Page 1

№ 2 літо 2013

Рак Вилiковний Сучасні технології діагностування раку в Україні

Микола Пилипенко

Завідувач кафедри радіології ХНМУ, доктор медичних наук, інтерв’ю «Науковий і благодійний внесок у радіологію»

Лариса Лопата

Історія одужання «Життя після мастектомії»

Алла Бельська Поради психолога


Комп’ютерна томографія – це рентгенологічний метод дослідження органів і тканин,

що дозволяє отримати зображення окремих шарів досліджуваного об’єкта з подальшою комп’ютерною обробкою зображення. В ПРОЦЕСІ ОБРОБКИ ЗОБРАЖЕННЯ ЛІКАР СТВОРЮЄ

ПІД ЧАС ОГЛЯДУ

ОБ’ЄМНІ МОДЕЛІ

В КАМЕРІ АПАРАТУ ЦИЛІНДРИЧНОЇ ФОРМИ

внутрішніх

У ЦІЙ КАМЕРІ ПЕРЕБУВАЮТЬ

ОПРОМІНЕННЯ. КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ ВВАЖАЄТЬСЯ ВІДНОСНО

БЕЗПЕЧНИМ МЕТОДОМ КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ

БОЛЮ НЕ ВИКЛИКАЄ.

НЕОБХІДНІСТЬ ЛЕЖАТИ, НЕ РУХАЮЧИСЬ

ПАЦІЄНТ ЗНАХОДИТЬСЯ

РЕНТГЕНІВСЬКИЙ ВИПРОМІНЮВАЧ І ДАТЧИК ІНФОРМАЦІЯ З ДАТЧИКА НАДХОДИТЬ ДО

КОМП’ЮТЕРА ЛІКАРЯ ДЕЯКІ ВИДИ

ЯК ПРАВИЛО,

ВИМАГАЮТЬ ДОДАТКОВОЇ ПОПЕРЕДНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПАЦІЄНТА

ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ: • ЛЕГЕНІВ; • ГОЛОВИ; • ХРЕБТА

КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ

ВАГІТНИМ ЖІНКАМ

НЕ МОЖНА

ПРОХОДИТИ ТАКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

ПАЦІЄНТУ ВНУТРІШНЬОВЕННО ВВОДИТЬСЯ

ЙОДОВМІСНИЙ КОНТРАСТНИЙ ЗАСІБ

ПІДГОТОВКА НЕ ПОТРІБНА

ЦЕ ПЕРЕДУЄ ПЕРЕВІРЦІ ТАКИХ ОРГАНІВ І ТКАНИН: • ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ (ЛЕГЕНІВ); • ГОЛОВИ; • ШИЇ; • ЖИВОТА (ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ); • МАЛОГО ТАЗУ


с лово дир ек т ора

Шановні читачі! Другий номер журналу ми вирішили присвятити тій проблематиці, якою фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» займається впродовж останніх п’яти років, а саме – сучасним технологіям діагностики та лікування онкологічних захворювань в Україні. Йдеться не тільки про заплановане будівництво та оснащення лікарень, а й про вже встановлені та працюючі сучасні апарати і відділення, створені за європейським зразком у державних онкодиспансерах. Щодня кваліфіковані лікарі-радіологи, що пройшли за нашою програмою курси навчання, приймають десятки людей, яким потрібна точна діагностика або променева терапія. Саме радіологія, найбільш інноваційна й водночас витратна галузь медицини, є фокусом програми фонду «Рак виліковний». Реалізуючи місію «Працювати для людей» та досліджуючи проблему, ми з’ясували, що своєчасна діагностика та правильне планування терапії є гарантією перемоги над хворобою. Хочу навести слова засновника фонду Ріната Ахметова під час презентації програми «Рак виліковний» у Національному інституті раку: «Що в нас є для того, аби боротися та перемагати? З одного боку, гарні, кваліфіковані лікарі, а з іншого, – обмежені технічні можливості. Я думаю, ви всі добре знаєте, що в Європі та США раком хворіють більше, ніж в Україні, однак смертність нижча. Чому? Тому що там великі інвестиції у ранню діагностику та ефективне лікування. Я думаю: а чим я можу стати у пригоді? Інвестуванням у ранню діагностику та в ефективне лікування». Окремим розділом подані історії тих людей, які подолали рак та повернулися до звичайного життя, де вже немає місця хворобі. Особисто я дуже сподіваюся на те, що героїв (від слова «геройство»!) цієї рубрики буде з кожним випуском все більше і більше. Адже рак – це виліковна хвороба, і розповідаючи свої життєві успіхи, ви допомагаєте іншим знаходити сили та налаштовуєте на перемогу! Бажаю всім міцного здоров’я та терпіння.

Анатолій Заболотний Директор фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»

лі то 2013  3


Ва ж ливо зн ат и

Життя після мастектомії

Мастектомія – хірургічна операція з видалення молочної залози. Операція включає в себе видалення молочної залози, жирової клітковини, в якій містяться лімфатичні вузли (ймовірні місця метастазування), і, залежно від варіанту мастектомії, видалення малого та / або великого грудного м’язу відправили на експрес-аналіз, лікар попросив мене залишитися в лікарні і дочекатися результатів. Аналіз прийшов поганий, потрібно було робити мастектомію. На той момент пройшло два роки відтоді, як я почала ходити в онкологічний центр на обстеження.

Лариса Лопата

Лариса Лопата розповідає про свою історію хвороби, процес одужання та роботу з жінками, хворими на рак грудей. Ларисо, розкажіть, з чого все почалося? Як ви дізналися про хворобу? Л. Л. : Моя історія почалася в 1997 році, мені тоді було 42 роки, гомеопат-гінеколог знайшов у мене фіброматозний вузол і направив до мамолога на обстеження. З того часу кожні три місяці я почала спостерігатися у мамолога. Через рік мені зробили першу секторальну резекцію молочної залози (видалення ділянки тка4  лі то 2013

нини молочної залози). Перед цією процедурою мені дали право вибору: повна мастектомія або секторальна резекція. Я вибрала друге. Прийшла додому і повідомила близьким, що йду на таку амбулаторну операцію, досить нескладну. Через рік я зробила УЗД, мене знову відправили до мамолога, який мене запевнив, що це післяопераційний рубець, там немає нічого страшного. Я почала перевірятися щомісяця, потім наполягала на великій операції, але лікар вирішив провести ще одну секторальну резекцію. Після другої операції той фрагмент, що видалили,

