Page 1

№ 1

В Е С Н А

2 0 1 7

СПЛАНОВАНІ КРОКИ ЯК ЧАСТИНА УСПІШНОЇ СТРАТЕГІЇ

№1 ВЕСНА 2017

1


ШАНОВНІ КОЛЕГИ! Черговий випуск нашого журналу особливий: він пов’язаний із весною, яка уособлює відродження і якісні зміни. Саме навесні загострюється відчуття новизни, зароджуються нові плани, творчі натури втілюють нові ідеї  — ​все прагне оновлення. Ми живемо в час неймовірно швидких змін у технологіях і техніці, в суспільних і економічних відносинах, які, своєю чергою, визначають розвиток особистості. Наша компанія прагне змін, постійно впроваджує інновації, робить це  повсякчас і  планує на перспективу, спрямовуючи їх на підвищення виробничої ефективності, розвиток своїх працівників та громад на територіях, де здійснюють діяльність підприємства холдингу. Симбіоз сталої успішності та  незмінної інноваційності МХП і кожного члена його колективу  — ​запорука нашої впевненості та матеріального достатку.

Юрій Мельник перший заступник голови правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт»

Засновник: ПАТ «Миронівський хлібопродукт» 03143, вул. Ак. Заболотного, 158, м. Київ, Україна Тел.: +38 044 207 00 70 Головний редактор: Ганна Горбатюк

2

№1 ВЕСНА 2017

Дизайн та верстка: ТОВ «ЮНІВЕСТ ПРЕПРЕС» 03680, вул. Кржижановського, 4, Київ, Україна Тел.: +38 044 494 07 45. Дизайнер: Олександра Мартинюк Літературний редактор: Валентина Ниркова


ЗМІСТ ІННОВАЦІЯ

РОСЛИННИЦТВО

4 «Зелена енергетика» — ​бізнес для МХП і енергонезалежність для країни

14 «НВФ «Урожай»: 15 років успіху

СТРАТЕГІЯ 7 Досвід МХП: підвищення безпечності харчової продукції відкриває нові ринку збуту

ПЕРСОНАЛ 10 Лідери МХП: результати оцінки персоналу 2016

РОЗВИТОК МХП 12 Юрій Косюк: особистий погляд на еволюцію МХП

Препрес та друк: ТОВ «ЮНІВЕСТ ПРЕПРЕС» 03680, вул. Кржижановського, 4, Київ, Україна Тел.: +38 044 494 07 45. Наклад: 6 200 екз.

16 Додаткове джерело отримання прибутків

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ 18 Стратегічні підходи до системи безпеки МХП

КОНКУРС 20 Ще один крок до розвитку села: МХП збільшує інвестиції

САМОРОЗВИТОК 22 Що читає топ-менеджмент компанії

Виключне майнове право на матеріали, надруковані в корпоративному виданні «Миронівський хлібопродукт», належать ПАТ «Миронівський хлібопродукт». Концепція, зміст та дизайн є інтелектуальною власністю видавця. У разі передрукування та використання матеріалів посилання на видання обов’язкове.

№1 ВЕСНА 2017

3


«ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА» — БІЗНЕС ДЛЯ МХП І ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНІСТЬ ДЛЯ КРАЇНИ «Ми показали нові можливості українського агрокомплексу, які раніше ніхто не бачив і не реалізовував». Юрій Косюк про виробництво біогазу на курячому посліді У 2012 році «Миронівський хлібопродукт» зайшов на  ринок відновлювальної енергетики. Перший комплекс з  виробництва біогазу збудований на  базі птахофабрики «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області. Потужність комплексу становить 5 МВт. Сьогодні це не лише вирішення проблеми утилізації курячого посліду, а  й 40 000 МВт електроенергії та 8 000 Гкал тепла щороку. А  враховуючи,  що об’єкт збудовано за сучасними технологіями, які розроблялись у власному проектному інституті — ​він не  забруднює навколишнє середовище. За  рахунок утилізації метану біогазовий купол знизив рівень викидів парникових газів на 150 000 т.

Проект першого біогазового комплексу виявився ефективним та виправдав усі сподівання. Тому керівництво МХП прийняло рішення зводити другий, більш масштабний та потужний.

«НАВКОЛО ФАБРИКИ БУЛО НЕ ТАК БАГАТО ФЕРМЕРІВ, ЯКІ Б МОГЛИ В ТАКИХ КІЛЬКОСТЯХ, ЯК У НАС, КУПУВАТИ ПОСЛІД. ТОМУ МИ ПІШЛИ ІНШИМ ШЛЯХОМ»,  — ЗГАДУЄ ЮРІЙ КОСЮК

«Це унікальний проект з переробки курячого посліду, який буде не тільки найбільшим в Україні, але й у світі. І його найголовніша складова — ​це екологічність, — ​зазначив Юрій Косюк. — ​По-перше, ми вирішуємо завдання утилізації відходів птахівництва. По-друге, ми отримуємо енергію для власних потреб. Це не тільки перехід на «зелену енергію», а й значні капітальні інвестиції та робочі місця у Вінницькому регіоні».

4

№1 ВЕСНА 2017

З цієї нагоди була проведена конференція, на якій голова правління МХП Юрій Косюк анонсував проект будівництва нового біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці.


ІННОВАЦІЯ

Георгій Гелетуха, голова Біоенергетичної асоціації України

Олександр Светелик, президент Українського національного комітету CIGRE

НА КОНФЕРЕНЦІЇ БУЛИ ПРИСУТНІ ЕКСПЕРТИ В ОБЛАСТІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ «Це абсолютно унікальна технологія. У світі практично ніхто не  працює виключно на  курячому посліді. Він вважається складною речовиною для виробництва біогазу і тому його розводять силосом у співвідношенні 70% силосу і 30% посліду»,  — ​розповідає голова Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха. До цього відходи МХП розподілялися на поля у вигляді добрива. Але сировина, яка пройшла переробку — ​більш збалансована як органічне добриво і до того ж дозволяє мінімізувати використання мінеральних добрив. Виходить, що на одному комплексі вибудовується закритий цикл виробництва. «У Великобританії вже 13 млрд фунтів стерлінгів вкладено в  проекти по зеленій енергетиці, а Україна тільки починає працювати у цьому напрямку», — ​коментує голова Держенергоефективності Сергій Савчук. На думку експертів, сонячна і вітряна енергетика створює додаткові проблеми, необхідно розвивати регулюючі потужності, які сьогодні здійснюються тепловими станціями. «Води в  нашій країні не так багато, розвиток гідроакуму-

люючих станцій теж обмежений. А біогазові установки саморегулюючі. Вони можуть контролювати і  своє споживання, і  споживання вузлів, компенсувати втрати від сонячної і вітряної енергетики»,  — ​говорить Олександр Светелик, президент Українського національного комітету CIGRE (Всесвітня електроенергетична асоціація.  — Ред.). Тому чудовою альтернативою є саме біогазові комплекси.

