Page 1

ЛИСТОПАД, 2010 рік

№8

Шановні студенти! Прийміть щиросердечні вітання з нагоди прекрасного свята юності та безтурботності – Дня студента! Усіх, кому життя дало море енергії, фантазії та сміливості бути молодим, любити і будувати життя, від душі поздоровляємо зі святом молоді. Знання - це не тільки сила, але й радість, і головна надія суспільства. Знання - ключ до безкрайнього, єдиного, дружнього світу, бо ж „не моря розділяють народи, а невігластво”. І той, хто долає незнання, не просто отримує кар’єрні перспективи або стає конкурентним на ринку праці, він стає головною цінністю суспільства. Людина щаслива, доки вчиться і втілює свої задуми. Бажаємо здоров’я, успіхів у навчанні, взаємоповаги, приємних вражень і надій, здійснення заповітних мрій!

Рідний факультет Факультет іноземних мов – «наймолодший» факультет нашого університету, проте за час свого існування вже встиг досягти високих успіхів та заслужити повагу. Його випускники – це першокласні кваліфіковані спеціалісти: викладачі іноземних мов та літератури, перекладачі, а з недавніх пір ще й фахівці з комп’ютерної лінгвістики. Завдяки ґрунтовним знанням та набутим професійним навичкам вони є конкурентоспроможними на сучасному ринку праці. Кожен студент є індивідуальністю, і це виражається не лише зовнішньо, саме наше мислення – яскравий творчий процес. Із перших днів навчання ми вчимося створювати щось своє, унікальне, цікаве: різноманітні діалоги, «acting out», есе, твори, наочності. Цей аспект додає процесу навчання відтінку новизни та свіжості: ніколи не знаєш, яке завдання отримаєш наступної хвилини; тож ми не відаємо, що таке монотонність та одноманітність. Разом із тим завжди присутня робоча атмосфера: кожен щось підчитує, повторює, пише. Здавалося б, коли ми тільки

починаємо свій шлях, – це лише купка розгублених і наляканих першокурсників, які товпляться біля розкладу або ж створюють «броунівський рух» у коридорах. А вже через декілька тижнів вони яскраво заявляють про себе на «Вернісажі талантів», після того їхні очі спалахують впевненістю і бажанням рухатись вперед; вони вливаються у дружній факультетський колектив: малюють стінгазети, клеять колажі, створюють цікаві та захоплюючі постановки, з гордістю говорячи: «Я студент факультету іноземних мов». Мови – це не лише наша спеціальність, а й невід’ємна частина нашого життя: навіть на дозвіллі ми спілкуємося англійською та німецькою, читаємо книги у оригіналі, переглядаємо фільми та телевізійні передачі без дубляжу та ролики на u-tube... Іноді навіть ловиш себе на думці, що пишеш SMS англійською! Гадаю, це відбувається не лише через те, що викладачі радять нам більше практикуватись. Із часом усвідомлюєш, яке це чудове відчуття – знати мову і культуру далекої країни, вловлювати

її найтонші відтінки без допомоги перекладача. Мабуть, у цьому і полягає так званий «престиж» нашого факультету, а ще у вмінні плідно працювати, відкриваючи у собі друге, третє, четверте ... дихання. Разом із тим, ми встигаємо і відпочивати, спілкуватись з друзями, гуляти, ходити до кіно та кафе, відвідувати різноманітні гуртки та секції: від спортивних на базі університетського клубу «Буревісник» до молодіжного театру «Резонанс» і літературної студії «Обрій». Наші студенти – це свідомі громадяни, які знають свої права та обов’язки, беруть активну участь у студентському самоврядуванні та діяльності профспілок. Адже метою вищої освіти є не лише підготовка кваліфікованих спеціалістів, а й виховання різнобічно розвинутих особистостей – молодого покоління, яке поведе державу до нових висот та звершень. І наш факультет у співпраці з іншими факультетами університету забезпечує досягнення цієї мети. Остапчук Анастасія, 202 підгрупа

Студенти про факультет

“You never know, if you don’t go!” Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, безумовно, є одним із найкращих вищих навчальних закладів Кіровоградщини. Справжньою перлиною нашого вишу є факультет іноземних мов – один з найбільших та найпрестижніших факультетів КДПУ. Навчання на нашому факультеті – завдання не з легких, адже, вивчаючи іноземну мову, ми поринаємо в інший світ, знаходимо можливість сприймати дійсність з іншого боку. Це не відбувається відразу, та в міру вдосконалення навичок і знань іноземних мов ми починаємо знаходити інші шляхи сприйняття навколишнього світу. А це, погодьтеся, не просто.

