Issuu on Google+

№ 6 (117)

www.agrarnik.com

14 апреля 2009 г.

ПОДПИСНОЙ ИНДЕКС 91210


2

РЕКЛАМА

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

УРОЖАЙ – 2009

3

Уважаемые коллеги! Газета «АграрНик» информирует своих рекламодателей, что бывший сотрудник редакции ФИЛОНЕНКО ТАТЬЯНА уволена и в нашем издании больше не работает. Просим обратить внимание, что, работая в другом издании, Филоненко Т.В. в настоящее время никакого отношения к газете «АграрНик» не имеет.

Позакореневе живлення рослин добривом «Мочевин-К» – революція в рослинництві! Спеціалісти, які працюють над підвищенням економічної ефективності рослинництва за допомогою позакореневого живлення рослин, давно помітили, що внесення до ґрунту мінеральних добрив часто не дає ефекту. Причина – висока мінералізація ґрунту, зміни клімату (засухи, повені, урагани, пилові бурі), велика кількість домішок та хлору у добривах, що, в свою чергу, призводить до збитків. Завдяки дослідженням, проведеним в 2002-2005 рр, НВО «Агронауковець», Інститутом цукрових буряків та іншими дослідними установами, встановлено, що підживлення добривом «Мочевин-К» (витрати – 36 грн/га) значно збільшує врожай (www.agronauk.narod.ru). Впродовж 2005–2008  рр у НВО «Агронауковець», фермерських господарств Хмельницької, Сумської, Миколаївської та Одеської областей випробували суміші для позакореневого дробного живлення рослин, що складалися з добрив «Мочевин-К», біопрепаратів, карбаміду та мікроелементів. РІПАК, СОНЯШНИК ТА ЦУКРОВИЙ БУРЯК Насіння протруювали «Мочевин-К6» та «Триходерміном» – 1 л на 500 кг. Підживлювали рослини навесні при середньодобовій температурі вище як 5ºС («Мочевин-К1» – 1 л, «Гаупсин» – 1  л, карбамід (46%) – 10 кг).

ПШЕНИЦЯ ТА ЯЧМІНЬ Насіннєвий матеріал протруювали з розрахунку на тонну: «Мочевин-К6» – 1 л, «Триходермін» – 1 л. Підживлювали рослини у фазі третьої пари листків («Мочевин-К1» – 1 л, «Гаупсин» – 2 л, карбамід (46%) – 5 кг в фазі колосіння («МочевинК2» – 1  л, «Гаупсин» – 2  л, карбамід (46%) – 10 кг). ІНШІ КУЛЬТУРИ Насіннєвий матеріал протруювали з розрахунку на 500 кг баковою сумішшю: вода – 10  л, «МочевинК6» – 1  л, «Триходермін» – 1 л. У фазі 5–6 повноцінних листочків підживлювали баковою сумішшю з розрахунку на гектар: вода (залежно від виду оприскувача – від 10 до 300 л), «Мочевин-К1» – 1 л, «Гаупсин» - 2 л. САДИ, ВИНОГРАДНИКИ ТА ЯГІДНИКИ У фазі початку квітку-

вання, а потім через 15 днів, ще раз обприскували з розрахунку на гектар: «Мочевин-К1» – 2 л, «Гаупсину» – 2 л. Утретє – через 15 днів  – обприскували баковою сумішшю: «МочевинК2» – 1 л, «Гаупсин» – 4 л. Отож, науковці не використовували селітри, фунгіцидів та агрохімікатів, оскільки суміш з добрив «Мочевин-К», карбаміду, «Гаупсину» та «Триходерміну» має всі потрібні для рослин поживні та захисні речовини. У підсумку зафіксовано: значне збільшення врожаю, не менше 10  ц/га, поліпшення якості продукції, зокрема: пшениця – на клас краща; в ячмені – крохмалю та білків на 5–7, в ріпаку – макухи та олії на 9–11 відсотків більше; в цукровому буряку нітратів удвічі менше, а вуглеводів на 8–12 відсотків більше. У 2008 році, коли дуже дощило, рослини з обробленого насіння соняшнику добривом

г. Николаев, тел.: (0512) 58-17-52 маг. «Ниса» тел.: 8 (067) 515 20 31 – Владимир Францевич пгт Снигиревка, тел.: 8 (096) 429-58-97 – Игорь Викторович г. Херсон, тел.: (0552) 49-03-09 маг. «Зеленый Дом» тел.: 8 (050) 593-79-95 – Алена Евгеньевна тел.: 8 (067) 209-39-78 – Владимир Борисович пгт Новотроицк, тел.: 8 (050) 177-85-48 маг. «Семена» г. Каховка, тел.: 8 (050) 494-08-60 – Татьяна Петровна г. Харьков, тел.: 8 (050) 635-11-96 – Максим Николаевич тел.: 8 (050) 300-63-90 ТОВ «Юнитек» тел.: 8 (050) 973-68-32 – Вадим Александрович тел.: 8 (057) 701-25-33 «Сортнасінняовоч» г. Запорожье, тел.: (050) 486-10-16 – Александр Ефимович г. Мелитополь, тел.: 8 (098) 493 89 58 – Сердюк Наталья г. Кировоград, тел.: (067) 520-22-13 маг. «Захист рослин»

«Мочевин-К6» «придушили» бур’яни, при необробленому насінні – бур’ян здолав соняшник. Водночас витрати на інкрустацію насіння становили 50 коп. на гектар (літром «Мочевин-К6», ціна якого 36  грн, проінкрустовано 500 кг насіння). Примітка. У наших дослідженнях ми неодмінно враховували масу 1000 насінин, а також використовували передові досягнення вітчизняної науки по сортах та гібридах. Прислухаймося до слів фермера з Дніпропетровської області Олександра (тел.  8 (067) 560-64-03): «Добриво «Мочевин-К» врятувало наш урожай у посушливі 2002, 2005 і 2007 роки». О.І.КАПЕЛЮШ, директор НВО «Агонауковець», кандидат сільськогосподарських наук, агроном