«Я прихильник відновлюваних джерел енергії і напрямку біоенергетики та  біогазу. Установка не  просто бере чисту енергію з повітря або води і перетворює її на електрику, комплекс бере брудну сировину, відходи, які нам заважають, і перетворює їх на енергію. Є технологія очищення стічних вод, але вона без вироблення енергії. Це були б витрати підприємства, і вони б впливали на собівартість продукту. А ця

Сергій Савчук, голова Держенергоефективності України

Олексій Оржель, керівник сектору «Енергетика» офісу ефективного регулювання (BRDO) №1 ВЕСНА 2017

5


ІННОВАЦІЯ

технологія сама себе окуповує приблизно за п’ять років»,  — ​повідомив голова агентства Держенергоефективності Сергій Савчук. «Ми рухаємося в бік розподілу енергетики. У нас не буде централізованої енергетичної системи. Енергетика зростатиме зверху і  споживатиметься знизу з  таких об’єктів малої потужності. Це перспектива четвертого енергетичного

пакету, який зараз розробляється в Європі. Це глобальний тренд»,  — ​ говорить Олексій Оржель, керівник сектору «Енергетика» офісу ефективного регулювання (BRDO). Уже сьогодні МХП виробляє понад 70% всього біогазу в країні (виробленого з органічних відходів), а  також займає 45% українського ринку електроенергії, виробленої з біогазу. Однак це лише початок.

НІМЕЧЧИНА

Юрій Косюк впевнений, що спрямованість України в бік альтернативної енергетики не зупинити. Причина як екологічна, так і економічна. МХП планує не лише розширювати власні потужності, а й ділитися своїм досвідом з іншими гравцями на ринку. «Ми не бачимо в цьому конкуренції і  у  нас немає ніяких секретів. Тому що ми міняємо країну»,  — ​зазначає голова правління.

ІТАЛІЯ ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ЛІДЕРИ

ЧЕХІЯ

ЗА КІЛЬКІСТЮ БІОГАЗОВИХ ЗАВОДІВ У ЄС

АВСТРІЯ

«Комплекс буде вирішувати основну задачу – утилізацію відходів. Не менш важливим є підвищення загальної енергонезалежності в країні, що має в собі екологічну складову». Іван Тракслер, директор «МХП ЕКО Енерджи»

6

№1 ВЕСНА 2017


СТРАТЕГІЯ

ДОСВІД МХП: ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ВІДКРИВАЄ НОВІ РИНКУ ЗБУТУ «Миронівський хлібопродукт» став однією з перших компаній в Україні, що впровадила на своїх підприємствах систему НАССР. Тому не дивно,  що Міжнародна фінансова корпорація запросила директора Департаменту технологій якості та безпечності харчових продуктів пані Олену Косюк бути почесним гостем та  спікером на  Міжнародному форумі IFC з безпечності харчової продукції. 15 березня 2017 року Міжнародна фінансова корпорація у співробітництві з  AgriEvent провели VI Міжнародний форум з харчової безпеки «Управління ризиками в умовах невизначеності». У заході взяли участь понад 160 представників із  п’ятнадцяти

безпеки товарів українського виробництва, світову практику і тренди в  галузі управління безпекою харчової продукції, питання стимулювання виробництва безпечної продукції для виходу на нові експортні ринки. Окрема дискусія була щодо по-

зиками в безпечності харчової продукції. У своєму виступі Олена Косюк поділилася практичним досвідом імплементації системи менеджменту безпечності харчової продукції. «Запроваджені системи управління на наших підприємствах дозволяють

країн світу — ​це власники та керівники харчових підприємств, великих міжнародних компаній-переробників, торгових мереж, українські та іноземні експерти з харчової безпеки, а також національні ЗМІ. На Форумі обговорювали нові можливості підвищення харчової

ложення Закону про безпечність та якість продукції, яке набуває чинності цього року. Пані Олена брала участь у стратегічній секції Форуму, де були присутні представники кращих бізнесів країни, які впроваджують у  своїй діяльності стандарти управління ри-

підвищити ефективність ведення бізнесу в цілому, досягти відповідності очікуванням партнерів та вийти на нові ринки збуту. Інвестори також приділяють велику увагу наявності в компанії системи безпечності і контролю якості продукції. Вони хочуть бути впевненими, що №1 ВЕСНА 2017

7


вкладають гроші в компанію зі стабільним зростанням, високими якісними і  кількісними показниками, прогресивним минулим та правильною стратегією побудови бізнесу». Організатори заходу відзначили, що слухачам було важливо почути про стратегічну цінність

та практичні кейси запровадження стандартів від представника вищого керівництва компанії, яка є лідером ринку. Пані Олена розповіла всім присутнім про підхід МХП до  впровадження міжнародного стандарту GlobalG.A.P.*: «Ми вже рік працює-

мо над упровадженням системи GlobalG.A.P. І, орієнтовно, з осені 2017 р. розпочнуться перші кроки в цьому напрямку. Ми не хочемо поспішати, адже плануємо застосувати даний стандарт на  цілій групі підприємств, а  не  на одному. Ми розуміємо, що впровадження сис-

ВИСТУП ОЛЕНИ ВАЛЕНТИНІВНИ З ПЕРЕКОНЛИВИМИ ПРАКТИЧНИМИ ПРИКЛАДАМИ У ПОЄДНАННІ З ЕМОЦІЙНОЮ МАНЕРОЮ ВИСТУПУ СПРАВИВ НЕАБИЯКЕ ВРАЖЕННЯ НА АУДИТОРІЮ:

«ДИНАМІЧНО, ПРОСТО, ЗМІСТОВНО І ПРОФЕСІЙНО – ВІД ОЛЕНИ КОСЮК»

8

№1 ВЕСНА 2017

«ДОСВІД МХП ВАРТИЙ ВСЕСВІТНЬОГО ПОШИРЕННЯ»

«ДУЖЕ ПРАКТИЧНИЙ КЕЙС МХП ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ»


СТРАТЕГІЯ

теми тільки на одному підприємстві не вирішить усіх питань. Ми хочемо показати і споживачу, і нашому клієнтові, в основному іноземному, що ми контролюємо всі процеси, починаючи від вирощування батьківського поголів’я. Це  непросто. В  першу чергу, на  ментальному рівні, незважаючи на  те,  що наші співробітники вже звикли і  готові до змін та впровадження нових стандартів. І  коли наші партнери з  IFC запитують нас, коли ми розпочнемо перехід до нової системи управління, ми відповідаємо,  що

як тільки до  цього будуть готові наші підприємства. Коли вони усвідомлять важливість даного стандарту — ​м и розпочнемо з  ними впровадження GlobalG.A.P. Адже ми робимо це для себе». Міжнародна фінансова корпорація (IFC) була зацікавлена в участі МХП у Форумі, адже нас об’єднує унікальний досвід взаємовідносин. Першою компанією, з якої розпочала співпрацю IFC в  аграрному секторі України, був саме «Миронівський хлібопродукт». В  цілому за роки партнерства IFC профінан-

сувала агрохолдинг на загальну суму понад $300 млн. Будучи «сильним гравцем» на українському ринку, МХП своїм прикладом змінює загальне ставлення до  якості харчової продукції і, впроваджуючи на своїх підприємствах сучасні та необхідні стандарти, стимулює інші компанії переформатовуватись та виходити на новий рівень ведення бізнесу. Саме такі зміни позиціонують нас на європейському рівні як відповідальну країну та надійного партнера для співпраці.

Довідкова інформація *Система GlobalG.A.P. охоплює процеси вирощування птиці — від отримання яйця до транспортування птиці на забій. Вимоги стандарту ґрунтуються на належній сільськогосподарській практиці (GAP — Good Agricultural Practice), системі аналізу ризиків та критичних точок контролю (Система НАССР), охороні навколишнього середовища, здоров’ї та добробуті працівників, благополуччі тварин.

