Page 1

ГРУДЕНЬ, 2012 рік

№ 2(16)

Geehrte und liebe Kollegenschaft, meine lieben Studierenden, wir verabschieden uns vom Jahr 2012 mit guten Resultaten erreicht im Unterrichten und Studium. Ich gratuliere Ihnen sehr herzlich dazu! Doch sollten Sie mit dem Erreichten nicht selbstzufrieden sein und nun die Hände in den Schoss legen, denn unser „Zeitgeist“ verlangt von uns ein „lebenslanges Lernen“. “Hören Sie nie auf anzufangen, und fangen Sie nie an aufzuhören! Wer sich auf den Lorbeeren ausruht, trägt sie an der falschen Stelle.” Mit meinen besten Wünschen für Ihren weiteren Lebensweg im Neuen 2013 Jahr möchte ich Ihnen als Geleitwort ein irisches Gebet mit auf den Weg geben, das Sie in das glückliche 2013 Jahr begleiten möge:

Für Weihnachts -und Neujahrfeste hat Frau Rat GOETHE, J. W. GOETHEs Mutter KATHARINA ELISABETH (1731-1808), die viel Heiterkeit und Phantasie besaß, ein hervorragendes Rezept: „Man nehme 12 Monate, putze sie sauber von Neid, Bitterkeit, Geiz, Pedanterie, und zerlege sie in 30 oder 31 Teile, sodass der Vorrat für ein Jahr reicht. Jeder Tag wird einzeln angerichtet aus einem Teil Arbeit und zwei Teilen Frohsinn und Humor. Man füge drei gehäufte Esslöffel Optimismus hinzu, einen Teelöffel Toleranz, ein Körnchen Ironie und eine Prise Takt. Dann wird die Masse mit sehr viel Liebe übergossen. Das fertige Gericht schmücke man mit Sträußchen kleiner Aufmerksamkeiten und serviere es täglich mit Heiterkeit.“

Nimm Dir Zeit zum Arbeiten – Arbeiten ist der Preis des Erfolges. Nimm Dir Zeit zum Denken – Denken ist der Schlüssel zur Macht. Nimm Dir Zeit zum Spielen – Spiel ist das Geheimnis ewiger Jugend. Nimm dir Zeit zum Lesen – Lektüre ist die Grundlage der Weisheit. Nimm Dir Zeit zum Freundlichsein – Freundlichkeit ist der Weg zum Glück. Nimm Dir Zeit zum Träumen – Der Traum spannt einen Stern vor Dein Gefährt. Nimm Dir Zeit zum Lieben und Geliebtzuwerden – Liebe ist das Privileg der Götter. Nimm Dir Zeit, Dich umzusehen – für fü Selbstsucht ist der Tag zu kurz.. Nimm Dir Zeit zum Lachen – Lachen ist die Musik der Seele.

wir voll Zuversicht dem neuen 2013 Jahr So blicken wi entgegen. wünsc Ich wünsche Ihnenein gesundes und glückliches Jahr Ja 2013,ein frohes und gesegnetes Weihnachtsfest, mit unvergesslichen ErWeihna lebn lebnissen von bleibendem Wert, dazu Mut Mu für schwere Tage und Gottes Segen, verbunden mit herzlichen Neuge jahrsund Weihnachtsgrüßen! ja Mit bessten Grüssen und Wünschen Dekan, Dr. Prof. Oleksandr Bilous

Кубок ректора КВК 2012

14 листопада в рамках тижня святкування міжнародного Дня студентів в актовій залі нашого alma mater відбувся довгоочікуваний гумористичний поєдинок – «Кубок ректора» з КВК! Незважаючи на те, що команд було мало, і всі