Як ви давали раду думкам про те, що попереду на вас чекає мастектомія? Л. Л. : За ці два роки у мене постійно було відчуття страшного внутрішнього хвилювання. У момент, коли призначили мастектомію, перед моїми очима промайнуло все життя. Я думала про те, що мені всього лише 42 роки, ще все життя попереду. У мене вже був дорослий син, на жаль, його батько загинув давно, але моє особисте життя якраз почало налагоджуватися, я зустріла свого нинішнього чоловіка, у мене була хороша робота. Все було добре. Після результатів аналізу резекції мені здалося, що все навколо руйнується в одну мить, було дуже страшно. Я вдячна своєму чоловікові, що в цей момент він був поруч. Він дуже сильна людина, мені не довелося його заспокоювати, навпаки, це він мене підтримав, я відчувала плече поруч. Я йшла додому після видалення сектора і думала, як же я витримаю ще одну операцію. Вранці поїхали до лікарні. Мене мав оперувати лікар, який видаляв мені два сектори. Але я пішла до заввідділенням онкоцентру, я відчула, що хочу, щоб саме він мені робив операцію. Яка реакція на діагноз була у вашої рідні? Л. Л. : :Я не хотіла перекладати свій тягар на рідних, виходила на вулицю і плакала, щоб удома мене не бачили, щоб не помітили, як я сильно переживаю. У кожного свої проблеми, я дивилася на людей на вулиці, всі

Рак Вилiковний


Ва ж ливо зн ат и кудись поспішали, у кожного свої справи, свої плани на майбутнє, а тобі вже нікуди не треба поспішати. Мені здавалося, що в мене одна перспектива попереду – сірі коридори, хіміотерапія, і більше нічого нема. Було дуже важко. Я зараз розумію, що дуже важливо говорити про свої переживання вдома, щоб усі розуміли, що відбувається. Після того, як я поділилася з близькими, мене підтримували всі: і син, і чоловік, і свекруха, невістка саме була вагітна моїм першим онуком. Всі вони були зі мною. Що вам допомогло впоратися з важким фізичним і моральним станом? Л.Л. : У процесі хіміотерапії я потрапила на зустріч, організовану американською організацією ПАС, тоді у них була програма з раку молочної залози по всій Україні. Мені було дуже погано, я ледве доїхала до місця зустрічі. Зайшла і сказала, що у мене жахливо болить голова, психолог почав масажувати мені шию, скроні, мені стало легше, я відчула, що я серед своїх, тут мені допоможуть. На цій зустрічі були три американки, які впоралися з цим захворюванням, психологи і наші жінки, що переживали рак у процесі лікування чи після нього. Американки настільки мене вразили, вони так відкрито розповідали свої історії, починаючи від діагнозу, реакції сім’ї. Одна розповідала, як чоловікові стало погано, коли вона йому сказала, що в неї рак. А наші жінки ні слова не могли промовити, ми були дуже закриті, перед чужими людьми не могли бути відвертими. Уже під кінець другої зустрічі ми почали розповідати свої історії. Добре пам’ятаю свій тремтячий голос, у мене очі були повні сліз, говорити не могла. Наш психолог принесла величезне дзеркало, кожен з нас повинен був підійти, подивитися в нього і сказати: я тебе дуже люблю. Кожен підходив по кілька разів, вперше дуже важко вимовити, голос тремтить, сльози, говорити тяжко. Але вже з 4–5-го разу більш впевнено починаєш собі це казати. Це виглядало так, начебто дітей вчать ходити, так і нас вчили любити себе.

Як швидко вдалося повернутися до колишнього темпу життя після операції? Л.Л. : Фізично було дуже важко. Після всіх процедур почала ходити на колишнє місце роботи, я працювала фітодизайнером. На повну силу працювати не дозволяв фізичний стан. Наш керівник дозволила мені приділяти стільки часу роботі, на скільки вистачає сил. Я почала потро-

Страх – це природно. Раджу жінкам не заганяти себе в депресію, реально дивитися на ситуацію, в жодному разі не відкладати операцію на потім

ху працювати, відволіклася. Ходила і в лікарню, і на роботу. У цей момент у мене народився онук, прямо в день мого народження. Зараз йому вже 14 років, ми з ним гарні друзі. Розкажіть, будь ласка, про вашу організацію «Амазонки». Л.Л. : У 2000 році зʼявилися «Амазонки». Ми надаємо інформаційну та психологічну підтримку жінкам, які стикнулися зі страшним діагнозом, – рак грудей. Раз на тиждень як волонтери відвідуємо онкоцентри та інститут раку. Більшості жінок дуже потрібна така допомога, вони дивляться і розуміють, що я була

на їх місці, а значить, відчувала ті самі емоції та почуття, що й вони. Їм простіше спілкуватися з такими, як я. Де ви проводите свої волонтерські групи? Л.Л. : Кожен четвертий понеділок місяця о третій годині дня ми збираємося з жінками, щоб обговорити всі питання, пов’язані з раком грудей. Туди можуть потрапити всі, хто хоче поговорити на цю тему. Ми знаходимося за адресою Ярославів Вал, 14б. Що ви можете порадити жінкам, яким поставили діагноз «рак грудей»? Л.Л. : Я можу сказати тільки одне: страх – це природно. Раджу жінкам не заганяти себе в депресію, реально дивитися на ситуацію, в жодному разі не відкладати операцію на потім. Тому що це серйозний діагноз, і дуже важливо на ранній стадії прооперуватися: після видалення пухлини людина може повернутися до нормального життя. Менше і матеріальних, і моральних, і фізичних витрат. Є жінки, які після діагнозу починають ходити до знахарів, втрачають час і здоров’я, а пухлина в цей момент продовжує рости. Потрібно віддатися в руки лікаря. Можливо, навіть не одного: якщо є відчуття недовіри, йдіть до іншого фахівця. Але обов’язково зробіть усі потрібні медичні процедури.

психотерапевт Алла Бельська, Лариса Лопата та її сестра Лідія

лі то 2013  5


Допомога

Поради психолога

Психотерапевт Алла Бельська коментує історію Лариси і розповідає про те, як налаштувати себе на боротьбу з тяжкою хворобою. Отже, важливі аспекти боротьби з діагнозом, позитивне мислення та аналіз свого емоційного стану

Алла Бельська, психотерапевт

Тяжкий діагноз – це не вирок. Довірте свій психологічний стан психологам, психотерапевтам. Дуже важлива підтримка родини Ситуація з психологічною допомогою в нашій країні складна, ця проблема вирішується в рамках лікарні, клініки, де працюють клінічні психологи, психотерапевти. Жінка приходить в клініку на обстеження, далі йде у відділення хірургії, тут відбувається медичний процес, і мало хто надає психологічну підтримку. Людина знаходиться один на один зі своїми переживаннями. Дуже добре, коли є можливість поділитися з сім’єю. Але, як правило, навіть саме слово «рак» викликає страх у близьких. Хворий намагається відгородити сімʼю від емоційних переживань, замикається в особистих хвилюваннях. 6  лі то 2013

Саме про це розповідала Лариса, коли говорила, що ходила по вулицях і плакала, так їй ставало легше, вона не навантажувала сім’ю, а намагалася сама боротися з переживаннями. Хоча подивіться, коли вона розповіла близьким, її всі підтримали: і невістка, і свекруха, і чоловік. На жаль, бувають сім’ї, де немає розуміння з родичами. В цей момент дуже важливо знайти психологічну підтримку в стінах лікарні. Є психологи, які працюють у клініках, лікарнях, соціальних службах. Не можна залишатися наодинці зі своїми переживаннями, потрібно говорити про це. Дуже корисно відвідувати групи підтримки.