№1 ВЕСНА 2017

9


ЛІДЕРИ МХП: РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНКИ ПЕРСОНАЛУ 2016 Уже вчетверте співробітники компанії «Миронівський хлібопродукт» проходять щорічну оцінку. Період адаптації вже минув, критерії оцінювання стали зрозумілими, а зворотний зв’язок — ​ прозорим та регулярним. Як відзначила Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом: «Система оцінювання в МХП почала сприйматись як мотиваційний поштовх для кожного співробітника. А  наявність «зеленої зони» задає конкурентного ритму та стимулює бути ефективнішим». Ксенія вважає,  що правильне ставлення до оцінювання створю-

ється значною мірою завдяки керівникам підприємств та спеціалістам по роботі з персоналом у кожному структурному підрозділі. Якісний підхід дав можливість виділити 482 працівника компанії, які стали взірцем ефективності та потрапили до «зеленої зони». Для урочистого нагородження, яке цього разу пройшло у новому форматі, переможців з усіх областей України, де розташовані підприєм-

ства МХП, було запрошено до Києва. Спеціалісти всіх напрямів мали можливість поспілкуватись та відчути особисту причетність до великого холдингу. Ще однією «родзинкою» на святкуванні стало нагородження працівників за особливі досягнення. 4-й рік у «зеленій зоні» — ​неабияка перемога! Тому керівництво компанії з гордістю вручило 13 працівникам нагороду «Лідери ефективності».

«Усіх цілей, які ставлю перед собою, — ​досягаю! Чи були занадто важкі або нереальні? Ні, з такими не зіштовхувався. Якщо щось не виходило — ​звертався до свого керівника, який дуже допомагав та навчав, за що йому вдячний! Останнє підвищення для мене стало несподіванкою. Дуже приємно відчувати, що тобі довіряють, адже це відповідальність як за виробничі процеси, так і за моїх підлеглих. А їх зараз 52 людини». Євгеній Ковальов, номінант «Взірець ефективності»

10

№1 ВЕСНА 2017


ПЕРСОНАЛ

«Якщо протягом перших двох років керівники намагались виділити максимально велику «зелену зону», то за результатами 2016 року в загальній квоті був недобір за кількістю працівників. При заявлених 15% ми вибрали близько 13%. Тому що керівники виділяють тих, хто дійсно достойний. І якщо він розуміє, що замість п’яти людей є троє, які потрапляють до «зеленої зони» — ​про це відкрито говориться». Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом

НИМИ СТАЛИ: 1 Скіпальська Ольга Миколаївна, Київська філія ПАТ «МХП», головний бухгалтер. 2 Байдачок Богдан Богданович, ПАТ «МХП», юрисконсульт (департамент безпеки). 3 Волков Руслан Дмитрович, філія «Птахокомплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика», заступник директора з питань виробництва. 4 Волошин Анатолій Миколайович, філія «Птахокомплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика», провідний лікар ветеринарної медицини. 5 Жукотанський Дмитро Олександрович, філія «ВКВК» ТОВ «Вінницька птахофабрика», начальник виробництва (на  даний момент переведений на посаду начальника дільниці філії «Птахокомплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика»). 6 Журбенко Роман Сергійович, філія «ВКВК» ТОВ «Вінницька птахофабрика», начальник котельні.

7М  исько Анатолій Миколайович, філія «ВКВК» ТОВ «Вінницька птахофабрика», інженер з режимів оперативно-диспетчерської служби. 8 Михайленко Юлія Євгенівна, Харківська філія ПАТ «МХП», заступник головного бухгалтера. 9 Покотинська Оксана Сергіївна, ПАТ «МХП», начальник відділу планування і  аналізу напрямку «Рослинництво». 10 Сокирко Руслан Анатолійович, МПЗ «Легко», головний механік. 11 С  уровицька Людмила Василівна, ПАТ «МХП», фінансово-економічний департамент, старший фахівець з консолідації. 12 Харін Роман Вікторович, Харківська філія ПАТ «МХП», старший менеджер з логістики. 13  Х оха Роман Володимирович, комплекс з  переробки курчатбройлерів ПрАТ «Миронівська птахофабрика», начальник зміни. Слова подяки, гучні аплодисменти та унікальні номінації отримали ще п’ятеро спеціалістів. Кожен із них

приємно вразив своїм рівнем професійності. «Наймолодший спеціаліст»: Кулагіна Ганна Миколаївна, агроном із захисту рослин, ТОВ «НВФ «Урожай». «Найдосвідченіший спеціаліст»: Бардадим Володимир Олексійович, головний інженер, МПЗ «Легко». «Лідер кар’єрного росту»: Шепотін Євген Володимирович, начальник служби з  АСУП, ПрАТ «Миронівська птахофабрика». «Взірець ефективності»: Ковальов Євгеній Сергійович, начальник цеху, філія «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика». Ксенія Прожогіна підкреслила, що система мотивації важлива та високоефективна. «Ми і надалі будемо практикувати даний метод, але це вже буде не оцінка. Ми хочемо направляти, коригувати та надавати постійний зворотний зв’язок, а не оцінювати кожного. Це буде якісний діалог, який дасть можливість вчасно змінюватись, адаптовуватись та розвиватись у компанії».

«У чому мій секрет? Навіть не знаю. Ця робота — ​одночасно і моє хобі, від якого я отримую задоволення. Є тільки один момент, який трохи заважає: робочий день пролітає занадто швидко. Якщо хочеш бути ефективним, то маєш розуміти, що тут дрібниць не буває. Все має цінність та повинно виконуватись чітко та вчасно». Євген Шепотін, номінант «Лідер кар’єрного росту» №1 ВЕСНА 2017

11


ЮРІЙ КОСЮК: ОСОБИСТИЙ ПОГЛЯД НА ЕВОЛЮЦІЮ МХП Сьогодні МХП — ​це найбільший агрохолдинг України. Зародження та  всі етапи розвитку компанії у цитатах власника бізнесу Юрія Косюка.

‘96

‘99

ресів потрапив Миронівський завод

у 1999 році я зрозумів, що Україна по-

з виробництва круп і комбікормів. Він

винна не імпортувати птицю, а експор-

ших інвестпроектів — ​Миронівської

дістався мені разом з елеватором. Під-

тувати. У нас є всі основні складові

птахофабрики — ​тривало до 2009 ро-

приємство не працювало, тому  що

виробництва: корм, енергія і зарплати,

ку

які нижчі, ніж в інших країнах».

в $400 млн.

ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ «У 1996 році до сфери моїх інте-

не розвивалося птахівництво. З ди-

НОВІ ГОРИЗОНТИ «Після закордонних поїздок

Forbes, 2012

ректором цього заводу ми поїхали на птахофабрику «Перемога», яка знаходилася поблизу. Хотіли домовитися з її власниками про співпрацю. На пи-

‘02

і обійшлося

Юрію

Косюку

«У нас ніколи не стояло питання нестачі грошей для будівництва

«НАША РЯБА»

того чи іншого об’єкту, ми ніколи

«Вадику, створи мені такий бренд,

не обмежували себе в розмірах про-

тання, чому не працює фабрика, вони

щоб поряд нікого не було» (Вадим

ектів. Потрібно $700 млн для будів-

дали цілком очікувану відповідь: не-

Пустотін, директор зі стратегічного

ництва?

має коштів. Я виділив їм гроші, які

планування в рекламному агентстві

$1 млрд? Ок!»

вони успішно розтринькали — ​розтяг-

D’Arcy. — ​Ред.).

