Page 12

12

№ 51 (1837), 10—16 липня 2013 р.

ʃʲˇʴ˲ˏ˪˦ˆː ˠ˕ʲː˓ː ː˲˖˘ʲ ɪʲ˖ˆˏ˪ˊ˓ʵʲ ˖˪˓ʶ˓ʹˑ˲ ʵʵʲʾʲ˰˘˪˖ˮ ʂˆˊ˓ˏʲ˳ʵ˖˪ˊˆˇ. ɪ˲ˑ ʴ˙ʵ ˄ʵʺʹʺˑˆˇ ˙ 1792 ˕. ˄ʲ ˢ˲ˊʲʵˆˠ ˓ʴ˖˘ʲʵˆˑ. ɶʲ˖ˑ˓ʵˑˆˊ˓ː ˲ ʴ˙ʹ˲ʵʺˏ˪ˑˆˊ˓ː ˠ˕ʲː˙ ˖˘ʲʵ ˊ˓˕ʲʴʺˏ˪ˑˆˇ ˔˕˓˘˓˲˰˕ʺˇ ʧ˓ʲˑˑ ɼ˓ˏ˓˖˓ʵ˖˪ˊˆˇ.

ʈɪʧʊ Місто-сад, фортеця та одна з православних перлин стародавньої Русі

Талісман

Успіх — від бабці

ɶʲ˔˓ʵ˲ʹˑˆˇ ɪʲ˖ˆˏ˪ˊ˲ʵ

ɶ ˊ˓ˏˆ˦ˑ˪˓ʶ˓ ɮˆ˘ˆˑˢˮ ˖˘ʲ˕˓ʵˆˑˑ˓ʶ˓ ɪʲ˖ˆˏ˪ˊ˓ʵʲ, ˧˓ ˕˓˄˘ʲ˦˓ʵʲˑˆˇ ˙˖˪˓ʶ˓ ʵ 50 ˊː ʵ˲ʹ ˖˘˓ˏˆˢ˲, ʵ˲ʹˊ˕ˆʵʲ˰˘˪˖ˮ ˣʲ˕˲ʵˑʲ ˔ʲˑ˓˕ʲːʲ ː˲˖˪ˊˆˠ ʵ˙ˏˆˢ˪, ˔ʺ˕ʺːʺʾ˓ʵʲˑˆˠ ˄ʺˏʺˑˑ˭ ˖ʲʹ˲ʵ ˘ʲ ʵʺ˕ˠ˲ʵ’ˮːˆ ˣˆ˖ˏʺˑˑˆˠ ˠ˕ʲː˲ʵ.

Княже місто Учені датують виникнення міста 988— 996 рр. Заснував його київський князь Володимир Святославович і назвав Василевом — своїм новим іменем, яке йому дали після хрещення. Тут пролягав так званий Васильківський торговий шлях зі східних земель Русі до країн Західної Європи, тому за містом й утвердилася слава важливого стратегічного пункту: земляні вали і глибокі рови, заповнені водами Стугни, були відчутною перешкодою для численних ворогів на південних підступах до Києва. У православному світі особливо відзначають той факт, що саме у Василеві народився давньоруський письменник-полеміст, ігумен Києво-Печерського монастиря Феодосій Печерський (близько 1036—1074 рр.). Однак історія Василева не завжди була на користь православної віри: з 1240 р. тут господарювали ординські завойовники, які перетворили мальовниче місто на згарище і пустку. Великих руйнувань зазнало місто й під час національно-визвольної війни 1648— 1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького. Тривалий час потому Васильків не міг відновити втрачених позицій. Лише наприкінці XVII ст. почалося його відродження. З того часу Васильків поступово став торговельним, ремісничим та прикордонним пунктом.

