Page 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПАЛАЦ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР

І. І. Куроченко, В. Г. Рискова

ТЕХНОЛОГІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Навчально-методичний посібник на допомогу керівникам гурткової, клубної та секційної роботи екологічного спрямування

Рівне 2015


УДК 37.03 ББК 74.264.4я7 К 935

Схвалено та затверджено до друку науково-методичною радою Рівненського міського Палацу дітей та молоді (протокол № 5 від 05.12.2013 р.) та Вченою радою Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 3 від 10.06.2014 р.).

Видання посібника здіснено за підтримки Рівненського міського фонду охорони навколишнього природного середовища Рецензенти: Давидюк Н. Ю., методист кабінету виховної роботи, позашкільної освіти, захисту прав дитини, дисциплін художньо-естетичного циклу та фізичного виховання Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, канд. пед. наук; Гуцман С. В., старший викладач кафедри екології та збалансованого природокористування Рівненського державного гуманітарного університету, канд. біол. наук; Кушева Н. О., заступник директора з навчально-методичної роботи Рівненського міського Палацу дітей та молоді.

Автори: Куроченко І. І. – керівник Екологічного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді, керівник гуртка-методист, відмінник освіти України; Рискова В. Г. – керівник Ресурсного центру з екологічної освіти Рівненського міського Палацу дітей та молоді, керівник гуртка-методист, відмінник освіти України.

К 935

Куроченко І. І. Технології екологічної освіти та виховання в позашкільному закладі : навчально-методичний посібник на допомогу керівникам гурткової, клубної та секційної роботи екологічного спрямування / І. І. Куроченко, В. Г. Рискова. – Рівне : Волин. обереги, 2015. – 186 с.

ISBN 978-966-416-389-4 Пропонований посібник спрямований на розкриття інноваційних методів та форм екологічної освіти, які допомагають вихованцям узагальнити знання з основ екології, розвинути навички аналізу та прогнозування екологічних ситуацій, розробки заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, сформувати активну громадянську позицію. Посібник рекомендований для викладання учням 6-11 класів під час занять у гуртках, клубах, секціях еколого-натуралістичного спрямування, що працюють на базі загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. УДК 37.03 ББК 74.264.4я7

ISBN 978-966-416-389-4

© Куроченко І. І., Рискова В. Г., 2015 © Видавництво «Волинські обереги», 2015


ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА ........................................................................................................................ 4

РОЗДІЛ 1. Основи екологічних знань .............................................................. 5 1.1. Екосистема як основа організації біосфери ...................................... 7 1.2. Екологічні фактори та закономірності їх впливу на живі організми ...................................................................................................................... 13 1.3. Природні ресурси Землі .............................................................................. 23 1.4. Морфологія річкової долини ................................................................... 32

РОЗДІЛ 2. Сучасні екологічні проблеми ..................................................... 39 2.1. Забруднення навколишнього середовища пестицидами ....... 41 2.2. Шум та його вплив на навколишнє середовище .......................... 49 2.3. Забруднення природних вод ................................................................... 57 2.4. Проблема накопичення побутових відходів ................................... 65 2.5. Кислотні дощі та їх вплив на навколишнє середовище ........... 72 2.6. Виснаження озонового шару .................................................................... 77 2.7. «Парниковий ефект» – причина глобального порушення теплового балансу Землі...................................................................................... 83

РОЗДІЛ 3. Основи раціонального природокористування та пошуку шляхів вирішення екологічних проблем ........................ 89 3.1. Шляхи вирішення екологічних проблем ........................................... 91 3.2. Підходи до вирішення енергетичної кризи в Україні................. 98 3.3. Управління водно-болотними угіддями .........................................106 3.4. Раціональне використання земельних ресурсів .........................116 3.5. Енергозбереження – ефективний спосіб використання природних ресурсів .............................................................................................122 3.6. Раціональне використання мінеральних ресурсів ....................136 3.7. Раціональне використання біологічних ресурсів .......................143

РОЗДІЛ 4. Пізнавально-виховні заходи екологічного спрямування ................................................................................................................155 4.1. Пташиний ярмарок.......................................................................................157 4.2. Весняний переліт...........................................................................................163 4.3. Експедиція річкою ........................................................................................169 4.4. Подорожуємо та досліджуємо.................................................................174 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................178

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ..................................................................................................180 ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК ...................................................................................184

3


ПЕРЕДМОВА Нагальною потребою ХХІ століття є формування такого способу життя, який став би основою довготривалого розвитку людства через раціональне використання природних ресурсів та збереження довкілля. Екологічна освіта посідає визначне місце серед стратегічних дій, спрямованих на досягнення цієї мети. Саме вона здатна змінити свідомість дітей, орієнтуючи їх на збереження природних і культурних цінностей, етичне, гуманне ставлення до життя. Екологічна освіта передбачає розв’язання наступних навчально-виховних завдань: – – – –

створення передумов для ефективного засвоєння основ екологічних знань, усвідомлення учнями сутності сучасних проблем екології та їх актуальності для суспільства, членами якого вони є; формування та розвиток відчуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища на місцевому, а в подальшому – на національному та глобальному рівнях; формування знань і вмінь дослідницького характеру; вироблення умінь приймати власні відповідальні рішення з охорони навколишнього середовища й діяти у відповідності до них у процесі практичної діяльності з розв’язання проблем довкілля на різних рівнях.

Пропонований посібник спрямований на розкриття інноваційних методів та форм екологічної освіти, які допомагають вихованцям узагальнити знання з основ екології, розвинути навички аналізу та прогнозування екологічних ситуацій, розробки заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, сформувати активну громадянську позицію. Посібник містить розробки інтерактивних навчальних занять та пізнавальновиховних заходів екологічного спрямування, об’єднаних у чотири розділи «Основи екологічних знань», «Сучасні екологічні проблеми», «Основи раціонального природокористування та пошуку шляхів вирішення екологічних проблем», «Пізнавально-виховні заходи». Посібник апробований у навчально-виховному процесі Екологічного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді впродовж п’яти років та рекомендований для викладання учням 6-11 класів під час занять у гуртках, клубах, секціях еколого-натуралістичного спрямування, що працюють на базі загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

4


1.1. Екосистема як основа організації біосфери Мета: Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

сформувати уявлення про цілісність екологічної системи та її роль в організації біосфери тренінг постери «Дерево очікувань», «Правила тренінгу», таблиці, робочі картки, ілюстрації з видами рослин і тварин, визначники

І. Вступна частина

1. Привітання. 2. Вступ. Повітря та вода, рослинність і грунти, звірі, птахи та інші живі

організми утворюють живу оболонку планети або біосферу. Основною одиницею організації планетарної біосфери виступають екологічні системи. Екологічні системи складаються з величезної кількості компонентів, які поєднанні безліччю прямих і зворотних зв’язків. Рівновага в таких системах дуже легко порушується, що призводить до зникнення окремих видів живих організмів, загального збіднення біологічного різноманіття, втрати унікального генофонду. Тема нашого тренінгу – «Екосистема як основа організації біосфери».

3. Знайомство. Педагог пропонує кожному учаснику по черзі назвати своє ім’я та продовжити речення – «Я люблю...», «Я не люблю...».

7


4.

Правила роботи групи. 1. Бути активним.

5.

Очікування. Учасникам пропонується сформулювати свої очікування

Педагог пропонує для ефективної 2. Бути толерантним. роботи групи та досягнення кращих 3. Говорити по суті, по черзі. результатів обговорити запропо- 4. Інше (учасники тренінгу можуть новані правила тренінгу та при додати свої правила, які забезпечать необхідності додати свої. умови ефективної роботи).

від тренінгу й записати на стікерах, після чого їх зачитати та прикріпити на постері «Дерево очікувань».

ІІ. Основна частина Інформаційна частина. Що таке життя? Дати точне визначення життя важко, бо воно не існує саме по собі – це лише специфічна властивість певних систем, які називають живими. Кожен живий організм із однієї сторони складається з одиниць підпорядкованих йому рівнів організації (атом, молекула, клітина, орган), з іншої – сам є одиницею, що входить до складу надорганізмових біологічних макросистем (вид, популяція, екосистема, біосфера). Вправа «Дай визначення». Педагог пропонує кожному учню дати свій варіант визначення понять «вид», «популяція», «екосистема». Після представлення учнями своїх визначень педагог демонструє таблицю із науковими визначеннями цих понять. Творча робота. Учні об’єднуються у 4 групи за допомогою карток із зображеними на них різними породами дерев. Кожна група на листку паперу створює схематичні зображення, які ілюструють поняття «вид», «популяція» й «екосистема», та презентує свою роботу. Інформаційна частина Всі живі організми в екосистемі постійно зазнають впливу різних елементів середовища або екологічних факторів. Для нормального існування організму необхідний певний набір таких факторів. За своєю природою екологічні фактори поділяються на три групи: абіотичні, біотичні, антропогенні. Вправа «Фактори середовища». Що таке абіотичні фактори? Абіотичні фактори – це елементи неживої природи. Що до них відноситься? Учням пропонується перерахувати всі відомі їм неживі елементи середовища (повітря, природні води, електромагнітні поля). А що таке антропогенні фактори? Це різноманітні впливи господарської діяльності людини, що змінюють стан середовища існування живих організмів. Учням пропонується перерахувати види діяльності людини (вирубування лісів, рекреація, забруднення води, повітря, осушення боліт тощо). Інформаційна частина. Давайте з’ясуємо, що таке біотичні фактори? Біотичні фактори – форми впливу живих організмів один на одного або відносини між ними. Виділяють різні форми біотичних відносин, які можуть бути найрізноманітнішими – від дуже сприятливих до різко негативних. Прийнято розрізняти такі основні типи відносин між живими організмами: нейтралізм, коменсалізм, мутуалізм, паразитизм, хижацтво, конкуренція, антибіоз. Вправа «Хто я є для тебе?». Педагог пропонує учням об’єднатись у 4 групи. Кожна група отримує картки із визначенням та описом всіх типів біотичних відносин. За 10 хвилин групи повинні ознайомитися з отриманими інформаційними матеріалами.

8


Конкуренція – це така форма відносин, коли між представниками різних видів відбувається боротьба за їжу, повітря, воду, світло, життєвий простір; боротьба тим жорстокіша, чим більш споріднені й близькі за вимогами до умов існування види організмів, які конкурують.

Мутуалізм – це така форма відносин, коли представники двох видів організмів своєю життєдіяльністю сприяють один одному, наприклад: комахи, збираючи нектар, запилюють квіти; мурашки, опікаючи попелиць, живляться їхніми солодкими виділеннями. Коменсалізм – це така форма відносин, при якій один з двох видів отримує вигоду, не завдаючи шкоду іншому виду, наприклад, риба-прилипайко знаходить захист і живиться біля акул.

Паразитизм – це така форма відносин, коли одні істоти живляться за рахунок споживання живої тканини господарів, наприклад, кліщі, блощиці, воші, глисти, деякі гриби тощо. Хижацтво – це та форма відносин, при якій відбувається знищення організмів одного виду організмами іншого виду з метою використання їх у їжу. Хижаки бувають першого порядку (травоїдні тварини) та другого порядку (живляться іншими тваринами). До хижаків першого порядку відносяться заєць, косуля, антилопа, до хижаків другого порядку – тигр, гієна, вовк. Нейтралізм – це така форма відносин, при якій співжиття двох видів на одній території не несе для них ні позитивних, ні негативних наслідків. При нейтралізмі види, наприклад – білка та лось, які мешкають в одному лісі, практично не впливають один на одного (мають різну харчову базу, мешкають в різних ярусах лісу тощо).

Антибіоз – це така форма відносин, при яких одні організми виділяють речовини, шкідливі для інших, наприклад, фітонциди, що виділяються деякими вищими рослинами, пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів.

Робочі картки «Хто я є для тебе?»

1. Основний вид – акула. Види живих організмів – грибкові бактерії, риби-прилипайки, джгутикові одноклітинні, скат, тунець, оселедець. Наприклад, акула – скат (нейтралізм), акула – джгутикові одноклітинні (мутуалізм), акула – грибкові бактерії (паразитизм), акула – оселедець (хижацтво), акула – риба-прилипайко (коменсалізм), акула – тунець (конкуренція). 2. Основний вид – рак-самітник. Види живих організмів – риба-бичок, кит, джгутикові одноклітинні, краб, грибкові бактерії, нитчасті водорості. 3. Основний вид – конюшина. Види живих організмів – пирій, попелиця, грунтові бактерії (сапрофіти), ялина, синиця, бульбочкові бактерії, джміль. 4. Основний вид – лев. Види живих організмів – блохи, гієна, гепард, змія, антилопа, джгутикові одноклітинні.

9


Інформаційна частина. У більшості випадків основою біотичних відносин

є харчові або трофічні зв’язки, з яких формуються складні ланцюги та ланки живлення. Споживаючи інших істот, організми дістають енергію, що забезпечує процеси життєдіяльності. Внаслідок цього в природі й виникають ланцюги живлення. Отже, ланцюг живлення – це послідовний ряд взаємопов’язаних видів живих організмів, у якому кожен попередній є їжею для наступного. У ланцюгах живлення існують три функціональні групи організмів – продуценти, консументи, редуценти.

Вправа «Коло знань». Педагог пропонує учням об’єднатися у 3

групи. У кожній групі один учень обирається на роль «вчителя», інші члени групи виконують ролі «учнів». Кожна група отримує картку із характеристикою окремої групи організмів та опрацьовує її протягом 5 хвилин. Після цього «вчитель» залишається на місці та навчає «учнів» з інших груп, які до нього приходять. «Учні» по черзі ідуть навчитися у різних «вчителів». «Учні» шляхом взаємного навчання отримують знання про різні функціональні групи організмів, які існують у харчових ланцюгах. Повертаючись на свої місця, обізнані «учні» мають передати набуті знання своєму «вчителю». Продуценти – живі організми, що створюють органічну речовину з неорганічних речовин (вуглекислий газ, вода) за рахунок сонячної енергії у процесі фотосинтезу. До продуцентів належать зелені рослини й деякі види бактерій. Продуценти завжди виступають початковою ланкою ланцюга живлення у екологічній системі. Консументи – живі організми, які споживають готову органічну речовину, створену продуцентами (рослинами), або перетворену консументами більш низьких рівнів організації. До консументів нижчих рівнів належать травоїдні тварини, а до вищих – хижаки, паразити. Редуценти – живі організми, які в процесі життєдіяльності перетворюють або розкладають органічні рештки на прості неорганічні речовини. До редуцентів відносяться окремі види бактерій та грибів. Редуценти виступають заключною ланкою ланцюга живлення в екологічній системі.

Вправа “Створи ланцюг”. Педагог пропонує учням об’єднатися

у 4 групи (за картками, на яких зображені різні види тварин). Кожна група отримує картку із зображеннями 19 різних живих організмів. Група повинна скласти якнайбільше ланцюгів живлення, які утворюють сітку живлення. Після цього кожна група презентує свою роботу.

Інформаційна частина. Екологічні системи, що існують на нашій планеті,

характеризуються різними розмірами та ступенями складності. Наприклад, можна говорити про екосистему лісу в цілому і про екосистему окремого пенька. За масштабами екосистеми поділяються на мікроекосистеми – це невеличкі системи, що перебувають в обмеженому просторі (мертві стовбури дерев, трухляві пеньки, мурашники тощо), мезоекосистеми – найбільш поширені системи однотипних ділянок земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами (озеро, поле, болото, гай, лука), макроекосистеми – охоплюють величезні території або акваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам (тундра, степ, пустеля, тайга, тропічний ліс, море, океан).

10


Вправа «Екосистемне лото». Педагог пропонує учням об’єднатися у

3 групи (за картками кольорів світлофора). Кожна група отримує набір карток із елементами природної екологічної системи (для кожної із груп можна вибрати різні екологічні системи). За визначений час групі необхідно скласти сітку живлення із заданих елементів екологічної системи (приклеїти елементи на аркуш паперу та стрілками зобразити всі можливі ланцюги живлення).

Інформаційна частина. В екосистемі всі елементи є частиною цілого, всі

види живих організмів та неживі компоненти функціонально відповідають один одному, розрив окремих ланок призведе до руйнування всієї екосистеми. Це можна порівняти з тим, коли розрив однієї нитки павутини порушує цілісність павутиння в цілому.

Гра «Павутиння». Педагог пропонує учням стати в коло. Один

гравець тримає клубок ниток і починає створювати павутину, говорячи: «Я – Дуб. На мені живе Білка». Гравець тримає кінець нитки, а клубок кидає іншому гравцю, який буде Білкою. «Білка» продовжує: «Я люблю горішки. Ліщина, будь-ласка, лови клубок». «Клубок» продовжує свій шлях до «Ґрунту», «Черв’яка», «Жаби», «Лелеки» – відповідно ланцюга живлення (або інших форм взаємозв’язків у екосистемі – житло, дихання, симбіоз) до тих пір, поки всі гравці не будуть пов’язані між собою спільною ниткою. Після цього педагог ставить декілька запитань: «Що станеться, якщо прийде Лісоруб і зрубає Дуб?», «Що буде, якщо людина визбирає горіхи або осушить болото з жабами?», «До чого все це може призвести?». Безперервність життя на Землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати та підтримувати середовище існування. Дуже важливо створювати умови для стійкості екосистем. Адже це є запорукою збереження біосфери в цілому.

11


ІІІ. Заключна частина

1. Підбиття підсумків. Педагог задає учасникам тренінгу запитання: «Що

дав вам тренінг?», «Які нові знання ви отримали?», «Чи змінили вони ваші погляди на живі організми, навколишнє середовище, їх взаємозв’язок?».

2. Очікувані результати. Педагог пропонує учням на стікерах написати

свої враження від тренінгу та наклеїти на «Дерево очікувань». Педагог пропонує обговорити: чи здійснились їх очікування, які ставились на початку тренінгу, що сподобалось й більше всього запам’яталось?

3. Побажання. Педагог пропонує всім учасникам тренінгу стати в коло й повертаючись до свого сусіда праворуч подякувати за роботу та побажати йому щось приємне.

12


1.2. Екологічні фактори та закономірності їх впливу на живі організми

Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

сформувати первинні знання про екологічні фактори та закономірності їх впливу на живі організми, стимулювати розвиток екологічного мислення, розвивати навички із вирішення проблемних завдань комбіноване (вправа «Екологічний дім», гра «Ведмеді в лісі», гра «2000 ведмедів», гра «Олені», самонавчання за методикою «Відкритий простір», лекція з елементами бесіди) роздаткові матеріали до ігор, папір, постери, маркери, картки

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Вправа «Екологічний дім». Педагог починає вправу із питання:

Що оточує живий організм і з чим він взаємодіє? Учні дають відповіді (наприклад: повітря, гравітація, живі організми, радіація, урбанізовані території тощо). Педагог записує на дошці або постері відповіді учнів і позначає їх крапками під номерами 1, 2 … 13. Крапки малюються в такий спосіб, щоб при їх послідовному сполученні утворилося зображення будинку (дім).

13


Бесіда за питаннями:

– Зображення якого об’єкта ми отримали? – Чому саме будинок? (з грецької поняття «екологія» перекладається як «вчення про дім»). – Що вивчає наука екологія? – Що таке середовище існування?

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Будь-який живий організм перебуває у складній системі взаємовідносин із середовищем існування. Зв’язок організму і середовища має характер тривалий і нерозривний, і організм не може існувати поза середовищем. Сили, що діють на живий організм з боку середовища існування, називають екологічними факторами. Для нормального існування живому організму необхідний певний набір факторів. Якщо хоча б один із життєво необхідних факторів відсутній або дія його недостатня, організм не може існувати та нормально розвиватися. Активне втручання людини в природні процеси все частіше викликає суттєві зміни окремих факторів та середовища існування живих організмів. Це спричиняє зменшення кількості та зникнення окремих видів живих організмів, втрату генофонду, збіднення біорізноманіття, підрив стійкості екосистем та біосфери в цілому. Тому так важливо знати екологічні фактори та розуміти закономірності їх впливу на живі організми для того, щоб прогнозувати та попереджати негативні зміни людиною навколишнього середовища.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Основні екологічні фактори. Середовище існування складається з окремих факторів, які поділяються на три основні групи: абіотичні, біотичні та антропогенні. Абіотичні фактори зумовлюють дію неживої природи. Біотичні фактори відображають різноманітні форми взаємовідносин між живими організмами. Антропогенні фактори зумовлюють вплив діяльності людини.

Педагог пропонує подивитись на малюнок «Екологічного будинку» і поділити загальну кількість визначених факторів на окремі групи: «абіотичні фактори», «біотичні фактори», «антропогенні фактори» (абіотичні фактори: світло, температура, вологість, вітер, опади, повітря, вода, грунт, рельєф, гравітація, магнітне поле, космос тощо; біотичні фактори: рослини, тварини, мікроорганізми; антропогенні фактори: урбанізовані території, сільськогосподарські угіддя, промислові підприємства, транспортні шляхи). Хоча в природі кількість екологічних факторів і їх поєднань практично необмежена, все-таки можна виділити набір основних факторів, що впливають на певний біологічний вид. Так, для більшості видів основними чотирма факторами, які впливають на їх життєдіяльність, є: їжа (живлення), світло, температура, вода. Стан певного біологічного виду на 80% можна пояснити кількісною і якісною оцінкою саме цих чинників. Ті ж фактори, а також наявність сховищ і густота конкурентів, пояснюють уже на 95% стан цього виду.

Вправа «Екологічні фактори». Педагог пропонує докладніше роз-

глянути основні екологічні фактори (світло, температура, вода) за методикою самостійного навчання «Відкритий простір». У різних місцях класу розміщуються постери з інформаційним матеріалом. Учням пропонується вільно рухаючись класом, опанувати інформаційний матеріал за визначений час.

14


Температура Тепло розподіляється на Землі нерівномірно: найбільше сонячної енергії отримують тропічні зони, найменше – території біля полюсів, де сонячне проміння неначе ковзає по їхній поверхні. У природному середовищі спостерігаються широтні, сезонні, добові, висотні, глибинні, мікрокліматичні та інші температурні зміни. Нормальне функціонування рослин можливе лише за певного температурного режиму, який визначається кількістю тепла і тривалістю його дії. При низьких температурах корені рослин погано засвоюють воду та поживні речовини. Підвищення температури від 10 до 25оС покращує засвоєння поживних речовин рослинами. Оптимальні умови забезпечуються при 23-25оС. Залежно від того, наскільки рослинам необхідне тепло, їх поділяють на: – термофільні (теплолюбні) – пальма, фікус, цитрусові; – кріофільні (холодостійкі) – рослини тундри та альпійських зон; – мезотермні – рослини помірного клімату. Тварини за ставленням до тепла поділяють на типи: – гомойотермні (теплокровні) – регулюють і підтримують сталу температуру тіла (ссавці, птахи); – пойкілотермні (холоднокровні) – змінюють температуру відповідно до температури навколишнього середовища (земноводні, плазуни). Найнижчі температури (- 200оС) витримує насіння рослин. Вода Вода має важливе значення в житті рослин: – є середовищем для існування водяних рослин і водоростей; – становить основу організмів; – забезпечує охолодження; – встановлює йодний баланс; – визначає газообмін і засвоєння вуглекислого газу; – є джерелом водню для світлової фази фотосинтезу; – забезпечує транспортування поживних речовин та всмоктування їх з грунту. Серед дерев найбільш вологолюбним визнаний дуб: за день він поглинає 85 літрів води, тоді як вільха – 66, береза – 60, ялина – 13, сосна – 9 л. За потребою у воді рослини поділяють на: – ксерофіти – рослини, що ростуть в умовах посушливого клімату (кактуси, ковила); вони пристосовуються до нестачі вологи скиданням листя, запасанням води, перериванням ритму розвитку під час посухи, наявністю волосків і воскового покриву, що утримують вологу і захищають від випаровування; – мезофіти – потребують середнього вмісту води (бук, граб); – гігрофіти – ростуть у вологих місцях (рогіз, сусак зонтичний); – гідрофіти – водяні рослини (рдесник, латаття біле).

15


Світло Світло – один із найважливіших для рослин чинників середовища, оскільки завдяки йому відбувається процес фотосинтезу. На розвиток рослин впливає: інтенсивність сонячної радіації, розподіл світлових умов у часі, якісний склад світла. За необхідністю світла рослин поділяють на: – геліофіти (світлолюбні) – рослини, які ростуть на освітлених місцях: трави степів і лісів, лишайники на голих скелях, водні рослини з плаваючим на поверхні листям; – факультативні геліофіти (тіневитривалі) – мають широку екологічну амплітуду щодо освітлення; – сціофіти (тінелюбні) – полюбляють незначну освітленість і ростуть у нижніх ярусах (зелені мохи, плауни). Велике значення для розвитку рослин має і тривалість світлового дня. Реакцію на тривалість освітлення називають фотоперіодичною реакцією. По різному реагують на світло і тварини: кроти живуть у землі і позбавлені сонячного світла; сови і кажани ведуть нічний спосіб життя. Тварини використовують світло для орієнтації. До фотофілів (люблять світло) належить півень, до фотофобів (бояться світла) – кажани. Деякі тварини сприймають інфрачервоне випромінювання і можуть полювати в темряві.

Вправа «Екологічні групи живих організмів». Учням необхідно

заповнити таблицю «Екологічні групи живих організмів» з прикладами живих організмів відносно окремих факторів. Наприклад: вологолюбні рослини (гідрофіти, гігрофіти) – латаття, рогіз; посухостійкі рослини (ксерофіти) – кактус, кавун, верес. Теплолюбні рослини (термофіли) – лимон, гранат, лавр; холодостійкі рослини (кріофіли) – береза карликова, морошка, пухівка; рослини помірного клімату (мезотермні рослини) – сосна, конюшина, цукровий буряк. Світлолюбні рослини (геліофіти) – ковила, кермек, цмин; тіневитривалі (факультативні геліофіти) – кульбаба, подорожник, фіалка; тінелюбні (сціофіти) – копитняк, папороть, мох. Назва екологічної групи живих організмів Вологолюбні рослини (гідрофіти, гігрофіти) Посухостійкі рослини (ксерофіти) Рослини зони середнього зволоження (мезофіти) Теплолюбні рослини (термофіли) Холодостійкі рослини (кріофіли) Рослини помірного клімату (мезотермні рослини) Теплокровні тварини (гомойотермні) Холоднокровні тварини (пойкілотермні) Світлолюбні рослини (геліофіти) Тіневитривалі (факультативні геліофіти) Тінелюбні (сціофіти) Тварини, які ведуть денний спосіб життя (фотофіли) Тварини, які ведуть нічний спосіб життя (фотофоби)

16

Приклад живого організму


4.2. Екологічні закономірності. Незважаючи на велике різноманіття екологічних факторів, у характері їх впливу на організм і у відповідних реакціях живих істот визначаються загальні закономірності. Для всіх живих істот надзвичайно велике значення має дозування екологічних факторів, їх кількісна характеристика. Кожен фактор має лише певні межі позитивного впливу на організм. Як недостатня, так і надмірна дія фактора негативно позначається на життєдіяльності організму. Наприклад, трави, що ростуть у зонах помірного клімату, страждають як від надмірної вологи, так і від її нестачі. Якщо в цьому районі часто ідуть дощі, то в рослин починає загнивати коріння, а під час посухи – рослинність всихає. Вплив зміни дозування факторів на перебіг життєвих процесів в організмі може бути наочно проілюстрований графіком, який відображає “Закон оптимуму”.

Описана закономірність – «Закон оптимуму» стверджує: чим сильнішим є відхилення від оптимуму, тим більше виражена пригнічувальна дія даного фактора на організм. По обидва боки зони оптимуму розташовуються зони песимуму (стресу). Це зони дискомфортного існування живих організмів, які характеризуються зниженням ефективності дії адаптивних механізмів, що призводить до порушення циклу розмноження, уповільнення або припинення росту. Наприклад, даурська модрина в Якутії витримує морози до -70о С, проте при подальшому зниженні температури вимерзає і гине. Ця закономірність відповідає закону песимуму. У природі нерідко складається така ситуація, коли на фоні сприятливих умов існування, що відповідають зоні оптимуму виду, значення якогось одного життєво важливого фактора опиняється в мінімумі або максимумі та перешкоджає існуванню виду. Такий фактор називається лімітуючим або обмежуючим. Наприклад: чисельність зайця-біляка на невеликих островах у Білому морі залежить від багатьох факторів, але найбільшою мірою визначається біомасою рослин, якими він харчується (злаків, бобових). Цей фактор є лімітуючим.

17


Гра «Ведмеді в лісі». Педагог пропонує показати приклад дії лімі-

туючого фактора на живий організм у екологічній грі «Ведмеді в лісі».

Мета: сформувати уявлення про дію лімітуючих факторів в екологічній системі. Необхідні матеріали: п’ять аркушів цупкого паперу різного кольору; чорний фломастер; конверти (по одному на кожного учасника), ручки, пов’язка на очі. Ця гра ілюструє дію лімітуючого фактора на чисельність бурих ведмедів у лісовій екосистемі. Чисельність бурих ведмедів обмежується недостатньою кількістю сховищ, запасів їжі, територіальністю тварин. У разі нестачі території існування дорослі ведмеді вбивають молодих або проганяють їх на інші території. Коли запаси їжі зменшуються, конкуренція стає більш інтенсивною. В цій грі їжа стає лімітуючим фактором на обмеженій території існування.

Підготовка гри: 1. Зробіть з картону картки розміром 2х3 см. На клас з 30 учнів зробіть по 30 карток різного кольору: – коричневого (горіхи) – позначте 5 карток Г-8 та 25 карток – Г-4; – голубого – ягоди (чорниці, малина, ожина) – позначте 5 карток Я-8 та 25 карток – Я-4; – жовтого – комахи (личинки, жуки, мурахи тощо) – позначте 5 карток К-5 та 25 карток – К-2; – червоного – м’ясо (миші та інші гризуни) – позначте 5 карток М-3 та 25 карток – М-2; – зеленого – рослини (коріння, пагони) – позначте 5 карток Р-8 та 25 карток Р-4. Ці картки символізують відношення різних видів їжі, необхідних для бурих ведмедів упродовж 10 днів: горіхи – 8 кг – 25%; ягоди – 8 кг – 25%; комахи – 5 кг – 15%; м’ясо – 3 кг – 10%; рослини – 8 кг – 25%; всього 100% за 10 днів.

Добавляючи чи прибираючи одну картку з повним набором їжі (в даному варіанті їх 5) та 5 – з половинним, ви будете збільшувати або зменшувати кількість ведмедів на 3-4 особини, які можуть проживати в лісі. Ці дані відображають реальні спостереження за харчовою активністю ведмедів. Вони можуть бути різними в різних частинах світу. Наприклад, ведмеді на Далекому Сході споживають більше м’яса (риби), ніж ведмеді на заході Європи. Картки мають відповідати кількості учнів за таким принципом: кількість балів (кілограмів) їжі на кожного учня повинна бути менша ніж 32. 2. Непомітно розкладіть картки на підлозі вниз надписами в приміщенні для гри. 3. Попросіть учасників написати на конверті «ім’я» ведмедя та намалювати його портрет. Конверт буде символізувати «барлогу» ведмедя.

18


Хід гри. 1. Учасники збираються коло стартової лінії й кладуть конверт під ноги. 2. Педагог дає учасникам такі інструкції: Зараз ви всі на певний час перетворитесь на ведмедів. Як і люди, всі ведмеді різні. Серед вас є молодий ведмідь, який ще не зміг знайти свою територію. На минулому тижні він зустрів великого агресивного ведмедя і був поранений. У нього зламана нога (один із учасників буде вдавати кульгавого ведмедя, він буде рухатись із зв’язаними ногами). Другий ведмідь – молода самиця, яка невдало полювала на їжака та пошкодила собі очі (учаснику, який буде вдавати сліпу ведмедицю, зав’язують очі пов’язкою). Третій ведмідь – самиця з двома ведмежатами. Для того, щоб прогодувати ведмежат, їй потрібно вдвічі більше їжі, ніж всім іншим (один учасник – ведмедиця, ще два – ведмежата). 3. Педагог каже, що різні кольори карток символізують різні види їжі, але не уточнює, яку саме їжу означають картки різного кольору. 4. Педагог пропонує учасникам вийти в «ліс» (ігрове приміщення) й збирати картки (добувати їжу). Кожного разу після того, як картка підібрана, ведмідь повинен віднести та покласти її в конверт, а потім знову йти за наступною карткою. 5. Коли всі картки будуть зібрані, педагог пропонує всім учасникам повернутися в клас. 6. Педагог пояснює учасникам, що означають кольори та надписи на картках і просить порахувати загальну вагу їжі та вагу їжі кожного виду. Отримані дані записуються на дошці (ім’я ведмедя та кількість балів). 7. Педагог розповідає про те, яка кількість та різновид їжі необхідні кожному ведмедю для життя протягом 10 днів (відповідно до пункту 1 «підготовки гри»); пропонує обговорити результати гри за такими питаннями: - скільки ведмедів зібрало достатньо їжі для існування? - на скільки відстали від них ведмеді з обмеженими можливостями? - що відчували ведмеді з обмеженими можливостями під час «полювання»? - скільки їжі взагалі було в лісі? - скільки ведмедів можуть прогодуватися такою кількістю їжі? 8. Підсумок гри. Кожна конкретна місцевість здатна прогодувати визначену кількість ведмедів. Кількість їжі виступає як лімітуючий фактор надмірного збільшення чисельності ведмедів.

Отже, концепція лімітуючих факторів дає зрозуміти, наскільки вразливі, незважаючи на здатність до саморегуляції, природні екосистеми, і разом з тим показує, як легко вивести екосистему зі стану динамічної рівноваги.

Багато екологічних факторів впливають на організм сукупно. При цьому кількісні характеристики їх постійно змінюються. Часто за рахунок взаємодії факторів між собою межі життя можуть бути дещо розширені. Наприклад, зниження температури підвищує витривалість риб стосовно нестачі їжі й кисню; рослини менше страждають від недостатньої освітленості, якщо в середовищі їхнього існування підвищена концентрація вуглекислого газу. Отже, можна сформулювати закон взаємодії факторів: для розвитку й реалізації біологічних можливостей виду необхідне оптимальне поєднання ряду головних факторів середовища в значеннях, близьких до їх екологічного оптимуму.

19


Гра «Олені». Педагог пропонує продемонструвати приклад взаємодії

екологічних факторів у екологічній грі «Олені».

Мета: показати вплив екологічних факторів на чисельність біологічного виду. Кількість учасників: 15-25 учнів.

Хід гри. Учасники гри об’єднуються у дві групи: «Олені» та «Фактори», які рівні за кількістю учасників. «Олені» – тварини, що потребують певних факторів для життєдіяльності. «Фактори» – вода, їжа, житло. Кожен фактор має свій символ: вода – руки, прикладені до рота; їжа – руки, прикладені до живота; житло – підняті руки, які утворюють трикутник над головою. Групи гравців стають на відстані 10 метрів і повертаються спинами. За сигналом ведучого всі гравці повертаються і показують: «Фактори» – хто вони є (вода, їжа чи житло), «Олені» – що їм потрібно з факторів. Гравці – «Олені» намагаються впіймати той фактор, який їм потрібний. Якщо декілька оленів потребують однакових факторів, «може виникнути конкуренція». Перший олень, який наздожене потрібний фактор, виграє в конкурентній боротьбі і переходить в групу оленів разом з фактором. Олені, яким не дісталися необхідні фактори, самі переходять у групу факторів. Протягом гри можна провести 5-10 раундів. Після кожного раунду підраховується кількість оленів. Якщо буде бажання, можна зробити графік за результатами гри. По горизонталі треба відкласти роки (раунди): 1, 2, 3, … 10, по вертикалі – відповідну кількість оленів у кожному році. Крива лінія, яка утвориться, буде відображати динаміку чисельності оленів у часі. Отриманий графік відповідає в загальних рисах реальній закономірності зміни кількості оленів в природних умовах. Можна проаналізувати, чим зумовлені особливості цього процесу, обговорити важливість природних факторів для тварин, особливості співіснування тварин одного виду на території з обмеженими ресурсами тощо. 4.3. Практичне використання знань про екологічні фактори та закономірності. Знання факторів й розуміння екологічних закономірностей дає змогу людству проводити адаптацію і акліматизацію багатьох цінних видів тварин та рослин у певній місцевості, добирати оптимальні співвідношення багатьох чинників, які впливають на врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва, а також прогнозувати стан навколишнього природного середовища і запобігати його негативним змінам. Гра «2000 ведмедів». Педагог пропонує взяти участь у екологічній грі «2000 ведмедів», в якій розглядається приклад необдуманого втручання людини в природні процеси, яке призвело до штучного «біологічного вибуху» (різке збільшення чисельності особин одного виду) та проблем, пов’язаних з його регулюванням.

20


Мета: показати негативні наслідки втручання людини в природні процеси; розробити заходи штучного врегулювання чисельності виду. Необхідні матеріали: картки з описом концепцій. 1. Педагог зачитує ситуацію.

Хід гри.

В гористій місцевості, як підрахували біологи, достатньо місця для проживання 800 ведмедів. Для такої чисельності ведмедів достатньо їжі (і зимою також), вони не заважають місцевим жителям.

Правитель цієї країни виростив дуже багато ведмедів і випустив їх на волю, щоб займатися полюванням зі своїми гостями. Правителя більше немає, але в цій місцевості живе 2000 ведмедів. Така велика кількість тварин призводить до постійних проблем. Ведмеді часто спускаються в долину, нищать сади та городи, крадуть овечок, а деколи нападають на пастухів. 2. Педагог пропонує вирішити проблему, використовуючи метод «мозкового штурму». В «мозковому штурмі» беруть участь усі учні, разом пропонуючи ідеї щодо вирішення цієї проблеми. «Мозковий штурм» проходить за правилами: –

всі ідеї записуються на постері (кількість ідей має бути 20-25);

особливо важливі творчі і «навіжені» ідеї, вони можуть привести до нових реальних ідей;

– – – – –

ідея кожного учня має однакову вагомість;

кожна ідея сприймається з однаковою цікавістю;

під час «мозкового штурму» не потрібно перейматися щодо практичних результатів;

під час «мозкового штурму» не допускається жодна критика і обговорення;

обговорення і відбір найконструктивніших ідей починається після закінчення «мозкового штурму».

3. Після проведення «мозкового штурму» починається аналіз та відбір конструктивних ідей. Для цього учні об’єднуються у 5 груп, які відображають різні підходи до вирішення проблеми. Кожна група веде відбір ідей відповідно до своєї концепції (картки з описом концепцій роздаються).

4. Обговорення з елементами дискусії. Кожна група по черзі представляє обґрунтований вибір ідей щодо вирішення проблеми, інші групи задають запитання, критикують, вимагають пояснень, підтримують або заперечують. У ході обговорення учасники повинні знайти принаймні 3 ідеї, які б вирішували проблему та задовольняли інтереси більшості. 5. Підсумок гри.

21


Картки з описом концепції Біолог-консерватор: людина повинна регулювати природний баланс. У даному випадку регулювання можна здійснити відстрілом 1200 ведмедів. Місцевий житель (у нього проблеми з ведмедями, він зацікавлений у терміновому рішенні): перестріляти їх і крапка. Захисник природи: ми можемо регулювати чисельність ведмедів різними методами: – скорочуючи їх підгодівлю, наприклад, або перевозячи їх туди, де їх менше; – відстріляти можна лише декількох з них. Біолог з критичним підходом: краще надійно захистити людей і тварин, яким загрожує небезпека. З часом чисельність ведмедів скоротиться природним шляхом. Їх перевезення – теж не вихід із становища, адже ведмеді потраплять в умови, до яких не зможуть швидко адаптуватися. Захисник тварин: ми не маємо права відстрілювати ведмедів. Ведмеді теж мають право на життя. Підтримую біолога з критичним підходом, але бачу також і можливість перевезення частини ведмедів в регіони, де їх мало.

5. Закріплення знань та умінь учнів.

Вправа «Дві правди, одна брехня». Учні діляться на групи по 2-3

учасники. Кожна група повинна підготувати 3 твердження про екологічні фактори та закономірності, з яких два твердження мають відповідати істині (правда), а одне – бути неправильним (брехня). Після завершення виконання завдання кожна група по черзі зачитує свої твердження, всі інші повинні віднайти неправильне твердження. Наприклад: Сонце є джерелом світла та тепла. На луках ростуть тінелюбні рослини (брехня). Зона оптимуму є комфортною зоною для живих організмів.

6. Підсумок заняття.

Середовище існування живих організмів складається з факторів, які безпосередньо впливають на їх життєдіяльність. Існує три групи екологічних факторів: абіотичні, біотичні, антропогенні. Вплив факторів на організм має певні закономірності, які відображаються в законах: закон оптимуму, закон песимуму, закон лімітуючих факторів, закон взаємодії факторів.

22


1.3. Природні ресурси Землі Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

систематизувати поняття про природні ресурси Землі; ознайомити з природничою та іншими класифікаціями природних ресурсів; сформувати вміння визначати категорію природних ресурсів; усвідомити важливість та шляхи збереження природних ресурсів комбіноване (бесіда за питаннями, вправа «Детективи-товарознавці», вправа «Ажурна пилка», вистава «Розмова природних ресурсів», вправа «Життєвий цикл») фізична карта України, роздаткові картки, олівці, ручки, папір

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями: – Що використовує людина в повсякденному житті?

– З чого виготовляються меблі, транспорт, одяг, продукти харчування?

23


Вправа

«Детективи-товарознавці».

Педагог роздає учням різні речі: зошит, черевик, склянку з водою, лампочку розжарювання, пластикову лінійку, коробку з-під цукерок, вовняну шапку, бавовняну футболку тощо. Пропонує прослідкувати походження речей, віднайти джерело, з якого вони виготовлені. Відповіді записуються на дошці. Наприклад: вовняна шапка – …….. – овечка, коза, лама; черевик – ……. – нафта (гумова підошва), бик (шкіра), льон (шнурівки), залізна руда (металеві кільця для шнурівок); лампочка розжарювання – ….. – пісок, сода (скло), залізна руда (спіраль, патрон), нафта, вода, вітер, вугілля, Сонце, уран (джерело енергії) тощо. Отже, всі ці речі мають природне походження. Їх першоджерело – рослини, тварини, корисні копалини, вода, повітря, Сонце – називається природними ресурсами.

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Природні ресурси – це компоненти природи, які використовуються або можуть бути використані для задоволення потреб людини. Потреби людства зростають. Тому так важливо знати, які існують природні ресурси, як вони розподіляються, їх особливості, кількість, доступність та заходи щодо їх збереження і раціонального використання.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Класифікація природних ресурсів Землі. Існує декілька класифікацій природних ресурсів. Згідно з природничою класифікацією ресурси поділяються на природні групи: водні, повітряні, грунтові, рослинні, тваринні, мінеральні, кліматичні ресурси. За природно-економічною класифікацією ресурси поділяються на ті, які використовуються в матеріальному виробництві і ті, які мають застосування в невиробничій сфері.