тел.: 8 (098) 432-81-35 – Борис Васильевич г. Одесса, тел.: 8 (067) 484-03-72 «Захист Агро» тел.: 8 (095) 279-59-83 – Михаил Михайлович г. Днепропетровск, тел.: 8 (067) 560-64-03 факс «Александр» тел.: 8 (050) 453-48-24 – Алексей, ЗАО «Сплав» г. Полтава, тел.: 8 (050) 613-69-18 – Владимир Сергеевич г. Луганск, тел.: 8 (064) 242-03-93 – Владимир Григорьевич г. Старобельск, тел.: 8 (066) 935-17-26 – Николай Кириллович г. Симферополь, тел.: 8 (050) 666-08-98 Универсал Агро­защита г. Киев, тел.: 8 (050) 526-36-93 – Василий Андреевич тел.: 8 (067) 490-87-44 – Николай Николаевич г. Львов, тел.: 8 (067) 308-31-04 – Роман Маркевич г. Тернополь, тел.: 8 (050) 581-37-10 – Владимир Миросла­вович, тел.: 8 (0352) 28-99-98 – Виталий Юрьевич


4

РЕКЛАМА

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

5


6

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

ПРАКТИКА ЗЕМЛЕДЕЛИЯ

№ 6 - 2009 г.

Вечные проблемы сельскохозяйственного производства и пути их решения

ВЛАГООБЕСПЕЧЕНИЕ

При решении данной проблемы необходимо рассматривать как минимум несколько вопросов: - обеспеченность влагой той или иной терри­ тории; - сохранение ее; - рациональное исполь­ зо­вание.

Все уверены, что недостаток влаги (низкий гидротермический коэффициент  – ГТК) самый напряженный на Юге, и по мере продвижения на Север улучшается, а в северной части государст­ ва приобретает уже обратное значение. С одной стороны, это соответствует действительности (если брать территорию в целом). А вот если рассматривать отдельные поля (агроценозы), то картина меняется до неузнаваемости. На всех территориях, при любых погодных условиях имеются поля с высокой продуктивностью и низкой (таблица 1). Это показывает, что не все так просто, и объяснить различия одним таким лимитирующим фактором (хоть и существенным), как недостаток влаги, не получается. Статистический анализ соответствия урожайности к годовому поступлению осад-

«Влагоэнергосберегающие технологии противостоят засухам» (Одесское НПО «Элита», Одесса 1995 г.) при анализе 22-летнего наблюдения за урожаем озимой пшеницы и осадками в БелгородДнестровском районе Одесской области. Попытки систематизировать данные относительно осадков на сухие и влажные годы не дали возможности установить прямую зависимость урожая от количества осадков за год. Так, за данными авторов, в 1992 г. осадков выпало меньше всего за период наблюдений – 219 мм, тем не менее, урожайность была в 3 раза выше в сравнении с 1983 годом, когда осадков выпало на 23 мм большее (241 мм). Подобное явление наблюдалось и в 1990 году, когда количество осадков равнялось 319 мм и было меньше, чем в 1985 (350 мм), а урожайность озимой пшеницы оказалась в 2 с лишним раза выше (36,8 против 18,1 ц/га). Еще больший контраст наблюдался между показателями 1980 года (осадков было 563 мм) и 1989 года (309 мм). Однако урожайность зерна в 1989 г. была 33 ц/га, а в 1980 – 23,9. Почему наблюдаются такие несоответствия, и какие условия, необходимы для то-

Таблица 1. Связь между качественными и количественными показателями посевов колосовых культур на начало фазы выхода в трубку в разные по погодным условиям годы Состояние

ПП

ЛІ

Тыс. стебл. на кв. м

Средний* урожай, ц/га

Средний** урожай, ц/га

Отлично

90100

3-4

3-3,5

65

50

Хорошо

75-90 2-3

2-2,9

45

32

Удовлетворительно

50-75 1,5-2

1,1-1,9

30

16

Неудовлетворительно

35-50 1-1,5

1-1,1

22

9

ков показывает, что на формирование 1 ц зерна колосовых культур расходуется от 5 до 50 мм влагозапаса. Средние величины находятся в пределах от 10 до 20 мм. Между минимумом и средними величинами виден разброс в 2-4 раза, а в экстремальные годы доходит до 10-кратного увеличения перерасхода влаги. Это убедительно отображено в работе В.Г Друзяка.

го, чтобы осадки рационально использовать на увеличение урожайности посевов, мы рассмотрим дальше. В первую очередь необходимо разделить засухоустойчивость, формируемую биологическими особенностями культуры, вида, сорта и гибрида. Такая засухоустойчивость действительно существует, но роль ее измеряется процентами. В то время как засухоустойчивость, форми-

руемая состоянием агроценоза, измеряется разами. Закономерность формирования именно такой устойчивости описывается установленной реакцией агроценозов на засушливые проявления погоды. Материалы, на основании которых были сделаны выводы, получены при исследова-

Это основное требование, к которому должен стремиться любой специалист, который занимается выращиванием растений как на приусадебном участке, так и при крупнотоварном производстве. Достичь такого состояния совсем не просто, как может показаться на первый

ниях агроценозов аэрокосмическими методами. При этом изучали закономерности формирования урожайности и реакцию агроценозов на засушливые проявления погоды. Основные положения этого закона были напечатаны в научных и научно-прикладных статьях в журналах: «Захист рослин» за август 1997  г., «Вісник аграрної нау­ки» за январь 1998 г., «Пропозиція» № 4 и 5 за 2005  г., газета «Аграрник» №16, 2005 г. Основа закона – в системном взаимодействии между солнечной радиацией (как источником энергии), почвенным и растительным покровом. Установлены биологические и физические параметры связей между элементами этой системы. Доказано, что максимально ФАР (фотосинтетически активной радиации) используется растительными ценозами тогда, когда на квадратный метр площади земли приходится около 4 квадратных метров лиственной поверхности. Это значит, что лиственный индекс (ЛИ) будет равен 4. При этом почва будет закрыта листвой на100%, и солнечная радиация не будет попадать непосредственно на почву.