Будь

ласка!

Потрібен

Forbes, 2012 Forbes, 2012

нули по кишенях, тому що навіть красти нормально не вміли. Але в 1997 році

‘06

ДІЙТИ ДО МІЛЬЯРДА Завершено будівництво першого

ми вже почали виробляти курятину

Через три місяці після початку

на цьому підприємстві, працюючи

рекламної кампанії «Нашої Ряби», яку

в Україні заводу з  виготовлення

не як власники, а як інвестори».

створила D’Arcy, рівень впізнаваності

м’ясних напівфабрикатів — ​Миронів-

торгової марки досягнув 30% замість

ського м’ясопереробного заводу

прогнозованих 15%.

«Легко» (ТМ «Легко!»). В цьому ж році

Forbes, 2012

‘98

ЗАРОБІТКИ ТА ПРИДБАННЯ «Перших декількох мільйонів до-

ларів, зароблених на торгівлі зерном і спиртом, вистачило для того, щоб

‘03

ФІНАНСОВИЙ РОМАН Початок співпраці з Міжнародною

фінансовою корпорацією (IFC).

МХП

в и п ус т и в

є в р о о б л і га ц і ї

на $250  млн і  компанія почала підготовку до IPO (Initial Public Offering — ​ Ред.).

придбати і запустити цю фабрику

«Психологічно важко переформа-

«Я не зробив IPO в  2006 році,

(«Перемога»). Кредитне навантажен-

туватись, коли ти сам усім «рулиш»,

тому що вирішив для себе: поки

ня було мінімальним, позичати можна

і тут приходять чужі люди і щось роз-

не коштуватиму мільярд, не  піду.

було скільки завгодно. За «Дружбу

повідають про твій бізнес. Але потім

Мене оцінили в $800 млн. Рік потому

народів Нову» ми заплатили дрібни-

ти розумієш, якими хорошими вчите-

кусав лікті. У 2008-му, як  тільки

цю — ​б лизько $2–3 млн. Фабрику

лями вони були. Урок у них я отримав

з’явилося «вікно», відразу ж розміс-

«Оріль» придбали в 2002 році

і дуже спокійно зараз до цього став-

тилися. Але необхідно розуміти, для

за $6 млн у покійного Юрія Орликова,

люся. Ми не боїмося помилок,

чого тобі необхідно розміщуватися:

видавця газети «Дзеркало тижня».

і я не боюся людей, які критично див-

гроші на розвиток компанії, експер-

ляться на те, що відбувається».

тиза або ти хочеш особисто себе

Forbes, 2012

12

Інвестгазета, 2011 ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО Будівництво одного з найбіль-

‘04

№1 ВЕСНА 2017


РОЗВИТОК МХП

«підкешити». Якщо нічого з цього тобі

‘11

БІОГАЗ

а Україна програла. Тому я  вва-

не потрібно, то і думати про IPO не-

МХП починає розробку пілотного

жаю, що і  зона вільної торгівлі, яку

має сенсу. Якщо ти коштуєш менше

проекту «Біогаз», який передбачає

дуже сильно пропагують сьогодні,

$100 млн — ​теж не плануй IPO. Ліквід-

будівництво біогазової станції, що

це обман для України. Ви уявіть: один

ності не буде».

працює на пташиному посліді, на по-

тільки наш агрохолдинг «Миронів-

тужностях птахофабрики «Оріль-Лі-

ський хлібопродукт» виробляє

дер». Мета компанії — ​енергетична

700 тис. т м’яса на  рік, експортує

ефективність і незалежність.

250 тис. т, а  Європа дала для всієї

Forbes, 2013

‘08

РОЗМІЩЕННЯ

Розміщення 20% акцій компанії

«Це буде близько 30% нового біз-

на Лондонській фондовій біржі,

несу в компанії, який створений з ні-

Яка вільна торгівля, про що ми гово-

за які вдалося виручити майже

чого і який зробить практично всю

римо?!»

$323 млн.

енергію, що споживається всередині

Юрій Косюк став офіційним мі-

аграрною компанією, яка здійснила IPO на основному майданчику Лондонської фондової біржі. У серпні 2008 року Юрія Косюка нагородили званням Героя України

Голос Америки, 2016

компанії, «зеленою». УНІАН, 2011

льярдером, а «Миронівський хлібопродукт» — ​п ершою українською

України безмитну квоту на 16 тис. т. 

‘12

ХОЛОДНИЙ РОЗРАХУНОК Введена в тестову експлуатацію

«В Україні ми інвестуємо в розширення виробництва. Якщо ми говоримо про розширення реалізації перероблених

продуктів,

звичайно,

перша черга Вінницької птахофабри-

це буде саудівський ринок, та й в ці-

ки потужністю близько 220 тис. т ку-

лому весь арабський. Тому що Євро-

рятини на рік.

па — ​це не панацея. Найбільшим імпор-

і вручили Орден Держави. «Про те, що

«Вінницька птахофабрика — ​остан-

мені присвоєно звання Героя України,

ній об’єкт, побудований компанією

дізнався від своїх друзів. Вони побачи-

з нуля. Надалі розширювати свій бізнес

ли на сайті уряду повідомлення про моє

МХП буде за рахунок купівлі і переоб-

У 2016 році інвестовано $3,5 млн

нагородження Орденом Держави, що

ладнання активів конкурентів, але

для запуску м’ясопереробного під-

стало для мене сюрпризом. Звичайно,

лише якщо це буде необхідно ринку».

приємства в Нідерландах. Також був

було приємно. Адже це означає:

Капітал, 2013

відкритий офіс продажів і дистрибу-

на те, що ти робиш, зважають». Експерт, 2010

‘13

ЄВРОБОНДИ НА 5 РОКІВ «Ми взагалі планували розрахува-

тером в грошах є, взагалі, Канада». НВ Бізнес, 2016

ції в ОАЕ. Обсяги експорту за  підсумками 2016-го зросли на  53%, до 190 тис. т курятини. За підсумками

‘10

тися з єврооблігаціями‑2015 і більше

року виручка компанії склала

не залучати позикові кошти. Але через

$1,1 млрд (56% цієї цифри сформував

птахофабрики в Ладижині. До кінця

те, що зорієнтувалися на експансію,

експорт), а чистий прибуток  — ​

2015 року МХП планувала інвестува-

був якийсь апетит до придбання, і ми

$69 млн.

ти в проект $1,5 млрд.

випустили євробонди‑2020 року. Те-

ВІННИЦЬКИЙ СТАРТ Початок будівництва Вінницької

«Фабрика в Ладижині — ​це копія двох Миронівських птахофабрик.

пер нам цього вистачить як мінімум на найближчі п’ять років». УНІАН, 2013

Свого часу, в 2004 році, ми почали будувати Миронівську птахофабрику і  вважали,  що будуємо мегапідприємство. До цього найбільша фабрика МХП виробляла 60 тис. т продукції,

‘17

НОВІ ПЛАНИ «Нашими цілями на 2017 рік є:

початок будівництва другої черги (лінія 1) на Вінницькій птахофабриці

‘14

ЗМІНИ В СУСПІЛЬСТВІ «Кожен із нас повинен підняти свій

з кінцевою метою до 2020 року збільшити виробництво до 730 тис. т на рік; розвиток експорту з подальшим зміц-

а на Миронівській ми планували ви-

зад і почати прибирання в своєму ма-

ненням нашої позиції на існуючих рин-

робляти 220 тис. т.  Це  були великі

ленькому куточку. Тоді ми станемо

ках і пошук нових можливостей; ін-

потужності для нас на той час — ​якісь

прикладом того, як правильно себе

вестиції в розвиток персоналу

нереальні розміри. Але ми припус-

поводити, навчимо розрізняти людей,

і зміцнення нашої репутації в  ролі

тились великої помилки: фабрика

відрізняти чесне від нечесного, і роз-

якісного, відповідального і чесного

не була розрахована на розширення

почнуться зміни в суспільстві».