вони( за виключенн ням однієї) – дебюта танти, цього вечора всі п присутні у залі отримали н незабутнє враження справжньої, не побоюся від спр цього сслова, феєрії гумору. За звання найвеселіших змагалися 5 команд: команда «Повний Пі» з ф і з и к о - м ате м ат и ч н о го факультету, команда мистецького факультету “В тональності”, старожили, відновлена команда факультету історії та права «Скіф», цьогорічне відкриття факультету філології та журналістики, комадна «Ціпоньки» і, звичайно, команда КВК нашого рідного факультету іноземних мов «Священна інквізиція»! Дивна назва, не посперечаєшся. Та її виправдовує девіз «Потому, что мы всех жжём!». Пробачте мене за російську мову, та інакше зникає це особливе забарвлення. Команда «Свята інквізиція» складається із трьох абсолютно різних людей

– Анни Феденко(303), Юрія Ткаченко(202) та Олексія Бережнова(310), об’єднаних лише почуттям гумору та приналежністю до одного факультету. І тим не менш, вони показали чудову гру! То було щось неймовірне, наша команда в прямому сенсі «розірвала зал»! Головним тріумфатором виявилася наш капітан, Аня, чия енергія,

експресія, акторська та співоча (ну так, не зовсім, але трошки) майстерність змушували глядачів і членів журі плакати від сміху! Особисто мені найбільше запам’ятався музичний конкурс, коли Аня «співала» під супровід запальної «циганочки» у виконанні хлопців! Призові місця розподілилися так: 1 місле –

Запрошуємо до співпраці студентів та викладачів!

«Ціпоньки»(філ.. фак..), 2 місце – «Скіф» (іст.фак.), і почесне 3 місце «Священна інквізиція» (факультет іноземних мов). Ми пишаємося нашою командою! Згадуйте ті, хто бачив, шкодуйте ті, хто пропустив! Сподіваємось, ще не раз «Священна інквізиція» нас всіх «сожжёт»))) Ірина Захарова(301), Світлана Денисенко(107)

E-mail: inozemnyk_2008@mail.ru


З Днем народження, рідний факультете! Кіровоградський державний педагогічний університет. Чотири звичайних слова,але ж яких.Це університет,в якому навчаються талановиті студенти; університет,в якому викладачі найрозумніші дарують безцінні знання; університет, в якому кожен може знайти себе. Кожен факультет нашого «alma mater» – це окрема частинка чогось цілого, чогось надзвичайно важливого. І ось 05.12.2012 року факультет іноземних мов святкував свій день народження. Уже протягом 29 років факультет надає можливість досконало вивчити іноземні мови, уміло виховує сталих особис-

тостей , дарує країні висококваліфікованих фахівців та дає поштовх студентам розкрити свої таланти. Усе це проводиться під наглядом досвідчених викладачів. Декан факультету, кандидат філологічних наук, професор О.М.Білоус, старанно піклується про життя студентів в університеті, створює найкращі умови для навчання. Студентський колектив завжди щиро дякує Олександру Миколайовичу за всі його старання та педагогічну працю. І саме у день народження факультету студенти провели святковий концерт, на якому урочисто привітали свій рідний

About ESU 14 грудня 2012 року відбудеться півфінал Всеукраїнського конкурсу ораторського мистецтва, який уже традиційно проводить Спілка англійської мови в України ESU Ukraine. Напередодні такої важливої події ми вирішили згадати як усе починалося. І хто ж найкраще про все розкаже, як не засновник Спілки, кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу та загального мовознавства Маргарита Іванівна Данілко. Ми вирішили поставити Маргариті Іванівні декілька запитань щодо заснування та проведення конкурсу в Україні: Як Ви дізналися про організацію ESU? Як відбулося Ваше знайомство з її представниками? Справа у тому, що я товаришую з Роджером Кларксоном Веббом – онуком Роберта Ельворті, з прізвищем якого в Кіровограді багато що пов’язане. Він тоді працював у Oxford University Press, неодноразово приїздив до нас, в Україну, відвідував наш університет. Коли я приїздила з приватним візитом до Роджера, він познайомив мене зі своїм найкращим другом – Джефрі Гудлом, який очолює Oxfordshire Branch of the ESU. Роджер розповів йому про наш факультет та про те, як ми і наші студенти зацікавлені у вивченні англійської мови та культури. Тоді Роджер і розповів мені про Спілку