Таблица 2. Сумма осадков за сельскохозяйственный год и урожайность зерновых колосовых культур. С/х год

1971-1972 1972-1973 1973-1974 1974-1975 1975-1976 1976-1977 1977-1978 1978-1979 1979-1980 1980-1981 1981-1982 1982-1983 1983-1984 1984-1985 1985-1986 1986-1987 1987-1988 1988-1989 1989-1990 1990-1991

Осадков за с/х год, (мм) 323 409 309 367 283 682 418 458 563 461 443 241 423 350 298 263 404 309 329 383

Урожайность, ц/га 26,7 36,2 22,4 21,9 23,1 30,1 30,8 28,9 23,9 27,1 27,4 5,9 30,6 18,1 27,0 23,4 37,4 33,0 36,8 33,3


№ 6 - 2009 г. взгляд. Здесь проявляется квалификация, опыт, талант и чувство специалиста, который принимает решение: как, когда, чем и сколько сеять; какую систему удобрений и средств защиты растений выбрать. Солнечная энергия имеет не только положительное значение (как в случае с ФАР), но и отрицательное. Именно об отрицательном влиянии солнечной энергии и будет наш дальнейший разговор. Солнечная энергия, попадая на открытую почву, поглощается как абсолютно черным телом – (АЧТ). Установлено, что черноземные почвы очень близки к АЧТ по их поглотительным свойствам. В солнечный день, вследствие такого высокого поглощения, открытая поверхность почвы нагревается почти до 70ºС, при этом около 97% накопленной энергии излучается почвой в атмосферу в виде тепловой энергии. Это излучение не видно невооруженным глазом и его довольно тяжело измерять, но оно существует и имеет значительную энергетическую величину. Если поле паровое, то нагревается воздух и окружающая среда. А если излучение происходит в середине растительного ценоза, то нагреваются растения. Чем они ближе к перегретой

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

почве, тем сильнее отрицательное действие на них этой энергии. Можно сказать, что растения „попали на накаленную сковороду”. Растения самостоятельно могут противодействовать такому влиянию только одним путем – охлаждать себя транспирацией воды. Количество воды, которое испаряет разреженный растительный ценоз в знойный день, в 4-5 раз больше, чем этот показатель в ценозе со 100% ПП. Поэтому разреженные посевы раньше и на более продолжительное время попадают в стрессовую ситуацию. На формирование 1 ц зерна в первом случае расходуется 50 мм влаги, во втором – только 5. Эти данные были получены во время проведения опытов с использованием инфракрасных радиометров, тепловых сканеров и тепловизоров при изучении процессов в системе „почва-растение-воздух” и исследований водного стресса растений. Несколько слов о том, что такое водный и температурный стресс растений, и какие условия его формируют. Хорошо обеспеченное влагой здоровое растение в солнечный жаркий день способно охладить себя за счет транспирации воды на 8-10ºС ни-

же, чем температура воздуха. Началом температурного стресса является ситуация, когда температура растения приближается к температуре воздуха. Если температура растения равна или даже выше температуры воздуха, это уже, безусловно, стресс как водный, так и тепловой. В степной зоне Украины явления таких стрессов могут наблюдаться уже с 10 часов утра и длиться почти до заката солнца. Наглядно это выражается в вялости и повисании листвы (в народе говорят, что „растения уши повесили”). Последствия отрицательного влияния стресса на производительность посевов колосовых можно оценить, рассмотрев последнюю колонку в таблице 1 (урожайность, которая была получена в засушливые годы). Хорошо видно, что разность между лучшими и наиболее плохими показателями урожайности в оптимальные годы составляет 3,8 раза, тогда как в экстремальные – 12,5 раза. Разность по урожайности агроценозов в границах одного уровня качественной оценки, в зависимости от оптимальности или экстремальности погодных условий колеблется от 1,3 до 4,25 раза. В процентном отношении это выглядит

ПРАКТИКА ЗЕМЛЕДЕЛИЯ

7

так: отличные (с точки зрения архитектоники) посевы в засушливые годы снижают урожайность на 23%, хорошие – на 29%, удовлетворительные - на 47%, неудовлетворительные – на 59%, а плохие – более чем на 75%. Так влиянием теплового излучения от почвы в засушливые годы объясняется снижение урожая, и чем меньше ЛИ и ПП, тем более резко снижается урожай. Соответственно и на формирование 1  ц урожая расходуется разное количество влаги – от 5 до 50 мм. В этом-то и скрыт ответ на вопросы: только ли влага является лимитирующим фактором, и можно ли технологическими приемами ослабить негативное влияние солнечной энергии на жизнь и продуктивность агроценозов? В дальнейшем мы приведем, надеюсь, убедительные факты возможности защищаться от негативного воздействия солнечной энергии и получать хорошие урожаи при любых погодных условиях. О.А. ВОЙНОВ, кандидат биологических наук Николаевский ПТЦ «Облдержродючість», oavoinov@visp.com.ua тел. 8 (050) 864-23-77


8

СОВЕТЫ СПЕЦИАЛИСТА

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.

НОВИЙ ЕТАЛОН ЗАХИСТУ ЗЕРНОВИХ ВІД БУР’ЯНІВ Швидкими кроками наступає весна. Ще вчора лежав сніг, а сьогодні стоять теплі погожі дні. В той же час денні та нічні коливання температур досить великі. Якщо вдень це може бути за 20°С, то вночі вона опускається до 0°С, а то і нижче. Такі умови зумовлюють ряд труднощів у використанні гербіцидів. Різкі коливання температур не дають змоги використовувати препарати-регулятори розвитку, такі як 2,4-Д, 2М4Х та інші. В той же час пшениця та бур’яни продовжують активно розвиватися за таких погодних умов. Наразі у південних областях у пшениці вже закінчується фаза кущіння, а деякі бур’яни (як наприклад, підмаренник чіпкий) переходять у стадії розвитку, при яких боротьба з ними традиційними гербіцидами малоефективна. А що ж робити, коли підмаренник чіпкий знаходиться вже у фазі 5-8 кілець? Деякі виробники опускають руки, бо дієвих засобів вони не знають. Але є вихід і в цій складній ситуації. Це використання нового для ринку України препарату Дер­бі 175, с.к. (0,05-0,007 л/га). До складу цього препарату входить дві діючі речовини. Одна з них – флорасулам, яка добре відома, як складова широко знаного гербіциду Пріма. Цей препарат широко використовується при захисті зернових культур й користується добрим попитом у сільгоспвиробників. Але наявність у Пріми іншої складової – ефіру 2,4-Д звужує період її використання до кінця фази утворення 1-2 міжвузлів. Завдяки флуметсуламу – другої складової Дербі – можна обприскувати зернові культури цим гербіцидом до прапорцевого листка включно. Більше того, ця діюча речовина має побічну ґрунтову дію, що дає змогу стримувати проростання бур’янів з насіння вже в період опісля обробки. Головною перевагою Дербі є можливість ефективно знищувати деякі бур’яни, які не дуже сильно піддаються іншим препаратам. Це і підмаренник чіпкий у фазі до 8 кілець, сокирки польові, волошка синя тощо. Практично на 100% Дер­бі унищує такі бур’яни, як адоніс літній,