Вправа «Ажурна пилка». Педагог об’єднує учнів у три групи з

однаковою кількістю учасників у кожній з них. Кожна група учасників отримує для засвоєння різний інформаційний матеріал та час на його опрацювання. Після того, як матеріал опрацьовано, відбувається переформування груп так, щоб в кожній групі були представники 1, 2, 3 груп першого розподілу учасників. У нові об’єднання входять учні, що володіють інформацією усіх попередніх груп. У своєму колі вони діляться інформацією. Інформація для групи № 1 Агрокліматичні ресурси. Термічний режим повітря та грунту в поєднанні з кількістю атмосферних опадів і запасами вологи у грунті становлять агрокліматичні ресурси території. Незважаючи на відносну однорідність клімату на території України, співвідношення тепла та вологи в різних її районах сильно відрізняється. Цього достатньо для вирощування більшості культур помірного поясу. Але для повного визрівання середньо- та пізньостиглих сортів соняшника, кукурудзи, абрикосів, персиків, винограду придатні тільки південні області України та низовини Прикарпаття.

Зволоження території зменшується з північного заходу на південний схід: у Карпатах і Західному Поліссі воно надмірне, на решті територій Полісся і північного лісостепу – достатнє, на півдні та сході лісостепу і в степовій зоні – недостатнє, а на узбережжі Чорного моря і в степовому Криму – бідне.

24


Земельні ресурси. Одні з найбільш універсальних природних ресурсів, необхідні для всіх галузей господарства. Особливості земельних ресурсів полягають у тому, що їх не можуть замінити жодні інші ресурси і вони повинні використовуватися там, де вони знаходяться. Дуже важлива особливість земельних ресурсів полягає у тому, що верхній тонкий шар землі – грунт має природну родючість, тобто здатність забезпечувати рослини компонентами, необхідними для їх життя.

Територія України (603,7 тисячі км2) становить лише 0,4% загальної поверхні суші або 6% Європейського субконтиненту. Майже 95% території України займають низовини та височини і лише 5% – гори. Україна має високородючі грунти, практично вся її територія придатна для промислового, транспортного та сільськогосподарського освоєння.

Інформація для групи № 2 Мінеральні ресурси. Ресурси надр Землі у вигляді корисних копалин або мінеральної сировини, які становлять основу сучасної індустрії та енергетики. Багато галузей промисловості цілком або частково базуються на мінеральній сировині: чорна й кольорова металургія, хімічна промисловість, енергетика тощо. На території України розвідано близько 8000 родовищ, майже 90 видів корисних копалин, з яких 20 мають важливе економічне значення. Серед них – нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, каолін, графіт, вогнетривкі глини, питні мінеральні води.

Біологічні ресурси – біологічні компоненти біосфери, створені життєдіяльністю продуцентів, редуцентів та консументів. Біологічні ресурси – це продукти харчування людей та тварин, сировина та корисні копалини органічного походження, тобто живі організми. Нині прийнято вважати, що близько 3 мільйонів видів організмів, від дрібних мікроорганізмів до величезних китів, живуть у біосфері Землі, створюючи складну та цілісну систему. З них до рослин належить 500 тисяч видів, а до тварин – 2,5 мільйона видів. Усе живе на Землі переплетено мережею взаємодій. За даними ботаніків, в Україні росте понад 4500 видів квіткових та вищих спорових рослин, що становить четверту частину флори всієї Європи. Незважаючи на багатий видовий склад, лісові ресурси України обмежені. Лісистість складає всього 14,3%. Інформація для групи № 3 Водні ресурси. Придатні для використання в народному господарстві води річок, озер, каналів, водосховищ, морів та океанів, підземні та ґрунтові води, льодовикова вода та водяна пара атмосфери. Загальні запаси водних ресурсів становлять 1454,3 мільйона кубічних кілометрів, з них менш як 2% належать до прісних вод, а доступні для використання тільки 0,3%. На території України протікає понад 70 тисяч річок, найбільші з яких – Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець і Дунай. Існує понад 3 тисячі природних озер і 22 тисячі штучних водойм. Південь України омивають Чорне та Азовське моря.

25


Суттєві відмінності від водних ресурсів рівнинних територій мають гідрографічні ресурси Карпат. Переважна більшість їх має типово гірський характер та значний ухил, швидку течію. На території України є велика кількість природних озер та штучних водойм.

Рекреаційні ресурси – ресурси відтворення фізичних та духовних сил людини, затрачених у процесі праці. До рекреаційних ресурсів належать об’єкти та явища природного та антропогенного походження (природнотериторіальні комплекси, пам’ятки природи, історії, архітектури, археології, мистецтва тощо). Майже всю територію України (крім причорнобильської) можна вважати санаторно-курортним регіоном. Найбільш сприятливим для відпочинку є ліс. Відпочинок у лісі, особливо в гірському, сприяє збільшенню фізичних навантажень на організм людини, попереджує серцево-судинні захворювання, захворювання органів кровотворення, неврози, стабілізує роботу органів опорно-рухового апарату. Україна має значні природно-рекреаційні ресурси, які відіграють значну роль у господарському комплексі держави.

Вправа «Класифікація природних ресурсів». Кожна група

отримує завдання заповнити таблицю «Класифікація природних ресурсів», під час виконання якого використовують набуті знання. Підсумком є представлення роботи груп у вигляді таблиці. Класифікація ресурсів

Приклади ресурсів

Доступність для використання

Забезпеченість ресурсами України

Агрокліматичні Земельні

Мінеральні

Рекреаційні Біологічні Водні

4.2. За іншою класифікацією природні ресурси поділяються на невичерпні і вичерпні, а останні – на невідновлювані та відновлювані. Пропоную розглянути природничу класифікацію ресурсів.

Вичерпні ресурси – природні ресурси, безпосередня чи непряма експлуатація яких може призвести до їх виснаження (викопні мінеральні ресурси, промислові тварини, лікарські рослини). Невичерпні ресурси – кількісно невичерпна частина природних ресурсів. У разі необоротного забруднення переходить у категорію вичерпних ресурсів (сонячне випромінювання, атмосферне повітря, вода, клімат, морські припливи та відпливи, енергія Землі).

26


Відновлювані ресурси – природні ресурси, здатні до самовідновлення в процесі кругообігу речовин у біосфері за терміни, порівняні з темпами їх використання в процесі господарської діяльності людини (вода, кисень, грунт, рослинний та тваринний світ). Невідновлювані ресурси – частина природних ресурсів, які не самовідновлюються в процесі кругообігу речовин у біосфері або відновлюються в сотні й тисячі разів повільніше, ніж використовуються (корисні копалини, осадові породи, видовий склад організмів).

Вистава «Розмова природних ресурсів». Педагог пропонує з’ясу-

вати, що належить до невідновлюваних ресурсів, найуразливіших ресурсів планети разом з персонажами вистави «Розмова природних ресурсів».

Персонажі: Алюміній, Мідь, Вугілля, Залізо, Нафта, Природний газ, Діма, Оленка.

Цей випадок стався з Оленкою та Дмитром у природничому музеї. Вони опинилися в кімнаті, де невідновлювані ресурси чекали, доки їх розмістять на полицях виставки, та почули розмову різних ресурсів. Ресурси говорили про їх важливість для людей та перспективи використання в майбутньому. Вугілля: Я – найважливіше, я повинне бути на виставці на першому плані. Нафта: Ні, я повинна бути на першому плані, я – найважливіша. Мідь: Не вірно, це я повинна бути.

Залізо: Ви всі неправі. Я набагато важливіше за вас. Алюміній: А як же ж я? Ви забули про мене.

Природний газ: Можливо, нас покладуть в один ряд і тоді ніхто не буде попереду один одного. Нафта: Мені це подобається, якщо я буду першою в ряду.

Вугілля: А ви знаєте, що величезна частина електроенергії в Україні виробляється під час спалювання мене, Вугілля? А це означає, що мене використовують для освітлення музею. Ви також повинні знати, що багато сучасного устаткування в лікарнях працює на електроенергії. Також я опалюю будинки, рятую людей від смерті та холоду взимку. Алюміній: Твоя розповідь мені здається важливою, проте існують інші способи виробництва енергії, якщо люди цього забажають. Я, Алюміній, стаю все більш та більш важливим. Багато вікон та дверей у будинках зроблені з мене. Важко знайти будинок, фабрику чи офіс, які б мене не використовували. Я став важливим у багатьох видах промисловості як легкий та міцний будівельний матеріал.

Мідь: Я більш важлива для передачі електроенергії, ніж Алюміній. Тому люди витрачають додаткові гроші на труби з Міді. Мене використовують сотні років і завжди вважали дуже важливим металом. Ви можете знайти мене у складі монет, які люди використовують щодня. Я зайняла місце срібла, тому що його стало важко віднайти.

27


Залізо: Я необхідне для будинків, котрими люди користуються щодня. Я, Залізо, утримую будівлю музею. Я – основа лікарень, шкіл та інших будівель. Автомобілі та інші види транспорту залежать від мене. Що людина робила б без вантажівок, потягів та автобусів?

Нафта: Ти праве, люди навіть не знають, як дістатися на роботу, в школу, додому, якщо б не існувало транспорту. Проте, якби у них була і тисяча автомобілів, без мене вони нікуди не потраплять. Ви знаєте, що ¼ енергії, яку виробляють в Україні, використовують на транспортні засоби? А це все я, Нафта. Природний газ: Люди почали все частіше звертатися до мене. Вони побачили, що під час спалювання мене, Природного газу, вони менше забруднюють довкілля, ніж при спалюванні інших видів палива. Я допомагаю людям економити гроші, для приготування їжі вони використовують мене, а не електроенергію. Мене використовують також для виробництва ліків, миючих засобів, пластмас. (Оленка з Дімою повільно заходять у кімнату, не помічаючи розмови ресурсів, які знаходяться в іншому кінці кімнати). Діма: Ой, що тут? Схоже на полиці для виставки.

Оленка: Будь тихо. Ми не повинні знаходитись тут. Якщо ми вже потрапили сюди, то давай подивимось хвилинку. Я б хотіла працювати в музеї.

Діма: А я б ні. Кататись на дошці на хвилях зі швидкістю 60 км за годину, підніматися на гребені хвилі та падати – ось це цікаво. Ходімо звідси, тато з мамою нас будуть шукати. Крім цього, я хочу їсти. Оленка: Вони дивляться фільм. Давай подивимось, що тут. Тільки нічого не зачіпай та не поламай. Я б хотіла повернутися до всіх цих цікавих речей. (Діма знизує плечима).

Алюміній: Ми всі важливі, тому нас хочуть розмістити на виставці всіх разом. Мідь: Ми всі будемо на виставці як невідновлювані ресурси. Залізо: Які-які ресурси? Я не знаю, що це означає.

Мідь: Невідновлювані. Ми всі є природними ресурсами, які використовуються швидше, ніж планета може утворити їх знову.

(Оленка чує розмову та штовхає Діму, який розглядає кімнату та наспівує. Вона жестами показує йому замовчати).

Нафта: Так, пройшли мільйони років, щоб створити нас, і всього сто років – щоб майже повністю нас використати. Цікаво, що люди думають робити, коли ми повністю закінчимося? (Діма та Оленка дивляться один на одного. Вони ховаються за великим столом та слухають розмову ресурсів).

Природний газ: Так, дійсно. Я не думаю, що люди почали замислюватися над тим, яке ми маємо для них значення та що трапиться, коли нас не стане. Я допомагаю опалювати будинки, готувати їжу, нагрівати воду, керувати заводами. Якщо люди не замисляться, то в них будуть холодні будинки, сира їжа, холодний душ, вони втратять роботу і навіть гірше. Діма: Холодний душ! Холодний чай! Це просто жах! Що вони таке говорять? Оленко, це і цікаво, і страшно – музейні експонати розмовляють.

28


Вугілля: Мені дуже хотілося б, щоб люди використовували мене з розумом. Те, що я роблю – дуже важливо, і несправедливо по відношенню до майбутнього покоління втрачати зараз навіть небагато ресурсів чи енергії, отриманої з нас.

Нафта: Так, ті, хто зараз є дітьми, не зможуть водити автомобілі як їхні батьки. Необхідно зрозуміти, що мене потрібно використовувати більш економно.

Діма сердито говорить до Нафти: Ти маєш на увазі, що я не буду водити автомобіль? Це несправедливо, якщо я не зможу… (Він на секунду замовкає). Ось це так! Я розмовляю з Нафтою. Напевно, я… (Діма повертається до ресурсів). Ви дійсно розмовляєте один з одним? Нафта: Так, і ти саме той, з ким нам потрібно поговорити. Чи знаєте ви, що ми можемо дуже швидко вичерпатися?

Оленка бере табличку на полиці та читає надпис): Невідновлювані ресурси. Це, мабуть, назва виставки, на якій ви всі будете. Вугілля: Так, і це дуже важлива виставка. Ми занепокоєні тим, що дуже швидко нас не стане.

Оленка: Ніколи б не подумала, що буду розмовляти зі шматком вугілля. Мої батьки використовують тебе вже багато років, проте я ніколи раніше з тобою не розмовляла.

Вугілля: У тому то й річ! Ви використовуєте нас роками, але ніколи не задумуєтесь та не намагаєтесь зрозуміти, що відбувається з нами. Скоро нас не стане. Діма: Теж мені проблема. Що тут такого? Вчені рятували нас раніше, так чому вони не зроблять цього знову? Ви нам не потрібні, тому що ми знайдемо щось таке, що замінить вас. Я в цьому впевнений.

Нафта: Було б дуже добре. Хоча б я на це не розраховувала. Вчені працюють над усіма видами відновлюваних ресурсів, таких як сонячна енергія та енергія вітру, геотермальна енергія та енергія припливів і відпливів. З їх використанням пов’язано багато проблем, над якими ще потрібно працювати. Без мене наші фабрики не зможуть працювати. Алюміній: Мене можна знайти у двигунах, частинах машин, човнах, велосипедах, дорожніх знаках та багатьох інших речах, про які ви навіть не думали. Ви не уявляєте, як важко буде знайти заміну всім цим речам. Залізо: Чи розумієте ви, як багато робочих місць ми даємо людям?

Мідь: А як на рахунок мене? Я передаю електроенергію від електростанцій до будинків та підприємств, фабрик та заводів, шкіл та лікарень. А якщо цього всього не стане? Що з вами буде? Діма: Я завжди думав, що наука може винайти все, що нам потрібно. Над цим потрібно задуматися. Це може бути справжньою проблемою. Оленка: Так, зараз саме час задуматися над цим, а ще важливіше – робити так, щоб такого не трапилося. Діма: Я знаю одне – я буду робити все, що зможу, для того, щоб не втратити всі корисні для людини ресурси.

Оленка: Так, це ніколи не пізно, і кожен може щось змінити. Якщо кожен внесе свій вклад у загальну справу, то ми зможемо користуватися усіма невідновлюваними ресурсами в майбутньому.

29


Отже, до невідновлюваних ресурсів належать: кам’яне вугілля, нафта, природний газ, торф, залізна руда тощо. За останнє століття кількість економічно важливих невідновлюваних ресурсів різко зменшилася внаслідок стрімкого розвитку промисловості, транспорту, будівництва, енергетичної галузі. Це призвело до виникнення проблеми виснаження ресурсів Землі, яка потребує ретельного аналізу та вирішення задля забезпечення подальшого розвитку суспільства.

4.3. Первинні та вторинні природні ресурси. В процесі впливу людського суспільства на природу розширюються масштаби оволодіння компонентами та силами природи, розширюється сфера застосування їх, відбувається зміна пріоритетів у використанні природних ресурсів, які поіншому називають – первинними ресурсами та вторинними ресурсами. Вторинні ресурси – відходи виробництва та наслідки життєдіяльності людини, які після повного використання (зношення) можуть використовуватись повторно у виробництві як вихідна сировина (брухт, відходи чорних, кольорових та дорогоцінних металів, матеріали, деталі, макулатура тощо). Будь-який вторинний ресурс є похідною відповідного первинного ресурсу. Пропоную розглянути, як первинний ресурс може стати вторинним на прикладі «життєвого циклу олівця».

Вправа «Життєвий цикл». Після обговорення життєвого циклу

– –

30

олівця педагог пропонує кожному учню дослідити «життєвий цикл зошита» (для вправи можна обрати різні речі). Для цього необхідно: визначити матеріал, з якого виготовлений зошит, а також природний ресурс, з якого виготовлений цей матеріал; записати етапи «життєвого циклу зошита» (циклом називається послідовність дій або операцій, які регулярно повторюються) від утворення та видобування природних ресурсів, засобів виробництва, транспортування, розповсюдження, використання до потрапляння на сміттєзвалище;


– – –

розробити «життєвий цикл зошита», який би передбачав перетворення використаного зошита на вторинний ресурс (макулатуру); представити етапи «життєвого циклу зошита» у вигляді діаграми. зробити висновки.

5. Закріплення нових знань і умінь учнів. Вправа «Природні ресурси». Педагог роздає учням картки з табли-

цею «Групи природних ресурсів». Зачитує список природних ресурсів. Учням необхідно розподілити ресурси за групами та записати їх у відповідну колонку. Вичерпні (відновлювані)

Вичерпні (невідновлювані)

Невичерпні

Природні ресурси: нафта в арктичній тундрі, вугілля в Апалацьких горах, сонячна енергія, смереки в Карпатах, тунець в океані, золото, гарячі джерела на Алясці, пісок у пустелі, бриз Техаського берега, вода в річці Дніпро, кукурудзяне поле, чорниці в лісі, озон в атмосфері, вітер, дикий кабан у лісі, торф на Житомирському Поліссі, лікарські рослини на луках, уранові руди, морський приплив, алмази, антарктичні льодовики, базальтові стовпи, український чорнозем, заєць, сіль в озері Сиваш тощо.

6. Підсумок заняття.

Отже, наша планета має багато різноманітних природних ресурсів, які людина може використати для задоволення своїх матеріальних та духовних потреб. Стрімкий розвиток суспільства призвів до проблеми виснаження невідновлюваних природних ресурсів, які становлять основу матеріального виробництва. Людство повинно знайти шляхи вирішення цієї проблеми та активно впроваджувати їх задля збереження ресурсів для подальшого розвитку.

31


1.4. Морфологія річкової долини Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

поглибити систему знань дітей про річку шляхом вивчення елементів річкової системи та долини, розвивати практичні вміння дітей визначати елементи річкової системи та долини, належність до річкового басейну, уміння визначати річки за картою; закріпити знання про властивості води комбіноване (гра «Бінго», практична робота, індивідуальні та групові вправи, лекція, творча робота «Складаємо вірші») роздаткові картки, фізичні карти України, інформаційні таблиці

Хід заняття 1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Вправа «Бінго». Кожен учень отримує робочу картку з поняттями. Педагог зачитує визначення за номерами, учні знаходять і закреслюють вірну відповідь у своїх картках та ставлять у клітинці відповідний номер. Після того, як закреслені всі клітинки, йде перевірка.

32


Русло

Колір

Біотичні фактори

Кругообіг

Абіотичні фактори Водоспад

Мідія

Болото

Озеро

Медуза

Швидкість течії 75%

Вода

Прозорість

Гідросфера 3%

1. Природний водний потік, який тече в поглибленні, утвореному його рухом. 2. Падіння води річки з великого уступу, який перетинає річкове русло. 3. Водна оболонка Землі. 4. Фізична властивість води, яка визначає її забарвлення. 5. Фізична властивість, яка визначає кількість завислих частинок у воді. 6. Кількість прісної води на планеті. 7. Природна водойма з уповільненим стоком або така, що зовсім не має стоку. 8. Перезволожена ділянка земної поверхні із вологолюбними рослинами. 9. Безбарвна рідина без смаку і запаху. 10. Живий організм, який фільтрує та очищує воду. 11. Циклічний рух води на Землі. 12. Площа планети, зайнята Світовим океаном. 13. Живий організм, який на 99% складається з води. 14. Фактори неживої природи. 15. Фактори живої природи. 16. Швидкість, з якою рухається водний потік.

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності. Річки відіграють надзвичайно важливу роль у житті нашої планети. Річки беруть участь у глобальному кругообігу води на Землі. Вони збирають поверхневі води, переносять їх у моря, чим забезпечують безперервний рух води між континентами та океаном. Річки виступають одним з факторів формування клімату. Річки є місцем існування багаточисельних прісноводних рослин та тварин, місцем нересту морських риб та місцем гніздування водоплавних птахів. Річка є основним джерелом прісної води, яка доступна для використання людиною в промисловості, енергетиці, сільському господарстві, побуті. Річки слугують транспортними шляхами, зонами відпочинку та джерелами річкових продуктів харчування. Річка є складною багатокомпонентною системою, повноцінне функціонування якої визначається багатьма чинниками. Навіть незначна зміна дії будь-якого із цих чинників викликає відповідні зміни у річковій системі. Причин, що викликають «хвороби» наших річок, є чимало і стає дедалі більше. Основна з таких причин, як ви знаєте, це людська діяльність. Тому так важливо знати будову річкової системи та особливості функціонування річки.

33


4. Вивчення нового матеріалу. 4.1. В Україні налічується понад 71000 річок та струмків. Річки належать до двох морських басейнів – Азово-Чорноморського та Балтійського. Вони дуже різняться за своїми характеристиками. Річки розрізняються не тільки своєю довжиною, фізичними та хімічними властивостями води, а й повноводністю та швидкістю течії, живленням та режимом стоку, рослинним та тваринним населенням, морфологічними ознаками та складом відкладів елементів річкової долини.

Вправа «16 ключових термінів». Педагог демонструє таблицю ключових термінів. Учні дивляться на неї 20 секунд, нічого не записуючи. Потім протягом 2 хвилин кожен учень записує ті слова, які він запам’ятав. Іде підрахунок кількості записаних слів. Педагог наголошує про те, що ці терміни несуть на собі змістовне навантаження цієї теми. Русло, заплава, тераса, водозбір, гирло, виток, стариця, річкова система, річкова долина, передрусловий вал, берег, острів, корінне русло, приплесок, вододіл, притоки.

4.2. Для того, щоб дати повноцінну характеристику річки, потрібно визначити: –

де бере початок, яка загальна довжина;

які притоки приймає;

– – – – – –

якою місцевістю протікає; характер течії; куди впадає;

фізичні та хімічні властивості річкової води; яке живлення, витрати води;

як використовується в господарстві.

Для початку нам необхідно розглянути елементи річкової системи (річкова система – річка з усіма своїми притоками).

Вправа «Коло знань». Учні об’єднуються у три групи. Кожна група отримує для опрацювання інформаційні картки з визначеннями елементів річкової системи. Через певний час у групі залишається «вчитель», який має по черзі навчити «учнів» інших груп. «Учні» по колу здобувають знання про інші функціональні елементи. Повертаючись на свої місця, вони мають передати набуті знання «вчителю». Для закріплення матеріалу проводиться опитування: Що таке річкова система? Що таке вододіл? Що таке головна річка? Інформаційна картка №1 Витоки – місце, де починається річка. Як правило, річка витікає з окремого джерела або з болота чи озера, куди вода прибуває з донних джерел або, що тепер найчастіше буває в Україні, – з маленького ставка. Гирло – ділянка річки перед місцем впадіння останньої в іншу водойму.

34


Інформаційна картка №2 Головна річка – та річка, яка впадає в море або океан. Притоки – всі річки, які послідовно впадають у головну річку. Річкова система – уся сукупність приток головної річки.

Інформаційна картка №3 Вододіл – відокремлення басейнів окремих річок, яке проходить через найвищі точки земної поверхні. Вододіл лежить між двома річковими системами. Водозбірний басейн – це територія, з якої річка безпосередньо отримує водне живлення.

Вправа «Визначення елементів річкової системи». Учні діляться на дві групи. Кожна група отримує географічну карту України. За картою одна група повинна визначити елементи річкової системи річки Ворскла, інша – річки Сула. Після виконання вправи групи презентують свою роботу. 4.3. Рівень води у річці значно коливається. Він змінюється залежно від пори року, кількості опадів та об’єму води, що надходять до річки з джерел. На більшій частині території України період межені (русло мінімально заповнене водою) припадає, як правило, на літо, а період повені (найбільшого підвищення рівня води внаслідок кліматичних явищ річного циклу, що супроводжується виходом води з русла) спостерігається навесні. Пониження поверхні землі, в якому знаходиться річкове русло, називається річковою долиною. Частина русла, заповнена водою у найпосушливішу пору року, називається корінним руслом. Частина річкової долини, що вкривається водою під час найвищої повені чи паводків, має назву заплави. Корінний берег річки має форму сходинок, які називаються терасами. Тераси колись були заплавами, але річка постійно заглиблювала своє русло і тому зараз тераси вже не затоплюються водою під час розливу. Межа між руслом річки та заплавою розділена передрусловим валом – підвищення або берег річки. Таким чином, річкова долина складається з русла, передруслового валу, заплави та тераси.

Вправа «Річкова долина». Педагог пропонує учням позначити на картках елементи річкової долини.

35


4.4. Природні русла річок тільки зрідка бувають прямими. У більшості випадків вони активно мандрують. Це відбувається за рахунок діяльності води, яка внаслідок сили інерції, що виникає під час обертання Землі навколо своєї осі, постійно зміщується до одного з берегів і розмиває його. Вимита з берега порода зноситься водою вниз за течією. У місцях, де течія слабша, з вимитих порід у руслі накопичуються наноси, формуються мілководні ділянки – перекати, які чергуються з глибоководними ділянками – плесами. За рахунок активної діяльності річки її русло на окремих ділянках може мати кілька річищ чи, як їх ще називають, рукавів або проток. З часом окремі рукави можуть втрачати зв’язок з руслом, утворюючи стариці – видовжені руслоподібні водойми у межах заплави. Діяльність води у руслі сприяє формуванню інших руслових утворів: затонів – затоки річки, що глибоко заходять у берег, але мають, на відміну від стариць, постійний зв’язок з руслом; приплесків – вузьких піщаних або галькових прибережних смуг дна, на яких гаситься хвиля; обмілин або мілин – мілких місць русла, що пересихають у межень; пляжів – широких піщаних смуг прируслової частини берега. Усі рукави, затони, чергування мілин і ям, характерні для природних русел, створюють неповторні і завжди мінливі обриси берегів. Наявність їх значною мірою гарантує річці здоров’я, надає особливої привабливості, краси краєвидам річкової долини.

Вправа «Складові річкової долини». Учням пропонується за

визначеннями на плані-схемі річкової долини відповідно до нумерації позначити її складові.

Русло – природний водний потік, який тече у поглибленні.

Заплава – частина річкової долини, що вкривається водою під час повені чи паводків.

Тераса – підвищення у річковій долині, яке затримує під час повені воду. Тераса – залишок колишніх заплав. Передрусловий вал – підвищення або берег річки.

Затони – затоки річки, що глибоко заходять у берег, але мають постійний зв’язок з руслом.

36


Стариці – видовжені замкнені руслоподібні водойми в межах заплави. Корінне русло – частина русла, яка заповнена водою у найпосушливішу пору року. Берег – круте або пологе підвищення, яке відокремлює русло від заплави (крутий берег, пологий берег). Пляж – широкі піщані смуги прируслової частини берега. Приплесок – вузькі піщані або галькові смуги дна, на яких гаситься хвиля. Острів – відокремлена частина суходолу у руслі річки. Коса – видовжена смужка суходолу, яка врізається в русло. Закісся – частина русла з уповільненим водотоком між косою та берегом річки. Чагарники – зарості чагарникової рослинності в заплаві. Зона прибережної рослинності – місце зростання вищих повітряно-водних рослин.

5. Закріплення нових знань та умінь учнів. – – – – – –

Вправа «Доповніть речення». Педагог зачитує речення, яке необхідно закінчити: – водний потік, що тече в поглибленні земної поверхні – це... поглиблення, в якому тече річка – це... частина річкової долини, яка затоплюється під час повені … елементами річкової долини є... місце впадіння річки в іншу або в море… початок річки... річки, що впадають до головної річки... Вправа «Складаємо вірші». Учням пропонується написати вірш за

такими правилами: перший рядок – іменник (одне слово); другий рядок – прикметники, які описують іменник (два слова); третій рядок – дієслова (три слова); четвертий рядок – виявлення почуттів, які виникають (чотири слова); п’ятий рядок – синонім або метафора до слова із першого рядка (одне слово). Наприклад: Річка Стрімка, невгамовна Біжить, дзюрчить, клекоче Бентежить, зве, чарує, кличе Життя.

6. Підсумок заняття.

Річка – постійний водотік у межах пониження земної поверхні, яке називається річковою долиною. Річкова долина має такі елементи: русло, заплава, надзаплавні тераси. Річкова система об’єднує річку та її притоки. Отже, річка – складна багатокомпонентна система, тісно пов’язана з довколишнім ландшафтом, з якого річка збирає воду або, іншими словами, водозбором.

37


Питання для самоконтролю 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Як ви розумієте термін «екологія»? Хто вперше ввів поняття «екологія»? Чому «екологію» називають усеосяжною наукою? Охарактеризуйте поняття «середовище існування». Що таке «екологічний фактор»? Наведіть приклади біотичних, абіотичних та антропогенних факторів. Поясніть на прикладі, як змінюється життєдіяльність живого організму залежно від сили екологічного фактора. 8. Наведіть приклади, що підтверджують закон песимуму та закон оптимуму. 9. Поясніть правило лімітуючих факторів. 10. Що таке «вид», «популяція», «екологічна система», «біосфера»? 11. Назвіть структурні одиниці екологічної системи. 12. Наведіть приклади екологічних систем різних рівнів складності. 13. Наведіть приклади пристосування організмів до умов середовища. 14. Охарактеризуйте трофічні зв’язки в екологічній системі. 15. Назвіть основні форми взаємовідносин між живими організмами та наведіть приклади. 16. Що таке «природні ресурси»? 17. На які групи поділяються природні ресурси? 18. Наведіть приклади відновлюваних, невідновлюваних, вичерпних та невичерпних природних ресурсів. 19. Яку роль відіграє річка в природно-територіальному комплексі? 20. Що таке «річкова система», «водозбірний басейн», «вододіл»? 21. Які елементи входять до річкової долини? Коротко охарактеризуйте їх.

38


2.1. Забруднення навколишнього середовища пестицидами

Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

ознайомити з одним із забруднювачів довкілля та живих організмів – пестицидами; визначити шляхи потрапляння пестицидів у живі організми та організм людини; ознайомити з альтернативними засобами боротьби із шкідниками та підвищення врожаю; сформувати особисте ставлення до проблеми комбіноване (бесіда за запитаннями, лекція, екологічна гра «Прихована небезпека», дискусія, вправи для індивідуального та групового виконання, практична робота) матеріал до гри «Прихована небезпека», роздаткові картки, визначники рослин та тварин

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями:

– Що людині необхідно для життя? – Якими чинниками забезпечується здоров’я?

41


– Скільки часу людина може обходитись без їжі? – Звідки людина отримує їжу?

– Чи змінюється чисельність людей на планеті?

– Як змінюються сільськогосподарські землі (грунти, поля, пасовища)?

– Що потрібно зробити, щоб забезпечити продуктами харчування зростаючу кількість людей?

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

З року в рік населення планети зростає, відповідно зростають потреби у продуктах харчування. Основним постачальником є сільськогосподарські землі. Велика кількість земель вилучається з господарського використання через втрату родючості, ерозію, спустелювання. Для забезпечення високих урожаїв використовують інтенсивне сільське господарство, яке передбачає залучення мінеральних добрив та пестицидів. Пестициди є токсичними речовинами. Після обробки с/г земель вони потрапляють у воду, грунт, повітря, харчові ланцюги та організм людини, спричиняють негативний вплив на довкілля та живі організми. Тому вивчення шляхів розповсюдження пестицидів в навколишньому середовищі, впливу на живі організми та пошук альтернативних засобів боротьби із шкідниками і підвищення врожайності є таким важливим.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Пестициди – загальна назва отрутохімікатів, які застосовуються в сільському господарстві для хімічного захисту рослин від шкідників (комах, червів, тлі, грибків, мікроорганізмів, бур’янів, гризунів). У залежності від призначення пестициди поділяються на: – – – –

фунгіциди – хімічні захворюваннями;

препарати

для

боротьби

з

грибковими

гербіциди – хімічні речовини, що застосовуються для знищення небажаної рослинності (бур’янів); інсектициди – хімічні препарати, призначені для боротьби з комахамишкідниками с/г рослин та паразитами тварин; зооциди – хімічні препарати, що використовують для боротьби зі шкідливими хребетними тваринами, переважно гризунами.

Використання пестицидів захищає врожаї, але давайте спробуємо прослідкувати шляхи, якими рухаються пестициди в навколишньому середовищі, розглянувши схему міграції пестицидів у довкіллі.

42


Ми знаємо, що окремі елементи середовища взаємодіють між собою. У грунт пестициди потрапляють з протруєним насінням, у процесі хімічної обробки рослин, з рослинними залишками, а також з поверхневим стоком та органічними добривами. Пестициди накопичуються в рослинах, в організмі тварин під час вживання рослинних кормів, а потім потрапляють в організм людини з молоком, м’ясом. Пестициди просочуються у грунтові води, потрапляють у джерела питної води (колодязі), а відтак і в організм людини. У водні екологічні системи пестициди потрапляють з поверхневим стоком та по ланцюгах живлення переходять від планктону до риб, водоплавних птахів, а далі з їх м’ясом – до людини. Тобто існує декілька шляхів, за якими пестициди діють поза головним призначенням, потрапляють в організми тварин та людини, накопичуються й призводять до розладів у функціонуванні фізіологічних систем.

Вправа «Звідки взявся пестицид у моїй тарілці?». Педагог пропонує учням об’єднатись у 5 груп. Кожна група має дослідити шлях потрапляння пестицидів в організм людини з окремими продуктами харчування (використовуючи схему «Міграція пестицидів у довкіллі»). Наприклад: пестициди – … – цукерки; пестициди – … – йогурт; пестициди – … – курячі котлети; пестицид – … – ковбаса «Краківська»; пестициди – … – чіпси, пестициди – … – дика качка печена; пестициди – … – щука фарширована тощо. Пестициди – токсичні хімічні речовини. Токсичність – здатність хімічних речовин викликати отруєння, яке супроводжується порушенням стану організму та його функцій. Пестициди в більшості дуже стійкі сполуки і виводяться з організму або руйнуються через 1-3 роки. Велику небезпеку становлять сховища. Якщо воно надійно не захищене від дощових вод, таке сховище може стати джерелом забруднення отрутохімікатами досить великих площ.

Пестициди спричинюють загибель багатьох організмів, викликають погіршення стану людського організму (уражується нервова система, нирки, печінка, дихальні шляхи, порушується обмін речовин).

43


Отож, перед нами постає питання: використовувати пестициди чи не використовувати? З одного боку, вони є основними засобами боротьби із шкідниками, хворобами с/г культур і бур’янами, щорічно у світі використовують до 2,3 млн тонн пестицидів. З іншого боку – це призводить до тяжких хімічних забруднень довкілля, деградації грунтів та екосистеми, ураження органів та цілих систем людського організму.

Гра «Прихована небезпека». Для того, щоб краще розібратися в

цій складній проблемі, педагог пропонує розглянути ситуацію з історії великої зернової компанії під час екологічної гри «Прихована небезпека».

Мета: обговорити дилему використання заборонених пестицидів. Хід гри. 1. Ознайомлення з інформаційною частиною № 1. 2. Обговорення питань щодо інформації № 1. – Які чинники Микола Крутий повинен враховувати при вирішенні проблеми? – Які з них є найважливішими? – Гептахлорид не пройшов тестування із шкідливого впливу на організм людини, він тільки підозрюється у завданні шкоди. Чи є в цьому різниця? – Чи несе Микола Крутий відповідальність за дії щодо збереження власної компанії? – Чи має Микола Крутий зобов’язання перед своїми працівниками щодо збереження робочих місць? – Чи несе Микола Крутий відповідальність перед споживачами за якість зерна (своєї продукції)? Якщо так, то в чому повинна полягати ця відповідальність? – Що робити Миколі Крутому? 3. Ознайомлення з інформаційною частиною № 2. 4. Обговорення питань щодо інформації № 2. – Які чинники суд повинен взяти до уваги? – Який чинник найголовніший? Чому? – Робочі місця важливі для суспільства. Чи можна ризикувати здоров’ям людини заради робочих місць? – Яку відповідальність перед суспільством мають компанії-виробники? – Хто повинен контролювати наявність залишків пестицидів в продуктах харчування? – Залишки пестицидів – це показник якості чи безпечності продуктів харчування? Чому? – Як ви гадаєте, на користь Миколи Крутого чи сім’ї Мирних суд має прийняти рішення? 5. Дискусія «ТАК» чи «НІ». Ця дискусія проводиться у формі передачі «Судові справи» з використанням інформаційної частини № 3. 6. Підбиття підсумків. Питання для підбиття підсумків. – Використовувати чи не використовувати пестициди? – Що ж треба (можна) зробити Миколі Крутому щоб урятувати бізнес? – Чи відповідає проблема Миколи Крутого глобальній проблемі забезпечення продуктами харчування населення планети?

44


Інформаційна частина №1 Велика зернова компанія центрального регіону мала неприємність через те, що постачала на ринок некондиційне зерно. Клієнти відкликали свої замовлення на зерно, бізнес занепадав дуже швидко. Керівництво компанії повинне було щось терміново зробити, адже якщо закриється компанія, без роботи залишиться населення міста і воно з часом спустошиться. Микола Крутий, власник компанії, пробував вирішити проблему, але нічого не спрацьовувало. Він знав, що раніше дуже ефективно використовувався гептахлорид – пестицид широкого спектра дії для знищення паразитів та підтримки кондиції зерна. Його широко використовували в будинках, садах, фермах, городах. Проте міністерство з охорони навколишнього природного середовища заборонило використання гептахлориду. Його підозрювали у нанесенні шкоди внутрішнім органам, печінці та ниркам немовлят, а також у провокуванні дефектів народження та раку. Микола Крутий знав, що гептахлорид ефективний та недорогий. Він використовував його протягом багатьох років без помітних негативних ефектів. Керівник вивчив аргументи агентства і зрозумів, що воно не має доведених даних про те, що гептахлорид наносить збитки здоров’ю. Перед забороною компанія Миколи Крутого придбала велику партію гептахлориду. Микола Крутий перевірив склад і переконався, що вся партія препарату на місці. Він подумав: «Що поганого трапиться, якщо я використаю невелику кількість пестицидів для протравлення зерна? Адже я їв яловичину від рогатої худоби, яка споживала зерно з великими кількостями гептахлориду в ньому і досі живий та здоровий». Микола Крутий на власні очі бачив, що його бізнес приходить у занепад. Якщо він негайно щось не зробить, він і його працівники будуть розорені. Микола також знав, що використання заборонених пестицидів є нелегальним. Він може потрапити до в’язниці.

Інформаційна частина №2 Микола Крутий рішуче взявся до змін. Він вирішив не залучати ще когось до незаконних дій, тому що він сам відчував, що робить помилку. Щоночі, коли нікого не було на роботі, Микола власноруч оброблював зерно гептахлоридом. Ніхто з робітників цього не знав. Він продовжував свою нелегальну діяльність із збереження компанії та міста упродовж майже двох років. Протягом цього терміну у Миколи з’явилося відчуття своєї правоти у виборі дій, тому що нічого не трапилось. Поки що… Степан та Марія Мирні працювали на власній невеличкій фермі протягом двох років. Вони не заробляли багато грошей, але були дуже щасливі. «Як мінімум ми маємо свіже повітря», – говорив Степан. «Так, і свіжі продукти харчування, і молоко від наших корів, – додавала Марія, – і наш малюк тут буде виношений здоровим». Народився малюк. Молоді батьки були горді та щасливі. Час ішов і Марія помітила, що малюк не розвивається відповідно до свого віку. Вона повідомила про це свого чоловіка. Мирні відвезли малого Петрика до медичного закладу для обстеження. Їх найгірші прогнози були підтверджені. Мозок Петрика був серйозно уражений. Лікар не міг дати пояснення щодо виникнення патології. «Що ми робили не так? – плакала Марія. – Протягом усієї вагітності я не вживала алкоголь і не палила, я навіть відмовилась від кави, я не робила ніякої важкої фізичної роботи. Серед моїх родичів ніхто не хворіє. Чому ж це трапилось з нами?». «Можливо, лікар помиляється, почекаємо і подивимось», – сказав Степан.

45


Декількома тижнями пізніше Степан прийшов до будинку: «Нічого не розумію. Три наші корови з чотирьох здохли. В чому причина?». В тілах мертвих корів був знайдений гептахлорид. Корови Мирних не були єдиними в регіоні. Незабаром після розповсюдження новин Микола Крутий визнав, що він протруював зерно гептахлоридом. Зернова компанія продавала зерно в багатьох регіонах держави. Тисячі корів були уражені. Мирні, вивчивши питання про негативні дії гептахлориду, почали підозрювати, що саме він став причиною мозкової недостатності їхньої дитини. Отрута потрапила в організм матері від «свіжого та поживного» молока їх корів. Марія передала їх малюку під час вагітності та вигодовування груддю. Мирні принесли результати медичного обстеження Петрика в суд. Вони переконували, що здоров’я їх малюка зруйноване, тому що Микола Крутий оброблював зерно гептахлоридом, який є забороненою і шкідливою хімічною речовиною.

Інформаційна частина №3 Адвокат Крутого переконував, що цей препарат не пройшов випробування щодо впливу на організм людини і тому не можна стверджувати, що гептахлорид уразив мозок дитини. Він також відзначив: «Мій клієнт незаконно мав справу з гептахлоридом, проте він робив це задля збереження робочих місць та міста в цілому. Доказів, що гептахлорид завдає шкоди організму людини, немає. Уряд про це тільки підозрює і це викликає ряд проблем. Фактично вони не мають підстав видалення молока від тих корів, що споживали оброблене зерно, з торгівлі. Вони тільки рекомендували, щоб люди не споживали його. Крутий співчуває сім’ї Мирних, але він не вважає, що вплинув на розвиток їхньої дитини». Адвокат Мирних сперечався: «Скільки немовлят ще має народитися хворими, перш ніж що-небудь буде зроблено? Є свідоцтво, що гептахлорид заподіяв шкоду лабораторним тваринам. Невже необхідно, щоб малюки спочатку померли? Я вважаю, що Микола Крутий відповідальний за погіршення розвитку дитини. Суд може з’ясувати склад провини і вирішити справу на користь мого клієнта». Адвокат Миколи доводив: «Ви не можете стверджувати, що якщо гептахлорид негативно впливає на організм тварин, то він впливає і на людину. Лабораторні тварини і людина зовсім різні. У лабораторіях використовують велику кількість реактивів для досліджень на тваринах, а мій клієнт використовував зовсім незначні дози. Він приніс користь для суспільства. Не заарештовуйте його».