ін.мов зі святом. Яку ж неймовірну красу приготували вони. На концерті було представлено безліч різних номерів. Глядачі милувалися вишуканим співом, прекрасними танцями та номером команди КВК «Священна інквізиція». Кожен отримав неймовірну масу задоволення від концерту. Тому давайте ще раз привітаємо факультет іноземних мов з його власним святом та побажаємо йому процвітання, довгих літ тяжкої, але ефективної праці. З Днем Народження! Zum Geburstag!Happy Birthday! Олександра Філімончук 113 підгрупа конкурсу тут, в Україні? Я можу сказати, що і зараз ще не все налагоджено. ESU Ukraine і досі знаходиться в процесі становлення. Це – неприбуткова громадська організація. Тому, перш за все, існують певні фінансові труднощі. У минулому році в цьому плані нас підтримала Кіровоградська обласна державна адміністрація, яка виділила кошти на квиток переможниці Всеукраїнського конкурсу до Лондона для участі у International Public Speaking Competition. Спілка англійської мови в Лондоні нічого не спонсує.

англійської мови. Він представив мене її тодішньому генеральному директору Валері Мітчел. Мене запросили на фінал міжнародного конкурсу ораторського мистецтва Public Speaking Competition. Я була вражена тим, що там побачила. І мені спало на думку започаткувати таку організацію в Україні. Хоча під егідою ESU діє багато програм, Валері порадила розпочати саме з конкурсу ораторського мистецтва, оскільки це – один із найуспішніших їхніх проектів. На сьогоднішній день в Чого, на Вашу думку, нам конкурсі приймають участь не вистачає для перемоги у Міжнародному конпредставники 64-х країн. курсі? Чому це Вас зацікавило? Я вважаю, що це – кульІ що саме підштовхнуло тура публічного мовлення Вас до створення ESU вцілому, не лише англійською мовою. Цому треба Ukraine? Я була дуже здивована і, навчати. І навчати провідверто кажучи, вражена, тягом досить тривалого що, незважаючи на неаби- часу. В Англії, наприклад, який інтерес до англійської ораторському мистецтву мови в Україні, про цю ор- навчають майже у кожній ганізацію досі взагалі не школі з 10 років. Так само і чули. Серед її членів є май- з дебатами. У Оксфорді та же всі країни-представники Кембриджі, наприклад, є пострадянського простору, цілі дебат-клуби. Дуже преа України немає. Тому я стижно бути їх учасниками. вважала за необхідне роз- У нас же такого зовсім неповісти про таку організа- має. Коли ми готуємо учасцію, започаткувати її для ників, ми намагаємось розрозвитку англійської мови винути уміння публічного в Україні і для того, щоб мовлення за дуже коротпоказати Україну на міжна- кий термін. А це повинно родній арені ще й у такому робитися протягом декількох років. світлі. Я хочу наголосити, що Все одразу налагоди- це – не конкурс на найкралося чи були все-таки щі знання англійської мови. певні труднощі у орга- Представники з Канади, нізації та підготовці до Австралії, Англії, тобто

носії мови, виступають на рівні з тими, для кого англійська друга або третя мова. За останні 4 роки не було переможців, чия рідна мова – англійська. Журі пробачать помилки у вимові чи граматиці. Але їм потрібна харизма, уміння говорити на публіку, правильно володіти жестами та голосом, уміння зацікавити. Вони не пробачають лише нещирості та відсутності іскри в очах. Чи існуватиме ESU Ukraine через 10 років? Якою Ви її бачите? Впевнена, що так – існуватиме. За 5 років існування ми спостерігаємо її швидкий розвиток. У 2008-му ми починали з 5-ти закладівучасників: це були університети та школи лише нашого міста. Тепер в конкурсі приймають участь 10 міст і з кожного міста це не одна школа, не один ВУЗ. Думаю, що незабаром ESU Ukraine стане офіційно зареєстрованим членом міжнародної організації. 10 грудня я їду до Києва на зустріч з послом Британії в Україні Саймоном Смітом. Ми сподіваємося на його співпрацю та допомогу. Зараз ми вже співпрацюємо з всеукраїнською газетою English Language and Culture та британським видавництвом Pearson Longman. Їх представники будуть у складі журі в фіналі конкурсу. Що Ви очікуєте від конкурсу у цьому році? Що б Ви побажали півфіналістам напередод-