амброзію, щириці, амі велику, роман польовий, мак, гірчаки, спориш, падалицю соняшника, грицики, вику польову, кучерявець Софії, гірчицю, талабан польовий, ромашки, нагідки та багато інших. Що стосується багаторічних бурянів, то при ранніх стадіях розвитку Дербі добре стримує їх розвиток при застосуванні максимальних норм. Але при обробках розвинутих осотів краще використовувати Дербі з партнером (наприклад, Пік). Взагалі Дербі є добрим партнером для бакових сумішей з гербіцидами, інсектицидами, фунгіцидами.

Ще одним вдалим прикладом комплексного використання препаратів є бакова суміш Дербі з Аксіалом. Аксіал – протизлаковий гербіцид в посівах пшениці та ячменю. Зазвичай ми рекомендуємо обприскувати посіви Аксіалом після застосування препаратів проти дводольних бур’янів, бо це пов’язано з тим, що злакові бур’яни масово проростають пізніше, ніж основні дводольні. Але за такої потреби найбільш оптимальне є використання суміші Аксілу (1,0 л/га) та Дербі (0,05-0,07  л/га). Це обумовлено тим, що, по-перше, Дербі може контролювати багато дводольних бур’янів на більш пізніх стадіях розвитку, а по-друге, цей препарат можна використовувати до фази трубкування культурних злаків. Таким чином, ця комбінація може бути більш менш синхронізована по строкам обробки з пристойною ефективністю як проти дводольних, так і злаків. Ще одним плюсом Дербі є те, що гербіцид може діяти за низьких температур від 5°С. Це дуже важлива

риса препарату за нинішніх погодних умов, коли ми не можемо використовувати деякі гербіциди, саме тому, бо вони потребують, щоб температура повітря була вище 15°С, що дуже рідко буває весною. Не залежить ефективність препарату і від опадів, бо вже через час після внесення Дербі дощ не зможе знизити його ефективність. Використовуючи Дербі, сільгосп­ виробники: – ефективно борються з комплексом бур’янів на зернових культурах до фази прапорцевого листка включно;

– контролюють підмаренник чіпкий до фази 8 кілець, знищують волошку синю, сокирки та інші шкідливі рослини, які важко викорінювати. Дербі не має післядії, а восени на полях можна висівати як озимий ріпак, так і зернові культури. Цей гербіцид – добрий партнер для бакових сумішей з іншими препаратами. О.Л. ЗОЗУЛЯ, кандидат біологічних наук, менеджер із маркетингу ТОВ «Сингента» В.О. МАКСИМОВИЧ, менеджер ТОВ «Сингента»

З питань консультацій та придбання звертайтеся до регіонального представника за телефоном

8(050) 469-43-94


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

9


10

РЕКЛАМА

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

11


12

АГРОТЕХНОЛОГИИ

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.

ІННОВАЦІЙНІ ПРОДУКТИ В СФЕРІ МІКРОДОБРИВ ДЕФІЦИТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ — Є РІШЕННЯ Нестача мікроелементів для певної групи сільськогосподарських культур наступає частіше за все в фазі виходу в трубку та в фазі колосіння. Це відбувається завдяки інтенсивному розвитку вегетативної маси рослин. Легко-

Ці добрива виробляються на основі біогумусу (вермікомпосту), який є кращим природнім джерелом фітогормонів, вітамінів, амінокислот, агрономічно корисної мікрофлори. Ці рідкі добрива на основі вермікомпосту, зберігаючи всі корисні властивості базового продукту, стимульовані мікроеле-

доступні елементи живлення із грунту вичерпуються або їх засвоєння не встигає за темпами росту рослин. В цій ситуації рослинам допомагають позакореневі підживлення. Саме на це і орієнтовані рідкі гумінові добрива серії «Гумісол». Серед них добрива органічні з біогенними елементами (Посвідчення про державну реєстрацію №  01504 від 14.02.2008  р.). Вони виробляються з урахуванням потреб 12 видів сільськогосподарських культур, серед яких важливі для України культури: – «Гумісол-супер 01» – зернові культури; – «Гумісол-супер 02» – бобові культури; – «Гумісол-супер 03» – кукурудза; – «Гумісол-супер 04» – олійні культури тощо.

ментами в наноформі. Це стає одним із рішень питання мікродобрив. ЕКОНОМИМО НА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВАХ З мінеральних добрив найбільш часто застосовуються аміачна селітра та карбамід, тобто азотні добрива, а при застосуванні органічних добрив з біогенними елементами, якщо необхідно внести азотні добрива, їх можна внести на 40% менше! Ця економія  – до 300 грн/га – очевидна при тому ж або кращому результаті. Це на зернових. На соняшнику економія на аміачній селітрі – до 100 грн/га. Поширюється коло господарств, які готові частково або повністю відмовитись від застосування таких до-

