1 Питання і тези пропоновані до обговорення керівниками Четвертого Пластового Конгресу пл. сен. Ларисою Онишкевич та Христиною Сохоцькою. Дивись “Пластовий шлях”, ч.1, 2003 р.: “Україна: Батьківщина”: “1) Як розуміємо ці поняття, як бачимо відношення між ними, як пояснюємо, як сприймаємо, як уводимо їх у наше життя; 2) Пласт як виховна організація плекає патріотизм і виховує патріотів. Патріотизм — це не політика і не мілітаризм”. Ст. пл. скоб Богдан Яцун, ОЗО Вірність Батьківщині в ідейних засадах Пласту. Розуміння на сучасному етапі. 1. Вірність Батьківщині є одним з центральних і невід’ємних елементів ідейних основ і мети Пласту. 2. Патріотичне виховання молоді було в минулому і тепер є головним завданням Пласту, з огляду на історичну долю і сучасні перспективи українського народу. Актуальними для українців є загрози відсталості, збіднення, спаду народжуваності, денаціоналізації, масової еміграції з рідної землі, втрати суверенітету в теперішньому світі глобалізації. 3. В ідейних основах Пласту засада вірності Батьківщині повністю узгоджується із іншими головними засадами пластового світогляду: вірності Богові, допомоги іншим, всебічному розвитку і самовдосконалення особистості, добровільності, толерантності, демократизму, прагненні до миру, справедливості, скаутського побратимства і міжнародної співпраці. 4. Людина за своєю природою живе у спільноті з іншими людьми. Поняття Батьківщина характеризує належність особи до великої людської спільноти, з якою особа себе ототожнює і споріднює. Поняття Батьківщина охоплює цю спільноту та всі її атрибути у свідомості особи, яка себе до неї відносить. 5. Поняття Вірності Батьківщині окреслює поставу відданості особи своїй спільноті, її вартостям та інтересам, і в термінології суспільних наук переважно окреслюється концепціями патріотизму і націоналізму. 6. В ідейних основах Пласту поняття Батьківщина стосується виключно України. Пластове розуміння України, як визначив Другий Пластовий Конгрес в 1970 р., охоплює весь український народ на рідній землі і в діаспорі, українську культуру, усі духовні і матеріальні вартості та інтереси українського народу. 7. Розуміємо український народ як окрему етнічну, культурну і політичну спільноту, до якої належать особи за етнічним походженням та культурно-політичним вибором. 8. До головних вартостей та інтересів українського народу належить: 1) національна самостійність, державність, єдність і солідарність; 2) національна індивідуальність і своєрідність, культура, віровизнання, мова і антропологічний тип; 3) національна територія, власність, економіка і добробут українців; 4) збереження і ріст чисельності українців, українська родина; 5) українська людина, всебічно розвинута, соціально забезпечена, професійна і патріотична; 6) справедливий суспільний лад, демократичний і соціально-орієнтований устрій української держави; 7) національна безпека, готовість і здатність її гарантувати; 8) всебічна розвинутість і сила, провідна роль та міжнародна співпраця у світі; 9. Бути вірним Україні в ідейних основах Пласту означає дбати про добро українського народу, плекати, здійснювати і відстоювати названі вище вартості і інтереси українського народу. 10. Людський чинник, всебічний розвиток і патріотизм особистості для українського народу, як і кожного іншого народу, має особливу вартість. Адже кожна спільнота сильна своїми членами і її розвиток залежить від особистих дій кожного з них. Розуміння цього зобов’язує кожного
2 пластуна дбати про свій всебічний особистісний і професійний ріст, щоби бути вартісним і корисним членом українського народу. 11. Вірність Україні є Першим головним обов’язком пластуна, виконанню якого повинні бути підпорядковані його інші громадські і особисті обов’язки та інтереси. З цього приводу в посібнику „Життя в Пласті” Олександром Тисовським сказано: „Почуття відповідальності кожного з нас за долю рідної спільноти каже нам добро всіх українців, української культури і цілої нації ставити вище своєї вигоди, користи своїх особистих справ чи справ якогось гурта людей”. 12. Обов’язку вірності Україні не суперечить засада необхідної громадянської лояльності українців в діаспорі державам свого проживання чи потрібної інтеграції українців в діаспорі в чужинське суспільство. Однак для пластуна в діаспорі, на мою думку, обов’язок щодо України має бути пріоритетним перед обов’язком щодо країн, до яких вимушено емігрували його діди, а також його українська тотожність має бути пріоритетною перед чужинською. Звичайно пластуни в діаспорі, самі найкраще визначать спосіб, у який вони виконуватимуть свій обов’язок вірності Україні . Хочу лише пригадати, як окреслював роль українців на чужині підчас Першого Пластового Конгресу, в 1948 р. Володимир Янів: “Ми не емігранти, а ми емісари нашої Батьківщини… Наше життя плануємо так, щоб підготовити нашою плановою працею якнайскоріший поворот до Києва і Львова для нашого загалу…. На чужині ми … ніколи не вкорінені громадяни, й не слуги чужих інтересів…навіть якби було нам особисто добре матеріально жити... Не: “ubi bene ibi patria”, але “ubique pro patria” є нашим гаслом, є нашим імперативом…” 13. Метою Пласту є всебічне і патріотичне виховання та самовиховання української молоді на добрих громадян і провідників суспільства. В пластовій меті щодо патріотичного виховання можемо виокремити два нерозривно зв’язані між собою завдання: 1) виховувати молодь в дусі відданості українському народові; 2) виховувати всебічно розвинутого українця, особистість, вартісну і корисну для української спільноти. Позитивним кінцевим результатом виховної праці Пласту у цих двох завданнях і є добрий громадянин і провідник українського народу. 14. Відповідно до мети Пласту і названих завдань повинна бути укладена програма патріотичного виховання в Пласті. Діюча програма патріотичного виховання в Пласті в основному скерована на плекання української культурної тотожності в класичному розумінні, і досить відірвана, наприклад, від сучасних реалій і потреб українського народу на батьківщині та діаспорі. В діючій виховній програмі зокрема: 1) не вистарчає громадянського напрямку патріотичного виховання, спрямованого на виховання добрих громадян і провідників суспільства; 2) немає заохочення професійного самовизначення і розвитку пластунів через програму спеціалізаційного пластування; 3) життя в природі переважає над життям в громаді. Вважаю за потрібне доповнити пластову виховну програму новими напрямками, які наразі можу окреслити тільки схематично: 1) Українська сучасна дитяча/молодіжна культура. Музика, література, кіно тощо. 2) Українська держава. Державний і суспільний лад. Обов’язки і права громадянина. 3) Економіка України. Підприємництво. Праця. Заробіток. 4) Українці у світі. Побратимство і співпраця. 5) Місцева громада. Самоврядування. Організації. Обов’язки і права члена місцевої громади. 6) Рідна місцевість. Населення, культура, територія. 7) Освіта. Навчання. Шкільні обов’язки і права. 8) Професійне самовизначення і навчання. Спеціалізаційне пластування. 9) Родина. Сімейні обов’язки і права батьків і дітей. 10) Статеве виховання. Створення сім’ї. Українська родина. 11) Екологічна поведінка в місті і на природі.