Та навчатися на нашому факультеті не лише цікаво й пізнавально, а й весело. Студенти факультету іноземних мов завжди славилися своєю працелюбністю й старанністю, та коли мова заходить про креативність - їм взагалі важко буде знайти рівних! Чого варте лише традиційне проведення Вернісажу талантів – такої кількості співаючих, танцюючих та просто веселих студентів треба ще пошукати! А святкування традиційного за кордоном свята Halloween? Це взагалі щось феєричне. У цей день гість нашого факультету буде вражений розмаїттям оформлення кожного куточку 6 і 7 поверхів, вбранням і настроєм у дусі цього ексцентрич-

ного свята. Говорячи про наш факультет, варто згадати про суперпрофесіональний викладацький склад усіх без винятку кафедр. Тут зібрані кращі з кращих – і не лише за професійними якостями, а й за моральними. Адже звертаючись до них з проблемою, ти можеш бути впевнений у тому, що тобі допоможуть і зрозуміють у будьякому разі. Понад усе ми цінуємо ту атмосферу й ті можливості, які відкриваються перед нами – це і слугує найбільшим стимулом до успішного навчання на найкращому факультеті КДПУ – Факультеті іноземних мов! Захарова Ірина, 101 група

Хто ж ти: «studiosus vulgaris» – студент звичайний? Я – студентка, це для мене звучить гордо. Готуючи цей матеріал, підшукуючи цікавинки, я зрозуміла, що ніяка я не студентка, а…школяр! Так, справді, всі ми, шановні колеги, - школярі (лат.scholaris від лат. schola — школа, навчання). Саме так про нас сказали б наші попередники, адже схолярами, або школярами називали тих, із яких у середньовічних університетах і розпочався рух, який існує і до тепер, –рух до Знань, Науки та Пізнання Істини. Продовжуючи своє мінідослідження, я прийшла до висновку, що ми – студентство – це особливий, унікальний підвид людства! І одразу ж виникло питання: то хто ж він, цей особливий підвид homo sapiens? Дозволю собі назвати його studiosus vulgaris – студент звичайний. Він є незвичайним етапом еволюції homo sapiens серед тих, які населяють нашу планету, оскільки об’єднує в собі багато парадоксальних якостей, вмінь і властивостей: жагу до знань і непоборну лінивість, надзвичайну працелюбність та екстраорди-

нарну безвідповідальність. Скільки ж існує цей особливий підвид? Виявляється, не так вже й мало: близько тисячі років! Всього сімсот років тому популяція цього виду складала лише кілька тисяч, а сьогодні – більше 82 мільйонів!!! Сьогодні ми маємо виняткову можливість долучитись до процесу пізнання, нам це просто і звично, ми навіть не замислюємося, що кілька століть тому не кожна молода людина (а тим паче – жінка!) взагалі могла ось так вільно вивчати все, що заманеться. Цікаво, що до 11-13 століття Європа була майже повністю безграмотною, а сам Карл Великий, який завоював більшу частині цієї самої Європи не міг навіть написати свого імені! Прекрасно, що я належу до невгамовної студентської братії! Я впевнена, що студентські роки – одні з найкращих років. Знання - це нові горизонти і можливості, це внутрішнє багатство та доступ до скарбниць світової науки та культури. Бойко Інеса, 102 підгрупа

оголошує Перший відкритий конкурс Інмов на КРАЩИЙ переклад художнього твору українською мовою – куцого, містичного, моторошного оповідання, безмежно шанованого класиками американської химерної літератури:Робертом Чемберсом і людиною, що придумала Ктулху, – самим Говардом Лавкрафтом

Ambrose Bierce. An Inhabitant of Carcosa (1886) ХТО МОЖЕ ВЗЯТИ УЧАСТЬ? Будь-хто. І навіть ви – випадковий гостю Університету :-) КОЛИ? Відсьогодні і до 23:59 31 січня 2011 року ДЕ ВЗЯТИ ОРИГІНАЛ? Можна в Інтернетрях, а можна в організаторів (див. Контакти) КУДИ ВІДПРАВЛЯТИ СВІЙ ПЕРЕКЛАД? qverist@gmail.com із поміткою «НА КОНКУРС», або в ауд. 704 Б. В. Стасюку особисто в руки «А КОМПОТ?» © Федя Організатори планують заохочення переможцю (переможцям?), і найголовніше: на цей твір НЕ поширюється дія Закону про авторське право і суміжні права, відтак у вас з’являється РЕАЛЬНА перспектива надрукувати свій переклад (над цим Організатори вже думають) Контакти з усіх питань звертатися до Б. В. Стасюка (ауд. 704) e-mail: qverist@gmail.com, моб.: 066 599 54 39 P. S. В історії Байгорода-Кіровограда дуже мало видатних перекладачів. Візьміться за переклад «An Inhabitant of Carcosa», і цілком можливо, що в майбутньому пантеоні слави тлумачів із-над Інгулу саме ВАШ бюстик стоятиме поруч із мармуровими погруддями Петра Ніщинського і Михайла Старицького.

Запрошуємо до співпраці студентів та викладачів!

