїй хаті, своя правда, і сила, і во ля"... ....Було б наївним уважа ти, що цьогорічне відзначен ня дня народження Велико го Кобзаря, радикально змі нить образ Тараса Григоро вича. Але з упевненістю можна констатувати, що сьогодні як ніколи нація пот ребує пізнати саме "справ жнього Шевченка".

Богдан Червак


3

березень 2013

http://ukr-puple.org

Міжнародна громадська організація "Ми Українці" та Національна спілка журналістів України напередодні дня народження Тараса Шевченка підбили остаточні підсумки конкурсу на краще висвітлення тематики: "Ми Українці"

БЕРЕЗЕНЬ. ШЕВЧЕНКО. УКРАЇНА Творчий конкурс серед журналістів всеукраїнських, регіональних та місцевих за собів масової інформації на краще висвітлення тематики "Ми Українці", оголошений в жовтні 2012 року МГО "Ми Українці", дійшов свого ло гічного завершення. 12 бе резня 2013 року оргкомітет конкурсу віншуватиме пере можців і лауреатів, роботи яких отримали найвищі оцін ки жюрі конкурсу. Так, з проміж понад сімдесяти журналістських заявок, зпо над двома стами роботами, найбільш повніше і профе сійніше розкрили головну мету всеукраїнського творчо го заходу п’ятнадцять авторів центральних і місцевих дру кованих органів, державних і приватних теле і радіокомпа ній України. Зважаючи на складність визначеної тема тики конкурсу, обмеженість строків і обов’язковість опри люднення робіт у ЗМІ, жюрі вирішило не визначати голов ного переможця, натомість встановити два рівноцінних других місця, три третіх і дванадцять заохочувальних місць. Як і було передбачено умовами конкурсу, усі вони будуть нагороджені грошо вими призами, дипломами лауреатів і цінними подарун ками. Окрім того, оргкоміте том конкурсу ухвалено рі шення усі друковані роботи переможців опублікувати на шпальтах нашої газети, а електронні доробки  розміс тити на сайті МГО "Ми Укра їнці". У цьому березневому номері газети ми вирішили здійснити перший крок до цього і коротко анонсувати твори переможців, а також представити самих авторів. Отож знайомтесь. Зоряна НАГІРНЯК, ко респондент газети Мініс

терства оборони України "Народна Армія", відзначена другим місцем за серію ста тей, серед яких робота "Щи ра сповідь Василя Лопати" є особливо знаковою. "Він мешкає у далекому Сан Франциско, але щороку бу ває в Україні і є вічним укра їнцем за всіма параметрами життя…Перебуваючи за кор доном уже 17 років, він здо був звання народного худож ника України (2001 р.), лауре ата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка (1993 р.) та лауреата літературної премії ім. Олеся Гончара (2007 р.). І неспроста… У творчості Ва силя Лопати завжди вирізня лася християнська ідеологія. Він зробив цикл гравюр на біблейську тему: “Хресний шлях України" та “До життя і воскресіння". Творчий доро бок художника нараховує понад 700 робіт. Вони високо оцінені багатьма відомими митцями. "Василь Лопата  писав академік Г. Якутович, чудовий художник і прекрас ний гравер, один з найкра щих в Україні. Його гравюри, крім глибини змісту, яскра вості почуття, мають ще й ви тончену красу, виконані з блискучою віртуозністю. В них хочеться вдивлятися, ми луватися красою ліній… Вони завжди дають високу есте тичну насолоду глядачам". А яка щира й емоційна сповідь його душі і серця в автобіог рафічній повісті "Десь на дні мого серця" (2001 р.). До речі, за цю книгу його було прий нято до Національної спілки письменників України". "Ва силь Лопата тихо, скромно, непомітно,  зазначив Дмит ро Степовик,  показав нам, тут сущим, що де б ти фізич но не був, Україна залиша ється твоєю Мамою: плекай, бережи її, твори їй славу!" Інший пласт духовної ве