3 12) Володіння комп’ютером, автомобілем, іншими сучасними засобами зв’язку. 13) Знання одної з мов могутніх націй. 14) Скаутське побратимство. Представлення України у світі. 15. Названі напрямки мають бути відображені у виховній програмі і діяльності Пласту, відповідно до методики і особливостей виховних уладів та відповідно до особливостей розвитку Пласту на Батьківщині і в діаспорі. 16. Пласт і скавтінґ, як про це сказано в Основоположних засадах Скаутського Руху, є неполітичною організацією, у тому розумінні, що 1) він не бере участі, як цілість, у боротьбі за державну владу, яку ведуть політичні партії, 2) не допускає впливу політичних партій на свою діяльність, 3) залучення неповнолітніх до політичної діяльності є законодавчо обмежено в Україні та країнах діаспори. Однак пластовий обов’язок вірності Україні включає: 1) відданість політичним вартостям та інтересам українського народу, зокрема державній незалежності України; 2) підготовку і заохочення молоді до активної участі в громадськополітичному житті українського народу, місцевому самоврядуванні та управлінні державою, що на практиці означає виховання добрих громадян і провідників суспільства. 17. Для більшості пластунів в Україні самозрозуміло, що для успішного виконання Пластом своєї виховної мети потрібне системне впровадження пластових вартостей в громадське і державне життя українського народу. Пласт не може бути успішним в суспільстві, яке великою мірою керується непластовими принципами. Або пластуни візьмуть участь у перетворенні українського суспільства накраще, або будуть маргіналізовані в ньому. 18. Обмеження залучення неповнолітніх до політичної діяльності в обставинах національної небезпеки втрачає свою вагу. Недаремно Пласт виховує молодь на прикладі чину неповнолітніх українських героїв Листопадового Чину та Бою під Крутами. 19. Пласт не є мілітарною організацією, метою якої є військова підготовка молоді. Однак розуміння і практичне виконання обов’язку вірності Батьківщині в Пласті і скавтінґу завжди включало плекання готовності молоді відстоювати свою Батьківщину та її інтереси в мирний час, і в разі потреби у воєнний час. З цього приводу в посібнику „Пластування для хлопців” засновника скаутінґу Бейдена-Павела сказано: „Вони вчились орудувати зброєю, щоб могти захищати своє віровизнання і свою Батьківщину від ворогів. Ви, пластуни, не можете зробити нічого кращого, як іти за прикладом лицарів”. Пласт і скавтінґ є миротворчими організаціями, але не пацифістичними. 20. В минулому пластуни масово брали участь у збройній боротьбі за українську державу, за що заслужили для Пласту повагу усього українського народу. Сьогоднішнє покоління пластунів ми виховуємо на їхніх геройських чинах. 21. Знайомство з військовою справою, так зване військово-патріотичне виховання, здійснюється в Пласті в Україні у співпраці з державною владою, в рамках програми спеціалізаційного пластування, як один з її напрямків, поряд із спортивним, мандрівничим, летунським, водним, мистецьким, екологічним та іншими напрямками. Спеціалізаційне пластування, що реалізується через систему вмілостей і спеціалізованих проб, є важливою частиною пластової і скаутської виховної програми, яка 1) через задоволення спеціальних, професійних зацікавлень молоді, веде до виховання її пластової постави та 2) сприяє поступовому професійному самовизначенню молоді. Відомо, що особа найкраще може прислужитися Батьківщині відповідно до свого професійного покликання. Тому патріотичне завдання Пласту не обмежувати розвиток спеціалізаційного пластування до ділянок екстремального туризму, а розширити його до всього спектру суспільно корисної професійної діяльності людини, включно з професією військовика. 22. Пластова виховна програма, зокрема програма патріотичного виховання в Пласті має бути реалістичною, бути життям, а не його ілюзією життя. Як писав великий ідеолог Пласту Юрій Старосольський, ЛЧ , пластова „Велика гра” — це ідеалізм у цілях і реалізм у засобах”. Мусимо мати таку програму, якщо хочемо досягнути нашої мети.
4 23. В пластовій меті є відображені призначення і обов’язок Пласту щодо України. Здійснення Пластом своєї мети є нашим внеском у творення кращого майбутнього України. 24. Важливим чинником здійснення Пластом своєї мети є найтісніша безпосередня спільна праця пластунів батьківщини і діаспори для добра України. Конференція Українських Пластових Організацій має й надалі виконувати важливу роль визначення і гарантування дотримання єдиних спільних напрямних розвитку Пласту в Україні та діаспорі, залишаючи для крайових пластових організацій можливості самостійного вибору найбільш відповідних шляхів для їх здійснення. Представлення позиції КПО включає: 1) доповідь 10 хв.; 2) обговорення конкретних питань по темі Конгресу в групах; 3) подання проектів резолюцій по темі Конгресу і питаннях піднятих на обговоренні. ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ В ГРУПАХ: 1. Обов’язок вірності Україні в ідейних основах і меті Пласту 2. Батьківщина – Україна: питання тотожності. 3. Обов’язок пластуна вірності Україні: розуміння і виконання. 4. Патріотичне виховання в Пласті: мета і завдання. 5. Програма патріотичного виховання в Пласті: потреба оновлення. 6. Пласт і політика. 7. Пласт і мілітаризм. Взаємодія пластунів в Україні і діаспорі у справі патріотичного виховання.
1 Ст. пл. скоб Богдан Яцун, ОЗО Вірність Батьківщині в ідейних засадах Пласту. 1. Поняття Батьківщина характеризує усвідомлену належність особи до національної спільноти і охоплює цю спільноту та всі її атрибути у свідомості особи, яка себе до неї відносить. 2. Поняття Вірності Батьківщині окреслює поставу відданості і любові особи своїй спільноті, її вартостям та інтересам, і в термінології суспільних наук переважно окреслюється концепціями патріотизму і націоналізму. 3. Вірність Батьківщині є одним з центральних і невід’ємних елементів ідейних основ і мети Пласту. 4. В ідейних основах Пласту і скавтінґу Батьківщина є однією з найбільших, природних вартостей людини, відданість якій є виконанням людиною свого, даного Богом покликання. 5. В ідейних основах Пласту і скавтінґу засада вірності Батьківщині є у глибокому взаємозв’язку і повністю узгоджується із іншими головними засадами пластового світогляду: вірності Богові, допомоги іншим, всебічному розвитку і самовдосконалення особистості, добровільності, толерантності, демократизму, прагненні до миру, справедливості, скаутського побратимства і міжнародної співпраці. 6. В ідейних основах Пласту поняття Батьківщина стосується виключно України. Пластове розуміння України, як визначив Другий Пластовий Конгрес в 1970 р., охоплює весь український народ на рідній землі і в діаспорі, українську культуру, тобто, усі духовні і матеріальні вартості та інтереси українського народу. 7. Розуміємо український народ як окрему етнічну, культурну і політичну спільноту, до якої належать особи за етнічним походженням та культурно-політичним вибором або тільки за культурно-політичним вибором. 8. До головних вартостей та інтересів українського народу належить: 1) національна самостійність, державність, єдність і солідарність; 2) національна індивідуальність і своєрідність, культура, віровизнання, мова; 3) національна територія, власність, економіка і добробут українців; 4) збереження і ріст чисельності українців, українська родина; 5) українська людина, всебічно розвинута, моральна, патріотична і професійна; 6) справедливий суспільний лад, демократичний і соціально-орієнтований устрій української держави; 7) національна безпека, готовність і здатність її гарантувати; 8) рівноправна і взаємозбагачуюча співпраця з іншими народами,; 9) всебічна розвинутість і могутність, гідну роль у світі; 9. Бути вірним Україні в ідейних основах Пласту означає дбати про добро українського народу, плекати, здійснювати і відстоювати вартості і інтереси українського народу. 10. Особистісний чинник, всебічний розвиток, патріотизм і професіоналізм особистості для українського народу, як і кожного іншого народу, має особливу вартість. Адже кожна спільнота сильна своїми членами, і її розвиток залежить від особистих дій кожного з них. Розуміння цього зобов’язує кожного пластуна дбати про свій ріст, щоби бути вартісним і корисним членом українського народу. 11. Вірність Україні, поряд з вірністю Богові є Першим головним обов’язком пластуна, з виконанням якого повинні бути узгоджені його інші громадські і особисті обов’язки та інтереси. З цього приводу в посібнику „Життя в Пласті” Олександром Тисовським сказано: „Почуття відповідальності кожного з нас за долю рідної спільноти каже нам добро всіх українців, української культури і цілої нації ставити вище своєї вигоди, користи своїх особистих справ чи справ якогось гурта людей”. 12. Обов’язку вірності Україні пластунів у діаспорі не суперечить засада громадянської лояльності країнам свого проживання чи потрібної інтеграції в неукраїнське суспільство. Однак для