E-mail: inozemnyk_2008@mail.ru


Перемога завжди має значення

Учасників будь-яких конкурсів завжди запитують про їх мету. Для одних це – дружба, для інших – спосіб щось собі довести, ще для когось – перемогти. З перших рядків свого повідомлення хочу розвіяти міф про те, що перемога не має значення. Вона має значення, і велике, просто у кожного розуміння і ставлення до цього різне. Ще півроку тому я навіть уявити собі не могла, що поїду до міста своєї мрії – Лондона та зустріну багато цікавих людей із сорока країн світу, проведу тиждень у шаленому, але неймовірному ритмі, відвідаю Кенсінгтонський Палац, побуваю у відновленому театрі самого Шекспіра, побачу, як готуються новини та як відбувається знімальний процес на ВВС чи стоятиму перед Біг Беном, звіряючи годинник. А сьогодні я знову сиджу у власній кімнаті, розмірковуючи над тим, що я бачила, із чим зіткнулася, що б я хотіла повернути, і порівнюючи ці два зовсім різні світи. Але я пообіцяла розповісти про значення перемоги, тож почну із самого початку подорожі. З першого ж дня перебування у столиці Великобританії відчувалася атмосфера чарівності, яка викликала у нас усіх, восьмиде-

сяти учасників конкурсу, одночасно і подив, і захоплення, і цікавість, і навіть закоханість у ті величні місця. Щодня, щохвилини наші враження та відчуття змінювалися і були найрізноманітнішими: від приголомшення картиною Будинку Парламенту та виступом шотландця, який грав на Лондонському мосту, до страху упустити з поля зору нашого керівника, нашу чарівну і неперевершену Анет Фішер та загубитися у метро. Але, говорячи про сам конкурс і про те, що усі ми суперники, жодної хвилини, жодної секунди ми не відчували відомий «дух суперництва». Цих п’яти днів було достатньо для того, щоб ми стали справжніми друзями. Звичайно, я не можу сказати, що ми зовсім не переживали про сам конкурс – ми всі хвилювалися і дуже. Але одна маленька поправка: ми вболівали один за одного. Ми сиділи, тримаючи кулаки і боячись, щоб жоден із наших «суперників» не збився, не забув слова і не розгубився. Серед нас не було переможених. Ми усі перемогли. Кожен по-своєму: хтось здолав погодні

International Public Speaking Competition: A Visit to London

умови та все ж прибув до Лондона із запізненням, хтось переборов хвилювання і блискуче виступив зі своєю промовою, хтось переконав усіх присутніх у правдивості своїх слів, хтось здобув упевненість у спілкуванні. Усі переконалися, що кожен із нас здобув неймовірну підтримку, море посмішок, океан подиву і Всесвіт, заповнений прихильністю, підтримкою, теплотою і гордістю. Кожному поталанило бути саме у той час, саме у тому місці і саме серед тих людей. Тож я кажу, що перемога завжди має значення. Просто старайтеся, працюйте, намагайтеся відкрити і показати свій внутрішній світ. Він - прекрасний, світлий, яскравий... І тоді кожен із нас, неважливо у якому розумінні, але буде переможцем. Ганоль Анастасія, 309 підгрупа

On May 17-21, annual International Public Speaking Competition took place in London. 80 participants from 40 countries gathered together to show their skills in usage of English and compete in debating and public speaking. This year, two students of Kirovograd State Pedagogical University (Sofiia Ivashchuk and Anastasiia Ganol) represented Ukraine in the competition. There was organized a program to help the participants to get used to the atmosphere of the British capital. On May 18, we had a debate workshop and the Globe theatre workshop and tour. In the evening we had a welcome party at the bowling club with karaoke. On May 19, we visited Kensington Palace. This is the palace of 7 princesses that ever lived in it. Among them: Princess Mary, Princess Margaret, Princess Diana. There the participants also gained a Constitutional experience in debating. The two topics were: should the elections be compulsory for all the inhabitants of the country? and should the monarchy be abolished all over the world? Some time later we went to the Fortune Theatre and watched the play “The Woman in Black”. On May 20, we were brought to the BBC Television Centre Tour and 3D TV workshop. On May 21, we had the competition itself. All the participants were divided into 6 heats and there was chosen only one finalist from each heat. A boy from New Zealand took the Audience Choice, a girl from Hong Kong was a runner up, and the winner was a boy from Lebanon. After the announcement of the winners the participants went for a walk to the park. It was really very hard for us to say good bye as we got used to each other and made good friends. All of us were impressed by the greatness of London and we promised to keep that incredible week in our memory. Ганоль Анастасія, 309 підгрупа

Подорож до Польщі Тижневий маршрут «ЛьвівКраків-Люблін-Львів» із безкоштовним проживанням, харчуванням та насиченим дозвіллям здатен привернути увагу будьякого студента нашого вузу. Щоб поїхати наступного року і самостійно пережити все те, що я намагаюся передати в цій статті, вам досить лише долучитися до активної діяльності Студентської Ради свого факультету!

Стажування зі студентського самоврядування Із 360-ти охочих обмінятися досвідом студентського самоврядування з польськими студентами було обрано 50 найактивніших представників українських вузів. Тож шенгенська віза, чотири з половиною години на кордоні – і ми в Польщі! Перше, що відчувається, – це якість доріг. Навколо блискавично проносяться трамвайчики, тролейбуси поспішають навздогін автобусам, підморгують легкові автівки. Згодом ми дізнаємось, що польський громадський транспорт прибуває чітко за своїм розкладом, графік якого можна прочитати на кожній зупинці. Квиток для автобусівтролейбусів можна купити у спеціальних автоматах на зупинках чи замовити за допомогою смскоду. Ціна одноразового проїзного квитка коштує приблизно 7 гривень. Маршрутні таксі не користуються попитом. Врешті-решт, приїхавши до Кракова, ми наперебій почали вихваляти краківські різнокольорові будиночки, стіни яких пофарбовані насиченими кольорами. А коли відвідали наші тимчасові кімнати в гуртожитку Ягелонського університету, то до захоплення зовнішнім виглядом будинків додалося ще і приємне здивування внутрішнім наповненням кімнат:

час для навчання. Саме тому молодь розподіляє навантаження таким чином, що 3 дні на тиждень - інтенсивне навчання з 8 по 20 годину, а 2 інших дні - відпочинок чи робота. * При університетах існує «Клуб випускників», який регулярно збирається, щоб проконсультувати, підтримати, поділитися враженнями і порадами з майбутніми фахівцями.