роботодавця; сталий розвиток бізнесу

в подальшому, бо в 2004 році ми на-

Третій Форум директорів

з фокусом на відповідальному став-

віть подумати не могли,  що будемо

«Диригенти змін», 2016

ленні до навколишнього середовища

збільшувати потужності. Ладижинська птахофабрика розрахована на це». Інвестгазета, 2011

‘16

ЕКСПОРТ ПО-НОВОМУ «Європа захищає свій ринок!

Вони чітко відстояли власні інтереси,

(в тому числі проекти в галузі альтернативної енергетики), турботі про тварин і соціальна відповідальність». Звіт компанії 2017 №1 ВЕСНА 2017

13


«НВФ «УРОЖАЙ»: 15 РОКІВ УСПІХУ Нині одному з підприємств,  що входить до  складу холдингу МХП, виповнюється 15 років. Для ТОВ «НВФ «Урожай» — ​це чудовий привід не лише привітати своїх співробітників, які спільними зусиллями розвивали виробництво, а й озирнутися назад та згадати, як усе починалось. А згадати є про що.

2006 Зареєстровано ТОВ «НВФ «Урожай» у складі шістьох співробітників. Підприємство працювало за договорами переробки давальницької сировини, забезпечуючи сільгосппідприємства мінеральними добривами, насінням, пальним під гарантований об’єм зерна кукурудзи для Миронівського заводу з виробництва круп та комбікормів.

З4 тис. га землі ТОВ «НВФ «Урожай» входить до групи підприємств вертикально інтегрованого бізнесу ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

Директор «Урожаю» Олег Васецький став заслуженим працівником сільського господарства України.

2009

Міністерство АПК України присвоїло «Урожаю» звання «Абсолютний лідер з урожайності кукурудзи в Україні» (128,7  ц/га на  площі 37,7 тис. га). Світовий лідер з виробництва насіння компанія «Монсанто» засвідчила, що в «Урожаї» зафіксовано найвищу врожайність кукурудзи в Європі.

У КОМПАНІЇ Й ДОСІ ПРАЦЮЮТЬ СПІВРОБІТНИКИ, ЯКІ СТОЯЛИ БІЛЯ ВИТОКІВ «УРОЖАЮ». СЬОГОДНІ ВОНИ ПРОДОВЖУЮТЬ ВКЛАДАТИ ВСІ СВОЇ ЗНАННЯ, ВМІННЯ І ДОСВІД У РОБОТУ ПІДПРИЄМСТВА.

2002

«В «Урожаї» працюю від самого початку. Наче вчора сюди прийшов, бо час в роботі швидко летить: восени тільки виорали, а вже весна, і сіяти треба. Роботу свою люблю, та й «Урожай» старається для людей. Кілька років тому я брав участь у розіграші цінних призів, виграв пилососа, він і досі працює. Також завдяки «Урожаю» пощастило побувати на відпочинку в Туреччині. Ніколи за кордоном не був, навіть моря ніколи в житті не бачив, а тут такий подарунок дістався. Все життя пам’ятатиму ту подорож»,  — ​розповідає Олександр Бзенко, механізатор Кіровської філії.

14

2011

№1 ВЕСНА 2017


РОСЛИННИЦТВО

«15 років для людини — ​чимало, а для компанії, яка починала працювати з нуля, це значно більше. 15 років для «Урожаю» — ​це майже 5 тис. робочих днів, сповнених проб і помилок, які для всієї нашої команди стали ще кращим уроком, ніж досягнення і перемоги, — ​наголошує директор «Урожаю» Олег Васецький. — ​Щороку ми розвивалися, шукали нові можливості для реалізації амбітних планів. Проте, які б високі врожаї ми не отримували, яку б сучасну техніку не закуповували, найбільшою цінністю для нас залишаються люди, які і є рушійною силою підприємства. Тому успіхом компанії насамперед завдячую команді, яка починала, яка продовжує і яка старається ефективно і сумлінно працювати нині».

Міністерство АПК України присвоїло «Урожаю» звання «Абсолютний лідер з урожайності соняшнику в Україні» (37,2 ц/га на площі 8,4 тис. га).

• ТОВ «НВФ «Урожай» першим серед підприємств, зайнятих виробництвом зернових культур в Україні, пройшло сертифікацію відповідності міжнародному стандарту GlobalG.A.P. (інтегрованої системи управління сільськогосподарським виробництвом). • Побудовано приміщення для безприв’язного утримання молодняка 300 голів ВРХ. Такий метод забезпечив найбільшу віддачу при груповому вирощуванні поголів’я.

2012

• Придбання і запуск машини для приготування компосту, яка здатна переробляти курячий послід на перегній всього за кілька місяців, що дає можливість дотримуватися високих екологічних стандартів. • Введено в експлуатацію базу з виготовлення та зберігання мінеральних добрив у с. Білозір’я. Потужність установки з виробництва аміачної води становить 140– 160 т/добу. База розрахована на зберігання понад 5  500 т рідких мінеральних добрив.

2016

2014 Уперше на полях підприємства використано мікрогранульовані добрива, що були внесені під час посіву в зону рядка за допомогою ексклюзивної сівалки точного висіву, виготовленої компанією «Ківонь».

2017

«Раніше я працював у колгоспі «Росія», село Кірове, що нині Корнилівка. Доти сім років не отримував жодної копійки. Хіба що зерном розраховувались. Як прийшов працювати в  «Урожай», аж незвично було, бо про те, що є нарахована зарплата, нам повідомили спеціально приїхавши до нас на поле»,  —  ​згадує Володимир Могильний, головний агроном Кіровської філії.

№1 ВЕСНА 2017

15


ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ Модель вертикальної інтеграції ПАТ «Миронівський хлібопродукт» забезпечує повний контроль за якістю сировини та кінцевого продукту. Унікальність даної моделі та значні капіталовкладення у розвиток всіх напрямів бізнесу компанії є не тільки значною перевагою серед компаній-конкурентів, але і  сприяє розвитку додаткових видів діяльності холдингу. В результаті чого компанія отримує не лише автономність від зовнішніх факторів, а й додаткову маржу. Одним із таких напрямів є переробка олійних культур для виробництва комбікормів та реалізації продуктів переробки третім особам. Детальніше про це розповість перший заступник голови правління Юрій Мельник. Наприкінці 2015 року запущений олієекстракційний завод. Які були передумови для його будівництва та які основні задачі він вирішує?

?