рогих традиційних мінеральних добрив. Ви­бір за вами. Щодо схеми застосування цих добрив. Вона залишилася знайомою та розрахована на досягнення максимального ефекту. Це обробка насіння та дві позакореневі обробки у певних фазах росту та розвитку рослин. Для прикладу – застосування «Гумісол-супер 01 Зернові» на ячмені. На сьогодні літр продукту коштує 20,25 грн. Для передпосівної обробки насіння ячміня, що висівається на 1 га, (250 кг) достатньо 1 л продукту. Для кожного позакореневого живлення застосовується 2 л/га. Таким чином, сезонна потреба у «Гумісолі-супер 01 Зернові» складає 5 л/га, а це 101,25 грн/га. Соняшник є стратегічною для України культурою. Враховуючи це і ідучи на зустріч сільгоспвиробникам, ціну на «Гумісол-супер 04 Олійні» встановлено таку: 15,48 грн. Тож вартість двох позакореневих обробок по соняш-

нику складатиме лише 61,92 грн/га. ПІДВИЩУЄМО ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ Отримані дані підтверджують збільшення врожайності: – для зернових культур – до 20% і більше; – для бобових культур – до 15%; – для кукурудзи – до 30%; – для олійних культур – до 35%. Крім збільшення врожайності, підвищується якість отриманої продукції. Наприклад, у зерні підвищується вміст клейковини і, як наслідок, підвищується і класність; олійність підвищується у соняшника. І такі позитивні зміни відбуваються для всіх культур завдяки застосуванню органічних добрив з біогенними елементами в наноформі. БУТИ ЛІДЕРОМ Для утримання переваги на ринку ТОВ «Агрофірма «Гермес» покращує технології виробництва та впроваджує інноваційні продукти. Хтось має бути першим.

ТОВ «АГРОФІРМА «ГЕРМЕС» 84313, ДОНЕЦЬКА ОБЛ., М. КРАМАТОРСЬК, ВУЛ. ОРДЖОНІКІДЗЕ, 10 ТЕЛ/ФАКС: (06264) 7-12-54, 1-93-20 E-MAIL: HERMES@HUMI-PLUS.COM WWW.HUMI-PLUS.COM ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВРОБІТНИЦТВА РЕГІОНАЛЬНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

13


14

РЕКЛАМА

«АграрНик» – всеукраинская газета для работников АПК. Издается с февраля 2004 года. Периодичность выхода – два раза в месяц. Распространяется бесплатно. Адрес редакции: 54017, г. Николаев, ул. Советская,12-б, офис 405. Тел./факс: 8 (0512) 58-00-65, тел. 47-84-01

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

Регистрационное свидетельство КВ № 9353 от 18.11.2004 года. выданое Государственным комитетом телевидиния и радиовещания Украины Учредитель, главный редактор и издатель: Орлов В. В. СОИЗДАТЕЛИ: ФЛП Орлов В. Н., ФЛП Орлова О. А.

№ 6 - 2009 г.

Отпечатано Типография «Нормальные цены» г. Харьков, ул. Тарасовская, 2-а. Объем 2,5 усл. печатных листа. Подписано в печать: 14 апреля 2009 г., тираж: 23 000 экз.

Заказ № ________ Ответственность за содержание предоставленных данных и достоверность информации несет рекламодатель.

Рекламный отдел газеты:

тел./факс: 8 (0512) 58-00-65, 8 (0512) 47-84-01. e-mail: agrarnik@mksat.net www.agrarnik.com


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

ОГОЛОШЕННЯ Головне управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації інформує про прийом документів для складання кваліфікаційних іспитів сільськогосподарських дорадників та сільськогосподарських експертів-дорадників. Для складання кваліфікаційного іспиту та отримання кваліфікаційного свідоцтва необхідно надати: 1. Анкету (заповнюється на місці). 2. Копії дипломів, за

пред'яв­ленням оригіналу, про отримання повної вищої освіти, наукового ступеня, атестата про присвоєння вченого звання (за наявності такого ступеня чи звання). 3. Витяг з трудової книжки. Документи приймаються протягом місяця за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 1, каб. 10 телефони для довідок: 35-24-23, 35-30-54.

ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ

15


16

РЕКЛАМА

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

17


18

НАУКА И ПРАКТИКА

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.

БАКТЕРИЗАЦИЯ СЕМЯН СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ КУЛЬТУР, УРОЖАЙНОСТЬ И БЕЛОК

Давно известно, что представители семейства бобовых синтезируют белок без затрат дорогостоящих азотных удобрений, усваивая азот из воздуха за счет симбиоза с клубеньковыми бактериями. Общей особенностью данных бактерий является их способность проникать в корневые волоски бобовых растений и вызывать формирование специализированных органов – клубеньков, в которых осуществляется связывание азота атмосферы.

Клубеньки на корнях бобовых растений можно увидеть невооруженным глазом. Именно они и есть «мини-фабрики» по производству аммонийных соединений азота из молекулярного азота атмосферы. Однако клубеньки могут не образоваться, если в почве отсутствуют клубеньковые бактерии. Довольно часто сформированные микробно-растительные симбиозы неактивны, из-за доминирующего участия в них аборигенных малоактивных бактерий. В связи с этим рекомендуется осуществлять предпосевную обработку семян микробными препаратами на основе активных штаммов клубеньковых бактерий. Сказанное выше в полной мере относится к такой культуре, как соя. Существенное расширение посевов сои в Украине в последние годы свидетельствует о повышенном интересе к проблеме качественных кормов, а также восприятии данной культуры как своеобразного рычага в решении проблемы кормового белка. Однако анализ технологий выращивания сои свидетельствует о том, что значение микробных препаратов в реализации биологического по-

тенциала культуры не осознано большинством производственников. Большая часть посевов сои не бактеризуется, а следовательно, потребность культуры в азоте удовлетворяется за счет минеральных азотных удобрений. Таким образом, эволюционно сформированное свойство культуры к азотонакоплению отметается изначально, с первых фаз развития растений. При этом следует отметить, что непонимание необходимости бактеризации сои влечет за собой не только исключение из обмена веществ «биологического» азота, но и недоборы урожаев. Прибавки урожая сои от применения микробных препаратов достигают 30-50%. При этом зерно характеризуется высоким содержанием белка и жира. Для бактеризации сои сотрудниками Института сельскохозяйственной микробиологии УААН разработан препарат комплексного действия – ризогумин, включающий, кроме активного бактериального компонента, также и комплекс физиологически активных веществ, положительно влияющих на рост, развитие растений и их продукционный процесс в целом. Препарат зарегистрирован в Украине и рекомендован для применения Министерством аграрной политики. Не меньший интерес для производственников представляют также препараты для небобовых культур. Механизм их положительного действия на продукционный процесс культур в этом случае несколько иной. Поскольку ризосферные микроорганизмы являются трофическими посредниками между почвой и растением, превращая недоступные питательные вещества в легкодоступные, главенствующей составной является их влияние на коэффициенты усвоения культурными растениями питательных веществ из удобрений. При этом, дозы вносимых азотных удобрений можно уменьшить на 30-50% в зависимости от предшествующей культуры