світлі теплі тони фіранок, гармонійне поєднання кольору стін з кольором ламп, євроліжка, євровікна, єврошафи, можливість регулювати інтенсивність тепла в кімнатах… В гуртожитку 9 поверхів, 2 ліфта, спільна пральня, декілька великих кухонь. Завдяки магнітній картці студенти відкривають вхідні двері гуртожитку без допомоги вахтера, тому часового обмеження щодо пізнього\ раннього повернення у студентів Ягелонського університету нема! Наші нові друзі підготували надзвичайний сюрприз - квест старим містом Кракова! За інформацією на листівках ми шукали такі завдання, оглядаючи найцікавіші куточки міста Дракона: площу Ринок із морем квітів, старовинні замки й будівлі, середньовічні вулички з типовими для Польщі сувенірами та ласощами. Гіпернасиченість усієї поїздки відчули всі учасники: екскурсії, квести, спілкування з польськими студентами та викладачами одних із найстаріших вузів Європи (Ягелонського Університету та Католицького Люблінського Університету), імпрези (вечірки), які були організовані спеціально до нашого приїзду. Словом, обмін міжнародним досвідом вдався на славу!

* В католицькому університеті зроблені всі умови для зручності пересування та ефективного Польські інновації: * USOS – Університетська Сис- навчання студентів із особливитема Обслуговування студен- ми потребами. тів. Це – електронна заміна журналам. Кожен студент Яге- * Факультети Ягелонського унілонського університету має свій верситету мають свої газети, логін та пароль, через які може журнали, сайти та навіть радіо. з легкістю контролювати і відслідковувати свої бали та довід- * Розмір і тип стипендії (наукова, уватися про позицію у рейтингу. спортивна, стипендія для іноземців та для малозабезпечених * Голові студентської ради Яге- сімей) розподіляє саме студентлонського університету оплачу- ська рада університетів. ється мобільний рахунок (!). * Раз на семестр студенти скла* При факультеті іноземних мов дають рейтинг найкращих виклаЯгелонського університету існує дачів. Результати стимулюють бюро некомерційних перекладів, педагогів до самовдосконалення де перекладаються твори літе- та більш креативного підходу. ратури, кінематографу, документи для міжнародних програм, * Кожен польський вуз у якому є конференцій, стажувань та об- студмістечко, обов’язково має у мінів. Згодом бюро планує вийти своєму розпорядження клуб, де безкоштовні на фінансово-вигідний новий рі- влаштовуються вень - перекладати спеціально для своїх студентів імпрези (вечірки). на замовлення юридичних осіб. * Молодих і амбіційних приватних підприємців підтримують «Інкубатори» – організації, що допомагають не тільки порадами, а ще і фінансово за 250 злотих щомісяця :-)

* 4-9 травня в Кракові проходить один з наймасштабніших фестивалів Польщі – Juwenaliа. Це організований студентами потужний захід із масою концертів, виставок, презентацій та конкурсів.

* Студенти мають змогу само- * Особлива увага приділяєтьстійно обирати викладачів, не- ся зовнішньому вигляду вулиць. профільні предмети та зручний У старому місті Кракова зна-

Лінки для активних студентів: vkontakte.ru/club10985662 група про те, як двоє дніпропетровських студентів відвідали 10 європейських країн і витратили при цьому всього 300 євро на двох. Спосіб, який вони обрали – автостоп, тому тут треба читати і вчитися поведінці обізнаних стоперів. На сайті hospitality-club.com можна знайти все: від квитків на літак, до нових друзів, які погодяться надати вам притулок в будь-якому місті земної кулі безкоштовно. Щоб завжди бути в курсі всіх цікавих конкурсів, стипендій, акцій та грантів – потрібно підписатися на розсилки studnews та unistudy. А ще читати мій мікроблог на твіттері - @olgapotsiluiko :-) ходиться більше 20 роялівбутафорій із зображенням Шопена, таким чином поляки глибоко шанують пам’ять видатного композитора. Мабуть, теж за такою аналогією виникли вулиця Лелеки, Понеділкової Депресії, алея Елвіса Преслі :-) Спільні пригоди об’єднують! Тому відтепер, влаштовуючи черговий захід для КДПУ, можна запрошувати для обміну досвідом не лише успішних представників Національного Університету, Острозької Академії, ІПСА, а ще й друзів із Ягелонського та Люблінського університетів! І наостанок – не поспішайте ставати дорослими! Адже для студентів існує купа знижок, обмінів, стажувань та подорожей! Як казав Ерленд Лу, „подорожі - це зміни, з них не можна повернутися і не змінитися! Поцілуйко Ольга, 307 підгрупа