4.2. Що може бути альтернативою використанню пестицидів? Пестициди – серйозна проблема. Використання їх у сільському господарстві має суворо контролюватися. Наявність у харчових продуктах залишків пестицидів визначається як основний показник їх безпечності. Держстандартметрологія – державна установа, яка контролює цей процес. Найбільшу кількість пестицидів у світі сьогодні використовують розвинені країни, а саме: Японія, Сполучені Штати Америки та країни Західної Європи. Але існує і альтернатива використанню пестицидів. Зупинимось на окремих методах, які можуть сприяти зменшенню або виключенню пестицидів з практики сільського господарства: – методи біологічного захисту рослин – скорочення чисельності небажаних видів з допомогою тварин-хижаків, деяких рослин чи паразитів;

46


– застосування механічних (влаштування перешкод, канавок, пасток, клейових кілець), фізичних (термічна, високочастотна, світлова, іонізаційна обробка) методів боротьби; – альтернативне землеробство – ведення господарства на основі максимальної реутилізації та рециркуляції всіх відходів і побічної продукції сільського господарства; підвищення рентабельності господарства й забезпечення його виживання; повна відмова від засобів хімізації. Альтернативне землеробство має свої системи – органічну (використання перегною, компосту, кісткового борошна, крейди, вапна, попелу водоростей, мила, бордоської рідини, мікроелементів тощо), біологічну (органічне добриво – компост, сівозміна, механічні засоби боротьби, настої з полину гіркого, кропиви, нікотину), органо-біологічну, біодинамічну (врахування земних та космічних ритмів, використання біопрепаратів – порошки із суміші гною, компостні препарати з деревію, кропиви, кульбаби, ромашки) та екологічну; – відновлення сівозмін – найактивніший засіб боротьби з шкідниками та хворобами рослин;

– поєднання хімічних засобів підвищення врожайності з агротехнічними, селекційними та організаційно-господарськими;

– підвищення активності пестицидів (знизити їх концентрацію до значень, не шкідливих для людини й тварини), створення нових препаратів третього та четвертого поколінь, менш небезпечних, ніж перші, а також вузько вибіркової дії й короткого терміну існування; – застосування нових методів обробки пестицидами – оприскування замість обпилювання (різко скорочується радіус розносу й забруднення), використання гранул замість порошку; – застосування полікультурного землеробства (значні ділянки з монокультурою сприяють збільшенню кількості шкідників. У сільському господарстві скандинавських країн немає великих площ, засіяних однією культурою, тому використання пестицидів у цих країнах мінімальне).

Вправа «Чому поля люблять межі?». Педагог пропонує виконати практичну роботу із визначення та порівняння видового складу рослинного та тваринного угруповань різних елементів сільськогосподарського ландшафту для демонстрації ефективності методів альтернативного землеробства. Мета: дати поняття про біологічний захист рослин, інтенсивне господарювання, ерозію грунту. Місце проведення: територія, яка включає в себе поле, межу та дорогу. Необхідні матеріали: папір, олівці, визначники рослин та тварин. Мотивація: під час прогулянки полем часто можна побачити таку картину: пшениця – пшениця – пшениця – дорога – пшениця – дерево – кукурудза – кукурудза – овес – дорога. Якщо між полями є межі, то пейзаж різноманітніший, тут існує більше видів тварин, кількість шкідників регулюється природним шляхом, тобто менше використовується хімічна обробка. Грунт з полів не змивається (відсутня ерозія грунту), їх водний режим покращується, оскільки межі утримують вологу.

47


Хід роботи. До початку роботи педагог обирає частину поля з межею та частину поля з дорогою. Поділяє учнів на дві групи, завдання яких – скласти біокарти обраних ділянок, тобто списки видів рослин та тварин (визначаються за допомогою визначників рослин та тварин), які вони побачили або які могли б там існувати. Після складання біокарти підбиваються підсумки: учні обох груп порівнюють кількість видів рослин на межі з кількістю видів у полі; ведуть бесіду про значення меж з точки зору землеробства (біологічна боротьба зі шкідниками, захист грунтів від ерозії, зберігання вологи тощо).

5. Закріплення нових знань та умінь учнів.

Вправа «Бінго». Кожен учень отримує робочу картку з поняттями. Педагог зачитує визначення за номерами, учні знаходять та закреслюють вірну відповідь у своїх картках та ставлять у клітинці відповідний номер. Після того, як закреслені всі клітинки, йде перевірка. Пестициди

Монокультурне землеробство Токсичність

Гербіциди

Інсектициди Сівозміна

Зооциди

Біологічний захист Фунгіциди

1. Загальна назва отрутохімікатів, які застосовуються в сільському господарстві для хімічного захисту рослин від шкідників (пестициди). 2. Хімічні препарати для боротьби з грибковими захворюваннями (фунгіциди). 3. Хімічні речовини, що застосовуються для знищення небажаної рослинності (гербіциди). 4. Хімічні препарати, що призначені для боротьби з комахами-шкідниками с/г рослин та паразитами тварин (інсектициди). 5. Хімічні препарати, що використовуються для боротьби зі шкідливими хребетними тваринами, переважно гризунами (зооциди). 6. Здатність хімічних речовин викликати отруєння, яке супроводжується порушенням стану організму та його функцій (токсичність). 7. Скорочення чисельності небажаних видів за допомогою тварин-хижаків, деяких рослин чи паразитів (метод біологічного захисту рослин). 8. Періодична зміна культур на одній сільськогосподарській ділянці (сівозміна). 9. Землеробство, при якому одна культура вирощується на великих площах.

6. Підсумок заняття.

Зростання населення та зменшення площ земель, придатних для сільського господарства, загострює проблему забезпечення людства продуктами харчування. Інтенсивне землеробство, яке базується на використанні добрив та пестицидів, сприяє небезпечному хімічному забрудненню грунтів, природних вод, повітря, продуктів рослинного та тваринного походження. Методи альтернативного землеробства можуть знизити ризик використання пестицидів та забезпечити ефективне використання сільськогосподарських площ для виробництва продуктів харчування.

48


2.2. Шум та його вплив на навколишнє середовище Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

сформувати знання про властивості звуку, класифікацію звуків за силою, джерела, вплив, засоби зменшення шумового навантаження; узагальнити знання про матеріали-поглиначі шуму та засоби захисту слуху; сформувати первинні навички планування міського середовища для запобігання шумові комбіноване (лекція, вправа «Все почути в океані звуків», ігри «Асоціативні слова», «Поглиначі звуків», дослід «Захист слуху», гра «Використання планування для запобігання шумові», тест «Перевір свої знання про шум») роздаткові картки, матеріали, речі

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Вправа «Все почути в океані звуків». Вправа полягає у тому, що кожен учень протягом 2 хвилин намагається почути і розпізнати якнайбільше звуків (звуки в приміщенні, на вулиці) та записати в таблицю «Реєстр звуків». Для виконання вправи можна вийти на вулицю, відчинити вікно.

49


Птахи

Комахи

Рослини

Люди

Техніка

Бесіда за питаннями: – Які звуки переважають? – Які звуки гучні, які – тихі? – Які звуки сприймаємо як «рушійні»?

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів. Місто є штучним середовищем, в якому діють основні джерела шуму, а саме: транспорт, будівництво, скупчення людей тощо. Це широко розповсюджене джерело роздратування та стресу, яке може спричинити руйнування слуху. Саме тому дуже важливо знати природу звуку, джерело шуму та засоби зменшення шумового забруднення міського середовища.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Що таке шум? Шум – одна з форм фізичного забруднення навколишнього середовища. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їх сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати потрібні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає внаслідок згущення і розрідження повітряних мас, тобто коливальних змін тиску повітря.

Шум – це будь-який небажаний для людини звук. Звук має хвильову природу. Під час поширення звукової хвилі відбувається перенесення енергії. Найчастіше шум супроводжується вібрацією – малими механічними коливаннями, які виникають у пружних тілах.

Рівень шуму вимірюється в одиницях, які виражають ступінь звукового тиску – децибелах (дБ). Шум у природі поширюється з різною інтенсивністю. Наприклад, розмова між людьми має інтенсивність 50-60 дБ, оркестрова музика – 70 дБ, автосирена – 100 дБ, політ літака – 120 дБ. Сто років тому на центральних магістралях великих міст шум не перевищував 60 дБ. Нині у великих містах є райони, де він навіть не буває нижчим від 70 дБ, у той час як він не повинен перевищувати 40 дБ. За даними спеціалістів, шум у великих містах щороку зростає на 1дБ.

Вправа «Асоціативні звуки». З метою демонстрації вміння розпізнавати та класифікувати різні звуки педагог проводить гру «Асоціативні звуки». Учасникам гри пропонується список різних звуків (наприклад: удар, вибух, гавкіт, дзвоник, свист, постріли, крик, плач, гудіння комахи, звук вітру, звук струмка, водоспаду, цвірінькання горобців, спів канарки тощо). Можна використовувати звуки, записані на магнітофонну плівку. Кожен з учасників повинен поділити звуки на категорії, а саме: приємні звуки, неприємні звуки, нейтральні звуки. Після виконання цього завдання можна порівняти результати в класі – це мають бути різні думки про звуки та їх суб’єктивне сприйняття.

50


4.2. Джерела шуму. Джерелами шуму є всі види транспорту, промислові об’єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи. Найпоширенішим і найзагрозливішим джерелом шуму і вібрації, особливо в урбанізованому середовищі, є дорожні засоби комунікації. Рівень забруднення становить 75-90 дБ. Ділянками найвищого забруднення шумом транспортних засобів є: автостради і дороги, головні вулиці міста, коридори польоту літаків, перехрестя доріг, аеродроми, місця стоянок і паркування автомобілів. Сила звуку біля доріг коливається в межах 65-80 дБ, а біля будинків, розташованих на відстані 100 метрів, шум від транспорту досягає 57-65 дБ. Автобуси і трамваї створюють у міському середовищі шум на рівні 80-88 дБ. Літаки належать до джерел шуму з найвищим рівнем. Загальна площа шумового забруднення біля аеропорту з шумом 80-110 дБ досягає 45 км2. Вважається, що шум у 60 дБ і вище від руху поїздів поширюється на відстань до кілометра. По сусідству із промисловими підприємствами рівень шуму становить 50-90 дБ. У міському середовищі, крім комунікаційного шуму, є і шум побутовий. Понад 25% жителів міст підпадають під дію наднормативного шуму в приміщеннях. Шум у квартирах створюють автомашини, що вивозять сміття, обслуговують офіси, а також голосна музика, недосконала робота водно-каналізаційних систем тощо.

4.3. Вплив шуму на живі організми та на організм людини. За останні десятиліття проблема боротьби з шумом у багатьох країнах стала однією з найважливіших. Використання в промисловості нових технологічних процесів, зростання потужності, швидкості технологічного устаткування, механізація виробничих процесів призвели до того, що людина у виробництві та в побуті постійно підлягає впливу шуму високих рівнів. Боротьба з шумом є комплексною проблемою. В статті 12 Закону «Про охорону атмосферного повітря», який прийнято в 1980 році, зазначено, що «з метою боротьби з виробничими та іншими шумами повинні здійснюватися: впровадження малошумних технологічних процесів, покращення планування та забудови міст та інших населених пунктів, організаційні заходи із попередження та зниження побутових шумів».

Шум може негативно впливати на здоров’я людини, тваринний і рослинний світ. Шкідливість його залежить від інтенсивності, частоти, тривалості в часі. Встановлено, що інтенсивний шум знижує увагу людини, її працездатність, у біологічному аспекті є сильним стресовим фактором і може спричинити не тільки порушення функціонування центральної нервової системи, а й деструктивні процеси в органах і тканинах людини. Розглянемо вплив шуму на організм людини, використовуючи таблицю.

51


Дія на організм людини

Руйнівна межа для органів слуху Больовий поріг Шумовий поріг початку руйнування слуху Рівень шуму, що викликає скарги Межа, за якою починається шумовий стрес

Межа, за якою починається шумова втома Звуковий комфорт

Рівень шуму, дБ 150 140 130 120 110 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

Джерело шуму Зліт реактивного літака

Потужна сучасна електромузика Гуркіт грому Шум реактивного літака Шум поїзда метро Максимальний шум на виробництві Інтенсивний шум на шосе Шум на вулиці

Норма гучності шуму вночі Домашній звуковий комфорт Шепіт, тихий шелест листя Повна тиша

Шум в 20-30 дБ практично нешкідливий для людини і складає природний звуковий фон, без якого неможливе життя. Шум в 35 дБ не турбує людину, 4070 дБ – викликає погіршення самопочуття, 75 дБ – може спричинити втрату слуху. Що стосується «гучних» звуків, то тут припустима межа піднімається приблизно до 80 дБ. Шум силою 50-110 дБ, що виникає під час роботи відбійного молотка, двигуна вантажного автомобіля, звучання духового оркестру, є межею допустимого; вище 110 дБ, який створюється під час грозових розрядів, гудіння двигуна реактивного літака, при вибухах, може викликати погіршення здоров’я людей. Шум у 130 дБ викликає у людини відчуття болю, сильніший 140 дБ – стає для неї нестерпним і може спричинити розриви барабанних перетинок, контузії, а при 160 дБ – може настати смерть. Дослідженнями встановлено, що шум може бути фізичним наркотиком, оскільки ритмічні звуки викликають звукове сп’яніння. Цей ефект використовують у шоубізнесі (рівень шуму сучасної музики сягає 130 дБ).

Шум шкідливий не тільки для людини. Встановлено, що рослини під впливом шуму знижують енергію зростання, у них спостерігається надмірне виділення вологи через листя (в деяких випадках це може призвести до повного зневоднення), можливі порушення клітин. Аналогічно діє шум на тварин. Від шуму реактивного літака гинуть личинки бджіл, самі вони втрачають здатність орієнтуватися, в пташиних гніздах дає тріщини шкаралупа яєць. Від коливань повітря, які утворюються звуками транзисторів, не можуть піднятися в повітря жуки, джмелі та інші комахи. Від шуму знижуються надої молока у корів, приріст у вазі свиней, несучість курей. Хворобливо переносять шум риби, особливо у період нересту.

52


4.4. Заходи щодо зменшення впливу шуму. Адаптація людини до шуму неможлива, тому заходи щодо зменшення та нормалізації шуму є надзвичайно важливими. Значного ефекту із зменшення шуму можна досягти завдяки обмеженню руху транспорту, своєчасному ремонту поверхні доріг і залізничної колії, модернізації конструкцій легкових, вантажних автомобілів, автобусів і трамваїв, впровадженню в експлуатацію малошумового обладнання, комунікаційних ліній, створенню захисних бар’єрів, екранів (лісосмуг), використанню природних акустичних бар’єрів, використанню у будівництві протишумових конструкцій (дверей, вікон, шумопоглинаючих плит, базальтової вати, ізоляційної піни) тощо.

Дослід «Поглиначі звуків». Педагог пропонує провести дослідження,

які дадуть можливість продемонструвати ефективність поглиначів звуку з твердих та м’яких матеріалів. Необхідні матеріали та обладнання: механічний будильник, товстий светр, порожній ящик, папір, ручки. Хід досліду. 1. Поставте будильник на найвищу гучність, нехай задзеленчить. 2. Коли будильник буде дзеленчати, загорніть його у светр. Занотуйте, як змінився звук. Спробуйте пояснити, чому так сталося. 3. Спробуйте різні поглиначі: дерев’яний ящик, картонну коробку, шар вати тощо. Занотуйте, яким буде ефект. 4. Зробіть висновки щодо ефективності різних поглиначів звуку. Цей нескладний дослід демонструє різновиди поглиначів звуку з твердих та м’яких матеріалів. М’які матеріали поглинають вібрації, що створюють звукові хвилі, а тверді матеріали відлунюють їх. Ось чому в приміщеннях, де поверхні мають тверде покриття (басейни, туалети, гімнастичні зали), набагато гучніше, ніж у кімнатах з килимами, м’якими меблями тощо.

Для індивідуального захисту від шуму людина може використовувати різні речі: ватні тампони, навушники, пов’язку тощо.

Дослід «Захист слуху». Педагог пропонує провести дослід з метою перевірки ефективності поглинання звуків різними речами та матеріалами для захисту слуху.

Необхідні матеріали та обладнання: вата, вушні тампони, навушники від стереоапаратури, хутряні навушники, засоби створення шуму, папір, ручки. Хід досліду. Учасникам пропонується використати всі наявні засоби захисту слуху для зменшення шумового навантаження від різних джерел та оцінити їх ефективність. Дані спостережень занотовуються в таблицю. Після закінчення досліду необхідно зробити висновки.

53


Вата

Хутряні навушники

Стереонавушники

Ніякого захисту

Голоси у класі Радіо

Транспорт Галас

Гітара

Здавна відомий приємний вплив на організм людини шумів природного середовища (шум листя, дощу, річки тощо). Статистика свідчить, що люди, які працюють у лісі, поблизу річки, на морі, рідше, ніж мешканці міст, хворіють нервовими і серцево-судинними хворобами. Встановлено, що шелест листя, спів птахів, дзюрчання струмка, звуки дощу оздоровчо впливають на нервову систему. Під впливом звукових хвиль водоспаду посилюється робота м’язів. А ще надзвичайно цікаво:

– Найгучніша тварина в світі – блакитний кит. Він може створювати звуки у 188 дБ, які чути на відстані до 850 км від кита. – Найбільший у світі музичний інструмент, що має найгучніше звучання, знаходиться в місті Атлантик-Сіті (США). Це орган, що складається з 33112 труб. Його гучність дорівнює одночасному звучанню 25 духових оркестрів. 4.5. Зменшення шуму методами планування.

Мешканці міст зазнають найбільшого впливу шуму, тому що в містах зосереджені: автомагістралі, промислові підприємства, будівельні об’єкти, велика кількість людей, аеропорти, залізничні вокзали тощо. Перспективне планування міської забудови повинне враховувати концентрацію джерел шуму та намагатися зменшити їх вплив.

Гра «Використання планування для запобігання шумові».

Педагог пропонує учням взяти участь у грі «Використання планування для запобігання шумові», яка показує, як планування може допомогти у зменшенні шумового забруднення міста. Необхідні матеріали: картки із планами забудови міста (план А, Б), таблиці, ручки, фломастери. Хід гри. Учасникам гри пропонується об’єднатись у команди по 3-5 учнів у залежності від загальної кількості учнів. Протягом гри кожна команда послідовно буде виконувати такі завдання: 1. Ознайомитись із планом містечка Тихе (план А). 2. Визначити місце для будівництва аеропорту. Оцінити ефект від побудови аеропорту для життя людей і міста (результати оцінки записати в таблицю).

54


Частини міста

Ефект від побудови аеропорту

Місто

Приміський парк Заповідник

Індустріальна зона Житлова зона Пляж Шосе

3. Дати відповіді на питання: – які ділянки зазнають найменшого шумового впливу від побудови аеропорту? – як аеропорт буде впливати на кожен об’єкт міста окремо? – які заходи захисту від шуму аеропорту необхідно вжити об’єктам, які знаходяться біля нього? 4. Ознайомитись із планом містечка Тихе (план Б), на якому збудований аеропорт та відмічено три повітряні коридори. 5. Вибрати один із повітряних коридорів, обґрунтувати його доцільність. 6. Зробити висновки.

55


5. Закріплення нових знань та умінь учнів.

Тест «Перевір свої знання про шум». Учням необхідно знайти одну правильну відповідь на кожне з 9 питань тесту. Одна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

1. Шум це – а) гучний звук; б) музичний звук; в) небажаний звук; г) дивний звук. 2. Шум розповсюджується на звукових хвилях а) так; б) ні. 3. Наука про звук називається: а) звукометрія; б) акустика; в) шумологія. 4. Шум вимірюється у: а) буцефалах; б) децибелах; в) віберелах. 5. Який рівень шуму може нашкодити твоєму слухові а) 20 дБ; б) 70дБ; в) 120дБ. 6. Що утворює небезпечні рівні шуму: а) шум листя; б) кашель; в) будильник; г) сирена швидкої допомоги. 7. Шум – це вид: а) забруднення; б) комфорту; в) сили; г) випромінювання. 8. Звук – це: а) вид хвиль; б) вид вибуху; в) вид пострілу. 9. На які з ваших органів чуття впливає шум: а) зір; б) нюх; в) слух; г) смак. Рівень знань про шум: – 8-9 балів – ви експерт із шуму; – 6-7 балів – ви знаєте багато про шум; – 4-5 балів – непогано, але ви маєте повчитись ще; – 2-3 бали – вам потрібно побільше вивчити про шум.

6. Підсумок заняття.

Шум – це небажаний звук, який може спричинити негативний вплив на організм людини та інші живі організми. Шум вимірюється в децибелах (дБ). Комфортні умови для існування відповідають рівню до 40 дБ. Адаптація до шумового впливу неможлива. Тому так важливо використовувати всі можливості для захисту слуху.

56


2.3. Забруднення природних вод

Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

сформувати знання про основні джерела, типи забруднення природних вод, рух забруднювачів у межах річкових систем; набути навички роботи з картами із визначення басейнів річок; ознайомити з шляхами вирішення проблеми; сформувати особисте ставлення до проблеми забруднення природних вод комбіноване (вправа «Кругообіг води», бесіда за питаннями, лекція, вправа «Забруднення води», гра «Іти за течією», гра «Петля кругообігу») роздаткові картки до вправ та гри, папір, ручки, географічні карти області та України

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. 57


Бесіда за питаннями: – Що таке природні води?

– В якому глобальному природному процесі вони беруть участь?

– Як природні води пов’язані між собою та з навколишнім ландшафтом?

Вправа «Кругообіг води». Педагог роздає учням картки зі схемою природного ландшафту. Учням необхідно з допомогою стрілок нанести на схему рух води, який відповідає природному кругообігу. Після завершення виконання вправи учні демонструють свої результати.

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

За всю історію існування люди використовували воду річок, озер і підземних джерел не лише для своїх основних потреб – перевезень, промисловості, сільського господарства, побуту – але також і як місце для скидання стоків. Доки кількість забруднювачів води була незначною щодо розміру водойм, це не завдавало великої шкоди довкіллю, оскільки водойми могли самоочищуватися. Однак у міру зростання щільності заселення та інтенсивності людської діяльності біля водойм кількість забруднень перевищила природну здатність водойм самоочищуватися. В майбутньому це може призвести до зменшення водності річок або їх повної деградації. Тому так важливо знати джерела, типи забруднення та шляхи перенесення забруднення, що дасть можливість вчасно вживати заходи із запобігання подальшому забрудненню річок.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1.Типи та джерела забруднень природних вод. Забруднення можна розділити на такі типи: хімічне, фізичне та біологічне.

58


Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти, солі, луги) та органічного (нафта та нафтопродукти, миючі засоби, пестициди, добрива, фекалії, смоли) походження. Неорганічні забруднення зустрічаються у стічних водах побутових користувачів та машинобудівних, металургійних, будівельних підприємств.

Органічне забруднення зазвичай пов’язане з промисловістю і зустрічається у стоках міських територій та різних промислових підприємств – виробництво паперу, харчова промисловість та фермерське господарство. Фізичне забруднення води пов’язане із зміною її фізичних властивостей – прозорості, вмісту нерозчинних домішок, радіоактивних речовин і температури. Фізичне забруднення може бути спричинене скиданням гарячої води з електростанцій та промислових підприємств. Інша причина – скидання стічних вод з вмістом радіоактивних елементів від атомних електростанцій.

Біологічне забруднення водного середовища полягає у надходженні до водойм різних видів мікроорганізмів, рослин і тварин, яких раніше тут не було (віруси, бактерії, грибки, найпростіші, черви). Біологічне забруднення зустрічається в побутових стоках, у певних типах промислових відходів і є наслідком виробництва сільськогосподарських кормів та продуктів харчування.

Вправа «Забруднення води». Для закріплення знань про типи та джерела забруднення природних водойм учні отримують картку з планом місцевості та об’єктами діяльності людей. Кожен учень або група учнів визначає джерела забруднення річки Кришталевої та з допомогою різнокольорових стрілок позначає шляхи потрапляння забруднювачів у річку (кольори мають відповідати різним типам забруднення). Під кожною стрілкою зазначається вид забруднення. Вправа закінчується аналізом.

59


Джерела забруднення можна розділити на точкові та площинні. Прикладом точкового джерела забруднення є труба, з якої виходять стоки якого-небудь об’єкта. При чому розташування об’єкта є відомим. Площинне забруднення не має конкретного місця розташування. Його прикладом може бути поверхневий стік з полів, доріг, дитячих майданчиків, стадіонів тощо.

Педагог пропонує на картках з планом місцевості до вправи «Забруднення води» назвати точкові та площинні забруднення. Забруднення, які потрапляють у природні води, включаються у кругообіг води, переміщуються із загальним його рухом та впливають на всі об’єкти довкілля.

Гра «Іти за течією». Педагог залучає учнів до аналітично-практичної гри «Іти за течією», яка демонструє шляхи розповсюдження забруднення у річкових системах.

Мета: визначити водозбірний басейн річки; пояснити вплив забруднювачів на якість води у водозбірних басейнах. Необхідні матеріали: карта, маркери чи кольорові олівці, регіональна топографічна карта та її ксерокопії. Вступ. Незалежно від місця проживання, ти живеш у якомусь вододілі. Умови цього вододілу дуже впливають на якість води у річках та струмках, що знаходяться у його межах. Хід гри.

Частина 1. «Вниз за течією». 1. Педагог починає гру із запитання: «Чи бачили ви колись плями нафти (бензину) на автостоянці або автошляхах?» та пояснює, що виконуючи завдання, учні зможуть з’ясувати, що трапиться з цими плямами. 2. Педагог повторює з учнями, що таке «водозбірний басейн» (територія, з якої дощові та талі води стікають у певну річку або струмок; водозбір зазвичай називається за назвою річки або струмка, який він підживлює). Педагог зазначає, що коли води течуть по земній поверхні, вони обмивають все на своєму шляху: поля, транспортні шляхи, стадіони, газони, пасовиська тощо, захоплюють та несуть з собою сміття, бруд, пестициди. 3. Педагог роздає учням карти місцевості та пропонує виконати низку завдань, зазначених на карті. 4. Педагог проводить обговорення результатів виконання завдань, використовуючи відповіді.

Частина 2. «Місцеві води». 1. Педагог роздає учням ксерокопії карти місцевості, в якій вони проживають, кольорові олівці або маркери та пропонує виконати такі завдання: – знайти та позначити на карті населений пункт, в якому вони проживають, та наближені до нього річки та струмки; – накреслити кольоровим олівцем або маркером шлях річки вниз за течією до місця впадіння у велику річку та шлях річки вверх за течією із зазначенням усіх приток, які впадають в неї; – накреслити іншими кольоровими олівцями або маркерами решту струмків та річок у вашій місцевості; – виділити водозбірний басейн, в якому знаходиться ваш населений пункт.

60


2. Педагог пропонує обговорити наступні запитання: – які місця омивають дощові та талі снігові води, коли вони протікають через ваш населений пункт? (узбіччя доріг, газони, присадибні ділянки із садками та городами, стадіони, смітники тощо); – які види забруднювачів можуть при цьому виноситись у струмки та річки? (дощові та талі снігові води можуть нести з собою мул, нафтопродукти, тваринні відходи, пестициди, добрива); – якими іншими шляхами ваш населений пункт може впливати на якість води в струмках та річках? (деякі промислові підприємства можуть скидати відходи безпосередньо в річки, забруднювачі від смітників можуть просочуватись крізь грунт та потрапляти у системи водопостачання); – які найближчі населені пункти можуть постраждати, якщо ваш населений пункт буде скидати неочищені води в струмки та річки? (ті, що розташовані нижче); – які населені пункти можуть вплинути на якість води у вашому населеному пункті? (ті, що розташовані вище).

Завдання «Вниз за течією» 1. Знайдіть річку Смородинку та всі її притоки – струмки та менші річки, які впадають у неї. Визначте водозбірний басейн річки Смородинки та зафарбуйте його. 2. Частиною якого більшого водозбірного басейну є водозбірний басейн річки Смородинка?Які інші річки є частиною цього водозбірного басейну? 3. В місті Привільному є хімічні підприємства, що викидають свої відходи в річку Смородинка. Які населені пункти можуть найбільше постраждати від цих відходів? Поясніть відповідь.

61


4. В яку річку чи річки змиватимуться тваринні відходи та інші забруднювачі з міста Залісне? А в які з ферм біля міста Підгірне? Чому ви вважаєте, що Залісне та Підгірне знаходяться в двох різних водозбірних басейнах? Чи можуть міста Залісне та Підгірне бути в одному водозбірному басейні? Поясніть відповідь. 5. Річка Каламутна впадає в озеро. Яким буде вплив цієї річки на стан озера?

Відповіді до завдання «Вниз за течією» 1. Дивіться карту. 2. Водозбірний басейн річки Смородинка входить до складу водозбірного басейну річки Каламутна. Річки Стрімка та Нова також є частиною водозбірного басейну річки Каламутна. 3. Міста Вересневе, Пологи та Забрудне можуть постраждати найбільше, тому що вони знаходяться вниз за течією від Привільного. 4. Відходи із міста Залісного будуть потрапляти в річку Смородинку, далі в річку Каламутну. Відходи з міста Підгірного у річку Стрімку, далі в річку Каламутну. Залісне знаходиться у водозбірному басейні річки Смородинки, а Підгірне – річки Стрімкої. Обидва міста знаходяться в одному більшому водозбірному басейні річки Каламутна. 5. Річка Каламутна приносить в озеро багато забруднювачів. Затоки та озера характеризуються уповільненим водотоком, тому забруднювачі накопичуються в них, якість води значно погіршується і це впливає на водні рослини та тварин. 4.2. Шляхи вирішення проблеми забруднення природних вод. Педагог пропонує учням повернутися до плану місцевості з вправи «Забруднення води» та спробувати запропонувати шляхи вирішення проблеми забруднення річки Кришталевої стосовно кожного джерела забруднення. Наприклад: сади (джерело потрапляння пестицидів та добрив) – застосування біологічного захисту рослин та органічне підживлення рослин; підприємство (джерело скидання стічних вод) – встановлення очисних споруд; сіножаті та пасовища (джерело змивання грунту внаслідок ерозії) – запобігання перевипасу, встановлення охоронного режиму річок уздовж русел; ферма (джерело потрапляння органічного забруднення) – використання гною для виробництва біогазу тощо. До основних шляхів вирішення проблеми забруднення природних вод належать: вдосконалення виробничих процесів (запровадження замкненого циклу використання води на підприємствах), будівництво очисних споруд, органічне землеробство, широке запровадження біологічних методів захисту рослин, використання органічних відходів для виробництва компосту та біогазу, збереження та підтримка механізмів природного очищення (збереження заплавних луків, водно-болотяних угідь, лісів, прибережних смуг).

5. Закріплення нових знань і умінь учнів.

Гра «Петля кругообігу». Для закріплення пройденого матеріалу педагог проводить гру «Петля кругообігу».

62


Необхідні матеріали: паперові значки «забруднена вода», «очищена вода», ручки, олівці, папір. Хід гри.

1. Учням необхідно стати у велике коло, яке буде символізувати «Кругообіг води в природі», коло бере умовний початок із «Джерела води» і умовно завершується у «Морі». До великого кола приєднуються три малих кола (роль маленьких кіл виконують окремі учасники), які будуть вдавати «Велике місто», «Болото» та «Маленьке містечко» (відповідно до схеми). 2. Учні рухаються великим колом.

3. Учень, який виконує роль «Великого міста», забирає з великого кола кожного третього учня, прикріплює йому на одяг значок «забруднена вода» та повертає назад у коло.

4. Учень, який виконує роль «Болота», забирає з великого кола кожного четвертого учня, прикріплює на його одяг значок «очищена вода» та повертає назад у коло.

5. Учень, який грає роль «Маленького містечка», вибирає з великого кола кожного п’ятого учня. Якщо цей учень має значок «забруднена вода», то він приєднується до «Маленького містечка» та залишається в ньому до кінця гри. Якщо учень має значок «очищена вода» або не має ніякого значка, то він повертається в коло із значком «забруднена вода».

6. На відрізку від «Моря» до «Джерела» учасники великого кола перетворюються на хмари, які очищуються та повертаються до «Джерела» у вигляді дощу (учні знімають із себе попередньо отримані значки). Примітки: Під час гри рух учнів великого кола декілька разів зупиняється для обговорення змін, які відбуваються з водою під час кругообігу.

Для того, щоб підкреслити надзвичайно важливу роль боліт в очищенні води від забруднення, доцільно провести один тур гри, виключивши з кругообігу «Болото». Для того, щоб підкреслити роль очисних споруд, доцільно провести один тур гри, приєднавши до «Великого міста» учня, який буде грати роль «Очисних споруд», при цьому половина учнів, які потрапили у «Велике місто», отримують значок «забруднена вода». Для ускладнення гри можна додати до великого кола ще декілька маленьких: «Ферма», «Поле» тощо. 7. Підсумок гри.

Бесіда за питаннями:

– Які джерела забруднення води були показані у грі? – Який вплив справляють забруднювачі на довкілля? На людей? – Які природні та технологічні фактори сприяють очищенню забрудненої води? – Що суспільство в цілому може зробити для вирішення проблеми забруднення природних вод? – Як кожен з нас може сприяти запобіганню забруднення природних вод?

63


6. Підсумок заняття. Природні води активно використовуються людиною для забезпечення потреб промисловості, енергетики, сільського господарства та водопостачання. В процесі використання у природні води потрапляє велика кількість забруднюючих речовин, через це якість води значно знижується. Існують механізми природного та технологічного очищення природних вод від забруднення.

Стратегія вирішення проблеми полягає у вдосконаленні виробничих процесів (запровадження замкненого циклу використання води на підприємствах), збереженні та підтримці механізмів природного очищення (збереження заплавних луків, водно-болотяних угідь, лісів, прибережних смуг).

64


2.4. Проблема накопичення побутових відходів Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

ознайомити із структурою, властивостями, шляхами надходження й способами захоронення та утилізації побутових відходів; навчити аналізувати причини виникнення проблеми та знаходити шляхи її вирішення; сприяти формуванню власної відповідальності за вирішення проблеми тренінг робочі таблиці, картки, види відходів, демонстраційні таблиці, правила, постери «Дерево очікувань», «Правила тренінгу»

І. Вступна частина

1. Привітання. 2. Вступ. У кожному людському помешканні накопичується величезна

кількість непотрібних речей, починаючи від старих газет, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорток та упаковки, закінчуючи битим посудом, зношеним одягом і поламаною побутовою технікою. Усі ці речі називаються побутовим сміттям або твердими побутовими відходами на відміну від промислових, сільськогосподарських відходів чи каналізаційних стоків. Традиційною формою поводження із побутовими відходами є розміщення їх на

65


відкритих сміттєзвалищах. Відходів стає все більше й більше, а місця на Землі для утворення звалищ все менше та менше. Це протиріччя лежить в основі однієї з найсерйозніших сучасних екологічних проблем – проблеми накопичення побутових відходів.

Сьогодні ми з вами ознайомимось із основними поняттями, пов’язаними з відходами, дізнаємось про структуру та властивості відходів, а головне вирішимо, що можемо зробити ми самі, щоб побутових відходів стало менше, оскільки їх створення безпосередньо пов’язане зі стилем нашого життя. Отже, тема нашого тренінгу – «Проблеми накопичення побутового сміття».

3. Знайомство. Педагог пропонує кожному учаснику тренінгу по черзі назвати своє ім’я та продовжити речення – «Вам цікаво буде дізнатись, що я вмію…». 4. Правила роботи групи. Для чого в нашому житті існують правила? Правила – це певні норми поведінки, а існують вони для того, щоб можна було порозумітися, спільно виконувати певну роботу, досягти поставленої мети. Педагог демонструє постер «Правила тренінгу» та пропонує учасникам з ними ознайомитись. 5. Очікування. Педагог розміщує на дошці постер «Дерево очікувань». Кожен

учасник записує на окремому стікері свої очікування від тренінгу та розміщує їх у нижній частині (підгрунті) «Дерева очікувань».

ІІ. Основна частина

Інформаційна частина. Зміни в нашому способі життя, збільшення споживання при швидкому зростанні виробництва, випуск товарів широкого вжитку, не розрахованих на тривале використання, масовий випуск предметів одноразового використання – всі ці фактори призводять до збільшення загальної маси побутових відходів. Обсяг твердих побутових відходів, які ми називаємо сміттям, постійно зростає, збільшуються витрати й на його усунення. Отже, почнемо з визначень. Що ми називаємо побутовими відходами?

Вправа «Дай визначення». Педагог пропонує учасникам дати визначення поняття «побутові відходи» (всі визначення, які пропонують учасники, записуються на постері).

Інформаційна частина. Побутові відходи – це відходи сфери споживання: відходи житлових масивів, організацій, установ, торгівельної мережі, об’єктів будівництва, вулиць тощо. За своїм складом побутові відходи неоднорідні. За даними фахівців, у складі побутових відходів великих міст у середньому знаходиться 30% органічних речовин, 23,1% – паперу і картону, 22,7% – скла, 19,7% – пластмаси, шкіри, деревини, 4,5% – металів.

Давайте спробуємо оцінити масштаби накопичення побутових відходів. Спочатку визначимо, скільки побутових відходів утворюється за добу у вашій сім’ї.

66


Вправа «Сміттєвий кошик». Педагог пропонує учасникам під-

рахувати, скільки відходів сім’я викидає за один день, за місяць, за рік. Можна також підрахувати, скільки кілограмів сміття викидається щодня у вашому будинку. Педагог пропонує підрахувати, скільки кілограмів сміття припадає на одну людину за день, за місяць, за рік.

Інформаційна частина. Максимальний показник по «створенню» побутових

відходів належить мешканцям США (1000-1200 кг за рік на одну людину). Тепер давайте підрахуємо, скільки побутових відходів утворюється за рік у нашому місті? А в масштабах планети? Цифри вражаючі. А головне, що вони з року в рік збільшуються. Постає питання: «Чому кількість відходів щороку зростає?». Педагог пропонує учасникам тренінгу відповісти на запитання анкети.

Вправа «Опитувальник із побутових відходів». Кожен учасник

заповнює анкету. Після цього педагог пропонує розмістити заповнені анкети на дошці та обговорити результати анкетування. Педагог пропонує відповісти на запитання «Що, на вашу думку, призводить до збільшення кількості побутових відходів?». Це, в першу чергу, –

надмірне споживання;

необізнаність у тому, що відходів утворюється дуже багато;

використання «одноразових» речей та упаковки;

необізнаність у тому, що традиційні способи поводження із побутовими відходами є небезпечними;

рекламні проекти тощо.

1. Чи знаєте ви про проблему накопичення побутового сміття? 2. Чи вважаєте себе джерелом накопичення побутового сміття? 3. Чи слідкуєте ви за рекламою? 4. Чи любите ви купувати речі з позначкою «новинка»? 5. Яким продуктам ви віддаєте перевагу: – вода в скляній пляшці або в пластиковій пляшці; – фасовані продукти або продукти, що продаються на вагу? 6. Чи вмієте ви штопати, зашивати, клеїти, підбивати, ремонтувати? 7. В чому ви носите продукти, шкільні підручники? 8. Що ви робите із старими речами (іграшки, книжки, одяг тощо)? 9. Чи здаєте ви побутові відходи у пункти прийому вторинної сировини? 10. Де знаходиться найближчий до вашого помешкання пункт прийому вторинної сировини?

Інформаційна частина. Що ж робити з цим «виробництвом» побутових відходів? Педагог пропонує конкретніше зупинитись на сучасних шляхах вирішення проблеми. З’ясуємо, куди потрапляють побутові відходи?

а) Сміттєзвалище відкритого типу. Такі звалища існують біля кожного населеного пункту. Чи знаєте ви, де знаходиться сміттєзвалище нашого міста?

67


Чим небезпечне звалище для навколишнього середовища? Випаровування, деякі речовини розчиняються у дощовій воді й потрапляють у грунт, а потім у рослини або у водойми. Рухаючись за ланцюгами живлення, вони з часом можуть потрапити до продуктів харчування. Навіть після закриття протягом 50 років звалище залишається «вибухівкою уповільненої дії» та продовжує отруювати повітря, воду, грунт.

б) Сміттєспалювальний завод. Тут спалюють несортовані побутові відходи при температурі 12000С. При цьому обсяг відходів зменшується в декілька разів і майже все сміття розкладається до простих речовин – СО2 і Н2О. Але це відбувається тільки за умов точного дотримання технології спалювання. Якщо температура менша 5000С, при спалюванні утворюються надзвичайно небезпечні речовини, які потрапляють у повітря (діоксин, що утворюється під час низькотемпературного спалювання пластику, – найстрашніша отрута).

в) Підприємство із вторинної переробки або утилізації побутових відходів. Кожне підприємство спеціалізується на утилізації певного виду відходів (папір, скло, пластик, гума тощо), які були попередньо відсортовані від загальної маси побутових відходів. При цьому з утилізованих відходів виробляється сировина (папір, скло, пластик, гума тощо) для нових речей. г) Компостна купа. У компостну купу закладаються органічні відходи. За допомогою грунтових бактерій та вологи ці рештки з часом розкладаються та утворюють компост – органічне добриво, яке можна використовувати для підвищення родючості грунту.

Коли ми говоримо про побутові відходи, дуже важливо знати, наскільки довго вони можуть залишатися у довкіллі. Серед побутових відходів деякі матеріали є довговічними. Період їх розкладу – від 50 до 100 років і більше. До них належить пластик, гума, скло. Інші мають короткий період розкладу – 1-3 роки (органічні рештки, папір, картон, бавовна тощо).

Вправа «Період розкладу». Педагог роздає учасникам робочі картки

та пропонує пронумерувати предмети, які найчастіше зустрічаються у складі побутових відходів, відповідно до їх довговічності (1 – матеріал, який розкладається найшвидше, 6 – найдовше). Після виконання проводиться аналіз вправи. Метал Папір

Пластмаса Скло

Деревина Картон

Серед побутових відходів є такі, що піддаються біохімічному розкладу завдяки дії бактерій, що знаходяться в ґрунті. Ці відходи називаються ... .

Вправа «Склади слово». Педагог пропонує учасникам об’єднатися у

3 команди. Кожна команда отримує набір карток із окремими літерами, з яких складається слово «БІОДЕГРАДАБІЛЬНІ». Команді необхідно самостійно скласти це слово протягом 5 хвилин.

68


Розклад біодеградабільних відходів відбувається природним шляхом. До цієї категорії побутових відходів відносяться харчові відходи та речі з природних матеріалів – вовни, хутра, деревини тощо. Які відходи, на вашу думку, є більш небезпечними для навколишнього середовища? Педагог пропонує визначити біодеградабільні відходи серед загальної кількості відходів.

Вправа «Що це за відходи?». Педагог пропонує об’єднатися у команди з 2-3 учасників. Кожна команда отримує робочі картки із переліком різних побутових відходів. Команда повинна відмітити відходи, які відносяться до біодеградабільних. Після цього проводиться аналіз вправи. Апельсинова шкірка

Іржава каструля

Ніжка дерев’яного стільця

Бавовняне простирадло

Бляшанка від “Коли”

Пластиковий стаканчик Поліетиленовий пакет

Побита ваза з кераміки Залишки хліба

Картопляні шкірки Старий журнал Віконне скло

Коробка з-під взуття

Синтетична футболка Пластмасова іграшка Шматок хутра

Вовняна шапка Цеглина

Клейонка

Шкіряний черевик Гумова іграшка Цвях

Чи впливає стиль нашого життя на кількість побутових відходів, яку ми «виробляємо»?