2 пластуна у діаспорі, особливо народженого в діаспорі, відданість Україні має залишатися добровільним життєвим пріорітетом поряд з його зобов’язаннями і прив’язаністю до своєї нової Батьківщини. Звичайно пластуни в діаспорі, самі найкраще визначать спосіб, у який вони виконуватимуть свій обов’язок вірності Україні. 13. Метою Пласту є всебічне і патріотичне виховання та самовиховання української молоді на добрих громадян і провідників суспільства. В пластовій меті щодо патріотичного виховання можемо виокремити два нерозривно зв’язані між собою завдання: 1) виховувати молодь в дусі відданості українському народові; 2) виховувати всебічно розвинутого українця, особистість, вартісну і корисну для української спільноти. 14. Відповідно до мети Пласту і названих завдань повинна бути укладена програма патріотичного виховання в Пласті. Діюча програма патріотичного виховання в Пласті в основному скерована на плекання української культурної тотожності в класичному розумінні, і досить відірвана, наприклад, від сучасних реалій і потреб українського народу на батьківщині та діаспорі. В діючій виховній програмі зокрема: 1) слід розвивати громадянський напрямок патріотичного виховання, спрямований на виховання добрих громадян і провідників суспільства. Потрібно доповнити пластову виховну програму новими напрямками, які наразі можемо окреслити тільки схематично: 1) Українська держава. Державний і суспільний лад. Обов’язки і права громадянина. 2) Економіка України. Підприємництво. Праця. Заробіток. 3) Українська сучасна дитяча/молодіжна культура. 4) Українці у світі. Побратимство і співпраця. 5) Місцева громада. Самоврядування. Обов’язки і права члена місцевої громади. 6) Рідна місцевість. Населення, культура, територія. 7) Освіта. Навчання. Шкільні обов’язки і права. 8) Професійне самовизначення і навчання. Спеціалізаційне пластування. 9) Родина. Сімейні обов’язки і права батьків і дітей. 10) Статеве виховання. Створення сім’ї. Українська родина. 11) Екологічна поведінка в місті і на природі. 12) Володіння комп’ютером, автомобілем, іншими сучасними засобами зв’язку. 13) Знання одної з поширених іноземних мов. 14) Скаутське побратимство. Представлення України у світі. 15. Патріотичне виховання в Пласті і скавтінґу завжди включало плекання готовності молоді відстоювати свою Батьківщину та її інтереси в мирний час, і в разі потреби у воєнний час, зі зброєю в руках. В минулому пластуни це неодноразово довели. Однак Пласт не є мілітарною організацією, метою якої є військова підготовка молоді, вишкіл військовиків. Завданням Пласту не є спеціальний фаховий вишкіл молоді в будь-якій ділянці, а плекання такої постави, характеру і здібностей особи, які будуть запорукою її високого фахового рівня у кожній професійній ділянці. 16. Через добровільну програму спеціалізаційного пластування, задоволення спеціальних, професійних зацікавлень молоді, Пласт заохочує природне професійне самовизначення молоді. Відомо, що особа найкраще може прислужитися Батьківщині відповідно до свого професійного покликання. Тому завдання Пласту не обмежувати розвиток спеціалізаційного пластування до ділянок екстремального туризму, а розширити його до всього спектру суспільно корисної професійної діяльності людини, відповідно до пластової виховної методики. 17. Пласт і скавтінґ, як про це сказано в Основоположних засадах Скаутського Руху, є неполітичною організацією, у тому розумінні, що 1) він не бере участі, як структура, у боротьбі за державну владу, яку ведуть політичні партії, 2) не допускає впливу політичних партій на свою діяльність, 3) залучення неповнолітніх до партійно-політичної діяльності є законодавчо обмежено в Україні та країнах діаспори. Однак пластовий обов’язок вірності Україні включає: 1) відданість політичним вартостям та інтересам українського народу, зокрема державній
3 незалежності України; 2) підготовку і заохочення молоді до активної участі в громадськополітичному житті українського народу, місцевому самоврядуванні та управлінні державою, що на практиці означає виховання добрих громадян і провідників суспільства. 18. Для більшості пластунів в Україні самозрозуміло, що для успішного виконання Пластом своєї виховної мети потрібне системне впровадження пластових вартостей в громадське і державне життя українського народу. Пласт не може бути успішним в суспільстві, яке великою мірою керується непластовими принципами. Або пластуни візьмуть участь у створенні кращого українського суспільства, або будуть маргіналізовані в ньому. 19. Важливим чинником здійснення Пластом своєї мети є найтісніша безпосередня спільна праця пластунів батьківщини і діаспори для добра України. Конференція Українських Пластових Організацій має й надалі виконувати важливу роль визначення і гарантування дотримання єдиних спільних напрямних розвитку Пласту в Україні та діаспорі, залишаючи для крайових пластових організацій можливості самостійного ініціювання і випробування найбільш відповідних шляхів для їх здійснення.
1 ПРОТОКОЛ 15-Х ЗБОРІВ КУПО П’ятниця 31 жовтня 2003 р., 10.00, Київ 1. Відкриття. Провела голова ГПБ пл. сен. Слава Рубель. 2. Церемоніали. Вручення ордену Вічного Вогню пл. сен. ... 3. Вибір президії Зборів. Голова – пл. сен. Володимир Базарко. Заступники: пл. сен. Олександр Сич, пл. сен. Софія Качур. Секретар – ст. пл. скоб Богдан Яцун. 4. Потвердження правильника нарад КУПО і комісій КУПО. Схвалено більшістю голосів. 5. Слово о. Євстратія. Молитва учасників Зборів. Передання благословення для учасників Зборів патріарха УПЦ Київського патріархату Філарета. 6. Звіт Верифікаційно-мандатної комісії. Подав голова комісії пл. сен. Марко Чуквінський. Можливі мандати – 81 Видані мандати – 49 Присутні у залі делегати – 41 Учасники з правом дорадчого голосу – 14 Учасники без голосу – 54 Звіт схвалено одноголосно. 7. Особисті привіти і слово до учасників Зборів: 1) п. Тетяни Безулик, представника Державного комітету Україени в справах сім’ї та молоді, від імені голови Державного комітету п. Валентини Довженко. 2) п. Христини Путас від імені народного депутата України Анатолія Матвієнка, голови Української Республіканської Партії “Собор”. 3) пл. сен. Богдана Гаврилишина, ЛЧ. 4) п. Осипа Зінкевича, директора Видавничої фундації “Смолоскип”. 5) пл. сен. Павла Дорожинського, ЛЧ від Світового Конгресу Українців. 6) п. Лариси Охрімчук від Академії Педагогічних Наук. 7) п. Бориса Скребцова, голови Товариства “Січ”. 8) пл. сен. о. Ростислава Муховського від УГКЦ. 9) Начального пластуна Любомира Романкова. 8. Надійшли привіти до учасників Зборів від поч. пл. Івана Стебельського, поч. пл. Віктора Ющенка, пл. сен. гетьм. скоба о. Любомира Гузара. 9. Затвердження протоколу 14-х Зборів КУПО. Протокол передано на розгляд Верифікаційно-мандатної комісії. 10. Доповнення комісій 15-х Зборів КУПО. Слово голови підготовчої комісії пл. сен. Людмили Дармограй. Затверджено більшістю голосів наступний склад комісій: 1) Резолюційна комісія: голова пл. сен. Ксеня Скрипник-Бубель, члени: пл. сен. Радомир Білаш, Зеня Брожина, Орест Мялковський, Славка Шулякевич, Роман Селянський, Петро Матіяшек, Надя Михалюк, Богдан Гузій. 2) Видавнича комісія: голова пл. сен. Любомир Онишкевич, члени: пл. сен. В’ячеслав Стебницький, Орест Гаврилюк, Оксана Закидальська, Ростислав Слабіцький, Оля Ткачук, Юрій Леськів, ст. пл. Богдан Яцун, Оля Свідзинська. 3) Фінансова комісія: голова пл. сен. Уляна Баб’юк, члени: пл. сен. Ярослав Скрипник, Христя Олексин, Оленка Радчук, ст. пл. Микола Шийко, Степан Липинський. 4) Верифікаційно-мандатна комісія: голова пл. сен. Марко Чуквінський, члени: пл. сен. Михайло Саварин, Всеволод Гнатчук, ст. пл. Рома Зубенко. 5) Номінаційна комісія: голова пл. сен. Христя Ковч, члени: пл. сен. Людмила Дармограй, Софія Скрипник, Богдан Гасюк, Олеся Пасічник, Таня Онищук, Констянтин Жук, Оксана Балтарович-Ґудь, ст. пл. Борис Франкевич. 6) Конгресова комісія: голова пл. сен. Лариса Онишкевич, члени: пл. сен. Роман Гриців, Всеволод Гнатчук, Володимир Федорак, ст. пл. Симон Когут, Тарас Полихата, Тарас Гривул, Ярина Шеремет, Неоніла Наконечна. 11. Затвердження порядку денного 15-х Зборів КУПО. Схвалено одноголосно.