и типа почвы. Замечательной особенностью продукции, получаемой с бактеризованных растений, является повышенное содержание белка. Это происходит из-за активизации микробными препаратами азотассимиляторных ферментов растений. При этом азот, который в обычных условиях может накапливаться в растениях в виде нитратов в огромных количествах, вовлекается в синтез аминокислот и белков, т.е. расходуется на конструктивные нужды (для чего он, собственно, и предназначен). Можно с уверенностью заявить, что микробные препараты, положительно влияя на степень усвоения действующего вещества удобрений и вовлекая их в метаболические процессы, являются мощнейшим фактором повышения уровня белка в зерне. Институтом сельскохозяйственной мик-

робиологии накоплено чрезвычайно много подтверждений выше­сказанному. Только за счет применения биопрепаратов можно получить зерно высоких классов и, соответ­ственно, увеличить реализационную цену продукции. Сегодня в Украине зарегистрированы микробные препараты диазобактерин (для гречихи и озимой ржи), полимиксобактерин и альбобактерин (для пшеницы, подсолнечника, рапса, сахарной свеклы), находятся в процессе предрегистрационных экспертиз препараты для других культур. В.В. ВОЛКОГОН, доктор с.-х наук, профессор, член-корреспондент УААН, директор Института сельскохозяйственной микробиологии УААН


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

19


20

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

ВНИМАНИЕ! НОВИНКА

№ 6 - 2009 г.

ВЫСШИЙ СОРТ МОЛОКА – ЭТО ПРОСТО Нашей компании удалось создать принципиально новый фильтр для тонкой очистки молока – фильтр, который большие жировые шарики (20-25 мкн) пропускает беспрепятственно, а мелкую грязь (10 мкн) задерживает внутри фильтрующего элемента.

Фильтр тонкой очистки молока изготавливается из экологически чистого и разрешенного к применению в пищевой промышленности сертифицированного полипропилена методом экструзионного напыления, позволяющего изготовить фильтрующий элемент с достаточно большим объемом фильтрующего тела. Проводящие каналы такого фильтра велики (4050  мкн), но полимерные нити, которые образуют их, имеют ворсинки. Внутри фильтрующего элемента полимерные нити уложены в определенном порядке и образуют огромное количество проводящих каналов, внутреннее пространство которых заполнено этими ворсинками. Когда молоко под давлением попадает в фильтр (максимальное рабочее давление при перекачке через фильтрующий элемент – до 25 атм.), массивные жировые шарики без труда раздвигают ворсинки и легко следуют по ка-

налам, а более легкие грязевые частички застревают в канале. Конструктивно фильтр состоит из корпуса, сделанного из нержавеющей стали, что гарантирует долгий срок эксплуатации, и сменного цилиндрического фильтрующего элемента, выполненного из пищевого полипропилена, размещенного внутри корпуса. Фильтрующий картридж рассчитан на очистку до 5-6 тонн парного молока (в зависимости от загрязнённости молока). При фильтрации охлаждённого молока эти показатели снижаются на 25%. Это связано с тем, что по мере охлаждения молока грязевые частички растворяются в молоке до состояния, когда ни один фильтр не сможет их задержать. Данный фильтр эффективно очищает молоко от механической грязи на 98%, существенно снижает количество соматических клеток на 50-60% за счет удаления из молока гнойно-кровяных продуктов мастита. Также при использовании фильтра эффективно снижается бактериальная обсемененность (50-70%), стабилизируется кислотность и повышается термостойкость молока. Фильтры тонкой очистки молока универсальны, просты в использовании и обслуживании. Фильтр можно использовать на любом участке технологичес-

кой цепи получения молока, но при условии наличия насоса. Для использования фильтра не нужно специально обученного персонала – с этой задачей справится каждый сотрудник. Молочный фильтр устанавливается в разрез молокопроводящего шлан-

га после насоса, перед охладителем. В результате использования фильтра тонкой очистки молока в производ­стве повышается сортность, увеличивается срок хранения молока, и, соответственно, – ваша прибыль неизменно растет!

По вопросам приобретения, консультаций и дополнительной информации обращайтесь к нашим специалистам:

ООО «БЛИЦ»

тел./факс (0542) 61-21-26, моб. 8(050) 357-36-56 г. Сумы, ул. Черниговская, 7


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

21


22

ЗАЩИТА УРОЖАЯ

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.

ЛИСТОГРИЗУЧИМ СОВКАМ – НАДІЙНИЙ ЗАСЛІН

На полях сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання, а також на присадибних ділянках вирощуваним культурам, зокрема овочевим, в Україні шкодить ціла група багатоїдних лускокрилих шкідників, яка має назву "листогризучі совки".

До них належать капустяна совка, совка-гамма, счорне, бавовникова, помідорна (карадрина), городня, горохова, гречана совка та інші. Пошкоджують вони цукрові буряки, багаторічні трави, сою, кукурудзу, овочеві та інші культури. Останнім часом відмічаються підвищена чисельність і шкодочинність цих шкідників. На інтенсивність розмноження листогризучих совок поряд із погодними факторами значною мірою впливають умови господарювання. Так, у зв'язку із загальною економічною скрутою нинішній стан сільського господарства в нашій країні залишається важким. Внаслідок дефіциту фінансів технологія рослинництва часто виконується далеко не в повному обсязі, і як результат – значно порушується агротехніка вирощування культур, наростає забур'яненість полів. У зв'язку з малими обсягами виробництва трихограми застосування її для боротьби з лускокрилими шкідниками сільгоспкультур зводиться до абсурдного мінімуму. Хімічні засоби захисту рослин також використовуються у вкрай недостатній кількості. Погіршенню фітосанітарного стану посівів, стрімкому поширенню шкідників, зокрема совок, сприяє також стихійне вилучення землі з обороту і разом із тим відновлення екологічної ніші різних багатоїдних фітофагів. Особливості розвитку й спосіб життя листогризучих совок багато в чому подібні. Зимують гусениці, лялечки, а на півдні країни – навіть і