Вправа «Покинуті речі». Педагог роздає учасникам робочі картки. На картках учасникам необхідно позначити ті речі, які зазвичай потрапляють у сміттєвий кошик. Після цього передивитись перелік викинутих речей ще раз і обвести кольоровим олівцем ті, які можна було б не викидати або використати ще раз: відремонтувати, віддати комусь або продати. Після виконання проводиться аналіз вправи. Паперові серветки___

Журнал___

Обгортка від жувальної гумки____

Пластмасовий стаканчик___

Пакет з-під молока___ Пляшка ПЕТ___

Поламана іграшка___

Папір___

Стара іграшка___ Книжка___

Шкарпетка з діркою___ Газета___

Бляшанка___ Банка___

Стара футболка___

Даруючи речам друге життя, ми заощаджуємо сировину та енергію. Тому, перш ніж покласти річ у сміттєвий кошик, варто про це подумати. Багато потрібних дома дрібниць можна зробити власними руками з побутових відходів, речей, котрі або частково зносилися, або просто набридли в їх первинній якості.

69


Вправа «Друге життя побутовим відходам». Педагог пропонує

учасникам об’єднатися у 4 команди. Кожна команда отримує набір побутових відходів (наприклад: пластикову пляшку, картонну коробку, журнал) та набір інструментів та матеріалів (скотч, ножиці, нитки, клей). Команда повинна виготовити з відходів річ, яку можна практично використати. Після закінчення вправи команди презентують та рекламують свої вироби. Цікаві факти: – за оцінками фахівців, на території України накопичено 20 мільярдів тонн сміття – по 400 тонн на душу населення; – під сміттєві звалища відведено 160 тисяч гектарів земель. На будівництво одного сміттєвого полігона витрачається до 15 мільйонів доларів; – щорічно додається 38-40 мільйонів тонн відходів; – кожен мешканець України в середньому за рік продукує тонну відходів; – у Києві щорічно накопичується три мільйони кубічних метрів відходів; – у Західній Європі щорічно виробляється 3,8 тон відходів на душу населення, у Східній Європі – 4,4; – щорічно у світі викидається 4,6 млн тонн паперу (для виробництва такої кількості потрібно зрубати близько 60 млн дерев).

ІІІ. Заключна частина

1. Вправа «Ярмарок ідей». Педагог пропонує учасникам тренінгу висловити пропозиції щодо зменшення кількості побутових відходів. Запропоновані варіанти записуються на постері: – відмовитись від одноразових предметів;

– віддати старі та використані речі тим, кому вони можуть знадобитися; – придумати, що можна зробити із старих речей; – не купувати зайвих речей;

– купувати речі, що зроблені з міцних матеріалів, тобто служитимуть довше; – компостувати органічні відходи й отримувати якісне добриво;

– звертати увагу на екологічні позначки, купувати речі, які підлягають утилізації; – відбирати та здавати у переробку те, що можна вторинно переробити; – ремонтувати те, що підлягає ремонту;

– купувати речі, виготовлені з природних матеріалів.

Вправа «Магазин». Педагог пропонує учасникам уявити, що вони

прийшли в магазин разом зі своєю сім’єю й будуть вибирати товари для покупки. Всі учасники об’єднуються у 3 команди. Кожна команда отримує чистий лист паперу – уявну «сумку» – та мандрує з ним різними відділами уявного магазину, де знаходить картки із написами товарів. З кожної групи товарів команді необхідно вибрати екологічні й записати їх у свій листок – «сумку». Після закінчення вправи кожна команда демонструє «покупки» та пояснює свій вибір.

70


Одяг

Взуття

Нейлон

Шкіра

Сумки Пакет поліетиленовий Господарська сумка

Тара

Їжа

Вовна

Дерматин

Льон

Бавовна

Валіза шкіряна

Пластиковий пакет

Лико (лапті)

Сітка-авоська

Цистерна

Акрил Віскоза Шифон

Бавовна

Гума

Валянки

Черевики

Рюкзак

Чемодан дерматиновий Кейс

Курка “Наша Ряба” Бульйонні кубики “Маггі” Масло селянське

Склянка

Пляшка ПЕТ Бляшанка

Спред

Бочка дерев’яна

Соя

Горох

Паперовий пакет

Сало

Вправа «Бінго». Для закріплення матеріалу кожен учасник отримує робочу картку з відповідями (визначеннями). Педагог зачитує питання, учасники знаходять та закреслюють вірну відповідь у своїх картках. Сортування Утилізація

Органічні рештки

Органічне добриво

1. Місце захоронення відходів.

Звалище

Біодеградація

Папір

Діоксин

Захоронення

2. Традиційна форма поводження з відходами. 3. Альтернатива захоронення відходів.

4. Продукт, який отримують в процесі компостування відходів. 5. Процес якісного розподілу сміття.

6. Сміття, що підлягає вторинній переробці.

7. Газ, що є продуктом низькотемпературного спалювання пластику. 8. Процес біохімічного розкладу відходів. 9. Сміття, що підлягає біодеградації.

2. Підбиття підсумків. 3. Збір очікуваних результатів. 4. Побажання.

71


2.5. Кислотні дощі та їх вплив на навколишнє середовище

Мета: Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

ознайомити із поняттями «кислотність», «кислотні дощі» та пояснити вплив кислотних дощів на окремі компоненти довкілля; навчити визначати кислотність водних розчинів за допомогою лакмусового паперу та приладу рН-метру лекція з елементами бесіди, досліди, екологічна гра лакмусовий папір, рН-метр, набір різних розчинів, крейда, грунт, насіння, рослини, чашки Петрі, піпетки, розчин кислоти

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Педагог пропонує учням перерахувати забруднювачі навколишнього середовища.

72


3. Мотивація навчальної діяльності. Фахівці помітили, що за останні десятиліття стан природного середовища значно погіршився: – знизилась врожайність багатьох сільськогосподарських культур;

– активізувалися процеси вимивання з грунту кальцію, калію й магнію; – деградували ліси;

– зменшився видовий склад комах, риб, птахів, звірів;

– збільшилась кількість гірських зсувів та селевих потоків;

– різко прискорився процес руйнування пам’яток архітектури, житлових будинків тощо; – підвищилась захворюваність дихальних шляхів і органів зору в людей.

У багатьох випадках причиною цих негативних явищ є кислотні дощі. Отже, з’ясування природи та причин виникнення кислотних дощів є актуальним завданням, адже воно допомагає у пошуку шляхів попередження та зменшення їх впливу на довкілля.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. «Кислотність» та «кислотні дощі». Кислотність (показник рН) зумовлена кількістю іонів водню у водному розчині й має шкалу значень від 0 до 14. Якщо рН=0-7 – розчин кислий, рН=7-14 – розчин лужний, рН=7 – розчин нейтральний. «Кислотними» називають дощі, рН яких становить 5,5 і менше. Зменшення рН на одну одиницю означає збільшення кислотності в 10 разів, на 2 – в 100 разів і т.д. (тобто розчин з рН=4 в 10 разів кисліший, ніж розчин з рН=5). У північно-східній частині США, у промислових регіонах Англії кислотність дощових опадів становить 3-4, а світовий рекорд кислотного дощу належить шотландському містечку Пітлохрі, де 10 квітня 1974 року випав дощ з рН=2,4. Це була не вода, а щось подібне до столового оцту.

Термін «кислотні дощі» був введений англійським інженером Робертом Смітом у 1872 році, коли йому вдалося виявити залежність між рівнем забруднення повітря над Манчестером і кислотністю атмосферних опадів. Але шкідливі екологічні наслідки кислотних дощів почали активно проявлятись лише останні 35-40 років.

Механізм утворення кислотних дощів можна представити наступним чином. Внаслідок роботи теплоелектростанцій, котелень, автомобільних двигунів, в атмосферу потрапляють оксиди сірки та азоту (SОх, NOх). Вони взаємодіють із атмосферною вологою та утворюють дрібні краплини сірчаної та азотної кислот (H2SO4 та HNO3). У вигляді кислотного туману вони переносяться вітрами й випадають на землю кислотними дощами. Взимку поблизу ТЕС, металургійних заводів інколи випадає кислотний сніг. Він є ще більш шкідливим, ніж кислотний дощ. Встановлено, що райони, де випадає кислотний сніг, одержують одразу чотиримісячну дозу забруднення, а під час його танення навесні відбувається концентрація шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить у десять разів більше кислот, ніж сніг.

73


4.2. Визначення кислотності. Для визначення кислотності використовується спеціальний папір-індикатор, який називається лакмусовим. Для того, щоб визначити кислотність розчину, необхідно занурити смужку індикаторного паперу в розчин на 2-3 секунди. Після цього дістати його та прикласти до білого паперу для того, щоб побачити зміну кольору. Залежно від значення рН розчину забарвлення лакмусового паперу змінюється від малинового (рН=0-1) до жовтого (рН=6-7) та від жовтого до темно синього (рН=13-14). Шкала кольору індикаторного паперу відповідно до кислотності стандартних розчинів знаходиться на упаковці.

Дослід «Визначення рН розчинів». Педагог пропонує учням

об’єднатися у групи по 3-4 учні. Кожній групі надається набір хімічних стаканів (склянок) із готовими водними розчинами (столовий оцет, дощова вода, водопровідна вода, кип’ячена вода, лимонний сік, розчин соди, молоко, мінеральна вода) та набір лакмусового паперу. Учням пропонується самостійно провести визначення рН водних розчинів, розташувати розчини в порядку зростання рН, визначити, де який розчин (дощова вода – рН=5,6, дистильована вода – рН=7, столовий оцет – рН=3,5-4, розчин соди – рН=9-11, лимонний сік – рН=2). Після проведення досліду проводиться порівняння та обговорення результатів. 4.3. Вплив кислотних дощів на довкілля. Вплив кислотних дощів на довкілля прояляється у різних аспектах. Кислотні дощі впливають на грунти, рослини, тварин, ліси, будинки та пам’ятники архітектури, людину. Особливу небезпеку становить вплив кислотних дощів на грунти. Кислотні дощі спричиняють вимивання з грунту кальцію, калію, магнію, які живлять рослини, змінюють склад мікроорганізмів, що перешкоджає проростанню насіння рослин й призводить до пригнічення росту рослин і їх загибелі. Кислотність ґрунту суттєво впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Щоб переконатись у цьому, проведемо дослід.

Дослід «Вплив кислотності ґрунту на проростання насіння гірчиці». Педагог пропонує учням об’єднатися у групи по 3-4 учні. Кожній

групі надається по дві чашки Петрі з грунтом, які позначені літерами «В» і «К». Учням пропонується посадити в кожну з них однакову кількість насінин гірчиці (20 насінин). Насіння в чашці «В» потрібно підливати чистою водою, а в чашці «К» – кислим розчином (для приготування розчину береться 1 частина кислоти на 4 частини води). Спостереження за зразками проводиться впродовж 5 діб (під час наступних занять). Після цього підраховується кількість проростків гірчиці, визначається їх колір і висота в кожній із досліджуваних чашок. Дані спостережень заносяться у таблицю. Після закінчення досліду проводиться демонстрація результатів та їх обговорення. Кислотні дощі впливають також на рослини та дерева. У дерев змінюється забарвлення листя, гине частина крони, уражується кора. Найбільше страждають сосна, ялина, ялиця, тому що зміна хвої відбувається в них рідше, ніж у листяних порід. Вплив кислотних дощів на сільськогосподарські культури призводить до подразнення покривних тканин, до порушення росту та розвитку, до зменшення опору хворобам і паразитам, до зменшення врожайності. Це можна продемонструвати на досліді.

74


Дослід «Вплив кислотних дощів на листовий апарат рослин».

Педагог пропонує учням об’єднатися у групи по 3-4 учні. Кожній групі надається декілька листків кімнатної герані, склянка з розчином кислоти та піпетка. Учням пропонується взяти листочки кімнатної герані, піпеткою капнути розчин кислоти на листки та описати (можна усно) зміни, що відбулися із забарвленням листків. Після цього проводиться обговорення результатів досліду. Особливу небезпеку кислотні дощі несуть для мешканців водойм. У своїй еволюції живі організми пристосувались до середовища з певним показником рН=6,5-8,5. Ранньою весною кислотний сніг, який розтає, стікає в озера та річки й викликає раптове підвищення кислотності води. При рН=6,5-6,0 гине багато видів молюсків, ікра земноводних організмів, при рН=6,0-5,0 гинуть планктонні організми, комахи, такі види риб, як форель, лосось, плітка, окунь, щука. Риба втрачає здатність до відтворення. Зникнення комах у водоймах призводить до зникнення птахів та звірів, які ними живляться. При рН=5,5 гине фітопланктон, зменшується кількість кисню у воді, що призводить до масової загибелі риби. Так у 70-ті роки ХХ століття у річках та озерах Скандинавського півострова почали масово гинути лосось і форель. Рибалки за сезон не могли спіймати жодного харіуса там, де недавно його було дуже багато. Ми з вами з’ясували, як впливають кислотні дощі на живі організми. Як ви гадаєте, чи мають вони вплив на будівлі та архітектурні споруди? Кислота руйнує споруди з мармуру та вапняку. Історичні пам’ятки Греції та Риму, які простояли тисячоліття, зараз руйнуються прямо на очах. На соборі Св. Павла шар вапняку з’їджено на 2,5 см, в Голландії статуї на соборі Св. Іоанна тануть, як «льодяники». У Європі є більше 100 тисяч цінних пам’ятників, яким загрожує руйнування найближчим часом саме через вплив кислотних дощів. Щоб переконатися у небезпечності кислотних дощів для будівель та архітектурних споруд, проведемо наступний дослід.

Дослід «Вплив розчину кислоти на крейду». Педагог пропонує учням об’єднатися у групи по 3-4 учні. Кожній групі надається по два зразки крейди (крейда утворилася з того самого мінералу – карбонату кальцію, що й мармур), два хімічних стакани. Кожна група повинна налити у хімічні стакани два різних розчини. Розчин «В» – водопровідна вода, розчин «К» – слабкий розчин кислоти (готує педагог). У кожен стакан додається зразок крейди. Спостереження за зразками проводиться протягом години. Після закінчення цього групи презентують та обговорюють результати. Небезпечність кислотних дощів викликає серйозне занепокоєння та розуміння необхідності проведення заходів із попередження або пом’якшення їх впливу на довкілля. Найбільш ефективними вважаються: – заміна ТЕС на альтернативні джерела енергії (сонячні, вітрові, геотермальні, міні-гідроелектростанції); – заміна вугілля та мазуту на більш екологічно чисте паливо або газ; – зменшення викидів кислотоутворюючих речовин через встановлення фільтрів і регулювання висоти труб на котельнях, ТЕС, промислових підприємствах; – збільшення площ зелених насаджень; – нейтралізація кислих грунтів за допомогою вапна. Нейтралізація кислих ґрунтів є надзвичайно актуальною саме для нашої країни, адже за оцінками фахівців велика кількість ґрунтів сільськогосподарського призначення відрізняється підвищеною кислотністю.

75


Дослід «Реакція нейтралізації». Педагог пропонує провести показо-

вий дослід за участю всієї групи. У хімічний стакан наливається 50 мл лужного розчину (це може бути розчин харчової соди). В другий стакан наливається 50 мл розчину кислоти. Проводиться визначення рН обох розчинів. Після цього лужний розчин поступово додається у стакан із розчином кислоти. Протягом всього часу проводиться спостереження за тим, що відбувається. Вміст стакану ретельно перемішується. Проводиться визначення рН отриманого розчину. Після закінчення досліду проводиться обговорення результатів.

5. Закріплення нових знань і умінь учнів. Гра «Чому гинуть ліси?». Педагог проводить фронтальне опитування учнів із даної теми та гру «Чому гинуть ліси?». Місце проведення: ліс, парк, пришкільна ділянка. Матеріали: смужки кольорового та білого паперу або ганчір’я.

Хід гри. Педагог об’єднує учнів у 2 команди у співвідношенні 2:1. Більша команда буде представляти оксиди сірки та азоту, які наносять шкоду деревам. Друга команда буде представляти захисників навколишнього середовища. Їх завдання – встановлення фільтрів, які вловлюють шкідливі речовини – оксиди. «Оксиди» рухаються по визначеній ділянці та намагаються зав’язати на стовбурах дерев кольорові смужки – кислотний дощ пошкоджує дерева. Дерево, на яке зав’язали три такі смужки, «вмирає». «Захисники» теж рухаються та намагаються перехопити «Оксиди». Якщо «Захисник» зловить «Оксид», він встановлює на нього «фільтр» – білу смужку, після чого «Оксид» стає нешкідливим (вибуває з гри). На гру відводиться певний час. Можна провести декілька турів гри. Підсумок гри. Після закінчення гри підраховують кількість всохлих та пошкоджених дерев, оцінюють активність їх захисників.

6. Підсумок заняття.

76


2.6. Виснаження озонового шару Мета: Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

сформувати систему знань про озоновий шар, його роль, значення, причини виснаження та шляхи збереження; сформувати особисте ставлення учнів до даної проблеми лекція з елементами бесіди, екологічна гра, круглий стіл, вправи «Ключові терміни», «Твердження» демонстраційна таблиця, балончик із аерозолем, ароматична ваза, освіжувач повітря, роликовий дезодорант

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Бесіда за запитаннями: 1) Що таке атмосфера?

2) Який склад і будова атмосфери?

3) Яке значення має атмосфера для Землі та її мешканців?

77


3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів. Атмосфера, газова оболонка Землі, відіграє надзвичайно важливу роль для планети та живих організмів. Атмосфера частково затримує тепло, що йде від Землі у космічний простір, пом’якшує добові перепади температури, слугує міцною бронею проти метеоритів. Всі складові атмосфери надзвичайно важливі. Без кисню неможливе дихання. Азот входить до складу багатьох білків, речовин, які слугують для живих організмів основним будівельним та енергетичним матеріалом. Вуглекислий газ бере участь у процесі фотосинтезу, озон захищає Землю від надмірного впливу сонячної радіації – жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Під впливом людської діяльності змінюється якісний і кількісний склад атмосфери, що призводить до негативних наслідків. Одним із них є руйнування озонового шару.

4. Вивчення нового матеріалу.

Вправа «20 ключових термінів». На дошці розміщується таблиця

ключових термінів. Учням пропонується подивитись на таблицю 20 секунд, нічого не записуючи. Після цього таблиця закривається або знімається. Кожному учню пропонується протягом 2 хвилин записати ті слова, які він запам’ятав. Після цього учні по черзі проголошують кількість записаних слів. Педагог наголошує про те, що ключові терміни несуть на собі змістовне навантаження теми сьогоднішнього заняття. Ключові терміни: атмосфера, газ, кисень, стратосфера, метеорит, ультрафіолетове випромінювання, тропосфера, озон, вуглекислий газ, озоновий шар, азот, рослина, озонова діра, тварина, людина, фреон, аерозоль, холодильник, каталізатор, хлор. 4.1. Що таке озон?

Озон – хімічна сполука. В молекулі озону об’єднані три атоми кисню, а не два, як у звичайній молекулі кисню. Формула озону – О3.

Чи багато озону в атмосфері? Вміст озону в атмосфері дуже незначний, не перевищує тисячної частки відсотка від сумарної кількості атмосферних газів. Озон присутній в атмосфері на всіх висотах від поверхні до 100 кілометрів. Але розподіляється він нерівномірно. Максимальні концентрації спостерігаються на висотах 15-25 кілометрів (стратосфера). Умовний шар озону має товщину приблизно 3 мм. Вимірюють концентрацію озону в одиницях Добсона (1 од. Д.= 0,01 мм). В нормі товщина озонового шару дорівнює 300 одиницям Добсона. Концентрація озону в атмосфері коливається залежно від пори року, а також від географічних характеристик місцевості. Максимальних значень вона сягає біля полюсів, мінімальних – на екваторі. 4.2. Утворення озону та його руйнування.

Озон утворюється в атмосфері природним шляхом, як продукт реакції: О2+О=О3. Для утворення озону необхідна присутність в атмосфері молекул кисню (О2) та вільних атомів кисню (О). Вільні атоми кисню утворюються з молекул кисню під дією сонячного опромінення. Цей процес активізується при підйомі від поверхні Землі, за рахунок чого кількість озону збільшується з висотою. Паралельно йде зворотній процес руйнування озону під дією сонячної радіації

78


за схемою: О3=О2+О. В загальному кількість озону в атмосфері визначається співвідношенням швидкості обох реакцій – утворення та руйнування озону. 4.3. Значення озону для живих організмів.

Існує два види озону: стратосферний (умовно «добрий») та тропосферний (умовно «поганий»). Стратосферний озон має властивість поглинати короткохвильове ультрафіолетове випромінювання Сонця з довжиною хвилі 200-320 нм, або біологічно активний ультрафіолет, який викликає негативні зміни на молекулярному, клітинному та тканинному рівнях людини, тварин, рослин, мікроорганізмів. Тропосферний озон є компонентом, який стає причиною фотохімічного смогу та «парникового ефекту». 4.4. Причини руйнування озонового шару.

Основні руйнівники озону – це сполуки азоту, хлору та водню. Вони потрапляють в атмосферу через: –

стратосферну авіацію;

спалювання вугілля;

– – –

наземні ядерні вибухи;

космічні дослідження;

використання озоно-руйнівних речовин у побуті.

Механізми руйнування озону різні. Наприклад, при спалюванні авіаційного пального в атмосферу викидається оксид азоту NO. Оксид азоту реагує з озоном, в результаті чого утворюється диоксид азоту NO2 та кисень О2. В подальшому диоксид азоту реагує з вільним атомом кисню та утворює оксид азоту та кисень. Процес можна представити наступним чином: NO+O3=NO2+O2 NO2+O=NO+O2 О3+О=О2+О2 Існує ще один механізм руйнування озонового шару, пов’язаний із широким застосуванням у побуті хлор-фторвуглеводних сполук, зокрема фреонів. Фреони з’явились у 20-х роках ХХ століття. Їх почали використовувати у якості охолоджувача в холодильній техніці, де вони прийшли на заміну аміаку. Пізніше фреони почали активно використовувати при виробництві аерозолів, повітряних кондиціонерів, апаратів для хімічної чистки. Фреони – довгожителі, період їх розпаду становить 70-100 років. Приблизно за 1 рік вони піднімаються від поверхні землі до стратосфери, де починають діяти як активні руйнівники озону. Під дією сонячної радіації з молекули фреону вивільнюється хлор (Cl). Він вступає в реакцію з озоном з утворенням хімічно нестійкої сполуки – оксиду хлору та кисню. Оксид хлору реагує із вільним атомом кисню, який є в атмосфері. В результаті цієї реакції відбувається вивільнення хлору та утворення кисню. Сумарну схему описаних перетворень можна представити наступним чином:

Cl+O3=ClO+O2 ClO+O=Cl+O2 О3+О=О2+О2 В загальному можна сказати, що кожна з хімічних сполук, що руйнують озон, виступає як каталізатор – прискорює руйнування озону й не витрачається сама. Так, один атом вільного хлору здатний зруйнувати 10000 молекул озону.

79


Гра «Озонова петля». Для демонстрації процесу утворення та

руйнування озону педагог пропонує учням взяти участь у рухливій грі «Озонова петля». 1. Для проведення гри один із учасників обирається на роль Атома Хлору, який утворився в результаті дії ультрафіолетового випромінювання на хімічну сполуку (фреон). Інші учасники гри представляють атоми кисню і розраховуються на номери: перший, другий, третій, четвертий … п’ятнадцятий. Учні з номерами перший, другий, третій об’єднуються в групи, тримаючись за руки. Вони представляють Молекулу Озону. Учні з номерами чотири, п’ять, шість представляють вільні Атоми Кисню. І т.д. 2. За сигналом (педагог відмічає час) Атом Хлору починає переслідувати молекули Озону, які намагаються втекти, щоб їх не захопили, але при цьому повинні бути завжди втрьох. Коли Атом Хлору впіймав молекулу Озону, він приєднує до себе один атом кисню (одного з учасників трійки). При цьому з трійки гравців залишаються двоє учасників, які утворюють Молекули Кисню. Всі двоатомні Молекули Кисню повинні триматися за обидві руки, представляючи подвійний зв’язок. Атом Хлору та Атом Кисню залишаються в парі до тих пір, поки Атом Хлору не впіймає вільний Атом Кисню. Коли він його впіймає, то приєднує до свого атому кисню подвійним зв’язком, утворюючи двоатомну Молекулу Кисню. Після цього Атом Хлору готовий нападати на наступну Молекулу Озону. Гра триває до тих пір, поки всі Молекули Озону не розіб’ються на Молекули Кисню та Молекули Оксиду Хлору. Педагог повинен зафіксувати час, протягом якого Атом Хлору розбиває всі Молекули Озону. 3. Гра повторюється ще двічі: з двома й трьома Атомами Хлору – переслідувачами. Кожен раз фіксується час, необхідний для руйнування озону. Після трьох ігор відбувається обговорення.

4.5. Що таке «озонова діра»? Озоновою дірою називають явище зменшення загальної кількості озону над Антарктидою у весняні (вересень-листопад) місяці до 150-200 од.Д. Максимальне зменшення спостерігалося у 1987 році (до 100 од.Д.). Територія, над якою концентрація озону зменшилась до 200 одиниць, поширюється й зараз і співпадає з 600 південної широти. В цій області в атмосфері фіксується велика кількість сполук хлору. Руйнування озонового шару (утворення озонової діри) визнано глобальною екологічною проблемою, вирішення якої потребує зусиль всієї світової спільноти. З’явились великі міжнародні проекти. Перший з них – МАП (програма середньої атмосфери), проект, який об’єднав зусилля вчених різних галузей науки. Почали діяти міжнародні органи з проблеми озону. В 1985 році у Відні (Австрія) 44 країни-учасники прийняли Віденську конвенцію з охорони озонового шару. В 1987 році був прийнятий Монреальський протокол – документ, який регламентує виробництво та використання хлор-фторвуглеводних сполук. На честь цієї важливої події у 1994 році 16 вересня оголошено Міжнародним днем збереження озонового шару. 4.6. Що робити, аби припинити руйнування озонового шару? Стратегічна задача – зменшити викиди в атмосферу сполук азоту та фреонів. А що може зробити кожен з нас?

80


Вправа «Круглий стіл». Педагог пропонує провести обговорення –

«Круглий стіл» з метою пошуку шляхів збереження озонового шару. Учні об’єднуються в групи по 2-5 учнів. Кожній групі потрібно визначити три шляхи збереження озонового шару й записати їх у свою таблицю. Групи по черзі зачитують свої пропозиції, всі інші оцінюють кожну з них за п’ятибальною шкалою. Результат оцінювання група записує у таблицю та підраховує загальний бал, який отримала кожна окрема пропозиція. Після завершення презентацій та оцінювання вибираються три пропозиції, які набрали найбільшу кількість балів. Ці пропозиції приймаються як колективне рішення щодо вирішення поставленої проблеми. Після закінчення обговорення можна оголосити найбільш конструктивні пропозиції щодо зменшення використання фреонів на побутовому рівні: – при виборі парфумів віддавати перевагу роликовим або рідким дезодорантам та парфумам, а не аерозольним; – для підтримки свіжості повітря в приміщеннях робити провітрювання, використовувати сольові або ароматичні лампи, відмовитись від аерозольних освіжувачів повітря; – при покупці товару звертати увагу на екологічні позначки, які вказують на відсутність фреонів та інших агентів, які руйнують озоновий шар тощо.

Пропозиції щодо Команда Команда Команда збереження №1 №2 №3 озонового шару

...

Команда Заг. бал № ...

1. 2. 3.

5. Закріплення нових знань та умінь учнів. Вправа «Твердження». Кожен учень отримує дві картки різного

кольору (синій і червоний). Педагог зачитує твердження. Якщо твердження правильне, то учню необхідно підняти картку червоного кольору, якщо неправильне – синього. Твердження: – озон – це двоатомна молекула кисню; – озон входить до складу атмосферного повітря; – найбільша кількість озону сконцентрована у тропосфері; – озон захищає живі організми від інфрачервоного випромінювання; – кількість озону вимірюється в одиницях Добсона; – товщина озонового шару від 1 до 3 мм; – найактивнішими руйнівниками озону є пестициди; – сполуки хлору є причиною утворення озонової діри; – фреони – це хлор-фторвуглеводневі сполуки; – фреони використовуються в харчовій промисловості тощо.

81


6. Підсумок заняття. Педагог пропонує учням закінчити речення: –

озон – це ...;

основними руйнівниками озону є ...;

– – –

82

найбільша концентрація озону в ...; екологічна роль озону полягає в ...;

кожен з нас може сприяти збереженню озонового шару через… .


2.7. «Парниковий ефект» – причина глобального порушення теплового балансу Землі

Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

сформувати розуміння поняття «парниковий ефект», показати причини та наслідки «парникового ефекту» для людей та планети, визначити шляхи зменшення викидів парникових газів в атмосферу та можливість запровадження їх у повсякденному житті лекція з елементами бесіди, досліди хімічний посуд, реактиви, рослинний матеріал, графіки, карта, роздаткові картки

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. 83


Бесіда за запитаннями: – Що входить до складу атмосферного повітря? – Яку роль відіграє вуглекислий газ? – Які джерела надходження вуглекислого газу в атмосферу ви знаєте?

Стильна розминка «Все про тебе».

– Якщо ви економите тепло у приміщеннях, присядьте і підведіться. – Якщо ви користуєтесь велосипедом як транспортним засобом, підніміть вгору руку. – Якщо у вас вдома є кімнатні рослини, за якими ви доглядаєте, посміхніться. – Якщо ви їздите громадським транспортом, сплесніть у долоні. – Якщо ви звертаєте увагу на екологічні позначки на товарах, тупніть ногою. – Якщо ви посадили дерево, кивніть головою. – Якщо ви вимикаєте світло, коли виходите з кімнати, закрийте одне око долонею.

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Атмосферне повітря є життєво важливим компонентом навколишнього середовища. Склад сучасної атмосфери можна представити у такий спосіб: кисень – 21%, азот – 78%, аргон – 0,9%, вуглекислий газ – 0,03%, домішки та водяна пара. Вуглекислий газ – активна складова атмосфери, яка виконує дві основні функції: – бере участь у фотосинтезі рослин; – утримує частину теплового випромінювання Землі. Антропогенна діяльність призводить до збільшення кількості вуглекислого газу, що в свою чергу спричиняє «парниковий ефект» – глобальне порушення теплового балансу Землі.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Що таке «парниковий ефект»? Світовий клімат формувався мільйони років. Так званий «парниковий ефект» існував на планеті ще до появи людини і сприяв збереженню тепла на планеті. Сонце нагріває поверхню Землі, в результаті чого волога випаровується і у вигляді водяної пари піднімається в більш холодні шари атмосфери. Там відбувається процес формування дощових хмар. В такий спосіб на Землі підтримується вологість, яка необхідна для росту рослин та життєдіяльності різних організмів. Рослини в свою чергу поглинають вуглекислий газ та інші парникові гази, залишаючи їх у кількості, яка необхідна для підтримки кліматичного балансу.

Дослід «Рослини перетворюють СО2». Педагог проводить дослід, який допоможе зрозуміти роль рослин у перетворенні вуглекислого газу.

Мета: з’ясувати, які живі організми використовують СО2 та як цей газ перетворюють.

Прилади та матеріали: пробірки, корки, акваріумні рослини, СО2-індикатор (червоний), настільна лампа.

84


Хід досліду. 1. Наповніть 3 пробірки на 2/3 червоним СО2-індикатором. 2. За допомогою трубки впустіть невелику кількість повітря у пробірки так, щоб з’явився оранжевий колір. 3. Покладіть акваріумні рослини у дві пробірки. 4. Обгорніть одну пробірку алюмінієвою фольгою. 5. Закоркуйте всі три пробірки. 6. Поставте пробірки під лампу. 7. Спостерігайте за тим, що відбувається у пробірках, кожні півгодини. 8. Занотуйте свої спостереження.

Відомо, що атмосфера Землі діє подібно стінам і дахові парника або теплиці. У теплиці сонячна енергія проходить крізь скляні стіни і дах, досягає землі та нагріває її. Нагріта земля починає випромінювати енергію, але вже у вигляді тепла, а не світла. Стіни та стеля теплиці поглинають теплове випромінювання землі й не випускають його назовні. Атмосфера Землі діє як скляний дах теплиці. Ці властивості зумовлені присутністю у складі атмосфери парникових газів (вуглекислий газ, чадний газ, метан, оксид азоту, озон).

Досліди «Моделювання парникового ефекту». Для демонстрації

явища парникового ефекту та усвідомлення його глобального значення для біосфери планети педагог пропонує провести досліди.

Дослід 1. Візьміть коробку, пофарбовану зсередини у чорний колір, на її дно покладемо повітряний термометр. Накриємо коробку склом та винесемо надвір. Поруч з коробкою поставте другий повітряний термометр. Протягом години (через кожні 10 хвилин) необхідно фіксувати температуру повітря за показниками обох термометрів. Як змінюються показники температури всередині коробки та на відкритому повітрі? Обговорення результатів досліду. Висновки. Дослід 2. Обладнання та матеріали: акваріум або досить простора пластикова пляшка; термометр (бажано спиртовий); пульверизатор; освітлювальна лампа; темний грунт і білий пісок. Хід досліду. 1. Насипати на дно акваріума темний грунт шаром висотою 2-3 см. 2. Зволожити грунт за допомогою пульверизатора. 3. Встановити і закріпити термометр у грунті кулькою догори. Закрити акваріум прозорою кришкою. 4. Поставте освітлювальну лампу на відстані 20-30 см просто над акваріумом так, щоб світло падало на термометр. 5. Спостереження почати, коли температура дослідного термометра співпаде з кімнатною і записати її. Визначити, які процеси проходять в акваріумі. 6. Не знімаючи кришку, увімкнути лампу і спостерігати за показниками термометра, занотовуючи їх щохвилини протягом 30 хвилин. 7. Вимкнути лампу і дати температурі всередині акваріума знизитись до температури в кімнаті.

85


8. Знову зволожити грунт і повторити дослід, знявши кришку з акваріума. 9. Замінити темний грунт на світлий пісок і зробити все спочатку, ретельно записуючи всі показники термометра. 10. На основі отриманих даних заповнити таблицю і побудувати графіки зміни температури від часу.

Час, хвилини 1 2 ... 30

Температура без кришки, °С

Температура з кришкою, °С

Розрізняють природний парниковий ефект і парниковий ефект, який виник в результаті діяльності людини. Взагалі парниковий ефект необхідний для підтримки життя на Землі. Без нього глобальна середня температура на Землі була б –18°С. Завядки природному парниковому ефекиу вона становить +14°С. Штучний парниковий ефект став причиною занепокоєння вчених та всього людства. Нагромадження парникових газів у атмосфері порушує природний температурний баланс на планеті й спричиняє зміну клімату. Зміна клімату є реальністю. Сьогодні клімат на планеті змінюється і стає усе більше непередбачуваним. Якщо в найближчі роки існуючі тенденції не зміняться, до кінця століття глобальна температура сягне найвищої відмітки, після якої призупинити зміну клімату чи передбачити масштаби наслідків буде неможливо.

4.2. У чому небезпека штучного «парникового ефекту»? В наш час у вчених виникла тривога – Земля значно швидше почала розігріватися, ніж це було будь-коли в минулому. Насамперед це спричинено швидким збільшенням вмісту в атмосфері вуглекислого газу внаслідок діяльності людини. Педагог демонструє графіки «Зміна температури поверхні Землі», «Концентрація СО2 в атмосфері Землі» та карту «Викиди вуглекислого газу в атмосферу – емісія СО2» й пропонує учням відповісти на запитання: – як змінилася концентрація СО2 в атмосфері за останнє століття? – з якого періоду почалось стрімке підвищення концентрації СО2? – як змінилася глобальна середня температура поверхні Землі за останнє століття? – з якого періоду почалось стрімке підвищення температури поверхні Землі? – чи пов’язані між собою ці два показники і як? – які країни відрізняються найбільшим рівнем емісії СО2? Обговорення відповідей та підведення підсумків. Дія парникового ефекту з кожним роком зростає. До яких наслідків це може призвести? Існує така думка, що з глобальним потеплінням у світі стане тільки тепліше. Але насправді на нас чекають зміни клімату, які нестимуть із собою такі екстремальні природні явища, як посухи, повені, потужні урагани, затоплення прибережних районів і поселень, аномальні температури. Через проблему зміни клімату вже до кінця цього століття сотням мільйонів людей загрожує небезпечне існування на своїх територіях. Педагог пропонує учням дати прогноз можливих змін у довкіллі при збільшенні парникових газів, після чого відбувається обговорення та узагальнення.

86


Отже, значним наслідком цього ефекту стане підвищення середньорічної температури на планеті на 2,5°С, а це: – зміна критично важливих перемінних величин, як опади, вітер, шар хмар, які визначають кліматичні умови; – танення льодовиків та полярних шапок; – підйом рівня Світового океану; – затоплення низовин; – перетворення частини суходолу на пустелі під дією ураганного суховію; – міграція великих мас населення. Тому парниковий ефект веде до глобальної зміни клімату на планеті.

4.3. Джерела утворення парникового ефекту. Учені впевнено стверджують, що саме збільшення викидів парникових газів унаслідок діяльності людини є головною причиною зафіксованих кліматичних змін. Давайте з’ясуємо, що спричиняє парниковий ефект?

Вправа «Шукай взаємозв’язки». Педагог роздає учням робочі

картки. На картках зазначені пари понять. Учням необхідно провести дослідження і довести взаємозв’язок між парою запропонованих понять. Шляхом встановлення причинно-наслідкових зв’язків висунути гіпотезу щодо джерела утворення парникового ефекту. Після закінчення проводиться презентація дослідження та узагальнення. Пари понять: Спалювання викопного палива – ….–…. – глобальні зміни клімату.

Накопичення побутового сміття – …. – …. – глобальні зміни клімату. Вирубування лісів – … – … – глобальні зміни клімату.

Приклад: Збільшення кількості автомобілів – глобальні зміни клімату.

Збільшення кількості автомобілів – спалювання пального двигуном внутрішнього згоряння автомобіля (більшість автомобілів працює на бензині або дизельному пальному, які є продуктами нафтопереробки) – викиди продуктів згоряння (СО2) в атмосферу – підвищення рівня концентрації СО2 в атмосфері – «парниковий ефект» – підвищення середньорічних температур – глобальні зміни клімату. Отже, основними джерелами парникового ефекту є: вугільна промисловість, енергетика, транспорт, знищення лісів.

4.4. Що врятує клімат? Зміна клімату внаслідок парникового ефекту є екологічною проблемою глобального масштабу. Тому у вирішенні цієї проблеми необхідне об’єднання усіх країн світу. У 1992 році в Бразилії в Ріо-де-Жанейро відбувся світовий самміт із глобальних екологічних проблем. Підсумком зустрічі світової спільноти в Ріо стала міжнародна угода – Рамочна конвенція ООН із зміни клімату. У 1997 році в Кіото (Японія) на третій сесії конференції країн Рамочної конвенції був підписаний Кіотський протокол, згідно якого розвинені країни зобов’язалися скоротити до 2012 року свої сукупні викиди парникових газів на 5% порівняно з рівнем 1990 року. За Кіотським протоколом Україна належить до групи розвинутих країн та має зобов’язання до 2012 року не перевищувати рівень викидів парникових газів.

87


Кожна країна має власний потенціал для виконання зобов’язань щодо Кіотського протоколу. Україна, на думку неурядових екологічних організацій, повинна спрямувати свою політику в наступних напрямках: підвищення рівня енергозбереження та енергоефективності, розширення сектору альтернативної енергетики, збереження лісів та запровадження програми скорочення, вторинного використання та переробки відходів. Кожна людина, забезпечуючи власні повсякденні потреби, стає активним учасником процесів, що спричиняють глобальну зміну клімату. І тому саме кожна людина може свідомо зменшити свій вплив на клімат і стати активним його захисником. Кожен може: заощаджувати енергію – використовувати енергозберігаючі лампи, енергоефективні побутові прилади, встановити лічильники води, використовувати енергозберігаючі матеріали при будівництві та ремонті, вимикати функцію очікування в побутовій техніці. Кожен може: здавати макулатуру, поліетилен, ганчір’я у вторинну переробку. Можна також: їздити громадським транспортом, велосипедом або ходити пішки та всіляко сприяти розширенню зеленого простору міста.

5. Підсумок заняття.

Клімат змінюється: час діяти! Наша держава має сприяти впровадженню програм із вдосконалення транспортної системи, програм з енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енергії (малих гідроелектростанцій, біогазових, вітрових та сонячних установок), програм із вторинної переробки відходів, а кожен з нас – підтримувати ці програми на власному рівні.

Питання для самоконтролю

1. Що таке «екологічна проблема»? 2. Дайте визначення поняття «пестициди». 3. Охарактеризуйте шляхи міграції пестицидів у довкіллі та небезпеки, пов’язані з їх використанням. 4. Що таке «шум»? 5. Які існують джерела шумового забруднення? 6. Як шум впливає на живі організми? 7. Охарактеризуйте глобальний кругообіг води в природі. 8. Дайте визначення основним типам забруднювачів природних вод. 9. Наведіть приклади джерел забруднення природних вод. 10. Що таке «побутові відходи»? 11. Назвіть основні способи поводження з побутовими відходами. 12. Дайте визначення поняттям «біодеградабільні відходи», «вторинна переробка». 13. Запропонуйте шляхи зменшення побутових відходів. 14. Чим зумовлене виникнення «кислотних дощів» та як вони впливають на довкілля? 15. В яких одиницях та за допомогою чого визначається «кислотність» води? 16. Поясніть сутність реакції «нейтралізації». 17. Що таке «озон», «озоновий шар» та їх роль у підтримці життя на планеті? 18. З чим пов’язане виснаження озонового шару? 19. Наведіть приклади речовин, що руйнують озон. 20. Охарактеризуйте процес виникнення «парникового ефекту». 21. Що сприяє збільшенню концентрації парникових газів в атмосфері планети та які загрози з цим пов’язані?

88


3.1. Шляхи вирішення екологічних проблем Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

визначити сучасні екологічні проблеми, з’ясувати причини їх виникнення та можливі наслідки, сприяти формуванню відчуття власної відповідальності за стан довкілля та активної позиції в пошуку та практичній реалізації шляхів вирішення екологічних проблем лекція з елементами бесіди, екологічні ігри, аналітичні вправи робочі картки, робочі таблиці до ігор

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями. – Чи можливе існування людини без природи? – Які види діяльності людини пов’язані з використанням природних ресурсів? – Чи є безпечною діяльність людини для природи та для самої людини? – Чи може існувати природа без людини?

91


3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів. Сучасні види діяльності людини, що склалися у світі, перестали відповідати умовам гармонійного співіснування людини та природи. Вони виступають як потужний антропогенний фактор, завдяки дії якого відбуваються значні зміни стану природи. Підтвердженням цьому є: – погіршення стану більшості екологічних систем біосфери; – істотне зменшення біопродуктивності й біорізноманіття; – виснаження грунтів і мінеральних ресурсів; – глобальне забруднення поверхні Землі, гідросфери й атмосфери. На цій основі виникають екологічні проблеми.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Визначення поняття «екологічна проблема». Екологічна проблема – глибоке порушення природної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною та природою. Як ви гадаєте, в чому полягає причина виникнення екологічних проблем?

Вправа «Що буде, якщо...?». Педагог пропонує провести вправу, яка допоможе у пошуку відповіді на запитання про причини виникнення екологічних проблем. Учні отримують картки та завдання створити причиннонаслідковий ряд, починаючи від тої початкової дії, яка вказана на картці. Наприклад: Що буде, якщо...