— Олієекстракційний завод збудований та запущений на Катеринопільському елеваторі. На його потужностях наша компанія має змогу щодня переробляти 1 000 мт сої. Підприємство є ще однією ланкою в будівництві незалежного виробництва комбікормів, оскільки дозволяє задовольняти власні потреби в соєвому шроті. У результаті переробки сої ми отримуємо шрот, олію соєву та соєву оболонку. Соєвий шрот — ​цінне джерело білка, який використовується у виробництві комбікормів. Фактично

16

№1 ВЕСНА 2017

всі обсяги соєвої олії ми експортуємо. В останньому продукті переробки сої, в соєвій оболонці, зацікавлені треті особи як на внутрішньому, так і на  зовнішньому ринках. Ключовою стратегічною задачею діяльності заводу була гарантована забезпеченість комбікормового виробництва якісним соєвим шротом. Ми прагнемо не залежати, а впливати на ринок та забезпечувати самостійно наші виробництва усім необхідним. Крім того, власне виробництво соєвого шроту дає змогу контролювати його якісні характеристики. Яка потужність підприємства? Чи задовольняються потреби всіх комбікормових заводів холдингу в соєвому шроті?

?

— На сьогодні потреба комбікормових заводів групи МХП складає 10–12 тис. мт соєвого шроту на місяць, це  близько 50% потужності заводу. Решту потужності ми використовуємо раціонально: переробляємо сою та реалізовуємо продукти переробки третім особам як на експорт, так і на внутрішній ринок. Це забезпечує компанії додатковий дохід.

?

У які країни відправляєте продукти переробки сої?

— Вважаємо, що впродовж двох років ми побудували ефективну систему дистрибуції в  ряді країн. Серед них — ​Польща, Ізраїль, Туреччина, Молдова, Литва та Грузія. Саме тут реалізовується основний об’єм


РОСЛИННИЦТВО

в Україні. Основні споживачі олії розташовані в Китаї, Індії та Європі.

«Упродовж останніх років на ринку соняшнику спостерігаються рекордні збори насіння. Результатом є зниження цін на соняшникову олію та загострення конкуренції на світовому ринку. Проте це можна розглядати і як позитивний фактор, адже виробники продукції розуміють, що зберегти свої позиції можна, лише приймаючи ефективні бізнес-рішення та підвищуючи якісні показники власної продукції».

Які планові показники виробництва та реалізації соняшникової та соєвої олій у 2017 році? Яке стратегічне бачення розвитку МХП в даному напряму?

?

Юрій Мельник, перший заступник голови правління МХП соєвого шроту. Хочу відзначити, що ми забезпечуємо потреби і внутрішнього ринку, але в менших об’ємах відносно експортних продажів. Крім шроту «Миронівський хлібопродукт» активно експортує соєву олію. Важливим елементом у процесі її виробництва є гідратація, тобто додаткове очищення від фосфору і  гексану. Така олія після процесу рафінації придатна для вживання в їжу. А це є конкурентною перевагою серед виробників, у тому числі іноземних. Основний ринок збуту соєвої олії — ​заводи по рафінації КНР. Також маємо партнерів у  Європі, В’єтнамі та Саудівській Аравії.

?

Розкажіть, будь ласка, про ринок соняшникової олії і яка

позиція МХП щодо реалізації соняшникової олії. — На українському ринку рослинних олій соняшникова традиційно посідає перше місце. І Україна — ​ номер один у світі з експорту цього продукту. В цій сфері нашій країні немає рівних, адже в Україні вирощується близько 15  млн тонн соняшнику, а  це  фактично третина всього насіння в світі. Українці споживають лише 10% соняшникової олії від усього об’єму виробництва. Решта, звичайно, реалізується на експорт. Потужність ПАТ «МХП» — ​близько 350  тис. мт соняшникової олії на рік. Це складає понад 6% від загальних обсягів виробництва

— Цьогоріч ми плануємо виробити 60 тис. мт соєвої та 350 тис. мт соняшникової олій. Даний об’єм забезпечить МХП провідні позиції серед експортерів рослинних олій України. Юрій Мельник відзначив,  що 2016–2017 роки були непростими для виробників рослинних олій. Світове виробництво соняшнику, сої та пальми було рекордним,  що призвело до надмірної пропозиції рослинних олій. Тому ціна на соняшникову олію була під тиском та  знизилася від 790  $/мт в  листопаді 2016 року до 710 $/мт в лютому 2017 року. Проте вже в  березні-квітні поточного року відновився активний експорт, що дає підстави очікувати зростання ціни на продукцію в III кварталі 2017 року.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ, ЯКІ ЗАПЛАНОВАНО НА 2017 РІК:

МОДЕРНІЗАЦІЯ ЛІНІЇ ОЛІЄПРЕСОВОГО ЗАВОДУ НА МЗВКК

ЗБІЛЬШЕННЯ ВИХОДУ ОЛІЇ

1,5%

НА ПРИ ПЕРЕРОБЦІ СОНЯШНИКОВОГО НАСІННЯ

ВСТАНОВЛЕННЯ ДОДАТКОВИХ СИЛОСІВ ОБ’ЄМОМ

26

ТИС. М3 НА ОЛІЄЕКСТРАКЦІЙНОМУ ЗАВОДІ КАТЕРИНОПІЛЬСЬКОГО ЕЛЕВАТОРА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ СОЇ

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ СОРТУВАННЯ ВХІДНОЇ СИРОВИНИ №1 ВЕСНА 2017

17


СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ДО СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ МХП Стрімкий розвиток компанії та зміни,  що відбуваються в  усіх напрямах бізнесу, вимагають відповідного вдосконалення і від системи безпеки. Старі методи контролю вже не здатні повною мірою задовольнити потреби безпечної діяльності МХП. «Впровадження нових підходів до системи безпеки холдингу розпочалось у  2016 році. Основні зусилля працівників департаменту безпеки спрямовані не лише на виявлення та  припинення точкових фактів протиправної діяльності працівників компанії або її  контрагентів. Важливішим є з’ясування умов та підстав, що створюють можливість для виникнення таких фактів,  — ​розповідає Руслан Пономаренко, керівник департаменту безпеки МХП.  — ​Щоб запобігти нанесенню матеріальної шкоди, необхідно боротися з  причинами, а  не  з  наслідками. В  майбутньому такі проблемні ланки в  діяльності компанії необхідно нейтралізовувати, а ще краще  —  ​попереджати

саму можливість виникнення подібних ризиків. Це можливе за рахунок жорсткішого нормативного регулювання, встановлення додаткових точок контролю або зміни самого бізнес-процесу, в першу чергу шляхом його автоматизації». Основною сферою, найбільш ризиковою для різного роду корупційних проявів, є та, де  службові функції менеджерів компанії перетинаються з їхніми особистими інтересами. Мова йде про конфлікт інтересів. З  метою нейтралізації таких ризиків та  профілактики можливих правопорушень при виникненні конфлікту інтересів вже проведено низку заходів. Вони були спрямовані на розкриття майже всіма працівниками компанії інформації про існуючі та потенційні конфлікти інтересів. У перспективі — ​оптимізація цього процесу шляхом запровадження електронного декларування такої інформації за  допомогою корпоративного порталу.

На початку поточного року департаментом безпеки було виявлено два факти, котрі призвели до звільнення двох директорів підприємств, що входять до холдингу МХП. Ці випадки ілюструють, до  яких наслідків може призвести конфлікт інтересів та  ігнорування вимог корпоративних нормативних документів. В обох випадках підставою для зловживань стало ставлення власних корисних інтересів вище інтересів компанії. Начальник відділу матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Зерновий край» за  «мовчазної згоди» тепер уже колишнього керівника вказаного підприємства організував схему постачання запасних частин для сільськогосподарської техніки через посередницьку схему в  обхід тендерних та конкурсних процедур. Це дозволило постачальнику, яким виявився двоюрідний брат колишнього начальника відділу МТЗ, постачати товарно-матеріальні цін-

«У цьому і полягає підхід пріоритету профілактики правопорушень. Не потрібно витрачати значних зусиль на виявлення осіб, які прийшли в МХП з метою вчинення дій виключно у власних корисливих інтересах, а не в інтересах компанії. Необхідно сконцентруватися над створенням таких умов і такої системи, при яких такі особи не зможуть залишатися непоміченими», — ​наголошує Руслан Пономаренко.