Процес одужання можна розділити на 4 етапи Перший етап – визнати, що це вже сталося. Другий етап – вирішити, що робити для того, щоб стати здоровою.

Сестра Лариси Ліда також пережила рак. Якось вона мені сказала, що тепер їй немає чим жити: «Діти дорослі, чоловік здоровий, у мами свої проблеми зі здоров’ям, вікові, а я хвора, у мене страшний діагноз». Я запитала, що вона робить для того, щоб жити? Ходить до лікарні, замкнулася у своїх переживаннях. І ми вирішили, що перше, чим вона почне займатися, це зробить, нарешті, щось для себе. Звучить просто, але так вона кожного дня, крок за кроком, буде йти до здорового життя. Ліда поїхала на книжковий ринок і придбала багато книг про те, як підтримувати свій емоційний стан. Почала читати і стала інакше себе почувати. Третій етап – це налагодження стосунків у сім’ї за умов емоційного розриву: ви здорові, а я хвора. Цей стан впливає на стосунки з рідними. Дуже багатьом важко підійти до рідних за підтримкою. Потрібно налагоджувати стосунки. налагодження стосунків. Четвертий етап – духовний розвиток. Дуже важливо, щоб людина вірила в себе, в свої можливості та завжди прагнула до вдосконалення. Якщо, наприклад, є хобі, це вже можна назвати однією з частин особистого розвитку. Хобі – це творчість. Те, що ти можеш робити для свого задоволення. Сюди можна включити навіть мрії. Робіть усе, що можете для себе, кожного дня.

Памʼятайте, що ви не одна з такою проблемою. Статистика свідчить, що  з цим діагнозом стикнулося багато людей і багато хто його поборов, не здавався й жив далі.

Рак Вилiковний


Т ем а номера

Сучасні технології діагностування раку в Україні Основною проблемою в галузі охорони здоров’я є вчасна діагностика пацієнта. Виявити захворювання необхідно на ранній стадії, поки ще є можливість запобігти його розвитку та повернути людину до здорового стану. Тому внесок програми «Рак виліковний» фонду Ріната Ахметова, в рамках якої лікарські установи отримують сучасну апаратуру, має велике значення для України. Наші лікарі любʼязно погодилися розповісти про особливості та значення МРТ, КТ та ПЕТ/КТ у рамках медичного обстеження

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) Андрій Белегай

Завідуючий відділенням променевої діагностики Івано-Франківського обласного клінічного онкологічного диспансеру

При підозрі на онкологічне захворювання роль ранньої діагностики переоцінити важко. Давній римський вислів BENE DIGNOSCITUR, BENE CURATUR («ДОБРЕ РОЗПІЗНАЄТЬСЯ, ДОБРЕ ЛІКУЄТЬСЯ») не втратив своєї актуальності. Чим раніше поставлений правильний діагноз і розпочато лікування, тим більше шансів на одужання пацієнта. Крім того, в ході лікування важливо стежити за станом пухлини, щоб точно знати, як вона реагує на лікування, чи зменшується у розмірах, чи не з’явилися ускладнення. Одним з найпоширеніших методів діагностики та оцінки стану хворого в онкологічній практиці служить магнітно-резонансна томографія (МРТ). В основі методу МРТ лежить використання сильного магнітного поля. Метод дозволяє візуалізувати пухлину будьякої локалізації, а також встановити наявність метастазів, що має велике значення для стадіювання процесу, визначення тактики лікування та прогнозу захворювання. Сучасні методики МРТ дозволяють за одне дослідження оцінити стан багатьох органів і тканин людського тіла (починаючи від головного мозку і закінчуючи органами малого таза). Основні переваги цього дослідження – відносна безпека, швидкість і великий обсяг отриманої інформації. У ряді випадків магнітно-резонансна томографія може допомогти відрізнити пухлину від непухлинних захворювань, наприклад запальних (які здатні імітувати обʼємний процес при ультразвуковому дослідженні), та зняти діагноз онкологічного захворювання без застосування рентгенівського випромінювання. Слід пам’ятати, що магнітно-резонансна томографія має чіткі показання та протипоказання до застосування. Тільки лікар може сказати, який саме метод дослідження буде найінформативнішим у кожному конкретному випадку. лі то 2013  7


Т ем а номера

Комп’ютерна томографія (КТ)

можливість працювати на одному з найсучасніших, найкращих апаратів в Україні. Крім звичайних рутинних методик обстеження всіх органів, томограф дозволяє виконувати і спеціалізовані – такі як дослідження серця (коронарографія, шунтографія, проведення морфофункціональних досліджень), дослідження з болюсним контрастуванням при онкозахворюваннях (головного мозку, грудної клітини, черевної порожнини, органів малого тазу). Ми обстежуємо велику кількість дітей і дорослих з онкозахворюваннями як на етапі первинної діагностики, так і в процесі лікування (в якості контролю за хіміотерапією і після виконаних оперативних втручань). Апарат дуже завантажений: так, за 2012 рік на ньому було проведено 9700 обстежень, за 1-й квартал 2013 року – 3600. Що б ви хотіли побажати читачам журналу? Е. С.: Піклуватися про своє здоров’я і вчасно звертатися по медичну допомогу. З раком легше впоратися, коли він виявлений на ранній стадії.

Євгенія Соловйова

Завідуюча відділенням КТ та МРТ ДОКТМО Що таке комп’ютерна томографія? Е. С.: Компʼютерна томографія – це рентгенологічний метод дослідження органів і тканин, що дозволяє отримати пошарове зображення з наступною компʼютерною обробкою. За дуже короткий час можна отримати детальну інформацію про досліджувані органи. В процесі обробки зображення лікар кабінету комп’ютерної томографії створює об’ємні моделі внутрішніх органів, судин, суглобів. Високоякісні зображення значно полегшують завдання лікаря в постановці точного діагнозу. Завдяки тому, що Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» у 2008 році придбав сучасний 64-зрізовий комп’ютерний томограф Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанню ми отримали 8  лі то 2013

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ/КТ) Одним з діагностичних методів, що сьогодні дуже активно розвивається, є позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) – метод радіонуклідної променевої діагностики. Цей метод забезпечує унікальну можливість оцінювати обмінні процеси в органах і тканинах, що дозволяє діагностувати ранні прояви хвороби в той період, коли ще відсутні патологічні порушення на анатомічному рівні, які виявляються за допомогою інших методів діагностики, – компʼютерної, магнітно-резонансної томографії та ультразвукової діагностики. Наступним важливим аспектом діагностичних можливостей ПЕТ/КТ є достовірне і точне визначення стадії пухлинного процесу, уточнення його поширеності, виявлення регіонарних і віддалених метастазів. ПЕТ/КТ має особливі потенційні можливості в оцінюванні ефективності проведеної хіміотерапії. Крім онкології, ПЕТ/КТ широко застосовується в діагностиці неврологічних захворювань і хвороб серцево-судинної системи. У Донецьку Центр позитронно-емісійної томографії створюється при Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні (ДОКТМО).