– спалити всі наявні запаси вугілля?

– розорати річкову заплаву та перетворити її на город? – осушити болото?

– влаштувати в лісі базу відпочинку?

– побудувати автомийку на березі озера? – вирізати в місті кущі та дерева?

– тримати вдома несправний водопровідний кран, з якого постійно капає вода? – засадити всю землю полуницею? – кожній сім’ї мати по 10 дітей?

Екологічні проблеми зумовлені невідповідністю продуктивних сил та виробничих відносин у людському суспільстві та ресурсних можливостей біосфери. Отже, головними причинами виникнення екологічних проблем є: – збільшення чисельності населення; – нераціональне використання природних ресурсів; – споживацьке ставлення до природних ресурсів тощо.

За масштабами екологічні проблеми поділяються на локальні (виникають в межах окремих міст, районів), регіональні (охоплюють території цілих країн, континентів) та глобальні (існують для планети в цілому).

92


4.2. Етапи зміни природи людиною. Педагог пропонує розглянути основні етапи взаємодії в системі «людина – природа» за допомогою порівняльної таблиці «Етапи зміни природи людиною» та проаналізувати їх.

Етап

Історичний період

Характеристика діяльності людини

Характер взаємодії в системі “людина – природа”

І

Палеоліт – мезоліт – неоліт (2млн р. – 4 тис. р. тому)

Збиральництво, мисливство, рибальство, вдосконалення знарядь мисливства з кісток, каміння, рогу; поява землеробства, скотарства, свердління, шліфування, поява перших будинків, святилищ; основне джерело енергії – м’язова сила.

Вплив людини на природу дуже незначний. У ставленні людини до природи переважає страх. Людина веде спостереження за природою, накопичує знання про природу для того, щоб пристосуватися до тих умов, що є.

ІІ

Рабовласництво та феодалізм (до ХVІІІ століття)

Інтенсивний розвиток землеробства, скотарства, виникнення та розвиток ремесел, будівництво сіл, міст, фортець.

Активне використання людиною природних ресурсів (землі, лісів, корисних копалин, тварин). Основний фактор впливу на навколишнє середовище – вогонь, пожежі, підсічно- вогняний спосіб землеробства. Результат – перші локальні зміни – перетворення території Близького Сходу, Північної та Центральної Африки на пустелі.

93


ІІІ

Капіталізм (ХVІІІ ст. – перша половина ХХ ст.)

Бурхливий розвиток фізики, хімії, техніки, винахід парового двигуна, електричного двигуна, відкриття атомної енергії.

Хижацька експлуатація природи. Боротьба з природою, прагнення до панування, впевненість у тому, що природні ресурси невичерпні. Діяльність під гаслом: “Ми не можемо чекати милості від природи, взяти їх у неї – наше завдання”. Активний розвиток локальних та регіональних екологічних криз.

ІV

Друга половина ХХ ст.

Супер-індустріалізація, мілітаризація, надмірна хімізація сільського господарства, ріст споживання.

Забруднення всіх природних сфер середовища (води, атмосфери, грунтів). Розвиток глобальної екологічної кризи – парниковий ефект, руйнування озонового шару, кислотні дощі. Початок розвитку екологічного руху, який намагається протистояти знищенню природи.

4.3. Усвідомлення необхідності вирішення екологічних проблем. Завдаючи шкоди довкіллю, людина відчуває всі наслідки своєї діяльності через зворотній вплив забрудненого повітря, води, грунтів, нестачу їжі, появу нових вірусів, розвиток епідемій. Це змушує людину шукати шляхи вирішення екологічних проблем. А от якби знайти якесь чарівне місце, де можна було б вирішити всі ці проблеми та ще й одразу! Тоді ситуація стала б кращою. Уявимо собі, що є таке місце, де всі екологічні проблеми можна вирішити. Для того, щоб потрапити в таке місце, сформуємо екіпаж, зберемо вантаж із найважливіших екологічних проблем та відправимось у подорож на одному з екологічних видів транспорту – повітряній кулі.

94


Гра «Політ на повітряній кулі». Педагог пропонує учням взяти участь у грі «Політ на повітряній кулі» для з’ясування причин виникнення екологічних проблем. 1. Формування екіпажів із 2-3 учнів. 2. Збір вантажу – всі учасники називають 10 екологічних проблем, найважливіших на їх думку, педагог записує їх на постері. Після цього кожен екіпаж переносить проблеми у відповідну колонку робочої таблиці. Вантаж готовий, екіпажі відправляються у подорож! Педагог коментує сам або пропонує учасникам гри коментувати, як відбувається політ – над якими країнами пролітає повітряна куля, які погодні умови під час польоту, які відносини складаються між членами екіпажів, як готується їжа тощо. Раптом педагог оголошує першу перешкоду – надто швидкий підйом заніс повітряну кулю в дуже холодні шари атмосфери, повітря в кулі різко охолоджується, куля падає. Щоб врятуватися від падіння, необхідно зменшити вантаж. Учасникам дається завдання вилучити із списку дві проблеми (в колонці №1 навпроти цих проблем потрібно поставити позначки). Педагог послідовно оголошує наступні перешкоди. Друга перешкода – повітряна куля потрапляє в зону ураганних вітрів, що дуже затримує просування вперед до наміченої цілі. Заради порятунку необхідно вилучити ще дві проблеми (в колонці № 2 проти цих проблем потрібно поставити позначки). Третя перешкода – повітряна куля, що вирвалася з полону вітрів та вивірила правильний курс, потрапила у полон космічних піратів. Їх умови – зменшити вантаж та взяти їх на борт. Учасникам дається завдання вилучити із списку ще дві проблеми (в колонці №3 проти цих проблем потрібно поставити позначки). Четверта перешкода – у повітряну кулю на космічній швидкості врізався метеорит. Щоб дотягнути до аеродрому, потрібно до мінімуму зменшити вантаж – вилучити із списку три проблеми. Після виконання завдань у кожного екіпажу залишається у вантажі по одній проблемі. Педагог пропонує назвати ці проблеми, уявити, що вони будуть вирішені та поміркувати над тим, чи будуть вирішені інші проблеми? Напевно ні. Можливо, головна проблема в людині і вона сама повинна змінитися й вирішити ті проблеми, які створила? 3. Підсумок гри. В людства існує дуже багато проблем, але головне, що ви усвідомили, де головна проблема. Чарівне місце, воно дійсно існує, це сама людина. № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.

Назва екологічної проблеми

№1

№2

№3

№4

Руйнування озонового шару Парниковий ефект Накопичення побутового сміття Наступ пустель Зміна клімату ..... ..... ..... ..... .....

95


4.4. Шляхи вирішення екологічних проблем. Попередній етап нашої роботи показав, що людина спочатку створює проблему, а потім намагається її вирішити. Вирішення екологічних проблем потребує знань, наполегливості, здатності аналізувати, визначати пріоритети, приймати рішення та діяти. Але головне – розібратися в сутності проблеми. Якщо зможете, то до справи! Візьміть участь в аналітичній вправі «Шукай взаємозв’язки». Вправа «Шукай взаємозв’язки». Учням пропонується логічно пов’язати наступні пари «вид діяльності людини – екологічна проблема».

Приклади: – тваринництво – погіршення складу повітря; – космічні дослідження – збільшення захворювань шкіри; – виробництво сардельок – зміни ландшафту; – осушення боліт – зміна складу повітря; – виготовлення меблів – глобальне потепління; – прання білизни – загибель риби; – видобування вугілля – неврожай огірків; – видобування торфу – збільшення кількості шкідливих комах; – ракетобудування – зменшення чисельності жаб тощо. Гра «Битва з чудовиськом». Педагог пропонує спробувати вирішити екологічні проблеми, взявши участь у грі «Битва з чудовиськом». Місце проведення: клас, паркова ділянка. Матеріали: ручки, папір. Ситуація: страшні чудовиська водяться переважно в казках, але завжди з’являється якийсь казковий принц і перемагає чудовисько. Уявіть собі, що і в нашому сучасному світі існують чудовиська, й деякі з них дійсно страшенні. Чи хочете ви стати принцом? Спробуйте! Тільки нашими сучасними чудовиськами будуть екологічні проблеми – кислотні дощі, озонові діри, відходи, парниковий ефект тощо. Боротьба з цими чудовиськами буде важкою. А яка ж у вас буде зброя? Перш за все – знання, а також бажання діяти.

Хід гри. Педагог пропонує учням об’єднатися у дві команди. Кожна команда складає список «чудовиськ», якими вона буде «атакувати» іншу команду (в списках можуть бути однакові «чудовиська»). Після цього можна розпочинати «атаку» своїм «чудовиськом», наприклад: «Я чудовисько на ім’я «Озонова діра». Через мене на Землю проникають прямі ультрафіолетові промені, які уражують все живе. Скоро на Землі не залишиться нічого, крім каміння». Інша команда повинна одразу ж відреагувати, наприклад: «А ми не боїмося тебе. Ми знищимо тебе голодом. Перестанемо годувати тебе фреоном та іншими речовинами, які руйнують озон. А до тих пір, поки ти не зникнеш повністю, будемо обережнішими. Ми не будемо користуватися аерозолями, розчинниками, засмагати на прямому сонячному світлі тощо. Згинь, озонова діра!».

96


Чим більше такої «зброї» придумають учні проти «чудовиська», тим скоріше його знищать. «Чудовисько» рахується знищеним, коли вже не може більше «атакувати», тобто називати нові небезпеки.

5. Закріплення нових знань та умінь учнів. Вправа «Конструктор нової цивілізації». Педагог пропонує учням спробувати визначити можливі шляхи вирішення екологічних проблем на різних соціальних, політичних та економічних рівнях, взявши участь у вправі «Конструктор нової цивілізації». Учням необхідно знайти шляхи вирішення конкретної екологічної проблеми та заповнити робочі картки. Для того, щоб зберегти ліси, я зробив би: –

як учень.........................................................................................................;

як батько або мати ......................................................................................;

– – – – – –

як міністр економіки …………………………………………………….......;

як член екологічного клубу.........................................................................; як вчитель ....................................................................................................;

як журналіст ................................................................................................;

як мер міста ..................................................................................................;

як президент країни ..................................................................................... .

6. Підсумок заняття.

Сьогодні ви зробили перший крок на шляху розвитку екологічної свідомості і я бажаю вам прямувати цим шляхом, долаючи всі перешкоди.

97


3.2. Підходи до вирішення енергетичної кризи в Україні

Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

з’ясувати можливості та проблеми традиційної й альтернативної енергетики України, привернути увагу до енергозбереження та перспектив його впровадження у промисловому та побутовому секторах, сприяти формуванню відчуття власної відповідальності та бережливого ставлення до енергетичних ресурсів, активної позиції щодо вирішення проблеми лекція, екологічна гра, бесіда, аналітична вправа комплект гри «Атом», інформаційні матеріали щодо потенціалу вітрових, гідро-, атомних, теплових, сонячних електростанцій, впливу різних типів електростанцій на довкілля та потенціалу енергозбереження в Україні

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. 98


Бесіда за питаннями: – Що потрібно людині для життя? – Що забезпечує наші потреби?

– Що таке енергія?

– З яких джерел можна отримати енергію? – Які енергетичні ресурси є вичерпними?

– З яких джерел отримує енергію Україна?

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів. Енергія, за визначенням Даніеля Д. Кіраса, – це «потужність, яка необхідна для виконання роботи». Енергія може бути представлена в різних формах, таких як світло, тепло, звук, електричний струм тощо. Ці види енергії дають можливість освітлювати та обігрівати будинки, готувати їжу, мандрувати на автомобілі або в літаку, одягатися, прати та прасувати й робити багато інших необхідних нам речей. До найбільш відомих джерел енергії відносяться: деревина, нафта, вугілля, природний газ, радіоактивні елементи та вода.

В той час, як для нас є цілком природним використовувати ці джерела енергії кожен день, ми забуваємо, що їх видобування та використання призводить до вичерпування цінних природних ресурсів, спричиняє деградацію навколишнього середовища.

Щороку зростають потреби населення в енергії, а її джерела вичерпуються, навколишнє середовище зазнає значних змін, знищуються цілі екологічні системи, зростає захворюваність населення. Загалом це можна назвати ознаками наближення енергетичної кризи. Отже, давайте спробуємо проаналізувати ситуацію в Україні та окреслити можливі шляхи виходу з передкризової ситуації.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. В наш час основними джерелами забезпечення України енергією є: теплоелектростанції, великі гідроелектростанції, атомні електростанції. В окремих районах енергетичні потреби частково задовольняються вітровими, сонячними та біогазовими установками.

Вправа «Виробник енергії». Педагог пропонує учням об’єднатися

у три команди. Кожна команда отримує завдання опрацювати інформаційний матеріал по одному з основних виробників енергії (ТЕС, ГЕС, АЕС), визначити його позитивні й негативні якості. Результати заносяться в таблицю «Виробник енергії» та презентуються під час обговорення. (За аналогічною схемою можна розглянути інші виробники енергії – альтернативні).

Виробник енергії

Джерело енергії

Позитивні якості

Негативні якості

Потенціал та перспектива використання

99


Бесіда за питаннями: – Як ви гадаєте, чи достатньо забезпечена наша країна енергоресурсами? – Чи можливе виникнення енергетичної кризи в нашій країні? – Чи є абсолютно безпечні виробники енергії? – Який виробник має найбільший потенціал? – Які виробники енергії на ваш погляд є перспективними? Чим це визначається?

Гра «Атом». Педагог пропонує учням взяти участь у грі «Атом», стати учасниками гіпотетичної ситуації енергетичної кризи у країні та спробувати знайти шляхи її подолання.

Місце проведення: два або три відокремлених класи.

Необхідні матеріали: картки для об’єднання гравців у групи, картки з визначенням завдань для кожної групи, картки з назвами груп, картки з описом ситуацій, папір різних форматів, маркери, фарби, клей, скотч.

Особливості гри: ця гра має бути максимально наближеною до дійсності, тоді в гравців виникає справжній азарт і відчуття зацікавленості та відповідальності. Наприклад, «Уряд» працює тільки за зачиненими дверима й вхід до «Уряду» регламентує координатор; спілкування «Населення» з «Урядом» можливе тільки через «Мера міста» тощо.

Ситуація: «Країні» загрожує енергетична криза. В усіх галузях народного господарства відчувається нестача енергії, має місце її регламентування. Припинено постачання нафти й газу із «Близького Сходу». Основним джерелом енергії для «Країни» стають атомні станції. Зараз працює 14 енергоблоків. Більшість енергоблоків в «Країні» або наближаються до кінцевого терміну експлуатації, або належать до найменш безпечних типів, які у розвинених країнах вже давно виведені з експлуатації. До цього часу паливо для АЕС «Країни» надходило з «Близького Сходу». Вартість цього палива є досить високою, тому що до її складу входить ціна палива та транспортування відходів у зворотному напрямку. Уряд «Далекого Заходу» пропонує «Країні» постачання ядерного палива для діючих АЕС, яке буде коштувати менше, ніж близькосхідний уран за умов, що «Країна» буде активно розвивати саме атомну енергетику та залишати відходи на своїй території.

Міністерство енергетики «Країни» розробило та подало на розгляд Уряду Програму розвитку паливно-енергетичного комплексу, в якій атомна енергетика визначена пріоритетною галуззю виробництва енергії. Проблема, що склалася у «Країні», потребує негайного вирішення. Учасники гри: в грі беруть участь 20 і більше учасників. Хід гри.

1. Педагог ознайомлює учасників із ситуацією.

2. Педагог оголошує учасників, що діятимуть у грі, та пропонує учням об’єднатися у групи відповідно до визначеної чисельності.

3. Представники кожної групи та окремі гравці отримують картки із зазначенням мети та завдань.

100


4. Дійова частина гри.

Кожній групі ставиться завдання діяти в ігровій ситуації відповідно до поставленої мети. Визначається клас, де буде працювати «Уряд». Всі інші учасники вільно пересуваються в межах приміщень, спілкуються, планують спільні дії, обмінюються інформацією та поглядами на проблему тощо. В грі діють координатори (вчителі), які відповідають на запитання, підтримують порядок, сприяють активному включенню кожного учасника в гру. Наприклад, група «Західні інвестори» намагається якомога скоріше зустрітися з «Урядом» та підписати вигідні для них угоди. «Уряд» повинен ретельно вивчити пропозиції «Західних інвесторів» з точки зору безпеки та загальної економічної доцільності для «Країни». «Преса» може проводити соціологічні дослідження серед «Населення», шукати та подавати «свіжу» інформацію, носіями якої можуть бути «Екологічний клуб м’яких дій» та «Клуб екологічних екстремістів». «Екологічний клуб м’яких дій» може сприяти формуванню громадської думки проти підписання Угоди через організацію збору підписів, пропагування альтернативних джерел енергії та енергозбереження тощо. «Ядерне лобі» може «купити» «Пресу» й замовити їй статті про доцільність використання атомної енергетики та підписання Угоди. Цей період гри триває приблизно 15-20 хвилин. 5. Зміна ситуацій.

Координатори особисто передають кожній групі картки з визначенням змін у ситуації. Таких змін ситуацій в грі чотири, інформація про них передається з інтервалом 10 хвилин. Відповідно до цього групи гравців можуть змінювати тактику своїх дій, прискорювати якісь події, розширювати сферу взаємодії, йти на конфлікт або шукати компроміс. Наприклад, «Клуб екологічних екстремістів» може перейти до блокади Уряду, атомних електростанцій, посольств «Західних інвесторів»; «Екологічний клуб м’яких дій» може організувати мітинг і запросити «Пресу» та «Мера міста»; «Населення» може звернутися до «Мера міста» тощо. Цей період гри триває приблизно 40-60 хвилин.

Логічним завершенням гри є визначення позиції «Уряду» та оголошення прийнятого рішення. Можливі варіанти рішення: підписання Угоди, непідписання Угоди, проведення Референдуму тощо.

6. Підбиття підсумків гри. Всі групи гравців збираються за круглим столом, де «Уряд» зачитує рішення. Кожна група висловлює своє ставлення до даного рішення. Координатори узагальнюють результати обговорення. 7. Після закінчення гри обговорюються її результати та надаються пропозиції щодо запобігання енергетичній кризі.

101


Групи гравців та окремі гравці –

Уряд «Країни» – 3-5 гравців;

Преса – 2 гравці;

– – – – – – – – –

Ядерне лобі – 2 гравці;

Робітники атомних електростанцій – 3-5 гравців; Екологічний клуб м’яких дій – 1-2 гравці;

Клуб екологічних екстремістів – 1-2 гравці; Західні інвестори – 1-2 гравці; Міністр енергетики;

Антиядерний експерт; Мер міста;

Населення «Країни» – 3-7 гравців.

Позіції груп та окремих гравців Уряд «Країни»

1. Вирішити проблему нестачі енергії.

2. Отримати гроші для країни ззовні, щоб допомогти у вирішенні економічних питань. 3. Намагатися вирішити поточні проблеми, відкласти найбільш довгострокові. 4. Переобратися. Зберегти добрий імідж в народі. Ядерне лобі

1. Добитися підписання контракту про постачання пального.

2. Добитися затвердження Програми розвитку паливно-енергетичного комплексу. 3. Зберегти добрий імідж серед населення. 4. Протидіяти антиядерній групі.

Робітники атомної електростанції

1. Зберегти високооплачувану роботу. 2. Зберегти будь-яку роботу.

Західні інвестори

1. Заробити гроші.

2. Врятувати вмираючу ядерну енергетику.

3. Добитися контролю в Східній і Центральній Європі. 4. Зберегти добрий громадський імідж.

102


Екологічний клуб м’яких дій (Клуб зацікавлений у «м’яких» акціях – не хочуть засмучувати населення, проводять символічні акції та інформують населення) 1. Не допустити підписання контракту.

2. Не допустити затвердження довгострокової Програми розвитку паливноенергетичного комплексу «Країни». 3. Спрямувати громадську думку в антиядерний бік. Преса 1. Зробити велику газетну історію. 2. Розповідати правду.

3. Підвищити популярність і розповсюдження газети. Клуб екологічних екстремістів 1. Не допустити підписання контракту.

2. Не допустити затвердження довгострокової Програми розвитку паливноенергетичного комплексу «Країни».

3. Досягти національної та міжнародної гласності для успіху акції в майбутньому. Населення «Країни» 1. Задоволення матеріальних і духовних потреб. 2. Здорове та безпечне середовище життя. 3. Гарантії на краще майбутнє.

Міністр енергетики Міністр енергетики бачить мало шансів для інвестицій із зовні, крім ядерної енергетики, про яку захід дуже піклується, тому що старі станції небезпечні. Крім цього, західні інвестори хочуть вкласти в неї гроші для того, щоб мати змогу експортувати енергію в країни Західної Європи. Проте вони не переживають за здоров’я людей і не переймаються проблемою ядерних відходів.

Міністр енергетики змушений швидко вирішити енергетичні проблеми «Країни».

Мер міста В 20-кілометровій зоні вашого міста знаходиться діюча атомна електростанція, на якій працює велика частина мешканців міста. Основна частина бюджету міста формується за рахунок надходжень від АЕС. В місті зросла загальна захворюваність через послаблення імунітету, що відображається на працездатності населення (зросла кількість лікарняних, потреба в збільшенні стаціонарних місць у лікарнях, санаторно-курортному лікуванні та оздоровленні). Це суттєво впливає на бюджет вашого міста.

103


Антиядерний експерт Ви випускник факультету ядерної фізики. Впевнений, що ядерна енергетика не є найкращою. Зараз ви прихильник альтернативних енергетичних ресурсів. Ви вважаєте, що економічний та екологічний аспекти ядерної енергетики погіршують ситуацію країни, й аргумент «якщо в нас є 14 реакторів, чому б не збудувати ще п’ятнадцять» на вас не спрацьовує. Існує дуже серйозна проблема радіоактивних відходів: за старими Угодами відходи вивозились із країни, за новими, враховуючи дешеву вартість палива, – скоріше всього будуть залишатися на території країни. Ви намагаєтесь як фахівець перешкодити підписанню Угоди, співпрацюючи з «Екологічними клубами» та «Пресою» в рамках Закону країни. Вам необхідно підготувати статтю в пресу про можливості країни в галузі виробництва енергії та енергозбереження. Зміни ситуацій При зміні ситуації координатори одночасно роздають групам або окремим гравцям картки з відповідним описом ситуації. І зміна ситуації:

«Ви дізналися про те, що в Угоді немає пункту про захоронення ядерних відходів».

Картки з такою ситуацією отримують: «Преса», «Екологічний клуб м’яких дій», «Клуб екологічних екстремістів», «Антиядерний експерт». «Преса та екологічні клуби звернули увагу на відсутність в Угоді пункту про захоронення ядерних відходів. Дайте хабаря Уряду, щоб скоріше підписати Угоду!». Картки з такою ситуацією отримують: «Ядерне лобі», «Західні інвестори». ІІ зміна ситуації:

«Ходять чутки про те, що інвестори хочуть дати хабаря Уряду, щоб добитися підписання Угоди». Такі картки отримують: «Преса», «Екологічний клуб м’яких дій», «Клуб екологічних екстремістів». «Енергоатом» «Близького Сходу» виступив із заявою про те, що в разі відмови «Країни» від ядерного пального «Близький Схід» вимагатиме відшкодувати витрат по існуючій Угоді». Такі картки отримують усі групи гравців. ІІІ зміна ситуації:

«Група екологічних екстремістів» готує акцію-протест (блокування Уряду, підкладання вибухівки тощо) в разі, якщо буде підписана Угода». Картки з такою ситуацією отримує «Преса».

104


«Населенням міста та прилеглих районів ходять чутки про те, що на території закритої атомної станції буде створено могильник для ядерних відходів». Картки з такою ситуацією отримують: «Населення», «Робітники станції», «Преса», «Мер міста», «Екологічні клуби», «Антиядерний експерт». «Стало відомо, що в північних областях «Країни», де зосереджені основні виробничі сили (металургійні та машинобудівні заводи) через перебої енергопостачання назріває страйк». Картки з такою ситуацією отримують: «Ядерне лобі», «Уряд «, «Преса». ІV зміна ситуації:

«В центральній газеті з’явилася аналітична стаття «Антиядерного експерта» про те, що: – існуючі виробники енергії (ТЕС, ГЕС, АЕС) «Країни» працюють на вичерпних джерелах енергії, з низьким коефіцієнтом корисної дії, завдають величезної шкоди довкіллю та здоров’ю людини; – існують альтернативні джерела енергії (вода, Сонце, вітер, біомаса, внутрішнє тепло Землі); – «Країна» має досить обмежений потенціал для розвитку альтернативної енергетики; – велика кількість енергії витрачається для енергоємних старих технологій, від яких розвинені крани вже відмовились; – великі затрати енергії припадають на комунальний сектор (квартири, будинки тощо); – сучасний ринок пропонує енергозберігаючі технології промислових і побутових напрямків. Картки з такою ситуацією отримують усі групи гравців та окремі гравці.

5. Закріплення нових знань та умінь учнів.

Енергетика будь-якої країни розвивається на підставі Програми. Сучасна енергетична галузь України розвивається відповідно «Програми розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року». Завдання учням: – визначити в Україні місця, де найдоцільніше використовувати альтернативні джерела енергії; – визначити пріоритетні напрямки розвитку енергетики в Україні.

6. Підсумок заняття.

Отже, проблема, яку ми розглядали на сьогоднішньому занятті, величезна, але кожен у міру своїх сил може зробити свій внесок у її розв’язання. Ми можемо почати з найпростішого: навчитися економно використовувати енергію, що знаходиться в нашому розпорядженні, сприяти поширенню досвіду енергозбереження в сім’ї, школі, місцевій громаді.

105


3.3. Управління водно-болотними угіддями Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

ознайомити з особливостями та значенням болотних екологічних систем; показати приклад деструктивного розвитку водно-болотних угідь; розробити збалансований план розвитку водноболотної екологічної системи комбіноване (вправа «Незакінчені речення», екологічна гра «Острів мангровий», захист проектів, рухлива гра «Сови та ворони») демонстраційні та робочі карти для гри «Острів мангровий», фізична карта Рівненської області

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Вправа «Незакінчені речення». Педагог пропонує учням закінчити

речення.

Болота – надмірно зволожені…….(ділянки суходолу), зарослі вологолюбними рослинами, які не мають суцільного…….. (дзеркала води на поверхні).

106


Болота – це резервуар…………… (прісної води).

Болота – території формування цінного паливного й удобрюючого ресурсу – ……….. (торфів та сапропелів). Болото – важливий гідрологічний і кліматичний…………(регулятор).

Болота – зона поширення багатьох рідкісних і цінних видів ……(рослин). Болота – місце гніздування багатьох видів ………..(птахів).

Дві третини риби, яку ми споживаємо, запливає у болота на ….(нерест).

Забираючи воду з річок, болота запобігають……(повеням), їх водорості …… (очищують) воду від забруднення. Болота – вразливі екологічні …..(системи).

Сфагновий мох утримує в 25-30 разів більше води, ніж важить у ….. (сухому вигляді).

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Болота є активним елементом великого кругообігу води в природі, важливим клімато-утворюючим фактором, екологічними системами з унікальним тваринним та рослинним світом, місцем утворення торфу – цінного природного ресурсу. Зараз болотам в усьому світі загрожує небезпека, пов’язана з діяльністю людини. Тому важливо знати причини, що призводять до знищення боліт, та шляхи їх раціонального використання.

4. Вивчення нового матеріалу. Що загрожує болотам?

Основну небезпеку для боліт несе їх осушення. Болотні масиви осушуються для: – розширення площ сільськогосподарських земель (вирощування різноманітних культур, випасання худоби, заготівля сіна); – збільшення території під забудову або прокладання транспортних шляхів; – видобування торфу та сапропелів.

Крім того, на екологічну систему боліт негативно впливають вирубки лісів, масовий збір ягід, лікарської сировини та браконьєрство. Величезним лихом для Полісся стали необґрунтовані меліорації, осушення боліт, що відігравали важливу роль регуляторів річкового стоку на значних територіях. Інтенсивне осушування на Поліссі розпочалося з 1966 р. Спочатку за рахунок знищення боліт площа сільськогосподарських угідь збільшилася на 1,6 млн га. Та вже до 1992 року позитивний економічний ефект змінився на негативний – у важкому стані опинилися не тільки території осушених боліт, а й сільгоспугіддя в цілому: 24,4% їхніх площ втрачають родючість через дефляцію (вітрову ерозію), 47,1% – через підкислення, 17,7% – через водну ерозію. Внаслідок осушення боліт порушились умови відтворення представників дикої флори та фауни, різко зменшилися площі боліт, багатство болотяних видів рослин і тварин, значно знизилися рівні ґрунтових вод, почали висихати навколишні ліси, більш посушливим став клімат.

Нині, коли саме життя показало хибність політики масового осушення болотних масивів, що завдало великої шкоди природі й призвело до економічних втрат, змінюється оцінка значення боліт, активно розробляються заходи щодо охорони болотних екологічних систем.

107


Гра «Острів мангровий». Для того, щоб показати, як швидко деградує болотна система внаслідок діяльності людини, педагог пропонує взяти участь в аналітично-конструктивній грі «Острів мангровий». Мета гри: визначити шляхи, якими люди змінили болота та заплавні луки; визначити, чи шкідливими є зміни в заплавних луках; розробити збалансований план розвитку території «Острова мангрового». Необхідні матеріали: демонстраційні карти «Острова мангрового» – 4 штуки, робочі карти для кожної групи гравців. Перед початком гри учасники об’єднуються у групи по 3-4 учні.

Інструкція для педагога: На демонстраційних картах «Острова мангрового» показано зміни, що відбулися за період 30 років на гіпотетичній площі заплавних луків та боліт. Усі зміни, що пройшли на цих площах, перераховані для вас, але дайте можливість учасникам гри відкрити ці зміни самостійно. Мангрове болото пропонує приклад екологічної системи. Ви можете адаптувати цю гру, розглядаючи інші типи боліт та заплавних луків. Хід гри.

1. Педагог розміщує на дошці демонстраційну карту №1 «Острів мангровий», яка показує територію острова до початку розвитку та представляє характеристику природних умов. 2. Педагог розміщує на дошці демонстраційну карту № 2, яка показує територію острова через десять років. Кожна група учасників гри аналізує зміни, які відбулися на острові за цей період й записує (усно обговорює) за таким планом:

– як розвинулася транспортна система? – які промислові об’єкти додалися чи розширилися? – як розвинулося житлове будівництво? – які побутові служби з’явилися чи додалися? – які відпочинкові можливості з’явилися чи додалися? – як змінилася площа мангрового болота? 3. Педагог розміщує на дошці демонстраційну карту № 3, яка показує територію острова через двадцять років. Кожна група учасників гри аналізує зміни, які відбулися на острові за цей період, й записує (усно обговорює) за попереднім планом. 4. Педагог розміщує на дошці демонстраційну карту № 4, яка показує територію острова через тридцять років. Кожна група учасників гри аналізує зміни, які відбулися на острові за цей період, й записує (усно обговорює) за попереднім планом.

5. Педагог пропонує порівняти демонстраційні карти й обговорити такі питання: – – – –

108

який відсоток мангрового болота залишився після 30-річного розвитку? що було побудовано першим і як це вплинуло на подальший розвиток території острова? який вплив мав розвиток на заплавні луки та мангрове болото? яка безпосередня користь є результатом розвитку заплавних луків?


– –

яка довготривалість цього розвитку? чи збереглася основа розвитку острова (мангрові болота) на перспективу? – як ви думаєте, люди, які приїхали через 30 років з початку розвитку, знають, чому острів називається мангровий? 6. Після обговорення кожна група учасників отримує робочу карту острова (зменшений варіант демонстраційної карти № 1) та завдання створити збалансований план розвитку, який передбачає збереження природних особливостей острова. Розроблені проекти повинні захищати природну систему острова, беручи до уваги її естетичну, економічну та екологічну значущість. 7. Презентація розроблених проектів розвитку території острова мангрового. При обговоренні проектів можна використати наступні питання: – – –

Що є основою розвитку острова у вашому проекті? Який розвиток не включений у ваші плани? Чому? Чи були у вас проблеми по знаходженню балансу між розвитком та збереженням? – Який компроміс ви знайшли? – Яким ви бачите ваш острів у перспективі (через 30-100 років)? – Яким чином люди могли використовувати мангрові болота у їх природному вигляді? – Де на цьому острові міг би відбутися розвиток без знищення мангрових дерев? 8. Підбиття підсумків гри. Характеристика природних умов острова

Територія острова на 40% вкрита мангровими болотами. Мангрові болота – унікальні екологічні системи, розташовані смугами вздовж тропічних та субтропічних узбереж континентів. Основою мангрового болота є червоне мангрове дерево, єдиний вид дерева, який пристосувався до солоної води завдяки дихальним та ходульним кореням. Мангрові дерева своїм корінням ловлять та затримують матеріали, які приносять океанські течії і захищають накопичувані землі від океанських хвиль та ураганів. Цим самим вони сприяють збільшенню площі узбережжя. Мангрові дерева скидають листя, яке постачає поживні речовини для накопичуваної землі, забезпечує житло та їжу для багато-чисельного тваринного світу мангрових боліт. Тут мешкає багато морських тварин, особливо креветок, крабів, молюсків. Чаплі, лісові лелеки гніздяться тут у великій кількості. Під час припливів сюди потрапляє дрібна риба. Мангрові болота є ламкими екосистемами, їх основа, червоне мангрове дерево, може постраждати від незначних змін у ступені солоності води та поживних речовин, що приносяться водою.

Острів мангровий є раєм для любителів ловлі риби та морських тварин, тому що тут багато дикої природи і морського життя. «Креветочники» з прибережних міст на материку ловлять креветок у водах «Острова мангрового» і поставляють їх для великих фірм на материк. На острові є чотири будинки для рибалок та паром, який з’єднує острів з материком.

109


Демонстраційні карти до гри «Острів мангровий» Карта № 1 – «Острів мангровий» до початку розвитку

– будинки для сезонного проживання рибалок. – дорога. ----- – паром. 1 – мангрові болота.

110


Карта № 2 – «Острів мангровий» через 10 років від початку розвитку

– будинки для сезонного проживання рибалок. – дорога. ----- – паром. – житловий масив. 1 – мангрові болота. 2 – міст. 3 – завод із розфасування креветок. 4 – пристані для човнів. 5 – очисні споруди. 6 – аптека. 7 – магазин. Зміни на острові. Десять років від початку розвитку: – Паром був замінений мостом, що дозволило легко діставатися до материка. – Кілька рибалок переселилися на острів на постійне проживання. – Був збудований завод із розфасування креветок. – Був збудований житловий масив. – Почало розвиватися меблеве виробництво. – Були збудовані очисні споруди. – Побудували магазин та аптеку.

111


Карта № 3 – «Острів мангровий» через 20 років від початку розвитку

– будинки для сезонного проживання рибалок. – дорога. ----- – паром. – житловий масив. 1 – мангрові болота. 2 – міст. 3 – завод із розфасування креветок. 4 – пристані для човнів. 5 – очисні споруди. 6 – аптека. 7 – магазин.

8 – школа. 9 – готель. 10 – поле для гольфу. 11 – супермаркет. 12 – парк відпочинку. 13 – пристані для катерів. 14 – нафтоочисна станція.

Зміни на острові. Двадцять років від початку розвитку: – Побудували нафтоочисну станцію. – Збільшилась потужність заводу із розфасування креветок. – Був збудований новий житловий масив, супермаркет, два готелі, морська пристань, поле для гольфу. – Побудували школу. – Розширилась транспортна система. – Заклали парк відпочинку.

112


Карта № 4 – «Острів мангровий» через 30 років від початку розвитку

– будинки для сезонного проживання рибалок. – дорога. – житловий масив.

1 – мангрові болота. 2 – міст. 3 – завод із розфасування креветок. 4 – пристані для човнів. 5 – очисні споруди. 6 – аптека. 7 – магазин. 8 – школа.

9 – готель. 10 – поле для гольфу. 11 – супермаркет. 12 – парк відпочинку. 13 – пристані для катерів. 14 – нафтоочисна станція. 15 – аеропорт. 16 – штучний ставок.

Зміни на острові. Тридцять років від початку розвитку: – Побудували ще одну пристань для катерів. – Розширились очисні споруди. – Було збудовано нові житлові масиви з причалами для човнів. – З’явилося нове поле для гольфу, нова школа. – На полі для гольфу з’явився штучний ставок для приваблювання мігруючих птахів. – Було збудовано аеропорт та ще один міст. – Розширилась транспортна мережа.

113


У першій частині гри ми проаналізували приклад деструктивного розвитку території острова мангрового, прототипом якого може бути будь-яка екологічна система, зокрема екологічна система боліт. Друга частина – дала можливість спробувати розробити збалансований план розвитку території острова без руйнування природного середовища. Розвиток без руйнування є змістом сучасного поняття «сталий розвиток», який визнано стратегічним напрямком економічного, екологічного та соціального розвитку людства на ХХІ століття.

5. Закріплення нових знань та умінь учнів.

Гра «Сови та ворони». Педагог пропонує провести рухливу гру «Сови

та ворони». Учні об’єднуються у дві групи: «ворони» та «сови» і стають одна навпроти одної на відстані 1 метра. За кожною групою, відступивши 5 метрів, малюється лінія, яка символізує безпечне місце. Голосно промовляється твердження – правдиве або неправдиве. Якщо твердження правдиве – «сови» біжать за «воронами» й намагаються їх упіймати. «Ворони» намагаються втекти у безпечне місце. Якщо твердження є неправдивим – «ворони» намагаються зловити «сов». Кожен, кого спіймали, приєднується до протилежної групи. 1.

Біосфера – кам’яна оболонка планети.

4.

Болота, річки, озера – водні екологічні системи.

7.

Болота відрізняються недостатньою зволоженістю.

2.

Життя можливе тільки на поверхні Землі.

3. Екологічна система – це сукупність живих організмів та факторів неживої природи, в якій відбувається обмін речовин. 5. 6. 8. 9.

Сонце – основне джерело енергії для екологічних систем. Качка може жити в будь-якій екологічній системі. Елодея – гнучка водна тварина.

Муха, горобець, миша можуть жити в різних екологічних системах.

10. Самка журавля називається журавлиною.

11. Торф утворився з відмерлих тваринних залишків. 12. На болоті живе кулик-сорока.

13. Людина використовує ліси для видобування торфу.

14. В нашому регіоні є екологічні системи лісів, боліт, пустель та луків. 15. Лящ, короп та щука – мешканці болотних екологічних систем. 16. Болота утворилися з пересохлих пустель.

17. В Рівненському заповіднику охороняються болотні масиви.

114


6. Підсумок заняття. Болота – важлива екологічна складова природного середовища. Вони є активним елементом великого кругообігу води в природі, важливим кліматоутворюючим фактором, екологічними системами з унікальним тваринним та рослинним світом, місцем утворення торфу – цінного природного ресурсу. Болотам усього світу загрожує небезпека. Тому так важливо зберігати їх та раціонально використовувати. Раціональне використання водно-болотяних угідь відповідає ідеї сталого розвитку – розвитку без руйнування.

115


3.4. Раціональне використання земельних ресурсів Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

усвідомити проблему втрати земельних ресурсів; відпрацювати навички раціонального використання природних ресурсів; сформувати особисте відношення до цієї проблеми комбіноване (бесіда за питаннями, екологічна гра «Чи вистачить на всіх?», розробка та захист проектів, вправа «М’яч») демонстраційний план земельної ділянки, копії плану, ігрові картки та таблички, олівці, ручки, м’яч

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями: –

116

– Що необхідно кожній людині для забезпечення її повсякденних потреб?

З яких первинних матеріалів людина отримує їжу, матеріали для будівництва, одяг, енергію?


– – –

Як називаються компоненти або сили природи, які людина використовує для задоволення своїх матеріальних та духовних потреб? Які існують природні ресурси?

Що відноситься до земельних ресурсів?

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів. Земля або земельні ресурси – одні з найбільш універсальних природних ресурсів, які необхідні для всіх галузей господарства. В надрах землі знаходиться більшість корисних копалин, які є основою енергетики та промисловості, верхній шар землі – грунт, який становить базу для розвитку сільського та лісового господарства. На землі розбудовуються міста, транспортна мережа, різноманітні ландшафти слугують місцем духовного та фізичного відпочинку.

Земельні ресурси є обмеженими. Нераціональне їх використання призводить до зменшення родючості грунтів, опустелювання земель, руйнування природних ландшафтів, виснаження надр, деградації земель внаслідок ерозії, засолення та високого рівня забруднення. Втрата земельних ресурсів може призвести до підриву основ існування людини, тому так важливо вести раціональне використання земельних ресурсів задля їх збереження та відтворення.

4. Відпрацювання навичок проектної діяльності.

Частковий перехід земельних ресурсів від державної власності до приватної (підприємства, організації, приватні особи) призвів до загострення проблеми раціонального використання земель. В усьому світі між власниками земель виникають конфлікти, викликані методом її використання. Інтереси одних груп землевласників входять у протиріччя з інтересами інших груп. Неузгодженість їх дій веде до хаотичної забудови територій, ерозії ґрунтів, засмічення великих територій, забруднення повітря і питної води, до зменшення видового складу рослинного світу, знищення цілих природних екологічних систем і, в кінцевому результаті, до погіршення середовища життя людини. Прокладають нові автошляхи, будуються автозаправні станції, розширюється приватний сектор, а площі сільськогосподарських земель та екологічні комплекси зменшуються. Наслідком цього може стати жорстка економія продуктів харчування, погіршення якості життя, епідемічні захворювання тощо. Нині лише близько 11% земної суші зайнято під орними землями. Решта територій непридатна для землеробства або зайнята людськими поселеннями.

Маючи можливість вибору, люди надають перевагу оселенню в приміських районах, зберігаючи при цьому робочі місця в містах. Масштабне планування землекористування, при якому законодавчо закріплюються функції окремих територій (житлові та промислові зони, зони с/г, рекреаційні, заповідні території), можливі тільки на основі широкої участі населення в обговоренні законів, що приймаються державою. А це, в свою чергу, передбачає знання і розуміння кожною людиною основних проблем, пов’язаних з користуванням землею.

117


Гра «Чи вистачить на всіх?». Педагог пропонує учням взяти

участь у грі «Чи вистачить на всіх?», яка ознайомить з проблемами землекористування і дасть можливість: – визначити раціональні та нераціональні методи використання земель; – з’ясувати, як непланове господарювання веде до руйнування природних систем; – зрозуміти необхідність планового розвитку територій; – оцінити альтернативу розвитку територій. Гра проводиться у формі аукціону, в якому моделюються конкурентні відносини організацій та підприємств у ході перерозподілу приміських територій. Підготовка до гри. Для проведення гри необхідно підготувати: демонстраційний план земельної ділянки (2 аркуша формату А1) та 5 копій плану (аркуші формату А4), таблички з назвами та логотипами організацій й підприємств (їх потрібно розробити та намалювати власноруч), по 6 карток з логотипом кожної організації або підприємства (розміри повинні співпадати з розмірами лотів на демонстраційному плані земельної ділянки), гроші номіналом 10000, 50000, 100000 в кількості, яка відповідає загальному фонду гри, аудиторію (розставити столи так, щоб команди учасників могли вільно спілкуватися та бачити демонстраційний план). Хід гри. 1. Великий план земельної ділянки, яка виставляється на аукціон, вивішується на дошці. 2. Педагог зачитує ситуацію та умови участі в аукціоні.