личі давньої України розкрив і осучаснив через образи сла ветних земляків київський журналіст "Всесвітньої служ би "Українське телебачення і радіомовлення" Андрій Юричко. Так, квінтесенцією минулорічного телевізійного циклу програм "Знамениті Українці" стала телепрограма "Григорій Сковорода". Впро довж десятиліть порізному поверталася до сучасників земна, загальнонародна і, у той же час, філософськи ві копомна постать мислителя із простолюдин у свитці, яко го світ ловив, але так і не пій мав. Багатьма митцями дос ліджувався і пізнавався жит тєвий подвиг видатного гума ністаукраїнця. І цю роботу, судячи із назви, начебто очі кувало "повторення пройде ного" узагальнення. Однак, телевізійній версії Андрія Юричка вдалося уникнути надмірних заглиблень у філо софські сентенції просвітите ля, натомість свідомо зосере дитись на суто людських якостях мандрівника у свитці, на його ставленні до повсяк денних чеснот і вад співвіт чизників. При цьому уся теле розповідь зрежисована так, що головний герой не лише спілкується з глядачем дик торським текстом, а й внут рішніми емоційними пере живаннями: з виразними пог лядами жагучих очей, осмис леними жестами рук, врешті решт християнською ходою, так майстерно і правдоподіб но відтвореною актором в об разі Григорія Сковороди. Власне, автором підмічено все те, за що і було визнано роботу однією із кращих. Треті місця по праву від дано жюрі також таланови тим і добре відомим читачам і глибоко шанованих у своїх часописах журналістам. Олександру Вівчарику зі

Смілянщіни за статті "Кор сунь  несподіваний і арис тократичний" та "Героїка і драматизм Космача", надру кованих у газетах "Нова до ба" і "Голос України". Пол тавській журналістці з газети "Голос Посулля" Людмилі Слиш за творчу публікацію "Шахтарська доблесть Юрія Охріменка". До трійки при зерів увійшов і багаторічний телевізійний доробок журна лістки із загальнонаціональ ного телеканалу "24" Юлії Даценко, яка завдяки лако нічному і, у той же час, мис тецьки акцентованому те лепроекту "Митці України" довела непересічну істину, що талановиті українці зав жди дивували світ своїм не перевершеним прагненням творити добро, не зважаючи на будьякі життєві негараз ди і перепони. Бо такими в усі часи були є і будемо Ми  Українці! Підсумовуючи аналіз конкурсних робіт, хочу заз начити, що завдяки тільки дещиці творчо обдарованих авторів із загалу сумлінних українських журналістів, на ші читачі, радіослухачі і те леглядачі пізнали і відкрили для себе сотні непересічних співвітчизників, які попри все живуть і творять поруч із нами прийдешній день нової, квітучої України. Саме тому, Рада старійшин МГО "Ми Українці" прийняла рішення підготувати і оголосити нас тупний конкурс на краще висвітлення тематики "Ми Українці" у 2013 році. Споді ваємося, він стане не менш популярним і плідним, аніж нинішній. А отже  творче пізнання України і українців триватиме..

Дванадцять авторів стали володарями заохочувальних призів:

1. Мосьондз Ольга ЦДО МО "Народна ар мія". Стаття "Мова  пра пор фільму". 2. Корсак Іван Газета "Сім'я і дім". Стат тя "Париж, українськими кольорами мальований". 3. Васильчук Віктор Газета "Вечірній Корос тень") Статті "Райські пта хи, милі кабанці та щирі лю ди…"; "Твори добро на бла го людям". 4. Слабишевська Лідія Газета "Пологівські віс ті". Статті: "Любов і голуби", " Цвітуть лілеї біля двору". 5. Добош Галина ІваноФранківська об ласна телерадіокомпанія ОДТРК. Передача "Отець з гітарою". 6. Московцева Віталіна Газета "Запорізька прав да". Статті: "Бронзові "Борис фени" для правнуків", " Чи пи сав Вівальді для Бандури ?". 7. Вандзеляк Галина Газета "Свобода". Стат тя "Валентина Семеняк Штангей: "Світ, який люб лю, довкола мене  і в Укра їні, і за її межами…". 8. Якобенко Інна Полтавська ОДТРК "Лтава") Передача "Кров або роздвоєна душа ( два портрети з натури)". 9. Фабрика Роман Книги "Ярепортер", "На одинці зі словом") 10. Настенко Оксана Газета "Зоря Полісся") Стаття " І піснями вишила вона своє життя…". 11.Чорна Світлана Газета "Слово Просві ти".) Стаття "Козацька фор теця відкриває таємниці". 12. Сандецька Наталія Інтернетвидання http://rukotvory.com.ua/) . "Гончарство у генах, або іс торія родини Кахнікевичів з Коломиї".