ні його проведення? Очікую побачити багато цікавого. Більше половини учасників – з різних міст України, не з Кіровограду. Коли готуєш учасників, все одно є певні очікування, вже є якісь загальні уявлення. А тут багато-що залишається загадкою. Ми маємо справу з представниками різних мовних шкіл, тому не можна нічого передбачити. Можу сказати, що всі учасники – дуже сильні. Важко було обирати переможців першого туру. До півфіналу потрапили лише найпотужніші. Чого я бажаю учасникам? Звісно: успіху. Я раджу їм не ставитися до цього як до суворого конкурсу, не сприймати все як жорстку конкуренцію. Хотілося б, щоб вони доброзичливо ставилися один до одного. Адже це – унікальна можливість обміну думками та досвідом. Бажаю їм просто вийти і отримувати задоволення від того, що вони мають таку можливість – виступити перед небайдужою публікою, зацікавити, переконати їх, схилити на свою сторону. Що ж, з нетерпінням чекаємо півфіналу. Приєднуємося до сподівань Маргарити Іванівни. Бажаємо їй та учасникам наснаги, натхнення та бажання займатися такою цікавою справою, ділитися своїм досвідом з іншими та самим отримувати від цього купу приємних вражень та задоволення. Анастасія Ганоль 63 група


Конкурс ораторського мистецтва Конкурс-гуртожиток

14 грудня, п’ятниця, 349ий день 2012 року - день, який всі, хто був присутній на конкурсі ораторського мистецтва “National Public Speaking Competition” пам’ятатимуть ще дуже довго.

Вже п’ятий рік школярі та студенти з багатьох міст України збираються разом в Кіровоградському державному педагогічному університеті, щоб продемонструвати своє вміння вправно представляти себе та свої думки публіці. За традицією, конкурс складається з двох частин: дебатів та виступів з промовами. Цього року 18 учасників було розділено на 3 групи, по шестеро в кожній. Три теми для дебатних ігор обиралися з п’яти, запропонованих організаторами конкурсу. Першій групі дебатерів дісталася тема “There is no racism in Ukraine”, другій “Tourism does not contribute to understanding between nations”, третій - “To Tattoo or not to Tattoo?”. Жодна з тем не залишили учасників й глядачів байдужими, тому перша частина конкурсу перетворилася на справжній бій думок та аргументів між самими учасниками та публікою. Після завершення дебатних ігор, глядачі голосували за найкращого промовця, якими стали аж троє учасників Іван Данилко, Ксенія Цицю-

ра та Валерія Залевська. Друга частина конкурсу була ще більш захоплюючою!!! Загальна тема для учасників звучала так “The House Divided Against Itself Cannot Stand”, і кожен мав право проінтерпретувати

її так, як йому заманеться. Цікаво, більшість учасників центром своєї промови зробили її величність Людину та її роль в цьому світі. Кожна промова торкала найтонкіші струни в душі та змушувала задуматись над власним життям, своїми ді-

ями, звичками, ставленням до світу, наслідками впливу на природу, середовище, в якому ми всі існуємо. Кожен з нас виніс для себе багато уроків лише за якихось 3 години, прослухавши 18 промов від 17,18,19-річних молодих людей, яким вистачило мужності заявити про себе і висловити свою думку, розповісти про власну філософію. На жаль, життя не таке прекрасне, як нам того хочеться і тому, як би ми не бажали бачити всіх 18 учасників в фіналі, комусь доведеться залишитись пів-фіналістом, в той час, як інші підуть далі, але це вже інша історія. Важливо, що всіх було почуто, серце кожного з нас відгукнулося, ми замислились - то ж хіба це не головне???? 8 лютого 2013 року відбудеться великий фінал і буде обрано переможця, який представлятиме нашу країну вже на міжнародному конкурсі. Так, цей учасник буде найвправнішим оратором, але не тільки