метелики. Метелики літають починаючи з квітня і так до кінця вегетаційного періоду. Яйця відкладають зісподу листків бур'янів, а також культурних рослин. Гусениці живляться листками, скелетуючи їх, а потім – обгризаючи. Заляльковуються на рослинах або в ґрунті. Протягом року більшість видів розвивається в двох генераціях. Тоді ж совкагамма, а інколи й помідорна та бавовникова совки дають три покоління. Листогризучі совки мають своїх природних ворогів, до яких належать паразитичні комахи з ряду перетинчастокрилих, зокрема яйцепаразит трихограма, а також мухи-тахіни. Яйця, гусениць та лялечок знищують хижі жужелиці, золотоочки, мурахи, птахи (шпаки, граки, чайки, галки, горобці). Зважаючи на трофічні особливості й спосіб життя цієї величезної групи шкідників, осередкове заселення ними посівів, для обмеження їх чисельності й шкідливості потрібна система заходів захисту. Складовими цієї системи є агротехнічні, механічні прийоми, широке застосування біологічних та хімічних засобів. Оскільки заселеність полів совками багато в чому залежить від забур'яненості, для обмеження темпів розмноження цих шкідників ефективними будуть заходи, спрямовані на знищення бур'янів. Серед агротехнічних заходів захисту рослин важливе значення мають обробіток ґрунту та дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур. Так, за зяблевої оранки зимуючі лялечки листогризучих совок заорюються в глибші шари ґрунту, звідки не в змозі вийти метелики. Після гороху й інших бобових культур та ріпаку поля слід переорати відразу ж за збиранням урожаю, оскільки на них відбувається розвиток першого покоління капустяної совки. Посіви просапних культур (цукрові буряки, соняшник, кукурудза, овочеві) з оптимальною густотою рослин і чистими від бур'янів та розпушеними міжряддями в період льоту метеликів совок менше принаджують

їх для відкладання яєць. Розпушення міжрядь вищеназваних культур з присипанням бур'янів у рядках під час відкладання яєць та виплодження гусениць, відходу їх на залялькування і розвитку лялечок сприяє зниженню значної частки популяцій шкідників та активізації діяльності хижих комах. На зрошуваних полях дощування в період виплодження гусениць та залялькування призводить до загибелі 80-85% гусениць молодшого віку та лялечок. Для відловлювання метеликів совок можна використовувати коритця з шумуючою мелясою. Ці коритця виставляють по периметру

даються сприятливі умови для розвитку цього яйцепаразита (ГТК 0,9-1,2), перший його випуск проводять на початку, другий  – в період масового відкладання яєць. За умов подовжених строків льоту здійснюють дода��ковий випуск трихо­ грами через 5-7 днів після другого. На зернобобових, багаторічних травах, цукрових буряках, овочевих у перший строк випускають 20 тис. самиць паразита на 1 га, в наступних випусках – з розрахунку одна самиця на 20 яєць шкідника на 1 кв. м. За ГТК 0,5-0,8 або 1,31,7 використовують трихо­ граму методом повторних випусків, оскільки її дія об-

поля через кожних 20-30 м одне від одного на відстані 15 м від краю поля. Щоранку з них вибирають метеликів у відро з водою і знищують. Коритця дають змогу відловити близько 70% метеликів, і це є важливим засобом обмеження чисельності совок. З біологічних заходів регулювання чисельності листогризучих совок ефективним є застосування трихо­ грами совкових форм у зонах Лісостепу й північного Степу. В регіонах, де скла-

межується 3-5 днями. Перший випуск паразита (3040 тис. на 1 га) проводять за чисельності не менше 4-5 яєць на 1 кв. м (перше покоління), 7-8 яєць на 1 кв. м (друге покоління) для совок із груповою яйцекладкою (капустяна, бавовникова) та 15 яєць на 100 рослин за поодинокої яйцекладки (совка-гамма, карадрина). Для оптимізації строків та норм випуску трихограми слід дотримуватися технології використання феромонних пасток. Якщо нап-


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

риклад, на одну пастку виявлено в середньому 3-4 самиці першого або 7-8 – другого покоління капустяної, 4 самиці бавовникової совок, то трихограму випускають через 2-3 дні.

вий в разі випуску цієї комахи на плантації до та під час відкладання яєць карадриною, починаючи з другої половини травня. Серед інших ефективних захисних заходів важливи-

Під час захисту посівів від карадрини можуть виникнути труднощі, пов'язані з біологічними особливостями шкідника. Яйцекладки, які з'являються через 1-3 дні після вильоту совки, прикриваються сіруватими волосинками, що захищає яйця від паразитів та інших факторів негативного впливу. Тому ефект від трихограмування можли-

ми є вищеназвані прийоми агротехніки. З хімічних засобів проти листогризучих совок використовують Альтекс 100, к.е. (0,10-0,15 л/га), Дамаск, в.е. (1 л/га), Діазинон, к.е. (1-2 л/га), Діазол 60, в.е. (1 л/га), Золон 35, к.е. (1,5-3,0 л/га), Сумі-альфа, к.е. (0,2 л/га), Ф'юрі, в.е. (0,1-0,15 л/га). Ефективним є використання у посадках

капусти гормональних препаратів – Дімілін, 25% з.п. (0,08-0,12 кг/га), Матч 050 EC, к.е. (0,4 л/га), Номолт, к.с. (0,3 л/га). Застосування інсектицидів на плантаціях томатів, баклажанів, перцю проти гусениць помідорної, бавовникової, інших совок бажане до початку плодоутворення. Відомо, що використання навіть високоефективних хімічних інсектицидів не завжди забезпечує довготривале стримування чисельності шкідників. До того ж санітарно-гігієнічні вимоги потребують обмеження застосування інсектицидів, особливо на овочевих культурах, насінниках багаторічних трав. Тому в захисті вирощуваних культур від листогризучих совок істотного значення набувають такі екологічно безпечні засоби, як мікробіопрепарати. З останніх ефективними проти названої групи шкідників є Бітоксибацилін, Лепідоцид (рідкі препарати; норма витрати – 2-4 л/га із титром 2х109 клітин у 1 мл). Застосовують їх проти гусениць I-II віку. Враховуючи наявність природних ворогів лис-