Свято-Миколаївська церква Найбільшим храмом міста сьогодні вважається Миколаївський храм, який був зведений у 1792 р. за цікавих обставин. Засновником і будівельником храму став корабельний священик протоієрей Іоанн Колосовський. Понад 30 років він провів на

ʈ˓ʴ˓˕ ˑʲ ˣʺ˖˘˪ ˖ʵˮ˘ˆˠ ɧˑ˘˓ˑ˲ˮ ˲ ʑʺ˓ʹ˓˖˲ˮ ˔˓ʴ˙ʹ˓ʵʲˑˆˇ ˙ ˖ʺ˕ʺʹˆˑ˲ XVIII ˖˘. ˊ˕˲˔ʲˊ˓ː ɼˆ˰ʵ˓-ʆʺˣʺ˕˖˪ˊ˓˳ ˏʲʵ˕ˆ ʈ. ɼ˓ʵˑ˲˕˓ː ˄ʲ ˄ʲː˓ʵˏʺˑˑˮː ˏʲʵ˕˖˪ˊ˓ʶ˓ ʲ˕ˠ˲ːʲˑʹ˕ˆ˘ʲ. ɶʲ ˏʺʶʺˑʹ˓˭, ʵ˲ʹ ʵʲ˖ˆˏ˪ˊ˲ʵ˖˪ˊ˓ʶ˓ ˖˓ʴ˓˕˙ ʹ˓ ɼˆ˰ʵ˓-ʆʺˣʺ˕˖˪ˊ˓˳ ˏʲʵ˕ˆ ˔˕˓ˊˏʲʹʺˑˆˇ ˔˲ʹ˄ʺːˑˆˇ ˠ˲ʹ. ɪ ˲ˑ˘ʺ˕’˰˕˲ ˄ʴʺ˕ʺʶˏˆ˖ˮ ˕˓˄˔ˆ˖ˆ ɪ. ɩ˲ʴ˲ʴˊ˓ʵʲ ˲ ʶ˓ˏ˓ʵˑʲ ˖ʵˮ˘ˆˑˮ — ˣ˙ʹ˓˘ʵ˓˕ˑʲ ˲ˊ˓ˑʲ ɩ˓ʾ˓˳ ʂʲ˘ʺ˕˲ ʊ˕˓˰˕˙ˣˑˆˢ˲. ɮ˓ ˕ʺˣ˲, ʹ˲˄ˑʲ˘ˆ˖ˮ ʴ˲ˏ˪˦ʺ ˔˕˓ ˲˖˘˓˕˲˭ ˠ˕ʲː˙ ˲ ːˆ˘ˢ˲ʵ, ˊ˓˘˕˲ ʴ˕ʲˏˆ ˙ˣʲ˖˘˪ ˙ ˇ˓ʶ˓ ˄ʵʺʹʺˑˑ˲ ˘ʲ ˕˓˄˔ˆ˖˲, ː˓ʾˑʲ ʵ ˊ˕ʲ˰˄ˑʲʵˣ˓ː˙ ː˙˄ʺ˳, ˔˕ʲˢ˲ʵˑˆˊˆ ˮˊ˓ʶ˓ ˲ ˔˕˓ʵʺˏˆ ʹˏˮ ˑʲ˖ ʺˊ˖ˊ˙˕˖˲˭ ː˲˖˘˓ː.

флоті й по закінченні служби забрав платню золотом. Повернувшись на батьківщину, Іоанн Колосовський усі гроші віддав на будівництво храму Божого, назвавши його ім’ям Святого Миколая, який охороняв священика на нелегких шляхах життя. Більш ніж два століття простояла церква, переживши буремні роки історії. Жодна куля чи снаряд не зачепили її стін, хоча військові сутички не раз відбувалися в місті протягом двох століть. Церква діяла до 1937 р. і була закрита за часів сталінських репресій. Відновили тут богослужіння в 1943 р. Зараз на території церкви знаходиться каплиця Живоносне джерело, де віряни можуть втамувати спрагу спекотного літнього дня. Вона була побудована в наші дні (у 1994 р.) до 1000-ліття міста Васильків. Над іншою святою криничкою — преподобного Феодосія Печерського — каплиця була збудована в середині ХІХ ст. До неї в день пам’яті Феодосія Печерського здійснювався хресний хід з міських храмів. Сьогодні цю традицію відновлено.