3. Педагог об’єднує учнів у 5 команд. Кожна команда буде представляти на аукціоні одну із таких організацій: «Товариство охорони природи», «Адміністрація міста», «Фірма «Лісоруб», «Акціонерне товариство «Енергетика», «Концерн «Нерухомість». 4. Кожна команда отримує інструкцію з описом організації, завдань, які перед ними стоять, гроші для участі в торгах, табличку з назвою організації і логотипом та копію земельної ділянки, яка виставляється на аукціон. Кожна команда працює окремо, не розголошуючи своїх активів та планів.

5. Команда складає план участі в аукціоні (відмічає ділянки – лоти, які повинна придбати для виконання поставлених завдань). 6. Після ознайомлення команд з планом земельної ділянки, інструкціями та складання плану починаються торги відповідно до «Правил аукціону».

7. Кожен придбаний лот закривається на великому плані земельної ділянки карткою з позначкою логотипу організації, яка його придбала.

118


8. Аукціон ведеться до повного розпродажу всіх лотів або до використання всіх коштів командами. 9. Аналіз гри. Кожна команда відповідає на такі питання: – чи вдалося вам реалізувати свої плани?

– що завадило досягненню поставленого завдання?

– на скільки вдале, на вашу думку, нове планування території?

10. Після аналізу участі кожної команди в грі проводиться загальне обговорення за такими питаннями: – наскільки господарська діяльність людей змінює природні ландшафти?

– чи вдалою є обрана форма (аукціон) для планування розвитку територій?

– як можуть позначитися проблеми нераціонального використання землі на мешканцях міста та на майбутньому поколінні? – які існують інші форми планування розвитку території?

– чи може призвести до конфліктів між різними організаціями непланове господарювання? – чи могли б ви спланувати розвиток території для кращого задоволення потреб з мінімальними наслідками для оточуючого середовища? 11. Планування території.

Педагог об’єднує учнів у нові команди так, щоб у кожній команді був присутній представник з попереднього поділу.

Команди працюють над розробкою проекту розвитку земельної території для кращого задоволення потреб з мінімальними наслідками для оточуючого середовища. Педагог пропонує врахувати, що інтереси фірми «Лісоруб» співпадають з інтересами «Товариства охорони природи», інтереси концерну «Нерухомість» частково співпадають з інтересами адміністрації міста і акціонерного товариства «Енергетика». Після завершення роботи кожна команда представляє власний розроблений проект, відповідає на питання. 12. Підбиття підсумків гри.

119


Опис ситуації та умови участі З аукціону продається ділянка землі, розташована поблизу міста Набережне. Загальна площа території 100 гектарів, з них – 40 га с/г полів, 40 га – лісових насаджень, 20 га – пагорби на берегах озера, вкритих лісом. Озеро, яке знаходиться поряд з цією ділянкою, забезпечує місто питною водою. Населення міста – 225 тис. чол. Існує декілька організацій, які зацікавлені у придбанні цієї ділянки.

В аукціоні беруть участь такі організації: «Товариство охорони природи», «Лісоруб», «Адміністрація міста», концерн «Нерухомість», акціонерне товариство «Енергетика». Кожна організація володіє різними сумами та розмірами ділянок землі, а це означає, що в змаганні за земельні ділянки у них різні можливості. Вартість ділянок землі та суми, якими володіють учасники аукціону, виражені в умовних грошових одиницях.

Засоби різних організацій співвідносяться з їх масштабами один щодо одного.

120


Опис організацій, які беруть участь в аукціоні «Товариство охорони природи» – спеціалісти вашого товариства виявили в лісах цієї ділянки зникаючий вид ендемічної рослини. Ви вирішуєте зберегти цей вид. Для цього необхідно організувати заповідник (мінімальний розмір – 20 га). У вашому розпорядженні – 750 000 у.о. Фірма «Лісоруб» – ви ведете лісове господарство, послідовно вирубуючи «спілі дерева». З них ви виготовляєте пиломатеріали, які вигідно продаєте в місті (в т.ч. і концерну «Нерухомість»). У мешканців міста постійно збільшується попит на пиломатеріали. Для розширення виробництва і збільшення доходу вам необхідно купити додатково 20 га лісу. У вашому розпорядженні – 900 000 у.о. Концерн «Нерухомість» – у мешканців міста Набережне гостро стоїть проблема житла. Те, що ця ділянка знаходиться безпосередньо біля міста, має для вас велике значення. Ви маєте намір купити частину землі, побудувати новий житловий район і великий торгівельний центр. Це не тільки дозволить вирішити житлову проблему, а й принесе великі прибутки. Вам необхідно 12 га для житлового району і 20 га для торгівельного центру. У вашому розпорядженні – 1400 000 у.о. Акціонерне товариство «Енергетика» – у вас є дві електростанції і їх потужності вже недостатньо, щоб задовольнити потреби міста. Ви маєте намір купити частину землі і побудувати нову електростанцію. Розташування ділянки, яка виставляється на продаж, дуже вигідне для вас: поблизу міста і, в той же час, ділянка лежить на березі озера. Для роботи електростанції потрібно багато води, тому вам необхідні ділянки поблизу озера (близько 12 га), у вашому розпорядженні – 600 000 у.о. Адміністрація міста – ви задоволені, що місто розширюється, його бюджет збільшується за рахунок нових податків. Ці кошти ви плануєте витратити на покращення якості життя мешканців міста. Ви хочете побудувати нове сміттєзвалище, оскільки існуюче переповнене. Крім цього, автодорога, яка проходить ділянкою, потребує ремонту та реконструкції. Вам необхідно 16 га землі (8 га для облаштування нового сміттєзвалища і 8 га для розширення автотраси). У вашому розпорядженні – 500 000 у.о. Правила аукціону

– земля продається ділянками (лотами) площею по 4 га кожен; – початкова ціна лота – 80 000 у.о.; – підвищувати ціну можна не менш ніж на 10000 у.о.; – купує лот та група, яка призначить найбільшу ціну; – усі торги веде один із членів групи, якого вони самі обирають.

5. Підсумок заняття.

Вправа «М’яч». Педагог пропонує учням стати в коло. Кожен учень, який зловив кинутий м’яч, має поділитися думками щодо того, яку корисну для себе інформацію він отримав на занятті. Отже, ми спробували відпрацювати навички раціонального використання земельних ресурсів як основи їх збереження та відтворення для наступних поколінь.

121


3.5. Енергозбереження – ефективний спосіб використання природних ресурсів

Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

показати приклади енергозбереження; дослідити відповідність приміщень принципам енергозбереження; розробити пропозиції щодо енергозбереження; сформувати особисте ставлення учнів до цієї теми комбіноване (оповідання-розповідь «Сказання про Марко», бесіда за питаннями, анкетування, дослідницька робота «Енергетичний аудит школи», ігри «Дослідники та раціоналізатори», «Енергетичне лото», вправа «Мішень») інформаційні картки, анкети, папір, ручки, маркери

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань.

122


Легенда «Сказання про Марко». Педагог зачитує легенду «Сказання про Марко» Шона Тейлора.

Дуже давно жив на світі маленький хлопчик на ім’я Марко. Він був дуже веселим, сміливим та не боявся труднощів. Марко думав, що може робити все краще, швидше, був готовий довести це. Одного разу він побачив гарну Пташку, яка літала високо в небі. Вона майже без зусиль махала крилами, ніби пливла небом. Марко подумав про себе: «Я можу літати краще, ніж ця пташка». Він знайшов високе дерево й забрався на самісіньку вершину. Пташка побачила Марко і він їй сказав: «Пташко, я можу літати краще за тебе». Вона лише із зацікавленням глянула, як він, махаючи руками, стрибнув з дерева. «ААА….ааааа». Бум. «Ну, що, можеш ти літати?», – запитала Пташка у Марко.

«Зачекай, я зараз тобі покажу», – сказав Марко. Трохи згодом він придумав, як можна літати краще за Пташку. Купив метал для крил, гуму для шин та великий двигун, щоб побудувати літак. Після завершення роботи він узяв каністру з бензином та заповнив бак. Його літак потребував палива. Брр… Що за шум! Літак піднявся високо в небо. Пташка почула цей страшенний шум, намагалася сховатися, проте Марко її наздогнав і сказав: «Тепер ти бачиш, я можу літати краще за всіх».

Через деякий час літак йому набрид. Він вирішив прогулятися берегом океану. Там він побачив великого Кита. Кит виринав на поверхню води, щоб вхопити повітря, а потім знову пірнав глибоко на дно океану. «Я можу пірнати глибше за тебе», – сказав Марко. Але Кит не розумів, як люди можуть плавати та пірнати краще китів. Марко стрибнув у воду, пірнув на дно. Кит теж пірнув і вони попливли разом. Через декілька хвилин Марко відчув, що він задихається, і миттю виринув з води. «Ха-ха-ха, – засміявся Кит. – Я вважаю, що люди не можуть плавати краще за нас».

«Якщо ти так вважаєш, то я тобі покажу, що людина плаває краще», – сказав Марко та пішов будувати підводний човен. Для цього він купив багато металу та потужний двигун. Коли все було готове, він заповнив баки підводного човна бензином та занурився під воду.

Весь цей шум та плями, які залишав після себе човен, викликали невдоволення у Кита. Він опустився на дно океану, щоб сховатися від людини. «Хто може плавати краще всіх?», – крикнув Марко, але Кита ніде не було видно. Незабаром Марко втомився, до того ж він замерз. Щоб зігрітися, він відправився в пустелю. Але і там було холодно, оскільки в пустелі була зима. Раптом Марко побачив маленьку ящірку, яка грілася на сонці. Він запитав її: «Як тобі вдається зберігати тепло, щоб не замерзнути?». Ящірка відповідає: «Вдень я лежу на камені під сонцем, а коли сонце сідає, я забираюсь у нірку в землі і там мені тепло всю ніч». «Цікаво, але я можу краще зробити це за тебе», – сказав Марко і почав будувати для себе будинок. Він купив дошки, вікна, молоток та цвяхи. Закінчивши роботу, зрозумів, що під час будівництва він не використав ізоляційний матеріал, з допомогою якого тепло зберігається всередині. Марко зрозумів, що у будинку йому все одно буде холодно. Він трохи подумав і приніс у будинок величезну піч, яка почала пихтіти та викидати полум’я. «Тепер в мене є будинок і мені тепліше, ніж тобі», – сказав Марко.

123


Одного разу Марко летів на літаку і шукав Птаха, щоб позмагатися з ним у польоті, але несподівано двигун замовк. «О, ні. Тільки не це. В мене закінчився бензин, що мені робити?». Марко разом з літаком впав на землю. Пташка висунула голову з гнізда: «А зараз хто літає краще?», – прощебетала вона і злетіла високо в небо. Марко пішов до океану, щоб поплавати на своєму підводному човні. Марко хотів знайти Кита, але коли він досягнув дна, човен зупинився. «В човні теж закінчився бензин!». Він відкрив люк та поплив на поверхню води, щоб ковтнути повітря. Кит запитав: «Хто плаває краще: кити чи люди?». Марко змок і замерз, крім того, йому було неприємно відчувати себе переможеним. Він зайшов у свій будинок та сів біля пічки зігрітися. Раптом піч зашипіла та вогонь погас. «О, тепер і в пічці закінчився газ», – простогнав він. Йому знову стало холодно. Вітер проникав у будинок через щілини у стінах. «Що ж мені тепер робити?». І йому в голову прийшла ідея: він переставив вікна на південну сторону будинку, купив каміння для стін та поролон, щоб утеплити вікна. «Так, я багато чого навчився у тварин», – подумав про себе Марко. Ящірці сподобався його будинок. Вона почала заходити до нього в гості. В будь-яку пору року в будинку було комфортно та затишно.

Бесіда за питаннями: – Чому навчився Марко у тварин?

– Чому люди можуть навчитися у тварин?

– Які природні ресурси використовував Марко для будівництва та роботи літака, підводного човна, будинку?

– Що могло б змінитися в нашому житті, якби закінчилися всі запаси нафти? Природного газу? Вугілля? Залізної руди?

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Мільйони років тривав процес розкладання залишків відмерлих тварин і рослин, що колись переробили і зберегли сонячну енергію. У результаті утворилися такі невідновлювані природні ресурси, як нафта, вугілля і газ, які використовуються як джерела енергії. Запаси цих природних ресурсів досить обмежені. Доки людство не почало використовувати невідновлювані джерела, кількість накопиченої в них енергії залишалась сталою. І як тільки люди почали використовувати невідновлювані джерела, кількість накопиченої в них енергії почала незворотно зменшуватися. Швидкість, з якою ми витрачаємо невідновлювані джерела енергії, в багато разів перевищує час їх утворення. Тому так важливо подбати про їх більш економне використання.

4. Вивчення нового матеріалу. 4.1. Роль енергії у житті людини.

Вправа «Асоціативна ялинка». Педагог пропонує учням за одну

хвилину записати в стовпчик якнайбільше слів, які асоціюються зі словом «енергія». Потім з першого стовпчика вибрати одне слово і записати в другий стовпчик всі слова, які асоціюються з ним (час обмежується). Аналогічно записується третій стовпчик.

124


Приклад: Енергія

Будинок

Вода

Життя

Стіни

Здоров’я

Ресурс

Комфорт

Миття

Меблі

Дощ

Світло Тепло

Їжа

Транспорт Будинок

Телевізор

Холодильник Вода

Вікна

Джерело

Прання Фільтр

Річка

Вправа «Роль енергії у житті людини». Використовуючи

якнайбільше слів з «асоціативної ялинки», учням необхідно написати есе «Роль енергії у житті людини». Після виконання завдання учні представляють есе. 4.2. Види ресурсів та енергії. Джерела енергії поділяються на відновлювані та невідновлювані. Невідновлювані джерела енергії (вугілля, природний газ, нафта, уран, торф) є цінними природними ресурсами, проте мають свої недоліки: кількісну обмеженість (рано чи пізно будуть вичерпані), виробництво енергії негативно впливає на стан навколишнього природного середовища (викиди парникових газів, SО2, NО2, сполук важких металів, попелу, радіоактивних відходів тощо). Невідновлювані джерела енергії використовуються для отримання теплової та електричної енергії традиційними способами: теплова електрична станція, гідроелектростанція та атомна електрична станція. Відновлювані джерела енергії (відходи біомаси, гідроенергія, геотермальна енергія, сонячна енергія, енергія вітру, енергія припливів, морських хвиль та океанів) є альтернативними джерелами. У разі використання відновлюваних джерел енергії зростання енергоспоживання не порушує загальну теплову рівновагу Землі і не спричиняє загальне потепління. Не змінюється кількість енергії, що надходить на Землю і йде із Землі. Звідси перша перевага відновлюваних джерел енергії – вони не завдають шкоди навколишньому природному середовищу. Відновлювані джерела енергії постійно поповнюють свою енергію від Сонця і їх вистачить на мільйони років – до того часу, поки існує Сонце. Це друга перевага відновлюваних джерел енергії. Зменшення використання невідновлюваних джерел енергії та збільшення частки відновлюваних – перспектива збереження якості навколишнього природного середовища. Але для того, щоб відновлювані джерела енергії прийшли на зміну невідновлюваним, потрібен певний час. Невідновлювані джерела енергії є основним постачальником електроенергії в Україні. Енергія дає людині тепло для обігріву та приготування їжі, забезпечує роботу промисловості та транспорту. Тому так важливо використовувати лише стільки енергії, скільки необхідно, тобто зберігати. 4.3. Енергозбереження – екологічно чисте «джерело» енергії.

Енергозбереження – заходи, спрямовані на заощадження теплової та електричної енергії, а також використання альтернативних джерел енергії. Використовуючи різні джерела енергії та технології, можна по-різному досягати

125


корисного ефекту. Щоб зменшити втрати енергії при її перетворенні та знизити негативний вплив споживання енергії на довкілля, потрібно застосовувати знання з техніки, соціології та природничих наук.

Ми знаємо, що енергія не виникає з нічого і не зникає нікуди, а використану енергію не повернути. Отже, потрібно намагатися не витрачати енергію марно. Енергозбереження має стати основним орієнтиром подальшого розвитку всіх виробничих галузей та сфер суспільства. Заходи щодо енергозбереження може здійснювати кожен з нас і практично всюди.

Вправа «Енергетичний аудит школи». Учні об’єднуються у невеликі групи та досліджують будівлю школи. В ході дослідження вони з’ясовують, де існують втрати енергії або її економія за 8 пунктами та записують у таблицю. Якщо енергія економиться, то робиться відмітка навпроти літери «Е», якщо існують втрати енергії, то робиться відмітка навпроти літери «В». За кожен пункт дається один бал. Енергетичний аудит проводиться в кожному приміщенні школи. Після завершення аудиту підраховуються бали окремо за «економію» та «втрати», підбиваються підсумки. Примітка: Обстеження вікон та дверей на виявлення протягів можна зробити двома способами: 1) запалити свічку і провести нею вздовж рам закритих вікон і дверей (якщо полум’я коливається, значить у цих місцях є протяги); 2) на олівець липкою стрічкою закріпити один кінець целофану прямокутної форми, а інший вільно коливається від руху повітря.

Вікна (перевірте число вікон та протягів) Е: В: Освітлення (непотрібне світло повинно бути вимкнене) Е: В:

Розташування меблів (меблі не повинні загороджувати обігріваючі прилади) Е: В:

Висота стелі (дуже високі стелі є причиною втрат енергії) Е: В:

Батареї (їх розташування в класі впливає на збереження енергії чи її втрати) Е: В:

Зовнішні двері (повинні бути щільно зачинені) Е: В:

Лампи (використання Покриття підлоги (килимові покриття енергозберігаючих ламп заощаджує зберігають енергію) енергію) Е: Е: В: В:

126


Велика кількість енергії витрачається на задоволення побутових потреб людей (освітлення, опалення, водопостачання, робота побутової техніки тощо).

Вправа «Енергозбереження в побуті». Педагог пропонує провести анкетування, яке дасть змогу визначити ефективність використання енергії в побуті мешканцями міста. Після проведення анкетування проводиться аналіз. Анкета «Енергозбереження в побуті»

1. Стать 2. Вік

Чоловіча

до 20-ти

Жіноча

20-30

30-40

40-50

50 і більше

3. Чи знаєте ви, скільки кВт енергії використовує ваша сім’я?

Так

Ні

4. Чи вважаєте ви, що енергію необхідно використовувати економно? 5. Чи намагаєтесь ви робити це самі? Так Ні Якщо так, то чому? Економія грошей Обмеженість ресурсів на планеті Збереження навколишнього середовища

6. Чи вимикаєте ви світло, коли виходите із кімнати більш ніж на 5 хвилин? Так Ні Інколи 7. Чи буває так, що без певної необхідності у вашій квартирі горить світло? Так Ні Не знаю 8. Чи виключаєте ви електроприлади, коли виходите із кімнати? Так

Ні

Інколи

9. Чи використовуєте ви енергозберігаючі лампочки? Так Ні Якщо ні, то чому: Дорого Не бачу різниці між ними і звичайними лампочками Не задумувався

10. Для чаю ви наливаєте повний чайник води чи скільки необхідно? Повний Скільки необхідно

11. Чи перекриваєте ви воду, коли чистите зуби; тимчасово покидаєте ванну кімнату? Так Ні Інколи 12. Чи всі водопровідні крани у вашій квартирі справні?

127


Якщо добре подумати, можна знайти дуже багато способів економії енергії. Адже це не вимагає додаткових витрат і залежить винятково від нашої поведінки. Деякі заходи потребують незначних інвестицій для налагодження й удосконалення застосованих технологій.

Гра «Дослідники та раціоналізатори. Педагог пропонує взяти

участь у грі, яка дозволить проаналізувати існуючі можливості щодо енергозбереження у побуті та надати пропозиції із запровадження їх у повсякденне життя.

Необхідні матеріали: інформаційні картки, різні лампи (лампа розжарювання та люмінесцентна), рекламні проспекти побутової техніки та сантехнічного обладнання, папір, ручки, постер, маркери. Хід гри.

1. Педагог ділить учнів на 5 груп та визначає напрямки дослідження (напрямки дослідження – побутова техніка, використання води, освітлення, приготування їжі, обігрів приміщень).

2. Кожна група отримує інформаційні матеріали щодо свого напрямку дослідження. 3. Група опрацьовує матеріали за визначений час та складає пропозиції із енергозбереження в побуті (конкретні дії, норми поведінки, обґрунтований вибір та раціональна експлуатація побутової техніки тощо). 4. Кожна група представляє результати своїх досліджень.

5. Після представлення педагог пропонує вибрати із загальної кількості пропозицій ті, які можна застосовувати щодня і скласти перелік повсякденних «енергозберігаючих» звичок. Гарні звички записуються на постері та залишаються в класі. Напрям дослідження «Використання води»

Розподіл витрат води користувачами у помешканнях, л/люд./добу. Вид споживання води

Витрати води (л/люд./добу)

Приготування їжі та пиття

9

Щоденний туалет (чищення зубів, вмивання)

26

Душ

27

Ванна

Прання

Змивання унітазів

128

49 42 35


– Приблизно одна четверта частини енергії, яку споживають у побуті, використовується на підігрів води. – На ванну потрібно 100-150 л води, в той час як на економний душ – 8 л/хв. – Лічильник води коштує 150-200 гривень. – Один м3 води (водопостачання та водовідведення) коштує 11,568 гривні (станом на 01.01.2015 р.). – Душ звичайного типу витрачає в середньому 26 л/хв. при повному напорі води і 10 л/хв. – при звичайному, комфортному використанні душу. Сучасна енергозберігаюча душова насадка дає змогу зменшити витрати води в середньому на 50% та значно знизити використання енергії. – Якщо з несправного крана витікає всього 10 крапель води за хвилину, то за рік втрачається 2000 літрів води. – Аератори, встановлені у водопровідних кранах, насичують воду повітрям і створюють враження, що вода іде широким струменем, у той час як насправді води використовується менше. – Ефективні пральні машини дають можливість значно зекономити енергію. – Прання при 600 замість 900 дозволяє зекономити 30% електроенергії, крім цього, одяг буде менше зношуватись. Інформація для педагога

Енергозберігаючі технології використання води передбачають: – зменшення споживання гарячої води; – регулювання температури води;

– економія на підігрів води в літній період; – теплоізоляція труб і котла;

– догляд за системами водопостачання. Гарні побутові звички:

– Приймайте короткий душ замість ванни.

– Закривайте воду, коли намилюєтесь, чистите зуби.

– Приймайте холодний душ, він корисний для здоров’я. – Слідкуйте, щоб вода не текла з кранів без потреби.

– Не мийте посуд під краном, а користуйтесь мискою. – Користуйтесь холодною водою для полоскання.

– Кожного разу завантажуйте пральну машину повністю, щоб не вмикати напівпорожню машину.

– Не періть при більш високій температурі, ніж це потрібно. Використовуйте функцію «попереднє замочування» тільки тоді, коли це дійсно необхідно. Не варто використовувати автоматичний віджим. На нього використовується значна кількість енергії і одяг втрачає свою еластичність. Періть тільки брудний одяг. Немає потреби переодягати футболку декілька разів на день.

129


Напрям дослідження «Використання побутових приладів» Електроенергія у будинку використовується на освітлення, прання, охолодження продуктів та приготування їжі. Зростання витрат електроенергії є результатом збільшення кількості електроприладів у побуті. Майже в кожному будинку є холодильник, пральна машина, морозильна камера, телевізор, пилосмок. Все більш звичними стають сушарки, комп’ютери, кухонні комбайни, мікрохвильові печі тощо. Загальне енергоспоживання складається із ефективності електричного приладу, кількості приладів і часу їх експлуатації. Телевізори та інші прилади, що мають функцію «stand-by», споживають енергію навіть тоді, коли вони вимкнені за допомогою дистанційного керування. Близько 10% споживання електроенергії приходиться на зберігання їжі в холодильниках і морозильниках. Купуючи найбільш ефективні холодильники, можна зменшити витрати електроенергії на 25%. Економія в таких холодильниках досягається завдяки вдалому поєднанню товщини ізоляції та збільшенню ефективності охолоджуючої системи. Енергоспоживання побутових електроприладів, кВт/рік Робочий обсяг, л

Споживання, кВт / рік

Холодильники з морозильними камерами: – енергоефективні – менш енергоефективні

143 143

150 266

175 +20 180+13

197 332

184 182

193 383

Пральні машини: – енергоефективні – менш енергоефективні

5 кг білизни 5 кг білизни

174 240

Прилади

Холодильники: – енергоефективні (клас А, А+) – менш енергоефективні (клас D)

Морозильники: – енергоефективні – менш енергоефективні

Пральна машина з вбудованою сушаркою

130

5 кг білизни

878


Інформація для педагога – Для раціонального використання електроенергії необхідно використовувати високоефективні прилади, які значно менше споживають електроенергії. – Купуючи нові електроприлади, необхідно звертати увагу на те, скільки енергії вони споживають.

– Додаткову економію можна отримати, якщо правильно експлуатувати електричні прилади, а також не мати зайвих: висушити одяг можна і без барабанної сушки, а це означає і без енерговитрат. Правильне розміщення, догляд та використання холодильника.

– По можливості розміщуйте холодильник у холоднішій кімнаті (кладовці).

– Не купуйте холодильника або морозильника більшого, ніж вам необхідно, об’єму.

– Не ставте холодильник близько до обігрівачів, плити чи іншого джерела тепла.

– Тримайте конденсатор в чистоті. Пил збільшує споживання електроенергії. – Перевіряйте вакуумну прокладку дверей, що ущільнення навколо них міцне. – Підтримуйте в холодильнику температуру +5°.

– Розморожуйте холодильник, як вказано в інструкції, якщо у нього немає системи автоматичного розморожування. – Розморожуйте регулярно, щоб уникати наростання льоду.

– Не відкривайте холодильник частіше, ніж це потрібно, і не тримайте довго відкритим. Напрям дослідження «Освітлення»

Для комфортного існування людям потрібне світло. Найбільш розповсюджене джерело світла в будинках – лампи розжарювання або рідше – ефективніші люмінесцентні лампи з електронним баластом. За однакової ефективності вони використовують лише 20-30% енергії, необхідної для стандартних лампочок розжарювання. Завдяки електронному баластові, що перетворює струм звичайної частоти 50 гц на більш високочастотний, немає проблеми мерехтіння. Світлі стіни відбивають 70-80% світла, а темні – 10-15%.

Компактні флуоресцентні лампи (КФЛ) можуть витримувати багаторазове увімкнення та вимкнення світла. КФЛ потужністю 11 Вт дає стільки ж світла, скільки 60-ватна лампа розжарювання, а термін її придатності – 8000 годин, тоді як лампи розжарювання – тільки 1000 годин.

131


Ефективність освітлення різними джерелами світла. Джерело світла

Потужність джерела освітлення, Вт

Освітленість, люкс (Лк)

Ефективність освітлення, Лк / Вт

Лампа розжарювання: – довгострокової дії – матова, звичайна – галогенна

60 60 50

468 730 950

7,8 12,1 19

Люмінесцентна: – звичайна – люкс – суперлюкс – компактна довга КФЛ (призматична)

27 27 27 14

42,5 53,7 37,0 64,0

Ртутно-галогенна

13

1150 1450 100 900

48

2400

50

7

400

Натрієва

58

Електронна низькоенергоємна

600

2300

46

39,6 57,1

Інформація для педагога Корисні поради щодо освітлення:

– Використовуйте енергозберігаючі лампи скрізь, де це можливо. – Використовуйте, по можливості, високоефективні патрони.

– Підбирайте електричні деталі, які відповідають стандартам.

– Використовуйте місцеве освітлення, а не яскраве загальне освітлення.

– Розділяйте систему освітлення на секції, якими можна керувати автономно. – Вимикайте непотрібне світло.

– Якнайбільше використовуйте природне денне світло.

– Для кімнат підбирайте інтер’єр у світлих тонах, щоб максимально збільшити відображення світла.

– Візьміть за правило систематично доглядати за освітлювальними приладами.

132


Напрям дослідження «Обігрів приміщень» Ми живемо у прохолодному кліматі і тому змушені придумувати штучні методи збереження тепла у приміщенні. Українські стандарти передбачають комфортну температуру всередині приміщень 18-20°С. На опалення приміщень витрачається четверта частина палива, що споживається в країні, з них 80% – на обігрівання будинків. Різні матеріали мають різну теплопровідність. Повітря є поганим провідником і може використовуватися як ізолятор між склом або в стінах. На втрати тепла через стіни припадає 10-30% усіх витрат тепла в квартирі, і 30-50% усіх витрат будинку. Часто в стінах будинків утворюються «мости холоду» – погано утеплені місця, через які тепло виходить. Скло з теплозахисним покриттям або друге вікно з одношаровим склом зменшує втрати тепла на 20-30%; подвійне засклене вікно – на 40%; вікно з подвійним склом та теплозахисним покриттям – на 40-50%; вікно з потрійним склом та теплозахисним покриттям – на 65%. Підвищення температури в приміщенні на 1°С збільшує витрати на теплову енергію на 6%. Фарбування радіаторів олійними фарбами знижує тепловіддачу на 8-13%, а цинковими білилами підвищує її на 2,5%. Інформація для педагога

– Утеплюйте вікна та двері для усунення протягів.

– Вдягайте теплий одяг, він створить відчуття тепла без підвищення температури в кімнаті. – Не розташовуйте меблі біля радіаторів.

– Провітрюйте приміщення часто і короткочасно. – Заскліть балкон.

– Утепліть кімнату килимами на найхолодніших стінах та підлозі, а також повісьте щільні штори на вікна (штори не повинні закривати опалювальні батареї). Напрям дослідження «Приготування їжі»

Електроенергія – не найкращий вид енергії для приготування їжі, тому краще використовувати газ. Газ кращий і з енергетичної точки зору. На перший погляд, ефективність електричної і газової плит приблизно однакова. Але оскільки електрика в основному виробляється на вугільних електростанціях, то ефективність електричної плити – 20%. Споживання електроенергії, а звісно, і первинне енергоспоживання, можна понизити, використовуючи газ. Але можна кип’ятити воду в електричному чайнику із вмонтованим нагрівальним елементом, який значно зменшує електровитрати. Температура кипіння не перевищує 100°С, тому їжу можна приготувати незалежно від того, кипить вона на великому вогні чи маленькому. Закритий посуд під час приготування їжі запобігає втраті води. Зайва кількість води під час приготування їжі призводить до втрат енергії.

133


Інформація для педагога – Використовуйте каструлі з рівним дном. Каструля з нерівним дном споживає до 15% енергії більше. – Користуйтесь каструлями, які повністю накривають конфорку. – Розморожуйте заморожені продукти в холодильнику. Холод від 1 кг замороженого м’яса відповідає споживанню електрики протягом години. – Охолоджуйте теплу їжу перед тим, як помістити її в холодильник. – Правильно регулюйте інтенсивність тепла під конфоркою. – Не забувайте щільно закривати каструлю кришкою. – Готуйте їжу з мінімальною кількістю води. Це дозволить зекономити до 30% електроенергії, а овочі збережуть кращий смак і більше вітамінів. – Не готуйте заморожену їжу. – Використовуйте залишкове тепло. Виключайте конфорку за 5-10 хв. до готовності їжі. – Заповнюйте духовку: різні страви легко можна приготувати одночасно. – Заливайте каву в термос, а не тримайте її у кавоварці в режимі підігріву. – Не включайте кухонний кондиціонер на більшу потужність, ніж потрібно. – Тримайте кондиціонер в чистоті.

5. Закріплення нових знань та умінь учнів.

Гра «Енергетичне лото». Педагог роздає учням картки «Енергетичне

лото». Кожен учень повинен ходити класом та задавати іншим учням питання, які перераховані в таблиці «Енергетичного лото». Ім’я учня, який першим відповість на запитання «так», потрібно вписати в клітинку з цим запитанням. Ім’я кожного учня може бути вписане в клітинку тільки один раз. Учень, який першим заповнить усі клітинки, повинен голосно сказати «Енергетичне лото», назвати кількість заповнених клітинок та імена учнів. Після гри педагог пропонує дати відповідь на питання: що сталося б, якби кожен учень використовував способи енергозбереження, зазначені в «Енергетичному лото».

Вимикаю світло, коли в ньому немає потреби

Не відкриваю холодильник тільки для того, щоб подивитися на його вміст

Не використовую кухонну плиту для обігріву квартири

Використовую обидві сторони паперу

Міняю стержень у ручці, а не купую нову ручку

Нагадую членам своєї сім’ї вимикати світло для економії енергії

Здаю макулатуру у вторинну переробку

Одягаюсь тепло, коли прохолодно в приміщенні

Мию посуд у мийці

Зашторюю вікна на ніч

Виключаю воду, коли чищу зуби

134

Їжджу на велосипеді або ходжу пішки замість того, щоб користуватися транспортом

Повторно використовую скляну тару

Утеплюю вікна на зиму

Використовую енергозберігаючі лампи

Приймаю душ замість ванни


6. Підведення підсумків. Вправа «Мішень». На великому аркуші паперу педагог малює мішень

з десятьма концентричними колами, яка розділена на два півкола. Центр мішені – «десятка», край – «нуль». Біля країв півкіл записуються місця, де застосовуються заходи із енергозбереження: «побут», «школа». Учням пропонується оцінити власне ставлення до цієї проблеми та можливості щодо енергозбереження за 10-бальною системою. Учні почергово у кожному півколі записують своє ім’я відповідно до оцінки. Після цього на мішені підраховується середня оцінка групи в кожному півколі. Отже, енергозбереження в побуті має великі перспективи: заміна звичайних лампочок розжарювання на люмінесцентні (енергозберігаючі), використання побутової техніки класу А, вдосконалення сантехнічного обладнання, встановлення лічильників води та тепла, утеплення вікон та дверей, зміна особистого ставлення до проблеми та вироблення «енергозберігаючих» звичок.

135


3.6. Раціональне використання мінеральних ресурсів Мета: Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

усвідомити проблему зменшення запасів мінеральних ресурсів; відпрацювати навички раціонального використання природних ресурсів; сформувати особисте відношення до даної проблеми комбіноване (вправа «Знайди того, …», бесіда за питаннями, гра «Гірська промисловість на Місяці») інформаційні сторінки, олівці, ручки

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Вправа «Знайди того, …». Кожен учень отримує роздаткову картку і виконує завдання, зазначені в ній. Для виконання завдання учні вільно рухаються в класі, шукаючи того, хто дасть позитивну відповідь на питання. Ім’я цього учня записується проти питання. Імена опитаних не повинні повторюватися в одній картці. Наприклад: «Знайди того, в кого є ковзани» – Андрій; «Знайди того, в кого є керамічна статуетка» – Марійка; «Знайди того, хто любить робити фігури з мокрого піску» – Ірина. Після завершення вправи педагог збирає картки та оголошує найбільш цікаві «знахідки».

136


Знайди того, в кого є мідний таз.

Знайди того, в кого є алюмінієва каструля.

Знайди того, хто пробував добути вогонь з допомогою кременів. Знайди того, хто збирав металобрухт.

Знайди того, хто бачив по телебаченню доменні печі.

Знайди того, хто відпочивав на пляжі з дрібної гальки. Знайди того, хто просіював пісок.

Знайди того, в кого є чавунний казанок.

Знайди того, хто був у базальтовому кар’єрі. Знайди того, хто любить солону їжу.

Знайди того, хто ліпив фігурки з глини.

Бесіда за питаннями:

– Як одним словом назвати пісок, базальт, глину, мідь, алюміній, залізо? (природні ресурси)

– До якої категорії належать ці природні ресурси? (мінеральні) – Чи є мінеральні ресурси відновлюваними?

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Мінеральні ресурси – це сукупність корисних копалин, які знаходяться в надрах Землі та є основою для розвитку провідних галузей промисловості (енергетика, чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість, будівництво). Приблизно 70% усієї світової промислової продукції виробляється з корисних копалин. Наявність корисних копалин визначає економічний потенціал країни.

Мінеральні ресурси є невідновлюваними та швидко скорочуються через нераціональне їх використання. Наростаюча криза мінеральних ресурсів веде до гострих політичних суперечок та конфліктів, може викликати загальну нестабільність у світовій спільноті.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Виснаження мінеральних ресурсів. З розвитком цивілізації й народонаселення різко зросло видобування корисних копалин в усьому світі. Великого значення для економіки всіх країн набули такі корисні копалини, як нафта та газ, алюмінієві руди, хром, нікель, кобальт, титан, уран, марганець, свинець та олово. За даними ООН, зараз із надр Землі щорічно видобувається близько 20 мільярдів тонн корисних копалин.

Усього ж, як вважають учені, за всю історію людства, починаючи із бронзового віку, було виплавлено 16 мільярдів тонн різних металів, у тому числі впродовж останніх 40 років – 11 мільярдів тонн. Від середини XVI до середини ХХ століття споживання людством заліза зросло в 5 тисяч разів і темпи його видобування подвоюються кожні десять років. Видобуток урану складав у 1980 році 40-50 тисяч тонн, а у 2000 році досяг 800 тисяч тонн. На

137


скільки ж років вистачить людству запасів корисних копалин? Міжнародні експерти підрахували, що за сучасних темпів видобування навіть найбільші родовища нафти будуть вичерпані через кілька десятиріч. За даними ООН, ресурси 18 економічно важливих мінералів опинилися на межі цілковитого вичерпання, навіть за умови введення рециклінгу та відновлення. Серед них – срібло, золото, ртуть, свинець, вольфрам, цинк, сірка, олово.

Щоправда, слід урахувати і додаткові фактори. Переважна більшість природних ресурсів, таких як вода, корисні копалини, ліс, тепло, опади тощо розподіляються вкрай нерівномірно, і без взаємовигідного обміну ними жодна країна світу, навіть найбільша та найбагатша, не може нормально розвиватися.

Існує також багато міжнародних природних ресурсів, котрі не належать якійсь конкретній країні, а є спільними. Це, насамперед, ресурси Світового океану, ресурси атмосферного повітря, Антарктиди та Космосу. Особливо велике значення для людства мають ресурси Світового океану та сукупність океанів і пов’язаних з ними морів. Світовий океан формує клімат планети, є джерелом атмосферних опадів та поглинає надлишок вуглекислого газу в атмосфері. Внаслідок діяльності океанських рослинних організмів, переважно фітопланктону, і утворюється 50% кисню. Риба та інші морські істоти складають один відсоток продовольства, що споживається людством. З кожним роком поширюється видобуток корисних копалин, зокрема нафти, сірки, золота, з дна шельфової зони океану. Доведена потенційна можливість в майбутньому добувати фосфорити, кам’яне вугілля та інші ресурси. Океанська вода містить понад 60 хімічних елементів, але більшість з них – малої концентрації, що робить поки що економічно нерентабельним їх видобуток. Та коли ці компоненти вичерпаються на суші, доведеться розпочинати видобування морських запасів. Значні багатства містяться в надрах Антарктиди, однак важливіше зберегти її у недоторканому вигляді для наукових досліджень вченими усіх країн.

Можна передбачити, що в майбутньому більш широко будуть використовуватися ресурси Космосу, зокрема Місяця, астероїдів, метеоритів.

При використанні міжнародних ресурсів особливо важливим є наявність та дотримання міжнародних домовленостей. Їх спільне використання повинне відбуватися на засадах співробітництва, а не протиборства. Та й розвідка, раціональний видобуток та використання невідновлюваних ресурсів, охорона та утворення відновлюваних ресурсів, в міру їх вичерпування та забруднення, все більше будуть перетворюватися з внутрішньої справи кожної країни в загальнолюдську стратегію забезпечення виживання. 4.2. Раціональне використання мінеральних ресурсів.

Великі можливості економії та раціонального використання мінеральних ресурсів криють у собі зниження втрат корисних копалин під час їх видобування. Кількісні втрати зумовлені тим, що частина руди залишається під землею. Якісні втрати спричиняються тим, що під час видобування корисної копалини частина руди змішується з пустими породами. Застосування новітніх технологій видобування корисних копалин (підземне виплавляння сірки, мікробіологічні методи добування корисних копалин, свердловинне гідродобування й вилуговування) може суттєво зменшити кількісні та якісні втрати.

Зменшення обсягів видобутку мінеральних ресурсів з надр Землі досягається також їх комплексним використанням. Практично всі родовища твердих корисних копалин, крім основного компонента, містять низку супутніх. Так, поліметалічні

138


руди, крім основних металів (мідь, свинець, нікель), містять також золото, срібло, платину, вольфрам, молібден, кобальт, барій тощо. Іноді супутні корисні компоненти виявляються ціннішими, ніж основні. Дедалі ширше в господарстві починають використовуватись замінники дефіцитних ресурсів. Це створені людиною речовини, які є дешевшими за мінеральні, але відповідають або навіть перевищують їх технічні характеристики. Наприклад, у машинобудуванні 1 тонна полімерних матеріалів може замінити 3 тонни дефіцитної бронзи. Полімерами також замінюють свинець, мідь, олово та інші дефіцитні метали. Важкі багатотонні опори для верстатіввелетнів, які раніше виготовлялися з чавуну, сьогодні з успіхом замінюють бетонними. Застосування нових конструкційних матеріалів-композитів дало змогу конструкторам українського літака «Мрія» знизити його масу на 3 тонни. А це забезпечує за період експлуатації кожної такої машини економію 18 тисяч тонн дефіцитного авіаційного палива.

Важливий напрям економії мінеральної сировини – використання вторинних ресурсів. Наукові розрахунки свідчать, що повторно можна використовувати майже 70% основних металів. Сьогодні ж промисловість економічно розвинутих країн використовує в кращому разі 40% міді, заліза та інших металів. Решта безповоротно втрачається, нагромаджується у звалищах, розсіюється, забруднюючи біосферу. Слід урахувати, що для добування сировини з вторинних ресурсів потрібно набагато менше затрат, у тому числі і енергетичних, ніж для добування тієї ж сировини з первинних руд. Наприклад, у разі добування скла переплавлянням битих скляних виробів, пляшок тощо, витрати електроенергії вчетверо менші, ніж для видобування його з піску, поташу. Алюміній, добутий зі старих банок з-під пива, виявляється вдвічі дешевшим від алюмінію, який виплавляється з бокситів. Спрацьовані автомобільні шини перетворюються на паси для вентиляторів, автодеталі й навіть на нові автошини. З відпрацьованого уранового палива виробляють нові паливні стрижні для ядерних реакторів.

Гра «Гірська промисловість на Місяці». Для більш наближеного

уявлення проблеми виснаження мінеральних ресурсів Землі педагог пропонує змоделювати ситуацію, в якій людство може опинитися через 100 років.

Мета: скласти пропозиції щодо прав на ведення видобування титану на Місяці (гіпотетична ситуація); обговорити проблеми, які можуть виникнути при використанні природних ресурсів Космосу. Необхідні матеріали: копії інформаційних сторінок №1, №2, постери, маркери, ручки, папір. Підготовка до гри: напишіть назви п’яти країн на окремих смужках паперу, продублюйте назви країн на окремих листах більшого формату. 1. Введення у гру.