Лідія Горбунова

Кам'яний хрест на Альті Переглядаючи реп родукції малюнків Т.Г. Шевченка, я заці кавився "Кам'яним хрестом св. Бориса". Часто буваючи на екскурсіях у Переяс лаві, жодного разу не чув, щоб екскурсовод щось згадав про цей хрест. Опис хреста і текст на ньому є в іс торикоархеологіч них записах Т.Г. Шев ченка. Отже, відпра вився на пошуки.

Рухаючись з Києва до Переяс лава перед самим містом на міліцейському КПП, біля бен зозаправки, звертаємо ліво руч. Їдемо прямо по дорозі, переїжджаємо дамбу річки Альта (вона зараз поділена на ставки) та потрапляємоємо у село Борисівку (колишній ху тір Бабачиха). Повертаємо у першу вулицю ліворуч і прос туємо нею прямо, нікуди не звертаючи, доки не побачимо Борисоглібську Церкву, вона буде ліворуч, а кладовище праворуч. Місцевий мешка нець Мишко Білокур розка зав, що у радянські часи у Церкві був клуб, куди все село ходило на танці. А знамени тий кам'яний хрест був вики нутий на вулицю.

На вході до Борисоглібської Церкви праворуч є табличка, що " влітку 1845 р. за завдан ням Археографічної комісії тут був Т.Г.Шевченко". Того часу ним було виконано ма люнок "Кам'яний хрест св. Бо риса". Згідно з історикоетнографіч ними матеріалами XVIIXIX ст., Мартирій св. Бориса стояв на березі річки Альти за 4 км від Переяслава, в районі хуто ра Бабачиха (тепер с. Борисів ка). Перша згадка про нього в актових документах зустріча ється у зверненні ченців Ме жигірського монастиря до московського царя Олексія Михайловича, датованого 1660 р. Межигірці порушили клопотання перед самодер

жцем, аби він дав їм дозвіл "на строение монастыря на крови святогострастотерпца Бориса" у вказаній місцевості, посилаючись при цьому на стародавню традицію. Відтоді сюди щороку в день пам'яті Святих (2 травня) від Переяс лавського кафедрального со бору вирушали багатолюдні хресні ходи. Невдовзі тут пос тавили пам'ятний кам'яний хрест на пошану Бориса і Гліба та невеличку каплицю над ним. Пізніше цю каплицю кілька разів поновлювали, а в 183941 pp. переяславський архиєпископ Гедеон звелів спорудити на її місці мурова ний храм Бориса і Гліба. Древ ній хрест при цьому опинився всередині будівлі на її лівому

клиросі, під північною стіною. Його й досі можна побачити в церкві і прочитати на сірому піщанику невигадливий на пис: "Сей крестъ зде на месте сем убіенія святаго страсто терпца христова Бориса, Ве ликого князя російскаго, вод

рузи Грігорій Бутовіч, прото поп переяславсский с поспе шеством" Селивана Кірилові ча Белого, голови стрелецко го, лета ЗРОВ (тобто 6172 від сотворіння світу), а от ро[ждества Христова] АХУД (1164) месяця мая дня второ го". Археологічно обійстя Бо рисоглібівської церкви XIX ст. ніколи не досліджувалося, що ускладнює визначення віку кам'яного хреста. Зараз хрест знаходиться на тому ж самому місці, де зма льовував його Т.Г.Шевченко. Всупереч законам фізики і хі мії камінь мироточить. Я стою біля видатної памятки та на магаюся прочитати майже стерті написи. У сонячному промінчику виникає усміхне на постать поета, бере в руки пензля і починає малювати. Олександр Конєв