він запам`ятається нам. Кожен з сьогоднішніх півфіналістів надовго залишить відбиток в наших серцях та головах – величезне їм за це дякую! До зустрічі в фіналі! Шиманович Оксана, студентка 35 групи

7 -Б блок вирішили розповісти історію про своє життя в гуртожитку,та про те як вони здобули змогу вже побувати в прекрасному місці під назвою карпати! У нас на блоці живуть одні дівчатка , тому ми притягуємо тільки успіх!І звичайно підтримуємо на блоці чистоту та охайність,але на кухні є ще щось цікаве..... Це диплом!Так, вже два роки поспіль наш блок має право пишатися перемогою! В тому році ми вже відвідали омріяне містечко під назвою Буковель,де ми забули про всілякі пари та сесії,і вели себе як діти.Лижі,саночки ,підйомники,екскурсії,та чудовий колектив - це все зачаровує! Проте краса гір причарувала нас , і ми почали знову вигадувати всілякі сценки та пісні!Наші старання оцінили , і не змогли залишити нас без уваги -вручили нам путівку в карпати !Ми дуже раді поїхати в карпати знову, особливо ті,хто там ще не був! Щиро дякуємо Вам за віру в нас. Не підведемо... P.S.: З повагою та любовью 7-Б блок. Вас вітають дівчата, які проживають в гуртожитку №4 в кімнаті 254. Ми брали участь в конкурсі на кращу кімнату. Журі були приємно вражені її затишком та чистотою, нашими дружніми відносинами та приємною атмосферою. Ми намагалися зробити з нашої кімнати затишний куточок для відпочинку, роботи і спілкування з друзями. Журі дізналося про історію нашого знайомства на практиці. Це було 19 серпня, коли ми разом працювали на одному із блоків гуртожитку. Після довгого спілкування потоваришували одна з одною. Хоча ми й з різних областей України, ми знайшли спільну мову. На щастя, трапилося так, що ми опинилися в одній кімнаті на прекрасному 5-Б блоці. Ми були вражені чистотою нашого блоку та привітністю сусідів. Коли ми вперше зайшли до кімнати, вона була порожньою і похмурою. Проте ми зробили все для того, щоб додати яскравих кольорів до неї. Кожна з нас внесла частинку себе в розробку дизайну кімнати. Ми прикрасили стіни першими фото , які були зроблені в Кіровограді, та виразами відомих людей, за принципом яких ми намагаємося йти. Одна з цих цитат звучить так: „Wem fremde Sprache nicht kennt, weiß nichts von seiner eigenen.“(Людина, яка не знає іноземних мов, не знає нічого). Для нас, студенток факультету іноземних мов, ця фраза є дуже близькою, адже ми прагнемо знати якомога більше іноземних мов. В результаті, наша кімната стала переможницею в конкурсі. Ми дуже вдячні журі,які справедливо оцінили наші апартаменти.


Лекція до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 3 грудня студентам І курсу факультету іноземних мов була прочитана лекція до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, який відмічається 1 грудня. Лекцію провела лікарвенеролог Кіровоградського обласного центру планування сім’ї та репродукції людини Тетяна Олексіївна. Це була не просто лекція. Студентам були запропоновані ефективні поради як запобігти зараженню цієї жахливої недуги. Студенти дізнались, що вірус імунодефіциту людини вперше виявили в 1983 році (лікарі Америки та Франції) і по сьогоднішній день науковці усього світу працюють над створенням ліків від цього вірусу. З лекції студенти дізналися, що Україна посі-