СВЯТО ЛІТЕРАТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ

„Красива осінь вимиває клени…” Ліна Костенко

21 жовтня пройшов загальноуніверситетський творчий вечір, лейт-мотивом якого стала осінь. Із перших кроків на філологічному факультеті відчувалась відповідна атмосфера тиші, спокою і таємничості. Коли ж я увійшла до місця зібрання, моїм очам відкрилась надзвичайна картина: навкруги напівтемрява, різнобарвне листя, горобина… Не вистачало хіба що дощу. Одразу ж помітила Марію Ларченко, головну організаторку та натхненницю заходу, у образі осінньої королеви. Поруч із нею сиділа й інша «обрійчанка» Надія Гармазій, яка незважаючи на свій молодий вік уже встигла видати дві збірки власних поезій і стала своєрідним «зірковим» гостем заходу (NB: «Обрій» - університетська літературна студія). Завітав на наш творчий вогник і проректор з навчально-виховної роботи Михида Сергій Павлович. Коли ж усі зібралися, дійство розпочалось. Після вступного слова Марії ми полинули у вир творчості. Учасники читали власні вірші, а також поетичні твори класиків української та зарубіжної літератур. Один із учасників, студент фізико-математичного

факультету, виконав акапельно пісню власного написання, чим вразив аудиторію, а особливо жіночу її частину. Коли усі учасники виголосили власний поетичний «маніфест» осені, організатори вирішили перевірити нас на знання літературних творів, провівши цікаву вікторину. Переможці були нагородженні цінним призом, що також втілював дух осені. Найбільше мене вразило те, що цей захід об’єднав студентів різних факультетів нашого університету, у його організації допомагало багато студентів, у тому числі й голова студентської ради Сашко Рихлицький. Це свідчить про те, що творчість – це процес, який захоплює кожного; люди тягнуться до високого незалежно від віку та спеціальності. Радує і те, що сучасна молодь не забуває про красу і силу поетичного слова. Цей вечір дав нам не тільки рядок у плані культурних заходів, він дав нам найважливішу для кожного митця річ – натхнення на подальшу плідну роботу. Остапчук Анастасія, 202 підгрупа Фото: Рихлицький Олександр

The Best Summer in My Life

I am a fourth-year student and I would like to share my thoughts about my wonderful life at the University and the summer of 2010. The teaching staff has given me a lot during my study. Here I have understood how fascinating the English language is! And only a few months ago life presented me with an opportunity to go to an Englishspeaking country – the USA. I spent last summer at Camp Hugh Taylor Birch which is in Ohio. It is a Boy Scout camp. Working as a counselor I experienced all the differences between the two countries, cultures, traditions, mentalities and everything that was connected with children. The most difficult time was the first two weeks but then everybody became so close and helpful! They accepted me as a simple Ukrainian girl and we made real and true friends. That was the most important point to me. Having fun with my new Ameri-

can friends was an entertainment. There were lots of activities: swimming, diving, canoeing, boating, climbing, arts and crafts and COPE (Controlled Outdoor Personal Experience).Twice a week there was a concert which was called “Camp Fire”. The counselors sang songs, made performances, declared poems and presented the campers with gifts. In the USA I experienced a lot of new things: I visited the Ohio Caves, American Roller Coasters “Kings Island”, my friend and I went bowling. During our last evening there all the counselors arranged “Camp Fire” especially for me, they presented me with a T-shirt, signed by everybody. It was awesome! As my return flight was from New York City, I decided to stay there for a week. Going from a small camp to NYC, I felt all the advantages of Big Apple. I lived in a fashionable hotel in Manhattan. Everything that I did

there was visiting places of interest. I went for a walk in Central Park and Times Square, crossed the Brooklyn Bridge, sailed near the Statue of Liberty, visited The American Museum of Natural History, walked across Chinatown and Little Italy and so on and so forth. At the hotel I got acquainted with the girls from Chile with whom I made true friends. Hot Ukrainian weather with 45 degrees above zero met me at the airport in Boryspil on the seventh of August, I was at home! If life gives you an opportunity to

go to some other county, then go! And enjoy your life, it is fantastic! Смаженко Олена, 402 підгрупа