2 12. 13. 14. 15. 16. 17.
Звіт голови ГПБ пл. сен. Слави Рубель. Звіт голови ГПР пл. сен. Богдана Гасюка. Запити і обговорення звіту голів ГПБ і ГПР. На внесок голови ГПР надано абсолюторій ГПБ. Більшістю голосів. Проти – немає. Утрималось – 2. Надано абсолюторій ГПР. Одноголосно. На внесок голови Верифікаційно-мандатної комісії затверджено протокол 14-х Зборів КУПО. Одноголосно. 18. Затвердження правильника ГПР. Схвалено більшістю голосів. За – 22, проти – 1, утрималось – 15. 19. Звіт Голови конгресової комісії. Затвердження резолюцій 4-го Пластового Конгресу. Схвалено одноголосно.
Субота 1 листопада 2003 р. 1. Звіт голови номінаційної комісії пл. сен. Христини Ковч. 2. Вибори нового складу ГПБ і ГПР. Голова ГПБ – пл. сен. Слава Рубель. Схвалено одноголосно. Члени ГПБ: Заступник Голови ГПБ – пл. сен. Степан Корбутяк, Канада 2-й Заступник Глови ГПБ – ст. пл. вірл. Надія Цюра, Україна Генеральний секретар – пл. сен. Богданна Титла, США Діловод фінансів і господарки – пл. сен. Уляна Бабюк, США Діловод видань – пл. сен. Любомир Онишкевич, США Діловод 5-ого Пластового Конгресу – пл. сен. Роман Гриців, США. Головний булавний УСП – ст. пл. скоб Тарас Полихата, Україна Головна булавна УСП – пл. сен. Христина Ковч, США Головна булавна УПН – пл сен. Таня Онищук, Канада Головна булавна УПЮ – ст. пл. Надія Опалинська, Україна Схвалено більшістю голосів. Голова ГПР – пл. сен. Юрій Слюсарчук, США. Схвалено більшістю голосів. Проти – 1, утримався – 1. Члени ГПР: Заступник Голови ГПР – пл. сен. Софія Скрипник, Канада 2-й заступник Голови ГПР, секретар – пл. сен. Петро Дармограй, США пл. сен. Ігор Сохан, США пл. сен. Марко Павлишин, Австралія Члени-заступники ГПР: пл сен. Богдан Гасюк, Україна пл. сен. Орест Міялковський, Німеччина Схвалено одноголосно. Неділя, 2 листопада 2003 р. 1. Прийняття резолюцій КУПО на подання голів комісій КУПО. Резолюційна комісія. Проекти резолюцій 1-12. Схвалено більшістю голосів. Проект резолюції 13. Схвалено більшістю голосів. За – 19, проти – 11, утрималось – 1. Проекти резолюцій 14-15. Схвалено більшістю голосів. Проект резолюції 16. Схвалено більшістю голосів. Утрималось – 8. Проект резолюції 17. Схвалено більшістю голосів. Видавнича комісія. Проекти резолюцій 1-11. Схвалено більшістю голосів. Проект резолюції 8. Схвалено більшістю голосів. Проти – 8. Фінансова комісія. Проекти резолюцій 1-8. Схвалено більшістю голосів. 2. Потвердження резолюцій ВРСК на подання головної булавної УПЮ ст. пл. Надії Опалинської. Резолюції 1-5. Схвалено більшістю голосів. 3. Потвердження резолюцій ВРОК на подання заступниці головної булавної УПН пл. сен. Юлії Жданович. Резолюція 1. Схвалено більшістю голосів. За – 16, проти – 12, утрималось – 2. Резолюція 2. Схвалено більшістю голосів. За – 24, проти – 9, утрималось – 1. Резолюції 3-14. Схвалено більшістю голосів. 4. Потвердження резолюцій Загального З’їзду УСП на подання головного булавного УСП ст. пл. Тараса Полихати. Резолюція 1-4. Схвалено більшістю голосів.
3 Резолюції Четвертого Пластового Конгресу 1. 4-ий Пластовий Конгрес стверджує, що Україна є спільною батьківщиною і головною об’єднуючою цінністю всіх пластунів. 2. 4-ий Пластовий Конгрес підкреслює, що вживання української мови обов’язковим і об’єднуючим чинником пластового виховання. 3. Для покращення ефективності патріотичного виховання в Пласті, та виконання перших двох резолюцій, 4-ий Пластовий Конгрес стверджує необхідність розробки і впровадження програми співпраці пластунів України і діаспори, зокрема в таких наапрямках: 1) сприяння взаємному міжкрайовому обміну пластунів; 2) дотримання паралельної і подібної пластової програми; 3) поширення практики спільного таборування; 4) покращення спілкування засобами інтернету; 5) навчання і плекання української мови в рамках пластової програми, зокрема ігровими методами. Резолюції Загального З’їзду УСП 1. 15 Збори КУПО доручають Головній Булаві УСП в періоді до наступних Зборів КУПО завершити процес вдосконалення правильника УСП при співпраці всіх крайових пластових Організацій та подбати про його затвердження в установленому порядку. Механізм реалізації: До 6.05.2004 краї повинні подати до ГБ зміни та пропозиції. Потім їх опрацювати, підготувати кінцевий варіант та узгодивши з краями дбати про його затвердження. 2. 15 Збори КУПО доручають Головній Булаві УСП налагодити систему обміну інформацією між крайовими клітинами УСП; зокрема створити та забезпечити функціонування україномовної сторінки УСП, спільної для всіх країв, у мережі міжсітки. 3. 15 Збори КУПО доручають Головній Булаві УСП, крайовим булавним УСП та старшопластунським куреням проводити заходи, спрямовані на активізацію міжкрайової співпраці старших пластунів. Наприклад: спільні табори, мандрівки, зустрічі, з`їзди. 4. 15 Збори КУПО рекомендують референтурам ЛШ, ШБ і ЗБ покращити обмін кваліфікованими інструкторами між краями Резолюції ВРОК 1. ВРОК схвалює шість новацьких ступенів і такі їх назви: 1. Новак/-чка прихильник/-ця 2. Пластун/-ка орля 3. Пластун/-ка сильне орля 4. Пластун/-ка красне орля 5. Пластун/-ка обережне орля 6. Пластун/-ка бистре орля 2. ВРОК схвалює відзнаки шести новацьких ступенів: Відзнака новацького ступеня – круглий щитик брунатного кольору (801) розміром 5 см. Щитик поділений на 6 рівномірних секторів, кожний заповнений іншою барвою веселки, лишаючи обрамування щитика 3 мм. в ширині. Носити назовні лівого рукава, посередині між ліктем і надпліччям.