ЗАЩИТА УРОЖАЯ

23

тогризучих совок, певне значення в обмеженні чисельності останніх можуть мати й природоохоронні заходи. На присадибних ділянках для зниження шкодочинності капустяної совки після збирання капусти й інших капустяних ґрунт треба добре перекопати з одночасним боронуванням; вивернутих лялечок шкідника поїдають граки, шпаки, чайки, а також свині й свійські птахи. Розсаду капусти висаджувати в ранні строки, ретельно знищувати бур’яни. Велике захисне значення має також розпушування міжрядь капусти й інших культур, що спричиняє загибель великої кількості лялечок та погіршує умови для вильоту метеликів. Можна здійснювати й ручне збирання яєць та молодих гусениць, поки останні не залізли вглиб качана; цю роботу слід провадити рано вранці або вдень у похмуру погоду. М.В. КРУТЬ, кандидат біологічних наук, Інститут захисту рослин УААН


24

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

ТЕХОБЗОР

МОЩНЫЙ И ЭКОНОМИЧНЫЙ МОТОР ММЗ — СОВРЕМЕННЫЙ ТРАКТОР ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ: ОТ ЯМЗ К ММЗ Энергозатраты в растениеводстве Энергозатраты здесь, прежде всего, связаны с уровнем технологии производства основных видов сельхозпродукции и задействованной при этом техники. На техническое обеспечение идут основные материальные затраты в общем объеме расходов на производство продукции растениеводства. Составляющая энергоносителей в этом объеме является доминирующей (см. рис.1). Как видно из диаграммы, расходы на эксплуатацию техники составляют 31,7% от всех затрат. Причем 59,7% затрат на эксплуатацию составляют расходы на нефтепродукты. Моторы ММЗ – путь к энергосбережению Исходя из того, что базой развития агропромышленного комплекса должно быть всестороннее использование передового отечественного опыта и опыта других стран, рассмотрим один из аспектов энергосбережения – применение современных двигателей (энергоустановок). Наиболее эффективным методом уменьшения удельного расхода топлива (до 20%) является применение в дизельных моторах турбонаддува. Турбокомпрессорами оборудуются ныне все выпускаемые за рубежом дизели. Турбокомпрессор обеспечивает наддув-подачу под избыточным давлением (до 1,5 атм) воздуха в цилиндры двигателя. Увеличивая количество воздуха, а значит и кислорода, мы улучшаем эффективность сгорания топлива. Эффективность сгорания топлива можно еще больше повысить, если воздух, выходящий из турбокомпрессора, перед цилиндрами, охладить с помощью воздухо-воздушного радиатора. Плотность воздуха (содержание кислорода!) повышается за счет его охлаждения, что дает возможность более полно сжигать дозы топлива и этим самым получать те же мощностные характеристики двигателя, но при меньших дозах топлива. При этом двигатель имеет меньший на 15–20%, по сравнению с безнаддувным, удельный расход топлива. Указанные методы повышения экономичности и мощности успешно реализованы в двигателях серии Д-260.4, разработанных в 90-х годах Минским моторным заводом (ММЗ) для тракторов. (Для сравнения: мотор ЯМЗ-236М2 разрабатывался для автомобилей сорока годами ранее – в пятидесятых!). Минский 6-цилиндровый, рядный, а, значит, более уравновешенный тракторный двигатель, при большей мощности имеет меньший вес, более экономичен, чем двигатель ЯМЗ-236М2 (ЯМЗ-236Д). На двигателе Д-260.4-432 применено современное однодисковое сцепление производства Германии (фирма «LUK»), как на двигателе Дойтц трактора ХТЗ-17021 и более современная двухступенчатая очистка воздуха с предочистителем. Как показали испытания, проведенные в Украинском научно-исследовательским институте прогнозирования и испытания сельскохозяйственной техники и технологий им. Л.  Погорелого, благодаря газотурбинному наддуву и промежуточному охлаждению воздуха, применению современных материалов и технологий, минские моторы являют собой новое современное поколение энергоустановок для тракторов и комбайнов. При работе тракторов ХТЗ и ХТА-200 «Слобожанец» на номинальной нагрузке, удельный расход топлива у Д-260.4 на 15-20% ниже, чем у безнаддувных двигателей ЯМЗ-236М2, ЯМЗ-236Д. Результаты стендовых испытаний на тракторах двигателей Д-260.4 и ЯМЗ-236 М2 в Укр НИИ ПИТТ им. Л. Погорелого представлены в таблице:

Параметры Эксплуатационнная мощность кВт (л.с) Номинальная частота вращения коленного вала, мин

ЯМЗ 236М2 129 (175,4)

Д-260.4 (ММЗ)

2086

2070

148 (201,3) +14,7%

Опыт хозяйств, уже эксплуатирующих трактора ХТЗ и ХТА-200 «Слобожанец» с минскими моторами Д-260.4 (а таких по полям Украины и России ходит более 500), показывает, что за день работы на пахоте экономится до 40-50 литров дизтоплива по сравнению с тракторами, оборудованными моторами ЯМЗ при выполнении одинаковых работ. Кроме того, трактор с минским, более мощным (210 л.с.) двигателем, вспахивает 10 га поля за то же время, за которое трактор с мотором ЯМЗ-236 вспахивает только 8 га такого же поля, т.е. с применением мотора ММЗ производительность трактора растет на 2%.

№ 6 - 2009 г.


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

25


26

РЕКЛАМА

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

27


28

АГРО – 2009

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

29


30

РЕКЛАМА

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

№ 6 - 2009 г.


№ 6 - 2009 г.

Тел.: 8 (0512) 47-84-01, 58-00-65

РЕКЛАМА

31



№ 117