4

березень 2013

http://ukr-puple.org

Історичні паралелі

новини організацій

Сумське відділення МГО "Ми Українці" розгортає роботу

Анджей Новак став лауреатом популярної польської газети

У Сумській науковій обласній універсальній бібліотеці ім. Н. Крупської відбулася презентація першого тому збірника доку ментів і матеріалів "Інакодумство на Сумщині" (19551990 рр.), що висвітлює історію протестних настроїв та проявів інако думства в радянській період, від хрущовської "відлиги" до ча сів "перебудови". Документи засвідчують існування на Сум щині різних форм "антирадянських проявів"  від випадкових розмов, поширення листівок, дисидентства інтелігенції і до створення підпільних організацій. Упорядники книги: В. Ар тюх, Г. Іванущенко, В. Садівничий. Збірник розрахований на дослідників історії національновизвольного руху, краєзнав ців, учителів, студентів та всіх, хто цікавиться новітньою історі єю України. Як один з рецензентів збірника у заході взяв участь голова Сумського відділення Міжнародної громадської організації "Ми Українці" кандидат історичних наук, доцент Валерій Вла сенко. Він наголосив на унікальності цього видання як регіо нального та потребі в сучасній Україні широкої громадської ініціативи як запобіжника виникненню авторитаризму. *** В літературній вітальні Сумського державного університету відбувся "круглий стіл", присвячений Дню Соборності України. У ньому взяли участь науковці, викладачі, аспіранти місцевих вишів  Сумського державного університету, Української ака демії банківської справи, Сумського державного педагогічно го університету ім. А.С. Макаренка, представники політичних партій та громадських організацій, в тому числі й Міжнарод ної громадської організації "Ми Українці". Обговорювалися історичні традиції та сучасні проблеми українського держа вотворення. Учасники акції наголошували на великому істо ричному та політичному значенні об'єднання Української На родної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки для утворення соборної української держави. Голова Сумського відділення МГО "Ми Українці" кандидат іс торичних наук, доцент Валерій Власенко розповів про відзна чення Дня Соборності України нашими співвітчизниками, які внаслідок бурхливих політичних подій 19171920 рр. опинили ся в еміграції. Щороку у січні українські емігранти, незалежно від політичних уподобань, відзначали Акт Злуки УНР і ЗУНР та проголошення Українською Центральною Радою незалежності України (IV Універсал). Науковець навів приклади відзначення свята українськими емігрантами у Болгарії, Польщі, Румунії, Чехословаччині та Югославії в міжвоєнний період. .http://ukrpuple.org

Лауреатами цьогорічної, ХІІ нагороди "Річ Пос полита" ("Rzeczpopolita") ім. Єжи Гедройця стали двоє істориків: професор Тімоті Снайдер з Єльсь кого університету і професор Анджей Новак, вик ладач Ягеллонського університету.

Професор Тімоті Снайдер  блискучий знавець історії Східної Європи, п*ять років тому отримав у Кракові стату етку Галла Аноніма за найкращу книжку з істо рії Польщі, видану за кор доном: "Таємна війна. Генрик Юзевский і поль ськосовєцький розіграш України" Ще тоді на пи тання кореспондента, що нам порадив би Юзев ський сьогодні, профе сор відповів: "Щоб ми зробили усе можливе для будування українських еліт і укріплення україн ської державності.  В опозиції до Росії?  Навіть не в опозиції до Росії. Йдеться про те, щоб дум ка про існування світу без України була недо пустимою для українців.