рис. 1
рис. 2
рис. 3
рис. 4
рис. 5
рис. 6
Відзнака новака прихильника / новачки прихильниці (рис. 1): круглий щитик брунатного кольору (801) діаметром 5 см., поділений на 6 рівномірних секторів, один сектор заповнений червоною барвою (666), лишаючи брунатне обрамування щитика 3 мм. Відзнака пластуна/ пластунки орляти (рис. 2): складається з відзнаки новака прихильника/новачки прихильниці з додатковим сектором, заповненим помаранчевою барвою (741).
4 Відзнака пластуна/ пластунки сильного орляти (рис. 3): складається з відзнаки пластуна/ пластунки орляти з додатковим сектором, заповненим жовтою барвою (444). Відзнака пластуна/ пластунки красного орляти (рис. 4): складається з відзнаки пластуна/ пластунки сильного орляти з додатковим сектором, заповненим зеленою барвою (910). Відзнака пластуна/ пластунки обережного орляти (рис. 5): складається з відзнаки пластуна/ пластунки красного орляти з додатковим сектором, заповненим синьою барвою (797). Відзнака пластуна/ пластунки бистрого орляти (рис. 6): складається з відзнаки пластуна/ пластунки обережного орляти з додатковим сектором, заповненим фіолетовою барвою (227). ВРОК рекомендує 15 Зборам КУПО доручити ГПБ внести відповідну зміну до Правильника про пластовий однострій і відзнаки, Частина 2. 3. ВРОК схвалює додаткову четверту відзнаку історичних ігрових комплексів УПН “Захисники рідного вогнища” і рекомендує 15 Зборам КУПО доручити ГПБ внести відповідну зміну до правильника про пластовий однострій і відзнаки, ч.2. Тло щитика зелене (910), символ жовтий (444) у формі спіралі часу. Обведення щитика жовте (444) шириною 3 мм.
внести Частина
4. ВРОК схвалює відзнаку Відзначення крайового коменданта УПН: золоте (жовте) сонце на блакитному ( ?) тлі круглої форми діаметром 45 мм. Виконання – емаль на металі і рекомендує 15 Зборам КУПО доручити ГПБ відповідну зміну до Правильника про пластовий однострій і відзнаки, 2.
5. ВРОК схвалює для УПН відзнаку за геройський чин – “Бронзовий Хрест” і рекомендує 15 Зборам КУПО доручити ГПБ внести відповідну зміну до Правильника про пластовий однострій і відзнаки, Частина 2. 6. ВРОК доручає Проводу ОК продовжити роботу над програмою Пташат при Пласті та запропонувати місце Пташат в організаційній структурі Пласту. 7. ВРОК схвалює зміну другої точки Новацької Обіцянки, а саме “помагати іншим” замість “помагати другим”. 8. ВРОК виносить подяку С.О. Оресту Гаврилюку за його 18-літню віддану працю на посаді редактора Вогню Орлиної Ради. 9. ВРОК виносить щиру подяку всім новацьким виховникам, що працюють на виховній ниві та рекомендує краям надати відзначення виховникам, які на те заслуговують. 10. ВРОК доручає проводу ОК створити комісію для усучаснення Правильника Орлиного Круга. 11. ВРОК доручає проводу ОК створити комісію для усучаснення системи історичних ігрових комплексів для новаків та створення системи історичних ігрових комплексів для новачок. 12. ВРОК доручає проводу Орилного Круга налагодити ефективний обмін виховними матеріалами між краями. 13. ВРОК вітає проголошену УПС акцію “Сеніори новакам” до 80-ліття УПН.
5 14. ВРОК пропонує членам УСП, УПЮ та куреням УПЮ долучитися практичними особистими діями до свякування ювілею та подальшого розвитку УПН.
Резолюції ВРСК 1. ВРСК доручає ГПБ вивчення питання про військове пластування на його відповідність до пластової методики виховання, з метою попередження негативних наслідків і уникнення зловживань у вихованні молоді. 2. ВРСК зобов’язує крайових комендантів УПЮ до березня 2004 року подати копію з протоколу рішень крайових проводів щодо ратифікації Правильника КВ УПЮ. 3. ВРСК доручає ГБ УПЮ: А) продовжити працю над упорядкуванням правильника впоряду Пласту на основі проекту Ю.Мончака та пропозицій крайових оргнаізацій; Б) створити міжкрайову впорядову комісію для укладення остаточного проекту правильника впоряду. Комісія до листопада 2004 року представить проект правильника ГБ УПЮ, для наступного затвердження крайовими організаціями. 4. ВРСК потверджує, що правильник УПЮч.І “Програмні та устроєві напрямні” містить в собі розділ “Відзначення в УПЮ” і не схвалює входження цього розділу до буль-якого іншого правильника. 5. ВРСК підтримує видавничі проекти видань для юнацтва і юнацьких виховників, які включають співпрацю видавництва в Україні та діаспорі. Резолюції Видавничої Комісії В справах видань для УПН 1. Тому, що обставини, можливості, заціквалення і потреби в Україні і в діяспорі є різні, 15-ті Збори КУПО рекомендують видавництву в ЗСА і Канаді надалі займатися виданням журналу “Готуйсь”, а КПС України надалі видавати журнал “Пташення”. Для вдержання єдності заохочуємо редакції цих двох журналів співпрацювати і вимінюватись матеріалами. 2. 15-ті Збори КУПО стверджують необхідність виховної методичної літератури і рекомендують, щоб Головна Пластова Булава заохочувала творення такої літератури, вважала це пріорітетом і подала всім до відома, які є процедури подання до пластових видавництв на фонди для проектів видання виховної літератури. В справах видань для УПЮ 3. Тому, що пластовий юнацький журнал – це виховний засіб, а обставини, можливості, заціквалення і потреби в Україні і в діяспорі є дуже різні, 15-ті Збори КУПО рекомендують відновити видавання журналу “Юнацтво” в Україні, а спільному видавництву в ЗСА/Канада далі займатися видаванням журналу “Юнак”. 4. Тому, що обмін досвідом, інформаціями і зв’язок між юнацтвом і виховниками в Україні й в діаспорі збагачують зміст виховної роботи і сприяють єдності Пласту, 15-ті Збори КУПО рекомендують, щоб редакції “Юнацтва” і “Юнака” впроваджували спільні й обмінні видавничі проекти на сторінках своїх журналів. Для дальшого вироблення таких проектів Збори рекомендують, щоб Головна Пластова Булава сприяла в організуванні семінарів, які зайнялися б цим питанням. 5. 15-ті Збори КУПО підтримують видавання в Україні журналу для юнацьких виховників “В дорогу” і заохочують юнацьких виховників у інших країнах користуватися цим журналом. 6. 15-ті Збори КУПО стверджують необхідність виховної методичної літератури і рекомендують, щоб Головна Пластова Булава (в порозумінню з краями) виробила способи фінансування проектів видання такої літератури. В інших видавничих справах 7. 15-ті Збори КУПО пригадують, що обов’язок служби Україні включає плекання української мови. Зокрема, пластові редакції повинні звертати увагу на чистоту мови у своїх виданнях, без висловів, запозичених із чужих мов. 8. 15-ті Збори КУПО стверджують необхідність створення єдиного пластового вузла (порталу) в світові мережі (Інтернет), який об’єднував би всі крайові, курінні, станичні та інші сторінки, з метою оперативного інформування пластового загалу про діяльність усього пластового руху та представлення Пласту міжсітковій мережі як потужної світової організації. 15-ті Збори КУПО доручають Головній Пластовій Булаві підібрати відповідних осіб (в булаві діловоді видань), які зорганізували б такий вузол.