Завдання лікаря полягає не лише в тому, щоб провести обстеження, простіше кажучи, зробити знімок органа. У першу чергу, необхідно відповісти на всі поставлені клініцистом діагностичні питання в повному обсязі. Крім того, лікарю-діагносту широкого профілю іноді необхідно більш детально заглибитися в дослідження, а то й застосувати додаткові, спеціальні методики. Все це потрібно для того, щоб у кінцевому підсумку поставити точний діагноз.

Рак Вилiковний


Т ем а номера

Аркадій Бондаревський

Вʼячеслав Колотій

Розкажіть про новий Центр позитронно-емісійної томографії, який зараз будується. У чому його особливості, які фахівці будуть його обслуговувати? В. К.: Планується, що ПЕТ-центр у Донецьку буде першим в Україні, що отримає сертифікат міжнародного зразку та виготовлятиме спеціальний препарат на зовнішню видачу, – тобто не тільки для власних потреб, але й для інших клінік. Максимальний час транспортування препарату – 2 години, інакше втрачається сенс і з точки зору економії, і з точки зору діагностики. В. К.: Насправді, в європейських онкоцентрах (наприклад, у клініці міста Грац в Австрії, де ми проходили стажування) широко використовується діагностика за допомогою ПЕТ, але препарат не виготовляється у клініці, а доставляється з Відня (250 км). Доставка займає 45 хвилин гелікоптером. Це і називається зовнішньою видачею. Передбачається, що так буде працювати і наш ПЕТ-центр:

спочатку ми будемо виробляти препарат тільки для потреб пацієнтів ДОКТМО, а потім завдання ускладниться. В Донецьку заплановано встановлення другого ПЕТ-сканеру на базі Донецького обласного протипухлинного центру. Туди буде здійснюватися доставка виготовленого в ДОКТМО препарату протягом 1,5–2 годин. В. К.: Велика увага приділяється навчанню персоналу. Весь процес виготовлення препарату автоматизований. Проте за підсумковий результат все одно відповідає людина – радіофізики, радіохіміки та співробітники лабораторії. Аркадій Бондаревський: Хоча до запуску ПЕТ-центру ще є час, команда фахівців уже практично укомплектована. Усі співробітники – найкращі у своїй галузі, відмінники, однодумці. Вони сповнені ентузіазму, вважають цю роботу дуже цікавою і перспективною.

Інженер-радіолог відділення радіаційної безпеки ДОКТМО

Головний позаштатний спеціаліст з радіаційної безпеки, завідувач відділенням радіаційної безпеки ДОКТМО

лі то 2013  9


Ін т ер в’ю

Науковий і благодійний внесок у радіологію Микола Іванович Пилипенко з 1987 по 2013 рр. очолював Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України. Завідувач кафедри радіології Харківського національного медичного університету, головний редактор «Українського радіологічного журналу», заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Національної Академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор. Заснував Українське товариство радіаційних онкологів (1999)

«К

оли я прийшов із загальної радіології в радіаційну онкологію, морально було дуже тяжко – я почувався безпорадним дієво допомогти онкологічним хворим. Це були останні роки Радянського Союзу, стан онкологічних закладів у державі свідчив про те, що суспільство чи його система охорони здоров’я ставилися до таких хворих з повною байдужістю: ми не мали сучасної (на той час) діагностичної та радіотерапевтичної апаратури, протипухлинні лікарські засоби були недоступні для хворих. Була актуальною «рекомендація» про яку я вперше почув від моїх вчителів, ще коли був студентом медичного інституту: приховувати від хворого онкологічний діагноз, бо тоді він сприймався як невідворотний смертельний вирок. Мабуть, ще тяжчим у моральному сенсі стало перше десятиріччя після розпаду СРСР. З одного боку, ми отримали вільний доступ до правдивої інформації щодо успіхів наших колег у Західній Європі та Північній Америці, та й узагалі в світі, а з іншого боку тривала фінансова криза. Ми дізналися, що переважній більшості хворих з онкологічними захворюваннями можна реально допомогти вилікуватися, але хворі не мали економічної можливості придбати ліки, а про суспільне забезпечення ліками годі було й говорити. Стан забезпечення діагностичною і лікувальною радіаційною апаратурою не просто залишався плачевним, а й погіршувався. Найскрутніше було ветеранам, тобто пенсіонерам, які віддали сили суспільству в молоді літа, а на неміч припала пора жалюгідної пенсії. Перший дієвий крок, який ми зробили, щоб виправити ситуацію, – створили Українське товариство

10  лі то 2013

Рак Вилiковний


Ін т ер в’ю радіаційних онкологів (УТРО), в якому ми об’єдналися, щоб наш голос почули у суспільстві, а також щоби зруйнувати застаріле ставлення до радіаційної онкології як до другорядної, допоміжної спеціальності. У розвинутих суспільствах онкологічні центри – це лікувальні заклади, в яких онкохворі отримують виключно променеве і медикаментозне (хімітерапевтичне) лікування, окремо чи комбіновано. Хірургічна допомога онкологічним хворим там надається у загальних лікувальних закладах. І таке явище зумовлене незаперечними успіхами сучасної променевої терапії самостійно чи в поєднанні з хіміотерапією. Щоправда, в умовах України в онкологічних центрах краще мати і хірургічне лікування, головне тільки, щоб хірурги традиційно не ігнорували з різних причин видатні можливості сучасної радіаційної онкології. Зараз я сповнений оптимізму: сьогодні ми можемо і зобов’язані говорити онкохворому про його діагноз правдиво, не криючись, бо в нас є можливості вилікувати цей тяжкий недуг, цей діагноз перестав бути страшним вироком, і таких можливостей стає дедалі більше». Миколо Івановичу, Ви очолюєте одну з найвідоміших та найавторитетніших у країні установ. Розкажіть, чим сьогодні займається Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва, а також який Ваш внесок у радіологію. М. І.: Справа в тому, що 16 січня поточного року я залишив пост директора інституту, зараз завідую кафедрою радіології. Я вирішив решту сил віддавати навчанню нового покоління лікарів. Потрібно дуже багато енергії, щоб вести одночасно інститут і кафедру. Досі вистачало сил, але настав час, і я відчув, що повинен зосередитися на чомусь одному. Я люблю педагогіку, люблю звертатися до молоді, до їх сердець. Я отримую велике задоволення, коли передаю свій лікарський досвід і чимало накопичених знань молоді, а по закінченні лекції студенти аплодують. Для мене це вінець мого життя. Особливість ситуації в українській радіології в 90-ті роки полягала в тому, що перед фахівцями постала задача засвоєння в основному мовних аспектів фаху – термінів, що творилися державною мовою, оскільки понятійна складова була вже засвоєна, але на основі іншої мови. Користування українськими радіологами протягом майже всього життя російською термінологією спричинило до сприйняття російської як рідної, і тому деякі цілком логічні й неминучі розбіжності між власне україномовною термінологією, створеною на базі англійської, та російськомовною сприймаються деякими радіологами, а тим більше не фахівцями, як зазіхання на усталені терміни рідної терміносистеми. Це відбувається на рівні підсвідомості, тому не береться до уваги, що саме рідної терміносистеми фаху в Україні не було (бо не було сфери функціонування термінів). Проблема значно посилювалась ще й тим, що радянська радіологія в усіх її гілках технологічно