дає одне з перших місць з поширення ВІЛ у світі, а Кіровоград — одне з перших місць в Україні. Ця приголомшлива інформація свідчить про те, що ми маємо якомога серйозніше поставитись до нашого здоров’я. Важливо здійснювати регулярні медичні огляди, уникати непродезинфікованих косметичних інструментів, уникати безладні статеві контакти, вчасно звертатися до лікаря при виявленні порушень у здоров’ї. пам’ятати Необхідно про те, що здоров’я в кожної людини одне і кожен має відповідально ставитися до нього —тільки в такому разі наше суспільство (нехай і поступово!) стане здоровим та щасливим. Нєдорєз Анастасія, студентка 11 групи

“Жертвам Голодомору поклонись і поплач, бо за ними ніхто не плакав - Не було кому…” Ми й досі пам’ятаємо той час, Коли скажене лихо охопило, Коли в очах надії вогник згас… І меж тоді не мала смерті сила. Голодні очі й відчайдушний страх. Народу стогін. Материнські сльози… То не життя, то був суцільний жах, Коли нічого вдіяти не в змозі… Коли дівча вмирає на руках, В очах невинних недожита доля… Земля здригнулась, і на небесах Жахнувся Бог, бо то не Божа воля! Лежить в снігу півмертве дитинча, Ще дихає… але все рідше й рідше… Опухла мати вмерла на очах. Дитя чим винне, чим дитя те грішне?! Щороку в четверту суботу листопада вся Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. Студенти факультету іноземних мов не є виключенням. Не зважаючи на те, що на вулиці холодно, що в суботу у всіх особисті справи, ми долучилися до заходів, що традиційно проводилися біля пам’ятнику жертв голодоморів «на валах». Немає жодної сім’ї на теренах нашої країни, яка б не постраждала від цієї трагедії. Ми повинні добре знати й пам’ятати минуле, яким би трагічним воно не було, аби це минуле не стало визначальним для нашого спільного майбутнього.

Пішло за обрій й сонце спати, І небо впало ло на ліси… Де щастя-доля?.... Тільки б знати… Ти звістку ж, вітре, принеси. Останні сутінки вечірні, І натяк на минулий день… Втонуло літо у промінні, Осінніх відгуки пісень. А на душі самотній осінь. Тепла немає рідних рук… Так серце щастя, щастя просить, І душу не звільнить від мук. Хвилина за хвилиною минає. І кущик, і травинка – все вже спить. Та почуття у серці не вмирає. З минулого щаслива кожна мить. Вже зорі мерехтять і місяць світить… Село і поле полонила ніч. Хтось може щось нове в мені помітить. Хоч і люблю, та більш мене не клич! *********************************

Вмирали всі, смерть не питала хто. Хтось не дожив відведені хвилини, Не дорадів, не докохав свого. Не дочекав. Помер в голодні днини.

Серпневе небо, зорепад. Упала зірка… загадала. В житті це вперше. Може й знак. Щось дивне ніч передвіщала.

А ситий вождь спокійно жив і спав. Накази віддавав холоднокровно. Так, геноцид. Але він не здолав Того, за що стояли так жертовно.

Бо вперше у думках його нема. І сни мої давно уже покинув. Я крикну – в відповідь луна І імлі нічній по полю лине.

(Олеся Лобас, 104 підгрупа) Ірина Захарова, голова студентської ради факультету іноземних мов

У місячному сяйві плинуть хмари, Увінчаний зірками небосхил. Де доля? Де?! Чому немає пари?.. Як я одна, то може й хтось один?

РЕДКОЛЕГІЯ: Іваненко Н.В., Стасюк Б.В. НАД ВИПУСКОМ ПРАЦЮВАЛИ: Бойко І., Гаврилюк А., Захарова І., Лахаузова Н., Чумаченко Г., Суліма П., Стець С., Лобас Л. Запрошуємо студентів та викладачів факультету до участі у створенні наступного номера! Слідкуйте за оголошеннями.

inozemnik_N16  
inozemnik_N16  
Advertisement