6 9.
10. 11.
15-ті Збори КУПО стверджують необхідність виготовлення різних плакатів, листівок, календариків, брошур та інших інформативних матеріалів для використання в пластовій діяльності й реклами Пласту в громаді та зобов’язують Головну Пластову Булаву, у співпраці з пластовими видавництвами в поодиноких краях, до 2005 року забезпечити пластові краї такими матеріалами. 15-ті Збори КУПО для збереження єдності Пласту зобов’язують Головну Пластову Булаву виробити взори бланків, грамот, подяк тощо, які краї можуть пристосувати до своїх потреб – назви, державних мотивів і державних мов. Їх слід поширити до кінці 2004 року. 15-ті Збори КУПО рекомендують Головній Пластовій Булаві започаткування видавання щорічного збірника (антології) із публікаціями даного року про діяльність світового Пласту в цьому році.
Резолюційна Комісія 1. 15-ті Збори КУПО вітають Президента України Леоніда Кучму. 2. 15-ті Збори КУПО вітають Святійшого Патріарха Філарета, голову Української Православної Церкви Київського Патріархату. 3. 15-ті Збори КУПО вітають Святійшого Патріарха пл. сен. Любомира Гузара, ЧК, голову Української Греко-Католицької Церкви. 4. 15-ті Збори КУПО вітають Високопреосвященного Митрополита Мефодія, Першоієрарха Української Автокефальної Церкви в Україні. 5. 15-ті Збори КУПО вітають Президента Світового Конгресу Українців др. Аскольда Лозинського та його новообраний Провід. 6. 15-ті Збори КУПО рекомендують ГПБ скликати наступні збори КУПО на зміну в Північній Америці або, виїмково, в іншій країні, члена КУПО, якщо це буде можливо. 7. Збори КУПО стверджують, що Пласт плекає ідеали демократії та демократичного провідника для суспільного ладу й моделює ці ідеали у своїй організації. Тому Збори доручають ГПБ створити Статутову Комісію, мандатом якої було б усучаснити Статут КУПО. При цьому чітко вияснити поняття “демократія”, “ідеали демократії”, “ідеали демократичного провідника” з метою однозначного розуміння цих понять краями. 8. 15-ті Збори КУПО рекомендують ГПБ внести зміну до “Правильника про пластовий однострій і відзнаки, Частина І”, щоб віддзеркалити резолюції 9-тих Зборів КУПО, а саме: “9-ті Збори КУПО схвалили постанову такого змісту: Додати до однострою юначок довгі штани брунатного кольору. Дозвояється куреням УПЮ вибір накриття голови: беретка або капелюх.” 9. З метою утримання одностайності в пластових одностроях і підвищення рівня зручності однострою для пластунок, 15-ті Збори КУПО схвалюють додаток коротких і довгих штанів та комбінованого варіанту шортів-спідниці коричневого кольору, відповідно до правильника до офіційного набору однострою для пластунок. Збори КУПО доручають Головній Пластовій Булаві внести відповідну зміну до “Правильника про пластовий однострій і відзнаки, Частина І”. 10. 15-ті Збори КУПО рекомендують, щоб Головна Пластова Булава видала й розповсюдила по всіх краях комплекти викрійок для шиття пластових одностроїв. 11. 15-ті Збори КУПО стверджують, що пластова оселя “Сокіл” – це спільна історична цінність цілого Пласту. 15-ті Збори КУПО доручають ГПБ щорічно затверджувати і опубліковувати детальний фінансовий звіт про стан розбудови, утримування і використовування пластової оселі “Сокіл” у виданню “Пластові Вісті”. 12. 15-ті Збори КУПО підтримують ідею центрального замовлення пластових одностроїв для крайових пластових організацій. 13. 15-ті Збори КУПО приймають до відома рішення КПР України від 29.10.2003 р. про те, що до набрання чинності змін у статуті Пласту в Україні, представник Пласту України в ГПБ – голова КПРади України, а в ГПРаді – голова КРК України. Відповідно до статті V, п. 15 ґ статуту КУПО, збори наголошують на необхідності запровадження змін у статуті Пласту в Україні на наступному КПЗ’їзді України, щоби привести назовництва в Україні до вимог і традицій КУПО. 14. 15-ті Збори КУПО доручають ГПБ відредагувати “Правильник про пластовий однострій і відзнаки, Частина ІІ” таким чином, щоб кожний край мав змогу вносити на відзнаки вмілостей УПЮ ознаки розрізнення ступенів з метою віддзеркалення діючої триступеневої системи вмілостей УПЮ та системи Крайових правильників вмілостей УПЮ. 15. 15-ті Збори КУПО доручають ГПРаді й ГПБулаві покликати комісії чергової КУПО та повідомляти про це КПС-ам всіх країн-членів КУПО не пізніше 270 днів перед КУПО, зобов’язує ГПБ проголошувати план дії кожної Комісії та затверджувати необхідний бюджет на працю Комісій протягом 60 днів після покликання.
7 16.
15-ті Збори КУПО вважаюить за необхідне створити робочу комісію при ГПБ по забезпеченню будівницутва в Україні на Личаківському цвинтарі у Львові пам’ятного знаку пластунам, які віддали життя за волю України. Оскільки вірність Україні включає плекання української мови, а уживання укукраїнської мови є необхідним для збереження української ідентичності, 15-ті Збори КУПО доручають ГПБ створити комісію з компетентних і шанованих в суспільстві осіб, яка б розробила методику популяризування української мови.
17.
1. 2.
3. 4.
5. 6.
7.