18

№1 ВЕСНА 2017


СЛУЖБА БЕЗПЕКИ

«Серед нових проектів у системі безпеки хочу виділити один, що запроваджується на ПрАТ «Оріль-Лідер». Це інтелектуальна система моніторингу периметра виробничих зон підприємства. Станом на сьогоднішній день завершуються роботи з її монтажу та налаштування. Це перший крок у побудові системи високого ступеня контролю, яку я називаю Smart Security. За підтримки директора птахофабрики Олексія Утешева розробляються подальші амбітні плани щодо впровадження інтелектуальної системи обліку, списання та контролю переміщення найбільш критичних ТМЦ. Вказана система спрямована на зменшення ризиків крадіжок та їхнє своєчасне виявлення. Вона дозволить відмовитися від послуг охорони в тому вигляді, в якому ми отримуємо їх сьогодні». Руслан Пономаренко, керівник департаменту безпеки МХП

ності (ТМЦ) на 30–40% дорожче за їхню ринкову вартість. Запроваджена система моніторингу дозволила відразу виявити вказані відхилення, заблокувати схему та відшкодувати частину збитків. Колишній директор Єлизаветівської філії ПрАТ «Оріль-Лідер» також не зміг правильно вибудувати пріоритети в  конфлікті інтересів,  що виявився в  призначенні на  ключові посади підприємства своїх родичів та товаришів. Цим він позбавив себе можливості адекватно реагувати на  протиправні дії своїх підлеглих, а інколи виступав і їхнім організатором. І в першому, і в другому випадках порушення стосувалися сфери закупівель. Незважаючи на  те,  що ця область є фактично найбільш врегульованою в компанії, вона залишається і  найбільш уразливою з точки зору корупційних ризиків. Але кожен такий випадок можна вважати цінним досвідом, який вказує на шляхи до удосконалення. Ще одним важливим напрямом діяльності департаменту безпеки є регулярний моніторинг ситуації в регіонах, де сконцентровані виробничі потужності МХП, а також на територіях потенційного розширення бізнесу холдингу. Для цього був створений окремий структурний відділ. Один із головних пріоритетів у діяль-

ності компанії — ​взаємодія з місцевими громадами. Тому зусилля співробітників новоствореного відділу спрямовані на  вивчення ситуації в регіонах присутності МХП, а саме: дослідження соціальних, економічних, екологічних та інших питань, які турбують місцевих жителів. Важливо своєчасно виявляти потенційні проблемні питання, що можуть призвести

до виникнення непорозумінь з населенням регіонів присутності МХП, та своєчасно реагувати на них. Як підкреслив керівник департаменту безпеки, необхідно розуміти, чим живуть люди навколо наших підприємств, чути їхні проблеми та шукати шляхи вирішення. Вказана робота спрямована на розвиток МХП як соціально відповідальної компанії.

ПРОТЯГОМ 2016 РОКУ УНАСЛІДОК ВЖИТИХ СПІЛЬНО З ДЕПАРТАМЕНТОМ МТЗ ЗАХОДІВ ВДАЛОСЯ:

СКОРОТИТИ КІЛЬКІСТЬ БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНИХ ПОЗИЦІЙ, ЩО ЗАКУПОВУЮТЬСЯ

МІНІМІЗУВАТИ КІЛЬКІСТЬ НЕЛІКВІДНИХ ЗАЛИШКІВ НА СКЛАДАХ ПІДПРИЄМСТВ

ЗМЕНШИТИ КІЛЬКІСТЬ ПОСЕРЕДНИКІВ У СКЛАДІ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ

У РЕЗУЛЬТАТІ ЦЕ ЗНАЧНО ОПТИМІЗУВАЛО БЮДЖЕТ ЗАКУПІВЕЛЬ №1 ВЕСНА 2017

19


ЩЕ ОДИН КРОК ДО РОЗВИТКУ СЕЛА: МХП ЗБІЛЬШУЄ ІНВЕСТИЦІЇ «Є два способи нагодувати людину. Перший — ​дати їй рибу, а другий — ​ дати вудку і навчити ловити цю рибу. Ми зрозуміли,  що весь час давали рибу, з  кожним днем акумулюючи споживацькі настрої. Але це не зовсім ефективно, тому у минулому році в Черкаській області МХП розпочав реалізацію проекту «Село. Кроки до розвитку». Ми їздили і спілкуватись з населенням у районах, щоб зрозуміти їхні потреби. Люди жили розумінням того, що держава їм щось винна, при цьому звинувачували у цьому всіх. Я переконаний, що необхідно самостійно починати змінювати свою територію, тому ми запропонували вести власну діяльність біля нас. Спочатку зустріли скептицизм, але ми працювали з  громадами та вчили їх заробляти гроші. Країна не зміниться зверху, її потрібно міняти тут, на місцях. Ми навчимо робити бізнес, створимо конкурентні умови,

і тільки такі кроки зможуть змінити країну. Ми хочемо, щоб нас оточували багаті та щасливі люди», — ​розповідає про ідеологію конкурсу «Село. Кроки до розвитку» Юрій Косюк, голова правління ПАТ «МХП». Такими словами почалася одна з  пресконференцій, присвячена презентації мікрогрантового конкурсу «Село. Кроки до розвитку». Українське село має значний потенціал як  точка опори всього агросектору. І Вінницький регіон уже другий по  рахунку, в  якому

ПАТ «Миронівський хлібопродукт» починає даний проект. Минулого року у Черкаській області на розвиток свого бізнесу отримали грант 10 переможців. Сьогодні тут успішно діють приватні підприємства, які своїм існуванням зобов’язані програмі «Село. Кроки до розвитку». Це побудило керівництво компанії розширювати географію проекту. Тому наразі програма діє в двох регіонах — ​у Вінницькому та Черкаському. В кожному з них виділені ключові райони, де  діятиме проект. У Вінницькому це: Тульчинський, Тростянецький, Гайсинський, Бершадський та Немирівський. У Черкаському — ​Канівський, Черкаський, Чигиринський, Городищенський, Корсунь-Шевченківський та Катеринопільський. Цьогоріч Вінницька область отримає 20 грантів, а  Черкаська  — ​24, вартістю 40 тис. грн кожен. Координаторами конкурсу виступають: Олександр Печалін, голова

«У рамках даного проекту ми підтримуємо енергійних та сміливих людей, які бажають розпочати свій бізнес та змінити на краще не тільки своє життя, але і майбутнє своїх сіл. У першому пілотному проекті Черкащина вразила нас своїми ідеями. Наприклад, уже розвиваються бізнеси, пов’язані із зеленим туризмом, розведенням птиці та худоби, вирощуванням саджанців малини. Також процвітають гончарні та швейні майстерні. Ми спостерігаємо за їх успіхами та радіємо за них. Цього року ми переконані, що Вінниччина нас також здивує цікавими бізнес-ідеями. У подальшому до цього проекту ми плануємо долучити інші регіони присутності МХП», — ​наголосила Альона Кузьменко, директор по зв’язках із громадськістю, корпоративної та соціальної відповідальності ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