Місто на долоні За собором Святих Антонія і Феодосія знаходиться ще одна пам’ятка — оборонна споруда часів Київської Русі — Дитинець. З нього відкривається прекрасна панорама сучасного міста Василькова. Васильківський Дитинець мав свою унікальну особливість. Його вал був зведений у вигляді підкови: південно-західна частина Дитинця була захищена вертикально викладеною сирцевою кладкою висотою 9—10 м, до якої примикав вал Дитинця із заходу та сходу. Як зазначав відомий археолог та дослідник старожитностей Василькова Ю. Малєєв, тут був застосований принципово новий спосіб будівництва оборонних укріплень, раніше не відомий у військовому зодчестві.

Наталія РУДНІЧЕНКО, для «Магістралі». Фото автора

ВАСИЛЬ ШИМКО, «Магістраль». Фото автора

В

парку ім. Тараса Шевченка у Києві недавно встановили скульптуру «Бабця класична». Її творець Ганна Кисельова вважає, що це символ типової київської бабусі, яка мешкала у столиці у 80-х роках минулого століття. Такий погляд може дещо образити киян: мовляв, столиця не мала таких героїнь, як зображена у скульптурі бабця. А вона колоритна: хитрувата, товстувата, заклопотана — більш за все справами своїми, своїх дітей та онуків. От ї вмостилася стомлена бабця на лаву, аби перевести дух — і знову поринути у вир турбот про ближніх. Додамо, що «Бабцю класичну» місту подарувала ТМ «Жменька». Це перший такий випадок, коли у ролі мецената виступила не приватна особа, а бізнесове товариство. Та не відомо,чи буде підтримана ця ініціатива. Хоча сподівання на вияви таких ініціатив є. Скульптурну бабцю залюбки розглядають кияни та гості міста. Вони отримують від неї позитивні враження. А студенти мають ще й практичну користь, бо для них бабця у скульптурі стала своєрідним талісманом. Вони вірять у те, що, прикладаючи залікову книжку до її сумки, зможуть успішно скласти заліки, які вони «попровалювали». А посидіти поруч з класичною бабцею — це забезпечити собі вдалий день.

Пляж з гарячою водою

Гурман-тур

ʆ˕ˆ˕˓ʹˑˆˇ ˖˔ʲ-ˢʺˑ˘˕ ˙ ʃ˓ʵ˲ˇ ɶʺˏʲˑʹ˲˳

Що скуштувати у Британії? Б

Сергій БОРУСЕВИЧ, «Магістраль». Фото автора

ʈ˭ʹˆ ˔˕ˆˠ˓ʹˮ˘˪ ˄ ˏ˓˔ʲ˘ʲːˆ ˲ ʵ˲ʹ˕ʲːˆ, ˧˓ʴ ʵˆ˕ˆ˘ˆ ʵ ˔˲˖ˊ˙ ˔ʺ˕˖˓ˑʲˏ˪ˑ˙ ʵʲˑˑ˙.

У

Hot Water Beach вдасться усамітнитися з коханою людиною: це місце вельми популярне серед мандрівників. Щороку подивитися на природне диво в Нову Зеландію приїжджає близько 130 тис. чоловік. Один з українських туристів — Олександр, який побував у цьому дивовижному

спа-салоні, на своїй сторінці в соцмережі про пляжну пригоду відгукується так: «Заздалегідь купивши лопатку за вісім доларів у крамничці з чіпсами і йогуртами, ми вирушили на Hot Water Beach. Була вже 11-та, тож народу зійшлося чимало: всі — з лопатами і у належному пляжному екіпіруванні. Ми

відчайдушно копали, але так і не змогли натрапити на тепле джерело, хоча з ямок, виритих неподалік, уже піднімалася принадна пара. Певне, треба було спочатку помацати ногою пісок у зоні відпливу — і лише потому копати...».