Резолюції Фінансової комісії 15-ті Збори КУПО вважають за необхідне допомогти Пластові в Україні перейти на самофінансування і рекомендують крайовому проводу України до кінця 2004 року виготовити плян переходу на самофінансування та подати до затвердження на ГПБ. 15-ті Збори КУПО потверджують постанову 14-тих зборів КУПО, що членський внесок до КУПО від кожного члена Краю буде в сумі п’ять американських доларів на рік, окрім а/ України, Словаччини, Польщі – де членський внесок до КУПО від кожного члена буде 10 % від членського внеску, що сплачується до Крайових Пластових Старшин цих країв на рік; б/ Аргентини – де членський внесок до КУПО від кожного члена буде дорівнювати одному місячному внеску до КПС Аргенстини на рік. Тому, що відповідальності діловода фінансів та господарства є складні, 15-ті Збори КУПО пропонують розділити діловодство на два: діловода фінансів та господарства та заступника діловода фінансів та господарства. 15-ті Збори КУПО стверджують, що Сокіл – це історична цінність цілого Пласту. Табір – музей “Сокіл” повинен бути відбудований протягом трьох років наступних років. Тому 15 Збори КУПО проголошують Акцію збору коштів на Відбудову Сокола. Заохочуємо пластунів всіх країв приєднатись до оголошеної Акції та скеровувати свій пластовий заробіток на відбудову Соколу. 15-ті Збори КУПО підтримують ініціативу Начального Пластуна Любомира Романкова щодо створення міжнародного благодійного фонду Начального Пластуна в Україні. 15 Збори КУПО підтримують резолюцію Г-3 14 Зборів КУПО і уважають за необхідне допомогти Пластовим Старшинам усіх країв пересилати фінансову допомогу іншим крайовим організаціям через касу Головної Пластової Булави або принаймні повідомити ГПБ про таку допомогу у разі, коли практичність так вказує, одночасно повідомляючи Краойові Пластові Старшини цих країв. 15 Збори КУПО схвалюють представлений нижче бюджет для Головної Пластової Булави, Головної Пластової Ради в Начального Пластуна. ПРИХОДИ Членські внески країв до ГПБ Датки на Пласт в Україні Датки на Фонд Начального Пластуна Датки на допомогу іншим краям Датки і передплати пластової преси Датки – загальні Відсотки оперативних фондів Інші приходи
2004 $ 21,000.00 $ 22,000.00 $ 50,000.00 $ 4,000.00 $ 24,000.00 $ 3,000.00 $ 5,000.00 $ 4,000.00
2005 $ 21,000.00 $ 16,000.00 $ 50,000.00 $ 3,000.00 $ 23,000.00 $ 3,000.00 $ 5,000.00 $ 3,000.00
2006 $ 21,000.00 $ 13,000.00 $ 50,000.00 $ 4,000.00 $ 23,000.00 $ 3, 000.00 $ 7,000.00 $ 4,000.00
РАЗОМ ПРИХОДИ
$133,000.00
$124,000.00
$125,000.00
ВИТРАТИ Допомога Пластові в Україні Фонд Начального Пластуна Допомога іншим краям Видавничі видатки Адміністративні видатки ГПБ Адміністративні видатки ГПР Адміністративні видатки НП Виховні видатки Професійні послуги Подорожі та репрезентації ГПБ Подорожі та репрезентації ГПР Конференції, телеконференції і збори ГПБ
$ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $
$ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $
$ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $
18,000.00 45,000.00 4,000.00 20,000.00 6,000.00 3,000.00 5,000.00 8,000.00 600.00 7,000.00 2,000.00
15,000.00 45,000.00 5,000.00 21,000.00 5,000.00 3,000.00 5,000.00 8,000.00 600.00 6,000.00 2,000.00
10,000.00 45,000.00 3,000.00 22,000.00 5,000.00 3,000.00 5,000.00 8,000.00 600.00 6,000.00 2,000.00
8
8.
та КУПО Конференції, телеконференції і збори ГПР та КУПО Організаційні переплати Виміна іноземної валюти Інші видатки
$ 10,000.00
$ 4,000.00
$ 10,000.00
$ 1,000.00 $ 400.00 $ 1,000.00 $ 2,000.00
$ 1,000.00 $ 400.00 $ 1,000.00 $ 2,000.00
$ 1,000.00 $ 400.00 $ 1,000.00 $ 3,000.00
РАЗОМ ВИТРАТИ
$133,000.00
$124,000.00
$125,000.00
НАДВИШКА (ЗБИТОК)
$-
$-
$-
15-ті Збори КУПО рекомендують Головній Пластовій Булаві вилучити із ділових фінансових книг ГПБ фонди на книгах, над котрими діловод фінансів та господарства не має нагляду.
Голова президії 15-тих Зборів КУПО пл. сен. Володимир Базарко Секретар ГПБ ст. пл. Богдан Яцун
Конференція Українських Пластових Організацій Головна Пластова Булава Протокол ІІІ сесії ІV Пластового Конгресу від 30.10.2003 р.Б. Голова ГПБ пл.сен. Слава Рубель, ПС відкрила ІІІ сесію ІV Пластового Конгресу молитвою Отче наш та пластовим привітом “СКОБ”. Початок роботи Конгресу. Голова ІV Пластового Конгресу пл.сен. Лариса Онишкевич, ПС покликала пл.сен. Марту Кузьмович, Гр бути бунчужною Конгресу. Призначення секретарів: ст.пл. Ніла Наконечна ст.пл.вірл. Ярина Шеремет Члени президії: Модератор круглого столу пл.сен. Таня Онищук, Гр Представники країв: США – ст.пл. Василь Літепло, ЛЧ Німеччина – ст.пл. Борис Франкевич, V Канада – ст.пл.вірл. Харитя Білаш Україна – ст.пл.скоб Богдан Яцун, ОЗО Австралія – пл.сен. Богдан Гузій, V Агрентина – пл.сен. Роман Селянський Керівники малих груп: 1. Синя група – Тарас Полихата (кім.32) 2. Жовта група – Тарас Гривул (кім.46) 3. Червона група – Ярина Шеремет (кім.111) 4. Біла група – Олескандр Сич (кім. 112) 5. Зелена група – Симон Когут (актовий зал) Виступаючі від малих груп: 1. Тарас Полихата 2. Тарас Гривул 3. Рома Зубенко 4. Марта Перейма 5. Богдан Яцун Голова Конгресу виступила із вступним словом. “Сьогодні ІІІ і остання сесія ІV Пластового Конгресу. За більше як півстоліття Пластова організація вже відбула чотири конгреси (з яких деякі мали по дві або три сесії). Хоча в назві і ніколи не стояло слово ідеологічний, як опаис конгресу, це було завжди зрозуміло: пластові конгреси розглядали тільки суть і пояснення наших основ, а вже поодинокі кадри виховників займалися методологією, яка може змінюватися і повинна стало осучаснюватися. Перша сесія ІV Пластового Конгресу (1997) заявила: 1. “Ідейні засади Пласту витримують перевірку часом і надалі залишаються основами пластування:
а) пластування спирається на вселюдських засадах моралі та етики, основаних на християнських традиціях; б) пластування плекає вартості, які допоможуть молодій людині давати всій вклад для добра українського народу в цілому світі; в) пластування приготовляє молоду людину бути добрим громадянином. 2. Ідеали та мета Пласту є незмінними та є основою єдномті пластових організацій, об’єднаних в КУПО. Друга сесія нашого ІV Пластового Конгресу у 2000 році це повторила . ...своїми пропозиціями друга частина ЧПК виявила повну співзвучність із резолюціями першої частини Конгресу (1997)... У різних висловленнях чи варіантах ми підтвердили попередні чотири резолюції і додаємо нову: ... Збори свідомі потреб змін у побудові Конференції і тому пропонують відновити працю Комісії Дослідного Планування для дослідження потреб змін організаційної структури КУПО, при тому керуючись принципами деморкатії та гнучкості у розв’язуванні питань.” І, і ІІ, і ІІІ,та й всі сесії ІV Пластового Конгресу проходили за підходом, який запропонував голова перших двох Конгресів Атанас Фіголь: “ Досліджувати, передбачувати, щоб діяти”. Цього і я старалася притримуватися на ІІІ і ІV Пластових Конгресах. Хочемо мати палець на пульсі наших вірувань та світосприймвнь. Сьогодні хочемо подивитися на один головний складник нашої присяги: що він означає для нас зараз? Батьківщина – Україна. Це важлива концепція, яку ми заторкали у пресі 1960р. Вже тоді пластуни діаспори відчували потребу уточнити всоє відношення і зобов’язання до України – Батьківщини (чи прабатьківщини, чи для декого ще й своєї нової країни, або до країни свого народження). А сьогодні ця проблематика також може бути актуальною і для громадяе України. Сьогодні хочемо подивитися на цю тему двома способами: способом круглого столу та можливістю індивідуального вислову для кожного у малих групах. А, поглянувши на зорове представлення цієї концепції (виготовлене юнацькими гуртками,), вивішене при вході, може ближче і легше буде висловити свою думку. Запрошую всіх подивитися. Бо попри все – ми хочемо пам’ятати клич цілого ІV Пластового Конгресу: ОДИН ПЛАСТ – ОДИН СВІТ Хочемо це зробити і для нас , і наших молодших друзів і для наших майдутніх друзів. Допоможи нам Боже дивития на те, що нас турбує, бачити те, що суттєве, і відчувати те, що для нас є спільним. Для добра пластової молоді і української людини. Харитя Білаш зачитала виступ до сьогоднішньої теми, переданий христиною Сохотською.