“Вернісаж талантів”- свято музики, танців та гарного настрою

У залі вимикають світло… Освітлена лише сцена… І ось виходять ведучі, лунають довгоочікувані слова «Доброго дня, шановні гості! Ми дуже раді вас вітати на “Вернісажі талантів”». Феєричне свято найталановитіших відбулось 26 жовтня 2010 року. Як і раніше, на заході було дуже багато глядачів, адже усі знають, що виступи студентів факультету іноземних мов варті уваги. Розпочала концерт студентка 102 підгрупи Поліщук Анастасія піснею “Sweet people”, яку вона змогла відчути душею. На щастя, ми маємо не лише талановитих студентів, а й талановитих батьків цих студентів: згодом Поліщук Настя заспівала ще одну пісню під назвою ”Україна” зі своїм батьком-музикантом. Напевно, під час звучання цієї пісні кожен гість нашого концерту пройнявся відчуттям патріотизму та любові до своєї Батьківщини. Пісенних номерів було багато, адже факультет іноземних мов багатий на співочі таланти. Слід зауважити, що наші студенти співають як українською, так і іноземними мовами. Просто зачарувала своїм голосом Недобідюк Анжеліка з піснею ”Je t’aime ”. Німецькою мовою співали дівчата зі 107 підгрупи Рабоча Анна та Байрак Аліна. Дуже приємно було слухати Жельман Олену і Салемон Ілону. Хвилю рок-настрою нашого концерту підтримали дівчата зі 102 та 114 підгрупи Релік Ольга та Загуменна Марина зі своєю яскравою піснею “Johnny be good”. Їхня рок-група встигла за 5 хвилин розпалити зал та запам’ятатись глядачам. Вони продемонстрували вміння не лише співати, а й грати на гітарі і на барабанах. У наших серцях ще й досі бринять струни бандури Щапової Юлі. Юля вміє не лише майстерно грати на своєму музичному інструменті, а й створювати приємний настрій. Колісніченко Анастасія і Костюченко Анастасія виконали дуже складні гімнастичні і акробатичні номери. Напевно, у кожного гостя нашого свята промайнула в голові думка:” Як же вони це роблять?! ” Дуже креативним та просто кумедним був номер Сергія Будуна. Граючи роль вірменина, він розказав про найкумедніші розваги у нашій країні. Кожен його жарт викликав все нові і нові хвилі сміху. А якою вдалою була мініатюра дівчат зі 107 підгрупи. Своєю сценкою вони нагадали про те, що добро і дружба зможуть подолати усі труднощі. Не менш яскравою була сценка дівчат 106 підгрупи. Крім мініатюри, вони ще й станцювали,

чим дуже підняли настрій усім присутнім. Факультет іноземних мов виховує не лише чудових викладачів та перекладачів, а й надихає студентів на створення музичних колективів. Саме завдяки “Вернісажові талантів ” і був створений музичний колектив, який складається зі студентів 16 групи Марченко Ігоря, Потапенко Маргарити, Потапенко Поліни, студентів історичного факультету та учня 11 класу. Вони співали дві пісні. Одна з них була дуже ліричною та красивою- “Numb”. Саме цією піснею вони проникли в найпотаємніші куточки наших сердець та зачепили найліричніші нотки наших сердець. Відмінний вокал і чудова гра на фортепіано зробили свою справу. Другою піснею у їхньому виконанні став всесвітньо відомий шлягер “We are the champions”, який був присвячений талановитій молоді, майбутнім професіоналам та лідерам, тобто осередкові нашого факультету. Саме ця пісня стала ідеальним завершенням концерту. А як же не згадати ведучих нашого концерту, які запам’ятались глядачам не менше, ніж самі конкурсанти. Марченко Ігор та Потапенко Поліна. Вони дуже креативно підійшли до ролі ведучих. Ігор та Поліна дуже підтримували конкурсантів своїми жартами та допомагали їм запокоїтись. А під час маленької заминки Ігор відволік на себе увагу глядачів, запропонувавши „погратись у конячку”! Здавалось, що сміх у залі ніколи не стихне. Я впевнена, що саме таких ведучих нам завжди не вистачало, і ми ще не раз побачимо їх на сцені у цій ролі. На святі були присутні також проректор з виховної роботи Михида Сергій Павлович та декан факультету іноземних мов Білоус Олександр Миколайович, яким було надано урочисте слово. Вони похвалили студентів і сказали, що отримали масу позитивних емоцій та були приємно вражені роботою учасників концерту. Що ж, дуже приємно було відкрити для себе те, що студенти так швидко здружилися та змогли показати те, на що вони здатні. Весь концерт пройшов у дуже теплій та затишній атмосфері. Дуже задоволеними залишились глядачі; студенти отримали дуже приємні враження від спільної роботи. Я впевнена, що вони не підведуть Олександра Миколайовича в майбутньому і гідно представлятимуть наш факультет, де б вони не були. Ростокіна Олександра, 207 підгрупа