суттєво відставала від світової. Технологічне відставання супроводжувалось відповідними термінологічними лакунами в терміносистемі, якою ми послуговувались: якщо немає якоїсь технології, то, цілком зрозуміло, відсутні й терміни, які вживаються при її використанні. Щоб вийти на світовий технологічний рівень, а така перспектива стала реальною, треба було створити перш за все власну фахову мову, відповідну фаховій мові закордонних колег, які послуговувались англомовною терміносистемою. Розв’язання цього завдання було завершене 1999 року виданням тримовного словника (українська, англійська, російська), який був відзначений премією Української Академії медичних наук. Також я започаткував проведення в інституті регулярних міждисциплінарних консиліумів, як це робиться в Англії та багатьох країнах Європи. Випадок захворювання кожного пацієнта, який звертається в клініку, розбирається на загальному консиліумі, в якому обов’язково беруть участь радіологи-діагности, радіаційні онкологи, хемотерапевти, терапевти-інтерністи, хірурги і патоморфологи. Результатом консиліуму стає чіткий план лікування з урахуванням всіх особливостей перебігу захворювання людини (стану її серця, легенів, психіки), з коригуванням стандартних планів лікування для конкретного онкологічного хворого. Ми приймаємо спільне рішення, яке підлягає обов’язковому виконанню всіма, хто потім веде хворого. Зараз в інституті проводиться постійне внутрішнє навчання у вигляді щотижневих конференцій. Я особисто переглядаю близько 10 світових журналів на теми розвитку радіаційної онкології в усьому світі, відбираю найцікавіші статті, і вся молодь їх читає, а потім робить доповіді на основі нової інформації. Останнім часом головним напрямком своєї наукової роботи я обрав проблеми забезпечення якості в радіаційній онкології та променевій діагностиці, зокрема запобігання ускладненням променевого лікування і оптимізації доз опромінення пацієнтів при рентгенологічній діагностиці. Це дуже важлива проблема, оскільки пов’язана зі зменшенням ризиків виникнення радіаційних пухлин у обстежуваних і хворих, що лікувалися з використанням радіації. Я сподіваюся, що інститут буде розвиватися й надалі, що буде для мене великою радістю.

Благодійність у медицині – широко розповсюджене в світі явище, приклад духовності та високих моральних принципів. Завдяки зусиллям фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» вітчизняна медицина поступово наближається до світових стандартів діагностики та лікування таких складних захворювань, як рак.

лі то 2013  11


Ін т ер в’ю Миколо Івановичу, медичні технології швидко вдосконалюються. Як ви оцінюєте сучасний рівень оснащення радіологічним устаткуванням вітчизняних онкоцентрів? М. І.: Останні 2–3 роки дають привід для оптимізму. Якщо говорити про радіаційну онкологію, в технологічному плані донедавна ми перебували десь у 50-х роках минулого сторіччя. Я чітко це знаю, тому що знайомий з історією розвитку радіології, усіх її розділів діагностики та лікування променевою терапією. За станом оснащення і за програмами, які застосовувались на його основі, ми перебували у далекому минулому. Зараз ми можемо бачити істотні зміни в технологічному розвитку. Яскравий приклад і гарний доказ тому –Рівненський обласний онкологічний диспансер. Я вважаю, що тут ідеально збіглися всі обставини. По-перше, в диспансері працюють відповідальні люди, розумні, дбайливі; прекрасний керівник, а це найголовніше. Головний лікар, Григорій Іванович Максим’як, створив команду, спрямовану працювати на високому рівні та виконувати своє святе призначення – якнайкраще допомагати хворим. По-друге, хочу сказати про внесок Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Я ніколи не займався політикою і не стежив за ситуацією, яка існує за межами медицини, але зараз раптом зовсім іншими очима побачив ім’я засновника фонду. Адже благодійність в усі часи шанували, вона завжди була справою найвищої моральності. А те, що ця благодійність спрямована на онкологію, означає, що засновник фонду – людина високої моральності та моралі, він як ніхто інший розуміє, що саме в цю галузь потрібно вкладати кошти. Дуже мудрий вибір на користь цього центру. Діагностичні та радіотерапевтичні Освіта і медицина – показники розвиненого суспільства. Стан цих громадських інституцій – критерій здоров’я суспільства.

12  лі то 2013

апарати, придбані в рамках програми «Рак виліковний» фонду Ріната Ахметова на базі Рівненського онкодиспансера для лікарів, гарантують мінімальні ускладнення за умов високої ефективності, дають високі гарантії в лікуванні, зупиняють або повністю виліковують хворобу, при цьому спричиняючи мінімальну шкоду. Ця апаратура забезпечує найвищий принцип медицини: не зашкодь хворому. На жаль, понад 80% усієї апаратури, яку ми поки що маємо в Україні, не дає можливості лікувати без ускладнень, які в багатьох випадках стають навіть причиною передчасної смерті. Ті два радіотерапевтичних апарати, які працюють у рівненському диспансері, забезпечують лікування саме місця пухлини, не захоплюючи інших органів. Важливий факт: радіологічні апарати, як діагностичні, так і терапевтичні, мають в медицині найбільшу вартість, поглинаючи до половини бюджету лікувального закладу. Але від них і

користь для хворих найбільша. Благодійність у медицині, освіті та науці – це найвища моральність. Що ви можете сказати про твердження, що рак – невиліковна хвороба? М. І.: Це давно пройдена сторінка в онкології. Повторюся, ще мої викладачі вчили мене тому, що діагноз «рак» не можна виголошувати хворим. Зараз ми говоримо правду. Якщо я не зможу переконати хвору людину в тому, що вона здатна подолати цю хворобу, то людина просто загине. А якщо хворий усвідомить, прийме і повірить у те, що я зможу його вилікувати, це стане найважливішим кроком до його порятунку. Я зможу допомогти, якщо він довіриться мені. Наприклад, рак грудей – найчастіший вид раку в жінок, але 95% хворих зараз виліковується, або цю пухлину можна контролювати, тобто її залишки можуть не загрожувати життю. Рак передміхурової залози у чоловіків в 65% випадків не потребує лікування, а тільки ретельного регулярного спостереження.