Хід гри.

Стрімкий розвиток технологій на Землі, зростання населення планети, обмеженість природних ресурсів зумовлює пошук ресурсів у нових вимірах, насамперед у Космосі. Вже найближчим часом Космос може стати не просто сферою досліджень, а й виробничою сферою, наприклад базою для видобування нових ресурсів. Тому дуже актуальним є питання про етичність використання космічного простору.

139


Педагог проводить бесіду за питаннями:

Чи може бути Космос використаний для військових цілей? Чи можна дозволяти скидати у Космос небезпечні та ризиковані відходи? Чи можуть усі країни займатися космічними технологіями? У рольовій грі ваша група матиме можливість обговорити гіпотетичну ситуацію із використання ресурсів на Місяці.

2. Педагог ділить учасників гри на 5 груп. Кожна група вибирає по одній смужці паперу з назвою країни. Педагог пояснює, що кожна група в грі буде представляти ту країну, яка позначена на вибраній смужці та діяти в її інтересах. 3. Педагог зачитує ігрову ситуацію.

Зараз 2098 рік. Представники п’яти країн зібралися обговорити проблему зменшення на Землі запасів титану, легкого та міцного металу. За останні роки країни процвітали, активно використовуючи цей метал у промисловості: при виробництві автомобілів, літаків, будівництві тощо. Але разом з тим розвивалася і проблема. Світові запаси титану зникають досить швидко. За деякими оцінками, 99% всього титану, який ще можна видобути, буде використано до 2100 року. Тобто через 2 роки. Однак під час останньої експедиції на Місяць астронавти з Альфи, найбільшої і найбільш заселеної країни на Землі, відкрили два великих родовища титану під місячною поверхнею. Вчені вважають, що ще більші родовища існують в багатьох інших місцях на Місяці. П’ять країн зацікавлені цими новинами, але вони повинні вирішити, як регулювати видобуток титану так, щоб кожен мав користь від відкриття. 4. Кожна група отримує інформаційну сторінку №1 – «Опис країн» – та ознайомлюється з економічними і демографічними особливостями своєї країни та інших країн-учасників зібрання.

5. Кожна група отримує інформаційну сторінку № 2 – «Декларація щодо видобування титану на Місяці» – та заповнює текст «Декларації» від імені своєї країни. 6. Групи гравців збираються на Конгрес Націй та представляють свої пропозиції щодо стратегії видобування титану на Місяці (на дошці вивішуються п’ять великих аркушів паперу; представник від кожної групи записує на одному з аркушів головні пункти пропозицій від своєї країни). 7. Обговорення представлених пропозицій (пропонується учасникам гри зробити обґрунтований вибір найкращих пропозицій; обговорити всім разом «за» та «проти» кожної з представлених пропозицій). Під час обговорення необхідно звернути увагу на те, в якій ситуації опиняться менш розвинені країни (оцініть на прикладі відмінностей між Альфою та Сигмою, а потім між США та Індією). Питання для обговорення:

– Яке значення для країн має міжнародна співпраця (саміти ООН, міжнародні угоди тощо)?

– Як повторне використання ресурсів (на прикладі Дельти) може сприяти їх збереженню?

140


– Що може трапитись, якщо багато країн видобуватимуть без обмежень титан на Місяці?

– Які існуючі ресурси найближчим часом можуть стати рідкісними, якщо не використовувати їх раціонально?

– У 1967 році представниками більш ніж 70 країн було підписано Космічний договір. У ньому зазначалося, що Космос – це вільна зона, яку не може привласнити жодна з країн чи використовувати його у військових цілях, він відкритий для мирних цілей. Чи є підписання Космічного Договору хорошою ідеєю? 8. Підбиття підсумків гри.

Інформаційна сторінка № 1 – «Опис країн» АЛЬФА: Ваша країна – це одна з найбільших країн в світі. Має найбільш розвинену космічну технологію. Вона першою виявила поклади титану на Місяці. На даний час це єдина країна з технологіями добування титану на Місяці. Ваша країна і Бета – єдині, які можуть подорожувати на Місяць. БЕТА: Ваша країна дуже велика і має зростаюче населення. Вона вкрай потребує титан для збереження стабільності своєї економіки. Бета може подорожувати на Місяць, але ще не має технологій для добування титану.

ГАММА: Ваша країна – це велика індустріальна країна, проте ще не має космічної програми. Вона має найбільш розвинену технологію видобутку та дослідження титану на Землі і може розробити гірничодобувне обладнання для Місяця. Гамма – найбільший виробник машин у світі і багато інших країн імпортує машини з цієї країни. ДЕЛЬТА: Ваша країна маленька, але високорозвинута індустріально. Вона використовує титан на всіх своїх підприємствах, розвиваючи нові рецикультативні технології. Вона в змозі розтягнути в часі використання своїх ресурсів щодо титану. Інші країни матимуть прибуток від цих технологій.

СИГМА: Ваша країна не має так багато міст і містечок, як інші, могутніші країни. Столиця – це велике сучасне місто, але більшість інших міст – маленькі і мають мало фабрик, заводів. Вашу країну складають переважно с/г землі та тропічні ліси. Брудні дороги, що місцями переходять у справжнє бездоріжжя, все ще пролягають між багатьма територіями. Десять років тому в країні було збудовано перший автомобільний завод. Багато різних видів фабрик планується побудувати в майбутньому. Сигма має право потребувати титан для національного росту.

141


Інформаційна сторінка № 2 – «Декларація щодо видобування титану на Місяці» Ми, люди з _________________________________, представляємо таку пропозицію Конгресу націй, що стосується видобування титану на Місяці:

1. Наступні країни мають право видобутку на Місяці: _________________________________________________________________________________________

2. Ми вважаємо, що ці країни повинні мати право видобутку на Місяці тому, що: ___________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________ 3. Для впевненості, що наша країна отримає титан в достатній кількості, ми будемо:_______________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________

4. Інші країни отримають титан наступними шляхами: _______________________

________________________________________________________________________________________

5. Для впевненості, що ця угода не буде загрожувати миру в цілому світі, ми будемо: _______________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________ Підпис:___________________________________________________________

5. Закріплення нових знань та умінь учнів. Педагог пропонує учням по колу навести приклад: – речі, яка виготовлена із залізної руди; – приклад мінерального ресурсу;

– перспективні джерела видобування мінеральних ресурсів у майбутньому; – заходи щодо раціонального використання мінеральних ресурсів.

6. Підсумок заняття.

Мінеральні ресурси є цінним природним ресурсом, складають основу виробництва та енергетики. Мінеральні ресурси належать до категорії невідновлюваних ресурсів. Запаси їх різко скорочуються. Це ще раз підтверджує необхідність стимулювання використання вторинних ресурсів, ресурсозбереження, переходу на безвідходні технології виробництва та використання альтернативних матеріалів. Зробити свій внесок у збереження мінеральних ресурсів може кожен – необхідно лише відбирати ті відходи, які можна пустити на переробку та використовувати знову. Металеві вироби (консервні банки та банки з-під напоїв), скляні пляшки, пластмасу, поліетилен та гуму можна здавати на пункти прийому вторинної сировини.

142


3.7. Раціональне використання біологічних ресурсів Мета:

Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

усвідомити проблему зменшення запасів біологічних ресурсів; відпрацювати навички раціонального використання біологічних ресурсів; сформувати особисте відношення до цієї проблеми комбіноване (лекція, бесіда за питаннями, вправа «Назви те…», вистава «Трагедія в Тіконьково», екологічна гра «Рибальство», вправа «Вертикаль») роздаткові картки, папір, 200 скріпок (100 малих та 100 великих), олівці, ватман, декорації та костюми для вистави

Хід заняття

1. Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. Вправа «Назви те, …». Кожен учень отримує роздаткову картку і

виконує завдання, зазначені в ній. Після завершення виконання завдань, педагог зачитує завдання по черзі, учні дають відповіді.

143


Назви те, з чого виготовляють папір.

Назви те, що утворилося з мушель водних організмів. Назви те, з чого зроблений зубний порошок.

Назви те, що утворилося із залишків відмерлих тварин давніх геологічних часів. Назви те, з чого варять пшоняну кашу.

Назви те, з чого виготовляють вершкове масло. Назви те, що називають «чорним золотом».

Назви те, що утворюється на болотах та використовується як паливо і як добриво. Назви те, з чого виробляється бензин.

Назви те, що утворилося із відмерлих залишків рослин давніх геологічних часів. Назви те, з чого роблять борошно.

Бесіда за питаннями: – Як одним словом об’єднати все те, що ви назвали? (природні ресурси);

– До якої природничої категорії вони належать? (біологічні ресурси);

– Які біологічні ресурси є невідновлюваними? (кам’яне вугілля, нафта);

– Які біологічні ресурси відносяться до відновлюваних? (рослини, тварини).

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

На шляху людини ліс, а слідом за нею – пустеля. А. Гумбольдт, німецький натураліст, географ, мандрівник Зникнення видів і деградація довкілля викликають дедалі більше занепокоєння не лише вчених-екологів. Кількісне й якісне зубожіння біосфери визнають усі, хто хоч трохи стикається з дикою природою. Навіть не дуже спостережливі городяни помічають, що дедалі менше стає птахів, метеликів, риби, грибів, ягід, а передмістя, куди вони їдуть на відпочинок, з кожним роком втрачають свою привабливість.

На думку одного з провідних світових експертів-екологів Е. Уілсона, зменшення біорізноманіття живої природи як основи біологічних ресурсів – найзагрозливіша серед змін довкілля, що відбуваються нині, бо це, мабуть, єдиний абсолютно необоротний процес. Тому людству так важливо оволодіти стратегією раціонального використання біологічних ресурсів.

144


4. Вивчення нового матеріалу. Поняття «біологічні ресурси» визначається як сукупність живих організмів та продуктів їх життєдіяльності, які людина використовує для забезпечення своїх потреб. Отже, виходячи із визначення, до біологічних ресурсів відносяться: мікроорганізми, рослини, тварини, а також гумус грунтів та гірські породи, які утворилися з органічних залишків давніх геологічних часів (кам’яне вугілля, нафта, торф, крейда, вапняк тощо). Сьогодні ми розглянемо проблему зменшення біологічних ресурсів.

Понад 3 мільйони видів, від дрібних мікроорганізмів до величезних китів, живуть у біосфері Землі, створюючи складну та цілісну систему. Усе живе на Землі переплетено мережею взаємодій. Одні тварини полюють на інших та поїдають їх; запилення рослин відбувається завдяки комахам; птахи розсіюють насіння рослин тощо. Тому зникнення одного з видів може згубно позначитися як на чисельності багатьох інших видів, так і на рівноважному стані екосистеми в цілому. Пропоную вам дослухатись до висловлювань видатних вчених-біологів: «... Ми, біологи, добре знаємо, що найстійкіше біологічне угруповання – це угруповання, яке складається з максимуму різноманітних видів. Наприклад, це тропічний ліс, який складається з багатьох десятків тисяч видів. А найнестійкіше угруповання – тундра: тут мало видів і звідси її страшенна вразливість, чутливість. Стійким угрупованням є луки, що складаються з багатьох видів. А тільки-но ми застосовуємо монокультуру, то її вже треба постійно підживлювати добривами, захищати отрутохімікатами..., інакше вона існувати не може. Вона нестійка, бо «моно» (М.М. Воронцов, російський біолог).

«Тварини і рослини – своєрідний барометр. Якщо раптово виявляється, що тварини і рослини зникають, то це попередження: з екосистемою негаразд. Тому охорона тварин і рослин, за своєю суттю – охорона нас самих... Треба захищати їх, бо якщо підуть вони, підемо й ми» (Дж. Даррелл).

«На відміну від нас, тварини – не володарі свого майбутнього… Вони не можуть домагатися автономії, в них немає членів парламенту, котрих вони могли б закидати скаргами, вони не можуть навіть змусити свої профспілки оголосити страйк і вимагати ліпших умов. Їхнє майбутнє, саме їхнє існування – в наших руках» (Дж. Даррелл). Стрімкий розвиток цивілізації призвів до руйнування місць проживання видів, надмірну економічну експлуатацію окремих видів (масовий відстріл тварин, хижацьке рибальство, вирубування комерційно цінних порід дерев тощо), екстенсивне нарощування масштабів сільськогосподарської діяльності (передусім вирубування лісів і розорювання під сільськогосподарські угіддя цілинних земель), незворотне використання викопного палива та глобальне техногенне забруднення біосфери.

Вистава «Трагедія в Тіконьково». Педагог пропонує стати учасниками подій, які розгортаються поблизу селища Тіконьково в Західній Африці. Учні розігрують виставу «Трагедія в Тіконьково».

В процесі підготовки вистави варто ознайомитися із зовнішнім виглядом мешканців Західної Африки і виглядом Дерев – дійових осіб та зробити відповідні костюми.

145


Дійові особи: Старий батько Бавовник

Міс Туя

Містер Баобаб

Бева (фермер)

Містер Кола

Адама (дружина Боту)

Містер Пальмове дерево Міс Манго

Містер Бобове дерево

Дерева – поліцейські (№1, №2, №3) Міс Гбелуя

Містер Канді

Селяни:

Кайма (дружина Беви)

Боту (мисливець) Джо (син Боту)

Сцена перша.

Всі дерева бігають по сцені з іменами, надрукованими на вивісках.

Старий батько Бавовник: Я дуже старе бавовняне дерево. Молоді сіянці називають мене Старий батько Бавовник. Я бачив багато за ці роки. Занадто багато! Насправді це все дуже сумно. Всі ці землі були великим лісом. Багато моїх братів і сестер дерев стояли тут зі мною навколо цього маленького села, яке називається Тіконьково. Нас було так багато тоді. Звичайно, село було набагато менше. За той час, що я стояв тут, я бачив, як зростало село і меншав ліс. І це ще продовжується. Але тут залишилось кілька моїх друзів – дерев. На сцену виходить містер Пальмове дерево. Містер Пальмове дерево:

Я містер Пальмове дерево. Я тільки хочу сказати декілька слів про себе. Я дуже важливе! Насправді ви дуже потребуєте мене. Я роблю ваше життя зручним і легким. Як ви знаєте, я можу зробити вас сильними і зробити вам солодкий соус з пальмовою олією. Я також можу зробити, щоб ви почували себе чудово, коли ви п’єте пальмове вино. Без мене ви не матимете матраців та гамаків. Я роблю це, щоб вам було легше розслабитись та втішитись. Зараз я хочу познайомити вас із моєю сестрою міс ммммммммммммм Манго. Заходить міс Манго.

Міс Манго (дуже самозакохано, рекламуючись): Гей, я міс Манго. Мої фрукти дуже солодкі і приємні для споживання. І коли Сонце дуже пекуче, ви зможете заховатись у тіні, коли сядете піді мною. Мої широкі гілки захистять вас від Сонця. Ви навіть можете використовувати моє листя в медицині, а мої гілки як дрова. Гей, містере Пальмове дерево, пішли! Містер Пальмове дерево і міс Манго виходять. На сцену вибігає Містер Баобаб. Він переводить подих і підозріло озирається.

Містер Баобаб: Дозвольте мені швидко сказати, хто я такий. Я містер Баобаб. Я не маю дуже багато часу, тому що Дерева-поліцейські переслідують мене. Ви бачите, що я люблю говорити неправду своїм друзям і обкрадаю їхні корені. Та зараз я не брешу. Люди мене люблять, бо я швидко росту і мої фрукти великі та солодші, ніж будь-які інші фрукти. Ви можете також використовувати моє листя в медицині, а маленькі діти можуть використовувати мій стовбур для виготовлення іграшок. Добре, я повинен бігти, до побачення.

146


Містер Баобаб вибігає. На сцені з’являється Міс Гбелуя. Вибігають Дереваполіцейські. №1: Куди побіг Баобаб?

№2: Ми маємо спіймати його і посадити у в’язницю!

Міс Гбелуя: Містер Баобаб щойно був тут, але він пішов. Мабуть, він десь далі розповідає свою брехню. Дерево-поліцейський №1: Добре! Гайда за ним! Дерева-поліцейські вибігають.

Міс Гбелуя: Ви можете бути впевнені, я ніколи не розповідаю брехню і не обкрадаю чужі корені. Я допомагаю людям. Якщо ви відварите мою кору – це будуть ліки, які лікують жовту лихоманку. Ви також можете використати мою кору для фарбування одягу. Вона дає чудовий жовтий колір. На сцену заходять містер Кола, містер Канді, міс Туя і містер Бобове дерево.

Містер Кола: Ах, міс Гбелуя! Люди потребують тебе, але вони також потребують і мене. Я підтримую їх бадьорими, коли вони не хочуть спати і почуваються чудово. Насправді люди збирають мої фрукти і називають їх подарунком життя. Я – Кола!

Містер Канді: Ви думаєте, що ви такі важливі, містере Кола? Добре, та люди потребують мене більше! Вони використовують мене для будівництва будинків та шкіл. Це більш важливо, ніж залишатися бадьорим. Без Канді люди не мали б житла! Міс Туя: Добре, добре. А мене люди потребують для приготування їжі. Крім того, я важливе джерело дров. Приготування їжі – це найважливіша робота з усіх. Міс Туя – найкраща!

Містер Бобове дерево: А як щодо мене? Мої корені можуть повертати поживні речовини назад у грунт. Я можу допомогти зробити грунт родючим знову, отож люди зможуть отримати більші врожаї. Ви маєте спочатку щось виростити, а вже потім споживати. Я думаю, що я – містер Бобове дерево – найважливіше дерево від усіх. Сперечаючись між собою, на сцену виходять усі дерева.

Містер Пальмове дерево: Гей ти, Біб, я більш важливий за тебе. Дерево: Це неправда! Я більш важливий за тебе!

Міс Манго: Ви всі говорите нісенітницю. Я найсолодша.

Містер Баобаб: Ха-ха! Ви не солодкі. Мої фрукти солодші за всі інші.

Міс Манго: Ви помиляєтесь, Містер Баобаб! Ви тільки злодій. Дуже скоро Дерева-поліцейські спіймають вас! Всі дерева: Злодій! Злодій!

На сцені шум. Заходять Дерева-поліцейські. Містер Баобаб виходить. Всі дерева продовжують сперечатися, хто найважливіший.

147


Старий батько Бавовник (залишався мовчазним на сцені весь час, спостерігаючи): Зупиніться! Припиніть цей шум. (Дерева неохоче припиняють сперечатися). Ви всі важливі. Люди потребують вас однаковою мірою, але вони потребують і мене. Я даю їм тінь та бавовну для виготовлення ковдр, щоб зберігати тепло. Люди також використовують мій стовбур для виготовлення каное. Пам’ятайте, що ліс – це місце, де росте більшість важливих дерев. Люди дійсно потребують дерева, інші рослини та тварин, що мешкають у лісі. Розкажіть мені, друзі, які інші речі отримують люди з лісу, окрім продуктів дерев. Міс Гбелуя: Різні види тварин, такі, як олені, мавпи, леопарди, білки і пташки живуть в лісі. Кажуть, що шимпанзе розумніша, ніж всі інші тварини, отож вона є головою лісових тварин, так як Старий батько Бавовник є головою всіх дерев. Містер Канді: Але чому всі ці тварини важливі?

Міс Гбелуя: До того, як люди почали займатися землеробством, вони отримували свою їжу з лісу. Багато інших рослин, таких як імбир, папороть, бамбук, ямс вони знаходили також у лісі. Багато ліків зроблені з лісових рослин. Старий батько Бавовник: Отож ви бачите, що всі ви важливі, так само, як і інші рослини та тварини, які живуть в лісі. Люди у всьому світі використовують ліси для їжі, притулку, ліків та інших речей. Люди, які живуть в Тіконьково, потребують усіх вас. Виходять усі, крім Старого батька Бавовника. Сцена друга.

Старий батько Бавовник: Я ріс тут багато років і бачив багато речей. Я бачив, як зростало Тіконьково з крихітного села у велике місто. Я бачив, як народжувалися люди і зростали сім’ї, будувалися будинки та ферми. Моїх братів та сестер дерев зростало значно більше, коли Тіконьково було маленьким селом. Якщо це продовжуватиметься і людям потрібно буде вирубувати дерева, то не має значення, яке дерево важливіше, бо не буде нікого з нас. Заходять усі селяни і несуть вивіски, на яких вказано їх імена та рід заняття. Вони йдуть безшумно, на них дивиться Старий батько Бавовник.

Бева: Будь-ласка, дозвольте мені відрекомендуватися. Я Бева – місцевий фермер з Тіконьково. Я маю 13 дітей. Отож мені потрібно обробляти багато землі. А це Кайма – моя дружина. Кайма: Привіт! Бева повинен працювати. Мої діти голодні. Іди і розчисти землю для дуже великої ферми.

Бева: Добре, дружино. Цього року я збираюся зрубати удвічі більше дерев, ніж за минулий рік. Бева бере сокиру, іде в кінець сцени і робить вигляд, що рубає дерева.

Боту: Привіт! Я – Боту, безстрашний мисливець. А це мій син – Джо. Джо вчиться бути мисливцем. Він найстарший з моїх 6 дітей. А це моя дружина – Адама. Адама: Боту, нам потрібне м’ясо. Іди в ліс і вбий мавпу. Боту: Джо та я саме збиралися іти на полювання.

148


Джо: Батьку, якщо ми вб’ємо багато мавп, то зможемо продати їх і заробити гроші. Боту: Хороша ідея, синку. Давай уб’ємо 10 мавп замість однієї.

Батько та син беруть зброю, йдуть у кінець сцени, де вони роблять вигляд, що полюють. Тим часом інші селяни займаються землеробством, будують будинки, готують їжу. Старий батько Бавовник: Завмріть!!!

Міс Туя: Батько Бавовник, чи можеш ти що-небудь зробити, щоб допомогти цим людям і зупинити знищення ними лісу та всього, що є в ньому? Містер Канді: Міс Туя права. Якщо ми не зробимо що-небудь, то незабаром не залишиться ніяких дерев.

Всі дерева кричать про їх згоду та просять батька Бавовника зробити щонебудь.

Старий батько Бавовник: Добре, я скличу на зустріч усіх мешканців Тіконьково і ми зможемо показати їм, що трапиться, коли вони не змінять своє відношення. Мешканці Тіконьково зберуться навколо і вислухають мудрість дерев.

Селяни залишили свої справи і зібралися навколо дерев. Деякі сіли подивитися і послухати. Старий батько Бавовник: Всі роки ми спостерігали за людьми і помітили, що трапилися деякі небезпечні речі. Дерева хитають кронами на знак згоди.

Містер Кола: Бева та інші фермери зрубують дерева і займають ці землі для розширення фермерських угідь. Міс Гбелуя: Боту та інші мисливці вбивають багато мавп та інших тварин і продають їх.

Міс Манго: Якщо ви зрубаєте усіх нас, то ми не зможемо дати насіння для нашого відтворення. Через це ви втратите всі важливі продукти та ліки, які ви можете отримувати з дерев. Тварини, що живуть у лісі, загинуть або будуть змушені залишити Тіконьково. Містер Пальмове дерево: Якщо ви вб’єте всіх тварин та продасте їх, то не залишиться більше їжі для інших. Містер Баобаб: Коли загинуть усі дерева та тварини, то трапляться жахливі речі.

Старий батько Бавовник: Так. Вперше містер Баобаб каже правду. Якщо всі дерева і тварини зникнуть, фермерські землі втратять родючість, то не буде ні рису, ні овочів, ні м’яса для забезпечення людей їжею. Всі важливі продукти, які отримано з дерев – фрукти, ліки, дрова, лісоматеріали стануть дефіцитними.

Містер Канді: Цілком вірно. Коли зникнуть дерева, зникне і затінок від Сонця. В спекотну погоду Земля стане дуже сухою. А в період дощів вода вимиватиме грунт, бо не буде коренів, які затримували б його. Як наслідок, грунт потрапить до річок, спричинить загибель риби та зробить непридатною воду для пиття.

149


Міс Туя: Без чистої питної води, продуктів та дров люди не зможуть жити, отож, якщо ви вирубаєте всі дерева і виб’єте всіх тварин, Тіконьково опиниться у величезній біді. Бева: Але я не маю вибору! Я повинен будувати ферму, щоб годувати моїх 13 дітей. А це означає, що я просто змушений вирубувати дерева.

Боту: А мені потрібно забезпечити м’ясом свою сім’ю і отримати гроші, щоб заплатити за навчання дітей. Як же ми можемо жити, щоб не рубати дерев і не вбивати тварин? Селяни виглядають схвильованими та кивають на знак згоди.

Містер Бобове дерево: Ми не закликаємо вас перестати займатися землеробством чи мисливством. Проте ви повинні зберегти природні ресурси. Дерева і тварини це природні ресурси. Це хороші і корисні речі, які знаходяться поруч з вами. Людям не під силу буде відновити втрачені природні ресурси. Зберігати – це означає використовувати трохи, але трохи й залишати. Якщо буде залишено трохи рослин і тварин, вони зможуть самі відновлюватися. Ви матимете можливість використовувати їх пізніше чи залишити для використання вашим дітям. Міс Гбелуя: Тварин потрібно вбивати стільки, скільки вам потрібно для їжі. Знайдіть інші шляхи, щоб заробити гроші, або вирощуйте спеціальних тварин, кроликів, наприклад, для продажу. Ретельно обробляйте ті землі, які вам потрібні для сільського господарства. Не вирубуйте дерева на території, яку ви не збираєтесь обробляти. Містер Пальмове дерево: Якщо ви зрубали дерева, то не забудьте посадити на їх місці кілька нових саджанців.

Містер Бобове дерево: Якщо ви будете вирощувати мене на своїх фермах, я зможу повертати поживні речовини назад у грунт для того, щоб інші рослини могли їх використовувати. З моєю допомогою ваші землі будуть родючими довше і ви зможете виростити більше продуктів. Старий батько Бавовник: Не дозвольте статися трагедії в Тіконьково. Зберігайте природні ресурси!!! Використовуйте трохи, а трохи залишайте і трохи повертайте назад. І тоді природні ресурси принесуть користь кожному.

Бева: Дякуємо за хорошу пораду. Будьте впевнені, що ми зберігатимемо наші природні ресурси і як наслідок, ми уникнемо трагедії в Тіконьково. Селяни кричать «Ура!» деревам, аплодують їм і веселяться. Вбігають дерева-поліцейські.

Дерева-поліцейські: Ось де він! Тримайте його! Містер Баобаб вибігає з криком.

Збереження біорізноманіття – це складна, комплексна проблема. Вона пов’язана з цілою системою юридичних, наукових, організаційних, фінансових, етичних, виховних заходів, які охоплюють біорізноманітність на всіх рівнях. Завдання щодо збереження біорізноманітності входять до концепції глобальної стратегії й тактики виживання людства. Це:

150


– планування й збалансоване використання земельних ресурсів; – боротьба зі зменшенням площ лісів;

– невиснажуюче використання природних екосистем; – невиснажуюче ведення сільського господарства;

– зниження рівня техногенних забруднень води, грунту, повітря; – створення заповідників та біоконсервація; – раціональне використання ресурсів моря.

Під терміном «раціональне використання» розуміють діяльність, яка забезпечує природну рівновагу, не викликає екологічні кризові ситуації внаслідок взаємодії суспільства і природного середовища на засадах визначення екологічно безпечних змін і засобів збереження навколишнього природного середовища, норм екологічно допустимих антропогенних навантажень на природні комплекси, всебічної оцінки природно-ресурсного потенціалу територій.

Гра «Рибальство». Педагог пропонує спробувати сконструювати

приклад раціонального використання біологічних ресурсів у рольовій грі «Рибальство».

Мета: віднайти баланс між використанням біологічних ресурсів та їх збереженням.

Необхідні матеріали: папір, 200 скріпок (100 малих та 100 великих), олівці, ватман. Правила гри:

1. В одній команді повинно бути 5 гравців. 2. На початку гри в морі є 40 тонн риби.

3. Гра складається з 10 раундів, які відповідають 10 рокам. Раунд закінчується тоді, коли кожному гравцю була надана можливість ловити рибу.

4. В кожному раунді гравець вирішує, скільки він буде ловити риби (в залежності від розмірів його човна): - маленький човен може витримати 5 тонн риби; - великий човен – 10 тонн риби.

На початку гри у кожного гравця є один маленький човен.

5. Кожна мала скріпка відповідає 1 тонні риби, кожна велика – 10 тонн риби.

6. Великий човен коштує 12 тонн риби, а після його придбання необхідно щомісяця сплачувати податок у розмірі 2 тонни риби. Цей податок сплачується на початку раунду, тобто дві маленькі скріпки повинні бути покладеними в коробку для податків.

7. В кінці кожного раунду кількість риби в морі подвоюється, починається новий раунд. Наприклад, якщо після того, як всі гравці наловили риби, в морі залишилось 12 тонн риби, то наступний раунд починається з 24 тонн риби в морі. 8. Якщо риба в морі закінчується, то вважається, що гра закінчена. Якщо кількість риби в морі досягає 80 тонн, то море перевантажене, в такому випадку гра теж закінчена.

151


Опис гри. Кожна команда на великому аркуші паперу малює карту Чорного моря та країн, які знаходяться на його узбережжі. Кожен з 5 учасників обирає країну, яку буде представляти, та розміщує човни на березі цієї країни (човни можна зробити з паперу). Для початку гри в море кладеться 40 скріпок (тонн риби). На початку кожного раунду кількість скріпок повинна складати подвоєну величину її кількості в попередньому раунді (правило 7). Під час кожного раунду гравці ставлять свої човни в море та збирають ту кількість риби, яку вони хочуть та можуть взяти (в залежності від розмірів човна). Не обов’язково гравцям брати максимальну кількість риби, яку може витримати їх човен. Гравці можуть залишати скріпки (рибу), яку вони зловили, або використовувати для покупки нових човнів. За покупку великого човна вони сплачують 12 тонн риби, а потім 2 тонни риби податку за кожен великий човен (на початку кожного раунду). Впродовж гри один гравець повинен підраховувати та записувати кількість риби в морі та виловленої риби кожним гравцем за раунд (ведеться облік коливання кількості риби). Облік необхідно вести тому, що в кінці гри кожна команда повинна розповісти всім іншим про хід гри. Гра закінчується в одному з трьох випадків: – коли було проведено 10 раундів;

– коли не залишилось риби в морі після одного з раундів;

– коли риба вмирає від її надлишку в морі (80 тонн риби). Кожна команда повинна зіграти в гру 2-3 рази. Хід гри.

1. Поділ учнів на команди з 5 гравців у кожній. Кожен гравець буде представляти країну, яка омивається Чорним морем. Необхідно з’сувати, які країни омиваються Чорним морем? Якою мірою вони залежать від кількості риби в морі? 2. Роз’яснення правил гри, роздавання кожній команді необхідних матеріалів: аркуш паперу – карта моря; папір – човни; скріпки – риба. 3. Проведення гри за її описом.

4. Побудова графіка зміни кількості тонн риби в морі за 10 років. 5. Представлення графіків. 6. Обговорення гри.

– Яку максимальну кількість риби вдалось виловити окремим гравцям та командам?

– Чому кількість риби збільшується лише тоді, коли декілька залишається? – Яка стратегія вилову риби була найкращою?

– Результат якої команди або окремого гравця можна навести як приклад раціонального використання риби (біологічних ресурсів)?

152


Біорізноманіття становить не лише основу значної частини природних ресурсів, що забезпечують людину продуктами харчування, різноманітною сировиною, медичними препаратами тощо, воно також є самоцінним незалежно від матеріальної вартості, що визначається суспільно-економічними відносинами. Така самоцінність закладена вже самою еволюційною історією живого і тими унікальними екологічними функціями, що їх виконує кожний із видів.

Усвідомлення світовою громадськістю небезпеки подальшої втрати біорізноманіття та необхідність застосування дійових заходів щодо його збереження мало в наслідок схвалення Конференцією ООН з довкілля та розвитку (Ріо-деЖанейро, червень 1992 р.) Конвенції про біологічне різноманіття, яка набрала чинності в грудні 1993 р. Головною метою Конвенції є збереження біологічного різноманіття, стале (збалансоване) використання його компонентів та спільне отримання на справедливих засадах вигод, пов’язаних із використанням біологічних ресурсів.

5. Закріплення нових знань і умінь учнів.

Вправа «Вертикаль». Для проведення вправи потрібно вибрати довге

слово або словосполучення. Наприклад: ресурси, раціональне використання, біологічні ресурси. Слово заздалегідь вписують вертикально на довгому аркуші паперу. Учасникам пропонується дібрати і назвати слова, які стосувалися б теми та містили букви з обраного ключового слова. Найбільш вдалі варіанти педагог записує на аркуші. Наприклад, слово «ресурс»: Р – різноманіття; Е – економія;

С – стратегія;

У – усвідомлення; Р – рибальство; С – суспільство.

6. Підсумок заняття. Біологічні ресурси є одними із життєво важливих компонентів природного середовища, яке надає людині продукти харчування, ліки, промислову та енергетичну сировину, естетичне задоволення та можливості для відпочинку. Відновлювані біологічні ресурси мають здатність до самовідтворення. Тому сутність їх раціонального використання полягає в першу чергу у тому, щоб залишати певний резерв, необхідний для самовідтворення. Раціональне використання біологічних ресурсів – шлях до їх збереження.

153


Питання для самоконтролю 1. Що сприяє поглибленню екологічної кризи?

2. Охарактеризуйте еволюцію ставлення людини до природи.

3. Наведіть приклади локальних, регіональних та глобальних екологічних проблем. 4. Дайте визначення «раціональне природокористування». 5. Яку роль відіграє енергія в житті людини?

6. Охарактеризуйте основні традиційні джерела енергії та їх вплив на довкілля. 7. Які існують альтернативні джерела енергії, їх переваги та перспективи використання? 8. Що таке «енергозбереження»?

9. Наведіть приклади енергозбереження у побуті.

10. Яке значення мають земельні, біологічні та мінеральні ресурси для існування людства? 11. Наведіть приклади раціонального використання земельних ресурсів. 12. Яка роль заповідної справи у збереженні природних ресурсів?

13. Яке значення мають водно-болотні угіддя для підтримки балансу території? Які існують раціональні підходи для їх управління? 14. Що таке «життєвий цикл товару»?

15. Можливості оптимізації життєвого циклу товару для збереження ресурсів.

154


4.1. Пташиний ярмарок Мета: Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

привернути увагу учнів до проблем екології птахів, підвищити рівень обізнаності учнів у ролі птахів в екологічних системах, необхідності їх збереження і охорони конкурс картки із зображеннями птахів, роздаткові картки для виконання завдань, папір, ручки, фломастери

Хід конкурсу

Птахи відіграють надзвичайно важливу роль у міському середовищі, адже саме вони підвищують життєздатність зелених насаджень: захищають від шкідників (довгоносиків, сарани, гусені, тлі, клопів, короїдів тощо), сприяють відтворенню рослин, знищують насіння бур’янів. Крім цього, вони є незрівнянною прикрасою міського середовища. До таких птахів належать: шпаки, горобці, синиці, мухоловки, повзики, зяблики, дятли, солов’ї, іволги, зеленяки, вільшанки, ластівки.

Тільки уявіть собі: виводок маленьких шпаченят за період від вилуплення з яєць до вильоту з гнізда з’їдає 8 тисяч хрущів та їх личинок. Всього за 12 годин сім’я мухоловок з’їдає 590 комах, ластівок – 300, великої синиці – 330 шкідників садів та городів. Тобто птахи є біологічним захистом рослин від шкідників, і на відміну від хімічного захисту (пестицидів) більш природним та безпечним.

157


Тому так необхідно приваблювати птахів у парки, сади, сквери.

Учасникам конкурсу пропонується об’єднатись у команди по 3-5 учнів у залежності від загальної кількості учнів. Командам присвоюються ігрові назви: «Шпаки», «Синиці», «Журавлі», «Сови», «Качки», «Жайворонки» тощо (бажано, щоб назви відповідали різним за екологією птахам). Протягом конкурсу кожна команда послідовно буде виконувати завдання.

Завдання

Завдання 1. Учасникам конкурсу пропонується представити птаха, який дав назву їх команді за схемою: Дати характеристику птаху…………………………………………………………… 1. Де живе, яке має гніздо, чим харчується? 2. Чи має природних ворогів, яких саме?

3. Яку екологічну роль відіграє в природному середовищі? 4. Чи впливає людина на чисельність птаха, як саме?

Завдання 2. Учасникам конкурсу пропонується розгадати головоломки, в яких зашифровані назви 10 видів птахів. 1. Весло + ой = .........................

2. Воронка + сизо = ................. 3. Горка + и + хвіст = .............. 4. Ок + кроли = ......................

5. Стіл + кава = .......................

6. Кожай + вор + он = ............. 7. Кожа = ..................................

8. В + сіянка + в = ................... 9. Лик + бяз = ..........................

10. Ка + конопля + н = ............ 11. Пиво + н + крик = ………… 12. Хол + ю + ме = ……………

13. Шана + в + кіль = ………….

Завдання 3. Учасникам конкурсу пропонується написати якнайбільше назв птахів на літеру «С» та «К».

Завдання 4. Учасникам конкурсу пропонується визначити птахів за формою дзьоба, який відповідає особливостям добування кормів та способу живлення.

158


Завдання 5. Учасникам конкурсу пропонується розподілити птахів за групами, де птахи утворюють гнізда: в дуплах, на деревах, на землі.

Птахи: сова, жайворонок, дятел, коноплянка, синиця, куріпка, повзик, підкоришник, шпак, мухоловка, грак, сорока, ворона, соловей, омелюх, дрізд, чапля, перепілка, вівсянка, дрохва, золотомушка. Роблять гнізда в дуплах

Роблять гнізда на деревах

Роблять гнізда на землі

Завдання 6. Учасникам конкурсу пропонується визначити птахів за виглядом у польоті.

Птахи: сільська ластівка, гагара, гуска, голуб, журавель, серпокрилець, сорока, берегова ластівка, орел-беркут, боривітер, чібіс, чапля, шпак, ворона, вальдшнеп.

159


Завдання 7. Учасникам конкурсу пропонується написати вірша, кожен рядок якого починається з відповідних літер: П, Т, А, Х.

Завдання 8. Учасникам пропонується проспівати власний вірш у вільному стилі з приспівом, що відповідає голосу їхнього птаха. Наприклад: «Сови» будуть співати приспів «УХ! УХ! УХ!», «Дятли» – «ТУК! ТУК! ТУК!», «Качки» – «КРЯ! КРЯ! КРЯ!» тощо (це буде надзвичайно весело). Завдання 9. Учасникам конкурсу пропонується намалювати застережливий знак, який буде охороняти їхнього птаха від знищення і пояснити за потребою його зміст. Знак можна намалювати на папері формату А-4, А-3 і після закінчення гри зробити імпровізовану виставку з охорони птахів.

160


Вікторина «Птахи». Конкурс, що пропонується, має характер

командних змагань. Педагог може самостійно вирішити, в який спосіб заохочувати та оцінювати виконання завдань. Виконання завдань можна урізноманітнити вікториною про птахів. 1. В одній з морських битв під час Другої світової війни на англійській субмарині була пошкоджена система підйому човна на поверхню та перерваний зв’язок. Однак моряки не розгубилися і з допомогою торпедного апарату випустили на волю птаха, який доставив інформацію про аварію. Екіпаж був врятований, а птаха нагородили орденом (голуб). 2. У 1850 році в Америку завезли пташку, яка швидко там акліматизувалася. Сталося так, що в передмісті Бостона з’явилося багато комах, гусені, які завдавали величезної шкоди посівам. На допомогу прийшла ця пташка – вона знищила комах-шкідників. В знак подяки мешканці Бостона поставили цій пташці пам’ятник в центральному парку (горобець).

3. Це відбулося у XVI столітті в середньовічній Німеччині. Впродовж тривалого часу місто Монстер було в облозі. Там уже давно закінчилися продукти і люди вмирали від голоду. Тоді один із жителів узяв цього птаха і поставив на стіну фортеці. Коли командир ворожої армії побачив це, то вирішив, що його план взяти місто голодом провалився. І ворог відступив. Насправді в місті не залишилось ніяких продуктів харчування і цей птах був останнім. Вдячні мешканці побудували йому пам’ятник (півень). 4. Які птахи мають найгостріший зір (хижі).

5. Цей птах зображений на гербі Нової Зеландії, охороняється державою, а фруктами з такою назвою ми залюбки ласуємо (ківі). 6. Цей птах носить назву частини музичного інструмента (гриф). 7. Птах і музичний інструмент мають однакову назву (ліра). 8. Які птахи не літають (ківі, пінгвіни, страуси).

9. Які птахи рухаються вздовж стовбура дерева (дятел, повзик, підкоришник). 10. Голос якого птаха нагадує ревіння бика (бугай).

11. Давні греки назвали цього птаха птахом мудрості (сова). 12. Співак, який живе поряд з людиною (шпак, соловей). 13. Який птах видає себе за змію (крутиголовка). 14. Який найбільший птах у світі (страус).

15. Який найменший птах у світі (колібрі).

16. Який найбільший птах в Україні (дрохва).

17. Який найменший птах в Україні (золотомушка). 18. Найбільше яйце відкладає (страус).

19. Маленька польова курочка (куріпка).

20. Домашня пташка родом із Канарських островів (канарка). 21. Ця пташка стала символом добра та щастя (лелека).

161


22. В цьому загоні птахів можна зустріти одночасно і імператора, і короля (пінгвін).

23. Ця невеличка пташка із родини горобиних зимує в нас, часто висить вниз головою (синиця). 24. Великий рожевий птах (фламінго).

25. Пташка, яка не висиджує пташенят (зозуля).

26. Великий водоплавний птах, яким стало «гидке каченя» (лебідь). 27. Хто приносить на хвості новини (сорока).

28. Лісовий птах у червоному капелюшку (дятел). 29. Птах – рятівник Дюймовочки (ластівка).

30. Який птах допоміг Герді знайти Кая (крук).

Відповіді на конкурсні завдання. Завдання 2. 1. Соловей. 2. Сизоворонка. 3. Горихвістка. 4. Золотомушка. 5. Ластівка. 6. Жайворонок. 7. Жако. 8. Вівсянка. 9. Зяблик. 10. Коноплянка. 11. Кропивник. 12. Омелюх. 13. Вільшанка.

Завдання 3. Сорока, соловей, стриж, сова, сойка, синьошийка, страус, синиця, сизоворонка, сипуха, сорока, снігур, секретар, серпокрилець, синій птах, сип, скопа, сокіл, сорокопуд. Завдання 4. Вальдшнеп. Сокіл. Тукан. Чапля. Фламінго. Шишкар. Дятел. Завдання 5.

Роблять гнізда в дуплах

Сова, дятел, синиця, повзик, підкоришник, шпак, мухоловка

Роблять гнізда на деревах

Грак, сорока, ворона, дрізд, чапля, королик, омелюх, коноплянка

Роблять гнізда на землі

Перепілка, вівсянка, дрохва, жайворонок, куріпка, соловей

Завдання 6. 1. Сільська ластівка. 2. Гагара. 3. Гуска. 4. Голуб. 5. Журавель. 6. Серпокрилець. 7. Сорока. 8. Берегова ластівка. 9. Орел-беркут. 10. Боривітер. 11. Чібіс. 12. Чапля. 13. Шпак. 14. Крук. 15. Вальдшнеп.