Про політику, бейсбол і борщ, або Як студенти гостя зустрічали Здавалось би, до приїздів іноземців у КДПУ можна було б звикнути, оскільки бувають вони тут досить-таки часто. Але ж ні – коли нас запрошують на бесіду з гостем, ми завжди йдемо туди з великим бажанням почути щось нове й цікаве – так буває завжди, коли очікуєш спілкування з цікавою людиною. Цього разу наша група познайомилася з містером Томасом Мором. Ні-ні, не письменником 16-го століття, а сучасним успішним бізнесменом із США. Живе містер Мор у місті Атланта (столиця штату Джорджія), яке, як виявилося, відоме не лише, як місце подій роману „Віднесені вітром”, а й як місцезнаходження головних офісів таких відомих компаній, як Coca-Cola та CNN. Містер Мор охоче ділився інформацією про своє життя та відповідав на запитання студентів. Скажімо, він розповів, що у дитинстві хотів стати бейсболістом, але йому завадила травма, і постійно повторював, що бейсбол – це чудова гра, щоправда, більшість європейців не бачать у ній сенсу. Серед хобі він назвав спорт, книги та прогулянки з улюбленою собакою у лісі. Нашому заокеанському гостеві дуже сподобалась Україна. Він побував у декількох містах і був у захваті від того, що побачив. Він став палким шанувальником української кухні і, до речі, зовсім не розуміє, як українські жінки можуть витрачати стільки сил і часу на приготування їжі. Більшість американців через брак часу харчуються напівфабрикатами, і саме тому у штатах страви на зразок домашнього борщу – явище надзвичайне. Увага також була приділена економічному та політичному життю як України, так і Сполучених Штатів. Було цікаво послухати про особливості світової економічної кризи в Америці. В усякому разі, в Україні не знайти провулків, влаштованих спеціально для трейлерів, кількість яких у США за останній час різко збільшилась – багато американців не здатні платити за оренду житла. Однак песимістичні настрої не заполонили „країну, де збуваються мрії”. Великі надії покладаються на реформи нового президента Барака Обами. Американці сподіваються, що цей політик зуміє повторити те диво, яке колись зробив для їх країни Теодор Рузвельт – улюблений президент багатьох американців, у тому числі й нашого гостя. На жаль, на бесіду з містером Мором була відведена всього одна пара. Але й цього 21-й групі вистачило, щоб набратись приємних вражень. На прощання містер Мор запевнив нас, що завітав до України не востаннє. Сподіваємося на нові зустрічі... Гаврилюк Анна, 202 підгрупа

THE REALITY OF “AMERICAN DREAM” The sound of the engines. Noise. Speed… And the gates of the sky are open. That’s how my unforgettable journey began. Flying 15000 kilometers above the ground gives you a magnificent feeling. In a moment you turn to a bird – a bird which is given freedom, a bird which has no bounds in its short but florid life. Being 15000 kilometers above the ground you get that incredible chance – the chance to look at your life from the other side…That is what began on board and endured till my last steps on the ground of the country which is called the United States of America. 4 months spent there will be the brightest memories in my mind for the whole rest of my life. Different lifestyles, different views on life, completely different culture… It would not be correct to claim

that people in America are better or worse than Ukrainians. Believe me from my own experience, as well as in Ukraine in the US you can meet various people: those, whose views on life are absolutely incomprehensible for us, stand really side by side with, as we call, “normal” citizens. Still there was something that deeply impressed me about Americans – the statement that they are the nation-illuminator of positive emotions is true to the bones. Even if a person is greatly tired after a long working day or he /she has great problems of whatever kind you will never feel that you are under their pressure (I mean the pressure of emotions). An ordinary American will never allow himself to put his troubles onto another person. That’s why I believe it’s simply impossible to hear from

a shop-assistant in the supermarket or a cashier at the box office or from a bus driver the phrase “What do you want?” told to you in such a way that you can even forget what for you have come there. You know, maybe I don’t have any right to claim this, for I really have been not to so many places in the country, but still Americans respect each other as human beings highly. You will never meet an American dropping a candy wrapper or any other kind of litter in the street. They believe that it clogs not only the space they live in but also their souls. In America you will never witness a person getting injured or needing any other aid lying in the street or on the bench without any help. There always will be someone to offer a hand. The three branches - the police, fire departments, and hospitals

- which I consider to be the main helpers of any society, are much more active in the US than in our country. People, getting down to their job, really keep in mind why they have chosen their profession. They are coming to the place of the accident to help but not to certify simply the fact that it has happened. I understand that in our country not only the culture is different. It’s not a secret that social situation doesn’t allow to lead the life Americans do at their home. But whatever our attitude towards the nation is the Americans still have a lot of things to teach us. Even the ocean has once been a drop. Let’s start with ourselves and, who knows, probably in a few centuries our progeny will be the example for other nations to follow… Іващук Софія, 401 підгрупа

Bright Colours of My Life I am a junior of the Department of Foreign Languages and now I can say for sure that the previous three academic years, sleepless nights, every weekend spent in the library with English dictionaries and thousands of other books were not pointless! Since the sixth form I had had a dream of going to the USA and this year it came true! I spent this summer in the US camp working with children as a counsellor and running arts and crafts. I did not even expect that pedagogical practice could be so interesting and exciting, and would give me good experience and the brightest days of my life! Except working with children and having everyday’s language practice, I had a lot of fun- I had a good opportunity to visit such activities as blacksmithing, canoeing, football, volleyball, basketball, riding a horse, swimming in the lake, shooting, archery and climbing

during my day-off. The time spent in the camp was so amazing that in the middle of August I could not even believe that summer days had gone by and I had to leave my camp, say good bye to my friends, collegues and campers, and go to the largest city in the USA for two weeks, for me it was very difficult! But my new friend from Russia and I could not even imagine at that very moment that we would be so impressed by the beauty of New York City! Living there I realized why it was called Big Apple. Every time my friend and I were crossing the city by subway, we met people of different nationalities, most of them spoke the Russian language, and we had a feeling as if we had not been in America, but in Russia or Ukraine. We missed English for our having talked to Americans, watched films and listened to songs only in English for three months.