Рак Вилiковний


Іс т орії

Любов до життя

«Поставте перед собою мету – вилікуватися. Моліться за своє здоров`я, за здоров`я близьких, намагайтеся боротися зі страхом. І останнє: коли вилікувалися, кажіть про це всім, не ховайте голову в пісок, бо ваш приклад життєво необхідний тим, хто лікується. Бо, на жаль, повідомлень про негативний досвід більше, ніж про позитивний». Валентина Дайнека розповідає історію хвороби та одужання її сина Валентино, розкажіть про історію хвороби вашого сина Антона. Як Ви дізналися про хворобу? В. Д.: Восени 2007 року у сина була звичайна застуда, проте з нетиповим перебігом: слабкість, висока температура, збільшені лімфовузли – були виражені всі симптоми хвороби, але ми думали, що з нею впораємося без спеціальних методів лікування. Тиждень, два – все було марно. Ми звернулися в лікарню. Дослідний матеріал дали у різні лабораторії. Висновок у всіх був один: «Так, це рак. Але в даний час ця хвороба виліковна». Як Ви та ваш син пережили діагноз онкологічного захворювання? В. Д.:Найбільша проблема вітчизняної онкології – відсутність психологічного супроводу в лікуванні. І хворих людей, і їх родичів гнітить не так рак, як страх перед ним. А цей страх – настільки руйнівна сила, що він може перекреслити і звести нанівець усе медикаментозне лікування. Антон швидко переборов свій страх перед хворобою. Син був на 100% упевнений в успіху. Дуже важливо, що в цей момент в нашому житті з’явилося багато людей, які підставили своє плече. Мене здивувало, як багато незнайомих людей надали допомогу. Найбільш зворушливим був пакунок з грошима від трьох хлопчиків-колядників. У газеті був весь їхній заробіток – трохи більше 200 гривень по одній-дві гривні. Ці хлопці тільки раз чи два бачили Антона. Я зверталася за допомогою у різні благодійні фонди, відправила більше 30 листів. Лист до фонду Ріната Ахметова не залишився без відповіді, як усі інші. Нас протягом тривалого часу забезпечували ліками і безкоштовним обстеженням.

Антон та його мама Валентина

Розкажіть про етапи боротьби. Скільки часу вона тривала? В. Д.:Підготовка до операції, операція, реабілітація, хіміотерапія. За один курс хіміотерапії в сина вливали більше 5 літрів різних ліків, і кожної хвилини організм міг їх не витримати. У нас було 8 курсів цього невимовного пекла. Після кожного курсу сина відправляли додому на реабілітацію. На щастя, ми відновлювалися після всіх курсів, і лікування йшло без перерви. Після закінчення хіміотерапії контрольна компʼютерАнтон Дайнека 1988 року народження, проживає у Володимир-Волинському Волинської області, Україна. Діагноз: хвороба Ходжкіна (лімфогранульоматоз), змішано-клітинний варіант.

на томограма засвідчила серйозний прогрес у лікуванні. Хіміотерапія проходила сім місяців. Потім було радіологічне опромінення. З допомогою спеціалістів Фонду Ріната Ахметова ми продовжили лікування в радіологічному відділенні Національного інституту раку, де було проведено курс дистанційної променевої терапії. На лікування пішов приблизно місяць. Обстеження після всього курсу лікування дало підстави зробити висновок про повну непідтверджену ремісію. Пройшло 5 років після лікування, є підстави говорити про підтверджену ремісію, іншими словами – про повне одужання. Ваші побажання читачам журналу. В. Д.:Донести до всіх онкохворих людей ідеологію програми «Рак виліковний». Щиро вірю в те, що журнал виконає своє велике гуманістичне призначення. лі то 2013  13


Ін т ер в‘ю

Досвід роботи та нові технології Благодійність у медицині – приклад високої моральності ефективність лікування пацієнтів. А це дуже важливо, враховуючи те, що кількість хворих на рак зростає, а хвороба, що найгірше, діагностується все частіше у молодих людей. У променевій терапії головною особливістю є мультидисциплінарна команда з різних взаємопов’язаних напрямів – це і променеві терапевти, і медичні фізики та інженери. Адже апаратура без умілого застосування – це лише набір електричних схем та дротів.

Валентина Іванкова, доктор медичних наук, професор «Променева терапія – дієвий метод лікування раку в усьому світі, який успішно застосовують з часу відкриття рентгенівських променів (з 1895 року). Кожен метод лікування має обмеження в застосуванні та побічні наслідки. Це стосується і променевої терапії, проте завдяки розвитку сучасних технологій небезпека ураження здорових тканин пацієнта значно нижча, ніж це було 15-20 років тому». Валентино Степанівно, розкажіть про ті роки, коли Ви були Президентом УТРО (Українського товариства радіаційних онкологів) і про УТРО як організацію. Які особливості з’їзду УТРО цьогоріч? В. І.: В товаристві радіаційних онкологів я працюю з 1999 року. Рівень розвитку радіології та променевої терапії в ті часи був на дуже 14  лі то 2013

низькому рівні, потрібної апаратури в країні не було. Необхідно було негайно діяти. Адже в усьому світі променева терапія визнавалась ефективним методом лікування, поруч із хірургією та хіміотерапією. З 2000 року держава почала оновлювати апарати, що використо-

Раніше у нас була стара апаратура, 30-40-річної давності, вся вітчизняна. Зараз почали поступово закуповувати нову техніку завдяки фонду «Розвиток України». вувалися у лікуванні. Товариство радіаційних онкологів працювало спільно з Міністерством охорони здоров’я. Результатом такої співпраці стало часткове апаратурне переоснащення онкологічних диспансерів і можливість застосовувати нові методики променевої терапії, що значно підвищило

Останні 4 роки я працюю президентом Українського товариства радіаційних онкологів. Це збіглося з періодом стрімкого розвитку сучасних методів променевого лікування в Європі та у всьому світі. Товариство почало активно співпрацювати з Європейською асоціацією терапевтичних онкологів (ESTRO), Асоціацією діагностів-онкологів та лікарськими товариствами з багатьох інших країн. Члени Товариства відвідали європейські та американські клініки, виставки, конгреси, для того щоб перейняти досвід, і тепер впроваджують отримані знання у своїх лікувальних закладах. VI З’їзд Українського товариства радіаційних онкологів за участю іноземних колег, який цього року відбувся у Рівному, не став винятком. Для мене, як для президента УТРО, дуже важливо, що Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» виступив з ініціативою та успішно реалізував проведення Сателітного симпозіуму з медичної фізики в рамках нашого з’їзду. За відгуками учасників, цей захід був дуже корисний як для радіаційних онкологів, так і для медичних фізиків – його безпосередньої цільової аудиторії.