20

№1 ВЕСНА 2017


КОНКУРС

правління спілки підприємців «Стіна» (Вінницька область), і Анатолій Рекун, виконавчий директор ЧОГО «Ресурсний центр АНГО» (Черкаська область). Пан Анатолій другий рік поспіль допомагає МХП реалізовувати конкурс на Черкащині. Голова Вінницької ОДА Валерій Коровій, який виступає ще  одним партнером МХП в даному проекті, відзначив: «Старт даного проекту — ​ це  новий етап розвитку регіону. Дуже важливо, що він підтримує громадські ініціативи. Однією із базових

проблем української реальності є перебудова системи сприйняття дійсності та власної причетності до того, як ми змінюємо територію, конкретне село і країну в цілому. Зараз ми є свідками зародження громадянського суспільства». Конкурс «Село. Кроки до розвитку» має підняти підприємницьку хвилю всередині громад і допомогти тим, хто має власні ідеї, але не має стартового капіталу. Окрім грошей в МХП готові надавати консультації та юридичну підтримку.

ЯКИЙ БІЗНЕС МОЖНА РОЗВИВАТИ В СЕЛІ:

ВИРОЩУВАННЯ САДОВИХ РОСЛИН ТА САДЖАНЦІВ

РОЗВЕДЕННЯ ТА ВИРОЩУВАННЯ ТВАРИН

ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ВИРОБІВ (КЕРАМІКА, СКЛО, ДЕРЕВО)

ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ (МЕД, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ХЛІБ)

СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ МАЙСТЕРНІ (ПОШИТТЯ ОДЯГУ, ВЗУТТЯ, ТЕКСТИЛЮ)

НАДАННЯ ПРОФІЕСІЙНИХ ПОСЛУГ (ПЕРУКАРСЬКІ, КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ, РЕМОНТНІ РОБОТИ)

ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ (ЕКСКУРСІЇ, КЕМПІНГ, ПРИВАТНІ САДИБИ)

ОРГАНІЗАЦІЯ АКТИВНОГО ВІДПОЧИНКУ (ВЕЛОТУРИ, СПЛАВИ)

ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ

УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ

«Для нас важливо, щоб бізнес-плани, які подаватимуть на конкурс, мали як комерційну складову — ​фактично були прибутковими, так і соціальну — ​створювали робочі місця, підтримували ініціативи, спрямовані на розвиток регіону». Анатолій Рекун, виконавчий директор ЧОГО «Ресурсний центр АНГО»

«Іноді для того, щоб розпочати успішну справу, не потрібні мільйонні інвестиції. Я особисто знаю дуже багато прикладів, коли великий бізнес стартував із зовсім маленьких грошей. Головне — ​ це ідея та прагнення досягти успіху. Дуже приємно,  що в Україні через такий проект МХП надає підтримку малому, зокрема сільському бізнесу за принципом «Спочатку думай про мале». Олександр Печалін, голова правління спілки підприємців «Стіна» №1 ВЕСНА 2017

21


ЩО ЧИТАЄ ТОП-МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІЇ

Юрій Мельник перший заступник голови правління МХП

СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ… ВАЛЕРІЙ БУРКАТ

22

Книга Валерія Петровича Бурката «Свою Україну любіть…» вкотре повернулась на мій робочий стіл. Рекомендую її, тому що матеріали, які зібрані в  книзі — ​актуальні, цікаві й енцеклопедичні. Глибоко патріотична та історично правдива книга, основана на  висловлюваннях, цитатах, фрагментах творів видатних людей, державних діячів та витягів із документів різних часів (від Івана Гонти до подій Майдану 2004 р.). Валерій Петрович Буркат — ​мій учитель та науковий керівник дисертаційних робіт. Зоотехнік за фахом, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН. Все свідоме життя

Пеше видання книги побачило світ у 2000 р. Проте все навколо швидко змінюється, і  те  що було важливим 10 років тому, втратило свою актуальність. Через те в 2011-

Як влаштовані життя, суспільство, фінансовий світ, тонкощі політики та економіки. Книга ілюструє це в неповторному емоційному за-

Валерій Буркат займався практичною селекцією і теорією селекції сільськогосподарських тварин. Він талановитий публіцист. Одну із своїх найкращих публіцистичних книг «Свою Україну любіть…» видав у  2008 р., збираючи матеріал упродовж десятиліть.

му автори вирішили перевидати оновлену версію книги. Рекомендую. Впевнений — ​буде цікаво всім (або більшості). Ідейним продовженням книги був вихід в світ нового творіння авторів «Караоке-капіталізм» (останнє видання — ​2009 р.)

барвленні. В світі караоке-капіталізму виживають сильніші. У всього є своя ціна. Платите або своїми вміннями, або готівкою. По-іншому ніяк. Буде корисною для тих людей, які прагнуть до  індивідуального сприйняття реальності, які готові не копіювати, а створювати нове.

№1 ВЕСНА 2017

БІЗНЕС У СТИЛІ ФАНК НАЗАВЖДИ: КАПІТАЛІЗМ У ЗАДОВОЛЕННЯ ЙОНАС РІДДЕРСТРАЛЕ І КЬЄЛЛ НОРДСТРЕМ

КАРАОКЕ-КАПІТАЛІЗМ. МЕНЕДЖМЕНТ ДЛЯ ЛЮДСТВА ЙОНАС РІДДЕРСТРАЛЕ І КЬЄЛЛ НОРДСТРЕМ


САМОРОЗВИТОК

Максим Писарєв заступник голови правління з виробництва МХП

Ксенія Прожогіна директор департаменту управління персоналом

СТІВ ДЖОБС. БІОГРАФІЯ УОЛТЕР АЙЗЕКСОН

НЕСТЕРПНА ЛЕГКІСТЬ БУТТЯ МІЛАН КУНДЕРА

СКАРЛЕТ ОЛЕКСАНДРА РІПЛІ

Філософський роман, який присвячений двоякості. Він допомагає побачити унікальність цього світу,

Це продовження геніального роману Маргарет Мітчел «Віднесені вітром». Життєва позиція головної

але водночас зрозуміти глибину його недосконалості. Після прочитання останньої сторінки приходить чітке усвідомлення своїх можливостей. Ти можеш бути творцем довершених речей, або ж своїми діями руйнувати все навколо.

героїні являється сильним мотиватором у ті моменти, коли опускаються руки. Вона запалює, пробуджує внутрішню енергію і рішучість. Роман показує,  що в  житті бувають тяжкі періоди, але кожен повинен навчитись терпінню, мудрості та стійкості.

Для мене Стів Джобс — ​це лідер компанії, який надихає. Він був прямим у  спілкуванні, креативним та ідеалістичним у професійній діяльності і з нестандартним критичним мисленням у  житті. Керуючи цілою корпорацією, Джобс володів мудрими методами при наборі персоналу. Він був переконаний,  що немає сенсу наймати тямущих людей, а потім вказувати, що їм робити. Адже ми наймаємо цих людей, щоб вони говорили, що робити нам. Ось чому в його компанії персонал був завжди висококваліфікований. Книга буде корисною для тих, хто хоче навчитись вірити в неможливе і досягати цього. «Залишайтесь голодними. Залишайтесь безрозсудними». Стів Джобс. №1 ВЕСНА 2017

23


№ 1

В Е С Н А

2 0 1 7

K17 061  

корпоративный журнал

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you