And I will remember for ever the very day when I went on the excursion to Staten Island to see the Statue of Liberty! I lack words to express the feelings I had! It was something unbelievable and cannot be described just at once. Its grace, delicacy and charm... Five days before my return flight to Ukraine I was lucky to see Washington D.C. and Niagara Falls. Tha capital of the USA is the very place where I felt the history of the country and democracy flying in the air while visiting the Capitol, the White House, the Lincoln Memorial and the Museums od Art and History. This summer presented me with many new friends not only from Ukraine and Russia, but also from the USA, Great Britain, Australia and Poland. And now I am sure that dreams come true if a person takes efforts to realize them in life! Махновська Аліна, 402 підгрупа

Мисс армяночка Украины 2010

Ровно неделю мы были как под конвоем. Утром нас отвозили в Армянский Культурный центр на репетиции в сопровождении охраны, а поздно вечером привозили обратно. Репетиции были по правде сложными. Порядка 5-6 часов дефиле в день, а потом репетиция личного выступления каждой участницы. Времени на отдых не было, а мы с вами не забываем, что на дворе июнь, а Армянский культурный центр находится в Одессе в районе Аркадии, а точнее в 10 минутах от моря. И вот наступил долгожданный день, к которому все так долго готовились и, который все так долго ждали. С утра после генеральной репетиции и собрания САМУ нас всех привезли в салон красоты. Более 10 парикмахеров и визажистов работали над нашими образами. Работа проделана. 16 красавиц на сцене АРМЯНСКОГО КУЛЬТУРНОГО ЦЕНТРА в белых нарядах вышли на первое дефиле... В зале не было свободных мест, и расценивая обстановку не глазами зрителя, а глазами участницы, могу лишь сказать, что было легкое волнение, до тех пор, пока я не

рассмотрела в зале, приехавших из Кировограда родителей и друзей. И тогда остальные конкурсы пролетели как-то быстро и легко, может из-за моральной поддержки Кировоградцев, а может потому что между участницами не было соперничества. Ведь семь дней вместе сплотили нас одним коллективом. Все болели друг за друга и это было искренне. Завершением конкурсной программы был конкурс «Вечернее платье». Наверное, самый красивый из всех конкурсов, которые только бывают. Участницы были одна лучше другой.... Все затаив дыхание ждали результатов... Итак...первое место... им достойно была награждена участница из города Севастополь, Ася Саакян. В Кировоград же я привезла номинацию... Для меня это стало удивлением, но многие говорят, что по достоинству...я получила звание «Мисс Вечернее платье», чем теперь очень горжусь, ведь созданием моего платья занималась настоящая модистка. Наверное этот конкурс и научил меня тому, что важно участие в первую очередь... ПОДГОТОВИЛА Лиана Солкарян

Лето прошло, как и прежде, оставив за собой ряд приятных воспоминаний и событий. Это лето стало одним из знаменательных в моей жизни. Я приняла участие в одном из крупнейших мероприятий армянской диаспоры на территории Украины, в конкурсе красоты Мисс Союз Армянской Молодежи Украины (САМУ). Все это произошло достаточно быстро и неожиданно. Но попробую начать сначала. В апреле 2010 года мне позвонил председатель Кировоградского САМУ и пригласил принять участие в конкурсе на местном уровне, мотивируя свое приглашение тем, что я подхожу по всем необходимым параметрам. Скажем так, этот конкурс не такой как обычные конкурсы красоты, к которым мы все привыкли. Армянский конкурс красоты отличается тем, что участница должна быть не только красивая, но и образованная. Кроме того, одним из важнейших параметров было умение выступать публично. Кажется я им подходила, но никто не сообщил мне о том, что победительница конкурса в рамках Кировограда

обязана принять участие на всеукраинском конкурсе красоты. В Кировограде в Мисс Армянка Кировограда приняло участие 10 участниц. Конкурсы были не сложные, можно даже сказать стандартные: презентация, деловой костюм, талант и вечернее платье. Все участницы легко справились с заданиями конкурсов. Но, самым неожиданным было для меня завершение мероприятия и подведение итогов. Во всех конкурсах я получила наивысшие балы и была награждена подарками от различных спонсоров. Последним подарком было приглашение на всеукраинский конкурс Мисс Союз Армянской молодежи Украины, который должен был состоятся в конце июня 2010 года в городе Одесса. Смешались чувства радости и удивления. Пришлось соглашаться. После длительной подготовки нарядов и конкурса таланта я отправилась в Одессу. Туда были приглашены 16 участниц из разных городов и областей Украины. Нас всех разместили в гостиницы, которые были оплачены спонсорами конкурса.

РЕДКОЛЕГІЯ: Ющенко Г.О., Стасюк Б.В., Леонідов О.С., Булах Д., Гаврилюк А., Гайнуліна О., Довга В., Кирилюк Д., Кльована Л., Коса А., Кузнєцов К., Мєх І., Метриченко С., Невмержицька В., Околєлова Т., Остапчук А., Поцілуйко О., Рожкован О., Солкарян Л. Запрошуємо студентів та викладачів факультету до участі у створенні наступного номера! Слідкуйте за оголошеннями.


inozemnik_N08  
Advertisement
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you