Рак Вилiковний


К а лен д а р по дій

Події в рамках програми «Рак виліковний»

25-27 червня 2013 в м. Рівне відбувся 6-й З’їзд Українського товариства радіаційних онкологів з міжнародною участю. Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» виступив соціальним партнером цього заходу та виступив організатором Сателітного симпозіуму з медичної фізики. Обидва заходи організовані завдяки реалізації програми «Рак

виліковний» фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Загалом у заходах взяли участь 250 осіб: лікарі-радіологи, інженери-фізики з усіх областей України, а також експерти зі Швейцарії, Латвії, Литви, Австрії. У ці дні було відкрито капітально відремонтоване радіологічне відділення Рівненського обласного онкологічного диспансеру, а також

Центр променевої терапії поповнився додатковим обладнанням – другим лінійним прискорювачем, який придбали за кошти цільової державної субвенції. Завдяки реалізації проекту eHealth, вже вдруге відбулась on-line трансляція подій на сайт Фонду та Facebook сторінці, де всі охочі змогли дистанційно послухати лекції та доповіді першого дня З’їзду.

Думка експертів У перший день учасники З’їзду обговорили актуальні питання розвитку медичної фізики в Україні, а саме: нові підходи в радіаційній онкології, забезпечення якісної променевої терапії, розвиток радіаційної фізики та інше. Також на базі Центру променевої терапії Рівненського обласного онкологічного диспансеру було проведено 2 майстер-класи (практичні заняття) для медичних фізиків. Альберт Міллер та Ірина Сандін прокоментували ці навчальні заходи

Н

АЛЬБЕРТ МІЛЛЕР Місце роботи Медичні системи «ВАРІАН» Країна Цуг, Швейцарія Посада Викладач медичної фізики Освіта 1983–1989 Ленінградський політехнічний інститут, Диплом спеціаліста в Експериментальній Ядерній Фізиці і Радіаційному Захисті 1994–1996 МД «Андерсон Центр Раку», Х’юстон, Техас, Диплом спеціаліста-фізика в радіаційній онкології Напрямки наукової роботи: медична фізика, фізика напівпровідників, радіаційний захист, радіобіологія

аскільки медичну фізику модно вважати клінічною дисципліною? Яка її роль у клініці? А. М.: Складне питання, тому що медична фізика не є чисто клінічної дисципліною. У широкому розумінні вона складається з кількох різних частин. Медична фізика – це будь-яке застосування фізики в медицині, в тому числі протези та протезування; лазерна медицина – це теж медична фізика. На конференції ми говорили про медичну фізику в онкології, зокрема в радіотерапії. Медична фізика в онкології складається з трьох принципових частин залежно від області застосування: ядерна медицина, діагностична радіологія

та радіаційна терапія – всі ці напрямки у своєму роді є клінічними дисциплінами, тому що це продовження фізики в медицині. Сучасна радіаційна терапія – це дуже високотехнологічна галузь медицини. Відповідно, спеціаліст з медичної фізики повинен знати не тільки фізику. Порівнюючи «кількість» фізики в експериментальній ядерній фізиці, в медичній фізиці її частка не така велика, але для того щоб запропонувати ефективне лікування, потрібна здатність медичного фізика принаймні розуміти і домовлятися з іншими клінічними спеціалістами – лікарями, діагностами. У США, наприклад, базовою освітою медичного фізика є медична освіта. лі то 2013  15


К а лен д а р по дій Знання у цій галузі повинні дорівнювати знанням операційної медсестри. Медичний фізик повинен складати іспити з анатомії, фізіології та інших медичних спеціальностей, щоби продуктивно спілкуватися з лікарями. Клінічна частина цього питання досить вагома. Є потреба у знаннях з різних областей, зокрема радіобіології, технічного забезпечення, комп’ютерних програм. Медичний фізик повинен забезпечувати свого роду інтерфейс між різними дисциплінами. Освіта медичного фізика має бути на високому рівні. Складність цієї професії, на мій погляд, полягає у необхідності застосування знань з таких різних дисциплін.

Що ви думаєте про проведення навчальних заходів для фізиків у рамках великого радіологічного конгресу? А. М.:Ідея гарна, я взагалі за будь-які воркшопи, семінари та практичні заняття. Гадаю, що в рамках таких заходів у майбутньому можна буде залучити лікарів для обговорення методик лікування різних локалізацій. Можна влаштовувати семінари на більш індивідуальні теми, звужуючи коло обговорюваних питань. Таким чином, буде достатньо часу обміркувати весь процес лікування, починаючи з діагнозу, підготовки та планування лікування і закінчуючи реалізацією лікування та подальшим спостереженням. Це буде продуктивнішим для фахівців у своїх галузях.

Ірина Сандін Місце роботи Компанія Elekta Країна Швеція Посада Керівник підрозділу компанії Elekta у Східній Європі Освіта Білоруський державний університет (Мінськ) Магістратура в галузі фізики і математики (Ядерна фізика) Університет у Гавані (Куба) Курс післядипломної освіти з медичної фізики (Радіотерапія) Стокгольмський університет Диплом медичного фізика (у галузі ядерної медицини, МРТ і радіології) MBA-програма в центрі NLP Сертифікат MBA (NLP) Російської президентської академії управління та фінансів Член Європейського товариства терапевтичної радіології та онкології (European Society for Therapeutic Radiology and Oncology, ESTRO), Член Російського товариства терапевтичної радіології (RATRO)

Н

а вашу думку, яку роль відіграє медична фізика в медицині? І. С.: Радіотерапія – це високотехнологічний процес. Важко виділити якусь одну групу фахівців, бо вони взаємопов’язані. Відділення працюють добре за відсутності слабкої ланки. Тут важлива роль усієї команди: і фізика, і лікаря, і технолога, і медсестри, і адміністратора. У всіх є свої розписані ролі, і дуже важливо, щоб усі виконували ці ролі професійно. Сказати, хто важливіший, без кого важко обійтися, в сучасній радіотерапії неможливо. Комп’ютерна система менеджменту, яка зараз

16  лі то 2013

є в кожному сучасному центрі, забезпечує контроль і управління всіма процесами. Фізики стежать за тим, щоб апарати працювали та були правильно налаштовані. В арсеналі фізиків – набір тих знань, що повинні допомагати лікарям правильно приймати рішення при плануванні лікування. Важливо розуміти, що всі необхідні дані для цього плану дає фізик, тому їх висока професійна підготовка дуже важлива для успішного лікування пацієнтів. Чи важливо проводити додаткові навчальні заходи для фізиків у рамках великого радіологічного конгресу?

І. С.:Це, звичайно, дуже гарні й правильні ініціативи, проте одних таких симпозіумів замало. Вони дають більше інформації про нововведення, які потрібно впроваджувати в професію, але у зв’язку з тим, що такої спеціальності немає в Україні, подібні симпозіуми – вже важливий крок у потрібному напрямку. Компанія Elekta планує підтримати ініціативу наших користувачів в організації російськомовного інтернет-форуму, що об’єднує користувачів з різних країн. Там буде нагода поставити питання один одному, обмінятися досвідом та корисною інформацією з усіх спеціальностей, задіяних у радіотерапії.