Поняття Батьківщина вибрано темою Конгресу тому, що у Пластовій присязі причягаємо на вірність Богові і Україна, а Україну дефінюємо як нашу Батьківщину. Можна все на світі вибирати сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. (Василь Симоненко) Звучить це іконоклястично не погоджуватися із думкою шанованого і любленого поета, але у цім короткім слові може буде нам корисно застановитися над значенням цього концепту. Поетові дохволено творити інспіруючі, крилаті фрази, але, думаю, що у реальному житті концепт Батьківщина і плекання відношення до неї таки вимагають особистого вибору. Пластунам у діаспорі це вже віддавна тема до застанов. Пластуни в Україні також потребують викристалізування цього поняття. .. Словники означують Батьківщину як: а. місце, де людина народилася і б. земля її батьків чи предків. Якщо іти тільки за словником, то сравді тут іде про припадок долі, і нема тут місця на вибір, хіба що до ставлення до неї. Але і для Симоненнка, і для більшості людей, це слово сповите у великий емотивний контекст і почуття можуть різнитися від обоятності до до великої інтензивності. Часом батьківщина – це маленький острів чи мала територія, якась місто-країна, але чітко означена мовною, культурною чи історичною помісністю. Старинні греки мали за батьківщину Атени, Спарту, Теби, і т.д. Лише з часом, пвсля багатьох воєн, формується поняття Еллади і спільноти всіх греків. Дивно згадати, що коли, на початку 14 століття, Данте тужить за батьківщиною, де йому заьоронено жити, це він тужить за своєю Фльоренцією, бо він змушений жити аж у Вероні чи Равенні. У феодальних, монархічних часах, В Європі люди ідентифікували себе на підставі території та землі, де родилися, а власність і правління цією землею мінялися результатими війн чи подруж. Їхня батьківщина могла стати частиною іншої держави як трофей виграної битви чи як посаг якоїсь принцеси. Із традицій таких умовних лояльностей, часто тільки географічних, помимо різних змін границь і влад. Формуються модерні народи, спаяні мовами, культурами. Релігіями, традицями. Вони відчувають свою окремішність від других народів і їх в’яже власне батьківщина. Це – навіть коли вони окуповані іншими і є частиною якоїсь імперії. Нам добре відомо, як дового галичани, фрустровані різними правліннями різних окупантів, називали себе “ми тутешні”. 19-те століття принесло т.зв. весну народів і війни за злучення земель і незалежність. Це було творення національних держав і визначення ширших батьківщин. Так з’явилися Італія, Німеччина і т.д. Народам, яким не вдалося створитидержави. Вдалося хоча виробити нову свідомість себе, підсилити свою окремішність.
Пласт створився тоді, коли не було української держави і вже довгі роки ісує поза межами України. Провадили його дві провідні думки: 1) українські вартості та 2) надія на вільну Україну. Хоча говориться про Пласт на еміграці, ті, хто переніс Пласт у країни поселення не були типовими емігрантами, а радше політичними втікачами. Звичайно емігранти виїздять з материка на постійно і вітають асиміляцію бо вона допомагає їм злитися у загал. Організації. Які їм потрібні, це ті, що задовільняють релігійні, товариські чи культурні потреби і деякі з них служать тільки у певний переходовий час. Пласт провадить молодь у вірності Богові і Україні, і для нас асиміляція є великою духовною загразою. Поки стояв Радянський Союз, Пласт та деякі інші організації мали завдання знати і свідчити про поневолення України і право на її існування. Щороку Пласт працював під іншим сильним орієнтриним кличем, і усі вони були звернені до України. Напримір. 1961 року кличем було Шевченкове:”В Україну ідіть діти, в нашу Україну!” Від 1991 року, із незалежністю України парадигма міняється. Тепер уже Україна мусить сама за себе говорити. Дбати про свою мову і т.д. А діти і внуки політичних втікачів тепер, подібно до інших емігрантів, ідентифікуються як аметиканці, канадійці, австалійці українського походження. Більшість українців у діаспорі живуть у гостинних до них країнах, окружені людьми і мовою, які ен єдо них ворожі. Є свобода плекати мови, культури, традиції всоїх батьків. Із почуття любови і обов’язку, багато емігрантівстараються їх втримувати у своєму житті. Це вдається в міру того, наскільки батьки можуть предавати певні вартості, і яка сильна є наша колективна пам’ять. Але великим ворогом пам’яті є час. Кожна нова генераця, а це приблизно що 15-20 років віддалює емігранта від його батьківщини духовно і емоційно. Такий є нормальний процес. Ми бачимо ознаки того віддалення і дрожимо за нашу українськість. Вона слабне через асиміляцію, через мішані подружжя, через прожиття далеко від великих українських громад, через послаблення наших установ і т.д. Над нами висить питання: Як говорими про вірність Україні, коли ми живемо тут, і тут є наші лояльності? Дехто з нас уже має подвійні громадянства і подвійні лояльномті. А що буде із дальшим розвиткомгльобалізації? Як погодити наше горожанство і наші почуття до України? Які наші обов’язки до України? Чи маємо ті прикмети, які виявляють такі упішні діяспори як жиди чи вірмени? Як нам працювати, коли ми тратимо знання української мови? Як довго зможе Пласт у діяспорі функціонувати вній? Чи можемо ми плекати правдивий Пласт, такий як він колись був в Україні? Це є дилема Пласту в діяспорі.
Не можу говорити про Пласт в Україні, але думаю, що і тут пластунитакож мусять вибрати собі батьківшину, очищену від тих великих економічних проблем, від залишків усіх вад, які поневолення завжди залишає за собою. Часто і тут пластун мусить вибирати мову, яку вважає рідною. І тут є мішані шлюби і роздвоєні лоялбності. І тут є люди української крові, які обоятні до України, і люди, які не так успадкували, як рішили бути українцями. І тут є і буде багато більше born again Ukrainians, тобто знову народжених українців. Від свого заснування пластуни жили мітом вільної батьківщини. Пластуни в діяспорі плекали дальше цей міт, окутаний у ностоальгію, які батьки їм передали. Пластуни в Україні сьогодні також потребують міту. Помимо мумних політичних реалій, вони мусять повірит, що така прекрасна країна як Україна піднесеться на високий рівень духовного і матеріального життя. У праці над тим піднесенням вони можуть знайти і свою ососбисту ролю, місце на свій вклад. Міт батьківщини і формує і провадить. Він і легенда і щоденна реальність. Така візія оправдає всі зусилля, які вимагає Пласт. В Україні і діяспорі маємо і різні і подібні проблеми. І одним, і другим, нам не відповідає словникова дефініція слова “Батьківщина”. Батьківщина, як припадок долі, це важне тільки для демографів. Для пластунів батьківщина – це вибрана цінність, і цей вибір є одним із провідних факторів у нашомк пластовому житті. Богдан Гузій із Австралії у своєму виступі зазначив:”Перша проблема – дефініція Батьківщини – злиття понять “народ” і “слово” в одне. В Австралії існує чотири покоління українців:1) старі сеньори, народжені в Україні; 2) народжені на землях поселення сеньори; 3) старше пластунство; 4) юнацтво. Ці вікові групи мають всоє особливе ставлення до поняття батьківщини. Так, для старших сеньорів україна – це рідний край, який вони покинули. Для них ідея батьківщини є те, що зараз переживає україна. Вони будували свою Батьківщину в діаспорі. Друга категорія має національний досвід. Україна – окрема держава, якій потрібно передавати знання. Старше пластунство не відчуває себе українцями. Вони австралійці українського походження. Юнацтво ж має проблеми з мовою, не відчуває своєї приналежності. Старшопластунство повинно працювати з юнацтвомчерез схожість поглядів і світосприйняття.