Щоб для української елі ти державність була оче видною. Як говорив Єжи Гедройц: не проти Росії, але для Росії. Бо тільки іс нування сильної, неза лежної України допомо же Росії стати нормаль ною країною без імпер ських амбіцій. Юзев ський так само, як Гед ройц вважав, що найбіль шою небезпекою є влас не імперіалізм. Більшо вицький, а також росій ський і польський". Гедройц, а за ним Ті моті Снайдер переконані, що держава може бути багатонаціональною, без конфронтації народів між собою і без домінації од ного над іншими. Небез печним є націоналістич ний імперіалізм. У 2010 році світову сла

ву проф. Тімоті Снайдеру принесла книга перекладе на 12 мовами "Криваві зем лі. Європа між Гітлером і Сталіним". Ніхто ще у Єв ропі так відважно не опи сав і не представив трагедії мільйонних жертв другої світової війни, коли поляг ло 14 млн цивільного насе лення від Берліну до Мос кви: євреїв, поляків, укра їнців, білорусів, циганів, росіян, німців та інших. Для багатьох європей ських істориків таке розу міння вважається непра вомірним: воно зрівнює злочини Сталіна і Гітлера, і тим самим ніби підважує винятковість Голокосту. Але Тімоті Снайдер пра вий,  пише Пьотр Зихо вич в газеті Rzeczpospolita. Професор Анджей Новак, натомість, захи щає образ суверенної Польщі, високо підносить доробок польського ро мантизму і досягнення "Солідарності"  професо ра вважають адвокатом

республіканського нап рямку розвитку Польщі. "Самостійна, культу ротворча роль Польщі, вважаю, виникає власне з відкритості на схід, з амбіт них завдань, які собі Поль ща ставила.(…) Без присут ності Польщі на сході не було б в нашій культурі Міцкевіча, Словацького, Шопена… Називаю всіх найбільших творців  вони стали поляками в результа ті традиції  назвімо її "імпе ріалістичною" Речі Поспо литої". Анджей Новак гово рить, що якщо Польща за буде свої устремління до волі і незалежності, оспіва ні романтизмом, якщо втратить почуття націо нальної гордості за спільні історичні перемоги і відки не здобутки польської культури, то залишиться лише тепла вода в крані і ін ші привади цивілізації, а цього не досить, щоб бути поляком. Ярослава Конєва

Правовий всеобуч

Міжнародна громадська організація "Ми Українці" розширює надання правової допомоги громадянам. Кожен українець її може отримати в гуманітарноправових центрах та на сайті організації за адресою: http://ukr-puple.org

ПЕРЕЛІК послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій З Додатку до Порядку формування тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869.

Прибирання прибудинкової тери торії; Прибирання сходових клітин; Вивезення побутових відходів (зби рання, зберігання, перевезення, перероб ка, утилізація, знешкодження та захоро нення); Прибирання підвалів, технічних по верхів та покрівлі; Технічне обслуговування ліфтів;

Обслуговування систем диспетче ризації; Технічне обслуговування внутріш ньобудинкових систем: гарячого водо постачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опа лення, зливової каналізації; Дератизація; Дезінсекція; Обслуговування димовентиляційних каналів; Технічне обслуговування та поточ ний ремонт систем протипожежної ав томатики та димовидалення, а також ін ших внутрішньобудинкових інженер них систем в разі їх наявності; Поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових сис тем гарячого і холодного водопостачан ня, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації і техніч

них пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, які розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майдан чиків); Полив дворів, клумб і газонів; Прибирання і вивезення снігу, поси пання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами; Експлуатація номерних знаків на бу динках; Освітлення місць загального корис тування і підвалів та підкачування води; Енергопостачання ліфтів; Періодична повірка, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку во ди і теплової енергії, у тому числі їх де монтаж, транспортування та монтаж після повірки;

Газета "МИ ВСІ УКРАЇНЦІ", орган Міжнародної громадської організації "МИ УКРАЇНЦІ". Голова редакційної ради Лідія Горбунова. Редакційна рада: Лідія Горбунова, Володимир Горобцов, Ігор Шестак, Олександр Конєв. Головний редактор: Олександр Конєв. Відповідальний секретар Микола Влащук Реєстраційне свідоцтво: КВ 153173889 Р. Адреса редакції: Київ, пр. Леся Курбаса, 9 , оф. 249 Телефон для двідок: 0(63)0403001. www.ukrpeople.org Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Наклад 4 000 примірників. В номері використано повідомлення zn.ua, radiosvoboda.org, pidruchniki.com.ua, http://ukrpuple.org

Ми українці  

Ми українці