Рак Вилiковний


К а лен д а р по дій Анатолій Заболотний, директор благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»

Наталія Семикоз, Юрій Думанський, Олена Петряєва, Анатолій Заболотний

13 червня 2013 року у м. Донецьк відкрилося перше в Україні комплексно оснащене відділення брахітерапії Також в цей день відбулося підписання меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю з метою розвитку радіологічної служби Центру. Щомісяця до 100 пацієнтів із раком порожнинних органів (репродуктивна система, кишечник, стравохід, порожнина рота) і внутрішніх органів (простата, грудна залоза) отримають можливість пройти необхідне лікування в державному центрі. Відділення контактної променевої терапії було відремонтовано й обладнано у межах програми «Рак виліковний. Своєчасне лікування та діагностика онкологічних захворювань», яку фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» реалізує з метою забезпечити пацієнтів можливістю пройти ранню діагностику і лікування онкозахворювань на рівні світових стандартів. Інвестиції в створення цього відділення склали 11 млн грн.

«Фонд послідовно інвестує у розвиток радіології в країні, дотримуючись основної мети програми «Рак виліковний», поставленої засновником фонду Рінатом Ахметовим, – впроваджувати світові стандарти лікування та діагностики онкозахворювань для людей в Україні. Сьогодні на базі провідного протипухлинного центру ми відкрили найбільше відділення контактної променевої терапії в Україні. Його основною особливістю є те, що це єдиний у нашій країні цілісно оснащений комплекс – це два апарати брахітерапії і все необхідне допоміжне обладнання. Можливості відділення дозволять приймати більшу кількість пацієнтів, і що найголовніше, – впроваджувати нові методики, яких до цього в Україні не було, наприклад, внутрішньотканинну брахітерапію, однією з переваг якої є низька ймовірність ускладнень». Оскільки сучасні методики майже не застосовуються в Україні, Фонд забезпечив підготовку за кордоном двох радіологів, які працюють зараз у новому відділенні. Крім цього, лікарі зможуть використовувати можливості проекту фонду eHealth (телемедицина), дистанційно консультуючись зі своїми колегами або беручи участь у конференціях і семінарах через телемережу.

лі то 2013  17


АНОНСИ У наступному номері Наступний номер журналу «Рак виліковний» буде присвячений МЖК – безкоштовній мобільній жіночій консультації. Це спеціалізований пересувний медичний комплекс, який призначено для масового обстеження жінок з метою раннього виявлення раку грудної залози і раку шийки матки за європейським зразком.

Нам важлива ваша думка! Які питання ви б хотіли поставити юристу фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»? ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________

Відправте цей аркуш нам на адресу: 04070, Україна, м. Київ, вул. Іллінська, 8. E-mail: info@fdu.org.ua Контакти лікарів та центрів Волинський обласний онкологічний диспансер м. Луцьк, вул. Тімірязєва, 1. Головний лікар Андрусенко О. П. тел.: (03322) 60–769, факс: (0332) 76–74–68. Донецький обласний протипухлинний центр м. Донецьк, вул. Полоцька, 2а. Генеральний директор Бондар Г. В. тел.: (0622) 23–68–92, факс: (0622) 22–58– 09. Головний лікар Сєдаков І. Є. тел.: (0622) 22–58–10, факс: (0622) 23–77–51. Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер м. Ужгород, вул. Бродлаковича, 2. Головний лікар Русин А. В. тел.: (0312) 61–70–36, факс: (0312) 61–56–13. Івано-Франківський обласний клінічний онкологічний диспансер м. Івано-Франківськ, вул. Медична, 17. Головний лікар Романчук В. Р. тел.: (0342) 77–54–78, факс: (0342) 50–22–69. Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр м. Львів, вул. Ярослава Гашека, 2а. Головний лікар Ковальчук І. В. тел.: (0322) 95–40–80, (0322) 95–40–85, факс: (0322) 95–40–85.

18  лі то 2013

Рак Вилiковний Національний інститут раку м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43. Директор Щепотін І. Б. тел.: (044) 259–01–86, факс: (044) 259–02–73. Рівненський обласний онкологічний диспансер м. Рівне, вул. Олеся, 12. Головний лікар Максим’як Г. І. тел.: (03622) 26–026. Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер м. Тернопіль, вул. Р. Купчинського, 8. Головний лікар Бабанли Ш. Р. тел.: (0352) 26–86–80, факс: (0352) 26–82–73. Хмельницький обласний онкологічний диспансер м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1. Головний лікар Бриндиков Л.М. тел.: (0382) 65–40–74, факс: (0382) 65–61–37. Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 242. Головний лікар Гонца А. О. тел./факс: (0372) 54–76–50.

№ 2 (літо) 2013 Замовник: Благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, тел.: (044) 502–52–14 факс: (044) 502–52–15 www.fdu.org.ua Керівник програми «Рак виліковний» Вікторія Миколаюк Менеджер програми «Рак виліковний» Павло Лапін Менеджер проекту з боку замовника Марія Мєдвєдь Над номером працювали: Каріна Саварина Володимир Середа Видавець: ТОВ «Видавничi Iнiцiативи» Адреса видавця та редакції: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 33, тел/факс (044) 390–58–70 Відділ клієнтських видань CustomLAB Віддруковано в ТОВ «Оптима Друк» Київ, вул. Виборгська, 84, тел.: (044) 458–09–51, info@optimadruk.com Фото: Depositphotos.com Номер підписаний до друку 30.04.2013 Тираж: 5000 екз. Розповсюдження безкоштовне. Не для продажу. Передрук матеріалів без письмового дозволу редакції заборонено. Думка автора може не збігатися з точкою зору редакції.

Рак Вилiковний


Літ ерат у ра

Автор Сьюзен Зонтаг Хвороба як метафора

«Ц

я книга – яскравий приклад того, як майстерність слова допомагає людям з діагнозом «туберкульоз» та «рак» переосмислити свою хворобу, знайти в собі сили жити далі і боротися. Фонд Ріната Ахметова протягом кількох років реалізує програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» та «Рак виліковний». Спілкуючись з лікарями та пацієнтами, ми знаємо про те, яку важливу роль відіграє психологічний стан у подоланні цих смертельно небезпечних захворювань, і ми щиро віримо, що книга Сьюзен Зонтаг зможе допомогти багатьом людям». До книги увійшли два есе «Хвороба як метафора» та «СНІД та його метафори». Вона була видана за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Ви можете її знайти в диспансерах, з якими працює фонд. Контакти центрів знаходяться на стор. 18 нашого журналу. Книгу можна отримати безкоштовно, звернувшись до адміністрації медичного закладу. Відгуки про книгу просимо залишати в скриньці на стенді поруч із журналом «Рак виліковний» або відправити на електронну адресу фонду info@fdu.org.ua .


м. Київ

Чернівецька область

Івано-Франківська область

Тернопільська область Хмельницька область

РІвнЕНська область

В рамках програми «Рак виліковний» протягом першого півріччя 2013 року діагностику та лікування пройшли 10 000 пацієнтів.

Закарпатська область

Львівська область

Волинська область

Донецька область

ГеографІя програми «Рак виліковний»


Журнал "Рак виліковний", №2 літо 2013  
Advertisement
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you