162


4.2. Весняний переліт Мета: Форма заняття:

Обладнання:

Учасники

популяризація природничих знань, розвиток пізнавальних інтересів учнів, створення умов для формування екологічної культури та залучення учнів до природоохоронної діяльності щодо охорони та збереження орнітофауни конкурс записи голосів птахів, пензлі, фарби, заготовки шапочок із зображенням птахів, мультимедійний проектор, презентація «Зображення перелітних птахів», завдання для станцій, бланки відповідей, розмальовки птахів, столи та стільці, які стоять по колу в залі (кількість роздаткових матеріалів, столів та стільців залежить від кількості команд та їх учасників) команди учнів 6-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (кількість команд має бути кратною 5, кількість учасників команд – за вибором від 3 до 5 учнів)

163


Хід конкурсу

1. Привітання учасників. 2. Вступ. Настала весела пора року – весна. Все оживає від зимової сплячки.

З далеких країв повертаються наші пернаті друзі – птахи. Земля чепуриться, готується зустрічати їх. Птахи – невід’ємна частина природи. Вони прикрашають діброви, луки, степи, полонини. Птахи – окраса парків і садів. Чи можна уявити собі весну без дзвінкої пісні жайворонка або весняний ліс без кування зозулі? З давніх-давен люди звикли до співу птахів, до того, що пернаті стали справжніми помічниками людини і у боротьбі з комахами-шкідниками. Сьогодні і ми маємо допомогти птахам. Саме ваші знання та практичні дії допоможуть відчути птахам їх важливість та значення у такому складному урбанізованому середовищі.

3.

Ознайомлення з умовами конкурсу. Сьогодні ми пропонуємо вам

4.

Творче завдання. Для того, щоб ви насправді відчули себе пташками,

на мить перетворитись на птахів і взяти участь у символічному перельоті, відстань якого багато сотень, а то й тисяч кілометрів. Вам необхідно буде долати перешкоди, які можуть трапитись на шляху. Перешкоди – це станції із завданнями, де необхідно буде вирішити ці завдання. Ведучий зачитує правила гри-змагання. Під час конкурсу кожна команда послідовно буде виконувати 5 завдань на «станціях» з назвами «Де роблять птахи гнізда?», «Пташине тестування», «Сортування», «Пташина оселя», «Четвертий зайвий» («перелітати» від станції до станції) та 2 завдання одночасно – «Зовнішній вигляд птаха» та «Пташиний спів», тобто рухатись по колу від «станції» до «станції». Умовно «станції» – столи із завданнями, які розташовані по колу. На столах лежить одне із завдань та бланки відповідей. Кожна із команд починає одночасно виконувати завдання на одній із станцій, тому важливо, щоб кількість команд була кратною числу 5 (тобто ті самі завдання повторюються через 5 станцій). На виконання завдання дається 5 хв. (учні вписують у бланк назву команди та відповіді завдання). Після виконання завдання команди здають бланк відповідей та «перелітають» за сигналом до наступної «станції». В цей час журі оцінює виконання завдань попередніх станцій. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал, який буде символізувати зменшення шляху на 1 кілометр. Переможе та команда, яка набере найбільшу кількість балів. пропоную кожній команді виготовити головні убори із зображенням птаха, який буде відповідати назві команди. Учні отримують назви команд (птахів) та заготовки шапочок із зображенням цих птахів. Їм необхідно розфарбувати та склеїти шапочки. Зображення можуть бути таких птахів, як шпак, соловей, жайворонок, чапля, мухоловка, перепілка, зозуля, ластівка, бджолоїдка, лелека та інші. На виконання цього завдання дається 20 хвилин.

5. Гра-змагання. Чи готові «птахи» для перельоту? Якщо так, то починаємо.

Вам необхідно подолати 7 станцій: «Зовнішній вигляд птаха», «Де роблять птахи гнізда?», «Пташине тестування», «Пташиний спів», «Сортування», «Пташина оселя», «Четвертий зайвий». Нехай ваша подорож буде легкою та успішною! Учні починають виконувати завдання на станціях.

6. Підбиття підсумків.

164


Завдання Станція «Де роблять птахи гнізда?» Завдання. Розподіліть птахів по групах, де вони облаштовують гнізда: в дуплах, на деревах, на землі. Птахи: дрізд, шпак, чапля, коноплянка, соловей, вівсянка, підкоришник, перепілка, ворона, грак, дрохва, дятел, сова, куріпка, омелюх, жайворонок, повзик, синиця, сорока, мухоловка. Станція «Пташине тестування»

Завдання. Прочитайте запитання. Виберіть правильну відповідь (птаха) і внесіть його порядковий номер у бланк відповідей. Наприклад: Як називається один із видів нічних чапель: кваква (1) – квакша (2) – кваша (3). Відповідь – кваква. У бланк відповідей вноситься цифра 1. 1. Який з наведених птахів належить до ряду соколоподібних? Кардинал (1) – секретар (2) – бургомістр (3)

2. Який з наведених видів птахів є качкою? Огар (1) – монал (2) – улар (3)

3. Яка з наведених тварин є голубом? Біляк (1) – зеленяк (2) – синяк (3)

4. Який з наведених птахів є куликом?

Бугай (1) – баранчик (2) – коровайка (3)

5. Яка з наведених тварин належить до дятлоподібних? Круглоголовка (1) – крутиголовка (2) – головня (3)

6. Яка латинська родова назва дроздів?

Барбус (1) – турдус (2) – мормірус (3)

7. Яка народна назва галки?

Красавка (1) – мавка (2) – кавка (3)

8. Яка назва у білого журавля?

Хаус (1) – стерх (2) – мангуст (3)

9. Хто з наведених птахів належить до ряду горобиних? Пастушок (1) – вівчарик (2) – баранчик (3)

10. Яка з цих тварин є совою?

Дрімлюга (1) – соня (2) – сплюшка (3)

165


Станція «Сортування» Завдання. Складіть комбінацію цифр, які відповідатимуть назвам птаха, та впишіть у таблицю відповідей. Наприклад: Розмістіть цих птахів за розмірами, починаючи з найменшого: страус (1) – беркут (2) – ворона (3). Відповідь: 3-2-1. 1. Розмістіть цих птахів за розмірами, починаючи з найменшого: синиця (1) – яструб (2) – дрізд (3)

2. Розмістіть цих птахів за довжиною дзьоба, починаючи з найбільшого: бекас (1) – мухоловка (2) – дрізд (3)

3. Розмістіть цих птахів за довжиною ніг, починаючи з найкоротших: ластівка (1) – плиска (2) – шпак (3)

4. Розмістіть цих птахів за вагою, починаючи з найлегшого: горобець (1) – золотомушка (2) – дрізд (3)

5. Розмістіть цих птахів за довжиною хвоста, починаючи з найкоротшого: волове очко (1) – плиска біла (2) – сорокопуд сірий (3)

6. Розмістіть цих птахів за максимальною кількістю яєць у їх кладці, починаючи з найбільшої: змієїд (1) – лелека (2) – журавель (3)

7. Розмістіть цих птахів за розмахом крил, починаючи з найменшого: шпак (1) – крук (2) – сойка (3)

8. Розмістіть цих птахів за дальністю перельоту до місць зимівлі, починаючи з тих, що летять найдалі: чикотень (1) – лелека (2) – гуска сіра (3)

9. Розмістіть цих птахів за середньою висотою будівництва гнізда, починаючи з тих, що будують гнізда найнижче: кропив’янка (1) – жайворонок (2) – шуліка (3)

10. Розмістіть ці види за чисельністю на планеті, починаючи з найрідкісніших: орлан-білохвіст (1) – горобець хатній (2) – сойка (3)

166


Станція «Четвертий зайвий» Завдання. Серед наведеного переліку видів необхідно відкинути зайвого птаха за певними ознаками й вписати цифру (яка відповідає зайвому птаху) у таблицю відповідей. Наприклад: Їх можна навчити говорити: Папуга (1) – шпак (2) – ворона (3) – канарка (4). Відповідь: 4 – (канарку не можна навчити говорити). 1. Вони занесені до Червоної книги України:

лелека чорний (1) – лелека білий (2) – журавель сірий (3) – косар (4)

2. Вони живляться мертвими тваринами:

могильник (1) – стерв’ятник (2) – сип (3) – гриф (4)

3. Це представник сов:

сич (1) – широкорот (2) – сипуха (3) – пугач (4)

4. Вони зустрічаються на водоймах:

крижень (1) – лунь очеретяний (2) – мартин звичайний (3) – дрохва (4)

5. Вони добувають корм у польоті:

ластівка (1) – сапсан (2) – мухоловка (3) – осоїд (4)

6. Вони у нас зимують:

підкоришник (1) – очеретянка (2) – сойка (3) – синиця (4)

7. Вони їдять рибу:

скопа (1) – мартин (2) – крячок (3) – кулик-пісочник (4)

8. Це лісові птахи:

дятел малий (1) – кульон великий (2) – пугач (3) – горлиця звичайна (4)

9. У їх видовій назві присутнє слово «білий»:

лелека (1) – журавель (2) – ворона (3) – чапля (4)

10. Ці птахи мають зігнутий на кінці дзьоб:

яструб (1) – косар (2) – сапсан (3) – боривітер (4) Станція «Пташина оселя»

На екрані демонструються штучні гніздівлі для птахів. Птахи: сіра мухоловка, шпак, біла плиска, синиця, горихвістка, сова. Завдання. Розселити птахів у штучні гніздівлі.

167


Станція «Зовнішній вигляд птаха» На екрані демонструються зображення 12 видів птахів: сова (сипуха), сойка, вивільга, бджолоїдка, шпак, соловей, зозуля, щиглик, горобець, рибалочка, грак, жайворонок. Завдання. Визначити види птахів і під відповідним номером у бланку відповідей їх записати. Завдання виконується одночасно усіма командами. Станція «Пташиний спів»

Команди прослуховують записи голосів 10 видів птахів: лелека, синиця, дятел, зозуля, горлиця (голуб), жайворонок, гуска, журавель, соловей, зяблик. Завдання. Визначити за голосами види птахів і під відповідним номером у бланку відповідей їх записати. Завдання виконується одночасно усіма командами. Відповіді.

Станція «Де птахи гнізда роблять?» Дупла Шпак, підкоришник, дятел, сова, повзик, синиця, мухоловка

На деревах Дрізд, чапля, коноплянка, соловей, ворона, грак, омелюх, сорока

Станція «Пташине тестування»

Номер питання 1 2 3

Відповідь 2 1 3

Номер питання 4 5 6

Станція «Сортування»

Номер питання 1 2 3

Відповідь 132 132 123

Номер питання 4 5 6

Станція «Четвертий зайвий»

Номер питання 1 2 3

168

Відповідь 2 1 2

Номер питання 4 5 6

Відповідь 2 2 2

Відповідь 213 123 231

Відповідь 4 4 2

Номер питання 7 8 9 Номер питання 7 8 9 Номер питання 7 8 9

На землі Вівсянка, перепілка, дрохва, куріпка, жайворонок

Відповідь 3 2 2

Відповідь 132 231 213

Відповідь 4 2 3

Номер питання 10 11 12 Номер питання 10

Номер питання 10

Відповідь 3 2 1

Відповідь 132

Відповідь 2


4.3. Експедиція річкою Мета: Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

привернути увагу учнів до проблеми забруднення річок, підвищити рівень обізнаності учнів у значенні річок, стимулювати інтерес до вивчення річок та природних вод; сформувати особисте відношення до необхідності їх збереження і охорони конкурс роздаткові картки, кросворд, географічні карти України, папір, ручки

Хід конкурсу

Річка завжди приваблює нас своєю прохолодою, затишком прибережних верболозів та красою краєвидів. Чимало таких річок можна побачити, подорожуючи нашим краєм та Україною. Але все частіше трапляються непривабливі для ока, засмічені річки з брудною водою і захаращеними всяким сміттям берегами. Вони більше нагадують стічні рівчаки. Кожен з нас може допомогти річкам знову стати здоровими. Для цього нам необхідно відправитись у експедицію із дослідження річки.

Для експедиції сформуємо екіпажі (педагог ділить учнів на 6 команд). Кожен екіпаж буде змагатися за право оздоровлення річки. Річка буде досліджена та «оздоровлена», якщо кожен екіпаж пройде декілька пристаней-випробувань та набере 100 балів.

169


Завдання Пристань 1. «Назви річок» – 10 балів. Завдання: Скласти назву річки з літер. 1. Е С Д Н А. 2. Н І Р П О Д. 3. С А Т И. 4. Т Е Р У К Т Е. 5. П Я Т Ь П Р И. 6. Д І Х С Т О. 7. Н І С Т Е Р Д. 8. Г У Б. 9. Р Е Ч Е М О Ш. 10. Р И Н Ь Г О.

Пристань 2. «Карта-схема річкової системи» – 10 балів. Завдання: На географічній карті України вибрати середню річку для дослідження, записати її назву, притоки та намалювати річковий басейн. Для дослідження річки необхідно знати елементи, з яких вона складається. Пристань 3. «Будова річкової долини» – 15 балів. Завдання: На розрізі річкової долини підписати всі її елементи.

Головною частиною кожної річки є її річище або русло. А як називається ділянка річки перед місцем її впадіння в іншу водойму? (гирло). Місце, де починається річка? (витоки). Але, крім цього, русло – водна артерія, тобто ним рухається вода. Пристань 4. Бінго «Вода» – 16 балів. Завдання: Кожен екіпаж отримує табличку з поняттями. Педагог зачитує визначення, а члени екіпажів закреслюють клітинку з поняттям, яке відповідає цьому визначенню, та ставлять номер визначення. Кожна правильно закреслена клітинка – 1 бал. Опади

Гідросфера

Чорне море

Агрегатний стан

75%

Випаровування

Дніпро

0,1%

Світязь

Вологість

Болото

Пустеля

Світовий океан

Пара

1. Вода в рідкому чи твердому стані, яка випадає з хмар. 2. Відсоток кількості прісної води на планеті. 3. Надмірно зволожені ділянки Землі.

170

3%

Кругообіг води


4. З якого відсотка води складається організм людини. 5. Який відсоток прісної води доступний для використання людиною. 6. Іншими словами твердий, рідкий, газоподібний стани. 7. Показник, який визначає кількість води у повітрі. 8. У газоподібному стані вода завжди присутня у повітрі у вигляді... 9. Циклічний рух води між океаном, сушею та повітрям. 10. Процес повернення води у повітря з поверхні суші, водойм. 11. Величезна водойма, під впливом якої формується клімат, погода. 12. Природна зона, яка характеризується недостатньою зволоженістю. 13. Найглибше озеро в Україні. 14. Найбільша річка України. 15. Водойма, в яку впадає найбільша річка України. 16. Водна оболонка Землі.

Вода на Землі знаходиться у постійному циклічному русі між океаном, сушею та повітрям, який називається кругообігом води. Пристань 5. «Кругообіг води в природі» – 15 балів.

Завдання: На картках з природним ландшафтом показати кругообіг води в природі.

Незважаючи на велику кількість води у світі, водні ресурси на земній кулі розподілені нерівномірно. Чи достатньо забезпечена Україна водними ресурсами? Які області більше забезпечені, а які менше? Забезпеченість водними ресурсами перш за все залежить від кількості опадів, які формують джерела прісної води.

171


Пристань 6. «Джерела прісної води» –15 балів. Завдання: Розгадати кросворд

1. Іншими словами русло та його елементи. 2. 2% прісної води зосереджені в... 3. Штучне озеро.

4. Природна губка.

5. Колодязь, джерело, артезіанська вода. 6. Замкнена природна водойма. 7. Природний фонтан.

Вся прісна вода поділяється на підземні води та ........ (поверхневий стік). А що таке підземні води та поверхневий стік? Загальний поверхневий стік для України у середньому складає 52 куб. км/рік. І основним споживачем цієї води є промисловість, міський споживач (побут) та сільське господарство. Після використання вода потрапляє у річки забруднена і властивості її набагато гірші. А що ж таке властивості води? Давайте пригадаємо, на які групи вони поділяються. Від яких властивостей залежить загальний стан води у річці. Пристань 7. «Властивості води» – 15 балів.

Завдання: Необхідно з перелічених властивостей вибрати ті, які стосуються води.

Властивості: солоність, вивітрювання, мутність, температура, гравітація, прозорість, кислотність, текстура, хімічний склад, електропровідність, структура, колір, притягування, мінералізація, просочування, густина, пружність, магнетизм, дисперсність, люмінесценція, рухливість, теплоємність, агресивність.

172


За останні роки стрімко зросло використання води у світі. Для потреб людини використовуються як поверхневий стік (вода з річок), так і підземні води. Це є наслідком зростання кількості населення, розвитку виробництва, розширення площ урбанізованих територій. Пристань 8. «Використання води» – 10 балів.

Завдання: Назвати види діяльності людини, пов’язані з використанням води.

Система подачі води та її відведення в наших будинках називається водопостачанням та водовідведенням. Пристань 9. «Вода в побуті» – 7 балів.

Завдання: Дати відповідь на питання:

– Яка вода використовується для водопостачання нашого міста: річкова чи підземна? – Як називається комунальне підприємство, яке забезпечує подачу води в міську водопровідну мережу?

– Як називається підприємство, де вода проходить очищення після використання у побуті? – Як здійснюється передача води?

– З якого матеріалу виготовляють водопровідні труби і чому?

– Яку речовину використовують для очищення води від мікроорганізмів? – Куди потрапляє вода після використання в побуті?

З водопостачанням міст пов’язано багато непростих проблем, які ускладнюються тим, що ми часто споживаємо забагато води і робимо це бездумно. Усунути цю проблему досить легко – економити та бережливо ставитись до води. Пристань 10. «Економія води» – 10 балів.

Завдання: Запропонувати якнайбільше заходів щодо економії води.

Підіб’ємо підсумки. Результати експедиції із дослідження річки показали, що ваші екіпажі гідно пройшли всі випробування на пристанях і набрали … балів. А це означає, що набуті компетенції відповідають високому рівню і можуть бути використані під час справжніх експедицій річками задля їх дослідження, збереження та відновлення, тобто «оздоровлення».

173


4.4. Подорожуємо та досліджуємо Мета: Форма заняття: Роздатковий матеріал та наочність:

стимулювати інтерес учнів до дослідження довкілля; розвивати навички елементарних методик дослідження; підвищити рівень зацікавленості у вивченні природничих наук конкурс мікроскоп, компас, лінійка, по 3 зразки води різного забарвлення, кислотності, температури, хімічні склянки, термометр, лакмусовий папір, зріз дерева, препарати з рослинним матеріалом, зразки гірських порід та мінералів, зразки грунтів, ручки, маршрутні картки

Хід конкурсу

1.

Педагог об’єднує учнів у сім груп по 3-4 учні та роздає кожній групі маршрутний лист.

2. Групи починають рухатись одночасно з різних станцій відповідно до маршрутного листа та виконують завдання. 174


Маршрутний лист № з/п

Назва станції

1.

“ЕКОЛОГІЧНА”

2.

“ТУРИСТИЧНА”

5.

“РОСЛИННА”

3. 4. 6. 7.

Оцінка за виконання І завдання

Оцінка за виконання ІІ завдання

Оцінка за виконання ІІІ завдання

“ГЕОЛОГІЧНА” “ВОДНА”

“СВІТ ТВАРИН” “ПОВІТРЯНА”

Завдання Станція «Туристична» 1. Перелічіть 5 найголовніших речей, які ви візьмете в похід. 2. Назвіть помічників туриста в орієнтуванні.

3. Як туристи називають свою: подорож, житло, ковдру, матрац, валізу, батарею, основний засіб пересування. Станція «Повітряна»

Знайдіть правильну відповідь:

1. Повітряна оболонка Землі називається: а) атмосфера, б) літосфера, в) гідросфера. 2. Повітря це: а) суміш газів, б) кисень, в) водяна пара.

3. Повітря містить найбільше: а) кисню, б) азоту, в) водяної пари.

4. Для дихання необхідний: а) вуглекислий газ, б) азот, в) кисень.

5. Скупчення водяної пари в атмосфері називається: а) кругообіг, б) хмари, в) вітер. 6. Тверді опади це: а) град, б) дощ, в) сніг.

7. Рух повітряних мас це: а) опади, б) вітер, в) хмарність.

8. Які живі організми поповнюють атмосферу киснем: а) тварини, б) зелені рослини, в) віруси. 9. Найпростіший прилад, який покаже напрямок вітру: а) барометр, б) флюгер, в) психрометр. 10. Кількість водяної пари в повітрі визначає: а) вологість, б) колір, в) запах. 11. Дуже сильний вітер називається: а) цунамі, б) ураган, в) бриз. 12. Погоду передбачає: а) метеоролог, б) синоптик, в) фізіолог.

175


Станція «Геологічна» 1. Визначте за зразками грунти та гірські породи. 2. Назвіть живі організми, що мешкають у грунті.

3. Погрупуйте гірські вершини відповідно до їх місцезнаходження (Карпати, Кримські гори): Аю-Даг, Петрос, Чатир-Даг, Ечкі-Даг, Кара-Даг, Говерла, Свидовець, Роман-Кош, Ай-Петрі, Полонина-Руна, Подобовець. Станція «Водна»

1. Визначте температуру, колір та кислотність води за зразками.

2. Виберіть мешканців прісноводних водойм: камбала, кушир, сом, акула, форель, карась, оселедець, сардина, вугор, бичок, кілька, тарань, щука, короп, тунець, лящ, скумбрія, товстолоб, ставрида, мойва, линок, тріска, скат, кефаль, рак, краб, кальмар, креветка, ламінарія, елодея, водяний горіх. 3. Назвіть місця знаходження прісної води на Землі. Станція «Рослинна»

1. У листяному лісі можна зустріти:

– трав’ янисті рослини: ……………………………………………………………. – чагарники: ………………………………………………………………………

– дерева: …………………………………………………………………………….. 2. Визначте вік дерева за спилом.

3. З допомогою мікроскопа замалюйте клітинну будову листя рослини. Станція «Світ тварин»

1. Визначте форми взаємовідносин між живими організмами:

«кабан – лисиця», «капуста – гусінь», «вовк – кліщ», «змія – заєць», «дятел – синиця», «джміль – конюшина».

2. Які тварини живуть у міському середовищі?

3. Назвіть пристосування білого ведмедя до життя в умовах Арктики. Станція «Екологічна»

1. Яке значення для живих організмів має Сонце?

2. Назвіть фактори живої, неживої природи та антропогенні фактори. 3. Заповніть харчові ланцюги

Дощовий черв’як – ………….. – лисиця. Пшениця – миша – …………… . ………… – метелик – шпак.

176


3.

Після проходження групами всіх станцій педагог перевіряє виконання завдань та підраховує кількість балів, які отримала кожна група (за маршрутним листом). Перемагає група, яка отримала найбільшу кількість балів.

У той час як педагог перевіряє маршрутні листи та підраховує бали, учні можуть пограти в гру «Знайди того, …».

Гра «Знайди того, …». Кожен учень отримує картку і виконує завдання,

зазначені в ній. Для виконання завдання учні вільно рухаються в класі, шукаючи того, хто дасть позитивну відповідь на питання. Ім’я цього учня записується проти питання. Імена опитаних не повинні повторюватися в одній картці. Наприклад: «Знайди того, в кого є м’яч» – Степан; «Знайди того, хто вміє робити орігамі» – Варвара; «Знайди того, хто любить варити борщ» – Ірина. Після завершення вправи педагог збирає картки та оголошує найбільш цікаві «знахідки». Наприклад: Коли ми підемо в похід, варити борщ зможуть Ірина, … . Для гри в футбол м’яч принесуть Степан, … . В кого є акваріум.

В кого є вудка або спінінг.

Хто народився в місті, що стоїть на річці. Хто відпочивав на озері.

Хто любить ловити рибу. Хто був на морі.

Хто вміє плавати.

В кого є маска та ласти. Хто їв щуку.

Хто вміє варити юшку.

Хто вміє варити гречану кашу. Хто знає свій зріст та вагу.

Хто швидко чистить картоплю. Хто займається спортом.

Хто приймає холодний душ.

Хто збирає інформацію про здоровий спосіб життя.

Хто звертає увагу на екологічні позначки на товарах. Хто не пропускає уроків фізкультури.

Хто носить одяг з натуральних матеріалів. Хто розводить кімнатні рослини.

177


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Барбашова Н. В. Екологічне право України : навч. посіб. / Н. В. Барбашова. – Донецьк : Апекс, 2003. – 391 с.

2. Білявський Г. О. Основи екології: теорія та практикум : навч. посіб. / Г. О. Білявський, Л. І. Бутченко. – К. : Лібра, 2004. – 368 с.

3. Все про воду для майбутнього споживача. – Львів : ПП «Аніка-М», 2002. – 184 с.

4. Всесвітня Хартія природи : від 1 січня 1982 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi, вільний. – Назва з екрана. 5. Гиренок Ф. И. Экология, цивилизация, ноосфера / Ф. И. Гиренок. – М. : Наука, 1987. – 182 с. 6. Гирусов Э. В. Основы социальной экологии : учеб. пособ. / Э. В. Гирусов. – М. : РУДН, 1998. – 172 с.

7. Данилов А. Д., Кароль И. Л. Атмосферный озон: сенсации и реальность / А. Д. Данилов, И. Л. Кароль. – Л. : Гидрометеоиздат, 1991. – 116 с. 8. Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища та розвитку станом на 14 червня 1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_455, вільний. – Назва з екрана. 9. Деревья : справочник / пер. с итал. Н. М. Сухановой. – М. : ООО «Издательство Астрель», 2004. – 319 с.

10. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього середовища : навч. посіб. / В. С. Джигирей. – К. : Знання, 2006. – 203 с.

11. Дослідницька робота школярів з біології : навчально-метод. посіб. / за заг. ред. к.б.н. С. М. Панченка, Л. В. Тихоненко. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2008. – 368 с. 12. Екологія : навч. книга для уч. загальноосвіт. школи / С. В. Анісімова, О. В. Рибалова, О. В. Поддашкін. – К. : Грамота, 2001. – 136 с. – (серія «Екологія і здоров’я»).

13. Екологія: теоретичні основи і практикум / А. Ф. Потіш, В. Г. Медвідь, О. Г. Гвоздецький, З. Я. Козак. – Львів : Магнолія плюс, 2004. – 328 с. 14. Екологія : тлумачний словник / М. М. Мусієнко, В. В. Серебряков, О. В. Брайон. – К. : Либідь, 2004. – 376 с.

15. Экология города : учебник / под общей ред. Ф. В. Столберга. – К. : Либра, 2000. – 464 с.

16. Экологическое образование : учеб. пособ. для учителей-экологов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://metalsrussia.com/enviroment/ book.html, вільний. – Назва з екрана. – Электронная версия печатной публикации. 17. Енергозбереження та пом’якшення змін клімату. Посібник із раціонального використання енергії та ресурсів і пом’якшення змін клімату для учнів загальноосвітньої школи / А. В. Праховник, Є. М. Іншеков, В. І. Дешко та ін. – К. : ТОВ «Видавництво «Телесик», 2008. – 120 с.

178


18. Зазуліна Л. В. Педагогічні проекти : науково-метод. посіб. / Л. В. Зазуліна. – Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2006. – 40 с.

19. Зуб Л. М. Малі річки України: характеристика, сучасний стан, шляхи збереження [Електронний ресурс] / Л. М. Зуб, Г.О. Карпова. – Режим доступу : http://uarivers.net/ukr_rvrs/rivers.htm, вільний. – Назва з екрана.

20. Інноваційні технології навчання в сучасній школі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.social-science.com.ua/jornal_content/263/cd3fb6ced6 94e820d6628f476500181b, вільний. – Назва з екрана. 21. Канівець В. І. Життя ґрунту / В. І. Канівець. – К. : Аграрна наука, 2001. – 132 с.

22. Конвенція про біологічне розмаїття : громадська обізнаність і участь / Товариство «Зелена Україна». – К. : Стилос, 1997. – 154 с. 23. Коротун І. М. Географія Рівненської області / І. М. Коротун, Л. К. Коротун. – Рівне, 1996. – 274 c.

24. Кучерявий В. А. Природная среда города / В. А. Кучерявий. – Львів : Вища школа, 1984. – 144 с. 25. Магура Н. Л. Біологія навколишнього середовища / Н. Л. Магура. – К., 2001. – 96 с. 26. Методичний посібник з визначення якості води. – К., 2002. – 52 с.

27. Назарук М. М. Основи екології та соціоекології : навч. посіб. – Вид. 2-ге, доп. / М. М. Назарук. – Львів : Афіша, 2000. – 256 с.

28. Назарук М. М. Практикум із основ екології та соціології : навч. посіб. – Вид. 2-ге, доп. / М. М. Назарук, Б. В. Сенчина. – Львів : Афіша, 2000. – 116 с.

29. Основи екологічних знань / Г. О. Білявський, Р. С. Фурдуй, І. Ю. Костіков. – К. : Либідь, 2000. – 336 с. 30. Перспективні освітні технології : наук.-метод. посіб. / за ред. Г. С. Сазоненко. – К. : Гопак, 2000. – 560 с. 31. Про охорону навколишнього середовища : Закон України : станом на 25 червня 1991 року [Електронний ресурс ]. – Режим доступу : http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1264-12, вільний. – Назва з екрана.

32. Пустовіт Г. П. Дослідницька робота учнів з екології в позашкільних установах : навч.-метод. посіб. / Г. П. Пустовіт. – К. : АПН України, 1996. – 126 с. 33. Пустовіт Г. П. Екологічне виховання учнів 5-9 класів у позашкільних навчальних закладах : навч.-метод. посіб. / Г. П. Пустовіт. – Кіровоград : Поліграфічно-видавничий центр ТОВ «Імекс ЛТД», 2003. – 146 с. 34. Сзабова С. Экоигры в школе и вне школы / С. Сзабова. – К. : ЭХО-Восток, 1995. – 50 с.

35. Хімко Р. В. Досліджуємо малі річки / Р. В. Хімко. – К. : Інститут екології Національного екологічного центру України, 1997. – 66 с.

179


СЛОВНИК ТЕРМІНІВ А Абіотичне середовище – сукупність неорганічних умов (факторів середовища) життя організмів. Абіотичні фактори – компоненти та явища неживої природи (клімат, світло, тиск, температура, рух середовища, тверда фаза та ін.), що прямо чи побічно діють на організми. Адаптація – процес пристосування живих організмів до умов навколишнього середовища, а також будь-які нові ознаки, які вони виробили при цьому (так, колючка кактуса – це листок, який пристосувався до посушливого клімату, скоротивши площу своєї поверхні, щоб зменшити випаровування води). Альтернативні джерела енергії – спосіб, пристрій або споруда, яка дозволяє отримувати електричну енергію (або інший необхідний вид енергії) і замінює собою традиційні джерела енергії, які функціонують на нафті, природному газі та вугіллі. Антропогенні зміни – зміни в природі, які відбуваються в результаті господарської діяльності людини. Ареал – область поширення виду чи екосистеми певного типу. Проблема охорони природи – це багато в чому проблема збереження ареалів видів і природних екосистем.

Б Біомаса – кількість живої речовини будь-яких живих істот, виражена в одиницях маси на одиницю площі. Біорізноманіття – міжвидове різноманіття тварин і рослин. Багатство і різноманітність видів в екосистемах надає їм стабільність. Воно необхідне для їх нормального функціонування і є основою біологічного багатства і пристосовності. Людська діяльність призводить до втрати природного середовища мешкання тварин і рослин, надмірної експлуатації природних ресурсів, а також до боротьби за виживання між корінними і завезеними видами тварин і рослин. Все це негативно позначається на видовому і генетичному різноманітті дикої природи. Скорочення площ таких багатих на види ареалів, як тропічні ліси і коралові рифи, призводить до виснаження світового генофонду дикої природи і послаблює спроможність системи розвиватися і пристосовуватися до змін навколишнього середовища. Біосфера – область існування й функціонування теперішніх живих організмів і продуктів їх життєдіяльності, живих організмів минулих епох, яка починається від нижньої частини атмосфери, охоплює всю гідросферу й верхні шари літосфери. Вона є активною оболонкою Землі, в якій сукупна діяльність живих організмів проявляється як геохімічний фактор планетарного масштабу. Біотоп – відносно одноманітний за абіотичними факторами середовища простір у межах водної, наземної і підземної частини біосфери, зайнятий одним біоценозом. Біоценоз – взаємопов’язана сукупність мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин, що населяють більш-менш однорідну ділянку суші чи водойми й характеризуються певними відносинами між собою й адаптацією з довкіллям.

180


В Відновлювані джерела енергії – природні джерела енергії, такі, як Сонце, вітер і вода. Відходи – речовини (тверді, рідкі, газоподібні), що утворюються як побічний продукт виробничої та побутової діяльності людини. Водозбірний басейн – територія земної поверхні, з якої всі поверхневі та ґрунтові води стікають в певну водойму, включаючи різні її притоки. Водокористування – використання водних об’єктів і систем водопостачання для задоволення потреб населення та народного господарства. Викиди – газоподібні виробничі та побутові відходи, що відводяться в атмосферу. Вирубка лісів – масова вирубка лісів на паливо або для отримання деревини, а також для розчищення земель під нові сільськогосподарські угіддя чи міста. Вид (біологічний) – сукупність організмів зі спорідненими морфологічними ознаками, які можуть схрещуватися один з одним і мають спільний генофонд. Це основна структурна одиниця в системі живих організмів, вид підпорядкований роду, але має підвиди й популяції. Види мають морфологічні, фізіолого-біохімічні, еколого-географічні (біогеографічні) та генетичні характеристики. Вимирання видів – процес скорочення чисельності аж до повного зникнення видів та інших таксономічних груп організмів в процесі еволюції або в результаті діяльності людини.

Е Екологічна ніша – місце, яке займає певний організм у своїй екосистемі. У неї входять особливості його живлення та взаємодії з іншими організмами. Екологічні фактори – всі складові (елементи) природного середовища, які впливають на існування й розвиток організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування (за межами здатності пристосування наступає смерть). Екологія – наука про відносини живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем. Екосистема – сукупність живих організмів, у тому числі бактерій, грибів, водоростей, рослинного покриву і тварин, та умов їх існування, що пов’язані обміном речовин та енергії.

Ж Жива речовина – головний елемент біосфери, який об’єднує рослини, тварини, мікроорганізми і людей. Маючи величезну енергію, жива речовина постійно впливає на процес утворення грунтів, води, породи, бере участь у багатьох інших біосферних перетвореннях. Основну кількість живої речовини на планеті становить фітомаса лісів. К Кислотні дощі – більш точний термін – кислотні опади, оскільки кислотним дощем називають всі види опадів – дощ, сніг, сніг з дощем, туман і будь-яку іншу форму опадів. Кислотний дощ утворюється в результаті реакцій в атмосфері з речовинами, що містять оксиди сірки або азоту. Ці речовини утворюються в якості побічних продуктів при спалюванні вугілля і нафтопродуктів. Кислотний дощ завдає шкоди живій природі, водоймам, викликає корозію мостів та архітектурних пам’яток, руйнує лакофарбові покриття, призводить до загибелі лісів та зниження продуктивності сільськогосподарських земель.

181


Клімат – сукупність погодних умов (температура, вітер і вологість), характерна для даного регіону. Консументи (гетеротрофи) – організми, що отримують життєву енергію, харчуючись рослинами чи іншими тваринами. Це травоїдні тварини, хижаки, паразити, хижі рослини (такі, як росичка) та гриби. Таких організмів на Землі найбільше – близько 1,5 млн видів.

Л Ландшафт – територіальна система, яка склалася з природних або природноантропогенних компонентів і комплексів більш низького таксономічного рангу. Ланцюг живлення – взаємовідносини між організмами під час перенесення енергії їжі від джерела через ряд організмів на більш високі трофічні рівні. Літосфера – верхня «тверда» оболонка земної кулі. Найважливішим її елементом є надра, тобто поклади мінеральних ресурсів, у тому числі паливноенергетичні, рудні, гірничо-хімічні, природні будівельні матеріали і нерудні корисні копалини, гідромінеральні ресурси тощо. Н Навколишнє середовище – складовий елемент відтворення матеріальних цінностей, який водночас виконує функції життєвого простору і природних ресурсів. У цьому середовищі існує і людина, яка, задовольняючи свої потреби, суттєво впливає на стан життєвого простору. Некрофаги – організми, що живляться відмерлими організмами і розкладають їх на мінеральні сполуки. О Озоновий шар – шар в атмосфері, що містить газ озон, який затримує дуже шкідливе ультрафіолетове випромінювання Сонця. Однак деякі промислові гази поступово руйнують його. Органічні речовини – речовини, що входять або входили до складу організму. Містять вуглець.

П Парниковий ефект – виникає, коли відбите сонячне тепло затримується газами з атмосфери і нагріває її. Діяльність людини, результат якої збільшення викидів газів в атмосферу (головним чином вуглекислого газу), загрожує загальним підвищенням температури на Землі. Пестициди – хімічні синтетичні сполуки, засоби боротьби з шкідливими організмами: комахами (інсектициди), кліщами (акарициди), грибами (фунгіциди), бактеріями (бактерициди), гризунами (зооциди). Популяція – сукупність особин одного виду з однаковим генофондом, яка живе на спільній території протягом багатьох поколінь. Природне середовище – все живе й неживе, що оточує організми й з чим вони взаємодіють. Розрізняють повітряне, водне та ґрунтове середовище, останнім може бути й тіло іншого організму (для паразитів). Природокористування – це усі форми використання компонентів природного середовища для задоволення потреб людини.

182


Продуценти (автотрофи) – організми, що створюють (продукують) органічну речовину з води, вуглекислого газу й мінеральних солей, використовуючи для цього сонячну енергію. У цю групу входять також зелені рослини, їх на Землі налічується близько 350 тис. видів.

Р Радіонукліди – радіоактивні елементи, продукти поділу інших радіоактивних елементів (урану, торію тощо). Редуценти – організми, що розкладають органічну речовину продуцентів і консументів до простих сполук – води, вуглекислого газу й мінеральних солей, заключна ланка кругообігу речовин у біосфері. Їх на Землі близько 75 тис. видів – це мікроорганізми. Рекреаційні ресурси – умови відтворення фізичних і духовних сил людини, затрачених у процесі праці. Ресурсозбереження – виробництво і реалізація кінцевої продукції з мінімальними витратами речовини та енергії на всіх етапах виробничого циклу і з найменшим впливом на природні екосистеми і людину. С Середовище існування – певна територія, на якій мешкає співтовариство рослин і тварин. Стійкий (сталий) розвиток – такий розвиток суспільства, який задовольняє сучасні його потреби та не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

Т Трофічні рівні – різні ланки в харчового ланцюга, відповідні організмам, які отримують їжу та енергію від одних і тих же джерел. Х Харчовий ланцюг – ряд живих організмів, в якому кожен попередній вид служить їжею для наступного. Енергія при цьому передається з одного рівня (див. Трофічні рівні) на інший. Усі харчові ланцюги в єдиній екосистемі об’єднуються в єдину харчову мережу. Ф Фауна – сукупність видів живих організмів, котрі мешкають на певній території або на Землі в цілому. Флора – сукупність, що історично склалася, видів рослин, які ростуть на будьякій території або на Землі в цілому.

183


ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК Антибіоз 106 Берег 121 Болото 58

Відходи 131 – побутові 37 – біодеградабільні 38, 131 Вид 6 Витоки 120 Вода 10, 108 Вододіл 120 Водозбірний басейн 120 Гирло 120 Гербіциди 21

Екологія 9 Екологічна проблема 53 Енергія 56, 67 Енергозбереження 68 Забруднення 31 – біологічне 31 – органічне 31 – фізичне 31 – хімічне 31 Закісся 121 Закон оптимуму 11 Заплава 121 Затони 121 Зона оптимуму 11 Зона песимуму 11 Зооциди 21 Інсектициди 21

Кислотні дощі 41 Кислотність 41 Коменсалізм 6, 105 Конкуренція 99 Консументи 106

Ланцюг живлення 7

184

Мутуалізм 6, 105

Нейтралізм 6, 105 Озон 45 Озонова діра 47 Озоновий шар 46 Острів 121

Паразитизм 6, 105 Парниковий ефект 49 Передрусловий вал 121 Пестициди 20 Природні ресурси 13 – водні 13 – повітряні 13 – грунтові 13 – рослинні 13 – тваринні 13 – мінеральні 13 – кліматичні 13 Приплесок 121 Притоки 120 Популяція 6 Продуценти 6, 106 Птахи 84

Раціональне використання 63, 72, 78 Річка 16 Ресурси 114, 115 – агрокліматичні 114 – біологічні 76, 114 – відновлювані 14 – вичерпні 14 – водні 115 – вторинні 15 – земельні 63, 114 – мінеральні 70, 114 – невідновлювані 14 – невичерпні 14 – первинні 15 – рекреаційні 115 Редуценти 6, 106


Рослини 107 – гігрофіти 108 – гідрофіти 108 – геліофіти 108 – кріофіли108 – ксерофіти 108 – мезодерми 108 – мезофіти 108 – сціофіти 108 – термофіли 108 – факультативні геліофіти 108 Русло 121 – корінне 121 Світло 10, 108 Система 7 – екологічна 7 – мікроекосистема 7 – мезоекосистема 7 – макроекосистема 7 – річкова 120 Стариця 121

Тварини – гомойотермні 108 – пойкілотермні 108 – фотофіли 109 – фотофоби 109 Температура 10, 107 Тераса 121 Токсичність 22

Фактори 6 – абіотичні 6, 9, 10 – антропогенні 6, 9, 10 – біотичні 6, 9, 10 – екологічні 8, 111 – лімітуючі 11 Фунгіциди 21 Хижацтво 6, 9 Шум 26

185


Навчально-методичне видання Куроченко І. І., Рискова В. Г. ТЕХНОЛОГІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Навчально-методичний посібник на допомогу керівникам гурткової, клубної та секційної роботи екологічного спрямування Графічні редактори: Дмитрієва К., Наумчук М., Літковець Н. Технічний редактор: Власюк В.

В оформленні посібника використано малюнки учнів шкіл м. Рівне (Лисенко Анастасії, Подорожної Анастасії, Маєвської Кароліни, Гудими Анни, Чубарєвої Яни, Подолян Дар’ї, Пешко Романа, Дем’янчука Владислава, Солов’я Костянтина, Кубишкіна Германа, Орла Віктора, Мельничука Станіслава, Повшука Олексія, Добрильської Дарії, Горбаль Галини, Марчука Владислава, Темнюк Лізи, Столярчук Христини, Шпирки Оксани, Матвійчук Валерії, Крушельницької Поліни)

Підписано до друку 30.01.2015 р. Формат 60x84 1/8. Папір офсет. Ґарнітура «Cambria». Друк офсет. Ум. друк. арк. 21,62. Наклад 200 пр. Зам. 29. Видавництво «Волинські обереги». 33028 м. Рівне, вул. 16 Липня, 38; тел./факс: (0362) 62-03-97; e-mail: oberegi@mail15.com Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК № 270 від 07.12.2000 р. Надруковано в друкарні видавництва «Волинські обереги».

Посібник=технології екологічної освіти  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you