Карикатура тижня

Кроссворд По горизонтали: 4. Так зовут актера Питта. 6. И зарубка топором, и рана на ноге у лошади. 7. Нечто страшное как по виду, так и по количеству. 8. Болезнь, от которой скончался Ипполит в «Идиоте». 9. Меланхолическая личность с глазами на мокром месте. 12. Домовенок из мультфильма, потерявший сундучок со сказками. 16. Экипаж, в котором выгуливают младенца. 17. Киногероиня Йовович. 18. Парник, предназначенный не только для растений, но и для изнеженных людей. 19. Металлический костюм рыцаря. По вертикали: 1. Расческа у котенка

Семен ПОДОЛЬСЬКИЙ, для «Магістралі»

или жалящий орган речи огня (шут.). 2. Полоумие, которое может охватить массы. 3. Промежуточное звено между абаком и калькулятором. 4. Мыкола Платонович ... — поэт, переводчик, публицист. 5. Английский певец, получивший звание лорда. 10. Актер, сыгравший и Бендера в «Золотом теленке», и импровизатора в «Маленьких трагедиях». 11. У мушкетера — шпага, у янычара — ... . 13. Среда, оказывающая дурное влияние на ребенка. 14. Коренное население Республики в северо-восточной части Сибири. 15. В популярной песне она «упала на пол».

ОТВЕТЫ НА КРОССВОРД, опубликованный в № 49 (1835) от 3—9 июля 2013 г. По горизонтали: 3. Яство. 6. Желчь. 7. Желна. 10. Инструмент. 12. Рыбы. 13. Джонни. 14. Стража. 17. Минарет. 18. Сухуми. 19. Егоза. По вертикали: 1. Десны. 2. Счеты. 4. Съем. 5. Винн. 7. Жужжание. 8. Леонардо. 9. Атеистка. 10. Ирис. 11. Сбор. 13. Джим. 15. Труд. 16. Амур.

Малюнок Олега ЛОКТЄВА

Новій Зеландії є унікальне місце — пляж з гарячою водою.Той, хто побуває тут, дуже здивується: люди з відрами та лопатами риють ями, ніби в надії відшукати якийсь скарб. Та не вражайтеся: це аж ніяк не божевільний флеш-моб. Річ у тім, що під пляжем проходить термальна річка, тож можна викопати яму — і дістатися гарячого джерела. А розташований пляж на східному узбережжі півострова Coromande, за 175 км від Окленда. Гаряча геотермальна вода витікає з тріщини в скелі глибоко під піщаним пляжем і піднімається наверх, просочуючи пісок. Невеликий п’ятачок над джерелом, схований в океані, відкривається на 3—4 години за відпливу. Температура води дуже висока — + 64 °C, проте, охолонувши, стає придатною для використання. Майте на увазі, що лопати і відра можна не приносити: їх беруть напрокат у магазинчику, розташованому неподалік від пляжу. Ось тільки не розраховуйте на те, що на

ританці надають сніданку дуже важливого значення. Вони впевнені, що сніданок «заправляє» їх енергією на весь день. А вівсяна каша на сніданок — давня традиція цієї країни. Зізнаюсь одразу, коли мене лондонські знайомі намагалися нагодувати вівсяною кашею, то я довго відмовлявся. Чомусь у мене ця каша асоціюється з радянським дитячим садочком. Але коли переді мною поставили запашну кашу з малиновим джемом і тостами, я вже не опирався. Порідж — досить густа каша з вівсяних пластівців, яку британці приправляють вершками і молоком, або ж заїдають смачними тостами з варенням. Хочете — вірте, а хочете — ні, але британська влада закликає жителів країни їсти більше пудингів. Зі слів міністра сільського господарства Великобританії, це зможе допомогти вивести сільське господарство з глибокої кризи. Отож пропоную всім мандрівникам долучитися до цієї кампанії — і скуштувати пудинг під час вашої подорожі Сполученим Королівством. З’їсти разом з англійцем пудинг – це означає стати його другом.

K13 017  
Advertisement